ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП

РОЗДІЛ І
Загально-теоретична характеристика договорів з цінними паперами
1.1. Поняття і правова природа цивільно-правових договорів з цінними паперами
1.2. Система цивільно-правових договорів з цінними паперами
Висновки до розділу

РОЗДІЛ ІІ
Цивільно-правові договори про передання прав на цінні папери і прав, посвідчених цінними паперами
2.1. Характеристика договорів, що передбачають передання прав власності на цінні папери
2.2. Характеристика договорів, що передбачають передання прав, посвідчених цінними паперами
Висновки до розділу

РОЗДІЛ ІІІ
Визнання цивільно-правових договорів з цінними паперами недійсними
3.1. Поняття та підстави визнання договорів з цінними паперами недійсними
3.2. Види недійсних договорів з цінними паперами
Висновки до розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 3

11
54
64

67

91
120

123
143
171

174

178

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку суспільних відносин характеризується частковою заміною обігу товарно-матеріальних цінностей оборотом документів, що посвідчують певні права на такі цінності, якими, зокрема, є цінні папери. Спрощений через цінні папери обіг засобів виробництва та іншого майна обумовив формування юридичних правил, пов’язаних з обігом самих цінних паперів.
Цивільно-правові договори про передання цінних паперів та/або прав, посвідчених цінними паперами, є практично єдиним поширеним способом обігу цінних паперів. Особливий об’єкт таких договорів, яким є цінні папери, вимагає вдосконалення існуючих прийомів документування прав власності на цінні папери і прав, посвідчених ними, та оптимізації процедури укладення таких договорів.
Потребують подальшого вивчення питання теоретичного обґрунтування щодо розширення кола прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами в умовах збільшення кількості видів цінних паперів. Система договорів з цінними паперами належить до мало досліджених у галузі цивільного права. Значний масив принципових питань правового регулювання такого виду зобов’язань не одержав належного вирішення у нормотворчій практиці і висвітлення у теоретичних дослідженнях, що обумовлено нерозробленістю доктринальних засад регулювання зазначених договорів, не дозволяє визначити належне їм місце у системі цивільно-правових договорів, виявити критерії й чітко відмежувати від суміжних правових інститутів, встановити характер взаємозв’язку між ними і не сприяє стабільності їх правового регулювання.
Все наведене і обумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.
Ступінь наукової розробки даної проблеми. Теоретичні проблеми правового регулювання договорів з цінними паперами в українській правовій науці останніх років не були предметом комплексного дослідження. В науковій літературі висвітлювались лише окремі питання правового регулювання цивільно-правових угод (договорів) і деякі особливості обігу цінних паперів за такими угодами як в теоретичному, так і в практичному аспектах. В роботі використано результати досліджені, які проводили М.М.Агарков, С.С.Алексєєв, В.А.Бєлов, Д.В.Боброва, М.І.Брагінський, О.М.Вінник, Д.М.Гєнкін, О.В.Дзера, А.С.Довгерт, О.С.Іоффе, Н.С.Кузнєцова, Т.В.Кашаніна, А.С.Комаров, А.Д.Корецький, О.О.Красавчиков, Л.О.Лунц, В.В.Луць, Г.К.Матвєєв, Д.І.Мейєр, Д.В.Мурзін, Н.С.Нерсесов, А.Я.Пилипенко, О.А.Підопригора, В.В.Посполітак, Ю.В.Романець, Р.Саватьє, І.В.Спасібо-Фатєєва, В.І.Труба, І.Т.Тарасов, Ю.К.Толстой, Р.О.Халфіна, Я.М.Шевченко, Н.Д.Шестакова, Г.Ф.Шершеневич, В.С.Щербина, Л.Р.Юлдашбаєва, В.Ф.Яковлєв та інші.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота включена до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до бюджетної теми №ДР019И007725 „Удосконалення правового механізму реалізації та захисту прав і інтересів людини і громадянина в Україні” (Протокол засідання вченої ради від 24 грудня 2001 року).
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з прав на цінні папери та прав, посвідчених цінними паперами, а також з реалізації таких прав за цивільно-правовими договорами.
Предметом дослідження стали норми чинного законодавства України в галузі правового регулювання цивільно-правових договорів з цінними паперами. Предмет дослідження також включав Рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, роз’яснення Президії Вищого Господарського (Арбітражного) суду, Оглядові листи Вищого Господарського (Арбітражного) суду. Автором самостійно опрацьована і узагальнена практика розгляду справ в судах.
Фактологічна база дисертації ґрунтується на матеріалах юридичної практики, з питань правового регулювання укладення, виконання, зміни, розірвання, визнання недійсними та неукладеними цивільно-правових договорів з цінними паперами, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, а також неузагальненої практики.
Основна мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб, виходячи з досягнень цивільно-правової науки, аналізу правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо цивільно-правових договорів з цінними паперами виявити і визначити особливості таких договорів; порядок передання прав на цінні папери і прав за цінними паперами на підставі цивільно-правових договорів; особливості цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин; провести системний аналіз правового регулювання цивільно-правових договорів з цінними паперами. Мета полягає також в тому, щоб, на підставі власних висновків, розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства з досліджуваних проблем.
Відповідно до поставленої мети автором визначені основні завдання дисертаційного дослідження: проаналізувати динаміку наукових поглядів, законодавство України та іноземних держав, а також судову практику для виявлення особливостей правового регулювання договорів з цінними паперами; визначити поняття договору з цінними паперами, проаналізувати ознаки цінних паперів, як об’єктів таких договорів; охарактеризувати правову природу прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами; визначити підстави та порядок передання прав на цінні папери та прав за цінними паперами на підставі цивільно-правових договорів; проаналізувати недійсні договори, визначити умови дійсності і підстави (умови) недійсності договорів з цінними паперами; охарактеризувати неукладені договори і виявити критерії їх відмежування від недійсних договорів.
