СПАДКОВИЙ ДОГОВІР В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..... 3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ…………………………….. 10

1.1. Становлення інституту спадкового договору .……………………..10
1.2. Поняття та ознаки спадкового договору……………………………32

Висновки до Розділу І……………………………………………….........53

РОЗДІЛ ІІ. CТОРОНИ, ЗМІСТ ТА УКЛАДЕННЯ
СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ…………………………….56

2.1. Сторони спадкового договору ……………………………………...56
2.2. Зміст спадкового договору ……………………….............................77
2.3.Укладення спадкового договору .…………………………………..100

Висновки до Розділу ІІ…………………………………………………..113

РОЗДІЛ ІІІ. ЗМІНА ТА ПРИПИНЕННЯ
СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ…………………………..117

3.1. Зміна спадкового договору…………………………………………117
3.2. Розірвання спадкового договору …………………………………. 130
3.3. Інші підстави припинення спадкового договору……...................152

Висновки до Розділу ІІІ…………………………………………………170

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.…………………………... 185

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Становлення в Україні ринкових економічних відносин зумовлює необхідність кардинального реформування як цивільного законодавства в цілому, так і окремих його складових, зокрема договірних відносин, які в сучасних умовах мають слугувати вдосконаленню цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
Цивільний кодекс України передбачає низку нових інститутів, раніше не відомих цивільному законодавству України, серед яких, зокрема, й інститут спадкового договору, навколо якого виникає багато проблем, пов’язаних із внутрішньою суперечністю норм, які регулюють даний інститут, та їх практичною реалізацією.
Багато дискусійних питань виникає, коли йдеться про місце спадкового договору в структурі ЦК України. Очевидно, що як і будь-який інший договір, спадковий договір, у випадку його укладення, передбачає виникнення певних зобов’язань між його сторонами. Законодавець визначив за доцільне включити спадковий договір до Книги шостої, що регламентує спадкові відносини, тим самим констатуючи його тісний зв’язок із спадкуванням. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність визначення правової природи спадкового договору, встановлення його специфічних ознак.
У дисертаційній роботі, присвяченій дослідженню інституту спадкового договору (С.В. Мазуренко) розглядалися питання правової характеристики спадкового договору як підстави виникнення договірних відносин, досліджувалося питання предмету спадкового договору, його суб’єктного складу, порядку укладення, виконання та розірвання. Однак поза увагою залишилися питання щодо поняття спадкового договору, його змісту, не досліджено спеціальних підстав припинення спадкового договору та ін. Окремі питання, які стосуються спадкового договору, досліджувалися також у працях В.В. Васильченка (питання юридичної сутності інституту спадкового договору та його вдосконалення в рамках цивільного законодавства України), З.В. Ромовської (питання загальної характеристики спадкового договору, особливостей суб’єктного складу та змісту спадкового договору), С.Я. Фурси, Є.І. Фурси (питання правової природи та практики застосовування норм, які регулюють інститут спадкового договору, органами нотаріату; змісту, форми та особливостей укладення спадкового договору залежно від виду майна, що передається у власність, а також питання суб’єктного складу спадкового договору), Ю.О. Заіки (питання загальної характеристики інституту спадкового договору).
Однак практика, яка вже склалася за останні роки, потребує докладнішого вирішення питань, пов’язаних із виконанням спадкового договору, його розірванням, правовими наслідками неналежного виконання спадкового договору та ін.
Дослідження зазначених питань має важливе значення для вдосконалення цивільного законодавства України та відповідає потребам практики. Все це обумовлює актуальність теми, за якою виконана кандидатська дисертація.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках теми науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка на 2005-2008 роки "Проблеми вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України" (номер державної реєстрації роботи 0105U004945).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є цивільно-правова характеристика спадкового договору як інституту договірного права, а також визначення його юридичної природи, змісту та правового статусу сторін спадкового договору, підстав його припинення та особливостей правового регулювання відносин, які виникають на підставі цього юридичного факту.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:
- дослідити виникнення і розвиток спадкового договору;
- визначити сутність спадкового договору;
- уточнити коло осіб, які можуть бути відчужувачем та набувачем у спадковому договорі, та проаналізувати положення цивільного законодавства щодо особливостей укладення спадкового договору за участю подружжя;
- визначити зміст спадкового договору;
- розкрити порядок укладення спадкового договору;
- дослідити підстави припинення спадкового договору.
Об’єктом дослідження є правові відносини, які виникають у зв’язку з укладенням, виконанням та припиненням спадкового договору.
Предметом дослідження є спадковий договір як правова форма передання майна у власність після смерті відчужувача.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи.
Діалектичний метод пізнання супроводжував весь процес дисертаційного дослідження і дозволив розглянути тенденції розвитку інституту спадкового договору у цивільних правовідносинах.
Методи аналізу та синтезу використовувалися у зв’язку з формулюванням поняття спадкового договору.
Історико-правовий метод використовувався при дослідженні процесу виникнення, розвитку та становлення інституту спадкового договору, формально-юридичний – при аналізі змісту правових норм, що регулюють відносини, які виникають у зв’язку з укладенням спадкового договору. Порівняльно-правовий метод дослідження був застосований при порівнянні цивільного законодавства України та зарубіжного законодавства у сфері правового регулювання інституту спадкового договору.
