ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім.В.М.КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

ВОРОНІН Яків Геннадійович

УДК 347.77

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ
В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.03 цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
БОШИЦЬКИЙ Юрій Ладиславович,
кандидат юридичних наук,
професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................

3

РОЗДІЛ1. Загальна характеристика охорони права інтелектуальної власності на винахід

1.1.Становлення системи правової охорони винаходу.............................

11

1.2.Поняття та об’єкт права інтелектуальної власності на винахід............................................................................................................

32

Висновки до розділу1..................................................................................

68

РОЗДІЛ2. Особливості правової охорони винаходів за цивільним законодавством України

2.1.Суб’єкти права інтелектуальної власності на винахід.......................

71

2.2.Виникнення права інтелектуальної власності на винахід та його зміст................................................................................................................

78

2.3.Патент як форма охорони винаходу.....................................................

116

Висновки до розділу2..................................................................................

133

РОЗДІЛ3. Окремі питання правової охорони службових винаходів

3.1.Правова охорона службових винаходів за законодавством України...........................................................................................................

135

3.2.Особливості застосування правових норм в процесі створення службового винаходу....................................................................................

142

Висновки до розділу3..................................................................................

170

ВИСНОВКИ..................................................................................................

174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................

178

ВСТУП

Актуальність теми. Останні роки Україна перебуває у процесі постійного подолання соціально-економічної кризи, яка ще погіршилася загальносвітовими економічними чинниками. Розвиток промислового й науково-технічного потенціалу на даний час є чи не єдиним способом вирішення ключових завдань, які стоять перед країною. Найважливішим ресурсом соціально-економічного розвитку є діяльність людини, яка своєю інтелектуальною, творчою працею сприяє науково-технічному прогресу нашої держави.
Забезпечення гідних умов діяльності винахідників та володільців патентів на ринку України вимагає створення адекватної вимогам часу системи правової охорони винаходів. При цьому правова охорона винаходів на належному рівні повинна бути гарантована державою. В свою чергу ефективна правова охорона винаходів призводить до ефективного регулювання ринкових відносин, як запоруки економічного зростання нашої держави. Ефективність правової охорони винаходів вирізняється не тільки позитивними економічними чинниками, великого значення набуває при цьому імідж країни у світовому співтоваристві.
До основних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини з правової охорони винаходів, належать близько 30 актів, які тією або іншою мірою пов’язані з правовим регулюванням винахідництва, зокрема, основоположними з них є Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28червня 1996року, Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20березня 1883року, Цивільний кодекс України від 16січня 2003року №435-IV, Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15грудня 1993року №3687-XII.
Історія розвитку суспільства свідчить про надзвичайно велику роль створення та введення в цивільний оборот винаходів, тому сьогодні держава має розробити та впровадити довгострокову програму науково-технічного й соціально-економічного розвитку України. Одним із пріоритетних напрямів цієї програми повинна бути структурна перебудова виробництва на базі новітніх технологій, яка не можлива без розвитку законодавства про охорону прав інтелектуальної власності на винаходи.
Теоретичною базою даного дисертаційного дослідження є праці вітчизняних та закордонних ученихправознавців в галузі цивільного права, а також праці, присвячені праву інтелектуальної власності. Істотне значення для підготовки дисертації мали наукові дослідження Г.О.Андрощука, Є.І.Артем’єва, М.М.Богуславського, Ю.Л.Бошицького, М.І.Брагінського, В. В. Луця, В.Ю.Джермакяна, А.С.Довгерта, В.О.Дозорцева, О.І.Доркіна, В.А.Жарова, О.Д.Корчагіна, О. В. Кохановської, Т.С.Кириченко, Н.С.Кузнєцової, І. М. Кучеренко, С.Н.Ландкофа, Н.М.Мироненко, Є.Ф.Мельника, О.П.Орлюк, М.В.Паладія, В.Л.Петрова, О.О.Пиленка, О.А.Підопригори, О.О.Підопригори, Д.М.Притики, В.О.Рясенцева, О.Д.Святоцького, О.С.Сергєєва, Р. О. Стефанчука, Н.К.Фінкель, І.Я.Хейфеца, Я.М.Шевченко, Г.Ф.Шершеневича, Ю.С.Шемшученко, Р.Б.Шишки та інших учених.
