ПРАВОВІДНОСИНИ В СФЕРІ ОБІГУ ВЕКСЕЛІВ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. Загальні засади вексельного права щодо обігу векселів 10
1.1. Правове регулювання застосування векселів в Україні.
Вексельне право 10
1.2. Юридична природа відносин з векселем
(вексельних зобов’язань) 34
1.3. Учасники вексельних відносин 65
1.4. Загальна характеристика правовідносин з приводу
обігу векселів 93
Висновки до розділу 1 109

РОЗДІЛ 2. Сфери застосування векселів в Україні 112
2.1. Регуляторні вексельні відносини позабіржового
та біржового вексельного обігу 112
2.2. Відносини охорони та захисту при вексельному обігу 143
Висновки до розділу 2 184

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188

ВСТУП

Актуальність теми. Обіг векселів є складовою цивільного обороту в цілому і обороту цінних паперів зокрема, що є однією з умов дієвості ринку товарних та фінансових ресурсів. Стримування його розвитку нерозвинутістю вексельних відносин, заборона біржового обігу векселів негативно впливають на рівень запровадження цього способу платежу і, як наслідок, на стан фінансової активності учасників ринкових відносин.
Проблема вексельного обігу не знайшла й належного розроблення в науці цивільного права, де бракує фундаментальних досліджень з цього питання. Вексель піддавався всебічному дослідженню ще до радянських часів у працях С.М. Бараца, Н.Й. Нерсесова, П.П.Цитовича, Я.Браве, А.І.Камінки, А.Е.Вормса, В.Д.Каткова, Д.І. Мейера, А.Ф. Федорова, Г.Ф.Шершеневича та інших відомих цивілістів. Зі зникненням векселя з цивільних відносин у радянські часи відповідна проблематика фактично не порушувалася, крім хіба що у працях В.М.Гордона та Б.Б. Черепахіна. Відновлення векселя як цінного паперу порушило і наукові розроблення щодо його застосування у цивільних правовідносинах, чому присвятили власні дослідження вітчизняні науковці С.М.Бервено, В.В.Воловик, І.Ф.Сидоров, В.Л.Яроцький та російські вчені В.А.Бєлов, Л.Г.Єфімова, О.Виговський, В.В.Грачьов, Л.Ю.Добриніна, Д.Л.Іванов, Є.О.Крашенінніков, Н.А. Крутицький, Ю.М.Мороз, Л.А.Новосьолова, І. Рукавішнікова та ін.
Між тим українські науковці передусім зосередили свої дослідження на аналізі таких аспектів цієї тематики, як розуміння векселя як об’єкта цивільних прав та виконання вексельних зобов’язань. Що стосується вексельного обігу, то фактично аспект аналізу зводився до його передання за індосаментом із розгляданням правової природи останнього. При цьому недостатньо уваги приділялося питанням комплексного бачення вексельного обігу як розвинутої системи вексельних правовідносин, їхньої правової природи та й у цілому віднесення цих відносин до сфери регулювання вексельного права з визначенням поняття останнього. Це й зумовило необхідність поглиблення дослідження цих питань у комплексі.
Крім праць зазначених науковців, для розроблення теми дисертаційного дослідження було використано праці М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, С.М. Братуся, О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової, Д.В. Мурзіна, І.Р.Назарчука, І.Б. Новицького, Л.А. Лунца, В.В.Луця, Л.В.Панової, Ф.К. Савін’ї, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Є.О. Суханова, Я.М.Шевченко та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідницької роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України «Приватно-правові засади нового цивільного законодавства України».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є з’ясування правових засад вексельного обігу з виявленням юридичної природи вексельних правовідносин та розроблення пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, до сфери регулювання якого належать ці питання. Основними завданнями дослідження стали: з’ясування понять вексельного права та вексельних правовідносин; установлення підстав їх виникнення та юридичної природи; комплексний аналіз зв’язків між учасниками вексельних правовідносин; характеристика їх суб’єктного складу та змісту; виявлення етапів вексельних правовідносин; визначення вексельного обігу в позабіржовій та біржовій сферах; формулювання наукових висновків та пропозицій щодо внесення змін до законодавства України.
Об’єкт дослідження — цивільно-правові відносини, що складаються при передачі векселів – у вексельному обігу як складової цивільного обороту.
Предмет дослідження — нормативно-правові акти (вітчизняні, міжнародні та іноземні), практика їх застосування, доктрини, теорії та наукові позиції щодо вексельного обігу.
Методи дослідження, що використовувалися в процесі написання дисертаційної роботи: історико-правовий та порівняльний, за допомогою яких простежено послідовність розвитку вексельних відносин у сучасному українському середовищі на ґрунті тих теоретичних надбань і практичних механізмів, які випрацьовувалися в інші часи та в інших країнах; структурно-функціональний, який надав можливості побудувати структуру зв’язків при системному баченні вексельних правовідносин; логіко-догматичний та герменевтичний методи сприяли аналізу та тлумаченню норм вексельного права; метод прогнозування застосовано для виявлення шляхів подальшого розвитку вексельного обігу та його нормативно-правового регулювання. Шляхом проведення аналізу та синтезу виявлялися істотні засади побудови відносин між учасниками вексельного обігу. В процесі дослідження використовувалися також інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні нового комплексного дослідження відносин, що складаються у сфері цивільного обігу векселів в Україні, формуванні таких висновків, що виносяться на захист.
