ПРИНЦИП СВОБОДИ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

Міністерство внутрішніх справ України
Луганський державний університет внутрішніх справ
імені Е.О. Дідоренка

На правах рукопису

ЗАГОРУЙ ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

УДК 347.1.3

ПРИНЦИП СВОБОДИ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Шишка Роман Богданович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДҐРУНТЯ
СВОБОДИ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ 14
1.1 Ідея свободи фізичної особи в цивільному праві:
гносеологічний аспект 14
1.2 Свобода фізичної особи як цивільно-правова категорія:
ознаки та поняття 36
Висновки до розділу 1 63
РОЗДІЛ 2 ТРАНСФОРМАЦІЯ ІДЕЇ СВОБОДИ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
В ПРИНЦИП ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА І ЙОГО МІСЦЕ
В СИСТЕМІ ПРИНЦИПІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА 67
2.1 Принцип цивільного права – форма вираження ідеї
свободи фізичної особи 67
2.2 Видова самостійність принципу свободи фізичної особи 80
2.3 Принцип свободи фізичної особи: його структурні елементи 103
2.4 Сфера дії принципу свободи фізичної особи 119
Висновки до розділу 2 159
ВИСНОВКИ 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 169
ДОДАТОК А 194
ДОДАТОК Б 197
ДОДАТОК В 200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГК України – Господарський кодекс України;
ЗК України – Земельний кодекс України;
КМ України – Кабінет Міністрів України;
КК України – Кримінальний кодекс України;
СК України – Сімейний кодекс України;
ЦК РФ – Цивільний кодекс Російської Федерації;
ЦК України – Цивільний кодекс України;
ЦК УРСР 1922 р – Цивільний кодекс Української РСР 1922 року;
ЦК УРСР – Цивільний кодекс Української РСР 1963 року;
гл. – глава, глави, главі, главою, главу;
р. – рік, року, році;
рр. – роки, роками, років;
ст.ст. – статтями, статей, статтях, статті;
ч. – частина, частини, частині, частиною, частину.

ВСТУП

Актуальність теми. Проголошення в ст. 21 Конституції України положення про те, що всі люди є вільними та рівними у своїй гідності і правах, по суті є закріпленням свободи особистості. Формування економічної системи, у якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України), призвело до стрімкого послаблення впливу держави на реґулювання багатьох сторін суспільного життя. Такий підхід безпосередньо позначився на всіх галузях права, і насамперед на цивільному праві. Стан і тенденції розвитку цивілістики характеризуються поверненням до основоположних понять і висхідних підходів до реґулювання відносин у сфері приватного права на основі ідеї свободи. Це зумовило необхідність переосмислення низки дефініцій, правових конструкцій, які традиційно пов’язані з приватним правом, але які до недавнього часу або замовчувалися, або не проводилися в актах законодавства. Одним із таких фундаментальних правових явищ цивільного права є категорія "свобода", яка є складною для теоретичного осмислення, тому що здатна трансформуватися в різні правові конструкції: принципи права, засади законодавства, риси методу цивільно-правового реґулювання, особисте немайнове благо, суб’єктивне право тощо.
У цивільному праві питання щодо свободи фізичної особи та принципів має істотне теоретичне і практичне значення. Це пов’язано з тим, що закріплення в ст. 3 ЦК України свободи договору як однієї із загальних засад цивільного законодавства, вільного волевиявлення учасників цивільних правовідносин, як риси методу цивільно-правового реґулювання підтверджує, що цивільне право за своєю природою є сферою правової свободи. Категорія "свобода особи" є новелою сучасного цивільного законодавства України, оскільки законодавець увів цей термін безпосередньо до тексту закону у вигляді словосполучення "свобода договору" (ст. 627 ЦК України), як особисте немайнове благо, що охороняється цивільним законодавством (ч. 1 ст. 201 ЦК України). Уперше свобода фізичної особи закріплена як самостійне суб’єк¬тивне право (ч. 1 ст. 288 ЦК України), що відноситься до особистих немайнових прав, які забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 ЦК України). Натомість на значимість категорії "свобода особи" вказує і ч. 1 ст. 12 ЦК України, де вперше окреслюються межі загального правила здійснення цивільного права – вільно, на власний розсуд. Такий підхід законодавця зумовлює актуальність дослідження свободи фізичної особи у такій правовій формі, як принцип свободи фізичної особи.
Аналіз юридичної літератури свідчить, що в класичній цивілістиці видатні вчені (Ю. С. Гамбаров, Й. О. Покровський та інші) приділяли увагу поняттю "свобода особи", а також наголошували на його значенні для вивчення цивільного права. Сучасні наукові дослідження здебільшого стосувалися окремих аспектів свободи особи, зокрема висвітлювалися: свобода договору (М. І. Брагінський, В. В. Луць, А. В. Луць, Р. Й. Халфіна, Б. В. Покровський, С. М. Бервено й інші), свобода договору як загальна засада цивільного законодавства (В. О. Горєв), принцип свободи договору в правовому реґулюванні зовнішньоекономічного контракту (А. П. Бєляєва), цивільно-правовий аспект особистої свободи та права на свободу (Р. О. Стефанчук), свобода особи в цивільних правовідносинах (В. О. Вітушко, М. О. Стефанчук та інші), суб'єктивне право на свободу (М. М. Агарков, С. Г. Зайцев, Л. В. Красицька й інші), свобода особи та власність (О. С. Іоффе, К. І. Скловський та інші), свобода творчості (Р. Б. Шишка, О. А. Підопригора, О. О. Підопригора), свобода спадкування (А. А. Рубанов), принцип свободи особистості (О. А. Пушкін), правові проблеми договірної свободи в умовах ринкових відносин (А. М. Статівка), поняття свободи в російському цивільному праві (М. А. Григор’єва) тощо.
Проте назріли підстави для формулювання найбільш загального принципу, який порівняно з іншими принципами цивільного права увібрав би в себе системоформуючу ідею цивільного права – свободу фізичної особи – та виступив орієнтиром розвитку особистих немайнових і майнових відносин. Таким принципом є принцип свободи фізичної особи. У зв’язку з цим доцільно обґрунтувати наявність такого принципу цивільного права, як принцип свободи фізичної особи, розглянути питання щодо трансформації ідеї свободи фізичної особи в цей принцип і визначити його як самостійний принцип цивільного права України. Усе це дозволить виявити не тільки діалектику взаємодії ідеї "свобода фізичної особи" та категорії "принцип", але й скоригувати відповідну модель нормативного закріплення свободи фізичної особи, обґрунтувати підстави, які визначають межі вільної поведінки фізичної особи, що, на нашу думку, має певне теоретичне та практичне значення.
Насамкінець, актуальність питання щодо свободи як принципу цивільного права (принцип свободи фізичної особи) визначається й нечіткістю термінології стосовно категорії "принцип". Наприклад, у ЦК України це "загаль¬ні засади цивільного законодавства" (ст. 3), у СК України – "загальні принципи регулювання" (ст. 7), у ГК України одночасно зафіксовано два терміни: "основні засади" (розділ І) та "загальні принципи" (ст. 6), у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" йдеться і про "засади", і про "основні принципи" (ст. 3). Однак у жодному нормативному акті законодавець не визначився з поняттям "засади". Різноманітність термінів, видається, не сприяє логічній побудові нормативних актів та ускладнює правозастосовну практику.