Розглянуто напрацювання Є. Ш. Гареєва, який в своєму дисертаційному дослідженні „Правова охорона винаходів” дослідив питання дострокового припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, підстави та наслідки визнання недійсними прав інтелектуальної власності на винахід, а також особливості здійснення прав інтелектуальної власності на винаходи малолітніми і неповнолітніми особами.
У своїх роботах учені здебільшого торкаються загальних питань винахідництва та особистих немайнових та майнових прав винахідників та інших осіб, які набули прав на винахід, водночас проблема цивільно-правової охорони винаходів в Україні досліджена недостатньо. Отже, недостатня розробленість проблеми, її актуальність, об’єктивна потреба в теоретичній розробці питань правового регулювання цивільно-правової охорони винаходів в Україні зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю забезпечення дотримання балансу інтересів і прав у відносинах основних зацікавлених сторін в сфері правової охорони винаходів та винахідництва: винахідника, роботодавця, держави й суспільства в цілому. Дотримання такого балансу, з урахуванням специфіки сьогодення в економіці України, є одним з основних критеріїв ефективності й дієвості патентної системи нашої держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної програми роботи відділу цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України „Проблеми імплементації норм європейського права у галузі промислової власності в законодавство України” (державний реєстраційний номер РК0102U001600) та „Проблеми удосконалення національного законодавства в галузі інтелектуальної власності в умовах інтеграції України до Європейського Союзу” (державний реєстраційний номер РК0101U005657).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад цивільно-правової охорони винаходів в Україні, аналіз відповідних правових норм та обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення системи правової охорони винаходів. Для досягнення вказаної мети автором дисертації були поставлені такі основні завдання:
- охарактеризувати історичні та економічні аспекти правової охорони винаходів;
- з’ясувати поняття та зміст винаходу як об’єкту права промислової власності;
- охарактеризувати об’єкт та суб’єкт права інтелектуальної власності на винахід, а також розкрити поняття та зміст особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності на винахід;
- розробити пропозиції з усунення прогалин діючого законодавства України в частині виникнення, зміни та припинення суспільних відносин у сфері правової охорони винаходів;
- визначити причини, що породжують або можуть призвести до порушення прав інтелектуальної власності на винахід;
- сформулювати наукові висновки і практичні рекомендації стосовно вдосконалення системи правової охорони винаходів в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі забезпечення цивільно-правової охорони винаходів у зв’язку з їх створенням та введенням в цивільний оборот.
Предметом дослідження є теоретичні праці, інші наукові дослідження, а також законодавство України та інших держав, що регулює суспільні відносини у сфері правової охорони винаходів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження став комплексний підхід до аналізу проблем правової охорони винаходів в Україні. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційної роботи з урахуванням специфіки об’єкта і предмета дослідження використані наступні методи: історичний метод дозволив простежити еволюцію правового регулювання відносин у сфері правової охорони винаходів в Україні; метод аналізу окремих норм права щодо охорони винаходів; формально-юридичний метод, заснований на застосуванні правил формальної логіки при аналізі норм цивільного законодавства, що регулюють питання правової охорони винаходів Цивільного кодексу України, Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, інших нормативно правових актів України та інших держав, а також міжнародно-правових актів у сфері правової охорони винаходів; метод індукції використовувався з метою дослідження впливу норм законодавства на загальнодержавному рівні для вивчення його впливу на суспільні відносини та необхідність внесення у зв’язку з цим змін до діючих нормативно-правових актів; метод системного аналізу використовувався при вивченні правових норм та суспільних відносин у сфері цивільно-правової охорони винаходів, усіх елементів, що становлять єдину систему правовідносин та взаємодії їх складових частин; метод порівняльно-правового аналізу застосовувався при дослідженні законодавства України та країн Європейського Союзу, США, наукових праць і судової практики.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням розглянутих автором актуальних питань цивільно-правової охорони винаходів в Україні в якій запропоновано шляхи їх вирішення. На основі комплексного аналізу наукової доктрини, нормативно - правових актів України та іноземних держав, судової практики сформульовано теоретичні висновки й практичні рекомендації, що відрізняються науковою новизною і конкретизуються у наступних положеннях:
