ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

Ленський Сергій Володимирович
УДК 347.457 (477)

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ
12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Яроцький Віталій Леонідович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМЕРЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ
1.1. Комерційне кредитування в системі кредитних правовідносин 11
1.2. Загальна характеристика комерційного кредитування 26
1.3. Сфера та межі застосування комерційного кредитування 53
Висновки до першого розділу 74

РОЗДІЛ 2 ОКРЕМІ ВИДИ КОМЕРЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ
2.1. Авансування та попередня оплата товарів, робіт і послуг 80
2.2. Відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт, послуг 109
2.3. Вексельне комерційне кредитування 131
Висновки до другого розділу 150
ВИСНОВКИ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 167

ВСТУП

Актуальність теми. Загальною тенденцією розвитку цивільного права України є модифікація правового регулювання зобов’язальних відносин. Із прийняттям нового Цивільного кодексу України 2003 року законодавством було закріплено багато інститутів приватного права, що до цього не були відомі вітчизняним цивільно-правовим кодифікаціям. Належне правове регулювання отримали і нові сфери комерційних відносин, щодо яких застарілі норми були замінені сучасними правилами економічного обороту. Так, уперше в Цивільний кодекс України було включено положення про можливість застосування учасниками цивільних відносин договірної конструкції комерційного кредитування.
Під час здійснення підприємницької діяльності учасники майнового обороту приділяють значну увагу можливостям максимального збільшення свого оборотного капіталу. Одним із таких способів є комерційний кредит, що загалом являє собою історично першу форму існування кредитних відносин. Такі відносини набули максимально широкого використання у цивільному обороті. Утім поява такого нового інституту в українському законодавстві та договірній практиці породжує цілий комплекс проблем, які потребують нагального вирішення.
Оскільки інститут комерційного кредитування є новим для вітчизняної системи права, на сьогодні в сучасній цивілістичній літературі цим відносинам приділяється недостатньо уваги. Надаючи контрагентам комерційний кредит, учасники цивільного обороту на практиці стикаються з проблемами застосування даної правової конструкції, що викликані невизначеністю правового регулювання відносин комерційного кредитування. Зазначене потребує проведення комплексного наукового дослідження правової природи відносин комерційного кредитування, надання науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх застосування в договірній практиці.
Науково-теоретичною базою дисертації є цивільно-правові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених-правознавців дореволюційного, радянського та сучасного періоду. Важливе значення для підготовки дослідження мали праці М. М. Агаркова, М. І. Брагінського, С. І. Вільнянського, В.В.Вітрянського, А. Й. Гордона, В. П. Грібанова, О. В. Дзери, Е. Долана, Л. Г. Єфімової, І. В. Жилінкової, О. С. Йоффе, О. Ю. Кабалкіна, Е.С.Компанійця, В. М. Коссака, О. В. Кривенди, Н. С. Кузнєцової, О.І.Лаврушина, В. В. Луця, Л. А. Лунца, Д. І. Мейера, Р. А. Майданика, І.Б.Новіцького, Л. А. Новосьолової, О. М. Олійника, О. П. Орлюка, Е.Г.Полонського, С. О. Сліпченка, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Е. Роде, М.Г.Розенберга, Р. Саватьє, Е. А. Суханова, І. А. Трахтенберга, О.А. Флейшиць, Є. О. Харитонова, Ю. І. Чалого, Г. Ф. Шершеневича, О. Шилохвоста, В. Л. Яроцького та інших дослідників.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертаційного дослідження відповідає науковому напряму «Проблеми вдосконалення правового регулювання розвитку соціальних, економічних та екологічних відносин в Україні», що розробляє кафедра цивільного права № 2 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» в межах цільової комплексної програми «Проблеми ефективності правового регулювання цивільних відносин в Україні» (реєстраційний номер 0106U002288).
Мета і завдання дослідження. Виходячи із сучасного стану наукової розробки проблеми, мета роботи полягає у визначенні найбільш значущих теоретичних і практичних питань, що стосуються правової природи відносин комерційного кредитування, їх місця в системі договірних відносин, особливостей правового регулювання, а також вироблення науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері. Досягнення мети зумовило постановку таких основних дослідницьких завдань:
- встановити правову природу відносин комерційного кредитування та у зв’язку з цим визначити їх місце в системі кредитних правовідносин;
- ураховуючи специфіку досліджуваних відносин, сформулювати дефініцію комерційного кредитування;
- встановити підстави виникнення, особливості змісту, суб’єктного складу та способів оформлення договірних відносин комерційного кредитування;
- з’ясувати сутність договору про надання комерційного кредиту та надати його правову характеристику;
- встановити та розмежувати способи надання комерційного кредитування, виявити особливості правового регулювання різновидів даних відносин;
- встановити особливості вексельного комерційного кредитування;
- розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо застосування договору комерційного кредиту;
- надати пропозиції щодо вдосконалення положень чинного законодавства, що регулює відносини комерційного кредитування.
Об’єктом дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини у сфері комерційного кредитування.
Предметом дослідження виступає система правових норм цивільного законодавства України, присвячених регулюванню позиково-кредитних відносин, а також теоретичні та практичні питання, пов’язані із застосуванням відносин комерційного кредитування.
Методи дослідження обрано згідно з поставленою метою та завданнями з урахуванням об’єкта і предмета дослідження. При дослідженні застосовано комплекс філософських, загальнонаукових і спеціальних методів пізнання.
Діалектичний метод застосовано для дослідження правових понять у їх взаємозв’язку й розвитку, єдності соціального та юридичного змісту. На його основі розглядалися ознаки та правова природа відносин комерційного кредитування.
За допомогою історико-правового методу досліджено чинники, що обумовили виникнення відносин комерційного кредитування у вітчизняній договірній практиці.
Системно-структурний метод дозволив визначити місце договірної конструкції комерційного кредитування в системі цивільно-правових договорів, а за допомогою структурно-функціонального методу з’ясовано зміст окремих видових модельних схем відносин комерційного кредитування.
На основі порівняльно-правового методу досліджено ознаки, що відмежовують відносини комерційного кредитування від правовідносин позики і кредиту.
За допомогою логіко-юридичного методу та методу прогнозування зроблено висновки про шляхи подальшого вдосконалення нормативного регулювання досліджуваних відносин.
Використання комплексного методу проводилось при формулюванні авторських визначень розглядуваних правових понять, а також наукових положень, що виносяться на захист.
Наукова новизна одержаних результатів. Результатом проведеної роботи стало одне з перших у вітчизняній науці дисертаційне дослідження поняття, правової природи, та структури правового регулювання відносин комерційного кредитування. Найбільш значущими результатами та теоретичними висновками, що мають наукову новизну, є такі.
