ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ

Краткое описание

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень
Вступ
Розділ І. Порівняльні аспекти визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів
1.1. Визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів як інститут міжнародного цивільного процесу
1.2. Досвід іноземних розвинених країн у визнанні та приведенні до виконання рішень іноземних судів
1.3. Проблеми сучасного розгляду справ про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів
Висновки до розділу 1:
Розділ ІІ. Загальні правила визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів
2.1. Підвідомчість, підсудність та порядок подання клопотань про визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів
2.2. Підстави для відмови у задоволенні клопотання про визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду
2.3. Легалізація рішень іноземних судів як обов’язкова умова їх визнання і приведення до виконання
2.4. Публічний порядок при визнанні і приведенні до виконання рішень іноземного суду
2.5. Правові підстави визнання і виконання рішень іноземних судів в Україні
Висновки до розділу 2:
Розділ ІІІ. Судова процедура визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
3.1. Загальний порядок визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів та арбітражів
3.2. Підготовка справ до судового розгляду і процедура їх розгляду
3.3. Ухвала суду про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
Висновки до розділу 3:
Висновки
Список використаних джерел
4
5

13

13

31

45
61

64

64

71

99

104

124
131

136

136
156
176

190
194
196

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток міжнародних відносин свідчить про необхідність перегляду теоретичних концепцій судочинства на предмет адаптації новітніх тенденцій співіснування країн у міжнародному правовому полі і, зокрема, на інтеграцію України до Європейського співтовариства. Такі тенденції міжнародного права у першу чергу мають стосуватись охорони і захисту прав громадян і юридичних осіб, оскільки розвиток міжнародної економіки, туризму, поширення інтеграційних процесів неодмінно призводитиме й до виникнення правопорушень, що не в останню чергу зумовлено різними правовими системами окремих країн. Для того, щоб кордони країни не ставали на заваді ліквідації правопорушень і одночасно не виникали випадки необгрунтованого притягнення громадянина до відповідальності мають бути розроблені критерії виконання рішень на території України. Але не зважаючи на прийняття Законів України „Про міжнародне приватне право” та нового ЦПК, процедура діяльності судів щодо визнання і приведення до виконання в Україні рішень іноземних судів до цих пір не конкретизована.
Будь-яка держава зобов’язана захищати права громадянина, який знаходиться під її юрисдикцією, але лише у випадках порушення його прав, а не від відповідальності за завдану ним шкоду. Всі ж наявні теоретичні концепції у цьому напрямку зводяться в основному до адаптації міжнародних угод до системи права України. Автор же вважає можливим і необхідним шляхом аналізу системи права України запропонувати межі таких угод та виробити критерії подальшого розвитку міжнародних відносин у цій сфері.
Встановлюючи власні кордони, визначаючи права та обов’язки громадянина держава визначає межі його поведінки, але перетинаючи кордони особа діє в іншому правовому полі, а тому доволі часто постає питання: хто вправі судити про вчинки громадянина або юридичної особи України за кордоном, чи може держава застосовувати примус до таких осіб,
за вчинки, що були вчинені не на її території. Тому автором аналізуються наукові концепції провідних вчених, спрямовані на вдосконалення цивільного судочинства, на розвиток міжнародних питань захисту та охорони прав фізичних і юридичних осіб та держави, а саме: Богуславского М.М., Дмитрієвої Г.К., Ерпилева Н.Ю., Жильцова А. Н., Кисіля В.І., Кpиволапова Б.М., Комарова В.В., Лебедева С.Н., Лунца Л. А., Мережко О.О., Морозової Ю.Г., Муранова А.І., Садікова О.Н., Треушнікова М.К., Фурси С.Я., Шаха Х., Шерстюка В.М., Штефана М.Й., Єлісєєва М.Г. та ін.
Тому вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений наступним: потребою у проведенні порівняльного аналізу досвіду іноземних країн у врегулюванні спорів з іноземним елементом і легітимності рішень їх судів; розробкою процедури розгляду судами загальної юрисдикції справ за клопотаннями про скасування рішень Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово – Промисловій Палаті України ( надалі- ТПП України ) та третейських судів; необхідністю аналізу наявних неоднозначних, відокремлених наукових концепцій, різних позицій науковців щодо окремих теоретичних положень та правових ситуацій, пов’язаних з визнанням і приведенням до виконання рішень іноземних судів, які в юридичній літературі до цього часу не узагальнені та не проаналізовані; необхідністю конкретизації, передбаченої новим ЦПК, процедури розгляду справ про визнання та приведення до виконання рішень іноземних судів; недосконалістю сучасної практики вирішення спорів з іноземним елементом, які до останнього часу залишались без належного теоретичного узагальнення і аналізу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково- дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України „Роль і значення цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових відносин у сучасній Україні (номер державної реєстрації RK 0101U001005).

