ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

Краткое описание

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень……………………………………………………………3
Вступ…………………………………………………………………………………….4
Розділ 1. Загальнотеоретичні проблеми здійснення права на медичну допомогу…10
1.1. Право на медичну допомогу як особисте немайнове право фізичної особи…..10
1.2. Реалізація права на медичну допомогу…………………………………………...20
Висновки до першого розділу………………………………………………………….32
Розділ 2. Договір про надання медичних послуг……………………….......................35
2.1. Поняття договору про надання медичних послуг……………………………….. 35
2.2. Зміст договору про надання медичних послуг……………………………………51
2.3. Права та обов’язки сторін за договором про надання медичних послуг………..74
Висновки до другого розділу……………………………………………………………98
Розділ 3. Договір страхування медичних витрат в сфері здійснення права на медичну допомогу………………………………………………………………………………...102
3.1. Види та форми медичного страхування………………………………………….102
3.2. Елементи страхового правовідношення в сфері медичного страхування……..117
3.3. Договір страхування медичних витрат…………………………………………..138
Висновки до третього розділу………………………………………………………....156
Висновки………………………………………………………………………………..160
Список використаних джерел…………………………………………………………162

ВСТУП

Актуальність теми. У ст. 3 Конституції України життя людини визнано однією з найвищих соціальних цінностей Української держави. Тому цілком логічним та послідовним є проголошення у ст. 49 Конституції України права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Проблема особистих немайнових прав особи, громадянина на даний час є однією з найважливіших у цивілістиці, а реальне забезпечення таких прав є ознакою правової держави, результатом побудови демократичних відносин. Зміни, що сталися останніми роками в Україні, дали можливість нам побачити й оцінити себе в загальноєвропейському, загальносвітовому контексті й одночасно спричинилися до ламання стереотипів як щодо кількісного складу особистих немайнових прав, так і щодо їх якісного цивілістичного наповнення та способів захисту.
В системі особистих немайнових прав важливе місце посідає право на медичну допомогу як особисте немайнове право, що забезпечує природне існування особи. Слід зазначити, що саме цивільне законодавство (ст. 284 ЦКУ) розкриває зміст та засоби здійснення права на медичну допомогу. Право на медичну допомогу у сучасному світі відіграє виняткову роль у житті людини і суспільства.
У ст. 284 ЦКУ визначено загальний зміст права на медичну допомогу, особливості його здійснення малолітніми та неповнолітніми особами. Потребують доповнення норми стосовно змісту права на медичну допомогу та цивільно-правові засоби його здійснення. В наукових працях різних вчених, зокрема О. О. Прасова, О. І. Смотрова, О. В. Крилової досліджується проблематика договору про надання медичної допомоги, зміст даного права, в роботі С. В. Антонова досліджувалося питання цивільної відповідальності за заподіяння шкоди здоров’ю при наданні платних медичних послуг.
Дисертаційне дослідження присвячено аналізу договірних форм здійснення права на медичну допомогу. В роботі проаналізовано особливості договірного правовідношення з надання медичних послуг, зміст договору, правовий статус його сторін, специфіка його виконання та особливості цивільно-правової відповідальності у разі неналежного виконання договору. Досліджуються питання медичного страхування в механізмі здійснення права на медичну допомогу.
Розвиток медичного страхування в Україні пов’язаний зі створенням відповідної інфраструктури. Враховуючи це, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04.12.1998 р. “Про створення мережі закладів з організації надання медичної допомоги “Асистанс - Україна”. Вважається, що її створення може сприяти збільшенню кількості страхових компаній, які пропонують послуги з медичного страхування. “Асистанс - Україна” повинна не тільки взяти на себе функцію щодо укладання договорів з медичними установами, а й координувати роботу з обслуговування страхувальників.
Вагоме місце в механізмі здійснення права на медичну допомогу займає договір страхування медичних витрат, який опосередковано спрямований на здійснення права фізичної особи на медичну допомогу. Тому дослідження цієї проблематики є актуальним у контексті теми дисертації.