Методологічна основа дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження автор керувався загальнонауковим діалектичним методом та окремими науковими методами історичного, порівняльно-правового, формально-догматичного, системно-структурного аналізу. За допомогою діалектичного методу досліджувалось формування і розвиток вітчизняного та іноземного законодавства щодо нормативного регулювання цивільно-правових договорів з цінними паперами. Історичний метод дозволив дослідити динаміку розвитку інституту цінних паперів, його правового регулювання, починаючи з приватного права Стародавнього Риму. Широко використовувався під час написання дисертації метод порівняльно-правового дослідження. Саме з його допомогою з’ясовувалось закономірне і випадкове, загальне і особливе в нормативному регулюванні договорів з цінними паперами. З допомогою формально-догматичного методу досліджувалась правова природа договорів, цінних паперів і прав за цінними паперами, здійснювалась зовнішня обробка емпіричного матеріалу; досліджувались юридичні факти, формувались визначення та загальна концепція дисертації. Також цей метод відіграв особливу роль у систематизації та класифікації емпіричного матеріалу. За допомогою системно-структурного аналізу досліджено місце інститутів, що регулюють цивільно-правові договори з цінними паперами в системі договірного права. Позитивну роль відіграли соціологічний, інструментальний, аксіологічний підходи до проблеми дослідження, методи звернення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу, живого пізнання, особистого спостереження та ряд інших. Кожен з них у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднанні з іншими.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вперше в Україні на рівні дисертаційного дослідження системно розглядаються цивільно-правові договори з цінними паперами. В роботі викладено результати комплексного дослідженням правової природи прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами; обґрунтовується доцільність введення і пропонуються визначення нових поняття: „анулювання договору”, „складне (кваліфіковане) волевиявлення”, „умови (підстави) недійсності договору”; розглядається правовий режим електронних документів.
Новизна дисертаційного дослідження конкретизується, зокрема, в науково-теоретичних положеннях, висновках, та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні:
1. Обґрунтовано висновок про те, що цінні папери незалежно від форми випуску можуть бути представлені легітимними документами: електронними або паперовими.
Наведене стало підставою для наступного висновку про те, що на цінні папери, незалежно від їх форми випуску, може бути розповсюджений правовий режим рухомих речей.
2. Виявлено правову природу прав за цінними паперами, яка полягає в тому, що система прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами, включає, окремо або в сукупності, речові, зобов’язальні, членські (управлінські) права.
Наведене виступило підґрунтям для висновку про взаємозв’язок прав, посвідчених цінними паперами, і окремих видів цінних паперів, який полягає в тому, що правовий режим прав за цінними паперами визначається в залежності від сукупності ознак самого цінного папера.
3. Обґрунтовано висновок, що передання прав на іменні цінні папери не потребує для цього пред’явлення цінного паперу зобов’язаній особі та не пов’язане з внесенням змін до систем обліку таких цінних паперів, їх емітентів і власників.
На підставі наведеного встановлено особливий порядок волевиявлення, яке має місце при переданні прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами: передання прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів характеризується складним (кваліфікованим) волевиявленням особи, яка прийняла рішення про передання.
4. Запропоновано визначення порядку передання прав на ордерні цінні папери і прав, посвідчених ордерними цінними паперами, як таке, що здійснюється одночасно з моменту передачі самого цінного папера з вчиненим індосаментом.
5. Обґрунтовано, що передання прав на іменні цінні папери і права, посвідчених іменними цінними паперами, за цивільно-правовими договорами, відбувається з моменту досягнення згоди про їх відчуження, який визначається моментом укладення (оформлення) останнього документа: договору або передавального розпорядження.
6. Встановлено, що передання прав на цінні папери на пред’явника і прав, посвідчених такими цінними паперами, відбувається одночасно, визначається нормами речового права і здійснюється в порядку, передбаченому для обороту рухомих речей шляхом передачі самого папера на пред’явника.
7. Обґрунтовано висновок про те, що передання прав за іменними цінними паперами в порядку активної цесії не відповідає правовій природі прав за іменними цінними паперами та характеру відносин між учасниками зазначених правовідносин (цедентом і цесіонарієм, з одного боку, та емітентом і власником іменних цінних паперів, з іншого).
8. Уточнено поняття договору з цінними паперами яке, зокрема, полягає у визнанні такого договору правочином, що вчинений двома або більше суб'єктами цивільного права і направлений на встановлення, зміну, припинення суб'єктивних цивільних прав та юридичних обов'язків щодо цінних паперів.
9. Встановлено, що презумпція абстрактності щодо цінних паперів може бути спростована через публічну достовірність, яка встановлює обмеження заперечень боржника, але не повну їх відсутність. Обґрунтовано, що абстрактність цінних паперів не носить абсолютний характер для емісійних цінних паперів, крім паперів на пред’явника.
На підставі цих та інших висновків дисертантом вносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, які також складають наукову новизну дослідження, зокрема:
1) запропоновано нормативно закріпити відкритість переліку цінних паперів, шляхом доповнення статті 2 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” пунктом другим:
„2. Випуск та порядок обігу цінних паперів неназваних в цьому Законі видів визначається іншими законами”.
2) пропонується закріпити основні ознаки цінних паперів у відповідній дефініції шляхом викладення статті 194 ЦК України в наступній редакції: „Цінний папір – це документ (паперовий чи електронний), який містить реквізити, визначені законом, і посвідчує право або сукупність прав в порядку, визначеному законом. Цінним папером можуть бути посвідчені окремо або в сукупності зобов’язальні права, речові права, управлінські (членські) права. Обіг цінних паперів здійснюється в порядку, визначеному для обігу рухомих речей, з урахуванням особливостей, встановленим цим кодексом та іншими законами”;
3) запропоновано нормативно визнати документами (електронними документами – для систем електронного обліку) інформацію на рахунку у цінних паперах (для документарної форми випуску іменних цінних паперів) і на особовому рахунку (для бездокументарної форми випуску іменних цінних паперів), з відповідним внесенням змін до Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 26 травня 1998 р. №60, надалі – Положення від 26.05.98 р. №60; Положення про депозитарну діяльність, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. №61, надалі – Положення від 26.05.98 р. №61, в частині визначення електронних договорів та їх паперових копій як відповідних підстав для формування і внесення змін до систем обліку таких цінних паперів, їх емітентів і власників. Зокрема,
пункт 4.4. Положення від 26.05.98 р. №60 викласти в наступній редакції:
„4.4. Всі вхідні документи, на підставі яких реєстроутримувач вносить зміни до даних системи реєстру або надає інформацію щодо системи реєстру, складаються у письмовій формі або у формі електронних документів.”