Теоретичну основу дослідження склали положення, викладені у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: М.М. Агаркова, Б.С. Антимонова, М.І. Брагінського, Г. Брокса, Ф. Вайлєра, В.В. Васильченка, В.В. Вітрянського, Ф.І. Гавзе, К.А. Граве, С.А. Денисова, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Ю.О. Заіки, О.С. Іоффе, Ю. Калєрта, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, В.І. Курдиновского, Л.А. Лунца, В.В. Луця, А.В. Луць, Д. Ляйпольда, С.В. Мазуренко, Й. Майєра, І.Б. Новицького, Д. Нолтінга, О. Огоновського, З.В. Ромовської, В.І. Серебровського, О.П. Сергєєва, Є.О. Суханова, Ю.К. Толстого, С.Я. Фурси, Є.І. Фурси, Р.О. Халфіної, Є.О. Харитонова, Б.Б. Черепахіна, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершенєвіча та ін.
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали судової практики вирішення спорів, пов’язаних зі спадковим договором: 6 справ, розглянутих судами Черкаської, Херсонської, Донецької, Полтавської областей, а також Верховним Судом України у 2007 році, які розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації проведено комплексне наукове дослідження спадкового договору на основі положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16 січня 2003 року, та інших нормативно-правових актів. За результатами проведеного дослідження сформульовано основні науково-теоретичні положення та пропозиції, які виносяться на захист:
1. Одержали подальший розвиток теоретичні положення щодо сутності спадкового договору. Всупереч своїй назві, спадковий договір, який одержав правове регулювання у Гл. 90 ЦК України, не передбачає переходу майна від відчужувача до набувача в порядку спадкування. До спадкового договору не застосовуються норми спадкового права. Сутність спадкового договору згідно ЦК України як інституту договірного, а не спадкового права проявляється в тому, що за таким договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя, але із набуттям набувачем права власності на майно після смерті відчужувача.
2. Запропоновано авторське визначення спадкового договору: "За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати передбачені договором дії на користь другої сторони (відчужувача) або визначеної ним особи, а після смерті відчужувача набуває право власності на його майно".
3. Зроблено висновок, що відчужувачем у спадковому договорі може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа.
4. Обґрунтовано положення про те, що набувачем у спадковому договорі може бути повнолітня дієздатна фізична особа, кілька фізичних осіб, які у випадку укладення спадкового договору є солідарними боржниками і після смерті відчужувача набувають майно на праві спільної сумісної власності, або юридична особа.
5. Уточнено, що предметом спадкового договору може бути рухома чи нерухома річ, яка визначена індивідуальними ознаками і належить відчужувачеві на праві власності.
6. Доведено, що обов’язки набувача за спадковим договором можуть полягати у вчиненні будь-яких дій майнового чи немайнового характеру, визначених на розсуд сторін і погоджених ними, за винятком дій, які передбачають одноразову сплату набувачем грошової суми еквівалентної вартості майна, визначеного спадковим договором, а також передання у власність відчужувачеві майна в обмін на майно, яке є предметом спадкового договору.
7. Вперше обґрунтовано позицію про те, що з метою захисту інтересів набувача як сторони спадкового договору необхідно передбачити у законі обов’язки відчужувача щодо збереження майна, визначеного спадковим договором, які полягають у тому, що відчужувач зобов’язаний належним чином утримувати майно, визначене спадковим договором, не допускаючи його погіршення, а також без згоди набувача не передавати майно, визначене спадковим договором, в користування іншим особам, якщо договором не встановлено інше. У разі невиконання чи порушення відчужувачем цих обов’язків набувач має право вимагати відповідного зменшення обсягу його обов’язків.
8. Зроблено висновок про те, що з метою уникнення порушення прав набувача і зловживань з боку відчужувача, необхідно поставити невиконання останнім обов’язків за спадковим договором як підставу звернення відчужувача до суду з вимогою про розірвання спадкового договору в залежність від певних умов. Пропонується передбачити, що відчужувач може вимагати розірвання спадкового договору судом у разі невиконання набувачем своїх обов’язків протягом трьох місяців з моменту настання строку виконання.
9. Вперше обґрунтовано, що, зважаючи на особливість спадкового договору, пов’язану із моментом набуття набувачем права власності на майно відчужувача, замість права вимагати розірвання спадкового договору набувачем доцільніше буде закріпити в законі право набувача в будь-який час до моменту смерті відчужувача відмовитися від спадкового договору. У цьому разі набувач не має права вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов’язанням до моменту відмови від договору.
Практичне значення одержаних результатів визначається новизною одержаних результатів, які можуть бути використані для подальших наукових досліджень, вдосконалення національного законодавства стосовно регулювання відносин, які виникають на підставі спадкового договору, а також для підготовки підручників і навчальних посібників для студентів юридичних факультетів, викладання курсу "Цивільне право України". Сформульовані теоретичні положення та практичні рекомендації можуть застосовуватись у діяльності органів нотаріату при укладенні та припиненні спадкових договорів, а також у процесі розгляду судами відповідних категорій справ.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства України оприлюднено у повідомленнях та доповідях на ІІ міжвузівській науково-практичній конференції "Актуальні питання реформування правової системи України" (м. Луцьк, 27-28 травня 2005 р.), українсько-німецько-польському семінарі "На півдорозі" (м. Краків, 19-22 січня 2006 р.), ХІІ регіональній науково-практичній конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (м. Львів, 9-10 лютого 2006 р.), І Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (м. Одеса, 24-25 лютого 2006 р.), IV Міжнародній науково-методичній конференції "Римське право і сучасність" (м. Одеса, 19-20 травня 2006 р.), ХІІІ регіональній науково-практичній конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (м. Львів, 8-9 лютого 2007 р.), ІІ Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (м. Одеса, 30-31 березня 2007 р.), ХІV регіональній науково-практичній конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (м. Львів, 6 лютого 2008 р.).
Результати наукового дослідження неодноразово обговорювалися на засіданні кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Основні результати наукового дослідження висвітлено у 10 публікаціях, зокрема – 3 фахових, 7 – тез конференцій.
