ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ, РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, ФРН, АНГЛІЇ ТА США (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

МЕДЕНЦЕВ ПАВЛО АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 347.44 (477)

ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ В ЦИВІЛЬНОМУ
ПРАВІ УКРАЇНИ, РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, ФРН, АНГЛІЇ ТА США
(ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ)

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник
Харитонов Євген Олегович
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України

Одеса – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………С. 4
ВСТУП………………………………………………………………………..С. 5

РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ ТА ЙОГО ПОРУШЕННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ, РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, ФРН, АНГЛІЇ ТА США……………………………………………………………………..С.13
1.1. Поняття договору………………………………………………………С. 13
1.2. Поняття порушення договору…………………………………………С. 26
Висновки до розділу I……………………………………………………….С. 44

РОЗДІЛ II. ПОНЯТТЯ, ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ВИДИ ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ, РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, ФРН, АНГЛІЇ ТА США………..С. 47
2.1. Поняття та правова природа правових наслідків порушення договору………………………………………………………………………С. 47
2.2. Види правових наслідків порушення договору……………………… С.71
Висновки до розділу II ………………………………………………………С. 80

РОЗДІЛ III. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ, РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, ФРН, АНГЛІЇ ТА США……………………………………………………………………………С.83
3.1. Відшкодування збитків, завданих порушенням договору…………….С. 83
3.2. Сплата неустойки як правовий наслідок порушення договору……..С. 110
3.3. Припинення договору внаслідок односторонньої відмови від
договору або розірвання договору…………………………………….С. 126
3.4. Зміна умов договору у разі його порушення………………………....С. 152

Висновки до розділу III…………………………………………………..С. 165

ВИСНОВКИ……………………………………………………………… С. 170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………С. 179

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах побудови в Україні правової держави і громадянського суспільства суттєво зростає роль правових механізмів захисту майнових і немайнових прав особи, серед яких особливе місце посідають засоби правового впливу на контрагентів договірних зобов’язань.
З огляду на сучасні тенденції інтеграції України в європейське і світове співтовариства, перед юридичною наукою в цілому і цивілістикою зокрема, постає завдання вивчення зарубіжного досвіду правового регулювання суспільних відносин з метою визначення доцільності та можливості реципування окремих правових ідей і положень. У цьому відношенні досвід правового регулювання договірних відносин у Російській Федерації, ФРН, Англії та США є вельми корисним, оскільки законодавство і судова практика зазначених країн містять розв’язання певних проблем правового регулювання договірних відносин, які спостерігаються і в Україні.
Обрання теми дисертаційного дослідження зумовлено також відсутністю у вітчизняній цивілістиці спеціальних монографічних досліджень правових наслідків порушення договору у цивільному праві України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США (хоча дослідження загальних положень договірного права України щодо правових наслідків порушення договору здійснювались), наявністю у чинному українському та зарубіжному законодавстві, яке регулює договірні відносини, певних прогалин, що може призвести на практиці до спірних ситуацій, порушення законних прав та інтересів суб’єктів договірних правовідносин, існуванням у теорії договірного права різних позицій теоретиків щодо окремих фундаментальних положень тощо.
Вибір держав, досвід яких розглядається, обумовлений наступними причинами. По-перше, у світлі євроінтеграційних прагнень України вивчення положень права ФРН та Англії, на території яких, крім національного права, діють правові акти Європейського Союзу (далі – ЄС), надасть змогу встановити певні зв’язки відповідних правових інститутів із інститутами вітчизняного договірного права.
По-друге, у зв’язку з активізацією українсько-американських відносин як в економічній, так і у політичній сферах, зростає актуальність вивчення окремих підгалузей та інститутів цивільного права США, що дозволить українським правникам ширше подивитись на світовий досвід урегулювання окремих інститутів договірного права та, можливо, перейняти позитивний досвід.
По-третє, з огляду на багатовіковий досвід співіснування України та Російської Федерації у межах однієї держави, необхідним є вивчення досвіду пострадянської концепції розвитку договірного права з метою виявлення позитивних та негативних моментів та пошуку спільних шляхів розв’язання складних питань.
Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи послужили наукові праці таких вчених, як Т.В. Боднар, М.І. Брагінський, В.В. Вітрянський, О.В.Дзера, О.С.Іоффе, І.С. Канзафарова, Т.С. Ківалова, О.О. Красавчиков, Г.Ласк, Ф.Лоусон, В.В. Луць, Д.І. Мейєр, Г. Трейтель, Е. Фарнсворт, Р.О.Халфіна, Є.О.Харитонов, Я.М. Шевченко, Б.Б. Черепахін та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасному цивільному праві України» на 2006 – 2010 роки як складової плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006 – 2010 роки (державний реєстраційний номер 0106U004970), а також плану науково-дослідної роботи кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія» «Методологічні засади вдосконалення цивільного законодавства» на 2011 – 2015 роки як складової плану науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» на 2011-2015 роки (державний реєстраційний номер 0110U000671).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення цивілістичної концепції інституту порушення договору та його правових наслідків на основі вивчення відповідних доктринальних та законодавчих положень цивільного права України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США.
Для досягнення зазначеної мети у дослідженні поставлені такі завдання:
- виявити специфіку доктринальних та законодавчих підходів до розуміння договору у цивільному праві України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США;
- з’ясувати зміст та обсяг поняття «порушення договору» у цивільному праві України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США;
- визначити поняття та правову природу правових наслідків порушення договору у цивільному праві України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США;
- порівняти основні доктринальні та законодавчі положення договірного права України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США щодо правових наслідків порушення договору;
- сформулювати теоретично обґрунтовані пропозиції з удосконалення правового регулювання наслідків порушення договору в Україні.
Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини, які виникають у зв’язку з порушенням договору в Україні, Російській Федерації, ФРН, Англії та США.
Предметом дослідження є законодавчі та доктринальні положення цивільного права України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США щодо правових наслідків порушення договору.
Методи дисертаційного дослідження. Філософсько-світоглядною основою дослідження є матеріалістична діалектика. Правові наслідки порушення договору в Україні, Російській Федерації, ФРН, Англії та США розглядаються у розвитку та взаємозв’язку з іншими явищами об’єктивної дійсності в цілому та державно-правової зокрема.