вперше:
- запропоновано введення в юридичну термінологію поняття „проект винаходу” та обґрунтовано необхідність внесення у зв’язку з цим доповнення до Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, відповідно до якого проектом винаходу вважається результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технологій, до дати одержання результатів кваліфікаційної експертизи, відповідно до якої проект винаходу буде визнано таким, що відповідає умовам патентоздатності;
- аргументовано висновок про необхідність заміни у нормативно-правових актах з охорони прав на винаходи поняття „фахівець” на „експерт закладу експертизи”, враховуючи, що відповідність технічного рішення умові „винахідницький рівень” вирішується за наслідками проведення кваліфікаційної експертизи саме експертами закладу експертизи. У зв’язку з цим запропоновано запровадити вирішення питання наявності винахідницького рівня під час проведення кваліфікаційної експертизи колегією експертів закладу експертизи у кількості трьох осіб, які за наслідками розгляду питання про відповідність проекту винаходу критерію винахідницький рівень прийматимуть колегіальне рішення простою більшістю голосів (з метою підвищення якості прийнятого рішення про відповідність проекту винаходу умовам патентоздатності);
- аргументовано необхідність надання права на одержання патенту на винахід особі (юридичній або фізичній), за замовленням якої внаслідок науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт створено винахід, в зв’язку з чим запропоновано доповнити Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” відповідною нормою;
- доведено доцільність закріплення за роботодавцем обов’язку письмово повідомляти працівника про результати прийнятого ним рішення відносно своїх дій щодо проекту винаходу. При цьому відсутність письмового повідомлення роботодавця протягом певного строку, визначеного законодавцем, розцінюватиметься як мовчазна згода на передання всіх прав на одержання патенту працівникові. Запропоновано доповнити Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” вказаним положенням;
- доведено, що для визначення розміру та умов виплати винахіднику службового винаходу винагороди, необхідно враховувати критерій корисного ефекту від створеного винаходу, у зв’язку з чим запропоновано доповнити статтю9 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” положеннями, відповідно до яких роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу або іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем, або корисного ефекту, який може бути досягнутий роботодавцем внаслідок використання винаходу;
- визначено та науково обґрунтовано необхідність внесення доповнень до Цивільного кодексу України та Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, відповідно до яких роботодавець набуває право на одержання патенту за наявності зазначених у частині3 статті9 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” умов, лише після укладення письмового договору про винагороду із винахідником. Право роботодавця на одержання патенту на винахід виникає на підставі письмового договору і хоча б однієї із встановлених Законом умов. Також запропоновано передбачити, що право на винагороду повинно зберігатися за винахідником і у разі, коли роботодавець не одержав патент з причин, що залежали від нього самого;
удосконалено:
- понятійний апарат галузевого законодавства, зокрема сформульовано авторське визначення поняття винаходу, як результату інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технологій, який є новим, має винахідницький рівень і є придатним для промислового використання, та запропоновано внести до Цивільного кодексу України доповнення в частині цього визначення;
дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо:
- розроблення методичних рекомендацій, якими слід керуватися при вирішенні питання про відповідність винаходу моральним засадам суспільства, принципам гуманності та публічному порядку, а також з метою однакового застосування понять, визначених Цивільним кодексом України та Законом України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” запропоновано узгодити термінологію, яка застосовується у вказаних актах, взявши за основу поняття, закріплені в Цивільному кодексі України;
