НЄМЦЕВА Аліна Олексіївна ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БЕЗ ВИНИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
На правах рукопису
НЄМЦЕВА Аліна Олексіївна
УДК 347.513
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БЕЗ ВИНИ
У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право
ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата наук
Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Клименко Оксана Михайлівна
Київ – 2016

2
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БЕЗ ВИНИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ………………13
1.1. Поняття, зміст та науково-методологічна основа теорії відповідальності без вини у цивільному праві………………………….13
1.2. Генеза теорії цивільно-правової відповідальності без вини……... 26
1.3. Правова сутність цивільно-правової відповідальності без вини…42
Висновки до Розділу 1……………………………………………………64
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ОСНОВИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БЕЗ ВИНИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ……………………………………………..68
2.1. Джерела правового регулювання цивільно-правової відповідальності без вини у праві України…………………………...…68
2.2. Загальна характеристика та класифікація відповідальності без вини у цивільному праві України……………………………………….….….80
2.3. Підстави звільнення від відповідальності без вини у цивільному праві України……………………………………….….98
Висновки до Розділу 2………………………………………………..…107
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БЕЗ ВИНИ В ОКРЕМИХ ВИПАДКАХ..……….…111
3.1. Відповідальність незалежно від вини за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки……………………………………...111
3.2. Відповідальність держави за шкоду, заподіяну її органами……. 139
3.3. Відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)…………………………………………………145
3.4. Відповідальність без вини, що випливає з інших спеціальних деліктів………………………………………………………………….153
Висновки до Розділу 3…………………………………………………..170
ВИСНОВКИ…………………………………………………………..….173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….180
3

ВСТУП
Актуальність теми. Системні процеси правової модернізації України, утвердження нових підходів забезпечення правопорядку в усіх сферах суспільного життя, у тому числі у сфері цивільних правовідносин, актуалізують питання цивільно-правової відповідальності. У контексті сучасних тенденцій ускладнення цивільних правовідносин та відповідного розвитку інституту цивільно-правової відповідальності особливої уваги науковців потребує проблематика цивільно-правової відповідальності без вини.
До теоретичних проблем, що не одержали однозначного висвітлення в сучасній цивілістиці та потребують комплексного дослідження, слід віднести, зокрема, питання: природи та сутності цивільно-правової відповідальності без вини; систематизації деліктних зобов’язань та спеціальних деліктів, з якими пов’язують виникнення такого виду відповідальності; змісту та характеру засобів впливу на суб’єкта цивільно-правової відповідальності без вини; оцінки ефективності та адекватності таких засобів з точки зору забезпечення стабільності цивільних правовідносин та правового статусу їх суб’єктів, у тому числі з позицій додержання принципів справедливості та пропорційності. Для сучасної доктрини цивільного права відкритим також залишається надання кваліфікованого визначення поняття цивільно-правової відповідальності без вини, що має значення і для законодавчого регулювання цих питань.
Найбільшої уваги інституту цивільно-правової відповідальності без вини було приділено вченими та дослідниками юридичної науки радянських часів. Тому теоретичну основу дослідження склали праці таких відомих вітчизняних і зарубіжних учених-цивілістів: М.М. Агаркова, К. Адлера, Б.С. Антімонова, Ю.Г. Басіна, Г.М. Белякової, Д.В. Бобрової, С.М. Братуся, В. Варкалло, О.В. Дмітрієвої, О.С. Іоффе, І.С. Канзафарової, О.О. Красавчикова, О.Е. Лейста, М.С. Малеїна, Г.К. Матвєєва,
4
І.С. Ніжинської, В.А. Ойгензіхта, В.І. Серебровського, Й.О. Покровського, Б.І. Пугинського, І.С. Самощенко, А.О. Собчака, В.Т. Смірнова, В.О. Тархова, Н.В. Терещенко К.А. Флейшиц, Р.Й. Халфіної, К. Цвайгерта, Г.Ф. Шершеневича, К.К. Яічкова, І. Яновицької, К.Б. Ярошенко.
В умовах незалежної України здебільшого досліджувалися окремі питання цивільно-правової відповідальності без вини. Зокрема, основні напрямки дисертаційних розробок стосувалися: зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої без вини (І.В. Бурлака); окремих різновидів деліктних зобов’язань, що виникають незалежно від вини: зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (Г.Л. Пендяга, Н.В. Терещенко), зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої актами влади (О.О. Боярський, О.В. Жила, О.О. Лов’як, М.М. Хоменко та ін.), зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів, робіт, послуг (Г.В. Колісникова, Н.В. Федорченко); підстав звільнення від цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди (О.В. Церковна) тощо.
Однак комплексних дисертаційних робіт, спрямованих на системне дослідження теоретичних основ цивільно-правової відповідальності без вини, в Україні не проводилося. При цьому найбільш дискусійними залишаються питання стосовно справедливості, ефективності та конституційності такого виду відповідальності, що вказує на необхідність всебічної наукової розробки цієї проблематики.
Наведене зумовлює необхідність дослідити існуючі в науці цивільного права теоретичні підходи, концепції та погляди щодо розуміння природи, сутності, змісту, кваліфікуючих ознак цивільно-правової відповідальності без вини, підстав та умов її застосування, на базі чого виробити узагальнені теоретичні основи розуміння цієї правової категорії, що відповідає сучасним тенденціям розвитку цивільних правовідносин та цивільного права України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту законодавства Верховної Ради України в рамках теми наукового дослідження
5
«Стратегія розвитку законодавства України» (державний реєстраційний № 0103U007975).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз теоретичних основ цивільно-правової відповідальності без вини в цивільному праві, проблем обґрунтування її правової природи, сутності, доцільності існування інституту цивільно-правової відповідальності без вини у цивільному праві України, особливостей та сучасних тенденцій його правового регулювання та розроблення наукових пропозицій до його вдосконалення.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі основні завдання:
– дослідити ґенезу та науково-методологічну основу теорії цивільно-правової відповідальності без вини у цивільному праві;
– з’ясувати правову природу та сутність цивільно-правової відповідальності без вини;
– проаналізувати та систематизувати джерела правового регулювання цивільно-правової відповідальності без вини у праві України;
– виявити кваліфікуючі ознаки цивільно-правової відповідальності без вини, дати загальну характеристику як правовому явищу в системі цивільного права України;
– сформувати підходи до класифікації деліктних зобов’язань інституту відповідальності без вини у цивільному праві України;
– дослідити підстави й умови настання цивільно-правової відповідальності без вини;
– дати правовий аналіз підставам щодо звільнення від такого виду відповідальності;
– дослідити особливості цивільно-правової відповідальності без вини в окремих спеціальних деліктах:
– з’ясувати особливості правового регулювання відповідальності незалежно від вини за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки;
6
– проаналізувати механізми відповідальності держави за шкоду, заподіяну її органами;
– дослідити проблемні аспекти відповідальності за шкоду, заподіяну недоліками товарів, робіт (послуг);
– виробити та сформувати конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з настанням цивільно-правової відповідальності без вини за заподіяну особі шкоду.
