ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

СТАСЬ Едуард Павлович

УДК 346.62:346.92

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ

Спеціальність 12.00.04 – господарське
право; господарсько-процесуальне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Подцерковний Олег Петрович,
член-кореспондент НАПрН України,
доктор юридичних наук, професор

Одеса-2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ
1.1. Поняття страхування підприємницьких ризиків як предмету правового регулювання
1.2. Формування правовідносин у сфері страхування підприємницьких ризиків та їх види
1.3. Господарсько-правова природа відносин у сфері страхування підприємницьких ризиків
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ
2.1. Мета та завдання господарсько-правового регулювання сфери страхування підприємницьких ризиків
2.2. Публічно-господарські обмеження у сфері страхування підприємницьких ризиків
2.3. Господарсько-договірний механізм страхування підприємницьких ризиків
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3 ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА СПЕЦИФІКА СТРАХУВАННЯ ОКРЕМИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ
3.1. Господарсько-правове забезпечення страхування фінансових ризиків у підприємницькій діяльності
3.2. Господарсько-правове забезпечення перестрахування
3.3. Господарсько-правове регулювання страхування інвестиційних ризиків у підприємницькій діяльності
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. Страхування підприємницьких ризиків як економіко-правове явище виникло в Україні у зв’язку із поширенням свободи підприємницької діяльності та розвитком страхування як форми попередження збитків у ринковій економіці. Страхування ризиків підприємців сприяє капіталовкладенням, інноваційним напрямам діяльності та розгалуженості бізнес-операцій, що становить об’єкт підвищеної уваги держави. Набуття членства України у СОТ та інші інтеграційні процеси дозволяють підприємцям отримати доступ до страхових послуг, прийнятих у розвинутих країнах. Разом із тим подібна лібералізація має й негативні прояви, адже одночасно відкриваються можливості для виводу капіталів за межі України, монополізації ринків страхових послуг та уникнення від оподаткування підприємцями із використанням механізмів страхування. Завдяки цьому завданням держави в умовах сучасної глобалізації стає вироблення балансу між захистом національного ринкового середовища та розвитком страхування як елементу ринкової інфраструктури і стимулу до підприємницької активності, у тому числі на міжнародному рівні.
Господарсько-правових досліджень з проблем регулювання страхування недостатньо. Окремі питання страхових правовідносин розглядалися у роботах Н. Б. Пацурії, І. Б. Чайкіна, І. О. Зискінда та деяких інших. Питання державного регулювання у страховій справі розглядалися у роботах Л. В. Андрущенко, С. В. Жадан, В. М. Юрах тощо. У Російській Федерації виконана робота Д. О. Барикіна щодо правових аспектів страхування підприємницьких ризиків, а також Д. Д. Самігулліна щодо правових аспектів страхування у підприємницькій діяльності. Разом із тим у вітчизняній правовій науці не лише не розглянута специфіка правового регулювання страхування підприємницьких ризиків, але й висновки, що можуть бути використанні при організації страхової справи, ґрунтуються винятково на приватно-правових підходах та не враховують роль держави в організації страхових відносин.
Саме тому дослідження у сфері страхування доцільно доповнити комплексними господарсько-правовими підходами до організації страхування підприємницьких ризиків, що дозволить узгодити їх публічно-правові та приватноправові чинники, поєднати правові та економічні засади страхової справи, визначити особливості правового регулювання відповідної діяльності в Україні з метою обґрунтування шляхів подальшого вдосконалення вітчизняної правової політики у сфері страхування як важливої наукової проблеми, що потребує вирішення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної програми Національного університету «Одеська юридична академія» «Традиції та новації в сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний № 0106U004970), а також у відповідності до спеціальної науково-дослідної теми кафедри господарського права і процесу НУ «ОЮА» «Дослідження механізму сталого розвитку господарського та господарсько-процесуального законодавства», у рамках яких автором досліджувалось питання господарського забезпечення страхування підприємницьких ризиків.
Мета та завдання дослідження. Метою роботи є з’ясування змісту, обсягу та правової природи страхування підприємницьких ризиків, обґрунтування напрямів вдосконалення господарсько-правового регулювання відповідних відносин.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
визначити поняття страхування підприємницьких ризиків як предмету правового регулювання;
виявити господарсько-правову природу відносин із приводу страхування підприємницьких ризиків та необхідність поєднання публічних і приватних інтересів у відповідному регулюванні, що виникає у зв’язку із цим;
дослідити зарубіжний досвід правового регулювання діяльності із приводу страхування підприємницьких ризиків та з’ясувати напрями його використання при вдосконаленні законодавства України;
визначити публічно-господарські обмеження у сфері страхування підприємницьких ризиків та встановити обсяг свободи страховиків та страхувальників у відповідних відносинах;
з’ясувати господарсько-договірний механізм страхування підприємницьких ризиків, особливість порядку укладення, зміни та розірвання, відповідних договорів;
обґрунтувати особливість та подальші напрями впорядкування та розвитку сфери страхування фінансових-економічних ризиків, що виникають у підприємницькій діяльності;
проаналізувати особливість перестрахування як особливої форми страхування підприємницьких ризиків;
визначити зміст та специфічні риси правового забезпечення страхування інвестиційних ризиків у підприємницькій діяльності та встановити на цій підставі пропозиції щодо стимулювання інвестиційних процесів в Україні.
Об’єктом дослідження виступають правовідносини у сфері страхування.
Предметом дослідження є господарсько-правове регулювання відносин щодо страхування підприємницьких ризиків.