пункт 5.3. Положення від 26.05.98 р. №61 доповнити наступним підпунктом:
„Всі документи, що подають депозитарній установі та видаються нею, складаються у письмовій формі або у формі електронних документів.”
4) пропонується привести у відповідність із новим ЦК України шляхом виключення з тексту закону норму статті 53 Закону України „Про заставу”, яка допускає передачу векселя в заставу за індосаментом.
5) запропоновано ввести в вітчизняне законодавство поняття „анулювання договорів”. Під анулювання договорів належить розуміти можливість, у визначених законом випадках, визнання заперечного договору недійсним шляхом заяви однієї із сторін, управоваженою на це у відповідності з законом, без звернення до суду.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній теоретичні положення, оцінки і висновки, пропозиції і рекомендації, одержані автором в результаті опрацювання і ґрунтовного аналізу понад 250 наукових і нормативно-правових джерел, а також практики обігу цінних паперів за цивільно-правовими договорами; укладення, виконання, визнання недійсними і неукладеними, розірвання цивільно-правових договорів; осмислення власного практичного досвіду.
Теоретичне і практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для вдосконаленні законодавства України у сфері цивільно-правових договорів і цінних паперів; в подальших загальнотеоретичних дослідженнях; в навчально-методичних цілях у процесі підготовки юридичних кадрів в галузі цивільного права; у юридичному всеобучі громадян.
Апробація і впровадження результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана на кафедрі цивільного права Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, обговорена засіданні кафедри цивільного права Київського університету імені Тераса Шевченка (22 жовтня 2004 р.) і теоретичному семінарі юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (18 листопад 2003 р.). Окремі положення дисертації доповідались на наступних конференціях: IV наукова конференція „Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи”, 22 лютого 2002 року, м. Тернопіль; Регіональна міжвузівська наукова конференція молодих вчених та аспірантів „Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні”, 19 квітня 2002 року, м. Івано-Франківськ; Міжнародна науково-теоретична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”, 20 лютого 2003 року, м. Тернопіль; Науково-практична конференція „Проблеми кодифікації законодавства України”, 14 травня 2003 року, м. Київ; ІІІ Міжнародна науково-практична конференція „Динаміка наукових досліджень ‘2004”, 21-30 червня 2004 року, м. Дніпропетровськ.
По темі дисертації автором опубліковано у виданні, що визнані ВАК України фаховими для спеціальності “Правознавство”, 5 одноосібних наукових статей загальним обсягом понад 3 друкованих аркуші.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури; загальний обсяг дослідження – 198 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами дисертаційного дослідження автором обґрунтовано наступні висновки:
1. Визначено поняття цивільно-правового договору з цінними паперами як правочину, що вчиняється двома або більше суб'єктами цивільного права, направлений на встановлення, зміну, припинення суб'єктивних цивільних прав та юридичних обов'язків щодо цінних паперів. Правова природа цивільно-правових договорів з цінними паперами розкривається через визначення таких ознак названих договорів, як правомірність дій, наявність правосуб’єктності у осіб, що їх вчиняють, направленість таких дій на зміну (встановлення, припинення) правовідносин, об’єктом яких є цінні папери та/або права, посвідчені цінними паперами.
2. Система прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами є досить широкою і може включати, окремо або в сукупності, речові, зобов’язальні, членські (управлінські) права. Правовий режим прав, посвідчених цінними паперами, визначається в залежності від сукупності ознак самого цінного папера. Правова природа і зміст прав, які можуть бути посвідчені цінними паперами, належить закріпити законодавчо.
3. Цінні папери, незалежно від форми їх випуску, можуть бути представлені легітимними документами за умови нормативного закріплення статусу документа (електронного документа – для систем електронного обліку) за інформацією на рахунку у цінних паперах (документарна форма випуску) та особовому рахунку (бездокументарна форма випуску). Наявність такого документа, електронного чи паперового, обумовлює доцільність поширення на цінні папери, як об’єкти відповідних цивільно-правових договорів, правового режиму рухомих речей. Відповідно запропоновано ст.194 ЦК України викласти в наступній редакції: „Цінний папір – це документ (паперовий чи електронний), який містить реквізити, визначені законом, і посвідчує право або сукупність прав в порядку, визначеному законом. Цінним папером можуть бути посвідчені окремо або в сукупності зобов’язальні права, речові права, управлінські (членські) права. Обіг цінних паперів здійснюється в порядку, визначеному для обігу рухомих речей, з урахуванням особливостей, встановленим цим кодексом та іншими законами”.
4. Передання прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів не потребує для цього пред’явлення цінного паперу зобов’язаній особі та не пов’язане з внесення відповідних змін до систем обліку таких цінних паперів, їх емітентів і власників.
5. Особливістю передання прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів є складне (кваліфіковане) волевиявлення особи, яка прийняла рішення про передання таких цінних паперів або прав за іменними цінними паперами.
Під складним (кваліфікованим) волевиявленням за цивільно-правовими договорами про передання іменних цінних паперів належить розуміти сукупність дій: укладення відповідного договору і оформлення розпорядження про внесення змін до реєстру іменних цінних паперів (для документарної форми випуску)/списання з рахунку у цінних паперах (для бездокументарної форми випуску). Складним (кваліфікованим) волевиявленням за цивільно-правовими договорами про передання прав, посвідчених іменними цінними паперами, є сукупність дій: укладення відповідного договору і оформлення розпорядження про внесення змін до реєстру іменних цінних паперів (для документарної форми випуску)/в систему депозитарного обліку (для бездокументарної форми випуску).
6. Передання прав, посвідчених іменними цінними паперами, іменними цінними паперами в порядку активної цесії (п.4 ст.197 ЦК України) не відповідає як правовій природі таких цінних паперів, характеру відносин між емітентом і власником іменних цінних паперів, так і класичному розумінню самої цесії. Потребує відповідного нормативного закріплення правило, за яким передання прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів відбувається з моменту досягнення згоди про таке передання в належній формі – за наявності відповідного волевиялення. Досягненням згоди про передання належить визнати момент укладення останнього документа: відповідного договору або розпорядження про внесення змін до систем обліку іменних цінних паперів, їх емітентів і власників.