Структура дисертаційної роботи обумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 199 сторінок, з них 15 сторінок займає список використаних джерел (172 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі одержаних у процесі дисертаційного дослідження результатів були сформульовані такі найбільш важливі висновки:
1. Спадковий договір є надбанням німецького національного права, в рамках якого він виник та отримав свій подальший розвиток і утвердження. У своєму розвитку спадковий договір налічує три історичні типи, критерієм визначення яких є його предмет.
2. Згідно доктрини німецького спадкового права спадковий договір має подвійну правову природу: з одного боку, він є розпорядженням на випадок смерті, а отже й однією з підстав спадкування. З іншого боку, він є договором, тобто домовленістю сторін про встановлення права спадкування на користь певної особи, що спричинює неможливість його односторонньої зміни чи скасування. Зважаючи на це, спадковий договір згідно доктрини німецького спадкового права характеризується такими ознаками: 1) є двостороннім правочином, тобто договором, що спричинює неможливість його односторонньої зміни чи скасування; 2) є розпорядженням на випадок смерті; 3) предметом такого договору є право спадкування; 4) є однією із підстав спадкування, тобто правонаступництва універсального.
3. Спадковий договір був відомий і застосовувався на території України задовго до появи його законодавчого регулювання у Гл. 90 ЦК України, з поширенням у 1811 році дії положень ЦК Австрії на території західноукраїнських земель, які перебували у складі Австрійської монархії, аж до 1933 року, коли почав діяти польський кодекс зобов’язань. Згідно тоді чинного законодавства спадковий договір був однією з підстав спадкування, поряд із заповітом та законом, і вважався чинним лише за умови укладення його між подружжям. Сучасне правове регулювання інституту спадкового договору в Україні кардинально відрізняється від його правового регулювання за часів перебування західноукраїнських земель у складі Австрійської монархії. Жодне з цих положень не було запозичене законодавцем при розробленні інституту спадкового договору.
4. Всупереч своїй назві, спадковий договір, який одержав правове регулювання у Гл. 90 ЦК України, не передбачає переходу майна від відчужувача до набувача в порядку спадкування в силу відсутності необхідної для цього сукупності юридичних фактів – юридичного складу спадкового правонаступництва, хоча момент переходу права власності на майно від відчужувача до набувача й визначається моментом смерті відчужувача. Тому до спадкового договору не застосовуються норми спадкового права. А це означає, що немає жодних підстав для розміщення правових норм, що регулюють інститут спадкового договору, в Книзі шостій ЦК України, присвяченій спадковому праву.
5. Сутність спадкового договору як інституту договірного, а не спадкового права проявляється в тому, що за таким договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя, але із набуттям набувачем права власності після смерті відчужувача взамін вчинення набувачем певних дій.
6. Спадковий договір є двостороннім, відплатним та консенсуальним договором.
7. Законодавче формулювання поняття спадкового договору, викладене у ст. 1302 ЦК України, має низку недоліків змістовного характеру, пов’язаних, насамперед, з використанням законодавцем некоректних термінів, таких як "розпорядження відчужувача", а також словосполучення "і в разі його смерті", що в свою чергу зумовлює численні непорозуміння та протиріччя і суперечить загальним засадам договірного права.
8. Норма ч. 2 ст. 1307 ЦК України втрачає своє правове значення, оскільки майно, визначене спадковим договором, не включається до складу спадщини. Спадковий договір і заповіт згідно цивільного законодавства України є різноплановими явищами: між ними немає нічого спільного, крім розміщення у Книзі шостій ЦК України – "Спадкове право", що стосовно спадкового договору безпідставно вказує на спадкування. А отже заповіт і спадковий договір не можуть суперечити один одному, навіть якщо вони й стосуються одного і того ж майна.
9. Визначаючи коло осіб, які можуть бути відчужувачем у спадковому договорі, законодавець відходить від традиційного критерію, що кладеться в основу визначення сторін цивільно-правового договору, а саме – поділу осіб на фізичних та юридичних, акцентуючи в даному випадку увагу на цивільному стані таких осіб – перебуванні чи не перебуванні у шлюбі, що є непотрібним з огляду на положення ст. 1306 ЦК України, яка вказує, що відчужувачем у спадковому договорі може бути в тому числі й подружжя. При такому формулюванні поза увагою залишається питання про те, що відчужувачем у спадковому договорі не може бути юридична особа.
10. Відчужувачем у спадковому договорі може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа.
11. Набувачем у спадковому договорі може бути повнолітня дієздатна фізична, кілька фізичних осіб, в тому числі й подружжя, або юридична особа. Якщо набувачем є кілька фізичних осіб, вони стають після смерті відчужувача співвласниками майна, визначеного спадковим договором, на праві спільної сумісної власності. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов’язок перед відчужувачем є солідарним.
12. Норма ч. 2 ст. 1306 ЦК України, яка визначає особливості спадкового договору за участю подружжя, зазначаючи про перехід спадщини від одного з подружжя до другого, суперечить поняттю спадкового договору як договору, за яким розпорядження майном здійснюється за життя, а не на випадок смерті, оскільки майно, визначене спадковим договором, не включається до складу спадщини.
13. Відсутність у Гл. 90 ЦК України спеціальної норми, яка б визначала перелік майна, що може бути предметом спадкового договору, спричинює ряд непорозумінь. Предметом спадкового договору можуть бути лише рухомі чи нерухомі речі, визначені індивідуальними ознаками, які належать відчужувачеві на праві власності.
14. Певні проблеми практичного характеру спричинює відсутність законодавчого механізму забезпечення збереження об’єктів рухомого майна, які є предметом спадкового договору, оскільки на сьогоднішній день немає нормативно-правового акту, який би регулював дане питання. Для усунення вказаних проблем пропонується запровадити ведення єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів рухомого майна.