- визначення та обґрунтування необхідності внесення до Цивільного кодексу України та Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” норми, відповідно до якої майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив службовий винахід, якщо інше не буде встановлено договором, закріпивши при цьому за роботодавцем переважне право на набуття прав на результати інтелектуальної діяльності винахідника-працівника. З метою захисту інтересів держави та враховуючи, що службові винаходи можуть бути створені на стратегічно важливих підприємствах або підприємствах оборонної промисловості пропонується також, в порядку виключення із загального правила, розробити закон, в якому буде визначено перелік підприємств, яким належатимуть майнові права на створений працівником такого підприємства винахід.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, висвітлені в даній роботі, можуть бути використані у вищих навчальних закладах під час викладання курсів цивільного права, патентного права, при вдосконаленні законодавства України з правової охорони винаходів та винахідників, у практичній діяльності фахівців у сфері інтелектуальної власності, патентних повірених, працівників державної системи правової охорони інтелектуальної власності, судів України, а також для подальших наукових досліджень правових проблем цивільно-правової охорони винаходів в України.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були апробовані в ході проведення Хювілейної Міжнародної науково-практичної конференції „Теорія і практика євроінтеграційних процесів вищої освіти і науки” (м.Сніна (Словаччина), 14листопада 2005р.); ІІМіжнародної науково-практичної студентської конференції „Європейська юридична освіта і наука: студентський вимір” (м.Ужгород, 2225жовтня 2007р.); ХМіжнародної науково-практичної конференції „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (м.Косів, 2731січня 2009р.).
Публікації. Основні теоретичні положення й практичні пропозиції дисертаційного дослідження опубліковано в трьох статтях у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також у тезах трьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розробці теоретичних засад цивільно-правової охорони винаходів в Україні та обґрунтуванні конкретних пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання охорони винаходів. Основні висновки дисертаційного дослідження полягають у такому:
1. До визнання винаходу патентоздатним, особа, яка створила об’єкт, що претендує набути статус винаходу, винахідником вважатися не може, в зв’язку з тим, що саме кваліфікаційна експертиза винаходу може надати висновки про наявність або відсутність винахідницького рівня при створенні відповідного об’єкту.
2. Визначено та науково обґрунтовано необхідність надання правової охорони новому застосуванню продукту або процесу, в зв’язку з чим запропоновано доповнити відповідною нормою статтю459 Цивільного кодексу України.
3. Порушення патенту та прав, які виникають в зв’язку з його видачею вчиняються не тільки безпосередньо виробниками продуктів, а і особами, дії яких сприяють такому виробництву, в зв’язку з чим пропонується внести доповнення до цивільного законодавства України, відповідно до яких необхідно вирішити питання про непряме порушення прав володільця патенту, коли як порушник розглядається не тільки безпосередній виробник запатентованого раніше продукту, але і активні учасники процесу його виготовлення.
4. З метою забезпечення здоров'я населення, оборони держави, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого винаходу визначеній ним особі без згоди власника патенту у разі його безпідставної відмови у видачі ліцензії на використання винаходу, в той же час для оперативного та швидкого реагування у зв’язку з такою потребою пропонується делегувати вказані функції Кабінету Міністрів України центральному органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.
5. Доведено об’єктивну необхідність визначення на законодавчому рівні поняття „винагорода за створений винахід” та „економічна цінність винаходу”, оскільки на даний час відсутність відповідних дефініцій дозволяє трактувати окремі положення Закону, виходячи із суб'єктивного сприйняття ситуації, пов'язаної з створенням та використанням винаходів.
6. Встановлено, що у відносинах працівника й роботодавця принцип рівності не реалізується з моменту укладення трудового договору, оскільки у цьому договорі роботодавець має управлінську владу над працівником. На даний час відповідно до Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” у частині, що стосується службових винаходів, роботодавець має більше прав та можливостей їх реалізації у порівнянні із винахідником службового винаходу.
7. Досліджено сутність права роботодавця приймати рішення про збереження службового винаходу як конфіденційної інформації, та надано негативну оцінку вказаному, оскільки в такому випадку суспільство позбавляється можливості знати про реальні здобутки науки та техніки сьогодення. Збереження службового винаходу як конфіденційної інформації суперечить інтересам суспільства та держави, адже однією із функцій патентної системи є поширення інформації про створений винахід, яка стає надбанням громадськості. Якщо ж роботодавець приймає рішення щодо збереження службового винаходу як конфіденційної інформації, то не відбувається закріплення й правової реалізації права винахідника бути визнаним єдиним його творцем.
