Судові витрати в цивільному судочинстві

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ІНСТИТУТ СУДОВИХ ВИТРАТ
В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ПРАВІ 11
1.1. Поняття судових витрат і загальна характеристика
цього інституту 11
1.2. Розвиток інституту судових витрат у цивільному
процесуальному праві 31
1.3. Відображення в інституті судових витрат принципів
процесуальної економії та доступності судового захисту 48
Висновки до розділу І 61
РОЗДІЛ ІІ. ВИДИ СУДОВИХ ВИТРАТ ПО ЦИВІЛЬНИМ
СПРАВАМ, ЇХ РОЗПОДІЛ ТА СТЯГНЕННЯ 68
2.1. Державне мито у цивільному судочинстві 68
2.2. Витрати, пов’язані із розглядом справи у цивільному
судочинстві 96
2.3. Звільнення від сплати судових витрат та їх розподіл
у цивільному судочинстві 127
2.4. Судові постанови та їх виконання в частині судових витрат
у цивільному судочинстві 145
Висновки до розділу ІІ 154
ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Відповідно до Конституції України права та свободи людини визначають зміст та спрямованість діяльності держави (ст. 3 Конституції України). У контексті цього однією з головних і беззаперечних ознак правової держави є захист цивільних прав, що покладений законом на різні державні органи та громадські організації. Важлива роль у його здійсненні належить суду.
Розгляд та вирішення судами цивільних справ складає особливий вид державної діяльності — правосуддя по цивільних справах. На здійснення цієї діяльності держава витрачає грошові кошти, що виділяються з Державного бюджету України. Так, згідно з Законом України від 27 листопада 2003 року «Про Державний бюджет України на 2004 рік» передбачено наступні витрати, що пов’язані тільки зі здійсненням правосуддя місцевими судами — 264 034,1 тис. грн., Апеляційним судом України та апеляційними судами — 151 858,5 тис. грн., Касаційним судом України — 5 169,2 тис. грн., Верховним Судом України — 43 889 тис. грн. [87] . До того ж є ще й інші витрати, котрі пов’язані, зокрема, з фінансовою підтримкою технічного забезпечення у сфері вдосконалення законодавства та з підвищенням кваліфікації суддів та працівників апарату тощо. Деяка їхня частина, у передбачених законом випадках, покладається на осіб, які беруть участь у справі.
Вимоги підвищення ефективності повною мірою відносяться і до правових норм, що регулюють діяльність органів судової влади. Інститут судових витрат, зокрема, повинен слугувати виконанню загальних завдань економічної політики держави і сприяти досягненню власних «вузьких» цілей по запобіганню необґрунтованих звернень до суду, спонукати учасників спору виконувати обов’язки добровільно і до більш повної компенсації витрат держави.
Тим часом практика показує, що доки в нормативному регулюванні інституту судових витрат наявні окремі недоліки, що не забезпечують досягнення поставлених цілей та виконання вказаних завдань. На практиці зустрічаються і помилки, які можна пояснити не тільки недостатнім законодавчим регулюванням окремих положень судових витрат у цивільному процесі, але й недостатньою теоретичною розробкою існуючих проблем даного інституту. У правовій науці проблема судових витрат в останні десятиріччя не піддавалася комплексній монографічній розробці, практично відсутні і спеціальні дослідження окремих його положень. Юридична література у цій сфері в більшості представлена у вигляді нечисленних статей, що стосуються окремих спірних положень, що виникають у ході правозастосовної діяльності, розділів і підрозділів навчальних посібників та підручників, а також коментарів до ЦПК України 1963 р. (далі - ЦПК 1963 р.)
У різні часи питанню судових витрат у цивільному процесі приділяли увагу такі вчені: А. Т. Бонер, М. М. Бородін, М.Х. Вафін, М. А. Вікут, Р. Є. Гукасян, М. А. Гурвіч, П. П. Гуреєв, А. О. Добровольський, П. Ф. Єлісейкін, А. Ф. Клейнман, К. І. Комісаров, В. А. Кройтор, П. В. Логінов, А. А. Мельников, В. К. Пучинський, В. М. Семенов, П. Я. Трубников, Н. О. Чечина, Д. М. Чечот, М. С. Шакарян, В. Н. Щеглов, К. С. Юдельсон та ін. Окремим аспектам цієї проблеми приділяли увагу і ряд дореволюційних авторів: Д. І. Азаревич, Є. В. Васьковський, К. І. Малишев, Є. А. Нефєдьєв, І. Є. Енгельман. Вивчення та аналіз праць вищевказаних вчених дали змогу оцінити стан досліджуваної проблеми, виявити та дослідити питання, що залишились поза увагою науковців, та визначити шляхи їх вирішення.
На сьогодні триває судово-правова реформа, спрямована на подальше формування на засадах Конституції України судової системи та процесуального законодавства. 18 березня 2004 р. був прийнятий новий ЦПК України (далі — ЦПК 2004 р.), який має розглядатися як значне досягнення в галузі цивільної процесуальної науки. Разом з тим дискусійними залишаються значна кількість теоретичних проблем цивільного процесу і, зокрема, низка питань, пов’язаних із судовими витратами у цивільному процесі. У Верховній Раді знаходяться проекти Адміністративного процесуального, Господарського процесуального кодексів та Кодексу судової влади.
Комплексне дослідження інституту судових витрат є вельми актуальним і має велике значення як для теорії цивільного процесуального права України, так і для судової практики і фінансової діяльності держави.
Вищезазначені обставини і визначили вибір теми цього наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 1995—2000 роки (додаток № 2 до рішення колегії МВС України від 28 лютого 1995 року, протокол № 4км/2) та Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ МВС України на 1996—2000 роки, затверджених вченою радою 5 січня 1996 року (протокол № 4); Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001—2006 роки, затверджених вченою радою Національного університету внутрішніх справ 23 березня 2001 року (протокол № 8).
Метою цього наукового дослідження є вироблення на основі комплексного дослідження проблем судових витрат науково-практичних рекомендацій, зокрема, по удосконаленню цивільного процесуального законодавства і практики його застосування.
Для досягнення зазначеної мети поставлені наступні завдання наукового пошуку:
— показати судочинство по цивільних справах як діяльність, що вимагає для свого здійснення значних державних коштів;
— обґрунтувати незначність судових витрат для осіб, які беруть участь у справі;
— розглянути вплив розмірів судових витрат на доступність судового розгляду справ;
— дослідити значення впровадження в судочинство по цивільних справах режиму економії;
— визначити суб’єктів процесу, на яких можливе покладання обов’язку часткової компенсації витрат держави по здійсненню судової діяльності;
— визначити поняття судових витрат;
— визначити зміст інституту судових витрат;
— дослідити історію розвитку цього інституту;
— розкрити вплив розмірів судових витрат на досягнення цілей запобіганню необґрунтованих звертань до суду і часткової компенсації витрат держави;
— розглянути можливість застосування до розподілу судових витрат між сторонами цивільно-правового принципу повного відшкодування заподіяних збитків;
— вивчити практику виконання судових постанов у частині судових витрат.