Уперше:
- з’ясовано правову природу комерційного кредитування як відносин позикового типу, що виникають із договору про надання комерційного кредиту і полягають у наданні кредитором позичальнику грошей, або речей, визначених індивідуальними або родовими ознаками, за плату на умовах повернення їхнього еквіваленту у певний строк; доведено, що комерційний кредит являє собою особливий спосіб здійснення розрахунків між сторонами у двосторонньому відплатному договірному зобов’язанні, що застосовується для погашення заборгованості, яка утворилась унаслідок не одномоментного виконання сторонами зустрічних обов’язків;
- доведено, що головною особливістю комерційного кредитування, що виокремлює ці правовідносини серед інших цивільно-правових зобов’язань позикового типу, є підстава їх виникнення та спосіб оформлення; встановлено, що досліджуване зобов’язання може оформлюватись у вигляді окремого договору – документу або бути змістовним елементом іншого відплатного договірного цивільного зобов’язання;
- обґрунтовано, що у відносинах комерційного кредитування слід розрізняти спосіб надання кредиту і об’єкт договірного зобов’язання з надання кредиту; встановлено, що способом надання комерційного кредиту є попереднє виконання контрагентом зустрічного обов’язку, об’єктом виконання якого є благо, що має бути надано за умовами договору, на підставі якого виникають відносини комерційного кредитування; об’єктом зобов’язання комерційного кредитування можуть бути гроші або речі, що визначаються родовими чи індивідуальними ознаками;
- встановлено загальну і спеціальну мету комерційного кредитування; загальна мета надання комерційного кредиту полягає у здійсненні розрахунків за зобов’язаннями шляхом попередньої оплати, відстрочення або розстрочення платежу за товари, роботи або послуги; спеціальна мета комерційного кредитування становить мотив надання комерційного кредиту і проявляється лише у відносинах зі здійснення попередньої оплати.
Набули подальшого розвитку:
- висновки про існування в системі зобов’язальних відносин підсистеми позикових зобов’язань; встановлено, що вона складається із зобов’язань, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу; визначено, що, у свою чергу, кредитні зобов’язання утворюються внаслідок укладання кредитного договору та договору банківського вкладу, а також досягнення сторонами згоди щодо надання комерційного кредитування;
- дослідження правової характеристики договору про надання комерційного кредиту; встановлено, що він є двостороннім, оплатним і, як правило, строковим, залежно від способу оформлення та визначення умов, може бути реальним або консенсуальним, публічним або договором приєднання, умови комерційного кредитування можуть бути викладені у попередньому договорі, правочин з надання комерційного кредиту може бути як каузальним, так і абстрактним, може бути комутативним або алеаторним, укладатись на користь третіх осіб, з відкладальною чи скасувальною умовою, може бути одноразовим (попередня оплата, відстрочення платежу), або таким, в якому кредитні відносини продовжують існування протягом певного часу (розстрочення платежу);
- пропозиції щодо визначення понять «аванс» і «попередня оплата»; встановлено, що вони співвідносяться як особливе щодо загального, тому аванс і завдаток являють собою можливі варіанти здійснення попередньої оплати; таким чином, доведено, що використання термінів «аванс» і «попередня оплата» у змісті ст. 1057 ЦК України через кому суперечить їх правильному розумінню;
- положення щодо правової природи процентів, що сплачуються за договором про надання комерційного кредиту; встановлено, що сторони цих правовідносин можуть застосовувати нарахування двох ставок процентів: «за відстрочення» (як плату за кредит) та «за прострочення» (як міру цивільно-правової відповідальності); доведено, що проценти за користування сумою комерційного кредиту можуть нараховуватись лише в межах строку надання зустрічного виконання контрагентом, по закінченні цього строку нарахування процентів має розглядатись як неустойка за невиконання умов договору.
Удосконалено:
- висновки щодо відплатної природи відносин комерційного кредитування; доведено, що умова про проценти, які нараховуються за користування комерційним кредитом, є істотною для кваліфікації договірних відносин сторін як комерційного кредитування;
- пропозиції щодо можливості стягнення неустойки за договором комерційного кредиту; встановлено, що у випадку надання комерційного кредиту у вигляді авансу, якщо сторони не передбачили сплату неустойки за порушення зобов’язання, кредитодавець не несе відповідальності за несвоєчасне внесення ним попередньої оплати;
- висновки щодо того, що під час продажу товару з умовою про розстрочення платежу, якщо покупцем порушені строки здійснення чергового платежу, продавець має право вимагати повернення товару лише у випадку, якщо сплачено не більше половини його вартості; доведено, що позичальник, який втратив інтерес до товару або умов кредитування після укладання договору комерційного кредиту має право протягом 14 днів з дня укладання такого договору обміняти товар, проданий у кредит, або відмовитись від зобов’язання комерційного кредиту, як наслідок, він має повернути кредитодавцю отриманий товар та вимагати від останнього повернення сплачених за нього коштів, враховуючи проценти за користування комерційним кредитом (якщо вони були сплачені протягом 14 днів);
- підходи щодо визначення правової природи відносин вексельного комерційного кредитування; встановлено, що вексель є способом здійснення розрахунків, утім видача векселя не погашає існуюче між сторонами основне зобов’язання і внаслідок цього такі дії не можна розглядати як новацію зобов’язання, заміну виконання або передання відступного.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані: 1) у правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства України у сфері позикових та кредитних відносин; 2) у правозастосовній діяльності – при складанні проектів договорів учасниками цивільних відносин та при розгляді судами справ відповідної категорії; 3) у науково-дослідній сфері – для подальшого дослідження питань, що стосуються правової природи та особливостей відносин комерційного кредитування; 4) у науково-методичній роботі – при підготовці підручників, навчальних посібників для студентів юридичних спеціальностей, викладанні відповідних навчальних дисциплін, зокрема курсу «Цивільне право України».
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, апробовано на: 1) Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Одинадцяті осінні юридичні читання» (23–24 листопада 2012 р., м. Хмельницький); 2) Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Юридична осінь 2012» (13 листопада 2012 р., м. Харків), а також обговорено на засіданнях кафедри цивільного права № 2 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення і пропозиції дисертаційного дослідження викладено у трьох наукових працях, опублікованих у фахових виданнях, а також у тезах двох доповідей, оприлюднених на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні правової природи відносин комерційного кредитування, підстав та особливостей їхнього виникнення і оформлення, встановленні місця комерційного кредитування в системі кредитних правовідносин, визначенні особливостей змісту, суб’єктного складу договірної конструкції комерційного кредитування, а також специфіки її застосування. Одержані теоретичні й практичні напрацювання в узагальненому вигляді можуть бути сформульовані у таких висновках:
1. Кредит – це універсальна економічна та правова категорія що використовується для позначення широкого кола відносин, які виходять далеко за межі банківського кредитування. Кредитні правовідносини – це відносини договірного характеру, що полягають у відстроченні виконання зобов’язання за відплатним договором або переданні кредитором грошей чи інших речей, визначених родовими ознаками, за плату на умовах повернення їхнього еквіваленту у певний строк. Загальними юридичними формами таких відносин є договори позики (ст. 1046 ЦК України), кредиту (ст. 1051 ЦК України) та комерційного кредиту (ст. 1057 ЦК України).
