Смола Сергій Васильович. Реалізація принципу процесуальної економії в господарському судочинстві

Краткое описание

Смола Сергій Васильович. Реалізація принципу процесуальної економії в господарському судочинстві.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.04, НАН України, Ін-т екон.-прав. дослідж. - Київ, 2015.- 249 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

СМОЛА СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 347.999

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ

Спеціальність 12.00.04 – господарське право,
господарсько-процесуальне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Богун Віктор Павлович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП .............………………………………………………………………….. 3

РОЗДІЛ 1. ПРОЦЕСУАЛЬНА ЕКОНОМІЯ ЯК
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ГОСПОДАРСЬКОГО
СУДОЧИНСТВА ………………………………………………….13
1.1. Місце та роль принципу процесуальної економії в системі
принципів господарського судочинства …………………………………. 13
1.2. Поняття та зміст принципу процесуальної економії ..……………………36
Висновки до розділу 1 …………………………………………………………. 49

РОЗДІЛ 2. ПРОЯВИ ДІЇ ПРИНЦИПУ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ
НА СТАДІЯХ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА …….52
2.1. Дія принципу процесуальної економії на стадії судового розгляду
та вирішення справи ………………………………………………………. 52
2.2. Особливості реалізації принципу процесуальної економії
під час перегляду судових рішень …………………………………..…… 81
2.3. Дотримання принципу процесуальної економії на стадії
виконання судових рішень …………………………………………..…... 106
Висновки до розділу 2 …………………………………………………………124

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ПРИНЦИПУ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ
В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ …………………. 130
3.1. Зловживання процесуальними правами та заходи
процесуальної відповідальності ……………………………….…………130
3.2. Удосконалення інших засобів реалізації принципу процесуальної
економії в господарському судочинстві України …………………..…...155
Висновки до розділу 3 …………………………………………………………185