Об’єктом дослідження є конкретні цивільно-процесуальні відносини, що виникають при правовому регулюванні витрат осіб, які беруть участь у справі, при розгляді судами цивільних справ і виконанні судових постанов, а також витрати держави, що спрямовуються на здійснення правосуддя по цивільних справах. Дослідження цих проблем вимагає розгляду більш широкого кола питань, тому що при правовому регулюванні відносин, пов’язаних із судовими витратами, застосовуються норми не тільки цивільного процесуального, але й цивільного, трудового, сімейного і фінансового права.
Предметом дослідження є цивільне процесуальне законодавство, норми якого регулюють зазначені відносини, та судова практика застосування цих норм.
Методологічну основу дисертаційного дослідження складають використані автором методи: метод системного аналізу досліджуваних правовідносин у їх взаємозв’язку, що застосовувався при формуванні загального підходу щодо концептуального підходу до проблеми судових витрат у цивільному процесі; порівняльно-правовий, який застосовувався для вивчення позитивного правотворчого досвіду, зокрема, Російської Федерації та Республіки Білорусь, у досліджуваній сфері правового регулювання; певне значення мав логічний метод при дослідженні питань поняття судових витрат, класифікації видів судових витрат тощо, а також інші загальнонаукові й спеціальні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснене комплексне дослідження інституту судових витрат. На основі аналізу теоретичних джерел, правових актів, судової практики автором самостійно розроблені й обґрунтовані положення і висновки, що є новими чи характеризуються елементами новизни, мають певне теоретичне і практичне значення. У результаті проведеного дослідження на захист виносяться наступні основні висновки і пропозиції:
— у дисертації дістала подальшого розвитку позиція, що судові витрати мають розглядатися насамперед як витрати держави на правосуддя, що лише частково покриваються сторонами та іншими заінтересованими особами. На цій основі і з урахуванням цілей стягнення судових витрат у дохід держави автором запропоноване їхнє нове поняття;
— у праці додатково обґрунтовується висновок, що інститут судових витрат є комплексним міжгалузевим інститутом цивільного процесуального права;
— на основі вивчення історії інституту судових витрат показується розвиток цього інституту з урахуванням економічних і соціальних потреб держави. У дисертації доводиться, що його норми мають забезпечувати доступність, необтяжливість судового захисту прав і законних інтересів для широких прошарків населення, підприємств і організацій;
— у дослідженні дістала подальшого розвитку точка зору авторів, що визнають наявність у цивільному процесуальному праві принципу процесуальної економії;
— у дисертації дістала подальшого розвитку точка зору авторів, які вважають, що іншим важливим принципом, що знаходить реалізацію в інституті судових витрат, є принцип доступності судового захисту прав і інтересів;
— додатково обґрунтовується висновок про необхідність підвищення окремих ставок державного мита;
— додатково обґрунтовується позиція, що при відшкодуванні сторонам судових витрат, як і при їхньому розподілі, повинен застосовуватися цивільно-правовий принцип повного відшкодування заподіяних збитків;
— у роботі дістала подальшого розвитку позиція про теоретичну необґрунтованість положення, згідно з яким витрати, покладені на осіб, які беруть участь у справі, у судових рішеннях не мотивуються, і додатково обґрунтовується конкретна пропозиція по його усуненню;
— додатково обґрунтовується пропозиція про необхідність правового врегулювання обов’язкового виконання судових постанов у частині судових витрат, що стягуються у доход держави.
На основі цих основних та інших висновків у дослідженні приводяться конкретні пропозиції по удосконаленню окремих норм діючого цивільного процесуального законодавства.
Теоретичне та практичне значення проведеного наукового дослідження визначається, по-перше, тим, що зроблені висновки можуть бути використані в подальшій науковій розробці відповідних проблем цивільного судочинства; по-друге, результати дослідження і пропозиції, що містяться в дисертації, сформульовані на основі всебічного аналізу й узагальнення наукових даних і матеріалів практики, можуть бути використані законодавцем у процесі вдосконалювання правового регулювання відносин по встановленню, стягненню і розподілу судових витрат; по-третє, отримані дані можуть бути використані при підготовці до проведення лекцій, семінарських та практичних занять для студентів у вузах і для практичних працівників.
Реалізація результатів дослідження і висунутих пропозицій буде сприяти підвищенню ефективності і якості судового захисту прав і охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, зниженню завантаженості судів справами і більш повному покриттю витрат держави, що направляються на правосуддя.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження неодноразово обговорювались на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Національного університету внутрішніх справ.
Окремі положення обговорювались на всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях: на конференції ад’юнктів і слухачів магістратури (Харків: Національний університет внутрішніх справ, 13 квітня 2001 р.); на Міжвузівській науково-практичній конференції, присвяченій світлій пам’яті професора О. А. Пушкіна, «Проблеми цивільного права» (Харків: Національний університет внутрішніх справ, 21 травня 2001 р.); на конференції ад’юнктів та магістрів, присвяченій Дню науки України (Харків, 17 травня 2002 р.); на конференції «Проблеми цивільного права України», присвяченій пам’яті професора О. А. Пушкіна (Харків, 21 травня 2002 р.); на науково-практичній конференції «Проблеми цивільного права та процесу в правоохоронній діяльності органів внутрішніх справ», присвяченій пам’яті професора О. А. Пушкіна (Харків, 21 травня 2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях та тезах конференцій.
Структура роботи обумовлена метою та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що містять сім підрозділів, висновку, списку використаних джерел, що нараховує 241 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Прийняття Конституції України є одним із визначних досягнень у процесі становлення та розвитку українського законодавства. До переліку фундаментальних положень Конституції належать положення про судову владу і правосуддя. У ст. 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб. Конституція України закріпила засади судової системи, яка будується за принципами територіальності і спеціалізації (ст. 125).
Комплексне дослідження під впливом нових ідей і положень Конституції основних проблем судових витрат у цивільному судочинстві, аналіз чинного цивільного процесуального законодавства і судової практики дозволили сформувати ряд положень, що відображають механізм функціонування правосуддя при розгляді і вирішенні цивільних справ, а також науково-прикладні аспекти дослідження проблеми сучасного правосуддя. При цьому найбільш важливі і принципові наукові результати дослідження зводяться до того, що ефективність функціонування правосуддя у цивільних справах залежить від подальшого удосконалення існуючої судової системи і процесуального законодавства та відповідного належного фінансування.
