ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису
ОРЛОВА Оксана Степанівна

УДК 346.5

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Спеціальність 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент,
доцент кафедри господарського права
Рєзнікова Вікторія Вікторівна,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

Київ - 2013

ЗМІСТ:

ВСТУП................................................................................................................................................................................................................................................5
РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАЙНОВОГО СТАНУ ТА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБЛІКУ МАЙНА СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ..................................15
1.1. Майновий стан суб’єкта господарювання: поняття та зміст .................................................................................15
1.2. Поняття та елементи господарського обліку, їх взаємозв’язок...........................................................................33
1.3. Бухгалтерський облік та податковий облік суб’єкта господарювання, їх співвідношення........................................................................................................................................................................................................................51
Висновки до Розділу І...................................................................................................................................................................................................60
РОЗДІЛ ІІ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ............................................................................................................................................................................................68
1.1. Поняття, мета та основні принципи бухгалтерського обліку................................................................................68
1.2. Правове регулювання організації бухгалтерського обліку......................................................................................95
Висновки до Розділу ІІ.............................................................................................................................................................................................107
РОЗДІЛ ІІІ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ.........................................................................................................................................................................................114
3.1. Поняття, склад та види фінансової звітності суб’єктів господарювання..............................................114
3.2. Загальні вимоги до фінансової звітності та принципи її побудови..............................................................127
3.3. Порядок подання фінансової звітності суб’єктами господарювання, її оприлюднення....139
Висновки до Розділу ІІІ..........................................................................................................................................................................................149
РОЗДІЛ ІV
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УКРАЇНІ......................................................................................................................................................................................155
Висновки до Розділу ІV..........................................................................................................................................................................................180
ВИСНОВКИ.........................................................................................................................................................................................................................184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................................................................................196
ДОДАТКИ...............................................................................................................................................................................................................................221

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Облік у суспільстві виник унаслідок нагальної необхідності: не можна вести господарство, не обраховуючи витрати, не зіставляючи їх з доходами, не намагаючись досягти перевищення доходів над витратами. Це було важливим у всі часи. Закономірність такого відображення є наслідком подвійного характеру товару, наявності в ньому вартості та споживчої вартості. Вартість містить звичайну витрату фізичних сил у вигляді абстрактної праці, а споживча вартість створюється конкретною працею. Для обліку праці застосовуються різні натуральні показники, а вартість вимірюється універсальним грошовим показником. У господарських операціях товари та їхня вартість постійно переходять з однієї форми в іншу. В процесі виробництва запаси переходять у конкретні готові вироби. При реалізації виробів вони знову перетворюються на грошову форму. З такою зміною економічного стану товарів відбувається і зміна правового стану майна та пов’язаних з ним майнових прав. Це викликає необхідність застосування в обліку комплексної економіко-правової оцінки господарських операцій, а в сфері господарювання життєвонеобхідним стає належне правове забезпечення облікового процесу.
Якщо за часів адміністративно-командної системи облік був спрямованим на відображення господарських процесів на підприємствах, одержання підсумкових показників та їх порівняння, то зараз, за умов ринкової економіки, облік має не лише визначати, як ведеться господарство, а й підказувати, що треба зробити, щоб воно велося ефективно і рентабельно. Господарська діяльність в умовах ринку, жорсткої конкуренції, вирішення проблеми виживання для кожного конкретного суб’єкта господарювання потребує посилення уваги до обліку та його правового забезпечення, контролю і наступного економічного аналізу господарської діяльності. Метою правової регламентації бухгалтерського обліку є визначення необхідних норм, нормативів та/або стандартів, спрямованих на одержання достовірної інформації про виробничі витрати, прибуток, позикові кошти і дивіденди, фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання, рух їх власного майна, акціонерного та інвестиційного капіталу.
Зміни, що відбуваються на сучасному етапі у сфері правового регулювання бухгалтерського обліку України, обумовлюються вимогами, що ставляться до інформації, яку формує дана система, заінтересованими користувачами. Складне переплетіння інтересів різних груп користувачів до звітної інформації передбачає її використання в процесах оцінки, аналізу та прогнозування умов і результатів господарювання як окремого господарюючого суб’єкта, так і галузі в цілому. Загалом, вплив бухгалтерської фінансової звітності на ефективність прийняття рішень у сфері господарювання визначається тим, наскільки об’єктивно вона відповідає запитам користувачів.
Вже понад дванадцять років вітчизняні суб’єкти господарювання ведуть бухгалтерський облік відповідно до ЗУ від 16.07.1999 р. „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, окремі положення якого вимагають уточнень, доповнень та доопрацювань, що, перш за все, стосуються категоріального апарату, питань державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, контролю за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність. У 1999-2000 р.р. як науковці, так і практикуючі юристи, безпосередньо суб’єкти господарювання вже виявляли підвищений інтерес до тематики, пов’язаної з реформуванням бухгалтерського обліку у зв’язку з орієнтуванням на МСБО, а також прийняттям у межах вітчизняного законодавства системи П(С)БО. Однак, на той час мова йшла більше про реформу методологічних засад бухгалтерського обліку, ніж правових. На сьогодні ж, з прийняттям та набуттям чинності ПКУ мова вже йде про реформування саме правових засад обліку суб’єктів господарювання, що, в свою чергу, зумовлює необхідність проведення спеціального господарсько-правового дослідження. Окрім зазначеного, актуальність питань правового регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктів господарювання в Україні, зростає прямо пропорційно до загострення процесів фінансової та економічної кризи.