Провідним спеціальним методом дослідження обрано порівняльно-правовий. Його використання дозволило проаналізувати і порівняти доктринальні та законодавчі положення цивільного права України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США щодо правових наслідків порушення договору, сформувати спільні наукові уявлення про основні тенденції та закономірності функціонування договірного права вищезазначених країн (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4).
Поряд із цим використано низку загальнонаукових та спеціальних методів. Формально-логічний метод дозволив визначити загальні ознаки та специфіку правових наслідків порушення договору (2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4) . Системний підхід використано при дослідженні місця правових наслідків порушення договору у системі цивільно-правових засобів (п.п. 2.1, 2.2). Історичний метод дозволив дослідити специфіку особливостей правових наслідків порушення договору у конкретних історичних умовах (п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4).
Висновки і пропозиції, які містяться у дисертації, з урахуванням вимог стосовно визначеності, несуперечливості, послідовності й обґрунтованості суджень і здійснення в межах загальнотеоретичних і цивільно-правових конструкцій з використанням понятійного апарату відповідних галузей права зроблені за допомогою методу догматичного (логічного ) аналізу (висновки до Розділу 1, Розділу 2, Розділу 3, Висновки).
Основні положення і висновки дисертаційного дослідження базуються на аналізі загальних досягнень юридичної науки в цілому, цивілістики зокрема і теорії договірного права безпосередньо, а також на аналізі цивільного законодавства та судової практики України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права комплексним дослідженням правових наслідків порушення договору у цивільному праві України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США.
У результаті проведеного дисертаційного дослідження вперше сформульовано та обґрунтовано або надано додаткову аргументацію низці наукових положень і висновків, а саме:
вперше:
встановлено, що правове регулювання відносин, пов’язаних із порушенням договірних зобов’язань в Україні, Російській Федерації, ФРН, Англії та США базується на так званій моделі «breach of contract», яка є породженням договірного права країн, правові системи яких входять до англосаксонської правової сім’ї;
обґрунтовано, що німецький варіант моделі побудови інституту порушення договору на єдиній концепції порушення зобов’язання, відповідно до якої порушення договору розглядається як єдина підстава для застосування заходів захисту прав та інтересів потерпілої сторони договірного зобов’язання, є оптимальним і може бути реципований у цивільне право України;
встановлено, що Цивільний кодекс Німеччини (далі – НЦК) закріплює необхідність наявності вини боржника тільки для покладення на нього обов’язку відшкодування збитків та особливих наслідків у разі прострочення боржника, для настання інших правових наслідків наявність його вини не вимагається;
обґрунтовано, що у результаті здійснення модернізації зобов’язального права ФРН правове регулювання договірних зобов’язальних відносин у ФРН за своїм змістом наблизилось до багатьох положень англійського договірного права, проте принципові положення німецького цивільного права щодо виконання зобов’язання в натурі та принципу відповідальності за вину були збережені, а принцип істотності порушення договору як основний критерій допустимості його розірвання був запозичений лише частково;
удосконалено:
аргументацію того, що моральна шкода, зумовлена договірним правопорушенням, є безпосереднім результатом протиправного втручання у немайнову сферу потерпілого, складові якої не є і не можуть бути предметом договірного регулювання. Тому в разі порушення особистих немайнових прав та інтересів потерпілої сторони договірного зобов´язання, незважаючи на визначеність особи ймовірного правопорушника у даному випадку, виникає деліктне зобов´язання як окремий вид цивільних охоронних правовідносин;
дістало подальшого розвитку:
положення про те, що договору як правовому явищу властива складна юридична природа (він є правовим актом-регулятором суспільних відносин, юридичним фактом, правовідношенням – договірним зобов’язанням). При цьому юридико-фактична властивість договору як правового явища є його вторинною юридичною властивістю, первинною ж є його сутність як правового акта;
обґрунтування нездатності класичної теорії договору в повному обсязі відобразити договір як правове явище і повною мірою виконати функцію концептуальної основи сучасного договірного права країн романо-германської правової сім’ї, тим більше, що воно зазнало певного впливу так званої reliance-based theory, відповідно до якої на перший план виступає не consensus (взаємна домовленість сторін), а факт розрахунку сторони на зроблену другою стороною заяву чи обіцянку (promise);
обґрунтування доцільності використання досвіду розробки уніфікованих міжнародних актів у сфері приватного права, насамперед, Принципів міжнародних комерційних контрактів (Принципів УНІДРУА) та Принципів Європейського контрактного права (Європейських принципів) при застосуванні “інтегративного підходу до поняття договору”;
висновок про те, що оскільки на території ФРН і Англії, крім національного права, діють правові акти ЄС, то безумовно договірне право обох країн зазнає певного впливу в процесі так званої «європеїзації» приватного права, хоча найважливіші положення, що визначають особливості права цих країн як таких, що відносяться до різних правових сімей, на даний час поки що не зазнали принципових змін.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані:
– у правотворчій діяльності, в якій можуть бути враховані запропоновані дисертантом зміни і доповнення до цивільного законодавства України;
– у науково-дослідній діяльності при подальшому дослідженні відповідних проблем цивільного права;
– у правозастосовній діяльності органів нотаріату та судів, спрямованій на охорону й захист прав та інтересів суб’єктів відповідних правовідносин;
– у навчальному процесі при викладанні таких дисциплін, як «Цивільне право України», «Цивільне та торгове право зарубіжних країн», при підготовці й написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, практикумів із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції «Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Одеса, 30 травня 2008 р.), Міжнародній науковій конференції «Життя І.В. Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів» (м. Одеса, 13 грудня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Приватно-правове регулювання суспільних відносин: традиції, сучасність, перспективи» (м. Одеса, 19-20 квітня 2012 р.), Круглому столі «Методологічні засади вдосконалення цивільного законодавства на сучасному етапі» (м. Одеса, 9 жовтня 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження викладені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дисертаційного дослідження здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні цивілістичної концепції інституту порушення договору та його правових наслідків на основі вивчення відповідних доктринальних та законодавчих положень цивільного права України, Російської Федерації, ФРН, Англії та США.
