ГОСПОДАРСЬКО – ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Краткое описание

ВСТУП ................................................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. Правовий режим державної підтримки малого підприємництва............... 12
1.1. Мале підприємництво як об'єкт державної підтримки............................................. 12
1.2. Зміст і напрями державної підтримки малого підприємництва.............................. 31
1.3. Формування законодавчої основи державної підтримки малого
підприємництва............................................................................................................ 51
Висновки до розділу 1...................................................................................................... 69

РОЗДІЛ 2. Правові засади державної регуляторної політики в сфері малого підприємництва................................................................................................................... 72
2.1. Регламентація процесу підготовки і прийняття регуляторних актів...................... 72
2.2. Компетенція спеціально уповноваженого органа щодо здійснення державної регуляторної політики....................................................................................................... 94
Висновки до розділу 2.................................................................................................... 112

РОЗДІЛ 3. Удосконалення господарсько - правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва................................................................................. 114
3.1. Удосконалення порядку реєстрації і ліцензування суб'єктів малого підприємництва................................................................................................................. 114
3.2. Забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва................................................................................................................. 136
3.3. Перспектива розвитку законодавства про державну підтримку малого підприємництва................................................................................................................. 157
Висновки до розділу 3.................................................................................................... 169
ВИСНОВКИ .................................................................................................................... 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................... 182
ДОДАТКИ......................................................................................................................... 203
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Формування в Україні ринкової системи господарювання з розвинутим приватним сектором пов’язано із активністю підприємницької діяльності в усіх сферах економіки. Потреби суттєвого зростання ролі малого підприємництва у розвитку економіки України зумовлюють необхідність підвищення рівня та ефективності господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва.
Мале підприємництво є органічним структурним елементом ринкової економіки; складає основу дрібнотоварного виробництва; впливає на темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику валового внутрішнього продукту (далі - ВВП); здійснює структурну перебудову економіки, забезпечує швидку окупність витрат і свободу ринкового вибору; має високу мобільність, раціональні форми управління; забезпечує насичення національного ринку товарами і послугами, активізацію споживчого попиту; зменшує соціальну напругу; вирішує проблеми зайнятості тощо.
Останнім часом в Україні були здійснені значні кроки у формуванні правової бази регулювання державної підтримки малого підприємництва. У 2000 р. вступив в дію Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва”, “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”. Активізована діяльність Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України шляхом створення при комітеті Громадських колегій, Експертно-апеляційної Ради, запровадження інституту Уповноважених з питань захисту прав підприємців.
Водночас, практика застосування цього законодавства, свідчить про відсутність якісного механізму і системи державного регулювання підтримки малого підприємництва. Неповнота, суперечливість, декларативність більшості положень законодавства про державну підтримку малого підприємництва, відсутність його систематизації обумовлюють необхідність удосконалення нормативно-правової бази регулювання державної підтримки малого підприємництва.
Проблеми господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва поки що недостатньо вивчені та висвітлені в юридичній науці і досліджувалися переважно з економічної точки зору у працях вчених-економістів, зокрема, З.С. Варналія, Ю.І. Єханурова, А.В. Кужель, В.І. Ляшенка, В.К. Черняка. Вчені-юристи В.В. Костицький, В.М. Селіванов, В.І. Хахулін, В.І. Шакун, Р.Б. Шишка та інші аналізували окремі правові аспекти державної підтримки малого підприємництва. Однак комплексного дослідження господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва не проводилося. Поза увагою дослідників залишилися такі аспекти, як правовий режим державної підтримки малого підприємництва, структура малого підприємництва, правовий статус органів забезпечення державної підтримки малого підприємництва, зміст регуляторного процесу і його законодавче забезпечення, компетенція спеціально уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики, місце і роль інституту Уповноважених з питань захисту прав підприємців в системі органів забезпечення реалізації політики державної підтримки малого підприємництва.
Необхідністю підвищення ефективності господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, створення господарсько-правових засад державної підтримки малого підприємництва зумовлюється актуальність теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою “Наукові основи стратегії стійкого розвитку крупного регіону” (державної реєстрація № 0103U000735), де дисертант брав участь як співвиконавець, і у межах яких було проведено аналіз господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, виявлені основні проблемні питання реалізації політики державної підтримки малого підприємництва та обґрунтовано шляхи їх вирішення.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і практичних питань господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, обґрунтування нових наукових положень і пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.
Для реалізації зазначеної мети дослідження в дисертації вирішуються наступні завдання:
- висвітлити місце і роль малого підприємництва в економічній системі країни, узагальнити основні чинники, які заважають існуванню та розвитку малого підприємництва і обумовлюють необхідність його державної підтримки;
- сформулювати поняття малого підприємництва, державної підтримки малого підприємництва, правового режиму державної підтримки малого підприємництва та допрацювати поняття малого підприємництва;
- розкрити зміст та основні напрями державної підтримки малого підприємництва, сформулювати пропозиції щодо їх удосконалення;
- визначити поняття, зміст, основні етапи регуляторного процесу та особливості компетенції спеціально уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики;
- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення порядку реєстрації і ліцензування суб'єктів малого підприємництва;
- дослідити питання забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва та визначити основні органи, які забезпечують реалізацію цього законодавства;
- сформулювати пропозиції щодо удосконалення законодавчої основи державної підтримки малого підприємництва та окреслити перспективу розвитку відповідного законодавства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що характеризують вплив держави на розвиток малого підприємництва в Україні.
Предметом дослідження – господарсько-правове забезпечення державної підтримки малого підприємництва в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних дослідницьких методів та прийомів наукового пізнання. У процесі дисертаційного дослідження використовувався загальнонауковий діалектичний метод (дослідження основних засад державної підтримки малого підприємництва). При написанні роботи застосовувались також наступні методи наукового пізнання: формально-логічний (аналіз сучасного законодавства про державну підтримку малого підприємництва та практики його застосування); порівняльно-правовий (з метою врахування світового досвіду регулювання сфери малого підприємництва); абстрагування (визначення та уточнення основних понять у сфері малого підприємництва та його державної підтримки); системно-функціональний (дослідження основних аспектів господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва).
