ЗМІНА ДОГОВОРУ НАЙМУ (ОРЕНДИ) ЖИТЛА

Краткое описание

Зміст

Вступ............................................................................................................. 3
Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ І ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………………………………….12
Висновки до розділу..................................................................................33
Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ НАЙМУ ЖИТЛА ТА ПІДСТАВ ЙОГО ЗМІНИ
2.1. Поняття та типологія договору найму житла………………….... 34
2.2. Умови (зміст) цивільно–правового договору найму житла......... 55
2.3. Укладення та розірвання договору найму житла………………... 84
2.4. Підстави зміни договору найму житла............................................98
Висновки до розділу.................................................................................115
Розділ ІІІ. ОКРЕМІ (СПЕЦІАЛЬНІ) ВИПАДКИ ЗМІНИ ДОГОВОРУ НАЙМУ ЖИТЛА
3.1. Зміна договору найму житла внаслідок збільшення або зменшення складу сім’ї наймача……………………………………………………….... 118
3.2. Зміна договору найму житла внаслідок трансформацій суб’єктного складу цього договору……………………………………………………….. 132
3.3. Зміна договору найму житла внаслідок трансформацій предмету договору……………………………………………………………………..... 144
3.4. Інші випадки зміни договору найму житла…………………........157
Висновки до розділу.................................................................................166
ВИСНОВКИ………………………………………………………........169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………........172

Вступ

Стаття 47 Конституції України вказує: „Кожний має право на житло. Держава створює умови, при яких кожен громадянин буде мати можливість побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду”.
Прийняті на її основі акти цивільного та житлового законодавства складають нормативну базу забезпечення реалізація права людини на житло.
Разом із тим, слід зазначити, що житлове законодавство переживає пору кардинального оновлення, що відображається у розробці кількох проектів Житлового кодексу України, а також у прийнятті низки спеціальних законів, спрямованих на врегулювання житлових та пов’язаних з ними відносин.
Така ситуація певною мірою, стримує підготовку нових наукових праць, а також спеціальні монографічні дослідження окремих проблем виникнення права користування жилими приміщеннями, здійснення та припинення відповідних відносин. Значною мірою сказане стосується й проблем зміни договору найму житла.
Характеризуючи значення дослідження питань зміни договору найму житла, слід також звернути увагу на ту обставину, що в сучасних умовах наша держава не приймає на себе обов’язок безкоштовного забезпечення усіх громадян житлом та поліпшення їх житлових умов. Не можуть, а часто й не бажають брати на себе такі обов’язки й інші власники житлового фонду, наприклад, суб’єкти підприємницької діяльності, оскільки останні, передусім, мають на меті одержання прибутку, а вже потім задоволення соціальних потреб своїх працівників. У зв’язку з цим зростає значення зміни умов договору найму житла, котра за своєю сутністю часто є способом поліпшення умов користування житлом без придбання нового жилого приміщення тощо.
Така ситуація зумовлює доцільність визначення основних принципів не лише регулювання відносин користування житлом, але й трансформації договору найму жилого приміщення з дотриманням при цьому прав та інтересів його учасників.
Варто звернути увагу на те, що, хоча користування житлом на підставі договору має правовим підґрунтям норми глави 59 Цивільного кодексу України, однак питанням зміни договору найму житла уваги у цій главі, на мій погляд, приділено недостатня. Про це свідчить, наприклад, та обставина, що спеціальна стаття ЦК України, присвячена загальним питанням зміни такого договору відсутня. Не згадується „зміна” прямо і в окремих нормах зазначеної глави ЦК, що вимагає спеціального аналізу змісту згаданих норм.
Викладене свідчить про актуальність дослідження проблем, пов’язаних зі зміною договору найму житла.
Цим пояснюється й теоретична та практична значущість спеціального дослідженні у цій галузі з урахуванням наукових здобутків, котрі існують у вітчизняних дослідженнях в галузі цивільного права.
Актуальність теми посилюється тим, що на практиці виникає чимало питань, які потребують теоретичного осмислення та законодавчого вирішення. Зокрема, це стосується визначення співвідношення загальних положень ЦК України про зобов’язання та договори з нормами, присвяченими договору найму житла, норм глави 59 ЦК України та положень чинного зараз Житлового кодексу Української РСР з метою розмежування сфери застосування цивільного та спеціального житлового законодавства стосовно зміни відповідного договору, визначення кола припустимих змін договору найма житла, котрі б не порушували права та інтереси інших учасників відповідних відносин тощо.
Слід зазначити, що деякі питання зміни договору найму житла побіжно розглядалися у процесі дослідження тих чи інших аспектів користування житлом на підставі договору найму (Є.В. Богданов, В. Я. Бондар, Л.В. Васильченко, М.К. Галянтич, Я.В. Гуляк, Ю.О. Заїка, І.М. Кучеренко, Н.О. Саніахметова, С.О.Сліпченко, Т.Р. Федосєєва, Є.О. Харитонов та ін.).
Однак жодне з цих досліджень не було присвячене спеціально дослідженню проблем зміни договору найма житла, тим більше, на підставі ЦК України, а також забезпечення при цьому прав та інтересів учасників договору найму житла. Крім того, більшість вказаних авторів здійснювали свої дослідження на законодавчому та фактичному матеріалі, що зараз значною мірою втратив чинність.
Така ситуація свідчить про недостатню вивченість проблематики, пов’язаної із зміною договору найму житла, а також забезпечення при цьому прав та інтересів учасників відповідних відносин.
Це підтверджує необхідність звернення до проблем зміни договору найму житла і забезпечення прав та інтересів його учасників на рівні дисертаційного дослідження
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до напрямків досліджень Одеської національної юридичної академії: «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави» (державний реєстраційний номер 0101 U 001195) та теми «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті». Безпосередньо тема дисертації відповідає плану наукових досліджень кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії в рамках теми «Традиція приватного права України» та «Традиції т а новації у сучасному цивільному праві України».