При цьому розробка проблем сучасного правосуддя, зокрема, і тих, що стосуються судових витрат у цивільному судочинстві, набуває певного значення і в контексті міжнародно-правових стандартів правосуддя. Стаття 8 Загальної декларації прав людини наголошує, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією чи законом. У ст. 6 Європейської конвенції з прав людини зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий і відкритий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Найважливіші науково-практичні результати, здобуті в ході дослідження проблем судових витрат у цивільному судочинстві:
— дотепер у юридичній літературі судові витрати розглядалися, як правило, тільки як витрати сторін та інших заінтересованих осіб. У дисертації дістала подальшого розвитку інша позиція: судові витрати розглядаються, насамперед, як витрати держави на правосуддя, що лише частково покриваються сторонами та іншими заінтересованими особами. У порівнянні показується незначність витрат для цих осіб;
— на цій основі і з урахуванням цілей стягнення судових витрат у доход держави автором запропоноване їхнє нове поняття. Судові витрати по цивільних справах визначаються як частина витрат держави на здійснення правосуддя, покладена законом на сторони, третіх осіб і заявників у справах окремого провадження з метою їхньої компенсації, спонукання до добровільного виконання обов’язків і запобігання необґрунтованих звернень до суду;
— у праці додатково обґрунтовується висновок, що регулювання суспільних відносин, пов’язаних із судовими витратами, здійснюється як нормами цивільного процесуального, так і нормами фінансового права. Відстоюється погляд, що інститут судових витрат є комплексним міжгалузевим інститутом цивільного процесуального права;
— на основі вивчення історії інституту судових витрат показується розвиток цього інституту з урахуванням економічних і соціальних потреб держави. Поряд зі своїми безпосередніми процесуальними цілями його норми, з одного боку, сприяли залученню для потреб країни, особливо в перехідний період, як найбільше коштів, а з іншого боку — забезпечували доступність, необтяжливість судового захисту прав і законних інтересів для широких прошарків населення, підприємств і організацій. Такі підходи, на думку автора, мають бути збережені і в сучасних умовах;
— у дослідженні дістала подальшого розвитку точка зору авторів, що визнають наявність у цивільному процесуальному праві принципу процесуальної економії. На підставі аналізу дії цього принципу даються конкретні пропозиції зі зниження витрат праці, економії коштів у судовій діяльності;
— іншим важливим принципом, що знаходить реалізацію в інституті судових витрат, є принцип доступності судового захисту прав і інтересів, зокрема, гарантією доступності судового захисту є низький розмір судових витрат і можливість надання законом різних пільг особам, зобов’язаним їх сплачувати;
— додатково обґрунтовується висновок про необхідність підвищення окремих ставок державного мита, стягуваних у твердому грошовому розмірі, і пропонується більш послідовний перехід від однієї ставки до іншої при пропорційному державному миті;
— сторонам та іншим заінтересованим особам відшкодовуються тільки ті витрати, що цивільним процесуальним законом віднесені до судових. Однак витрати, понесені ними у зв’язку з участю в розгляді справи і виконанні судових постанов, можуть складатися і з інших витрат. Автором додатково обґрунтовується позиція, що при відшкодуванні їм судових витрат, як і при їхньому розподілі, повинен застосовуватися цивільно-правовий принцип повного відшкодування заподіяних збитків;
— за діючим процесуальним законодавством витрати покладені на осіб, які беруть участь у справі, у судових рішеннях не мотивуються. У роботі дістала подальшого розвитку позиція про теоретичну необґрунтованість цього положення і додатково обґрунтовується конкретна пропозиція щодо його усунення. Автор зазначає, що мотивувальна частина рішення обов’язково повинна містити у собі й аргументацію витрат, що покладаються на осіб, які беруть участь у справі, незалежно від того чи вимагають цього сторони або інші особи, які беруть участь у справі. Додатково обґрунтовується пропозиція про необхідність правового врегулювання обов’язкового виконання судових постанов у частині судових витрат, що стягуються у доход держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеенко Н. И. Механизм и пределы регулирующего воздействия гражданского процессуального права. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. — 72 с.
2. Авдеенко Н. И. Формы связи гражданско-процессуального права с другими отраслями права. — В кн.: Вопросы современного развития советской юридической науки (Тезисы докладов научной конференции, посвященной 50-летию советского государства и права). — Л.: Изд-во ЛГУ, 1968 — С. 49—50.
3. Авдюков М. Г., Клейнман А. Ф., Треушников М. К. Основные черты буржуазного гражданского процессуального права. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 96 с.
4. Авдюков М. Г. Принцип законности в гражданском судопроизводстве. — М,: Изд-во МГУ, 1970. — 204 с.
5. Авдюков М. Г. Судебное решение. — М.: Госюриздат, 1959. — 192 с.
6. Азаревич Д. И. Судоустройство и судопроизводство по гражданским делам. Т. 1. — Варшава, 1891. — 110 с.
7. Актуальные проблемы теории и практики гражданского процесса. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. — 192 с.
8. Алексеев С. С. Общая теория права. Т. 1. — М.: Юрид. лит., 1981. — 360 с.; Т. 2. — 1982. — 360 с.
9. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права. Курс лекций. Выпуск 1. — Свердловск, 1963. — 265 с.; Выпуск 2. — Свердловск, 1964. — 226 с.; Выпуск 4. — Свердловск, 1966. — 203 с.
10. Алексеев С. С. Проблемы теории права. Курс лекций в 2-х томах. Т 1. — Свердловск, 1972. — 396 с.; Т. 2. — Свердловск, 1973. — 401 с.
11. Алексеев С. С. Структура советского права. — М.: Юрид. лит., 1975. — 263 с.
12. Алисов Е. А. Финансовое право: Учебное пособие. — Х.: Эспада, 1999. — 240 с.
13. Андрушко А. В. Принцип диспозитивності цивільного права України /Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Київ, 2002. – 20 с.
14. Антонович М. Застосування Конвенції про захист прав людини та основних свобод у правових системах європейських держав // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001. – Вип. 36. – с. 8-15.
15. Арбитражный процессуальный кодекс Киргизской республики //Адрес в Интернете: http://www.adviser.kg/base/klass.fwx?razdel=z&gr= 050000000.
16. Арбитражный процессуальный кодекс Российской Федерации //Адрес в Интернете: http://kodex2000.narod.ru/serv03.htm.
17. Аргунов В. Об основаниях участия в гражданском процессе третьих лиц без самостоятельных требований //Сов. юстиция. — 1983. — № 23. — С. 5—6.
18. Аргунов В. Участие в гражданском процессе третьих лиц с самостоятельными требованиями //Сов. юстиция. — 1982. — № 8. — С. 30—31.
19. Арчер П. Английская судебная система. — М.: Изд-во иностранной литературы, 1959. — 268 с.