Предметом дослідження є наукові підходи, концепції та положення стосовно обґрунтування цивільно-правової відповідальності без вини, правові норми щодо регулювання такого виду відповідальності, а також судова практика їх застосування.
Методи дослідження. Для досягнення достовірних і об’єктивних результатів під час дослідження було використано загально-філософський (діалектичний), загальнонаукові (історичний, системно-структурний) і спеціальні (порівняльно-правовий, формально-догматичний, теоретико-прогностичний, правового системного аналізу, правового моделювання) методи. Так, діалектичний метод дозволив розглядати феномен зобов’язань із відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини, у розвитку і нерозривній єдності з категорією вини у деліктних правовідносинах (підрозділ 1.2). За допомогою історичного методу встановлено основні етапи становлення та розвитку інституту цивільно-правової відповідальності без вини (підрозділ 1.2). Системно-структурний метод застосовано для визначення місця зобов’язань із відшкодування шкоди без вини в системі деліктних зобов’язань, класифікації деліктних зобов’язань (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження різних деліктів у проекції визначення характерних для них особливостей щодо підстав та умов настання відповідальності без вини або звільнення від неї (підрозділи 1.3, 2.3, 3.1). Формально-догматичний метод дозволив
7
проаналізувати зміст норм вітчизняного законодавства (підрозділи 2.1, 3.2, 3.3, 3.4), а метод правового моделювання – розробити пропозиції щодо його вдосконалення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є першим у вітчизняній цивілістичній науці комплексним дослідженням теоретичних проблем щодо обґрунтування цивільно-правової відповідальності без вини, в якому здійснено узагальнення наукових підходів, концепцій, положень як теоретичних основ інституту цивільно-правової відповідальності без вини у цивільному праві України. За результатами дослідження одержано нові наукові положення, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, а саме:
уперше:
– запропоновано авторське визначення поняття “цивільно-правова відповідальність без вини” як деліктного зобов'язання відповідальної особи з відшкодування потерпілому заподіяної йому випадкової шкоди, що ґрунтується на принципі об'єктивного ризику;
– запропоновано підхід до класифікації наукових концепцій щодо обґрунтування теорії відповідальності без вини за основними теоретичними проблемами, що підлягали вирішенню: а) теорії функціонального обґрунтування цивільно-правової відповідальності без вини; б) теорії щодо розуміння вини у складі цивільно-правової відповідальності без вини; в) теорії причинного зв’язку; г) теорії об’єктивних умов цивільно-правової відповідальності без вини;
– для характеристики системи спеціальних деліктів, які ґрунтуються на відповідальності без вини, запропоновано виходити з того, що вона заснована на моделі поєднання загального (генерального) делікту та спеціальних деліктів, а також на структуризації останніх за різними критеріями, а саме: а) загальними: суб'єктними (за суб'єктом заподіяння шкоди; за суб'єктом відповідальності); змістом завданої шкоди (матеріальної
8
та моральної); б) спеціальними: предметними – за змістом правовідносин, у рамках яких виникли деліктні зобов'язання;
– обґрунтовано, що деліктні (позадоговірні) зобов’язання, які ґрунтуються на відповідальності без вини, у структурі деліктних правовідносин є основними та в умовах реальних правовідносин трансформуються з абсолютного негативного у суб’єктивне позитивне (деліктне) зобов’язання;
– відстоюється позиція про те, що цивільна (деліктна) відповідальність без вини може мати місце як у позадоговірних відносинах, так і договірних: якщо позадоговірне деліктне зобов’язання виникає між суб’єктами, що раніше не були пов’язані конкретними цивільними правовідносинами, то договірне деліктне зобов’язання такого виду виникає між контрагентами, між якими існують триваючі договірні правовідносини;
– запропоновано авторську класифікацію цивільно-правової відповідальності без вини за такими критеріями: а) за видами правовідносин: договірна та позадоговірна; б) за суб’єктами правопорушення; в) за суб’єктами відповідальності; г) за видами деліктів; д) за об’єктом деліктного зобов’язання: майнове відшкодування (компенсація) та організаційно-правові заходи з відновлення порушеного цивільного права;
– пропонується до використання дефініція «поводження з об’єктом підвищеної небезпеки» як дія (діяльність, бездіяльність) щодо утримання, використання, експлуатації, вироблення, зберігання об'єкта підвищеної небезпеки та забезпечення контролю над ним, – на заміну терміна «діяльність» у значенні джерела підвищеної небезпеки;
удосконалено:
– визначення поняття «невідворотність» як ознаки непереборної сили – це зовнішня до діяльності (дій) сторін деліктного зобов'язання обставина, яка полягає в тому, що якби сторони, хоча б навіть і передбачили таку подію, але не могли попередити настання негативних її наслідків;
9
– класифікацію деліктних зобов’язань із заподіяння особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Запропоновано такі їх види: а) із заподіяння шкоди страхувальником (суб'єктом, зобов'язаним сплачувати внески за державним соціальним страхуванням); б) із заподіяння шкоди суб'єктом, який не є страхувальником; в) із заподіяння шкоди життю та здоров'ю особі, яка не досягла повноліття; г) з відшкодування витрат на поховання тощо; д) з відшкодування моральної шкоди;
– аргументацію на підтримку та розвиток запропонованої Г.Л. Пендягою концепції «відповідальності за ризик» для теоретичного обґрунтування деліктних зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (замість концепції «відповідальності без вини»);
набули подальшого розвитку:
– теоретичне обґрунтування щодо визначення підстав виникнення деліктного зобов'язання. Аргументовано, що для кваліфікації деліктного правопорушення як загальної підстави для встановлення деліктного зобов'язання необхідною є сукупність таких елементів складу правопорушення, як шкода, протиправність поведінки особи та причинно-наслідковий зв'язок між ними;
– теоретичні аргументи щодо обґрунтування вини як елемента складу деліктного правопорушення. Висунуто підхід, за яким вину запропоновано розглядати в контексті закріплених у цивільному законодавстві таких загальних засад як добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), а також основоположного для цивільного права принципу диспозитивності, що полягає у свободі волевиявлення особи до реалізації цивільних прав та виконання цивільних обов'язків. Такий підхід дає можливість кваліфікувати категорію вини через ознаки прояву особою-делінквентом належного волевиявлення, добросовісності та розумності щодо виконання як загального обов'язку не порушувати цивільних прав інших осіб, так і деліктного зобов'язання;
10
– аргументація про доцільність законодавчого врегулювання питань форс-мажору, що відповідає міжнародній практиці ділового обороту. Договірне застереження про форс-мажор, вироблене практикою ділового обороту, належить до правових звичаїв, що стосуються правового регулювання цивільно-правової відповідальності без вини. Встановлено, що поняття форс-мажору не одержало чіткого визначення в законодавстві України, однак практика правозастосування вказує на його легітимність, що потребує законодавчої визначеності;
– визначення особливостей відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки: а) відповідальність виникає зі спеціального делікту; б) абсолютний характер відповідальності (за винятками, визначеними законом); в) відповідальність ґрунтується на ризику поводження з джерелами (об'єктами) підвищеної небезпеки (спеціальний (алеаторний) ризик); г) ризик поводження виникає з підстав титульного володіння та управління (поводження) джерелом підвищеної небезпеки; д) ризик зумовлений об'єктивною оцінкою ймовірності настання випадкової шкоди за межами належного виконання зобов’язаним суб'єктом функції контролю щодо такого об'єкта.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – для подальших досліджень теорії цивільно-правової відповідальності без вини, деліктних зобов’язань та інституту цивільно-правової відповідальності в цивільному праві України;
б) у правотворчій сфері – для формування рекомендацій щодо вдосконалення положень чинного законодавства з питань відшкодування особі шкоди, завданої без вини (незалежно від вини) її заподіювача. Необхідний теоретичний і методологічний рівень та практична значимість рекомендацій дисертації підтверджується оцінками Комісії Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя в Акті
11
впровадження результатів дисертаційного дослідження Нємцевої А.О. від 24 липня 2014 року № 04-15/13-2099 (147186);
в) у правозастосовній діяльності – в сенсі рекомендацій для правильного застосування відповідних положень чинного законодавства, зокрема для подолання існуючих прогалин і колізій;
г) у навчальному процесі – при викладанні цивільно-правових дисциплін, підготовці підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій, зокрема, з дисципліни «Цивільне право України».