1. Застосовується новий підхід стосовно розуміння вексельного права як комплексного утворення в законодавстві, що входить до правового інституту цінних паперів і до сфери регулювання якого належать цивільні, фінансові, адміністративні, процесуальні та інші відносини з приводу векселя у площині приватного і публічного права. Більшість норм вексельного права становлять норми цивільного права, що є загальними порівняно з нормами вексельного права як спеціальними.
2. Вперше доводиться, що запозичені публічним правом векселі і механізм їх застосування у податкових, митних та інших публічно-правових відносинах свідчить про відсутність у публічних векселів ознак та функцій векселя як цінного паперу. Втілення податкового та іншого публічного зобов’язання в форму векселя є хибною правовою конструкцією, від якої слід відмовитися.
3. По-новому обґрунтовуються вексельні правовідносини як цивільно-правові відносини, що регулюються вексельним правом і мають характер зобов’язань, які виникають між учасниками вексельного обігу після випуску векселя та являють собою правові зв’язки з приводу його обертання шляхом укладення правочинів у різних сферах (сегментах) ринку.
4. Надаються нові аргументи на користь двох юридичних фактів, які слугують підставою виникнення вексельних правовідносин, складання (тобто його оформлення) та видання векселя як односторонній правочин. Договірне зобов’язання з оплати боргу боржником, з яким було пов’язане видання векселя, не припиняється, а існує паралельно з вексельним зобов’язанням, перебуваючи в призупиненому стані.
5. Висловлюється нова аргументація на користь пропозиції, що видання векселя не можна розглядати як новацію, котра є способом припинення зобов’язань. Вексельне законодавство потребує змін шляхом установлення правила, згідно з яким грошові зобов'язання щодо платежу за договором припиняються у разі виконання боржником зобов’язання за векселем, виданим у рахунок виконання зобов’язань за договором.
6. Вперше зазначається, що вексельні правовідносини є єдиними етапними правовідносинами, які розвиваються та мають поетапну зміну того чи іншого елементу своєї структури. Етапами вексельних правовідносин є первісне вексельне зобов’язання, що виникає з виданням векселя, та наступні його ланцюги, кількість яких зумовлена фактами передання векселя. Вексельне зобов’язання може містити лінійні зв’язки між його суб’єктами (векселедавець–векселедержатель; векселедавець–платник–векселедержатель) та відгалуженні (векселедавець – аваліст – платник).
7. Обґрунтовано вчинення вексельного індосаменту як підстави виникнення застави, крім позначених у ст. 1 ЗУ «Про заставу».
8. По-новому здійснено узагальнення щодо обігу векселів як обігоздатних об’єктів цивільного права, котрі мають позабіржову та біржову сфери обігу. До позабіржової сфери обігу векселів належать здійснення розрахунків; оформлення результатів звірення взаємної заборгованості; оформлення комерційного кредиту з нарахуванням відсотків; продаж та придбання векселів, у тому числі з метою формування фінансових ресурсів; кредитні операції з участю фінансових установ. Заборона біржового обігу векселів в Україні має бути скасована.
9. Наводиться сукупність нових доводів стосовно охоронних засад вексельних відносин, що впливають на вексельний обіг, які полягають у забезпеченні платіжної функції векселя, зокрема: (а) застосуванні підходу до регулювання вексельних відносин як окремих, не пов’язаних з цивільним зобов’язанням, що слугує передумовою їх виникнення (валюти зобов’язань); (б) призначенні інституті акцепта, спрямованого на охорону інтересів вексельних кредиторів; (в) уведенні додаткових механізмів, якими забезпечується виконання вексельних зобов’язань – авалю; (г) специфіці вексельних відносин при неакцепті – протест за векселем; (ґ) встановленні солідарного обов’язку осіб, зобов’язаних у порядку регресу, щодо оплати векселя у разі відмови основного боржника за векселем оплатити вексель.
10. Наведено додаткові аргументи на користь неможливості розглядання прямих вексельних боржників та осіб, зобов’язаних у порядку регресу, як солідарно зобов’язаних з початку виникнення вексельного зобов’зання. Ці особи стають такими на етапі ексцесу, коли права векселедержателя підлягають захисту. Солідарний обов’язок вексельних боржників не свідчить про їх солідарну відповідальність.
11. Знайшло подальший розвиток бачення можливості укладання договору врахування на користь третьої особи за умов документального підтвердження кредиторської заборгованості пред’явника такій особі. У такому разі банк за вимогою цієї особи перераховує кошти за врахований вексель на її поточний рахунок.
12. Зроблено новий висновок про неможливість існування позавексельного акцепту. Письмове повідомлення трасатом про свій акцепт держателя або будь-яку особу, яка поставила свій підпис на векселі, у разі закреслення трасатом надпису про свій акцепт слід розцінювати як підтвердження (докази) акцепту за векселем, а не вважати ці дії позавексельним акцептом.
13. Застосовано комплексний підхід із висловлюванням нових аргументів щодо доведення неможливості застосовування механізмів визнання векселя недійсним та визнання вексельного зобов’язання недійсним як таких, що суперечать сутності вексельних правовідносин.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження містить матеріали, придатні для використання при викладанні навчального курсу «Цивільне право України» і спецкурсів «Правове регулювання ринку цінних паперів», «Вексельне право». Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватись при підготуванні навчальних посібників, підручників, методичних рекомендацій для студентів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів.
Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано і обговорено на засіданні відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичній конференції «Господарське судочинство: подальше його вдосконалення та проблемні питання розгляду спорів, пов’язаних з державним регулюванням економічних відносин» (м.Харків, Вищий господарський суд України, Академія правових наук України, Академія суддів України, Харківський апеляційний господарський суд України, 20-21 жовтня 2004 р.); міжнародній науково-методичній конференції «Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу» (м.Хмельницький, 5-6 листопада 2004 р.).
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано 16 друкованих статей із яких 3 статті у збірниках, що входять до переліку Вищої атестаційної комісії України, а також дві тези доповідей на конференціях.

Список литературы

Висновки до розділу 2
1. Виходячи з загального підходу до розмежування «прав на папір» та «прав з паперу», слід зазначити, що для відносин обігу векселя має первісне значення саме «право на папір», що характеризує вексель як об’єкт цивільних прав.
2. Вексель як цінний папір є оборотоздатним майном (об’єктом цивільного права). Вчиняти правочини з векселем (укладати договори) щодо його придбання та відчуження мають право суб’єкти цивільних правовідносин за певними винятками та обмеженнями. Обіг векселів (їх придбання та відчуження) здійснюється на підставі договорів. Сфера обігу векселів може бути як позабіржовою, так і біржовою. Законодавством України встановлюються межі обігу векселів та обмеження в цій сфері, що стосуються окремих елементів вексельних правовідносин.
3. Напрямками застосування векселів у майновому обороті є: здійснення розрахунків; оформлення результатів звірення взаємної заборгованості; оформлення комерційного кредиту з нарахуванням відсотків; продаж як своїх векселів, так і векселів, придбаних від інших осіб; придбання векселів з метою формування фінансових ресурсів (для наступного розрахунку такими векселями зі своїми постачальниками або з метою вкладення грошових коштів); кредитні операції з участю фінансових установ.
4. Сучасне нормативно-правове регулювання вексельних відносин та дійсний стан з проведення заліків взаємної заборгованості в Україні спрямовані на встановлення звичайних цивільно-правових відносин із застосуванням векселів. Примушування суб’єктів підприємницької діяльності до такого засобу проведення взаєморозрахунків, що передувало цьому, являло собою впровадження адміністративного порядку застосування векселів.
5. Судова практика має уніфіковано ставитися до нехтування правилом щодо заборони внесення векселів до статутного капіталу юридичних осіб у різних формах для запобігання порушенню прав акціонерів та кредиторів.
6. Так звані «складні вексельні продукти», які останнім часом впроваджуються в практику банківської діяльності, являють собою комбінацію аваля векселя і врахування за схемами: «аваль з авальним кредитом» або «аваль та врахування авальованих векселів». Ці відносини будуються на підставі договору про купівлю-продаж товару з виданням покупцем векселя, його авалювання в банку та передачею продавцеві. При настанні строку платежу вексель пред’являється продавцем банку, який за відсутності на рахунку покупця грошових коштів оплачує цей вексель із фактичним наданням покупцеві кредиту. До настання строку погашення векселя за другою схемою відносин його держатель набуває численних переваг щодо врахування векселя та одержання додаткових фінансових ресурсів. Застосовуються також послуги банку з доміціляції векселів, яка полягає у дорученні клієнтом банку при настанні строку платежу за векселем заплатити по ньому за рахунок коштів клієнта. Ці дії є звичайними операціями по розрахунково-касовому обслуговуванню.
7. Введення заборони біржового обігу векселів має бути скасовано. Неможливість їх переведення у бездокументарну форму (знерухомлення) не повинно бути підставою для встановлення такої заборони, внаслідок чого мають бути внесені зміни до законодавства про цінні папери для забезпечення біржового обігу векселів.
8. Охоронні засади вексельних відносин полягають передусім у забезпеченні платіжної функції векселя, що впливає і на вексельний обіг. Такі охоронні засади полягають: (а) у застосуванні підходу до регулювання вексельних відносин як окремих, не пов’язаних з цивільним зобов’язанням, що слугує передумовою їх виникнення (валюти зобов’язань); (б) у призначенні інституту акцепту, спрямованого на охорону інтересів вексельних кредиторів; (в) у введенні додаткових механізмів, якими забезпечується виконання вексельних зобов’язань — авалю; (г) у специфіці вексельних відносин при неакцепті — протест по векселю; (ґ) у встановленні солідарного обов’язку осіб, зобов’язаних у порядку регресу, щодо оплати векселя у разі відмови основного боржника за векселем оплатити вексель.
9. Аналіз правовідносин з участю кількох вексельних боржників надав можливість стверджувати, що прямі боржники та особи, зобов’язані в порядку регресу, не є солідарно зобов’язаними з початку виникнення вексельного зобов’язання, а такими вони стають на етапі ексцесу, коли права векселедержателя підлягають захисту. Всі численні суб’єкти єдиного вексельного зобов’язання при нормальному його перебігу не поєднуються в особу єдиного боржника. Саме ж вексельне зобов’язання хоч і є зобов’язанням із множинністю осіб, але не воно становить множинність з боку боржника, бо кожен з них є окремим боржником. Факт екцесу вексельного зобов’язання перетворює їх розрізненість на єдність.
10. Договір урахування може бути укладений на користь третьої особи (ст.636 ЦК), якщо кредиторська заборгованість пред’явника цій особі підтверджена документально. У такому разі банк за вимогою цієї особи перераховує кошти за врахований вексель на її поточний рахунок.