7. Передання прав на ордерні цінні папери і прав, посвідчених ордерними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів здійснюється з моменту передачі цінного папера з вчиненим індосаментом. Безумовний індосамент є єдиним юридично значимим написом на ордерному цінному папері. Відповідно пропонується: 1) абзац перший п.5 ст.197 ЦК України пропонується викласти в наступній редакції: „Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються за безумовним індосаментом, вчиненим на цьому папері або алонжі (приєднаному до нього аркуші) з передачею самого папера”; 2) привести у відповідність із новим ЦК України шляхом виключення з тексту закону норму ст.53 Закону України „Про заставу”, яка допускає передачу векселя в заставу за індосаментом.
8. Передання прав, посвідчених цінними паперами на пред’явника, на підставі цивільно-правових договорів відбувається одночасно з переданням прав на такі папери. Передання прав на пред’явницький цінний папір визначається нормами речового права і здійснюється в порядку, передбаченому для обігу рухомий речей шляхом передачі самого папера (класичне traditio).
9. Ордерні цінні паперами і цінні папери на пред’явника можуть випускатись лише в документарній формі, такі цінні папери не можуть бути знерухомлені.
10. Визначено недійсний договір з цінними паперами як правочин, за яким не дотримані такі умови, передбачені законодавством, недотримання яких, у відповідності з Цивільним кодексом, тягне його нікчемність; а також заперечність, у випадках, якщо договір визнаний недійсним судом.
11. Категорії „умови дійсності договору” і „умови (підстави) недійсності” мають самостійне значення для обґрунтування розмежування недійсних договорів з цінними паперами і договорів з цінними паперами. Використання цих категорій також дозволяє стверджувати про належність недійсних договорів до договорів.
Умови дійсності – це такі умови договору, передбачені законодавством, недотримання яких тягне заперечність договору. Умови (підстави) недійсності договору – умови, визначені законодавством, недотримання яких тягне нікчемність договору.
12. Пропонується ввести в вітчизняне законодавство поняття „анулювання договорів”. Під анулювання договорів належить розуміти можливість, у визначених законом випадках, визнання заперечного договору недійсним шляхом заяви однієї із сторін, управоваженою на це у відповідності з законом, без звернення до суду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Нормативно-правові акти:

1. Конституції України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30.
2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” // Урядовий кур'єр. – 1999. – №162. – 01.09.1999.
3. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” // Урядовий кур'єр. – 1996. – №223-224. – 28.11.1996
4. Закон України “Про електронний цифровий підпис” від 22 травня 2003 року №852-IV // Голос України. – 2003. – №119. –27.06.2003.
5. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” // Голос України. – 2003. – №119. –27.06.2003.
6. Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” // Голос України. – 1998. – №2. – 06.01.1998.
7. Закон України “Про обов'язковий примірник документів” // Голос України. – 1999. – №88. –18.05.1999.
8. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” // Голос України. – 2001. – №84. – 16.05.2001.
9. Закон України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі” від 6 липня 1999 року №826-XIV // Голос України. – 1999. – №26. – 13.07.1999.
10. Закон України „Про власність” // Голос України. – 1991. – №17. – 14.04.1991.
11. Закон України „Про заставу” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №47. – 24.11.1992.
12. Закон України „Про захист суспільної моралі” // Урядовий кур'єр. – 2003. – №245. – 26.12.2003.
13. Закон України „Про зв’язок” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №20.
14. Закон України „Про обіг векселів в Україні” // Урядовий кур'єр. – 2001. – №78. – 04.05.2001.
15. Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №7. – 15.02.1994.
16. Закон України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі” // Голос України. – 1999. – №26. – 13.07.1999.
17. Закон України „Про статус народного депутата України” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №3. – 19.01.1993.
18. Закон України „Про цінні папери і фондову біржу” // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №30.
19. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року, №15-93 (з змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №17.
20. Указ Президії Верховної Ради Української РСР „Про приєднання Української Радянської Соціалістичної Республіки до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів” від 23 серпня 1989 р. №7978-XI // Відомості Верховної Ради України. – 1989. – №36.
21. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №32 „Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів” // Офіційний Вісник України. – 2001. – №3. – 02.02.2001.
22. Постанова Кабінету Міністрів України “Про управління державними корпоративними правами” від 15 травня 2000 р. №791 // Урядовий кур'єр. – 2000. – №107. – 14.06.2000
23. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 26 травня 1998 р. №60 // Урядовий кур'єр. – №99-100. – 28.05.1998.
24. Положення про депозитарну діяльність, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. №61 // Українська Інвестиційна Газета. – №27. – 14.07.1998.
25. Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 08.04.98 №44 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2000 №158) // Офіційний Вісник України. – 2000. – №44. – 17.11.2000.
26. Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, затверджене наказом Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 13.09.2000 р. №1908/11/271 // Офіційний Вісник України. – 2000. – №40. – 20.10.2000.
27. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 // Бізнес. – 1999. – №45. – 08.11.1999.
28. Положення про операції банків з векселями, затверджене Постановою Правління Національного банку України 28 травня 1999 року №258, реєстр. №653 від 01.06.1999 р. // Вісник НБУ. – 1999. – №11 (додаток). – 03.11.1999.
29. Постанова Правління Національного банку України від 30 червня 1998 року №250 // Офіційний Вісник України. – 1998. – №28. – 30.07.1998

Спеціальна література:

1. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. Типография «Известий Советов депутатов трудящихся СССР», Москва., 1940. – 192 с.
2. Агарков М. М. Основы банковского права. Курс лекций. Издание 2-е. Учение о ценных бумагах. Научное исследование. Издание 2-е. – М.: Издательство БЕК, 1994. – 350 c.
3. Алексеев М. Ю. Рынок ценных бумаг. - М.: Финансы и статистика, 1992. – 352 с.
4. Алпатов А. А. Эффективное управление долями и акциями. – М.: Высшая школа приватизации и предпринимательства, 2000. – 327 с.
5. Аналіз судової практики з питань корпоративного управління, випуску та обігу цінних паперів. – Київ: Проект АМР США „Міжнародні стандарти бізнесу – Корпоративне управління”, 2004. – 132 с.
