ЗАСОБИ ТА ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

1.1. Поняття забезпечення суб’єктивних прав та інтересів 10
1.2. Принципи цивільного права як основні засади забезпечення
зобов’язань 28
1.3. Забезпечення зобов’язань як інститут цивільного права 39
1.4. Засоби забезпечення кредитних зобов’язань 46

Висновки до розділу 67
РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У ПРАВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

2.1.Правове регулювання забезпечення кредитних зобов'язань
у Німеччині 70
2.2.Правове регулювання забезпечення кредитних зобов'язань в
Англії 88
2.3.Правове регулювання забезпечення кредитних зобов'язань
у США 107

Висновки до розділу 118

РОЗДІЛ ІІІ. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ КРЕДИТНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

3.1. Поняття правового режиму забезпечення
кредитних зобов’язань 122
3.2. Принцип публічності як елемент правового режиму забезпечення
виконання кредитних зобов’язань 146
3.3. Засоби забезпечення кредитних зобов’язань в міжнародному
приватному праві 159

Висновки до розділу 172

ВИСНОВКИ 176

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 281

ВСТУП

Актуальність теми. Регулювання забезпечення виконання договірних зобов'язань в Україні потребує нових правових механізмів забезпечення повернення кредитних коштів. В умовах об'єктивної потреби фінансування господарської діяльності, проблема забезпечення виконання кредитних зобов'язань набуває особливо важливого характеру. Необхідність юридичного вдосконалення механізмів правового регулювання повернення позикових коштів визначає вибір теми даного дослідження. Сучасний розвиток ринкових відносин в Україні вимагає чіткої правової регламентації всіх аспектів забезпечувальних правовідносин.
Вибір теми зумовлений відсутністю дослідження у вітчизняній правовій доктрині правовідносин забезпечення кредитних зобов'язань у комплексному системному аспекті. Засоби забезпечення виконання зобов’язань у вітчизняній правовій літературі переважно розглядаються як окремі інститути. Незважаючи на значну кількість досліджень проблематики забезпечення зобов’язань, вітчизняна доктрина приділяє недостатньо уваги необхідності єдиного підходу та системності по відношенню до інституту забезпечення виконання зобов’язань. Відсутність комплексних досліджень не дозволяє побачити забезпечення зобов’язань як єдиний складний правовий механізм.
Актуальність наукового дослідження правових проблем регулювання забезпечувальних відносин обумовлена також недосконалістю чинного законодавства України про засоби забезпечення зобов’язань та потребою наукового обґрунтування шляхів його вдосконалення, недостатньою теоретичною розробкою єдиного підходу до інституту забезпечення зобов’язань, визначення його місця у системі цивільного права. Сучасні потреби розвитку економіки України роблять проблему пошуку найбільш оптимальної моделі правового регулювання забезпеченого кредитування одним з першочергових завдань.
Транскордонний характер сучасних ринкових відносин спричиняє зростання кількості угод з іноземним елементом. Збільшення кількості таких угод є прямим наслідком використання інноваційних технологій та відображає загальну тенденцію світових ринків. Врахування інтернаціонального аспекту в законодавстві та правовій доктрині проявляється у вивченні досвіду правового регулювання аналогічних відносин у зарубіжних країнах. Вказані чинники спричиняють необхідність порівняльно-правового дослідження застосування засобів забезпечення кредитних зобов’язань в інших країнах та колізійного регулювання у вказаній сфері.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексне теоретичне осмислення правових проблем, пов'язаних із застосуванням засобів забезпечення виконання кредитних зобов'язань на основі праць вітчизняних та закордонних вчених, вивчення правових норм вітчизняного та зарубіжного законодавства у вказаній галузі з метою внесення конкретних пропозицій щодо вдосконалення механізму правового регулювання забезпечення виконання кредитних зобов’язань.
Відповідно до поставленої мети основну увагу в дисертації спрямовано на вирішення таких задач:
- визначити поняття забезпечення у загальноправовому сенсі;
- визначити місце інституту забезпечення у системі цивільного права, його структуру на підставі сучасних доктринальних досліджень;
- визначити поняття забезпечувального інтересу та виявити його ознаки;
- проаналізувати положення законодавства України та ряду зарубіжних країн у сфері забезпечення виконання кредитних зобов’язань;
- розробити пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, шляхом визначення поняття режиму забезпечення кредитних зобов’язань, розкриття його змісту та структури;
- визначити способи колізійного регулювання засобів забезпечення кредитних зобов’язань.
Об'єктом дослідження є правові відносини, що виникають між кредитором, забезпеченою стороною та стороною, що надає забезпечення. Об'єктом дослідження також є система засобів забезпечення виконання зобов'язань, їх правова природа, види.
Предметом дослідження є акти законодавства України та ряду зарубіжних країн (Росії, Німеччини, Франції, Англії, США, Китаю, канадської провінції Квебек), правові акти Європейського Союзу, які регулюють сферу забезпечення виконання кредитних зобов'язань та практика його застосування, а також доктринальні джерела, у яких висвітлюються правові аспекти забезпечення кредитних зобов’язань. Крім того, з метою вивчення історичного правового досвіду у вказаній галузі предметом дослідження стали праці видатних дореволюційних та радянських правознавців.
Методологічна основа роботи. Для досягнення наукової об’єктивності результатів використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, що застосовуються в сучасній правовій науці, зокрема діалектичний та формально-функціональний. Формально-логічний метод застосовувався для визначення поняття та структури забезпечення у загально-правовому сенсі. Системно-функціональний метод використано в ході визначення структури та поняття режиму забезпечення кредитних зобов’язань. За допомогою формально-юридичного методу проводився аналіз текстів міжнародних угод, законодавчих та нормативних актів України та інших країн. Застосування історично-правового методу дозволило простежити становлення системи публічності речового забезпечення. Порівняльно-правовий метод було використано для аналізу положень законодавства зарубіжних країн про засоби забезпечення кредитних зобов’язань та їх порівняння із засобами забезпечення кредитних зобов’язань за українським законодавством.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження склали наукові праці відомих правознавців М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, І.О. Базанова, В.А. Бєлова, С.Н. Братуся, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянскього, О.О. Вишневського, Б.М. Гонгало, А.С. Звоницького, О.С. Іоффе, Р.І. Карімулліна, Л.А. Кассо, Н.С. Кузнєцової, А.В. Латинцева, Л.А.Лунца, В.В. Луця, О.О. Маковської, Д.І. Мейера, І.Б. Новицького, С.В. Пахмана, К.П. Побєдоносцева, Й.О. Покровського, В.І. Сінайського, Є.О. Суханова, П.П. Цитовича, Г.Ф. Шершеневича, Т.С. Шкрум, Є.О. Харитонова та інших.