За результатами проведеного дослідження було сформульовано такі висновки:
1. Договірне право України, Російської Федерації та ФРН будується на певних концептуальних основах, якими є класична теорія договору, свобода волі (і відповідно – принцип свободи договору), обов’язковість виконання договору, формальна рівність сторін та ін. Концептуальною основою договірного права Англії і США є розуміння договору як обіцянки (promise). При цьому сам термін promise сучасною англійською доктриною та практикою тлумачиться саме як обіцянка, а не зобов’язання і не відповідає змісту поняття зобов’язання в праві країн романо-германської правової сім’ї. Оскільки англо-американське право розрізняє зобов’язання, що виникають із договорів, і зобов’язання, що виникають із деліктів, за великим рахунком, коли на практиці мова йде про договір, мається на увазі й те, що він породжує певне договірне зобов’язання.
2. Класична теорія договору, розглядаючи договір як домовленість сторін, концентрує у собі лише частину теоретичних уявлень щодо договору, а отже, сьогодні вже не здатна у повному обсязі відобразити договір як правове явище і повною мірою виконати функцію концептуальної основи сучасного договірного права країн романо-германської правової сім’ї. Крім того, наявність окремих положень у договірному праві зазначених країн дозволяє стверджувати, що певною мірою воно зазнало впливу так званої reliance-based theory, відповідно до якої на перший план виступає не consensus (взаємна домовленість сторін), а факт розрахунку сторони на зроблену другою стороною заяву чи обіцянку (promise) і на якій базується договірне право країн англо-американського права.
3. Договору, як правовому явищу, властива складна юридична природа. Він є правовим актом-регулятором суспільних відносин, він є юридичним фактом, він є правовідношенням-договірним зобов’язанням. Юридико-фактична властивість договору як правового явища є його вторинною юридичною властивістю, первинною ж є його сутність як правового акта.
4. Правове регулювання відносин, пов’язаних із порушенням договірних зобов’язань в Україні, Російській Федерації, ФРН, Англії та США базується на так званій моделі «breach of contract», яка є породженням договірного права країн, правові системи яких входять до англосаксонської правової сім’ї.
5. Оскільки на території ФРН і Англії є чинними правові акти ЄС, то, безумовно, договірне право обох країн зазнає певного впливу в процесі так званої «європеїзації» приватного права, хоча найважливіші положення, що визначають особливості права цих країн як таких, що відносяться до різних правових сімей, на даний час поки що не зазнали принципових змін.
6. Крім розподілу порушень договору на невиконання та неналежне виконання цивільне законодавство України та Російської Федерації розрізняє такі порушення як «прострочення виконання» та «істотне порушення договору». Договірне право США розрізняє повне (total), часткове (partial) і передбачуване порушення договору (anticipatory breach); прострочення як різновид порушення договору в англо-американському праві окремо не регулюється.
7. В англійському договірному праві традиційно мало значення, яка умова договору порушена – Condition або Warranty. Перша – це найістотніша умова договору, порушення якої надає кредиторові право на відмову від виконання своїх зобов’язань і договору в цілому, друга – менш важлива умова, порушення якої не надає кредиторові зазначеного права. Сьогодні додатково до цих умов виокремлюються і так звані «неназвані» умови (Intermediate Terms), при цьому, за визначенням, усі умови договору є «неназваними». Значення розподілу всіх умов договору на три вказані категорії полягає у тому, що в разі, коли умова не може бути віднесена ані до Condition, ані до Warranty, суд визначає її як неназвану і вивчає власне порушення договору, дає йому оцінку, щоб на підставі цього визначити правові наслідки такого порушення.
8. Німецький варіант моделі побудови інституту порушення договору на єдиній концепції порушення зобов’язання, відповідно до якої порушення договору розглядається як єдина підстава для застосування заходів захисту прав та інтересів потерпілої сторони договірного зобов’язання, є оптимальним і може бути реципований у цивільне право України. У зв’язку з цим пропонується ст. 610 ЦК України, яка розподіляє порушення зобов’язання на невиконання і неналежне виконання, виключити.
9. Праву всіх країн, що досліджуються, відомі інститути, закріплені в ст.611 ЦК України, хоча в законодавстві цих країн не існує норми, аналогічної ст. 611 ЦК України.
10. Невизначення у ст. 16 ЦК України неустойки як способу захисту права не є свідченням невизнання законодавцем зазначеного способу захисту права. Тим більше, що ст. 611 ЦК України передбачає такий правовий наслідок порушення зобов’язання, а відповідно до спеціальної ст. 546 ЦК України неустойка може встановлюватись законом та договором.
11. Визначені у ст. 611 ЦК України правові наслідки є різнорідними санкціями і для їх застосування необхідні різні умови: одностороння відмова від зобов’язання у разі його порушення другою стороною та одностороння зміна зобов’язання у цивілістичній літературі визначаються, як оперативні санкції, для застосування яких до порушника не обов’язковою є наявність в діях останнього вини; сплата неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди є заходами (санкціями) цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності підстав цивільно-правової відповідальності (які в сукупності утворюють склад цивільного правопорушення). Крім зазначених правових наслідків, що настають у разі порушення зобов’язання, в окремих статтях ЦК України передбачаються і такі, які спонукають боржника виконати той чи інший договірний обов’язок.
12. Стаття 625 ЦК України лише встановлює обов’язок боржника сплатити суму боргу і проценти річних, а ст. 395 ЦК РФ, крім цього, визначає правила, за якими мають здійснюватись відповідні розрахунки (зокрема ч. 2 і 3 ст. 395 ЦК РФ). У даному разі підхід російського законодавця до вирішення цього питання вбачається більш виваженим, оскільки існування певних правил поведінки у даній ситуації, з одного боку, дозволяє сторонам уникнути можливого спору щодо порядку та розмірів відповідних виплат, з іншого – сприяє застосуванню єдиних підходів при розгляді судами відповідних справ. Враховуючи зазначене, пропонується доповнити ст. 625 ЦК України частиною третьою, в якій визначити правила, аналогічні положенням ч.2 та 3 ст. 395 ЦК РФ.