11. Не може існувати так званий позавексельний акцепт, оскільки хоч ст. 29 УВЗ і передбачає випадки, коли закреслення трасатом надпису про свій акцепт на векселі не свідчить однозначно про його відмову від акцепту (бо не виключається можливість вважати акцепт наявним, якщо має місце письмове повідомлення трасатом про свій акцепт держателя або будь-яку особу, яка поставила свій підпис на векселі), однак ці повідомлення слід розцінювати як підтвердження (докази) акцепту по векселю, а не вважати їх позавексельним акцептом.
12. З метою впровадження надійних механізмів охорони вексельних відносин не повинні застосовуватися механізми визнання векселя недійсним та визнання вексельного зобов’язання недійсним як такі, що суперечать сутності вексельних правовідносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М.М. Основы банковского права. Учение о ценных бумагах. - Изд. 2-е. - М.: БЕК, 1994. - 350 с.
2. Азімов Ч. Поняття і зміст приватного права// Вісник Академії правових наук України. - 1998. - № 3. - С.50-58.
3. Азімов Ч. Н. Про предмет і метод цивільного права / Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 1. – С. 143-151.
4. Алексеев С.С. Предмет советского социалистического гражданского права. - Свердловск: Свердл. юрид. ин-т., 1959. - Уч. тр. - Т.1. - Сер. Гражд. право. - 333с.
5. Алексеев С.С. Структура советского права. - М.: Юрид. лит., 1975. - 264с.
6. Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия: опыт комплексного исследования. - М.: Статут, 1999. – 712 с.
7. Алексеев С.С. Частное право. – М., 1999. – 158 с.
8. Барац С.М. Курс вексельного права. – СПб.: Товарищество «Общественная польза», 1893. – 650 с.
9. Белов В.А. Вексельное право. – М: АО «Центр ЮрИнфоР», 2003. – 316 с.
10. Белов В.А. Очерки по вексельному праву. – М.: ЮрИнфоР, 2000. –272 с.
11. Комиссия по ценным бумагам вернет векселя на биржу // Бизнес. – 2004. – № 36. – С. 34.
12. Бервено С.Н., Яроцкий В.Л. Правовое регулирование вексельного обращения в Украине. – Харьков: Право, 2001. – 512 с.
13. Борисова В.І. До проблеми участі публічних осіб у цивільних правовідносинах// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми». – Одеса: Астропринт, 2003. – С.7-11.
14. Боровский А. Об ответственности надписателей по векселям // Журнал гражданского и уголовного права. – 1873. – Кн.1. – С.118, 119.
15. Браве Я. Ответственность совекселедателей//Журнал Министерства юстиции. – 1898. – № 3. – С.178.
16. Брагинский М.И. Участие Советского государства в гражданских правовотношениях. – М.: Юрид. лит., 1981. – 192 с.
17. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М.: Госюриздат, 1950.- 367с.
18. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. - М.: Госюриздат, 1963. - 196 с.
19. Быков А.Г. План и хозяйственный договор. - М.: Из-во МГУ,1975. – 158с.
20. Вексельное обращение / А.Б. Аваков, Г.И. Гаевой, А.В. Бешанов и др. – Харьков: Фолио, 2000. – 382 с.
21. Вексель и вексельное обращение в России / А.В. Волохов , Л.Г. Ефимова, В.В. Ильин и др. – М.: АО «Банкцентр», 1996. – 320 с.
22. Вершинин А.П. Содержание прав, удостоверенных ценными бумагами // Очерки по торговому праву: Сб. науч. трудов. Вып.4. – Ярославль, 1997. – С. 37.
23. Виговський О. Заставний індосамент у вексельному праві: проблемні питання // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С.37.
24. Вишневский А.А. Вексельное право. – М.: Юристъ, 1996. - 272 с.
25. Власова А.В. Абстрактные сделки в вексельном праве//Очерки по торговому праву: Сб. науч. трудов. Вып.7. – Ярославль, 2000. – С. 36-45.
26. Вормс А.Э. Влияние выдачи векселя на основную сделку//Вестник права. – 1912. – № 25. – С. 635-677.
27. Головизнин А. Некоторые вопросы участия в гражданском обороте органов государственной власти (местного самоуправления)//Хозяйство и право. – 1999. – № 6. – С. 59-62.
28. Гордон В.М. Вексельное право. Сущность векселя, его составление, передача и протест//Антологія української юридичної думки: В 6 т./ Редкол. Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: Юрид. книга, 2003. – Т. 6: Цивільне право. – С. 418-437.
29. Гражданское право: Учебник: В 2 т. Т. I /Отв. ред. Е.А.Суханов. – 2-е изд., пере¬раб. и доп. – М.: БЕК, 1998. – 816 с.
30. Гражданское право. Т.2., Полутом 1 / Отв.ред. проф. Суханов Е.А. – М.: БЕК, 2002. - 544 с.
31. Грачев В.В. Акцепт векселя. – СПб: Юрид. центр Пресс, 2002. – 226 с.
32. Гунель М. Введение в публичное право. Институты. Основы. Источники. – М., 1995. - 296 с.
33. Дернбург Г. Пандекты. Обязательственное право. Вып. III. – М: Печатная А.И.Снегиревой, 1911. - 394 с.
34. Добрынина Л.Ю. Вексельное право России: Учебное и практическое пособие. – М.: Спарк, 1998. - 395 с.
