ПРОСТЕ ТОВАРИСТВО: ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ПРАВІ НІМЕЧЧИНИ ТА УКРАЇНИ

Краткое описание

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................... 3

ВСТУП .................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. Поняття та значення простого товариства в законодавстві Німеччини ....................................................................
12
1.1. Історико-правовий огляд виникнення та розвитку простого товариства ................................................................................................
12
1.2. Правова природа простого товариства у Німеччині ..................... 30
1.3. Особливості договору простого товариства з огляду на проблеми кваліфікації договору та порядку його укладення .............
46
Висновки до Розділу 1 ............................................................................ 58

РОЗДІЛ 2. Права, обов'язки та відповідальність учасників договору простого товариства у Німеччині .....................................
60
2.1. Право учасників на управління товариством ................................ 60
2.2. Питання зміни учасників простого товариства та її наслідки ..... 79
2.3. Розмежування відпвоідальності простого товариства та його учасників ..................................................................................................
94
Висновки до Розділу 2 ............................................................................ 110

РОЗДІЛ 3. Особливості регулювання діяльності простого товариства у законодавстві України ................................................
112
3.1. Поняття та правова кваліфікація договору простого товариства за законодавством України ....................................................................
113
3.2. Порядок укладення, форма та істотні умови договору простого товариства ................................................................................................
126
3.3. Правовідносини між учасниками простого товариства ............... 138
3.4. Ведення спільних справ учасниками простого товариства ......... 154
3.5. Припинення та розірвання договору простого товариства .......... 164
Висновки до Розділу 3 ............................................................................ 177

ВИСНОВКИ ........................................................................................... 181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................... 186

В С Т У П

Актуальність теми дисертаційного дослідження. З прийняттям (16 січня 2003 р.) та набуттям чинності (1 січня 2004 р.) Цивільного кодексу України в національному цивільному законодавстві з’явилось поняття „договору простого товариства”. Цьому факту сприяв, зокрема, тривалий процес гармонізації новітнього українського законодавства з європейським правом. Серед країн Європейського Союзу саме в Німеччині просте товариство існує з 1900 р., року набуття чинності німецького Цивільного уложення. Просте товариство пройшло відповідні етапи свого становлення та трансформації завдяки впливу на цей процес судової практики та різноманітних доктринальних підходів і теоретичних поглядів на нього. Західна, зокрема німецька, цивільно-правова доктрина має багату історію. Проблемі простого товариства присвятили свої праці відомі німецькі фахівці: О. фон Гірке, М. Адерхольд, А. Арнольд, Б. Боргманн, Х. Гуммерт, Б. Даунер-Ліб, К. Каттауш, Х. Коінг, У. Кох, Р. Кунц, Д. Лайпольд, А. Мешковскі, Ф. Фабріціус, В. Флуме, Х. Шлоссер, К. Шмідт, П. Ульмер та ін.
В Україні окремі аспекти правового регулювання договору простого товариства були предметом дисертаційних досліджень С. Ю. Погуляєва „Передача технології як вклад в просте товариство” (2002 р.), В. В. Рєзнікової „Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні” (2006 р.) та О. Є. Блажівської „Договір про спільну діяльність” (2007 р.).
Разом з тим, за очевидної теоретичної і практичної значущості проблеми простого товариства його комплексного дослідження з одночасним застосуванням порівняльного аналізу в Україні ще не проводилось. Відсутність у вітчизняній правовій науці спеціального монографічного дослідження питань законодавчого регулювання діяльності простого товариства обумовила вибір теми нашої дисертаційної роботи, покликаної хоча б частково заповнити наявну прогалину на основі та з урахуванням зарубіжного й вітчизняного правового матеріалу. Поряд із науковими розробками переважно німецьких цивілістів у дисертації використовувались праці російських, радянських і вітчизняних правознавців, таких як: М. І. Брагінський, О. В. Бризгалін, В. Ю. Вольф, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, О. С. Іоффе, В. І. Кисіль, О. Р. Кібенко, Н. В. Коробцова, Н. С. Коров’янська, Н. С. Кузнєцова, І. М. Кучеренко, С. Н. Ландкоф, Р. А. Лідовець, В. В. Луць, Р. А. Майданик, І .С. Перетерський, К. П. Побєдоносцев, Ю. В. Романець, О. Б. Савельєв, Я. М. Шевченко, Г. Ф. Шершеневич, Н. Д. Шестакова, В. М. Шретер, В. С. Щербина та інші.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України”, теми наукового дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (№ 01БФ048-01), відповідного плану науково-дослідної теми кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Інтеграція України у світовий та європейський правовий простір”.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в проведенні комплексного наукового дослідження з використанням фронтального порівняльного аналізу правових механізмів регулювання діяльності простого товариства в Німеччині та в Україні.
Для досягнення цієї мети в дисертаційному дослідженні передбачено виконати такі конкретні завдання:
дослідити історично детермінований вплив societas римського приватного права на процес виникнення та розвитку простого товариства у континентальному праві;
розкрити правову природу простого товариства у Німеччині;
проаналізувати еволюцію правовідносин між учасниками простого товариства та регулювання їх відповідальності за спільними зобов’язаннями простого товариства;
виявити особливості регулювання діяльності простого товариства у законодавстві України;
показати відмінності у поняттєвих підходах та правовій кваліфікації договору простого товариства за національним законодавством;
дослідити рівень ефективності правового регулювання порядку укладання договору простого товариства, права, обов’язки, відповідальність, ведення спільних справ його учасниками, а також припинення та розірвання договору простого товариства;
виробити пропозиції щодо вдосконалення національного правового регулювання діяльності простого товариства.
Об’єктом дослідження є приватноправові відносини, що виникають при укладенні, зміні та припиненні договору простого товариства та його виконанні.
Предметом дослідження є законодавство Німеччини та України в сфері правового регулювання відносин в рамках договору простого, а також судова практика цих країн.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації полягає у застосуванні під час дослідження цілого комплексу сучасних наукових методів та підходів, властивих правознавству загалом і, зокрема, науці порівняльного права. Для досягнення наукової об’єктивності були застосовані загальнонаукові та спеціальні наукові методи пізнання. Теоретико-методологічною основою дослідження був комплекс методів збору, аналізу та наукового опрацювання фактологічної інформації, зокрема, вивчення, аналіз та узагальнення нормативних, науково-теоретичних і практичних джерел з метою накопичення та осмислення матеріалу, а також вивчення й узагальнення конкретного досвіду.
Серед загальнонаукових методів, що використовувались під час проведення дослідження, базовими є діалектичний та порівняльний методи наукового пізнання. Застосування порівняльного методу дало можливість встановити співвідношення правової сутності та механізмів правового регулювання діяльності простого товариства у правових системах Німеччини та України, виявити їхню специфіку; історичного – проаналізувати виникнення й розвиток простого товариства, його правову природу, шляхи становлення й подальшої трансформації; логіко-юридичний та формально-юридичний методи – дослідити особливості регламентації та функціонування простого товариства в національному законодавстві; з’ясувати особливості договору простого товариства; метод моделювання та прогнозування – розробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання діяльності простого товариства в Україні. Як допоміжний застосовувався лінгвістичний метод текстуального аналізу нормативного матеріалу.
При написанні даної дисертаційної роботи відповідна увага приділялася дослідженню судової практики Німеччини та України, у зв’язку з чим важливу складову джерельної бази роботи складають рішення Федерального верховного суду ФРН, Федерального вищого суду з цивільних справ, судів окремих земель ФРН, Вищого господарського суду та місцевих господарських судів України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим у вітчизняній правовій літературі монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем регулювання діяльності простого товариства в Україні та Німеччині, здійсненим на законодавчому, науковому та практичному матеріалі з використанням комплексного підходу та методу фронтального порівняльного аналізу.