2. Комерційне кредитування можна визначити як цивільні відносини позикового типу, які виникають з договору про надання комерційного кредиту і полягають у наданні кредитором позичальнику грошей, або речей, визначених як індивідуальними так і родовими ознаками, за плату на умовах повернення їхнього еквіваленту у певний строк. Комерційний кредит – це спосіб здійснення розрахунків за договірними зобов’язаннями сторін, засіб надання зустрічного виконання зобов’язання, а саме погашення існуючої між сторонами заборгованості, що утворилась внаслідок не одномоментного виконання ними зустрічних зобов’язань у двосторонньому відплатному договорі. Якщо комерційне кредитування виникає на підставі відстрочення або розстрочення оплати товарів (робіт, послуг), повернення кредитору еквіваленту попередньо наданих ним боржнику товарів (робіт, послуг) відбувається шляхом їхньої оплати. Якщо ж сторони домовляються про авансовий платіж чи попередню оплату товарів (робіт, послуг), то кредитування здійснюється за допомогою передачі кредитором (покупцем, замовником тощо) відповідних коштів, виконання боржником зустрічного обов’язку з повернення таким чином наданого кредиту відбувається шляхом надання боржником кредитору товарів (робіт, послуг).
3. Суб’єктами відносин комерційного кредитування є кредитодавець та позичальник. Як на боці однієї так і іншої із сторін можуть брати участь будь-які учасники цивільних правовідносин. Об’єктом даних відносин є речі, що визначаються як індивідуальними, так і родовими ознаками. Зміст утворює взаємодія їх учасників, що відбувається відповідно до їх суб’єктивних прав та обов’язків. Суб’єктивне право кредитора у правовідношенні комерційного кредитування – це право на отримання від позичальника зустрічного еквіваленту відповідно до умов укладеного договору, а його суб’єктивний юридичний обов’язок – це надання первісного еквіваленту позичальнику. Оскільки комерційне кредитування є двостороннім зобов’язанням, суб’єктивним правом позичальника є право вимоги до позикодавця на отримання первісного еквіваленту, а суб’єктивний юридичний обов’язок полягає в наданні зустрічного еквіваленту кредитору.
4. Правовідносини комерційного кредитування можуть оформлюватись як у вигляді окремого договору – документу, так і становити елемент іншого відплатного договірного цивільного зобов’язання. Таким чином, головною особливістю комерційного кредитування, що виокремлює дані правовідносини серед інших цивільно-правових зобов’язань, в тому числі і позикового типу, є підстава їх виникнення та спосіб оформлення.
5. У правовідносинах комерційного кредитування слід розрізняти спосіб здійснення такого кредитування і власне об’єкт договірного зобов’язання. Способом надання комерційного кредиту є попереднє виконання контрагентом свого зустрічного обов’язку. Об’єктом такого виконання є блага, що мають бути надані відповідно до умов конкретного договору (передача речі, виконання роботи, надання послуги, попередня оплата). Об’єктом зобов’язання комерційного кредитування є об’єкт зустрічного виконання –гроші, речі визначені родовими або індивідуальними ознаками. Предметом зобов’язання комерційного кредитування є об’єкт і дії кредитора з надання позичальнику об’єкта комерційного кредиту, а також дії позичальника, спрямовані на повернення еквіваленту блага (речей, робіт, послуг), наданого в кредит.
6. У правовідносинах комерційного кредитування виокремлюються три юридично значимих моменти: 1) домовленість сторін про передачу речі, виконання робіт, надання послуг; 2) фактична передача речі, виконання робіт, надання послуг (або, у разі кредитування шляхом здійснення попередньої оплати – надання кредиту у вигляді авансу); 3) кредитне зобов’язання, що за своїм змістом становить спосіб надання зустрічного виконання. Отже оформлення даних правовідносин здійснюється шляхом укладання зобов’язально-правового договору, що є підставою виникнення відповідних зобов’язань сторін та завершується актом виконання цих зобов’язань. Зі сказаного випливає, що зобов’язання комерційного кредитування після свого виникнення, відповідно до принципу абстракції, існує незалежно від своєї каузи (підстави), тобто основного зобов’язального договору, отже, комерційний кредит, становлячи собою боргове грошове зобов’язання, є не чим іншим, як майновим правом вимоги кредитора щодо його виплати. Таке право вимоги лише в момент свого виникнення тісно пов’язане із зобов’язальним правовідношенням (договором), воно є частиною (особистого, персоніфікованого) відношення кредитора, що має право вимоги, адресоване боржнику. Оскільки право вимоги внаслідок принципу абстрактності може бути відділене від зобов’язального правовідношення (договору), воно починає існувати незалежно від правовідношення, у зв’язку з яким воно виникло, проявляючи тим самим свою нову якість, – становлячи за своєю сутністю самостійний майновий об’єкт.
7. У правовідносинах комерційного кредитування виділяється загальна і спеціальна мета. Перша полягає в тому, що комерційний кредит надається для погашення заборгованості за отримані товари, роботи і послуги, і в цьому сенсі він зажди є цільовим, оскільки тісно пов'язаний із каузою свого виникнення – основним договірним зобов’язанням способом виконання якого він виступає. Але, у таких кредитних правовідносин може існувати і спеціальна мета, яка становить собою мотив надання цього кредиту (авансування боржника для виконання ним конкретного обов’язку перед третіми особами).