6. Андреев В. К. Рынок ценных бумаг: Правовое регулирование. Курс лекций. - М., 1998. – 144 с.
7. Анненков К. О. Система русского гражданского права. Т. 3. Права обязательственные. Изд. 2-е. СПб., 2001. – 350 с.
8. Батлер Уильям Э., Гаши-Батлер Марианн Е. Корпорации и ценные бумаги по праву России и США: Учебное пособие / Институт им. Сэра Павла Виноградова. Университетский колледж Лондона. – М.: «Зерцало», 1997. – 128 с.
9. Бахин С. В. Субправо (международные своды унифицированного контрактного права). - СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 311 с.
10. Белевич А. В. Ценные бумаги как объекты гражданского права. Эмиссионные ценные бумаги // Правовые основы рынка ценных бумаг / Под ред. А. Е. Шерстобитова. - М., 1997. – 256 с.
11. Белов А. П. Публичный порядок: законодательство, доктрина, судебная практика // Право и экономика. – 1996. – №19-20. С. 19-24.
12. Белов В. А. Бездокументарные ценные бумаги (научно-практический очерк). – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 106 с.
13. Белов В. А. Сингулярное правопреемство в обязательства. – М.: Учебно-консультационный центр “ЮрИнфоР”, 2000. – 288 с.
14. Белов В. А. Ценные бумаги в Российском гражданском праве. Под ред. проф. Е. А. Суханова. Вступительная статья проф. Е. А. Суханова. - М.: Учебно-консультативный центр «ЮрИнфоР», 1996. – 448 с.
15. Белов В. Юридическая природа «бездокументарних ценных бумаг» и «безналичных денежных средств» // Рынок ценных бумаг. – 1997. – №5. С. 26-29.
16. Беляневич О. „Публічний порядок” як оціночна категорія договірного права: проблеми тлумачення // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали Х регіональної науково-практичної конференції. 5-6 лютого 2004 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2004 р. С. 235-237.
17. Бервено С. Н. Правовые аспекты вексельного обращения в Украине. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук 12.00.03 / Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого – Харьков, 1997. – 198 с.
18. Бергман В., Суханов А. Введение к кн.: Германское право. Ч. 1. (Германское торговое уложение и другие законы): Пер. с нем. / Серия: Современное зарубежное и международное частное право. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 552 с.
19. Брагинский М. И. Гражданское право и объекты собственности // Журнал российского права. – 1997. – №11. С.76-83.
20. Брагинский М. И. Общее учение о хозяйственных договорах. Минск: Наука и техника, 1967. – 259 с.
21. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 4-е, стереотипное. – М.: „Статут”, 2001. – 842 с.
22. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: „Статут”, 2002. – 1038 с.
23. Быков А. Г. Система хозяйственных договоров // Вестник МГУ. – 1974. – №1. С. 4-11.
24. Венская конвенция о праве международных договоров. Комментарий. – М.: Юрид.лит., 1997. – 336 с.
25. Вінник О. М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. – К.: Товариство «Знання», 1998. – 309 с.
26. Вінник О. М. Інвестиційне право. Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2000. – 264 с.
27. Вінник О. М., Щербина В. С. Акціонерне право: Навчальний посібник / За ред. Проф. Щербини В. С. – К.: Атіка, 2000. – 554 с.
28. Гавзе Ф. И. Гражданско-правовой договор. – М.: Госюриздат, 1972.
29. Германское право. Часть I. Гражданское уложение: Пер. с нем. / Серия: Современное зарубежное и международное частное право. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 552 с.
30. Германское право. Часть ІІ (Германское торговое уложение и другие законы): Пер. с нем. / Серия: Современное зарубежное и международное частное право. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 413 с.
31. Гнатовський М. Концепція „європейського правового простору” в контексті проблем європейської інтеграції” // Право України. – 2003 . – №1. С. 133-135.
32. Годеме Е. Общая теория обязательств. – М.: Юрид. лит., 1948. – 246 с.
33. Головатий С., Довгерт А., Підопригора О., Пушкін О., Боброва Д., Кузнецова Н., Луць В., Ромовська З., Мусіяка В., Сібільов М., Шевченко Я. Передмова до проекту Цивільного кодексу України // Українське право. – 1996. – Число 2 (4), Спецвипуск. С.10
34. Голубков А. Ю. Правовое регулирование рынка ценных бумаг // Государство и право. – 1997. – №2. С. 103-108.
35. Гордон М. В. Система договоров в советском гражданском праве // Ученые записки Харьковского юридического института. Вып. 5. 1954. С. 83-91.
36. Господарське право / В. С. Щербина, Г. В. Пронська, О. М. Вінник та інші; За заг.ред. В. С. Щербини. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 320 с.
37. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть I.- 6-е изд. – М.: Издательство “Ось-89”, 2001. – 192 с.
38. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть ІІ.- 6-е изд. – М.: Издательство “Ось-89”,2001. – 272 с.
39. Гражданское и торговое право капиталистических государств. Учебник. 3-е изд., перераб.и доп. / Под ред. Е.А. Васильева. – М.: Международные отношения, 1993. – 560 с.
40. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. ред. О. Н. Садиков. – М.: Юристъ, 2004. – 845 с.
41. Гражданское право. Том І. Учебник. Издание пятое, переработанное и дополненное / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: «ПБОЮЛ Л. В. Рожников», 2001. – 632 с.
42. Гражданское право: В 2 т. Т. 1: Учебник / Отв. ред. Е. А. Суханов. 2-е изд., переб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 1998. – 816 с.
43. Гражданское право: Учебник. В 2-х томах. Том 2 / Под ред. Е. А. Суханова. – М.: Издательсто БЕК, 1993. – 432 с.
44. Демушкина Е. С. Безналичные ценные бумаги – фикция или реальность? // Рынок ценных бумаг. – 1996. – №20. С. 68-69.
45. Демченко Н. С. Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації (на матеріалах арбітражної практики України). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. 12.00.03 / Київський Національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 1999. – 218 с.
46. Денисов С. А. Некоторые общин вопросы о порядке заключения договора // Актуальные вопросы гражданского права / Под редакцией М. И. Брагинского. Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 1998. С. 229-275.
47. Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 256 с.
48. Дзера О. Загальні положення про правочини в новому Цивільному кодексі України // Юридична Україна. – 2003. – №7. С. 24-31.