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в з’ясуванні сутності та значення зміни цивільно–правового договору найму (оренди) житла, встановленні особливостей забезпечення прав та інтересів учасників відповідних відносин на матеріалах цивільного законодавства України.
У зв’язку з поставленою метою автором вирішувалися наступні завдання:
– дослідження поняття, типології та змісту договору найму (оренди) житла за ЦК України у порівнянні їх з вирішенням аналогічних питань в нормах житлового законодавства;
– аналіз права на зміну договору найму житла як одного із напрямків (способів) реалізації права на житло у сучасних умовах;
– розгляд питань про загальні засади зміни договору найму (оренди) житла;
– визначення кола випадків зміни договору найму (оренди) житла за цивільним та спеціальним (житловим) законодавством;
– аналіз особливостей окремих видів зміни договору найму житла;
– розгляд засобів забезпечення належного здійснення права на зміну договору найму (оренди) житла;
– з’ясування особливостей окремих видів зміни договору найму (оренди) житла;
– формування пропозицій стосовно вдосконалення норм чинного законодавства та узгодження положень ЦК України і житлового законодавства.
Об’єктом дослідження є відносини, що виникають при зміні договору найму (оренди) житла.
Предметом дослідження є система правових норм, що визначають сутність договору найму (оренди) житла, умови та порядок зміни договору найму (оренди) житла, забезпечення прав та інтересів учасників відповідних відносин; а також проблеми, що виникають при тлумаченні та застосуванні зазначених норм, та судова практика у справах відповідної категорії.
Методологічною основою дослідження слугував загальнонауковий діалектичний метод, а також спеціальні наукові методи логічного, системно–структурного та порівняльного аналізу, які у сукупності були застосовані для встановлення значення та особливостей договору найму (оренди) житла, аналізу підстав та умов його зміни, засобів забезпечення прав та інтересів учасниками відповідних відносин.
При цьому метод логічного аналізу використовувався для встановлення змісту та спрямованості норм цивільного законодавства, які регулюють відносини, що є предметом цього дисертаційного дослідження. Метод системно–структурного аналізу використовувався для встановлення місця норм, що регулюють зміну договору найму (оренди) житла, у системі норм цивільного законодавства України, а також при розгляді питань взаємозв’язку зазначених норм та норм житлового законодавства, присвячених регулюванню відповідних відносин.
Порівняльний метод дав змогу проаналізувати положення, що стосуються відносин, які є предметом цього дисертаційного дослідження у ЦК України та раніше чинному цивільному і житловому законодавстві, а також порівняти вирішення цих питань у ЦК України та цивільних законодавствах деяких інших країн.
Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі цивільного права, загальної теорії права, житлового права. Поміж них твори С. С. Алексєєва, Ч. Н. Азімова, Є.В. Богданова, М.І. Брагінського, С.І.Вільнянського, В.В. Вітрянського, М.К. Галянтича, О.В.Дзери, А.С. Довгерта, І.М. Кучеренко, В.М. Коссака, С.Н.Ландкофа, В.В. Луця, О. О. Красавчикова, Н.С.Кузнєцової, І.М. Кучеренко, В.О.Рясенцева, П.М. Рабиновича, М.М. Сібільова, Є.О.Харитонова, О.І. Харитонової, В.Ф. Чигиря, Я.М.Шевченко, Р.Б. Шишки та ін.
Деякі з них присвячені аналізу поняття цивільного договору, його укладення, засобам забезпечення його належного виконання в цілому (праці С.С. Алексєєва, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, В.В. Луця), інші стосуються тих чи інших питань договору найму (оренди) житла та забезпечення прав його учасників (праці Є. В. Богданова, М.К. Галянтича, Я.В. Гуляк, Т. І. Іларіонової, О. О. Красавчикова, С.Н. Ландкофа, В.П. Маслова, Г.І. Петрищевої, В.О. Рясенцева, Н.О. Саніахметової, М.М. Сібільова, Є.О. Харитонова, Р.Б. Шишки та ін.).
Вивчення та аналіз праць згаданих науковців дали змогу визначити й оцінити стан досліджуваної проблеми, виявити та проаналізувати питання, що постали на сучасному етапі у досліджуваній сфері, а також визначити шляхи їх вирішення.
Емпіричним підґрунтям дослідження послужило цивільне та житлове законодавство України з досліджуваних питань, а також судова практика з питань зміни договору найму (оренди) житла.
Наукова новизна одержаних результатів.
Дисертація є одним з перших комплексних досліджень проблем, які виникають при зміні договору найму (оренди) житла, виконаних на матеріалах оновленого цивільного законодавства України та сучасної кодифікації житлового законодавства, що відбувається в нашій країні.
У дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняній літературі зроблено спробу сформулювати концепцію забезпечення прав та інтересів учасників договору найму (оренди) житла, у процесі його зміни.
Також вперше зроблено спробу систематизувати засоби забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла з формулюванням відповідних рекомендацій по вдосконаленню редакції деяких норм Цивільного кодексу України, проекту Житлового кодексу України та формування практики застосування зазначених актів законодавства.
