ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЧЕСЬКІЙ ТА СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІКАХ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЧЕСЬКІЙ ТА СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІКАХ 13

1.1. Теоретико-методологічні основи дослідження правового регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках 13
1.2. Засади правового регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках .. 21
1.3. Поняття і види підприємництва за законодавством Чеської та Словацької республік 30
Висновки до розділу 1 . 46

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЧЕСЬКІЙ ТА СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІКАХ 48

2.1. Поняття і види суб’єктів підприємницької діяльності 48
2.2. Організаційно-правові форми суб'єктів підприємницької діяльності 65
2.3. Правове регулювання підприємницької діяльності іноземних осіб у Чеській та Словацькій республіках . 88
Висновки до розділу 2 . 104

РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В ЧЕСЬКІЙ ТА СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІКАХ 107
3.1. Поняття і методи державного регулювання підприємництва 107
3.2. Правові аспекти забезпечення добросовісної конкуренції та обмеження монополізму в сфері підприємництва 117
3.3. Правовий механізм підтримки підприємництва 150
3.4. Правові аспекти припинення підприємницької діяльності 166
Висновки до розділу 3 . 186

ВИСНОВКИ 189

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195

ДОДАТКИ 210

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі Україна переживає складний процес докорінного реформування свого правопорядку і його адаптації до нових соціально-економічних умов. Перехід до нового типу економічних відносин є неоднозначним і суперечливим. Особливо багато проблем в законотворчій та правозастосовчій практиці виникає при вирішенні питань правового регулювання підприємницької діяльності в умовах перехідного до ринкової економіки періоду.
Нормативну основу правового регулювання підприємницької діяльності в Україні закладено Конституцією України, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, які на принципово нових засадах регулюють відносини, що виникають у підприємницькому секторі економіки. Разом з тим правове регулювання підприємницької діяльності в Україні не позбавлене й недоліків. Так, внутрішньою суперечливістю характеризуються законодавчі акти в частині регулювання правового статусу суб’єктів підприємницької діяльності; вимагає уточнення визначення поняття підприємництва; не завжди відповідає сучасним реаліям правова регламентація державного регулювання підприємництва, правове забезпечення добросовісної конкуренції та обмеження монополізму; додаткової правової регламентації потребують питання правового регулювання підприємницької діяльності іноземних осіб в Україні, підтримки підприємництва тощо.
Одним із шляхів вирішення вищеназваних проблем є використання зарубіжного досвіду правового регулювання підприємницької діяльності. У вітчизняній науковій літературі такий досвід вивчався як в теоретичному, так і в практичному аспектах, проте дослідження стосувались переважно законодавства країн з розвиненою економікою, можливість адаптації досвіду яких в умовах України з ряду причин обмежена. Досвід правового регулювання підприємницької діяльності у постсоціалістичних країнах предметно окреслений у підручнику В.К. Мамутова, О.О. Чувпила “Господарче право зарубіжних країн” (Київ, 1996 р.) [1], однак з того часу в східноєвропейських країнах накопичено корисний досвід подальшого реформування економіки, у тому числі у звязку з інтеграційними процесами.
Хоча діапазон пошуку економіко-правової моделі переходу від однієї економічної системи до іншої є досить широким, для реформування і подальшого розвитку правового регулювання підприємницької діяльності України особливо цінним може стати дослідження досвіду Чеської та Словацької республік, яким протягом останніх років довелось вирішувати схожі до вітчизняних проблеми. Актуальності дослідженню додає і той факт, що підприємництво в Чеській та Словацькій республіках ніколи не припиняло свого існування, однак підвищення його активності відбулося наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття на етапі зламу тоталітарного режиму та пожвавлення ринкової економіки. Результати ж функціонування підприємницьких структур у Чеській та Словацькій республіках в умовах перехідної економіки довели їх спроможність оперативно вирішувати важливі соціально-економічні проблеми, пов’язані із забезпеченням зайнятості населення в ситуації скорочення державного сектора, приватизації державних підприємств.
З огляду на вищенаведене, дослідження досвіду правового регулювання підприємницької діяльності у Чехії та Словаччині є актуальним і доцільним із врахуванням можливості використання його результатів для вдосконалення чинного законодавства України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри конституційного права і порівняльного правознавства Ужгородського національного університету МОН України на 2001–2005 рр. Тема дослідження є складовою частиною комплексної теми «Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи у ХХ-ХХІ ст. ст.», що розробляється науковцями Ужгородського національного університету та зареєстрована в Державному реєстрі за №0198U007793, в якій дисертант брав участь як співвиконавець.
У межах даної теми автором проведено дослідження особливостей правового регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках, на підставі якого виявлено основні проблемні питання правового забезпечення реформування підприємницького сектору економіки в Україні та обгрунтовано шляхи їх вирішення.
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є виявлення на основі аналізу і теоретичного осмислення досвіду правового регулювання підприємницької діяльності Чеської та Словацької республік: його переваг, недоліків, сучасних пріоритетів і розробка з урахуванням цього пропозицій з удосконалення законодавства України в умовах переходу до ринкової економіки.
Відповідно до вказаної мети були поставлені та вирішені такі задачі:
аналіз засад правового регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках, виявлення основних тенденцій, форм (видів) правового регулювання у даній сфері суспільних відносин;
з’ясування поняття та видів підприємництва в Чеській та Словацькій республіках;
дослідження правового статусу субєктів підприємництва, зясування їх поняття та видів, виявлення особливостей організаційно-правових форм підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках;
визначення особливостей правового регулювання підприємницької діяльності іноземних осіб в Чеській та Словацькій республіках;
дослідження досвіду Чеської та Словацької республік щодо державного регулювання підприємництва і виявлення шляхів його оптимізації;
виявлення основних напрямків і форм державної підтримки підприємництва в Чеській та Словацькій республіках;
визначення особливостей правового регулювання припинення підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках;
обгрунтування з урахуванням досвіду Чеської та Словацької республік пропозицій з удосконалення правового регулювання підприємницької діяльності в Україні.
Об`єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках, у порівнянні з відповідними відносинами в Україні.
