Рикова Олена Миколаївна. Господарсько-правове регулювання відносин у сфері виникнення та реалізації морських вимог

Краткое описание

Рикова Олена Миколаївна. Господарсько-правове регулювання відносин у сфері виникнення та реалізації морських вимог.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.04, Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - Одеса, 2015.- 190 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

РИКОВА Олена Миколаївна

УДК 346.9 : 347.791.6

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ВИНИКНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МОРСЬКИХ ВИМОГ

Спеціальність: 12.00.04 – господарське право,
господарсько-процесуальне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Подцерковний Олег Петрович,
доктор юридичних наук,
професор

Одеса–2015
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТА ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МОРСЬКИХ ВИМОГ 14
1.1. Загальний огляд наукових праць про морські вимоги 14
1.2. Поняття та ознаки морських вимог як предмета правового регулювання 18
1.3. Господарсько-правовий вплив на відносини щодо виникнення та реалізації морських вимог 47
Висновки до Розділу 1 75

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН, У ЯКИХ ВИНИКАЮТЬ МОРСЬКІ ВИМОГИ 78
2.1. Поняття та загальні критерії класифікації господарських правовідносин, у яких виникають морські вимоги 78
2.2. Види господарських правовідносин, у яких виникають морські вимоги 91
Висновки до розділу 2 123

РОЗДІЛ 3. ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ВИНИКНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МОРСЬКИХ ВИМОГ 126
3.1. Поняття господарсько-правового механізму виникнення та реалізації морських вимог 126
3.2. Арешт суден у системі забезпечення морських вимог 148
3.3. Іноземний досвід регулювання відносин, пов’язаних із виникненням та забезпеченням морських вимог 170
Висновки до розділу 3 190

ВИСНОВКИ 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВГСУ
ВСУ
ГК
ГПК

ДП
ЗУ
КМУ
КТМ
КТМУ

КСУ
Конвенція 1952 р. Вищий господарський суд України
Верховний Суд України
Господарський кодекс України
Господарський процесуальний кодекс України
Державне підприємство
Закон України
Кабінет Міністрів України
Кодекс торговельного мореплавства
Кодекс торговельного мореплавства України
Конституційний Суд України
Міжнародна конвенція з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10 травня 1952 року
Конвенція 1999 р.

РФ
СРСР

ЦК Міжнародна конвенція про арешт суден від 12 березня 1999 року
Російська Федерація
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Зростання економіки України ґрунтується, зокрема, на підвищенні ефективності функціонування морегосподарського комплексу, морського транспорту та усіх пов’язаних із ним галузей, спрямованих на входження українського господарського комплексу до європейського та світового економічного простору, повне використання транзитного місцезнаходження країни та гарантування безпечного транспортного зв’язку вітчизняних підприємств із зарубіжними контрагентами.
Ефективне функціонування морегосподарського комплексу повинно забезпечуватися, серед іншого, оперативним та справедливим розв’язанням правових конфліктів. Зокрема, потребують належної правової організації різноманітні господарські відносини, пов’язані із виникненням та реалізацією морських вимог між суб’єктами морського торговельного судноплавства. Поняття морських вимог зустрічається у законодавстві та широкій підприємницькій практиці, однак досі не вироблено єдиної судової практики його застосування, не визначено й місце морських вимог у формуванні цілісної категорії морських спорів. Це, з одного боку, ускладнює розв’язання наукових завдань дослідження господарських відносин у сфері торговельного мореплавства, а, з іншого, породжує проблеми правозастосування у сфері практичної діяльності суб’єктів господарювання.
Окремі аспекти поняття морської вимоги розглядалися у працях Н.О. Брехової, О.А. Брильова, І.А. Буш, Г.Г. Іванова, М.Ю. Картузова, Т.Р. Короткого, В.П. Паліюк, А.В. Сидоренко, В.Ф. Сидорченко, І.А. Шалаєвої та ін. Однак цілісне дослідження поняття та ознак морських вимог, порядку їх виникнення та реалізації у системі господарських відносин у сучасній науці відсутнє.
У зв’язку з цим глибока й цілісна господарсько-правова характеристика морських вимог, детальне дослідження їх виникнення, пред’явлення, забезпечення та виконання, тобто реалізації, а також супутніх господарських правовідносин, які є обов’язковим елементом існування морських вимог, набувають особливої значущості.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка цілісної господарсько-правової концепції виникнення та реалізації морських вимог. Досягнення поставленої мети зумовлює необхідність розв’язання таких задач:
визначення поняття та ознак морських вимог як специфічного інституту господарського та господарського процесуального права;
встановлення співвідношення поняття морських вимог із суміжними категоріями, у тому числі поняттями морських спорів, позовних вимог;
виявлення, класифікація та структуризація господарських правовідносин, у яких виникають морські вимоги;
з’ясування правових засад виникнення та реалізації морських вимог;
визначенні ролі господарсько-правового та господарсько-процесуального регулювання у механізмі виникнення та реалізації морських вимог;
встановлення часових меж існування морських вимог;
дослідження порядку арешту судна у системі забезпечення морських вимог як окремого господарсько-процесуального провадження;
дослідження зарубіжного досвіду правового регулювання виникнення та реалізації морських вимог;
формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регламентує виникнення та реалізацію морських вимог.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є господарсько-правові відносини у сфері торговельного мореплавства.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є господарсько-правове регулювання відносин у сфері виникнення та реалізації морських вимог.
Методи дослідження. У дослідженні використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. Основою методології дослідження є діалектичний метод, який уможливив дослідження певних явищ у їх розвитку та взаємозв’язку. У роботі використовувався історико-правовий метод при розгляді правового забезпечення арешту суден в СРСР (розділ 3). Метод синтезу був використаний для визначення поняття морської вимоги (підрозділ 1.2). Метод дедукції використовувався при встановленні видів господарсько-правових відносин, з яких виникають морські вимоги (підрозділи 2.1, 2.2). Метод аналізу дав змогу визначити господарсько-правовий вплив на відносини щодо виникнення та реалізації морських вимог (підрозділ 1.3). Порівняльно-правовий метод був застосований: 1) при дослідженні іноземного досвіду регулювання відносин, пов’язаного із виникненням та реалізацією морських вимог (підрозділ 2.2, розділ 3). Метод наукового моделювання – для встановлення складових механізму морських вимог (підрозділ 3.1).