Важливим елементом наукової бази дослідження свободи фізичної особи в цивільному праві України стали погляди таких учених, як Г. Гроцій, А. Шопенгауер, Ф. Гегель, Б. М. Чичерін та ін. У дисертації проаналізовано й переосмислено деякі основні положення щодо свободи фізичної особи та принципів цивільного права, наведені в роботах М. М. Агаркова, Н. П. Асланян, Т. В. Боднар, В. І. Борисової, В. О. Вітушко, Ю. С. Гамбарова, Н. Ю. Голубєвої, О. В. Дзери, В. С. Єм, О. С. Іоффе, К. Д. Кавеліна, О. О. Красавчикова, Л. В. Красицької, Н. С. Кузнєцової, Л. Ю. Казанцева, А. В. Луць, В. В. Луць, Є. О. Мічуріна, Й. О. Покровського, О. А. Пушкіна, П. М. Рабіновича, О. В. Розгон, З. В. Ромовської, О. М. Садікова, Г. О. Свердлика, М. М. Сібільова, К. І. Скловського, Р. О. Стефанчука, М. О. Стефанчука, Є. О. Харитонова, Г. Ф. Шершеневича, С. І. Шимон, Р. Б. Шишки й ін.
На формування методології цього дослідження істотно вплинули і роботи таких учених, як С. С. Алексєєв, М. В. Вітрук, В. І. Гойман, В. П. Малахов, Д. А. Керімов, А. М. Колодій, О. А. Лукашова, М. І. Матузов, М. А. Нагорна, В. С. Нерсесянц, М. П. Орзіх, О. Г. Плешаков, С. П. Погребняк, О. Ф. Скакун, Є. М. Трубецький та ін.
Утім, деякі висновки втратили свою цінність у зв’язку зі зміною су-спільно-економічної формації, а окремі питання залишилися недостатньо дослідженими, наприклад, визначення поняття "свобода фізичної особи" як цивільно-правової категорії, обґрунтування принципу свободи фізичної особи як самостійного принципу цивільного права, розкриття його змісту та сфери дії. Усе вищенаведене зумовлює актуальність теми дослідження – "Принцип свободи фізичної особи в цивільному праві України", а також доцільність проведення його в рамках дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до Тематики пріоритетних напрямів досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2006 – 2010 рр., затвердженої Наказом МВС України від 05.07.2004 р. та Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 – 2014 рр., затвердженого Наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347 (п. 17).
Роботу спрямовано на подальшу реалізацію положень Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18 березня 2004 року № 1629-IV (розділ 2).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення поняття "свобода фізичної особи" в цивільному праві на основі підходів до її систематизованого аналізу, дослідження трансформації ідеї свободи фізичної особи в правову форму – принцип свободи фізичної особи й обґрунтування на цій основі пропозицій щодо подальшого вдосконалення чинного цивільного законодавства України.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
- виявити загальну тенденцію розвитку ідеї свободи фізичної особи в цивілістиці;
- дослідити конститутивні ознаки та сформулювати на їхній основі поняття "свобода фізичної особи" в цивільному праві;
- розглянути трансформацію ідеї свободи фізичної особи в правову форму – принцип свободи фізичної особи;
- обґрунтувати наявність принципу свободи фізичної особи як найбільш загального принципу – головну ідею цивільного права;
- проаналізувати елементи змісту принципу свободи фізичної особи;
- охарактеризувати сферу дії принципу свободи фізичної особи.
Об’єктом дослідження є свобода фізичної особи як цивільно-правова категорія та принцип цивільного права як форма вираження ідеї свободи фізичної особи.
Предмет дослідження – принцип свободи фізичної особи в цивільному праві, його зміст і характеристика сфери дії.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність загальнонаукових і спеціальних наукових методів пізнання правових явищ, використання яких забезпечило обґрунтованість і достовірність результатів наукового пошуку. З урахуванням особливостей об’єкта, предмета, мети і задач дослідження використовувався діалектичний метод, який надав можливість дослідити гносеологічний аспект ідеї свободи фізичної особи у сфері цивільного права, трансформацію її в принцип права (підрозділ 1.1), розкрити юридичну природу свободи фізичної особи як цивільно-правової категорії (підрозділ 1.2). Формально-юридичний метод застосовувався для встановлення юридичних ознак та формулювання поняття "свобода фізичної особи" (підрозділ 1.2).
Визначальним методом дослідження став системний метод, згідно з яким свобода фізичної особи в цивільному праві розглядалась як принцип свободи фізичної особи (підрозділ 2.1).
Використання в другому розділі дослідження порів¬няльно-правового методу допомогло осягнути різноманітність проявів предмета дослідження, уникнути однобічності та фраґментарності в його усві¬домленні, простежити послідовність викладу підходів до принципів цивільного права, проаналізувати тлумачення категорій "принцип", "ознаки", "нормативна форма" й інших (підрозділ 2.1). Застосування методу факторного аналізу дало можливість дослідити чинники, що впливають на виникнення принципу свободи фізичної особи, розкрити взаємодію ідеї свободи фізичної особи й категорії "принцип" (підрозділ 2.2), розглянути принцип свободи фізичної особи в генетичному, гносеологічному, онтологічному та функціональному аспектах (підрозділ 2.3); методу моделювання – доповнити елементи змісту досліджуваного принципу та прояви його дії, а також запропонувати рекомендації щодо внесення змін і доповнень до цивільного законодавства (підрозділи 2.3, 2.4); методу прогнозування – виявити сферу та шляхи подальшого розвитку принципу свободи фізичної особи (підрозділ 2.4).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні на основі дослідження теоретичних і практичних питань трансформації ідеї свободи фізичної особи в принцип свободи фізичної особи цивільного права нових висновків, які посилюють дію принципу цивільного права України. Воно проводилося в логічно взаємопов’язаній послідовності: свобода – умова прогресу суспільства та розвитку особистості – умова формування світогляду особи – загальна філософська світоглядна категорія – загальна засада законодавства. І на вищому рівні принцип права, що проявляється в приватному праві та його основі – цивільному праві, зокрема, – відображено в окремих інститутах цивільного права, у загальному правилі здійснення цивільних прав.
Наукова новизна одержаних результатів знайшла своє відображення в таких положеннях, які виносяться на захист:
Уперше:
- запропоновано закріпити в цивільному праві та законодавстві поняття "свобода фізичної особи" – це природний, невід'ємний, невідчужуваний на користь інших осіб стан, за якого норми цивільного права гарантують незалежним учасникам цивільних правовідносин рівну, визначувану власним вибором можливість вчиняти діяння (дії або бездіяльність), що не завдають шкоди іншим особам;
- наведено підстави розглядати принцип свободи фізичної особи в таких аспектах, як:
а) генетичний – змішана соціально-юридична природа;
б) гносеологічний – юридична конструкція, яка є формою відображення правової дійсності та виражає суть цивільного права;
в) онтологічний – принцип має різні форми існування (цивільне право – принцип права; цивільне законодавство – загальна засада; наука цивільного права – концепція про свободу особи; правова свідомість – ідеал);
г) функціональний – внутрішня функція (вплив на цивільно-правові форми, наповнення їх новим змістом) та зовнішня (безпосередня поведінка учасників цивільних правовідносин);
- сформульовано висновок про те, що ефективність дії принципу свободи фізичної особи безпосередньо пов’язана з правовою культурою та здатністю фізичної особи реалізувати свої можливості в реальних умовах за наявності свободи вибору, єдності прав і обов’язків, незловживання своїми правами, незалежністю.