Актуальність теми дослідження зумовлюється й недостатнім рівнем науково-теоретичної розробки проблем, пов’язаних з господарсько-правовим регулюванням бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктів господарювання в Україні. Так, науково-теоретична розробка даної проблематики з економічної точки зору здійснюється такими вітчизняними науковцями, як: І. Бєлоусова, Ф. Бутинець, Л. Волинець, З. Задорожний, Л. Ловінська, Я. Олійник, В. Швець та ін. Правові дослідження бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні є фрагментарними та виконувались такими вченими, як: В. Гомаль, В. Мілаш, О. Мінаєва, О. Синкова, В. Рєзнікова, В. Щербина та ін. В той же час, відсутня комплексна розробка даної проблематики з точки зору саме господарського права (передусім науково-теоретична), немає системних теоретичних праць з проблем правового регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктів господарювання в Україні.
Зазначені обставини вказують на актуальність теми, обраної для дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (тема затверджена Вченою радою 21 листопада 2011 року, протокол № 3), відповідно до Плану науково-дослідної роботи юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 11БФ 042-01 „Доктрина права у правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти”.
Мета та завдання дослідження. Головною метою є комплексний аналіз особливостей правового регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктів господарювання, а також тих господарських відносин, що виникають з приводу ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, її подання та оприлюднення, вироблення теоретичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктів господарювання в Україні. Досягнення мети дослідження забезпечується вирішенням наступних завдань: встановити співвідношення між поняттями „майновий стан” та „фінансовий стан” суб’єкта господарювання, з’ясувати зміст цих понять, їх взаємозв’язок; визначити поняття інвентаризації, її види; визначити поняття господарського обліку, встановити систему його елементів та взаємозв’язок між ними; встановити співвідношення між податковим та бухгалтерським обліком суб’єкта господарювання; з’ясувати вплив економічних чинників на сучасне господарсько-правове розуміння бухгалтерського обліку, визначити поняття та функції бухгалтерського обліку, а також поняття організації бухгалтерського обліку та облікової політики для сфери господарювання; визначити поняття, встановити склад та види фінансової звітності суб’єктів господарювання; виявити характерні особливості та проблеми державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності; сформулювати рекомендації для подальшого розвитку положень господарського законодавства щодо регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктів господарювання.
Предмет і об’єкт дослідження. Об’єкт дослідження – врегульовані господарським правом суспільні відносини, що виникають при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності суб’єктами господарювання. Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, нормативно-правові акти, що визначають і характеризують майновий стан суб’єкта господарювання, поняття й елементи господарського обліку, поняття, особливості та порядок організації бухгалтерського обліку, складання, подання та оприлюднення фінансової звітності суб’єктів господарювання, державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні.
Методологічна і теоретична основа дослідження. Методологічну основу дослідження складає сукупність теоретико-методологічних засобів осягнення суспільних явищ і процесів, що зумовлена метою та особливостями досліджуваної проблематики, а також загальні принципи наукового пізнання, підходи та методи, що традиційно відносяться до методологічного апарату гуманітарних наук, отримали поширення у загальнотеоретичних і галузевих правових дослідженнях, у тому числі принципи діалектики: розвитку предмета дослідження, його логічна визначеність, загальнонаукові підходи: методи аналізу і синтезу, теоретичного моделювання тощо. До методологічної основи дослідження увійшли також загальнотеоретичні положення діалектики як загального методу пізнання наряду з використанням приватно-наукових методів: системного, формально-логічного, формально-юридичного аналізу тощо. Системно-функціональний метод використовувався при визначенні основних правових засад регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності, їх державного регулювання, а також при дослідженні складу фінансової звітності, її видів; порівняльно-правовий – при дослідженні співвідношення між поняттями „майновий стан” та „фінансовий стан” суб’єкта господарювання, між елементами єдиної системи господарського обліку, між бухгалтерським та податковим обліком суб’єкта господарювання тощо. Використання формально-логічного методу дослідження дозволило дати загально-правову характеристику поняттям господарського обліку, бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, облікової політики суб’єкта господарювання, інвентаризації тощо. Формально-юридичний метод дозволив сформулювати нові правові дефініції, а формально-логічний – виявити недоліки чинного законодавства в досліджуваних відносинах, виробити пропозиції щодо його вдосконалення. Вибір та використання зазначених методів у дисертації має подекуди комбінований характер залежно від вирішення конкретних завдань дослідження.
Теоретичну основу дослідження склали висновки, наукові результати, ідеї та положення, що містяться в працях, різноманітних теоретичних розробках таких вітчизняних юристів, як: О. І. Босий, О. М. Вінник, В. П. Гомаль, В. С. Мілаш, О. М. Мінаєва, О. М. Синкова, В. В. Рєзнікова, Я. Ю. Шамина, В. С. Щербина та ін. Теоретичною основою дослідження є і роботи таких економістів як: І. А. Белоусова, Ф. Ф. Бутинець, Л. Г. Ловінська, В. В. Сопко, О. І. Стрельніков, Н. М.Ткаченко та ін.
Наукова новизна отриманих результатів визначається метою та предметом дослідження. Вперше в науці господарського права здійснено комплексне дослідження як теоретичних, так і прикладних проблем правового регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктів господарювання, шляхів їх вирішення. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в науково-теоретичних положеннях, висновках і пропозиціях, найважливішими з яких є такі.