Наукову новизну проведеного дослідження акумулюють його основні висновки й результати:
доведено, що окремі положення багатьох аспектів діяльності товариства (societas) у римському приватному праві стали правомірною основою для послідовної, обґрунтованої та цілеспрямованої історико-правової трансформації, яка особливо яскраво простежується у його опрацьованій та пристосованій до німецьких реалій рецепції Цивільним уложенням ФРН;
встановлено, що процес формування сучасного розуміння правової природи простого товариства у Німеччині відбувався шляхом поетапного створення новітніх підходів до простого товариства у „колективістській теорії” простого товариства, що й уможливило нині визнання часткової правосуб’єктності цього утворення;
аргументовано, що ведення спільних справ учасниками простого товариства у ФРН на сьогодні є врегульованим процесом, який врахував особливості чинного законодавства, правової теорії, судової практики та забезпечив майнові й інші інтереси „меншості” учасників простого товариства;
виявлено, що довготривала німецька доктринальна й судова дискусія стосовно проблеми відповідальності простого товариства та його учасників сприяла формуванню сталої сучасної концепції персональної відповідальності кожного з учасників простого товариства, незалежно від моменту його вступу до складу простого товариства;
визначено, що просте товариство за законодавством України в основному врахувало досвід європейської цивільно-правової доктрини, проте, на відміну від Німеччини, просте товариство в Україні не визнається суб’єктом цивільних правовідносин, хоча і є суб’єктом податкових правовідносин;
доведено, що рівність вкладів учасників може бути змінена тільки, якщо це встановлено договором простого товариства; вона не може змінюватись залежно від фактичних обставин;
аргументовано необхідність визнання загальним способом ведення справ учасниками простого товариства – спільного ведення справ, а також необхідність надання права учасникам договору здійснювати заперечення щодо укладення правочинів у випадку, коли ведення справ надано всім або декільком учасникам;
доводиться необхідність нормативного закріплення у ЦК України права учасників простого товариства приймати рішення щодо позбавлення повноваження на ведення справ учасників товариства, яким це право надано на підставі договору простого товариства;
ураховуючи відсутність у Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” такої процедури, як „оголошення банкрутом”, обґрунтовується пропозиція про можливість припинення договору простого товариства у випадку порушення провадження у справі про банкрутство відносно одного з учасників договору простого товариства;
також обґрунтовується висновок про неможливість надання права на отримання винагороди учасниками договору простого товариства у разі припинення договору та повернення речей, переданих у спільне володіння та (або) користування, як це передбачено ч. 2 ст. 1141 ЦК України, оскільки у протилежному випадку між учасниками виникають відносини оплатного користування майном.
Практичне значення одержаних результатів полягає:
у правотворчій сфері – практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення регулювання процесу спільного ведення справ учасниками простого товариства, визначення окремих підстав для припинення та розірвання договору простого товариства, а також урегулювання відносин щодо правонаступництва у випадку реорганізації юридичної особи – учасника простого товариства, які можуть бути використані при внесенні змін та доповнень до законодавства, що регулює дані цивільно-правові відносини;
у науково-дослідній сфері – теоретичні положення спрямовані на уточнення окремих питань законодавчого регулювання діяльності простого товариства з метою найбільш ефективного використання правових норм, узагальнення й висновки, методи системного та порівняльного аналізу, моделювання та пропозиції можуть бути використані для подальшого проведення наукових досліджень у цьому напрямку;
у навчальному процесі – окремі положення і висновки, а також матеріали дисертації можуть бути використані у процесі підготовки підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, методичних рекомендацій, а також викладання курсів цивільного права, міжнародного приватного права, порівняльного цивільного права.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднювались на міжвузівських конференціях „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (25–30 січня 2003 р., м. Косів Івано-Франківської області; тези опубліковано); „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (25 січня – 3 лютого 2004 р., м. Косів Івано-Франківської області; тези опубліковано); „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (24 – 29 січня 2005 р., м. Косів Івано-Франківської області; тези опубліковано); Міжнародній науковій конференції „Російсько-українські відносини в контексті інтеграційних процесів в Європі” (29–30 травня 2007 р., м. Київ; тези опубліковано), а також були предметом обговорення на розширеному засіданні кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 наукових праць, з них чотири статті у фахових періодичних виданнях з юридичних наук, які входять до переліку, затвердженого ВАК України, а також тези трьох доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена темою та предметом дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів (які разом містять 11 підрозділів), висновків (до кожного розділу і загальних висновків до всієї роботи) та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок. Список використаних джерел включає 323 найменування на 26 сторінках.

Список литературы

В И С Н О В К И

Проведене комплексне дослідження законодавчого регулювання діяльності простого товариства в праві Німеччини та України дозволило сформулювати наступні основні висновки, які мають теоретичне та практичне значення.
1. Доведено, що римське приватне право створило підґрунтя для формування й розвитку простого товариства у цивільному та господарському правообігу багатьох європейських країн. Основи регулювання діяльності товариства (societas) у римському приватному праві стали правомірною базою їх послідовної, обґрунтованої та цілеспрямованої історико-правової трансформації, яка особливо яскраво простежується на прикладі його опрацьованої та пристосованої до німецьких реалій рецепції Цивільним уложенням ФРН.
2. Встановлено, що процес формування сучасного розуміння правової природи простого товариства у Німеччині пов’язаний із так званою „колективістською теорією”, за якою структуроване у вигляді „спільності” просте товариство розглядається як окремий особливий суб’єкт права, а договір простого товариства має ознаки двоїстості та стає одночасно „статутом” товариства, що визначає відносини його учасників між собою та із самим товариством.
Вагому роль у визнанні домінування „колективістської теорії” відіграв Федеральний верховний суд ФРН. Згідно саме з судовою практикою правоздатність простого товариства проявляється у можливості брати участь у правовому обігові, набувати прав та обов’язків, позиватися та бути відповідачем у суді.
Визнання правоздатності за німецькими простими товариствами надало їм можливість брати участь і в такому формуванні, як Європейське господарське об’єднання (EWIV), що не обмежується кордонами однієї держави.
3. Висвітлено, що у німецькій цивільно-правовій доктрині розрізняються два окремих поняття: ведення спільних справ учасниками простого товариства та управління простим товариством. Вони вимагають наявності узгодженої зовнішньої організаційної структури для визначення повноважень учасників або третіх осіб як на представництво товариства назовні (з урахуванням загальних положень німецького законодавства щодо представництва), так і на ведення спільних справ товариства. Це дозволяє учасникам простого товариства забезпечити представництво своїх інтересів, не побоюючись того, що позиція „меншості” учасників не буде врахована.
4. Показано, що у трансформації правових уявлень щодо питання зміни учасників простого товариства у ФРН основна роль належить законодавцю, а саме німецькій правозастосовчій та судовій практиці. Підстави та процедура зміни учасників простого товариства, які на сьогодні існують у ФРН, є прикладом адаптації до умов та потреб практики Цивільного уложення, точніше його розділу 16 „Товариство”, норми якого з моменту прийняття ЦУ Німеччини не були змінені чи доповнені.
Зазначена практика суттєво доповнювалась німецькою цивільно-правовою доктриною, яка розрізняє два способи зміни учасників простого товариства: „вступ до простого товариства” та „передача участі” (або „відчуження частки”).
Виявлено, що можливі застереження, закріплені у договорах простого товариства на випадок раптової смерті одного з його учасників, поділяються на три види: 1) „застереження про продовження”; 2) „застереження про наступність (спадковість)”; 3) „застереження про вступ до простого товариства”. Ці види застережень, будучи в свою чергу доповненими їх додатковою градацією на „прості” та „кваліфіковані”, складають повну картину сучасного цивільно-правового регулювання процесу спадковості, захисту прав спадкоємців тощо.
5. Аналіз історико-правової трансформації сприйняття норм § 706 (поняття „спільна власність”) та § 718 (поняття „спільне майно товаришів”) Цивільного уложення ФРН показав, що існування простого товариства як носія прав не визнавалося до 90-х років ХХ ст., а відтак у правообігу могли виступати лише самі учасники простого товариства. За такого традиційного розуміння персональна відповідальність учасників забезпечувалась тим, що у правообігу вони самі укладали правочини і відповідали солідарно. Визнання згодом за простим товариством правоздатності зумовило необхідність пошуку іншого обґрунтування персональної відповідальності учасників із метою захисту інтересів кредиторів простого товариства. Нині в Німеччині панує теорія „акцесорної відповідальності” (інколи її ще називають „паралельна відповідальність”). Остання регулює відповідальність учасників простого товариства за моделлю, що міститься у § 128 Торговельного кодексу ФРН. Дана модель поширює персональну відповідальність за зобов’язаннями по закону, на кшталт відповідальності учасників відкритих торговельних товариств (повних товариств), зокрема за зобов’язаннями, укладеними до моменту вступу учасників до простого товариства.
6. Просте товариство за законодавством України в основному врахувало досвід європейської цивільно-правової доктрини. Проте, на відміну від Німеччини, за простим товариством в українському законодавстві не визнано правосуб’єктності.
Договір простого товариства має передбачати досягнення учасниками певної мети, яка не суперечить закону, що в цілому відповідає загальній теорії цивільного права як країн пострадянського простору, так і Німеччини. Недостатня врегульованість процесу укладання договору простого товариства у законодавстві України створює необхідність застосування загальних норм цивільного законодавства, а також окремих законодавчих актів (приміром, Законів України „Про інвестиційну діяльність”, „Про промислово-фінансові групи в Україні”, „Про режим іноземного інвестування”, „Про зовнішньоекономічну діяльність” тощо).