На підставі одержаних у процесі дисертаційного дослідження результатів на захист виносяться такі положення:
уперше:
висувається пропозиція про розгляд права на зміну договору найму (оренди) житла, як самостійного напрямку реалізації права на житло у сучасних умовах;
обґрунтовується висновок про те, що стосовно найму (оренди) житла фізичною особою виправданим є вживання виразу „договір найму (оренди) житла” без вказівки у цьому випадку на можливість також і оренди житла;
робиться висновок про те, що у змісті договору найму (оренди) житла є необхідним закріплення положення про право наймача на зміну договору з відповідним доповненням глави 59 ЦК України спеціальною нормою, яка закріплювала б у загальному вигляді це право;
обґрунтовується положення про те, що у главі 59 ЦК України варто передбачити право наймача на обмін жилими приміщеннями. При цьому обґрунтовується позиція, згідно з якою обмін жилими приміщеннями не можна ототожнювати з договором міни житла, який є окремою підставою виникнення цивільних зобов’язань;
висувається теза про те, що укладення договору піднайму, вселення тимчасових мешканців тощо також слід вважати випадками зміни договору найму (оренди) житла, оскільки, хоча зазначені особи набувають лише тимчасового і похідного (залежного) права користування житлом, однак при їхньому вселенні змінюються умови користування житлом для наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним;
обґрунтовується теза про те, що у ЦК України має місце обмеження прав повнолітніх осіб, які постійно проживали з наймачем, який помер, на зміну договору найму (оренди) житла протягом часу, який залишився до кінця строку чинності договору, у зв’язку з чим доцільно внести зміни до частини 2 ст. 821 ЦК України:
удосконалено:
доцільність розрізнення „соціального” договору найму (оренди) жилого приміщення та цивільно–правового договору найма (оренди) житла, що має істотне значення для визначення кола норм, які мають застосуватися для вирішення спорів у випадку зміни договору найму (оренди) житла;
набув подальшого розвитку:
висновок про необхідність вдосконалення низки норм ЦК України, які регулюють відносини, що виникають при зміні договору найму (оренди) житла, та узгодження з ними відповідних норм проекту ЖК України. Пропонується редакція змін та доповнень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – висновки дисертаційного дослідження можуть служити підґрунтям для подальшого вдосконалення концепції зміни договору найму (оренди) житла і забезпечення прав та інтересів його учасників;
сфері правотворчості – положення і висновки дисертаційного слідження можуть бути використані у законотворчій діяльності, в процесі вдосконалення деяких норм цивільного законодавства України та проекту Житлового кодексу України. Внесено також пропозиції щодо тлумачення відповідних положень цивільного та житлового законодавства судами, для чого визначено орієнтовні критерії застосування певних норм на практиці;
навчально-методичній роботі – матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці навчальних посібників та науково-методичних рекомендацій з цивільного права, житлового права, при читанні спецкурсу „Житлове законодавство України” тощо.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі цивільного права Одеської національної юридичної академії.
Результати дисертаційного дослідження доповідалися на наукових конференціях: науково-практичній конференції «Проблеми правового забезпечення підприємницької діяльності, пов’язаної з морем» (17 березня 2006 р., м. Одеса), ІУ Міжнародній науково-методичній конференції „Римське право і сучасність” (19-20 травня 2006 р., м. Одеса); 9-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (26 квітня 2006 р., м. Одеса), круглому столі «Реформування житлового законодавства: проблеми та перспективи» (16 грудня 2006 р., м. Харків), 10-й (62-й) ювілейній звітній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (27-28 квітня 2007 р., м. Одеса).
Результати дисертаційного дослідження використовувалися у навчальному процесі при проведенні практичних занять з відповідних тем курсу цивільного права, зі спецкурсу «Житлове законодавство України», керівництві курсовими роботами тощо.
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження викладені у 3 одноосібних статтях, опублікованих у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, поділених на 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок. Список використаних джерел складає 182 найменування і займає 17 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Цивільно–правовий договір найму житла – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення цивільних прав і обов’язків стосовно користування мешканням (проживання в ньому) протягом певного строку за плату.
Договір найма житла є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків стосовно користування житлом. Зміст зобов’язань користування житлом визначається, передусім, положеннями договору найму житла (сукупність умов на яких його укладено) відповідно до норм глави 59 ЦК України та загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 ЦК України.
Типологічними ознаками договору найму житла є: призначення (передача майна у тимчасове користування); каузальність (має підставою передачу однією особою житла іншій особі саме для проживання); консенсуальність; взаємність прав і обов’язків сторін; оплатність.
Значення договору найму житла у сучасних умовах визначається не дише тим, що він є однією з основних правових форм реалізації права на житло, але також і тією обставиною, що вирішення суб’єктивної житлової проблеми можливе у межах вже існуючого договору шляхом його зміни.
Підхід до визначення підстав зміни договору найму житла має визначатися з урахуванням тієї обставини, що житлове законодавство має призначенням забезпечення реалізації права на житло, як засобу соціального захисту громадян, котрі такого захисту потребують. Суб’єкти відносин, що виникають при цьому, мають діяти у відповідності з приписами відповідних норм актів житлового законодавства, котрі можуть бути реалізовані як за допомогою договірних форм, так і шляхом використання актів управління тощо.
З іншого боку, реалізація права на житло можлива і таким чином, коли наймодавець, і наймач виступають як суб’єкти цивільного права, котрі вільно діють, на власний розсуд вступаючи у цивільні відносини, укладаючи договори на користування житлом тощо. Такі відносини підпадають під дію актів цивільного законодавства і підпорядковуються принципам останнього, у тому числі, у сфері визначення загальних та спеціальних підстав зміни договору найму житла.
Звідси випливає, що загальні положення про зміну цивільного договору застосовуються лише до приватного договору найму житла. Спеціальні норми житлового законодавства застосовуються як до „соціального”, так і до приватного договору найма житла (за винятком, коли це суперечить прямим вказівкам норм глави 59 ЦК України).
На такій методологічній основі загальні та спеціальні (особливі) підстави зміни договору найма житла можна визначити таким чином.
Загальні підстави та порядок його зміни визначаються з урахуванням тієї обставини, що, оскільки договір найму житла є підставою виникнення зобов’язань, то до відповідних відносин застосовуються загальні положення про зміну зобов’язань, які містяться у главі 47 (ст. 512 – 525) ЦК України, зокрема, про зміну зобов’язання за домовленістю сторін, заміну боржника та кредитора тощо.
Разом із тим, спеціальними підставами зміни договору найму житла є обставини, передбачені як главою 59 ЦК України, так і житловим законодавством (ЖК УРСР).
Аналіз колізійних питань цивільного та житлового законодавства свідчить про необхідність узгодження положень Цивільного та житлового кодексів України з метою вдосконалення регулювання окремих випадків зміни договору найму житла.