8. Підставою виникнення відносин комерційного кредитування є договір, отже можна встановити його правову характеристику. За своєю правовою характеристикою договір про надання комерційного кредитування є двостороннім, оплатним і, як правило, строковим. Залежно від способу оформлення комерційного кредитування та визначення його умов, він може бути реальним чи консенсуальним, публічним або договором приєднання. Умови комерційного кредитування можуть бути викладені у попередньому договорі. Він може укладатись в усній або письмовій формі, залежно від вимог законодавства до оформлення договору – підстави комерційного кредиту, може підлягати нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Правочин з надання комерційного кредиту може бути як каузальним, так і абстрактним, може бути комутативним або алеаторним, укладатись на користь третіх осіб. Договір комерційного кредиту може укладатись як з відкладальною умовою так і зі скасувальною. Договір комерційного кредиту може бути одноразовим (попередня оплата, відстрочення платежу), або таким, в якому кредитні відносини продовжують існування протягом певного часу (розстрочення платежу). Залежно від волі сторін він може бути підприємницьким або споживчим. Оскільки Цивільний кодекс містить в собі норму, присвячену, комерційному кредитуванню, відповідний договір є поіменованим. Крім цього комерційному кредиту притаманні всі ознаки додаткового зобов’язання.
9. Законодавством встановлені такі способи надання комерційного кредиту, як попередня оплата, аванс, відстрочення та розстрочення оплати товарів, робіт послуг. При цьому слід розуміти, що терміни «аванс» і «попередня оплата» співвідносяться як особливе по відношенню до загального, отже випадки виплати авансу і завдатку утворюють собою всі можливі варіанти здійснення попередньої. Таким чином використання термінів «аванс» і «попередня оплата» у змісті ст. 1057 ЦК України через кому суперечить їх правильному розумінню. Отже, вказану правову норму слід викласти в такій редакції: «Договором, виконання якого пов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів… може передбачатись надання кредиту як попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом».
10. Вказані види комерційного кредитування (попередня оплата, відстрочення, розстрочення платежу) характеризуються спільними ознаками.
- Істотними умовами укладання договору про надання комерційного кредитування (будь-яким із зазначених способів) є умови про вид, кількість, якість, асортимент товарів, робіт і послуг (надання яких, у випадку розстрочення або відстрочення платежу є способом кредитування, а у випадку попередньої оплати – способом повернення отриманого кредиту), сума кредитування, строк та порядок її повернення, а також проценти за користування нею.
- На позичальника за зобов’язанням комерційного кредитування може бути покладений обов’язок одночасної сплати двох видів процентів, як плати за кредит (проценти за відстрочення надання зустрічного виконання) та як міру цивільно-правової відповідальності (проценти за прострочення виконання кредитного зобов’язання). При цьому проценти за користування сумою комерційного кредиту можуть нараховуватись лише в межах строку надання зустрічного виконання контрагентом. Зі спливом даного строку нарахування процентів має розглядатись як неустойка за невиконання умов договору.
- Умова про проценти, що становлять собою плату за кредит, є істотною для кваліфікації договірних відносин сторін як комерційного кредитування. Вона має бути точно сформульована в договорі, оскільки наявність у правочині положень про попередню оплату товарів, робіт, послуг, надання відстрочення або розстрочення платежу є лише передумовою для досягнення сторонами згоди щодо надання комерційного кредиту.
- За договором про надання комерційного кредиту позичальник має право достроково виконати свій обов’язок з повернення суми позики незалежно від того, чи передбачили сторони в договорі нарахування процентів на суму кредиту чи ні. Зазначене пояснюється метою, заради якої особи вступають у правовідносини комерційного кредитування – реалізація продукції, робіт або послуг, отримання прибутку від надання кредиту є не основною, а вторинною метою надання однією особою іншій комерційного кредиту. Убачається, що якщо сторони встановили нарахування процентів за користування сумою наданого кредиту, зазначене право може бути надано позичальнику за умови виплати кредитодавцю відповідного відшкодування, що дорівнюватиме сумі процентів, які мали б бути сплачені позичальником з моменту фактичного припинення зобов’язання до моменту припинення строку, на який було надано відстрочення платежу.
11. Водночас способи надання комерційного кредитування, передбачені законодавством, мають свої особливості застосування.
- Якщо комерційний кредит надається шляхом здійснення попередньої оплати і такий договір визначається сторонами як реальний, він може бути оспорений у зв’язку з тим, що кредитодавець насправді не передав позичальнику суму авансового платежу, отже договір не був укладений. До відносин комерційного кредитування що виникають у зв’язку з розстроченням або відстроченням оплати товарів, робіт і послуг вказане правило не застосовується, оскільки у цьому випадку гроші, як об’єкт кредитного правовідношення, не передаються, а сума, що складає ціну товару (роботи, послуги) враховується сторонами як сума наданого кредиту.
- Надання кредиту у вигляді попередньої оплати може мати спеціальну мету – вчинення позичальником необхідних кредиторові дій за рахунок авансового платежу. Встановлення обов’язку цільового використання суми наданого кредиту може передбачати покладання на позичальника обов’язку забезпечення кредитору можливості здійснювати контроль за цільовим використанням наданого авансу.
- Якщо комерційний кредит надається шляхом розстрочення оплати товарів, робіт, послуг, істотними умовами відповідного договору будуть строк та порядок здійснення такої оплати (повернення кредиту). У випадку кредитування шляхом попередньої оплати та відстрочення платежу такі умови (якщо вони не погоджені в договорі) визначаються на підставі диспозитивних норм, присвячених регулюванню відносин позики.
- За невиконання умов договору про надання комерційного кредиту сторони несуть відповідальність у вигляді неустойки, відшкодування збитків, моральної шкоди, та припинення зобов’язання з комерційного кредитування. Якщо сторони за договором про надання комерційного кредиту у вигляді авансу не обумовили застосування таких штрафних санкцій, кредитодавець не несе відповідальності за порушення ним свого обов’язку, оскільки у разі несвоєчасного внесення попередньої оплати не відбувається неправомірного користування чужими коштами, за що встановлюються наслідки, передбачені у ст. 625 ЦК України. У випадку, якщо цим договором встановлена відповідальність кредитодавця за несвоєчасне внесення попередньої оплати у вигляді сплати неустойки, не має перешкод для стягнення цієї суми без подальшого стягнення суми авансу, встановленої у договорі. Таку неустойку можна кваліфікувати як передання відступного, що вноситься замість надання комерційного кредиту у вигляді попередньої оплати. Ці дії припиняють не весь договір, а тільки обов’язок платника, тобто зобов’язання боржника сплатити аванс. Обов’язок кредитора, що проявляється у наданні зустрічного виконання (передачі речі, виконання робіт, надання послуг тощо) зберігається. Поряд із цим вбачається допустимим припинення всіх обов’язків сторін шляхом виплати боржником неустойки-відступного.