35. Долинская В.В. Акционерное право: Учебник. - М.: Юрид. лит., 1997. - 352 с.
36. Едронова В.Н., Мизиковский Е.А. Регулирование и учет операций с векселями. - М., 1996. – 134 с.
37. Ефимов А. Товарный кредит и вексель // Бизнес. – 1996. - № 20. – С. 22
38. Ефимова Л.Г. Банковское право. – М.: БЕК, 1994. - 360 с.
39. Ефимова Л.Г. О соотношении вещных и обязательственных прав//Государство и право. - 1998. - № 10. - С. 35-44.
40. Зобов’язальне право: Навч. пос./О.В. Дзера, Н.С. Кузнецова, В.В. Луць та ін. / За ред. О.В.Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
41. Иванов Д.Л. Вексель. – М.: Изд-во АО «Консалтбанкир», 1994. - 112 с.
42. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року № 135 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 18. - Ст. 794.
43. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 13. - Ст. 908.
44. Інструкція про порядок видачі, обліку і погашення векселів Державного казначейства України: Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 1997 року № 269//Офіційний вісник України. – 1998. – № 2. – Ст. 64.
45. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5//Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 639.
46. Иоффе О.С. Правовое регулирование хозяйственной деятельности в СССР // Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву. – М.: Статут, 2000.- С.696-741.
47. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву//Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву. - М.: Статут, 2000. – С. 508-648.
48. Калиниченко А. Несколько «относительно» льготных способов, позволяющих векселедателю не платить по векселю // Юридическая практика. - 2004. - № 10. С.8.
49. Каминка А.И. Устав о векселях. – СПб: Из-во Юрид. книжного склада Право, 1911.- 420 с.
50. Катков В.Д. Общее учение о векселе. Юридическое исследование. – Харьков: Печатня С.П.Яковлева, 1904. - 351 с.
51. Катков В.Д. Передача векселя по надписи (индоссамент). – Одесса, 1909. - 435 с.
52. Керимов Д.А. Философские проблемы права - М.: Мысль, 1972. - 472 с.
53. Конвенція про міжнародні переказні векселі та міжнародні прості векселі // http://www.rada.gov.ua.
54. Конвенція про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі // Мороз Ю.Н. Вексельное дело. – К.: Наук. думка, 1996. – С. 357-360.
55. Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України: Схвалена постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995 року № 342/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 33. - Ст. 257.
56. Красавчиков О.А. Гражданские организационно-правовые отношения // Сов. государство и право. - 1966. - № 10. - С.50-57.
57. Крашенинников Е.А. О легальных определениях ценных бумаг // Правоведение. - 1992. - № 4.- С. 35-39.
58. Крашенинников Е.А. Составление векселя. – Ярославль: Лиго, 1992. – 46c.
59. Крашенинников Е. Препоручительная передача векселя // Хозяйство и право. – 2001. – №6. – С.47.
60. Кремер Ю.О. Солидарная ответственность вексельных должников – существует ли она? // Хозяйство и право. – 1999. - № 5. – С.29.
61. Кротов М.В. О некоторых проблемах перемены лиц в обязательстве // Очерки по торговому праву: Сб. науч. тр. / Под ред.Е.А.Крашенинникова – Ярославль. - 1999. - Вып.6. – С. 58-70.
62. Крутицкий Н.А. Вексельное обязательство: понятие, возникновение, содержание: Дис. ... канд. юрид. наук. / 12.00.03. – СПб., 2001. - 198 с.
63. Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 528с.
64. Лившиц Р.З. Теория права: Учебник. - М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
65. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 27 лютого 2002 року № 2-221/1162 //Бухгалтер. – 2002. – № 10-11 (ч. 1). – Март. С.15
66. Лист Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 березня 2001 року № 2291/18//Бухгалтерская газета. – 2001. – № 14. – 11 апр. С.7
67. Лист Державної податкової адміністрації України від 25 липня 2001 року № 4874/6/16-1217-26//Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации. – 2002. – № 24/1-2. – 17 черв. С.19
68. Лист Національного банку України від 9 січня 2002 року № 25-118/45-302//Вісник законодавства України. – 2002. - № 3. – Січень. С.9.
69. Лист ДПА України від 28 листопада 2003 року N 18481/7/15-2317 «Про оподаткування операцій з передачі векселів» // Вісник законодавства України. – 2004. – №2. – С.7.
70. Ломакин Д.В. Акционерное правоотношение. - М.: Спарк, 1997. ― 156 с.
71. Макеев А.В., Савенков В.Н. Вексель. Практическое пособие по применению. – М.: Концерн «Банковский Деловой Центр», 1997. – 240 с.
72. Малюк В. Вексель в Україні. – К.: Видавничий дім „Економіст», 1997. – 320 с.
73. Матвеев И.В. Правовая природа недействительных сделок. – М.: ООО Изд-во «Юрлитинформ», 2002. – 176 с.
74. Мейер Д.И. Очерк русского вексельного права // Избранные произведения по гражданскому праву. – М: АО «Центр ЮрИнфор», 2003. – С.296-379.
75. Мельников О.О. Правовые проблемы новации долга в заемное обязательство // Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. – 1999. - № 6. – С.97-100.
76. Миловидов Н.А. Вексельное право. – Ярославль: Печатня Г.Фальк, 1876. – 196 с.