Теоретичною основою дослідження є праці як вітчизняних, так і закордонних вчених в галузі економіки та господарського права, а саме: А.Г. Бобкової, А.П. Віхрова, О.М. Вінник, Л.І. Воротінової, В.М. Гайворонського, І.І. Дахна, Д.В. Задихайла, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, В.В. Лаптєва, В.К. Мамутова, В.С. Мартем’янова, Д.М. Притики, Г.В. Пронської, Б.Г. Розовського, В.А. Рубе, Н.О. Саніахметової, Н.К. Сірополіса, О.О. Чувпила, В.С. Щербини та ін.
Нормативно-правову базу дослідження склали Конституція України, закони та інші законодавчі акти України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та відомств України. Емпіричною базою дослідження стали матеріали Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України, Міжнародної фінансової корпорації, Інституту конкурентного суспільства, Агенції з розвитку малого та середнього підприємництва, Асоціації сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні "Єднання", Інституту міжнародного ділового співробітництва, Фонду "Інтелектуальна перспектива" за сприяння програми Дому Свободи "Партнерство за реформи в Україні", Української правничої фундації, Київського міжнародного інституту соціології, Центру комерційного права щодо проблем розвитку та підтримки малого підприємництва.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці системним, комплексним дослідженням наукових здобутків, законодавства та практики його застосування щодо державної підтримки малого підприємництва, на основі якого обґрунтовані нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у цій сфері.
Наукова новизна одержаних результатів підтверджується наступними висновками, рекомендаціями і пропозиціями.
Уперше:
визначено поняття малого підприємництва як особливої підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб (малих підприємств), не забороненої законом, на власний ризик, при повній або частковій господарській відповідальності, з метою отримання прибутку;
сформульовано поняття державної підтримки малого підприємництва як напрямів діяльності органів державної влади щодо покращення умов реалізації права людини на підприємницьку діяльність, гарантованого чинним законодавством, спрямованих на створення політичних, правових, економічних, соціальних, інформаційних та інших умов для його існування та розвитку;
визначено поняття правового режиму державної підтримки малого підприємництва як системи господарсько-правових норм, установлених Верховною Радою України, що безперервно діють у часі протягом усього періоду своєї чинності в межах усієї території країни щодо всіх суб'єктів малого підприємництва;
визначено поняття регуляторного процесу як систематичного контролю за глибиною і якістю державного втручання у сферу господарських відносин за допомогою нормативно-правових актів на стадії їхньої підготовки, прийняття та введення в дію;
Удосконалено:
поняття малого підприємства з урахуванням визначення його як самостійного суб’єкта господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, який має право юридичної особи;
порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання з обґрунтуванням доповнень до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, а саме запропоновано:
а) передбачити можливість державної реєстрації фізичних осіб-підприємців за місцем здійснення підприємницької діяльності,
б) уточнити порядок реєстрації змін до статуту, передбачивши можливість подання до органів реєстрації тільки два примірники змін до установчих документів юридичної особи або тільки два примірники установчих документів у новій редакції;
порядок ліцензування суб'єктів господарської діяльності з обґрунтуванням доповнень до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” наступними положеннями:
а) визначити випадки, коли отримана ліцензія потребує страхування,
б) передбачити необхідність видачі нової ліцензії органом ліцензування не пізніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії,
в) передбачити можливість продовжувати здійснювати господарську діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності у випадку несвоєчасного переоформлення ліцензії органом ліцензування.
Дістали подальший розвиток господарсько-правові засади державної підтримки малого підприємництва:
доопрацьовано основні напрями державної підтримки малого підприємництва шляхом доповнення наступними напрямами – кодифікація нормативно-правової бази і ії комплексне системне удосконалення; створення цілісної системи органів державної підтримки малого підприємництва; здійснення державної регуляторної політики; удосконалення порядку реєстрації та ліцензування суб'єктів малого підприємництва; заміни напряму запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на збереження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності; і виключення напряму встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва;
визначено основні органи державної влади, що забезпечують реалізацію законодавства про державну підтримку малого підприємництва, а саме: Верховна Рада України, Президент України, органи виконавчої влади загальної компетенції та спеціальної компетенції та обґрунтована роль органів місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції погоджують та затверджують регіональні і місцеві програми підтримки малого підприємництва.
узагальнено, за критерієм найбільш вагомого впливу на стан малого підприємництва, основні чинники, які заважають існуванню та розвитку малого підприємництва в Україні і обумовлюють необхідність забезпечення його суб'єктів державною підтримкою;
запропоновано запровадження виїзних засідань комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України у різних регіонах держави, з метою підвищення ефективності парламентського контролю щодо забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва;
обґрунтовано необхідність підпорядкування інституту Уповноважених з питань захисту прав підприємців відповідним Радам, з метою забезпечення незалежності при здійсненні їх повноважень при забезпеченні реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва та підвищення ефективності їх діяльності;
обґрунтовано доцільність створення при кожному місцевому органі виконавчої влади або органі місцевого самоврядування “офісів оперативної допомоги” суб’єктам малого підприємництва з метою підвищити ефективність забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва;
аргументовано доцільність прийняття спеціальних законів, що мають важливе перше ступневе значення для подальшого існування і розвитку малого підприємництва, а саме законів України про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, про єдину методику перевірок суб'єктів господарювання органами контролю в Україні, про інститут Уповноважених з питань захисту прав підприємців;
визначено доцільність внесення змін до ст.1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” щодо визначення малого підприємництва, яка суперечить ст.1 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” і ст.63 ГК, а також доповнень до ст.42, 48, 63 ГК, в яких потрібно чітко визначити поняття “мале підприємництво”, “державна підтримка малого підприємництва”, “мале підприємство”.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що здійснений аналіз, викладені в роботі висновки та пропозиції можуть бути використані в законотворчому процесі, для удосконалення чинного законодавства у сфері малого підприємництва, у науково-дослідній, освітньо-практичній роботі та навчальному процесі. Висунуті та обґрунтовані дисертантом положення мають безпосереднє значення для підвищення ефективності господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, вдосконалення законодавства про державну підтримку малого підприємництва та механізму забезпечення його реалізації. Положення дисертації можна використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників, методичних матеріалів, читанні лекцій та проведенні практичних занять, в правовому всеобучі.