Дослідженню особистих немайнових прав фізичної особи і серед них права на медичну допомогу присвячені окремі праці українських та зарубіжних вчених В. І. Акопова, A. Руссо, А. М. Балло, А. А. Балло, Н. Б. Болотіної, В. С. Владек , Л. А. Габуєвої, З. С. Гладуна, Н. В. Косолапової, О. В., Крилової, І. В. Лінькової, А. Лішевської, Ю. П. Лісіцина, Г. Лопатенко, Е. А. Моссіалос, В. Л. Попова, Н. П. Попова, О. О. Прасова, А. М. Савицької, І. Я. Сенюти, О. І. Смотрова, С. Г. Стеценка, С. О. Томпсона, М. Ю. Федорова, К. А. Флейшиц. Особистим немайновим правам присвячені праці Л. Д. Воєводіна, Н. Н. Давидової, В. А. Жакенова, Ю. Х. Калмикова, Л. О. Красавчікової, Н. І. Матузова, М. Н. Малеіної, М. С. Малеіна, З. В. Ромовської, Р. О. Стефанчука, Р. О. Ярошенка та інших вчених.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної проблематики кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка “Проблеми вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового цивільного кодексу України” (номер державної реєстрації 0105U004945).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження змісту та засобів здійснення права на медичну допомогу.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні завдання:
1. з’ясувати суть поняття право на медичну допомогу;
2. дослідити цивільно-правові засоби реалізації права на медичну допомогу;
3. проаналізувати нормативно-правове забезпечення права на медичну допомогу;
4. визначити поняття та правову природу договору про надання медичних послуг, порядок його укладення та розірвання, визначити права та обов’язки пацієнта та медичного закладу (лікаря);
5. встановити поняття та правову природу договору страхування медичних витрат.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, врегульовані нормами цивільного права і пов’язані із здійсненням права людини на медичну допомогу через призму цивільно-правових договорів про надання медичних послуг та страхування медичних витрат.
Предметом дослідження є норми та правові інститути ЦКУ як чинні, так і ті, що діяли раніше, нормативно-правові акти цивільного законодавства, доктринальні погляди на питання, що є об’єктом дослідження, судова практика.
Методи дослідження. Ними є загальнонаукові і спеціально-юридичні методи. Діалектичний метод пізнання використовувався протягом усього процесу дисертаційного дослідження і дозволив проаналізувати тенденції розвитку права фізичної особи на медичну допомогу та медичне страхування. Методи аналізу і синтезу використовувались у зв’язку із формулюванням понять, пов’язаних із здійсненням права фізичної особи на медичну допомогу, медичне страхування. Системно-структурний метод дозволив виявити місце права фізичної особи на медичну допомогу серед інших особистих немайнових прав. У дисертаційному дослідженні використовувались й такі методи, як порівняльно-правовий (порівняння нормативно-правових актів України і інших держав при з’ясуванні властивостей медичного страхування), конкретно-соціологічний (розкриття договірного характеру відносин щодо надання медичних послуг та страхування медичних витрат).
Безпосередньою змістовно-методологічною основою даного дослідження слугувала концепція права фізичної особи на медичну допомогу та цивільно-правові засоби його здійснення.
Нормативну базу дослідження складають міжнародно-правові акти, які регулюють суспільні відносини щодо забезпечення права на медичну допомогу, Конституція України, національне цивільне законодавство.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на дисертаційному рівні вперше здійснено аналіз цивільно-правових засобів здійснення права на медичну допомогу через призму договорів, які безпосередньо та опосередковано спрямовані на здійснення права на медичну допомогу. Крім того, з’ясована правова природа і способи реалізації права на медичну допомогу в цивільному праві і вироблено пропозиції щодо застосування досягнутих у дисертаційному дослідженні результатів у практичній діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях:
уперше:
- пропонується власне визначення договору про надання медичної послуги, згідно з яким одна сторона (медичний заклад, лікар) зобов’язується надати послугу, яка полягає в медикаментозному, маніпуляційному, оперативному та інших видах лікування і спрямована на усунення загрози здоров’ю, життю або на оздоровлення фізичної особи (пацієнта), а пацієнт зобов’язується оплатити зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;
- обґрунтовується та пропонується власне визначення договору страхування медичних витрат, як такого, що опосередковано спрямований на здійснення права на медичну допомогу, - це письмова домовленість між страховиком та страхувальником, згідно з якою страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити оплату медичних послуг, які надавались страхувальнику медичним закладом, а страхувальник зобов’язаний своєчасно сплачувати страхові платежі;
- обґрунтовується висновок про те, що договір страхування медичних витрат є договором про приєднання, і офертою в договорі страхування медичних витрат - є правила страхування медичних витрат, що розроблені самим страховиком, і які виступають в якості публічної оферти, яка містить вказівку на всі істотні умови договору; явно виражає намір страховика вважати себе зв’язаним договором у випадку згоди страхувальника; адресована до кожного, хто виявить бажання укласти договір, а акцептом – укладення страхувальником договору, на умовах запропонованих страховиком.
удосконалено:
- класифікацію договорів у сфері надання медичної допомоги на договори, які безпосередньо спрямовані на здійснення права на медичну допомогу, зокрема договір про надання медичних послуг, та договори, які опосередковано спрямовані на здійснення права на медичну допомогу (договір страхування медичних витрат).