15. Відсутність у Гл. 90 ЦК України спеціального положення щодо моменту набуття набувачем права власності на майно відчужувача за спадковим договором, а також неможливість застосовування в даному випадку положень ст. 334 ЦК України, яка визначає момент набуття права власності за договором, вимагає доповнення зазначеної глави спеціальною нормою, яка б визначала момент переходу права власності на майно від відчужувача до набувача, враховуючи особливості спадкового договору. Право власності на майно, визначене спадковим договором, виникає у набувача після смерті відчужувача. Якщо предметом спадкового договору є майно, яке підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
16. Обов’язки набувача за спадковим договором можуть полягати у вчиненні будь-яких дій майнового чи немайнового характеру, визначених на розсуд сторін і погоджених ними, за винятком дій, які передбачають одноразову сплату набувачем грошової суми еквівалентної вартості майна, визначеного спадковим договором, а також передання у власність відчужувачеві майна в обмін на майно, яке є предметом спадкового договору.
17. Виконання обов’язків набувачем за спадковим договором не може пов’язуватися з моментом відкриття спадщини, як це зазначає норма ст. 1305 ЦК України, оскільки майно, яке є предметом спадкового договору, не включається до складу спадщини.
18. З метою захисту інтересів набувача як сторони спадкового договору пропонується передбачити в законі обов’язки відчужувача щодо збереження майна, визначеного спадковим договором, які полягають у тому, що відчужувач зобов’язаний належним чином утримувати майно, визначене спадковим договором, не допускаючи його погіршення, а також не передавати без згоди набувача майно, визначене спадковим договором, в користування іншим особам, якщо договором не встановлено інше. У разі невиконання чи порушення відчужувачем цих обов’язків набувач має право вимагати відповідного зменшення обсягу його обов’язків.
19. Істотними умовами спадкового договору є умови про: 1) майно, яке після смерті відчужувача перейде у власність набувача; 2) дії, які зобов’язаний вчинити набувач відповідно до умов договору; 3) інші умови, на включенні до договору яких наполягає хоча б одна із сторін.
20. Спадковий договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Враховуючи законодавчу вимогу про нотаріальне посвідчення спадкового договору, наявність пропозиції укласти спадковий договір з усіма визначеними законом необхідними для неї ознаками та повне і безумовне прийняття цієї пропозиції іншою стороною, що свідчить про досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, не має наслідком укладення договору. Спадковий договір не буде вважатися укладеним, поки не відбудеться його нотаріальне посвідчення.
21. Сторони спадкового договору можуть змінювати умови щодо майна, визначеного спадковим договором, характеру та змісту, обсягів, місця і строків вчинення передбачених договором дій. Однак після укладення спадкового договору сторони не можуть на підставі взаємної домовленості змінювати момент переходу до набувача права власності на майно, визначене спадковим договором на момент, який передує смерті відчужувача; скасувати обов’язок відчужувача не відчужувати майно, визначене спадковим договором, а також скасувати обов’язок набувача вчинити зустрічне майнове задоволення. В протилежному випадку, йтиметься вже не про спадковий договір, а про інший договірний тип.
22. З метою захисту інтересів набувача, який може не виконати своїх обов’язків в силу об’єктивних причин, пропонується поставити невиконання набувачем обов’язків за спадковим договором як підставу звернення до суду з вимогою про розірвання спадкового договору в залежність від певних умов. Пропонується передбачити в ч. 1 ст. 1308 ЦК України, що відчужувач може вимагати розірвання спадкового договору судом у разі невиконання набувачем своїх обов’язків протягом трьох місяців з моменту настання строку виконання.
23. Враховуючи особливість спадкового договору, пов’язану з моментом набуття права власності на майно, визначене спадковим договором, замість права набувача звернутися до суду з вимогою про розірвання спадкового договору у разі неможливості виконання ним своїх обов’язків (ч. 2 ст. 1308 ЦК України) доцільніше буде передбачити право набувача в будь-який час до моменту смерті відчужувача відмовитися від спадкового договору. В цьому випадку набувач не має права вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов’язанням до моменту відмови від договору.
24. У всіх випадках, коли спадковий договір передбачає обов’язок набувача вчинити певні дії після смерті відчужувача, то особи, які можуть здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після смерті відчужувача (особа, яку призначає сам відчужувач чи спадкоємці відчужувача), позбавлені будь-яких механізмів впливу на поведінку боржника, оскільки вимагати розірвання спадкового договору може лише сторона договору. У зв’язку з цим пропонується закріпити в законі право за вказаними особами вимагати розірвання спадкового договору та повернення набувачем набутого на підставі цього договору майна у разі невиконання ним своїх обов’язків після смерті відчужувача.
25. Спадковий договір припиняється внаслідок смерті набувача, якщо у набувача, який помер раніше відчужувача, немає спадкоємців, вони не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття або їх усунено від права спадкування, а також за заявою відчужувача, якщо набувач помер, не приступивши до виконання своїх обов’язків у зв’язку з тим, що строк їх виконання ще не настав, незалежно від наявності спадкоємців та прийняття ними спадщини, якщо спадковий договір не передбачав вчинення певних дій на користь третьої особи.
26. Смерть відчужувача не є підставою для припинення спадкового договору у випадку, якщо спадковий договір передбачає вчинення набувачем певних дій на користь відчужувача (коли зобов’язання нерозривно пов’язане з особою кредитора) ще за його життя і відчужувач помре до настання строку виконання набувачем цих обов’язків.