Удосконалено:
- правову категорію "принцип цивільного права" через такі категорії, як "можливе" та "належне". На цій підставі запропоновано розглядати принципи цивільного права як сформульовані основоположні ідеї, що фіксують уявлення про можливе й належне, відповідно до яких цивільне право розвивається, а також на їхній основі здійснюється правове реґулювання, охорона та захист особистих немайнових і майнових відносин;
- положення про те, що принципи цивільного права можна об’єднати ідеєю свободи фізичної особи, яка має загальний характер. Ця ідея може бути покладена в основу цивільно-правового реґулювання у вигляді самостійного принципу. Таким принципом є принцип свободи фізичної особи. Це зумовлено тим, що свобода фізичної особи проявляється на стадії формування конкретного цивільного правовідношення та здійснення цивільних прав. Свобода – невід’ємна частина цивільно-правового статусу фізичної особи, його волевиявлення, вона лежить в основі права власності, договірних відносин, підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, творчої діяльності, приватного життя, сімейного, житлового, спадкового права тощо. Свобода фізичної особи як узагальнююча ідея складає зміст і чинного цивільного законодавства, і звичаю (торгівельне право, ділові стосунки у сфері бізнесу, щоденні відносини між людьми);
- положення про те, що сфера дії принципу свободи фізичної особи перебуває під впливом певних меж, які можна систематизувати як елемент механізму правового реґулювання свободи фізичної особи за видами, способами і характером обмеження. Але неможливо встановити межі самих обмежень, тому доцільно розробляти критерії для визначення підстав, способів обмеження та послідовно їх закріплювати на законодавчому рівні.
Набуло подальшого розвитку:
- положення про те, що принцип свободи фізичної особи має свій досить складний зміст. Його особливість порівняно з іншими принципами ци-вільного права полягає в тому, що елементи його змісту, з одного боку, розглядаються в аспекті змістоутворюючих форм, які дають можливість розуміти принцип свободи фізичної особи як фундаментальний принцип цивільного права, з іншого боку, кожний елемент змісту не втрачає своєї самостійності як окремий принцип цивільного права, що сприяє практичній реалізації ідеї свободи особи;
- додаткове обґрунтування доцільності розширення переліку видів свободи, що виникають із принципу свободи фізичної особи (свободи власності, свободи договору і свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом), такими елементами, як: свобода правоздатності; вільне волевиявлення; вільне переміщення капіталів, товарів і послуг на території України; свобода права, свобода особистого життя, свобода вибору та свобода дії. Запропонований підхід включає додаткову арґументацію всеохоплюючого характеру принципу свободи фізичної особи. У такому вигляді він здатний впливати не лише на зміст цивільного права, але й на стан і розвиток цивільного законодавства;
- положення про те, що принцип свободи фізичної особи в цивільному праві має ідеологічну підтримку, може виступати безпосереднім орієнтиром для правотворчості у сфері приватного права, а також розглядається як засіб додаткового посилення арґументації у правозастосовній практиці.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення й висновки цієї роботи можуть бути використані в діяльності органів законодавчої, виконавчої та судової влади, у тому числі як аналітичний матеріал під час визначення напряму подальшого розвитку й удосконалення цивільного законодавства, а також у ході підготовки навчальної та методичної літератури, у навчальному процесі при викладанні курсу "Цивільне право", "Цивільне та сімейне право", "Житлове право".
Окремі питання цього дисертаційного дослідження розглядаються вперше, а інші – аналізуються з додатковим обґрунтуванням. Деякі положення, сформульовані в роботі, мають дискусійний характер і можуть служити базою для подальших наукових розробок у цій сфері.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки роботи доповідалися на:
1) міжнародних науково-практичних конференціях: пам'яті П.І. Новгородцева (другі, треті та четвер¬ті Новгородцевські читання) "Ідея правової держави: історія і сучасність" (м. Луганськ, 23–24 листопада 2000 р., 23–24 квітня 2003 р., 26–27 квітня 2006 р.); "Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України" (Луганськ, 30–31 трав¬ня 2002 р.); "Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы" (м. Сімферополь, 16–17 квітня 2010 р.); "Розвиток держави і права в сучасних умовах: досвід, реалії, перспективи" (м. Луганськ, 15 квітня – 31 липня 2010 р.);
2) всеукраїнських науково-практичних конференціях "Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України" (м. Донецьк, 14 листопада 2008 р., 26 листопада 2010 р.);
3) науково-практичному семінарі "Удосконалення норм кримінально-процесуального законодавства" (м. Луганськ, 20 березня 2008 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати роботи відображено в 6 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у 5 тезах доповідей, надрукованих у збірниках доповідей за результатами конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано вирішення наукового завдання щодо дослідження принципу свободи фізичної особи як самостійного принципу цивільного права зі своїм змістом та сферою дії. За результатами дослідження зроблено такі висновки:
1. Розгляд періодів розвитку ідеї свободи фізичної особи в цивільному праві свідчить, що кожна цивілізація має цінність, яка відбивається в тому чи іншому вигляді в цивільному праві та законодавстві, котра безвідносна в часі, тобто це свобода фізичної особи. Але, оскільки трансформація ідеї свободи фізичної особи в зовнішню форму зумовлена типом і формою держави, а також системою цінностей у суспільстві, то ідея свободи фізичної особи пройшла декілька періодів становлення і формування.
2. Вважаємо, що можна виділити такі періоди:
а) у правовій доктрині Стародавнього Риму було сформульовано визначення свободи як природної здатності робити все, що завгодно, якщо це виключає насильство або не заборонено правом. Водночас ця свобода розглядалась як міра, установлена цивільним правом для обмеженого кола осіб. З урахуванням цього одна людина могла бути визнана менш цінною, ніж будь-яка інша;
б) передумови майбутнього принципу свободи фізичної особи були закладені в праві епохи Просвітництва. Це пов'язано з тим, що людина стала розглядатися вже як рівний і самостійний суб'єкт, здатний мати права. Свобода тлумачиться як можливість робити все, що не завдає шкоди іншим, але право вибору ще залежало від розсуду держави;
в) первинна основа досліджуваного принципу вбачається в дореволюційній цивільно-правовій доктрині, оскільки було сформульовано приватноправові засади права, у тому числі й свобода особистості;
г) правова основа принципу свободи фізичної особи сучасного цивільного права пов'язана зі змінами в світоглядах і методологічних підходах до людини та визнання її найвищою соціальною цінністю.
3. Урахування гносеологічного аспекту розвитку ідеї свободи фізичної особи сприяло виявленню певних елементів змісту категорії "свобода фізичної особи": воля, юридична рівність, юридична автономія, невідчужуваність, можливість вибору. Зазначене стало основою для подальшого дослідження свободи фізичної особи як цивільно-правової категорії.
