СУДОВИЙ ЗАХИСТ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА

На правах рукопису

Ковалишин Олександр Романович

УДК 346.9; 347.7

СУДОВИЙ ЗАХИСТ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

Спеціальність 12.00.04 – господарське право,
господарсько-процесуальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник: Гвоздик Павло Олександрович
кандидат юридичних наук, доцент
заступник голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗОВУ ЯК ФОРМИ СУДОВОГО ЗАХИСТУ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ 11
1.1. Історико-правові аспекти судового захисту корпоративних прав 11
1.2. Позов як форма реалізації судового захисту корпоративних прав 21
1.3. Класифікація позовів в корпоративних спорах 45
Висновки до розділу 73
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЗОВНОЇ ФОРМИ ЗАХИСТУ У КОРПОРАТИВНИХ СПОРАХ 76
2.1. Право на позов учасників корпоративних правовідносин та передумови його реалізації 76
2.2. Підвідомчість корпоративних спорів 94
2.3. Особливості суб’єктного складу учасників корпоративного спору 121
Висновки до розділу 134
РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ В КОРПОРАТИВНИХ СПОРАХ 136
3.1. Предмет доказування та докази в корпоративних спорах 136
3.2. Забезпечення позову в корпоративних спорах 153
3.3. Зловживання процесуальними правами у корпоративних спорах 167
Висновки до розділу 183
ВИСНОВКИ 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 194

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЦКУ – Цивільний кодекс України;
ВСУ – Верховний Суд України;
ВГС України – Вищий господарський суд України;
ВАС України – Вищий арбітражний суд України;
КСУ – Конституційний Суд України;
ВРУ – Верховна Рада України;
ГПК України – Господарський процесуальний кодекс України;
ГКУ - Господарський кодекс України;
АТ – акціонерне товариство;
ПАТ – публічне акціонерне товариство;
ПрАТ – приватне акціонерне товариство;
ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю;
ТДВ – товариство з додатковою відповідальністю;
КТ – командитне товариство;
ПТ – повне товариство;
НКЦПФР – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
Проект Кодексу – проект Господарсько-процесуального кодексу України;
Проект Закону – проект Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю»;

ВСТУП

Актуальність теми. Неодмінною умовою побудови ринкової економіки є забезпечення ефективної діяльності господарських товариств та інших видів корпоративних утворень. Залучення інвестицій в економіку України неможливе без гарантування прав акціонерів та учасників господарських товариств як основних інвесторів, в тому числі, за допомогою ефективного механізму захисту їх корпоративних прав. Разом з тим, вітчизняне законодавство та правозастосовна практика, зокрема, судова, внаслідок численних недоліків не здатні забезпечити надійний захист корпоративних прав. Тому в Україні залишаються непоодинокими такі явища як зловживання мажоритарними акціонерами їх корпоративними правами, захоплення та блокування діяльності підприємств тощо. Ці факти породжують корпоративні спори, які досить часто передаються на вирішення господарським судам.
Судова практика в справах даної категорії не характеризується стабільністю. При вирішенні таких справ суди по різному визначають момент виникнення та припинення корпоративних прав, обсяг процесуальної правосуб’єктності учасників судового процесу, підвідомчість корпоративних спорів тощо. Частина інститутів господарського процесу (зокрема забезпечення позову, докази і доказування) не враховують специфіки судового розгляду корпоративних спорів. Також не знаходять втілення у вітчизняному процесуальному законодавстві відомі у світі процесуальні конструкції, які здатні ефективніше захищати корпоративні права, зокрема, непрямий позов.
Вищезазначене обумовлює необхідність наукового підходу до вирішення існуючих в законотворчій та практичній діяльності проблем судового захисту корпоративних прав. Однак ця проблематика недостатньо розроблена юридичною наукою. Отже, дана дисертаційна робота, в якій розкривається цілісне дослідження на монографічному рівні проблем судового захисту корпоративних прав, є актуальною та доцільною.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження склали праці відомих вчених правників в галузі корпоративного права та господарського процесу, таких як: О. А. Беляневич, М. Л. Бєлкіна, В. І. Бобрика, В. А. Васильєвої, С. В. Васильєва, Є. В. Васьковського, О. М. Вінник, М. К. Галянтича, Н. С. Глусь, В. П. Грибанова, М. А. Гурвіча, В. А. Гурєєва, С. Ф. Демченка, В. І. Добровольського, І. В. Канановича, О. Р. Кібенко, Н. Р. Кобецької, О. В. Кологойди, В. М. Коссака, В. М. Кравчука, Н. С. Кузнєцової, О. А. Кухарєвої, В. В. Луця, Є. М. Мурадьян, Г. Л. Осокіної, І. Г. Побірченка, О. П. Подцерковного, Д. М. Притики, А. В. Смітюха, І. Т. Тарасова, С. В. Томчишена, І. Б. Саракун, І. В. Спасибо-Фатєєвої, О. О. Хрипуна, Г. Ф. Шершеневича, В. С. Щербини, К. С. Юдельсона, В. В. Яркова, В. Л. Яроцького та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі цивільного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в межах науково-дослідної роботи на тему «Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0110U001557). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника 26 березня 2009 року (протокол № 8).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в з’ясуванні теоретичних особливостей судового захисту корпоративних прав, виробленні науково-практичних висновків і практичних рекомендацій щодо подальшого удосконалення законодавчих положень, які регулюють процедуру вирішення корпоративних спорів.
Досягнення вище зазначеної мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
• дослідити історичні особливості захисту корпоративних прав на українських землях;
• з’ясувати зміст поняття корпоративного спору;
• встановити особливості елементів позову в корпоративних спорах;
• здійснити класифікацію видів позовів у корпоративних спорах;
• виявити передумови права на пред’явлення позову в корпоративних спорах;
• виробити критерії визначення підвідомчості та підсудності корпоративних спорів;
• з’ясувати зміст предмету доказування та специфіку доказів у справах про захист корпоративних прав;
• виявити особливості зловживання процесуальними правами при вирішенні судами корпоративних спорів;
• сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, яке регулює процедуру вирішення корпоративних спорів.