Вперше:
обґрунтовано, що єдина національна система господарського обліку забезпечується трьома нерозривно пов’язаними між собою елементами: оперативним, статистичним та бухгалтерським обліком, кожен з яких є не самостійним видом господарського обліку, а саме його структурною складовою, у зв’язку з чим запропоновано ввести до наукового обігу в господарському праві термін „господарський облік” під яким пропонується розуміти процес виявлення та обробки інформації щодо як окремих господарських операцій, так і їх сукупності, який є складовою господарської діяльності кожного суб’єкта господарювання та дозволяє здійснювати контроль за господарською діяльністю і управління нею, з наступним закріпленням цього терміна в господарському законодавстві (зокрема, у ч. 8 ст. 19 ГКУ);
визначено, що основними функціями бухгалтерського обліку з точки зору господарського права є: інформаційна, прогностична, соціальна, контрольна та захисна;
визначено, що для потреб господарсько-правового регулювання, організація бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання – це система правил, встановлених актами господарського законодавства (в тому числі, локально-правовими актами), що забезпечує процес збору, опрацювання, використання, аналізу та зберігання облікової інформації з метою внутрішньогосподарського оперативного контролю за правильним використанням майна суб’єкта господарювання, надання зовнішнім користувачам зрозумілої і достовірної фінансової звітності;
Дістали подальшого розвитку:
наукове положення щодо необхідності уніфікації базової термінології в господарському, цивільному, фінансовому та бухгалтерському законодавстві, у зв’язку з чим обґрунтовано необхідність удосконалення: а) ч. 1 ст. 145 ГКУ, де слова „майнових зобов’язань” доцільно замінити словами „майнових обов’язків”; б) ст. 1 ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, де визначення поняття „зобов’язання” потрібно узгодити з визначеннями понять „зобов’язання” і „заборгованість”, що вживаються у цивільному та господарському законодавстві; в) ч. 1 ст. 2 ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, привівши її у відповідність зі ст. 55 ГКУ й тим самим розширити сферу дії відповідного закону на всіх без винятку суб’єктів господарювання, що узгодить цю норму й з вимогами ч. 8 ст. 19 ГКУ щодо загальнообов’язкового характеру ведення первинного (оперативного) та бухгалтерського обліку;
концепція гармонізації бухгалтерського та податкового обліку, у зв’язку з чим: (а) запропоновано визначення терміна „податковий облік” – процес збору, фіксації та обробки інформації, необхідної для правильного визначення (обчислення) податкових зобов’язань суб’єкта господарювання; (б) аргументовано, що відсутність власного предмета та об’єкта не дозволяє цей процес вважати самостійним видом бухгалтерського обліку та/або елементом єдиної національної системи господарського обліку;
концепція впровадження, з метою вдосконалення та систематизації порядку оприлюднення фінансової звітності, до чинного господарського законодавства поняття «суб’єкта господарювання суспільного значення» (або «суспільно важливого суб’єкта господарювання»), у зв’язку з чим: 1) під суспільно важливими запропоновано розуміти тих суб’єктів господарювання, які через їхній розмір, кількість працівників, вартість активів та/або обсяг реалізації несуть відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності перед суспільством; 2) запропоновано до них віднести: а) суб’єктів великого підприємництва в розумінні ст. 55 ГКУ; б) публічні акціонерні товариства за ЗУ „Про акціонерні товариства”; в) суб’єктів господарювання, діяльність яких підлягає ліцензуванню відповідно до ЗУ „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” за критеріями небезпечності для необмеженого кола осіб, задоволенням невід’ємних потреб населення, використання вичерпних природних ресурсів або ресурсів, які мають стратегічне значення для держави та суспільства;
наукове положення щодо невідповідності функцій Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України її статусу як дорадчого органу, який діє на громадських засадах, у зв’язку з чим запропоновано проект нової редакції Розділу ІІ «Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності» (ст.ст.6, 7) ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
Удосконалено:
визначення поняття інвентаризації для потреб господарсько-правової науки як спеціального контрольного заходу господарського характеру, що дозволяє встановити фактичну наявність та стан майна (основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, кошти, цінні папери) і майнових обов’язків, достовірність відомостей про них в обліку суб’єкта господарювання, а також класифікацію інвентаризацій: за частотою проведення (разові (річні) та періодичні); за метою проведення (основні, повторні, додаткові, контрольні); за повнотою охоплення об’єктів (повні, часткові); за способом перевірки об’єктів (суцільні, вибіркові); за характером організації проведення (планові, позапланові); за охопленням матеріально-відповідальних осіб (індивідуальні та наскрізні); за імперативністю проведення (обов’язкові, добровільні);
визначення понять оперативного, статистичного та бухгалтерського обліку як елементів єдиної національної системи господарського обліку: а) оперативний облік – це процес виявлення та обробки первинної інформації щодо окремих господарських операцій безпосередньо під час їх здійснення з метою оперативного управління ними; б) статистичний облік – це процес планомірного вивчення масових економічних, соціальних та інших явищ, виявлення закономірностей їх розвитку в конкретних умовах місця та часу з метою управління ними; в) бухгалтерський облік – виконуваний відповідно до вимог чинного господарського законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та облікової політики суб’єкта господарювання, процес виявлення та обробки інформації про діяльність такого суб’єкта з метою використання її для прийняття рішень як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами;
визначення понять фінансового та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку як елементів підсистеми бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання: а) фінансовий облік – це система правил і процедур, які забезпечують збір, обробку та оприлюднення для зовнішніх користувачів інформації про результати діяльності суб’єкта господарювання, його майновий стан, відповідно до вимог господарського законодавства і стандартів бухгалтерського обліку; б) внутрішньогосподарський (управлінський) облік – це система збору та обробки інформації про доходи, витрати та фінансові результати діяльності суб’єкта господарювання для внутрішніх користувачів з метою планування та управління діяльністю суб’єкта господарювання;
визначення поняття облікової політики суб’єкта господарювання – це визначена та оформлена на локально-правовому рівні сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються суб’єктом господарювання для ведення поточного бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності в межах, дозволених чинним законодавством;
класифікацію фінансової звітності: за будовою (звітність, у якій інформація наводиться станом на певну дату; звітність, що містить інформацію за певний (звітний) період); за змістом і джерелами формування (статистична, фінансова, податкова, спеціальна, внутрішньогосподарська (управлінська) звітність); за змістом звітних даних і їх застосуванням (типова, спеціальна); за термінами подання (нормативна, строкова); за придатністю для цілей фінансового аналізу (ретроспективна, прогнозна); за обсягами відображених результатів господарської діяльності (повна, скорочена); за періодичністю складання і подання (річна, проміжна (щоквартальна, щомісячна)); за охопленням видів діяльності (звітність може відображати всі види господарської діяльності, які провадяться підприємством, або обмежуватися лише основним із них); за поширенням на галузі народного господарства (типова, галузева); за характером спрямування (внутрішня, зовнішня); за способом подання користувачам (подана поштовим зв’язком, телеграфом, електронною поштою, власноруч); за ступенем (первинна, зведена) та об’єктом узагальнення (одинична, зведена, консолідована).