4. Сформульовано таке поняття "свобода фізичної особи": природний, невід'ємний, невідчужуваний на користь інших осіб стан, за якого норми цивільного права ґарантують незалежним учасникам цивільних правовідносин рівну, визначувану власним вибором можливість вчиняти діяння (дії або бездіяльність), що не завдають шкоди іншим особам. В основі цього поняття лежать ознаки, які уперше систематизовані, обґрунтовано їхню усталеність і фактичний прояв у цивільному праві. Поняття запропоновано закріпити у ч. 1 ст. 288 ЦК України окремим абзацем, оскільки складові поняття розкриваються через риси, притаманні особистим немайновим правам.
5. Конкретизовано розуміння поняття "принцип" за допомогою категорій "можливе" та "належне". Наведено арґументи щодо визначення "принципи цивільного права" – сформульовані основоположні ідеї, що фіксують уявлення про можливе і належне, відповідно до яких цивільне право розвивається, а також на їхній основі здійснюється правове реґулювання, охорона та захист особистих немайнових і майнових відносин.
6. Обґрунтовано положення про те, що за змістом "ідея"є ширшою, ніж "принцип", і має розкриватися не через один, а цілу низку принципів. Таким чином, ідея свободи фізичної особи не лише міститься в принципах свободи договору, свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, та інших, але й виражена у самостійному принципі – принципі свободи фізичної особи. У зв'язку з цим уважаємо, що категорія "принцип" – це не засіб, а форма вираження ідеї, яка конкретизує її.
7. У результаті співвідношення двох правових феноменів ("свобода" і "принцип") зроблено висновок про їхній взаємозв'язок. Він простежується в односпрямованості дій і в тому, що за їх допомогою визначається роль і місце цивільного права в суспільстві.
8. Доведено, що свобода фізичної особи як принцип існує в цивільному праві тому, що вона первісно закладена в цивільно-правовій матерії.
9. Обґрунтовано, що принцип свободи фізичної особи має певні ознаки: загальний характер, наявність у цивільно-правовій дійсності, є однією з основ практичної діяльності. Принцип можна охарактеризувати за допомогою суб’єктивних (результат свідомої діяльності особи, держави тощо) та об’єктивних характеристик. До об’єктивної умовно віднесено так звані "генетичну" та гносеологічну, онтологічну, функціональну характеристики. Це сприяє формуванню уявлення про природу і характер зазначеного принципу. Принцип має самостійний зміст, який складається з елементів прояву свободи фізичної особи.
10. Запропоновано розширити перелік видів свобод, які походять із принципу свободи фізичної особи, тому що в цивільному праві є дія – свобода фізичної особи, що пронизує інші принципи та має найбільш загальний характер порівняно з іншими ідеями.
11. Власне розуміння принципу свободи фізичної особи дозволило обґрунтувати взаємозв'язок усіх видів свободи, що походять із нього, а також визначити базову основу принципу – свобода вибору і свобода дії.
12. Дослідження видів свобод, що походять із принципу свободи фізичної особи актуалізує питання про ефективність його дії, яку безпосередньо можна пов'язувати з такими чинниками, як:
- правова культура, яка повинна сприяти не лише формуванню особистої активності щодо здійснення і захисту своїх прав та інтересів, але й впливати на звичку користуватися своїми правами і виконувати належним чином обов'язки;
- здатність фізичної особи реалізовувати свої можливості за наявності свободи вибору, єдності прав і обов'язків, незловживання своїми правами, незалежності.
13. На основі аналізу сфери принципу свободи фізичної особи сформульовано такі висновки:
13.1. У забезпеченні досліджуваного принципу однаково мають бути заінтересовані і держава, й інші учасники цивільних правовідносин. Принцип свободи фізичної особи, по суті, визначає відносини між державою та фізичною особою, оскільки чим більше проявів розсуду з боку держави, тим меншою є дія принципу свободи фізичної особи.
13.2. Сфера цієї свободи фізичної особи, з одного боку, здатна максимально розширюватися в напрямі творчого (духовного) розвитку суб'єкта, з іншого ж боку – стискатися у сфері безпеки держави та суспільства, екології, охорони природи, моральності.
13.3. Обґрунтовано форми реалізації принципу свободи фізичної особи. Під час здійснення цивільних прав – вільно, щодо особистих немайнових прав – незалежно; у майнових правах – здійснювати будь-які дії, які не суперечать закону. Державні органи в цивільних правовідносинах мають право вчиняти тільки те, що дозволено законом.
13.4. Додатково обґрунтовується положення про те, що дія принципу свободи фізичної особи охоплює окремі інститути цивільного права, загальні правила здійснення цивільних прав і стадію формування конкретного цивільного правовідношення. Єдність правових ідей цивільного права та законодавства свідчить про доцільність нормативного закріплення свободи фізичної особи в ст.3 ЦК України як загальної засади цивільного законодавства.
13.5. Обґрунтовується положення про те, що саме розширення свободи фізичної особи в цивільному праві необхідно пов'язувати не зі збільшенням переліку суб'єк¬тивних прав фізичної особи, а з питанням вибору, що незмінно виникає перед суб'єктом у межах вже наявної свободи.
14. На основі системного підходу до принципу свободи фізичної особи та видів свобод, що виникають із нього, можна окреслити сферу його практичного застосування:
- як додаткове обґрунтування вимог уповноваженої сторони; для посилення арґументації при обґрунтуванні судового рішення;
- виконання корективної функції та як підстава для настання несприятливих наслідків (визнання нормативно-правового акта недійсним, відмова в захисті права або притягнення до відповідальності тощо);
- як спосіб тлумачення, що означає об'єктивний підхід до з'ясування та інтерпретації намірів учасників цивільно-правових відносин із метою забезпечення якнайповнішого задоволення їх прав та інтересів;
- зумовлює підвищені вимоги до змісту законодавства для забезпечення ґарантованості свободи фізичної особи.
15. Обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Цивільного кодексу України, що становлять новизну дослідження:
- доповнити cт. 3 п. 7 "Вільне переміщення капіталів, товарів і послуг на території України" та п. 8 "Свобода фізичної особи";
- виключити із частини 1 статті 12 слова "на власний розсуд", виклавши її в такій редакції: "1. Особа здійснює свої цивільні права вільно";
- доповнити ст. 13 словами "права і свободи, честь та гідність інших осіб, інтереси суспільства", виклавши ч. 2 в такій редакції: "2. При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права та свободи, честь і гідність інших осіб, інтереси суспільства, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині";
- замінити у статті 272 термін "самостійно" на термін "незалежно", виклавши перше речення ч. 1 в такій редакції: "1. Фізична особа здійснює особисті немайнові права незалежно";
- доповнити ст. 274 ч. 3 в такій редакції: "3. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи може здійснюватися тією мірою, у якій це необхідно для захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав та інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни та безпеки держави";
- замінити у назві статті 288 та ч. 1 слова "право на свободу" на слова "свобода права" та доповнити абзацем, виклавши в такій редакції:
"Стаття 288. Свобода права
1. Фізична особа має свободу права.