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та їх обґрунтування, рекомендації практичного характеру, що містяться у дисертації, обговорювалися на засіданні відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України, а також були оприлюднені на дев'яти науково-практичних конференціях і круглих столах: «Правові реформи в Україні» (м. Київ, 6 жовтня 2011 р.), «Правовий захист людини та громадянина в Україні» (м. Київ, 24 листопада 2011 р.), «Сучасні тенденції удосконалення правоохоронної діяльності» (м. Київ, 13 липня 2012 р.), «Правові реформи в Україні: проблеми та перспективи» (м. Київ, 16 жовтня 2013 р.), «Проблемні питання стану дотримання захисту прав людини в Україні» (м. Київ, 5 грудня 2013 р.), «Актуальні проблеми розвитку правової системи України» (м. Київ, 26 березня 2014 р.), «Особливості та перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні» (м. Київ, 15 квітня 2014 р.), «Конституційна реформа в Україні: загальнонаціональний проект єднання» (м. Київ, 25 червня 2014 р.), «Реформи законодавства в умовах євроінтеграції» (м. Київ, 30 жовтня 2014 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження відображено у шістнадцяти наукових публікаціях, серед них: шість статей – у наукових фахових виданнях України, одна стаття – у зарубіжному виданні, та дев’ять тез доповідей на конференціях.
12
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (329 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 213 сторінок; обсяг основного тексту – 179 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у комплексному дослідженні теоретичних основ цивільно-правової відповідальності без вини у цивільному праві України, механізмів правового регулювання деліктних зобов'язань, що опосередковують даний вид відповідальності, за результатами чого сформульовано такі основні висновки.
1. З'ясовано, що доктриною цивільного права України не вироблено єдиних засад і підходів щодо обґрунтування поняття, змісту та сутності цивільно-правової відповідальності без вини. Переважна більшість питань цивільно-правової відповідальності без вини в науці цивільного права України зберігає дискусійний характер, що зумовило доцільність узагальнення підходів щодо їх вирішення і вироблення теоретичних основ сучасного розуміння цієї правової категорії в цивільному праві України.
2. Досліджено й окреслено коло основних теоретичних проблем теорії цивільно-правової відповідальності без вини, що у сукупності та системному зв'язку визначають її зміст, зокрема: 1) поняття цивільно-правової відповідальності без вини; 2) принципи цивільно-правової відповідальності без вини ; 3) функції цивільно-правової відповідальності без вини; 4) умови цивільно-правової відповідальності без вини; 5) заходи цивільно-правової відповідальності без вини; 6)механізм дії цивільно-правової відповідальності без вини; 7) ефективність цивільно-правової відповідальності без вини; 8) перспективи розвитку цивільно-правової відповідальності без вини.
3. Досліджено ґенезу теорії цивільно-правової відповідальності без вини. З'ясовано, що її витоки беруть початок із римського права, в рамках якого інститут відповідальності без вини пройшов еволюцію в проекції: відповідальність-помста, закон таліона – jus talions (або закон відплати), система штрафів (poena). У класичному римському праві було започатковано диференціацію деліктної відповідальності за ознаками
174
звичайних деліктів та особливих випадків – квазіделіктів, що виникали незалежно від вини за принципом спричинення. Такі випадки були винятками, що чітко визначалися законом.
4. На основі комплексного аналізу та узагальнення наукових концепцій щодо обґрунтування теорії відповідальності без вини, запропоновано авторську їх класифікацію за основними теоретичними проблемами, що потребують розв’язання:
– теорії функціонального обґрунтування цивільно-правової відповідальності без вини;
– теорії щодо розуміння вини у складі цивільно-правової відповідальності без вини;
– теорії причинного зв’язку;
– теорії об’єктивних умов цивільно-правової відповідальності без вини.
5. Цивільно-правова відповідальність без вини як засіб захисту цивільних прав виконує правоохоронну функцію, а саме: 1) превенції – щодо охорони правопорядку у сфері цивільних відносин; 2) стимулювання щодо додержання, не порушення цивільних прав (спрямовано на формування правосвідомості, обачливості, добросовісності та розумності суб’єктів цивільних правовідносин); 3) відновлення правового становища постраждалого; 4 ) компенсації за заподіяну шкоду.
6. Аргументовано, що цивільно-правова відповідальність без вини має характер цивільно-правового примусу, що в сучасному праві слід розглядати як встановлений позитивний правоохоронний обов’язок делінквента, виконання якого ґрунтується на перевагах диспозитивних начал цивільного права. Водночас він може бути забезпечений засобами державного примусу, у тому числі юрисдикційними.
7. Цивільно-правова відповідальність без вини ґрунтується на спеціальних деліктах, визначених законом, має імперативну юридичну природу закріплення норм, що також спрямовано на визначення меж такої відповідальності.
175
8. За правовою суттю та характером правоохоронного зобов’язання делінквента цивільна відповідальність без вини є цивільно-правовою санкцією, що може виступати в різних формах (відновлення порушеного права через оперативно-правові заходи, визнання права, компенсація).
9. Визначено, що об’єктивною підставою настання відповідальності без вини є заподіяння шкоди в умовах випадку, казусу, ризику.