13. В результаті здійснення модернізації зобов’язального права ФРН правове регулювання договірних зобов’язальних відносин у ФРН за своїм змістом наблизилось до багатьох положень англійського договірного права, проте принципові положення німецького цивільного права щодо виконання зобов’язання в натурі та принципу відповідальності за вину були збережені, а принцип істотності порушення договору як основний критерій допустимості його розірвання був запозичений лише частково.
14. В англійському договірному праві та договірному праві США невиконання договору, відмова від виконання договору або «істотне порушення» договору є підставами припинення договору і визначення засобів правового захисту потерпілої сторони. Відшкодування збитків розглядається, як основний із цих засобів, при цьому визначення їх розміру здійснюється за іншими, ніж у континентальному праві, правилами.
15. Всі правові наслідки порушення зобов’язань, залежно від правової природи, можна розподілити на такі, що є і не є заходами цивільно-правової відповідальності. Із наслідків, визначених у ст. 611 ЦК України, до першої групи необхідно включити сплату неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди, до другої – припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, розірвання договору, зміну умов зобов’язання.
16. Оскільки російському цивільному праву відомі всі інститути, визначені у ст. 611 ЦК України, то наведений розподіл правових наслідків порушення зобов’язань можна здійснити і стосовно відповідних правових наслідків, визначених у цивільному законодавстві Російської Федерації. Стосовно німецького права буде справедливим аналогічне твердження. Що ж стосується цивільного права Англії та США, то в принципі такий розподіл теж можливий, хоча із певним застереженнями стосовно правових наслідків, які є заходами цивільно-правової відповідальності. Зокрема це стосується неустойки, яка в англо-американському праві, для її застосування, має бути кваліфікована як заздалегідь оцінені збитки, а не штраф.
17. Відшкодування збитків є правовим наслідком порушення договору в цивільному праві всіх країн, що розглядаються. В українському та російському цивільному праві, крім розподілу збитків на реальні збитки та упущену вигоду, залежно від характеру причинного зв’язку розрізняють збитки прямі та непрямі. Останні не відшкодовуються. У ФРН можливе відшкодування як прямих, так і непрямих збитків. У США присудження збитків (damages) є звичайною формою судового захисту при порушенні договору. Навіть у разі, коли порушення не тягне за собою збитків або ж його розмір не доведений достатньо чітко, потерпіла сторона може стягнути як номінальні збитки невелику суму (зазвичай 6 центів або 1 долар), яка встановлюється безвідносно до розміру втрат.
18. У США збитки, залежно від характеру порушення зобов’язання, розподіляються на компенсаторні та мораторні. Перші стягуються за невиконання зобов’язання і є заміною виконання, другі – за прострочення виконання. Залежно від характеру причинного зв’язку між порушенням зобов’язання і завданими збитками останні розподіляються на прямі і непрямі. Останні не відшкодовуються навіть у разі, коли боржник навмисно порушив зобов’язання. Вони отримали назву «віддалені збитки» (remote damages). Крім того, за способом розрахунку збитки розподіляються на конкретні та абстрактні.
19. Незважаючи на певні відмінності у правовому регулюванні відносин, пов’язаних із відшкодуванням моральної шкоди, в Україні, Російській Федерації, ФРН, Англії та США, підхід до визначення власне поняття немайнової (моральної) шкоди у цивільному праві всіх країн, що розглядаються, є схожим: під останньою розуміються моральні або фізичні страждання, яких зазнає одна особа внаслідок протиправної поведінки іншої особи.
20. Відшкодування моральної шкоди, незважаючи на закріплення у ст. 23 ЦК України в якості універсального заходу цивільно-правової відповідальності, за своєю правовою природою є заходом позадоговірної відповідальності і не може використовуватись як правовий наслідок порушення договору.
21. У разі порушення особистих немайнових прав та інтересів потерпілої сторони договірного зобов´язання, незважаючи на визначеність особи ймовірного правопорушника в даному випадку, виникає деліктне зобов´язання як окремий вид цивільних охоронних правовідносин.
22. За чинними ЦК України, ЦК РФ і НЦК неустойка є і способом забезпечення виконання зобов’язання, і заходом відповідальності.
23. Принципово відмінними від положень цивільного права України та Російської Федераціїї про неустойку є положення англо-американського права про штраф (penalty) та заздалегідь оцінені збитки (liquidated damages). Відповідні правові інститути базуються на твердженні, що мета права в разі порушення договору полягає не у попередженні порушення шляхом примусу особи, яка надала обіцянку, до виконання, а в усуненні наслідків порушень за допомогою компенсації збитків стороні, яка отримала обіцянку. Таким чином, заходи цивільно-правового захисту носять виключно компенсаційний характер, а, отже, не можуть виконувати репресивну функцію. У підсумку, потерпіла сторона у разі порушення договору може розраховувати лише на стягнення заздалегідь обчислених збитків (liquidated damages).
24. Цивільному праву ФРН відомий й інститут неустойки, й інститут заздалегідь оцінених збитків. Існування такого «дуалізму» пояснюється тим, що сторони договору при включенні в договір умови про санкції за його порушення можуть мати різні цілі (примус і стимулювання до виконання основного зобов’язання, з одного боку, і проста калькуляція збитків, що надає стабільності та передбачуваності питанню про наслідки того або іншого порушення, з іншого боку). У разі виникнення спору між сторонами наявність тих або інших цілей визначає суд.
25. Незважаючи на певні відмінності основних положень цивільного права України, Російської Федерації та ФРН щодо форми та порядку відмови від договору, інститут відмови від договору у зазначених країнах базується на загальному понятті договору як домовленості сторін. Звідси – загальне правило щодо можливості відмови від договору за взаємною згодою і дозвіл на односторонню відмову від договору лише у випадках, встановлених договором або законом.
26. За правом усіх країн, що розглядаються, основною правомочністю сторони, яка має право на односторонню відмову від договору, є право на власні дії, а не на дії другої сторони договору. Метою такої поведінки є задоволення інтересів управомоченої сторони, а її юридичні наслідки настають незалежно від волі іншої особи.
27. Розірвання договору за німецьким правом є особливою регламентованою процедурою припинення триваючих зобов’язальних відносин. Зобов’язання припиняється на майбутній час, і на цій підставі виключається вимога про повернення виконання за зобов’язанням, яка є можливою при односторонній відмові від договору.