Свобода фізичної особи – це природний, невід'ємний, невідчужуваний на користь інших осіб стан, за якого норми цивільного права гарантують незалежним учасникам цивільних правовідносин рівну, визначувану власним вибором можливість вчиняти діяння (дії або бездіяльність), що не завдають шкоди іншим особам";
- виключити зі статті 822 п. 2 ч. 1 і ч. 2.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Ценности частного права / М. М. Агарков // Правоведение. – 1992. – № 1. – С. 25–42; № 2. – С. 31–48.
2. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения / Алексеев С. С. – М. : НОРМА, 2001. – 752 с.
3. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права / Алексеев С. С. – Свердловск : Сред.-Урал. кн. изд-во, 1964. – Вып. 2. – 226 с.
4. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
5. Алексеев С. С. Философия права / Алексеев С. С. – М. : Норма, 1998. – 338 с.
6. Алексеев С. С. Частное право : [научно-публицистический очерк] / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 158 с.
7. Арендаренко А. К вопросу о месте и роли принципа социальной справедливости в системе принципов российского права [Электронный ресурс] / А. К. Арендаренко // Право и жизнь. – 2009. – № 133 (7). – Режим доступа к журн.:
http://www.law-n-life.ru/arch/n133.aspx.
8. Аристотель. Политика / Аристотель ; [пер. с греч. С. А. Жебелева]. – М. : Изд-во М. и С. Сабашниковых, 1911. – 465 с.
9. Асланян Н. П. Категория "начала права" в российской цивилистике / Н. П. Асланян // Проблемы унификации гражданского законодательства Беларуси, России и Украины в связи с образованием Единого экономического пространства : материалы Междунар. науч.-практ. конф., 2–3 марта 2004 г.) : тезисы докл. – Белгород : Изд-во БелГУ, 2004. – С. 13–20.
10. Асланян Н. П. Основные начала российского частного права : автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.03 "Гражданское право; предпринимательство; семейное право; международное част¬ное право" / Н. П. Асланян. – М., 2002. – 50 с.
11. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации : [ учеб¬ник для юрид. вузов и факультетов] / М. В. Баглай. – М. : НОРМА–ИНФРА-М., 1998. – 752 с.
12. Басин Ю. Г. Принципы гражданского законодательства / Ю. Г. Басин // Гражданское право. Сборник статей. Общая часть : [учеб. пособие]. – Алматы, 2003. – С. 86–95.
13. Бачинин В. А. Философия права. Краткий словарь / В. А. Бачинин, В. П. Сальников. – СПб. : Лань, 2000. – 400 с. – (Серия "Мир культуры, истории и философии").
14. Безсмертна Н. Межі здійснення права приватної власності в Україні / Н. Безсмертна // Право України. – 2002. – № 6. – С. 53–56.
15. Бервено С. М. Проблеми договірного права України : [монографія] / Бервено С. М. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.
16. Богатых Е. А. Гражданское и торговое право: от древнего римского к современному российскому : [учеб. пособие] / Богатых Е. А. – [2-е изд., доп. и перераб.]. – М. : Контракт, 2000. – 351 с.
17. Боднар Т. Приватні та публічні аспекти в правовому регулюванні договірних у сфері підприємництва / Т. Боднар // Право України. – 2009. – № 8. – С. 28–31.
18. Боднар Т. В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві / Т. В. Боднар. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 272 с.
19. Бойко І. Й. Цивільне право Гетьманщини за кодексом 1743 року: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Бойко Ігор Йосипович. – Львів, 1999. – 192 с.
20. Борисова В. І. До чинників, що характеризують цивільне право України як галузь приватного права / В. І. Борисова // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 2 (41). – С. 105–116.
21. Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права / Братусь С. Н. – М. : Госюриздат, 1963. – 196 с.
22. Быстров Г. Е. Принципы советского сельскохозяйственного права / Г. Е. Быстров // Правоведение. – 1984. – № 5. – С. 96–102.
23. Васильев А. М. О правовых идеях-принципах / А. М. Васильев // Советское государство и право. – 1975. – № 3. – С. 11–18.
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. Т. В. Бусел]. – К., Ірпінь : Перун, 2003. – 1440 с.
25. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины / Венедиктов В. С. – Х. : Консум, 2006. – 304 с.
26. Витрук Н. В. Общая теория правового положения личности / Витрук Н. В. – М. : Норма, 2008. – 448 с.
27. Витушко В. А. Курс гражданского права: Общая часть. Т. 1 : [науч.-практ. пособие] / Витушко В. А. – Мн. : БГЭУ, 2001. – 414 с.
28. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России : [учеб. пособие] / Воеводин Л. Д. – М. : Изд-во МГУ, Изд. группа ИНФРА–НОРМА-М, 1997. – 304 с.
29. Вопленко Н. Н. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву : Материалы "круглого стола" / Н. Н. Вопленко // Государство и право. – 1998. – № 7 (8). – С. 43–44.
30. Гайдук А. С. Неприкосновенность собственности: "гражданско-правовой принцип" или "основное начало гражданского законодательства"? / А. С. Гайдук // Юрист. – 2002. – № 8. – С. 4–8.
31. Гамбаров Ю. С. Свобода и ее гарантии: Популярные социально-юридические очерки / Гамбаров Ю. С. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1910. – 279 с.
32. Гегель Г. Ф. В. Философия права / Гегель Г. Ф. В. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
33. Гессен И. В. Искания общественного идеала / И. В. Гессен // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / [рук. научн. проекта Г. Ю. Семигин ; науч. ред. совет : В. Н. Кудрявцев и др.]. – М. : Мысль, 1999–.–
Т. 5. Россия конец XIX–XX в. – 1999. – 829 с.
34. Глухарева Л. И. Права человека в современном мире (социально-философские основы и государственно-правовое регулирование) / Глухаре-ва Л. И. – М. : Бристъ, 2003. – 304 с.
35. Гойман В. И. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву : материалы "круглого стола" // Государство и право. – 1998. – № 7 (8). – С. 26–27.
36. Гонгало Б. М. Идеи частного права: должное и сущее. Цивилистические записки: межвуз. сб. науч. трудов. Выпуск 3. К 80-летию С. С. Алексеева. / Б. И. Гонгало. – М. : Статут ; Екатеринбург : Ин-т частного права, 2004. – С. 74–97.
37. Горський В. С. Історія української філософії: курс лекцій : [навч. посіб.] / Горський В. С. – К. : Наукова думка, 1996. – 251 с.
38. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.
39. Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы : [сб. науч. трудов] по материалам II Междунар. науч.-практ. конф., 16–17 апреля 2010 г. : тезисы докл. – Симферополь : Крымучпедгиз, 2010. – 592 с.
40. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть первая. – Офиц. изд. – М. : Юрид. лит., 1995. – 240 с.
41. Гражданский кодекс УССР // Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Украины. – 1923. – № 55. – С. 1039.
42. Гражданский кодекс. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран : в 2-х т. / [отв. ред. и сост. Н. А. Крашенинникова] ; МГУ им. Ломоносова. – М. : Норма, 2004–.–
Т. 2. Современное государство и право. – 2004. – 627 с.