10. Встановлено, інститут цивільно-правової відповідальності без вини характеризується такими ознаками:
– має законодавчу природу;
– комплексністю, оскільки його норми містяться в різних галузевих законодавчих актах;
– системністю — норми про цивільно-правову відповідальність без вини закріплено у спеціальних законодавчих актах у розвиток відповідних положень ЦК України як базового акта цивільного законодавства.
11. До правових звичаїв, що стосуються правового регулювання цивільно-правової відповідальності без вини, належить вироблене практикою ділового обороту договірне застереження про форс-мажор. Встановлено, що поняття форс-мажору не одержало чіткого визначення в законодавстві України, однак практика правозастосування вказує на його легітимність. Аргументується доцільність законодавчого врегулювання питань форс-мажору, що відповідає міжнародній практиці ділового обороту.
12. Обстоюється позиція, що цивільна (деліктна) відповідальність без вини може мати місце як у позадоговірних відносинах, так і договірних, що обґрунтовується логікою викладу нормативного матеріалу та структурною побудовою ЦК України в частині розміщення норм, які регулюють ці питання. У договірних відносинах відповідальність зазвичай є договірною та настає за порушення обов’язків, що становлять зміст правовідносин, заснованих на договорі. У разі, якщо йдеться про цивільну відповідальність без вини та заподіяння шкоди (збитків), такі збитки
176
зумовлені власне невиконанням договірних зобов'язань, що пов’язане з незалежними від зобов’язаної особи обставинами. Правова суть цивільної відповідальності без вини полягає в заподіянні шкоди (збитків) за умов, що не залежать від волі, вини та дій заподіювача (правопорушника). Утім якщо позадоговірне деліктне зобов’язання виникає між суб’єктами, що раніше не були пов’язані конкретними цивільними правовідносинами, то договірне деліктне зобов’язання виникає між контрагентами триваючих договірних правовідносин.
13. На підставі аналізу судової практики щодо відшкодування завданої суб'єктом господарювання шкоди в рамках договірних відносин (на прикладі залізничних перевезень) встановлено, що доведення факту заподіяння шкоди (втрати вантажу) здійснюється у порядку та відповідно до правил, встановлених для таких суб'єктів господарювання, тобто йдеться про спеціальний процедурний порядок доказування, що забезпечує належність доказів.
14. На підставі проведеного аналізу пропонується авторська класифікація цивільно-правової відповідальності без вини за такими критеріями:
а) за видами правовідносин: договірна та позадоговірна;
б) за суб'єктами правопорушення;
в) за суб’єктами відповідальності;
г) за видами деліктів;
д) за об'єктом деліктного зобов'язання: майнове відшкодування (компенсація) й організаційно-правові заходи щодо відновлення порушеного цивільного права.
15. Диференційовано визначення понять «випадок» та «казус» як самостійні підстави звільнення від відповідальності. Під випадком пропонується розуміти об'єктивно існуючі обставини або їх збіг, за яких будь-які дії особи, яка діяла добросовісно і розумно,
177
зумовили б заподіяння шкоди, якщо такі діяння не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто за відсутності вини порушника. Казусом є обставина, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов'язкової для боржника обачності, або вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов'язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов'язаний, або якщо на його місці була б інша особа, проте його добросовісність за існуючих для нього об'єктивних умов не викликає сумнівів. Випадок (казус) хоча й характеризується певними ознаками впливу суб'єктивного чинника (на відміну від непереборної сили), за сукупністю та збігом обставин як виняткова подія є явищем об'єктивним.
16. Аргументується позиція, що суб’єкт відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, має поєднувати дві основні риси: а) бути титульним володільцем джерела підвищеної небезпеки; б) здійснювати управління таким джерелом. Такий підхід дає можливість виокремлення та чіткої кваліфікації окремих випадків, за яких відповідальність може покладатися на кількох осіб, залежно від їхнього статусу в структурі правопорушення. Володілець, яким на правових підставах передано (повністю або частково) функції управління іншій особі, має нести субсидіарну (додаткову) відповідальність. Такий підхід корелюється і з приписами частин 3 і 4 ст. 1187 ЦК України. Пропонуються зміни до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, а саме: слово «володіє» замінити словами «є титульним володільцем та/або здійснює управління» за контекстом положення.
17. У розвиток позиції О.М. Клименко про те, що деліктну відповідальність держави щодо відшкодування шкоди, заподіяну її органами, слід розглядати не як захід державного примусу, а як реалізацію її правозахисної функції, спрямованої на правовідновлення, компенсацію (відшкодування), висловлено аргументи, що правові умови наділення держави деліктною відповідальністю за шкоду, заподіяну її суб'єктами
178
приватній особі, пов'язані з покладенням на державу законом обов’язку прийняти в загальносуспільних інтересах ризик за діяльність її органів, їх посадових і службових осіб щодо:
– володіння (утримання, користування, експлуатацію тощо) об’єктами, що є джерелами підвищеної небезпеки;
– виконання функцій (обов’язків), що пов’язані із підвищеним ступенем небезпечності або умовами крайньої потреби (необхідності);
– виконання державно-владної діяльності, що має підвищений ступінь загальносуспільної відповідальності.
18. Аргументовано та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, зокрема зміни до ЦК України, а саме:
у частині першій статті 1187:
формулювання «диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо» замінити словами «диких тварин, службових собак, собак бійцівських, мисливських порід та інших тварин»;
після слів «створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює,» слова «та інших осіб» замінити словами «та(або) інших осіб».
у частині другій статті 1187 слово «володіє» замінити словами «є титульним володільцем та/або здійснює управління» за контекстом положення;
доповнити частину першу статті 1210 новим положенням такого змісту: «Відповідальність виготовлювача товару за шкоду, завдану внаслідок його недоліків, покладається на кожного постачальника (продавця) у разі, коли виготовлювач або постачальник (продавець), яким такий товар було введено в обіг на території України, не встановлений».
Запропоновано врегулювати законом порядок відшкодування особі шкоди, завданої неконституційними актами, та порядок відшкодування особі шкоди, завданої злочином.
179
19. Аргументовано позицію про слушність встановлення на законодавчому рівні підходів щодо визначення моральної шкоди споживача, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), що має визначатися за критеріями втрат немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок:
– споживання (використання або користування) дефектної продукції;
– надання недостовірної або недостатньої інформації про таку продукцію, її виробника (виготовлювача, виконавця);
– незаконних дій (бездіяльності) продавця, виготовлювача, виконавця, що перешкоджали споживачу в захисті його прав.
180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агарков М. М. Вина потерпевшего в обязательствах из причинения вреда (Обзор практики Верховного Суда СССР) / М. М. Агарков // Советское государство и право. – 1940. – № 3. – С. 70 – 79.