Певні труднощі щодо визначення форми договору простого товариства пов’язані з проблемою вкладів його учасників, ліцензування певних видів господарської діяльності тощо. Подібні неузгодженості розв’язуються правовим шляхом за допомогою чинних законодавчих актів (зокрема, Законів України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та інших).
7. Шляхом аналізу зміни правових підходів до регулювання відносин представництва у Цивільному кодексі України встановлена наявність відповідних відмінностей у змісті дій учасника простого товариства: за довіреністю або за договором простого товариства, адже за договором доручення повірений виступає від імені довірителя і в його інтересах, а у відносинах за договором простого товариства учасник виступає не тільки від імені і в інтересах інших, але й у власних інтересах.
8. Незважаючи на те, що порядок ведення спільних справ учасниками простого товариства з формально-юридичної точки зору визначений чинним Цивільним кодексом України, дослідженням доведено, що національне законодавство потребує в цій частині подальшого вдосконалення та уточнення.
Враховуючи проголошений Україною вектор гармонізації національного законодавства з європейським правом, пропонується вдосконалення правового регулювання процесу спільного ведення справ учасниками простого товариства. Для цього необхідно внести відповідні зміни до ч. 1 ст. 1135 ЦК України та викласти її в такій редакції: „Під час ведення спільних справ учасники договору простого товариства діють спільно, якщо договором не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками договору”.
Особливість характеру договору простого товариства дала поштовх законодавцю встановити у ЦК України спеціальні підстави для припинення та розірвання договору простого товариства. І хоча наведений у ст. 1141 ЦК України перелік підстав припинення договору простого товариства має, на перший погляд, вичерпний характер, результати проведеного порівняльного аналізу доводять, що вичерпність характеру таких підстав носить умовний характер, а тому потребує подальшого законодавчого вдосконалення, якого вимагає передусім широка сфера застосування простого товариства на практиці. Так, щодо п. 5 ч. 1 ст. 1141 ЦК України, то з нього було б доцільно вилучити як підставу для припинення договору простого товариства „сплив строку договору простого товариства”, коли мета такого договору ще не досягнута. Водночас необхідно також доповнити ст. 141 ЦК України нормою щодо „виключення з простого товариства окремих учасників з підстав невиконання учасником належних йому обов’язків або допущення ним недобросовісності в управлінні справами товариства або у звіті”.
Дослідження показало також необхідність урегулювання відносин щодо правонаступництва у випадку реорганізації юридичної особи – учасника простого товариства. Зважаючи на це, у п. 3 ч. 1 ст. 1141 ЦК України потрібно замінити слово „ліквідація” на слова „реорганізація юридичної особи”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авилов Г. Е. Простое товарищество / Г. Е. Авилов // Гражданский кодекс Российской Федерации. – М. : Международный центр финансового и экономического развития, 1996–1996. –
Ч. 2. Текст. Комментарии. Алфавитно-предметный указатель. – 1996. – 569 c.
2. Басистов А. Г. Доверенность: субъектный состав, полномочия, оформление, некоторые особенности / Басистов А. Г. – М. : ЗАО «Издательство Белые альвы», 1996. – 340 c.
3. Бірюков І. А. Цивільне право України. Загальна частина / Бірюков І. А., Заіка Ю. О., Співак В. М. – К. : Наукова думка, 2000. – 304 c.
4. Блажівська О. Є. Договір про спільну діяльність : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Блажівська О. Є. – К., 2007. –228 с.
5. Брагинский М. И. Договорное право / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : СТАТУТ, 1998 – 2006. –
Кн. 2: Договоры о передаче имущества. – 2006. – 780 с.
6. Брагинский М. И. Гражданский кодекс и объекты права собственности / М. І. Брагинский // Российское право. – 1979. – № 11. – С. 73–91.
7. Брагинский М. И. Договоры, направленные на создание коллективных образований / Брагинский М. И. – М. : Статут, 2004. – 319 c.
8. Брагинский М. И. Договорное право / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : СТАТУТ, 1998–1999.
Кн. 1: Общие положения. – 1999. – 310 c.
9. Брызгалин А. В. Договор о совместной деятельности / А. В. Брызгалин // Право и экономика. – 1994. – № 11/12. – С. 2–23.
10. ВГСУ. Справа № 27/15 17.09.2002 р. «Про визначення частки у спільному майні та стягнення грошової компенсації» // Інформаційно-пошукова система «Нормативні акти України».
11. ВГСУ. Справа № 30/33-06-1704 25.01.2007 р. "Про Розірвання договору, визнання права власності та відшкодування вартості майна" // Інформаційно-пошукова система «Нормативні акти України».
12. Вольф В. Ю. Основы хозяйственного права / Вольф В. Ю. – М. : Госиздат, 1928. – 131 c.
13. Гай. Институции / Гай ; [пер. с лат. Ф. Дадынского ; под ред. В. А. Савельева, Л. Л. Кофанова]. – М. : Юристъ, 1997. – 429 c.
14. Годен А. Б. Правовое регулирование совместной деятельности / А. Б. Годен // Советская юстиция. – 1996. – № 10. – С. 52–67.
15. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV : зі змінами // Відомості Верховної Ради України. –2003. – № 18, № 19–20, № 21–22.
16. Грабарь В. Э. Римское право въ истории международного-правовыхъ ученій. Элементы международнаго права в трудах легистов ХІІ–XIV вв. – Юрьевъ, 1901. – 241 c.
17. Гражданский кодекс Республики Беларусь / [науч. ред. В. Ф. Чигир]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 1059 с.
18. Гражданский кодекс Республики Казахстан / [отв. ред. Н. Э. Лившиц]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 1029 с.
19. Гражданский кодекс Российской Федерации от 30.11.1994 р. № 51-ФЗ : принят ГД ФС РФ 21.10.1994 г. ; с изм. и доп., вступающими в силу с 01.02.2008 г. // Собрание законодательства РФ. – 1994. – № 32. – 3301 c.
20. Гражданское право / [под ред. Е. А. Суханова]. – М. : БЕК, 1993–2002. –
Т. ІІ. – Полутом 2. – 2002. – 327 c.
21. Гражданское право / [под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева]. – С-П. : „Теис”, 1996–1999. –
Ч. 1. – 1996. – 552 с.
22. Гражданское право : учебник / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – С-П. : „Теис”, 1996–1999. –
Ч. 2. – 1999. – 491 с.
23. Гражданское уложение Германии = Deutsches Bürgerliches Gesetzbuch mit Einführungsgesetz : ввод. Закон к Гражд. уложению ; [пер. с нем. ; введ., сост. В. Бергманн ; науч. ред. А. Л. Маковский и др.]. – [2-е изд., доп.]. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 816 с.
24. Гражданское уложение. – СПб., 1898. – Кн. 5: Обязательства. –
Т. 4: С объяснениями. – 1898. – 586 c.
25. Гула О. Перетворення приватного підприємства на приватне товариство: шляхи вдосконалення організаційно-правової форми підприємництва / О. Гула // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – С. 76–84.
26. Дигесты Юстиниана / [избранные фрагменты в пер. и с примеч. И. С. Перетерского ; отв. ред. Е. А. Скрипилев]. – М. : Наука, 1984. – 387 c.
27. Довгерт А. С. Зобов’язання за спільною діяльністю / А. С. Довгерт // Цивільне право України: підручник: у 2 кн. [за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової]. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.
28. Дождев Д. В. Римское частное право : учебник для вузов / Д. В. Дождев ; [под ред. В. С. Нерсесянца]. – М. : Издат. группа ИНФРА М – НОРМА, 1996. – 704 с.
29. Жалинский А. Введение в немецкое право / А. Жалинский, А. Рёрихт. – М. : Спарк, 2001. – 767 с.
30. Закон України „Про внесення змін в деякі законодавчі акти” від 15.12.2005 р. // Голос України. – 2006. – № 7. – 14 січня.
31. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
32. Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
33. Закон України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. : із змінами / Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 21. – Ст. 156.
34. Закон України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” № 991-XIV від 16.07.1999 р.: із змінами / Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 363.
35. Институции Юстиниана / [пер. с лат. Д. Расснера ; под. ред. Л. Л. Кофанова, В. А. Томсинова]. – М. : Зерцало, 1998. – 488 с.
36. Иоффе О. С. Обязательственное право / Иоффе О. С. – М. : Юрид. лит., 1975. – 872 с.
37. Иоффе О. С. Советское гражданское право : курс лекций / Иоффе О. С. – Ленинград : ЛГУ, 1958. – 511 с.
38. Кисіль В. І. Міжнародне приватне право / Кисіль В. І. – К. : Україна, 2005. – 480 с.
39. Кібенко О. Право товариств (company law): порівняльно-правовий аналіз acquis Європейського Союзу та законодавства України / О. Кібенко, Сарбах А. Пендак ; упоряд. Г. Друзенко ; за наук. ред. О. Кібенко. – К. : Видавнича організація „Юстініан”, 2006. – 496 с.