77. Михайлов С.В. Интерес как общенаучная категория и ее отражение в науке гражданского права // Государство и право. - 1999. - № 7. - С.86-92.
78. Мицкевич А.В. Соотношение системы советского права с системой советского законодательства // Уч. зап. ВНИИСЗ. - 1967. - Вып.11. - С. 22.
79. Мороз Ю.Н. Вексельное дело. – К.: Наук. думка, 1996. – 472 с.
80. Мурзин Д.В. Ценные бумаги - бестелесные вещи: Правовые проблемы современной тео¬рии ценных бумаг. - М.: Статут, 1998. - 176 с.
81. Немировский И.Б., Хомяк Б.В. Особенности вексельного права в Украине. – К.: Аверс, 1999. – 240 с.
82. Нерсесянц В.С. Аспекты правопонимания: взаимосвязи исторического и логического // Методология права: общие проблемы и отраслевые особенности: Труды по правоведению. - Тарту: Тартус. гос. ун-т, 1988. - С. 50-69.
83. Новиков С. Вексель не всегда является имуществом // Хозяйство и право. 1999. – № 2. – С.96-97.
84. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. - М.: Госюриздат, 1950. - 416 с.
85. Новоселова Л.А. Вексель: проблемы практического использования // Хозяйство и право. - 1995. - № 6. – С.91-100.
86. Обзор практики разрешения споров, связанных с использованием векселя в хозяйственном обороте: Информационное письмо Президиума Высшего арбитражного суда РФ от 25 июля 1997 года № 18//Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. – 1997. - № 10. – С. 34.
87. Общая теория государства и права: Академический курс: В 2 т. / Под ред. М.Н.Марченко. – М.: Зерцало, 1998. – Т. 2. – 639 с.
88. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 26 липня 2002 року № 01-8/870 // Юридичний вісник України. – 2002. – № 42. – Жовтень. С.23-27.
89. О некоторых вопросах практики рассмотрения споров, связанных с обращением векселей: Постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации и Пленума Высшего арбитражного суда Российской Федерации от 4 декабря 2000 г № 33/14 // Хозяйство и право. – 2001. – №2. – С.73.
90. О рынке ценных бумаг: Закон РФ от 22 апреля 1996 года № 39-ФЗ//Собрание законодательства Российской Федерации. – 1996. – № 17. – Ст.1978.
91. Панова Л.В. Проблемы правового регулирования рынка ценных бумаг в Украине: Дис. … канд. юрид. наук / 12.00.03. – Харьков, 2002. – 178 с.
92. Парнюк В. Неуставные отношения // Бизнес. – 2004. - № 36. – С.39-40 .
93. Пашуканис Е.Б. Общая теория права и марксизм // Избранные произведения по общей теории права и государства. - М.: Наука, 1980. - С. 78-113.
94. Печеный О. Просрочка исполнения договорного обязательства. – Харьков: Изд. дом «Райдер», 2002. – 211 с.
95. Письмо Государственной налоговой администрации Украины от 15 июля 1999 года N 10417/7/16-1201 «О внесении частичных изменений и дополнений в письмо ГНА Украины от 09.12.98 г. N 14626/10/16-1201 // Бизнес. – 1999. - №7. – С.30
96. Поленина С.В. Взаимодействие системы права и системы законодательства в современной России//Государство и право. - 1999. - № 9. - С. 5-12.
97. Положение о переводном и простом векселе: Утверждено постановлением ЦИК и СНК СССР от 7 августа 1937 года № 104/1341//Свод законов СССР. – 1937. – Т. 5. – С. 586.
98. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території Україні: Затверджене постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року N 508//Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444.
99. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти»: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559 //Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2386.
100. Порядок застосування векселів Державного казначейства: Затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 1996 року № 689 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996 . - № 14. - Ст. 383.
101. Порядок погашення боргових зобов’язань підприємств, установ та організацій за спожитий природний газ, поставлений з Російської Федерації в 1994 році: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1996 року № 641//Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 13. – Ст. 365.
102. Постанова Верховного Суду України від 3 грудня 2002 року по справі № 17/81 за позовом Акціонерного специалізованого ремонтно-будівельного підприємства до АТЗТ «Слав’янський торговець» про визнання недійсним простого векселя // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 3. – С. 129-131.
103. Постанова Верховного Суду України від 29 листопада 2002 р. по справі № 14/2 за позовом ВАТ «Биковський завод скловиробів» до ТОВ «Баярд» про визнання недійсним векселя // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 3. – С. 125-127.
104. Постанова Верховного Суду України від 18 березня 2002 року. Архів господарського суду міста Києва.
105. Постанова Верховного Суду України від 15 січня 2003 року по справі № 3-1583к02. Архів господарського суду міста Києва.
106. Постанова Верховного Суду України від 8 квітня 2002 року по справі № 4/36 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до Спільного українсько-американського підпиємства «Ірен», Акціонерного комерційного банку «Надра» про стягнення коштів//Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 3. – С. 107-109.
107. Постанова Верховного Суду України від 4 березня 2002 року по справі № 2/217 за позовом ТОВ «Укренергосервіс» до Промінвестбанку та Першого Українського Міжнародного Банку про стягнення коштів//Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 3. – С. 102-104.
108. Постанова Верховного Суду України від 8 жовтня 2002 року по справі № 20/132 за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до АТЗТ «Інтергаз» про визнання недійсними договорів міни//Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 3. – С. 121-123.