Методологічну основу дослідження складають різноманітні методи наукового пізнання. Формально-юридичний метод дозволив здійснити аналіз, систематизацію та класифікацію норм та правових джерел, якими регулюються відносини щодо страхування підприємницьких ризиків в Україні та за кордоном. За допомогою історичного методу в дисертації досліджено еволюцію правових забезпечення страхування підприємницьких ризиків. Порівняльно-правовий метод застосовувався для порівняння законодавства України та зарубіжних країн з метою виявлення недоліків та переваг вітчизняних правових підходів до природи та особливостей регулювання відносин щодо страхування підприємницьких ризиків. За допомогою статистичного методу були проаналізовані статистичні відомості щодо укладання договорів страхування підприємницьких ризиків. Системно-функціональний метод дозволив проаналізувати систему державних заходів щодо стимулювання відносин щодо страхування підприємницьких ризиків, співвідношення між видами цих відносин. Використання прогностичного методу дозволило сформулювати пропозиції щодо розвитку теоретичних засад та напрямів вдосконалення положень законодавства щодо страхування підприємницьких ризиків.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці відомих вітчизняних та зарубіжних правознавців із проблем господарського права, страхового права, регулювання та нагляду (контролю) у сфері фінансової діяльності: В. Ю. Абрамова, О. К. Вишнякова, Д. В. Задихайла, Т. А. Латковської, Л. А. Лунця, В. К. Мамутова, А. А. Мамєдова, В. С. Мілаш, С. С. Осадця, О. П. Подцерковного, Н. Б. Пацурія, В. І. Серебровського, О. Х. Юлдашева, Ю. Фогельсона, А. І. Худякова, І. Б. Чайкіна, В. В. Шахова, Д. Бігелхаупта, А. Моррісона, Ц. Вильямса та інших науковців.
Нормативно-правову базу дисертаційного дослідження складає чинне законодавство України та ряду зарубіжних країн (Болгарії, Великої Британії, Німеччині, Польщі, Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки), що визначає порядок здійснення страхової діяльності, правові норми Європейського Союзу, документи зарубіжних регуляторних органів у цій сфері.
Емпіричну базу роботи склала юридична практика роботи вітчизняних страхових компаній та судова практика.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні запропоновано механізм господарсько-правового регулювання відносин, що виникають під час страхування підприємницьких ризиків. Наукову новизну становлять наступні основні висновки, які виносяться на захист:
уперше:
визначено комплексну природу правовідносин зі страхування підприємницьких ризиків, що ґрунтується на поєднанні особливостей врегулювання відносин майнового страхування і страхування відповідальності, а також страхування інших видів ризиків підприємницької діяльності;
доведено, що страхування підприємницьких ризиків здатне ефективно убезпечити підприємця від будь-якого можливого відхилення від запланованого результату господарської діяльності, а саме – не тільки від збитків у юридичному значенні, але й від більш складних негативних наслідків, зокрема, від зменшення цінності бізнесу, декапіталізації господарських організацій, націоналізації інвестицій, зміни показників ділової активності, неотримання дозволів, зміни кон’юнктури ринку тощо;
запропоновано законодавчо закріпити поняття «звичайний страховий інтерес» як зумовлене реальними потребами господарюючого суб’єкта прагнення до користування страховими послугами відповідно до звичайної ділової практики;
обґрунтовано необхідність застосування поняття звичайного страхового інтересу у комплексі із наявним у законодавстві поняттям «звичайних цін страхового тарифу» (звичайного страхового тарифу) задля усунення фіктивних операцій на ринку страхування. У зв’язку з цим пропонується встановити заборону на укладання договорів страхування за відсутності звичайного страхового інтересу та за межами звичайного страхового тарифу, за винятком експертного обґрунтування такого договору. Це є важливим, передусім у державному секторі економіки та при використанні бюджетних коштів;
виявлено прогалину у ст. 980 Цивільного кодексу України, яка обмежує різновиди страхування особистим, майновим страхуванням та страхуванням відповідальності, що не дозволяє повною мірою відобразити специфіку страхування підприємницького ризику, адже останній містить ознаки страхування відповідальності та майнового страхування і одночасно виходить за межі страхування майна, із яким фактично ототожнюється цивільно-правове поняття майнового страхування; на цій підставі запропоновано внести зміни до ЦК та ГК України, а саме – доповнити ст. ч. 1 ст. 980 ЦК пунктом 4 такого змісту: «4) ризиком настання економічних втрат чи інших негативних наслідків під час організації та здійснення підприємницької діяльності (страхування підприємницьких ризиків)», а також закріплення поняття договору страхування підприємницьких ризиків та особливостей відповідного страхування у ГК України;
удосконалено:
визначення договору страхування підприємницького ризику як господарсько-правової угоди, за якою одна сторона (страхова компанія) зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію) на певний строк прийняти на себе ризик настання передбаченої в договорі випадкової події (страхового випадку), пов’язаний з негативним результатом здійснення підприємницької діяльності іншою особою (підприємцем), в межах визначеного договором грошового відшкодування (страхового відшкодування);
підходи до розширення засобів державної підтримки економіки шляхом закріплення в ГК України часткової компенсації державою страхових платежів при страхуванні інвестиційних, сільськогосподарських, інноваційних та інших ризиків у пріоритетних галузях економіки для покращання інвестиційного клімату та розвитку підприємницького середовища;
обґрунтування спеціальної умови страхового інтересу у підприємця у вигляді реального комерційного ризику, тобто фактичної економічної чи юридичної невизначеності щодо результатів та перспектив певного виду підприємницької діяльності;
підходи до перестрахування, що передбачає використання рейтингів надійності перестраховиків не для цілей оподаткування, а для встановлення державою економічних нормативів, зокрема нормативу адекватності капіталу, що передбачає надання дозволу на здійснення страхових операцій лише за наявності достатнього капіталу; спрощення порядку реєстрації договорів перестрахування шляхом уведення явочного порядку та перекладення на спеціальний державний орган повноважень щодо скасування державної реєстрації у випадку виявлення невідповідності договору встановленим вимогам законодавства;
дістали подальшого розвитку:
положення щодо віднесення договору перестрахування до різновиду договору страхування підприємницьких ризиків з огляду на суб’єктний склад їх учасників як підприємців, неспівпадіння відповідальності страховика та перестрахувальника та економічний зміст відповідних відносин, спрямований на убезпечення страховими компаніями від ризиків зменшення прибутковості власної діяльності у випадку неможливості задоволення повною мірою вимог страхувальників;
положення щодо динамічної природи страхового ризику, що зокрема, передбачає можливість трансформації ризиків цивільного характеру у підприємницький ризик при перестрахуванні завдяки зміні суб’єктного складу та професійному й діловому характеру поведінки учасників відносин; останнє передбачає перепідпорядкування відповідних відносин положенням господарського законодавства, а також поширення на відносини перестрахування адміністративного законодавства, звичаїв ділового обороту, міжнародних актів;
положення щодо попередження витоку капіталів за межі України, що передбачає уніфікацію оподаткування платежів вітчизняних та іноземних компаній – страховиків, уведення обов’язку щодо збереження страхових фондів іноземними страховими компаніями на рахунках у вітчизняних банках;
пропозиції щодо вдосконалення законодавства про страхування із метою врахування специфіки страхування підприємницьких ризиків, зокрема, щодо договірного оформлення обов’язкового страхування, використання генеральних полісів, уведення виключень на встановлення звичайних страхових тарифів за висновком актуаріїв, обсягу страхового відшкодування тощо.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані в роботі законодавчих та регуляторних органів, зокрема, Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, страхових компаній. Теоретичні результати дослідження також можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсів «Господарське право», «Страхове право», а також при підготовці підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій для студентів вищих навчальних закладів.