43. Гражданское законодательство СССР и Союзных республик / [под ред. проф. И. Б. Новицкого]. – М. : Юрид. лит., 1957. – 780 с.
44. Гражданское право : учебник / [М. М. Агарков, С. Н. Братусь, Д. М. Генкин и др.] ; отв. ред. : Я. Ф. Миколенко, П. Е. Орловский. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1938. – 279 с.
Ч. 1. – 1938. – 279 с.
45. Гражданское право : [учебник] : в 2-х т. / [под ред. Е. А. Сухано¬ва]. – М. : БЕК, 1994–.–
Том 1. – 1994. – 384 с.
46. Гражданское право : [учебник для вузов] / [под ред. проф. Т. И. Ил-ларионовой, Б. М. Гонгало, В. А. Плетнева]. – М. : Норма–Инфра-М, 1998–.–
Ч. 1. – 1998. – 464 с.
47. Гражданское право : [учебник] / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Тол¬стого]. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Проспект, 1999–.–
Ч. 1. – 1999. – 632 с.
48. Гражданское право : [учебник] : в 2 т. / [отв. ред. проф. Е. А. Суханов]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : БЕК, 2000–.–
Т. 2. Полутом 1. – 2000. – 704 с.
49. Гражданское право : [учебник для вузов] : в 3 т. / [Н. Д. Егоров, И. В. Елисеев и др.] ; отв. ред. А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. – [6-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ТК Велби, Проспект, 2004–.–
Т. 1. – 2004. – 776 c.
50. Гражданское право Украины : [учебник для вузов системы МВД Украины] : в 2-х ч. / [А. А. Пушкин, В. М. Самойленко, Р. Б. Шишка и др.] ; под ред. проф. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко. – Х. : Ун-т внутр. дел ; Основа, 1999–.–
Часть 1. – 1999. – 440 с.
51. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / Грибанов В. П. – [2-е изд., стереотип.]. – М. : Статут, 2001. – 411 с.
52. Григорьева М. А. Понятие свободы в российском гражданском праве: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Григорьева Марина Анатольевна. – Иркутск, 2004. – 212 с.
53. Громов Н. А. Принципы уголовного процесса, их понятие, система / Н. А. Громов, В. В. Николайченко // Государство и право. – 1997. – № 7. – С. 33–40.
54. Гроций Г. О праве войны и мира : [репринт с изд. 1956 г.] / Гроций Г. – М. : Ладомир, 1994. – 868 с.
55. Гурвич М. А. Лекции по советскому гражданскому процессу : [пособие] / М. А. Гурвич ; под ред. В. Н. Бельдюгина. – М. : Изд-во ВЮЗИ, 1950. – 199 с.
56. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / В. И. Даль. – М. : Русский язык, 1991.
Т. 4. – 1991. – 684 с.
57. Дзера О. В. Цивільне право України : [підручник] : у 2 кн. / [О. В. Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.] ; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К. : Юрінком Інтер, 2002–.–.
Кн. 1. – 2002. – 720 с.
58. Дмитриев М. А. К вопросу об основных идеях российского гражданского права [Электронный ресурс] / М. А. Дмитриев // Юридический портал "Ваше право". – Екатеринбург, 10 марта 2007 г. – Режим доступа :
http://legalportal.ru/publ/11-1-0-76.
59. Дювернуа Н. Л. Чтения по гражданскому праву. Т. 1. Введение и часть общая : Вып. 2 / Дювернуа Н. Л. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1898. – 672 с.
60. Емельянов В. Гражданское право Украины : [практ. пособие для юристов, предпринимателей, всех, кто интересуется гражданским правом] / Емельянов В. – Днепропетровск : УкО ИМА пресс, 1994. – 144 с.
61. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
62. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
63. Иванов Р. Л. О понятии принципов права / Р. Л. Иванов // Вестник Омского университета, 1996. – Вып. 2. – С. 115–118.
64. Ильин И. А. Общее учение о праве и государстве (фрагменты) / И. А. Ильин // Правоведение. – 1992. – № 3. – С. 93–99.
65. Институции Юстиниана / [под ред. Л. Л. Кофанова, В. А. Томсинова ; пер. с лат. Д. Расснер]. – М. : Зерцало, 1998. – 400 с.
66. Иоффе О. С. Основы римского гражданского права / Иоффе О. С., Мусин В. А. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. – 156 с.
67. Иоффе О. С. Советское гражданское право : [курс лекций] : в 3 т. / Иоффе О. С. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1958–.–
Т. 1. – 1958. – 511 с.
68. Иоффе О. С. Советское гражданское право. Общая часть / Иоффе О. С. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1958. – 548 с.
69. История Государства и права России : [учебник для вузов] / под ред. С. А. Чибиряева. – М. : Былина, 1998. – 405 с.
70. Історія держави і права України: : [підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.] : у 2 ч. / [А. Й. Рогожин, М. М. Страхов, В. Д. Гончаренко та ін.] ; за ред. акад. Академії правових наук України А. Й. Рогожина. – К. : Ін Юре, 1996–.–
Ч. 1. – 1996. – 359 с.
71. Кавелин К. Д. Избранные произведения по гражданскому праву / К. Д. Кавелин. – [репринт. изд.]. – М. : Центр ЮрИнфоР, 2003. – 722 с. – (Библиотека "ЮрИнфоР"). – Библиогр. : с. 702–712.
72. Кавелин К. Д. Что есть гражданское право и где его пределы? / К. Д. Кавелин // Собрание сочинений : в 4 т. – СПб., 1900–.–
Т. 4. Этнография и правоведение. – 1900. – С. 760–861.
73. Каган М. С. К построению философской теории личности / М. С. Каган // Философские науки. – 1971. – № 6. – С. 16–23.
74. Каган М. С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа) / Каган М. С. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
75. Калмыков Ю. Х. О значении общих положений гражданского законодательства / Ю. Х. Калмыков // Гражданский кодекс России. Проблемы. Теория. Практика : Сборник памяти С. А. Хохлова / [отв. ред. А. Л. Маковский]. – М. : Междунар. центр фин.-экон. развития, 1998. – 480 с.
76. Камышанский В. П. Право собственности: пределы и ограничения / Камышанский В. П. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 303 с.
77. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Керимов Д. А. – М. : Аванта+, 2000. – 560 с.
78. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях : у 2 т. / [уклад. : Ю. В. Білоусов, І. Р. Калаур, С. Д. Гринько та ін.] ; за ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. – К. : Правова єдність, 2009–.–
Т. 1. – 2009. – 1168 с.
Т. 2. – 2009. – 1240 с.
79. Козлихин И. Ю. Идея правового государства. История и современность / Козлихин И. Ю. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1993. – 151 с.
80. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : [навч. посіб.] / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 336 с. – Бібліогр. : С. 325–329.
81. Колодій А. М. Принципи права України : [монографія] / Колодій А. М. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
82. Комаров В. В. Проблемы науки гражданского процессуального права / [В. В. Комаров, В. А. Бигун, В. В. Баранкова] ; под ред. проф. В. В. Кома¬рова. – Х. : Право, 2002. – 440 с.
83. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой / [отв. ред. О. Н. Садиков]. – М. : Юринформцентр, 1997. – 448 с.
84. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой, части второй, части третьей (постатейный) с постатейными материалами. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Книжный мир, 2002. – 1159 с.
85. Комментарий к Гражданскому кодексу Украины / [под ред. разработчиков проекта ГК А. Довгерта, Н. Кузнецовой, А. Подопригоры и др.]. – Х. : Одиссей, 2005–.–
Том 2. – 2005. – 1040 с.
86. Комиссарова Е. Г. Об основных началах гражданского законодательства / Е. Г. Комиссарова // Журнал российского права. – 2001. – № 5. – С. 13–20.
87. Конвенція про захист прав і основних свобод людини : [навч. посіб.] / О. Г. Кушніренко, Т. М. Слінько // Права і свободи людини та громадянина. – Х. : Факт, 2001. – С. 362–378.
88. Конституция (основной закон) Союза Советских Социалистических Республик / Конституции (основные законы) Союзных Советских Социалистических Республик. – М. : Известия Совета народных депутатов СССР, 1985. – 744 с.
89. Конституція України, прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
90. Красавчиков О. А. Диспозитивность в гражданско-правовом регулировании / О. А. Красавчиков // Советское государство и право. – 1970. – № 1. – С. 41–50.
91. Красавчиков О. А. Система советского гражданского права / О. А. Красавчиков // Советское гражданское право : [учебник] : в 2-х т. / [Илларионова Т. И., Кириллова М. Я., Красавчикова Л. О. и др. ; под ред. О. А. Красавчикова]. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Высш. шк., 1985. – 544 с.
Т.1. – 1985. – 544 с.
92. Красавчикова Л. О. Личная жизнь граждан под охраной закона / Л. О. Красавчикова ; [рец. В. П. Грибанов и др.]. – М. : Юрид. лит., 1983. – 160 с.
93. Красицька Л. В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав громадян: [монографія] / Красицька Л. В. – Донецьк : ДІВС України, 2002. – 164 с.
94. Краснова С. А. Определение понятия "добросовестность" в российском гражданском праве / С. А. Краснова // Журнал российского права. – 2003. – № 3. – С. 62–67.
95. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
96. Крусс В. И. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву : материалы "круглого стола" // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 62–63.
97. Кузнєцова Н. Принципи сучасного зобов’язального права / Н. Кузнєцова // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 9–17.
98. Кузнєцова Н. С. Основні завдання Книги першої проекту Цивільного кодексу України / Н. С. Кузнєцова // Кодифікація приватного (цивільного) права України / за ред. проф. А. Довгерта. – К. : Український центр правничних студій, 2000. – С. 123.
99. Кузнецова О. А. Нормы-принципы российского гражданского права / Кузнецова О. А. – М. : Статут, 2006. – 269 с.
100. Кузнецова О. А. Принципы гражданского права: вопросы теории и практики / О. А. Кузнецова // Правоведение. – 2005. – № 2. – С. 24–34.
101. Курдиновский В. И. К учению о легальных ограничениях права собственности на недвижимость в России : [монография] / Курдиновский В. И. – Одесса : Экон. тип, 1899. – 388 с. + 6 с.
102. Лейбниц Г. В. Сочинения : в 4 т. / Г. В. Лейбниц ; [ред., авт. вступ. статьи и примеч. И. С. Нарский]. – М. : Мысль, 1983–.– (Филос. наследие). – В надзаг. : АН СССР, Ин-т философии.
Т. 2. – 1983. – 686 с.
103. Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права / Лейст О. Э. – М. : Зерцало, 2002. – 279 с.
104. Ленин В. И. Полное собрание сочинений : в 55 т. / Ленин В. И. – [5-е изд.]. – М. : Изд-во полит. лит., 1970–.–
Т. 44 (июнь 1921 – март 1922). – 1970. – 725 с.
105. Леони Б. Свобода и закон / Б. Леони ; [пер. с англ. В. Кошкина ; под ред. А. Куряева]. – М. : ИРИСЭН, 2008. – 308 с. – (Серия "Право").
106. Лившиц Р. З. Принципы советского трудового права / Р. З. Лившиц, В. И. Никитинский // Советское государство и право. – 1974. – № 8. – С. 31–33.
107. Лившиц Р. З. Теория права / Лившиц Р. З. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
108. Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. – М. : Сов. энциклопедия, 1990. – 683 с.
109. Литовкин В. Н. Проблемы современного гражданского права : сборник статей / Литовкин В. Н. – М. : Городец, 2000. – С. 236.
110. Локк Дж. Сочинения : в 3 т. / Локк Дж. – М. : Мысль, 1988–.–
Т. 3. – 1988. – 275 с.
111. Луковская Д. И. Право, государство, политика (к разработке со-временной концепции правового государства) / Д. И. Луковская, И. Ю. Козлихин // Политико-правовое устройство реформируемой России : планы и реальность / Государственная программа "Народы России : возрождение и развитие" ; [ред. кол. В. Т. Пуляев (отв. ред.) и др.]. – СПб. : Петрополис, 1995. – Вып. 3 (Россия накануне XXI века). – С. 119.
112. Луць А. В. Свобода договору в цивільному праві України: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Луць Аліна Володимирівна. – Львів, 2001. – 166 с. + дод.
113. Луць В. В. Проблеми договірного регулювання майнових відносин за новим Цивільним та Господарським кодексами України / В. В. Луць // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 21–32.
114. Магновський І. Й. Формування ідей гарантій прав і свобод людини в українській теоретико-правовій думці / І. Й. Магновський // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф., 27 квітня 2001 р.) : тези доп. – Донецьк : ДІВС, 2001. – С. 15–19.
115. Мадіссон В. Онтологія приватного права / В. Мадіссон // Право України. – 2001. – № 1. – С. 29–33.
116. Мадіссон В. В. Основи філософії приватного права: [навч. посіб.] / Мадіссон В. В. – К. : Школа, 2004. – 144 с.
117. Макрецова А. А. Принципы гражданского права переходного периода: дис. … канд. юрид. наук : 12. 00.03 / Макрецова Александра Анатольевна. – М., 1996. – 142 с.
118. Малахов В. П. Философия права : [учебное пособие] / Малахов В. П. – М. : Академический проект ; Екатеринбург : Деловая книга, 2002. – 448 с.
119. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве / Малько А. В. –
[2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2003. – 250 с.
120. Малый энциклопедический словарь [Текст] : в 4 т. – [репринтное воспроизведение издания Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон]. – М. : ТЕРРА, 1994–.–
Т. 4. – 1994. – 592 с.
121. Мартышин О. В. Проблема ценностей в теории государства и права / О. В. Мартышин // Государство и право. – 2004. – № 10. – С. 5–14.
122. Матеріали VII звітної науково-практичної конференції науково-педагогичних працівників, курсантів і студентів Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ : у 2 ч. – Сімферополь : Ельньо, 2005–.–
Ч. 1. – 2005. – 236 с.
Ч. 2. – 2005. – 260 с.
123. Матузов Н. И. Возможность и действительность в правовой сфере / Н. И. Матузов // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 16–30.
124. Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Матузов Н. И. ; [рец. : Н. В. Витрук, В. А. Патюлин]. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1972. – 290 с.