28. Англійське договірне право розглядає порушення договору як протиправну відмову боржника від виконання, що одночасно є і пропозицією розірвати договір (repudiation). Кредитор має право або погодитись з цією пропозицією, або наполягати на виконанні договору. При цьому відсутність вини боржника або наявність форс-мажорних обставин не є перешкодою для розірвання договору, а наслідком такого розірвання є припинення зобов’язання на майбутній час.
29. Договірне право США встановлює спрощений порядок розірвання договору шляхом направлення другій стороні відповідного повідомлення. Як і в Англії, у США у разі розірвання договору зобов’язання припиняється на майбутній час.
30. За англійським та американським договірним правом у разі, коли до розірвання договору кредитор виконав своє зобов’язання, але не отримав зустрічного надання з боку боржника, він має право на реституцію.
31. На підставі вивчення особливостей правового регулювання припинення договору внаслідок односторонньої відмови від нього або розірвання в Україні, Російській Федерації, ФРН, Англії та США робиться висновок про доцільність реципування в цивільне право України окремих положень цивільного права ФРН щодо відмови від договору внаслідок невиконання або виконання, яке не відповідає умовам договору. Зокрема, пропонується доповнити Книгу п’яту ЦК України «Зобов’язальне право» статтею 651-1 «Відмова від договору внаслідок невиконання або виконання, яке не відповідає умовам договору» наступного змісту: «1. Якщо за двостороннім договором боржник не здійснює виконання, строк якого настав, або надає виконання, яке не відповідає договору, кредитор може відмовитись від договору за умови, що він призначив боржникові розумний строк на виконання, і це не дало результату. 2. Якщо боржник надав часткове виконання, кредитор може відмовитись від договору в цілому лише за умови, що він не зацікавлений у частковому виконанні. 3. Якщо боржник надав виконання, яке не відповідає договору, але порушення є незначним, кредитор не може відмовитись від договору».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автаева Н.Е. Истребование государственного, кооперативного и общественного имущества из чужого незаконного владения по советскому гражданскому праву [Текст] : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Н.Е. Автаева. – М., 1975. – 26 с.
2. Алексеев С.С. Общая теория права [Текст] / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 359 с.
3. Андреев С. Е., Сивачева И. А., Федотова А. И. Договор: заключение, изменение, растор¬жение [Текст] : Учебно-практ. пособие // С.Е. Андреев, И.А. Сивачева, А.И. Федотова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1998. – 376 с.
4. Анохин В.С. Споры о возмещении убытков / В.С. Анохин // Арбитражная практика. – 2004. – № 8. – С. 3-11.
5. Ансон В. Договорное право [Текст] / В. Ансон. – М. : Юрид. лит., 1984. – 464 с.
6. Баринова Е.В. Понятие, виды и формы гражданско-правовой ответственности за нарушение договорного обязательства [Текст] / Е.В. Баринова // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 6 / Под ред. О.Ю. Шилохвоста. – М. : Изд-во НОРМА, 2003. – С. 274-310.
7. Барон Ю. Система римского гражданского права : в 6 кн. [Текст] / Ю. Барон. – М. : Юрид. центр Пресс, 2005. – Кн. 1. – 1102 с. – (Сер. «Антология юридической науки»).
8. Бахин С.В. Субправо (международные своды унифицированного контрактного права) [Текст] / С.В. Бахин. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 311 с.
9. Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и современные тенденции [Текст] / И.В. Бекленищева. – М. : Статут, 2006. – 204 с.
10. Бекленищева И.В. Неклассический подход к понятию гражданско-правового договора: концепция договора как обещания [Текст] / И.В. Бекленищева // Цивилистические записки: Межвузовский сбоник научных трудов. Выпуск 3. К 80-летию С.С. Алексеева. – М. : Статут; Екатеринбург: Институт частного права, 2004. – С. 364-389.
11. Бекленищева И.В. Понятие договора: основные подходы в современном правоведении [Текст] / И.В. Бекленищева // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 2. – М.: Статут; Екатеринбург: Институт частного права, 2002. – С. 298-308.
12. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) [Текст] / О.А. Беляневич : Монографія. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 592 c.
13. Бервено С.М. Проблеми договірного права України [Текст] : дис. на здоб. наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / С.М. Бервено. – К. : НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2006. – 440 с.
14. Берман Г. Дж. Западная традиция права : эпоха формирования : пер. с англ. [Текст] / Г. Дж. Берман. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1998. – 624 с.
15. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США [Текст] : пер. з англ. / В. Бернхем. – К. : Україна, 1999. – 558 с.
16. Блащук А.М. Припинення договірних зобов’язань у цивільному праві України [Текст] : дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / А.М. Блащук. – К. : КНУ ім. Т. Шевченка. – 196 с.
17. Боброва Д.В. Деликтная ответственность и ее роль в охране прав граждан и социалистических организаций [Текст] / Д.В. Боброва // Шевченко Я.Н., Собчак А.А., Луць В.В., Боброва Д.В., Штефан М.И. Повышение роли гражданско-правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций. – К. : Наукова думка, 1988. – С. 142-193.
18. Боднар Т.В. Теоретичні проблеми виконання договірних зобов’язань: цивільно-правовий аспект [Текст] : дис. на здоб. наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Т.В. Боднар – К. : КНУ ім. Тараса Шевченка, 2005. – 444 с.
19. Большой юридический словарь [Текст] / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – 2-е изд.. перераб. и доп. – М. : Инфра-М, 2002. – 704 с. – (Сер. «Библиотека словарей «Инфра-М»»).
20. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: Общие положения [Текст] / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. – М. : Статут, 1998. – 682 c.
21. Брагинский М.И. Общее учение о хозяйственных договорах [Текст] / М.И. Брагинский. – Минск : Наука и техника, 1967. – 264 с.
22. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения [Текст] / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. – изд. 2-е испр. – М. : Статут, 1999. – 848 с.
23. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность [Текст] / С.Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1976. – 216 с.