20. Барщевский М. Адвокатская этика. – М., 2001. – 162 с.
21. Белякова А. М. Имущественная ответственность за причинение вреда. — М.: Юрид. лит., 1979. — 112 с.
22. Бигун В. А. Конституционный принцип участия представителей общественных организаций и трудовых коллективов в гражданском судопроизводстве /Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. — Харьков, 1988. – 17 с.
23. Бичкова С. С. Експертиза в цивільному процесі України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Київ, 2003. – 20 с.
24. Боннер А. Т. Применение нормативных актов в гражданском процессе. — М.: Юрид. лит., 1980. — 160 с.
25. Боннер А. Т. Принцип диспозитивности советского гражданского процессуального права. — М.: Изд-во ВЮЗИ, 1987. – 77 с.
26. Бородин М. М., Кройтор В. А. Судебные и арбитражные расходы. — Харьков: АО «Бизнес Информ», 1997. — 124 с.
27. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права. — М.: Юрид. лит., 1950. — 368 с.
28. Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1969. — № 9. — С. 5.
29. Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1970. — № 9. — С. 5.
30. Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1971. — № 11. — С. 5—6.
31. Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1972. — № 7. — С. 9.
32. Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1973. — № 4. — С. 2—3.
33. Васьковский Е. В. Курс гражданского процесса. Т. 1. — М.: Издание Бр. Башмаковых, 1913. — 693 с.
34. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса. — М.: Издание Бр. Башмаковых, 1914. — 572 с.
35. Вафин М. Х. Судебные расходы по гражданским делам /Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук. — М., 1984. – 197 с.
36. Викут М. А. Легитимация к процессу. — В кн.: Проблемы защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. — Ярославль, 1981. — С. 101—106.
37. Винокур С. И., Фалъкович М. С. Государственная пошлина по арбитражным делам. — М.: Финансы, 1979. — 64 с.
38. Вопросы развития теории гражданского процессуального права. — М.: Изд-во МГУ, 1981. — 157 с.
39. Временная инструкция НКЮ об основных нормах гражданского процесса //Еженедельник советской юстиции. — 1923. — № 1. — С. 26—29.
40. Всеобщий Русский календарь. — 1914 год. Судебный отдел. – 120 с.
41. Государственная пошлина по гражданским делам //Соц. законность. — 1954. — № 5. — С. 87—89.
42. Гражданский кодекс РСФСР. — М.: Юрид. лит., 1976. — 295 с.
43. Гражданский процесс. — М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1938. — 259 с.
44. Гражданский процесс /Под ред. А. Ф. Клеймана. — М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. — 352 с.
45. Гражданский процесс /Под ред. К. С. Юдельсона. — М.: Юрид. лит., 1972. — 439 с.
46. Гражданский процесс: Учебное пособие. — Х.: Одиссей, 2003. — 352 с.
47. Гражданский процесс в социалистических странах-членах СЭВ /Под ред. А. А. Добровольского и Л. Неваи. Ч. 1. — М.: Юрид.лит., 1977. — 336 с.; Ч. 2. — 1978. — 366 с.; Ч. 3. — 1978. — 408 с.
48. Гражданское процессуальное право России: Учебник для вузов /Под ред. М. С. Шакарян. — М.: Юристъ, 2002. — 634 с.
49. Гражданский процессуальный закон Литовской республики //Адрес в Интернете: http://icpo.at.tut.by/civprru.html.
50. Гражданский процессуальный кодекс Азербайджанской республики //Адрес в Интернете: http://icpo.at.tut.by/civprru.html.
51. Гражданский процессуальный кодекс Киргизской республики //Адрес в Интернете: http//icpo.at.tut.by/civprru.html.
52. Гражданский процессуальный кодекс Республики Армения //Адрес в Интернете: http://icpo.at.tut.by/civprru.html.
53. Гражданский процессуальный кодекс Республики Беларусь //Адрес в Интернете: http://icpo.at.tut.by/civprru.html.
54. Гражданский процессуальный кодекс Республики Казахстан //Адрес в Интернете: http://icpo.at.tut.by/civprru.html.
55. Гражданский процессуальный кодекс Республики Молдова //Адрес в Интернете: http://www.docs.md/cod.asp.Lang=RUS.
56. Гражданский процессуальный кодекс Республики Узбекистан //Адрес в Интернете: http://icpo.at.tut.by/civprru.html.
57. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации //Адрес в Интернете: http://kodex2000.narod.ru/serv03.htm.
58. Гринько Ю. И. Исполнение судебных решений. — Казань: Изд-во КГУ, 1969. — 72 с.
59. Гришунова С., Арапов Н. О размере государственной пошлины //Сов. юстиция. — 1983. — № 11. — С. 28.
60. Грось А. Взыскание в порядке гражданского судопроизводства расходов по производству розыска //Сов. юстиция. — 1982. — № 3. — С. 29.
61. Грун А. Недостатки во взыскании судебных издержек //Сов. юстиция. — 1962. — № 10. — С. 14—15.
62. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве. — Саратов, 1970. — 190 с.
63. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве /Автореф. дисс. ... докт. юрид. наук. — М., 1974. — 35 с.
64. Гурвич М. А. Об экономии процессуальных средств в советском гражданском судопроизводстве. — В кн.: Развитие прав граждан СССР и усиление их охраны на современном этапе коммунистического строительства. — Саратов, 1962. — С. 184—189.
65. Гурвич М. А. Право на иск. — М., 1978.
66. Гурвич М. А. Принципы советского гражданского процессуального права //Труды ВЮЗИ. Т. 3. — Свердловск, 1965.
67. Гурвич М. А. Решение советского суда в исковом производстве. — М., 1955. — 128 с.
68. Гурвич М. А. Судебное решение. Теоретические проблемы. — М.: Юрид. лит., 1976. — 176 с.
69. Гуреев П. П., Мельников А. А. Ленинские декреты о суде и становление советского гражданского судопроизводства //Сов. юстиция. — 1977. — №11. — С. 3—5.
70. Декрет ВЦИК и СНК от 3 февраля 1922 г. «О судебных пошлинах и сборах» //СУ РСФСР. — 1922. — № 17. — Ст. 173.
71. Декрет ВЦИК и СНК от 16 февраля 1922 г. «Об утверждении Устава о государственном гербовом сборе» //СУ РСФСР. — 1922. — № 9. — Ст. 89.
72. Декрет ВЦИК от 16 февраля 1918 г. «О третейском суде» //СУ РСФСР. — 1918. — № 28. — Ст. 366.
73. Декрет ВЦИК от 30 ноября 1918 г. «О народном суде РСФСР (Положение)» //СУ РСФСР. — 1918. — № 85. — Ст. 889.