2. Агарков М. М. Возникновение обязательств из причинения вреда // Гражданское право: Учеб.: в 2 т. / М. М. Агарков; Под ред. М. М. Агаркова, Д. М. Генкина. – М.: Юриздат, 1944. – Т. 1. – 463 с.
3. Агарков М. М. К вопросу о договорной ответственности / М. М. Агарков // Вопр. советского гражданского права: сб. ст. / под ред. М. М. Агаркова. – М., 1945. – С. 114 – 155.
4. Агарков М. М. Обязательства из причинения вреда (Действующее право и задачи Гражданского кодекса СССР) / М. М. Агарков // Проблемы социалистического права. – 1939. – № 1. – С. 55 – 74.
5. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М. М. Агарков.. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 192 с.
6. Агарков М. М. Проблема обязательств из причинения вреда // Труды первой науч. сес. ВИЮН / М.М. Агарков. – М., 1940. – С. 303 – 313.
7. Адлер К. Ответственность без вины в гражданском и уголовном праве: Академ. речь : пер. с нем. – СПб.: Изд. Юрид. кн. магазина Н. К. Мартынова, 1913. – 43 c.
8. Алексеев С. С. О составе гражданского правонарушения // С. С. Алексеев. Избранное. – М.: Статут, 2003. – С. 27 – 36.
9. Алексеев С. С. О составе гражданского правонарушения / С. С. Алексеев // Правоведение. – 1958. – №1. – С. 46 – 55.
10. Алексеев С. С. Проблемы теории права: Курс лекций: В 2 т. / С. С. Алексеев. – Свердловск : Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – Т.1. – 396 с.
11. Андреев А. А. Эвентуальная ответственность в гражданском праве: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / А. А. Андреев; Акад. права и упр. Фед. Службы исполнения наказаний. – М., 2011. – 25 с.
181
12. Андреєва О. В. Ризик у договірних зобов’язаннях: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. В. Андреєва; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2015. – 20 с.
13. Аніщенко Т. С. Відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я працівника / Т. С. Аніщенко // Бюл. М-ва юстиції України. – 2014. – № 12. – С. 22 – 34.
14. Антимонов Б.С. Гражданская ответственность за вред, причиненный источником повышенной опасности / Б. С. Антимонов. – М.: Госюриздат, 1952. – 293 с.
15. Антимонов Б. С. Значение вины потерпевшего при гражданском правонарушении / Б. С. Антимонов. – М.: Госюриздат, 1950. – 275 с.
16. Антимонов Б. С. К вопросу о понятии и значении причинной связи в гражданском праве / Б. С. Антимонов // Труды науч. сес. Всесоюз. ин-та юрид. наук (1-6 июля 1946 г. ). – М.: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – С. 62 – 79.
17. Антимонов Б. С. Основания договорной ответственности социалистических организаций / Б. С. Антимонов. – М.: Госюриздат, 1962. – 175 с.
18. Антонов С .В. Цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди здоров'ю при наданні платних медичних послуг: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Антонов Сергій Володимирович; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2006. – 206 с.
19. Антонов С. В. Цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди здоров'ю при наданні платних медичних послуг: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / С.В. Антонов; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2006. – 20 с.
20. Ануфриева Л. П. Соотношение международного публичного и международного частного права: правовые категории / Л. П. Ануфриева. – М.: Спарк, 2002. – 415 с.
21. Архів Верховного суду України, 2009. – Справа № 6-8825св09
182
22. Аскназий С. И. Вина и причинение в обязательствах по возмещению вреда / С. И. Аскназий // Вестник советской юстиции. – 1925. – № 20. – С. 776 – 780.
23. Балюк Г. І. Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Г. І. Балюк, О. Ю. Кронда, О. В. Сушик ; за заг. ред. Г. І. Балюк; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, юрид. ф-т. – Чернівці: Кондратьєв А. В., 2012. – 143 с.
24. Баранова Л. М., Сиротенко С. Є. Гл. 14. Цивільно-правова відповідальність // Цивільне право України: підруч.: у 2 т. / В. І. Борисова, Л. М. Баранова, І. В. Жилінкова та ін.; за заг. ред. В. І. Борисової та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т. 1. – 480 с.
25. Басин Ю. Г. Гражданско-правовая ответственность в хозяйственных правоотношениях / Ю. Г. Басин // Изв. АН Каз. ССР. Сер. обществ. наук. – 1984. – №4. – С. 66 –75.
26. Басин Ю. Г. Основания гражданско-правовой ответственности за хозяйственные правонарушения / Ю. Г. Басин // Изв. АН Каз. ССР. Сер. обществ. наук. – 1986. – № 1. – С. 87 – 90.
27. Басін К. В. Юридична відповідальність як різновид соціальної відповідальності / К. В. Басін // Правова держава: Щорічник наук. праць Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2003. – Вип. 14. – С.108 – 114.
28. Басін К. В. Юридична відповідальність: природа, форми реалізації та права людини: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Басін Кирило Володимирович; НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2006. – 214 с.
29. Белякова А. М. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности. Ответственность владельца источника повышенной опасности / А. М. Белякова. – М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1967. – 56 c.
30. Белякова А. М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда / А. М. Белякова. – М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1986. – 149 с.
183
31. Бірюков В. І. Відповідальність за шкоду, завдану малолітніми, неповнолітніми та недієздатними особами / В. І. Бірюков // Бюл. Мін-ва юстиції України. – 2012. – № 12. – С. 22 – 26.
32. Боброва Д. В. Деликтная ответственность и ее роль в охране прав граждан и социалистических организаций // Я. Н. Шевченко, А. А. Собчак, В. В. Луць, Д. В. Боброва, М. И. Штефан. Повышение роли гражданско-правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций. – К.: Наук. думка, 1988. – С. 142 – 193.
33. Боброва Д. В. Деликты в советском гражданском праве / Д. В. Боброва. – К., 1990. – 61 с.
34. Боброва Д. В. Зобов’язання із заподіяння шкоди / Д. В. Боброва // Цивільне право України : Підруч. : у 2 кн. / Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – Кн. 2. – С. 505–566.
35. Боброва Д. В. Обязательства, возникающие вследствие причинения вреда / Д. В. Боброва // ГК УССР: Науч.-практ. коммент. – К., 1981. – С. 489 – 520.
36. Боброва Д. В. Права граждан на возмещение вреда / Д. В. Боброва. – К., 1990. – 48 с. – (Сер. 11 «Гражданин и закон», № 12).
37. Большой юридический словарь / под. ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 858 с.
38. Брагинский М. И. Договорное право: Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Изд-во «Статут», 1998. – 682 с.
39. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (Очерк теории) / С. Н. Братусь. – М.: Городец-издат, 2001. – 208 с.
40. Бурлака І. В. До питання про суб’єктів відповідальності за шкоду, завдану особами, які не досягли повноліття / І. В. Бурлака // Теорія і практика правознавства. – 2013. – Вип. 1. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/tipp_2013_1_7.pdf
184
41. Бурлака І. В. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої без вини: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / І.В. Бурлака; Нац. юрид. ун-т ім. Я. Мудрого. – Х., 2015. – 21 с.