27. При дотриманні всіх передбачених законом умов зарахування зустрічних вимог як спосіб припинення зобов’язання, що виникло на підставі спадкового договору, допускається, але, лише в тому випадку, коли згідно умов договору певна грошова сума передається відчужувачеві не в порядку надання йому довічного утримання, щодо якого не допускається зарахування зустрічних вимог.
28. Прощення боргу відчужувачем як спосіб припинення зобов’язання, що виникло зі спадкового договору, втрачає своє значення з огляду на пропозицію закріпити за набувачем право в будь-який час до моменту смерті відчужувача відмовитися від спадкового договору.
На підставі зроблених за результатами дисертаційного дослідження висновків пропонується внести відповідні зміни та доповнення до Гл. 90 ЦК України:
1) Викласти ст. 1302 ЦК України в такій редакції: "За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати передбачені договором дії на користь другої сторони (відчужувача) або визначеної ним особи, а після смерті відчужувача набуває право власності на його майно".
2) Виключити ч. 2 ст. 1307 ЦК України.
3) Викласти ст. 1303 ЦК України в такій редакції:
Стаття 1303. Сторони у спадковому договорі
1. Відчужувачем у спадковому договорі може бути повнолітня дієздатна фізична особа.
2. Набувачем у спадковому договорі може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.
3. Якщо набувачем є кілька фізичних осіб, вони стають після смерті відчужувача співвласниками майна, визначеного спадковим договором, на праві спільної сумісної власності.
Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов’язок перед відчужувачем є солідарним.
4) Викласти ч. 2 ст. 1306 ЦК України в такій редакції: "Спадковим договором може бути встановлено, що після смерті одного з подружжя майно, визначене спадковим договором, переходить у власність другого, а після смерті другого з подружжя майно переходить у власність набувача за договором ".
5) Доповнити Гл. 90 ЦК України статтею 13021 такого змісту:
Стаття 13021. Предмет спадкового договору
1. Предметом спадкового договору може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і належить відчужувачеві на праві власності.
6) Доповнити Гл. 90 ЦК України статтею 13022 такого змісту:
Стаття 13022. Момент набуття права власності за спадковим договором
1. Право власності на майно, визначене спадковим договором, виникає у набувача після смерті відчужувача.
2. Якщо предметом спадкового договору є майно, яке підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
7) Викласти ст. 1305 ЦК України в такій редакції: "Набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового чи немайнового характеру за життя відчужувача або після його смерті".
8) Доповнити Гл. 90 ЦК України статтею 13051 такого змісту:
Стаття 13051. Обов’язки відчужувача у спадковому договорі
1. Відчужувач зобов’язаний:
1) належним чином утримувати майно, визначене спадковим договором, не допускаючи його погіршення;
2) не передавати без згоди набувача майно, визначене спадковим договором, в користування іншим особам, якщо договором не встановлено інше.
2. У разі невиконання чи порушення відчужувачем передбачених у частині першій цієї статті обов’язків набувач має право вимагати відповідного зменшення обсягу його обов’язків.
9) Доповнити Гл. 90 ЦК України ст. 13071 такого змісту:
Стаття 13071. Припинення спадкового договору
1. Спадковий договір припиняється внаслідок смерті набувача:
1) якщо у набувача, який помер раніше відчужувача, немає спадкоємців, вони не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття або їх усунено від права спадкування;
2) за заявою відчужувача, якщо набувач помер раніше відчужувача, не приступивши до виконання своїх обов’язків у зв’язку з тим, що строк їх виконання ще не настав, незалежно від наявності спадкоємців та прийняття ними спадщини, якщо спадковий договір не передбачав вчинення певних дій на користь третьої особи.
10) Виключити ч. 2 ст. 1308 ЦК України.
11) викласти ст. 1308 ЦК України в такій редакції:
Стаття 1308. Розірвання спадкового договору
1. Спадковий договір може бути розірваний судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем своїх обов’язків протягом трьох місяців з моменту настання строку виконання, якщо договором не встановлено інше.
12) Доповнити Гл. 90 ЦК України ст. 1309 такого змісту:
Стаття 1309. Відмова від спадкового договору
1. Набувач має право в будь-який час до моменту смерті відчужувача відмовитися від спадкового договору.
2. Набувач не має права вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов’язанням до моменту відмови від договору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву. – М., Юриздат, 1940. – 192 с.
2. Азаревич Д. Система римского права. Университетский курс. Том ІІ. Часть вторая. – Варшава, 1889. – 506 с.
3. Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. – Калинин: Изд-во Калининского государственного ун-та, 1978. – 88 с.
4. Антимонов Б.С., Граве К.А. Советское наследственное право. – М., Гос. изд-во юрид. лит., 1955. – 264 с.
5. Антонюк О. Право на односторонню відмову від зобов’язання та односторонню зміну його умов // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 15-18.
6. Антошкіна В.К. Договірне регулювання відносин подружжя: Автореф. дис... канд. юрид. наук. Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2006. – 20 с.
7. Апанасюк М.П. Договір ренти. Автореф. дис... канд. юрид. наук. Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2004. – 18 с.
8. Бартошек М. Римское право: Понятия, термины, определения. – М., Юрид. лит., 1989. – 477 с.
9. Бек Ю.Б. Загальні засади виконання цивільно-правового зобов’язання третіми особами // Римське право і сучасність: Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції (19-20 травня 2006 р.) м. Одеса. – Одеса: Фенікс, 2006. – С. 123-124.
10. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 272 с.
11. Боднар Т.В. Новація в римському праві і Цивільному кодексі України // Римське право і сучасність: Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції (19-20 травня 2006 р.) м. Одеса. – Одеса: Фенікс, 2006. – С. 118-120.
12. Бородовський С.О. Укладення зміна та розірвання договору у цивільному праві Україні. Автореф. дис. … канд. юрид. наук. Нац. ун-т внутр. справ. –Х., 2005. – 19 с.
13. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 3-е, стереотипное. – М.: Статут, 2001. – 848 с.
14. Васильченко В. Розробка теорії спадкового договору на сучасному етапі // Вісник прокуратури. – 2003. № 11. – С. 68-73.
15. Васильченко В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права // Право України. – 2003. – № 6. – С. 118-121.
16. Васильченко В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права // Право України. – 2003. – № 7. – С. 137-140.
17. Васильченко В. Спадковий договір: деякі міркування з приводу нормотворчості // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 34-47.
18. Великорода О.М. Договір довічного утримання. Автореф. дис... канд. юрид. наук. НДІ приват. права і підприємництва Акад. прав. наук України. – К, 2006. – 24 с.
19. Винавер М.М. Дарение и завещание. – Санкт-Петербург, 1899. – 34 с.
20. Гавзе Ф.И. Социалистический гражданско-правовой договор. – М.: Юридическая литература, 1972. – 168 с.
21. Германское право. Часть І. Гражданское уложение: Пер. с нем. – Сер. Совр. гражд. и межд. частное право. – М.: Межд. центр фин.-эконом. развития, 1996. – 551 с.
22. Герц А.А. Іпотека підприємства як єдиного майнового комплексу: Монографія. – Львів, 2007. – 194 с.
23. Гордон М.В. Наследование по закону и по завещанию. – М., Юрид. лит., 1967. – 119 с.
24. Горєв В.О. Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства України. Автореф. дис... канд. юрид. наук. НДІ приват. права і підприємництва Акад. прав. наук України. – К, 2007. – 20 с.
25. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Международные отношения, 1993. – 560 с.
26. Гражданское право. Том 1. Учебник. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М., ПБОЮЛ Л. В. Рожников, 2000. – 632 с.
27. Гражданское право. Том 3. Учебник. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М., ПБОЮЛ Л. В. Рожников, 2000. – 632 с.
28. Гражданское право: В 2 т. Том II. Полутом 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – М.: БЕК, 2002. – 704 с.
29. Грудцына Л.Ю. Наследование. Дарение. Рента. Как правильно распорядиться своим имуществом. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 448 с.
30. Демченко В. Существо наследства и призвание к наследованию по русскому праву. Выпуск первый. – Киев, 1877. – 112 с.
31. Денисов С.А. О порядке заключения договоров. // Актуальные проблемы гражданского права / Под ред. М.И. Брагинского; Исследовательский центр частного права; Российская школа частного права. – М.: Статут, 1999. – С. 229-275.
32. Дождев Д.В. Римское частное право / Под ред. проф. Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРА • М, 1999. – 784 с.
33. Дроников В.К. Наследование по завещанию в советском праве. – К.: Изд-во Киевского гос. ун-та им. Т.Г. Шевченко, 1957. – 136 с.
34. Євстігнєєв А. Деякі аспекти спадкового договору // Юридичний журнал. – 2005. – № 10. – С. 38-40.
35. Заіка Ю.О. Становлення і розвиток спадкового права в Україні. Автореф. дис. … докт. юрид. наук. Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. – 33 с.
36. Заіка Ю.О. Становлення і розвиток спадкового права в Україні: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2004. – 280 с.
37. Заіка Ю.О. Чи потрібен спадковий договір? // Держава і право. Зб. наук. праць. 2004. – Вип. 25. – С. 287-291.
38. Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. з наступними змінами і доповненнями // Офіційний вісник України вiд 15.06.2001 - 2001 р., № 22, стор. 4, стаття 981.
39. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18 листопада 2003 року з наступними змінами та доповненнями // Офіційний вісник України вiд 09.01.2004 - 2003 р., № 52, том 1, стор. 19, стаття 2734.
40. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. – Л., 1974. – 156 с.
41. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М., "Юрид. лит.", 1975. – 880 с.
42. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 з наступними змінами і доповненнями // Офіційний вісник України вiд 26.03.2004 - 2004 р., № 10, стор. 315, стаття 639.
43. Інструкція про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року № 85/5 // Офіційний вісник України вiд 03.09.2004 - 2004 р., № 33, стор. 146, стаття 2230.
44. Інструкція про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5 // Офіційний вісник України вiд 20.08.2004 - 2004 р., № 31, стор. 58, стаття 2084.
45. Кавелин К. Очерк юридических отношений, возникающих из наследования имущества. – Санкт-Петербург, 1885. – 130 с.
46. Кармаза О.О. Спадкування у сучасному міжнародному приватному праві: Автореф. дис... канд. юрид. наук. Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 18 с.
47. Коваленко Т.П. Основні питання радянського спадкового права. – К., 1971. – 50 с.
48. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Часть третья (постатейный) / Под ред. Л.П. Ануфриевой. – Волтерс Клувер, 2004. – 656 с.
49. Косарев А.И. Римское право. – М.: Юрид. лит., 1986. – 160 с.
50. Коссак В.М. Проблеми усунення суперечностей в термінологічному апараті Цивільного кодексу України // Збірник тез доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції "Розвиток цивільного законодавства України: шляхи подолання кодифікаційних протиріч". – К.: В-во КНУ ім. Т. Шевченка, 2006. – 436 с.
51. Коссак В.М. Проблеми вдосконалення поняттєвого апарату Цивільного кодексу України // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами ІV науково-практичної конференції: У 2-х т. – Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. – Т. І. – 506 с.
52. Кульчицький В., Тищик Б. Історія держави і права України. – Львів, 2000. – 402 с.
53. Курдиновский В.И. Договоры о праве наследования. – Одесса: Типография «Техникъ», 1913. – 322 с.
54. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України. Автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2001. – 18 с.