Об’єктом дослідження є господарсько-процесуальні правовідносини, що складаються в процесі судового захисту корпоративних прав.
Предметом дослідження є наукові положення, законодавство України та іноземних країн, а також судова практика, що стосуються корпоративних спорів.
Методи дослідження. У роботі використана низка загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Діалектичний метод використовувався при дослідженні правових явищ корпоративного права та господарського процесу в їх взаємозв’язку та взаємообумовленості. Завдяки даному методу автору вдалося з’ясувати суть поняття корпоративного спору, виявити взаємозв’язки між предметом, підставою та змістом позову в корпоративному спорі, дослідити залежність передумов права на пред’явлення позову та
корпоративними правами (підрозділи 1.2., 2.1.). Формально-логічний метод дозволив сформулювати низку суджень, понять та висновків зокрема, поняття корпоративного спору, предмету доказування в корпоративних спорах (підрозділи 1.2., 3.1.). Використання історичного методу дало можливість відстежити ґенезу порядку вирішення корпоративних спорів (підрозділ 1.1.). Структурно-функціональний метод використовувався при класифікації позовів у корпоративних спорах та процесуальних зловживань (підрозділи 1.2., 3.3.). Метод прогнозування застосувався для виявлення недоліків чинного господарсько-процесуального та корпоративного законодавства та визначення шляхів удосконалення нормативно-правового регулювання захисту корпоративних прав (підрозділи 1.3., 2.2.). У процесі дослідження використовувалися також інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступних положеннях.
Вперше:
1. сформульовано авторське визначення корпоративного спору як спору, що виникає з приводу порушених корпоративних прав чи законного інтересу між учасниками корпоративних правовідносин, а також особами, які сприяють функціонуванню господарських товариств щодо набуття, здійснення та припинення корпоративних прав;
2. зловживання процесуальними правами в корпоративних спорах класифіковано: і) за об’єктом, якому завдається шкода, на: а) які посягають на інтереси правосуддя; б) які посягають на процесуальні права учасників судового процесу; в) які посягають як на інтереси правосуддя, так і на права учасників судового процесу; іі) за ступенем впливу на результат вирішення спору на: а) наслідки яких впливають на законність рішення суду; б) наслідки яких не впливають на законність рішення суду; ііі) за видом процесуальних прав, якими недобросовісно користуються, на: а) зловживання правом на позов; б) зловживання правом на оскарження; в) зловживання правом на вжиття запобіжних заходів; г) зловживання правом на забезпечення позову; д) зловживання правом на витребування доказів тощо.
Удосконалено:
3. класифікацію позовів в корпоративних спорах в залежності від права та інтересу, що захищається позовом, на: а) особисті; б) групові; в) похідні;
4. визначення непрямого позову як позову учасника (акціонера) в інтересах товариства до його посадових осіб, а також інших осіб, які порушують права товариства та інтереси учасника (акціонера);
5. аргументацію того, що перебіг позовної давності за вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерного товариства має починатися з дня, коли акціонер дізнався або міг дізнатися про порушення таким рішенням його корпоративних прав;
6. пропозицію усунути шляхом уніфікації законодавчу диференціацію порядку оскарження акціонерами рішень загальних зборів акціонерного товариства в залежності від типу акцій, власниками яких вони є (простих чи привілейованих).
Дістало подальшого розвитку:
7. класифікація корпоративних спорів залежно від стану корпоративного права, яке підлягає захисту: а) позов на захист порушеного права; б) попереджувальний (превентивний) позов;
8. пропозиція законодавчо закріпити право на непрямий позов учасника (акціонера) товариства, який володіє не менше 10 % простих акцій акціонерного товариства (статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю);
9. обґрунтування таких переваг групового позову як засобу захисту від масових однотипних порушень корпоративних прав: а) можливість захисту прав, які через малозначність їх порушення не захищаються; б) відсутність потреби в значних фінансових витратах, які інколи перевищують позитивний ефект від судового процесу; в) неможливість існування різних за змістом судових рішень у справах, в яких предмет позову та відповідач однаковий; г) зменшення можливостей для зловживання процесуальними правами учасниками корпоративного спору; д) відсутність однотипних довготривалих судових процесів, що перешкоджають господарській діяльності товариства;
10. пропозиція віднести до виключної підвідомчості господарських судів корпоративні спори між підприємством (організацією), що має на меті отримання прибутку, та її учасником (акціонером, засновником, членом), у тому числі учасником (членом), який вибув, а також між учасниками (акціонерами, засновниками, членами) підприємства (організації), що має на меті отримання прибутку, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього підприємства (організації), крім трудових спорів;
11. положення про те, що до складу предмету доказування у корпоративних спорах відносяться наступні обставини: а) існування спору, який випливає саме з корпоративних правовідносин; б) статус акціонера (учасника) товариства та володіння правом, яке порушене; в) наявність рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства, правочину, дії (бездіяльності), правомірність яких оспорює позивач; г) зв’язок між неправомірним рішенням загальних зборів акціонерів (учасників) товариства, правочином, дією та порушеним корпоративним правом; д) подання позову в рамках строків позовної давності;
12. обґрунтування необхідності прийняття у господарському процесі показань свідків як окремого виду доказів у разі неможливості встановлення фактичних обставин справи іншими засобами доказування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані: 1) при викладанні дисциплін «Корпоративне право України» і «Господарсько-процесуальне право України»; 2) у нормотворчій діяльності для вдосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про господарські товариства», інших актів законодавства, а також при розробці проекту Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю»; 3) у правозастосовній діяльності судів при розгляді справ, що виникають з корпоративних правовідносин; 4) у практиці корпоративного управління.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою працею, в якій висвітлений авторський підхід щодо судового захисту корпоративних прав. Викладені в дисертації наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. У статті «Обставини, що підлягають доказуванню при розгляді корпоративних спорів в господарському процесі», підготовленій у співавторстві з І. Б. Саракун, внесок автора складає 50 %. Всі інші праці виконані дисертантом без співавторства.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась на спільному засіданні кафедри цивільного права, кафедри судочинства Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та лабораторії вивчення проблем корпоративного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України.
Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на таких конференціях та семінарах: Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Вдосконалення правового регулювання корпоративних відносин в сучасних умовах» (м. Івано-Франківськ, 25–26 вересня 2009 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Правова політика Української держави» (м. Івано-Франківськ, 19–20 лютого 2010 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів «Вдосконалення правового захисту прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Івано-Франківськ, 23 квітня 2010 року); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Охорона корпоративних прав» (м. Івано-Франківськ, 1–2 жовтня 2010 року), Міжнародній науково-практичній конференції пам’яті В. П. Маслова (м. Харків, 25 лютого 2011 року), Міжнародній науковій конференції «Національні та міжнародні стандарти сучасного державотворення: тенденції та перспективи розвитку» (м. Київ, 24 лютого 2011 року).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у 17 публікаціях, серед яких 10 статей у фахових для юридичних наук виданнях і 7 тез доповідей на науково-практичних заходах.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення наукової проблеми судового захисту корпоративних прав. В результаті отримані наступні висновки:
1. Аналіз історичного досвіду розгляду корпоративних спорів підтвердив, що загальні суди неспроможні належним чином виконувати функції здійснення правосуддя в корпоративних спорах. Зумовлено це в першу чергу тим, що, по-перше, судді господарських судів мають кращу кваліфікацію та знання в сфері корпоративного права. По-друге, розгляд справ в господарських судах справ відбувається оперативніше. По-третє, підвідомчість корпоративних спорів господарським судам ускладнює затягування процесу шляхом процесуальних зловживань (зокрема, залучення учасника (акціонера) - фізичної особи до участі в спорі).
2. Законодавство кін. XІХ - поч. XX ст. ст. містило чимало прогресивних ідей (право на непрямий позов, особливі способи захисту прав акціонерів), які варто з певними застереженнями використати при реформуванні господарсько-процесуального законодавства України. Разом з тим не всі положення Статутів судочинства можна в повній мірі застосувати в сучасних умовах (наприклад, правило щодо підвідомчості третейським судам спорів між акціонерами або між акціонерним товариством та його правлінням).
3. Специфіка господарського судочинства у справах про захист корпоративних прав визначається особливостями: елементів позову (предмет позову, підстава, зміст позову); передумов реалізації права на позов учасників корпоративних правовідносин; суб’єктного складу та процесуального статусу осіб, які беруть участь у таких справах; предмету та видів доказів; особливостей забезпечення позову.
4. Позови в корпоративних спорах в залежності від інтересу, що захищається позовом, можна класифікувати на: 1) особисті позови товариства або учасників (акціонерів) товариства; 2) групові позови (позови про захист інтересів невизначеного кола учасників (акціонерів) товариства); 3) похідні (непрямі) позови учасників (акціонерів) товариства, спрямовані на захист інтересів товариства. В корпоративних спорах для позовів в інтересах декількох акціонерів (учасників) товариства етимологічно найбільш правильною назвою є саме груповий позов.
5. Передумовами права на пред’явлення позову у корпоративних спорах, є наступні: 1) процесуальна правоздатність акціонера (учасника, засновника) товариства; 2) підвідомчість спору господарському суду; 3) відсутність тотожної справи у провадженні суду або постановленого рішення суду з тотожного позову.
6. Критеріями визначення підвідомчості корпоративних спорів є: 1) предметний; 2) суб’єктний. Підвідомчість корпоративних спорів, що визначена в ч. 1 ст. 12 ГПК України є надто звуженою та не охоплює значної їх частини, що випливають з корпоративних правовідносин між учасниками інших підприємств, об'єднань (між учасником та підприємством, об’єднанням).
7. Суб’єктний склад корпоративного спору поділяється на сторін корпоративного спору та інших учасників корпоративного спору. Критерієм поділу учасників корпоративного спору на вище зазначені групи є ступінь матеріальної заінтересованості у вирішенні корпоративного спору та відношення до спірних корпоративних правовідносин.
8. Предмет доказування у справах, що стосуються захисту корпоративних прав, становлять сукупність фактів (статус учасника (акціонера) товариства, наявність матеріально-правової вимоги і т.д.), що обумовлюють вимоги та заперечення учасників корпоративного спору, а також ті обставини, без з’ясування яких неможливий всебічний об’єктивний розгляд і вирішення справи та виконання судом інших завдань необхідних для належного судового захисту корпоративних прав.
9. Спільними обставинами, які підлягають доказуванню позивачем по всім категоріям справ, є наступні: наявність спору, який випливає саме з корпоративних правовідносин, тобто відносин пов’язаних утворенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства; статус акціонера (учасника) товариства; наявність рішення загальних зборів акціонерів (учасників товариства), правочину, дії (бездіяльності), правомірність яких позивач оспорює; зв'язок між неправомірним рішенням загальних зборів акціонерів (учасників) товариства, правочину, дії та порушеним корпоративним правом; подання позову в рамках строків, які встановлені для захисту порушеного права.
10. В процесі доказування та обґрунтування підстави позову не завжди є можливим обмежитись тими видами доказів, які передбачені в чинному ГПК України. Потребує нагальної необхідності закріплення показань свідків як виду доказів.
11. Забезпечення позову в корпоративних спорах відіграє вагому роль для ефективного захисту корпоративних прав учасників (акціонерів) товариств. Тому, вважаємо, що законодавцю необхідно приділити особливу увагу більш чіткому та ефективному регулюванню проблематики забезпечення позову шляхом законодавчого закріплення умов забезпечення позову.