40. Кодифікація приватного (цивільного) права України / [за ред. А. Довгерта]. – К. : Український центр правничих студій, 2000. – 336 c.
41. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации: в 3 т./ [под ред. Т. Е. Абовой, А. Ю. Кабалкина]. – М.: Юрайт-Издат, 2005–2005. –
Т. 2 (постатейный). –2005. – 1044 c.
42. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части второй (постатейный) / [под ред. О. Н. Садикова]. – [5-е изд., доп.]. – М. : Инфра-М, 2008. – 992 с.
43. Комментарий к части второй Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей / [под ред. В. Д. Карповича]. – М. : Спарк, 1996. – 315 c.
44. Коробцова Н. В. Глава 62. Договір простого товариства / Н. В. Коробцова // Цивільне право України : підручник : у 2 т. / [кер. авт. кол. В. І. Борисова ; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького]. – К. : Юрінком Інтер, 2004 –2004. –
Т. 2. – 2004. – 552 c.
45. Коров’яковська Н. С. Припинення договору простого товариства / Н. С. Коров’яковська // Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. / [кер. авт. кол. О. В. Дзера]. – К. : Юрінком Інтер, 2002 – 2002. –
Т. II. – 2002. – 640 c.
46. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права : монографія / Кучеренко І. М. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 328 с.
47. Ландкоф С. Н. Товарищества и акционерные общества: Теория и практика / Ландкоф С. Н. – Харьков, 1926. – 367 с.
48. Лідовець Р.А. Право сторін на укладення договору не передбаченого законом, як один з елементів свободи договору // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. Випуск ХІ. — Івано-Франківськ, 2003. – С. 97 – 103.
49. Луць В. В. Цивільно-правовий договір / В. В. Луць // Зобов’язальне право. Теорія і практика : навч. посібник / [за ред. О. В. Дзери]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
50. Майданик Р. А., Дроздова Н. В. Інвестиційний договір на будівництво житла: поняття і правова природа / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва. — К. : НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2006. — 35 с.
51. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / [за ред. В. М. Коссака]. – К. : Істина, 2004. – 632 c.
52. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. / [кер.авт. кол. О. В. Дзера]. – К. : Юрінком Інтер, 2005–2005. –
Т. I. – 2005. – 831 c.
53. Невзгодина Е. Л. Представительство по советскому гражданскому праву / Невзгодина Е. Л. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1980. – 155 с.
54. Перетерский И. С. Сделки, договоры / Перетерский И. С. – М. : Юрид. изд-во НКЮ РСФСР, 1929. – 84 с.
55. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. Договоры и обязательства ; Указатели и приложения к Курсу гражданского права. – Спб.: Синод. тип., 1895–1896. –
Ч. 3. – 1896. – 755 с.
56. Погуляєв С. Ю. Передача технології як вклад в просте товариство : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право" / С. Д. Погуляєв. – Харків, 2006. – 19 с.
57. Подопригора А. А. Основы римского гражданского права : учебн. пособие [для студ. юрид. вузов и фак-тов] / Подопригора А. А. – К. : Вентури, 1994. – 288 с.
58. Посполітак В. Зобов’язання за договором про спільну діяльність. Договір простого товариства / В. Посполітак, Р. Ханик-Посполітак // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 35–42.
59. Правові проблеми створення та діяльності промислово-фінансових груп в Україні / [Антипов В. І., Безух О. В., Галянтич М. К., Грудницька С. М., Деревянко Б. В.] ; заг. ред. М. К. Галянтича. – К. : НДІ приватного права і підприємства, 2005. – 224 с.
60. Рєзнікова В. В. Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Рєзнікова В. В. – К., 2006. – 242 с.
61. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/302 від 28.04.1995 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконанням договорів про сумісну діяльність” // Інформаційно-пошукова система «Нормативні акти України».
62. Романец Ю. В. Договор простого товарищества и подобные ему договоры (вопросы теории и судебной практики) / Ю. В. Романец // Вестник ВАС РФ. – 1999. – № 2. – С. 120 –129.
63. Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России / Романец Ю. В. – М. : Юристъ, 2001. – 430 с.
64. Савельев А. Б. Договор простого товарищества / А. Б. Савельєв // Актуальные проблемы гражданского права. – 1998. – № 1. – С.53 – 64.
65. Севрюкова І. Ф. Загальні положення про зобов’язання / І. Ф. Севрюкова // Академічний курс : підручник : у 2 т. / [за заг. ред. Я. М. Шевченко]. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003 – 2003. –
Т. 2: Особлива частина. – 2003. – 408 с.
66. Скаржинський М. В. Житло як об’єкт цивільно-правових відносин : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Скаржинський М. В. – К., 2006. – 216 с.
67. Скловский К. И. Собственность в гражданском праве : учебн.-практ. пособие / Скловский К. И. – М. : Дело, 1999. – 325 с.
68. Советское гражданское право / [под ред. Рясенцева В.А.]. – М. : Юрид. лит., 1975–1978. –
Т. 1. – 1975. – 460 с.
69. Советское гражданское право / [под ред. О. А. Красавчикова]. – М. : Высшая школа, 1985–1985. –
Т. 2. – 1985. – 481 с.
70. Тархов В. А. Советское гражданское право / Тархов В. А. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1979 –1979. –
Ч. 2. – 1979. – 232 с.
71. Франчози Дж. Институционный курс римского права / Дж. Франчози ; [пер. с итал.; отв. ред. Л. Л. Кофанов]. – М. : Статут, 2004. – 428 с.
72. Харитонов Є. О. Добровільне представництво у цивільному праві України : навч. посібник / Харитонов Є. О., Харитонова О. І., Дрішлюк А. I. – К. : Істина, 2007. – 317–c.
73. Цивільне право України : підручник : у 2 кн. / [О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін. ; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової]. – К. : Юрінком Інтер, 2004–2004. – Кн. 1. – 2004. – 722 с.
74. Цивільне право України : підручник : у 2 т. / [за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького]. – К. : Юрінком Інтер, 2004 –2004. –
Т. 2. – 2004. – 480 с.
75. Цивільне право України: Академічний курс : підручник : у 2 т. / [за заг. ред. Я. М. Шевченко]. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003–2003. –
Т. 1: Загальна частина. – 2003. – 505 с.
76. Цивільне право України: Підручник: у 2 кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Кн. 2. – 640 с.
77. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар : у 2 ч. / [за заг. ред. Я. М. Шевченко]. – К. : Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004–2004. –
Ч. 2. – 2004. – 712 с.
78. Цивільний кодекс України: Офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.
79. Цивільний кодекс Української РСР // Кодекси України : у 2 т. / [за ред. Ф. Г. Бурчака].– К. : „Ін Юре”, 1997. – Т. 2., 1997. – с. 365 – 458 с.
80. Шаперенков К. В. Вклад у спільне майно учасників договору простого товариства / К. В. Шаперенков // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – Вип. 38. – C. 420–426.
81. Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права : в 4 т. / Шершеневич Г. Ф. – СПб., 1908–1908. –
Т. 1. – 1908. – 317 с.
82. Шретер В. Н. Советское хозяйственное право / Шретер В. Н. – М. : Госиздат, 1928. – 346 c.
83. Щербина В. С. Cуб`єкти господарського права: монографія. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 264c.
84. Aderhold, M. Das Schuldmodel der BGB. – Gesellschaft, 1981 – 287 S.
85. Arlt, Ulrich. Verbot der Fremdorganschaft bei der GbR // NZG 2002. – S. 407–427.
86. Armbruster, Ekkehard, Jansen Sven. Aktuelle Tendenzen im Personengesellschaftsrecht // DStR 1999, Heft 46. – S. 1907–1914.
87. Arnold, Arnd. Persönliche Haftung für Altschulden beim Eintritt in eine GbR // DStR 2003. – S. 1398–1414.
88. Bälz, Udo. (in FS Zöllner) Hrsg. von M. Lieb, U. Noack, H.P. Westermann // Köln/Berlin, Heymannsverlag, 1998, 2 Bände.
89. Bamberger, Heinz Georg/Roth, Herbert. Kommentar zum Bürgerlichen Gesetzbuch. Band 1 (§§ 1–610). – Beck Juristischer Verlag, München, 2003. – 3000 s.
90. Baumann, Horst. Haftung des einer GbR beitretenden Gesellschafters für Altschulden analog § 130 HGB? // NZG 2002. – S. 793–815.
91. Bergmann, Andreas. Die fremdorganschaftlich verfasste offene Handelsgesellschaft, Kommanditengesellschaft und BGB-Gesellschaft als Problem des allgemeinen Verbandsrechts. Ein Beitrag zur Überwindung des Dualismus von Personengesellschaft und Körperschaft. – Berlin, 2002. – 585 s.
