ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ МАЙНА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО
НАН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Ельбрехт Валерія Вікторівна

УДК 347: 368. 1-057. 7

ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ МАЙНА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Спеціальність 12.00.03 цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Венецька Марина Віталіївна,
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник

Київ 2009

ЗМІСТ

Вступ

3

Розділ 1. Поняття та юридична характеристика договору страхування майна фізичних осіб

1.1. Генезис відносин зі страхування майна фізичних осіб

10

1.2. Місце договору страхування майна фізичних осіб у системі договорів страхування

28

1.3. Види договорів страхування майна фізичних осіб

36

1.4. Поняття (юридична характеристика) договору страхування майна фізичних осіб

47

Висновки до розділу 1

68

Розділ 2. Сторони і укладання договору страхування майна фізичних осіб

2.1. Сторони договору страхування майна фізичних осіб

71

2.2. Зміст та форма договору страхування майна фізичних осіб

88

2.3. Порядок укладання договору страхування майна фізичних осіб

112

Висновки до розділу 2

117

Розділ 3. Виконання та припинення договору страхування майна фізичних осіб

3.1. Виконання договору страхування майна фізичних осіб

121

3.2. Підстави звільнення сторін від виконання зобов‘язань за договором страхування майна фізичних осіб

142

3.3. Припинення договору страхування майна фізичних осіб

156

Висновки до розділу 3

171

Висновки

175

Список використаних джерел

180

Вступ

Підвищення добробуту населення України, розширення кола об‘єктів страхування, придбання різних видів майна у власність потребує розвитку та вдосконалення механізмів правового регулювання страхування майна фізичних осіб. Сьогодні в Україні склався і продовжує розвиватися страховий ринок, що свідчить про позитивні зрушення у ставленні суспільства до страхування − важливої галузі економіки України. У 2001 р. була прийнята нова редакція Закону України Про страхування”, в якому розширено перелік видів страхування. У 2004 році набув чинності Цивільний кодекс України, що суттєво змінив підхід до регулювання договірних зобов’язань, зокрема, до договору страхування майна фізичних осіб. Прийняття основних законодавчих актів у галузі страхування та відмова держави від монополії на нього започаткували цивілізований розвиток страхових правовідносин в Україні.
Зростаюче значення страхової діяльності, у тому числі в галузі страхування майна фізичних осіб, з одного боку, а з іншого недостатній рівень цієї діяльності, спричинює об'єктивну потребу у вдосконаленні законодавства, що регламентує цей вид страхування. Актуальність теми дослідження посилюється нестабільністю економічної ситуації в суспільстві, недостатнім рівнем поінформованості населення України про стан і можливості страхового ринку.
Теоретичну базу дослідження становлять праці відомих учених-юристів з загальних питань теорії цивільного права А.М. Бєлякової, М.І. Брагінського, С.М. Братуся, П.А. Варула, М.В. Венецької, В.В. Вітрянського, О.В. Дзери, О.В. Кохановської, О.О. Красавчікова, І.М. Кучеренко, О.Е. Лєйста, В.В. Луця, М.С. Малєіна, Г.К. Матвєєва, В.А. Ойгензіхта, О.П. Орлюк, І.О. Покровського, І.С. Самощенка, А.П. Сергєєва, В.О. Тархова, Ю.К. Толстого, М.Х. Фарукшина, Я.М. Шевченко та ін.; праці, присвячені загальним питанням страхування та проблемам майнового страхування Т.Г. Александрової, В.Д. Базилевича, К.С Базилевич, М.І. Брагінського, О.Д. Заруби, О.Б. Крутіка, В.Д. Ларічева, О.В. Мещерякової, Т.В. Нікітіної, І.В. Орлової, К.І. Пилова, А.П. Плєшкова, В.К. Райхера, В.І. Серебровського, Е.А. Уткіна, Ю.Б. Фогельсона, В.В. Шахова, М.Я. Шимінової, І.Е. Шинкаренка, Р.Б. Шишка та ін.; наукові дослідження зарубіжних авторів Г. Альпа, Д. Бланда, К. Бурроу, М. Дохерті, А. Корбетт, Р. Саватьє, К. Сеппідіна; дисертаційні дослідження на здобуття кандидатського ступеня, зокрема: О.В. Гринюк "Цивільно-правові аспекти майнового страхування в Україні", І.С. Тімуш "Цивільно-правове регулювання ризикових (алеаторних) договорів", В.М. Никифорак "Договір страхування відповідальності", В.П. Янишен "Понятие и признаки страховых правоотношений в Украине", І.О. Гуменюк "Правові основи становлення соціального страхування в Україні". Аналіз наукових джерел дав змогу виявити проблеми страхування, які досліджувались українськими і російськими вченими. Це питання укладання, зміни та розірвання договору у цивільному праві України (С.О. Бородовський); цивільно-правові аспекти майнового страхування в Україні (О.В. Гринюк); цивільно-правового договору (К.А. Граве); визначення особливостей розвитку страхової справи в Україні (Л.Л. Кінащук); державного страхування і майнового страхування (В.К. Райхер, Л.І. Рейтман); страхового права (А.І. Худяков); правового регулювання страхової діяльності в Україні (Я.О. Чапічадзе); та ін.