Практичне втілення результатів дослідження буде сприяти забезпеченню належної організації правової роботи з організації страхування на підприємствах приватного, державного та комунального секторів економіки.
Результати роботи впроваджені в діяльності страхової компанії «Теком» (довідка від 05.06.12 р.), страхової компанії «Індіго» (довідка від 31.05.12 р.) та Ліги страхових організацій України (довідка від 15.05.12 р.) у формі організації правової роботи, а також консультування.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія». Вони також були предметом обговорення на таких науково-практичних заходах: на круглому столі «Концепція модернізації господарського законодавства» (Одеса, 2008 р.), міжнародних конференціях: ІV, V цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (Одеса, 2009-2010 рр.), «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2009-2011 рр.), XІ Міжнародному Ялтинському фінансовому Форумі (Ялта, 2011 р.).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження відображені у 6 статтях у фахових виданнях та у 5 опублікованих тезах доповідей на науково-практичних конференціях та круглих столах.
Структура дисертації. Мета та завдання дослідження визначили його структуру. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які поділені на вісім підрозділів, висновки, список використаних джерел та три додатки. Загальний обсяг дисертації – __ сторінок, список використаних джерел викладено на ___ сторінках (_____ найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Поняття страхування підприємницьких ризиків має бути визначено у вузькому та широкому значенні, коли у вузькому розумінні воно пов’язується із страхуванням від настання економічних втрат під час здійснення підприємницької діяльності, а у широкому – включає також інші види страхування ризиків, що зумовлюються потребами підприємницької діяльності.
Визначення категорії страхування підприємницьких ризиків має велике системоутворююче та інформативне значення, орієнтуючи підприємців та інвесторів на використання цього різновиду страхування для просування власних бізнес-проектів, усунення невизначеності багатьох комерційних операцій, а державу – на стимулювання його використання у господарських відносинах, зокрема й при заміні дозвільних процедур на процедури страхування.
Правовідносини зі страхування підприємницьких ризиків мають комплексну природу, що не лише ґрунтується на поєднанні особливостей врегулювання відносин майнового страхування і страхування відповідальності, що потребують окремої координації, але й включає страхування ризиків, що не підпадає під ці види страхування, а забезпечує можливе відхилення від запланованого результату господарської діяльності, коли відповідні наслідки є більш складними, аніж цілі попередження настання збитків (зменшення цінності бізнесу, декапіталізація господарських організацій, націоналізація інвестицій, зміна показників ділової активності, неотримання дозволів, зміна кон’юнктури тощо).
Виникнення страхування багато у чому завдячує страхуванню різноманітних підприємницьких ризиків. Страхування господарських ризиків тривалий час розвивалося у межах майнового страхування, особливо морського страхування.
Підприємницький ризик як об’єкт страхування має складну структуру. Але це не виключає, а навпаки - передбачає його методологічну оцінку та належну організацію правової та економічної роботи на підприємстві щодо управління ризиками
У сфері підприємництва ризик можна визначити як небезпеку настання втрат та загрозу виникнення інших негативних економічних наслідків під час діяльності суб’єкта підприємницької діяльності для його майнового стану, репутації, умов здійснення діяльності та програми господарської діяльності.
Не можна формальними ознаками збитків, закріпленими у ЦК України, звужувати категорію страхування підприємницьких ризиків. Підприємницькі ризики існують не лише у формі забезпечення відшкодування збитків, що виникли у результаті правопорушення, але й у результаті незалежних від підприємця та його контрагентів негативних фінансових результатів діяльності. Категорія страхування підприємницьких ризиків далеко виходить за межі відшкодування збитків, що виникли у результаті правопорушення.
Задля розширення можливостей для страхування підприємницьких ризиків та усунення формальних обмежень у здійсненні страхування відповідне положення ст. 9 Закону України «Про страхування» має бути змінено. Зокрема, доречним було б у другому реченні частини 17 статті 9 Закону після слів «непрямі збитки» доповнити словами «та інші негативні результати господарської діяльності, що підлягають оцінці».
Аналіз юридичної природи страхового ризику доводить його динамічний характер, що, зокрема, передбачає можливість трансформації ризиків цивільного характеру у підприємницький ризик при перестрахуванні завдяки зміні суб’єктного складу та професійному й діловому характеру поведінки учасників відносин; останнє передбачає перепідпорядкування відповідних відносин положенням господарського законодавства, а також поширення на відносини перестрахування адміністративного законодавства, звичаїв ділового обороту, міжнародних актів, податкових правил, порядку ліцензування, контролю тощо.
Задля належної кваліфікації підприємницького ризику у системі договорів страхування необхідно визначити недосконалість Цивільного кодексу України (ст. 980) стосовно вичерпання різновидів страхування особистим, майновим страхуванням та страхуванням відповідальності, які не дозволяють повною мірою відобразити специфіку страхування підприємницького ризику, адже останній, по-перше, містить в собі ознаки страхування відповідальності та майнового страхування, а по-друге, виходить за межі страхування майна, із яким фактично ототожнюється цивільно-правове поняття майнового страхування; на цій підставі запропоновано зміни до ЦК та ГК України. Зокрема, ГК України, що має спеціалізований характер, повинен не лише визначити предмет договору страхування підприємницьких ризиків, але й закріпити особливості правового регулювання відповідних відносин.