Предметом дослідження є правове регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках, а також в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали прийняті в юридичній науці методи наукового дослідження. Узагальнення явищ і процесів при здійсненні правового регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках базується на системному аналізі правових дефініцій та категорій, правозастосовчої і судової практики. За допомогою діалектичного методу досліджувався правовий режим підприємництва, його роль та місце в економіці Чеської та Словацької республік, проблеми становлення правового регулювання підприємництва в країнах з перехідною економікою. Особливе місце в дослідженні посідає порівняльно-правовий метод, який використовувався для з'ясування переваг і недоліків правового регулювання підприємницької діяльності у вищеназваних країнах, а також в Україні. Формально-юридичний метод використовувався при аналізі змісту правових норм законодавства Чеської та Словацької республік і відповідних правових норм українського законодавства. Вивчення предмету дослідження у його нерозривному розвитку із застосуванням історичного методу дозволило виділити основні етапи розвитку нормативно-правової бази з регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках, особливості правового режиму підприємницької діяльності, тенденції та еволюцію поглядів законодавця з питання правового забезпечення ефективного функціонування підприємницького сектора економіки. Перспективний метод застосовувався для конструювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства та запозичення Україною тих конструкцій правового регулювання підприємницької діяльності, що застосовуються в Чеській та Словацькій республіках. Кожен з вищеназваних методів у конкретному випадку використовувався в поєднанні з іншими загальнонауковими та спеціальними методами дослідження.
Комплексне використання зазначених методів дозволило при роботі за темою дисертаційного дослідження вирішити теоретичні та практичні задачі, які автор ставив перед собою, розширити емпіричну базу та ввести в науковий обіг нові чи маловідомі дані.
Теоретичним джерелом дослідження слугували досягнення авторитетних вчених Чеської та Словацької республік: К. Еліаша, П. Гайна, Я. Гусара, М. Мамойки, М. Паукнерової, І. Пеліканової, С. Пліви, М. Сабо, Й. Сухожи, а також наукові здобутки таких провідних українських і російських вчених, як А.Г. Бобкова, О.М. Вінник, В.М. Гайворонський, С.М. Грудницька, Г.Л. Знаменський, В.В. Лаптєв, В.В. Луць, В.К. Мамутов, В.С. Мартем’янов, І.В. Побірченко, Г.В. Пронська, В.В. Радзивілюк, Н.О. Саніахметова, В.І. Семчик, О.О. Чувпило, Р.Б. Шишка, В.С. Щербина та ін.
Емпірична база. Емпіричну базу дослідження склали законодавство Чехії, Словаччини та України, правозастосовча практика в названих країнах, а також спеціальна вітчизняна та зарубіжна наукова література, в якій досліджуються проблеми правового регулювання підприємницької діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням правового регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках в умовах переходу до ринкової економіки. На основі дослідження автором обгрунтовано доцільність використання в Україні досвіду Чеської та Словацької республік з правового регулювання підприємницької діяльності, опрацьовано і сформульовано ряд нових концептуальних як у теоретичному, так і в практичному значенні положень, спрямованих на вдосконалення вітчизняного законодавства.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному.
Вперше:
аргументовано необхідність нормативного закріплення основних видів підприємницької діяльності з метою спрощення процесу законодавчого встановлення особливостей їх здійснення і забезпечення термінологічної єдності;
обгрунтовано доцільність звільнення від правового режиму підприємництва тих видів господарської діяльності, значення яких для економіки України невелике (окремі види сільськогосподарських робіт, народного промислу, ремісництва тощо);
доведено доцільність розміщення відомостей Єдиного державного реєстру в мережі Інтернет з внесенням відповідних змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» для забезпечення оперативного отримання загальнодоступної інформації про суб’єктів підприємницької діяльності;
дано поняття «підприємництво іноземних осіб в Україні», під яким слід розуміти діяльність, що здійснюється іноземними особами через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (структурні одиниці);
визначено умови надання державної підтримки суб’єктам підприємницької діяльності, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації, а саме:
- збереження виробництва суб’єкта підприємницької діяльності, обумовлене суспільними потребами;
- відсутність надмірного обмеження господарської конкуренції;
- наявність плану реструктуризації, цілеспрямованого на відновлення рентабельності, конкурентоздатності підприємця у разі обмеження розміру державної підтримки витратами, необхідними для його реалізації, звітності та контролю за виконанням.
Удосконалено:
правовий режим майна приватного, дочірнього підприємства та підприємства об’єднання громадян, а саме: аргументовано доцільність встановлення режиму права власності таких підприємств на передане їм засновниками майно, мінімального розміру статутного фонду та обов’язку його формування;
порядок визначення узгоджених дій як форми прояву неправомірного обмеження конкуренції шляхом заміни суб’єктивного критерію об’єктивним.
Дістали подальший розвиток:
поняття «підприємництво» шляхом введення додаткової ознаки «здійснення діяльності від власного імені», яка дозволить відмежувати від підприємництва діяльність, що здійснюється від імені суб’єктів господарювання учасниками господарських товариств, посадовими особами органів управління підприємств, адвокатами, діяльність найманих працівників тощо;
засади державного регулювання підприємництва, а саме: обгрунтувано необхідність використання принципу партнерських відносин держави і суб’єктів підприємницької діяльності, суть якого полягає у встановленні взаємних зобов’язань держави і підприємців, виконання яких повинно відбуватись на засадах взаємовигідності та рівноправності і підпорядковуватись основам правового господарського порядку;
визначення переліку дискримінаційних дій органів влади щодо суб’єктів господарювання шляхом встановлення принципу його відкритості;
напрямки державної підтримки підприємництва з урахуванням доцільності зменшення кількості дозвільних документів, необхідних для започаткування підприємницької діяльності і сприяння прозорості процедури їх отримання; включення до законів про Державний бюджет України на наступні роки фінансування заходів по державній підтримці підприємництва; забезпечення централізованого контролю за цільовим використанням коштів, виділених в рамках реалізації програм сприяння розвиткові підприємництва;
перелік підстав припинення підприємницької діяльності, передбаченого ст. 51 ГК України шляхом доповнення його п.5 такого змісту: «на підставі рішення уповноваженого державою органу у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами».
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, які містяться в роботі, можуть слугувати основою при визначенні шляхів вдосконалення законодавства України у сфері підприємницької діяльності з перспективою подальшого зближення із законодавством європейських країн.