49. Дзера О. Загальні положення про правочини в новому Цивільному кодексі України // Юридична Україна. – 2003. – №7. С. 24-31.
50. Дзера О., Отраднова О. Недійсність правочину (угоди) за новим Цивільним кодексом України // Юридична Україна.–2003.–№10.С.5-18.
51. Договоры в социалистическом хозяйстве / Отв. ред. О. С. Иоффе. – М.: Юр. лит-ра, 1964. – 498 с.
52. Дозорцев В. А. Принципиальные черты права собственности в Гражданском кодексе // Гражданский кодекс России. Проблемы. Теория. Практика: Сборник памяти С. А. Хохлова / Отв. Ред. А. Л. Маковский; Исследовательский центр частного права. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1998. С. 232-236.
53. Доповідь про концептуальні підходи до місця і ролі депозитарної діяльності на сучасному ринку цінних паперів від 01 липня 1997 року // Российская газета. – 1997. – №183. – 20.09.1997.
54. Дудорова Е. Нотариальная форма договора купли-продажи жилого дома (квартиры) и его государственная регистрация // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №3. С. 10-13.
55. Единообразный торговый кодекс США: Пер. с англ. / Серия: Современное зарубежное и международное частное право. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 427 с.
56. Жамен С., Лакур Л. Торговое право [Франции]. – М.: Международные отношения, 1993. С.90-91.
57. Закон США „Про цінні папери” від 1933 року. // Федеральні закони і постанови про цінні папери // Financial Markets International, Inc. / USAID. – К. – 1997. С. 5.
58. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. Для студентів юрид. Вузів і фак. ун-тів / О. В. Дзера, , Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та ін.; За ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
59. Ионцев М. Г. Акционерные общества. Часть вторая: Управление. Корпоративный контроль. 2-е изд. – М.: «Ось-89», 2000. – 128 с.
60. Ионцев М. Г. Акционерные общества. Часть первая: Правовые основы. Имущественные отношения. Защита прав акционеров. 2-е изд. – М.: «Ось-89», 2000. – 160 с.
61. Ионцев М.Г. Акционерные общества. Часть первая: Правовые основы. Имущественные отношения. Защита прав акционеров. 2-е изд. – М.: «Ось-89», 2000. – 160 с.
62. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права». 2-е изд., испр. – М.: «Статут», 2003. – 782 с.
63. Иоффе О. С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
64. Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР. Ч. I / Ленинград. гос. ун-т. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1975. – 160 с.
65. Иоффе О. С. Советское гражданское право: Курс лекций. [Ч. І] Общая часть. Право собственности. Общее учение об обязательствах: Учебное пособие для высш. юрид. учеб. заведений / Ленингр. гос. ун-т. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1958. – 512 с.
66. Исаков В. Б. Фактический состав в механизме правового регулирования. Изд-во Саратовского университета, 1980. – 128 с.
67. Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Изд-во «Юридическая литература». 1984. – 144 с.
68. Колесник В. В. Акционерный рынок в Украине. - К.: Ин-т государства и права АНУ, 1993. - 60 с.
69. Комментарий части первой Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей. – М.: Фонд “Правовая культура”, 1995. – 448 с.
70. Концепція корпоративно-дивідендної політики держави від 05.04.2002 р., розроблена Фондом державного майна України, схвалена на засіданні Урядового комітету економічного розвитку Протокол №9 від 05.04.2001 р. // Українська Інвестиційна Газета. – №30. – 30.07.2002.
71. Концепція управління державними корпоративними правами від 13.06.2002 р., розроблена Департаментом корпоративного управління // Українська Інвестиційна Газета. – №23. – 13.06.2002.
72. Кораблева М. С. Защита гражданских прав: новые аспекты // Актуальные вопросы гражданского права / Под редакцией М. И. Брагинского. Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 1998. С. 76-108.
73. Корецкий А. Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / Отв. Ред.заслуженный деятель науки РФ, докт. юрид. наук, проф. акад. РАЕН П. П. Баранов – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2001. – 211 с.
74. Кот О. О. До питання про визнання недійсним угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства // Вісник господарського судочинства. – 2002. – №4. С. 177-183.
75. Красавчиков О. А. Вопросы системы Особенной части ГК РСФСР. – Свердловск, 1957. – 214 с.
76. Красавчиков О. А. Значение и сущность договора в советском гражданском праве. М.: Юрид. лит., 1950. – 198 с.
77. Красавчиков О. А. Советская наука гражданського права (понятие, предмет, состав и система) / Ученые труды. Том VI. Серия «Гражданское право». Свердловский юридический институт. Типография Облполиграфиздата. Свердловск, 1961. – 380 с.
78. Крылова М. Ценная бумага – вещь, документ или совокупность прав? // Рынок ценных бумаг. – 1997. – №2. С. 28-34, №4. С36-41, №5. С.32-37.
79. Кузнєцова Н. С., Назарчук І. Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 528 с.
80. Кулматов Т. Ш. Недействительность сделок по гражданскому праву и деятельность органов внутренних дел по их пресечению. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. М., 1996.
81. Кучер В. Співвідношення понять „недійсний” та „неукладений” правочин у контексті нового цивільного законодавства // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №9. С. 51-54.
82. Кучерук К. І. Договір у цивільному праві // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 16. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. С. 179-185.
83. Лавров Д. Г. Денежные обязательства в российском праве. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2001. – 250 с.
84. Лапач В. А. Система объектов гражданских прав: Теория и судебная практика. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2002. – 544 с.
85. Лаптев В. В. Акционерное право. – М.: Юридическая фирма «Контракт», ИНФРА-М, 1999. – 254 с.
86. Ласк Г. Гражданское право США. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1996. – 640 с.
87. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №1-221/6689 від 09.11.2001 р. // Бухгалтерія. – №51/1. – 17.12.2001.
88. Лист Міністерства фінансів України №053-3958 від 24.04.2001 р. // Бухгалтерская газета. – №25-26. – 30.06.2001.
89. Лист ПАРД №01-03/429 від 21.12.2001 р. „Про внесення змін до реєстру уповноваженою особою власника”.
90. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. Изд. 2-е, испр. – М.: Статут, 2004. – 350 с.
91. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 560 с.