Вимагають впровадження запропоновані у дисертації пропозиції щодо спеціального законодавчого закріплення поняття страхування підприємницьких ризиків із метою підвищення уваги до цього напряму активізації підприємницького середовища шляхом доповнення ст. ч. 1 ст. 980 ЦК пунктом 4 такого змісту: «4) ризиком настання економічних втрат чи інших негативних наслідків під час організації та здійснення підприємницької діяльності (страхування підприємницьких ризиків)», а також закріплення поняття договору страхування підприємницьких ризиків та особливостей відповідного страхування у ГК України.
У ст. 6 Закону «Про страхування» у визначенні добровільного страхування необхідно додати слова: «за напрямами страхування, за якими законодавством не передбачено обов’язкового страхування».
У ч. 2 ст. 5 Закону України «Про страхування» необхідно тлумачити наступним чином: «Не допускається примус до обов’язкового страхування, якщо цей вид обов’язкового страхування не передбачено цим Законом»
ГК України має бути доповнено статтею 354-1 наступного змісту:
«1. За договором страхування підприємницьких ризиків одна сторона (страхова компанія) зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію) на певний строк прийняти на себе ризик настання передбаченої в договорі випадкової події (страхового випадку), пов’язаного з негативним результатом здійснення підприємницької діяльності іншої особи (підприємця), в межах визначеної договором грошового відшкодування (страхового відшкодування).
2. Систематичне страхування різних однорідних ризиків на подібних умовах протягом певного строку може здійснюватися на підставі єдиного договору страхування договора страхования - генерального полісу (генерального договору страхування).
На вимогу страхувальника страховик зобов’язаний видавати страхові поліси на окремі партії майна чи окремі операції, що підпадають під дію генерального полісу
3. Страхування підприємницьких ризиків за участі суб’єктів господарювання державного сектору економіки та при використанні бюджетних коштів для часткової компенсації страхових тарифів може відбуватися за наявності звичайного страхового інтересу та повинен враховувати звичайний страховий тариф, що склався на ринку страхування у певний період часу, крім випадку, коли страхова компанія та страхувальник отримали висновок відповідної експертної організації щодо оцінки ризиків та їх впливу на страховий тариф».
Аналіз змісту правовідносин щодо страхування підприємницьких ризиків підтверджує господарсько-правову природу страхової діяльності, яка знаходить концентрований вираз саме при страхуванні підприємницьких ризиків, коли співпадають визначені законодавством учасники страхування як суб’єкти господарювання та функціональний зміст відповідних відносин, що поєднує економічні та правові чинники, ґрунтується на утвердженні вимог суспільного господарського порядку та принципах господарської комерційної діяльності.
Задля правильного сприйняття підстав виникнення страхового інтересу у підприємницькій діяльності має бути враховано, що основним завдання підприємця є не відмова від ризику взагалі, що фактично унеможливило б підприємницьку діяльність, а його зменшення на основі різноманітних заходів та дій, перекладення ризику на інших осіб, зокрема, шляхом страхування, доручення, комісії, утворення корпоративних організацій, отримання гарантій тощо. По суті, у цьому випадку виникає потреба в управлінні ризиками як складним організаційним дійством, у якому зосереджується талант менеджера у підприємця чи органів управління юридичної особи. Саме тому страхування підприємницьких ризиків має враховувати й удосконалення правової роботи щодо вдосконалення порядку його здійснення із метою підвищення економічної ефективності.
Необхідно закріпити на законодавчому рівні поняття «звичайний страховий інтерес» суб’єкта господарювання як основи для усунення фіктивних операцій на ринку страхування та попередження уникнення від сплати податків, що передбачає визнання його як зумовлену реальними потребами господарюючого суб’єкта прагнення до користування страховими послугами відповідно до звичайної ділової практики.
При вдосконаленні господарського законодавства у сфері страхування необхідно визначити страховий інтерес у підприємницькій діяльності як об’єктивно закладене у його природу прагнення до усунення коливання доходності підприємницької діяльності та попередження непередбачуваних економічних втрат, виходячи з природи підприємництва як ініціативної та ризикованої діяльності. Страховий інтерес щодо діяльності підприємця спрямовується на досягнення економічних результатів, забезпечуючи прибутковість та перспективність його розвитку. Такий інтерес має матеріальну природу за визначенням. Причому ризик та інтерес у цьому випадку збігається як ніколи. Адже підприємницька діяльність вже за визначенням є ризикованою діяльністю.
Пов’язування страхового інтересу у страхуванні підприємницького ризику із особою підприємця є неточним. Точніше буде пов’язувати цей інтерес із суб’єктом, що здійснює підприємницьку діяльність.
Страхування інвестиційних ризиків має бути віднесено до різновиду страхування підприємницьких ризиків у зв’язку із тим, що в економічному сенсі не можна уявити собі інвестування в сфері господарювання, яке не пов’язано із очікуванням інвестором певного прибутку, дивідендів, зростання вартості активів чи економічної влади. Це свого роду комерціалізація інвестиційних відносин, що передбачає пристосування їх до комерційних механізмів незалежно від виду суб’єктів страхування.
Визначення загально-страхових та спеціально-страхових публічно-господарських обмежень щодо здійснення страхової діяльності як різновиду підприємницької діяльності дозволяє ввести правовідносин щодо страхування підприємницьких ризиків у межі конституційних принципів про свободу підприємництва у межах, що не заборонена законом. Це матиме значення для уникнення регулювання страхової справи, що не зумовлюється публічними інтересами, а лише утворює складності у здійсненні страхової діяльності.
Договір перестрахування має бути віднесено до різновиду договору страхування підприємницьких ризиків з огляду на суб’єктний склад їх учасників як підприємців, неспівпадіння відповідальності страховика та перестрахувальника та економічний зміст відповідних відносин, спрямований на убезпечення страховими компаніями від ризиків зменшення прибутковості власної діяльності у випадку неможливості задоволення повною мірою вимог страхувальників.