Результати дисертаційної роботи використовувались у практичній діяльності Деснянської районної державної адміністрації м. Києва, зокрема, щодо підвищення ефективності державного контролю за дотриманням законодавства у сфері малого підприємництва (довідка № 36-249 від 16.05.2005 р.), Приватного підприємства “ДІО”, зокрема, при розробці ефективного механізму правового захисту власного бізнесу (довідка № 08-21 від 21.03.2005 р.). Положення дисертаційної роботи, що стосуються регламентації процесу підготовки і прийняття регуляторних актів, використовувались ТОВ “ГАБРА” в процесі підготовки пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення або відміни діючих нормативно-правових актів, що стримують розвиток підприємницької діяльності (довідка № 16 від 25.03.2005 р.).
Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації мають дискусійний характер і можуть бути основою для подальших наукових досліджень проблем господарсько-правового забезпечення державної підтримки.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати проведеного дослідження отримані особисто автором на основі аналізу наукових здобутків, чинного законодавства України та зарубіжних країн, а також практики його застосування. Всі сформульовані в дисертації висновки обґрунтовані на базі власних досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації висвітлювалися у ході роботи низки конференцій, круглих столів, семінарів, зокрема, на Всеукраїнській нараді з питань розвитку малого та середнього бізнесу (Київ, 2002), семінарі “Державна підтримка малого і середнього підприємництва” (Яремча Івано-Франківської обл., 1998), на засіданнях круглих столів “Проблеми державної політики підтримки малого підприємництва в Україні” (Київ, 1999), “Набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань захисту економічної конкуренції” (Київ, 2004) та ін.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 18 робіт загальним обсягом 7,2 д. а., з яких особисто належить здобувачу 7,0 д.а.
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків. Повний обсяг дисертації складає 181 сторінку комп’ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 232 найменувань і додатки..

Список литературы

ВИСНОВКИ

У вирішенні наукового завдання дисертантом обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції по вдосконаленню законодавства, що регулює сферу державної підтримки малого підприємництва з метою підвищення ефективності господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва. Основними науковими і практичними результатами дисертаційного дослідження є:
1. Досвід становлення та розвитку національного малого підприємництва свідчить, що цей найбільш поширений, провідний сектор ринкової економіки: складає основу дрібнотоварного виробництва; має високу мобільність, раціональні форми управління; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибору; сприяє послабленню монополізму, розвиткові конкуренції; забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного вжитку; створює додаткові робочі місця і скорочує безробіття.
Одначе, аналіз загального економічного стану малого підприємництва в Україні свідчить, що, незважаючи на вагомі конкурентні переваги малого підприємництва в інституційній структурі економіки, існують системні об'єктивні загрози (чинники), які заважають розвитку малого підприємництва і можуть бути нейтралізовані тільки за допомогою держави. Це передусім, наступні системні негативні чинники: податковий тиск, адміністративний тиск, нестабільність законодавства, корупція в органах державної влади. В таких умовах мале підприємництво не завжди спроможне відстоювати власні економічні, політичні й соціальні інтереси, у зв’язку з чим потребує цілеспрямованої державної підтримки на підставі взаємодії публічно-правових та приватно-правових засад регулювання підприємницьких відносин. Тобто, мале підприємництво є об’єктом державної підтримки.
2. Мале підприємництво – це особлива підприємницька діяльність фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб (малих підприємств), яка не заборонена законом, на власний ризик, при повній або частковій господарській відповідальності, з метою отримання прибутку. При цьому мале підприємство розглядається як суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, який має права юридичної особи і в якому середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.
3. Державна підтримка малого підприємництва – це напрями діяльності органів державної влади щодо покращення умов реалізації права людини на підприємницьку діяльність, гарантованого чинним законодавством, спрямованих на створення політичних, правових, економічних, соціальних, інформаційних та інших умов для його існування та розвитку.
На сучасному етапі розвитку сфери малого підприємництва, основними елементами змісту державної підтримки малого підприємництва необхідно визначити ті напрями, які є визначальними при розкритті теми дослідження і найбільш повно розкривають зміст державної підтримки малого підприємництва. А саме: кодифікація нормативно-правової бази і ії комплексне, системне удосконалення; створення цілісної системи органів державної підтримки малого підприємництва; здійснення державної регуляторної політики; удосконалення порядку реєстрації та ліцензування суб’єктів малого підприємництва; збереження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва; формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва; фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва; залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.
4. Система державної підтримки малого підприємництва – це сукупність політичних, правових, економічних, громадських, інформаційних інститутів, діяльність яких спрямована на створення сприятливих умов для становлення, існування та розвитку суб'єктів малого підприємництва.
5. Законодавство України, що забезпечує державну підтримку малого підприємництва, є невід'ємною частиною підприємницького законодавства, частиною законодавства, що регулює усю сферу господарських відносин в України. Першим кроком на шляху до системного упорядкування нормативно-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва став Указ Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва”. І хоча в цілому, Указ носив декларативний характер, але в ньому державна підтримка малого підприємництва була проголошена найбільш важливим завданням державної політики, визначені: основні напрями державної політики підтримки малого підприємництва, інструмент політики реалізації державної підтримки малого підприємництва – державна і регіональні програми підтримки малого підприємництва, комплексні критерії за якими суб’єкти малого підприємництва (фізичні і юридичні особи) можуть бути віднесені до суб'єктів малого підприємництва тощо.