Під час дослідження також були використані праці таких зарубіжних юристів, як Р. Боттер, М. Венкштерн, Ф. Вольф, Ф. Вуд, Р. Гуд, У. Дробніг, Х. Кет, У. Лук, Ч. Проктор, Р. Стівенс, Й. Стротхем, Ч.Наньпін, К. Цвайгерт, М. Шилігз та інших.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складає чинне законодавство України та законодавство ряду зарубіжних країн, міжнародні-правові акти.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на рівні дисертаційного дослідження вперше у вітчизняній правовій доктрині комплексно розглянуто теоретичні та практичні проблеми, що виникають під час застосування засобів забезпечення кредитних зобов’язань. Здійснено комплексний аналіз вітчизняного законодавства в контексті запропонованої концепції режиму забезпечення кредитних зобов’язань. Крім того, сформульовано низку конкретних пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері.
Наукову новизну даного дослідження відбивають його результати.
1. Вперше на рівні дисертаційного дослідження запропоновано поняття забезпечення суб’єктивних прав та інтересів у загальноправовому сенсі. Під таким забезпеченням розуміється правовий механізм впровадження гарантій реалізації суб’єктивних прав, тобто встановлення обов’язків інших сторін або застосування захисту порушених прав. Механізм забезпечення передбачає існування способів та засобів забезпечення. Під способами забезпечення розуміються передбачені правом варіанти здійснення суб’єктивних прав, шляхом встановлення обов’язку інших осіб та застосування захисту суб’єктивних прав. Засіб забезпечення – це конкретний правовий інструмент, що використовується для забезпечення суб’єктивних прав, тобто для заохочення та стимулювання іншої сторони до належного виконання обов’язку, що кореспондується суб’єктивному праву.
2. Дістало подальшого розвитку поняття забезпечувального інтересу. Запропоновано розглядати категорію забезпечувальний інтерес у вузькому та широкому сенсах. У вузькому сенсі така категорія включає речові забезпечувальні права у чужому майні – права на чужі речі (переважно заставні засоби забезпечення). У широкому сенсі вказана категорія позначатиме інтерес кредитора у майні іншої особи, що виникає у випадку встановлення забезпечувальних прав (як зобов’язального, так і речового характеру).
3. Запропоновано віднесення інституту забезпечення до загальної частини цивільного права. Обґрунтовано висновок про те, що інститут забезпечення має дворівневу структуру. На загальному рівні здійснюється забезпечення виконання обов’язків незалежно від джерел і форми їх виникнення; рівень спеціального забезпечення відноситься до зобов’язального права.
4. Вперше на рівні дисертаційного дослідження сформульовано поняття правового режиму забезпечення зобов’язань, що розглядається як порядок регулювання забезпечення виконання зобов’язань, що виражений у комплексі правових засобів, які створюють особливу цілеспрямованість регулювання. Такий підхід до засобів забезпечення дозволяє комплексно та системно оцінити вади та переваги наявних забезпечувальних заходів та механізмів їх реалізації.
5. Здійснено порівняльний аналіз та узагальнено правове регулювання засобів забезпечення кредитних зобов’язань у зарубіжних країнах. На підставі такого аналізу запропонована класифікація типів правових систем з точки зору використання засобів забезпечення кредитних зобов’язань.
6. Вперше на рівні дисертаційного дослідження визначена ключова роль системи публічності речового забезпечення в структурі правового режиму забезпечення кредитних зобов’язань. Крім того, запропоновано змінити систему публічності речового забезпечення передбачену законодавством України з такої, що складається з реєстрації у трьох реєстрах, на систему, що базується на одному реєстрі обтяжень для всіх видів майна та прав;
7. Дістало подальшого розвитку питання колізійного регулювання засобів забезпечення кредитних зобов’язань. Визначено, що в рамках правового режиму забезпечення зобов’язань, слід спеціалізувати колізійне регулювання зобов’язальних (персональних) та речово-правових (реальних) засобів забезпечення. Запропоновано основні підходи до вирішення правових колізій у галузі забезпечувальних правовідносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету ім. Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” і планові теми дослідження Інститут міжнародних відносин Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (ТЗ НДР № 01БФ048-01), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основі результатів дисертаційної роботи можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади з метою удосконалення механізмів забезпечення кредитних зобов’язань.
Наукові положення, сформульовані за результатами дисертаційного дослідження, можуть бути використані в рамках навчального процесу, здійснюваного у навчальних закладах України юридичного профілю при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій при викладені навчального курсу „Порівняльне цивільне право”, „Міжнародне приватне право”.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені у виступах на наступних науково-практичних конференціях:
- Міжнародній науково-теоретичної конференції аспірантів та студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (18 жовтня 2001 року, м. Київ);
- Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції”, організованій Національною академією внутрішніх справ України Міністерства внутрішніх справ України (27-28 березня 2003 року, м. Київ);
- Науково-теоретичній конференції молодих вчених Інституту міжнародних відносин, організованій Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 року, м. Київ).
- Конференція молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, присвяченої 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин (14 жовтня 2004 року, м Київ).