Вимагають змін підходи щодо перестрахування, що передбачає використання рейтингів надійності перестраховиків не для цілей оподаткування, а для встановлення державою економічних нормативів, зокрема нормативу адекватності капіталу, що передбачає надання дозволу на здійснення страхових операцій лише за наявності достатнього капіталу; спрощення порядку реєстрації договорів перестрахування шляхом уведення явочного порядку та перекладення на спеціальний державний орган повноважень щодо скасування державної реєстрації у випадку виявлення невідповідності договору встановленим вимогам законодавства.
Напрямок державної економічної політики щодо щодо попередження витоку капіталів за межі України, що передбачає уніфікацію оподаткування платежів вітчизняних та іноземних компаній – страховиків, уведення обов’язку щодо збереження страхових фондів іноземними страховими компаніями на рахунках у вітчизняних банках.
При визначенні засобів державної підтримки підприємців потребує визнання на законодавчому рівні, у тому числі у ГК України, часткової компенсації державою страхових платежів при страхуванні інвестиційних, сільськогосподарських, інноваційних та інших ризиків у пріоритетних галузях економіки для покращання інвестиційного клімату та розвитку підприємницького середовища.
Проблеми розвитку страхового бізнесу вимагають вироблення напрямів підвищення добросовісності страхових компаній при здійсненні страхових відшкодувань шляхом надання Нацкомфінпослуг повноважень припиняти дію відповідної ліцензії у разі наявності неодноразового доведеного у суді факту несвоєчасної виплати коштів за страховими договорами з боку страхових компаній, стягнення з страхової компанії адміністративно-господарського-штрафу у розмірі 20 % суми кожної несвоєчасної виплати, підтвердженої рішенням суду, запроваджувати унесення страхових компаній, що здійснюють затримку виплат відшкодувань, у спеціальний реєстр, відкритий до публічного доступу.
З метою правильного відображення ролі договору у страхових відносинах необхідно у ст. 6 Закону «Про страхування» внести зміни, додавши у визначенні добровільного страхування слова: «за напрямами страхування, за якими законодавством не передбачено обов’язкового страхування».
Договір страхування підприємницьких ризиків – це угода двох суб’єктів господарювання, за яким одна сторона (страхова компанія) зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію) на певний строк прийняти на себе ризик настання передбаченої в договорі випадкової події (страхового випадку), пов’язаного з негативним результатом здійснення підприємницької діяльності іншої особи (підприємця), в межах визначеної договором грошового відшкодування (страхового відшкодування).
В умовах достатньої дорожнечі страхових послуг, з одного боку, та необхідністю оцінки факту невизначеності та вірогідності настання страхового випадку, правова робота з боку суб’єкта підприємницької діяльності – страхувальника та страховика – страхової компанії висуває низку вимог до договірних умов при укладанні договору страхування.
У першу чергу, у цьому контексті потребують оцінки ризики у зв’язку із тим, що лише окремі ризики підприємницької діяльності можуть бути оцінені як такі, що підлягають страхуванню. Наступною ознакою предмету договору страхування підприємницьких ризиків є необхідність визначення майнових втрат, що можуть виникнути у зв’язку із здійсненням підприємницької діяльності, задля справедливого розподілу між сторонами страхового правовідношення та правильного встановлення сум страхових премій, франшизи та страхових відшкодувань у договорі страхування підприємницьких ризиків. Тут не може відбуватися інтуїтивне визначення взаємних грошових зобов’язань, а витрати на страхування прямо співвідносяться із прибутковістю діяльності підприємців, обсягом податків, що сплачуються у відповідних операціях, обліку цих операцій та інших професійних комерційних чинників, у тому числі із погляду професійного досвіду підприємця та вимог його контрагентів.
Застосування категорії «звичайного страхового тарифу» у податковому законодавстві та у відповідних методиках Нацкомфінпослуг не може вважатися абсолютною категорією навіть при обов’язкових видах страхування. Виняток має бути встановлено законодавцем для випадку участі у цих відносинах суб’єктів господарювання державного сектору економіки та у випадках використання бюджетних коштів при компенсації страхових тарифів, коли страхова компанія та страхувальник отримали висновок відповідної експертної організації щодо оцінки ризиків та їх впливу на страховий тариф. Відповідні повноваження цілком можуть бути віднесено до професійних оцінщиків, що діятимуть на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Для найбільш повного розвитку страхування підприємницьких ризиків варто запозичити досвід Російської Федерації та інших країн щодо оформлення генеральних полісів на підтвердження укладання договорів страхування підприємницьких ризиків.
Уведення адміністративних елементів у процес перестрахування, що передбачає індивідуальний контроль держави за окремими операціями із перестрахування, є недоцільним. Має вестися мова про додаткові нормативи, що забезпечують діяльність компаній – перестраховиків. Саме за таких умов досягається баланс інтересів приватних (перестраховиків) та публічних (стабільність ринкових відносин, захист прав споживачів, уникнення неплатоспроможності та кризи ліквідності страхових компаній, що може вплинути на економічні відносин у державі).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. Ю. Страхование: теория и практика / В. Ю. Абрамов – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 512 с.
2. Алехина И. Г. Не дать убить конкуренцию [Електронний ресурс] / И. Г. Алехина. – Режим доступу до статті: http://www.insur-info.ru/comments/724
3. Андрущенко Л. В. Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності: автореф. дис... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 – «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Л. В. Андрущенко. – К., 2008. – 20 с.
4. Базелер У. Основы экономической теории : принципы, проблемы, политика. Германский опыт и русский путь : учебник для вузов / У. Базелер, З. Сабов, Й. Хайнрих, В. Кох. - СПб.; М. : Питер, 2000. – 800с. – (Базовый курс).
5. Бакиров А. Ф. Формирование и развитие рынка страховых услуг / А. Ф. Бакиров, Л. М. Кликич. – М. : Финансы и статистика, 2007. – 304 с.
6. Барыкин Д. А. Страхование предпринимательских рисков : правовой аспект : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Барыкин Дмитрий Александрович. – СПб., 2002. – 177 с.
7. Бачкаи Т. Хозяйственный риск и методы его измерения / Т. Бачкаи, Д. Месена. – М. : Экономика, 1979. – 324 с.