109. Постанова Верховного Суду України від 17 вересня 2002 року по справі № 16/331 за позовом ПВП «Продамет» до ВАТ Державна Холдингова компанія «Краснодонвугілля» про стягнення коштів//Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 3. – С. 120-121.
110. Постанова Верховного Суду України від 17 вересня 2002 року по справі № 14/163. Архів господарського суду міста Києва.
111. Постановление Президиума Высшего арбитражного суда РФ от 31 августа 1999 года № 4849/97. Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. – 1999. - № 9. – С. 31.
112. Право власності в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 816 с.
113. Правила виготовлення і використання вексельних бланків: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 10 вересня 1992 року № 528 // Офіційний вісник України, 2002, № 23 (21.06.2002), ст. 1120
114. Про банки та банківську діяльність: Закон України//Офіційний вісник України. – 2001. – № 1-2(частина 1). – Ст.1.
115. Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності України: Указ Президента України від 14 вересня 1994 року № 530/94//Урядовий кур’єр. – 1994. – № 145. С. 12.
116. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України//Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.
117. Про деякі заходи щодо вдосконалення договірних взаємовідносин та проведення заліку взаємної заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності і оформлення розрахунків векселями: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 29 червня 1996 року № 703//Урядовий кур'єр. – 1996. – № 124 – 125. – 6 лип. С.14-15.
118. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів: Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 10 березня 1998 року № 01-8/91//Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1998. – № 2. С.23-26.
119. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів: лист Вищого арбітражного суду України від 17 серпня 1998 року № 01-8/314//Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1998. – № 4. – С. 27.
120. Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов): Лист Вищого господарського суду України від 11 травня 2000 року № 01-8/206//Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. – 2000. – № 24. – червень. С.45.
121. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13 лютого 2002 року № 01-8/155//Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. – 2002. – № 9-10. – Березень. С. 15-17.
122. Про додаткові заходи щодо забезпечення надходження збору на обов’язкове державне пенсійне страхування: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 1997 року № 75 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 4. - Ст. 138.
123. Про експеримент щодо розв’язання проблеми взаємної заборгованості (на базі виробничого об’єднання «Південний машинобудівний завод»): Указ Президента України від 12 червня 1996 року № 416/96//Урядовий кур'єр. – 1996. – № 117 – 118. – 27 черв. С.12.
124. Про заборону торгівлі векселями на організаційно оформлених ринках: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 березня 2002 року № 103 // Цінні папери України. – 2002. – № 17. – Березень. С.11.
125. Про Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13 лютого 2002 року № 01-8/152 // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 2. – С. 72-73.
126. Про заставу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 47. - Ст. 642.
127. Про застосування векселів в господарському обороті України: Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2470-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 35. - Ст. 516.
128. Про невідкладні заходи стабілізації фінансового ринку України: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 року № 1354//Урядовий кур'єр. – 1997. – № 235-236. – 18 груд. С.10.
129. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05 квітня 2001 року № 2374-III//Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 24. - Ст. 128.
130. Про окремі операції з векселями: Лист Національного банку України від 2 липня 2002 року № 25-118/920-4084//Вісник законодавства України. – 2002. – № 8. - С.36.
131. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР)//Урядовий кур'єр. – 1997. – № 105-106. – 12 черв.
132. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 року № 887-XII // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 24. - Ст. 272.
133. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 21. - Ст. 156.
134. Про Порядок забезпечення природним газом народного господарства і населення у 1998 році: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1997 року № 1027//Офіційний вісник України. – 1997. – № 39 (11.10.97). – С. 5.
135. Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі: Закон України від 6 липня 1999 року № 826-XIV// Відомості Верховної Ради України. – 1999. - N 34. - Ст. 290.
136. Про проведення заліку взаємної заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності України і оформлення простроченої заборгованості векселями: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 31 травня 1995 року № 379//Урядовий кур'єр. – 1995. – № 84 – 85. – 8 черв. С.5.
137. Про проведення заліку взаємної заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності України і оформлення заборгованості векселями: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 1 грудня 1995 року № 960//Урядовий кур'єр. – 1995. – № 183 - 184. – 7 груд. С.7.
138. Про розширення сфери обігу векселів: Указ Президента України від 26 липня 1995 року № 658/95//Урядовий кур'єр. – 1995. – № 113. – 29 лип. С.3.
139. Про страхування: Закон України//Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 18. - Ст. 78.
140. Про товарну біржу: Закон України //Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 10. - Ст. 139.
141. Про умови забезпечення мінеральними добривами потреб сільського господарства під урожай 1998 року: постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 1997 року № 977//Урядовий кур'єр. – 1997. – № 167-168. – 11 вер. С.5.
142. Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг: Закон України//Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1. - Ст. 1.
143. Про цінні папери та фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 року № 1201-XII // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. - № 38. - Ст. 508.
144. Пушкин А.А. Советское государство как субъект Советского гражданского права.- Харьков: ХЮИ, 1965.- 23 с.
145. Ринг М.П. Правовое регулирование научно-технического прогресса // Сов. государство и право. - 1972. - № 2. - С. 115-116.
146. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1996 року № 606-р// http://www.rada.gov.ua.
147. Рукавишникова И. Правовая природа векселя. Особенности бухгалтерского учета векселей//Хозяйство и право. – 1998. – № 1. – С. 35-44.
148. Рукавишникова И. Соотношение норм гражданского и вексельного права // Хозяйство и право. – 1999. – № 12. – С.34-40.