Формування законодавчої основи державної підтримки малого підприємництва почалося з прийняттям Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”, який став головним елементом законодавчого забезпечення державної підтримки малого підприємництва. Цей Закон визначив: правові засади державної підтримки малого підприємництва незалежно від форми власності; мету держаної підтримки малого підприємництва; новий удосконалений перелік основних напрямів державної підтримки малого підприємництва; органи, що здійснюють підтримку малого підприємництва; зміст, механізм прийняття і реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, програм підтримки малого підприємництва в АР Крим, регіональних і місцевих програм підтримки малого підприємництва. Другим законодавчим актом, який складає основу законодавчого забезпечення державної підтримки малого підприємництва, став Закон України “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”. Даний Закон представляє собою невдалу спробу конкретизувати основні положення Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” які стосуються змісту і механізму реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, програми підтримки малого підприємництва в АР Крим, регіональних і місцевих програм підтримки малого підприємництва.
6. Правовий режим державної підтримки малого підприємництва - це система господарсько-правових норм установлених Верховною Радою України, що безперервно діють у часі протягом усього періоду своєї чинності в межах усієї території країни щодо усіх суб'єктів малого підприємництва. Правовий режим державної підтримки малого підприємництва встановлюється Конституцією та законами України.
7. Правова регламентація процесу підготовки і прийняття регуляторних актів складається з наступних послідовних етапів:
- планування діяльності з підготовки регуляторних актів;
- розробка проектів регуляторних актів з обов’язковим проведенням АРВ та проведенням базового відстеження результативності регуляторних актів;
- оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій;
- погодження проектів регуляторних актів, які розробляються органами виконавчої влади із спеціально уповноваженим органом або його територіальними органами;
- прийняття регуляторних актів;
- офіційне оприлюднення регуляторних актів.
8. Регуляторний процес – це систематичний контроль за глибиною і якістю державного втручання у сферу господарських відносин за допомогою нормативно-правових актів на стадії їхньої підготовки, прийняття та введення в дію. Перегляд регуляторних актів, що регулюють сферу господарських відносин (сферу малого підприємництва), забезпечує оперативний контроль за глибиною та якістю державного втручання у сферу господарської діяльності (у сферу малого підприємництва) за допомогою нормативно-правових актів на стадії реалізації (виконання) нормативно-правового акту.
9. Держпідприємництва України є провідним центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує проведення єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва в Україні. Держпідприємництва України є спеціально уповноваженим органом з питань регуляторної політики у сфері господарської діяльності, який згідно наданих йому повноважень, здійснює формування і реалізацію державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Особливістю компетенції Держпідприємництва України щодо здійснення державної регуляторної політики є те, що він є єдиним центральним органом виконавчої влади, який має право зупиняти дію нормативно-правового акту центрального органу виконавчої влади, рішення голови місцевої державної адміністрації нормативно-правового характеру з питань господарської діяльності, якщо буде виявлено його невідповідність актам вищої юридичної сили, або цей нормативно-правовий акт буде містити в собі положення, які створюють перешкоди у розвитку господарської діяльності, до усунення порушень, які зазначаються в рішенні Держпідприємництва України.
Доцільно внести певні зміни у ст. 28 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” щодо зменшення терміну виконання органом виконавчої влади рішення Держпідприємництва України про усунення порушень принципів державної регуляторної політики до одного місяця, що буде сприяти підвищенню ефективності в діяльності Держпідприємництва України.
10. Запровадження в Україні нового порядку, нової системи державної реєстрації за принципом “єдиного вікна”, за “заявно-повідомним” принципом було пов’язано з введенням в дію, 1.07.2004р. Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Але, після набуття чинності цього спеціального Закону вже пройшло більше півроку і можна констатувати: запровадження в Україні нового порядку нової системи державної реєстрації не відбулося. Порядок державної реєстрації набув і залишив наступні негативні ознаки: вартість державної реєстрації збільшилась; термін державної реєстрації не зменшився; спрощення процедури державної реєстрації не відбулося; професійна підготовка державного реєстратора має низький рівень; інформаційне забезпечення робочого місця державного реєстратора не відповідає існуючим потребам; збільшилась суми хабарів державним реєстраторам.
Практика застосування реєстраційного законодавства, свідчить про необхідність удосконалення порядку державної реєстрації в Україні в напряму вирішення наступних основних проблем: удосконалення реєстраційного законодавства; організаційного характеру; інформаційного характеру.
Удосконалення реєстраційного законодавства передбачає:
1). Усунення неузгодженості між нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, Господарського та Цивільного кодексів;
2). Удосконалення Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”:
- внести певні зміни в ст.5 Закону, передбачивши можливість державної реєстрації фізичних осіб-підприємців і за місцем здійснення підприємницької діяльності;
- внести відповідні зміни до ст.29 Закону, передбачивши можливість подання до органів реєстрації тільки два примірники змін до установчих документів юридичної особи або тільки два примірники установчих документів у новій редакції;
11. Удосконалення порядку ліцензування суб'єктів господарської діяльності (в тому числі малого підприємництва) необхідно проводити в напрямку:
1). Держава повинна обмежувати здійснення підприємницької діяльності шляхом ліцензійного механізму тільки тих видів підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров’я людини, природне середовище, безпеку держави.
2). Вдосконалення Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, в якому необхідно:
- в передкінцевому абзаці ст.14 Закону словосполучення “не раніше“ замінити на “не пізніше”, передбачив можливість видачі нової ліцензії органом ліцензування не пізніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії ;
- останній абзац ст.16 Закону викласти у наступній редакції : “не переоформлена в установлений строк ліцензія, при умові відсутності довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії, є недійсною”, передбачив можливість продовжувати здійснювати господарську діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності у випадку несвоєчасного переоформлення ліцензії органом ліцензування;
- чітко визначити випадки, коли отримана ліцензія потребує обов’язкового страхування;
- скоротити перелік видів господарської діяльності які підлягають ліцензуванню.
12. Механізмом забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва є система державних і недержавних органів що забезпечують реалізацію цього законодавства. Органами державної влади, що забезпечують реалізацію законодавства про державну підтримку малого підприємництва є: Верховна Рада України, Президент України, органи виконавчої влади загальної (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації) та спеціальної (Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва України, Міністерство економіки України) компетенції, органи місцевого самоврядування.