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………190

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …..……………………………... 194

ДОДАТКИ …………………………………………………………………….. 225

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні міжнародні стандарти здійснення судочинства мають на меті захист прав та законних інтересів учасників господарських відносин та вимагають від кожної держави створення для цих осіб нових ефективних засобів та належних умов реалізації права на доступ до правосуддя, на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку. Одними з правових категорій, що сприяють цьому, є принципи господарського судочинства, серед яких принцип процесуальної економії займає особливе місце. Необхідно відзначити, що дослідження проблемних питань реалізації принципу процесуальної економії в господарському судочинстві України, насамперед, обумовлено розповсюдженою практикою невиправдано тривалого судового розгляду господарських справ, у тому числі в апеляційному та касаційному порядку, що не лише негативно впливає на захист прав та інтересів учасників господарських відносин, а й погіршує інвестиційний клімат та знижує авторитет держави на міжнародному рівні. Про оперативність та ефективність судового розгляду господарських справ свідчать звітні дані господарських судів, відповідно до яких у 2014 р. у судах першої інстанції знаходилось на розгляді 145240 справ, з них розглянуто 115361, а залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду склав 33621. Майже на кожне третє судове рішення місцевого господарського суду у 2014 р. надходила апеляційна скарга, проте питома вага скасованих і змінених в апеляційному порядку судових рішень склала 5,2 відсотка від загальної кількості рішень, ухвалених судами першої інстанції.
На даний час нормативно-правову основу зазначених відносин складають норми Конституції України про засади судочинства в Україні, положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) та інших законодавчих актів щодо оперативного розгляду судами господарських справ. Аналіз чинного господарсько-процесуального законодавства та практики його застосування свідчить про необхідність вирішення низки науково-теоретичних питань реалізації принципу процесуальної економії та вироблення пропозицій щодо удосконалення засобів його реалізації у практичній діяльності. З огляду на підготовку нового господарсько-процесуального законодавства України, в якому доступ до правосуддя впродовж розумних строків, реалізація права окремих учасників судового процесу на розгляд клопотань, скарг та справи у цілому без невиправданих затримок і зволікань мають бути врегульовані оптимально та з урахуванням міжнародних стандартів судочинства, проблема процесуальної економії набуває значної ваги.
Дослідженню процесуальної економії як теоретичному положенню присвячено недостатню кількість наукових праць, серед яких: у галузі цивільного процесуального права – дисертаційна робота В.В. Тихоновича (1975 р.), у галузі кримінального процесуального права – дисертація І.О. Сопронюк (2011 р.). Процесуальна економія як одна з основних засад господарського судочинства в науці господарського процесуального права системно й комплексно ще не досліджувалась. Окремі загальні висновки про правову природу та зміст процесуальної економії у господарському судочинстві містяться у наукових роботах В.Є. Беляневича, С.В. Васильєва, А.О. Згами, Л.Є. Зуєвої, В.П. Нагребельного, Л.М. Ніколенко, Д.М. Притики, Т.В. Степанової, В.В. Сухонос, М.І. Тітова, М.К. Треушнікова, В.Д. Чернадчука, О.І. Харитонової та ін. Разом з тим, поза увагою вчених залишилися важливі аспекти правового забезпечення ефективної реалізації процесуальної економії в господарському судочинстві, серед яких додаткового дослідження потребують питання об’єднання й роз’єднання позовних вимог, договірної та альтернативної територіальної підсудності, письмового провадження, засобів доказування тощо.
Вищенаведене обумовлює актуальність та доцільність проведення дослідження за обраною темою дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідницьких робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України у межах теми «Господарсько-правове забезпечення енергетичної безпеки України» (державна реєстрація № 0114U001179), у якій дисертант приймав участь як співвиконавець, дослідив проблеми реалізації принципу процесуальної економії в господарському судочинстві та запропонував напрями їх вирішення.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення теоретичних основ реалізації принципу процесуальної економії в господарському судочинстві, розробка й обґрунтування пропозицій з удосконалення господарсько-процесуального законодавства України.
Для досягнення зазначеної мети у процесі дослідження поставлено та вирішено наступні завдання:
визначено місце та функціональне значення принципу процесуальної економії в системі принципів господарського судочинства у відповідності із завданнями судочинства, проаналізовано взаємозв’язок та взаємозалежність процесуальних принципів;
з’ясовано правову природу та економіко-правовий зміст принципу процесуальної економії, сформульовано визначення поняття принципу процесуальної економії господарського судочинства;
проаналізовано засоби реалізації принципу процесуальної економії на стадії судового розгляду та вирішення господарської справи, на підставі аналізу судової практики виявлено проблеми правового забезпечення принципу процесуальної економії та обґрунтовано напрями їх вирішення;
встановлено особливості дії принципу процесуальної економії під час апеляційного і касаційного проваджень та перегляду судових рішень Верховним Судом України, виявлено недоліки і правозастосовні проблеми у цій сфері відносин та обґрунтовано пропозиції щодо їх усунення;