Основні наукові положення дисертаційного дослідження викладено в 5 статтях у фахових виданнях ВАК України та у 4 опублікованих тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

Висновки

У цивільно-правовій доктрині засоби забезпечення виконання зобов’язань переважно розглядаються як окремі правові інститути цивільного права. Така ситуація обумовлена певним різноманіттям їхньої правового природи. До теперішнього моменту вітчизняною доктриною ігнорувалася необхідність єдиного системного підходу до інститут забезпечення та режиму забезпечення виконання кредитних зобов’язань.
Натомість, значний вплив забезпеченого кредитування на сучасну економіку спричиняє необхідність саме системного аналізу засобів забезпечення виконання кредитних зобов’язань та визначення місця інститут забезпечення в межах цивільного права, а також вимог до режиму забезпечення.
Українському законодавству бракує чіткості та системності у питання регулювання забезпечувальних угод. Головним чинником підвищення ефективності забезпечення виконання зобов’язань є систематизація і узгодження законодавства про засоби забезпечення, встановлення обтяжень рухомого і нерухомого майна, виконавче провадження, визнання боржника неплатоспроможним або визнання його банкрутом, тощо.
З цією метою автором вперше на рівні дисертаційного дослідження запропоновано поняття забезпечення суб’єктивних прав та інтересів у загально-правовому сенсі. Крім того, у дослідженні відзначається особлива роль загальних та спеціальних принципів приватного права в процесі забезпечення зобов’язань, зокрема кредитних.
На підставі існуючих доктринальних положень щодо місця інституту забезпечення в системі цивільного права, обґрунтовано висновок про необхідність віднесення інститут забезпечення до загальної частини цивільного права.
Також проаналізована структура забезпечувальних правовідносин та запропоновано виділення модальностей забезпечувального інтересу.
Особлива увага приділяється правовому регулюванню засобів забезпечення кредитних зобов’язань у зарубіжних країнах, оскільки у вітчизняній літературі не проводилося подібне комплексне дослідження.
Автором сформульовано поняття правового режиму забезпечення. А також визначено його основні елементи. Виявлені критерії ефективності режиму забезпечення кредитних зобов’язань та його принципи, базовим серед яких є принцип публічності речового забезпечення.
Внаслідок проведення дослідження отримано наступні теоретичні та практичні висновки.
1. Правові гарантії реалізації суб’єктивних прав – це передбачені правом можливості реалізації суб’єктивного права. Спосіб забезпечення – це поняття, яке змістовно характеризує дію щодо втілення правової гарантії, її реалізації. Способи забезпечення визначають умови та підстави встановлення обов’язку інших осіб та застосування захисту суб’єктивних прав. Засіб забезпечення – це конкретний правовий інструмент, що використовується для забезпечення суб’єктивних прав, тобто для заохочення та стимулювання іншої сторони до належного виконання обов’язку, що кореспондується суб’єктивному праву. Забезпечення суб’єктивних прав слід визначити як правовий механізм впровадження гарантій реалізації суб’єктивних прав, тобто встановлення обов’язків інших сторін або застосування захисту порушених прав.
2. Інститут забезпечення відноситься до загальної частини цивільного права і має багаторівневу структуру. На загальному рівні здійснюється забезпечення виконання обов’язків незалежно від джерела та форми їх виникнення. Таке забезпечення здійснюється за допомогою юрисдикційного чи неюрисдикційного захисту, та цивільно-правової відповідальності.
Рівень спеціального забезпечення відноситься до зобов’язального права. Відповідно, термін „засоби забезпечення зобов’язань” відносять до забезпечувальних механізмів, які встановлюються спеціально та додатково до зобов’язальних відносин.
3. Автором встановлено, що право розглянутих країн (Німеччини, Англії, США) не містить поняття забезпечення, засобів забезпечення зобов’язань та правового режиму забезпечення кредитних зобов’язань. Однак в правовій доктрині цих країн під засобами забезпечення зобов’язань маються на увазі правові механізми, що дозволяють компенсувати втрати кредитора від невиконання або неналежного виконання боржником своїх обов’язків шляхом виділення майна боржника (або третьої особи) для задоволення кредитором вимог з його вартості такого майна, чи залучення третьої сторони для гарантування виконання зобов’язань боржника.
У вказаних правопорядках визнається поділ засобів забезпечення на персональні та реальні.
Правові системи передбачають також низку квазі-забезпечувальних прав. Такі механізми не мають акцесорного характеру, однак вони теж покликані додатково до загальної системи забезпечувальних мір посилити позиції кредитора щодо боржника та третіх кредиторів.
4. Необхідно визначити основні типи правових систем за критерієм використання в них засобів забезпечення кредитних зобов’язань:
- правові системи, в яких застосовуються засоби, призначені для створення забезпечення і прямо називаються забезпеченням;
- правові системи, в яких використовується правовий титул (права власності) з метою забезпечення у поєднанні з іншими договірними механізмами;
- правові системи, що встановлюють режим єдиного комплексного забезпечення.
5. Правовий режим забезпечення виконання зобов’язань слід визначити як порядок регулювання забезпечення виконання зобов’язань, що виражений у комплексі правових засобів, які створюють особливу цілеспрямованість регулювання. Режим забезпечення виконання зобов’язань є встановленим національним законодавством, а в деяких випадках нормами міжнародного права, порядком гарантування виконання зобов’язань.
6. Зміст принципу публічності забезпечення полягає у потребі забезпеченого кредитора та третіх сторін знати, чи існують інші права на майно, що є предметом забезпечення. Відкритість відомостей про обтяження майна дає можливість кредиторові правильно визначити свій кредитний ризик, з’ясувавши черговість інших прав щодо забезпечувального майна. Прозорий режим публічності дозволяє боржникові використовувати з максимальною ефективністю свої активи з метою забезпечення та отримати доступні кредитні кошти. Дієва і прозора система реєстрації обтяжень майна дозволяє досягнути зменшення вартості кредиту та надати позичальникам можливість доступу до дешевих кредитних коштів.
Режим публічності забезпечення, передбачений українським законодавством, базується на системі реєстрації, яка складається з трьох реєстрів, що ускладнює реєстрацію та встановлення заінтересованими сторонами інформації про існування обтяжень. Автором пропонується створення єдиного реєстру обтяжень для всіх видів майна і прав, для чого необхідно внести зміни до Закону України „Про іпотеку” від 5 червня 2003 р. № 898-IV, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження” від 01 липня 2004 р. № 1952-IV, Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18 листопада 2003 р. № 1255-IV.
7. Виходячи з правової природи засобів забезпечення, в рамках правового режиму забезпечення зобов’язань, слід спеціалізувати колізійне регулювання зобов’язальних (персональних) та речово-правових (реальних) засобів забезпечення. Основними підходами до вирішення правових колізій у галузі забезпечувальних правовідносин є наступні:
- підпорядкування регулювання забезпечувальних відносин праву, яке є спеціально обраним сторонами конкретно до забезпечувальних правовідносин;
- підпорядкування регулювання забезпечувальних відносин праву, за яким регулюється основна забезпечена угода;
- підпорядкування регулювання забезпечувальних відносин праву, що регулює речово-правові аспекти забезпечення;
- підпорядкування регулювання забезпечувальних відносин праву, що має найбільш тісний зв’язок.