92. BGHZ 107, 156 – BGH 7.4.1989, V ZR 252/87.
93. BGHZ 112, 40 – BGH 2.7.1990, II ZR 243/89.
94. BGHZ 114, 74 – BGH 4.5.1979, VII ZR 30/78.
95. BGHZ 12, 308 – BGH 24.2.1954, II ZR 3/53.
96. BGHZ 13, 179 – BGH 28.4.1954, II ZR 8/53.
97. BGHZ 146, 341 – BGH 29.1.2001, II ZR 331/00.
98. BGHZ 22, 186 – BGH 22.11.1956, II ZR 222/ 55.
99. BGHZ 23, 302 – BGH 12.2.1957, II ZR 190/55.
100. BGHZ 24, 106 – BGH 7.4.1957, II ZR 182/55.
101. BGHZ 44, 229 – BGH 8.11.1965, II ZR 223/64.
102. BGHZ 45, 311 – BGH 30.6.66, II ZR 215/66.
103. BGHZ 61, 338 – BGH 14.3.1977, VIII ZR 190/77.
104. BGHZ 76, 160 – BGH 11.02.1980, II ZR 41/79.
105. BGHZ 77, 392 – BGH 30.6.1980, II ZR 219/79.
106. BGHZ 78, 311
107. BGHZ 85, 350 – BGH 10.10.1994, II ZR 18/94.
108. BGHZ 86, 367 – BGH 31.1.1983, II ZR 288/81.
109. Binder, Julius. Das Problem der juristischen Persönlichkeit. – Leipzig 1907. – 337 s.
110. Blenske, Holger. Die Haftung der Gesellschafter einer GbR mbH // NJW 2000. – S. 3170–3187.
111. Boin, Swen. Haftung der GbR-Gesellschaft // GmbHR 2001. – S. 513–529.
112. Borgmann, Brigitte. Die Rechtsprechung des BGH zum Anwaltshaftungsrecht in der Zeit von Mitte 2000 bis Mitte 2002 // NJW 2002. – S. 2145–2158.
113. Breuninger, Gottfried. Die BGB-Gesellschaft als Rechtssubjekt im Wirtschaftverkehr. Voraussetzungen und Grenzen. – Köln, 1991. – 438 s.
114. Brodersen, Kilian. Die Beteiligung der BGB-Gesellschaft an der Personenhandelsgesellschaften. – Köln-Berlin-Bonn-München, 1988. – 310 s.
115. Brox, Hans. Allgemeiner Teil des BGB, 25. Aufl., Köln, Berlin, Bonn, München, 2001. – 457 s.
116. Bürgerliches Gesetzbuch (in der Fassung der Bekanntmachung vom 2. Januar 2002). in: Bürgerliches Gesetzbuch mit Beurkundungsgesetz, BGB-Informationspflichten-Verordnung, Einführungsgesetz, Erbbauverordnung, Hausratsverordnung, Lebenspartnerschaftsgesetz, Produkthaftungsgesetz, Unterlassungsklagengesetz und Wohnungseigentumsgesetz. Textausgabe mit ausführlichem Sachverzeichnis und einer Einführung vom Univ. Prof. Dr. Helmut Köhler. 54. Aufl. DTV. – München, 2003. – S. 1–473.
117. Coing, Helmut. Europäisches Privatrecht. Bd. II. 19. Jahrhundert. Überblick über die Entwicklung des Privatrechts in den ehemals gemeinrechtlichen Ländern. C.H.Beck´sche Verlagsbuchhandlung. – München. 1989. – 560 s.
118. Creutzfeld Dieter. Entwicklung und Kritik der Lehre vom Rechtssubjekt – zugleich ein Beitrag zur Rechtsstellung der GbR. – Koblenz, 1992. – 484 s.
119. Dauner-Lieb, Barbara. Das Ende der BGB-Gesellschaft mit beschränkter Haftung – was nun? // DStR 1999. – S. 1992–1999.
120. Dauner-Lieb, Barbara. Die BGB-Gesellschaft mit beschränkter Haftung – Phantom oder zulässige Spilart der GbR? // DStR 1998. – S. 2014–2024.
121. Dauner-Lieb, Barbara. Ein neues Fundament für die BGB-Gesellschaft // DStR 2001, Heft 9. – S. 356–361.
122. Derleder, Karl. Fremdorganschaftlich verfasste BGB-Gesellschaft // BB 2001. – S. 2491–2505.
123. Ditfurth, Harald von. Münchener Handbuch für Gesellschaftsrecht. Bd. 1. – München, 1988. – 444 S.
124. DnotZ 1944, 195 – RG 30.9. 1944, GSE 39/1943.
125. Dölle Hans-Christoph. Die Beteiligung der GbR an einer GmbH. – Karlsruhe, 1984. – 230 s.
126. Eisenhardt, Ulrich. Gesellschaftsrecht. – München, 2003. – 348 s.
127. Engels, Friedrich. Der Ursprung der Familie, des Privateigentums und des Staates. – Dietz Verlag, 5. Aufl. – Köln, 1958. – 298 s.
128. Erman, Walter/Westermann, Harm P. Handkommentar zum Bürgerlichen Gesetzbuch (BGB). 2 Bände. – Aschendorff Rechtsverlag; Aufl. 11. – 5908 s.
129. Ernst Liselotte. Schuld und Haftung bei der BGB-Gesellschaft. – Heidelberg, 1973. – 165 s.
130. Esser, Josef/Weyers, Hans-Leo. Schuldrecht. II Band. Besonderer Teil. Teilband 1: Verträge. 8. Aufl. – Heidelberg, 1998. – 208 s.
131. Fabricius Fritz. Relativität der Rechtsfähigkeit. – München, 1963. – 254 s.
132. Fischer. Großkommentar zu HGB. – München, 1973. – 3578 s.
133. Flechtheim, Julius. Das Gesellschaftsrecht des bürgerlichen Rechts. In Düringer-Hachenburg: Handelsgesetzbuch. Das Handelsgesetzbuch vom 10. Mai 1897 (mit Ausschluß des Seerchts) auf der Grundlage des Bürgerlichen Gesetzbuchs. Bd. 2 – Mannheim Verlag von J. Bensheimer, 3. Aufl., 1935. – 206 s.
134. Flume, Werner. Allgemeiner Teil des Bürgerlichen Rechts. I Teil. Die Personengesellschaft. Springer Verlag. – Berlin-Heidelberg-New York, 1977. – 341 s.
135. Flume, Werner. BGB Allgemeiner Teil, Teil II, 3. Aufl. – München, 1998 – 338 s.
136. Flume, Werner. Gesellschaft und Gesamthand // ZHR 136 (1972). – S. 178–186.
137. Gerkan in Röhricht von/Graf v. Westphalen § 128. – 2001. – 737 s
138. Gesetz betreffend die Gesellschaften mit beschränkter Haftung. Gesellschaftsrecht. Sonderausgabe // Deutscher Taschenbuchverlag GmbH & Co. Kg. – München, 2003. – 614 s.
139. Gesmann-Nuissl, Harald. Teilrechtsfähigkeit der BGB-Gesellschaft // WM 2001. – S. 974–989.
140. Gierke, Otto von. Das Deutsche Genossenschaftsrecht, II Band. – Berlin, 1873. – 960 s.
141. Gierke, Otto von. Das deutsche Genossenschaftsrecht. Bd. 1 // Verlag Wissenschaftliche Buchgemeinschft. – Berlin, 1954. – 665 s.
142. Gierke, Otto von. Das Deutsche Privatrecht, I Band, Allgemeiner Teil und Personenrecht. – Leipzig, 1895. – 862 s.
143. Gmür R. Grundriss der deutschen Rechtsgeschichte. 7. Aufl. – Neuwied; Kriftel; Berlin; Luchterhand, 1996. – 238 s.
144. Gores, Matias. Die Partnerschaftsgesellschaft als Rechtsform der Zusammenarbeit von Rechtsanwälten. – Mainz, 1996. – 392 s.
145. Grunewald, Barbara. Gesellschaftsrecht. – Tübingen, 2000. – 288 s.
146. Gummert Hans. Haftung und Haftungsbeschränkung die der BGB-Außengesellschaft. – Bonn, 1991. – 267 s.
147. Gummert, Hans. Die Haftungsverfassung der Vor-GmbH nach der jüngsten Rechtsprechung des BGH // DStR 1997. –S. 1007–1024.
148. Gummert, Hans. Vertragsgesellschaftsrecht. – 2002. – 180 s.
149. Habersack, Mathias. Die Haftung des eintretenden Gesellschafters für Altverbindlichkeiten der Gesellschaft bürgerlichen Rechts – BGH, NJW 2003, 1803 // JuS 2003. – S. 739–756.