Зокрема, на відміну від житлового законодавства, ЦК України не виокремлює членів сім’ї наймача в окрему категорію з визнанням за ними спеціального статусу після вселення в жиле приміщення, включаючи їх в категорію „інші особи, які постійно проживають разом з наймачем”, що не дозволяє враховувати права зазначених осіб при зміні договору найму житла. Тому варто у ст. 816 ЦК України розрізняти існування двох категорій осіб, які постійно проживають разом з наймачем: 1) членів сім’ї та 2) інших осіб.
При цьому статус членів сім’ї наймача має визначатися нормами не лише загального цивільного законодавства, але також нормами сімейного та житлового законодавства, у той час як правове становище „інших осіб” встановлюється на засадах частини 1 ст. 816 ЦК України. Воно має бути рівним з правовим становищем наймача та членів його сім’ї, за винятком питань правонаступництва при заміні наймача в договорі найму житла, про що має бути зроблене застереження у ст. 824 ЦК України.
Крім того, оскільки у ЦК України має місце обмеження прав повнолітніх осіб, які постійно проживали з колишнім наймачем, що помер, на зміну договору найму житла і користування житлом протягом часу, який залишився до кінця строку договору, доцільним було б внесення змін у частину 2 ст. 821 ЦК України, виклавши її так: „До договору найму житла, укладеного на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуються положення частини першої статті 816, положення статті 818, статей 822 – 823 та частини першої ст. 824 цього Кодексу. Повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, що помер, мають право на укладення з ними договору найму житла на проміжок часу, який залишився до кінця строку договору наймодавця з померлим наймачем”.
Важливе значення має захист прав неповнолітніх членів сім’ї та інших осіб, які проживають з наймачем.
Інтереси неповнолітніх членів сім’ї у таких випадках представляють і повинні захищати їх батьки, усиновлювачі, опікуни або піклувальники, а у певних випадках – органи опіки та піклування. Останні мають давати згоду на укладення договору, коли останнім можуть бути порушені інтереси неповнолітніх членів сім’ї наймача.
У цих випадках, крім норм глави 59 ЦК України та норм житлового законодавства, мають застосовуватися правила глави 17 ЦК України щодо законного представництва (ст. 242 ЦК України), а також норми СК України, зокрема, стосовно опіки та піклування.

Список використаних джерел:

1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. – 1996.– № 30. – Ст.141.
2. Азімов Ч. Поняття і зміст приватного права // Вісник Академії правових наук України.–1998.– Вип. 3 (14).–С. 50–58;
3. Андрианов И.И. Жилищное законодательство. Практические вопросы. – М.: Юрид. лит., 1988.– 384 с.
4. Аскназий С.И., Брауде И.Л., Пергамент А.И. Жилищное право. – М., 1956.
5. Базова Т. Договор найма жилого помещения //Юридическая практика, № 3 (85), 1–15 февраля 1999 г. – С.11.
6. Бару М., Пушкін О., Сибільов М. Конституційне право на житлову площу // Радянське право. – 1979.– № 10. – С. 12.
7. Басин Ю.Г., Диденко А.Г. Защита субъективных гражданских прав// Юрид. науки. –Алма–Ата, 1971.– Вып.1.– С.33.
8. Бирюков И.А. Жилищный кодекс на перепутье //Юридическая практика № 3 (85), 1–15 февраля 1999 г., – С.10.
9. Богданов Е.В. Правовое регулирование предоставления жилой площади в домах государственного фонда. Автореф. дис...канд. юрид. наук. – Х., 1979.– 19 с.
10. Бондар В.Я. Види договорів найму жилих приміщень // Тези доповідей і наукових повідомлень науково–практичної конференції „Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України”. К.: ІДП НАНУ, 2001. – С. 29 – 31.
11. Бондар В.Я. Договір найму житла. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2001. – 18 с.
12. Бондар В.Я. Житловий кодекс України: сучасність і майбутнє // Держава і право: Збірник наук. праць. – 2001. – Вип. 9. – С. 256-260.
13. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. – М.: Статут, 1997. – 682 с.
14. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. – М.: „Статут”, 2000.– 800 с.
15. Вакулович Е.В. Співвідношення майнового найму та оренди // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків: Університет внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 6. – С. 172-176.
16. Васильченко Л.В. Договор жилищного найма в ведомственных домах. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – К., 1967. – 21 с.
17. Васильченко Л.В. Договор жилищного найма в ведомственных домах. – М.: Юрид. лит., 1973. – 192 с.
18. Власова А.Г., Замятин В.И., Скрипко В.Р. Жилищное законодательство. – Изд. 2-е. – М.: Юрид. лит, 1970. – 192 с.
19. Галянтич М. Приватно–правове регулювання забезпечення права громадян на житло в Україні // Право України. – 2003. – № 7. – С. 70 – 72.
20. Галянтич М. Розвиток житлового законодавства України: цивільно–правові проблеми забезпечення житлових прав людини // Право України. – 2004. – № 11. – С. 98 – 103.
21. Галянтич М.К. Теоретико-правові засади реалізації житлових прав громадян в умовах ринкових перетворень. – К.: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва, 2006. – 512 с.
22. Герасимчук С. Система цивільно–правових договорів: стан і перспективи розвитку // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 2. – С. 67–73.
23. Голодный М.А., Сиволобова Г.С., Будзилович И.С. Комментарий к Положению о порядке предоставления жилой площади в Украинской ССР. – К.: Политиздат Украины, 1981. – 177 с.
24. Голодный М.А., Сиволобова Г.С. Комментарий к Правилам учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставления им жилых помещений в Украинской ССР. – К.: Политиздат Украины, 1987.–336 с.
25. Гонгало Р.Ф. Тенденции развития процессуальных гарантий права на жилище в законодательстве Украины //Актуальні проблеми держави і права. – Вип. 5. – Одеса, 1998. – С. 311 – 314.
26. Гордон М.В. Радянське цивільне право. Частина друга. – Харків: Вид-во Харківського ун-ту, 1966. – 316 с.