Результати і висновки, отримані в ході дослідження, можуть бути використані для вдосконалення механізмів забезпечення виконання кредитних зобов’язань та у подальших дослідженнях порушеної теми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х т. Т. I. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – С. 234.
2. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 752 с.
3. Алексеев С.С. Государство и право. Начальный курс. – М.: Юрид лит., 1994. – 192 с.
4. Алексеев С.С. «Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: «Статут», 1999. – 712 с.
5. Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия: Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи. – М.: «Статут», 2000. – 256 с.
6. Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3-х т. Том 1. Общая часть: Учебник. – М.: БЕК, 2000. – 288 с.
7. Ануфриева Л.П. Международное частное право: 3-х т. Том 2. Особенная часть: Учебник. – М.: БЕК, 2000. – 656 с.
8. Ануфриева Л.П. Международное частное право: 3-х т. Том 3. Трансграничные банкротства. Международный коммерческий арбитраж. Международный гражданский процесс: Учебник. – М.: БЕК, 2001. – 768 с.
9. Базанов И.А. Ипотечный режим в Болгарии. // Цивилистические исследования. Выпуск первый: Сборник научных трудов памяти профессора И.В. Федорова / Под ред. Б.Л. Хаскельберга, Д.О. Тузова. М.: «Статут», 2004. – 361 – 371.
10. Базанов И.А. Происхождение современной ипотеки. Новейшие течения в вотчинном праве в связи с современным строем народного хозяйства. – М.: «Статут», 2004. – 589 с.
11. Байбак В.В. Обязательственное требование как объект гражданского борота. – М.: Статут, 2005. – 222с.
12. Баринова Е.А. Вещные права в системе субъективных гражданских прав. // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 6 / Под. ред. О.Ю. Шилохвоста. – М.: НОРМА, 2003. – С. 137 – 174.
13. Баринова Е.В. Понятие, виды, формы гражданско-правовой ответственности за нарушение договорного обязательства. // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 6 / Под. ред. О.Ю. Шилохвоста. – М.: НОРМА, 2003. – С. 274 – 310.
14. Барткус Г. Закон Литвы о залоге движимого имущества. // Право на этапе перехода. ЕБРР: юридический департамент. Лондон. № 4622. – 2000 г. – С. – 58 – 61.
15. Бауман Д. Використання інформації про кредитні історії позичальників. // Українське комерційне право – № 4/ 2003 – С. 61 – 72.
16. Белов А.П. международное предпринимательское право: Практическое пособие. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 2001. – 2001. – 336 с.
17. Белов В. Н. Финансовые договоры. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 192 с.
18. Белов В.А. Гражданское право: Общая и Особенная части: Учебник / Институт актуального образования "ЮрИнфоР-МГУ". – М.: АО "Центр ЮрИнфоР", 2003. – 960 с.
19. Белов В.А. Денежные обязательства. – М.: АО "Центр ЮрИнфоР", 2001. – 236 с.
20. Белов В.А. Новые способы обеспечения исполнения банковских обязательств // Бизнес и банки. 1997. № 45 (367). Октябрь. С. 1 – 2; 1997. № 46 (368). Ноябрь. С. 5 – 10.
21. Белов В.А. Поручительство. Опыт теоретических конструкций и обобщение арбитражной практики. М.: "ЮрИнфоР", 1998. – 233 с.
22. Белов В.А. Практика вексельного права. – М.: ЮрИнфоР, 1998. – 384 с.
23. Белов В.А. Ценные бумаги в российском гражданском праве / Е.А. Суханов (ред.). – М., 1996. – 448 с.
24. Беневоленская З.Э. Доверительное управление имуществом в сфере предпринимательства. – СПб.: «Юридический центр Пресс», 2002 – 282 с.
25. Бенцианова Т.Д. Оговорка о сохранении права собственности за продавцом до оплаты товара. // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 8 / Под. ред. О.Ю. Шилохвоста. – М.: НОРМА, 2004. – С. 304 – 347.
26. Бирюкова Л.А. Фидуциарная собственность как способ обеспечения защиты кредитора. // Актуальные проблемы гражданского права. Сборник статей. – М.: Статут. – 2000. – 193 – 207 с.
27. Богатырев Ф.О. Залог прав. // Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 4 / Под ред. М.И. Брагинского – М.: Норма , 2002.- С. 168 – 201.
28. Богатых Е. Гражданское и торговое право. – М.: Контракт, 2000. – 351 с.
29. Богатых Е.А. Гражданское и торговое право: от древнего римского к современному российскому. – М., 1996. – 191с.
30. Боднар Т.В. Гарантія як вид забезпечення виконання зобов’язань за Цивільним кодексом України. // Вісник господарського судочинства – № 2/ 2003 – С. 143 – 150
31. Борисов А.Б. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части первой, части второй, части третей (постатейный) с постатейными материалами. – М.: Книжный мир, 2005. – 1159 с.
32. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – М.: «Статут», 2002. – 848 с.
33. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. М.: «Статут», 2001. – 800 с.
34. Бушев А.Ю., Макарова О.А. Попондопуло В.Ф. Коммерческое право зарубежных стран: Учебное пособие / Под общ. ред. В.Ф.Попондопуло . – СПб.: Питер, 2003. – 288с.
35. Быкова И.Н. Понятие банковской гарантии в унифицированных международных актах и Гражданском кодексе Российской Федерации. // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 8 / Под. ред. О.Ю. Шилохвоста. – М.: НОРМА, 2004. – С. 243 – 261.
36. Вагацума С., Ариндзуми Т. Гражданское право Японии. В 2 кн. Кн. первая. М.: Прогресс, 1983. – 352 с.
37. Василевская Л.Ю. Ипотечное свидетельство и закладная по германскому и российскому праву. // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 4. – М.: Статут; Екатеринбург: Институт частного права, 2005. – С. 334 – 346.