13. З метою підвищення ефективності парламентського контролю щодо забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва, доцільно запровадити виїзні засідання комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України у різних регіонах держави, використовуючи позитивний досвід проведення подібних заходів у розвинутих країнах.
14. Серед недержавних органів, що забезпечують реалізацію законодавства про державну підтримку малого підприємництва, необхідно виділити інститут Уповноважених з питань захисту прав підприємців. Практика використання цього громадського інституту щодо забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва виявила нагальну потребу в удосконаленні його діяльності. З метою вдосконалення діяльності Уповноваженого з питань захисту прав підприємців, забезпечення незалежності при здійсненні його повноважень від впливу органів виконавчої влади, поширення практики безпосередньої участі підприємців та їх організацій у підготовці та узгодженні проектів нормативно-правових актів, оперативного врегулювання різноманітних конфліктних ситуацій у сфері підприємництва тощо, - необхідно інститут Уповноважених з питань захисту прав підприємців підпорядкувати відповідним Радам та Уповноваженому з питань захисту прав підприємців в Україні.
Необхідно ввести громадську посаду Уповноваженого з питань захисту прав підприємців в Україні (далі - Уповноважений в Україні), кандидатура якого має розглядатися та затверджуватися на засіданні комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України за поданням Президента України. Оскільки державна політика підтримки підприємництва є складовою частиною державної політики гарантування прав людини і громадянина, то Уповноважений в Україні при виконанні своїх повноважень співпрацює з Уповноваженим з прав людини в нашій державі.
Уповноваженим в Україні може бути один з народних депутатів Верховної Ради України. Термін, на який призначається Уповноважений в Україні має дорівнюватися терміну повноважень народного депутата. Кожен рік Уповноважений в Україні доповідає про свою роботу на сесії Верховної Ради України.
Кандидатура Уповноваженого в АР Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, районах міста Києва та Севастополю розглядається та затверджується на засіданні постійної комісії відповідної ради. Кандидатура Уповноваженого має в обов’язковому порядку погоджуватися з Уповноваженим в Україні. Після затвердження кандидатури Уповноваженого у профільній комісії ради та погодження Ії з Уповноваженим в Україні, вона виноситься для затвердження на сесію відповідної ради. Для затвердження кандидатури Уповноваженого необхідно набрати не менше 2/3 від складу ради. Крім відповідної ради Уповноважений підпорядковується Уповноваженому в Україні, тобто має бути подвійне підпорядкування. Термін, на який призначається Уповноважений, має дорівнюватися терміну повноважень депутата місцевої ради. Кожен рік Уповноважений звітує про виконану роботу на сесії відповідної ради. Прийняття сесією відповідної ради рішення щодо неналежного виконання своїх обов’язків Уповноваженим (необхідно набрати не менше 2/3 від складу ради), означає дострокове припинення його повноважень.
15. Важливим організаційно-правовим заходом в напряму забезпечення законодавства, яке регулює сферу малого підприємництва, стало б створення при кожному місцевому органі виконавчої влади, за допомогою органів місцевого самоврядування, територіальних представництв Держпідприємництва України, Уповноваженого з питань захисту прав підприємців та інших громадських об’єднань, “офісів оперативної допомоги” суб’єктам малого підприємництва з обов’язковим встановленням “гарячої лінії” для звернень підприємців та їх об’єднань.
16. Розвиток законодавства про державну підтримку малого підприємництва обумовлений зростаючими потребами якісного законодавчого опосередкування відповідних суспільних відносин. Задоволення зростаючих потреб щодо належного законодавчого забезпечення сфери малого підприємництва відбувається в процесі законотворчості, шляхом внесення відповідних змін і доповнень в чинне законодавство, видання нових, більш досконалих нормативно-правових актів. Тому наповнення перспективи розвитку законодавства про державну підтримку малого підприємництва конкретним змістом необхідно здійснювати в наступних напрямах законодавчої діяльності, а саме:
- систематизації законодавства про державну підтримку малого підприємництва в межах ГК;
- прийняття законів України про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, про єдину методику перевірок суб'єктів господарювання органами контролю в Україні, про інститут Уповноважених з питань захисту прав підприємців.
Основним прикладним результатом дослідження є розробка пропозицій і рекомендацій спрямованих на удосконалення ГК України, Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”, “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”, “Про захист економічної конкуренції” і до деяких інших законодавчих актів.
Вперше здійснене комплексне господарсько-правове дослідження правового регулювання державної підтримки малого підприємництва дозволило розробити нові теоретичні засади і запропонувати зміни до норм законодавства з метою підвищення господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва.
Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується їх апробацією у вигляді публікацій у наукових фахових виданнях, обговоренням на науково-практичній нараді, науково-практичному семінарі, на засіданнях круглих столів, обґрунтуванням конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до низки нормативних актів.
Обґрунтовані наукові висновки та практичні рекомендації можуть бути використані в процесі подальшого вдосконалення господарського законодавства, у правозастосовчій практиці, науковій та викладацькій діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимов О.Ю. Малый и средний бизнес: эволюция понятий, рыночная среда, проблемы развития. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 192с.
2. Алпатьев В.В. О государственной поддержке малого бизнеса // Изв. Вузов Сев.- Кав. региона. Общественные науки. – 1994. - № 1. – С. 67-81.
3. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712с.
4. America’s Small Business and International Trade: A Report / U.S. Small Business Administration Office of International Trade. – November 1999. – 15 p.
5. Бедринець М.Д. Франчайзинг: світовий досвід і перспективи розвитку в Україні // Фінанси України. – 2001. - № 2. – С. 97-98.
6. Білоус А.О. Політико – правові системи: світ і Україна: Навч. посібник. - К.: Асоціація молодих українських політологів і політиків, 1997. – 200 с.
7. Борденюк В. Концептуальні основи співвідношення функцій місцевого самоврядування та його органів з функціями держави // Право України. - 2003. - № 11. – С. 17-23.