8. Встановлено, що у випадку, коли роботодавець приймає рішення щодо збереження винаходу як конфіденційної інформації, а члени авторського колективу не пов'язані з роботодавцем трудовим договором і мають намір одержати патент, вони відповідно до діючого законодавства позбавлені можливості одержати патент на винахід.
9. Аргументовано висновок про негативний вплив на відносини, які виникають у зв’язку із створенням службових винаходів відсутність в Законі України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” норми про закріплення права за винахідником бути автором матеріалів заявки на винахід, які розкривають зміст створеного винахідником службового винаходу. В Законі України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” (у випадку подачі заявки роботодавцем або у випадку передання роботодавцем права на подачу заявки іншій особі) за винахідником не закріплено право вимагати погодження з ним матеріалів заявки, що може призвести до невірного розуміння суті винаходу, наслідком чого можуть стати негативні наслідки для винахідника в частині невизнання створеного ним об’єкта як винаходу.
10. Запропоновано методи визначення розміру винагороди винахідника за створений ним винахід, які можуть бути застосовані на практиці у правовідносинах між роботодавцем та працівником-винахідником.
11. Науково обґрунтовано необхідність вирішення відносин між роботодавцем та працівником відносно створеного ним службового винаходу та прав на нього на рівних, партнерських умовах на основі принципів добросовісності, розумності та справедливості. За таких умов пропонується структура побудови відносин між винахідником та роботодавцем, відповідно до якої право на одержання патенту на службовий винахід виникає у винахідника, якщо інше не буде встановлено у договорі за домовленістю сторін, закріпивши при цьому за роботодавцем переважне право на набуття прав на результати інтелектуальної діяльності винахідника-працівника, а також на законодавчому рівні визначивши перелік стратегічно важливих підприємств, права на винаходи в яких належать таким підприємствам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АбдуллинА.И. К вопросу о соотношении права интеллектуальной собственности и принципов рынка в Евросоюзе / А.И.Абдуллин // Государство и право. М.: Наука, 1999. №2. С.7783.
2. АбельдяевЛ.С. Защита прав изобретателей и рационализаторов / Л.С.Абельдяев, А.Ф.Лагутин; [отв. ред. В.В.Тараненко]. М.: Юрид. лит., 1987. 95с.
3. Авторское и смежное право в Европейском союзе и Российской Федерации: сб. докладов и дискуссий по материалам Международных семинаров по вопросам охраны интеллектуальной собственности в сфере культуры и искусства / [отв. ред. Ю.К.Титов]. М.: М-во культуры РФ; ТАСИСИнтеллектуальная собственность”, 1997. Вып.1. 270с.
4. АзимовЧ.Н. Основы патентного права Украины: изобретение, полезная модель, промышленный образец товарный знак / АзимовЧ.Н. Харьков: Наука, 1994. 64с.
5. АйсинаФ.X. Правовые проблемы авторства в техническом творчестве: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / Ф.Х.Айсина. М., 1985. 18с.
6. АльтшуллерГ.С. Уровни изобретений / Г.С.Альтшуллер // Найти идею. [з-е изд., дополн.]. Петрозаводск: Скандинавия, 2003. С.4954 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.altshuller.ru/triz/levels.asp
7. АндрощукГ. Все про службові винаходи / Г.Андрощук. К.: Профспілки України. 1997. №4. С.103109.
8. АнтимоновБ.С. Изобретательское право / Б.С.Антимонов, Е.А.Флейшиц. М.: Юриздат, 1960. 228с.
9. АпаринаТ. Реформа договора РСТ: Обратная сторона медали / Т.Апарина // Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность. 2008. №10. С.5764.
10.АртемьевЕ.И. Изобретения, уровень техники, управление / Е.И.Артемьев, Л.Г.Кравец. М.: Экономика, 1977. 239с.
11.БезсоновН.В. Справочник изобретателя и рационализатора. Вопросы и ответы / БезсоновН.В. М.: Профиздат, 1983. 256с.
12.БеловВ.В. Интеллектуальная собственность. Законодательство и практика применения: практ. пособие / БеловВ.В., ВиталиевГ.В., ДенисовГ.М. М.: Гардарика, 1997. 320с.
13.БережанськаВ. Розробка проекту спеціального закону щодо охорони прав на комп’ютерні програми / В.Бережанська // Інтелектуальна власність. 2004. №6. С.69.
14.БерезкинВ.В. К вопросу о переуступке права на получение патента / В.В.Березкин // Проблемы интеллектуальной собственности: сб. трудов аспирантов РИИС: в 2 ч. М.: РИИС, 1999. ЧастьI. С.79.
15.БєлєвцеваВ.В. Відновлення інституту патентно-ліцензійних служб як підрозділів з охорони інтелектуальної власності на підприємствах та в організаціях / В.В.Бєлєвцева // Питання інтелектуальної власності: зб. наук. статей / ред. колегія: О.Д.Святоцький, О.П.Орлюк, О.Б.Бутнік-Сіверський, О.Ф.Дорошенко та ін. К.: НДІ інтелектуальної власності АПрН України, 2006. С.2532.