38. Василевская Л.Ю. Учение о вещных сделках по германскому праву. – М.: «Статут», 2004. – 538 с.
39. Васьковский Е.В. Учебник гражданского права. – М.: «Статут», 2003. – 382 с.
40. Венкштерн М. Основы вещного права. // Проблемы гражданского и предпринимательского права Германии. / Пер. с нем. - М.: Издательство БЕК, 2001 – С. 161 – 228.
41. Вилкова Н.Г. Договорное право в международном обороте. – М.: «Статут», 2002. – 511 с.
42. Витрянский В.В. Договор займа: общие положения и отдельные виды договора. – М.: «Статут», 2004 – 333 с.
43. Витрянский В.В. Кредитный договор: понятие, порядок заключения и исполнения. М.: Статут, 2005. – 221 с.
44. Вишневский А.А. Банковское право. Краткий курс лекций. М.: «Статут», 2002. – 271 c.
45. Вишневский А.А. Банковское право Англии. – М.: Статут, 2000. – 300 с.
46. Вишневский А.А. Банковское право Европейского Союза: Учебное пособие. – М.: «Статут», 2000. – 388 с.
47. Галущенко Г.В. Питання міжнародного приватного права у міжнародних договорах України про правову допомогу. – К.: „Юстініан”, 2005. – 472 с.
48. Германское право. Часть первая. Гражданское уложение / Пер. с нем. Серия: Современное зарубежное и международное частное право. М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 552 с.
49. Гладышев С.И. Исполнительное производство Англии. – М.: «Лекс-Книга», 2002. – 223 с.
50. Гонгало Б.М. Учение об обеспечении обязательств. – М.: "Статут", 2002. – 222 с.
51. Господарський процесуальний кодекс України. – К.: "Інюре", 2001. – 104 с.
52. Гражданский кодекс Латвийской Республики. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. – 830 с.
53. Гражданский кодекс Российской Федерации от 21.10.1994 г., часть 1 /Собрание законодательства РФ. – 1994. – № 32. – с. 3301.
54. Гражданский кодекс Российской Федерации от 22.12.1995 г., часть 2 /Собрание законодательства РФ. – 1996. – № 5. – 410 с.
55. Гражданское и торговое право зарубежных государств.: Учебник. / Отв. ред. Е.А.Васильев, А.С. Комаров. – 4-е изд., перераб. и доп. В 2-х т. – Т. II. – М.: "Международные отношения", 2005. – 640 с.
56. Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учебное пособие / Под общей редакцией В.В. Безбаха и В.К. Пучинского. – М.: МЦФЭР, 2004. – 896 с.
57. Гражданское и торговое право капиталистических стран: Учеб. Пособие / Под ред. В.П. Мозолина и М.И. Кулагина. М.: Высшая школа, 1980. – 382 с.
58. Гражданское право: В 2 т. Том I. Учебник / Отв. ред. Е.А.Суханова. М.: БЕК, 2002. – 816 с.
59. Гражданское право: В 2 т. Том II. Полутом 1: Учебник / Отв. ред. Е.А.Суханова. М.: БЕК, 2002. – 704 с.
60. Гражданское право: В 2 т. Том II. Полутом 2: Учебник / Отв. ред. Е.А.Суханова. М.: БЕК, 2002. – 544 с.
61. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сборник нормативных актов. Обязательственное право: Учеб. пособие / Под ред. В.К. Пучинского, М.И. Кулагина, М.: Изд-во УДН, 1980. – 293 с.
62. Гражданско-правовое регулирование банковской деятельности: Учебное пособие / Под ред. проф. Е.А. Суханова. М.: "ЮрИнфоР", 1994. – 256 с.
63. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: «Статут», 2001. – 411 с.
64. Гриджук Д.М., Олійник В.О. Забезпечення кредитних зобов'язань у діяльності банків. – К.: Істина, 2001. – 253 с.
65. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права. – М.: "Зерцало”, 2003. – 496 с.
66. Гришин Д.А. Неустойка: современная теория. // Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 2 / Под ред. В.В. Витрянского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 2000. – С. 103 – 140
67. Гузикова С.В. Доверительное управление: гражданско-правовые отношения и их юридическое содержание. // Актуальные проблемы гражданского права. / Под ред. С.С. Алексеева; Исследовательский центр частного права. Уральский филиал. Российская школа частного права. Уральское отделение – М.: «Статут», 2000. – С. 296 – 317.
68. Дахан Ф. Законы о сделках с обеспечением в развитых странах: разоблачая мифы. // Право на этапе перехода. ЕБРР: юридический департамент. Лондон. № 4622. – 2000 г. – С. 41–50.
69. Дахан Ф., Кутеницова Є., Симсон Д. Исполнение обязательств по обеспеченным сделкам в Центральной и Восточной Европе: эмпирическое исследование. // Право на этапе перехода. ЕБРР: юридический департамент. Лондон. № 5085 – 2001 г. – С. 5 – 17.
70. Делей Ф. Обеспечение исполнения договоров в станах с переходной экономикой. // Право на этапе перехода. ЕБРР: юридический департамент. Лондон. № 5085. – 2001 г. – С. 17 – 23.
71. Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для вузов / Под общ. ред. В.С. Нерсесянца – М.: НОРМА, 2002 – 784 с.
72. Дювернуа Н.Л. Чтения по гражданскому праву. Т.2: Учения о вещах. Учение о юридической сделке. – М.: Зерцало, 2004 – 320 с.
73. Единообразный торговый кодекс США. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. - 425 с.
74. Ем В.С., Дудкин С.Н., Лаврищева А.А., Рогова Е.С. Правовые проблемы организации рынка ипотечного кредитования в России / В.С. Ем (ред.). – М.: Статут, 1999. – 252 с.
75. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право: Учеб. пособие. – М.: Форум, 1998. – 264 с.
76. Жалинский А., Рёрихт А. Введение в немецкое право. – М.: Спарк, 2001. – 767с.
77. Загорулько Е.А. Заклад как вещный способ обеспечения исполнения обязательств: Дис… кан-та юр. наук: 12.00.03 – Харьков, 1997. – 174 с.