Результати дослідження можуть бути використані у законотворчій діяльності, в науково-дослідницькій роботі. Результати дисертаційного дослідження використовуються в Ужгородському національному університеті у навчальному процесі (довідка №5/1441 від 17.11.03 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використовувались при створенні та організації роботи Реєстраційної палати та відділу зовнішньоекономічної діяльності Ужгородської міської ради (довідка №02-1/807 від 17.11.03 р.), а також при розробці та супроводженні інвестиційних проектів підприємства з повним іноземним капіталом “НОВІТРЕЙД ІМПЕКС”, підготовці інвестиційних угод із суб’єктами, які здійснюють підприємницьку діяльність на території Спеціальної економічної зони “Закарпаття” (довідка б/н від 17.11.03 р.). Деякі положення i висновки дисертації, які мають дискусійний характер, можуть скласти підгрунтя для наступних наукових досліджень.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати проведеного дослідження отримані особисто автором на основі аналізу чинного законодавства Чеської та Словацької республік, а також України і практики його застосування. Окремi питання, поставленi дослідником, порушуються вперше, деякi розглянутi по-новому, додатково аргументовані. Особистий внесок здобувача у статті, виконаній у співавторстві, полягає в обґрунтуванні значення впливу держави на підтримку підприємництва у Чехії, Словаччині та Україні.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 4-ій річниці Конституції України «Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика» (м.Ужгород, 2000 р.), міжнародній науковій конференції «На порозі тисячоліть: сучасні підходи до розвитку громад та регіонів» (м.Ужгород, 2000 р.), підсумковій науковій конференції УжДУ «Право. Соціальна робота: теорія і практика» (м.Ужгород, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Державне управління та місцеве самоврядування в Україні: шляхи реформування» (м.Ужгород, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Правовий статус національних меншин» (м.Ужгород, 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Реформування політико-правової системи України в контексті європейського вибору» (м.Ужгород, 2003 р.).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 5,6 д.а., з яких 5,4 д.а. належать особисто авторові.
Структура дисертації обумовлена метою і задачами дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на десять підрозділів, і висновків. Загальний обсяг роботи - 194 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 190 найменувань та додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження правового регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках та отримані на його основі результати спрямовані на вдосконалення вітчизняного законодавства і сприяють вирішенню наукової задачі, що полягає в науковому обгрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання підприємницької діяльності для покращення економіко-правового середовища в Україні. Запроноване вирішення наукової задачі має істотне значення для підвищення ефективності регулюючого впливу законодавства на підприємницький сектор економіки України і розвитку науки господарського права.
На основі проведеного дослідження сформульовані такі висновки:
1. Становлення і розвиток правового регулювання підприємницької діяльності в Чехії та Словаччині має свої виразні особливості, які визначаються багатьма факторами. Як спосіб господарювання, підприємництво в Чехії та Словаччині знаходиться в постійному русі і розвитку. Все більш широко проникаючи в економіку цих країн, воно збагачується новими рисами і якостями, відповідно змінюється його нормативно-правова основа, оновлюються ще недавно прийняті нормативні акти законодавства про підприємництво. При цьому для вищеназваних країн характерна наявність суперечливих тенденцій правового регулювання. З одного боку, зберігаються правові принципи і норми права соціалістичного періоду. З другого боку, у Чехії та Словаччині спостерігається тяжіння до континентального права. Крім того, в правовому регулюванні підприємницької діяльності стає все більш помітним міжнародно-правовий фактор. Пояснюється це тим, що перспективи інтеграції до єдиного європейського ринку змусили законотворців Чехії та Словаччини з самого початку постсоціалістичного існування шукати шляхи гармонізації та уніфікації окремих найбільш важливих для економіки сфер права. Перенесення ж досвіду правового регулювання цих країн в наші умови повинно відбуватись з врахуванням сучасних тенденцій розвитку підприємництва в Україні.
2. З’ясовано, що в Чехії та Словаччині умовний поділ права на приватне і публічне з початку перехідного періоду був обумовлений необхідністю охорони не тільки публічних, але і приватних інтересів. Разом з тим розвиток законодавства про підприємництво в Чехії та Словаччині підтверджує необхідність поєднання елементів публічно-правового та приватноправового характеру при правовому регулюванні підприємництва. Правове регулювання підприємництва повинно бути єдиним, тобто базуватись на одних і тих самих принципах і конституційних основах правового господарського порядку в Україні.
3. Виявлено такі ознаки підприємництва як об’єкта правового регулювання: самостійність; ініціативність; систематичність; ризикованість; цільова направленість діяльності на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку; легальність. При цьому, на підставі аналізу досвіду правового регулювання підприємницької діяльності Чехії та Словаччини, доводиться доцільність внесення доповнень у нормативне визначення поняття «підприємництва», які передбачатимуть додаткову ознаку «здійснення діяльності від власного імені». Введення цієї ознаки дозволить відмежувати від підприємництва діяльність, що здійснюється від імені суб’єктів господарювання, учасниками господарських товариств, посадовими особами органів управління підприємств, адвокатами, діяльність найманих працівників тощо. У зв’язку з цим ст. 42 ГК слід викласти в такій редакції: «Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) від власного імені з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку».
4. Для подальшого забезпечення комплексного і збалансованого розвитку підприємницького сектору економіки аргументовано необхідність нормативного закріплення в ГК України основних видів підприємницької діяльності з метою спрощення процесу законодавчого встановлення особливостей їх здійснення і забезпечення термінологічної єдності.
5. У сучасних умовах господарювання розвиток окремих сфер економіки вимагає спеціальних підходів у правовому регулюванні. У зв’язку з цим обгрунтовано доцільність звільнення від правового режиму підприємництва окремих видів господарської діяльності, значення яких для економіки України невелике.
6. Доводиться, з урахуванням досвіду Чехії та Словаччини, можливість забезпечення оперативного отримання загальнодоступної інформації про суб’єктів підприємницької діяльності шляхом розміщення відомостей Єдиного державного реєстру в інтернеті на офіційному сайті. У зв’язку цим пропонується ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» викласти в такій редакції: «Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими, загальнодоступними і підлягають розміщенню в Інтернеті, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків».
7. Обгрунтовується необхідність вдосконалення правового режиму майна окремих організаційно-правових форм суб’єктів підприємництва. З метою забезпечення прав кредиторів у процесі здійснення підприємницької діяльності запропоновано закріплення за приватним, дочірнім підприємством і підприємством об’єднання громадян переданого засновником майна на праві власності із встановленням для цих підприємств обов’язку формування статутного фонду, мінімальний розмір якого повинен визначатись законодавством.
8. Визначено, що підприємництвом іноземних осіб в Україні слід вважати тільки діяльність, яка здійснюється ними через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (структурні одиниці). Визначення поняття «підприємництво іноземних осіб» дозволить уникнути ряда труднощів у тлумаченні критеріїв державної приналежності юридичних осіб та об’єктивному визначенні їх підприємницької правосуб’єктності.