Теоретичною основою дослідження стали положення й висновки, які містяться в наукових працях українських і зарубіжних учених Ю.В. Бакаєвої, О.А. Беляневич, Н.О. Брехової, О.А. Брильова, І.А. Буш, О.П. Віхрова, М.А. Гурвіча, В.М. Зубаря, Г.Г. Іванова, М.Ю. Картузова, О.В. Клепікової, Т.Р. Короткого, С.М. Кротова, В.П. Лебєдєва, О.О. Маковської, В.С. Нерсесянца, А.О. Ніцевича, Ю. М. Оборотова, О.П. Подцерковного, В.Ф. Сидорченка, А. Батіні (A. Batini), Дж.П. Бенні (J.P. Benny), Ф. Берлінжьєрі (F. Berlingieri), К.Дж. Дунер (K.J. Dhuner), Дж. Гарлей (J. Hurley), С. Гісселберг (S. Gisselberg), Т. Лоуренс (T. Lawrence), Т. Мацуи (T. Matsui), Л. Мур (L. Moore), Г. Тоуан (G. Towan) та ін.
Нормативно-правову базу дисертації складає чинне законодавство України та законодавство іноземних держав (Російської Федерації, Республіки Казахстан, Республіки Грузія, Республіки Білорусь, Великої Британії, Бельгії, Швеції, Сінгапуру, Австралії та ін.).
Емпіричну базу роботи склала вітчизняна судова практика.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці проведено комплексне господарсько-правове дослідження відносин щодо виникнення та реалізації морських вимог між учасниками господарських відносин. У роботі містяться такі положення, яким притаманні риси наукової новизни:
уперше:
визначено інститут морських вимог як сукупність норм господарського та господарсько-процесуального права, що забезпечують виникнення, пред’явлення, забезпечення, виконання морських вимог учасників господарських відносин, сприяють реалізації (або захисту) їх прав та інтересів;
обґрунтовано основоположне господарсько-правове підґрунтя відносин щодо виникнення та реалізації морських вимог, що дозволяє розглядати відповідні домагання учасників господарських відносин як елемент функціонування морегосподарського комплексу та господарських зв’язків загалом, інтегрувати механізми забезпечення та задоволення відповідних вимог у зовнішньоекономічному та господарсько-процесуальному законодавстві;
удосконалено:
класифікацію господарські правовідносин, у яких виникають морські вимоги, на відносні та абсолютні господарські правовідносини. Відносними господарськими правовідносинами є виробничо-господарські правовідносини, що виникають у зв’язку із укладенням господарського договору у сфері торговельного мореплавства, позадоговірного спричинення шкоди внаслідок експлуатації судна та інших позадоговірних підстав (загальна аварія, здійснення рятувальних заходів тощо), а також організаційно-господарські правовідносини зі сплати внесків за соціальним страхуванням, що здійснюється судновласником від імені членів екіпажу. Абсолютними господарськими відносинами, у яких виникають морські вимоги, є відносини власності та інші речово-правові відносини щодо судна;
розуміння поняття морської вимоги, яка визначається у широкому сенсі як засноване на законі та/або договорі, виражене у письмовій формі волевиявлення (домагання) фізичної чи юридичної особи, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що виникає у господарських, цивільних чи трудових правовідносинах у сфері торговельного мореплавства, пов’язаних із експлуатацією, будівництвом чи іншими заходами щодо судна, має похідний характер від права уповноваженої сторони у зобов’язанні, трудовому правовідношенні, речовому праві; у вузькому сенсі морська вимога пов’язана із винятковим переліком господарських, цивільних та трудових відносин, визнаних у КТМ обов’язковою підставою для реалізації права на арешт судна.
обґрунтування необхідності модернізації національного процесуального законодавства з урахуванням міжнародного досвіду визначення зв’язку морської вимоги із судном, а не лише із конкретним судновласником чи фрахтувальником, що уможливлює знеособлення відповідної заяви про арешт судна на забезпечення морської вимоги;
підходи до співвідношення понять морської вимоги та вимоги у морських спорах шляхом обґрунтування безпосереднього зв’язку поняття морської вимоги із окремими міжнародно-правовими спорами щодо звільнення з-під арешту судна та екіпажу, а також її кваліфікації як спеціального випадку домагання учасника господарських відносин у приватно-правових морських спорах, що виникають не лише у сфері торговельного мореплавства, але й при іншому використанні морських ресурсів;
напрями розмежування підвідомчості справ про арешт суден за морськими вимогами загальним та господарським судами шляхом доповнення ст. 15 ЦПК положенням, відповідно до якого не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства справи про арешт судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, за заявою суб’єкта господарювання, та доповненням відповідних положень ГПК України про підвідомчість господарським судам справ за заявами суб’єктів господарювання про накладання арешту на судно на підставі морських вимог;
обґрунтування необхідності уведення спеціального провадження щодо накладення арешту на судно на забезпечення морської вимоги, яке має характеризуватися невідкладністю розгляду заяви судом, ефективними заходами щодо примусового виконання та наявністю розгалужених механізмів термінового забезпечення зняття арешту на судно за умови надання фінансових та інших гарантій зацікавленою стороною; виконання рішень судів про арешт судна на морську вимогу вважається за доцільне вивести за межі компетенції державних виконавців та наділити цими повноваженнями капітанів портів України;
набули подальшого розвитку:
пропозиції про розмежування господарських та управлінських функцій у морських портах шляхом закріплення у ст. 80 КТМ положення, що судно може бути затримано на морську вимогу Адміністрації морських портів України або портового оператора (стивідорної компанії);
положення щодо моменту виникнення морської вимоги: якщо в деліктних зобов’язаннях морська вимога виникає у день вчинення правопорушення у зв’язку з експлуатацією чи іншим використанням судна, то у договірних зобов’язаннях вона виникає у день невиконання чи неналежного виконання судновласником свого обов’язку за зобов’язанням, пов’язаним з експлуатацією чи іншим використанням судна;
обґрунтування підстав розмежування понять арешту судна на морську вимогу як положення морського права відповідно до КТМ та Брюссельської конвенції 1952 року, з одного боку, та арешту судна як майна, що може випливати з звичайних господарсько-процесуальних та виконавчих процедур, з іншого, зокрема, шляхом доведення, що судно як майно може підлягати арешту винятково за позовом до власника судна у буквальному розумінні цього статусу за судовим рішенням, що набрало законної сили. Запровадження у господарський процес ефективних процедур арешту судна як майна за майновими вимогами можливе лише після виокремленням відповідного спеціального провадження щодо арешту судна на морську вимогу;
обґрунтування необхідності приєднання України до Міжнародної конвенції 1999 року про арешт суден, оскільки дозволить забезпечити вимоги більшої кількості суб’єктів, зокрема, й ті вимоги, що стосуються державних інтересів, порушених у результаті використання судна;