У своїх роботах учені здебільшого торкаються загальних питань, в окремих випадках на основі застарілої законодавчої бази, яка діяла на момент виконання досліджень. Водночас проблема договорів страхування майна фізичних осіб науковцями досліджена недостатньо, деякі аспекти цієї проблеми, зокрема цивільно-правовий аспект страхування майна фізичних осіб, залишились поза увагою науковців. Отже, недостатня розробленість проблеми, її актуальність, об'єктивна потреба в теоретичній розробці питань правового регулювання страхування майна фізичних осіб зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної програми роботи відділу цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України "Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики" (державний реєстраційний номер РК0105V000797) та "Суб'єкти цивільного права України" (державний реєстраційний номер РК0106U012117).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад договору страхування майна фізичних осіб, аналіз відповідних правових норм та обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання цього договору. Для досягнення вказаної мети автором дисертації були поставлені такі основні завдання:
‑ дослідити генезис договору страхування майна фізичних осіб у науковій літературі;
‑ визначити поняття договору страхування майна фізичних осіб, його правову сутність та мету;
‑ дослідити основні види договору страхування майна фізичних осіб;
‑ проаналізувати правовий статус сторін договору страхування майна фізичних осіб;
‑ теоретично обґрунтувати порядок укладання, зміни та припинення договору страхування майна фізичних осіб;
‑ виробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства у сфері страхування майна.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини в галузі страхування майна фізичних осіб, їх юридична природа.
Предмет дослідження складає система нормативних актів, які регулюють договір страхування майна фізичних осіб.
Методи дослідження. У роботі використані такі методи наукового дослідження: формально-логічний, вжитий для проведення аналізу норм чинного законодавства України, що регулює договір страхування майна фізичних осіб; порівняльно-правовий метод, за допомогою якого визначено особливості регулювання цього договору у зарубіжних країнах; статистичний метод, застосований при з'ясуванні сучасного стану розвитку страхування майна фізичних осіб в Україні; системно-функціональний метод уможливив визначення істотних умов договору страхування майна фізичних осіб та його правового змісту; теоретико-прогностичний метод дозволив розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері страхування майна фізичних осіб.
Нормативною базою дослідження є Конституція України, Закони України "Про страхування", Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, в яких відбито основні ідеї розвитку страхування та договору страхування майна фізичних осіб.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в українській правовій науці комплексним дослідженням договору страхування майна фізичних осіб після прийняття у 2004 році Цивільного кодексу України. Автором сформульовано низку положень, висновків, пропозицій, нових у концептуальному плані і важливих для практичної страхової діяльності. Зокрема,
вперше:
− розроблено доктринальне авторське визначення договору страхування майна фізичних осіб як домовленості страховика та страхувальника про встановлення, зміну або припинення страхових правовідносин, згідно якої страховик зобов'язується надати страховий захист майнових інтересів страхувальника, а страхувальник сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору;
− аргументовано недоцільність існування правової конструкції консенсуального договору страхування майна фізичних осіб, запропоновано легально закріпити його реальність, що сприятиме захисту страхувальників від недобросовісних дій страховиків;
− аргументовано необхідність введення окремого, заснованого на імперативі, статусу для страхувальників фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема запровадити обов’язковість страхування майна фізичних осіб підприємців, що сприятиме як захисту майнових інтересів самих підприємців, членів їх сімей, так і кредиторів та інших партнерів фізичної особи підприємця;
− з метою захисту інтересів страхувальників, спрямованих на своєчасне і повне відшкодування збитків, обґрунтовано внесення змін до пункту 5 ч. 1 ст. 991 Цивільного кодексу України наступного змісту: "невиконання обов'язку по повідомленню про страховий випадок, коли це спричинило реальні несприятливі наслідки для страховика або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру і розміру збитків";