27. Гражданский кодекс Украины (Научно–практический комментарий).– Х.: «Одиссей», 2001. – 848 с.
28. Гражданский кодекс Российской Федерации. –Часть вторая. Текст, комментарии, алфавитно–предметный указатель. – М., 1996. – 704 с.
29. Гражданское право (определения, понятия, законодательство), учебно–практический справочник.– Х.: „Одиссей”, 1998. – 384 с.
30. Гражданское право. В 2–х томах. Том 2. Полутом 1. Учебник. / Под ред. Е.А.Суханова. – М.: Издательство БЕК, 1994. – 432 с.
31. Гражданское право в вопросах и ответах / Под ред. Е. О. Харитонова. – Х., Одиссей, 2001. – 416 с.
32. Гражданское право: Ч.1. Учебник/ Под ред.Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева.– М.: ООО «ТК Велби», 2002.– 776 с.
33. Гражданское право Украины. В двух частях. Часть 1. Учебник/ Под ред. А.А. Пушкина, В. М. Самойленко. – Харьков: «Основа», 1996. – 440 с.
34. Гуляк Я.В. Сучасна вітчизняна концепція права на житло // Актуальні проблеми держави і права. Зб. наук. праць. – Вип. 22. – Одеса: Юрид. літ., 2004. – С. 1048 – 1053.
35. Гуляк Я.В. Право на житло і житлові відносини// Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць. – Вип. 22. – Одеса: Фенікс, 2004. – С. 179 – 184.
36. Гуляк Я.В. До питання щодо визначення поняття „відповідальність” в цивільному праві України // Актуальні проблеми держави і права. Зб. наук. праць. – Вип. 23. – Одеса: Юрид. літ., 2004. – С. 210 – 215.
37. Гуляк Я. Проблема співвідношення цивільного та житлового законодавства при регулюванні відносин найму житла // Актуальні проблеми держави і права. Зб. наук. праць. – Вип. 24. – Одеса: Юрид. літ., 2005. – С. 321 – 326.
38. Гуляк Я.В. Договір найму (оренди) житла за цивільним законодавством України. Дис...канд. юрид. наук. – Одеса, 2005. – 204 с.
39. Гуляк Я.В. Договір найму (оренди) житла за цивільним законодавством України. Автореф. дис...канд. юрид. наук. - Одеса, 2005.- 24 с..
40. Жилищное законодательство / Под. ред. Р. Х. Сиденко, Т. Н. Лисниченко. – К.: Политиздат Украины, 1975. – 488 с.
41. Жилищный кодекс Украинской ССР. Науч.–практ. коммент. / М.А.Голодный, П.Н.Дятлов, В.И. Жуков. – К.: Политиздат Украины, 1990. – 542 с.
42. Жилищные права и обязанности советских граждан (по законодательству Союза ССР и Украинской ССР): Юрид. справ. /В.П.Цемко, П.А.Чеберяк, И.Н.Кучеренко и др.: Отв.ред. В.П.Цемко. – К.: Наук. думка 1988. – 304 с.
43. Житлове законодавство України / Укладачі М.К.Галянтич, Г.И.Коваленко. – К., 1998. – 448 с.
44. Житлове право України: Навч. посібник / За ред.. В.С. Гопанчука, Ю.О. Заїки. – К.: Істина, 2003. – 208 с.
45. Житловий кодекс УРСР. Закон Української РСР від 30 червня 1983 р. // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1983. –додаток до № 28. – Ст. 574.
46. Жуков В. Гражданский и Хозяйственный кодексы: законодатель принял в один дань два кодексы, регулирующие одни и те же отношения // Юридическая практика. –2003. – № 20. – С. 10.
47. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. / За ред. В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер,1997. – 320 с.
48. „Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово–комунального господарства на 2004 – 2010 роки.” Затв. Законом України від 24 червня 2004 р. № 1869 – ІУ. // Голос України. – № 140,.– 30 липня 2004 р.– С. 11 – 15.
49. Заднепровский А.. Право человека на неприкосновенность его жилища и иного владения //Юридическая практика, № 4 (38), февраль 1997, с.1.
50. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посіб. / За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
51. Золотарь В.А., Дятлов П.Н. Советское жилищное право. – К.: Политиздат Украины, 1985. – 216 с.
52. Егоров Н.Д. Гражданско–правовое регулирование экономических отношений. Учеб пособ. – Ленинград, Издат–во Ленинградского ун–та, 1986. – 214 с.
53. Емельянов В.П. Гражданское право Украины. Практическое пособие. – Х., 1996. – 235 с.
54. Иванчук М.В. Право на служебное жилое помещение // Автореф. дис...канд. юрид. наук. – Х., 1982. – 17 с.
55. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории хозяйственного права. – М.: «Статут», 2000. – 777 с.
56. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву // В кн..: Избранные труды: В 4 т. Т.І. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Ответственность по советскому гражданскому праву. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 574.
57. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
58. Калаур І.Р. Поняття договору у новому Цивільному кодексі України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Збірник наук. праць за матеріалами Міжнародної наук. конфер. «Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених». – 2002. – № 1. – С. 89-91.
59. Кецмен І. Поняття та ознаки договору піднайму житлового приміщення // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – № 6. – С. 176 – 182.
60. Конституція Української РСР. Прийнята 20 квітня 1978 р.– К., Політвидав України, 1978.
61. Конституция СССР. Принята 7 октября 1977 г.– М., Политиздат, 1977. – 62 с.
62. Кодифікація приватного (цивільного) права України./ За ред. А. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – 336 с.
63. Коломеец А.В., Юриевич Э.М. Эксплуатация жилых зданий: Справ. пособие. – 3–е изд., пере раб. и доп. – М.: Стройиздат, 1985. – 376 с.
64. Комментарий к Гражданскому кодексу РСФСР. Изд–е 3–е, исправленное и дополн./ Под. ред. С.Н.Братуся, О.Н.Садикова.– М.: Юрид. литература., 1982.– 680 с.