пропозиції про доцільність використання досвіду інших держав: Бельгії – щодо спеціалізації суддів у портових містах на розгляді заяв про арешт судна та доволі швидкого розгляду таких заяв (не більше 4 годин після отримання заяви); Швеції – щодо покладення обов’язку на заявника здійснити зустрічне забезпечення розгляду заяви про накладення арешту на судно шляхом надання банківської гарантії, виданої надійним банком, сума якої повинна бути не меншою, ніж сума оплати фрахту відповідного судна за строк, на який накладений арешт; Великої Британії та інших країн з англо-американською правовою системою – щодо впровадження можливості накладення арешту на судно за позовом in rem; Сінгапуру – щодо впровадження електронного документообігу в роботі судів при розгляді справ про арешт суден за морською вимогою; Австралії – щодо виконання рішень про накладення арешту на судно за морськими вимогами спеціально уповноваженими на виконання таких рішень суб’єктами, закріплення легальності фінансового сприяння сторонами виконанню рішення, обов’язкового страхування судна на час арешту.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що висновки та рекомендації дослідження можуть бути використані: у науково-дослідній діяльності – для подальших досліджень морегосподарського комплексу, морського транспорту та усіх пов’язаних із ним галузей; у нормотворчій діяльності – для вдосконалення правових норм інституту морських вимог; в освітній діяльності – при викладанні курсів «Господарське право», «Морське право», «Транспортне право», при підготовці підручників, навчальних посібників; у практичній діяльності суб’єктів господарювання.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія» та на міжнародних науково-практичних конференціях: «Економіко-правовий розвиток сучасної України» (м. Одеса, 22–23 листопада 2013 р.); «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16–17 травня 2014 р.); «Сучасні порти – проблеми та рішення» (м. Одеса, 29–30 травня 2014 р.); «Нормативні, управлінські та міжнародні аспекти розвитку економіки та права» (м. Одеса, 2 вересня 2014 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у 5 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, одна з яких – у зарубіжному виданні, та 4 інших публікаціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації поставлено та розв’язано актуальне наукове завдання, що полягало у розробці цілісної господарсько-правової концепції виникнення та реалізації морських вимог.
Основні висновки роботи становлять такі положення:
1. Інститут морських вимог учасників господарських відносин є сукупністю норм господарського та господарсько-процесуального права, що забезпечують виникнення, пред’явлення, забезпечення, виконання морських вимог учасників господарських відносин, сприяють реалізації (або захисту) їх прав та інтересів.
2. Поняття морської вимоги можна тлумачити у широкому та вузькому сенсі. У широкому сенсі – як засноване на законі та/або договорі, виражене у письмовій формі волевиявлення (домагання) фізичної чи юридичної особи, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що виникає у господарських, цивільних чи трудових правовідносин у сфері торговельного мореплавства, пов’язаних із експлуатацією, будівництвом чи іншими заходами щодо судна, має похідний характер від права уповноваженої сторони у зобов’язанні, трудовому правовідношенні, речовому праві; у вузькому сенсі морська вимога пов’язана із винятковим переліком господарських, цивільних та трудових відносин, визнаних у КТМ обов’язковою підставою для реалізації права на арешт судна.
Господарські правовідносини, у яких виникають морські вимоги, мають бути класифіковані на відносні та абсолютні господарські правовідносини. Відносними господарськими правовідносинами є виробничо-господарські правовідносини, що виникають у зв’язку із укладенням господарського договору у сфері торговельного мореплавства, позадоговірного спричинення шкоди внаслідок експлуатації судна та інших позадоговірних підстав (загальна аварія, здійснення рятувальних заходів тощо), а також організаційно-господарські правовідносини зі сплати внесків за соціальним страхуванням, що здійснюється судновласником від імені членів екіпажу. Абсолютними господарськими відносинами, у яких виникають морські вимоги, є відносини власності та інші речово-правові відносини щодо судна.
3. Морська вимога є самостійною щодо таких суміжних категорій, як арешт морського судна та позовна вимога, що зумовлюється відірваністю морської вимоги у часі та за характером взаємин сторін від інших категорій. Морська вимога не може розглядатися лише як підстава для арешту судна. Наявність чи відсутність факту арешту судна не може розглядатися як підстава для виникнення чи припинення морської вимоги.
Письмова форма морської вимоги має бути визнана необхідною ознакою цієї категорії, що обумовлюється потребами практичного доведення у суді її існування, обсягу та зв’язку із процесуальною формою заяви про арешт судна. Претензія, порядок пред’явлення якої передбачається положеннями ГПК України, виступає найбільш наближеною до потреб практики формою морської вимоги, доведення існування якої виступає необхідним елементом арешту судна на морську вимогу.
4. Потребують удосконалення підходи до співвіднесення понять морської вимоги та вимоги у морських спорах шляхом обґрунтування безпосереднього зв’язку поняття морської вимоги із окремими міжнародно-правовими спорами щодо звільнення з-під арешту судна та екіпажу, а також її кваліфікації як спеціального випадку домагання учасника господарських відносин у приватно-правових морських спорах, що виникають не лише у сфері торговельного мореплавства, але й при іншому використанні морських ресурсів.
Чіткі вимоги міжнародних договорів України та законодавства України щодо поняття морської вимоги та переліку правовідносин, що нею охоплюються, дозволяє обґрунтовувати те, що вимога, яка виникла на підставі рятування вантажу, що знаходився на судні, котре не належало судновласнику, не може визнаватися морською, адже морська вимога завжди виникає щодо конкретного судна (в т.ч. у зв’язку із здійснення рятувальних заходів саме щодо судна), а не стосовно вантажу.
5. Національне господарське процесуальне законодавство потребує модернізації з урахуванням міжнародного досвіду визначення зв’язку морської вимоги саме із судном, а не конкретним судновласником чи фрахтувальником, що породжує можливість знеособлення відповідної заяви про арешт судна на реалізацію морської вимоги;
6. Обґрунтування господарсько-правового змісту морських вимог слугує основним чинником їх наближення до господарського судочинства. Переважна кількість відносин, що виникають з приводу пред’явлення, врегулювання (вирішення) та задоволення морської вимоги, є господарськими правовідносинами у сфері торговельного мореплавства, які потребують спеціальних наукових досліджень із урахуванням особливостей господарського та господарсько-процесуального законодавства. Навіть у тих випадках, коли морські вимоги пов’язані із обмеженим колом цивільних (як от пов’язаних із шкодою здоров’ю чи життю) або трудових відносин (як от пов’язаних із відшкодуванням заробітної плати команді судна), то хоча у даному разі не йдеться про безпосередні господарські відносини, але вони наближені до останніх, враховуючи те, що будучі великим господарським механізмом, судно використовується зазвичай не для задоволення власних потреб його власником, а для отримання прибутку у господарських операціях. Трудові відносини у цьому разі виступають лише необхідним елементом функціонування судна, а можливий делікт обумовлюється джерелом підвищеної небезпеки, якою є господарська діяльність із використання судна.