Мета і задачі дослідження.
Основною метою дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і обгрунтування процесу набрання рішеннями іноземних судів та арбітражів законної сили на території України. Це в наступному має позитивно вплинути на практику розгляду судами загальної юрисдикції справ за клопотаннями про скасування рішень Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП України, визнання та приведення до виконання рішень іноземних судів судами України, надасть чіткості і послідовності процедурі їх розгляду та практиці їх виконання тощо;
1. Проаналізувати всі наявні сучасні теорії та концептуальні підходи до вирішення справ за клопотаннями про визнання та приведення до виконання рішень іноземних судів, які пропонуються як теоретиками цивільного процесу, міжнародного цивільного процесу, так й науковцями порівняльного правознавства, виконавчого провадження та інших галузей права. Такий аналіз має призвести до зменшення суперечностей у теоретичних позиціях, поглиблення зв’язків між різними галузями права та зменшить наявні прогалини у законодавстві і надасть практиці по його застосуванню однозначності;
2. На підставі проведеного порівняльного аналізу виробити власні позиції стосовно найбільш сприятливих способів захисту прав суб’єктів міжнародних відносин та інтересів держави;
3. Наблизити процедуру і практику розгляду справ про визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів до реальних потреб всіх зацікавлених осіб;
4. Дослідити окремі правові ситуації, що виникають при розгляді скарг на рішення міжнародних арбітражних та третейських судів, узагальнити проблеми їх вирішення і визначити шляхи врегулювання спірних питань;
5. На підставі узагальнення досвіду розгляду справ, що пов’язані з рішеннями МКАС, виробити рекомендації по вдосконаленню відповідних інститутів міжнародного приватного права, цивільного процесуального права та міжнародного цивільного процесу.
Об'єктом дослідження є сфера міжнародного права і, зокрема, міжнародного цивільного процесу та система права України у контексті відтворення в ній процедури визнання та виконання рішень іноземних судів та арбітражів.
Предметом дослідження є теоретичні, практичні і нормативні джерела процедури визнання та виконання рішень іноземних судів, Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП України та третейських судів, а саме: юрисдикційна діяльність уповноважених на визнання та виконання таких рішень судів разом з характерними для цього процесу правовідносинами. До теоретиків, які зробили істотні внески у розвиток цього напрямку дослідження і здобутки яких стали предметом дослідження, необхідно віднести: В. Косака, Ю.Д. Притику, О.С. Скарідова, Т.В. Сліпачук, Г.С. Фединяк, Л.С. Фединяк, С.Я. Фурсу, М.К. Треушнікова, Г.А. Цірата, К.С.Юдельсона, В.В.Яркова. Нормативна база дослідження складається з Конституції України, ЦПК, Законів України „Про міжнародний комерційний арбітраж”, „Про виконавче провадження”, „Про міжнародне приватне право”, дво та багатосторонніх міжнародних договорів, законодавства деяких іноземних країн.
Методи дослідження, що використані при дослідженні:
системно-функціональний – дозволив проаналізувати взаємозв’язки і визначити пріоритети у міжнародному праві, зокрема в міжнародному цивільному процесі та системі права України щодо визнання та виконання рішень іноземних судів;
порівняльно-правовий - застосовувався для одночасного аналізу положень таких правових дисциплін як: конституційне право; міжнародне публічне і приватне право (міжнародний цивільний процес), цивільний процес, виконавче провадження; . Він також використовувався для аналізу досвіду визнання і виконання рішень іноземних судів у зарубіжних країнах;
теоретико-прогностичний – дозволив виробити пропозиції щодо розвитку теоретичних засад визнання і виконання рішень іноземних судів;
формально-логічний – для виявлення суперечностей чинного законодавства у досліджуваній сфері та вироблення пропозицій щодо його вдосконалення, формулювання нових норм та дефініцій;
історико-правовий - використовувався в обмеженому обсязі для аналізу шляхів наступного удосконалення процедури визнання і виконання рішень іноземних судів;
аналізу - застосовувався при дослідженні наукових концепцій як українських, так й зарубіжних вчених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні процедури визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів, а також визначено предмет таких справ.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях та висновках, які вперше виносяться на захист:
1. Доведена доцільність у процедурі визнання та виконання рішень іноземних судів нормативного закріплення ієрархії рішень, які підлягають визнанню та виконанню на території України, та положення про необхідність врахування статусу суду у країні, в якій постановлено рішення.
2. Запропонована класифікація рішень у залежності від статусу органу, що його постановив, і дозвіл на визнання і виконання яких надаватиметься з урахуванням юридичної сили таких рішень компетентною судовою установою:
1) рішення, постановлені міжнародними судами, які створені на підставі багатосторонніх договорів, в тому числі й рішення Європейського Суду з прав людини;
2) рішення, постановлені державними судами, з урахуванням їх ієрархії:
- вищих судових органів держави;
- апеляційних інстанцій;
- районних судів;
- мирових суддів;
3) рішення арбітражних (третейських) судів іноземних країн.
Цю класифікацію пропонується застосовувати при укладенні міждержавних договорів про визнання і приведення до виконання рішень судів двох країн, а також при укладенні договорів про правову допомогу.
3. Доведена необхідність про виключення зі ст. 34 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж положення про віднесення до компетенції суду загальної юрисдикції справ за клопотаннями про скасування рішень Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП України, оскільки розгляд таких справ повинен відноситись до компетенції господарських судів ;