42. Варкалло В. Об ответственности по гражданскому праву / В. Варкалло. – М.: Прогресс, 1978. – 328 с.
43. Варшавский К. М. Обязательства, возникающие вследствие причинения другому вреда / К. М. Варшавский. – М.: Юриздат, 1929. – 228 с.
44. Вердников В. Г. Обязательства, возникающие вследствие причинения вреда / В. Г. Вердников // Советское гражданское право: в 2 т. – М., 1975. – Т. 2. – 488 c.
45. Вереша Р. В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України / Р. В. Вереша; вступ. сл. М. І. Мельник. – К.: Атіка, 2005. – 224 с. 46. Верховець А. А. Цивільно-правова відповідальність за порушення договору: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / А. А. Верховець; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2010. – 16 с. 47. Вилкова Н. Г. Договорное право в международном обороте / Н. Г. Вилкова. – М.: Статут, 2004. – 510 с. 48. Вилкове Н. Г. Договорне право у міжнародному обороті. – Книга 6. – 2006. – Режим доступу : http://yport.inf.ua/chastnopravovaya-unifikatsiya-materialnyih.html
49. Відшкодування в позасудовому порядку шкоди, завданої державою або органами влади / Д. Я. Український, І.О. Лавриненко, С. С. Коба, М. С. Демкова; відп. ред. Д. Я. Український; Центр політико-правових реформ. – К.: Конус-Ю, 2007. – 260 с. 50. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
51. Володарський В. Цивільна відповідальність без вини та Конституція / В. Володарський // Юрид. журн. – 2002. – № 4. – С. 75–76.
185
52. Глущенко І. В. Відповідальність батьків за шкоду, завдану їхніми дітьми / І. В. Глущенко // Унів. наук. зап. – 2005. – № 3. – С. 117 – 120.
53. Гоббс Томас. Избранные произведения / Томас Гоббс. – М.: Иностр. лит., 1965. – Т. 1. – 847 c.
54. Голубинцев В. О. Философия для технических вузов. Сер. «Высшее образование» / В. О. Голубинцев, А. А. Данцев, В. С. Любченко. – Ростов н/Д: Изд-во «Феникс», 2003. – 640 c. 55. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, 19, 20, 21, 22. – Ст. 144.
56. Гражданское право: В 2 т. / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. – М.: Изд-во «БЕК», 2000. – Т. ІІ, полутом 2. – 465 с.
57. Гражданское право: учеб. для вузов / Т. И. Илларионова, Б. Н. Гонгало, В. А.Плетнева; под. ред. Т. И. Илларионовой. – М.: НОРМА; ИНФРА-М, 1998. – Ч.1. – 464 с.
58. Гражданское право: учеб. для юрид. ин-тов / М. М. Агарков, С. Н. Братусь, Д. М. Генкин, В. И. Серебровский и др.; под ред. М. М. Агаркова, Д. М. Генкина. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1944. – Т. 1. – 419 с. 59. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав // Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М.: Статут, 2000. – 411 с. 60. Гринько С. Д. Непереборна сила як безумовна підстава звільнення від відповідальності в цивільному праві України / С. Д. Гринько // Університетські наукові записки. – 2007. – № 2. – С. 185 – 189. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2007_2_26
61. Гринько (Русу) С. Д. Шкода і збитки як умови цивільно-правовї відповідальності: порівняльно-правовий аналіз / С. Д. Гринько (Русу), С. В. Заверуха // Унів. наук. зап. – 2012. – №4. – С.101 – 109. – Режим доступу: www. univer. km. ua
62. Грудницкая С. Н. Хозяйственная правосубъектность государственных предприятий: проблемы теории и практики: монография / С. Н.
186
Грудницкая; НАН Украины, Ин-т экономико-правовых исслед. – Донецк: Юго-Восток, 2011. – 248 с.
63. Гусев Н. О. О судебной практике по делам о возмещении вреда личности / Н. О. Гусев // Бюл. Верховного Суда. – 1959. – № 1. – С. 23 – 31.
64. Гутников О. В. Недействительные сделки в гражданском праве: теория и практика оспаривания / О. В. Гутников. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Статут, 2007. – 490 с.
65. Демінська А. А. Принцип справедливості, добросовісності та розумності в цивільному праві / А. А. Демінська. – Режим доступу: http://www.100p.com.ua/vlada_zakonu/pryncyp_sprawedlywosti_w_ciw_prawi.html
66. Денисов А. И. Общая теория правонарушения и ответственности / А. И. Денисов. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та, 1983. – 142 с.
67. Дербакова Ю. А. Цивільна правосуб’єктність неповнолітніх: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ю. А. Дербакова; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». – О., 2014. – 20 с.
68. Джавадов Х. А. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства (на прикладі України, Азербайджану та Росії): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Хікмет Аловсат огли Джавадов; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2008. – 18 с.
69. Діковська І. А. Правове регулювання повітряних перевезень за участю фактичного перевізника: моногр. / І. А. Діковська. – К.: К.І.С., 2010. – 200 с.
70. Дмитриева О. В. Ответственность без вины в гражданском праве: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. В. Дмитриева; МВД России, С.-Петерб. юрид. ин-т. – СПб., 1996. – 21 с.
71. Дмитриева О.В. Ответственность без вины в гражданском праве: дис. … канд. юрид. наук. Специальность 12.00.03 / О.В. Дмитриева; Санкт-петербургский университет экономики и финансов. – СПб, 1996. – 188с.
187
72. Дмитриева О. В. Ответственность без вины в гражданском праве: учеб. пособие / О.В. Дмитриева. – Воронеж: Изд-во ВВШ МВД РФ, 1997. – 136 с.
73. Егоров С. Н. Аксиоматические основы теории права / С. Н. Егоров. – СПб.: Изд-во «Лексикон», 2001. – 272 с.
74. Егоров С. Н. Понятие источника повышенной опасности / С.Н. Егоров // Советская юстиция. – 1980. – № 11. – С. 12 – 13.
75. Егорова М. А. Односторонний отказ от исполнения гражданско-правового договора / М. А. Егорова. – М.: Статут, 2008. – 508 с.
76. Євко В. Ю. Деякі особливості відповідальності за шкоду, заподіяну здоров’ю осіб, які не досягли повноліття / В. Ю. Євко // Бюл. М-ва юстиції України. – 2013. – № 11. – С. 159 –167.
77. Єгоричева О. Ю. Цивільно-правова відповідальність за продаж споживачам товарів неналежної якості: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / О. Ю. Єгоричева ; Нац. акад. правових наук України, НДІ приват. права і підприємництва ім. Ф. Г. Бурчака. – К., 2014. – 20 с.