дістали подальшого розвитку:
- аргументація висловленої в науковій літературі позиції про необхідність створення типових правил добровільного страхування медичних витрат;
- особливості укладення договору про надання медичних послуг у загальному порядку та шляхом приєднання пацієнта до умов, визначених медичним закладом у формулярах чи інших стандартних формах. Обгрунтовується висновок про те, що оферентом, за загальним правилом, в обох випадках виступає медичний заклад, а акцептантом – фізична особа, яка звертається за медичними послугами.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки дослідження можуть бути використані: в законопроектній роботі при розробці відповідних нормативних актів, при викладанні курсів “Цивільне право”, спецкурсу “Медичне право”, при підготовці підручників з курсу “Цивільне право”, написання навчальних посібників з медичного права та медичного страхування, при укладенні договорів про надання медичних послуг, договорів страхування медичних витрат.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка. Положення дисертації висвітлювались у доповідях та повідомленнях здобувача на наукових конференціях: “Проблеми забезпечення конституційних прав громадянина у кримінальному судочинстві” ( м.Львів, 2008 ), “Проблеми здійснення корпоративних прав” (м.Львів, 2008 ).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в п’яти статтях у наукових виданнях, визнаних ВАК України фаховими з юридичних наук.
Структура дисертації зумовлена метою, завданням і логікою дослідження та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 175 сторінок друкованого тексту, а список використаних джерел (199 найменувань) - 13 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Право на медичну допомогу є одним з найважливіших прав, що забезпечують природне існування фізичнох особи і вперше на законодавчому рівні закріплено у ст. 284 ЦКУ.
2. Право на медичну допомогу охарактеризовано через призму цивільних договорів. Такі договори пропонується класифікувати на такі, що безпосередньо (договір про надання медичних послуг) та опосередковано (договір страхування медичних витрат) спрямовані на здійснення права на медичну допомогу.
3. Надано власне визначення медичного страхування, що включає в себе сукупність видів страхування, які передбачають обов’язки страховика по здійсненню страхових виплат в розмірі часткової чи повної компенсації видатків застрахованого, викликаних у зв’язку із зверненням застрахованого до медичного закладу за наданням медичних послуг, включених в програму медичного страхування. Подана детальна характеристика добровільного медичного страхування в Україні і за кордоном.
4. В дисертаційному дослідженні запропоновано наступне визначення договору страхування медичних витрат – це письмова домовленість між страховиком та страхувальником, згідно з якою страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку (певного захворювання) здійснити оплату медичних послуг, які надавались страхувальнику лікувальним закладом, а страхувальник зобов’язаний своєчасно сплачувати страхові платежі.
5. Правовідносини з страхування медичних витрат мають складну структуру. Їх суб’єкти – страховик (юридична особа) і страхувальник (юридична і фізична особа) наділені цілою низкою прав і обов’язків. Фактично кожному праву страхувальника відповідає похідний обов’язок страховика.
6. Доповнити ст. 8 Закону України “Про страхування” такого змісту: “Страховими випадками, з настанням яких страховик здійснює виплату страхового відшкодування за договором страхування медичних витрат є : випадки звернення застрахованої особи під час дії договору до медичного закладу, у зв’язку з раптовим захворюванням, загостренням хронічного захворювання або травмою, отруєнням, наслідками нещасного випадку, та в інших випадках, що охоплюються страховим ризиком, з метою одержання медичних послуг (зокрема, медикаментів та матеріалів, лікування, реабілітації, діагностичного обстеження тощо) у межах та в обсязі певних Програм медичного страхування”.
7. Викласти ст. 28 Закону України “Про страхування” з врахуванням змісту додаткового пункту: “Спеціальними випадками припинення договору страхування медичних витрат є порушення страхувальником (застрахованим) приписів медичного закладу (лікаря), що призвело до погіршення стану здоров’я страхувальника, відмова від запропонованого лікувальним закладом лікування”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Alexia Russo. Новые аспекты в медицинском ассистировании за рубежом // Финансовые услуги. – 2002. - № 7 – 8.
2. Koszegtalvi E.Е. es betegjogi kezikonyv : KJK – Kerszov, Budapest, 2001. – 473 o.
3. Liszewska A. Zgoda pacjenta na zabieg leczniczy//P. P.–W-wa, 1997.-№ 1.–S.36– 48.
4. Markensnein L.F. The codification in the Netherlands of the principal rights of patients: a critical review // Europ. j. of health law. – 1995.- Vol.2, N 1. – P. 33 – 43.
5. Pava H. A betegjokrol. – I resz. // Magyar orvos. – 1995. - № 3 – О. 11.
6. Wladeck B. C., King K. M. Medicare at 30 // JAMA. – 1995. – Vol. 274, № 3. – P. 259 – 267.
7. Акопов В.И. Медицинское право. М., - 2004. – 366c.
8. Акопов В.И., Акопов М.В. нарушение прав пациента: законодательство и медицинская практика//Актуальне проблемы правового регулирования медицинской деятельности: Материалы 1-й ВНК. М., 16.05.2003г. / Под общ. ред. д. ю. н. С. Г. Стеценко. М., 2003. С. 31 – 33.
9. Акопов В.И., Маслов Е.Н. Право в медицине. М.- 2002.-С.35.
10. Амстердамская декларация о политике в области обеспечения прав пациента в Европе//Медицинская этика: сб. документов/под ред. И.В. Островской.- М.- 2001. С.30.
11. Антонов С.В. Цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди здоров’ю при наданні платних медичних послуг: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. К.-2006.