4. Вважається, що правовий зміст процедури визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів за міжнародними договорами та конвенціями зумовлює необхідність застосування спрощеної процедури розгляду таких справ, а тому доцільно внести доповнення до розділу ІІ нового ЦПК, а саме: передбачити можливість вирішення таких справ у порядку наказного провадження.
5. Обгрунтована можливість застосування при ви рішенні справ про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів порядку розгляду цивільних справ судом, передбаченого главою 9 нового ЦПК щодо заочного розгляду справи.
6. Доведено, що при встановлені суддею у клопотанні про визнання і приведення до виконання рішення іноземного суду недоліків, вони можуть бути усунені за ст. 121 нового ЦПК у встановлені судом строки, тобто таке клопотання повинно бути залишеним без руху . Якщо ж стягувачем не будуть усунені зазначені недоліки, вважається можливим застосовувати ч. 2 ст. 121 нового ЦПК, і тоді клопотання буде вважатися неподаним і повертатиметься стягувачеві.
7. Доведена доцільність щодо колегіальності ( у складі: судді та двох народних засідателів) розгляду справ про визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів у справах, де має місце невідповідність рішення іноземного суду публічному порядку України, оскільки у таких справах наявний публічний елемент та вони характеризуються певною специфікою та мають труднощі при їх вирішенні.
8. При розгляді справ про визнання і приведення до виконання рішення іноземного суду, за яким передбачається звернення стягнення на майно іноземного громадянина, уповноважений суд має повідомляти консульську установу держави, про розгляд справи відносно прав та обов΄язків громадянина, який знаходиться під юрисдикцією цієї держави.
9. Рішення іноземного суду не може за ініціативою державного суду перевірятися на його відповідність публічному порядку, оскільки така перевірка рішення може зумовлюватися лише заявою зацікавленої особи.
10. Розроблено зміст ухвали суду загальної юрисдикції щодо визнання та приведення до виконання рішень іноземних судів і вважається, що новий ЦПК необхідно доповнити нормою, яка б передбачала запропонований зміст ухвали .
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Отримані автором теоретичні положення можуть бути використані для подальшого розвитку цивільного процесу, міжнародного цивільного процесу, виконавчого провадження, вдосконалення законодавства та юридичної практики, термінологічної бази тощо. Вони можуть бути методологічною основою та теоретичним підґрунтям для подальших наукових досліджень цієї тематики.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та розробки, що характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто. У співавторстві з Фурсою С.Я. опубліковано статтю: „Особливості приведення до виконання рішень іноземних судів і арбітражів”, в яких особистим внеском автора є розробка процесуальних аспектів визнання та приведення до виконання рішень іноземних судів у цивільному процесі.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданні відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародних семінарінарах „Захист інтересів українських компаній у міжнародному арбітражі” (м. Київ, Представництво „Бейкер і Макензі”, 21.05.2003 р.), „Юридична методологія основа гармонізації законодавства України до законодавства ЄС. (м.Київ, Інститут міжнародних відносин, 13-14.11.2003 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано: 6 статей, з них 5 статей у наукових фахових виданнях та 2 тези доповідей на семінарах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у новітньому підході до вирішення справ про визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів та конкретизації процедури розгляду таких справ у відповідності до положень нового ЦПК України. У дисертації доведено, що багато проблем при вирішенні таких справ були пов’язані з відсутністю теоретичних досліджень цієї теми. Тому дисертаційне дослідження спрямоване не тільки на теоретичну розробку правових основ визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів, а й на вдосконалення законодавства, практики діяльності суддів по розгляду таких справ та забезпечення прав осіб, що особисто заінтересовані у результатах розгляду справи, а також на гарантування громадських інтересів. Наукове значення отриманих результатів також полягає у тому, що це перше дисертаційне дослідження, після прийняття нового ЦПК України, яке спрямоване на узагальнення сучасних проблем розгляду таких справ та адаптацію процедури розгляду таких справ до положень нового ЦПК.
При цьому, автором проаналізовані проблеми визнання і приведення до виконання не тільки рішень судів загальної юрисдикції, а й арбітражних рішень та рішень мирових судів, проаналізована процедура розгляду клопотань про скасування рішень Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП та запропоновано віднесення цієї категорії справ до компетенції господарських судів, крім того , запропоновано закріпити процедуру розгляду таких справ в новому ЦПК, оскільки у ст. 34 Закону “ Про міжнародний комерційний арбітраж “ має місце лише посилання про віднесення цієї категорії справ до компетенції суду загальної юрисдикції, зроблені також висновки з приводу виконання рішень Європейського суду з прав людини.
У роботі узагальнені результати дисертаційного дослідження і по цих результатах обґрунтовані наступні висновки, котрі характеризуються теоретичною новизною та практичним значенням.
Наведені та багато інших висновків, зокрема, присвячені вдосконаленню процедури розгляду справ про визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів, мають стати передумовою для подальшого дослідження цієї теми та удосконалення законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Нормативні акти