− доведено доцільність закріплення права вигодонабувача, який у цьому договорі виступає лише третьою особою, на відмову від договору страхування, оскільки вигодонабувач, хоча і не є стороною договору, але він особа, яка має певний інтерес в цьому договорі;
− з метою захисту майнових інтересів страхувальників та спрощення процедури переоформлення договору страхування майна фізичних осіб обґрунтовано необхідність внесення змін до законодавства стосовно дії договору страхування майна фізичних осіб у разі відчуження майна (наприклад, у випадку продажу майна, розподілу майна у випадку розлучення подружжя тощо). Запропоновано закріпити у законодавстві положення, що договір страхування зберігає чинність по відношенню до нового власника майна, проте новий власник повинен повідомити страховика про зміни, що відбулись, протягом певного періоду часу (наприклад 1 3 місяці залежно від виду майна);
набули подальшого розвитку:
− характеристика тих ознак відомостей, які страхувальник зобов'язаний повідомити при укладанні договору страхування, та про зміну яких він зобов'язаний повідомляти страховика у період дії договору страхування (ст. 652 Цивільного кодексу України): 1) вони відбулися в обставинах, про які страхувальник повідомив страховика при укладанні договору; 2) ці зміни мають бути істотними, зокрема це зміни, обумовлені в договорі й у наданих страхувальникові правилах страхування, а також будь-які інші зміни, що виявляються істотними самі по собі; 3) такі зміни повинні істотно вплинути на збільшення ступеня страхового ризику;
− аргументація необхідності законодавчого закріплення за страховиком тягаря доведення настання страхового випадку, а саме, пункт 2 ст. 988 Цивільного кодексу України запропоновано викласти у такій редакції: "Протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо доведення факту настання страхового випадку та оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові".
− обґрунтування необхідності закріплення за страховиком обов'язку по відшкодуванню ним тих витрат, що поніс страхувальник при вжитті заходів по запобіганню настання страхового випадку або зменшенню його негативних наслідків. З огляду на це запропоновано викласти пункт 4 ст. 988 Цивільного кодексу України у такій редакції: "Відшкодувати витрати, понесені страхувальником при вжитті заходів по запобіганню настанню страхового випадку та у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором";
− аргументи на користь закріплення обов'язку страхувальника щодо піклування про збереження застрахованого майна та вжиття заходів по запобіганню настання страхового випадку або зменшенню його негативних наслідків. Запропоновано викласти пункт 4 ст. 989 ЦКУ у такій редакції: "Вживати заходів щодо запобігання настанню страхового випадку, а також запобігання збиткам, завданим страховим випадком, та їх зменшення";
− аргументація необхідності звузити можливості страховиків щодо довільного встановлення в договорах страхування майна фізичних осіб додаткових підстав відмови у виплаті страхового відшкодування, а саме доповнити ст. 991 Цивільного кодексу України "відмова у страховій виплаті" частиною 2 такого змісту: "Страховий випадок, що відбувся внаслідок необережності страхувальника, слугує підставою для звільнення страховика від сплати страхового відшкодування у разі, якщо страхування носить майновий характер, необережність є грубою, та це передбачено законом";
класифікація договору страхування майна фізичних осіб на види залежно від порядку встановлення страхової суми (системи страхового забезпечення): неповного майнового страхування; комбінованого страхування; системи першого ризику; системи граничного відшкодування. Ця класифікація дозволяє врахувати особливості майна, що передається на страхування, особливості ризиків, від яких воно страхується, а також потреби страхувальника, в чому полягає її практичне значення;
вдосконалено:
− визначення поняття "поліс" та "страховий сертифікат". Страховий сертифікат − документ, що видається страхувальникові на підтвердження того, що договір страхування укладено і поліс оформлено. Страховий сертифікат має юридичну силу тільки в тому випадку, якщо він підтверджується оформленим в установленому порядку полісом. Страховий поліс − документ встановленого зразка, що видається страховиком страхувальникові і засвідчує оформлення договору страхування та містить його умови. Для підтвердження факту укладання договору страхування достатньо страхового полісу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, які містяться в ньому, можуть бути використані для подальшого розвитку чинного законодавства України, а також сприятимуть удосконаленню практики роботи страхових компаній, діяльності господарських судів при розгляді спорів між учасниками страхової діяльності. Положення дисертації можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників та методичних розробок зі спецкурсу Страхове право” для юридичних вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися на І Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (Одеса, 24-25 лютого 2006 р.), Міжвузівській студентській науково-практичній конференції "Україна в контексті Європейської інтеграції: погляд майбутніх науковців" (Краматорськ, 4 квітня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Краматорського економіко-гуманітарного інституту "Україна на шляху інноваційного розвитку економіки, суспільства, особистості" (Краматорськ, 27 28 вересня 2007 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в 3-х публікаціях, опублікованих в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, та у тезах доповіді на науковій конференції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження відносин в області правового регулювання договору страхування майна фізичних осіб дозволяє підкреслити важливість вивчення проблем захисту майнових інтересів фізичних осіб у сучасних умовах. Проведено дослідження теорії та практики стосовно договору страхування майна фізичних осіб, його виникнення, становлення та розвитку в сучасних економічних умовах. Основні висновки, зроблені за результами дослідження, полягають у наступному:
1. Договір страхування майна фізичних осіб займає окреме місце як серед інших цивільно-правових договорів, так і серед інших договорів страхування, бо має ознаки, які притаманні тільки йому: самостійне правовідношення; ризиковий характер правовідносин; мета договору страхування забезпечення можливої потреби; оплатність; строковий характер відповідальності страховика; обмеженість відповідальності страховика страховою сумою, що зазначена у договорі.
2. Аналіз системи цивільно-правових договорів, складних взаємозв’язків між її елементами дозволив виокремити договір страхування майна фізичних осіб від подібних юридичних правочинів, дати вичерпне його визначення та класифікувати за видами в залежності від порядку встановлення страхової суми (системи страхового забезпечення): неповного майнового страхування; комбінованого страхування; системи першого ризику; системи граничного відшкодування. Ця класифікація дозволяє враховувати особливості майна, що передається на страхування, особливості ризиків, від яких воно страхується, а також потреби страхувальника, в чому й полягає її практичне значення.
3. На основі чинного законодавства і науково-юридичної літератури з’ясовано визначення понять страхувальник, страховик, вигодонабувач:
страхувальник” це суб’єкт страхових правовідносин, який страхує певний майновий інтерес згідно до власного бажання або вимог закону і має право вимагати від страховика здійснення страхової виплати собі або вигодонабувачеві у разі настання страхового випадку.
страховиками” визнаються юридичні особи, що створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно до Закону України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками резидентами України.
вигодонабувач” це особа, інша ніж страхувальник, на користь якого укладено договір страхування і якому страховик повинен відшкодувати спричинений страховим випадком збиток, сплативши страхове відшкодування; − це особа, яка відповідно до договору страхування або за законодавством про обов’язкове страхування має право на отримання страхової виплати; такою особою може бути сам страхувальник, який зазначив себе в якості одержувача страхової виплати; застрахована особа, на користь якої здійснюється страхування; третя особа, призначена страхувальником або визначена законом в якості одержувача страхової виплати; спадкоємці застрахованої особи, якщо в договорі страхування не вказано іншого вигодонабувача; − це третя особа, що не є застрахованою, яка має право вимоги до страховика щодо страхової виплати при настанні страхового випадку. В цьому разі договір страхування набуває конструкції договору на користь третьої особи.
4. Договір укладається шляхом надання пропозиції однією із сторін щодо укладення договору (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) іншою стороною. Процедура укладання договору страхування майна фізичних осіб містить наступні стадії:
1) подання особою заяви страховику про прийняття майна на страхування;
2) вирішення страховиком питання відносно прийняття цього майна на страхування;
3) укладання договору страхування та видача страхового полісу.
5. Оформлення договору проводиться у вигляді оформлення страхових полісів представником страхової організації у присутності страхувальника чи його довіреної особи з обов’язковим оглядом та експертизою об’єкта страхування, якщо інше не передбачено певними умовами страхування. Страховий поліс вручається (видається) страхувальнику одразу після внесення страхової премії. У випадку розстрочення платежу, після сплати першого внеску страхувальнику видається страховий поліс, а після цього квитанція чи довідка. Акцепт страхувальником оферти страховика (у разі, якщо договір оформлюється у вигляді полісу) виражається у вигляді підписання ним договору (страхового полісу).
6. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Чинне законодавство не розкриває змісту перелічених документів. На практиці вони також мають доволі різноманітний зміст та вигляд. Страховий поліс це специфічний документ, що використовується лише у страхуванні. Терміном поліс” (від фр. police, від італ. рolizza розписка, квитанція) називається документ страхової організації, що підтверджує угоду про страхування та її умови. Вважаємо за необхідне чітко визначити у законодавстві та розмежувати поняття "поліс" та "страховий сертифікат". Страховий сертифікат − документ, що видається страхувальникові на підтвердження того, що договір страхування укладено і поліс оформлено. Страховий сертифікат має юридичну силу тільки в тому випадку, якщо він підтверджується оформленим в установленому порядку полісом. Тобто у цьому випадку страхувальнику видається два документа страховий поліс і страховий сертифікат. Страховий поліс − документ встановленого зразка, що видається страховиком страхувальникові і засвідчує оформлення договору страхування та містить його умови. Поліс слугує юридичним доказом наявності договору страхування. Страховий сертифікат складається з двох частин. У першій частині перераховуються основні умови генерального поліса. Друга частина містить інформацію про товари із зазначенням страхової вартості. Проте, виходячи зі змісту законодавства, законодавець не робить різниці між поняттями "договір страхування", "страховий поліс", "сертифікат", а вживає їх як синоніми.
7. Як правило, укладання договору страхування майна фізичних осіб здійснюється шляхом приєднання страхувальника до умов страхування, викладених у правилах страхування. Вважаємо, що не можна відносити договори страхування майна фізичних осіб до договорів приєднання. Хоча умови страхування, викладені у правилах страхування, диктує страховик, все ж таки страховий поліс, що видається страхувальникові містить індивідуальні умови за кожним окремим випадком, наприклад, при страхуванні квартири строк страхування, площа квартири, місцерозташування, перелік ризиків, які страхувальник бажає застрахувати. В залежності від цього визначається й страховий платіж, що є також індивідуалізованим. Сутність договорів приєднання полягає в тому, що умови таких договорів є однаковими для всіх, незалежно від індивідуальних ознак контрагентів або їхніх побажань.
8. Договір має виконуватися двома сторонами страховиком, який повинен діяти на користь страхувальника при настанні страхового випадку, та страхувальником, який зобов’язаний своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
9. Обґрунтовано необхідність внесення змін до законодавства стосовно дії договору страхування майна фізичних осіб у разі відчуження майна (наприклад, у випадку продажу майна, розподілу майна у випадку розлучення подружжя тощо). Запропоновано закріпити у законодавстві положення, що договір страхування зберігає чинність по відношенню до нового власника майна, проте новий власник повинен повідомити страховика про зміни, що відбулись, протягом певного періоду часу (наприклад 1 3 місяці залежно від виду майна).
10. Аналіз наукових праць дозволив з’ясувати підстави припинення договору страхування майна фізичних осіб, які можуть бути зведені до трьох груп: 1) незалежні від волі сторін (у зв’язку з закінченням строку; відпадінням страхового ризику; знищенням застрахованого майнового об’єкту під впливом інших подій, ніж було передбачено страхуванням; виконання страховиком обов’язку сплати страхового відшкодування; закінченням позовної давності та деякі інші); 2) залежні від волі одного з контрагентів, (перевищення страхової суми вартості страхового інтересу за умови обману страхувальника; порушення страхувальником обов’язку повідомлення про обставини, що мають істотне значення для встановлення об’єму ризику; порушення страхувальником обов’язку повідомлення про зміни в обставинах, що впливають на збільшення ризику; прострочення у виплаті премії; неповідомлення у строк про настання страхового випадку та інші; одностороння воля страховика може служити причиною припинення страхування лише у виключних обставинах); 3) залежні від взаємної волі контрагентів (має місце лише при добровільному страхуванні).
11. Українське законодавство однозначно регламентує порядок дострокового припинення дії договору страхування та випадки повернення страхових платежів, що було сплачено страхувальником. Можливість страховика в односторонньому порядку відмовитись від договору повинна бути передбачена в договорі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М. М. Агарков. М. : Юриздат, 1940. 192 с.