розкрито проблемні питання реалізації принципу процесуальної економії на стадії виконання судових рішень, у зв’язку з чим розроблено пропозиції щодо оптимізації діяльності господарських судів;
здійснено правовий аналіз недобросовісного користування учасниками господарського судочинства своїми правами, вироблено пропозиції щодо посилення процесуальної відповідальності осіб, які беруть участь у господарській справі, за зловживання процесуальними правами та невиконання процесуальних обов’язків;
виявлено прогалини й недоліки правового забезпечення процесуальної економії в господарському судочинстві, систематизовано правозастосовні проблеми та обґрунтовано напрями удосконалення господарсько-процесуального законодавства в контексті реалізації принципу процесуальної економії.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації принципу процесуальної економії під час здійснення судочинства у господарських справах.
Предметом дослідження є теоретичні основи і практичні питання правової регламентації та реалізації принципу процесуальної економії в господарському судочинстві.
Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові і спеціально-правові методи наукового аналізу. За допомогою аналітико-синтетичного, історико-правового і діалектичного методів здійснено дослідження розвитку процесуальної економії судового процесу, а також правової природи та змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства. За допомогою порівняльно-правового методу аналізувались законодавчі акти України та деяких зарубіжних країн у сфері господарського судочинства, зокрема ФРН, Франції, Республіки Білорусь, що дозволило сформулювати пропозиції про використання позитивного зарубіжного досвіду у вітчизняній правотворчості. Системно-структурний метод застосовано при визначенні місця і ролі принципу процесуальної економії в системі принципів господарського судочинства. Для виявлення відповідності норм права суспільним відносинам застосовувався метод тлумачення правових норм. Статистичний метод застосовано під час вивчення й узагальнення судової практики з метою дослідження ефективності застосування норм, які забезпечують реалізацію принципу процесуальної економії у вітчизняному господарському судочинстві. Формально-логічний і логіко-юридичний методи використано при аналізі правозастосовних проблем та виявленні недоліків національного господарсько-процесуального законодавства, а також обґрунтуванні напрямів його вдосконалення.
Теоретичною основою дослідження є праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених у галузі господарського права та господарського процесуального права, а саме: М.О. Абрамова, О.А. Беляневич, А.Г. Бобкової, В.П. Богуна, К.М. Біди, С.М. Грудницької, С.Ф. Демченка, В.В. Джуня, Н.В. Іванюти, О.Р. Зельдіної, В.М. Коваля, А.М. Колодія, В.К. Мамутова, А.Й. Осетинського, О.П. Подцерковного, В.І. Решетняка, О.В. Рожнова, Б.М. Полякова, Н.В. Сивак, А.В. Смітюха, Є.А. Таликіна, В.І. Тертишнікова, В.А. Устименка, О.В. Шаповалової, О.С. Фонової, Ю.С. Червоного, І.І. Черних, Г.Ф. Шершеневича, М.Й. Штефана, В.С. Щербини та ін.
Емпіричну базу дослідження склали нормативно-правові акти України і зарубіжних країн (зокрема ФРН, Франції, Російської Федерації, Республіки Білорусь), міжнародно-правові документи, рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Вищого господарського суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, спеціальна література у галузі права, національні законопроекти, статистичні матеріали, матеріали розгляду справ у судах, практика Європейського суду з прав людини тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі наукових здобутків, аналізу законодавства та практики його застосування проведено комплексне правове дослідження відносин щодо реалізації принципу процесуальної економії в господарському судочинстві, в якому обґрунтовано нові наукові положення та сформульовано висновки, які містять наукову новизну, а також обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення господарсько-процесуального законодавства України.
Уперше:
визначено місце принципу процесуальної економії в системі принципів господарського судочинства України, а саме обґрунтовано його належність до галузевих і функціональних принципів, здійснено відмежування цього принципу від суміжних господарсько-процесуальних категорій;
сформульовано визначення принципу процесуальної економії господарського судочинства, під яким запропоновано розуміти правову вимогу, відповідно до якої суд та учасники судового процесу повинні найбільш повно, доцільно і своєчасно використовувати всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного і швидкого розгляду та вирішення господарських справ, також запропоновано закріплення цієї дефініції у законі;
обґрунтовано застосування у господарському судочинстві обмеженої договірної підсудності (з обмеженням кола господарських судів за місцезнаходженням позивача, місцезнаходженням відповідача, місцем виконання договору), а саме запропоновано закріпити у законі право сторін визначати у договорі територіальну підсудність до відкриття провадження у справі, крім позовів, щодо яких встановлено виключну підсудність.
Удосконалено положення щодо:
засобів доказування шляхом уточнення та розширення їх переліку, а саме, обґрунтовано можливість використання під час розгляду та вирішення господарської справи судом першої інстанції показань свідків для доказування тих фактів (обставин), які неможливо довести іншими засобами доказування;