78. Законы гражданские с разъяснениями Правительствующего Сената и комментариями русских юристов. Составил И.М. Тютрюмов. Книга четвертая. М.: «Статут», 2004. – 635 с.
79. Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень” № 1255–IV від 18. 11. 2003 р. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
80. Закон України „Про банки і банківську діяльність” N 2121-III від 7 грудня 2000 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
81. Закон України „Про виконавче провадження” N 606-XIV від 21 квітня 1999 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
82. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” N 2343-XII від 14 травня 1992 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
83. Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
84. Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження” № 1952–IV від 01 липня 2004 р. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
85. Закон України „Про заставу” № 2654–ХІІ від 02. 10. 1992 р. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
86. Закон України „Про іпотеку” № 898–IV від 05. 06. 2003 р. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
87. Закон України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” N 979–IV від 19 червня 2003 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
88. Закон України „Про міжнародне приватне право” N 2709–IV від 23 червня 2005 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
89. Закон України „Про організацію формування та обігу кредитних історій” N 2704–IV від 23 червня 2005 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
90. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” N 2664–III від 12 липня 2001 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
91. Закон України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” N 978–IV від 19 червня 2003 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
92. Звекова И.А. Развитие института поручительства в российском праве. // Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 2 / Под ред. В.В. Витрянского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 2000. – С. 141 – 192.
93. Звонова Е.А. Международное внешнее финансирование в современной экономике. – М.: Экономика, 2000. – 326 с.
94. Земельний кодекс України. К.: Атіка, 2001 – 96с.
95. Зобов'язальне право. / За редакцією О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1997р. –910 с.
96. Иоффе О.С. Избранные труды: В.4 т. Т.ІІ. Советское гражданское право. СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 511 с.
97. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права». 2-е изд., испр. – М. «Статут», 2003, – 782 с.
98. Інструкція Національного банку України „Про методичні рекомендації по застосуванню банками Закону України ”Про заставу” № 23015/11 від 08. 10. 1993 року. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
99. Канашевський В.А. Внешнеэкономические сделки. Правовое регулирование / М.: Междунар. отношения, 2005. – 304 с.
100. Карапетов А.Г. Иск о присуждении к исполнению обязательств в натуре. – М.: «Статут», 2003. – 190 с.
101. Карапетов А.Г. Соотношения принципа реального исполнения и мер гражданско-правовой ответственности. // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 6 / Под. ред. О.Ю. Шилохвоста. – М.: НОРМА, 2003. – С. 311 – 348.
102. Каримуллин Р.И. Права и обязанности сторон кредитного договора по российскому и германскому праву. – М.: «Статут», 2001. – С.15
103. Карпов М.С Гражданско-правовые меры оперативного воздействия. – М.: «Статут», 2004. – 141 с.
104. Кассо Л.А. Понятие залога в современном праве. – М.: Статут, 2000. – 283 с.
105. Кипиани В. Последние тенденции в сделках с обеспечением по законам Грузии. // Право на этапе перехода. ЕБРР: юридический департамент. Лондон. № 5085 – 2001 г. – С. 7– 17.
106. Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – 430 с.
107. Конвенция Организации Объединённых Наций о независимых гарантиях и резервных аккредитивах. Інтернет: – http://www.un.org./russia/documen/convents/credit.htm
108. Кот О.О. Перехід прав кредиторів: Історія. Теорія. Законодавство. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 160 с.
109. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение. – М.: "Международные отношения", 2001. – 476 с.
110. Кочеткова Ю.А. Соотношение вещно-правовых и обязательственно-правовых способов защиты прав собственности: древнеримские истоки и современна Россия. // Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 2 / Под ред. В.В. Витрянского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 2000. – С. 8 – 43.
111. Кравчук Н.Р. Лизинговые отношения как предмет гражданско-правового регулирования. // Актуальные проблемы гражданского права. / Под ред. С.С. Алексеева; Исследовательский центр частного права. Уральский филиал. Российская школа частного права. Уральское отделение – М.: «Статут», 2000. – С. 207 – 260.
112. Кроль К. Взятие в залог оффшорных валютных счетов российских заемщиков. // Право на этапе перехода. ЕБРР: юридический департамент. Лондон. № 4622. – 2000 г. – С. – 70 – 75.
113. Кудашкин В.В. Актуальные вопросы международного частного права. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 160 с.
114. Кузнєцова Н.С. Принципи сучасного зобов’язального права України. // Українське комерційне право – № 4/ 2003 – С.9 – 15.