24. Бушев А.Ю., Макарова О.А., Попондопуло В.Ф. Коммерческое право зарубежных стран [Текст]: учебное пособие / Под общ. ред. В.Ф. Попондопуло / А.Ю. Бушев, О.А. Макарова, В.Ф. Попондопуло. – СПб. : Питер, 2003. – 288 с.
25. Васьковский Е. В. Учебник гражданского права [Текст] / Е. В. Васьковский. – М. : Статут, 2003. – 382 с. – ( Классика российской цивилистики).
26. Вилкова Н.Г. Договороное право в международном обороте [Текст] / Н.Г. Вилкова. – М. : Статут, 2002. – 511 с.
27. Виншейд Б. Об обязательствах по римскому праву [Текст] / Б.Виншейд. – СПб. : [ Б. и.], 1875. – 276 с.
28. Власник і право власності [Текст]. – К., 1994. – С. 130.
29. Гайдук Э. Г. Прекрашение договора пору¬чения: основания и последствия [Текст] / Э.Г. Гайдук // Современное право. – 2001. – № 1. – С. 6-12.
30. Гамбаров Ю. С. Гражданское право : Общая часть [Текст] / Ю. С. Гамбаров ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2003. – 816 с. – ( Русское юридическое наследие ).
31. Гойхбарг А. Г. Иностранное гражданское и торговое право и процесс [Текст] : элементарное пособие / А. Г. Гойхбарг. – М. ; Л. : Внешторгиздат, 1937. – 166 с.
32. Господарський кодекс України [Текст] : закон України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України . – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст.144.
33. Граве К.А. Договорная неустойка в советском праве [Текст] / К.А. Граве. – М., 1950. – 136 с.
34. Гражданский кодекс Российской Федерации. Ч. 1, 2, 3, 4 [Текст]. – М.: Омега-Л, 2012. – 476 с.
35. Гражданский кодекс РСФСР от 31 октября 1922 г. [Текст] // Справочно-правовая система «КонсультантПлюс».
36. Гражданский кодекс УССР [Текст]. – М.: Госюриздат, 1954. – 143 с.
37. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации : федеральный закон Российской Федерации от 23 октября 2002 г. [Текст] // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2002. – № 46. – Ст. 4532.
38. Гражданское и торговое право зарубежных государств [Текст] : учебник / отв. ред. Е.А. Васильев, А.С. Комаров. – 4-е изд., перераб. и доп. В 2-х т. – Т. I. – М. : Междунар. отношения, 2008. – 560 c.
39. Гражданское и торговое право зарубежных государств [Текст] : учебник / отв. ред. Е.А. Васильев, А.С. Комаров. – 4-е изд., перераб. и доп. В 2-х т. – Т. 2. – М. : Междунар. отношения, 2008. – 640 c.
40. Гражданское и торговое право зарубежных стран [Текст] / под ред. В. В.Безбаха, В. К Пучинского. – М. : МЦФЭР, 2004. – 894 с.
41. Гражданское и торговое право зарубежных стран [Текст] / под ред. М. И. Кулагина. – М. : Междунар. отношения, 1996. – 542 с.
42. Гражданское право [Текст] : В 2 т. : учебник / отв. ред. Е. А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : БЕК, 2000.– Т. I. – 816 с.
43. Гражданское право [Текст] : в 2 ч. : учебник / под ред. А. Г. Калпина, А. И. Масляева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2002. – Ч. 1. – 536с.
44. Гражданское право [Текст] : Т. 3. / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М. : Проспект, 1999. – 592 с.
45. Гражданское право [Текст]: в 2 ч. : учебник / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – 2-е изд., перераб и доп. – М. : ТЕИС, 1996. – Ч.1 – 552 с.
46. Гражданское право России : Общая часть [Текст] : курс лекций / отв. ред. О. Н. Садиков. – М. : Юристъ, 2001. – 698 с.
47. Гражданское право. В 4 т. Т.1: Общая часть [Текст] : учеб. для студентов вузов, обучающихся по направлению 521400 «Юриспруденция» и по специальности 021100 «Юриспруденция» / [Ем В.С. и др.] ; отв. ред. Е.А. Суханов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 720 с. (Серия «Классический университетский учебник» / Моск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова).
48. Гражданское уложение Германии [Текст] : вводный закон к Гражданскому уложению / пер. с нем. и науч. ред. А. Л. Маковский. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 816 с.
49. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав [Текст] / В. П. Грибанов. – М. : Статут, 2001. – 411 с.
50. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права [Текст] / Д. Д. Гримм ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2003. – 496 с. – (Русское юридическое наследие).
51. Гришин Д.А. Неустойка: теория, практика. Законодательство [Текст] / Д.А. Гришин. – М. : Статут, 2005. – 172 с.
52. Гукасян Р.Е. Реализация конституционного права на судебную защиту [Текст] / Р.Е. Гукасян // Процессуальные средства реализации конституционного права на судебную и арбитражную защиту : Межвуз. тематич. сб. – Калинин: Изд-во Калининского гос. ун-та. – 1982. – С. 3-13.
53. Дернбург Г. Пандекты [Текст] : пер. с нем. / Г. Дернбург ; под ред. А. Ф. Мейендорф ; [пер. с нем. А. Ю. Блох, А. Я. Гальперна] ; соавт. И. Бирман. – 6-е изд., испр. – СПб. : Гос. тип., 1905. – Т. 1. – 376 с.
54. Дигесты Юстиниана [Текст] : пер. с лат. / отв. ред. Л. Л. Кофанов. – М. : Статут, 2004. – Т. V. – Полутом I. – 614 с.
55. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. [Текст] / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнецова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.
56. Донцов С.Е., Глянцев В.В. Возмещение вреда по советскому законодательству [Текст] / С.Е. Донцов, В.В. Глянцев. – М. : Юрид. лит., 1990. – 272 c.
57. Евтеев В.С. Возмещение убытков как вид ответственности в коммерческой деятельности [Текст] / В.С. Евтеев. – М. : ИКД “Зерцало-М”, 2005. – 184 с.
58. Егоров Н.Д. Гражданско-правовая ответственность [Текст] / Н.Д. Егоров // Гражданское право. Часть 1. Учебник / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. – СПб : Изд-во ТЕИС, 1996. – С. 479-505.