12. При оцінці дій учасника корпоративного спору як зловживання процесуальними правами рішення суду повинно бути обгрунтованим. Видається недопустимим його мотивування «схильністю» особи зловживати корпоративними та процесуальними правами. В залежності від виду процесуальних прав, якими недобросовісно користуються учасники корпоративних правовідносин, варто виділити: а) зловживання правом на позов; б) зловживання правом на апеляційне оскарження; в) зловживання правом на вжиття запобіжних заходів; г) зловживання правом на забезпечення позову; 5) зловживання правом на витребування доказів і т.д.
13. В Законі України «Про акціонерні товариства» здійснені спроби захистити акціонерів та безпосередньо акціонерне товариство від протиправних дій з боку недобросовісних акціонерів, членів органів управління та третіх осіб. Але Закон прямо не розкрив механізми такого захисту. Існує нагальна необхідність якнайшвидшого прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», оскільки Закон України «Про господарські товариства» не здатний гарантувати ефективного захисту прав учасників ТОВ.

З метою врахування особливостей судового захисту корпоративних прав пропонуємо наступні зміни:
1) до Закону України «Про акціонерні товариства»:
а) пункт 2 частини 3 статті 42 викласти в такій редакції: «про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству, та обрання представника, який має право подати позов від імені товариства»;
б) частину 1 статті 50 викласти в такій редакції: «У разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з моменту, коли він дізнався чи міг дізнатися про порушення його прав».
в) частину 2 статті 50 після слів «частиною першою» доповнити словами «та частиною другою».
г) доповнити статтю 63 частиною 4 такого змісту: «З позовом про відшкодування збитків, заподіяних товариству членом ради директорів (наглядової ради) товариства, одноосібним виконавчим органом товариства, членом колегіального виконавчого органу товариства, має право звернутися до суду товариство або його акціонер (група акціонерів), що володіє (володіють) в сукупності не менше 10% простих акцій товариства».
д) статтю 70 доповнити частиною 6 такого змісту: «Значний правочин, укладений з порушенням вимог, передбачених цією статтею, може бути визнаний недійсним за позовом товариства або його акціонера (акціонерів), які володіють в сукупності не менше 10% простих акцій товариства».
е) частину 2 статті 72 викласти в такій редакції: «У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, товариство або будь-хто з його акціонерів, які володіють не менше 10 % простих акцій товариства, має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або моральної шкоди».
2) до Закону України «Про судовий збір»:
а) пункт 2 частини 2 статті 4 Закону доповнити нормою наступного змісту: «позовної заяви у справах, що виникають з корпоративних правовідносин у спорах між підприємством (організацією), що має на меті отримання прибутку, та її учасником (акціонером, засновником, членом), у тому числі учасником (членом), який вибув, а також між учасниками (акціонерами, засновниками, членами) підприємства (організації), що має на меті отримання прибутку, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього підприємства (організації), крім трудових спорів, - 0,3 розміру мінімальної заробітної плати».
3) до Господарського процесуального кодексу України:
а) пункт 4 частини 1 статті 12 викласти в такій редакції: «справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між підприємством (організацією), що має на меті отримання прибутку, та її учасником (акціонером, засновником, членом), у тому числі учасником (членом), який вибув, а також між учасниками (акціонерами, засновниками, членами) підприємства (організації), що має на меті отримання прибутку, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього підприємства (організації), крім трудових спорів».
б) частину 6 статті 16 викласти в такій редакції: «справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між підприємством (організацією), що має на меті отримання прибутку, та її учасником (акціонером, засновником, членом), у тому числі учасником (членом), який вибув, а також між учасниками (акціонерами, засновниками, членами) підприємства (організації), що має на меті отримання прибутку, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього підприємства (організації), крім трудових спорів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням підприємства (організації) згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
в) частину 2 статті 32 доповнити пунктом 3 такого змісту: «показання свідків»;.
г) розділ V доповнити статтею 42-1 «Показання свідків» такого змісту:
«1. Показання свідків – це повідомлення особи про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
2. Свідок викликається в судове засідання лише у разі неможливості встановлення фактичних обставин справи іншими засобами доказування».
д) частину 2 статті 67 доповнити наступним реченням: «Ухвала суду виноситься з урахуванням наступного:
• розумність, обґрунтованість і співрозмірність вимог заявника щодо забезпечення позову;
• забезпечення збалансованості інтересів сторін, інших учасників судового процесу, а також осіб, що не є його учасниками, але прав та інтересів яких може стосуватися вжиття забезпечення позову;
• наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
• імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів».
е) пункт 1 та пункт 3 частини 4 статті 67 викласти в такій редакції відповідно: «проводити загальні збори акціонерів або учасників, членів підприємства (організації), що має на меті отримання прибутку, та приймати ними рішення;
«участі акціонерів або учасників, членів у загальних зборах підприємства (організації), визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників, членів підприємства (організації), що має на меті отримання прибутку».
є) розділ VІІІ доповнити статтею 67-1 “Зустрічне забезпечення» такого змісту:
«1. Суд з власної ініціативи або заявою особи, по відношенню до якої вжито заходів до забезпечення позову, може постановити ухвалу про зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозит суду грошових коштів у розмірі, або наданням поруки чи банківської гарантії на суму, що визначається судом.
2. Зустрічне забезпечення повинно бути надано заявником не пізніше десяти днів з моменту постановлення ухвали про зустрічне забезпечення».
4) у проекті № 5507 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю»:
а) частину 5 статі 44, частину 13 статті 45, частину 5 статті 46 після слова «учасник» доповнити словами «який володіє не менше 10 % статутного капіталу товариства», а також наступним реченням: «Рішення про звернення товариства з позовом до органів управління та обрання представника, який має право подати позов від імені товариства, приймається простою більшістю голосів».
5) у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»:
а) пункт 2 викласти в такій редакції: «Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболонин Г. О. Групповые иски в законодательстве и судебной практике США / Г. О. Аболонин // Российский юридический журнал. – 1997. – № 1. – С. 141–148.
2. Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины / Н. А. Абрамов. – Х. : Одиссей, 2003. – 336 с.