125. Международные акты о правах человека : [cборник документов]. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1998. – 586 с.
126. Мейер Д. И. Русское гражданское право : в 2 ч. / Мейер Д. И. – М. : Статут, 1997–.–
Часть 1. – 1997. – 290 с.
127. Микрюков В. А. Ограничения и обременения права собственности и иных гражданских прав: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Микрюков Виктор Алексеевич. – Пермь, 2004. – 214 с.
128. Мир философии : [книга для чтения]. – М. : Политиздат, 1991–.–
Ч. 2. Человек. Общество. Культура. – 1991. – 624 с.
129. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права / Права і свободи людини і громадянина : [навч. посіб.] / О. Г. Кушніренко, Т. М. Слінько. – Х. : Факт, 2001. – С. 329–346.
130. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права / Права і свободи людини і громадянина : [навч. посіб.] / О. Г. Кушніренко, Т. М. Слінько. – Х. : Факт, 2001. – С. 352–361.
131. Мілаш В. Принцип свободи договору: необхідні межі при укладанні та реалізації підприємницького комерційного договору / В. Мілаш // Право України. – 2005. – № 6. – С. 50–54.
132. Мічурін Є. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (теоретико-правовий аспект) : [монографія] / Мічурін Є. О. – Х. : Юрсвіт, НДІ Приват¬ного права та підприємництва АПрН України, 2008. – 482 с.
133. Монтескье Ш. О духе законов / Ш. Монтескье // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / [рук. научн. проекта Г. Ю. Семигин ; науч. ред. совет : В. Н. Кудрявцев и др.]. – М. : Мысль, 1999– . –
Т. 3 : Европа. Америка: XVII–XX вв. – 1999. – 830 с.
134. Мороз С. П. Свобода як джерело ідеї прав людини в політико-пра-вовій думці України / С. П. Мороз // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2005. – № 4 (24). – С. 86–97.
135. Морозова Л. Я. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому гражданскому и международному праву : материалы "круглого стола" / Л. Я. Морозова // Государство и право. – 1998. – № 7 (8). – С. 57.
136. Мучник А. Г. Комментарий к Конституции Украины. Книга 1 / А. Г. Мучник. – [2-е изд., исправ. и доп.]. – К. : Парламент. изд-во, 2003. – 400 с.
137. Нагорная М. А. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву : материалы "круглого стола" / М. А. Нагорная // Государство и право. – 1998. – № 7 (8). – С. 36–37.
138. Нерсесянц В. С. Философия права : [учебник для вузов] / Нерсесянц В. С. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1997. – 652 с.
139. Нерсесянц В. С. Философия права : [учебник для вузов] / Нерсесянц В. С. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1999. – 607 c.
140. Новгородцев П. И. Введение в философию права. Ч. 2: Кризис современного правосознания / П. И. Новгородцев. – М. : Типолитография Товарищества И.Н. Кушнерев и Ко, 1909. – 393 с.
141. Об основных частных имущественных правах, признаваемых РСФСР, охраняемых её законами и защищаемых судами РСФСР : Декрет ВЦИК от 22.05.1922 г. // СУ РСФСР. – 1922. – № 36. – Ст. 674.
142. Общая теория права и государства : [учебник] / под ред. В. В. Лазарева. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юрист, 1996. – 472 с.
143. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 725000 слов и 7500 фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова / Российская академия наук ; Институт русского языка. – М. : АЗЪ, 1993. – 955 с.
144. Ойгензихт В. А. Рец. на кн.: О. Э. Лейст. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / В. А. Ойгензихт // Правоведение. – 1982. – № 6. – С. 111–113.
145. Орзих М. Ф. Личность и право / М. Ф. Орзих. – М. : Юрид. лит., 1975. – 112 с.
146. Орлова О. В. Правовая свобода личности в гражданском обществе / О. В. Орлова // Журнал российского права. – 2007. – № 5 (125). – С. 76–83.
147. Панкевич І. М. Здійснення прав людини: Проблема обмеження (загальнотеоретичний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень" / І. М. Панкевич. – Львів, 2000. – 19 с.
148. Панченко М. І. Цивільне право України : [навч. посіб.] / Панченко М. І. – К. : Знания, 2005. – 583 с. – (Вища освіта XXI століття).
149. Пашерстник А. Е. О сфере действия и принципах советского трудового права / А. Е. Пашерстник // Советское государство и право. – 1957. – № 10. – С. 92–104.
150. Підопригора О. А. Основи римського приватного права : [підруч. для студ. юрид. вузів та факультетів] / Підопригора О. А. – К. : Вентурі, 1997. – 336 с.
151. Плешаков А. Г. Диспозитивное начало в сфере гражданской юрисдикции: проблемы теории и практики / Плешаков А. Г. – М. : НОРМА, 2002. – 352 с. – (Современный гражданский и арбитражный процесс).
152. Погребняк С. П. Основоположні принципи права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень" / С. П. Погребняк. – Х., 2009. – 36 с.
153. Погрібний С. О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України : [монографія] / Погрібний С. О. – К. : Правова єдність, 2009. – 304 с.
154. Поздняков Э. А. Философия культуры / Поздняков Э. А. – М. : ИНТУРРЕКЛАМА, 1999. – 576 с.
155. Покровский И. Ф. О правовой активности личности и формировании правосознания / И. Ф. Покровский // Вестник ЛГУ. – 1971. – № 17. – Вып. 3. – 17 с. – (Серия "Экономика, философия, право").
156. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / Покровский И. А. – М. : Статут, 1998. – 353 с. – (Серия "Классика российской цивилистики").
157. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / Покровский И. А. – [3-е изд., стереотип.]. – М. : Статут, 2001. – 354 с. – (Серия "Классика российской цивилистики").
158. Полежай П. Т. Советское право и политика в период строительства коммунизма : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теория права и государства; история права и государства; история политических и правовых учений" / П. Т. Полежай. – Харьков, 1967. – 37 с.
159. Породько В. Умови правомірності обмежень житлових прав громадян / В. Породько // Право України. – 2005. – № 10. – С. 63–66.
160. Права человека : [учеб. для вузов] / отв. ред. чл.-корр. РАН, д-р юрид. наук Е. А. Лукашева. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 2001. – 573 с.
161. Права человека и современный мир / [Михайловский Н. К., Овсюк А. М., Ныпорко Ю. И., Бутейко А. Д.]. – К. : Наук. думка, 1980. – 281 с.
162. Права человека: итоги века, тенденции, перспективы / [под общ. ред. чл.-корр. РАН Е. А. Лукашевой]. – М. : НОРМА, 2002. – 448 с.
163. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву : материалы "круглого стола" // Государство и право. – 1998. – № 7. – С. 24–29.
164. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
165. Про введення мораторію на примусову реалізацію майна : Закон України від 29.11.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 77.
166. Про власність : Закон України від 27.04.2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249 (втратив чинність).
167. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Закон України від 01.07.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553.
168. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень : Закон України від 11.11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 11. – Ст. 140.
169. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення : Закон України від 22.02.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
170. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11.01.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
171. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 01.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
172. Про оренду землі : Закон України від 06.10.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46–47. – Ст. 280.
173. Про основні засади державног