8. Варналій З.С. Економічна природа та особливості розвитку малого підприємництва в Україні: Автореферат дис… док. екон. наук: 08.01.01/ Нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченко. - К., 1998. - 34 с.
9. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001.– 277с.
10. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – 285 с.
11. Віхров О. Роль і місце організаційно-господарських зобов’язань у сучасній економіці // Право України. – 2004. - № 4. – С. 53 – 56.
12. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2005. – 624 с.
13. Власова В.М. Основы предпринимательской деятельности (Экономическая теория. Маркетинг. Финансовый менеджмент) / Под ред. В.М.Власовой. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 496с.
14. Голодницкий Э. Виды юридических лиц в новых кодексах // Юридическая практика. – 2004. - № 8. – С. 18.
15. Гончарова Н. Юридичні особи в контексті нових ЦК і ГК України // Юридичний вісник України. – 2004. – 6-12 берез. - № 10. – С.8-9.
16. Господарське законодавство України: правове регулювання господарських відносин: Зб. норм. актів / Упоряд. М.І.Камлик. - К.: Атіка, 2002. - 816 с.
17. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІУ// Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18, № 19-20, №21-22. – Ст.144.
18. Гриценко А., Соболєв В. Ринкова інфраструктура: суть, функції, будова // Економіка України. – 1998. - № 4. – С. 35-44.
19. Григоренко В. Як підтримати мале підприємництво: Коментар до Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" // Юридичний вісник. – 2001. - 28 лют. – С. 10.
20. Грущинський І.М., Кравчук В.М., Порганичний Є.П. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності: Наук. – практ. посібник. – Львів: Престиж - Інформ, 2000. – 268 с.
21. Global Trade Point Network: Customized, Secure Gateway For SMEs to the Global Electronic Marketplace: Trade Point Guide. – New York: UNCTAD, 2000. – 17 p.
22. Дагаев А. Рычаги инновационного роста // Проблемы теории и практики управления. – 2000. - № 5. – С.70-76.
23. Демченко С.М., Труш І.В. Всеукраїнська нарада з проблем розвитку малого та середнього підприємництва // Право України. - 2002. - № 9. - С. 140-143.
24. Держпідприємництво. Аналітична довідка про стан виконання заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. – 2004. – www.dkrp.gov.ua.
25. Держкомстат. Аналіз регіонального аспекту розвитку малого підприємництва. – 2004. – серпень. – www.kmu.gov.ua.
26. Держпідприємництво. Про результати моніторингу стану реалізації Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. – 2004. – 12 липня. – www.dkrp.gov.ua.
27. Держпідприємництво. Узагальнений звіт про хід реалізації заходів програм розвитку малого підприємництва на 2003-2004 роки. – 2005. – січень. – www.dkrp.gov.ua.
28. Джунь В. “Теракты” и “антитеррор”: перемирие? // Юридическая практика. – 2004.- 27 апр. - № 17. – С. 23.
29. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання - Прес, 2002. – 214 с.
30. Довгерт А.С. Новий Цивільний кодекс України як кодифікація приватного права // Тези доповідей учасників IV наук. – практ. конф. з питань кодифікації законодавства України. – К., 1997. - С. 3.
31. Дониленко В. Як розбудити підприємницький потенціал // Юридичний вісник України. – 2004. – 3-9 квіт. - № 14. – С. 9.
32. Дубинський А. Макроставки микрокредитования // Экономические известия. – 2004. – 26 нояб. - № 84. – С. 5.
33. Ершова И.В., Иванова Т.М. Предпринимательськое право: Учеб. пособие. – М.: Юриспруденция, 1999. – 236 с.
34. Жилинский С.Э. Правовые основы предпринимателськой деятельности (предпринимательское право): Курс лекций. – М.: СПАРК, 1998. – 662 с.
35. Загнітко О., Малига В. Правовий статус підприємств колективної власності // Право Украины. - 2005. - № 2. – С. 43 - 47.
36. Замойский И.Е., Поляков Б.М. Проблемы реорганизации юридических лиц // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - № 5. – С. 3-6.
37. Иващенко С. Долгая дорога согласований новых кодексов // Юридическая практика. – 2004. – 2 нояб. - № 44. – С.6.
38. Ильина А. Вступление в силу ХК надо отложить // Контракты. – 2003. - № 11. – С. 9.
39. Ионова Ж.А. Правовые проблемы легитимации предпринимательства. // Государство и право. – 1997. - № 5. - С. 46-50.
40. Інститут конкурентного суспільства. Міжнародна Фінансова Корпорація (ІFC) презентує дослідження бізнес-середовища в Україні за підсумками 2003 року. – 2004. – 31 жовтня. – www. ics.org.ua.
41. Карлін М.І. Правові основи підприємництва: Навч. посібник. – К.: Наук. думка, 2000. – 190 с.
42. Карбовник С.М. Фінансова підтримка малого і середнього підприємництва у сфері зовнішньої торгівлі // Фінанси України. – 2002. - №7. – С. 58-65.
43. Клейн И.Н. Предпринимательское право: курс лекцій / Под ред. Н.И.Клейн. – М.: Юрид. лит., 1993. - С. 208.
44. Клепачевский Д. Контроль над контролёрами // Контракти. – 2004. - № 26. – С. 52.
45. Колесник Н.Ф. Формування системи господарювання малого підприємництва в перехідній економіці: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2001. – 19с.
46. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Монографія. - К.: Факт, 2002. - 260 с.
47. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996.- № 30. – Ст. 141.
48. Коростей В.И. Как обеспечить эффективность хозяйственного и гражданского законодательства // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 10. – С. 31-33.
49. Коростей В.І. Про функції права // Право України. – 2004. - № 9. – С. 124-128.
50. Координаційно-експертний центр об’єднань підприємців України. Доктрина приватної ініціативи. – К.: ДП Видавничий дім “козаки”, 2003. – 40с.
51. Kovats F. Foresight: A Tool for Pre-accession Countries to Face the Challenges of Globalization and Integration. – Vienna: UNIDO, 2000. – 53 p.