2. Агеев Ш. Р. Страхование: теория, практика и зарубежный опыт / Ш. Р. Агеев, Н. М. Васильев, С. Н. Катырин. М., 1998. 376 с.
3. Базилевич В. Д. Страхова справа / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. 3-тє вид., перероб. і доп. К. : Т-во "Знання"; КОО, 2003. 250 с.
4. Базилевич В. Д. Страхова справа / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. — К. : Знання, 1997. 216 c.
5. Белых В. С. Договор страхования : понятие, форма и содержание / В. С. Белых, И. В. Кривошеев // Юрид. вестн. 1999. № 9 10. С. 10.
6. Белых В. С. Страховое право / В. С. Белых, И. В. Кривошеев. М., 2001. 224 с.
7. Бервено С. Цивільно-правова характеристика укладення договору / С. Бервено // Підприємництво, госп. і право. 2007. № 4 (136). С. 10-13.
8. Бирюков В. Г. Толковый словарь русского языка : пособие для учащихся нац. шк. / [В.Г. Бирюков, В.Г. Ветвицкий, Л.М. Гайдарова и др.]; под ред. М. И. Махмутова, А. В. Текучёва, Н. М. Шанского. Л.: Просвещение, 1981. 384 с.
9. Большая советская энциклопедия : в 30 т. М., 1972. Т. 10. 1600 с.
10. Бородовський С. О. Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03/ С. О. Бородовський; Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2005. 211 арк.
11.Брагинский М. И. Договор страхования / М. И. Брагинский. М. : Статут, 2000. 174 с.
12.Брагинский М. И. Договорное право. Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. М. : Статут, 2001. 841 с.
13.Вердников В. Г. Функция хозяйственного договора / В. Г. Вердников // Труды ВЮЗИ. М., 1971. Т. 21. С. 83.
14.Вісник Конституційного суду України № 6, 2004 р. рішення № 18-рп від 01.12.2004 р. рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) // Офіц. вісн. України. 2004. № 50. − Ст. 3288.
15. Внукова Н. Практика страхового бізнесу / Н. Внукова. К.: Либра, 1994. 80 с.
16.Воблый К. Г. Основы экономики страхования / К. Г. Воблый. М.: АНКИЛ, 1995. 228с.
17.Гавзе Ф. И. Социалистический гражданско-правовой договор / Ф. И. Гавзе. М. : Госюриздат, 1972. 168 с.
18.Генкин Д. М. Осковы советского социалистического права / Д. М. Генкин. − М., 1956. 294 с.
19.Гончарук В. Кто такой в Украине "страховой брокер" и "страховой агент"? / В. Гончарук // "Власть денег". 2008. № 167. http://www.vd.net.ua/
20.Господарський кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. 2003. № 18. Ст 144; Офіц. вісн. України. 2003. − № 11. − Ст. 462.
21.Господарський процесуальний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. 1992. − № 6. Ст. 56.
22.Государственное страхование в СССР : учеб. / под ред. Л. И. Рейтмана. М.: Финансы и статистика, 1989. 336 с.: ил.
23. Граве К. А. Страхование / К. А. Граве, Л. А. Лунц. М.: Госюриздат, 1960. 176 с.
24.Гражданский кодекс Российской Федерации от 30.11.1994г.№51-ФЗ // Собр. законодательства Российской Федерации. 1994. − №32. − Ст.3301.
25.Гражданское право / под ред. В. В. Залесского. М., 1998. Ч. 2: Обязательственное право. 703 с.
26. Гражданское право / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. СПб., 1996. 624 с.
27.Гражданское право: учеб. / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. М., 1998. Ч. 2. 784 с.
28.Гражданское право : учебник / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. 3-е изд., перераб. и доп. М.: "ПБОЮЛ Л.В. Рожников", 2000. Т. 2. 736 с.
29.Гражданское право: учеб.: в 2 т. / отв. ред. Е. А. Суханов. М.: Изд-во БЕК, 1998. Т. 1. 816 с.
30.Гражданское право: учебник: в 2 т. / под ред. Е.А.Суханова. М.: БЕК, 1993. Т. 2. 544 с.
31.Гражданское право: учеб.: в 2 т. / отв. ред. Е. А. Суханов. 2-е изд., перераб. и доп. М., 2002. Т. 2. Полутом 2 . 465 с.
32.Гражданское право России : курс лекций / под ред. О.Н. Садикова. М., 1997. Ч.2: Обязательственное право. 304 с.
33.Гражданское и торговое право капиталистических стран / под ред. В. П. Мозолина, М. И. Кулагина. М.: Высш. шк., 1980. 282 с.
34.Гринюк О. В. Цивільно-правові аспекти майнового страхування в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Гринюк О. В., Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. − К., 2004. − 210 арк.
35.Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / В. Даль. М., 1995. Т.2. 1086 с.
36.Дернбург Р. П. Обязательственное право / Г. Дернбург: пер. П. Соколовского − М, 1911.-Т.2. 456 с.
37. Договор в народном хозяйстве: вопросы общей теории / авт. кол.: М. К. Сулейманов, Б. В. Покровский, В. А. Жакенов и др.; отв. ред. М. К. Сулейманов; Акад. наук Казахской ССР; Ин-т философии и права. Алма-Ата: Наука КазССР, 1987. − 176 с.
38.Дудин А. П. Объект правоотношения (вопросы теории) / А. П. Дудин. − Саратов, Изд-во Саратов. ун-та, 1980. − 81 с.
39.Ельбрехт В.В. Еволюція страхування / В.В. Ельбрехт // Вісник / Запорізький юрид. ін-т. Запоріжжя, 2004. − № 2 (27). С. 65-72.