3. Абушенко Д. Б. Практика применения Арбитражного процессуального кодекса Российской Федерации / Д. Б. Абушенко ; под ред. В. В. Яркова, С. Л. Дегтярева. – М. : Юрайт, 2005. – 326 с.
4. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 359 с.
5. Анохин В. Мировое соглашение в арбитражном процессе / В. Анохин // Хозяйство и право. – 2000. – № 6. – С. 58.
6. Арбитражный процесс / под ред. М. К. Треушникова, В. М. Шерстюка. – М. : Городец, 2000. – 479 с.
7. Арбитражно-процессуальный кодекс Российской Федерации // [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.apk-rf.ru/.
8. Балух В. Роль судов в борьбе с рейдерством. Рецепты борьбы с недружественными поглощениями «по-одесски» / В. Балух // Юридическая практика. – 2006. – № 50 (468), (12 декабря). – С. 47–51.
9. Балюк І. А. Господарське процесуальне право : навч. посібник / І. А. Балюк. – К. : КНЕУ, 2008. – 224 с.
10. Батаева Н. С. Необходимо внести институт группового иска / Н. С. Батаева // Российская юстиция. – 1998. – № 10. – С. 43–45.
11. Бачун О. Споры в корпоративных отношениях: проблемы обеспечения исков / О. Бачун // Юридическая практика. – 2003. – № 32, (12 августа). – С. 1.
12. Бейцун І. В. Проблемні питання практики розгляду судами корпоративних спорів / І. В. Бейцун // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 6. – С. 113–119.
13. Белкин М. Как акционеру защититься от совершения мажоритарием невыгодных для АО значительных сделок? / М. Белкин, Л. Белкин // Акционерный вестник. – 2009. – № 6 (11). – С. 56–59.
14. Белов В. А. Вытеснение миноритарных акционеров: произвол «мажоров» или новый институт российского акционерного права / В. А. Белов // Хозяйство и право. – 2005. – № 3. – С. 21.
15. Беляневич В. Е. Арбітражне судочинство: визнання недійсними актів державних та інших органів : навч. посіб. / В. Е. Беляневич. – К. : Ін Юре, 2001. – 304 с.
16. Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України: З постатейними матеріалами судової практики застосування процесуальних норм / В. Е. Беляневич. – К. : Вид-во «Юстиніан», 2009. – 856 с.
17. Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / В. Е. Беляневич. – К. : Вид-во «Юстиніан», 2008. – 872 с.
18. Беляневич О. А. Неособистий позов як процесуальний засіб захисту публічних інтересів в господарському судочинстві / О. А. Беляневич // Юридична Україна. – 2006. – № 2. – С. 78–83.
19. Беляневич О. А. Теоретичні проблеми господарського договірного права: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.04 / О. А. Беляневич ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 34 с.
20. Бєлкін М. Л. Актуальні питання судового захисту майнових прав акціонерів / М. Л. Бєлкін // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 5. – С. 109–117.
21. Боровик С. С. Захист прав суб’єктів господарювання в арбітражних судах України / С. С. Боровик. – К. : Оріяни, 2001. – 228 с.
22. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность / С. Н. Братусь. – М. : Юридическая литература, 1976. – 214 с.
23. Бринцев О. В. Сутність правових спорів у сфері підприємництва та способи їх вирішення: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Бринцев Олексій Васильович. – Х., 2001. – 228 с.
24. Бунге Н. Х. Свод замечаний на проект «Положение об акционерных обществах» / Н. Х. Бунге. – СПб, 1872. – 89 с.
25. Бутнев В. В. Спор о праве – организационно-охранительное отношение / В. В. Бутнев // Проблемы защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль : Ярославский гос. ун-т, 1981. – С. 43–50.
26. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : учеб. пособ. – 2-е изд., перераб., и доп. / С. В. Васильев. – Харьков : Эспада, 2004. – 408 с.
27. Васильєва В. А. До питання про поняття корпоративного права / В. А. Васильєва [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lawyer.org.ua.
28. Васильєва В. А. Теоретичні проблеми захисту корпоративних прав / В. А. Васильєва // Вдосконалення правового регулювання корпоративних відносин в сучасних умовах : матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару. – Івано-Франківськ, 2011. – С. 4–8.
29. Васильченко В. Г. Торговое и вексельное право и торговое судопроизводства / В. Г. Васильченко. – СПб., 1906. – 110 с.
30. Васьковский Е. В. Курс гражданского процесса / Е. В. Васьковский. – М. : Изд. Бр. Башмаковых, 1915. – Т. 1. – 691 с.
31. Вінник О. М. Деякі аспекти правового регулювання корпоративних правовідносин / О. М. Вінник // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 1. – С. 119–125.
32. Вінник О. М. Інвестиційне право : навч. посібник / О. М. Вінник. — К. : Юридична думка, 2005. – 568 с.
33. Вінник О. М. Науково-практичний коментар Закону України «Про акціонерні товариства» / О. М. Вінник. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 213 с.
34. Вінник О. М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення / О. М. Вінник. – К. : Атіка, 2003. – 352 с.
35. Витрянский В. В. Проблемы арбитражно-судебной защиты гражданских прав участников имущественного оборота : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / В. В. Витрянский. – М., 1996. – 46 с.
36. Воловик О. А. Забезпечення загальнокорпоративних інтересів: напрями вдосконалення процесуального законодавства / О. А. Воловик // Юридична Україна. – 2004. – № 5. – С. 41–44.
37. Гаврилішин А. П. Господарсько-процесуальне право / А. П. Гаврилішин, В. П. Козирєва. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2006. – 170 с.
38. Геда А. Н. Недобросовестность сторон в гражданском процессе: Заметки из судебной практики / А. Н. Геда // Журнал Министерства юстиции. – 1910. – № 1. – С. 4–5.
39. Глусь Н. С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право, цивільний процес, сімейне право та міжнародне приватне право» / Н. С. Глусь. – К., 2000. – 23 с.