78. Єсімов С. С. Окремі аспекти відповідальності експедитора в контексті цивільно-правової природи транспортно-експедиційної діяльності / С. С. Єсімов, Х. А.Висоцька // Митна справа. – 2013. – № 6. – Ч.2, кн.1. – С.269 –275.
79. Заверуха С. В. Цивільно-правова відповідальність за договором купівлі-продажу : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / С. В. Заверуха; Нац. акад. прав. наук України, НДІ приват. права і підприємництва ім. Ф. Г. Бурчака. – К., 2015. – 20 с.
80. Загородній С. А. Актуальні проблеми виникнення цивільно-правової відповідальності / С. А. Загородній // Право і Безпека. – 2011. – № 1. – С. 226 – 230.
81. Заіка Р. Ю. Юридична природа цивільно-правової відповідальності без вини / Р. Ю. Заіка // Юрид. наука. – 2014. – № 5. – С. 7 – 14.
188
82. Зеркалов Д. В. Безпека комерційної діяльності: у 3 кн.: довід. / Укр. акад. наук. – К.: Основа, 2005. – Кн. 1: Правова основа. – 2005. – 472 с.; Кн. 2: Захист. – 2006. – 800 с.
83. Зобов’язальне право: теорія і практика / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та ін..; за ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
84. Иеринг Р. Дух римского права на различных ступенях его развития. – Ч. 1. / Р. Иеринг. – СПб. : Тип. В. Безобразова и Ко, 1875. – 321 с.
85. Иоффе О. С Обязательства по возмещению вреда. – Л.; Изд-во ЛГУ, 1951. – 105 с.
86. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 c.
87. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та, 1955. – 308 с.
88. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе // Избр. труды: в 4 т. – Т.1. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Ответственность по советскому гражданскому праву. – СПб. : Изд-во «Юрид. центр Пресс», 2003. – 572 с.
89. Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР // Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / О. С. Иоффе. – М.: Статут, 2000. – 776 с.
90. Иоффе О. С. Советское гражданское право (курс лекций). Общая часть. Право собственности. Общее учение об обязательствах / О. С. Иоффе. – Л.: Ленингр. гос. ун-т, 1958. – 512 с.
91. Івчук Ю. Ю. Деякі питання, пов’язані з матеріальною відповідальністю роботодавця у зв’язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я / Ю. Ю. Івчук //Актуальні проблеми права : теорія і практика. – 2012. – № 25. – С. 68 –75. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/app_2012_25_8.pdf
189
92. Кагадій М. І. Цивільно-правове забезпечення відшкодування шкоди, завданої правоохоронними органами: навч. посіб. / М. І. Кагадій, О. М. Капля, О. О. Лов’як; МВС України, Акад. управл. – К.: СПД Моляр С. В., 2010. – 206 с.
93. Калмыков Ю. X. Об элементах состава гражданского правонарушения / Ю. Х. Калмыков // Избранное: труды, статьи, выступления / предисл. В. Ф. Яковлева; сост.: О. М. Козырь, О. Ю. Шилохвост; Исследоват. центр частного права. – М.: Статут, 1998. – С. 11 – 22.
94. Канзафарова І. С. Вина як умова деліктної відповідальності в країнах континентальної правової сім’ї / І. С. Канзафарова // Держава і право: Зб. наук. пр. Юрид. і політ. науки. Вип. 29. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. 372 –376.
95. Канзафарова І. С. До проблеми цивільно-правової відповідальності без вини / І. С. Канзафарова // Вісн. Хмельн. ін-ту регіон. упр. та права. – 2003. – № 3 – 4 (7 – 8). – С. 89 – 92.
96. Канзафарова І. С. Наука цивільного права в системі правознавства / І.С. Канзафарова // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – 2004. – № 4. – С. 74 – 77.
97. Канзафарова І.С. Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання / І. С. Канзафарова // Цивільний кодекс України: Наук.-практ. комент.: у 2 ч. – К.: Концерн «Вид. Дім «Ін Юре», 2004. – Ч. 2. – С. 80 – 81.
98. Канзафарова І. С. Теорія цивільно-правової відповідальності // І. С. Канзафарова; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – О.: Астропринт, 2006. – 261 с.
99. Квітченко Я. О. Напрямки вирішення проблем цивільно-правової відповідальності / Я. О. Квітченко // Європ. перспективи. – 2013. – № 13. – С. 166 – 170.
100. Кирилюк О. Ю. Договори, що укладаються з використанням електронних засобів зв’язку: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. Ю. Кирилюк; Київ. Нац. ун-т. ім Тараса Шевченка. – К., 2015. – 20 с.
190
101. Ківалова Т. С. Зобов'язання відшкодування шкоди за цивільним законодавством України: теоретичні проблеми: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Т. С. Ківалова; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2008. – 40 с. 102. Класифікатор надзвичайних ситуацій від 01.01.2011. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ST001982.html
103. Клименко О. M. Особливості правового становища держави як суб'єкта приватного (цивільного) права: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. М. Клименко; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – 22 с.
104. Клименко О. M. Співвідношення публічного та приватного інтересів у аспекті примусового відчуження об’єктів права приватної власності, зумовленого суспільною необхідністю (конституційно-правовий аналіз) : дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.02 / Клименко Оксана Михайлівна; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2012. – 473 с.
105. Клименко О. М. Співвідношення публічного та приватного інтересів у аспекті примусового відчуження об’єктів права приватної власності, зумовленого суспільною необхідністю (конституційно-правовий аналіз): моногр. / О. М. Клименко. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2011. – 423 с.
106. Коваленко І. А. Цивільно-правова відповідальність осіб з вадами волі: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / І. А. Коваленко; Нац. акад. внутр. справ. – К., 2014. – 19 с.
107. Коваль В. М. Проблеми застосування норм матеріального права в господарському судочинстві: моногр. / В. М. Коваль. – О.: Юрид. літ-ра, 2011. – 528 с. 108. Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47, 48, 49, 50, 51, 52. – Ст. 349. 109. Кодекс цивільного захисту України // Відомості Верховної Ради. – 2013. – № 34 – 35. – Ст. 458.
110. Козлова Н. В. Правосубъектность юридического лица: учеб. / Н. В. Козлова. – М.: Статут, 2005. – 220 с.
191
111. Кокот К. Форс-мажорне застереження у зовнішньоекономічному контракті: проблеми формулювання / К. Кокот. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=870 112. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
113. Коняев Н. И. Обязательства, возникающие вследствие причинения вреда источником повышенной опасности: автореф. дис. … канд. юрид. наук / Н. И.Коняев. – М.,1966. – 16 с.
114. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов; предисл. И. Ю. Козлихина. – СПб.: Изд-во «Юрид. центр Пресс», 2003. – 430 с.
115. Кофман В. И. Граница юридически значимого причинения / В. И. Кофман // Изв. высш. учеб. заведений. Правоведение. – Л., 1960. – № 3. – С. 45 – 58.