59. Егорова М.А. Односторонний отказ от исполнения гражданско-правового договора [Текст] / М.А. Егорова. – М.: Статут, 2008. – 508 с.
60. Ерошенко А.А. Личная собственность в гражданском праве [Текст] / А.А. Ерошенко. – М. : Юрид. лит., 1973. – 208 c.
61. Єрьоменко Г.В. Відповідальність у цивільному праві [Текст] / Г.В. Єрьоменко // Цивільне право України: Акад. курс : підруч.: у 2-х т. ; за заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К. : Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – С. 83-108.
62. Жалинский А., Рерихт А. Введение в немецкое право [Текст] / А. Жалинский, А. Рерихт. – М. : Спарк, 2001. – 767 c.
63. Зом Р. Институции [Текст] : учебник истории и системы римского гражданского права. Вып. 2 / Р. Зом ; пер. с 13-го нем. изд. Г. А. Барковского. – СПб. : [ Б. и.], 1910. – 495 с.
64. Иванов О.В. Защита гражданских прав как правовой институт и как научная проблема [Текст] / О.В. Иванов // Труды Иркутского ун-та. Серия юридическая. – Иркутск : Восточно-Сибирское книжное изд-во, 1967. – Вып.8. Ч.3.  С. 44-45.
65. Илларионова Т.И. Система гражданско-правовых охранительных мер [Текст] / Т.И. Илларионова ; ред. О.А. Красавчиков. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1982. – 168 с.
66. Иоффе О.С. Обязательственное право [Текст] / О.С. Иоффе. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
67. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву [Текст] / О.С. Иоффе. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1955. – 308 с.
68. Інформаційний лист ВГСУ № 01-08/12 від 15.01.2010 р. «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України) [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого господарського суду України. – Режим доступу: http://www.arbitr.gov.ua/news/785/.
69. Казанцев, М. Ф. Гражданско-правовое договорное регулирование: Исходные положения концепции / М. Ф. Казанцев // Правоведение. – 2003. – № 2 (247). – С. 90-102.
70. Канзафарова И. С. Гражданское и торговое право зарубежных стран. Отдельные институты [Текст] : учеб. пособ. / И. С. Канзафарова. – Харьков : Одиссей, 2003. – 352 с.
71. Канзафарова І.С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні [Текст] : дис. на здоб. наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І.С. Канзафарова. – К. : ІДІП НАНУ, 2007. – 453 с.
72. Карапетов А.Г. Неустойка как средство защиты прав кредитора в российском и зарубежном праве [Текст] / А.Г. Карапетов. – М. : Статут, 2005. – 286 с.
73. Карапетов А.Г. Расторжение нарушенного договора в российском и зарубежном праве [Текст] / А.Г. Карапетов. – М. : Статут, 2007. – 876 с.
74. Кётц Х., Лорман Ф. Введение в обязательственное право [Текст] / Х.Кётц, Ф. Лорман // Проблемы гражданского и предпринимательского права Германии. – М. : БЕК, 2001. – С. 37-74.
75. Ківалова Т.С. Відповідальність боржника за передбачуване невиконання зобов’язання [Текст] : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Т.С. Ківалова. – К. : КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. – 19 c.
76. Комаров А.С. Ответственность в коммерческом обороте [Текст] / А.С. Комаров. – М. : Юрид. лит., 1991. – 208 с.
77. Комиссарова Е. Г. Расторжение договора и отказ от договора: законодательное соотношение [Текст] / Е.Г. Комиссарова // Рос. юрид. журнал. – 2000. – № 4. – С. 34-41.
78. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части первой (постатейный) [Текст]. – Изд. 3-е, испр., доп. и перераб. С использованием судебно-арбитражной практики / Рук. авт. коллектива и отв. ред. д-р юрид. наук, проф. О.Н. Садиков. – М. : Юридическая фирма «Контракт»: Инфра_М, 2005. – ХХХVIII, 1062 с.
79. Комментарий к части первой Гражданского Кодекса Российской Федерации [Текст] / В. А. Егиазаров, В. В. Залесский, Н. И. Клейн [и др.] ; отв. ред. О. Н. Садиков. – М. : ЮРИНФОРМЦЕНТР, 1995. – 448 с.
80. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р. [Електронний ресурс]. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
81. Конституція України [Електронний ресурс] : закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР із змін., внес. згідно із Законами України : за станом на 1. 11. 2012 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
82. Косінов С. Співвідношення заходів захисту і мір відповідальності у цивільному праві України [Текст] / С. Косінов // Право України. – 1998. – №12. – С. 95-96.
83. Кофман В. Причинная связь как основание ответственности по советскому гражданско¬му праву: [Текст] : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. юрид. наук / В. Кофман. – М., 1961. – 21 c.
84. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве [Текст] / О. А. Красавчиков // Категории науки гражданского права : избранные труды : в 2 т. – М. : Статут, 2005. – Т.2. – 494 с. – ( Классика российской цивилистики).
85. Красавчиков О.А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве [Текст] / О.А. Красавчиков // Проблемы гражданскоправовой ответственности и защиты гражданских прав. Свердловский юрид. ин-т. Сборник ученых трудов – Свердловск, 1973. – С. 5-16.
86. Крисань Т.Є. Склад збитків за цивільним законодавством України [Текст] / Т.Є. Крисань // Південноукраїнський правничий часопис. – 2008. – Вип. 1. – С. 120-122.
87. Ласк Г. Гражданское право США : (право торгового оборота) [Текст] / Г. Ласк ; под ред. Е. А. Флейшиц ; сокр. пер. с англ. Ю. Э. Милитаревой, В. А. Дозорцева. – М. : Иностр. лит., 1961. – 474 с.
88. Левандовскі К.М. Правове регулювання субсидіарної відповідальності фізичних та юридичних осіб в Україні та Німеччині (порівняльно-правовий аналіз) [Текст] : дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / К.М. Левандовскі. – Одеса. : ОНУ імені І.І. Мечникова, 2012. – 199 c.
89. Лейст О. Е. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические пробле¬мы) [Текст] / О.Е. Лейст. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 239 с.