150. Habersack, Mathias. Europäisches Gesellschaftsrecht. 2. Aufl // Verlag C. H. Beck. – München, 2003 – S. 376–395.
151. Hager, Günter. Die Prinzipien der Mitterlbaren Stellvertretung, AcP 180 (1980). – S. 239–249.
152. Handbuch der Quellen und Literatur der neueren europäischen Privatrechtsgeschichte. Bd. III. Herausgegeben vom Max-Planck-Institut für europäische Rechtsgeschichte. C.H.Beck´sche Verlagsbuchhandlung. – München, 1982. – 590 s.
153. Handelsgesetzbuch. Textausgabe. – 46. Aufl. DTV. – München, 2007. – 257 s.
154. Happ/Brunkhorst. Münchener Handbuch des Gesellschaftsrechts. 1999. – 418 s.
155. Hasenkamp Annabel. Die Haftungsbeschränkungen bei der Gesellschaft bürgerlichen Rechts. – Baden-Baden, 2003. – 189 s.
156. Heckschen, Klaus. Die Formbedürftigkeit mittelbarer Grundstücksgeschäfte. – Bonn, 1987 – 258 s.
157. Heermann, Peter W. Haftungsbeschränkungen in der BGB-Außengesellschaft Gibt es eine „Kommanditgesellschaft bürgerlichen Rechts“ oder eine „GbR mbH“ // BB 1994. – S. 2421–2446.
158. Heidemann, Lorenz. Der zwingende oder dispositive Charakter des Prinzips der Selbstorganschaft bei Personengesellschaften. – Bonn, 1999. – 276 s.
159. Heil, Hans-Jürgen. Parteifähigkeit der GbR – der Durchbruch der Gruppenlehre? // NZG 2001. – S. 300–314.
160. Heller, Robert. Der Zivilprozess der Gesellschaft bürgerlichen Rechts. – Köln, Berlin, Bonn, München, 1989. – 239 s.
161. Heusler Andreas. Institutionen des Deutschen Privatrechts, I Band. – Leipzig, 1885. – 312 s.
162. Hirte, Heribert. Die Entwicklung des Unternehmens- und Gesellschaftsrechts in Deutschland in den Jahren 2000 bis 2002 // NJW 2003, Heft 18. – S. 1285–1293.
163. Hirtz, Albert. Die Abfindung des Gesellschafters einer Personengesellschaft nach der Ausschließung ohne wichtigen Grund // BB 1981. – S. 761–783.
164. Hofmeister, Jörg. Zur Auswirkung des neuen Verjährungsrechts auf die Nachhaftung der Gesellschafter // NZG 2002. – S. 851–863.
165. Huber Ulrich. Vermögensanteil, Kapitalanteil, Gesellschaftsanteil an Personenhandelsgesellschaften des Handelsrechts. – Heidelberg, 1970. – 196 s.
166. Huber, Ulrich. Vermögensanteil. – Berlin, 1989. – 368 s.
167. Huep, Tobias. Die Haftungsbeschränkung zugunsten der Gesellschafter einer BGB-Gesellschaft // NZG 2000. – S. 285–298.
168. Hüffer, Uwe. Die Gesamthandsgesellschaft im Prozess, Zwangsvollstreckung und Konkurs // Festschrift für Stimpel. – Berlin, New York, 1985. – S. 165–187.
169. Hüttemann, Rainer. Leistungsstörungen bei Personengesellschaften (Sondereinband). – Otto-Schmidt-Verlag, Köln, 1998. – 240 s.
170. Jickeli, Joahim. Der langfristige Vertrag. – Nomos Verlag, München, 1997. – 271 s.
171. John, Uwe. Die organisierte Rechtsperson, System und Probleme der Personifikation im Zivilrecht. – Berlin, 1977. – 174 s.
172. John, Uwe. Personenrecht und Verbandsrecht im Allgemeinen Teil des Bürgerlichen Rechts – Werner Flumes Buch über „Die juristische Person“ // AcP 185 (1985). – S. 209–222.
173. John, Uwe. Zur Problematik der Vor-GmbH, insbesondere bei der Einmann-Gründung // BB 1982. – S. 505–522.
174. Jung, Lost H. Zur Partei- und Grundbuchfähigkeit nichtrechtsfähiger Vereine // NJW 1986, Heft 6. – S. 157–168.
175. JZ 1999, 44 – BGH 10.11.1998, II ZR 308/96.
176. Kanzleiter, J. Formbedurftigkeit der Grundungsvertrage // FS Weichler, 1997. – S. 35–60.
177. Kattausch, Karl. Die Anteile der Miteigentümer und der Gesamthänder an den gemeinschaftlichen Sachen. – Mainz, 1911. – 228 s.
178. Killimann, Bettina-Norma. Der Gesellschaftsvertrag der Anwaltssozietät. Eine rechtstatsächliche Untersuchung der Anwalts-GbR. – Frankfurt am Main, Berlin, Bern, Bruxelles, New York, Wien, 2000. – 217 s.
179. Kindl, Johann. Der Streit um die Rechtsnatur der GbR und seine Auswirkungen auf die Haftung der Gesellschafter für rechtsgeschäftlich begründete Gesellschafterverbindlichkeiten // NZG 1999, Heft 12. – S. 517–524.
180. Klamroth, Sabine. Beteiligung einer BGB-Gesellschaft an einer Personengesellschaft // BB 183. – S. 796–812.
181. Köbler. Juristisches Wörterbuch. 12. Aufl. // Verlag Vahlen. – München, 2003. – 536 s.
182. Koch, Ulrich. Die Beteiligung einer Gesellschaft bürgerlichen Rechts an der GmbH-Gründung // ZHR 146 (1982). – S. 118–131.
183. Koch, Ulrich. Die Entwicklung der Gesellschaftsrechts in den Jahren 1987/88, Allgemeines und Recht der Peronengesellschafter // NJW, 1989. – S. 2670–2681.
184. Koppensteiner, Hans-Georg. Zur konzernrechtlicher Behandlung von BGB-Gesellschaften und Gesellschaftern // ZHR 131 (1968). – S. 349–363.
185. Kötter. Kommentar zu HGB. – Frankfurt, 1997. – 598 s.
186. Kowalski, A. Doppelverpflichtungstheorie // NJW 1991. – S. 3189–3200.
187. Kraft, Alfons. Gesellschaftsrecht. – Neuwied, 2000. – 448 s.
188. Kraft/Kreuz. Münchener Handbuch des Gesellschaftsrechts. 2000. – 388 s.
189. Kübel, Ludwig von. Recht der Schuldverhältnisse. – Nachdruck, 1980. – 232 s.
190. Kuhlenbeck, Ludwig. Das System des Römischen Privatrechts. – München, J,F, Lehmanns Verlag, 1957. – 350 s.
191. Kunkel, Wolfgang. „Römisches Privatrecht“ Aufl. 2. – Springer Verlag, Berlin-Göttingen-Heidelberg, 1949. – 256 s.
192. Kunz, Romano. Über die Rechtsnatur der Gemeinschaft zur gesamten Hand. – Zürich, 1963. – 210 s.
193. Lange, Oliver. Die Haftung des Gesellschafters einer GbR für Altverbindlichkeiten // NZG 2002. – S. 401–418.
194. Larenz, K. BGB Allgemeiner Teil. – 347 s.
195. Lehmann, Matthias. Gesamthandskonzept und Erbauseinandersetzung // FR 1990. – S. 256–262.
196. Leipold, Dieter. BGB I: Einführung und Allgemeiner Teil, Lehrbuch mit Fällen und Kontrollfrage, 2. Aufl. – Tübingen, 2002. – 798 s.
197. Limmer, Peter. Die Identitätswahrende Umwandlung einer BGB-Gesellschaft in eine GmbH und Co.KG // DStR 2000. – S. 1230–1241.
198. Lindacher, Manuel. Grundfälle zur Haftung bei Personengesellschaften // JuS 1981. – S. 818–829.
199. Löbbe, Mark. Gründungsverträge bei Personengesellschaften // DNotZ 1998. – S. 740–753.
200. Lothmann, Werner. Die mehrere Bruchteilgemeinschaften überlagernde Ehegatten-Innengesellschaft // BB 1987. – S. 1014–1027.
201. Lutter, Marcus. Europäisches Gesellschaftsrecht. – 2. Aufl. Berlin, New York. 1984. – 476 s.
202. Lutter, Marcus. Theorie der Mitgliedschaft // AcP 180 (1980). – S. 184–193.
203. Maurer, Frank. Die Haftung assoziierter Rechtsanwälte unter besonderer Berücksichtigung der Haftungsbeschränkung. – Berlin, 2002. – 344 s.