Теоретичне і практичне значення дослідження полягає в тому, що за результатами дослідження сформульовано ряд висновків, які визначають напрямки вирішення теоретичних і практичних проблем правового регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктів господарювання. Одержані результати можуть бути використані: в подальших теоретичних дослідженнях регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності; у доопрацюванні й удосконаленні чинного господарського, податкового та облікового законодавства; у практиці правозастосування, зокрема для суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність, ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність; у навчальному процесі при викладанні курсу «Господарське право», при розробці відповідних спецкурсів, підготовці навчальних посібників, підручників та методичних рекомендацій.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою, а викладені в ній положення, які становлять новизну праці, розроблені автором особисто. Для аргументації окремих положень роботи використовувались праці інших вчених, на які зроблено посилання.
Апробація результатів дослідження. Положення і висновки дисертації розглядались на засіданнях кафедри господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дослідження оприлюднені у доповідях на наукових конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Нове міжнародне та національне законодавство – нові завдання юридичної науки» (16-17 лютого 2012 року, м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Права людини: проблеми забезпечення, реалізації та захисту» (24 лютого 2012 року, м. Запоріжжя); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації Української держави» (14-15 березня 2012 року, м. Київ); ІV Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених та студентів «Закарпатські правові читання» (9-10 квітня 2012 року, м. Ужгород).
Публікації. Основні висновки і теоретичні положення роботи знайшли відображення в 8-ми публікаціях (5-ох наукових статтях, опублікованих у спеціалізованих фахових виданнях, та 3-ох тезах виступів на науково-практичних конференціях).
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою, предметом дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи – 229 сторінок, з них основного тексту – 190 сторінок. Список використаних джерел включає 240 найменувань і займає 26 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дане дослідження проведено на основі існуючих правових норм, розгорнутого аналізу вихідних даних концептуального науково-теоретичного характеру, а також практики господарського обліку результатів діяльності як фізичних, так і юридичних осіб – суб’єктів господарювання. За результатами проведеного дослідження видається за можливе зробити наступні висновки.
Майновий стан суб’єкта господарювання, на нашу думку, з точки зору його економічної характеристики, є сукупністю його показників, що виражають наявність, розміщення і використання майнових ресурсів суб’єкта господарювання, його реальні і потенційні майново-господарські можливості, в той час як з точки зору науки господарського права – це складна системна сукупність майна з притаманними йому властивостями , що втілюються в структурованих майнових правах та обов’язках суб’єкта господарювання. Аналітичний потенціал інформаційної бази майнового стану суб’єкта господарювання визначається ієрархічно побудованою моделлю реалізації мети, якісних характеристик, принципів підготовки та складових елементів фінансової звітності, бухгалтерського обліку господарюючого суб’єкта. Динамічність змін у майновому стані суб’єкта господарювання призводить до змін у його фінансовому стані та навпаки. В кожному разі поняття «майновий стан» суб’єкта господарювання є ширшим за поняття «фінансовий стан», з яким співвідноситься як частина та ціле. У зв’язку з викладеним є доцільним також сформулювати і закріпити в чинному господарському законодавстві як визначення зазначених понять, так і сферу їх застосування, що дасть змогу чітко визначити предмет перевірки (аналізу) господарської діяльності суб’єктів господарювання і окреслити межі такої перевірки, а, відтак, повноваження перевіряючих (контролюючих) органів.
Інвентаризація, на нашу думку, є спеціальним контрольним заходом господарського характеру, що дозволяє встановити фактичну наявність та стан майна (основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, кошти, цінні папери) і майнових обов’язків, а також достовірність відомостей про них в обліку суб’єкта господарювання. Саме вона допомагає виявити нестачі або надлишки цінностей, пересвідчитися в дотриманні умов та порядку їх збереження, а також перевірити реальність вартості майна суб’єкта господарювання на момент проведення інвентаризації. При цьому поняття «інвентаризація» доцільно визначити також і на законодавчому рівні, а не лише доктринально.
Необхідно, на нашу думку, ввести до наукового обігу в господарському праві термін „господарський облік” під яким пропонується розуміти процес виявлення та обробки інформації щодо як окремих господарських операцій, так і їх сукупності, який є складовою господарської діяльності кожного суб’єкта господарювання та дозволяє йому здійснювати управління нею. При цьому ми передбачаємо, що терміном „обробка” у запропонованому визначенні господарського обліку має охоплюватись вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення, зберігання та/або передача відповідної облікової інформації, що дозволить уникнути обтяження змісту переліком дій, які можуть бути потрактовані як „обробка” інформації, й, відповідно, перелік яких не може носити вичерпного характеру.