90. Луць В.В. Загальні засади договірної відповідальності [Текст] / В.В. Луць // Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін., за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 778-799.
91. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності [Текст] / В.В. Луць. –К. : Юрінком Інтер, 2001. – 560 с.
92. Малеин Н.С. Гражданский закон и права личности в СССР [Текст] / Н.С. Малеин. – М. : Юрид. лит., 1981.– 308 c.
93. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях [Текст] / Отв. ред. Лаптев В.В. / Н.С. Малеин. – М. : Наука, 1968. – 207 c.
94. Малышев К. Гражданские законы Калифорнии в сравнительном изложении с законами Нью-Йорка и других восточных штатов, и с общим правом Англии и Северной Америки. Т. 2 / К. Малышев. – СПб. : Изд-во К. Л. Риккера, 1906. – 405 с. – (Репринт).
95. Матвеев Г.К. Вина в советском гражданском праве. [Текст] / Г.К. Матвеев. – К. : Изд-во КГУ, 1955. – 306 с.
96. Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. [Текст] / Г.К. Матвеев. – М. : Юрид. лит., 1970. – 312 с.
97. Матвеев Г.К. Психологический аспект вины советских юридических лиц. [Текст] / Г.К. Матвеев // Советское государство и право. – 1978. – № 8. – С. 39-47.
98. Мейер Д.И. Русское гражданское право. Чтения Д.И. Мейера, изданные по запискам слушателей [Текст] / Д. И. Мейер ; под ред. А.И. Вицына. – изд-е 8-е, с испр. и доп. А.Х. Гольмстена. – СПб. : Типография Д.В. Чичинадзе, 1902. – 676 + 49 +ХLVII с.
99. Мілаш В. Про сутнісні елементи юридичної конструкції «договір» [Текст] / В. Мілаш // Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 4(47). – С. 146-156.
100. Міхно О.І. Припинення договору за цивільним законодавством України [Текст] : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О.І. Міхно ; НДІ приват. права і підприємництва Акад. прав. наук України. — К., 2007. — 23 с.
101. Мозолин В. П., Фарнсворт Е. А. Договорное право США и СССР. История и общие концепции. — М.: Наука, 1988. — 312 с.
102. Мотовиловкер Е. Я. Теория регулятивного и охранительного права [Текст] / Е.Я. Мотовиловкер. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. – 136с.
103. Муромцев С. А. Гражданское право Древнего Рима [Текст] / С. А. Муромцев. – М.: Статут, 2003. – 685 с. – (Классика российской цивилистики).
104. Мусияка В.А. Солидарная ответственность за причинение вреда [Текст] : автореф. дисс. на соиск. научн. степени канд. юрид. наук / В.А. Мусияка. – Харьков, 1976. – 19 с.
105. Нам К.В. Убытки и неустойка как формы договорной ответственности [Текст] / К.В. Нам // Актуальные вопросы гражданского права / Под ред. М.И. Брагинского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М. : Статут, 1998. – С. 330-379.
106. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України [Текст] : у 2-х т. / Відп. ред. В.Г. Ротань. – [2-ге вид.] – Х.: Фактор, 2010. – Т. 1. – 800 с.
107. Николаева А. Принципы определения убытков: российская и зарубежная судебная практика [Текст] / А. Николаева // Хозяйство и право. – 2005. – № 11. – С. 124-135.
108. Новоселова Л.А. Проценты по денежным обязательствам [Текст] / Л. А. Новоселова. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М. : Статут, 2003. – 192 с.
109. О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним : федеральный Закон Российской Федерации от 21 июля 1997 г. [Текст] // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1997. – № 30. – Ст. 3594.
110. Общая, социальная и юридическая психология [Текст]: учебник для вузов / М. Аникеев. – СПб : Питер, 2003. – 752 с.
111. Ожегов С. И. Словарь русского языка [Текст] / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – 16-е изд., испр. – М. : Рус. яз., 1984. – 797 с.
112. Оперативные меры защиты прав предприятий и производственных объединений [Текст] : под ред. Рясенцева В.А. – М. : ВЮЗИ, 1985. – 432 с.
113. Оперативные санкции в народном хозяйстве [Текст] : под ред. Качаловой В.В. – Куйбышев : Изд-во КГУ, 1985. – 476 с.
114. Определение Конституционного Суда РФ «Об отказе в принятии к рассмотрению жалобы гражданки Бочаровой Нины Викторовны на нарушение ее конституционных прав частью первой статьи 333 Гражданского кодекса Российской Федерации» от 22 января 2004 г. № 13-0 // Справочно-правовая система «КонсультантПлюс».
115. Основные институты гражданского права зарубежных стран : (сравнительно-правовое исследование) [Текст] / под. ред. В. В. Залесского. – М. : Норма, 2000. – 644 с.
116. Основы законодательства Российской Федерации о нотариате [Текст]: федеральный Закон Российской Федерации от 11 февраля 1993 г. – М. : Омега-Л, 2006. – 40 с.
117. Палиюк В.П. Возмещение морального (неимущественного) вреда [Текст]: монография / В.П. Палиюк. – Изд-е 2-е испр. и доп. – К. : Право, 2000. – 272 с.
118. Паліюк В.П. Правове регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди [Текст] : автореф. дис. на зд. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.П. Паліюк. – Х., 2000. – 18 с.
119. Пахман С.В. История кодификации гражданского права [Текст] / С.В. Пахман : в 2-х т. – СПб, 1876. – Т. 2. – С. 217-218.
120. Пиндинг А.Я. Понятие и основные виды договорных убытков по советскому гражданскому праву [Текст] / А.Я. Пиндинг // Учен. зап. ВЮЗИ. – Вып. 17. – Ч. 2. – М., 1968. – С. 17-52.
121. Пляниоль М. Курс французского гражданского права [Текст] / М. Пляниоль ; пер. [с фр.] В. Ю. Гартмана. – СПб. : Издание типографии С. Панского, 1911. – Ч. 1. – 152 с. – (Репринт).
122. Победоносцев К. П. Курс гражданского права [Текст] : в 3 т. Т. 3 / К. П. Победоносцев ; под ред. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2003. – 656с. – ( Русское юридическое наследие).
123. По