9. Досягнутий високий рівень ефективності підприємництва в Чехії та Словаччині підтверджує можливість переростання перехідної економіки в розвинену, але на принципах не саморозвитку, а завдяки проведення з боку держави планомірної стратегії реформування, елементом якої є державне регулювання підприємництва. З метою вдосконалення державного регулювання підприємницької діяльності в Україні запропоновано законодавче закріплення принципу партнерських відносин держави і суб’єктів підприємництва, суть якого полягає у встановленні взаємних зобов’язань держави і підприємців, виконання яких має підпорядковуватись основам правового господарського порядку.
10. Встановлено, що визначення ГК України (ст. 30) узгоджених дій, як форми прояву неправомірного обмеження конкуренції, за спрямованістю на досягнення антиконкурентних цілей, тобто за суб’єктивним критерієм, є неефективним. Як свідчить вітчизняна і закордонна практика (в т. ч. Чехії та Словаччини) використання об’єктивного критерію є ефективнішим та істотно полегшує процес доказування. У зв’язку з цим обгрунтовується доцільність заміни у ст. 30 ГК України слів «спрямовані на» словами «пов’язані з», яка повинна сприяти встановленню об’єктивної істини при розгляді відповідної категорії справ.
11. Ст. 31 ГК України встановлює перелік дискримінаційних дій органів влади щодо суб’єктів господарювання. Цей перелік є вичерпним. Практика ж показує, що всіх випадків дискримінації господарюючих суб’єктів органами влади передбачити неможливо. У зв’язку з цим обгрунтовується доцільність встановлення у ГК України відкритого переліку дискримінаційних дій органів влади щодо суб’єктів господарювання.
12. Питання правового регулювання підприємництва в Україні нерозривно пов’язані з питаннями формування сприятливих умов для його розвитку. Незважаючи на певні зрушення, рівень розвитку підприємництва в Україні та його державна підтримка є ще недостатніми для подальшого розвитку національної економіки і не відповідають можливостям держави. З метою прискорення розвитку підприємництва в Україні, подальшого вдосконалення державної політики підтримки підприємництва та надання їй комплексного і системного характеру вважаємо необхідним:
- зменшення кількості дозвільних документів, необхідних для започаткування підприємницької діяльності, і забезпечення прозорості процедури для їх отримання;
- при розробці законів про Державний бюджет України на наступні роки передбачити фінансування заходів по державній підтримці підприємництва;
- забезпечення централізованого контролю за цільовим використанням коштів, виділених в рамках реалізації програм сприяння розвиткові підприємництва.
13. З урахуванням необхідності приведення правової регламентації державної підтримки суб’єктів підприємницької діяльності, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації, у відповідність з сучасними реаліями визначено умови надання такої підтримки, а саме:
- збереження виробництва суб’єкта підприємницької діяльності має бути обумовлено суспільними потребами;
- відсутність надмірного обмеження господарської конкуренції;
- наявність плану реструктуризації, цілеспрямованого на відновлення рентабельності, конкурентоздатності підприємця, у разі обмеження розміру державної підтримки витратами, необхідними для його реалізації, звітності та контролю за виконанням.
14. Оскільки згідно із законодавством (наприклад, ст. 40, ч. 2 ст. 76 ГК України), окрім суду, рішення про припинення підприємницької діяльності в окремих випадках можуть приймати й інші державні органи, обгрунтовується необхідність доповнення переліку підстав припинення підприємницької діяльності, передбаченого ст. 51 ГК України, п. 5 такого змісту: «на підставі рішення уповноваженого державою органу у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами».
15. З метою уніфікації правової термінології та уникнення непорозумінь у правозастосовчій практиці, вважаємо доцільним збереження у законодавстві терміну “реорганізація”, який є загальновживаним у господарському обороті України, і внесення відповідних змін до ЦК України.
Вперше проведене порівняльно-правове дослідження правового регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках дозволило визначити, яким чином досвід цих країн може бути використаний у законодавчому процесі в Україні.
Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується їх апробацією у вигляді публікацій у наукових фахових виданнях, обговоренням на науково-практичних конференціях і семінарах, обгрунтуванням конкретних пропозицій про внесення змін та доповнень в низку чинних нормативних актів.
Обґрунтовані наукові висновки та практичні рекомендації можуть бути використані в процесі подальшого вдосконалення господарського законодавства, у правозастосовчій практиці, науковій та викладацькій діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мамутов В.К., Чувпило О.О. Господарче право зарубіжних країн: Підручник.– К.: Ділова Україна, 1996. - 352 с.
2. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в праве.– М.: Юрид. лит., 1989.– 288 с.
3. Алексеев С.С. Теория права.– М.: БЕК, 1995.– 278 с.
4. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т.– М.: Юрид. лит., 1981.– Т.1.– 359 с.
5. Курбатов А.Я. Сочетание частных и публичных интересов при правовом регулировании предпринимательской деятельности.– М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001.– 212 с.
6. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф.А.Довгерта.– К.: Укр. центр правничих студій, 2000.– 336 с.
7. Конституції нових держав Європи та Азії /Упоряд. С. Головатий. - К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во "Право", 1996. – 544 с.
8. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. А.Я.Сухарев.– М.: НОРМА, 2000.– 840 с.
9. Селіванов В.М. Систематизація законодавства про підприємництво як методологічна проблема вітчизняного правознавства // Українське право.– 1998.– №1.– С.73-88.
10. Obchodní zákoník ze dne 5. listopadu 1991 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1991.– Č. 513
11. Suchoža. J., a kol.: Slovenské obchodné právo, 1 diel, Banska Bystrica, 1998.– 167 s.
12. Pelikánová, I. a kol. Obchodní právo.– 1.dil.– Praha: Codex Bohemia, 1998.– 584 s.
13. Жилинский С.Э. Предпринимательское право (правовая основа предпринимательской деятельности): Учебник для вузов.– М.: НОРМА, 2001.– 672 с.
14. Маркс К., Енгельс Ф. Твори.– Т.1.– К.: Держполітвидав, 1958.– 657 с.