Господарські операції в сукупності складають господарські процеси, які загалом формують кругооборот засобів господарювання відповідного господарюючого суб’єкта. Господарські процеси, в свою чергу, вважаємо, мають дуалістичну природу. З однієї сторони, вони представлені господарюючими суб’єктами, які беруть у них участь, здійснюючи господарську діяльність, а з іншого – ресурсами, які залучені до цих процесів і складають їх матеріальну основу. Дуалістична природа господарських процесів зумовлює й дуалістичну природу господарського обліку: правову природу господарського обліку, яка пов’язана також з контролем щодо діяльності господарюючих суб’єктів, управління нею, та економічну природу, яка пов’язана з контролем щодо ефективності використання ресурсів. У результаті економічна сторона господарського обліку розкриває ефективність господарських процесів та явищ, а правова – законність та правомірність відповідних дій. Цим господарський облік встановлює зв’язок між економікою та правом у процесі здійснення господарської діяльності.
Єдина національна система господарського обліку, вважаємо, забезпечується трьома нерозривно пов’язаними між собою складовими: а) оперативним обліком, що є процесом виявлення та обробки первинної інформації щодо окремих господарських операцій безпосередньо під час їх здійснення з метою оперативного управління ними; б) статистичним обліком, являє собою процес планомірного вивчення масових економічних, соціальних та інших явищ, виявлення закономірностей їх розвитку в конкретних умовах місця та часу з метою управління ними; а також в) бухгалтерським обліком, що є виконуваним відповідно до вимог чинного господарського законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та облікової політики суб’єкта господарювання, процесом виявлення та обробки інформації про діяльність такого суб’єкта з метою використання її для прийняття рішень як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами. Усі три елементи господарського обліку є нерозривно пов’язаними між собою і доповнюють один одного.
Складовими підсистеми бухгалтерського обліку є, в свою чергу, облік фінансовий –система правил і процедур, які забезпечують збір, обробку та оприлюднення для зовнішніх користувачів інформації про результати діяльності суб’єкта господарювання, його майновий стан, відповідно до вимог господарського законодавства і стандартів бухгалтерського обліку; та внутрішньогосподарський (управлінський) облік – система збору та обробки інформації про доходи, витрати та фінансові результати діяльності суб’єкта господарювання для внутрішніх користувачів з метою планування та управління діяльністю суб’єкта господарювання.
У зв’язку з цим вважаємо доцільним викласти ч. 8 ст. 19 ГКУ в такій редакції:
«Усі суб’єкти господарювання, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов’язані вести господарський облік (оперативний, статистичний, бухгалтерський) результатів своєї діяльності, складати та подавати відповідно до вимог закону фінансову та інші обов’язкові форми звітності, статистичну інформацію, інші дані, визначені законом.
Суб’єкти господарювання, що обрали для себе спрощену систему обліку та звітності, набули у встановленому законом порядку статусу платника єдиного податку, ведуть облік та подають звітність з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом, іншими законами.
Забороняється вимагати від суб’єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, виділених на окремий баланс, подання фінансової та/або інших форм звітності, статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.».
Переконані, що пропонована редакція ч. 8 ст. 19 ГКУ дозволить достатньою мірою законодавчо врегулювати поняття, зміст та елементи господарського обліку результатів діяльності суб’єктів господарювання, вдосконалить та деталізує існуючі положення, оскільки на сьогодні застереження законодавця, що міститься в ч. 8 ст. 19 ГКУ й яким встановлюється виняток із загального правила для громадян, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці щодо необхідності ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності, є таким, що суперечить вимогам ПКУ (Глава 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу XIV «Спеціальні податкові режими»). Не може бути на даний час ніяких винятків із загального для всіх суб’єктів господарювання обов’язку (ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності), які перебувають на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, навіть якщо це й фізичні особи – підприємці. Потребує, на нашу думку, й деякого уточнення, розширеного тлумачення положення щодо заборони вимагати від суб’єктів господарювання подання «статистичної інформації та інших даних», не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом, зокрема в частині розширення переліку таких даних наступним чином: «…подання фінансової та/або інших форм звітності, статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом». Оскільки передусім звітність не передбачену законом, яку чомусь забув згадати законодавець у відповідному переліку, повинно бути заборонено вимагати у суб’єктів господарювання, як власне й подання її з порушенням порядку, визначеного законом.
Аналіз змісту чинного на сьогодні ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” свідчить, що, в першу чергу, вимагає уточнення сфера застосування закону, а також визначення основних термінів. Так, за сферою своєї дії на сьогодні вказаний закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Однак, чомусь поза правовим полем опинилися фізичні особи – підприємці, суб’єкти некомерційного господарювання тощо, які також ведуть бухгалтерський облік своєї господарської діяльності та складають фінансову звітність. На нашу думку, ч. 1 ст. 2 ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” слід привести у відповідність зі ст. 55 ГКУ, тим самим розширивши сферу дії відповідного закону на всіх без винятку суб’єктів господарювання. В такий спосіб відбудеться й взаємоузгодження відповідної норми з вимогами ч. 8 ст. 19 ГКУ щодо загальнообов’язкового характеру ведення первинного (оперативного) та бухгалтерського обліку результатів своєї діяльності всіма суб’єктами господарювання. У зв’язку з цим пропонуємо таку редакцію ч. 1 ст. 2 вказаного закону: „Цей Закон поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.”. Далі за текстом слово „підприємство”, вважаємо, доцільно замінити на „суб’єкт господарювання”.