204. Medicus, Dieter. Allgemeiner Teil des BGB, 8. Aufl., Heidelberg, 2002. – 978 s.
205. Meschkovski, Adam. Zur Rechtsfähigkeit der BGB-Gesellschaft“. 2006. – 442 s.
206. Meyer-Landrut, Andreas. Die Europäische Wirtschaftliche Interessenvereinigung. Gründungsvertrag und innere Verfassung einer EWIV mit Sitz in der Bundesrepublik Deutschland. – Stuttgart, 1988. – 358 s.
207. Michalski, Alex. Das Gesellschafts- und Kartellrecht der berufsrechtlich gebundenen freien Berufe. – Köln, 1989. – 270 s.
208. Mugdan, Benno. Die gesammten Materialien zum Bürgerlichen Gesetzbuch für das Deutsche Reich. 1. Einführungsgesetz und Allgemeiner Teil, 2. Recht der Schuldverhältnisse, Familienrecht, 5. Erbrecht, 6. Sachregister (Gebundene Ausgabe). – Verlag Keip. Berlin. 2005. – (Nachdr. d. Ausg. Berlin 1899–1900). – 1367 s.
209. Müller, Wolfgang. Einbeziehung der freien Berufe in das Handelsrecht unter besonderer Berücksichtigung der freien Berufe von Arzt, Apotheker, Rechtsanwalt, Wirtschaftsprüfer und Architekt. – Dissertation. Kiel, 1968. – 198 s.
210. Müller-Laube, A. Folgen der Anerkennung der Akzessorietatstheorie // In Festschrift für E. Wolf. 1985. – S. 513–537.
211. Mummenhoff, Winfried. Gründungssysteme und Rechtsfähigkeit. – Köln, Bonn, München, 1979. – 453 s.
212. Nagel, Riever. Begründung und Beschränkung der Gesellschafterhaftung bei der BGB-Gesellschaft // DStR 2000. – S. 2091–2117.
213. Neumann, Dieter. Der Konkurs der BGB-Gesellschaft. – Bielefeld, 1986. – 305 s.
214. Nicknig, Paul-Georg. Die Haftung der Mitglieder einer BGB-Gesellschaft für Gesellschaftsschulden. – Köln, Berlin, Bonn, München, 1972. – 352 s.
215. Nitschke, Manfred. Die körperschaftlich strukturierte Personengesellschaft. – Bielefeld, 1970. – 276 s.
216. NJW 1938, 257.
217. NJW 1951, 308 – BGH 29.1.1951, IV ZR 171/50.
218. NJW 1957, 1926 – BGH 8.10.1957, VI ZR 212/ 56
219. NJW 1970, 1638 – BGH 25.5.1970, III ZR 141/68.
220. NJW 1979, 1821 – BGH 30.4.1979, II ZR 137/78.
221. NJW 1983, 566 – BGH 19.5.1980, II ZR 228/80.
222. NJW 1986, 127 – BGH 8.7.1985, II ZR 150/84.
223. NJW 1992, 1503 – BGH 17.02.1992, II ZR 100/91.
224. NJW 1996, 1279 – BGH 14.11.1995, V ZR 182/94.
225. NJW 1999, 3483 – BGH 3.9.1999, II ZR 371/98.
226. OLG Düsseldorf, NZG 2002, 284.
227. OLG Hamm, NZG 2002, 282.
228. Palandt, Otto. Bürgerliches Gesetzbuch. – 63. Aufl., Beck Juristischer Verlag München, 2004. – 712 s.
229. Paulick, S. Die eingetragene Genossenschaft als Beispiel gesetzlicher Typenbeschränkung, zugleich ein Beitrag zur Typenlehre im Gesellschaftsrecht. – Hamburg, 1984. – 177 s.
230. Pawlowski, Hans-Martin. Allgemeiner Teil des BGB, Grundlehre des bürgerlichen Rechts. 3. Aufl. – Frankfurt, 1987. – 331 s.
231. Peifer, Karl-Nikolaus. Der BGH und die GbR mbH – Rückschlag oder Fortschritt auf dem Weg zum Verständnis der Gesamthand? // NZG 2001, Heft 5. – S. 193–202.
232. Peifer, Karl-Nikolaus. Rechtsfähigkeit und Rechtssubjektivität der Gesamthand – die GbR als OHG? // NZG 2001, Heft 7. – S. 296–305.
233. Peres, Holger. Abschied von der Doppelverpflichtungstheorie und persönliche Haftung der Gesellschaft bürgerlichen Rechts. DStR 2000. – S. 639.
234. Piper, Helmut. Vertragsübernahme und Vertragsbeitritt. Zugleich ein Beitrag zur Lehre vom Vertragsverhältnis. – Köln/Berlin, 1963. – 317 s.
235. Priester. Gläubigerrücktritt zur Vermeidung der Überschuldung // DB 1998. – S. 55–67.
236. Raster, Nicole. Die Verselbständigung der GbR im Zivilprozess und in der Zwangsvollstreckung. – Regensburg, 2001. – 187 s.
237. Reiff, Peter. Die Beschränkung der persönlichen Gesellschafterhaftung in der GbR nach der Akzessorietätstheorie // ZIP 1999. – S. 1329–1341.
238. Reiff, Peter. Die Haftungsverfassung der GbR nach dem Urteil des BGH vom 27.9.1999 (II ZR 371/98) // NZG 2000. – S. 281–295.
239. Reiff, Peter. Wider die Unternehmenstragende Gesellschaft bürgerlichen Rechts ohne Gesellschafterhaftung // ZIP 1999. – S. 517–525.
240. Reinhard, Rudolf/ Dannecker, Franz J./Kühr, Christian. Handbuch des Vereins- und Verbandsrechts. 4. Aufl. Neuwied, 1987. – 377 s.
241. Reuter, Franz. Privatrechtliche Schranken der Perpetuierung von Unternehmen. – Verlag Hessen, 1973. – 189 s.
242. RGZ 128, 177.
243. RGZ 166, 163.
244. Romanovszky M./Rux T. Vorteilhafte Gesellschaftsverträge. – 8. Aufl., Freiburg, 1992. – 227 s.
245. Ronke, Peter. Festschrift für Heinz Paulick zum 65. Geburtstag. Genossenschaftsrecht – Handels- und Gesellschaftsrecht – Wirtschafts- und Arbeitsrecht – Steuerrecht // Velrag Sauer und Auvermann, 1973. – 402 s.
246. Roth, Günter H. Die kleine Erwerbsgesellschaft zwischen bürgerlichem Recht und Handelsrecht // ZHR 1991 (151). – S. 24–39.
247. Ruwe, Wolfgang. Die BGB-Gesellschaft als Unternehmen i.S. des Aktienkonzernrechts // DB 1988. – S. 2037–2049.
248. Saenger, Ingo. Der praktische Fall – Handels- und Gesellschaftsrecht: Rechtsfähigkeit und Haftungsbeschränkung bei der Gesellschaft bürgerlichen Rechts // Jus 2003, Heft 6. – S. 577–580.
249. Savigny, Friedrich Karl von. Das Obligationenrecht als Teil des heutigen römischen Rechts // Scientia Verlag und Antiquariat Schilling OHG; Aufl. 2. Neudruck d. Ausg. 1851–1853, 1987.
250. Schäfer, Carsten. Offene Fragen der Haftung des BGB-Gesellschafters // ZIP 2003. – S. 1225–1243.
251. Schaufheutle, Johan. Gesellschaftsbegriff und Erwerb in das Gesellschaftsvermögen. Verlag C.H.Beck, München, 1931. – 277 s.
252. Schlosser, Hans. Grundzüge der Neueren Privatrechtsgeschichte. – C. F. Müller Juristischer Verlag – Heidelberg-Karlsruhe, 1979. – 302 s.
253. Schmidt, Karsten. Die BGB-Außengesellschaft: rechts- und parteifähig // NJW 2001, Heft 14. – S. 995–1003.
254. Schmidt, Karsten. Die Gesellschafterhaftung bei der Gesellschaft bürgerlichen Rechts als gesetzliches Schuldverhältnis // NJW 2003. –S. 1897–1910.
255. Schmidt, Karsten. Quotenhaftung von BGB-Gesellschaftern // NJW 1997. – S. 201–215.
256. Schmidt, Karsten. Rechtsfortbildung im Unternehmens- und Gesellschaftsrecht durch die Rechtsprechung des BGH // NJW 2000, Heft 40. – S. 2927–2936.
257. Schneider, Uwe H. Konzernbildung, Konzernleitung und Verlustausgleich im Konzernrecht // Juristenzeitung 1982, Heft 08. – S. 771–783.
258. Scholz, Kai-Steffen. Akzessorietätstheorie und Formwechsel // NZG 2002. – S. 414–423
259. Scholz, Kai-Steffen. Die BGB-Gesellschaft nach dem Grundsatzurteil des BGH vom 29.1.2001 // NZG 2002. – S. 153–160.
260. Schönewolf, Ulrich. Die persönliche Haftung der Gesellschafter einer OHG und einer GbR für im Rahmen der Geschäftsführung begangene Delikte. – Göttingen, 1989. – 441 s.