15. Гарагонич О.В. Методологія порівняльного дослідження правових аспектів економічної інтеграції Європи // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки.– Вип.7.– К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України.– 2000.– С.448-455
16. Тацій В., Тодика Ю. Методологічні питання розвитку конституційного процесу // Право України.– 1996.– №12.– С.28-33
17. Špirko. J.: K niektorým metodologickým otázkam vedy hospodárskeho práva procesného // Acta iuridica Cassoviensia.– 1986.– Č.10.– S.85-100
18. Алексеев С.С. Проблемы теории государства и права.– М.: Юрид. лит., 1987.– 405 с.
19. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве / Под ред.Н.И.Матузова.– Саратов: Изд-во СГУ, 1994.– 179 с.
20. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник.– Харків: Консум, 2001.– 656 с.
21. Спиридонов Л.И. Теория государства и права.– М.: ПБОЮЛ, 2001.– 304 с.
22. Гиндев П. Философия и социальное познание.– М..: Прогресс, 1977.– 344 с.
23. Протасов В.Н. Что и как регулирует право: Учеб. пособие.– М.: Юристъ, 1995.– 96 с.
24. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования.– М.: Статут, 1999.– 712 с.
25. Предпринимательское (хозяйственное) право: В 2 т.– Т.1: Учебник / Под ред. О.М.Олейник.– М. : Юристъ, 2000.– 727 с.
26. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т.– М.: Юрид. лит., 1982.– Т.2.– 359 с.
27. Общая теория государства и права: Акад.курс в 2-х т. / Под ред. М.Н.Марченко.– М.: Зерцало, 2000.– Т.2.– 656 с.
28. Маркс К., Енгельс Ф. Твори.– Т.37.– К.: Політвидав України, 1967.–572 с.
29. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV // Відомості Верховної Ради України.– 2003.– №18.– Ст.144.
30. Сандевуар П. Введение в право.– М.: Издательская группа "Интратэк-Р", 1994.– 326 c.
31. Гражданское право. Учебник / Под ред. Е.А.Суханова.– М.: Бек, 1998.– Т.1.– 785 с.
32. Suchoža a kolektiv. Obchodný zákonnik a súvisiace predpisy. Komentar Eurounion.– Bratislava: Marec, 1997.– 755 s.
33. Попов А.А. Лекции по правовым основам предпринимательской деятельности в Украине.– Х.: Консум, 1997.– 104 с.
34. Obchodný zákonník. úplní znenie zákona s výkladom a judikátmi // Ekonomický a právní poradca podnikatleľa.– 2002.– Č.5-6.– S.3-402.
35. Rozsudok Najvyššieho súdu SR z 11.7.1997, spis. zn. 4Sž38/97 // Soudní rozhledy.– 1997.– Č.6.– S.143
36. Лаптев В.В. Предпринимательское право: понятие и субъекты.– М.: Юристъ, 1997.– 139 с.
37. Лямцева Т. Особенности предпринимательской деятельности государственных сельськохозяйственных предприятий // Предпринимательство, хозяйство и право.– 2000.– №1.– С.62-64
38. Кашанина Т.В. Корпоративное право (Право хозяйственных товариществ и обществ): Учебник для вузов.– М.: НОРМА, 1999.– 815 с.
39. Сірий В.Є., Фареник С.А. Соціологія підприємництва.– К.: Укр. центр духовної культури, 2000.– 258 с.
40. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 року №698-XII // Відомості Верховної Ради України.– 1991.– №14.– Ст.168.
41. Предпринимательское право Украины: Учебник / Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков и др./ Под общ. ред. Р.Б.Шишки.– Харьков.: Эспада, 2001.– 624 с.
42. Большой энциклопедический словарь.– 2.изд., перераб. и доп.– М.: Большая Российская энциклопедия, 1997. — 1456 с.
43. Каган М.С. Человеческая деятельность.– М.: Политиздат, 1974.– 327 с.
44. Деняк В.І. Господарська діяльність як основоположна категорія господарського права // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки.– Вип.15.– К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України.– 2002.– С.340-346.
45. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.– 1996.– №51.– Ст.292.
46. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Суб’єкти підприємництва. Кредитування. Оренда. Лізинг. Зовнішньоекономічна діяльність. Інвестиції. Антимонопольне законодавство. Захист від недобросовісної конкуренції. Реклама: Навч. посібник.– К.: А.С.К., 2001.– 704 с.
47. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права.– Т.І: Введение. Торговые деятели.– М.: Статут, 2003.– 480 с.
48. Мамутов В.К. Кодификация хозяйственного законодательства Украины в новых экономических условиях // Государство и право.– 1994.– №6.– С.82-85
49. Лаптев В.В. О предпринимательском законодательстве // Государство и право.– 1995.– №5.– С.48-52
50. Sabo, M. a kol. Právne formy podnikateľských vzťahov.– Bratislava: IURA EDITION, 2001.– 175 s.
51. Zákon o živnostenském podnikání (živnostenský zákon) ze dne 2. října 1991 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1991.– Č.455.
52. Fiala, J., Průcha, P.: Živnostenský zákon.– Ostrava: Bela, 1991.– 132 s.
53. Правові основи підприємницької діяльності / Під ред. В.І.Шакуна, П.В.Мельника, В.М.Поповича.– К.: Правові джерела, 1997.– 780 с.
54. Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996 року №85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.– 1996.– №18.– Ст.78.
55. Закон України “Про ліцензування певних видів діяльності” від 1 червня 2000 року №1775-III // Відомості Верховної Ради України.– 2000.– №36.– Ст.299.
56. Підприємницьке право: Навч. посібник / Л.В.Ніколаєва, О.В.Старцев, П.М.Пальчук, Л.М.Іваненко.– К.: Істина, 2001.– 480 с.
57. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 року №2063-III // Відомості Верховної Ради України.– 2000.– №51-52.– Ст.447.
58. Гарагонич О.В. Правове регулювання підприємництва в Чехії і Словаччині: теоретичні аспекти // Науковий вісник Чернівецького університету: Серія «Правознавство».– 2002.– Вип.154.– С.62-65.
59. Гарагонич О.В. Засади правового регулювання підприємницької діяльності в країнах Центральної Європи // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право».– 2002.– №1.– С.174-182.
60. Гарагонич О.В. Поняття і види підприємництва у Чеській республіці: нормативно-правовий аналіз // Мат. доповідей та повідомлень підсумк. наук. конф. УжДУ «Право. Соціальна робота: теорія і практика».– Ужгород, 2000.– С.20-25.
61. Гарагонич О.В. Використання досвіду Чеської республіки в контексті реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність // Мат. міжн. наук.–практ. конф. «Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика».– Ужгород.– 2000.– С.118-124.
62. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т.– К.: Аконіт, 1999.– Т.3.– 927 с.
63. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т.– М. : ТЕРРА, 1995.– Т.3.– 1995.– 560 с.
64. Webster’s New Twentieth Century Dictionary // Unabridged Second Edition.- N.Y.: Deluxe Color., 1983.– 912 p.
65. Анохин В.С. Предпринимательское право: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений.– М.: ВЛАДОС, 1999.– 400 с.
66. Государство и право на рубеже веков (материалы всероссийской конференции).– М.: Ин-т государства и права РАН, 2001.– 308 с.
67. Zákon o prevádzkovani rozhlasového a televízneho vysielania z 28. júna 2000 // Zbierka zákonоv Slovenskej Republiky.– 2000.– Č.308
68. Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права.– Тула: Автограф, 2001.– 720 с.
69. Občanský zákoník ze dne 26. února 1964 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1964.– Č.60.
70. Аксёнов И., Платонов С. Что такое предпринимательство? // Предпринимательство, хозяйство и право.– 1996.– №7.– С.3-4.
71. Янкова О.С. До питання про дієздатність громадян-підприємців // Українське право.– 1997.– №3.– С.91-92.
72. Влас І.І. Підприємницька діяльність і правовий статус її суб’єктів: Автореф. дис. … канд. юрид. наук.– Харків, 1994.– 23 с.
73. Zákon o výchově dorostu k povolání v učebním poměru (učňovský zákon), ze dne 27. dubna 1984 ve znění pozdějších předpisů // Sbirka zakonu ČSR.– 1984.– Č.29.
74. Vyhláška Ministerstva školství ČSR o závěrečných učňovských zkouškách v učebních a studijních oborech ze dne 2. února 1981 // Sbirka zakonu ČSR.– 1981.– Č.16.
75. Vyhláška Ministerstva školství ČSR o ukončování studia ve středních školách a o ukončování přípravy ve zvláštních odborných učilištích ze dne 11. března 1987 // Sbirka zakonu ČSR.– 1987.– Č.38.
76. Vyhláška Ministerstva školství, mládeže a tělovýchovy ČR o ukončování studia na středních školách a ukončování přípravy v odborných učilištích a učilištích ze dne 12. júna 1991 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1991.– Č.354.
77. Vyhláška Ministerstva práce a sociálních věcí ČR o bližších podmínkách zabezpečování rekvalifikace uchazečů o zaměstnání a zaměstnanců ze dne 18. února 1991 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1991.– Č.21.
78. Vyhláška Ministerstva hospodářství ČR, Ministerstva průmyslu a obchodu ČR, Ministerstva školství, mládeže a tělovýchovy ČR, Ministerstva vnitra ČR, Ministerstva zdravotnictví ČR a Ministerstva zemědělství ČR k provádění kvalifikačních zkoušek nahrazujících odbornou způsobilost pro provozování některých živností ze dne 3. prosince 1992 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1992.– Č.525.
79. Zákon o dílech literárních, vědeckých a uměleckých (autorský zákon), ve znění pozdějších předpisů ze dne 10. března 1965 // Sbirka zakonu ČSR.– 1965.– Č.35
80. Zákon o znalcích a tlumočnících ze dne 2. března 1967 // Sbirka zakonu ČSR.– 1967.– Č.36
81. Zákon o veterinární péči ze dne 21. května 1987 // Sbirka zakonu ČSR.– 1987.– Č.87
82. Zákon o advokacii ze dne 13. júna 1990 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1990.– Č.128
83. Zákon o komerčních právnících a právní pomoci jimi poskytované ze dne 27. září 1990 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1990.– Č.209
84. Zákon o patentových zástupcích ze dne 20. května 1991 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1991.– Č.237
85. Pelikánová, I. a kol. Komentář k obchodnímu zákonníku.– 1.dil.– Praha: Linde, 1997.– 416 s.
86. Zákon o súkromnom podnikaní občanov ze dne 1. května 1990 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1990.– Č.105.
87. Цивільний кодекс УРСР від 18 липня 1963 року №б/н // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1963.– №30.– Ст.463.
88. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV // Офіційний вісник України.– 2003.– №11.– Ст.461.
89. Хозяйственное право: Учебник / Под ред. В.К.Мамутова.– К.: Юрінком, 2002.– 950 с.
90. Закон України «Про угоди про розподіл продукції» від 14 вересня 1999 року №1039-XIV // Відомості Верховної Ради України.– 1999.– №44.– Ст.391.
91. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV // Офіційний вісник України.– 2003.– №25.– Ст.1172.
92. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. Курс лекций.– М.: БЕК, 1994.– Т.1.– 312 с.
93. Герчикова И.Н. Регулирование предпринимательской деятельности: государственное и межфирменное: Учеб. пособие.– М.: Консалтбанкир, 2002.– 704 с.
94. Eliáš, K.: Obchodní společností: Základní otázky.– Praha: C.H.Beck, 1994.– 286 s.
95. Šturma, P.: Mnohostranná právní úprava režimu mezinárodních investic // Právní rozhledy.– 1997.– Č.10.– S.539-545.
96. Pohl, T.: Právní problematika likvidace právnické osoby // Právní praxe v podnikání.– 2000.– Č.1.– S.23-31.
97. Klimeš, F.: Vybrané otázky obchodních společností // Obchodní právo.– 2001.– Č.5.– S.2-18.
98. Helešic, F.: K předmětu a obsahu zákonné úpravy družstev (srovnávací analýza) // Právní rozhledy.– 1997.– Č.2.– S.60-66.
99. Németová, M.: Družstvo ako podnikatel´ský subjekt - vseobecná charakteristika a právna úprava // Notitiae novae facultatis iuridicae.– 2000.– Ročnik 4.– S.148-154.
100. Helešic, F.: K systemizaci právní úpravy družstev // Právní rozhledy.– 1997.– Č.1.– S.1-3.
101. Zákon o štátnom podniku z 2. dubna 1990 // Zbierka zákonоv České a Slovenské Federativní Republiky.– 1990.– Č.111.
102. Zákon o štátním podniku ze dne 20. března 1997 // Sbirka zakonu České Republiky.– 1997.– Č.77.
103. Eliáš, K.: K vymezení podniku v českém obchodním zákoníku // Právní rozhledy.– 1993.– Č.3.– S.75-78.
104. Pelikánová, I. a kol. Obchodní právo.– 2.dil.– Praha: Codex Bohemia, 1998.– 440 s.
105. Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності» від 21 вересня 2000 року №1987-III // Відомості Верховної Ради України.–2000.– № 46.– Ст.397
106. Грудницька С.М. Відмінність об’єднань підприємств від господарських товариств // Право України.– 1994.– №9.– С.5-9
107. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року №1576-XII // Відомості Верховної Ради України.– 1991.– №49.– Ст.682.
108. Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище.– К.: Знання, 1998.– 309 с.
109. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення: Монографія.– К.: Атіка, 2003.– 352 с.
110. Кучеренко І.М. Види юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки.– Вип.7.– К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України.– 2000.– С.286-292.
111. Щербина В.С. Господарське право України: Навч. посібник.– К.: Юрінком Інтер, 2002.– 392 с.
112. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року №987-XII // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1991.– №25.– Ст.283
113. Закон України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 року №2460-XII // Відомості Верховної Ради України.– 1992.– №34.– Ст.504
114. Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16 вересня 1997 року № 531/97-ВР // Відомості Верховної Ради України.– 1997.– №46.– Ст.292
115. Спасібо-Фатєєва І.В. Окремі аспекти поняття юридичних осіб // Підприємництво, господарство і право.– 2001.– №8.– С.21-24
116. Лаптев В.В. Законодательство о предприятиях (критический анализ) // Государство и право.– 2000.– №7.– С.22-28.
117. Трапезников П.С. Методологические принципы построения интегрированной теории прямых иностранных инвестиций как формы заграничной деловой активности фирмы // Белорусский журнал международного права и международных отношений.– 1999.– №4.– http://www.un.minsk.by
118. Топорнин Б.Н. Российское право и иностранные инвестиции: актуальные проблемы // Правовое регулирование иностранных инвестиций в России.– М.: ИГиП РАН, 1995.– С.15-22
119. Нольде Б.Э. Очерк международного частного права.– СПб., 1912.– 532 с.
120. Pauknerová, M.: K pojmu úznaní zahraničních právnických osob // Právník.– 1997.– Č.10-11.– S.843-862.
121. Ústava Slovenskej republiky z 1 septembra 1992 // Zbierka zákonоv ČSFR.– 1992.– Č.460.
122. Крупа Л.В. Особенности применения правовых режимов в регулировании внешнеэкономической деятельности // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій.– Харків: Нац. юрид. акад. України.– 1998.– С.132-135.
123. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1991.– №29.– Ст.377
124. Kopál, L.: Podnikanie zahraničných fyzických osôb na území Slovenskej republiky // Obchodné právo.– 2002.– Č.6.– S.3-10.
125. Krajský soud v Hradci Králové, rozsudek sp. zn. 37 Co 450/95 ze dne 11. 2. 1997 // Soudní rozhledy.– 1998.– Č.2.– S.33-34
126. Фединяк Г.С. Деякі аспекти правосуб’єктності юридичних осіб у міжнародному приватному праві // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки.– Вип.19.– К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України.– 2003.– С.522-527.
127. Pauknerová, M.: Státní příslušnost právnických osob // Právník.– 1997.– Č.6.– S.457-475.
128. Pauknerová, M.: Společnosti v mezinárodním právu soukromém – k novému vývoji v českém právu a v právu Evropských společnství // Právník.– 2002.– Č.3.– S.321-342.
129. Закон України «Про режим іноземного інвестування» №93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.– 1996.– №19.– Ст.80
130. Гарагонич О.В. Розвиток організаційно-правових форм суб’єктів підприємницької діяльності в Чехії, Словаччині та Україні // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки.– Вип.22.– К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України.– 2003.– С.390-399.
131. Гарагонич О.В. Реалізація іноземними особами права на підприємницьку діяльність (досвід Чехії та Словаччини) // Мат. міжн. наук.–практ. конф. «Правовий статус національних меншин».– Ужгород: Ліра, 2003.– С.170-180.
132. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року №887-XII // Відомості Верховної Ради України.– 1991.– №24.– Ст.272.
133. Предпринимательское право: Учебник / Под ред. Е.П.Губина, П.Г.Лахно.– М.: Юристъ, 2001.– 416 с.
134. Предпринимательское право: Учеб. пособие / Под ред. Н.М.Коршунова, Н.Д.Эриашвили.– М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.– 415 с.
135. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року №1160-IV // Голос України.– 2003.– 14 жовт. (№193).– С.14-17
136. Административное право РФ: Учебник / Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.– М.: Зерцало-М ИКД, 2001.– 592 с.
137. Саниахметова Н. Государственное регулирование экономики и предпринимательства // Предпринимательство, хозяйство и право.– 2001.– №7.– С.3-10
138. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року №2210-III // Відомості Верховної Ради України.– 2001.– №12.– Ст.64.
139. Круглова Н.Ю. Хозяйственное право: Учеб. пособие.– М.: Изд-во РДЛ, 2001.– 912 с.
140. Безух О. Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права // Підприємництво, господарство і право.– 2001.– №7.– С.32-36.
141. Семенова Л.Н. Антимонопольне і конкурентне право: Курс лекцій.– К.: Вид-во Європейського ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 1999.– 136 с.
142. Zákon o ochraně hospodářské soutěže a o změně některých zákonů (zákon o ochraně hospodářské soutěže) ze dne 4. dubna 2001 // Sbirka zakonu České Republiky.– 2001.– Č.143.
143. Zákon o ochrane hospodárskej súťaže a o zmene a doplnení zákona Slovenskej národnej rady č.347/1990 Zb. o organizácii ministerstiev a ostatných ústredných orgánov štátnej správy Slovenskej republiky v znení neskorších predpisov z 27. februára 2001 // Zbierka zákonоv Slovenskej Republiky.– 2001.– Č.136.
144. Vyparina, S.: Parazitovanie na povesti ako skutková podstata nekalej súťaže s príkladmi z praxe // Obchodné právo.– 2002.– Č.10.– S.30-38.
145. Hajn, P.: Nové pohledy na generální klauzuli nekalé soutěže // Právní rozhledy.– 2002.– Č.11.– S.552-554.
146. Hajn, P.: Nové skutečnosti v ochraně proti nekalé soutěže, Právní radce.– 2002.– Č.2.– S.5-10.
147. Vyparina, S.: Ohrozovanie zdravia a životného prostredia ako skutková podstata nekalej súťaže // Obchodné právo.– 2002.– Č.7.– S.36-40.
148. Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
149. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року №236/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.– 1996.– №36.– Ст.164
150. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 року // Відомості Верховної Ради України.– 1993.– №50.– Ст.472
151. Hajn, P.: Ještĕ k účastníků hospodářské soutěže // Právní rozhledy.– 1999.– Č.2.– S.59-63.
152. Безух О. Правові підстави застосування звичаїв при здійсненні захисту від недобросовісної конкуренції // Підприємництво, господарство і право.– 2001.– №3.– С.24-27
153. Романів Р.О. Антимонопольне регулювання регіональних товарних ринків: Автореф. Дис. … канд. екон. наук.– 08.02.03 - Львів, 2000.– 20 с.
154. Тотьев К.Ю. Конкуренция и монополии. Правовые аспекты регулирования: Учеб. пособие.– М.: Юристъ, 1996.– 264 с.
155. Закон України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року №1682-III // Відомості Верховної Ради України.– 2000.– №30.– Ст.238.
156. Великий тлумачний словник сучасної української мови.– К.: Перун, 2002.– 1440 с.
157. Munková, J.: Nad otázkou zneužití dominantního postavení // Právní rozhledy.– 1997.– Č.11.– S.574-577.
158. Bejček, J.; K zákonu o ochraně hospodárské soutěže po prvém roce jeho účinnosti // Právní rozhledy.– 2002.– Č.10.– S.471-484.
159. Підлісний В. Економічна концентрація у дії // Бухгалтерія.– 2002.– 21 березня.– С.32-34
160. Знаменський Г.Л. Хозяйственное законодательство Украины. Формирование и перспективы развития.– К.: Наукова думка, 1996.– 63 с.
161. Смовженко Т.С. Державна політика сприяння розвиткові підприємництва: Монографія.– Львів: Вид-во ЛБІ НБУ, 2001.– 464 с.
162. Андреев В.К. Государственная поддержка малых предприятий в их саморазвитии // Правовые проблемы малого предпринимательства.– М.: Экзамен, 2001.– С.79-91
163. Zákon o veřejné podpoře ze dne 24. února 2000 // Sbirka zakonu České Republiky.– 2000.– Č.59.
164. Zákon o podpoře malého a středního podnikání a o změně zákona č. 2/1969 Sb., o zřízení ministerstev a jiných ústředních orgánů státní správy České republiky, ve znění pozdějších předpisů ze dne 11. ledna 2002 // Sbirka zakonu České Republiky.– 2002.– Č.47.
165. Мамутов В.К. Экономика и право: Сб. науч. тр.– К.: Юринком Интер, 2003.– 544 с.
166. Гарагонич О.В. Правові аспекти підтримки малого і середнього підприємництва на регіональному рівні у Чехії // Мат. міжн. наук. конф. “На порозі тисячоліть: сучасні підходи до розвитку громад та регіонів”. – Ужгород, 2000. – С.167 – 173
167. Zákon o štátnej pomoci z 24. augusta 1999 // Zbierka zákonоv Slovenskej Republiky.– 1999.– Č.231.
168. Борисенко Е.Н. Социальная ответственность малого предпринимательства .– М.: Клистар, 2002.– 96 с.
169. Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21 грудня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №7. – Ст.35.
170. Дерев’янко Б. Необхідність підтримки вітчизняного великого бізнесу // Підприємництво, господарство і право.– 2003.– №7.– С.11-14
171. Мамутов В.К. Економіко-правові важелі проти тіньової економіки // Вісник Національної академії наук України.– 2001.– №1.– С.24-32
172. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №740 // Офіційний вісник України.– 1998.– №21.– Ст.767.
173. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30 червня 1999 року №784-XIV // Відомості Верховної Ради України.– 1999.– №42-43.– Ст.378.
174. Zákon o konkurze a vyrovnaní ze dne 11. júla 1991 // Sbirka zakonu České a Slovenské Federativní Republiky.– 1991.– Č.328.
175. Bárta, J.: Některé otázky zrušení obchodněprávních subjektů bez likvidace ve zvláštních případech // Právní rozhledy.– 1995.– Č.12.– S.481-484.
176. Ústava České republiky ze dne 16. prosince 1992 // Sbirka zakonu České republiky.– 1993.– Č.1.
177. Eliáš, K.: Zrušení obchodní společnosti // Právník.– 1994.– Č.4.– S.297-319.
178. Brychca, P., Pech, V.: Likvidace štátního podniku // Obchodní právo.– 2002.– Č.8.– S.31-36.
179. Pohl, T.: Právní problematika likvidace právnické osoby // Právní praxe v podnikání.– 2000.– Č.1.– S.23-31.
180. Радзивілюк В.В. Судова процедура санації: проблеми визначення і термінології // Вісник господарського судочинства.– 2002.– №2.– С.197-203
181. Закон України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року №1087-IV // Офіційний вісник України.– 2003.– №33.– Ст.1774.
182. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року №469/97-ВР // Відомості Верховної Ради України.– 1997.-№39.– Ст.261.
183. Закон України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року №973-IV // Офіційний вісник України.– 2003.– №29.– Ст.1438.
184. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 року №2114-XII // Відомості Верховної Ради України.– 1992.– №20.– Ст.272.
185. Єфименко А. Регулювання припинення (реорганізації) та ліквідації юридичних осіб за проектом Цивільного кодексу України // Право України.– 2002.– №10.– С.77-82.
186. Кучеренко І.М. Правове регулювання реорганізації підприємницьких юридичних осіб (сучасність і проблеми кодифікації) // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки.– Вип.15.– К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України.– 2002.– С.236-240.
187. Гарагонич О.В. Державне регулювання підприємництва в країнах Центральної Європи: теоретико-правовий аспект // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки.– Вип.19.– К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України.– 2003.– С.66-73.
188. Гарагонич О.В. Правова природа впливу конкуренції на підприємництво в країнах Центральної Європи // Регіональні студії.– 2002.– Вип.5.– С.48-52.
189. Бисага Ю.М., Гарагонич О.В. Правовий механізм державної підтримки підприємництва в Чехії, Словаччині та Україні // Мат. міжн. наук.–практ. конф. «Реформування політико-правової системи України в контексті європейського вибору».– Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право».– 2003.– №2 (Спецвипуск).– С.120-127.
190. Гарагонич О.В. Припинення діяльності суб’єктів підприємництва зі статусом юридичної особи в Чеській республіці // Мат. міжн. наук.–практ. конф. «Державне управління та місцеве самоврядування в Україні: шляхи реформування».– Ужгород.– 2000.– С.189-202.