74. Декрет ВЦИК от 21 октября 1920 г. «Об утверждении Положения о народном суде РСФСР» //СУ РСФСР. — 1920. — № 83. — Ст. 407.
75. Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (Із змінами і доповненнями, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року № 43-93, Законами України від 19 листопада 1993 року № 3629-ХІІ, від 25 лютого 1994 року № 4042-XII, від 25 лютого 1994 року № 4047-ХІІ, від 30 червня 1994 року № 68/94-ВР, від 15 липня 1994 року № 107/94-ВР, від 28 лютого 1995 року № 75/95-ВР, від 2 березня 1995 року № 82/95-ВР, від 11 липня 1995 року № 297/95-ВР, від 20 лютого 1996 року № 53/96-ВР, від 10 липня 1996 року № 303/96-ВР, від 12 листопада 1996 року № 483/96-ВР, від 13 листопада 1996 року № 490/96-ВР, від 12 грудня 1996 року № 589/96-ВР, від 19 грудня 1996 року № 621 /96-ВР, від 5 березня 1997 року № 131/97-ВР, від 23 березня 1999 року № 539-ХІV, від 8 вересня 1999 року № 1019-ХІV, від 18 листопада 1999 року № 1244-ХІХ, від 22 лютого 2000 року № 1489-ІІІ, від 20 квітня 2000 року № 1657-ІІІ, від 20 квітня 2000 року № 1662-ІІІ, від 8 червня 2000 року № 1804-ІІІ, від 21 вересня 2000 року № 1988-ІІІ, від 19 жовтня 2000 року № 2056-ІІІ, від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, від 5 квітня 2001 року № 2368-ІІІ, від 15 листопада 2001 року № 2785-ІІІ, від 17 січня 2002 року № 2986-ІІІ, від 7 березня 2002 року № 3096-ІІІ, від 16 січня 2003 року № 429-ІV, від 16 січня 2003 року № 456-ІV, від 3 квітня 2003 року № 664-ІV, від 3 квітня 2003 року № 676-ІV від 5 червня 2003 року № 899-ІV, від 19 червня 2003 року № 980-ІV, від 11 липня 2003 року № 1121-ІV, від 11 липня 2003 року № 1122-ІV, від 18 листопада 2003 року № 1255-ІV, від 27 листопада 2003 року № 1344-ІV від 18 березня 2004 року № 1622-ІV, від 12 травня 2004 року № 1713-ІV) //Комп’ютерна юридична програма ЛІГА: ЗАКОН Еліт.
76. Декрет СНК от 15 октября 1920 г. «Об отмене гербового сбора и всех прочих пошлинных сборов» //СУ РСФСР. — 1920. — № 84. — Ст. 413.
77. Декрет СНК РСФСР от 24 ноября 1917 г. «О суде» //СУ РСФСР. — 1917. — № 4. — Ст. 50.
78. Декрет СНК РСФСР от 7 марта 1918 г. «О суде» //СУ РСФСР. — 1918. — № 26. — Ст. 420.
79. Добровольский А. А. Исковая форма защиты права. — М.: Изд-во МГУ, 1965. — 190 с.
80. Добровольский А. А., Иванова С. А. Основные проблемы исковой формы защиты права. — М.: Изд-во МГУ, 1979. — 159 с.
81. Елисейкин П. Ф. Гражданские процессуальные правоотношения. — Ярославль. 1975. — 93 с.
82. Жеруолис И. А. Сущность советского гражданского процесса. — Вильнюс: Минтис, 1969. — 204 с.
83. Жигуленкова В., Шерстюк В. Взыскание государственной пошлины по спорам о праве на домовладение //Соц. законность. — 1979. — № 4. — С. 44—45.
84. Завадская Л. Н. Реализация судебных решений. Теоретические аспекты. — М.: Наука, 1982. — 142 с.
85. Закон України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» //Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 5. — Ст. 21.
86. Закон України від 25 лютого 1994 р. «Про судову експертизу» //Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 28. — Ст. 232.
87. Закон України від 27 листопада 2003 року «Про Державний бюджет України на 2004 рік» //Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 17—18. — Ст. 250.
88. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів " 2“ 4, 7 та 11 до Конвенції” // Голос України. – 1997. – 24 липня .
89. Захаров В. Н. Законодательное развитие принципа социалистического гуманизма в советском гражданском процессуальном праве. — В кн.: Основы гражданского законодательства и Основы гражданского судопроизводства Союза ССР и союзных республик (Вопросы теории и практики). — Саратов, 1981. — С. 132—135.
90. Захаров В. Н. Понятие процессуальных гарантий и их действие в судопроизводстве по делам о взыскании алиментов на несовершеннолетних. — В кн.: Проблемы защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. — Ярославль, 1981.
91. Зейдер Н. Б. Судебное решение по гражданскому делу. — М.: Юрид. лит., 1966. — 192 с.
92. Зивс С. Л. Источники права. — М.: Наука, 1981. — 240 с.
93. Инструкция о государственной пошлине. Утвервдена 4 апреля 1972 г. приказом Министра финансов СССР //Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. — 1973. — № 2.
94. Инструкция о государственной пошлине. Утверждена 31 декабря 1976 г. приказом Министра финансов СССР //Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. — 1977. — № 7.
95. Инструкция о государственной пошлине. Утверждена 28 декабря 1979 г. приказом Министра финансов СССР //Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. — 1980. — № 12. — С. 12—41.
96. Инструкция о порядке исполнения судебных решений. Утверждена 24 апреля 1973 г. приказом Министра юстиции СССР. — М., 1973. — 90 с.
97. Инструкция о порядке и размерах возмещения расходов и выплаты вознаграждения свидетелям, потерпевшим, экспертам, переводчикам и понятым в связи с вызовом к лицу, производящему дознание, следователю, прокурору или в суд. Утверждена постановлением Совета Министров РСФСР от 19 апреля 1965 г. //СП РСФСР. — 1965. — № 7. — Ст. 31.
98. Инструкция об оплате юридической помощи, оказываемой адвокатами гражданам, предприятиям, учреждениям и организациям. Утверждена 4 августа 1977 г. приказом Министра юстиции СССР.
99. Инструкция по делопроизводству в районном (городском) народном суде. Утверждена 15 марта 1974 г. приказом Министра юстиции РСФСР.
100. История государства и права. — М.: Наука, 1968. — 607 с.
101. Інструкція про порядок обчислення і стягнення державного мита //Комп’ютерна юридична програма ЛІГА: ЗАКОН Еліт.
102. Інформаційне повідомлення про спільне розширене засідання Президії Верховного Суду України, президії Ради судів України та колегії Державної судової адміністрації України //Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 2. — С. 9—19.
103. Кац С. Ю. Судебный надзор в гражданском судопроизводстве. — М.: Юрид. лит., 1980. — 208 с.