65. Комзюк А. Державно–владний аспект адміністративного примусу// Вісник Академії правових наук України. – Х., 2000.– № 4.– С. 129-137.
66. Конституционные права и обязанности советских граждан./ Таранов А.П., Тимченко И.А., Чангули Г.И. и др. – К.: Наукова думка, 1985. – 248 с.
67. Конституционное право на жилище / Под ред. Чеберяка П.А. – К., Политиздат Украины, 1986. – 365 с.
68. Коссак В. Правові наслідки невиконання договірних зобов’язань // Українське право. – 1997. – Число 3. – С. 176 – 177.
69. Косінов С.А. Співвідношення заходів захисту і мір відповідальності у цивільному праві України // Право України. – 1998. – № 12. – С. 90-92.
70. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / Отв.ред. П.П.Баранов. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. – 211 с.
71. Кот О.О. Перехід прав кредитора до третіх осіб в цивільному праві України. Автореф. Дис.... канд. юрид. наук. - К.: 2002.- 20с.
72. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 171 с.
73. Красавчиков О.А. Понятие права на жилище // Основы жилищного законодательства. – Свердловск, 1981.
74. Красавчиков О.А. Гражданско – правовой договор: понятие , содержание , функции // Гражданско – правовой договор и его функции: Сб., науч. трудов. – Свердловск, 1980 . – С. 16.
75. Красавчиков О.А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве //Проблемы гражданско-правовой ответственности и защиты гражданских прав: Сб.учен.трудов. – Вып. 27. – Свердловск, 1973. – С. 5-16.
76. Ландкоф С.Н. Основи цивільного права. – К.: „Радянська школа”, 1948. – 424 с.
77. Ландкоф С.Н., Лисниченко Т.Н., Фельдман А.М. Жилищное и жилищно–строительное законодательство. Издание шестое, переработ. и дополн. – К.: Будівельник, 1979. – 368 с.
78. Лисниченко Т.Н., Хламов И.Т. Справочник по жилищно–строительному и жилищному законодательству. – К.: Будівельник, 1985. – 191 с.
79. Литовкин В.Н. Жилищное законодательство: Справочное пособие. – М.: Профиздат, 1988. – 256 с.
80. Литовкин В.Н. Жилищное законодательство: кризис доктрины, смена принципов, от прошлого к настоящему // Проблемы современного гражданского права: Сборник статей. – М.: Городец, 2000. – С. 236-275.
81. Лічман Л. Судовий захист конституційного права людини на житло // Юридический вестник. – 1998. – № 3. – С.96-98.
82. Лічман Л.Г. Судовий захист прав і інтересів членів сім’ї власника жилого приміщення. Автореф…. дис. канд. юрид. наук. – Харків, 2005.– 20 с.
83. Луць В. Кодифікація договірного права // Українське право . – 1997 . – № 3 . – С. 142 – 143.
84. Луць В. Кодифікація договірного права (за проектом нового Цивільного кодексу України) // Українське право. – 1997. – № 1 . – С. 75 – 92.
85. Луць А.В. Свобода вибору сторонами форми цивільно–правового договору // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 82. – Чернівці: ЧДУ, 2000. – С. 48–52.
86. Луць А.В. Свобода визначення сторонами змісту цивільно–правового договору // Вісник Львівського ін–ту внутрішніх справ: Збірник. – Львів, 2000. – № 2. – С. 167–173.
87. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України. – Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2001. – 18 с.
88. Луць А.В. Договір у цивільному праві – акт вільного волевиявлення сторін // Держава і право: Збірник наук. праць: юридичні і політичні науки. – Вип..6. – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2000. – С. 222-229.
89. Луць В.В., Луць А.В. Загальні положення про договори // Суспільство. Держава. Право. Науково–практичний журнал. Випуск 3. Цивільне право. – Одеса: 2003.– С. 25 – 27.
90. Макаров Г.П. Права предприятия по распределению жилой площади. – М.: Юрид. лит., 1985. – 112 с.
91. Марткович И.Б. Проблемы осуществления конституционного права на жилище. Автореф. дис.... д–ра юрид. наук. – М., 1981.
92. Маслов В.Ф. Защита жилищных прав граждан. – Харьков, Издат–во Харьковского ун–та,1970.– 208 с.
93. Маслов В.Ф. Право на жилище – Харьков: Издат.объединение «Вища школа», 1986. – 286 с.
94. Миодович К. Некоторые вопросы применения Основ жилищного законодательства // Сов. юстиция. – 1983. – № 7. – С. 23.
95. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболєв О.В. Житлове право України. Науково–практичний посібник. – Харків, Еспада, 2001.– 318 с.
96. Мушкин А.Е. Право граждан на жилище. – Л.: Лениздат, 1982. – 159 с.
97. Мушкин А.Е. Предоставление жилых помещений и пользование ими. – Л.: Лениздат, 1985. – 175с.
98. Науково–практичний коментар до Сімейного кодексу України /За ред. Є.О. Харитонова. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2006. – 552 с.
99. Науково–практичний коментар Цивільного кодексу України. У 2 т. – 2-е вид., перероб. і доп. / За. ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т.ІІ. – 1088 с.
100. Никитюк П.С. Жилищное право. – Кишинев, «Штиинца». 1985. – 159 с.
101. Общая теория государства и права. Академический курс в 3–х томах. Изд. 2–е, переработ. и доп. Отв. ред. проф. М.Н.Марченко. – Том 2. – М.: ИКД “Зерцало – М”, 2001.– 528 с.
102. Ойгензихт В.А. Нетипичные договорные отношения в гражданском праве. Учебное пособие. – Душанбе, 1984. – 128 с.
103. Ойгензихт В.А. Субъекты жилищных отношений // Основы советского жилищного законодательства: Межвузовский сб. науч. трудов. – Свердловск. – 1981. – С. 73-81.
104. Окропиридзе Г.А. Гарантии конституционного права советских граждан на жилище. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – М., 1987. – 23 с.