149. Рукавишникова И. Вексель как объект гражданских правоотношений. – М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 2000. – 165 с.
150. Савиньи Ф.К. Обязательственное право – СПб: Юрид. центр Пресс. - 2004. – 574 с.
151. Сидоров І.Ф. Виконання вексельних зобов’язань: Дис. ... канд. юрид.наук / 12.00.03. – К., 2003. – 192 с.
152. Сидоров І.Ф. Виконання вексельних зобов’язань: Автореф. дис. ... канд. юрид.наук / 12.00.03. – К., 2003. – 20 с.
153. Спасибо-Фатєєва І.В. Акціонерне товариство як система ризиків // Право України. – 1999. - № 9. – С. 116-117.
154. Спасибо-Фатєєва І.В. Цивільно-правові проблеми акціонерних правовідносин: Дис. ... д-ра юрид. наук / 12.00.03. – Харків, 2000. – 419 с.
155. Спасибо-Фатеева И.В. Проблемы структуры права и законодательства//Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць. Вип.7. – Одеса: Одеська національна юридична академія, 2000. – С.14-19.
156. Спасибо-Фатєєва І.В. Порука і гарантія як способи забезпечення зобов’язань//Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С.22-25.
157. Спасибо-Фатєєва І.В. Приватне і публічне право: протистояння та методи його подолання//Збірник наукових праць. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С.24-33.
158. Спасибо-Фатєєва І.В. Кодексы на хуторе близ Европейского союза // Юридическая практика. – 2004. – № 15. С. 5.
159. Спасибо-Фатєєва І.В. Нікчемні правочини та їх наслідки // Вісник господарського судочинства. – 2004. - № 2. – С. 178-184.
160. Спасибо-Фатєєва І.В. Поняття майна, майнових та корпоративних прав як об’єктів права власності//Українське комерційне право. – 2004. – № 5. – С.9-18.
161. Спасибо-Фатєєва І.В. Різдвяний подарунок, або проблематика двох кодексів – Цивільного та Господарського//Мала енциклопедія нотаріуса. – 2004. – № 1. – С. 6-9.
162. Спасибо-Фатєєва І.В. Хозяйственный кодекс – терракт украинских «хозяйственников», или цивилисты предупреждают: ХК опасен для Украины// Юридическая практика. – 2004. - № 8. С.8.
163. Справа № 12/240 арбітражного суду міста Києва, 1997 рік. Архів господарського суду міста Києва.
164. Справа № 12/29 арбітражного суду міста Києва, 1997 рік. Архів господарського суду міста Києва.
165. Справа № 1/149 арбітражного суду міста Києва, 1997 рік. Архів господарського суду міста Києва.
166. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. - М.: Юрид. лит., 1991. - 238 с.
167. Суханов Е.А. Система частного права//Вестник МГУ. Серия 11 (Право). – 1994. – № 4. – С. 26-30.
168. Теорія держави та права. Навч. посіб. / Під. заг.ред. В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1995. – 190 с.
169. Тиховская Н. Вексель не должен лежать мертвым грузом//Бизнес. – 2004. – № 32. – С.40-42.
170. Токарев Е.А. Правовые последствия нарушения вексельных обязательств//Цивилистические исследования. Вып. 1: Сб. науч. тр. – М.: Статут, 2004. – С. 257-269.
171. Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі // Цінні папери України. – 2001. - № 21. – Травень. C. 2-4.
172. Федоров А.Ф. Курс русского вексельного права. – Одесса: Экономическая типография, 1906. - 701 с.
173. Фельдман А.А. Вексельное обращение. Российская и международная практика: Учебное и справочное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 352 с.
174. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974 - 350 с.
175. Цивільне право. Ч.2 / За ред. професорів Підопригори О.А., Бобрової Д.В. – К.: ВЕНТУРІ, 1996. –562 с.
176. Цитович П.П. Курс вексельного права. – СПб.: Изд-во книгопродавца Н.Я.Оглобина, 1887. - 336 с.
177. Черепахин Б.Б. К вопросу о частном и публичном праве // Труды по гражданскому праву. – М.: Статут, 2001. – С. 93-120.
178. Черепахин Б.Б. Юридическая природа векселя и Положение о векселях 1922 года // Труды по гражданскому праву. – М.: Статут, 2001. – С. 93-120.
179. Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М: Юрид.лит., 1991. – 204 с.
180. Чижов Н.Е. Записки по вексельному праву: Примечание к Уставу о векселях 27 мая 1902 г. – Одесса, 1903. – 253 с.
181. Чирихин И. О вексельной правоспособности. – Казань, 1882. - 367 с.
182. Шершеневич Г.Ф. Вексельное право. – СПб.: Изд.бр. Башмаковых, 1909. – 176 с.
183. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. Т.3. – СПб., 1909. – 296 с.
184. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права (по изд. 1914г.). – М.: СПАРК, 1994. – 335 с.
185. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изд. 1907 г.) - М.: СПАРК, 1995. - 556 с.
186. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. Том ІІІ: Вексельное право. Морское право. – М.: Статут, 2003. – С.43-42.
187. Щодо операцій з векселями: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 4 грудня 2002 року № 2-221/6437//Податки та бухгалтерський облік. – 2003. – № 21. – 13 березня. С.5.
188. Яроцкий В.Л. Сделки как основание возникновения имущественных прав, выраженных в ценных бумагах // Проблеми законності. - 2005. - № 53. - С.175-183.