115. Кулагин М.И. Избранные труды. М.: «Статут» (в серии «Классика российской цивилистики»), 1997, – 330 с.
116. Латынцев А.В. Обеспечение выполнения договорных обязательств. – М.: Лекс-книга, 2002. – 284 с.
117. Липовецкая Т.Л. Некоторые вопросы регулирования гражданским законодательством договора финансирования под уступку денежного требования. // Актуальные проблемы гражданского права. / Под ред. С.С. Алексеева; Исследовательский центр частного права. Уральский филиал. Российская школа частного права. Уральское отделение – М.: «Статут», 2000. –С. 261 – 295.
118. Лисюкова Е.А. Пределы свободы договора в Гражданском кодексе Российской Федерации и Принципах международных коммерческих договоров. // Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 4 / Под ред. М.И. Брагинского – М.: Норма , 2002. – С. 287 – 305.
119. Лугинина Ю.С. Основные положения Конвенции 1980 г. о праве, применимом к договорным обязательствам и Межамериканской конвенции 1994 г. о праве, применимом к международным договорам (сравнительный анализ). // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 5 / Под ред. В.В. Витрянского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 2002. – С. 390 – 421.
120. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Статут, 1999. - 352 с.
121. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України: Навч. посіб. – К.: Школа, 2004. – 160 с.
122. Маковская А.А. Залог денег и ценных бумаг. – М.: Статут, 2000. – 287 с.
123. Масленников В.В. Зарубежные банковские системы. – М.: ТД «Элит-2000», 2001. – 392 с.
124. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.9/Add.1 від 28 травня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
125. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.2/Add.5 від 15 травня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
126. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.2/Add.3 від 16 травня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
127. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.6/Add.7 від 28 травня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
128. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.6/Add.10 від 28 травня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
129. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.5/Add.10 від 30 травня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
130.
131. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.2/Add.7 від 10 січня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
132. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.14/Add.4 від 16 січня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
133. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.13 від 10 січня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
134. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.2/Add.11 від 10 січня 2003р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
135. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.2/Add.9 від 05 листопада 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
136. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.3. від 27 листопада 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
137. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.6 від 27 листопада 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
138. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.6/Add.1 від 27 листопада 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
139. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG. VI/WP.6/Add.4 від 14 жовтня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
140. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/574 від 01 жовтня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
141. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.18/Add.1 від 29 травня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
142. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.16/Add.1 від 04 квітня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
143. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.19/Add.1 від 11 квітня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
144. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.18 від 12 квітня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
145. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.17/Add.6 від 16 квітня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
146. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.13/Add.5 від 18 квітня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
147. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.14/Add.7 від 18 квітня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
148. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.14/Add.2 від 24 квітня 2002р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
149. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.2/Add.6 від 07 жовтня 2004р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
150. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.2/Add.10 від 15 червня 2004р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
151. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.2/Add.17 від 26 липня 2004р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
152. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP15./Add.19 від 10 грудня 2004р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