55. Мазуренко С.В. Спадковий договір в цивільному праві України. Автореф. дис. … канд. юрид. наук. Одес. нац. юрид. акад. – О., 2004. – 20 с.
56. Мазуренко С.В. Актуальні питання визначення предмета спадкового договору в цивільному законодавстві України // Актуальні проблеми держави і права: 36. наук, праць. - Одеса: Юрид. л-ра, 2003. – Вип. 18. – С. 582-587.
57. Мазуренко С. Особливості укладення спадкового договору // Право України. – 2004. – № 2. – С. 111-114.
58. Майданик Р.А. Спадковий договір у цивільному праві України // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2007. – № 2 (22). – С. 90-105.
59. Макарчук В.С. Основи римського приватного права. Навчальний посібник. – Видання друге, доповнене. – К.: Атіка, 2003. – 256 с.
60. Можейко В.Н. Договор по советскому гражданскому праву (Общие положения). – М., 1961. – 42 с.
61. Наследственное право / Ин-т законодательства и сравн. правоведения при Правительстве Рос. Федерации; [Булаевский Б.А. и др.]; отв. ред. К.Б. Ярошенко. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 448 с.
62. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М. Коссака. – К.: Істина, 2004. – 976 с.
63. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. – 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т. І. – 832 с.
64. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. – 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т. ІІ. – 1088 с.
65. Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1980. – 156 с.
66. Немков А.М. Очерки истории наследственного права. – Воронеж, Изд. Воронеж. ун-та, 1979. – 97 с.
67. Нерсесов Н.И. Система римского права (Общая часть). Лекции чит. – 1890-1891. – 120 с.
68. Никитюк П.С. Наследственное право и наследственный процесс. – Кишинев: Штиинца, 1973. – 258 с.
69. Никифоров А.В. Как оформить завещание. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2004. – 41 с.
70. Николайчук Л.М. Цивільно-правові договори як підстави виникнення права приватної власності громадян. Автореф. дис... канд. юрид. наук. Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2004. – 20 с.
71. Никольский В. Об основных моментах наследования. – М., 1871. – 367 с.
72. Новицкий И.Б. Римское право. – М., ТЕИС, 1998. – 245 с.
73. Новикова В. Возмездные и безвозмездные сделки: вопросы классификации // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 9. – С. 82-84.
74. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М., Гос. изд-во юрид. лит., 1950. – 416 с.
75. Огоновський О. Систем австрійського права приватного. Том І. Науки загальні і право річеве. - Львів, 1897. – 342 с.
76. Огоновський О. Систем австрійського права приватного. Том ІІ. Право облігаційне і спадкове. - Львів, 1897. – 374 с.
77. Ойгензихт В.А. Воля и волеизъявление (Очерки теории, философии и психологи права). – Душанбе: «Дониш», 1983. – 254 с.
78. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система. Автореф. дис... канд. юрид. наук. Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 20 с.
79. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права: Курс лекцій. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 272 с.
80. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / Руководитель авторского коллектива докт. юрид. наук В.В. Залесский. – М.: Изд-во НОРМА, 2000. – 648 с.
81. Передмова до ЦК // Українське право. – 1996. – Число 2. – С. 22.
82. Пидопрыгора А.А. Основы римского гражданского права: Учеб. пособие. – К.: Выща шк., 1990. – 284 с.
83. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. –512 с.
84. Покровский И.А. История римского права. – СПб, 1999. – 533 с.
85. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1995 року № 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року № 85/5) // Офіційний вісник України вiд 2.07.1999 – 1999 р., № 24, стор. 203.
86. Полякова О. Розірвання договору за рішенням суду // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 3. – С. 32-35.
87. Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830 // Офіційний вісник України вiд 23.07.2004 - 2004 р., № 27, том 1, стор. 196, стаття 1770.
88. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" від 28 березня 1972 року № 3 з наступними змінами і доповненнями // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972-2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. Том 1. – К.: ІнЮре, 2004. – 276 с.
89. Процьків Н.М. Правове регулювання розірвання цивільно-правових договорів за цивільним законодавством України. Автореф. дис... канд. юрид. наук. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2003. – 19 с.
90. Пугинский Б.И. Гражданско-правовой договор // Вестник Московского университета. – 2002. № 2 (сер. 11, право). С. 38-57.
91. Рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 3 грудня 2007 року у справі № 2-471/2007р. // www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=204:2:3106298660773450::NO::P2_DC
92. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2007 року у справі № 2-190/2007 р. // www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=204:2:3106298660773450::NO::P2_DC
93. Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 лютого 2007 р. у справі № 2-200/2007 р. // www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=204:2:3106298660773450::NO::P2_DC
94. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 лютого 2007 року у справі № 2-329/2007 р. // www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=204:2:3106298660773450::NO::P2_DC
95. Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2007 року у справі № 2-983/2007 р. // www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=204:2:3106298660773450::NO::P2_DC
96. Римское частное право: Учебник / Под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юриспруденция, 1999. – 512 с.
97. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с.
98. Ромовська З.В. Реформа спадкового права // Українське право. – 1997. – № 1. – С. 101-107.
99. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: ІнЮре, 2003. – 532 с.
100. Ромовська З.В. Спадковий договір // Нотар-ХХІ. – 2003. – № 3 (13). – С. 14-15.
101. Ромовская З. Проблемы наследственного договора // Юридическая практика. – 2003. - № 44 (306). – С. 16.
102. Рубанов А.А. Право наследования. – М.: Моск. рабочий, 1978. – 96 с.
103. Сафончик О.І. Договірний режим майна подружжя за законодавством України // Римське право і сучасність: Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції (19-20 травня 2006 р.) м. Одеса. – Одеса: Фенікс, 2006. – 195 с.