105. Олюха В. Істотні умови цивільно–правового договору // Українське право. – 2000. – № 1. – С. 71–75.
106. Олюха В.Г. Цивільно–правовий договір: поняття, функції та система. Дис… канд. юрид. наук. – К., 2003. – 191 с.
107. Основы гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик 1961 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1961. – № 50. – Ст. 525.
108. „О сохранении жилого фонда и улучшения жилого хозяйства в городах”. Постановление ЦИК и СНК СССР от 17 октября 1937 г. // СЗ СССР. – 1937. – № 69.– Ст. 314.
109. Петрищева Г.И. Изменение и прекращение жилищных правоотношений. – Свердловск: УрГУ, 1981. – 84 с.
110. Правила обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР від 11 грудня 1984 р. № 470 //ЗП УРСР. – № 12. – Ст.80.
111. Правове регулювання житлових відносин в Україні: Навчально-методичний посіб. / За заг. ред. Є.О. Харитонова // Є.О. Харитонов, А.І. Дришлюк, Я.В. Гуляк та ін. / Одеська національна юридична академія. – Одеса: Фенікс, 2004. – 46 с.
112. Притика Д.Н., Карабань В.Я., Ротань В.Г. Договорное право: общая часть. Комментарий к гражданскому законодательству Украины. – Киев–Севастополь: Ин–т юрид. исследований, 2002. – 880 с.
113. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991.– № 20. – Ст.249.
114. Про приватизаційні папери: Закон України / /Відомості Верховної Ради. – 1992.– № 24.– Ст.352.
115. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від // Відомості Верховної Ради. – 1997.– № 24. – Ст.170.
116. Про введення в дію Цивільного кодексу УСРР: Постанова ЦВК УСРР від 16 грудня 1922. // ЗУ УСРР. – 1922.– № 55. – ст. 780.
117. Про внесення змін і доповнень в Цивільний кодекс Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР № 278 – 11 від 20 травня 1985 р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1985. – № 23. – С. 542.
118. Про внесення змін і доповнень до Житлового кодексу Української РСР”. Закон України від 6 травня 1993 р. // Голос України. – № 99. – 29 травня 1993 р.
119. Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку: Закон України від 29 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002.
120. Про житлово–комунальні послуги:. Закон України від 24 червня 2004 р. // Голос України. – № 140.– 30 липня 2004 р. – С. 16 – 18.
121. Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов. Под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М., Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА – М), 2001. – 832 с.
122. Прокопченко И.П. Проблемы жилищного законодательства в СССР. Автореф. дис....д–ра юрид. наук. – М.,1978.
123. Прокопченко И.П. Жилищное законодательство союзных республік: сравнительный теоретический анализ.– М.: Наука, 1979. – 224 с.
124. Прокопченко И.П. Жилищное и жилищно–строительное законодательство: Справ.пособие.– 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1986. – 432 с.
125. Проект Цивільного кодексу України від 25 серпня 1996 р. // Українське право . – 1996 . – № 2 . – С. 32 – 523.
126. Рабинович П.М. Основні права людини: загальнотеоретична характеристика/ / Вісник Академії правових наук України. – 1995.–№ 2 .–С.26.
127. Рябцовская Н.М. Конституционное право советских граждан на жилище. Автореф. дис....канд. юрид. наук. – М., 1980.–С.6.
128. Саниахметова Н.А. Гражданско–правовая ответственность как средство обеспечения надлежащего осуществления права на жилище. Автореф. дис ... канд. юрид. наук..– Х.., 1985. – 23 с.
129. Сводъ Законов Российской империи. В пяти книгах. Под ред.и с примечаниями И.Д. Мордухай–Болтовского. Книга третья, Томы УІІІ, ч. ІІ – ХІ, ч. І.– СПб., «Деятель», 1912. – С. 1 – 385.
130. Сібільов М.М. Базові моделі регулювання договірних відносин за новим Цивільним кодексом України // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 17 – 20.
131. Скаржинський М.В. Житло як об’єкт цивільно-правових відносин. Автореф....дис. канд. юрид. наук. – К, 2006. – 20 с.
132. Сліпченко С.О., Мічурін Е.О. Теоретичний аспект соціального найму житла // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності (збірник наукових статей). – Донецьк, 2000. – № 4.
133. Сліпченко С.О., Мічурін Є.О., Соболєв О.В. Житлове право України: Науково-практичний посібник. – Х.: Еспада, 2003. – 344 с.
134. Соболєв О.В., Мічурін Є.О., Сліпченко С.О. Житлове право України. Науково–практичний посібник. – Харків: Еспада, 2001. – 318 с.
135. Советское гражданское право. – Ч.1. / Под ред. В.Ф.Маслова и А.А.Пушкина. – К.: Главное изд–во издательского объединения «Вища школа», 1983.– 462 с.
136. Тархов В.А. О предмете советского гражданского права // Сов. государство и право.–1955.– № 5.–С.60.
137. Теорія держави і права: Навч.посіб. / А.М.Колодій, В.В.Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Н. Лисенкова, В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
138. Теория государства и права. Курс лекций./ Под ред. Матузова Н.И., Малько А.В. – М.: Юристь, 1997. – 672 с.
139. Теория права и государства. Учебник/ Под ред. профессора В.В.Лазарева. – 2 –е, перераб. и дополн. издание. – М.: Право и закон, 2001.–576 с.
140. Тихомиров Ю. А. Публичное право. Учебник. – М.: БЕК, 1995.– 496 с.
141. Толстой Ю.К. Советское жилищное право. – Л.: Издательство ЛГУ, 1967. – 228 с.
142. Толстой Ю.К. Советское жилищное законодательство. – Л.: Издат–во .Ленинградского ун–та, 1974. – 232 с.
143. Федосєєва Т.Р. Право громадян на житло у фонді соціального призначення. Автореф. дис...канд. юрид. наук. – Харків, 2003. – 18 с.