У ст.1 ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” пропонуємо викласти в новій редакції визначення термінів „бухгалтерський облік” та „внутрішньогосподарський (управлінський) облік”, визначивши їх таким чином:
„... бухгалтерський облік – виконуваний відповідно до вимог чинного господарського законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та облікової політики суб’єкта господарювання, процес виявлення та обробки інформації про діяльність такого суб’єкта з метою використання її для прийняття рішень як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами;
внутрішньогосподарський (управлінський) облік – система збору та обробки інформації про доходи, витрати та фінансові результати діяльності суб’єкта господарювання для внутрішніх користувачів з метою планування та управління діяльністю суб’єкта господарювання;...”.
Вважаємо, що неприпустимою є така ситуація, коли в межах чинного господарського законодавства (ЦКУ, ГКУ, ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, різноманітних підзаконних нормативно-правових актів) одними й тими ж термінами позначаються різні явища, вкладається у них різне змістовне навантаження (це стосується передусім таких термінів, як: „майновий стан підприємства”, „фінансовий стан підприємства”, „зобов’язання” тощо). Об’єктивно необхідною у зв’язку з цим є сьогодні уніфікація відповідного категоріального апарату, у зв’язку з чим потребують удосконалення, зокрема: а) ч. 1 ст. 145 ГКУ, де слова „майнових зобов’язань” доцільно замінити словами „майнових обов’язків”; б) ст. 1 ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, де визначення поняття „зобов’язання” потрібно узгодити з визначеннями понять „зобов’язання” і „заборгованість”, що вживаються у цивільному та господарському законодавстві.
Бухгалтерський облік – це виконуваний відповідно до вимог чинного господарського законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та облікової політики суб’єкта господарювання, процес виявлення та обробки інформації про діяльність такого суб’єкта з метою використання її для прийняття рішень як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами.
На підставі проведеного дослідження маємо підстави стверджувати, що основними функціями бухгалтерського обліку з точки зору господарського права є: інформаційна, прогностична, соціальна, контрольна та захисна. В той же час, для досягнення мети та виконання зазначених функцій, бухгалтерський облік повинен відповідати таким вимогам: порівнянності, точності й об’єктивності, ясності й доступності, своєчасності, економічності.
Щодо принципів бухгалтерського обліку, то, на нашу думку, їх загальне визнання та нормативне закріплення залежить від того, наскільки вони відповідають трьом критеріям: доречності, об’єктивності й здійсненності. Принцип доречний, якщо інформація про певну господарську одиницю є змістовною і принесе користь користувачам такої інформації. Принцип об’єктивний, якщо на інформацію не впливають суб’єктивні фактори, в тому числі й особисті думки, дії та оцінки тих, хто її готує. Об’єктивність передбачає надійність, перевіреність, відповідність дійсності. Принцип здійсненний, якщо його реалізація не спричиняє надмірних труднощів чи витрат для суб’єкта господарювання. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності є базовими положеннями, що визначають порядок організації та ведення бухгалтерського обліку, формують підходи до підготовки фінансової звітності та іншої інформації, що подається зовнішнім групам користувачів.
Однією з невід’ємних складових вітчизняної економічної та правової політики стала національна облікова політика в Україні. Розуміння облікової політики як інструмента державного регулювання передбачає, що її суб’єктом є держава в особі органів законодавчої та виконавчої влади, а об’єктом – національна система бухгалтерського обліку, тобто система правового, методологічного і методичного забезпечення бухгалтерського обліку, яка створюється органами законодавчої і виконавчої влади. При цьому сама облікова політика має дві складові: державну політику щодо розвитку національної системи бухгалтерського обліку та визначення обов’язкових для суб’єктів господарювання елементів їх власної облікової політики. Йдеться по суті два рівні облікової політики: перший – політика державних органів щодо розвитку національної системи бухгалтерського обліку; другий – політика окремого суб’єкта господарювання щодо забезпечення надійності фінансової звітності. Вважаємо, що потреб науки господарського права поняття «облікова політика» повинно тлумачитись більш широко, ніж це має місце в МСФЗ та П(С)БО, оскільки останні розглядають облікову політику переважно на рівні суб’єкта господарювання, тоді як пропонований нами підхід передбачає розуміння облікової політики як інструмента державного регулювання. Таким чином, облікова політика як інструмент державного регулювання спрямована на систему бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання. З одного боку, вона забезпечує її розвиток, а з іншого – створює умови для розробки суб’єктом господарювання власної облікової політики.
Вважаємо, що для потреб господарсько-правового регулювання, організація бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання може бути визначена як система правил, встановлених актами господарського законодавства (в тому числі, локально-правовими актами), що забезпечує процес збору, опрацювання, використання, аналізу та зберігання облікової інформації з метою внутрішньогосподарського оперативного контролю за правильним використанням майна суб’єкта господарювання, надання зовнішнім користувачам зрозумілої і достовірної фінансової звітності.
В той же час, ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання починається саме з розробки його власної облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів і процедур організації та ведення бухгалтерського обліку господарюючим суб’єктом з числа загальноприйнятих у державі. Тобто облікова політика конкретного суб’єкта господарювання залежить від загальної економічної політики держави у сфері бухгалтерського обліку. Суб’єкт господарювання може самостійно визначати принципи, методи і прийоми ведення бухгалтерського обліку, але вони повинні бути такими, що не суперечать вимогам національної облікової політики.