8. Беляневич О. А. Господарське договірне право (теоретичні аспекти): монографія / О. А. Беляневич. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
9. Бирман Г. Капиталовложения. Экономический анализ инвестиционных проектов / Г. Бирман, С. Шмидт. – М. : Юнити, 2003. – 632 с.
10. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента : в 2 т. / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр: Эльга, 1999. – Т. 2. – 511 с.
11. Богатых Е. А. Гражданское и торговое право : учеб. пособие / Е. А. Богатых. – М. : Контакт, 2000. – 532 с.
12. Брагинский М. И. Договор страхования / М. И. Брагинский. – М. : Статут, 2000. – 172 с.
13. Бхуртиал Л. Б. Риски предприятий и совершенствование страховой защиты в системе отношений рыночного хозяйствования : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.01, 08.00.05 / Л. Б. Бхуртиал. - Москва, 2004. – 189 с.
14. Быков А. Г. О содержании курса предпринимательского права и принципах его построения / А. Г. Быков // Предпринимательское право. – 2004. – № 1. – С. 5-16.
15. Виды страхования для минимизации потерь в предпринимательской деятельности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.risk24.ru/vidistraxovaniepoter.htm
16. Вицын А. Договор морского страхования по русскому праву / А. Вицын. – СПб. : Типография Н. Тиблена и Ко, 1865. –128 с.
17. Вишняков O.K. Правове забезпечення зовнішньоекономічної інтеграції України : монографія / О. К. Вишняков. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – 288 с.
18. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду: Конвенція МАГАТЕ від 21 травня 1963 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_006
19. Вінник О. М. Ключові поняття корпоративної конфліктології / О. М. Вінник // Підприємництво, господарство і право. – 2000. – № 12. – С. 3-6.
20. Воблый К. Основы экономии страхования / К. Воблый. – Репринтное издание 1925 г. – М. : Издательский центр «Анкил», 1995. – 228 с.
21. Волга В. За 15 лет существования схем в страховании госказна Украины недополучила $5 млрд. налогов [Електронний ресурс] / В. Волга. – Режим доступу : http://forinsurer.com/public/11/06/08/4339
22. Волошина А. Рынок перестрахования Украины требует стимулирования [Електронний ресурс] / А. Волошина. – Режим доступу: http://re-insurance.com.ua/review/200
23. Гаманкова О. О. Інформаційні вади дослідження ступеня монополізації ринку страхових послуг України / О. О. Гаманкова // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 10.– С. 80-87.
24. Гаманкова О. О. Проблеми оцінки конкурентного середовища на ринку страхових послуг України / О. О. Гаманкова // Міжнародні інтеграційні процеси і конкурентоспроможність економіки України : зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конференції. – Х. : ХНУ, 2008. – С. 95–97.
25. Гламбоцкая А. Основные проблемы страхового рынка Беларуси в контексте либерализации экономики: анализ и рекомендации / А. Гламбоцкая. – Минск : Исследовательский центр ИПМ, 2009. – 13 с.
26. Гнатюк Л. Особливості страхування інвестиційних ризиків [Електронний ресурс] / Л. Гнатюк // Вісник Хмельницького Інституту регіонального управління та права. – Режим доступу: http://www.univer.km.ua/visnyk/235.pdf
27. Господарське право : підручник / О. П. Подцерковний, О. О. Квасніцька, А. В. Смітюх [та ін.] ; за ред. О. П. Подцерковного. – Х. : Одіссей, 2010. – 640 с.
28. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144.
29. Господарський процесуальний кодекс: Закон України від 06.11.1991 № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992 – N 6. – Ст. 56.
30. Госфинуслуг в течение 2 месяцев не зарегистрировала ни одного договора перестрахования с нерезидентами: Інтернет-видання «Фориншер» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forinsurer.com/news/
31. Гражданский кодекс Российской Федерации: принят ГД ФС РФ 21.10.1994 г. // Собрание законодательства РФ от 05.12.1994 г. – № 32. – Ст. 3301.
32. Гражданское право: учебник в 4 т. / под ред. Е. А. Суханова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2008. – Т. 3 : Обязательственное право. – 800 с.
33. Гринюк О. В. Цивільно-правові аспекти майнового страхування в Україні: автореф. дис.. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 – «Цивільне право і цивільний процес, сімейне право; міжнародне приватне право»/ О. В. Гринюк. – К., 2004. – 20 с.
34. Грузинов В. П. Экономика предприятия и предпринимательства / В. П. Грузинов. – М. : СОФИТ, 1994. – 496 с.
35. Грущинський І. Роль договору у формуванні підприємницьких відносин / І. Грущинський // Право України. – 2000. – № 2. – С. 36-38.
36. Дедиков С. В. Страховое право / С. В. Дедиков. – М., 2001. – 314 с.
37. Джумагельдієва Г. Д. Науково-практичний коментар до ст. 44 ГК України: // Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / за заг. ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К. : Юрінком Інтер, 2008. –С. 80-81.
38. Дзямулич М. І. Особливості страхування інвестиційних проектів в умовах нестабільності фінансових ринків [Електронний ресурс] / М. І. Дзямулич // Економічний форум. – 2011. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2011_1/25.pdf
39. Добровільне страхування інвестицій: інформація ЗАТ «Страхова компанія «Столиця» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.ic-stolitsa.com.ua/ua/services/business/investment_unsurance.html
40. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т. В. Бондар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін. ; за ред. О. В. Дзери. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.
41. Долан Э. Дж. Микроэкономика / Э. Дж. Долан, Д. Линдсей ; пер. с англ. В. Лукашевича и др. – СПб. : АО «Санкт-Петербург оркестр», 1994. – 448 с.
42. Дубинская Е. С. Сущность, понятие риска и классификация рисков в соответствие с существующими теориями риска [Електронний ресурс] / Е. С. Дубинская. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/8_NIT_2008/Tethis/Economics/27490.doc.htm
43. Ермакова Т. С. Финансовое правоотношение (теоретические проблемы): учеб. пособие / Т. С. Ермакова. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. – 34 с.
44. Жадан С. В. Організаційно-правові засади управління державним соціальним страхуванням : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С. В. Жадан. – К., 2008. – 20 с.