92. Лысихин И. Давайте разберемся в дефинициях // Рынок ценных бумаг. – 1996. – №17. С. 37-38.
93. Майданик Р. А. Інститут довірчої власності (траст) (природа прав, умови рецепції в право України): Автореферат дис... к.ю.н.: 12.00.03 / Київський університет ім. Т. Шевченко. – К., 1996. – 24 с.
94. Майданик Р. А. Проблеми довірчих відносин в цивільному праві. – К.: Видавництво поліграфічний центр „Київський університет”, 2002. – 502 с.
95. Майфат А. В. Ценные бумаги (сравнительный анализ понятий в правовых системах России и США) // Государство и право. - 1997. – №1. С. 83-91.
96. Маковская А. А. Залог денег и ценных бумаг. – М.: Статут, 2000. – 287 с.
97. Мамутов В. К., Чувпило О. О. Господарське право зарубіжних країн.. підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К., “Ділова Україна”, 1996. – 352 с.
98. Марченко А. Символ комплекса прав // Рынок ценных бумаг. – 1996. – №12. С. 14-18.
99. Матвеев И. В. Правовая природа недействительных сделок. М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2002. – 176 с.
100. Мейер Д. І. Русское гражданское право (в 2ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902. Изд. 2-е, испр. М.: “Статут”, 2000. – 831 с.
101. Мережко А. А. Договор в частном праве. – К.: Изд. «Юстиниан», 2003. – 176 с.
102. Могилевский С. Д. Акционерные общества. Серия «Коммерческие организации: комментарий, практика, нормативные акты».– М.:Дело,1998.–536 с.
103. Мозговий О. М. Фондовий ринок: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 316 с.
104. Мозолин В. П., Фарнсворт Е. А. Договорное право в США и СССР. История и общие концепции. – М.: Наука, 1988. – 312 с.
105. Мурзин Д. В. Ценные бумаги – бестелесные вещи. Правовые проблемы современной теории ценных бумаг. – М.: Издательство «Статут», 1998. – 176 с.
106. Назарчук І. Р. Правові основи формування та функціонування ринку цінних паперів в Україні (цивільно-правовий аспект). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. 12.00.03 / Київський Національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 1996.–200с.
107. Нерсесов Н. О. Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве. М.: Статут (в серии «Классика российской цивилистики»), 1998. – 286 с.
108. Нерсесов Н. О. Конспективный курс лекций по торговому и вексельному праву. Посм. изд., испр. и доп. А. Г. Гусаковым. – М., 1986. – 285 с.
109. Новицкий И. Б. Сделки. Исковая давность. – М.: Госюриздат, 1954. – 248 с.
110. Новицкий И. Б., Лунц Л. А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с.
111. Новосёлова Л. А. Сделки уступки права (требования) в коммерческой практике. Факторинг. – М.: «Статут», 2003. – 494 с.
112. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Изд. 2-е, перераб. и доп. Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. Том 2. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2001. – 528 с.
113. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Изд. 2-е, перераб. и доп. Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. Том 3. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2001. – 528 с.
114. Ойгензихт В. А. Воля и волеизъявление. (Очерки теории, философии и психологии права), Душанбе: Дониш, 1983. – 256 с.
115. Онуфрієнко О. І. Правове регулювання випуску та обігу емісійних цінних паперів в Україні. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. 12.00.04 / Київський Національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 2000. – 198 с.
116. Панова Л. Доктринальное толкование: филологический аспект гражданско-правового понятия «бездокументарные ценные бумаги» // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №2. С. 73-74.
117. Петрик І. Й. Використання в якості доказів документальної інформації, яка створена засобами електронно-обчислювальної техніки // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000 р. – №1(9).С.76-79.
118. Пилипенко А. Я., Щербина В. С. Господарське право: курс лекцій: Навч. посібник для юрид. Фак. вузів. К.: Вентурі, 1996. – 288 с.
119. Пилипенко А. Я., Щербина В. С. Основи господарського права України: Навч. посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: МАУП, 1998. – 320 с.
120. Підопригора О. А. Основи римського приватного права. - Київ.: “Вища школа”, 1985. – 336 с.
121. Підопригора О. Об’єкти цивільних прав у Проекті Цивільного кодексу України // Українське право. – 1998. – №1. С. 61-72.
122. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. Первая часть: Вотчинные права. – М.: „Статут”, 2002. – 800 с.
123. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. Часть третья: Договоры и обязательства. – М.: „Статут”, 2003. – 622 с.
124. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотипное. М.: «Статут», 2001. – 354 с.
125. Положення про порядок і умови видачі ліцензій на виробництво і ввіз на територію Російської Федерації бланків цінних паперів, зареєстроване в Мінюсті РФ 15.09.1992 р. №64, Додаток №5 „Технічні вимоги до цінних паперів і їх реквізити” // Законодательство Российской Федерации // Електронна база даних.
126. Посполітак В. В. Передача права власності на цінні папери та прав за цінними паперами в Україні (цивільно-правовий аспект). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичнх наук. 12.00.03 / Київський Національний університет ім. Т. Шевченка. Інститут міжнародних відносин – К., 2001. – 226 с.
127. Постанова Президії Вищого Арбітражного суду Російської Федерації від 22 грудня 1998 р. №5848/98 та №157/98 // Вестник Высшего Арбитражного суда Российской Федерации. – 1999. – №3.
128. Постанова Президії Вищого Арбітражного Суду РФ від 8 червня 1999 р. №5347/98 // Вестник Высшего Арбитражного суда Российской Федерации. – 1999. – №9.
129. Право власності в Україні: Навч. посіб. / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, О. А. Підопригора та ін.; За заг. Ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К., Юрінком Інтер, 2000. – 816 с.
130. Право Европейського Союза: правовое регулирование торгового оборота / Под ред. В.В.Безбаха, А.Я.Капустина, В.К.Пучинского. – М.: Изд-во ЗЕРЦАЛО, 1999. – 400 с.
131. Принципы международных коммерческих договоров / Пер. с англ. А. С. Комарова. М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 320 с.
132. Проект Закону України “Про похідні цінні папери” від 02.03.2000 р. // Доступно на сервер за адресою: http://oracle.rada.gov.ua/zweb/webproc34?