52. Кубко Е.Б. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под общей ред. Е.Б.Кубко. – К.: Юринком, 1997. – 192с.
53. Кужель А.В. Должна ли налоговая заниматься регистрацией // Бизнес. – 2003. - № 4. - С. 38.
54. Кужель О.В. Як стати підприємцем // Юридичний вісник України. – 2004. - № 12. – С.7.
55. Кужель О.В. Розвиток малого та середнього підприємництва в Україні // Економіка України у 2001 році: здобутки та витрати: Зб. наук. ст. - К.: Статсанга, 2002 - С. 52.
56. Кужель О.В. Формування паритетності інтересів. - К.: ЗАТ “Нічлава”, 2002. - 200с.
57. Кузьмович О. Сучасні тенденції та проблеми інвестування в Україні // Економічний часопис. – 2000. – № 7-8. – С. 38-40.
58. Кузьмин Р.И., Кузьмин Р.Р. Теневая экономика: легализация и хозяйственно-управленческие функции // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - №12. – С. 3-7.
59. Кузьмін Р.І., Кузьмін Р.Р. Співвідношення понять “підприємництво” та “господарська діяльність” // Право України. - 1999. - № 5. – С. 88-92.
60. Кузьменко В. Інструмент конструктивного діалогу //Юридичний вісник України. – 2004. – 17-23 лип. - № 29. – С. 7.
61. Лаптев В.В. О предпринимательском законодательстве // Государство и право. - 1995. - № 5. – С. 48-56.
62. Лаптев В.В. Проблемы совершенствования предпринимательского законодательства // Правовое регулирование предпринимательской деятельности. - М.: Ин-т государства и права РАН, 1995. – С. 3 – 6.
63. Lall S. Strengthening SMEs for International Competitiveness. – Oxford: Queen Elizabeth House, 2000. – 33 p.
64. Ластовецький А.С. Колізії у законодавстві про підприємництво // Право України. - 2002. - № 9. – С. 46-51.
65. Лисогор Н. Здійснення органами виконавчої влади державної регуляторної політики // Юридичний вісник України. – 2004. – 10-16 лип. - № 28. – С. 12.
66. Литвиненко В.М. Малий бізнес у світовій економіці: Монографія – Київ – Ніжин: ТОВ “Видавництво “Аспект – Поліграф”, 2004. – 180с.
67. Лукашенко А., Сергійко О. Проблеми державної підтримки малого підприємництва в Україні // Право України. – 1999. - № 6. – С. 39-45.
68. Ляшенко В.И., Хахулин В.В. Экономико – правовое обеспечение развития субъектов малого предпринимательства. ( Зарубежний опыт и перспективы его использования в Украине). – Донецк: ИЭПИ НАН Украины; ООО “Юго-Восток. Лтд.”, 2001. – 456 с.
69. Ляшенко В.И., Хахулин В.В., Бережная Т.Ф. Экономико-правовая поддержка субъектов малого предпринимательства (зарубежный опыт и перспективы его использования в Украине): Учеб. пособие. – Ч. 1. Поддержка малого предпринимательства в странах Америки и Азии. – Луганск: Альма-матер, 2004. – 276 с.
70. Малий і середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в Україні: Зб. наук. статей / За ред. Я.А.Жаліла. – К.: Альт прес, 2002.- 118 с.
71. Мале підприємництво в Україні ( проблеми державної підтримки ): Зб. наук. праць. - К.: Ін-т приватного права і підприємництва АпрН України, 1999. – 108 с.
72. Мале підприємництво в Україні: Зб. норм. – прав. актів. – К.: Ін-т законодавчих передбачень і правової експертизи, 1999. – 192 с.
73. Мале підприємництво в Україні: процес розвитку. - К.: Ін-т конкурентного суспільства, 2001. - 255 с.
74. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання: Навч. посібник / Л.І. Воротіна, В.Є Воротін, Л.А.Мартинюк, Т.В.Черняк; За ред. проф. Л.І. Воротіної. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2002. – 307 с.
75. Мамутов В.К. Опыт сочетания государственного регулирования экономики и рыночного саморегулирования. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1998. – 38 с.
76. Мамутов В.К. Кодификация хозяйственного законодательства Украины в новых экономических условиях // Государство и право. – 1994. - № 6. – С. 77-87.
77. Мамутов В.К. Противоречия устраняються судебной практикой, или что нам дало принятие Хозяйственного кодекса // Закон и бизнес. – 2005. – 12-18 марта. - № 11. – С. 9.
78. Мамутов В.К. Так ли страшен ХК, как его малюют. В чём проблема применения Гражданского и Хозяйственного кодексов? // Закон и бизнес. – 2004. – 21 февр. - № 8. – С. 5.
79. Мамутов В.К. Экономика и право: Сб. науч. работ. – К.: Юринком Интер, 2003. – 544 с.
80. Мамутов В.К. Развитие хозяйственного законодательства и хозяйственно-правовой мысли в суверенной Украине: Науч. доклад / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк, 2004. – 40 с.
81. Мамутов В.К. Потрібний конструктивний підхід до вдосконалення законодавства // Юридичний вісник України. – 2005. – 26 бер. – 1квіт. - № 12. – С.3.
82. Майданник О. Поняття і сутність парламентського контролю // Право України. – 2004. - № 10. – С.12 – 16.
83. Миланко О. Розвиток підприємництва в Україні // Юридичний вісник України. - 2005. – 1-14 січ. - № 1. – С.7.
84. Музика О. Пенсійний збір і спрощена система оподаткування // Юридичний вісник України. - 2004. – 6-12 лист. - № 45. – С. 12.
85. Мурашин О.І. Акти прямого народовладдя: проблеми ефективності // Право України. – 1999. - № 10. – С. 5 - 8.
86. Мусияка В.Л. Правовые основы предпринимательской деятельности - Х.: Бизнес - Информ, 1995 – С. 4.
87. Мычка А. Унитарно-корпаративные предприятия: проблемы правореализации на Украине // Юридическая практика. – 2004. – 27 апр. - № 17. – С.14 - 17.