7. Положення КТМ та Конвенції 1952 р. про арешт суден для кваліфікації відносин, у яких виникають морські вимоги, застосовуються у такому порядку: за загальним правилом, підлягають застосуванню норми Конвенції 1952 р., а норми КТМ – лише тоді, коли морська вимога виникла: 1) щодо судна, яке ходить під прапором України, 2) у фізичної особи, що має постійне місце проживання на території України, чи юридичної особи, місцезнаходження якої зареєстровано на території України.
З урахуванням досвіду РФ та Республіки Казахстан можна зробити висновок, що накладення арешту на судно у справі про банкрутство не може визнаватися арештом судна за морською вимогою, однак є затриманням судна на виконання судового рішення у розумінні ч.2 ст. 1 Конвенції 1952 р., тож не порушує положень цієї Конвенції про можливість накладення арешту на судно виключно за морською вимогою.
8. Для найбільш якісного вирішення питань щодо арешту судна на забезпечення морської вимоги та уніфікації застосування відповідного закону необхідно розмежувати підвідомчість розгляду справ про арешт суден за морськими вимогами між загальним та господарським судами, для чого слід доповнити ст. 15 ЦПК положенням, відповідно до якого не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства справи про арешт судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, за заявою суб’єкта господарювання, та внести доповнення до ст. 12 ГПК України про підвідомчість господарським судам справ за заявами суб’єктів господарювання про накладання арешту на судно на підставі морських вимог. Це дозволить за аналогією із централізацією корпоративних спорів досягти передбачуваності судових рішень та сприятиме утвердження суспільного господарського порядку у цій сфері й захисту прав вітчизняних суб’єктів господарювання.
Потребують впровадження існуючі пропозиції науковців та практиків щодо уведення спеціального провадження щодо накладення арешту на судно на забезпечення морської вимоги, яке має набути спеціального характеру по відношенню до провадження із вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову у господарському процесу, супроводжуватися терміновістю розгляду заяви судом, ефективними невідкладеними заходами щодо примусового виконання та розгалужених невідкладних механізмів зняття арешту на судно за умови надання фінансових та інших гарантій зацікавленою стороною. Специфіка відповідного провадження має обумовлюватися спеціальними цілями та засобами забезпечення морської вимоги шляхом арешту судна, що не співпадає із іншими запобіжними заходами. Виконання рішень судів про арешт судна на морську вимогу доцільно вивести за межі компетенції державних виконавців та наділити цими повноваженнями капітанів портів України.
Задля вирішення цієї проблеми має бути визнано на доктринальному рівні розмежування понять арешту судна на морську вимогу як положення морського права відповідно КТМУ та Конвенції 1952 року, з одного боку, та арешту судна як майна, що може випливати зі звичайних господарсько-процесуальних процедур, з іншого. Судно як майно може підлягати арешту за майновими (не морськими) вимогами винятково за позовом до власника судна у буквальному урозумінні цього статусу за судовим рішенням, що набрало законної сили.
9. Встановлення часових меж існування морської вимоги потребує впровадження у теорії та практиці положення щодо моменту виникнення морської вимоги з урахуванням того, що в деліктних зобов’язаннях морська вимога виникає у день вчинення правопорушення у зв’язку з експлуатацією чи іншим використанням судна, а в договірних зобов’язаннях – у день невиконання чи неналежного виконання судновласником свого обов’язку за зобов’язанням, що випливає з експлуатації чи іншого використання судна.
10. Подальший розвиток державно-правових заходів щодо врегулювання відносин у сфері вирішення морських конфліктів та ефективного захисту учасників господарських відносин у цій сфері робить необхідним приєднання України до Міжнародної конвенції 1999 року про арешт суден, що дозволить розширити перелік морських вимог та позитивно вплине на господарський правопорядок загалом, адже забезпечить вимоги більшої кількості суб’єктів, в т.ч. й ті вимоги, що стосуються державних інтересів, порушених у результаті використання судна.
11. Потребує врахування при вдосконаленні вітчизняного законодавства досвід Бельгії щодо спеціалізації суддів у портових містах на розгляді заяв про арешт судна та доволі швидкого розгляду таких заяв (не більше 4 годин після отримання заяви); досвід Швеції – щодо покладення обов’язку на заявника здійснити зустрічне забезпечення розгляду заяви про накладення арешту на судно шляхом надання банківської гарантії, виданої надійним банком, сума якої повинна бути не меншою, ніж сума оплати фрахту відповідного судна за строк, на який накладений арешт; досвід Великої Британії та інших країн з англо-американською правовою системою – щодо впровадження можливості накладення арешту на судно за позовом in rem; досвід Сінгапуру – щодо впровадження електронного документообігу в роботі судів при розгляді справ про арешт суден за морською вимогою; досвід Австралії – щодо виконання рішень про накладення арешту на судно за морськими вимогами спеціально уповноваженими на виконання таких рішень суб’єктами, закріплення легальності фінансового сприяння сторонами виконанню рішення, обов’язковості страхування судна на час здійснення арешту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Александров Н. Г. Правовые и производственные отношения в социалистическом обществе / Н. Г. Александров // Вопросы философии. – 1957. – № 1. – С. 25–26.
2. Александров Н. Г. Трудовое правоотношение / Н. Г. Александров – М. : Госюриздат, 1948. – 336 с.
3. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С. С. Алексеев. – М. : Юридическая литература, 1966. – 186 с.
4. Антоненко Л. Арест морского судна: проблемы законодательного регулирования и пути разрешения / Л. Антоненко // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – C. 12–15.
5. Архипова А. Морские споры и судебная практика / А. Архипова [Электронный ресурс] // Новая адвокатская газета. – 2009. – № 19(060). – Режим доступа: http://www.advgazeta.ru/rubrics/12/342
6. Ашурков О. Филиалы предприятий: миф или фантом / О. Ашурков, Д. Дергунов // Закон і бізнес. – 2005. – № 22. – С. 10.