40. Горбачев И. А. Товарищества, акционерные паевые компании. Законы и практика / И. А. Горбачев. – М., 1910. – 711 с.
41. Господарське процесуальне право України : підручник / за ред. О. І. Харитонової. – К. : Істина, 2009. – 360 с.
42. Господарське судочинство в Україні. Судова практика. Корпоративні правовідносини / Верховний Суд України ; Вищий господарський суд України / [В. Т. Маляренко (відп. ред.), І. Б. Шицький (упоряд.)]. – К. : ВД «Ін Юре», 2004. – 528 с.
43. Господарське судочинство в Україні. Судова практика: справи зі спорів, що виникають з угод купівлі-продажу. Справи про банкрутство. Справи зі спорів, пов'язаних з майновим наймом (орендою). Справи зі спорів у сфері корпоративних правовідносин : офіц. вид. / Верховний Суд України / [В. В. Онопенко (заг. ред.), Е. О. Ємельяненко (упоряд.)]. – К. : ВД «Ін Юре», 2008. – 522 c.
44. Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Застосування процесуальних норм / Верховний Суд України / [І. Б. Шицький (відп. ред.), В. П. Барбара (упоряд.)]. — К. : ВД «Ін Юре», 2005. – 472с.
45. Господарський кодекс України № 436-IV від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
46. Господарський процесуальний кодекс України № 1798-XII від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
47. Гражданский процесс / под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. – М. : ПБОЮЛ Гриженко, 2001. – 544 с.
48. Гражданский процесс : учебник / под ред. В. В. Комарова – Х. : ООО «Одиссей», 2001. – 704 с.
49. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М. : Статут, 2000. – 399 с.
50. Гурвич М. А. Право на иск / М. А. Гурвич. – М. ; Л., 1949. – 86 с.
51. Гуреев В. А. Защита прав крупных акционеров / В. А. Гуреев // Журнал для акционеров. – 2005. – № 5–6. – С. 2–5.
52. Гуреев В. А. Проблемы защиты прав и интересов акционеров в Российской Федерации : дисс. … канд.. юрид. наук : 12.00.03 / Гуреев Владимир Александрович. – М., 2007. – 219 с.
53. Дедов Д. И. Вопросы судебной защиты при злоупотреблении правами в корпоративных отношениях [Электронный ресурс] / Д. И. Дедов. – Режим доступа : http://www.duma.gov.ru.
54. Демченко С. Ф. Вдосконалення Закону України «Про акціонерні товариства» як чинник ефективності господарського судочинства» / С. Ф. Демченко // Вісник господарського судочинства. – 2010. – № 1. – С. 98–103.
55. Демченко С. Ф. Деякі проблеми судової практики вирішення корпоративних спорів / С. Ф. Демченко // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 6. – С. 94–98.
56. Добровольский А. А. Исковая форма защиты / А. А. Добровольский. – М. : Изд-во МГУ, 1965. – 190 с.
57. Добрововольский В. И. Проблемы корпоративного права в арбитражной практике / В. И. Добрововольский. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 448 с.
58. Добровольский В. И. Защита корпоративной собственности в арбитражном суде / В. И. Добровольский. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 320 с.
59. Довганчук С. М. Про останні законодавчі зміни щодо підвідомчості справ третейським судам / С. М. Довганчук // Вісник адвокатури України. – 2009. – № 3 (16). – С. 96–103.
60. Дыдынский Ф. М. Латинско-русский словарь к источникам римского права: по изданию 1896 г. / Ф. М. Дыдынский. – М. : Спарк, 1998. – 560 с.
61. Елисеев Н. Г. Процессуальный статус акционерного общества в производстве по косвенному иску / Н. Г. Елисеев // Вестник ВАС. – 2005. – № 8. – С. 167.
62. Елисейкин П. Ф. Спор о праве как общественное отношение / П. Ф. Елисейкин // Вопросы эффективности судебной защиты субъективных прав. – Свердловск, 1978. – С. 110–120.
63. Ермаков А. Н. Арбитражное процессуальное правонарушение / А. Н. Ермаков // Вестник СГАП. – 2002. – № 3. – С. 122–126.
64. Єфименко А. П. Реформа українського корпоративного права як необхідна складова євроінтеграційного процесу / А. П. Єфименко // Юридичний радник. – 2007. – № 4. – С. 31–43.
65. Жуйков В. М. Некоторые проблемы гражданско-процессуального права и судебная практика / В. М. Жуйков // Государство и право на рубеже веков. – М., 2001. – 326 с.
66. Жуйков В. М. Судебная защита прав граждан и юридических лиц / В. М. Жуйков. – М. : Городец, 1997. – 280 с.
67. Журбин Б. А. Групповые и производные иски в судебно-арбитражной практике / Б. А. Журбин. – М. : Система Гарант, 2009. – 168 с.
68. Забродський А. Зловживання правом як загальна тенденція процесу / А. Забродський // Юридичний радник. – 2006. – № 5. – С. 26–27.
69. Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти) : монографія / [В. В. Луць, В. А. Васильєва, Н. Р. Кобецька, І. Р. Калаур, О. В. Кашина, І. Б. Саракун] ; за заг. ред. В. В. Луця. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. – 320 с.
70. Зернин Н. В. Проблемы удостоверения факта достоверности протоколов органов управления организаций / Н. В. Зернин // Нотариальный вестник. – 2006. – № 2. – С. 12–16.
71. Каминка А. И. Акционерные компании: Юридическое исследование / А. И. Каминка. – СПб. : Типо-лит. А. Е. Ландау, 1902. – Т. 1. – 512 с.
72. Кананович И. В. Арбитражный процесс: вопросы и ответы / И. В. Кананович. – М. : Юриспруденция, 2001. – 224 с.
73. Карнаух Т. Непрямі позови у практиці вирішення корпоративних конфліктів / Т. Карнаух // Юридичний вісник України. – 2008. – № 52 (704). – С. 47–51.
74. Кашанина Т. В. Корпоративное право (Право хозяйственных товариществ и обществ) : учебник для вузов / Т. В. Кашанина. – М. : Норма-Инфра М-Кодекс, 1999. – 815 с.