40. Ельбрехт В.В. Місце договору страхування майна фізичних осіб у системі договірного права / В.В. Ельбрехт // Вісник / Запорізький юрид. ін-т. Запоріжжя, 2006. − № 3 (36). С. 52-62.2
41. Ельбрехт В.В. Проблеми оферти і акцепту у договорі страхування майна громадян / В.В. Ельбрехт // Вісник / Запорізький юрид. ін-т. Запоріжжя, 2006. − № 1(34). С. 47-53.
42.Загальна декларація прав людини від 10.12.1948. // Офіц. вісн. України.− 2008. − № 93. − Ст. 3103.
43.Журавлев В.Ф. Обязательства по страхованию: учеб. пособ. / В. Ф. Журавлёв, Л. И. Лазарева. М.: Ин-т защиты предпринимателя, 1996. 75 с.
44.Заіка Ю. О. Цивільне право України. Загальна частина / Ю. О. Заіка. К.: Наук. думка, 2000. 301 с.
45.Зобов’язальне право / за ред. О. В.Дзери. К. : Юрінком Інтер, 1998. 912 с.
46.Иоффе О. С. Гражданское право: избр. труды / О. С. Иоффе. − М.: Статут, 2000. 777 с.
47. Иоффе О. С. Советское гражданское право / О. С. Иоффе. Л., 1958. Т.1. 596 с.
48.Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 12 місяців 2006 року // http://www.uainsur.com/ua
49. Кінащук Л. Історико-правовий аналіз передумов виникнення страхування / Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. 2001. №12. С. 60 62.
50. Кінащук Л. Особливості розвитку страхової справи в Україні / Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. 2002. №2. С. 26 30.
51.Кінащук Л. Л. Страхування : теорія та практика проведення: монографія / Л. Л. Кінащук. К.: Атіка, 2004. 112 с.
52.Конвенція про захист прав і основних свобод людини // Офіц. вісн. України. 1998. − № 13.; Офіц. вісн. України. 2006. − № 32. − Ст. 2371.
53.Конституція України від 28.06.1996 // Відом. Верх. Ради України. 1996. − № 30. − Ст. 141.
54.Коньшин Ф. В. Государственное страхование в СССР / Ф. В. Коньшин. М.: Госфиниздат, 1961. 336с.
55.Красавчиков О. А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание, функции / О. А. Красавчиков // Гражданско-правовой договор и его функции. Свердловск, 1980. С. 16.
56.Красавчиков О. А. Советское гражданское право / О. А. Красавчиков. М., 1968. Т. I. 567 с.
57.Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. М.: Госюриздат, 1950. 183 с.
58.Крюков В. П. Страховое право: очерки / В. П. Крюков. Саратов: Книгоизд-во В. З. Яксонова, 1925. 154 c.
59. Ліон С. Е. Договоръ страхованія по русскому праву: изслъдованіе кандидата правь С. Е. Ліона / С. Е. Ліон. М.: Т - во "Печатня С.П. Яковлева", 1892. 85 с.
60.Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: навч. посіб. / В. В. Луць. К.: Юрінком Інтер, 1999. 560с.
61.Магазинер Я. М. Объект права / Я. М. Магазинер // Правоведение. − 2000. − № 6. − С. 203 − 206.
62.Май К. С. Очерк общей части буржуазного обязательственного права / К. С. Май. М.: Внешторгиздат, 1953. − 220 с.
63.Мейер Д. И. Русское гражданское право: [в 2 ч.] / Д. И. Мейер; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, каф. гражд. права юрид. фак. М.: Статут, 1997. Ч. 2. 449, [4] с. (Серия "Классика российской цивилистики").
64.Митюков К. А. Система римского гражданского права / К. А. Митюков. М.: Изд-во БЕК, 1997 362 с.
65.Мних М. Поняття, зміст та основні вимоги до страхових договорів / М. Мних // Економіка, фінанси, право. 1999. №9. С. 18 19.
66. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [в 4 т.]/ А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2005. Т. 3 928 с. (Нормативні документи та коментарі).
67. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [в 4 т.]/ А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2005. Т. 2. 928 с. (Нормативні документи та коментарі).
68. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / за ред. О.В. Дзери, Н. С. Кузнецової, В. В. Луця. К.: Юрінком Інтер, 2005. Т. 2. 1088 с.
69. Новий тлумачний словник української мови / уклад.: В. Яременко, О.Сліпушко. К.: Аконіт, 1998. 926 с. Новий тлумачний словник української мови [Текст]: у 4-х т.: 42 000 слів: для студ. вищ. та серед. навч. закладів / уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. − К.: Аконіт, 1998. − Т.2: Ж-ОБД. − 910 с.− (Нові словники).
70.Новицкий И. Б. Общее учение об обязательстве / И. Б. Новицкий, Л. А. Лунц. М. : Госюриздат, 1954. 376 с.
71. О государственном обязательном страховании имущества, принадлежащего гражданам: Постановление Совета Министров СССР № 961 от 2 окт. 1981 г. № // Собр. постановлений правительства СССР. .1987 г. № 28. ст 165. Ст. 712 714.
72.Общая теория права и государства : учебник / под ред. В. В. Лазарева. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 1996. 472 с.
73.Обязательственное право / под ред. О. Иоффе. М.,1975. 880 с.
74.Огієнко В. І. Страхування : вчора, сьогодні, завжди / В. І. Огієнко // Вісник НБУ. 1996. №6. С.7073.
75.Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. М., 1981. 816 с.