1. Конституція України // Голос України. – 1996. – № 138 (1388).
2. Європейська конвенція // http://zakon.rada.gov.ua.
3. Нью-Йоркська Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
4. Конвенція ООН по морському праву 1982 р. / http://murs.narod.ru/pages/page5_4ukr.htm.
5. Гаазька конвенція 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів // webmaster@rada.gov.ua.
6. Договір між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах. Договір ратифіковано Законом № 450/95-ВР від 22 листопада 1995 р. // webmaster@rada.gov.ua.
7. Договір між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах. Договір ратифіковано Постановою ВР № 2996-XII від 5 лютого 1993 р. // webmaster@rada.gov.ua
8. Договір між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах. Договір ратифіковано Законом № 452/95-ВР від 22 листопада 1995 р. // webmaster@rada.gov.ua.
9. Договір між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах. Договір ратифіковано Постановою ВР № 3737-XII від 17 грудня 1993 р. // webmaster@rada.gov.ua.
10. Договір між Україною та Монголією про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах. Договір ратифіковано Законом № 471/96-ВР від 1 листопада 1997 р. // webmaster@rada.gov.ua.
11. Договір між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах. Договір ратифіковано Законом № 451/95-ВР від 22 листопада 1995 р. // webmaster@rada.gov.ua.
12. Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. Договір ратифіковано Законом № 238/94-ВР від 10 листопада 1994 р. // webmaster@rada.gov.ua.
13. Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. Договір ратифіковано Постановою ВР № 3941-XII від 4 лютого 1994 р. // webmaster@rada.gov.ua.
14. Договір між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах. Договір ратифіковано Законом № 238-XIV від 05.11.98 р. // webmaster@rada.gov.ua.
15. Цивільний кодекс України (від 16 січня 2003 р.) – К.: Атіка, 2003. – 416 с.
16. Цивільний кодекс України (від 18 липня 1963 р.) // Право України. - 1994. - № 11-12. – С.1-66.
17. Цивільний процесуальний кодекс України. - К.: АТІКА, 2001. – 127 с.
18. Про право власності на окремі види майна. Постанова Верховної Ради України від 17.06.92 р. // ВВР. – 1992 р. – № 35. – ст.517.
19. Про виконавче провадження. Закон України від 21 квітня 1999 р. // zakon.rada.gov.ua.
20. Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів. Закон України від 29 листопада 2001 р. // zakon.rada.gov.ua.
21. Про захист суспільної моралі. Закону України вiд 20 листопада 2003 р. // zakon.rada.gov.ua.
22. Про міжнародний комерційний арбітраж. Закон України від 24 лютого 1994 р. // zakon.rada.gov.ua.
23. Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Закон України від 10 січня 2002 року // ВВР. – 2002. – № 23. – ст.153.
24. Про міжнародне приватне право. Закон України від 23 червня 2005 р. // http://zakon.rada.gov.ua.
25. Про Закон України "Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини". Постанова Верховної Ради України від 4 липня 2002 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
26. Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 1993 р. № 706 // ЗП. – 1994. – № 1. – С. 23.
27. Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 61 // webmaster@rada.gov.ua.
28. Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 12 // webmaster@rada.gov.ua.
29. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 січня 1996 р. //Юридичний вісник України. - 1996. – № 48 (74). – С.10-12.
30. Про судову практику в справах про визнання угод недійсними. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. //Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. –К.: Українська Правнича Фундація, 1995. – С. 49-57.
31. Ухвала судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 21 жовтня 1998 р. // webmaster@rada.gov.ua.
32. Ухвала Судової Колегії в Цивільних Справах Верховного Суду України від 20 грудня 2000 р. та від 27 грудня 2000 р. //webmaster@rada.gov.ua.
33. Высший Хозяйственный Суд Республики Беларусь. Об исполнении решений иностранных судов, а также международных арбитражных судов. Письмо № 03–25/771 от 16 апреля 2002 г. // www.court.by.
34. Постановление Пленума Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации № 8 от 11 июня 1999 г.
35. Гражданский кодекс Квебека: Современное зарубежное и международное частное право /Исследовательский центр частного права. // Пер. Г.Е. Авилов, М.В. Боряк, Д.А. Гришин и др. – М.: Статут. – 1999. - 472 с.