75. Кашанина Т. В. Хозяйственные товарищества и общества: правовое регулирование внутрифирменной деятельности / Т. В. Кашанина. – М. : Инфра М-Кодекс, 1995. – 554 с.
76. Кибенко Е. Р. Корпоративное право Украины : учеб. пособие / Е. Р. Кибенко. – Х. : Эспада, 2001. – 288 с.
77. Кириллов В. И. Логика / В. И. Кириллов, А. А. Старченко. – М. : Вища школа, 1982. – 263 с.
78. Кібенко О. Р. Концепція розвитку корпоративного законодавства / О. Р. Кібенко // Юридичний радник. – 2006. – № 4. – С. 20–31.
79. Ковалишин О. Р. Непрямий (похідний) позов як засіб захисту учасників корпоративних відносин / О. Р. Ковалишин // Вісник адвокатури України. – № 1 (17). – 2010. – С. 61–68.
80. Ковалишин О. Р. Історико-правові аспекти судового захисту корпоративних прав / О. Р. Ковалишин // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. – Івано-Франківськ, 2010. – Вип. ХХІІІ. – С. 21–28.
81. Ковалишин О. Р. Корпоративний спір: характерні особливості та класифікація / О. Р. Ковалишин // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. – Івано-Франківськ, 2010. – Вип. ХХІІІ. – С. 102–107.
82. Кологойда О. В. Правове регулювання фондового ринку України: навч. посіб. / О.В. Кологойда. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 320 с.
83. Кононов В. С. Корпоративные правоотношения: понятие, признаки, сущность / В. С. Кононов // Актуальные проблемы гражданского права : сб. статей. – Вып. 9 / под ред. О. Ю. Шилохвоста. – М. : Норма, 2005. – С. 99–104.
84. Комиссаров К. И. Право на иск и прекращение производства по делу (некоторые вопросы) / К. И. Комиссаров // Сб. уч. трудов Свердл. юрид. ин-та. – Свердловск, 1969. – Вып 9. – С. 160.
85. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
86. Коровин С. Некоторые процессуальные аспекты выхода участника из хозяйственного общества / С. Коровин, В. Левков // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 14–18.
87. Корпоративне право України / В. В. Луць, В. А. Васильєва, О. Р. Кібенко, І. В. Спасибо-Фатєєва [та ін.] ; за заг. ред. В.В.Луця. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 384 с.
88. Корпоративне управління : монографія / І. В. Спасибо-Фатєєва, О. Кібенко, В. Борисова ; за ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Х. : Право, 2007. – 500 с.
89. Костюк В. Л. Господарське процесуальне право України : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [В. Л. Костюк, К. М. Біда, В. В. Бонтлаб, Л. В. Логуш, В. П. Мельник] ; В. Л. Костюк (заг. ред.). – К. : Ін Юре, 2009. – 223 с.
90. Кравчук В. М. Відповідальність посадових осіб органів управління юридичних осіб / В. М. Кравчук // Юридичний радник. – 2006. – № 3. – С. 39–42.
91. Кравчук В. М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики / В. М. Кравчук. – К. : Істина, 2005. – 720 с.
92. Кравчук В. М. Підвідомчість корпоративних спорів / В. М. Кравчук // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 4. – С. 69–75.
93. Красильникова Т. К. Правовой статус акционерных обществ в России в ХІХ – начале ХХ веков (историко-правовой аспект) : дисс. … канд.. юрид. наук : 12.00.01 / Красильникова Татьяна Константиновна. – Саратов, 2001. – 236 с.
94. Кройтор В. А. Гражданский процесс / В. А. Кройтор. – Х. : Эспада, 2006. – 288 с.
95. Крупчан О. Публічні і приватні засади в корпоративному праві України: правові питання / О. Крупчан // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 2(37). – С. 71–79.
96. Кузнєцова Н. С. Поняття, ознаки і класифікація корпоративних спорів / Н. С. Кузнєцова // Правовий тиждень. – 2007. – № 46 (47). – С. 4–7.
97. Курылев С. В. Основы теории доказывания в советском правосудии / С. В. Курылев. – Минск : Изд-во БГУ, 1969. – 203 с.
98. Кухарева О. А. Защита прав акционеров в арбитражном процессе : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Кухарева Олеся Александровна. – М., 2006. – 166 с.
99. Кучерук О. О роли регистраторов в корпоративных конфликтах / О. Кучерук // Акционерный вестник Украины. – 2009. – № 11 (15). – С. 46–50.
100. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 2859 від 12.05.2003 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
101. Лист Міністерства юстиції України № 31-32/1761 від 07.10.2004 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
102. Литвинова О. Защита прав акционеров при принятии решений общин собранием акционеров / О. Литвинова, М. Махотин // Коллегия. – 2004. – № 6. – С. 47–51.
103. Ломакин Д. В. Очерки теории акционерного права и практики применения акционерного законодательства / Д. В. Ломакин. – М. : Статут, 2005. – 221 с.
104. Лукач І. В. До питання про визначення кооперативів як суб’єктів корпоративних відносин / І. В. Лукач // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 6. – С. 59–67.
105. Луць В. В. Деякі питання здійснення та захисту корпоративних прав в Україні / В. В. Луць // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 1. – С. 125–130.
106. Луць В. В. Деякі питання здійснення та захисту корпоративних прав в Україні / В. В. Луць // Наше право. – № 2. – 2008. – С. 26–28.
107. Майкова Л. Н. История коммерческого (арбитражного) судоустройства России / Л. Н. Майкова, Д. А. Фурсов // Судебно-арбитражная практика Московского региона. Вопросы правоприменения. – 2000. – № 1. –
С. 45–47.
108. Макаров В. В. Теория иска в гражданском процессуальном праве России и Германии : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / В. В. Макаров. – М., 2007. – 27 с.
109. Макарова О. А. Корпоративное право : учебник / О. А. Макарова. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 432 с.
110. Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР / Н. С. Малеин. – М., 1981. – 216 с.
111. Малеин Н. С. Закон и пределы правомерного поведения / Н. С. Малеин // Советское государство и право. – 1980. – № 10. – С. 38.
112. Малышев П. Косвенные иски акционеров в судебной практике США / П. Малышев // Российский юридический журнал . – 1996. – № 1. –
С. 41–49.
113. Малько А. В. Законные интересы как правовая категория / А. В. Малько, В. В. Субочев. – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 359 с.
114. Матиевский М. Д. Заявление в суде административно-правового спора как реализация конституционного права на защиту / М. Д. Матиевский // Процессуальные средства реализации конституционного права на судебную и арбитражную защиту. – Калинин : Гос. ун-т, 1982. –
С. 115–121.
115. Мельник О. О. Корпоративне право України : навч.-метод. посіб. із зразками документів / О. О. Мельник. – К. : ФОП Мельник О.О., 2008. – 368 с.
116. Методичні рекомендації щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств – емітентів облігацій (крім комерційних банків), схвалені Протоколом № 99 Аудиторської палати України від 23.02.2001 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
117. Мурадьян Э. М. Предупредительный иск в гражданском процессе / Э. М. Мурадьян, В. Г. Тихиня // Правоведение. – 1987. – № 4. – С. 75–79.
118. Мясникова Н. К. Виды исков в гражданском судопроизводстве : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / Н. К. Мясникова. – Саратов, 1999. – 25 с.
119. Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України / [Є. О. Харитонов, Є. В. Додін, О. І. Харитонова, А. І. Дрішлюк, В. М. Зубар] ; за ред. О. І. Харитонова. – К. : Істина, 2006. – 272 с.
120. Ніколенко Л. М. Доказування в господарському судочинстві : навч. посіб. / Л. М. Ніколенко. – Одеса : Фенікс ; Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. – 415 с.
121. Об обществах с ограниченной ответственностью: Федеральный закон Российской федерации № 14-ФЗ от 08.02.1998 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.consultant.ru/popular/ooo/.
122. Осокина Г. Л. Проблемы иска и права на иск / Г. Л. Осокина. – Томск, 1989. – 193 с.
123. Осокина Г. Л. Иск (теория и практика) / Г. Л. Осокина. – М. : Городец, 2000. – 192 с.
124. Осокина Г. Л. Чьи права защищаются косвенными исками? / Г. Л. Осокина // Российская юстиция. – 1999. – № 10. – С. 23.
125. Остапович А. Природа правоотношений между частниками и должностными лицами АО / А. Остапович // Акционерный вестник Украины. – 2009. – № 10. – С. 24–27.
126. Островська Л. А. Непрямі (похідні) позови: міжнародний досвід та законодавство України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Островська Людмила Анатоліївна. – Одеса, 2008. – 187 с.
127. Павлов А. Проблемы согласования подведомственности федеральных судов (К дискуссии «Судебная реформа в сфере гражданской юрисдикции») / А. Павлов // Хозяйство и право. – 1997. – № 11. –
С. 63–71.
128. Пашкова Е. Ю. Подведомственность арбитражным судам споров, возникающих из корпоративных правоотношений : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Пашкова Елена Юрьевна. – М., 2006. – 204 с.
129. Петухов В. Н. Корпорации в российской промышленности: Законодательство и практика / В. Н. Петухов. – М., 1999. – С. 4.
130. Писемский П. Акционерные компании с точки зрения гражданского права / П. Писемский. – М. : Тип. Грачева и Ко, 1876. – 231 с.
131. Побирченко И. Г. Подведомственность хозяйственных споров / И. Г. Побирченко. – К., 1969. – 89 с.
132. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
133. Подцерковний О. П. Зауваження та пропозиції до проекту постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» / О. П. Подцерковний, О. О. Квасніцька [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.onua.edu.ua/odessa/
rus/depart26/pro_korporat_spory.doc.
134. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
135. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів: рішення Державної (Національної) комісії з цінних паперів та фондового ринку про затвердження від 17.10.2006 року № 1000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
136. Попов Ю. Ю. Толкование «косвенных» исков / Ю. Ю. Попов // Юридическая практика. – 2002. – № 50 (260). – С. 7.
137. Потапенко В. Забезпечення позову в спорі про акції [Електронний ресурс] / В. Потапенко. – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/
article.php?id=205.
138. Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди» : узагальнення Верховного Суду України від 11.02.2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
139. Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними : узагальнення Верховного Суду України від 24.11.2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
140. Притика Д. М. Арбітражний процес : навч. посіб. / Д. М. Притика, М. І. Тітов, В. С. Щербина [та ін.]. – Харків : Консум, 1999. – Ч. ІІ. – 416 с.
141. Притика Д. М. Господарський процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар. – 4-е вид., перероб. та доп. / [Д. М. Притика, М. І. Тітов, В. М. Гайворонський, В. П. Жушман, Ю. Д. Притика, К. К. Гулий (наук.ред.)]. – Х. : Консум, 2004. – 303 с.
142. Про акціонерні товариства : закон України № 514-V від 17.09.2008 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2008. – № 50–51. – Ст. 384.
143. Про використання як доказів у арбітражних справах документів, підготовлених за допомогою електронно-обчислювальної техніки: Інструктивні вказівки Держарбітражу СРСР від 29.06.1979 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
144. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів : закон України № 483-V від 15 грудня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 9. – Ст. 77.
145. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств : закон України № 1720-VI від 17 листопада 2009 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 8. – Ст. 51.
146. Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» : закон України № 2994-VI від 03.02.2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
147. Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України : рекомендації ВГС України № 04-06/113 від 19.07.2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
148. Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України : рекомендації Президії ВГС України № 04-5/103 від 31.05.2007 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
149. Про внесення зміни до статті 67 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення позову : закон України № 513-VI від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 49. – Ст. 361.
150. Про господарські товариства : закон України № 1576-ХІІ від 19.09.1991 р