12. Артюнина Г.П. Основы социальной медицины, М. – 2005, С.-188.
13. Балашова Г.В. Право на охрану здоровья и медицинскую помощь в Российской Федерации: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. М.-2002.
14. Балло А.М., Балло А.А. Права пациентов и ответственность медицинских работников за причиненный вред. СПб., 2001.- С. 56.
15. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: монографія.–К.-2006-С. 389.
16. Болотіна Н.Б. Пацієнт: поняття, права та обов’язки // Правова держава. – 2003. – вип. 14.-С.301 – 309.
17. Большая медицинская энциклопедия: В 30-ти т. 3-е изд. – М.: Сов. Энцикл., 1986. – Т. 27. – 1255с.
18. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. – М.-2001.-С.193.
19. Васильева Е.Е. Договор возмездного оказания медицинских услуг по законодательству Российской Федерации: автореф. Дис. …канд. Юрид. Наук / Е.Е. Васильева. – Томск, 2004.- С.7.
20. Власов В.В., Гриценко В. Р., Зайцева И. А. и др. Ваши права при получение медицинской помощи. М., 1999.- С.34.
21. Волинець Т.В. Загальна характеристика цивільно-правових засобів здійснення права на медичну допомогу // Право України. - 2007 . - №9 – С.100 – 103.
22. Воробйова Т.В. Договір добровільного страхування медичних витрат як новий інструмент страхового ринку // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 3. – С.48 – 51.
23. Воробйова Т.В. Право на медичну допомогу в системі особистих немайнових прав фізичної особи // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2006. Випуск 42. С.184 – 190.
24. Вуори З.В. Обеспечение качества медицинского обслуживания // Европейское бюро ВОЗ, Копенгаген, 1985. – 178с.
25. Галкин Р.А., Тооп Р., Иванова А.В., Мовшович Б.Л. Организация общей врачебной практики. Самара, 1997. - С. 92.
26. Гладун З. Заклад охорони здоров’я: основи правового статусу // Право України. – 2003. - № 6. – С.100 – 105.
27. Глебов В.П. О медицинском страховании во Франции // Финансы. – 1992. - № 2. – С. 42 – 44.
28. Говорушко Т.А. Страхові послуги, К.- 2005. – 397c.
29. Головченко В., Грузова Л. Лікарська таємниця як медико-правова проблема // Юридичний вісник України. – 2001. – 21 – 27 липня.
30. Горбач Л.М. Страхова справа, К.- 2003, - С.86 – 106.
31. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11.
32. Давидова Н.А. Особисті немайнові права. К.: Ін Юре, 2008, - С.98.
33. Дванадцять принципів надання медичної допомоги у будь-якій національній системі охорони здоров’я від 1963 року // Права людини в системі взаємовідносин “лікар-пацієнт” в відкритому суспільстві. Серія бібліотека сімейного лікаря. Вип. 1. – К.: Медицина України, 2000.
34. Декларація про політику в царині дотримання прав пацієнтів в Європі, затвердженої на Європейській нараді прав пацієнтів в 1994 р. // Права людини в системі взаємовідносин “лікар-пацієнт” у відкритому суспільстві / Авт. – уклад. Т.К. Набухотний, В.П. Павлюк, Т.С. Макієнко, Ю.М. Скалецький. – К.: Телеоптик, 2000. – 219с.
35. Дзера О.В., Кузнецова Н.С. Цивільне право України. – К., 2001.- С.398.
36. Договір про надання медичних послуг http:// www.intersono.com.ua.
37. Договір про надання медичних послуг // http://www.medkontakt.com.ua.
38. Договір про надання медичних послуг // http://www.medcenter.nau.edu.ua.
39. Дргонец Я., Холлендер П. Современная медицина и право. – М.: Юрид. лит., 1991. – 134с.
40. Ефимов С.Л. Єкономика и страхование: Єнциклопедический словарь. М.,1996.
41. Європейська конвенція з прав людини / Пер. з англ., Є.М. Вишневського – К.: УПФ, 1995. – 38 с.
42. Єрмилов В.С. Медицинское право. М. 1999, - С.56.
43. Жакенов В.А. Личные неимущественные права в советском гражданском законодательстве: Автореф. дис. канд. юрид. наук / Институт государства и права АН СССР. – М., 1984. – С.9.
44. Загальна Декларація прав людини // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. – №5. - 283 с.
45. Заїка Ю.О. Страхове право, К.- 2004.-182 с.
46. Закон України від 01.06.2000 р. “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // ВВР України. – 2000. - №36. – С.29.
47. Закон України від 02.10.1992 р. “Про інформацію”//ВВРУ.–1992.-№ 48.- С.650.
48. Закон України від 19.11.1992 р. “Основи законодавства України про охорону здоров’я” // ВВР України. – 1993. - №4. – C. 19.
49. Закон України від 06.05.1993р. “Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій” // № 24. - С.259.