Облікова політика суб’єкта господарювання – це, на нашу думку, визначена та оформлена на локально-правовому рівні сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються суб’єктом господарювання для ведення поточного бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності в межах, дозволених чинним законодавством. На основі правильно обраної облікової політики можна сформувати ефективну систему бухгалтерського обліку, і як результат, буде відображено всі операції, які пов’язані з діяльністю суб’єкта господарювання й узагальненням даних обліку у звітності. Облікова політика має бути спрямована на досягнення мети бухгалтерського обліку – надання користувачам (як зовнішнім, так і внутрішнім) повної, правдивої і неупередженої інформації про майновий стан, результати господарської діяльності та рух грошових коштів суб’єкта господарювання. Для цього облікова політика має ґрунтуватись на основних принципах бухгалтерського обліку та на загальних організаційно-управлінських принципах господарювання.
З метою вдосконалення та систематизації порядку оприлюднення фінансової звітності (ст. 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), вважаємо за доцільне та логічне ввести до чинного законодавства України узагальнююче, тобто єдине, поняття «суб’єкта господарювання суспільного значення» (або «суспільно важливого суб’єкта господарювання»). Під суспільно важливими пропонуємо розуміти тих суб’єктів господарювання, які через їхній розмір, кількість працівників, вартість активів та/або обсяг реалізації несуть відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності перед суспільством. Вважаємо, що передусім до суспільно важливих необхідно віднести: а) суб’єктів великого підприємництва в розумінні ст. 55 ГКУ; б) публічні акціонерні товариства за ЗУ „Про акціонерні товариства”; в) суб’єктів господарювання, діяльність яких підлягає ліцензуванню відповідно до ЗУ „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” за критеріями небезпечності для необмеженого кола осіб, задоволенням невід’ємних потреб населення, використання вичерпних природних ресурсів або ресурсів, які мають стратегічне значення для держави та суспільства.
Національна система бухгалтерського обліку, що може бути визначена, в контексті державного регулювання, як система правового, методологічного та методичного забезпечення бухгалтерського обліку, яка створюється органами державної влади, складається з двох структурних складових: безпосередньо системи обліку та системи його регулювання. У зв’язку з цим, бухгалтерський облік є, з одного боку, інструментом державного регулювання, а, з іншого, – його об'єктом. Проведене дослідження системи бухгалтерського обліку, як об’єкту державного регулювання, свідчить про те, що в Україні відбулася зміна системної ролі обліку у зв’язку з трансформацією системи господарювання в цілому. Раніше існувала така побудова організації обліку, коли його методичні особливості виникали залежно від об’єкта застосування (підприємство, міністерство, держава), а сам облік виступав підсистемою народногосподарського обліку. Сучасні методичні особливості визначаються на рівні окремого суб’єкта господарювання, а на рівні держави існують особливості форм регулятивного впливу на бухгалтерський облік, які у сукупності визначають структуру національної системи бухгалтерського обліку.
Сьогодні державне регулювання системи бухгалтерського обліку відіграє безумовно визначальну роль. Натомість, на нашу думку, доцільним є застосовувати найбільш успішно функціонуючу в розвинених країнах дворівневу систему регулювання, в умовах якої використовуються як економіко-правові форми, засоби та механізми державного регулювання, так і методи діяльності саморегулівних (громадських) бухгалтерських організацій.
Доцільним є, на нашу думку, також викладення Розділу ІІ «Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності» (ст.ст.6, 7) ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в наступній редакції:
«Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні
1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:
створення національної системи бухгалтерського обліку та визначення національної облікової політики;
створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання та гарантують і захищають інтереси користувачів;
удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
2. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке забезпечує проведення державної політики у сфері бухгалтерського обліку, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на єдиних методологічних засадах для всіх суб’єктів господарювання, для чого: розробляє та затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, в тому числі й у державному секторі, обов’язкові та рекомендовані форми первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, а також визначає порядок документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку, розробляє концепцію побудови плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджує нормативно-правові акти з питань регулювання облікової політики суб’єктів державного сектору економіки, координує діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також регулювання облікової політики суб’єктів державного сектору та погоджує їх нормативно-правові акти з цих питань.
3. Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.
4. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування та можуть встановлювати за погодженням з Міністерством фінансів України рекомендовані форми первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.
Стаття 7. Методологічна рада з бухгалтерського обліку
1. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою:
подання рекомендацій Міністерству фінансів України щодо проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;
методологічного забезпечення впровадження сучасних технологій збору та обробки обліково-економічної інформації;
сприяння розвитку професійної освіти у сфері бухгалтерського обліку, розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів;
визначення та затвердження тематики наукових досліджень, спрямованих на розвиток національної системи бухгалтерського обліку, для наукових та вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству фінансів України.
2. Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників саморегулівних (громадських) організацій бухгалтерів та аудиторів України.
3. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються Міністром фінансів України.».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16 липня 1999 року / Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
2. Ловінська Л. Г. Державне регулювання бухгалтерського обліку в Україні / Л. Г. Ловінська // Доповідь Начальника Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/ main?art_id=70591&cat_id=70590.
3. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 7 жовтня 2010 року / Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
4. Про затвердження Положення про Державний комітет статистики України: постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
5. Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 8 квітня 2011 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
6. Про затвердження Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України: наказ Міністерства фінансів України від 29 жовтня 1997 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
7. Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України: Указ Президента України від 13 квітня 2011 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
8. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року / Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50–51. – Ст. 572.
9. Канаєва Т. В. Бухгалтерский облік у бюджетних установах: навчальний посібник / Т. В. Канаєва. – К.: Книга, 2004. – 285 [9–10] с.; Отенко В. И. Теория бухгалтерского учёта / В. И. Отенко, Т. Н. Серикова. – Х.: Изд-во ХГЭУ, 2002. –215 [190] с.