7. Бааджи Н. П. Підстави та умови виникнення зобов’язань з відшкодування шкоди / Н. П. Бааджи // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 39. – С. 184–190.
8. Бабаев В. К. Теория государства и права : учеб. / [В. К. Бабаев, В. М. Баранов, Н. В. Витрук и др.]; под. ред. В. К. Бабаева. – М. : Юристъ, 2003. – 592 с.
9. Бакаева Ю. В. Арест морских судов в Украине / Ю. В. Бакаева // Держава і право : юридичні і політичні науки : зб. наук. праць – 2002. – Вип. № 15. – С. 286–291.
10. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти : монограф. / О. А. Беляневич. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
11. Беляневич О. А. Про досудове врегулювання господарських спорів / О. А. Беляневич // Вісник господарського судочинства. – 2014. – № 2. – С. 253–261.
12. Бехруз Х. Сравнительное правоведение : учеб. для вузов / Х. Бехрух. – О. : Фенікс, 2008; М. : ТрансЛит, 2008 – 504 с.
13. Брехова Н. А. Арест морских судов в современном международном и национальном праве [Электронный ресурс] / Н. А. Брехова // Морское право. – 2003. – №1. – Режим доступа: http://law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1140430
14. Брехова Н. А. Современные международно-правовые средства разрешения морских споров : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Н. А. Брехова. – М., 2003. – 221 c.
15. Брильов О. А. Арешт морських суден за законодавством України / О. А. Брильов // Проблеми історії та сучасного стану науки Української держави. – Соціополітичні, юридичні та економічні науки. – Миколаїв – Одеса: «ТОВ Від», 2002. – Т. 2. – С. 161–170.
16. Брильов О. А. Арешт суден по забезпеченню морських вимог за законодавством України : монограф. / О. А. Брильов. – Миколаїв : Атол, 2002. – 242 с.
17. Брильов О. А. Судовий арешт морських суден (деякі теоретичні та практичні аспекти) / О. А. Брильов, В. П. Паліюк // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 1. – С. 55–57.
18. Брильов О. А. Види забезпечення морських вимог / О. А. Брильов, В. П. Паліюк // Адвокат. – 2002. – № 4–5. – С. 26–28.
19. Брильов О. А. Арешт суден на забезпечення морських вимог (цивілістичні аспекти ) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Брильов Олександр Анатолійович. – Одеса, 2005. – 195 с.
20. Брильов О. А. Арешт суден на забезпечення морських вимог (цивілістичні аспекти ) : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук ; спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. А. Брильов. – О., 2005. – 20 с.
21. Брылёв А. А. Конференция UN/IMO по аресту морских судов 1999 года (правовые позиции и итоги) / А. А. Брылев // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 35–38.
22. Брылёв А. А. Привилегированные морские требования / А. А. Брылёв // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 11. – С. 110–113.
23. Булгакова І. В. Науково-практичний коментар до Кодексу торговельного мореплавства України [Електронний ресурс] / І. В. Булгакова, О. В. Клепікова // Юрисконсульт : народный правовой портал. – Режим доступу: http://legalexpert.in.ua/komkodeks/ktm.html.
24. Буряченко А. Процессуальные аспекты ареста судов / А. Буряченко // Судоходство. – 2004. – № 1–2. – С. 47.
25. Буш И. А. Арест морского судна в связи с морскими требованиями как способ защиты прав сторон по договору аренды (фрахтования) / И. А. Буш // Вестник Саратовской государственной академии права : научный журнал. – 2011. – № 3. – С. 86–89.
26. Васильєв С. В. Цивільний процес : навч. пос. / С. В. Васильєв. – X. : ТОВ «Одіссей», 2008. – 480 с.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
28. Витрянский В. В. Договор об оказании лоцманских услуг / В. В. Витрянский // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – № 11. – С. 73–78.
29. Вінник О. М. Господарське право : навч. пос. / О. М. Вінник. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 2-ге вид., змін. та доп. – 766 с.
30. Віхров О. П. Організаційно-господарські правовідносини : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра юрид. наук : 12.00.04 / О. П. Віхров. – Донецьк, 2009. – 30 с.
31. Віхров О. П. Організаційно-господарські правовідносини : монограф. / О. П. Віхров. – К. : Видавничий дім «Слово», 2008. – 512 с.
32. Волков А. Проблеми застосування положень Брюссельської конвенції 1952 року [Електронний ресурс] / А. Волков // Юридична газета від 15 жовтня 2013 р. – Режим доступу: http://yur-gazeta.com/publications/practice/morske-pravo/problemi-zastosuvannya-polozhen-bryusselskoyi-konvenciyi-1952-roku.html
33. Волков О. А. Питання співвідношення загальної аварії та крайньої необхідності при морських перевезеннях / О. А. Волков. – Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – 2006. – Вип. 28. – С. 174–179.
34. Воробьев В. А. Международно-правовые проблемы ареста и задержания морских судов : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Воробьев Виталий Александрович. – М., 2005. – 210 c.
35. Выполнить [Электронный ресурс]. // Толковый словарь С.И. Ожегова. – Режим доступа: http://slovarozhegova.ru/word.php?wordid=4577
36. Гайворонський В. М. Господарське право України : підруч. / В. М. Гайворонський, В. П. Жушман. – Х. : Право, 2005. – 384 с.
37. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
38. Господарський процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
39. Гражданский процессуальный кодекс Республики Казахстан от 13 июля 1999 года № 411-I // Ведомости Парламента Республики Казахстан. –1999. – № 18. – Ст. 644.
40. Гурвич М. А. Право на иск / М.А. Гурвич. – М., Л. : Изд-во АН СССР, 1949. – 216 c.
41. Дабіжа Я. І. Узгодження приватних та публічних інтересів як спеціальногалузева функція господарського права / Я. І. Дабіжа // Сучасна цивілістика: тези наук. робіт учасн. VII Міжнар. цивіліст. наук. конф. студ., аспірант. та мол. вчених (30 березня 2012 року). – О. : Фенікс, 2012. – С 312-315.
42. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. – Санкт-Петербург-Москва : Издание книгопродавца-типографа М.О. Вольфа, 1882. – Т. 4. – 704 с.
43. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. – Санкт-Петербург-Москва : Издание книгопродавца-типографа М.О. Вольфа, 1882. – Т. 3. – 576 с.
44. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. – Санкт-Петербург-Москва : Издание книгопродавца-типографа М.О. Вольфа, 1881. – Т. 2. – 807 с.
45. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь / И. Х. Дворецкий. – М. : Изд-во «Русский язык», 1976. – 1096 с.
46. Дмитрієнко Ю. М. Правова свідомість у механізмі правового регулювання суспільних відносин [Електронний ресурс] / Ю. М. Дмитрієнко // Форум права. – 2007. – С. 43–47. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/FP_index.htm_2007_2_10.pdf
47. Добровольский А. А. Исковая форма защиты права. Основные вопросы учения об иске / А. А. Добровольский. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1965. – 190 c.
48. Драпайло Ю. З. Правове регулювання господарських відносин у морських портах : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Драпайло Юліан Зіновійович. – О., 2013. – 245 арк.
49. Драпайло Ю. З. Щодо господарсько-правової природи договору на надання лоцманських послуг / Ю. З. Драпайло // Сучасна цивілістика : матер. IX Міжнар. наук. конф. студ., аспірант. та мол. вчених (м. Одеса, 28 березня 2014 р.). – О. : Юрид. л-ра, 2014. – С. 346–348.
50. Драпайло Ю. З. Форма та підтвердження виконання договору на надання лоцманських послуг / Ю. З. Драпайло // Правове життя сучасної України : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої ювілею академіка С.В. Ківалова (16–17 травня 2014 р., м. Одеса). – О. : Нац. ун-тет “Одеськ. юрид. акад”, 2014. – Т. 2. – С. 421–423.
51. Дутко А. О. Аналіз юридичної конструкції господарського договору / А. О. Дутко // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. –2008. – Вип. 6. – С. 227–235.
52. Егоров Л. М. Правовое значение классификации плавучего объекта как морского судна / Л. М. Егоров // Морское право. – 1980. – Вып. 252. – С. 23–43.
53. Економічна енциклопедія : у 3-х т. / Відп. ред. С.В. Мочерний. – К. : Видавничий центр «Академія», 2001. – Т. 2. – 848 с.
54. Ершов А. А. Договор об оказании лоцманских услуг / А. А. Ершов // Транспортное право : юрид. журнал. – 2004. – № 2. – С. 11–18.
55. Євстігнєєв А. С. Правове забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурне право» / А. С. Євстігнєєв. – К., 2009. – 18 с.
56. Задихайло Д. В. Господарське право : підруч. / [Д. В. Задихайло, В. М. Пашков, Р. П. Бойчук та ін.]; за заг. ред. Д. В. Задихайло, В. М. Пашкова. – Х. : Право, 2012. – 696 с.
57. Зубар В. М. Зобов’язання, що виникають з ведення чужих справ без доручення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В. М. Зубар. – К., 2001. – 18 с.
58. Иванов Г. Г. Правовое регулирование морского судоходства в Российской Федерации / Г. Г. Иванов – М. : Спарк, 2002. – 478 с.
59. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Госюриздат, 1961. – 381 с.
60. Іванова С. М. Правова природа вимог про визнання недійсним правочину / С. М. Іванова // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 42. – С. 247–252.
61. Караченцев І. В. Правовий режим податкової вимоги при узгодженні позицій сторін податкового спору / І. В. Караченцев // Право і суспільство. – 2011. – № 3. – С. 156–159.
62. Каргополов С. Г. Три подхода к аресту морских судов по морским требованиям / С. Г. Каргополов // Транспортное право. – 2002. – № 2. – C. 13–21.
63. Карпов М. В. Морские аресты: у нас и за рубежом [Электронный ресурс] / М. В. Карпов // Официальный веб-сайт журнала «Морская индустрия». – Режим доступа: http://mi32.narod.ru/01-03/arest.html.
64. Картузов М. Ю. Арешт судна в практиці Англії / М. Ю. Картузов // Юридичний журнал. – 2006. – № 9. – С. 130–136.
65. Картузов М. Ю. Запобіжні заходи в господарському процесі : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Картузов Михайло Юрійович. – О., 2009. – 192 арк.
66. Картузов М. Ю. Запобіжні заходи в господарському процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / М. Ю. Картузов. – О., 2010. – 20 с.
67. Картузов М. Ю. Пути развития института ареста морского судна в Украине после присоединения к Международной конвенции об унификации некоторых правил, касающихся ареста морских судов от 10.05.1952 г. / М. Ю. Картузов // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – 2012. – Вип. 67. – С. 331–340.
68. Картузов М. Ю. Предупредительные меры в хозяйственном процессе: опыт Украины и зарубежных стран : монограф. / М. Ю. Картузов. – О. : Феникс, 2014. – 248 с.
69. Квасніцька О. О. Господарське процесуальне право : навч.-метод. пос. / О. О. Квасніцька. – О. : Фенікс, 2002. – 194 с.
70. Кисилёв А. С. Принцип мирного разрешения конфликтов в пределах мирового океана и типология международных территориально-морских споров / А. С. Кисилёв // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия: География. Т. 23(62). – 2010. – № 1. – С. 130–135.
71. Кифак А. Как происходит арест судов по Брюссельской конвенции [Электронный ресурс] / А. Кифак // Сайт «Центр транспортных стратегий». – Режим доступа: http://cfts.org.ua/opinions/kak_proiskhodit_arest_sudov_po_bryusselskoy_konventsii_50
72. Клейнман А. Ф. Советский гражданский процесс : учеб. / А. Ф. Клейнман. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1954. – 407 c.
73. Клепікова О. В. Відшкодування збитків від зіткнення суден / О. В. Клепікова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2011. – Вип. 89. – С. 20-22.
74. Клепікова О. В. Застосування правових норм щодо сплати винагороди за рятування на морі / О. В. Клепікова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2012. – Вип. 93. – С. 24–29.
75. Клепікова О. В. Окремі питання визначення транспортних засобів об’єктами майнових відносин у сфері господарювання / О. В. Клепікова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2007. – № 74–76. – С. 108–114.
76. Клепікова О. В. Правове регулювання перевезень вантажів морським транспортом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / О. В. Клепікова. – К., 2003. – 20 с.
77. Ковалінас М. Ю. Правовий статус кредиторів у справах про банкрутство [Електронний ресурс] / М. Ю. Ковалінас // Судова влада України: офіційний веб-портал. – Режим доступу: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/4673456/98250/
78. Кодекс торгового мореплавания Российской Федерации от 30 апреля 1999 г. № 81-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. – 3 мая 1999 г. – № 18. – Ст. 2207.
79. Конвенция об ограничении ответственности по морским требованиям 1976г. [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної ради України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_257.