104. Керимов Д. А. Философские проблемы права. — М.: Мысль, 1972. — 472 с.
105. Кипнис С. С., Трубников П. Я. Постатейно-практический комментарий к Гражданскому процессуальному кодексу РСФСР. — М.: Юрид. лит., 1971. — 567 с.
106. Комаров В.В. Цивільне процесуальне право України: практика застосування / Навчальний посібник для юрид. вищих навч. закладів і фак. – Х.: Основа, 1993. – 288 с.
107. Комментарий к ГПК РСФСР. — М.: Юрид. лит., 1976. — 600 с.
108. Конвенція про захист прав людини та основних свобод із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу № 11 // Практика Європейського суду з прав людини. –1999. - № 1. – 75 с.
109. Конституція України. — К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. — 51 с.
110. Коньков Ю., Пестриков Ф. Взыскание государственной пошлины в доход государства //Сов. юстиция. — 1973. — № 18. — С. 27—28.
111. Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейним матеріалом /За ред. Шибіко В. П. — К.: Юрінком Інтер, 2000.
112. Кройтор В. А. Гражданский процесс. Учебное пособие для подготовки к зачету и экзамену. — Харьков: Эспада, 2002. — 288 с.
113. Кройтор В. А. Защита прав и интересов в суде. Научно-практическое пособие. Изд. 3-е (с изм. и доп.). — Харьков: Эспада, 2002. — 528 с.
114. Кройтор В. А., Ясынок Н. М. Исполнительное производство: Уч. пособие. — Харьков: Эспада, 2003. – 176 с.
115. Кругликов Л. Судебные издержки в уголовном деле //Советская юстиция. — 1975. — № 4. — С. 8—9.
116. Кудрявцев В. Кризис буржуазной юстиции и социология права //Соц. законность. — 1972. — № 1. — С. 18—21.
117. Кузнецов Н. Отложение разбирательства дела //Советская юстиция. — 1979. — № 13. — С. 15.
118. Курс советского гражданского процессуального права. Т. 1. — М.: Наука, 1981. — 463 с.
119. Курс советского гражданского процессуального права. Т. 2. — М.: Наука, 1981. — 510 с.
120. Курылев С. В. К 50-летию советского гражданского процессуального права. — В кн.: Вопросы современного развития советской юридической науки (Тезисы докладов научной конференции, посвященной 50-летию советского государства и права). — Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. — С. 52—53.
121. Курылев С. В. К сорокалетию истории советского гражданского процессуального права. Т. 21. — Труды Иркутского гос. ун-та, 1958. — С. 144—164.
122. Курылев С. В. Основы теории доказывания в советском правосудии. — Минск, 1969. — 203 с.
123. Курылев С. В. Установление истины в советском правосудии /Автореф. дисс. … док-ра юрид. наук. — М., 1967. — 30 с.
124. Левашов А., Танцюра А. Судебные издержки: основания и порядок внесения //Бизнес Информ. — 1994. — № 19. — С. 7—8.
125. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы). — М.: Изд-во МГУ, 1981. — 240 с.
126. Лесницкая Л. Ф., Пучинский В. К. Особенности ГПК союзных республик. — М.: Юрид. лит., 1970. — 238 с.
127. Логинов П. В. Предварительная подготовка гражданских дел. — М.: Госюриздат, 1960. — 147 с.
128. Логинов П. В. Третейские суды в СССР. — М.: Изд-во МГУ, 1963. — 42 с.
129. Лукашева Е. А. Принципы социалистического права //Сов гос-во и право. — 1970. — № 6. — С. 21—29.
130. Лутченко Ю. Взыскание государственной пошлины по гражданским делам //Сов. юстиция. — 1979. — № 4. — С. 9—10.
131. Лучин В. О. Процессуальные нормы в советском государственном праве. — М.: Юрид. лит., 1976. — 168 с.
132. Малеин Н. С. Возмещение вреда, причиненного личности. — М.: Юрид. лит., 1965. — 230 с.
133. Малышев К. И. Курс гражданского судопроизводства. Т. 1. — СПб.: Типография М. М. Стасшевича, 1874. — 437 с.; Т. 2. — 1875. — 356 с.; Т. 3. — 1879. — 448 с.
134. Мальцев Г. В. Социальная справедливостъ и право. — М.: Мысль, 1977. — 255 с.
135. Мельников А. А. Правовое положение личности в советском гражданском процессе. — М.: Наука, 1969. — 246 с.
136. Мельников А. А. Правовые проблемы положения личности в советском гражданском процессе /Автореф. дисс. … докт. юрид. наук. — М., 1970. — 40 с.
137. Мосин Е. Ф. Судебные расходы юридических лиц и граждан. — СПб.: ЗАО «ЭЛБИ», 1998. — 64 с.
138. Наумов Ю. Взыскание государственной пошлины //Советская юстиция. — 1961. — № 4. — С. 14—15.
139. Нотариат в СССР /Под ред. М. Г. Авдюкова. — М.: Изд-во МГУ, 1974. — 167 с.
140. Нор В.Т., Павлишин А.А. судові витрати у кримінальному процесі України. Монографія. – К.: Атіка, 2003. – 176 с.
141. Никулин Е. С. Возмещение ущерба, причиненного правонарушениями. — М.: Юрид. лит., 1983. — 160 с.
142. Общая теория государства и права. Т. 2. — Л., 1974.
143. Осипов Ю. К. Понятие институтов гражданского процессуального права //Правоведение. — 1973. — № 1. — С. 54—60.
144. Осипов Ю. К., Юков М. К. Защита прав социалистических организаций в суде. — М.: Юрид. лит., 1982. — 104 с.
145. Панюгин В. Е. Судебная защита прав граждан и организаций. — В кн.: Суд в СССР. — М.: Юрид. лит., 1977. — С. 235—258.
146. Патюлин В. А. Субъективные права граждан: основные черты стадии, гарантии реализации //Сов. гос-во и право. — 1971. — № 6. — С. 24—32.
147. Перетерский И. С. Очерки судоустройства и гражданского процесса иностранных государств. Международный гражданский процесс. — М.: Международная книга, 1938. — 120 с.
148. Пискотин М. И. Органы государственного руководства финансами. — История государства и права. Ч. 1. — М., 1968.
149. Поворинский А. Ф. Систематический указатель русской литературы по судоустройству и судопроизводству, гражданскому и уголовному праву. Т. 1. — Спб., 1896. — 835 с.
150. Поленина С. В. Комплексные правовые институты и становление новых отраслей права //Правоведение. — 1975. — № 3. — С. 71—79.
151. Полумордвинов Д. И. Законная сила судебного решения. — Тбилиси, 1964. — 189 с.