45. Журавлев Ю. М. Словарь-справочник терминов по страхованию и перестрахованию / Ю. М. Журавлев. – М. : Анкил, 1994. – 180 с.
46. Задихайло Д. В. Державне регулювання ринкових відносин як актуальна юридична проблема / Д. В. Задихайло // Українське комерційне право. – 2005. – № 6. – С. 10-17.
47. Звичайну ціну страхового тарифу визначатимуть по-новому: повідомлення інформаційно-аналітичного порталу Українського агентства фінансового розвитку за березень 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uafr.com.ua/podii/2011/03/podii.htm
48. Землячева О. А. Сущность и виды операций перестрахования / О. А. Землячева // Культура народов Причерноморья: научный журнал. – 2006. – № 95. – C. 126-130.
49. Зискінд І. О. Господарсько-правовий аспект регулювання та нагляду (контролю) у сфері страхування: досвід України та зарубіжних країн: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.04 – «Господарське право ; господарсько-процесуальне право» / І. О. Зискінд. – О., 2011. – 18 с.
50. Зискінд І. О. Господарсько-правовий аспект регулювання та нагляду (контролю) у сфері страхування: досвід України та зарубіжних країн: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.04 / І. О. Зискінд. – О., 2011. – 210 с.
51. Зискінд І. Огляд законодавства інших країн стосовно нагляду за перестраховою діяльністю [Електронний ресурс] / І. Зискінд // Сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/739.html
52. Зискінд І. О. Проблемні питання правового регулювання розрахунку страхових тарифів / І. О. Зискінд // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України : матеріали Всеукр. науково-практ. конф., м. Запоріжжя, 13 березня 2010: у 2 ч. – Запоріжжя : ЗМГО «Істина», 2010. – Ч. 1. – С. 94-95.
53. Знаменский Г. Л. Хозяйственное законодательство Украины: формирование и перспективы развития / Г. Л. Знаменский. – К. : Наукова думка, 1996. – 63 с.
54. Знаменский Г. Л. Блеск и нищета современной цивилистики / Г. Л. Знаменский // Экономика и право. – 2005. – №1. – С. 24-31.
55. Знаменський Г. Л. Економічна політика і законодавство / Г. Л. Знаменський // Право України. – 2008. – № 7. – С. 40-42.
56. Инкотермс 2010 (Incoterms 2010): Правила Международной торговой палаты от 01.01.2011 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/988_014
57. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М. : Юрид. лит., 1975. – 880 с.
58. Иоффе О. С. Советское гражданское право : курс лекций в 3 ч. / О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. – Ч. 2 : Отдельные виды обязательств. – 531 с.
59. Иоффе О. С. Советское гражданское право : учеб. для юрид. ин-тов и фак. в 2-х т. / отв. ред. О. С. Иоффе, Ю. К. Толстой, Б. Б. Черепахин. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1971. – Т. 2. – 520 с.
60. Ищук И. Н. Ограничения в праве : 12.00.01 Ограничения в праве (Общетеоретический аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Ищук Илья Николаевич. – СПб., 2006 – 169 с.
61. Інкотермс: Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 р.) // Урядовий кур'єр. – 2002. – № 68.
62. Інтерфакс – Україна: Практически во всех страховых компаниях есть доля «схемного» страхования [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.interfax.com.ua/rus/eco/52875/
63. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй / Ппод ред. проф. Т. Е. Абовой, А. Ю. Кабалкина. – М. : Юрайт-Издат; Право и закон, 2002. – 976 с.
64. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
65. Корнилов И. А. Методология статистических и актуарных исследований в страховании жизни : дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.11 / Корнилов Игорь Алексеевич. – М., 2000 – 389 c.
66. Косаренко Н. Н. Правовое обеспечение публичных интересов в сфере страхования : монография / Н. Н. Косаренко. – М. : Волтерс Клувер, 2010. – 320 с.
67. Кравченко О. П. Порядок засвідчення вірності копій документів [Електронний ресурс] / О. П. Кравченко. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/15101
68. Крупка Ю. М. Правове регулювання ядерного страхування: міжнародний аспект / Ю. М. Крупка // Університетські наукові записки. – 2005. – № 1-2. – С. 166-171.
69. Лапаева В. В. Конституция РФ об основаниях и пределах ограничения прав и свобод человека и гражданина / В. В. Лапаева // Законодательство и экономика. – 2005. – № 1. – С. 11-17.
70. Лаптев В. В. Предмет и система хозяйственного права / В. В. Лаптев. – М.: Юрид. лит., 1969. – 175 с.
71. Латковська Т. А. Проблемні аспекти правового регулювання національних грошово-кредитних інститутів // Україна в євроінтеграційних процесах: проблеми і перспективи : матер. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Міжнар. наук.-техн. ун-т ім. академіка Юрія Бугая, 18 травня 2007 р. – К., 2007. – С. 91-96.
72. Латковська Т. А. Фінансово-правові питання формування центральних та державних банків в Україні, країнах центральноєвропейської та англосаксонської систем права : монографія / Т. А. Латковська. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – 280 с.
73. Латынцев А. В. Расчет убытков в коммерческой деятельности / А. В. Латынцев, О. В. Латынцева. – М. : «Лекс-Книга», 2002. – 240 с.
74. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання / Л. А. Лахтіонова. – К. : КНЕУ, 2001. – 387 с.
75. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Статут, 1999. – 352 с.
76. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве / А. В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп., науч. – М. : Юрист, 2003. – 250 с.
77. Мамедов А. А. Генезис финансово-правового регулирования страховой деятельности / А. А. Мамедов // Страховое дело. – 2003. – № 9. – С. 42-46.
78. Мамутов В. К. Господарче право зарубіжних країн : підручник / В. К. Мамутов, О. О. Чувпило. – К. : Ділова Україна, 1996. – 352 с.
79. Мамутов В. К. Экономика и право : сб. науч. трудов / В. К. Мамутов. – К. : Юрінком Інтер, 2003 – 544 с.
80. Матвеев Н. Г. Кооперативное страхование / Н. Г. Матвеев. – М. : Всерос. коопер. страх. союз,1923. – 33 с.