80. Короткий Т. Р. Международно-правовая охрана морской среды от загрязнения с судов : монограф. / Т. Р. Короткий. – О. : Латстар, 2002. – 200 с.
81. Короткий Т. Р. Международно-правовое регулирование ареста судов по требованиям, связанным с загрязнением морской среды / Т. Р. Короткий // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – 2006. – Вип. 29. – С. 590–601.
82. Короткий Т. Р. Понятие ареста судна в международном и национальном праве / Т. Р. Короткий // Економіко-правові аспекти розвитку транспортних систем : зб. наук. праць. – 2003. – Вип. 4. – С. 109–114.
83. Короткий Т. Р. Приватноправовий механізм охорони морського середовища від забруднення із суден : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Короткий Тимур Робертович. – О., 2005. – 205 арк.
84. Котлубай О. Формування нової морської транспортної політики України / О. Котлубай, О. Липинська // Вісник НАН України. – 2010. – № 3. – С. 27–32.
85. Красніков Д. А. Еволюція поняття «збитки» та регулювання їх відшкодувань в Україні / Д. А. Красніков // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. – 2012. – Вип. 22. – Ч. ІІ. – С. 131–134.
86. Крашенинников Е. А. К теории права на иск / Е. А. Крашенинников. – Ярославль : Изд-во Яросл. ун-та, 1995. – 76 с.
87. Крисань Т. Є. Збитки як категорія цивільного права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Т. Є. Крисань. – О., 2008. – 19 с.
88. Кротов С. М. Арест проданного судна: зачем нам actio in rem? / С. М. Кротов // Третейский суд. – 2011. – № 1. – С. 192–199.
89. Крупка Ю. М. Господарське право : начальний посібник для дистанційного навчання / Ю. М. Крупка; за наук. ред. Н. Р. Малишевої. – К. : Університет «Україна», 2007. – 342 с.
90. Лебедев В. П. Проблемы участия Украины в Международной конвенции об унификации некоторых правил, касающихся ареста морских судов 1952 г. / В. П. Лебедев // Міжнародні читання, присвячені пам’яті професора Імператорського Новоросійського університету П.Є. Казанського : матер. Міжнар. конф. (м. Одеса, 22–23 жовтня 2011 р.). – О. : Фенікс, 2011. – С. 632–636.
91. Левчук Л. Р. Права потребителей сократили на филиал / Л. Р. Левчук // Юридическая практика. – 2005. – 4 окт. (№ 40). – С. 15
92. Ли Куан Ю [Электронный ресурс] // Интернет-энциклопедия «Википедия». – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%AE.
93. Локтионов Ю. Ремонт судов на Украине / Ю. Локтионов // Юридическая практика. – 2005. – 21 июня (№ 21). – С. 23.
94. Лукашева Н. М. Правове закріплення вимог до працівників та їх юридичне значення / Н. М. Лукашева // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць – 2005. – Вип. 25. – С. 351–355.
95. Любашиц В. Я. Теория государства и права / В. Я. Любашиц, А. Ю. Мордовцев, И. В. Тимошенко, Д. Ю. Шапсугов. – Ростов н/Д : Изд-во Ростов. гос. ун-та, 2003. – 512 с.
96. Маковская А. А. Арест морских судов по российскому законодательству / А. А. Маковская // Хозяйство и право. – 2002. – № 3. – С. 85–89.
97. Мальцев Д. О. Основні правові вимоги до договору застави з участю банку / Д. О. Мальцев // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – 2004. – Вип. 23. – С. 268–274.
98. Марченко М. Н. Теория государства и права / М. Н. Марченко. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 2-е изд., перераб. и доп. – 640 с.
99. Международный трибунал по морскому праву [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.itlos.org/fileadmin/itlos/documents/brochure/ITLOS_Brcohure_russian.pdf.
100. Мелехин А. В. Теория государства и права : учеб. / А. В. Мелехин. – М. : Маркет ДС, 2007. – 640 с.
101. Мельник Л. Г. Екологічна економіка : підруч. / Л. Г. Мельник. – Суми : «Університетська книга», 2002. – 345 с.
102. Мельников Н. Арест судов в странах Причерноморья [Электронный ресурс] / Н. Мельников, А. Ницевич // Порты Украины. – 2013. – № 8. – Режим доступа: http://portsukraine.com/node/3440.
103. Мельников Н. Спасание на море в правовой системе Украины / Николай Мельников, Вячеслав Лебедев // Порты Украины : Журнал для профессионалов транспортного бизнеса и потребителей транспортных услуг. – 2009. – № 6. – С. 66–67.
104. Мельников Н. Спасание на море по договору [Электронный ресурс] / Н. Мельников, В. Лебедев // Юридическая практика : газета украинских юристов. – Режим доступа: http://pravo.ua/article.php?id=100097553.
105. Механизм // Интернет-энциклопедия «Википедия» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Механизм.
106. Минь Н. Н. Международное морское право. Перевод с вьетнамского / Нгуен Нгок Минь; Пер. : Шинкарецкая Г. Г.; Под ред. и со вступ. ст.: Барсегов Ю. Г. – М. : Прогресс, 1981. – 183 c.
107. Міжнародна конвенція з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10 травня 1952 року // Офіційний вісник України. – 2012. – №37. – Ст. 1415.
108. Міжнародна конвенція про арешт суден 1999 року [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_700.
109. Міжнародна конвенція про рятування 1989 р. [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/896_045.
110. Мілаш В. С. Господарське право : курс лекцій (у 2 ч.) / В. С. Мілаш – Х. : Право, 2008. – Ч. 1. – 496 с.
111. Мультитран. Интернет-словари [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.multitran.ru/.
112. Мурзенко М. В. Преодоление правовых коллизий при разрешении вопросов относительно ареста морских судов по законодательству Украины / М. В. Мурзенко // Збірник тез наукових робіт учасників 1-ої Всеукр. цивіліст. наук.конф. студ. та аспіран. (м. Одеса, 24–25 лютого 2006 р.). – 2006. – С. 41–43.
113. Найробійська міжнародна конвенція про видалення затонулих суден 2007 року [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/896_046.
114. Национальный центр правовой информации Республики Беларусь [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http:// http://etalonline.by/.
115. Недбай А. В. Реалізація принципу «автономії волі» сторонами-учасниками зіткнення суден : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / А. В. Недбай. – О., 2009. – 20 с.
116. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : учеб. / В. С. Нерсесянц. – М. : ИНФРА-М, 2012. – 560 с.
117. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : учеб. для юрид. вузов и ф-тов / В. С. Нерсесянц. – М. : НОРМА-ИНФРА М, 1999. – 552 с.
118. Несинова С. В. Господарське право України : навч. пос. / [С. В. Несинова, В. С. Воронко, Т. С. Чебикіна]; за заг. ред. С. В. Несинової. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 564 с.
119. Ницевич А. Арест и задержание судов в Грузии [Электронный ресурс] / А. Ницевич, П. Копалейшвили // Блог : морское право, страхование, арбітраж. – Режим доступа: http://www.interlegal.com.ua/blog/?p=2565.
120. Ницевич А. Арест морских судов в Грузии [Электронный ресурс] / А. Ницевич, П. Копалейшвили // Блог : морское право, страхование, арбітраж. – Режим доступа: http://www.interlegal.com.ua/blog/?p=2553.
121. Ницевич А. Арест судна как зеркало правовой системы [Электронный ресурс] / А. Ницевич // Порты Украины. – 2009. – № 1. – Режим доступа: http://portsukraine.com/node/54 .
122. Ницевич А. Правовое регулирование ареста судна в Украине / А. Ницевич, В. Лебедев, Р. Радзиховский // Судоходство. – 2001. – № 10–11. – С. 59–60.
123. О внутреннем водном транспорте : Закон Республики Казахстан от 6 июля 2004 года № 574-II // Ведомости Парламента Республики Казахстан. – 2004. – № 15. – Ст. 85.
124. О подсудности дел, вытекающих из морских требований : Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 20 ноября 2003 г. № 18 // Бюллетень Верховного Суда Российской Федерации. – Январь 2004 г. – № 1. – С. 2.
125. О торговом мореплавании : Закон Республики Казахстан от 17 января 2002 г. № 284-II // Ведомости Парламента Республики Казахстан. – 2002. – № 2. – Cт. 16.
126. Обеспечить [Электронный ресурс] // Толковый словарь С. И. Ожегова. – Режим доступа: http://ozhegov.info/slovar/?ex=Y&q=обеспечить.
127. Обзор практики применения арбитражными судами Кодекса торгового мореплавания Российской Федерации : Информационное письмо Президиума Высшего Арбитражного Суда РФ от 13 августа 2004 г. № 81 // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 2004. – № 10.
128. Оборотов Ю. М. Традиції та новації в правовому розвитку : загальнотеоретичні аспекти : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Оборотов Юрій Миколайович. – О., 2003. – 379 с.
129. Оборотов Ю. Н. Теория государства и права. Государственный экзамен. Изд. седьмое / [Ю. Н. Оборотов, Н. Н. Крестовская, А. Ф. Крыжановский, Л. Г. Матвеева] – Х. : Одиссей, 2013. – 256 c.
130. Осокина Л. Г. Иск (теория и практика) / Л. Г. Осокина. – М. : Городец, 2000. – 192 с.
131. Паліюк В. П. Особливості судового арешту морського судна (вантажу) / В. П. Паліюк, О. А. Брильов // Адвокат : загальнодержавне періодичне видання. – 2001. – № 1. – С. 8–10.
132. Панченко В.В. Внутрішньогосподарські локальні нормативно-правові акти сільськогосподарських підприємств як форма аграрного права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / В. В. Панченко. – Х., 2011. – 20 с.
133. Пасічник Я. С. Вирішення морських спорів міжнародними судовими органами [Електронний ресурс] / Я. С. Пасічник // Часопис Київського університету права. – 2013. – № 1. – С. 352–356. – Режим доступу: http://kul.kiev.ua/images/chasop/2013_1/yyyyy/352.pdf
134. Пацурківський Ю. П. Реалізація права: поняття, зміст та співвідношення з суміжними категоріями / Ю. П. Пацурківський // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. – 2012. – Вип. 636. – С. 59–64.
135. Пашковська Л. І. Адміністративно-правове регулювання діяльності суднових постачальників : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Л. І. Пашковська. – О., 2008. – 18 с.
136. Перстнёва Н. Привкус пальмового масла, или Как экологи выбивали три миллиона долларов из иностранного судовладельца [Электронный ресурс] / Нина Перстнёва // Зеркало недели. – 13 декабря 2013. – Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/conflict_of_interests/privkus-palmovogo-masla-ili-kak-ekologi-vybivali-tri-milliona-dollarov-iz-inostrannogo-sudovladelca-_.html.
137. Підпала І. Правові вимоги до кандидатів у члени морського екіпажу за нормами міжнародного та національного законодавства / І. Підпала // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2011. – № 88. – С. 67–70.
138. Пісьменна К. С. Господарсько-правове забезпечення стимулювання розвитку суднобудування та судноремонту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / К. С. Пісьменна. – Х., 2008. – 19 с.
139. Побережная Е. В. Мирное разрешение международных споров в связи со статусом и использованием арктических пространств : дисс… канд. юрид. наук : 12.00.10. // Побережная Екатерина Викторовна. – М., 2011. – 208 с.
140. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 92. – Т. 1. – Ст. 3248.
141. Подколзін І. В. Збитки та їх відшкодування в договірному праві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І. В. Подколзін. – К., 2010. – 20 с.
142. Подцерковний О. П. Господарське право : підруч. / О. П. Подцерковний, О. О. Квасніцька, А. В. Смітюх та ін. ; За ред. О. П. Подцерковного. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Х. : Одіссей, 2011. – 640 с.
143. Подцерковний О. П. Господарське процесуальне право : підруч./ О. П. Подцерковний, О. О. Квасніцька, Т. В. Степанова та ін. ; за ред. О. П. Подцерковного, М. Ю. Картузова. – Х. : Одіссей, 2012. – 400 с.
144. Подцерковний О. П. Морські порти України в очікуванні законодавчих реформ / О. П. Подцерковний // Міжнародне науково-практичне засідання круглого столу «Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України» : зб. наук. статей та тез доп. – О. : Вид-во ОНМУ, 2012. – С. 150–155.
145. Подцерковний О. П. Щодо господарсько-правового підходу до дослідження проблем морегосподарського комплексу // Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права : матер. міжнар. наук. конф. (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.). Т. 1 / відп. за випуск д.ю.н., проф. В. М. Дрьомін; Націон. ун-т «Одеська юридична академія». – О. : Фенікс, 2012. – С. 546–548.
146. Положення про морські екологічні інспекції : затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 р. № 429 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 92. – Ст. 3359.
147. Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України : Додаток № 2 до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р. № 4002-XII // Відомості Верховної Ра