16.БобковО.И. Судебная защита субъективных прав и интересов изобретателей и рационализаторов: (Процессуальные особенности): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / О.И.Бобков. М., 1982. 16с.
17.БогуславскийМ.М. Патентные вопросы в международных отношениях: Международно-правовые проблемы изобретательства / БогуславскийМ.М. М.: АН СССР, 1962. 344с.
18.БоденхаузенГ. СССР и Парижская конвенция по охране промышленной собственности / Г.Боденхаузен // Советское государство и право. 1965. №5. С.7072.
19.БутенкоЛ.В. Доказательства открытого использования изобретения при установлении новизны / Л.В.Бутенко // Патенты и лицензии. 2004, июнь. №6. С.2832.
20.Бюллетень Верховного Суда РСФСР. 1971. №2. С.5.
21.ВоеводинаН.Л. Характер правоотношений до официального признания предложения изобретением / Н.Л.Воеводина // Вопросы гражданского права и процесса. М.: Наука, 1977. С.5864.
22.Вопросы правового регулирования по служебным объектам промышленной собственности // Комментарии к российскому патентному законодательству / [отв. ред. А.В.Волков]. М.: Роспатент, 1994. С.4755.
23.Всесоюзный институт юридических наук Министерства юстиции СССР. М.: Госюриздат, 1949. 272с.
24.ГавриловЭ.П. Комментарий к Закону Российской Федерации „Об авторском праве и смежных правах”. М.: Изд-во „Спарк”, Фонд „Правовая культура”, 1996. 224с.
25.ГавриловЭ.П. О личных неимущественных правах изобретателей и рационализаторов / Э.П.Гаврилов // Вопросы изобретательства. 1979. №12. С.2125.
26.ГавриловЭ.П. Правовые вопросы авторства и соавторства в техническом творчестве / Э.П.Гаврилов // Вопросы изобретательства. М., 1988. №1. С.2732.
27.ГанюшинВ.М. Охрана прав и законных интересов создателей изобретений в Российской Федерации: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / ГанюшинВ.М. М., 2003. 138с.
28.ГанюшинВ.М. Патентный закон и свобода изобретательского творчества / В.М.Ганюшин // Проблемы интеллектуальной собственности: сб. трудов аспирантов РГИИС. М.: РГИИС, 2000. С.2526.
29.ГанюшинВ.М. Проблемы правового регулирования служебных изобретений / В.М.Ганюшин // Правовая охрана, коммерческое использование и социальные проблемы интеллектуальной собственности: тезисы докладов Науч.-практ. конф. работников системы Роспатента: молодых специалистов, аспирантов, соискателей (Москва, 1617декабря 1999г.). М.: Роспатент, 1999. С.1314.
30.ГордонМ.В. Советское авторское право / ГордонМ.В. М.: Госюриздат, 1955. 232с.
31.Гражданское и торговое право капиталистических государств / [Александров-ДольникМ.К., АльтшуллерА.Б., БогуславскийМ.М., ЗайцеваВ.В., КейлинА.Д. и др.]; отв. ред. К.К.Яичков. М.: Международные отношения, 1966. 552с.
32.ГрингольцИ.А. Новое в судебной практике по изобретательским и рационализаторским делам / И.А.Грингольц // Вопросы изобретательства. 1967. №8. С.3539.
33.ДементьевВ.Н. Действия, нарушающие исключительное право патентообладателя / В.Н.Дементьев // Патенты и лицензии. 2002. №1. С.1927.
34.ДементьевВ.Н. О праве авторства и соавторства на изобретение / В.Н.Дементьев // Вопросы изобретательства. 1986. №3. С.15-19.
35.ДементьевВ.Н. Об исчерпании патентных прав / В.Н.Дементьев // Патенты и лицензии. 1997. №5. С.14-19.
36.ДементьевВ.Н. Требования к изобретению / В.Н.Дементьев // Вопросы изобретательства. 1990. №8. С.1316.
37.ДобровольскийГ.Ф. Судебная защита авторских прав изобретателей / Г.Ф.Добровольский // Советская юстиция. 1966. №9. С.913.
38.ДозорцевВ.А. Тенденции развития исключительных прав в Российской Федерации. Место авторского права в системе исключительных прав / В.А.Дозорцев // Авторское и смежное право в Европейском союзе и Российской Федерации: сб. докладов и дискуссий по материалам Международных семинаров по вопросам охраны интеллектуальной собственности в сфере культуры и искусства. М.: Наука, 1997. Вып.1. С.4363.
39.ДозорцевВ.А. Охрана изобретений в СССР / Дозорцев.В.А. М.: Гоисиздат, 1967. 128с.
40.ЕвдокимоваВ.Н. Монополизм в области промышленной собственности / В.Н.Евдокимова, В.И.Еременко // Патенты и лицензии. 1995. №4. С.1218.
41.ЕвстифеевА.А. Право авторства в сфере отношений изобретательского творчества: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / А.А.Евстифеев. Свердловск, 1984. 13с.
42.ЕременкоВ.И. Критерии патентоспособности по Европейскому патентному праву / В.И.Еременко // Вопросы изобретательства. 1989. №12. С.1015.
43.ЕременкоВ.И. Недобросовестная конкуренция и исключительные права на результаты интеллектуальной деятельности / В.И.Еременко // Законодательство и экономика. 2002. №7(219). С.4448.
44.ЕременкоВ. Служебные изобретения в России / В.Еременко // Интеллектуальная собственность. Вопросы изобретательства. 1993. №56. С.710.
45.ЕременкоВ. Содержание и природа исключительных прав (интеллектуальной собственности) / В.Еременко // Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность. 2000. №4. С.2838.