81. Мейер Д. И. Русское гражданское право: в 2 ч.. / Д. И. Мейер. – по испр. и доп. 8-му изд. 1902 г. – М. : Статут, 2003. – 831 с.
82. Міжнародна конвенція про відповідальність операторів ядерних суден: Конвенція МАГАТЕ від 25.05.1962 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.3282.0
83. Мілаш В. С. Комерційний договір у господарському праві: теоретичні проблеми становлення та розвитку: автореф. дис.. ... д-ра юрид. наук: 12.00.04 – «Господраське право ; господарсько-процесуальне право» / В. С. Мілаш. – Х., 2008. – 40 с.
84. Мілаш В. С. Принцип свободи договору: необхідні межі при укладенні та реалізації підприємницького комерційного договору / В. С. Мілаш // Право України. − 2005. − № 6. − С. 50-54.
85. Нечипорук Л. В. Теорія та практика страхового ринку в Україні : монографія / Л. В. Нечипорук. – Х. : Вид-во Нац. Ун-ту внутр. справ, 2004. – 300 с.
86. Нечипорук Л. В. Закон Украины «О страховании»: Научно-практический комментарий / Л. В. Нечипорук. – 4-е изд., доп. и перераб. – Х. : ООО «Одиссей», 2006. – 384 с.
87. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений / Д. Норткотт. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 2003. – 247 с.
88. Ормоцадзе М. Враг хорошего: Страховой рынок возвращает былую славу активного участника схем оптимизации [Електронний ресурс] / М. Ормоцадзе // Власть денег. – 2011. – № 311. – Режим доступу: http://www.vd.ua/rubrics-3/16066/
89. Основні показники страхового ринку (таблиця): Нацфінпослуг станом на 1.03.2011 [Електронний ресурс] / Сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. – Режим доступу: ttp://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/dpn/pokaznyki_sk_1kv_2011.xls
90. Основи законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14.01.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 121.
91. Основы морского страхования : учеб. пособие / под ред. Н. П. Кузнецовой. – СПб. : Изд. дом «Сентябрь», 2002. – 300 с.
92. Основы страховой деятельности: Учебник / Отв. ред. проф. Т.А. Федорова–М.: Издательство БЕК, 2001.–768 с.
93. Паризька конвенція про відповідальність перед третьою стороною у галузі ядерної енергії: Конвенція ОЕСР від 29.07.1960 р. (в редакції від 31.01.1963 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_006
94. Пацурія Н. Б. Правове регулювання страхової справи в Україні (організаційно-правовий аспект) : автореф. дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 – «Господарське право ; господарсько-процесуальне право» / Н. Б. Пацурія. – К., 2000. – 16 с.
95. Перешкоди для інвестицій в Україну: Європейська Бізнес Асоціація – К. : ЄБА, 2005. – 89 с.
96. Петров А. Проблемы перестрахования в Украине [Електронний ресурс] / А. Петров. - Режим доступу: http://tristar.com.ua/1/art/problemy_perestrahovaniia_v_ukraine_13013.html
97. Підсумки діяльності страхових компаній за І квартал 2011 року: Ліга страхових організацій України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uainsur.com/wp-content/uploads/2010/01/sk_I_kv__2011_.pdf – 31 с.
98. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13-14. – № 15-16. – № 17. – Ст.112.
99. Подцерковний О. П. Грошові зобов’язання господарського характеру: проблеми теорії і практики : монографія / О. П. Подцерковний. – К. : Юстініан, 2006. – 424 с.
100. Подцерковний О. П. До проблеми примирення сторін у господарському процесі / О. П. Подцерковний // Українське комерційне право. – 2011. – № 11. – С. 20-26.
101. Подцерковный О. П. Денежные обязательства и расчетные правоотношения / О. П. Подцерковний. – О. : Негоциант, 2006 – 380 с.
102. Попондопуло В. Ф. Правовой режим предпринимательства / В. Ф. Попондопуло. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербургск. ун-та, 1994. – 205 с.
103. Постанова Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2006 р. у справі № 24/67 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_1387495.html
104. Постанова Вищого господарського суду України від 03.08.2011 р. у справі № 18/127/11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://document.ua/pro-stjagnennja-strahovogo-vidshkoduvannja-doc64443.html
105. Постанова Вищого господарського суду України від 25 березня 2010 р. у справі № 4/135. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8801343
106. Постанова Вищого господарського суду України у від 08 лютого 2011 р. у справі 46/93 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_3129373.html
107. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. у справі № 37/2 [Електронний ресурс] / Матеріали юридичної служби ПАТ «Страхова компанія «Теком» за 2011 р. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17674789
108. Правові основи підприємницької діяльності / під ред. Шакуна В. І., Мельника П. В., Поповича В. М. – К. : Правові джерела, 1997. – 780 с.
109. Про акціонерні товариства : Закон України від 17.09.2008 р. № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50- 51. – Ст. 384.
110. Про вимоги до рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів: проект розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.02.2011р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/62.html?&tx_ttnews[pointer]=5&cHash=52b017e8b8
111. Про внесення змін до Закону України «Про страхування»: Закон України від 12 липня 2001 року № 2664-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1/
112. Про внесення змін до статті 10 Закону України «Про пожежну безпеку» (щодо декларативного принципу) [Електронний ресурс]: Проект Закону України від 13.04.2011 р. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=40161
113. Про внесення змін і доповнень до Директиви Ради 73/239/ЄЕС щодо вимог до запасу платоспроможності для підприємств, що здійснюють страхування інше, аніж страхування життя: Директива 2002/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 5 березня 2002 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_232
114. Про внесення змін і доповнень до Директиви Ради 79/267/ЄЕС щодо вимог до запасу платоспроможності для підприємств, що займаються страхуванням життя: Директива 2002/12/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 5 березня 2002 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_22911/09/07/25836
115. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
116. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24 червня 2004 року № 1877-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 49. – Ст. 527.
117. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців: Закон України від 15.05.2003 № 755-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.
118. Про деякі питання практики застосування норм Цивільного і Господарського кодексів України: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v1228600-06
119. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 06.09.2005 р. № 2806-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 48. – Ст. 483.
120. Про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди: Директива 2004/35/ЄС Європейського Парлам