152. Полянский Н. Н., Строгович М. С., Савицкий В. М., Мельников А. А. Проблемы судебного права. — М.: Наука, 1983. — 223 с.
153. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 р. № 3, від 31 березня 1995 р. № 4, від 25 грудня 1996 р. № 14 та від 3 грудня 1997 р. № 12) «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій». — Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972—2002: Офіц. вид. /За заг. ред. В. Т. Маляренка. — К.: Вид-во А.С.К., 2003.
154. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. № 9 (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 25 травня 1998 р. № 15) «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції». — Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972—2002: Офіц. вид. /За заг. ред. В. Т. Маляренка. — К.: Вид-во А.С.К., 2003.
155. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 р. № 15) «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів». — Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972—2002: Офіц. вид. /За заг. ред. В. Т. Маляренка. — К.: Вид-во А.С.К., 2003.
156. Постановление ВЦИК от 10 июля 1923 г. «О введении в действие Гражданского процессуального кодекса РСФСР, принятого на 11 сессии X созыва 7 июля 1923 г.» //СУ РСФСР. — 1923. — №№ 46—47. — Ст. 478.
157. Постановление Наркомюста об утверждении Инструкции о вознаграждении свидетелей, экспертов, переводчиков и понятых по уголовным и гражданским делам» //СУ РСФСР. — 1923. — № 71. — Ст. 690.
158. Постановление Народных комиссариатов финансов и юстиции от 6 марта 1923 г. «Об утверждении Инструкции о порядке взимания судебных пошлин» //СУ РСФСР. — 1923. — № 20. — Ст. 243.
159. Постановление Пленума Верховного Суда СССР от 18 марта 1963 г. «Об устранении недостатков в практике взыскания судебных расходов по гражданским делам и судебных издержек по уголовным делам» (с изменениями, внесенными постановлением Пленума от 21 марта 1968 г,). Сборник постановлений Пленума Верховного Суда СССР (1924—1977). — 4.1. — М.: Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 83—87.
160. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. № 3 (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 25 травня 1998 р. № 15) «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними». — Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972—2002: Офіц. вид. /За заг. ред. В. Т. Маляренка. — К.: Вид-во А.С.К., 2003.
161. Постановление Пленума Верховного Суда СССР от 9 июля 1982 г. «О судебном решении» //Бюллетень Верховного Суда СССР. — 1982. — № 4. — С. 19—24.
162. Постановление Пленума Верховного Суда СССР от 1 декабря 1983 г. «О применении процессуального законодательства при рассмотрении гражданских дел в суде первой инстанции» //Бюллетень Верховного Суда СССР. — 1983. — № 6. — С. 16—22.
163. Постановление СНК СССР от 29 апреля 1942 г. «О ставках государственной пошлины» //СП СССР. — 1942. — № 4. — Ст. 71.
164. Постановление ЦИК и СНК СССР от 2 сентября 1930 г. «Об утверждении Положения о единой государственной пошлине» //СЗ СССР. — 1930. — № 46. — Ст. 480.
165. Постановление ЦИК и СНК СССР от 7 февраля 1933 г. «Об утверждении Положения о единой государственной пошлине» //СЗ СССР — 1933. — № 12. — Ст. 65а, 65б.
166. Постановление ЦИК и СНК СССР от 7 марта 1937 г. «Об упразднении деления индивидуальных плательщиков единой государственной пошлины на две категории (трудящиеся и прочие)» //СЗ СССР. — 1937. — № 18. — Ст. 63.
167. Практика застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ / Упоряд. В. В. Комаров. – Харків: Укр. юрид. акад., 1992. – 140 с.
168. Применение процессуального законодательства при рассмотрении гражданских дел (Обзор судебной практики) //Бюллетень Верховного Суда СССР. — 1978. — № 2. — С. 33—41.
169. Проблемы соотношения материального и процессуального права. — М., 1980. — 156 с.
170. Пучинский В. К. Английский гражданский процесс. Основные понятия, принципы и институты. — М., 1974. — 185 с.
171. Пучинский В. К. Гражданский процесс США. — М.: Наука, 1979. — 190 с.
172. Пучинский В. К. Недоступность гражданского судопроизводства для трудящихся Англии //Соц. законность. — 1973. — № 5. — С. 78—80.
173. Рене Д. Основные правовые системы современности (Сравнительное право). — М.: Прогресс, 1967. — 496 с.
174. Рожнов О. В. Принцип оперативності в цивільному процесуальному праві /Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Харків, 2000.
175. Рыжикова В. Практика взыскания судебных расходов по гражданским делам //Сов. юстиция. — 1963. — № 2. — С. 8—11.
176. Саввинов В. Установить твердую ставку государственной пошлины по алиментным делам //Сов. юстиция. — 1964. — № 1. — С. 29.
177. Семенов В. М. Конституционные принципы гражданского судопроизводства. — М.: Юрид. лит., 1982. — 152 с.
178. Сидоренко В. М. Доступность правосудия в гражданском и арбитражном процессе / Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.15 / Уральская гос. юрид. академия. — Екатеринбург, 2002.
179. Советский гражданский процесс / Под ред. А. А. Добровольского и А. Ф. Клейнмана. — М.: Изд-во МГУ, 1970. — 440 с.
180. Советский гражданский процесс / Под ред. А. А. Добровольского. — М.: Изд-во МГУ, 1979. — 367 с.
181. Советский гражданский процесс / Под ред. А. Ф. Клейнмана. — М.: Изд-во МГУ, 1964. — 453 с.
182. Советский гражданский процесс / Под ред. К. И. Комиссарова и В. М. Семенова. — М.: Юрид. лит., 1978. — 432 с.
183. Советский гражданский процесс / Под ред. М. А. Гурвича. — М.: Высшая школа, 1967. — 436 с.
184. Советский гражданский процесс / Под ред. М. А. Гурвича. — М.: Высшая школа, 1975. — 399 с.
185. Советский гражданский процесс / Под ред. проф. Треушникова М. К. — М., 1989.
186. Советское гражданское право / Отв. ред. В. П. Грибанов, С. М. Корнеев. Т. 1. — М.: Юрид.лит., 1979. — 550 с.; Т. 2. — 1980. — 512 с.
187. Советское гражданское право. Ч. 1. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. — 414 с.; Ч. 2. — 1982. — 432 с.
188. Советское гражданское процессуальное право. — М.: Высшая школа, 1964. — 536 с.
189. Советское гражданское процессуальное право. — М., 1965.
190. Советское гражданское процессуальное право /Под ред. М. А. Гурвича. — М., 1957. — 371 с.
191. Советское семейное право. — М.: Юрид. лит., 1982. — 256 с.
192. Советское трудовое право. — М., 1982.
193. Тезисы к докладу о Гражданском процессуальном кодексе (проекте) //Еженедельник советской юстиции. — 1922. — №№ 46—47. — С. 35—37.