50. Закон України від 12.07.2001р. “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // ВВР України. – 2002. - №1. – С. 1
51. Закон України від 12.05.1991р. “Про захист прав споживачів” //ВВР УРСР. – 2006. - № 30. – С.379.
52. Закон України від 16.07.1999р. “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” // ВВР України. – 1999. - № 41. – С.377
53. Закон України від 19.09.1991р. “Про господарські товариства” // ВВР України. – 1991. - № 49. – С. 682
54. Закон України від 05.11.1991р. “Про прокуратуру” // ВВР України. – 1991. - № 53. – С.793.
55. Закон України від 26.04.2001р. “Про охорону дитинства” // ВВРУ. – 2001. № 30. - С.142.
56. Закон України від 04.04.1996р. “Про лікарські засоби” // ВВР України. – 1996. – № 22. – С.86.
57. Закон України від 07.03.1996р. “Про страхування” // ВВР України. – 1996. - №18. – С.78.
58. Закон України від 15.05.2003 р. “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”// ВВР України. – 2003. - №31-32. – С.263.
59. Законодавство України про охорону здоров’я (коментарі та постатейні матеріали). – К.: Атака, 2000. – 256с.
60. Зелінський А.М. До питання про поняття “пацієнт” // Університетські наукові записки. – 2006. - №2 (18). – С.143.
61. Иоффе О.С. Советское гражданское право. - Л.: ЛГУ, 1961. – С.428.
62. Калмыкова Ю.Х. Советское гражданское право. – М.: Знание, 1991. - С.30.
63. Ковалевский М.А. Правовые проблемы оказания платной медицинской помощи // Кодекс-Info. 2002. № 9. - С.72.
64. Коган В.Л. Правовые аспекты охраны здоровья // НТР, здоровье, здравохранение. – М.-1984. – С.187.
65. Козуліна С. Проблемні питання законодавчого регулювання прав неповнолітніх осіб у сфері охорони здоров’я // Право України 2007 р. – № 2. С. 134 – 136.
66. Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини від 04.04.1997 р. [Електронний ресурс ] // Законодательство Украины .- Электронные данные. – К., 2004.- №6. – 1 электрон. опт. диск.
67. Конвенція про права дитини // Міжнародні документи ООН з питань прав людини. – К.: УПФ, 1995. – 31с.
68. Кони А.Ф. К материалам о врачебной тайне//Врачебное дело.–1928.-№ 6.–С.10.
69. Конституція України. Коментар основних положень, К. – 2006 р. - С.17.
70. Конституція України від 28.06.1996р. // ВВРУ. – 1996. - № 3.
71. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України, затверджена Указом Президента України від 07.12.2000 р. № 1313/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 49. - Ч.1 – С.2116.
72. Корчевна Л.О. Компенсація моральної шкоди, завданої порушенням особистих немайнових прав, у цивільному праві України: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Х., 1998. - С.77.
73. Косолапова Н.В. Правовые основи здравохранеия: Курс лекцій. О.-2000.-С.68.
74. Костюченко О. Правове регулювання праці лікарів: теоретико-інституціональний аналіз // Право України 2007 р. - № 2. - С.128 – 130.
75. Красавчикова Л.О. Право на жизнь // Вестник гуманитарного университета. – Серия Право”. – 1996. - №1.- С.25-32.
76. Красавчикова Л.О. Личная жизнь граждан под охраной закона. М.-1983. – 160с.
77. Красавчикова Л.О. Понятия и система личных, не связаных с имущественными правами граждан (физических лиц в гражданском праве Российской Федерации) : Дис. … уч. степ. док. юр. наук. – Екатеринбург: Уральськ. гос. юрид. акад., 1994. – 490с.
78. Кренстон М. Права человека. Документы о правах человека. – Paris, 1975. – С. 43 – 45.
79. Крилова О.В. Цивільно-правове регулювання відносин по наданню медичної допомоги: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 03/ Одеська національна юридична академія. – О.-2006. – С.8.
80. Кузьминых Е. Бесплатные медицинские услуги как форма возмездных отношений // Рос. юстиция. 2002. № 12. - С.28.
81. Кутузов И.Н. Риски в медицинском страховании // Медичне страхування. – 1994.- С.3.
82. Леонтьев О.В., Колкутин В.В., Леонтьев Д.В., Гурова Е.В. Врач и закон. М., 1999.
83. Леонтьев О.В. Медицинская помощь: права пациента, СПб. – 2002. - С.19.
84. Линькова И.В., Габуева Л.А. Добровольные види страхования в здравохранении: организация , право, економика. М.2001. – 345с.
85. Лисицин Ю.П., Стародубцев В.И., Савельева Е.Н. Медицинское страхование. М., 1995. –141с.
86. Лисицин Ю.П., Отдельнова К.А. К вопросу о показаниях качества медицинской помощи // Здр. Рос. Федерации. – 1990. - № 11. – С.3.
87. Лопатенко Г.Я. Медицинское страхование и платные услуги. СПб.,2005. - С.50
88. Лопатенко Г.Я. Качественная медицинская помощь. СПб.,2005. – 159 с.