144. Флейшиц Е.А. Соотношение правоспособности и субъективных прав// Вопросы общей теории советского права. – М., 1960.– С.263–286.
145. Харитонова О.І. До питання про визначення поняття публічного права // Актуальні проблеми політики.–2000.–Вип.8.–С.177–180.
146. Харитонов Є.О. Про обмін жилих приміщень та деякі інші проблеми житлового законодавства // Радянське право. – 1989.– № 11.
147. Харитонов Є.О. До питання про визначення поняття юридичних гарантій //Актуальні проблеми держави і права. – Вип. І. – Одеса, 1994.
148. Харитонов Е., Гонгало Р. Общая декларация прав человека и законодательство Украины о праве на жилье // Юридический вестник.– 1998. – № 4.
149. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Правове забезпечення належної реалізації права на житло. – К.: НМК ВО, 1990.–176 с.
150. Харитонов Є О., Саніахметова Н.О. Субсидіарне застосування норм цивільного законодавства до житлових правовідносин //Проблеми правознавства. – 1990.– № 51. – С. 59 – 65.
151. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Некоторые вопросы правового обеспечения надлежащего осуществления права на жилище //Проблемы правоведения, вып. 47. – 1986.– С. 72–73
152. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство. – К.: А.С.К., 2003. – 832 с.
153. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО „Одиссей”, 2004. – 960 с.
154. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України. Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2007. – 816 с.
155. Харитонов Е.О., Старцев А.В., Харитонова Е.И. Гражданское право Украины: Учебник. Издание третье, переработанное и дополненное. – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – 920 с.
156. Харитонов Є., Харитонова О. Деякі зауваження щодо системи договірного права у Проекті Цивільного кодексу України // Українське право. – 1997. – № 3 . – С. 144 – 145 .
157. Харитонов Є., Харитонова О. До питання про значення дихотомії „приватне право – публічне право” // Вісник Академії правових наук України. – 2000.–Вип. 2 (21). – С.83.
158. Хуторян Н.М. Нове в правовому регулюванні договору найму (оренди) за Цивільним кодексом України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис – Хмельницький. – 2004. – № 1-2. – С.62-66.
159. Цивільне та сімейне право України: Навчально–практ. посібник. Видання друге, перероблене та доповнене/ За ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка, – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. – С. 640 с.
160. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – Т.2.– 640 с.
161. Цивільне право України: Підручник: У 2–х кн../ Д.В.Боброва, О.В.Дзера, А.С.Довгерт та інші; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – Книга друга. – 784 с.
162. Цивільне право України. Підручник / За ред. Ч.Н. Азімова, С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000. – Ч. 1. – 368 с.
163. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 408 с.
164. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (керівник авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.М. та ін.; За заг. ред. В.І.Борисової, І.В. Спасибо–Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.2.– 552 с.
165. Цивільне право України. Навч. посібник / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін. – За ред. Р. О. Стефанчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. – 448 с.
166. Цивільне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. І.А. Бірюкова, Ю. О. Заїки. – К.: Істина 2004. – 224 с.
167. Цивільне право України: Підручник./ Є.О Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003.– 776 с.
168. Цивільний кодекс УСРР. Затверджений постановою ЦВК УСРР від 16 грудня 1922.// ЗУ УСРР. – 1922.– № 55. – Ст. 780.
169. Цивільний кодекс Української РСР. Затверджений законом УРСР від 18 липня 1963 р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963.– № 30. – ст. 463.
170. Цивільний кодекс України. Закон України від 16 січня 2003 р.// Голос України. – № 45–46.– 12 березня 2003 р.– С.5 –28.
171. Цивільний кодекс України (науково–практичний коментар). / За заг. ред. Є.О. Харитонова – Х.: ООО “Одіссей”, 2001. – 800 с.
172. Цивільний кодекс України. Коментар./ За ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. – Одеса: Юрид. літ, 2003. – 1080 с.
173. Цивільний кодекс України. Коментар./ За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. – Одеса: Юрид. літ, 2004. – 1112 с.
174. Цивільний кодекс України. Коментар./ За ред. Є.О.Харитонова, О.М. Калітенко. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. – 856 с.
175. Цивільний кодекс України. Науково–практичний коментар. Видання третє, перероблене та доповнене. / За ред. Є. О. Харитонова. –Х.: ТОВ „Одіссей”, 2006. – 1200 с.
176. Цивільний кодекс Української РСР. Науково–практичний коментарій. Під ред. О.Н. Якименка, М.Й. Бару, М.В. Гордона. – К.: Політвидав України., 1971. – 542 с.
177. Червоный Ю.С., Харитонов Е.О., Бровченко Н.А. Правовое регулирование жилищных отношений в СССР. Учебное пособие. – Одесса: Изд. ОГУ, 1984. – 110 с.
178. Черданцев А.Ф. Теория государства и права. Учебник для вузов. – М.: Юрайт, 2000. – 432 с.
179. Чигир В.Ф. Советское жилищное право. – Мн.: Вышэйшая школа, 1968. – 228 с.
180. Чигир В.Ф. Жилищное право. Изд.2–е, испр. и доп.– Минск: Издательство «Вышейшая школа», 1986. – 205 с.
181. Чубукова О. Право на житло // Віче. – 1993. – № 12.– С.56 – 63.
182. Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права. – Тула, Автограф, 2001. – 720 с.

МАТЕРІАЛИ ПРАКТИКИ

1. Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України: Постанова № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972 – 2002. Офіц. вид. /За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 143 – 152.
2. Архів Маліновського місцевого суду м. Одеси за 2002 р.
3. Архів Приморського місцевого суду м. Одеси за 2004 р.
4. Дело № 2–371/96. .//Судебная практика, № 15–16 (25–26) август, 1997 г.
5. Неможливість проживання сторін в одній квартирі // Юридичний вісник України. Інформаційно-правовий банк.-1999.1-7 квітня
6.Судебная практика по семейным спорам. Книга 1./ Руководитель кол. составителей П.В. Крашенинников. – М.: «Статут» 2004. – 430 с.