194. Теория государства и права. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. — 382 с.
195. Теория государства и права / Под ред. А. М. Васильева. — М.: Юрид. лит., 1983. — 416 с.
196. Теньков С.О. Нові тенденції у відшкодуванні витрат на оплату правової допомоги у господарському судочинстві. // Вісник господарського судочинства. – 2003. - № 1. – с. 127-131.
197. Тертышников В. И. Гражданский процесс: Конспект лекций. Изд. 2-е, исправ. и доп. — Х.: Консум, 2002. — 239 с.
198. Тихонович В. В. Принцип процессуальной экономии в советском гражданском процессуальном праве / Дисс. канд. … юрид. наук. — Минск, 1975. — 173 с.
199. Тихонович В. В. Принцип процессуальной экономии в советском гражданском процессуальном праве / Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. — Минск, 1975. — 28 с.
200. Тихонович В. В. Экономия процессуальных затрат при собирании доказательств в советском гражданском процессе. — В кн.: Вопросы государства и права. Выпуск 1. — Минск, 1969. — С. 119—130.
201. Треушников М. К. Виды судебных расходов в гражданском судопроизводстве // Сов. юстиция. — 1975. — №16. — С. 12—13.
202. Треушников М. К. Доказательства и доказывание в советском гражданском процессе. — М.: Изд-во МГУ, 1982. — 160 с.
203. Трубников П. Я. Вопросы гражданского процесса в практике Верховного Суда СССР. — М.: Юрид. лит., 1979. — 240 с.
204. Тур В. Государственная пошлина // Советы депутатов трудящихся. — 1972. — № 6. — С. 95—99.
205. Удрис Э. Устранить нарушения Положения о единой государственной пошлине // Соц. законность. — 1942. — № 3-4. — С. 15—17.
206. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 10 апреля 1942 г. «О государственной пошлине» // Ведомости Верховного Совета СССР. — 1942. — № 13.
207. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 29 июня 1979 г. «О государственной пошлине» // Ведомости Верховного Совета СССР. — 1979. — № 28. — Ст. 477.
208. Устав гражданского судопроизводства. — Судебные уставы. Ч. 3. — СПб., 1867.
209. Фархтдинов Я. Ф. Ведомственные нормативные акты — источники гражданского процессуального права // Правоведение. — 1982. — № 6. — С. 85—88.
210. Финансовое право. Учебник / Ответственный редактор Н. И. Химичева, проф., д-р юр. наук, академик Международной академии наук высшей школы. — М.: Изд-во БЕК, 1996. — 525 с.
211. Хейфец Б. Распределение пошлины при частичном удовлетворении иска //Соц. законность. — 1975. — № 7. — С. 67.
212. Хозяйственный процессуальный кодекс Республики Беларусь //Адрес в Интернете: http://www.court.bu/law/kodeks/xpk.
213. Хозяйственный процессуальный кодекс Республики Таджикистан //Адрес в Интернете: http://icpo.at.tut.by/commru.html.
214. Хозяйственный процессуальный кодекс Республики Узбекистан //Адрес в Интернете: http://icpo.at.tut.by/commru.html.
215. Хутыз М. Х. Общие положения гражданского процесса (Историко-правовое исследование). — М.: Юрид.лит., 1979. — 111 с.
216. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 784 с.
217. Цивільне процесуальне право України: [Підручник для юрид. вузів і фак. / В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, Є. Г. Пушкар та ін.]; За ред. В. В. Комарова. — Харків: Право, 1999. — 592 с.
218. Цивільно-процесуальний кодекс України. — К.: Атіка, 2002. — 144 с.
219. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. В. В. Комарова. — Харків: Одіссей, 2001. – 816 с.
220. Чечина Н. А. Воспитательная функция советского гражданского процессуального права. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. — 112 с.
221. Чечина Н. А. Основные направления развития науки советского гражданского порцессуального права. — Л.: Изд-во Лиенигр. ун-та, 1987.
222. Чечина Н. А. Принципы гражданского процессуального права. — В кн.: Актуальные проблемы теории и практики гражданского процесса. — Л., 1979.
223. Чечот Д. М. Проблема защиты субъективных прав и интересов в порядке неисковых производств советского гражданского процесса /Автореф. дисс. ... доктора юрид. наук. — Л., 1969. — 36 с.
224. Шакарян М. С. Актуальные проблемы гражданского процессуального права в свете Конституции СССР 1977 года. — Труды ВЮЗИ: Актуальные проблемы суда, арбитража и прокурорского надзора в свете Конституции СССР 1977 года, 1979. — С. 3—11.
225. Шакарян М. С. Передача гражданских дел на рассмотрение товарищеских судов //Сов. юстиция. — 1975. — № 21. — С. 15—16.
226. Шакарян М. С. Субъекты советского гражданского процессуального права. — М., 1970. — 214 с.
227. Шебанов А. Ф. Об использовании социалистическим государством дореволюционного законодательства, — Труды Университета дружбы народов им. П. Лумумбы. Экономика и право, Т. 20, вып. 2, 1967.— С. 19—38.
228. Шевчук П. І. Доступ до правосуддя: сучасний стан і шляхи вдосконалення //Адвокат. — 2000. — № 1. — С. 4.
229. Шевчук П. І. Питання про доступність правосуддя та правової допомоги потребує законодавчого вирішення // Весы Фемиды. — 2000. — № 2. — С. 5—6.
230. Шевчук П. І. Питання про доступність правосуддя та правової допомоги потребує законодавчого вирішення // Вісник Верховного Суду України. — 2000. — № 2(18). — С. 40.
231. Шерстюк В. Система советского гражданского процессуального права (Вопросы теории). — М.: Изд-во МГУ, 1989. — 132 с.
232. Штефан М. И. Принципы советского гражданского процессуального права. — Киев, 1979. — 70 с.
233. Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник для юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. — К.: Ін Юре, 1997. — 608 с.
234. Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник для юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. — К., 2001. – 696 с.
235. Энгемин И. Е. Учебник русского гражданского судопроизводства. — Юрьев, 1904. — 392 с.
236. Юдельсон К. С. Предварительная подготовка дел в советском гражданском процессе. — М., 1948.
237. Юдельсон К. С. Советский гражданский процесс. — М.: Госюриздат, 1956. — 439 с.
238. Явич Л. С. Общая теория права. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. — 287 с.
239. Якименко О. До питання про судові витрати // Право України. — 1992. — № 4. — С. 44—45.
240. Якушев В. С. О понятии правового института // Правоведение. — 1970. — № 6. — С. 61—67.
241. Яструбецкий С. Правила возмещения сторонам понесенных ими судебных расходов требуют уточнения // Сов. юстиция. — 1970. — № 2. — С. 31.