104. Свод законов гражданских и межевых. Ч. I и II. Т. X. – Санкт-Петербург, 1842. – 1017 с.
105. Сергеев А.П., Толстой Ю.К., Елисеев И.В. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Часть третья (постатейный). М.: Проспект, 2002. – 304 с.
106. Серебровский В.И. Очерки советского наследственного права. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1953. – 240 с.
107. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2002, № 21-22, ст. 135.
108. Спадкове право: Нотаріат. Адвокатура. Суд: Наук.-практ. посіб./ С.Я. Фурса, Є.І. Фурса, О.М. Клименко, С.Я. Рябовська, Л.О. Кармаза та ін.; За заг. ред. С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007. – 1216 с. – (Серія «Ваш радник»).
109. Турлуковський Я. Спадковий договір в українському цивільному праві: теорія та практика // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6. – С. 34-41.
110. Ульяненко О.О. Шлюбний договір у сімейному праві України. Автореф. дис... канд. юрид. наук. Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 22 с.
111. Ухвала Верховного Суду України від 3 грудня 2007 року // www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=204:2:3106298660773450::NO::P2_DC
112. Фурса Є.І. Спадковий договір як новий спосіб охорони прав громадянина на випадок його смерті // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2003. – № 2 (8). - С. 21-23.
113. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія та практика. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 496 с.
114. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадковий договір. – К.: Видавець Фурса С.Я., 2006. – 76 с. – (Серія «Правовий всеобуч населення»).
115. Фурса С.Я. Суб’єкти спадкового договору, їх права та обов’язки // Юриспруденція: теорія і практика. – 2006. – № 1. – С. 15-30.
116. Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1954. – 240 с.
117. Хаскельберг Б.Л., Ровный В.В. Консенсуальные и реальные договоры в гражданском праве. – М.: «Статут», 2004. – 124 с.
118. Хутыз М.Х. Римское частное право: Курс лекций. – М.: Былина, 1994. – 170 с.
119. Цікало В.І. Свобода договору та її межі за новим Цивільним кодексом України // НОТАР-ХХІ – 2003. - № 2. – С. 33-36.
120. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, № 40-44, ст. 356.
121. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. – Одеса: Юридична література, 2003. – 1080 с.
122. Цивільний кодекс України. Постатейний коментар у двох частинах. Частина 2. / Керівники авторського колективу та відповідальні редактори проф. А.С. Довгерт, проф. Н.С. Кузнєцова. – К.: Юстиніан, 2006. – 1008 с.
123. Цивільне право України. Книга 2 / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 639 с.
124. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т. 1. Загальна частина. – К.: ІнЮре, 2003. – 620 с.
125. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – Ч. 2. – 896 с.
126. Черепахин Б.Б. Труды по гражданскому праву. – М.: «Статут», 2001. – 479 с.
127. Чуйкова В.Ю. Правові питання спадкування за заповітом. Автореф. дис... канд. юрид. наук. Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 1999. – 19 с.
128. Чуйкова В. Правова характеристика спадкового договору // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 3-7.
129. Шама Н. Вдосконалення правового регулювання спадкового договору в контексті законодавства ЄС // На півдорозі: Договірне право та уніфікація європейського приватного права. Збірник наукових робіт учасників Українсько-Німецько-Польського семінару у Кракові. 19-22 січня 2006р. – Краків: Факультет права та адміністрації Ягеллонського університету, 2007. – С. 89-94.
130. Шама Н.П. Правова природа спадкового договору // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2006. – № 2 (18). – С. 144-148.
131. Шама Н.П. Зміст спадкового договору // Вісник Академії адвокатури України. – 2007. – № 2 (9). – С. 40-46.
132. Шама Н.П. Підстави розірвання спадкового договору // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2007. – № 4 (24). – С. 223-228.
133. Шевченко О. Заповіт як підстава спадкування // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 36-39.
134. Шевчук Л.В. Заповіт як підстава виникнення правонаступництва в цивільному праві України. Автореф. дис... канд. юрид. наук. НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2001. – 17 с.
135. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. – М.: Спартак, 1995. – 556 с.
136. Эйдинова Э.Б. Наследование по закону и завещанию. – М., Юрид. лит., 1985. – 112 с.
137. Яворська О.С. Правове регулювання відносин власності за цивільним законодавством України : Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2008. – 258 с.
138. Якубівський І. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності за законодавством України // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 8. – С. 15-18.
139. Act IV of 1959 “On the Civil Code of the Republic of Hungary” // www.angelfire.com/mn2/reformclub/hck1.html.
140. Allgemeines bürgerliches Gesetzbuch für die gesamten Deutschen Erbländer der Österreichischen Monarchie. – Wien, 1811. – 560 с.
141. Alpmann J., Galland A. Erbrecht. – Münster, Alpmann und Schmidt Lehrgänge Verlagsgesellschaft mbH & Co KG, 2001. – 180 с.
142. Beck’scher Ratgeber Recht. – Beck’sche, München, 1991. – 720 с.
143. Brox H. Erbrecht. – Heymanns, München, 2004. – 498 с.
144. Buchholz S. Zur bindenden Wirkung des Erbvertrags // FamRZ – 5/1987. – S. 440-446.
145. Das Bürgerliche Gesetzbuch. Der vollständige Text mit Kommentaren und Beispielen. – Goldmann, München, 1991. – 928 с.
146. Dittmann, Reimann, Bengel. Testament und Erbvertrag. – Luchterhand, 1999. – 1147 с.
147. Hohmann K. Die Sicherung des Vertragserben vor lebzeitigen Verfügungen des Erblassers // ZEV – 3/1994. – S. 133-137.
148. Ihr gutes Recht von A–Z. Das praktische Nachschlagewerk für alle F