Монографії

36. Аболонин Г.О. Групповые иски. – М.: НОРМА, 2001. – 256 с.
37. Арбитражный процесс / Аргунов В.Н., Андреева Т.К., Борисова Е.А., Иванова С.А. и др. – М.: Городец, 2000. – 476 с.
38. Баранов Н.А., Баранова М.Н. Процессуальные нор¬мы в российских и международно-правовых актах. – Саратов, 2000. - 354 с.
39. «Бейкер и Макензи»: Международный коммерческий арбитраж Государства Центральной и Восточной Европы и СНГ: Учебно-практическое пособие / Асадов А., Булекбаев Н., Джавелидзе Р. и др. - М.: БЕК, 2001. -516 с.
40. Бержаль Ж.Л. Общая теория права / Под. общ. ред. В.И. Даниленко. /Пер. с фр. – М.: Изд. дом NOTA BENE, 2000. – C. 157- 193.
41. Bishop R. Enforcement of Awards under the New York Convention. 1990. - P.19.
42. BGH. 1990-III ZR 174/89. NJW 1990. – P.32IO.
43. Блищенко И.П., Дориа Ж. Прецеденты в международном публичном и частном праве.2-е изд., доп. – М.: МНИМП, 1999. - 472 с.
44. Боботов С.В. Наполеон Бонапарт - реформатор и законодатель. - М.: НОРМА, 1998. –132 с.
45. Богуславский М.М. Международное частное право. - М.: Междунар. отношения, 1997. - 414 с.
46. Bom G. International Commercial Arbitration in US. – 1994. - P. 243.
47. Брунцева Е.В. Международный коммерческий арбитраж: Учебное пособие. – СПб.: Издательский дом »Сентябрь», 2001. – 365 с.
48. Van den Berg A. The New York Arbitration Convention of 1958. – 1981. - P.301.
49. Гамбаров Ю.С. Курс гражданского права. – Т.1. – СПб., 1911. – 314 с.
50. Гражданский процесс. Учебник для вузов // В.П. Воложанин, В.Д. Кайгородов, А.К. Кац и др. – М.: БЕК, 1996. – 520 с.
51. Гражданский процесс. Учебник // А.Т. Боннер, Р.Е. Гукасян, Н.И. Марышева и др. –М.: Брид. Лит., 1993. - 560 с.
52. Гражданский процесс. Учебник // А.П. Вершинин, Л.А. Кривоносов, В.А. Митина и др.– М.: Проспект., 1998. - 480 с.
53. Данилькевич H.И., Федоров О.H. Международное частное право. — Днепропетровск: Арт-Пресс, 1999. – 208 с.
54. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 375 с.
55. Кисіль В. І. Міжнаpодне пpиватне пpаво: Питання кодифікації. – К.: Укpаїна, 2000. – 429 с.
56. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. Изд.6. СПб., 1904. – 412 с.
57. Лебедев С.Н. Международный торговый арбитраж. – М.: Юридическая литература, 1965. – 271 с.
58. Лунц Л. А. Курс международного частного права. Общая часть. – М.: Юридическая литература, 1970. – 272 с.
59. Міжнародне приватне право: Актуальні проблеми // А.С. Довгерт, О.М. Бірюков, Л.Г. Варшаломідзе та ін. – К.: Український центр правничих студій, 2001. – 331 с.
60. Міжнаpодне пpиватне пpаво / Ін-т міжнаp. відносин КНУ ім. Т. Шевченка; Ред. А. Довгеpт, В. Кpохмаль. – Т.2: Двостоpонні міжнаpодні економічні договоpи Укpаїни / [Упоpяд. А. Довгеpт, В. Кpохмаль]. – - К.: Вид-во Port-Royal, 2000. – 1307 c.
61. Miller. Public Policy in International Commercial Arbitration in Australia. 1993. – P. 167.
62. Муранов А.И. Исполнение иностранных судебных решений: Компетенция российских судов. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 2002. -136 с.
63. Муранов А.И. Международный договор и взаимность как основания приведения в исполнение в России иностранных судебных решений. – М.: Статут, 2003. – 192 с.
64. Нешатаева Т. Н. Международный гражданский процесс.– М., 2001.– 265 с.
65. Нешатаева Т.Н. Международное частное право и Международный гражданский процесс. – М.: Городец, 2004. - 624 с.
66. Попов А.А. Международное частное право. – Х.: Каравела, 2000. – 243 с.
67. Раапе Л. Международное частное право. – М.: Юридическая література, 1960. – 195 с.
68. Redfern A., Hunter M. Law and practice of international commercial arbitration. London, 1999. – P. 471.
69. Решетникова И В. Доказательственное право Англии и США. – М.: НОРМА, 1999. – 250 с.
70. Розенберг М.Г. Принципы международных коммерческих договоров (принципы УНИДРУА (UNIDROIT): Контракт международной купли-продажи. Современная практика заключения. Разрешение споров.- М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. - 563 с.
71. Рубанов А. А. Теоретические основы международного взаимодействия национально-правовых систем.- М.: Юридическая литература,1984.- 193 с.
72. Sanders P. Comparative Arbitration Practice and Public Policy in Arbitration. Geneva, 1985.
73. Скаридов А.С. Международное частное право: Учебное пособие. – СПб.: Издательство Михайлова В.А., 1998. – 989 с.
74. Советский гражданский процесс. Учебник // В.Н. Аргунов, А.А. Добровольский, С.А. Иванова и др. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 463 с.
75. Фединяк Г.С. Міжнародне приватне право. — К.: Атіка, 2000. — 335 с.
76. Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — 414 с.
77. Фединяк Л.С. Питання цивільного процесу у міжнародному приватному праві. – Львів, 1998. — 21 с.
78. Федоров А.Г. Международный коммерческий арбит¬раж. – М.: НОРМА, 2000. – 132 с.
79. Фурса С.Я., Щербак С. В. Виконавче провадження в Україні. – К.: АТІКА, 2002. – 480 с.
80. Цивільне процесуальне право України: Підручник. // В.В. Комаров, В.І. Тертишніков, Є.Г. Пушкар та ін. – Х.: Право, 1999. – 590 с.
81. Цірат Г.А. Міжнародний комерційний арбітраж: Навч. посіб. –К.: Істина, 2002. – 304 с.
82. Cheshire and North. Private International Law. 1999. – P.123.
83. Шах Х. Международное гражданское процессуальное право: Учебник. /Пер. с нем. –М.: БЕК, 2001. – 371 с.
84. Шемякін О Міжнаpодне пpиватне моpське пpаво / Одес. деpж. моp. акад. – Одеса: Латстаp, 2000. – 271 с.
85. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підруч. для юрид. спеціальностей вищих закладів освіти – К.: Ін Юре, 1997. – 608 с.
86. Yearbook Commercial Arbitration. Vol. ХII. – P. 468.
Статті та інші матеріали