89. Лопатенко Г.Я. Права пациента. СПб.,2005. – 159с.
90. Лопатин В.Н. Правовая охрана и защита прав на тайну // Юридический мир. 1999.- № 4, № 5/6, № 7.
91. Макарова Т.Н., Кричагин В.И., Мыльникова И.С., Индейкин Е.Н. Цены на медицинские услуги (из серии “Страхование здоровья: преимущества и недостатки”). - М.: Прогресс, 1993.- 367с.
92. Малахова Н.Г. Маркетинг медицинских услуг.– М. Книжный мир, 1998.–С.55.
93. Малеена М.Н. Человек и медицина в современном праве. – М. – 1995.-С. 37.
94. Майданик Р.А. Аномалії в цивільному праві України. К.– Юстиніан.2007.-909с.
95. Малеин Н.С., Малеина М. Н. Закон и охрана здоровья граждан . М., 1986.
96. Малеина М.Н. О праве на жизнь // Советское государство и право.- 1992.- №2.- С.50-59.
97. Малеина М.Н. Защита личных неимущественные прав советских граждан. – М.: Знание, 1991. – С.25.
98. Малеина М.Н. Гражданско-правовой договор на оказание медицинской помощи. – Правоведение. – 1989. - №2. – С.30.
99. Мартьянова Т.С. Страхования жизни и здоровья по договорах.–М.- 1980.– С.65.
100. Мамутов В.К. О соотношении понятий компетенции и правоспособности// Правоведение. – 1965.-№4. – С.62.
101. Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н.Б. Болотіна. – К.: Видавничий Дім ”Ін Юре”, 2001. – 410с.
102. Мейер Д.И. Русское гражданское право. – М., 1997. – С.319.
103. Мельничук О.С. Словник іншомовних слів. – К. 1977. - 773с.
104. Миронов А.А., Таранов А.М., Гейда А.А. Медицинское страхование. – М.:Наука, 1994. – 312с.
105. Міжнародна клятва лікаря від 1948 року // Права людини в системі взаємовідносин “лікар-пацієнт” в відкритому суспільстві. Серія бібліотека сімейного лікаря. Вип. 1. – К.: Медицина України, 2000.
106. Міжнародна конвенція з прав людини у сфері медицини (1988 р.).
107. Міжнародний кодекс медичної етики від 1949 року // Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н. Болотіна. – К.: Ін Юре, 2001 – 412с.
108. Мних М.В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика. – К. : Знання України, 2006. -283с.
109. Москаленко В.Ф. Нормативно-правова база – основа діяльності медичних установ та закладів. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000. - № 7. – С.6.
110. Мулька О. Довідник сімейного лікаря. – Львів. ”Медична газета України”, 1996. – С.181.
111. Наказ МОЗ України від 01.11.2000р. Затверджена “Інструкція про проведення клінічних випробувань лікарських засобів і експертизи матеріалів клінічних випробувань” // Офіційний вісник України. – 2000. - № 47.- С.2050.
112. Наказ МОЗ України від 19.12.1998 р. № 359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” // Офіційний вісник України. – 1998. - № 3. – С.127.
113. Наказ МОЗ України від 28.10.2002р. № 385 “Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою” // Офіційний вісник України. – 2002. - № 46. – С.2116.
114. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України, за редакцією доктора юридичних наук, професора В.М. Коссака, К.- 2004.-975с.
115. Немецкая система соціального страхования // Медицина.– 1994. - № 2. – С.7–8.
116. О медицинском страховании граждан в РФ: Закон 28.06.1991 г.//Ведомости Сьезда народных депутатов и Верховного Совета РФ–1991.-№ 4.-С.920.
117. Овчаров В.К., Марченко А.Г. Крихкий Е.И., Тищук Е.А. Об использовании стандартизации учреждения здравохранения // Сов. Здравохранение. – 1991. - № 5. – С. 5 – 9.
118. Основы законодательства РФ об охране здоровья граждан от 22 июля 1993 года (в ред. от 02 марта 1998 г.) // Правовые основы медицинской деятельности: справочно-информационное пособие. – СПб., 1993.
119. Павлов Н.В. Права пациентов в Основах законодательства Российской Федерации об охране здоровья граждан: проблемы правового регулирования // Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности. Материалы 2-й Всероссийской научно-практической конференции. – М.: Издательская группа “Юрист”, 2004. – C.195.
120. Певзнер А., Савушкин В. Медицинское страхование // Вопросы экономики –1991. №11. – С.81-82.
121. Петров Д. А. Страховое право. Спб.2000. – С.26.
122. Пищита А.Н., Гончаров Н.Г., Ерофеев С.В. Права пациентов и информированное согласие // Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности: Материалы 1-й Всероссийской научно-практической конференции. Москва, 16 мая 2003 г. / Под общ. ред. д. ю. н. С. Г. Стеценко. – М., 2003. – С.83 – 84.