12. Особливості виконання зобов’язання комерційного кредитування можуть бути пов’язані з видом договірних відносин, в межах яких це зобов’язання виникає. Так, якщо комерційний кредит надається на підставі договору купівлі-продажу, вбачається справедливим встановлення таких правил виконання кредитного зобов’язання:
- під час продажу товару в кредит з умовою про розстрочення платежу, у разі, якщо покупцем порушені строки здійснення чергового платежу, продавець має право вимагати повернення товару лише у випадку, якщо сплачено не більше половини його вартості (таке правило не поширюється на розстрочення оплати робіт і послуг, оскільки якщо позичальник порушує обов’язок з повернення кредиту він несе відповідальність на загальних підставах, передбачених ст. 625 ЦК України);
- позичальник, який втратив інтерес до товару або умов кредитування після укладання договору про надання комерційного кредиту має право протягом 14 днів з дня укладання такого договору обміняти товар, проданий в кредит або відмовитись від зобов’язання комерційного кредиту. Як наслідок, він має повернути кредитодавцю отриманий товар та вимагати від останнього повернення сплачених за нього коштів, враховуючи проценти за користування комерційним кредитом (якщо вони були сплачені протягом 14 днів). Таке правило має стосуватись тільки оплати товарів, щодо розстрочення оплати робіт і послуг, слід встановити, що позичальник має право відмовитись від договору до моменту, коли відповідні роботи і послуги почали виконуватись.
13. Зобов’язання комерційного кредиту може оформлюватись шляхом видачі векселя. Останній є способом здійснення розрахунків, втім видача векселя не погашає існуюче між сторонами основне зобов’язання і внаслідок цього такі дії не можна розглядати як новацію зобов’язання, заміну виконання або передання відступного. Якщо сторонами договору не передбачено інше, під видачі векселя відбувається не заміна виконання, а надаються додаткові гарантії кредитору в отриманні платежу за основним зобов’язанням.
14. Таким чином сторони синолагматичного зобов’язання, виходячи з принципу свободи договору, можуть самостійно обрати спосіб погашення боргу, що утворився внаслідок неодночасного виконання ними своїх обов’язків. Якщо з цією метою, для здійснення розрахунків за зобов’язанням, використовуються цивілістичні конструкції комерційного кредиту або векселя, кредитні відносини, що утворились внаслідок їх застосування, існують в межах та паралельно договірним відносинам, на підставі яких вони виникли. Якщо за умовами договору борг погашається шляхом здійснення сторонами новації зобов’язання, відбувається припинення їх попередніх відносин. Слід мати на увазі, що з видачею векселя попередні відносини сторін також можуть припинятись (у такому випадку видача векселя прирівнюється до новації), втім це має бути прямо погоджено сторонами.
15. Вексельні зобов’язання не є різновидом позикових відносин та становлять самостійний вид цивільно-правових зобов’язань. Вони відрізняється від правовідносин комерційного кредитування тим, що мають абстрактний характер і не залежать від підстави свого виникнення. Напроти, якщо сторони відокремлюють зобов’язання комерційного кредитування від його каузи, відбувається новація боргу у позикове зобов’язання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Гражданское право / М. М. Агарков, К. А. Граве. – М. : Госюриздат, 1938. – 488 с.
2. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву : монография / М. М. Агарков. – М. : Юриздат НКЮ СССР, 1940. – 192 с.
3. Агарков М. М. Основы банковского права. Учение о ценных бумагах : курс лекций / М. М. Агарков. – Изд. 2-е. – М. : БЕК, 1994. – 350 c.
4. Алексеев С. С. Односторонние сделки в механизме гражданско-правового регулирования / С. С. Алексеев // Антология уральской цивилистики. 1925–1989 : сб. ст. – М., 2001. – С. 54–68.
5. Алексеев С. С. Проблемы теории права : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1987. – Т. 1. – 446 с.
6. Андреева Л. Форма договора и последствия ее несоблюдения / Л. Андреева // Российская юстиция. – 1999. – № 2. – С. 15–17.
7. Анненков К. Система русского гражданского права : в 6 т. / К. Анненков. – СПб. : Тип. М. М. Слюсаревича, 1901. – Т. 3 : Права обязательственные. – 491 с.
8. Ансон В. Договорное право : пер. с англ. / В. Ансон ; под общ. ред. и с предисл. О. Н. Садикова. – М. : Юрид. лит., 1984. – 464 с.
9. Ансон В. Договорное право. Основы договорного права / В. Ансон. – М. : Междунар. кн., 1947. – 456 с.
10. Антонов Н. Г. Денежное обращение, кредит и банки / Н. Г. Антонов, М. А. Пессель. – М. : Финстатинформ, 1995. – 248 с.
11. Банковское право : в 4 т. / под ред. С. И. Кумок. – М. : Моск. финанс. об-ние, 1994. – Т. 4. – 284 с.
12. Банковское право Российской Федерации. Общая часть : учебник / А. Ю. Викулин, Г. А. Тосунян, А. М. Экмалян ; под общ. ред. Б. Н. Топорнина. – М. : Юристъ, 1999. – 448 c.
13. Бациев В. В. Обязательство, осложненное условием об отступном (замене исполнения) / В. В. Бациев. – М. : Статут, 2003. – 109 с.
14. Бевзенко Р. С. Юридическая природа предварительной оплаты по гражданско-правовому договору [Электронный ресурс] / Р. С. Бевзенко,Т. Р. Фахретдинов // Законодательство. – 2005. – № 3. – С. 6–14.
15. Белов В. А. Денежные обязательства / В. А. Белов. – М. : Центр ЮрИнформ, 2001. – 237 с.
16. Белов В. А. Гражданское право. Общая и Особенная часть : учебник / В. А. Белов. – М. : Центр ЮрИнформ, 2003. – 960 с.
17. Белов В. Н. Финансовые договоры / В. Н. Белов. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 192 с.
18. Белов В. А. Банковское право России. Теория, законодательство, практика : юрид. очерки / В. А. Белов. – М. : Центр ЮрИнформ, 2000. – 395 с.
19. Белов В. А. Очерки по вексельному праву / В. А. Белов. – М. : ЮрИнфоР, 2000. – 460 c.
20. Белов В. А. Понятие, сущность и составление векселей: некоторые практические проблемы / В. А. Белов // Хозяйство и право. – 1997. – № 6. – С. 60–68.
21. Большой экономический словарь : 24800 терминов / под ред. А. Н. Азриляна. – 5-е изд. – М. : Ин-т новой экономики, 2002. – 1280 с.
22. Брагинский М. И. Договорное право / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : Статут, 2011. – Кн. 1 : Общие положения. – 847 c.
23. Братусь С. Н. Предмет и система гражданского права / С. Н. Братусь. – М. : Госюриздат, 1963. – 197 с.
24. Вавин Н. Г. Взаимоотношение между векселем и основной сделкой / Н. Г. Вавин // Вестник права. – 1914. – № 13/15. – С. 450–454.