87. Айле Г.Г. Значение норм международного частного права и перспективы их развития // Юрид. практика. – 1997. - № 11(июнь). – С. 4.
88. Афанасьев С.Ф. Особенности третейского судопроизводства в Англии // Актуальные проблемы процессуальной цивилистической науки. Материалы научно-практической конференции. – Саратов, 2003. – С. 79.
89. Балдинюк В. В. О "квалификации" в международном частном праве // Митна справа. - 2001. – № 4. – С.87-94.
90. Бойко В. Проблеми правосуддя в Україні і шляхи їх вирішення // Право України. – 2002. – № 3. - С.5.
91. Бородин С. В., Кудрявцев И. Н. О судебной власти в России // Государство и право. 2001. – № 10. – С. 21-27.
92. Бурчак Ф.Г, Крупчан А.Д. Оспаривание решений по национальному и международному законодательству // Материалы совместного украинско-шведского семинара «Международный коммерческий арбитраж». – К., 1997. – С. 9.
93. Ваpшаломідзе Л. Г. Уніфікація міжнаpодного пpиватного пpава в pамках УHІДРУА: Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук. 12.00.03 / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т міжнаp. відносин. – К. – 1998. – 16 с.
94. Васильев С. История становления арбитражных судов в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 3. – С.40.
95. Вилкова Н.Г. Унификация коллизионных норм в рамках СНГ: [Унификация международного частного права] // Журн. рос. права. – 1997. – № 10. – С.91-97.
96. Виногpадова Г. В. Міжнаpодне пpиватно-пpавове pегулювання іноземного інвестування в позиковій фоpмі в Укpаїні: Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук. 12.00.03 /HАH Укpаїни. Ін-т деpжави і пpава ім. В. М. Коpецького. – К. – 2002. – 17 с.
97. Виноградова Е. От согласования правовых основ третейского рассмотрения к их одинаковому применению // Третейский суд. – 2003. – №3. – С.62-68.
98. Виноградова Е. Российский суд не вправе отменить решение третейского суда, вынесенное на территории другого государства // Российская юстиция. – 2002. – № 6. – С.7.
99. Гордейчук А.В. «Новый закон о третейских судах» / Экономический лабиринт. – 2002.– № 8 (49). – С.3.
100. Гуцалова К. Підстави для відмови у задоволенні клопотання про визнання і виконання рішень іноземних судів: аналіз міжнародних і національних правових норм. / Збірка коментованого законодавства. / Виконання судових рішень. – К.: Юстиніан, 2002. – С. 479–483.
101. David R. Arbitration in International Trade. Kluwer, 1985; Decey & Morris On the Conflict of Laws, Sweet & Maxwell. London, 1993.
102. Діковська І. А. Договіp повітpяного чаpтеpу у міжнаpодному пpиватному пpаві: Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук. 12.00.03 / КНУ ім. Т. Шевченка. - К. – 2002. – 19 с.
103. Діковська І. Регулювання договору повітряного чартеру у міжнародному приватному праві: [Яке право слід застосовувати до відносин, що виникають з договору повітряного чартеру. Міжнародні перевезення] // Укр. часопис міжнар. права.– 2002. - № 1. – С.39–44.
104. Дмитрієва Г.К. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного приватного права // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. — К. – 1998. — С. 60-63.
105. Дмитрієва Г.К. Місце міжнародного приватного права в системі національного законодавства // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. — К. – 1999. — С. 75-79.
106. Евтеева Е. На подпись Президенту в 4-й раз. // Юридическая практика. – 2003. – № 43 (305). – С.2.
107. Евтеева Е. Решения третейских судов обязательны к исполнению // Юридическая практика. – 2004. – № 9(323). – С. 6.
108. Ерпылев Н.Ю. Коллизионные нормы в современном международном частном праве // Законодательство и экономика. – 1998. - № 2. – С. 57-74.
109. Ерпылев Н.Ю. Актуальные проблемы теории и практики международного гражданского процесса // Арбитражный и гражданский процесс. – 2003. – №11. – С.35-39.
110. Євтушенко О.І. Розгляд справ, пов’язаних з виконанням рішень Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Вип. 13. – К., 2002. – С. 455-462.
111. Євтушенко О. Процедура визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів в Україні // Український часопис міжнародного права. – 2004. – №1. – С. 68-73.
112. Євтушенко О. Провадження у справах про визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів // Право України. – 2004. – №8. – С. 75-79.
113. Євтушенко О.І. Судова практика застосування статті 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основних свобод при розгляді цивільних справ судами України // Правова держава. – Вип. №14. – С. 216-223.
114. Євтушенко О.І. Ухвала суду по справі про визнання і приведення до виконання рішень іноземних судів // Юриспруденція: теорія і практика. – 2004. – № 1. – С.40-47.
115. Жильцов А. Н., Муранов А. И. Национальные кодификации в современном международном частном праве. Тенденции и противоречия в его развитии на пороге третьего тысячелетия // Сборник "МЧП. Иностранное законодательство". – М., 2001. – С.37.
116. Жильцов А. Проблема применения императивных норм третьих стран в европейском международном частном праве // Адвокат. – 1997. - № 12. – С. 75-87.
117. Жильцов А.Н. Применимое право в международном коммерческом арбитраже (императивные нормы): Автореф. дисс. канд. юрид. наук. М., 1998.
118. Жильцов А.Н. Проблема применения императивных норм третьих стран в европейском международном частном праве // Законодательство и экономика. – 1997.– № 23–24. – С. 37-48.
119. Жушман В. Совершенствование Арбитражного процессуального кодекса Украины и его последствия // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 5. – С.52-55.
120. Забаpа І. М. Відшкодування моpальної (немайнової) шкоди в міжнаpодному пpиватному пpаві: Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук. 12.00.03 /КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – 22 с.
121. Звеков В.П. Новое российское гражданское законодательство и проблемы международного частного права // Моск. журн. международного права. – 1998. – № 2.– С. 250-257.
122. Кабатова Е.В. К вопросу о современных проблемах международного частного права // Государство и право. – 2000. – № 8. – С. 54–60.
123. Казаков А. Проблемы систематизации российского законодательства о международном частном праве // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 12. – С. 79-89.