261. Schöpflin, Martin. Entsprechende Anwendung des § 31 BGB und persönliche Haftung für gesetzliche Verbindlichkeiten bei der GbR // DStR 2003. – S. 1349–1352.
262. Schröder, Albert. Die Einmann-Vorgesellschaft. Rechtsträgerschaft und Gläubigerschutz. – Baden-Baden, 1990. – 352 s.
263. Schröder, Franz-Joseph. Die „Gesellschaft bürgerlichen Rechts mit beschränkter Haftung“ – eine sinnvolle Gestaltungsvariante? // DStR 1992. – S. 507–522.
264. Schulze-Osterloch, Joachim. Das Prinzip der gesamthänderischen Bindung. – Munchen, 1972. – 178 s.
265. Schünemann, Wolfgang D. Grundprobleme der Gesamthandsgesellschaft unter besonderer Berücksichtigung des Vollstrechungsrecht. – Bielefeld, 1975. – 369 s.
266. Schwark, Eberhard. Rechtsprobleme bei der mittelbaren Stellvertretung // JUS 1980. – S. 777–784.
267. Seibt, Christof H. Optionsmodell für Personengesellschaften –Gesellschaftvertragliche Regelungen tun Not! // DStR 2000. – S. 825–841.
268. Seidl, Erwin. Römisches Privatrecht. – Carl Heymanns Verlag KG, Köln-Berlin-Bonn-München, 1963. – 301 s.
269. Soergel, Hans. Bürgerliches Gesetzbuch, Kommentar, 12. Aufl. // Kohlhammer Verlag. – Berlin, 2000. – 3589 s.
270. Soergel-Hadding. Kommentar zum BGB. – Berlin, 1978. – 994 s.
271. Sohm, Rudolph. Institutionen. Geschichte und System des römischen Privatrechts. Duncker und Humbolt Verlag. – Berlin, 1949. – 537 s.
272. Staudinger, Julius von. Kommentar zum BGB mit Einführungsgesetz und Nebengesetzen. – Buch 2. Recht der Schuldverhältnisse – 13 Bearbeitung. – Verlag Sellier-de Gruyter. – Berlin, 2003. – 1183 s.
273. Staudinger, Julius von. Kommentar zum Bürgerlichen Gesetzbuch mit Einführungsgesetz und Nebengesetzen, BGB-Synopse 1896–2005: BGB-Synopse 1896–2005 (Gesamtausgabe Des Burgerlichen Gesetzbuches). – Verlag Gruyter. Berlin, 2006. – 1192 s.
274. Staudinger, Julius von. Vorträge aus dem Gebiete des Bürgerlichen Gesetzbuchs für Verwaltungsbeamte. J. Schweitzer Verlag. – München, 1900. – 200 s.
275. Staudinger-Dilcher. BGB Kommentar. – Berlin, 1998. – 1096 s.
276. Steding, Rolf. Zulässigkeit und Begrenzung des Einsatzes der GbR und des Vereins für wirtschaftliche Tätigkeit // NZG 2001, Heft 16. – S. 721–728.
277. Sudhoff, Heinrich. Der Gesellschaftsvertrag der Personengesellschaften, Systematischer Kommentar mit Formular- und Texthandbuch, 7. Aufl., München, 1999. – 663 s.
278. Terlau, Matthias. Das Internationale Privatrecht der Gesellschaft bürgerlichen Rechts. – Berlin, 1999. – 459 s.
279. Thibaut und Savigny. Ein pragmatischer Rechtsstreit aufgrund ihrer Schriften. Herausgeber: Stern, Jacques. – Nachdruck: Verlag Nomos Darmstadt, 1959. – 220 s.
280. Thümmel, Manfred. Die Partnerschaft – Eine neue Gesellschaftsform für Freiberufler // Wpg. 1971. – S. 399–414.
281. Timm, Wolfram. Die Rechtsfähigkeit der Gesellschaft bürgerlichen Rechts und ihre Haftungsverfassung // NJW 1995, Heft 49. – S. 3209–3218.
282. Timme, Michael/ Hülk, Fabian. Rechts- und Parteifähigkeit der Gesellschaft bürgerlichen Rechts // JuS 2001, Heft 6. – S. 536–539.
283. Trinkner, Manfred. Sozietätsverträge. – 4. Aufl., Heidelberg, 1994. – 185 s.
284. Ulmer Peter. Die Gesellschaft bürgerlichen Rechts. Systematischer Kommentar der §§ 705–740 BGB. – München, 2004. – 886 s.
285. Ulmer, Peter. Die Haftungsverfassung der BGB-Gesellschaft // ZIP 2003. – S. 1113–1127.
286. Ulmer, Peter. Gesellschaft bürgerlichen Rechts und Partnerschaftsgesellschaft. Systematischer Kommentar. – Verlag C. H. Beck. München, 2004. – 932 s.
287. Ulmer, Peter. Gesellschafterhaftung in der Gesellschaft Bürgerlichen Rechts: Durchbruch der Akzessorietätstheorie? // ZIP 1999. – S. 554–563.
288. Ulmer, Peter. Kommentar zu HGB. – Heidelberg, 1980. – 980 s.
289. Ulmer, Peter. Unbeschränkte Gesellschafterhaftung in der Gesellschaft bürgerlichen Rechts – Besprechung des Urteils BGH NJW 1999,3483 // ZGR 2000. – S. 338–352.
290. Ulmer, Peter. Wege zum Ausschluss der persönlichen Gesellschafterhaftung in der Gesellschaft bürgerlichen Rechts // ZIP 1999. – S. 509–528.
291. Ulmer, Peter/ Steffeck, Felix. Grundbuchfähigkeit einer rechts- und parteifähigen GbR // NJW 2002, Heft 5. – S. 330–338.
292. Weber, Ralph. Die Gesellschaft bürgerlichen Rechts – Begriff, Voraussetzungen // JuS 2000, Heft 4. – S. 313–320.
293. Weimar, Christof. Problembehandlung bei BGB-VErtragen // ZIP 1997. – S. 1772–1783
294. Wenger L. Roemisches Recht als Weltrecht. – Oesterreichische Zeitschrift fuer oeffentliches Recht. – Wien, 1948. – 298 s.
295. Wertenbruch, Johannes. Die Parteifähigkeit der GbR – die Änderungen für die Gerichts- und Vollstreckungspraxis // NJW 2002, Heft 5. – S. 324–329.
296. Wesenberger, Gerhard. Neuere deutsche Privatrechtsgeschichte im Rahmen der europäischen Rechtsentwicklung. – Moritz Schauenburg Verlag – Lahr/Schwarzwald, 1976. – 412 s.
297. Westermann, Harm Peter. Das Emissionskonsortium als Beispiel der gesellschaftsrechtlichen Typendehnung // AG 1967. – S. 265–272.
298. Westermann, Harm Peter. Erste Folgerungen aus der Anerkennung der Rechtsfähigkeit der BGB-Gesellschaft // NZG 2001, Heft 7. – S. 289–295.
299. Westermann, Harm Peter. Gesamthand – die GbR als OHG? // NZG 2001. – S. 296–313.
300. Westermann, Harm Peter. Personengesellschaftsrecht BGB – Gesellschaft – OHG – KG, Köln, 1972. – 366 s.
301. Westermann, Harm Peter. Vertragsfreiheit und Typengesetzlichkeit im Recht der Personengesellschaften. 1970. – 408 s.
302. Wieacker, Franz. Das Sozialmodell der klassischen Privatrechtsgesetzbücher und die Entwicklung der modernen Gesellschaft // Verlag C. F. Müller. 3 Aufl. 1953. – 224 s.
303. Wiedemann, Gesellschaftsrecht, Bd. I, 1980; Hueck, Gesellschaftsrecht; Kübler, Gesellschaftsrecht. – 512 s.
304. Wiedemann, Hans. Der Gesellschaftsvertrag der Personengesellschaften // WM 1990, Beil. 8. – S. 23–31.
305. Wiedemann, Herbert. Der Widerruf der Schenkung einer Gesellschaftsbeteiligung // DB 1990. – S. 1649–1663.
306. Wiedemann, Herbert. Gesellschaftsrecht. Bd. 1 // Verlag C. H. Beck, München, 2000. – 348 s.
307. Wieland, Karl. Handelsrecht 1. Band. Das kaufmännische Unternehmen und die Handelsgesellschaften. – Duncker und Humblot Verlag, München, 1931. – 411 s.
308. Wiesener, Georg. Die Haftungsordnung der BGB-Gesellschaft – BGHZ 74