123. Плиса В.Й. Страхування, К.- 2005. – 391с.
124. Плиса В.Й. Проблеми розвитку медичного страхування в Україні // Перехідна економіка: проблеми теорії і практики. Науковий збірник // За ред. З. Г. Ватаманюка. – Львів: Інтереко, 1999. – С.154 – 158.
125. Победоносцев К.П. Курс гражданського права. – Ч. 3: Договоры и обязательства. – СПб.-1890. – С.570.
126. Понимают ли пациенты врача? // Врач. 1992. - № 5. - С.34.
127. Попов В.Л., Попова Н.П. Правовые основы медицинской деятельности: Справочно-информационное пособие. СПб., 1999.
128. Постанова КМУ від 11.07.2002р. №955 “Про затвердження Програми подання громадянам гарантованої державної безоплатної медичної допомоги”. - Офіційний Вісник України. – 2002. - №28. – С.1324.
129. Постанова КМУ від 17.09.1996р. №1138 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти”. - Офіційний Вісник України. – 1997. - №20. – с.74.
130. Постанова КМУ від 15 липня 1997 року № - 765 “Про затвердження Порядку державної акредитації закладів охорони здоров’я”.
131. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 01.04.1994 р. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини: // Право України. – 1994. - № 5-6.
132. Постанова Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 р.- № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: // Бюлетень законодавства і юридичної практики України – К.: ЮРІНКОМ, 1995. - № 1. – С. 310 – 327.
133. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 “Про судову практику в справах про застосування моральної (немайнової) шкоди” // Бюлетень законодавства і юридичної практики. – 2003. - № 3.– С. 369.
134. Правила добровільного медичного страхування акціонерної страхової компанії ЗАТ “Остра-Київ”// http://project.ukrinform.com/ostra-k.shtml.
135. Правила добровільного медичного страхування страхової компанії ЗАТ “Універсальна”// http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/doccatalog/document?id=75411.
136. Правила добровільного страхування медичних витрат страхової компанії// http://www.kep.com.ua/ukr/doc/dmv.doc.
137. Правила добровільного страхування медичних витрат страхової компанії “УкрПрофПоліс”//http://insurhouse.com/ru/content/download.doc.
138. Правила страхування медичних витрат страхової компанії ЗАТ “Аска”// http://www.askods.dn.ua/contacts.html.
139. Прасов О.О. Право на медичну допомогу та його здійснення: автореферат дис. кан. юрид. наук, 2007. – С.5.
140. Про затвердження Інструкції про проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань та Типового положення про комісію з питань етики від 1 листопада 2000 року № 281 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 47. - С.2050.
141. Про порядок проведення атестації лікарів: Положення затверджене наказом МОЗ України від 19.12.1997 р. № 359 // Офіційний вісник України. – 1998. – 3/1998.
142. Рабінович П.М. Право людини на компенсацію моральної шкоди // Юридичний вісник України.- 2002. – 15-19 січня.- С.1, 4.
143. Рабінович П.М. Права людини та їх юридичне забезпечення (основи загальної теорії права і держави). – К.: НОК ВО., 1992. – 100 с.
144. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. М., Л., 1947. – С.189-190.
145. Резникова В. Право дюдини на інформацію про стан здоров’я // Право України. - 2004. - № 9. – С.36 – 39.
146. Реріхт А.А. Права пациента и юридическая ответственность в медицинском праве/ Современное медицинское право. М.-2003.- С.181.
147. Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1998р. – Офіційний вісник України. – 1999. - №1. – С.8-12.
148. Рішення Конституційного Суду України від 29.05.2002р. у справі №1-13/2002– Офіційний вісник України. – 2002. - №23. – С.1122
149. Ромовська З.В. Личные неимущественные права граждан СССР: Дис. канд. юрид. наук. – К., 1968. – С.29-30.
150. Рудень В. В. Страхова медицина і медичне страхування, Л.- 1999. – 305с.
151. Ручка О. Права пациента на медицинскую помощь надлежащего качества // Юридическая Практика. – 2003. – № 52 (314). – С.11.
152. Рясенцев В.А. Советское гражданское право.– М.: Юрид. лит.,1986. – С.186.
153. Савицкая А.Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием. – Львов: Вища школа, 1982. – 195с.
154. Савицька А.М. Майнова відповідальність за ушкодження здоров’я і заподіяння смерті. – Львів, 1956. – С.4.
155. Світовий досвід та концептуальні моделі страхової медицини // Ердманіс Д.Ф., Няньковский С.Л., Ладний А.Я. та ін. – Львів, 1992. –75с.
156. Сенюта І.Я. Медична таємниця: медико-правові аспекти // Життя і право. – 2005. - № 1. – С.43 – 49.
157. Сенюта І.Я. Система прав громадян України у сфері охорони здоров’я // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2003. Випуск 38. С.8 - 13.
158. Сергеев Ю.Д. Професия врача: юридические основы. К., 1988. – 208 с.