46.Європейська патентна конвенція [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.epo.org/patents/law/legal-texts/html/epc/2000/e/ar52.html
47.ЖуковВ. Захист комп’ютерних програм: стара проблема, що очікує зовсім нового рішення / В.Жуков // Інтелектуальна власність. 2004. №7. С.2126.
48.Загальна декларація прав людини від 10грудня 1948року // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
49.ЗадыхайлоД.В. Международное частное право: учеб. пособие / ЗадыхайлоД.В. Харьков: Наукова думка, 1998. 759с.
50.Закон про патенти Великобританії [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrpat.com.ua/laws-wrl.php?country=United%20Kingdom&law=Patents_Act_1977_CHAPTER_37.html
51.Закон СРСР «Основы гражданского законодательства Союза ССР и республік» // Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. 1991. №27. Ст.733.
52.Закон СРСР „Про винаходи в СРСР” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base62/ukr62646.htm
53.Закон України Про господарські товариства” від 19вересня 1991р. №1576-XII // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
54.Закон України Про захист економічної конкуренції” від 11січня 2001р. №2210-III // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
55.Закон України Про захист суспільної моралі” від 20листопада 2003р. №1296-IV // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
56.Закон України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15грудня 1993р. №3687-XII // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
57.Закон України Про професійні спілки, їхні права та гарантії діяльності” // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
58.Законодательство СССР по изобретательству / [сост.: В.Н.Курепина, А.Б.Бельская, М.Ю.Лиховицкая]. [2-е изд., с измен. и доп.]. М.: Гос. комитет СССР по делам изобретений и открытий; Всесоюзный науч.-исслед. ин-т патентной информации, 1983. 364с.
59.ЗамятинаК.Г. Основные права и обязанности авторов открытий, изобретений и рационализаторских предложений / ЗамятинаК.Г. Пермь: Пермское книжное изд-во, 1960. 125с.
60.Зарубежное патентное законодательство: Румыния, США, Франция, ФРГ: в 2 т. [2-е изд., доп.]. М.: Роспатент, 19981998.
Т.2: Патентные законы: Румынии, США, Франции, ФРГ. 1998. 366с.
61.ЗенинИ.А. Коммерческая тайна и ноу-хау / И.А.Зенин // Законодательство. 2005. №12. С.714.
62.ЗенинИ.А. Основы гражданского права России: конспект лекций для специалистов по праву интеллектуальной собственности / ЗенинИ.А. М.: Юрид. лит., 1993. 288с.
63.ЗубаревЛ.В. Интеллектуальная собственность и свободное движение товаров / Л.В.Зубарев // Государство и право. 1998. №1. С.6678.
64.Изобретатель и рационализатор. 1983. №3. С.1619.
65.Изобретательское право / [авт. кол.: Н.В.Миронов, И.Э.Мамиофа, Н.Б.Ловягин и др.]; отв. ред. Н.В.Миронов. М.: Юрид. лит., 1986. 224с.
66.Инженеру об изобретении / [под ред. Н.М.Зенкина]. М.: Атомиздат, 1974. 200с.
67.Интеллектуальная собственность: в 2 кн. / [состав. и комментарий В.Ф.Чигир]. Минск: Амалфея, 19971997.
Кн.2: Промышленная собственность. 1997. 624с.
68.ИонасВ.Я. Произведения творчества в гражданском праве / ИонасВ.Я. М.: Юрид. лит., 1972. 168с.
69.ИоффеО.С. Советское гражданское право: курс лекций / ИоффеО.С. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1961. 530с.
70.Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності: затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 22квітня 2005р. №247 // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
71.КазьминаС.А. Правовое регулирование служебных изобретений в Российской Федерации: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / С.А.Казьмина. М., 1997. 18с.
72.КалятинВ.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права): учебник для вузов / КалятинВ.О. М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. 459с.
73.КамілІдріс. Інтелектуальна власність потужний інструмент економічного зростання / Ідріс Каміл; [пер. з англ.]. К.: Укрпатент, 2006. 371с.
74.КаудыровТ.Е. Патентная охрана объектов промышленной собственности / Т.Е.Каудыров // Гражданское законодательство Республики Казахстан: статьи, комментарии, практика. Алматы: Баспа, 1999. Вып.8. С.6688.
75.КирзнерА.И. Патентное и авторское право / А.И.Кирзнер, В.В.Покровський. Ленинград: Госиздат, 1927. 286с.
76.КовалевВ.И. Путь к изобретению / КовалевВ.И. Ленинград: Лениздат, 1967. 68с.
77.Кодекс законів про працю України від 10грудня 1971р. №322-VIII // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
78.Кодекс інтелектуальної власності Франції 1992р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrpat.com.ua/laws-wrl.php?country=France&law=Law_No_92-597_of_July_1_1992_on_the_Intellectual_Property_Code.htm
79.КолесниковА.П. История изобретательства и патентного, дела. Важнейшие события и факты в истории отечественного изобретательства / КолесниковА.П. М.: ВНИИПИ Роспатента, 1998. 149с.