25. Василевсвая Л. Ю. Учение о вещных сделках по германскому праву / Л. Ю. Василевская. – М. : Статут, 2004. – 538 с.
26. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. для юрид. вузов / А. Б. Венгеров. – 3-е изд. – М. : Юриспруденция, 2000. – 528 с.
27. Вилкова Н. Г. Проценты годовые по денежным обязательствам из договора внешнеторговой купли-продажи / Н. Г. Вилкова // Материалы секции права Торг.-пром. палаты СССР : сб. – М., 1983. – Вып. 34. – С. 53–66.
28. Вильнянский С. И. Лекции по советскому гражданскому праву / С. И. Вильнянский. – Харьков : Изд-во Харьк. ун-та, 1958. – Ч. 1. – 339 c.
29. Вільнянський С. І. Радянське цивільне право : навч. посіб. / С. І. Вільнянський. – Х. : Вид-во ХДУ, 1966. – Ч. 1. – 320 с.
30. Витрянский В. В. Договор займа: общие положения и отдельные виды договора / В. В. Витрянский. – М. : Статут, 2004. – 333 c.
31. Витрянский В. В. Категории «кредит» и «кредитные правоотношения» в гражданском праве / В. В. Витрянский // Хозяйство и право. – 2004. – № 9. – С. 3–18.
32. Витрянский В. В. Кредитный договор: понятие, порядок заключения и исполнения / В. В. Витрянский. – М. : Статут, 2005. – 221 с.
33. Витрянский В. В. Обязательство коммерческого кредита / В. В. Витрянский // Хозяйство и право. – 2004. – № 4. – С. 3–15.
34. Витрянский В. В. Существенные условия договора / В. В. Витрянский // Хозяйство и право. – 1998. – № 7. – С. 5–10.
35. Вормс А. Э. Влияние выдачи векселя на основную сделку / А. Є. Вормс // Вестник права. – 1912. – № 25. – С. 635–677.
36. Воронова Л. К. Правовое регулирование кредитно-расчетных отношений в народном хозяйстве / Л. К. Воронова. – Киев : Вища шк., 1988. – 216 с.
37. Гавзе Ф. И. Обязательственное право (общие положения) / Ф. И. Гавзе. – Минск : Изд-во БГУ, 1968. – 128 с.
38. Гальчинський А. Теорія грошей / А. Гальчинський. – К. : Основа, 1996. – 413 с.
39. Генкин Д. М. Основы советского социалистического гражданского права / Д. М. Генкин. – М. : ВПШ при ЦК КПСС, 1956. – 55 с.
40. Германское право : пер. с нем. – М. : Междунар. центр финанс.-экон. развития, 1996. – Ч. 1 : Гражданское уложение. – 552 с. – (Серия : Современное зарубежное и международное частное право).
41. Голованов Н. М. Гражданско-правовые договоры : курс лекций : учеб. пособие / Н. М. Голованов. – СПб. : Питер, 2002. – 272 с.
42. Гражданский кодекс Российской Федерации : офиц. текст. – М. : Филин, 1998. – 605 с.
43. Гражданский кодекс Российской Федерации. Текст, комментарии, алфавитно-предметный указатель / под ред.: О. М. Козырь, А. Л. Маковский, С. А. Хохлов. – М. : Междунар. центр финанс.-экон. развития, 1996. – Ч. 2. – 704 с.
44. Гражданский кодекс Российской Федерации / под ред.: Т. Е. Абова, А. Ю. Кабалкин, В. П. Мозолин. – М. : БЕК, 1996. – Ч. 1 : Научно-практический комментарий. – 714 с.
45. Гражданский кодекс Украинской ССР : практ. коммент. / под ред. Л. С. Дубинского. – Харьков : Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1928. – 539 с.
46. Гражданский кодекс Украинской ССР : науч.-практ. коммент. : пер. с укр. / под ред.: И. Г. Агапов, М. И. Бару, И. А. Беленчук [и др.]. – Киев : Политиздат Украины, 1981. – 639 с.
47. Гражданское право Украины : в 2 ч. / под ред.: А. А. Пушкин, В. М. Самойленко. – Харьков : Основа, 1996. – Ч. 1. – 440 с.
48. Гражданское право : учеб. для юрид. ин-тов / под ред.: М. М. Агарков, Д. М. Генкин. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1944. – 419 с.
49. Гражданско-правовое регулирование банковской деятельности : учеб. пособие / под ред. Е. А. Суханова. – М. : ЮрИнфоР, 1994. – 256 c.
50. Гражданское право : в 3 т. / под ред.: А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. – М. : ПБОЮЛ Л. В. Рожников, 2000. – Т. 1. – 632 с.
51. Гражданское право : учебник : в 3 ч. / под ред.: А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. – М. : Проспект, 1998. – Ч. 2. – 784 с.
52. Гражданское право : учебник : в 3 т. – 6-е изд., перераб. и доп. / под ред.: А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. – М. : ТКВелби : Проспект, 2005. – Т. 1. – 776 с.
53. Гражданское право : учебник : в 4 т. / отв. ред. Е. А. Суханова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – Т. 1. – 720 с.
54. Гражданское право : учебник : в 4 т / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – Т. 3. – 800 с.
55. Гражданское право : в 2 т. : учебник / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : БЕК, 2000. – Т. 2, полут. 2. – 544 с.
56. Гражданское право : учебник : в 3 т. / Е. Ю. Валявина, Н. Д. Егоров, И. В. Елисеев [и др.] ; отв. ред.: А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : ТКВелби : Проспект, 2005. – Т. 2. – 848 с.
57. Грибанов В. П. Правовое регулирование купли-продажи с рассрочкой платежа / В. П. Грибанов, А. Ю. Кабалкин // Советское государство и право. – 1960. – № 8. – С. 103–111.
58. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права / Д. Д. Гримм ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2003 г. – 496 с.
59. Грицай Н. В. К вопросу о соотношении вексельных и заемных обязательств / Н. В. Грицай // Бизнес в законе. – 2009. – № 4. – С. 118–120.
60. Гроші та кредит : підручник / за ред. Б. С. Івасіва. – Тернопіль : Карт-бланш, 2000. – 510 с.
61. Губіна І. «Життя в борг»: стислий курс виживання (про операції запозичення у вітчизняному законодавстві) / І. Губіна // Збірник систематизованого законодавства. – 2005. – № 8. – С. 134–137.
62. Гуревич И. С. Очерки советского банковского права / И. С. Гуревич. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1959. – 130 с.
63. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / В. Даль. – М. : Рус. яз., 1989. – Т. 2 : И–О. – 779 с.