159. Серебровський В.И. Избранные труды по наследственному и страховому праву. – М., 1997. – С.505 - 508.
160. Силуянова И.В. “Патернализм” и “информированное согласие”: этическое и правовое регулирование отношений врач-пациент // Медицинское право. – 2005 р. - № 2 ( 10 ). – С.15 – 18.
161. Сисоєнко М.І. Право на медичну допомогу // Держава і право. – Випуск 12. – 2001. – С.308 – 309.
162. Скомороха В. Права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування та конституційне правосуддя // Право України. – 2002. - № 6. – С.3 – 9.
163. Смотров О.І. Договір щодо оплатного надання медичних послуг // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Національний університет внутрішніх справ. –Х., 2003. – 18с.
164. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – М.: Советская энциклопедия, 1986 р. – С.978.
165. Современное медицинское право под ред. Дубовик О.Л., Пиваров Ю.С. и другие.- М. – 2003. – 471с.
166. Соловйов А.В. До питання співвідношення права людини на життя та права на охорону здоров’я і медичну допомогу // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 10. – С.38 – 40.
167. Справа № 2-947/03 від 12.12.2003 р. // Архів Личаківського райсуду м.Львова.
168. Справа №2-413 від 2007 р. // Архів Личаківського райсуду м.Львова.
169. Справа 15/1// Архів Автозаводського райсуду м.Полтави.
170. Старченко А.А. Руководство по защите прав пациентов. Спб. 2002.
171. Стефанчук Р.О., Зелінський А.М. Право на здоров’я як особисте немайнове право фізичних осіб // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2003 р. - №2 (6). – С.44.
172. Стефанчук Р.О. Особисті немайнові права фізичних осіб у цивільному праві (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): Монографія, 2007. - 625с.
173. Стеценко С.Г. Медицинское право, СПб.: Узд – во Юридический центр Пресс, 2004. –570с.
174. Стеценко С.Г. Трансплантація органов и тканей человека (теоретико-правовой аспект): Автореф. дис. канд. юрид. наук. СПб., 1998.
175. Стеценко С. Г. Право и медицина: проблемы соотношения. М., 2002. – с.
176. Страхова медицина в Україні // Закон і Бізнес. – 1994. - № 36.
177. Страховая медицина – это товарно-рыночное отношения в области здравохранения // Здрав. Белорусси. – 1990. - № 10. – С.24.
178. Суховерхий В.Л. Гражданско-правовое регулирование отношений по здравохранению // Советское государство и право. – 1975. - № 6. – С.108.
179. Суховерхий В.Л. Личные неимущественные права граждан в советскомгражданском праве: Автореф. Дис. канд. юрид. наук. – Свердловськ, 1970. – С.8 – 9.
180. Тихомиров А.А. Медицинское право: практическое пособие, М., 1998. – С.26.
181. Тихомиров А.В. Организационные начала публичного регулирования рынка медицинских услуг. М., 2001. - С.33–35.
182. Указ Президента від 28.01.1999 р. “Про заходи щодо поліпшення функціонування закладів охорони здоров’я в сільській місцевості” № 95/99.
183. Указ Президента України від 07.12.2000 р. №963/2000 “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України”.
184. Уманцив Ю. Медицинское страхование: опит, проблемы, перспективы // Финансовая тема. – 1998. № 6 – 7.-С.85 – 91.
185. Урядовий кур’єр від 7 березня 2007.
186. Федорова М. Ю. Медицинское право, М.- 2004. –318с.
187. Флейшиц Е.А. Общин начала собственности// Советское государство и право.-1962.-№3.-С.51-56.
188. Фогельсон Ю.Б. Комментарий к страховому законодательству.М.,2000.–С.195.
189. Хлявіч Л. Медичне страхування.// Страхова справа – 2002. - №3 – С.17.
190. Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар. Частина перша за редакцією Я.М. Шевченко., К., 2004. – 701c.
191. Чорнооченко С.І. Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне існування фізичних осіб в Україні. Автореф. Дис. … канд. юрид. наук. – Х., 2000. – 20с.
192. Чубаков Г.Н. Стратегия ценообразования в маркетинговой практике предриятия. М., ИНФА – М.-1996 г. – С.67.
193. Шамов И.А. Врачебная тайна // Советская медицина.– 1941. - № 3. С.101.
194. Шихов А.К. Страховое право: Учебное пособие. – М., 2003. – С.114.
195. Шімон С.І. Відшкодування моральної шкоди в проекті Цивільного кодексу України // Право України. – 1997. - № 10. – С.26.
196. Щукін О.С. Правовий статус медичних працівників за трудовим законодавством України: Автореф. дис. …канд.юрид.наук.-Одеса.-2005.
197. Юрій С. І. Соціальне страхування, К. – 2006. - 462c.
198. Яремко О.В. Санкції за порушення особистих немайнових прав // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2004. - № 1 ( 14 ). – С.324 – 329.
199. Ярошенко К.Б. Жизнь и здоровье под охраной закона. М.-1990. - С.29.