133. Пухан Иво, Полена-Акимовская Мирьяна. Римское право (базовый учебник). Перевод с македонского д. ю. н. проф. В. А. Томсинова и Ю. В. Филиппова / Под ред. проф. В. А. Томсинова. – М.: Издательство ЗЕРЦАЛО, 1999. – 448 с.
134. Рабинович Н. В. Недействительность сделок и ее последствия. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1960. – 284 с.
135. Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / Я. М. Шевченко, О. М. Малявко, А. Л. Салатко та ін. – Харків: Консул, 1999. – 272 c.
136. Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с.
137. Рынок ценных бумаг и биржевое дело: Учебник для вузов / Под ред. проф. О. И. Дегтяревой, проф. Н. М. Коршунова, проф. Е. Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 501 с.
138. Рясенцев В. А. Сделки по советскому гражданскому праву. – М.: Госюриздат, 1951.
139. Рясенцев В. А. Форма сделок и последствия ее несоблюдения // Советская юстиция. 1974. №1.
140. Саватье Р. Теория обязательств. – М., изд. “Прогресс”, 1972. – 449 с.
141. Самощенко И. С. Понятие правонарушения по советскому законодательству. М., 1963.
142. Сенчищев В. И. Объекты гражданского правоотношения // Актуальные вопросы гражданского права / Под редакцией М. И. Брагинского. Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: «Статут», 1998. С. 109-160.
143. Синайский В. И. Русское гражданское право. – М.: «Статут», 2002. – 638 с.
144. Скловский К. И. Собственность в гражданском праве. Учебно-практическое пособие. – М.: Дело, 1999. – 512 с.
145. Слипченко С. А. Институт права доверительной собственности и его действие в Украине: Дис. …к.ю.н. 12.00.03 / Университет внутренних дел. – Харьков, 1997. – 199 с.
146. Слюсаревский Н. Н. Теоретические проблемы договорного управления чужим имуществом в Украине: Дис… к.ю.н. 12.00.03 / Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. – Харьков, 1999. – 169 с.
147. Смітюх А. В. Добросовісність за проектом ЦК України: проблеми визначення змісту поняття // Вісник господарського судочинства. – 2003. – №1. С. 187-190.
148. Спасибо-Фатеева И. В. «Акционерные общества: корпоративные правоотношения». – Харьков: Право, - 1998. – 260 с.
149. Спасибо-Фатеева И. В. Правовая природа цессии // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – №11. – С. 13-18.
150. Становлення і розвиток цивільних і трудових правовідносин у сучасній Україні: Монографія / Кол. авторів: Я. М. Шевченко, О. М. Молявко, Г. В. Єрьоменко та ін.; Кер. авт. колективу, наук. ред. Я. М. Шевченко. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 248 с.
151. Судова практика на ринку цінних паперів. – Київ: Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв. Проект АМР США „Міжнародні стандарти бізнесу – Корпоративне управління”, 2004. – 109 с.
152. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. – М.: Юрид. лит., 1995. – 240 с.
153. Таль Л. С. Трудовой договор: Цивилистическое исследование. Ч. ІІ. Ярославль, 1918.
154. Тарасов И. Т. Учение об акционерных компаниях. – М.: «Стату», 2000.– 666 с.
155. Теньков С. О. Судовий розгляд справ про визнання договорів неукладеними (Огляд практики Вищого господарського суду України) // Вісник господарського судочинства. – 2003. – №2. С. 109-112.
156. Тихомиров Ю. А. Договоры в экономике. - М.: Экономика, 1993.
157. Толстой В. С. Мнимые и притворные сделки: Научно-практический комментарий // Социалистическая законность. – 1971. – №2. С. 32-44.
158. Толстой Ю. К. Содержание и гражданско-правовая защита права собственности в СССР. – Л., 1955. – 340 с.
159. Топорнин Б. Н. Европейское право: Учебник. – М.: Юристъ, 2001. – 456 с.
160. Труба В. І. Правове регулювання цінних паперів в Україні. Автореф. дис. к.ю.н. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.–К.,1999.–28с.
161. Трусова О. А. Некоторые вопросы правового регулирования залога ценных бумаг // Актуальные проблемы науки и практики коммерческого права: Сборник научных трудов. Вып. 3. СПб., 2000. С. 68-94.
162. Тузов Д. О. Реституция в гражданском праве. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Томск, 1999. – 168 с.
163. Туктаров Ю. Е. Договор цессии // Коммерческое право. Бюллетень. – 2001. – Вып.7. С. 3-7.
164. Федеральний Закон Російської Федерації „Про ринок цінних паперів” // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1996. – №17.
165. Федеральний Закон Российскої Федерації “Про акціонерні товариства” // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1996 г. – №1.
166. Философская энциклопедия / Гл. ред. Ф. В. Константинов. – М.: Сов. энциклопедия, 1970. Т. 5. – 672 с.
167. Философский энциклопедический словарь / Редкол.: С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др. – 2-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 815 с.
168. Фогельсон Ю. Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс лекций. – М.: Юристъ, 2001. – 192 с.
169. Фогельсон Ю. Б. Комментарий к страховому законодательству. – М.: Юристъ, 1999. – 182 с.
170. Фондовий ринок України. Навчальний посібник / Керівник авт. кол.
В. В. Сокольський – Київ: Українська фондова биржа – вид-во “Скарбниця”, 1994. – 512 с.
171. Халфина Р. О. Значение и сущность договора в советском гражданском праве. - М.: АН СССР, 1954. - 240 с.
172. Халфина Р. О. Современный рынок: правила игры. Учебное пособие по торговому праву зарубежных стран - М.: МГУ. Центр общественных наук. Ассоциация «Гуманитарное знание», 1993. – 138 с.
173. Харитонов Е. О. Історія приватного права Європи: східна традиція. – Одеса: Юрид. література, 2000. – 260 с.
174. Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право: Частное право. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство. – К.: А.С.К., 2001. – 832 с.
175. Хвостов В. М. Система римского права. Учебник. – М.: «Спарк», 1996.– 360 с.
176. Хейфец Ф. С. Недействительность сделок по российскому гражданскому праву. М., 1999. – 365 с.
177. Хейфец Ф. С. Недействительность сделок по советскому гражданскому праву. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. М., 1972. – 144 с.
178. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. Особли