64. Денбург Г. Пандекты / Г. Денбург ; пер.: Е. И. Лятоскович, А. Ф. Хорошунов, О. К. Коссман ; под. ред. П. Соколовского. – М. : Изд-во иностр. лит., 1904. – Т. 2 : Обязательственное право. – 396 с.
65. Денежное обращение и кредит СССР / под ред. В. В. Иконникова. – М. : Госфиниздат, 1954. – 459 с.
66. Деньги. Кредит. Банки. Ценные бумаги : практикум : учеб. пособие для вузов / под. ред. Е. Жукова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 310 с.
67. Добрынина Л. Ю. Вексельное право России : монография / Л. Ю. Добрынина. – М. : Спарк, 1998. – 111 с.
68. Дробышев П. Ю. Вексель в коммерческом обороте : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.04 / Дробышев Павел Юрьевич. – СПб., 1996. – 245 c.
69. Додонов В. Н. Финансовое и банковское право : слов.-справ. / В. Н. Додонов, М. А. Крылова, А. В. Шестаков ; под ред. О. Н. Горбуновой. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 275 с.
70. Дутов И. С. Купля-продажа товаров в кредит / И. С. Дутов // Закон. – 2004. – № 10. – С. 83–86.
71. Евтух А. Т. О кредите / А. Т. Евтух // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 7. – С. 35–48.
72. Ершов И. И. Кауза (causa) как элемент договора и обязательства [Электронный ресурс] / И. И. Ершов // Сибирская Ассоциация консультантов. Заочные научно-практические конференции. – Режим доступа : http://sibac.info/index.php/2009-07-01-10-21-16/2578--causa-----. – Загл. с экрана.
73. Ефимова Л. Г. Банковское право : учеб. и практ. пособие / Л. Г. Ефимова. – М. : БЕК, 1994. – 318 с.
74. Ефимова Л. Г. Банковские сделки: право и практика / Л. Г. Ефимова. – М. : НИМП, 2001. – 654 с.
75. Ефимова Л. Г. Понятие, правовая природа и содержание кредитных договоров, заключаемых коммерческими банками / Л. Г. Ефимова // Государство и право. – 1993. – № 5. – С. 80–90.
76. Ефимова Л. Г. Теория и практика заемно-кредитных правоотношений / Л. Г. Ефимова // Юридический мир. – 2000. – № 1. – С. 23–32.
77. Завидов Б. Д. Договоры кредитно-финансовой сферы / Б. Д. Завидов. – М. : ФБК-ПРЕСС, 1997. – 171 с.
78. Зак А. С. Основные начала теории кредита и кредитной кооперации / А. С. Зак. – Петроград : Кооперация, 1919. – 260 с.
79. Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана / пер. с лат. Ф. Дыдынского. – М. : Зерцало, 1997. – 608 с. – (серия «Памятники римского права»).
80. Зинчук Э. А. Договор краткосрочной ссуды между Госбанком и государственными хозяйственными организациями : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Э. А. Зинчук. – М., 1955. – 15 c.
81. Иеринг Р. Избранные труды / Р. Иеринг. – Самара : Изд-во Самар. гос. акад., 2003. – 332 с.
82. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М. : Юрид. лит., 1975. – 880 с.
83. Иоффе О. С. Советское гражданское право. Отдельные виды обязательств : курс лекций / О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. – Т. 2. – 531 с.
84. Иоффе О. С. Советское гражданское право. Общая часть. Право собственности. Общее учение об обязательствах : курс лекций / О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1958. – 511 с.
85. Иоффе О. С. Спорные вопросы учения о правоотношении / О. С. Иоффе // Очерки по гражданскому праву : сб. ст. / Ленингр. гос. ун-т. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1957. – С. 21–65.
86. Иоффе О. С. Основы римского гражданского права / О. С. Иоффе, В. А. Мусин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1974. – 156 с.
87. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Юрид. лит., 1961. – 381 с.
88. Карапетов А. Г. Приостановление исполнения обязательства как способ защиты прав кредитора / А. Г. Карапетов. – М. : Статут, 2011. – 239 с.
89. Каримуллин Р. И. Договор целевого кредита / Р. И. Каримуллин // Журнал российского права. – 2000. – № 10. – С. 113–124.
90. Карпова Н. В. Место заемного обязательства в системе гражданских правоотношений / Н. В. Карпова // Юридические науки. – 2006. – № 4. – С. 79–83.
91. Катков В. Д. Общее учение о векселе. Юридическое исследование / В. Д. Катков. – Харьков : Т-во «Печатня С. П. Яковлева», 1904. – 363 c.
92. Каценеленбаум З. С. Некоторые проблемы теории кредита. К вопросу о сущности банкового депозита / З. С. Каценеленбаум. – М. : Рос. ассоц. науч. исслед. ин-тов обществ. наук, 1926. – 110 с.
93. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй / под ред.: Т. Е. Абова, Л. Ю. Кабалкин. – М. : Юрайт, 2003. – 1027 с.
94. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой (постатейный) / под ред. О. Н. Садикова. – М. : КОНТРАКТ-ИНФРА, 1997. – 778 с.
95. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой (постатейный) / под ред.: Г. Е. Авилов, В. В. Безбах, М. И. Брагинский [и др.]. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 880 с.
96. Коммерческое право : учебник / А. Ю. Бушев, О. А. Городов, Н. С. Ковалевская / под ред.: В. Ф. Попондопуло, В. Ф. Яковлева. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1998. – 518 с.
97. Компанеец Е. С. Применение законодательства о кредитовании и расчетах / Е. С. Компанеец, Э. Г. Полонский. – М. : Юрид. лит., 1967. – 259 c.
98. Корельский В. Ф. Биржевой словарь : в 2 т. / В. Ф. Корельский, Р. В. Гаврилов. – М. : Междунар. отношения, 2000. – Т. 1. – 288 с.
99. Корельский В. Ф. Биржевой словарь : в 2 т. / В. Ф. Корельский, Р. В. Гаврилов. – М. : Междунар. отношения, 2000. – Т. 2. – 304 с.
100. Корецкий А. Д. Договорное право Росии. Основы теории и практики реализации / А. Д. Корецкий. – М. : ИКЦ «МарТ», 2004. – 528 с.
101. Корецкий А. Различия между институтами сделки и договора по основанию (causa) и целям / А. Корецкий // Законность. – 2005. – № 12. – С. 36–38.
102. Корецкий А. Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / А. Д. Корецкий. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 211 с.
103. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. – М. : Госюриздат, 1958. – 184 с.
104. Кривенда О. Деякі аспекти поняття і правової природи позикових відносин / О. Кривенда // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 9. – С. 49–51.