10. Шара Є. Ю. Бухгалтерський облік. Опорний конспект лекцій / Є. Ю. Шара, Т. І. Тесленко. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 324 [10] с.; Бухгалтерський облік. Навчальний посібник / [Вербило О. Ф., Бойко З. І., Кондрицька Т. П., Ярошинський В. М.] ; за ред. О. Ф. Вербило. – К.:НАУ, 2004. – 424 [9] с.; Системи обліку в Україні: трансформація до міжнародної практики / [за ред. В. М. Войнаренка]. – К.: Наукова думка, 2002. – 718 [16] с.
11. Кочерга С. В. Теорія бухгалтерського обліку : навчальний посібник / С. В. Кочерга. – Полтава: Інтер Графіка, 2004. – 324 [182–184] с.; Шепітко Г. Ф. Теорія бухгалтерського обліку : навчальний посібник / Г. Ф. Шепітко. – К.: Вид-во Європ.Ун-ту, 2003. – 269 [11] с.
12. Свірко С. В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Навчальний посібник / С. В. Свірко. – К.: КНЕУ, 2003. – 380 с.
13. Облікова політика організації: Положення з бухгалтерського обліку, затверджене Міністерством фінансів Російської Федерації від 9 грудня 1998 року [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://const.iak.ru/cons. nsf/print/pbu1.
14. Про державну статистику : Закон України від 17 вересня 1992 року / Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 43. – Ст. 608.
15. Про Національний банк України : Закон України від 20 травня 1999 року / Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
16. Про затвердження Положення про Управління методології бухгалтерського обліку та його структурні підрозділи : наказ Міністерства фінансів України від 08 липня 2004 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
17. Дрозд І. К. Державний фінансовий контроль / І. К .Дрозд, В. О. Шевчук. – К.: ТОВ «ІМЕКС-ЛТД», 2007. – 304 с.
18. Стефанюк І. Про національну облікову політику в Україні / І. Стефанюк, Л. Ловінська [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://194.44.39.214/OpacUnicode/index.php?url= /notices/index/IdNotice:101579/ Source:default.
19. Тищенко Ю. С. Про національну облікову політику в Україні / Ю. С. Тищенко, А. І. Глушаченко [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_ ENXXI_2009/Economics/45828.doc. htm.
20. Мілаш В. С. Господарське право: Курс лекцій у 2 частинах. Частина 1 / В. С. Мілаш. – Х.: Право, 2008. – 496 с.
21. Ловінська Л. Г. Концепція облікової політики підприємств у сучасних умовах господарювання / Л. Г.Ловінська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». – 2001. – № 54. – С. 13–15.
22. Про заходи відносно детінізації економіки України на 2002-2004 роки : Указ Президента України від 5 березня 2002 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
23. Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції : Указ Президента України від 18 листопада 2005 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
24. Про засади запобігання і протидії корупції : Закон України від 7 квітня 2011 року / Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.
25. Гомаль В. П. Нормы международного права и национального законодательства в борьбе с коррупцией / В. П. Гомаль, Я. Ю. Шамина // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 80.
26. Босий О. Умови ефективної реалізації фінансово-правових норм / О. Босий // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2. – С. 64.
27. Синкова О. М. Про правові аспекти забезпечення прозорості у системі державного регулювання економіки / О. М. Синкова // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права [електронний ресурс]. – Режим доступу: www.univer.km.ua/visnyk/529.pdf.
28. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України від 17 березня 2011 року / Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 38. – Cт. 385.
29. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України : Закон України від 7 липня 2011 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
30. Про затвердження Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
31. Стрельніков О. І. Механізми державного регулювання національної системи бухгалтерського обліку в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / О. І. Стрельніков. – Донецьк, 2009. – 20 с.
32. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року / Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
33. Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України : Постанова Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
34. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України : Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
35. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України : Постанова Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
36. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України : Постанова Правління Національного банку України від 20 грудня 2005 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
37. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України : Постанова Правління Національного банку України від 03 жовтня 2005 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
38. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України : Постанова Правління Національного банку України від 17 листопада 2004 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
39. Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України : Постанова Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
40. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України : Постанова Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
41. Стрельніков О. І. Удосконалення державного регулювання системи бухгалтерського обліку в сучасних умовах / О. І. Стрельніков // Менеджер. – 2009. – № 2. – С. 141–146.
42. Гаджа Т. В. Деякі проблемні питання регулювання бухгалтерського обліку в Україні / Т. В. Гаджа [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/5_SWMN_ 2011/Economics/7_79835. doc.htm.
43. Белоусова І. Ефективні антикризові заходи потребують сильної і сучасної бухгалтерської професії / І. Белоусова, С. Голов // Голос України. – 2009. – 19 березня. – № 49 (45-49); Белоусова І. Розвиток бухгалтерської професії як важливий чинник подолання економічної кризи в Україні / І. Белоусова // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 5. – С. 3–6; Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» : проект Закону України №5435 від 14 грудня 2009 року, внесеного народним депутатом VI скликання І. А. Белоусовою [електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // pro-u4ot.info/index.php?section= browse&CatID=112&ArtID-953.
44. Задорожний З. Проблеми законодавчого регулювання бухгалтерського обліку в Україні / З. Задорожний [електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //econa.at.ua/publ/ vipuski_za_porjadkovim_nomerom/vipusk_4/ problemi_zakonodavchogo_reguljuvannja_bukhgalterskogo_obliku_v_ukrajini/20-1-0-516.
45. Мілаш В. Проблеми визначення господарсько-правового статусу учасників господарських відносин / В. Мілаш // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 2. – С. 25–28.
46. Про затвердження Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів: постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року [електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України” : правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.
47. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт пр