153. Матеріали Робочої групи VI (Забезпечувальні інтереси) Комісії ООН з права міжнародної торгівлі. Документ: А/СN.9/WG.VI/WP.15./Add.17 від 08 грудня 2004р. – Інтернет: http://www.uncitral.org/english/workinggroups/wg_6/wg6-sec-index-e.htm
154. Медведев И.Г. Международное частное право и нотариальная деятельность. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 272 с.
155. Международное частное право. (Действующие нормативные акты). – М.: Институт международного права и экономики имени А.С. Грибоедова, 1999. – 624 с.
156. Международное частное право: Иностранное законодательство / Предисл. А.Л. Маковского; сост. и науч. ред. А.Н. Жильцов, А.И. Муранов. М.: Статут, 2000. – 892 с. (Серия: "Современное зарубежное и международное частное право").
157. Международное частное право: Учебник / Л.П. Ануфриева, К.А. Бекяшев, Г.К. Дмитриева и др.; Отв. ред. Г.К. Дмитриева. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2003. – 688 с.
158. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. / Под общ. ред. Л.Н. Красавиной. – М.: "Финансы и статистика", 2000. – 606 с.
159. Мейер Д.И. Древне русское право залога. // Избранные произведения по гражданскому праву. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2003 – 389 с.
160. Мейер Д.И. Русское гражданское право. М.: „Статут”, 2000. – 831 с.
161. Мережко А.А. Коллизионное право США – К.: 2003. – 136 с.
162. Мережко А.А. Транснациональное торговое право (lex mercatoria). – К.: Таксон, 2002. – 464 с.
163. Мережко А.А. Договор в частном праве – К.: 2003. – 176 с.
164. Методологія приватного права: Зб. наук. прац. / Редкол.: О.Д. Крупчан (голова) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003 – 480 с.
165. Михайлов Д.М. Международные расчеты и гарантии. М.: ФБК-Пресс, 1998 – 366 с.
166. Міжнародні розрахунки та валютні операціїї. За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 329 с.
167. Наказ Міністерства юстиції України „Про внесення змін до Інструкції про проведення виконавчих дій та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна N 141/5 від 20.12.2004 р. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
168. Наказ Міністерства юстиції України „Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна” N 31/5 від 09.06.99 р. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
169. Наказ Міністерства юстиції України „Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв” N 73/5 від 29.07.2004 р. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
170. Нам К.В. Убытки и неустойка как формы договорной ответственности. // Актуальные проблемы гражданского права / Под. ред. М.И. Брагинского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 1999. – С. 330 – 379.
171. Наньпин Ч. Залог движимого имущества по законодательству России и Китая (Сравнительно-правовой анализ). – М.: «Статут», 2004. – 190 с.
172. Новоселова Л.А. Обеспечение интересов должника при уступке права требования. // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 3. – М.: Статут; Екатеринбург: Институт частного права, 2005. – С. 190 – 223.
173. Новоселова Л.А. Проценты по денежным обязательствам. – М.: «Статут», 2003 – 192 с.
174. Носелова Л.А. Сделки уступки права (требования) в коммерческой практике. Факторинг. – М.: «Статут», 2003. – 494 с.
175. Павлович Я.А. Независимые документарные обязательства. М.: Волтерс Клувер, 2006. – 160 с.
176. Павлодский Е.А. Договоры организаций и граждан с банками. – М.: Статут, 2000. – 266 с.
177. Папе Г. Институт несостоятельности: общие проблемы и особенности правового регулирования в Германии. Пер.с нем. – М.: БЕК, 2002. – 272 с.
178. Пахман С.В. Обычное гражданское право в России. – М.: Зерцало, 2003. – 736 с.
179. Петров Е.Ю. Понятие, признаки и виды недвижимости. // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 2. – М.: Статут; Екатеринбург: Институт частного права, 2005. – С. 179 – 202.
180. Писков И.П. Границы действия принципа обязательного включения. // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 2. – М.: Статут; Екатеринбург: Институт частного права, 2005. – С. 258 – 279.
181. Писсаридес Ф. Мюнт Х. Воздействие практики залогового обеспечения на кредитование мелких и средних предприятий. // Право на этапе перехода. ЕБРР: юридический департамент. Лондон. № 4622. - 2000 г. – С. – 62 – 69.
182. Плешанова О.П. Права ипотечного кредитора: юридическая природа и основные положения. // Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 2 / Под ред. В.В. Витрянского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 2000. – С. 73 – 102.
183. Победоносцев К.П. Курс гражданского права. Первая часть: Вотчинные права. М.: ”Статут”, 2002. – 800 с.
184. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под редакцией В.А. Томсинова. – М.: Издателсьво «Зерцало», 2003. – 608 с.
185. Покровская А.Б. Соглашение о праве, применимом к гражданско-правовым сделкам, осложненным иностранным элементом. // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 5 / Под ред. В.В. Витрянского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 2002. – С. 340 – 389.
186. Покровський И.А. Основные проблемы гражданского права. – М.: “Статут”, 2001. – 354 с.
187. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна” N 830 від 5 липня 2004 р. – Комп’ютерна правова бібліотека „Ліга: Закон”.
188. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Тимчасового порядку державн