76.Ойгензихт В. А. Проблема риска в гражданском праве / В. А. Ойгензихт. Душанбе: Ирфон, 1972. 224 с.
77. Первая директива Европейского Совета 73/239/ЕЕС о координации законов, нормативов и административных положений, относящихся к организации и осуществлению деятельности по прямому страхованию, иному, чем страхование жизни 02.02.06.
78.Пилипенко С. А. Правове забезпечення обов’язкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Пилипенко С. А. ; Нац. Акад. внутр. справ України. К., 2002. 185 с.
79. Победоносцев К. П. Курс гражданского права / К. П. Победоносцев. СПб.: Типогр. М-ва Путей Сообщения (А. Бенке), 1880. Ч. 3: Договоры и обязательства. 629 с.
80.Потапенко В. Форс-мажор : практична цінність / В. Потапенко // Юрид. журнал. 2003. № 2 (8). С. 26 27.
81.Правила добровільного страхування майна НАСК "Оранта" № 97. Затверждені рішенням Правління ВАТ НАСК Оранта” від 23 січня 2007 року № 29/1.
82. Правила добровільного страхування транспортних засобів НАСК "Оранта" № 100. Затверждені рішенням Правління ВАТ НАСК Оранта” від 6 лютого 2007 року № 51.
83.Правила страхування квартир, що належать громадянам №76. Затверждені рішенням Правління НАСК Оранта” від 22 грудня 1999 року № 64.
84. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України : Закон України від 27 квіт. 2007 р. № // Офіц. вісн. України. 2007. − № 43. − Ст. 1703.
85.Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII // Відом. Верх. Ради України. 1991. − № 49. − Ст. 682.
86. Про затвердження Положення про реєстрацію страхових та перестрахових брокерів і ведення державного реєстру страхових та перестрахових брокерів від 28 трав. 2004 року N 736: розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України // Офіц. вісн. України. 2004. − № 26. − Ст. 1721.
87.Про основи національної безпеки України : Закон України від 19 черв. 2003 р. № 964-IV // Офіц. вісн. України. 2003. − № 29. − Ст. 1433.
88.Про порядок здійснення діяльності страховими посередниками : постанова КМУ від 18 груд. 1996 р. N 1523 // Зібр. постанов Уряду України. 1996. − № 21. −Ст. 590.
89.Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12 липня 2001 року № 2664-III // Відом. Верх. Ради України. 2002. − № 1. − Ст. 1.
90.Про страхування : Закон України від 4.10.2001 р. №2745-ІІІ // Відом. Верх. Ради України. 2002. − № 1. − Ст. 1.
91.Протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 20.03.1952 // Офіц. вісн. України. 2006. − № 32. −Ст. 2372.
92.Пылов К. И. Страховое праовотношение по советскому гражданскому праву и проблемы его совершенствования: автореф. дис. канд. юр. наук. Специальность 12.00.03 - Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право / К. И. Пылов; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. − М.,1987. −18 с.
93.Райхер В. К. Государственное имущественное страхование в СССР / В. К. Райхер. Петроград, 1924. 49 с.
94.Райхер В. К. Государственное страхование в СССР / В. К. Райхер. М.: Госфиниздат, 1938. 130 с.
95.Райхер В. К. Общественно-исторические типы страхования / В. К. Райхер. М.: Изд-во АН СССР, 1947. 282 с.
96.Резолюція 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 p. "Резолюція 34/169 Генеральної Асамблеї ООН. Кодекс поведінки посадових осіб по підтримці правопорядку".
97.Рейтман Л. И. Страховое дело / Л. И. Райтман. М., 1982. 142 с.
98.Самбор М. Інтерес у праві : поняття, сутність, структура / М. Самбор // Підприємництво, госп-во і право. − 2006. № 1. С. 141 144.
99.Самбор М. Теоретико-правові уявлення інтересу в "Філософії права" Г.В.Ф. Гегеля / М. Самбор // Підприємництво, госп-во і право. − 2007. − № 1. С. 51 54.
100. Серебровский В. И. Очерки советского страхового права / В. И. Серебровский. М.: Госюриздат, 1926. 184с.
101. Серебровский В. И. Значение и понятие страхования / В. И. Серебровский // Страховое право. 1998. №1. С. 38.
102. Серебровский В. И. Избранные труды / В. И. Серебровский. М.: Статут, 1997. 562 с. (Классика российской цивилистики)
103. Серебровский В. И. Избранные труды по наследственному и страховому праву / В. И. Серебровский. М.: Статут, 1997. 567с. (Классика российской цивилистики”).
104. Серебровский В. И. Страхование / В. И. Серебровский. М. : Финанс. изд-во НКФ СССР, 1927. 144 с.
105. Сич А. Як здолати форс-мажор? / А. Сич // Юрид. газ. 2004. 25 лют. (№4 (16). С. 43 48.
106. Скакун О. Ф. Тоория тосударства и права / О. Ф. Скакун. − X., 2000. − 704 с.
107. Смирнов В. В. Залог и страхование / В. В. Смирнов. К., 1999. 101 с.
108. Советское гражданское право / под ред. В. П. Грибанова. М., 1980. Т. 2. 512 с.
109. Степанов И. Опыт теории страхового договора / И. Степанов. Казань, 1875. 203 с.
110. Степанян В. В. Ззначение категории интереса для социалистического правотворчества / В. В. Степанян // Труды Всесоюз. НИИ советского законодательства М., 1976. Т. 7. &ndash