105. Кузьмин В. Ф. Правовое регулирование банковского кредита / В. Ф. Кузьмин // Советское государство и право. – 1974. – № 2. – С. 62–65.
106. Кулаков В. В. Проблема определения сложных обязательств [Электронный ресурс] / В. В. Кулаков // Российский судья. – 2009. – № 8. – Режим доступа до журн. : http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=CJI;n=38868. – Загл. с экрана.
107. Куник Я. А. Кредитные и расчетные отношения в торговле / Я. А. Куник. – М. : Экономика, 1970. – 36 с.
108. Куник Я. А. Правовые проблемы кредитования государственной торговли в СССР : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Я. А. Куник. – М., 1970. – 33 с.
109. Лавров Д. Г. Денежные обязательства в российском гражданском праве : науч.-практ. изд. / Д. Г. Лавров. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 250 с.
110. Ла Морандьер Ж. Гражданское право Франции : в 3 т. : пер. с фр. / Ж. Ла Морандьер. – М. : Изд-во иностр. лит., 1958. – Т. 1. – 742 с.
111. Ла Морандьер Ж. Гражданское право Франции : в 3 т. : пер. с фр. / Ж. Ла Морандьер. – М. : Изд-во иностр. лит., 1960. – Т. 2. – 728 с.
112. Ландкоф С. Н. Купля-продажа с рассрочкой платежа / С. Н. Ландкоф. – Харьков : Юриздат НКЮ УССР, 1925. – 66 с.
113. Легкая И. Спорное положение о «трех процентах» / И. Легкая // Юридическая практика. – 2004. – № 38. – С. 13–14.
114. Лапач В. А. Система объектов гражданских прав: теория и судебная практика / В. А. Лапач. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 544 с.
115. Лунц Л. А. Денежное обязательство в гражданском и коллизионном праве капиталистических стран / Л. А. Лунц. – М. : Юриздат, 1948. – 214 с.
116. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве / Л. А. Лунц. – М. : Статут, 1999. – 352 с.
117. Львович Ю. Розничная купля-продажа в кредит и прокат товаров / Ю. Львович // Советская юстиция. – 1959. – № 12. – С. 20–25.
118. Магазинер Я. М. Объект права / Я. М. Магазинер // Известия вузов. Правоведение. – 2000. – № 6. – С. 202–213.
119. Малеин Н. С. Кредитно-расчетные правоотношения и финансовый контроль / Н. С. Малеин. – М. : Наука, 1964. – 152 с.
120. Медведев Д. А. Правовые вопросы коммерческого кредитования в СССР / Д. А. Медведев // Известия вузов. Правоведение. – 1989. – № 4. – С. 50–58.
121. Мейер Д. И. Русское гражданское право : в 2 ч. / Д. И. Мейер. – М. : Статут, 2003. – Ч. 2. – 831 с.
122. Мельников О. О. Правовые проблемы новации долга в заемное обязательство / О. О. Мельников // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 1999. – № 6. – С. 93–96.
123. Меркулов В. В. Гражданско-правовой договор в механизме регулирования товарно-денежных отношений : монография / В. В. Меркулов. – Рязань : РВШ МВД РФ, 1994. – 210 с.
124. Муратов С. А. К вопросу о понятии сделки в кредитной сфере / С. А. Муратов, В. Г. Голышев // Известия вузов. Правоведение. – 2002. – № 5. – С. 139–144.
125. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України : в 4 т. / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – К. ; Севастополь : А.С.К., 2004. – Т. 2. – 864 с. – (Нормативні документи та коментарі).
126. Нерсесов Н. И. Торговое право : конспектив. курс лекций по торг. и вексел. праву : посмерт. изд. / Н. И. Нерсесов ; испр. и доп. А. Г. Гусаков. – М. : Тип. Рассвет, 1896. – 275 с.
127. Новицкий И. Б. Заем : коммент. к ст. ст. 208–219 Гражд. кодекса / И. Б. Новицкий. – М. : Право и жизнь, 1925. – 32 с.
128. Новицкий И. Б. Общее учение об обязательстве / И. Б. Новицкий, Л. А. Лунц. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1950. – 416 с.
129. Новицкий И. Б. Сделки. Исковая давность / И. Б. Новицкий. – М. : Госюриздат, 1954. – 247 c.
130. Новоселова Л. А. Валюта долга и валюта платежа в денежных обязательствах / Л. А. Новоселова // Закон. – 2000. – № 3. – С. 99–105.
131. Новоселова Л. А. Вексель в хозяйственном обороте: комментарий практики рассмотрения споров / Л. А. Новоселова. – М. : Статут, 1997. – 116 c.
132. Новоселова Л. А. Вексель. Проблемы практического использования / Л. А. Новоселова // Хозяйство и право. – 1995. – № 6. – С. 91–100.
133. Новоселова Л. А. Вексельное обращение. Защита прав должника и кредитора / Л. А. Новоселова // Экономика и жизнь. – 1997. – № 15. – С. 26–30.
134. Новоселова Л. А. Денежные расчеты в предпринимательской деятельности / Л. А. Новоселова. – М. : Центр ЮрИнформ, 1996. – 160 с.
135. Новоселова Л. А. Договор займа / Л. А. Новоселова // Правовое регулирование банковской деятельности / под ред. Е. А. Суханова. – М., 1997. – С. 98–99.
136. Новоселова Л. А. О правовых последствиях нарушения денежного обязательства / Л. А. Новоселова // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 1999. – № 3. – С. 69–71.
137. Новоселова Л. А. Ответственность за неисполнение денежного обязательства / Л. А. Новоселова // Закон. – 2001. – № 12. – С. 19–32.
138. Новоселова Л. А. Проблемы гражданско-правового регулирования расчетных отношений : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Л. А. Новоселова. – М. : Юрист, 1997. – 37 с.
139. Новоселова Л. А. Проценты по денежным обязательствам / Л. А. Новоселова. – М. : Статут, 2003. – 192 с.
140. Ожегов С. И. Словарь русского языка : 70000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведова. – 23-е изд., испр. – М. : Рус. яз., 1991. – 915 с.
141. Ойгензихт В. А. Нетипичные договорные отношения в гражданском праве / В. А. Ойгензихт. – Душанбе : Таджик. гос. ун-т, 1984. – 128 с.
142. О кредитной реформе : Постановление ЦИК і СНК СССР от 30 января 1930 г. // Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского правительства СССР. – 1930. – № 8. – Ст. 98.
143. Осакве К. Учение о встречном удовлетворении (consideration) в англо-американском договорном праве: сравнительно-функциональный анализ / К. Оскаве // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – М., 2007. – Вып. 3. – С. 21–34.
144. Памят