124. Кай Хобер. Манхаймер Свартлинг. Окончательность и приведение в исполнение арбитражных решений, // Материалы совместного украинско-шведского семинара «Международный коммерческий арбитраж». – К., 1997.
125. Калакура В.Я. Врахування проблем міжнародного приватного права у проекті нового Цивільного кодексу України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. — К., 1998. — С. 275-281.
126. Карабельников Б.Р. Проблема публичного порядка при приведении в исполнение решений международных коммерческих арбитражей // Журнал российского права. –2001. – № 8. – С. 8.
127. Kelsen H. Will the Judgement in Nurnberg Trial Constitute a Prezedent in International Law? // International Law Quaterly. 1947. No. 1. – P. 5.
128. Кененбаєв Т. Роль Нью-Йоркской конвенции 1958 г. "О признании и приведении в исполнение иностранных арбитражных решений" в развитии института третейского разбирательства // Право и предпринимательство. – 2003. – №2. – С. 6.
129. Кисіль В.І. Зворотнє відсилання в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — К., 1999. — Вип. 13, ч. 1. — С. 91-99.
130. Кисіль В. І. Механізми колізійного pегулювання в сучасному міжнаpодному пpиватному пpаві: Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. д-pа юpид. наук. 12.00.03 /КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2001. – 39 с.
131. Кібенко О. Р. Особливості пpавового pегулювання іноземних інвестицій в Укpаїні (міжнаpодно-пpиватно-пpавовий аспект): Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук. 12.00.03 / Hац. юpид. акад. Укpаїни ім. Яpослава Мудpого. – Х., 1998. – 22 с.
132. Клименко О. Особливості інституту представництва держави у міжнародному приватному праві // Підприємництво, госп-во і право. – 2002. – № 4. – С.38–42.
133. Колісник Т.В. Законодавство міжнародного приватного права та гарантії реалізації прав та свобод громадян // Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов’язків. — Х., 2000. — С. 120–121
134. Коссак В. Проблеми взаємного визнання і виконання рішень юрисдикційних органів України і ФРН // Право України. – 2000. – № 10. – С.118-119.
135. Криволапов Б. Деякі питання представництва в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — К., 1999. — Вип. 13, ч. 3 — С. 33-39.
136. Кpиволапов Б. М. Позовна давність у міжнаpодному пpиватному пpаві: Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук. 12.00.03 /КНУ ім. Таpаса Шевченка. – К., 1997. - 24с.
137. Криволапов Б.М. Угоди в міжнародному приватному праві // КНУ ім. Т.Шевченка. — Вісник. (Серія: Міжнародні відносини). — К., 1999. — Вип. 11 — С. 38-41.
138. Кристер Содерлунд Развитие арбитражного законодательства, правил и практики. Доклад на международной конференции 8-13 февраля 2003 г. Стокгольм, Швеция.
139. Кротенко А. Апостиль как альтернатива легализации // Юридическая практика. –2004. – № 5 (318).
140. Кузь О., Обідіна І. Визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражів // Право України. – 2001. – №9. – С. 72-75.
141. Куфтырев П.В. Третейские суды в Украине - уже реальность // Нотаріат Адвокатура Суд. 2005. – № 5(7). – С.7.
142. Кычкина Н. О содержании соглашения во внешнеэкономических контрактах // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 4. – С. 40-44.
143. Лебедев С.Н. Регламент международного арбитража: английская модель // Сов. государство и право. – 1991. – № 5. – С. 12.
144. Lew. Applicable Law in International Commercial Arbitration. 1978. – P.32
145. Лехтинен Л. Гражданские процессы России и Финляндии и международное исполнение решений по гражданским делам. Хельсинки: Министерство юстиции. 2003. – 144 с.
146. Мальцев А.С. Вопросы защиты прав, нарушенных иностранным арбитражным решением / theistic@mail.ru.
147. Манцевич Т. Признание и исполнение иностранных судебных и арбитражных решений // Бюллетень нормативно-правовой информации. – 2002. – № 30. – С. 12.
148. Материалы доклада Комитета по международному Коммерческому Арбітражу Ассоциации Международного права: Sheapard A. Interim Report on Public Policy as a Bar to Enforcement of International Arbitral Awards. 2000. – C.15.
149. Меленко С. До питання про склад норм міжнародного приватного права // Науковий вісник. — Чернівці: Чернівецький ун-т., 1997. — Вип. 11: Правознавство — С. 145-154.
150. Мережко А. Международное частное право в киберпространстве: [Аналізуються питання, пов’язані з розвитком Інтернета в контексті міжнародного приватного права ] // Укр. часопис міжнар. права. – 2002. – № 1. – С.35–38.
151. Міжнародне приватне право. — Т. 1: Багатосторонні міжнародні договори України та міжнародне законодавство. – К.: Port-Royal, 2000.
152. Монастырский Ю. Э. Пределы применения иностранных законов в целях правосудия по международным спорам // Московский журнал международного права, 1996.
153. Морозова Ю.Г. Многосторонние и двусторонние конвенции о правовой помощи» / Гражданин и предприниматель в российском и зарубежном суде: правовая помощь. –М.: Юристъ, 2002. – С.6.
154. Морозова Ю. Г. Оговорка о публичном порядке в международном частном праве: понятие и современный порядок применения: Автореф. дисс. канд. юрид. наук. – М., 2001. – 20 с.
155. Морозова Ю. Г. Оговорка о публичном порядке: причины возникновения // Законодательство. – 2000. – N 6.
156. Муранов А.И. К вопросу об «обходе закона»: [Международное частное право] // Моск. журн. междунар. права. – 1997. – № 3. – С. 42-76.
157. Нешатаева Т., Павлова Н. Иностранные предприниматели и международное частное право // Закон. – 1998. – № 7. – С. 34–35.
158. Паламарчук В. Приватне право людини у світовому вимірі // Юрид. Вісн. України.– 1999. – 20-26 трав. – (Інформ. Прав. Банк. – С. 24-25).
159. Панов В.П. Международное частное право: Схемы. Документы. — М.: Право и Закон, 1996. – 213с.
160. Поpфіp'єва О. К. Уніфікація пpавового pегулювання умов зовнішньоекономічних контpактів у міжнаpодному пpиватному пpаві: Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук. 12.00.03 / Hац. юpид. акад. Укpаїни ім. Яpослава Мудpого. – Х., 2000. – 20 с.
161. Предтеченский А. Порядок внесудебного урегули¬рования коммерческих споров в Лондонском международном арбитражном суде (1С1А) // Международный коммерческий арбитраж. Приложение к журналу Хозяйство и право. – 2000. –
№1. – С. 7.
162. Притика Ю.Д. Межі судового контролю за рішеннями Міжнародного комерційного арбітражу // Право України. – 1997. – № 10. – С. 44-46.