88. Мещерякова Н. “Єдине вікно” для підприємця // Юридичний вісник України. – 2004. – 23-29 жовт. - № 43. – С.7.
89. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Г.Л.Знаменський, Д.Х.Липницький, В.В.Хахулін та ін.; За заг. ред. В.К.Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
90. Національна програма розвитку малого підприємництва: очікування, проблеми, перспективи: Аналітичний документ для прийняття політичних рішень - К.: Ін-т конкурентного суспільства, 2001. – 159 с.
91. Нагребецька І. Малий бізнес? Солідний партнер // Урядовий кур’єр. – 2002. – 11 груд. - № 231. - С. 13.
92. Ніколаєва Т. Державна реєстрація юридичної особи // Юридичний вісник України. – 2004. - № 28. – С. 9.
93. Ніколаєва Т. Зустрічний рух // Юридичний вісник України. – 2004. - № 32. – С. 12.
94. Ноздрачев А. Легитимация предпринимателей // Хозяйство и право. – 1992. - № 3. – С. 26-31.
95. Общая теория государства и права: Академический курс в 2-х т.; Под ред. проф. М.Н.Марченко. - Т.1. Теория права. - М.: Изд-во "Зерцало", 1998. – 416 с.
96. Общая теория государства и права: Академический курс в 2-х т.; Под ред. проф. М.Н.Марченко. - Т.2. Теория права. - М.: Изд-во "Зерцало", 1998. – 640 с.
97. Ожёгов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений / РАН. Ин-т русского языка им. В.В. Виноградова. – 4-е изд., доп. – М.: Азбуковник, 1999. – 944 с.
98. Олейник О.М. Правовые основы лицензирования хозяйственной деятельности // Закон. - 1994. - № 6. - С. 15 - 18.
99. Оliver R.V. The Future of Small Business; Trends for a New Century. – Washington: American Express, IBM, 2000. – 62 p.
100. Онищенко В.Ф., Мельничук В.П. Организация и экономика частного предприятия. – М.: Юрид. лит., 1995. – С. 69.
101. Опитування МФК. Колективний розум: Інформаційна підтримка // Галицькі Контракти. - 2000. - № 33. - С. 6.
102. Опитування МФК. Що може зробити держава, щоб допомогти розвитку малого бізнесу // Галицькі Контракти. - 2000. - № 14. - С. 14.
103. Опришко В.Ф. Загальнотеоретичні та практичні проблеми систематизації законодавства України // Право України. - 1999. - № 12. - С. 27 - 31.
104. Органи державної влади України / За ред. В.Ф. Погорілка: Монографія. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. - 592 с.
105. Осетинський А. Шляхи вдосконалення господарського судочинства // Юридичний вісник України. – 2004. - № 42. – С. 10.
106. Основи конституційного права України / За ред. акад. АПрН України, проф. В.В.Копейчикова - К.: Юрінком, 1997. - 208 с.
107. Основы предпринимательства / Под ред. А.С.Пелиха. – М.: Гардарика, 1996. - 256с.
108. Паль М. Використання технології бізнес-інкубації в Україні (на прикладі Білоцерківського бізнес-інкубатора) // Економічний часопис. – 2001. - № 5. – С. 21 – 24.
109. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право: Курс лекцій. - К., Вентурі, 1996. – 288с.
110. Питання державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва : Указ Президента України від 25 травня 2000 р. № 721/2000 // Галицькі контракти. – 2000. - № 24. – С. 60.
111. Підприємництво і право: Зб. наук. пр. - К.: Ін-т приватного права і підприємництва АПрН України, 1998. – 340с.
112. Підприємницьке право: Навч. посіб. / Л.В.Ніколаєва, О.В.Старцев, П.М.Пальчук, Л.М.Іваненко - К.: Істина, 2001. - 480с.
113. Підприємницьке право: Підручник / За ред. О.В.Старцева - 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Істина, 2005. – 600 с.
114. Предпринимательское право Украины: Учебник / Р.Б. Шишка, А.М.Сытник, В.Н. Левков и др. / Под общ. ред. канд. юрид. наук Р.Б. Шишки. – Х.: Эспада, 2001. – 624с.
115. Підприємці і влада: чи можливий діалог? // Юридичний вісник України. – 2004. – 3-16 січ. - № 1-2. – С. 5.
116. Підтримка та розвиток малого бізнесу в Україні: довідник підприємця. – К.: Міжнародний Ін-т менеджменту, Фонд Євразія, 1997. – 175с.
117. Пономаренко А. Как это делается в Херсоне // Бизнес. - 2003. - № 40. - С.100.
118. Попондопуло В.Ф. Правовой режим предпринимательства. – СПб.: Изд – во С.- Петерб. ун-та, 1994. - 208с.
119. Про затвердження порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1658 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 45. – Ст.1937.
120. Потапенко В. Хто підготовлений, той озброєний // Юридична газета. – 2004. - № 12. – С. 4.
121. Потехина В. Новий вид ежегодной “отчётности” // Юридическая практика. – 2004. – 24 авг. - № 34. – С. 11.
122. Подцерковний О. Два роки з моменту прийняття Господарського кодексу України: деякі підсумки та перспективи // Юридичний вісник України. – 2005. – 12-18 берез. - № 10. – С. 8 – 9.
123. Правові основи підприємницької діяльності / під ред. В.І.Шакуна, П.В.Мельника, В.М.Поповича - К.: Правові джерела, 1997. - 780 с.
124. Предпринимательское право Украины: Учеб.-практ. пособие / Под общ. ред. Н.А.Саниахметовой. – Х.: Одиссей, 2001. – 544 с.
125. Про власність : Закон України від 7 лютого 1991 р. № 697 - 12 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 20. – Ст. 249.
126. Про внесення доповнення до пункту 1 Положення Про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва : Указ Президента України від 5 березня 2001 р. № 149 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 10. – Ст. 402.
127. Про затвердження Положення про уповноваженого з питань захисту прав підприємців : Нак