80.Кому принадлежит служебное изобретение? // Патенты и лицензии. 1994. №4. С.1517.
81.Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28червня 1996р. №254к/96-ВР // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
82.КрайнєвП.П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю монографія / КрайнєвП.П. К.: Концерн „Видавничий дім „Ін Юре”, 2004. 448с.
83.ЛамановаР.Г. Пути совершенствования российского патентного законодательства в свете действующих законов РФ и международных соглашений: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / ЛамановаР.Г. М., 1998. 182с.
84.ЛебедевИ.В. Решение вопроса об изменении состава авторов в административном порядке / И.В.Лебедев // Проблемные вопросы совершенствования системы выявления и защиты изобретений: тезисы докладов и сообщений. М.: Юрид. лит., 1986. С.155157.
85.ЛевинскиС.В. Обладатели исключительных авторских прав. Заказные произведения. Произведения, созданные в порядке выполнения служебного задания (служебные произведения). Произведения, созданные в соавторстве. Составные и коллективные произведения / С.В.Левински // Авторское и смежное право в Европейском союзе и Российской Федерации: сб. докладов и дискуссий по материалам Международных семинаров по вопросам охраны интеллектуальной собственности в сфере культуры и искусства. М.: Роспатент, 1997. Вып.1. С.8297.
86.ЛынникН.В. Интеллектуальная собственность и нематериальные активы: справ.-метод. пособие / ЛынникН.В., КукушкинА.Г., ПодшибихинЛ.И. [2-е изд., перераб. и доп.]. М.: ИНИЦ, 1998. 193с. (Российское агентство по патентам и товарным знакам).
87.ЛюНин. К дискуссии о системе правовых норм в антимонопольном законодательстве при злоупотреблении интеллектуальной собственностью / Нин Лю // Сравнительные исследования антимонопольного законодательства / [под ред. Ю.Цюаньжуна]. Пекин: Изд-во народного суда, 2006. С.492495.
88.ЛюшерФ. Конституционная защита прав и свобод личности / Ф.Люшер; [пер. с франц.]. М.: Издательская группа «Прогресс» «Универс», 1993. 384с.
89.МалеинаМ.Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита / МалеинаМ.Н. М.: МЗПРЕСС, 2000. 244с.
90.МамиофаИ. Разрешение споров о соавторстве на изобретения / И.Мамиофа // Советская юстиция. 1963. №13. С.8891.
91.МамиофаИ.Э. Правовые вопросы изобретательства / МамиофаИ.Э. Ленинград: Лениздат, 1968. 56с.
92.МахінчукВ.М. Моральні засади суспільства як один з чинників цивільного законодавства та критеріїв визначення меж здійснення особистих немайнових прав / В. М.Махінчук // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць за матеріалами Міжнародної наук.-практ. конф. (Харків, 2930квітня 2004р.). К.: Наука, 2004. С.258272.
93.МеерзонС.И. Доизобретательские правоотношения / С.И.Меерзон // Вопросы изобретательтсва. 1971. №8. С.1214.
94.МейерД.И. Русское гражданское право. Ч.1 / МейерД.И. М.: Статут, 1997. 455с.
95.МининБ. О ранге изобретений / О.Минин // Изобретатель и рационализатор. 1981. №5. С.22.
96.МироненкоН.М. Щодо питання про інтелектуальну власність / Н.М.Мироненко // Тези доповідей і наук. повідомлень наук.-практ. конф. [Проблеми підготовки нового Цивільного кодексу України”], (Київ, 2021травня 1993р.). К., 1993. С.5863.
97.Міжнародна патентна класифікація. З 1січня 2005р. діє восьма редакція МПК [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.edubryansk.ru/malahov/book_mal/g7_4.htm
98.Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16грудня 1966р. // Інформаційно-правова система „Ліга-Закон”.
99.МорскаяО.Г. Теория эквивалентов при решении патентных споров в США и Японии / О.Г.Морская // Патенты и лицензии. 2001. №10. С.4350.
100. МэггсП.Б. Интеллектуальная собственность / П.Б.Мэггс, А.П.Сергеев. М.: Юристъ, 2000. 400с.
101. НаменгеновК.Н. Абсолютные и относительные изобретательские правоотношения / НаменгеновК.Н. Алма-Ата: Общество «Знание», 1978. 238с.
102. НыроваН. Монополия интеллектуальных прав и „виртуальная экономика” постановка проблемы / Н.Нырова // Интеллектуальная собственность. Промышленность собственность. 2008. №6. С.515.
103. Общая теория прав человека / [рук. автор. кол. и отв. ред. Е.А.Лукашева]. М.: Изд-тво НОРМА, 1996. 520с.
104. Основи інтелектуальної власності: підручник для 10 кл. загально освіт. навч. закл. / [М.В.Паладій, Н.А.Побірченко, О.П.Сергеєнкова та ін.]. К.: Прок-бізнес, 2008. 208с.
105. Охрана изобретений и полезных моделей по Патентному закону Российской Федерации / [сост.: А.Д.Корчагин, В.Ю.Джермакян, Е.П.Полищук, В.Б.Талянский, В.К.Казакова и др.; под ред. А.Д.Корчагина]. СПб.: СЗПИ, 1993. 188с.
106. Охрана изобретений по патентному законодательству СССР / [под ред. А.Д.Корчагина]. М.: СЗПИ, 1991. 205с.
107. ПантелеевМ.В. Теория эквивалентов и ее использование / М.В.Пантелеев, М.А.Серова // Патенты и лицензии. 2002. №2. С.1826.
108. ПаращукС.А. Конкурентное право (правовое регулирование конкуренции и монополи