163. Притика Ю.Д. Правові засади формування і функціонування міжнародного комекрційного арбітражу в Україні. Автореф. канд.дис. – К., 1997.
164. Развитие альтернативных форм разрешения пра¬вовых конфликтов / Под. ред. В.М. Немытиной. – Саратов, 1989. – С. 95.
165. Развитие арбитражного законодательства, правил и практики. Кристер Содерлунд, юридическая фирма Винге. Стокгольм. Доклад на международной конференции 8-13 февраля 2003 г. Стокгольм, Швеция.
166. Розенберг М.Г. Практика Международного коммерческого арбитражного суда: Научно-практический комментарий. – М.: Международный центр финансово-экономического развития , 1998. – 287 с.
167. Рубанов А. А. Автономия воли в международном частном праве как теоретическая проблема // Советский ежегодник международного частного права. – М., 1986.
168. Садиков О. Н. Императивные нормы в международном частном праве // Московский журнал международного частного права. – 1992. – N 2.
169. Садиков О. Н. Коллизионные нормы в международном частном праве // Советский ежегодник международного частного права. – М., 1983.
170. Сатановська О.В. Законодавство України про підприємництво та міжнародне приватне право: проблеми гармонізації // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. — К., 1998. — С. 424-426.
171. Сильченко Н.В., Толочко О.Н. Теоретические проблемы учения о нормах международного частного права // Государство и право. – 2000. - № 1. – С. 53-39.
172. Сліпачук Т. В.До питання про визнання й приведення у виконання рішень МКАС при ТПП України на території іноземних держав за місцем перебування відповідача. / Збірка коментованого законодавства. / Виконання судових рішень. –К.: Юстиніан. – 2002. – С. 460–478.
173. Сліпачук Т.В. Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України — п'ять років // Право України. – 1997. – № 10. – С. 19–20.
174. Траспов Р.А. Международный коммерческий арбитраж: оговорка о публичном порядке как основание отказа в признании или приведении в исполнение иностранных арбитражных (третейских) решений // Арбитражный и гражданский процесс. – 2003. – №6. – С. 40-44.
175. Фединяк Л. Норми Арбітражного процесуального кодексу України та інших актів про міжнародну договірну підсудність // Право України. – 1998. – № 12. – С.108-109.
176. Фединяк Л. С. Підсудність цивільних спpав з "іноземним елементом": доктpина, законодавство та пpавозастосовча пpактика /Львів. деpж. ун-т ім. І. Фpанка. - Львів: Світ, 1998. – 47 с.
177. Фединяк Г. Порівняльний метод і порівняльне правознавство у сфері міжнародного приватного права // Право України. – 2002. – № 7. – С.107–110.
178. Филиппов А. Исковая давность в международном частном праве: купля – продажа // Юрид. практика. – 1997. – № 11 (июнь). – С. 1.
179. Фурса С. Я., Євтушенко О. Особливості приведення до виконання рішень іноземних судів і арбітражів // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 9. – С. 43–46.
180. Фурса С.Я., Євтушенко О. Проблеми застосування норм іноземного права у цивільному і нотаріальному процесах // Юридична газета. – 2003. – № 12.
181. Фурса С.Я. Теоретичні основи нотаріального процесу в Україні. Автореф.дис. д-ра юрид.наук.: 12.00.03 / Інститут держ. і права ім. В.М. Корецького НАН України. –К, 2003. – 39 с.
182. Фурса С.Я., Щербак С.В. Законодавство України про виконавче провадження: Науково-практичний коментар. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – 976 с.
183. Хахулін В. Пределы диспозитивности международном коммерческом арбитраже // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – №6. – С. 18–21.
184. Хендрикс Г. Американская правовая помощь по экономическим спорам, разрешаемым судами и третейскими судами // Специальное приложение к Вестнику ВАС РФ. – 1999. – № 3. – С. 38.
185. Храбсков В.Г. О концепции «гражданско-правового характера отношений» в международном частном праве и неконторых дискусионных вопросах хозяйственного права // Государство и право. – 1997. – № 12. – С. 88-95.
186. Цірат Г.А. Виконання іноземних арбітражних рішень. Автореф. канд. юрид. наук, Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка. - К, 2000. - С. 5.
187. Sheapard A. Interim Report on Public Policy as a Bar to Enforcement of International Arbitral Awards. // Материалы доклада Еомитета по международному Коммерческому Арбітражу Ассоциации Международного права. – М., 2000. – 125 с.
188. 508 F.2 d969 (2nd Cir. 1974).
189. Черных Ю. Оспаривание компетенции органа арбитражной юрисдикции // Юридическая практика. – 2004. – № 12 (326). – С. 11.
190. Шилов М.Г. Каким быть Закону «О третейских судах»? (взгляд на проблему) // http://www.yurclub.ru/docs/arbitration/article16.htm
191. Шимон С. І. Уніфікація цивільного і цивільно - процесуального законодавства України та міжнародне приватне право // Законодавство України та міжнародне право: (Проблеми гармонізації): Зб. наук. пр. – К., 1998. – Вип.4. – С. 30–240.
192. Яковлев В.Ф. От реформирования к совершенствованию судебно-арбитражной системы, укреплению независимости судебной власти / Вестник Высшего Арбитражного Суда РФ. – 1998. – № 4.
193. Янчук А. Конституционная юстиция в странах мира. Мировой опыт разрешения споров, связанных с пониманием и реализацией норм конституций // Юридическая практика. – 2004. – №11 (325). – С.6.
194. Архів Апеляційного суду м. Києва. Справа №2-71/2001.
195. Архів Апеляційного суду м. Києва. Справа №2-398/2002.
196. Узагальнення Апеляційного суду м. Києва щодо розгляду справ про визнання та виконання рішень іноземних судів та розгляд клопотань про скасування рішень Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП України за 2001-2004рр. // Архів Апеляційного суду м. Києва за 2001-2005 рр.
197. Узагальнення Апеляційного суду м. Києва щодо скарг-клопотань про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України за 2001 р. // Архів Апеляційного суду м. Києва за 2001 р.
198. Узагальнення Апеляційного суду м. Києва щодо розгляду справ, пов'язаних з вирішенням спорів МКАС при ТПП України за 2004 р. // Архів Апеляційного суду м. Києва за 2005 р.
199. Узагальнення Апеляційного суду м. Києва за 2001 р. // Архів Апеляційного суду м. Києва за 2002 р.
200. Узагальнення Апеляційного суду м. Києва за 2003р. // Архів Апеляційного суду м. Києва за 2004 р.