116. Кофман В. И. Основные вопросы причинной связи в свете общей проблемы гражданской ответственности / В. И. Кофман // Вестн. Ленингр. гос. ун-та. – 1950. – № 10. – С. 111 – 125.
117. Кофман В. И. Причинная связь как основание ответственности по советскому гражданскому праву: автореф. дис. … канд. юрид. наук / Всесоюз. ин-т юрид. наук. – М., 1961. – 21 с.
118. Кофман В. И. Соотношение вины и противоправности в гражданском праве / В. И. Кофман // Изв. высш. учеб. заведений. Правоведение. – Л., 1957. – № 1. – С. 65 – 76.
119. Кочкодан І. В. Система заходів цивільно-правової відповідальності / І. В. Кочкодан // Ученые зап. Тавр. нац. ун-та им. В. И. Вернадского. Сер. «Юрид. науки». – Т. 26. – 2013. – N 2-1, ч. 1. – С. 274 – 281. Режим доступу: http://sn-jurid.crimea.edu/arhiv/2013/26_2_p1_law/035_koc.pdf
120. Кравець І. М. Правове становище суб’єктів організаційно-господарських повноважень: моногр. / І. М. Кравець. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 237 с.
192
121. Красавчиков О. А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности / О. А. Красавчиков. – М.: Юрид. лит., 1966. – 200 c.
122. Красавчиков О. А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве / О. А.Красавчиков // Пробл. гражданско-правовой ответственности и защиты гражданских прав. Свердл. юрид. ин-т. Сб. ученых трудов. – Свердловск, 1973. – С. 5 – 16.
123. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации пре ступлений / В. Н. Кудрявцев. – М.: Юрид. лит., 1972. – 352 с.
124. Кузьміна М. М. Господарсько-правові засоби забезпечення якості продукції: моногр. / М. М. Кузьміна; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х.: ФІНН, 2010. – 184.
125. Кулагин М. И. Избранные труды / М. И. Кулагин. – М.: Статут, 1997. – 330 с. – (Сер. «Классика российской цивилистики»).
126. Кульков М. А. Конфликты производителей и потребителей: как избегать, как разрешать: пособие для продавцов, изготовителей и импортеров / М. А. Кульков, Р. М. Курмаев, Ю. В. Лаврова. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 277 с.
127. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву: (Теорет. пробл.) / О. Э. Лейст. – М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1981. – 239 с.
128. Либанова С.Э. Особенности возмещения убытков в различных отраслях права: проблемы теории и практики: учеб. пособие / С.Э. Либанова; Федер. агентство по образованию, Курган. гос. ун-т. – Курган: Изд-во Курган. гос. ун-та, 2008. – 188 с.
129. Либба И. П. Ответственность железных дорог за целость груза и срочность доставки / И. П. Либба. – М.: НКПС «Транспечать», 1924. – 154 с.
130. Логвінова М. В. Цивільна та сімейно-правова відповідальність батьків за правопорушення, вчинені неповнолітніми: дис. ... канд. юрид. наук:
193
12.00.03 / Логвінова Марія Володимирівна ; Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2006. – 194 с.
131. Логвінова М. В. Цивільна та сімейно-правова відповідальність батьків за правопорушення, вчинені неповнолітніми: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / М.В. Логвінова; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2006. – 20 с.
132. Лукьянцев А. А. Ответственность при осуществлении предпринимательской деятельности в гражданском законодательстве России: теория и судебная практика: автореф. дис.. … докт. юрид. наук:12.00.03 / А. А. Лукьянцев; Северо-Кавказская академия государственной службы. – Ростов н/Д, 2006. – 37 с. 133. Луць В. В. Основные проблемы своевременного заключения и исполнения хозяйственных договоров : дис. ... д-ра юрид. наук / В. В. Луць. – Львов : Б. и., 1975. – 369+25 с.
134. Луць В. В. Роль хозяйственного договора в укреплении исполнительской дисциплины // Я. Н. Шевченко, А. А. Собчак, В. В. Луць и др. Повышение роли гражданско-правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций. – К.: Наук. думка, 1988. – С. 100 – 141.
135. Малеин Н. С. Вина – необходимое условие имущественной ответственности / Н. С. Малеин // Советское государство и право. – 1971. – № 2. – С. 28 – 35.
136. Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях / Н. С. Малеин; отв. ред. В. В. Лаптев. – М.: Наука, 1968. – 207 c.
137. Матвеев Г. К. Вина в советском гражданском праве / Г. К. Матвеев. – К.: Изд-во Киев. гос. ун-та, 1955. – 306 с.
138. Матвеев Г. К. О гражданском противоправном действии / Г. К. Матвеев // Советское государство и право. – 1955. – № 3. – С. 73 –79.
139. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности / Г. К. Матвеев. – М.: Юрид. лит., 1970. – 312 с.
194
140. Матвеев Г. К. Основания юридической ответственности / Г. К. Матвеев // Советское государство и право. – 1971. – № 10. – С. 30.
141. Матвеев Г. К. Психологический аспект вины советских юридических лиц / Г. К. Матвеев // Советское государство и право. – 1978. – № 8. – С. 39 – 47.
142. Механізм охорони та захисту майнових прав в Україні та ЄС: зб. матеріалів круглого столу: [ провед. в рамках наук.-практ. конф. «Загальні тенденції та особливості реалізації, охорони і захисту приватних прав в Україні та світі»]: / Акад. прав. наук України, НДІ приват. права і підприємництва; [редкол.: О. Д. Купчан та ін.]. – К.: НДІ приват. права і підприємництва АПрН України, 2008. – 207 с.
143. Мироненко В. П. Відповідальність батьків за неналежне виховання дітей за сімейним та цивільним законодавством України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / В. П. Мироненко. – К., 2001. – 19 с.
144. Михайленко О. В. Имущественная ответственность за вред, причиненный осуществлением публичной власти: теоретические аспекты и проблемы ее реализации на практике / О. В. Михайленко. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 342 с.
145. Михайлов С. В. Цивільно-правова відповідальність у сфері надання медичних послуг: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Михайлов Сергій Васильович; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2010. – 17 с.
146. Міщук В. В. Делікт як підстава цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки / В. В. Міщук // Унів. наук. зап. – 2013. – № 3. – С. 146 – 151. – Режим доступу: www. univer. km. ua
147. Міщук В. В. Правові аспекти відповідальності держави за транскордонну ядерну шкоду / В. В. Міщук // Унів. наук. зап. – 2009. – № 4. – С.58 – 63. – Режим доступу: www. univer. km. ua
148. Муромцев С. Гражданское право Древнего Рима: лекции / С. Муромцев. – М.: Тип. А. И. Мамонтова и Ко, 1883. – 697 с.
195
149. Мусієнко В. В. Цивільно-правові аспекти договору оренди державного та комунального майна: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / В. В. Мусієнко