заходів процесуальної відповідальності осіб, які беруть участь у справі, а саме, обґрунтовано застосування господарським судом до порушників: попередження та видалення із залу судового засідання (за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого); накладення штрафу (за недобросовісне використання процесуальних прав та невиконання процесуальних обов’язків); тимчасового вилучення доказів для дослідження господарським судом (за неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання); покладання судових витрат (за зловживання стороною процесуальними правами й обов’язками, що мало наслідком затягування судового розгляду справи та перешкоджало прийняттю законного й обґрунтованого судового рішення).
Дістали подальшого розвитку положення щодо:
визначення територіальної підсудності за вибором позивача, зокрема, запропоновано закріпити у законі можливість подання позову про відшкодування шкоди, завданої майну особи, до суду за
місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача або за місцем завдання шкоди;
порядку заміни неналежного відповідача та залучення до участі у справі іншого відповідача, вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а саме запропоновано продовження у цих випадках розгляду справи по суті, якщо залучений відповідач чи третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, не заявили клопотання про розгляд справи спочатку;
порушення провадження у справі шляхом уточнення підстав та порядку відмови у прийнятті позовної заяви, повернення позовної заяви та залишення позовної заяви без руху, зокрема: запропоновано вважати підставою відмови у прийнятті позовної заяви набрання законної сили ухвалою суду, яка є підставою для видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду або арбітражу, прийнятого у спорі між тими самими сторонами, стосовно того самого предмету та з тих самих підстав; обґрунтовано надсилання ухвали про відмову в прийнятті позовної заяви лише позивачу чи прокурору, якщо він є заявником; аргументовано встановлення судом строку, достатнього для усунення недоліків у позовній заяві, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху, якщо її подано без додержання вимог, встановлених ГПК;
запровадження у господарське судочинство письмового провадження, коли розгляд і вирішення справи у судах першої, апеляційної чи касаційної інстанціях може здійснюватися за відсутності сторін на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених законом;
перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку шляхом обґрунтування одноособового розгляду справ апеляційною інстанцією у випадках, встановлених законом (при вирішенні питання щодо прийняття та повернення апеляційної скарги, при розгляді нескладних справ, за наявності згоди сторін тощо); уточнення порядку відкликання апеляційної (касаційної) скарги; встановлення у законі порядку приєднання до апеляційної (касаційної) скарги;
укладення мирової угоди у будь-якій стадії господарського процесу, у зв’язку з чим запропоновано положення щодо визнання законного судового рішення нечинним чи таким, що втратило законну силу, у разі припинення провадження у справі судом апеляційної чи касаційної інстанції;
процесуальних строків шляхом уточнення наслідків їх пропущення, а також порядку і підстав поновлення та продовження, зокрема обґрунтовано, що суд поновлює чи продовжує процесуальний строк лише за клопотанням особи, яка бере участь у справі, розгляд якого залежно від обставин справи здійснюється судом з повідомленням або без повідомлення осіб, які беруть участь у справі;
виконання судових рішень шляхом уточнення підстав та порядку виправлення помилок у наказі господарського суду, встановлення у законі порядку оскарження дій чи бездіяльності органів, що здійснюють виконання рішень третейських судів, виконавчі документи на примусове виконання яких видано господарськими судами.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані у дисертації висновки і пропозиції доповнюють теорію господарсько-процесуального права, можуть бути використані у нормотворчій діяльності, а також у практичній діяльності господарських судів. Теоретичні положення дисертації можуть бути використані при розробці відповідних розділів навчальних посібників, підручників та навчально-методичних матеріалів з навчального курсу господарського процесуального права, а також при підготовці наукових доповідей, лекцій для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Окремі положення і висновки, що мають дискусійний характер, можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо забезпечення реалізації принципу процесуальної економії та запровадження заходів процесуальної відповідальності)», підготовлений за результатами дисертаційного дослідження, подано на розгляд Верховної Ради України (довідка Народного депутата України О.Ю. Кришина № 34/06-04/15-1 від 6 квітня 2015 р.).
Матеріали дисертаційного дослідження впроваджені у діяльності Господарського суду Луганської області (довідка № 04-05/12-1/15 від 17 лютого 2015 р.), а також використовуються у навчальному процесі при викладанні навчальної дисципліни «Господарське процесуальне право» у ДВНЗ «Національний гірничий університет» МОН України (довідка № 10-03/108 від 19 грудня 2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи одержані автором самостійно на підставі аналізу наукової літератури, правових джерел зарубіжних країн, законодавства України і практики його застосування. Всі опубліковані праці належать автору особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися на: Міжнародній науковій конференції «Одинадцяті осінні юридичні читання» (Хмельницький, 2012); Десятій Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Экономико-правовые исследования в XXI веке: общие проблемы хозяйственного права на современном этапе развития общества» (Донецьк, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретико-практичні механізми розбудови правової держави в Україні» (Запоріжжя, 2013); Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування національного та міжнародного права: перспективи та пріоритети» (Одеса, 2014); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективные направления развития современной юридической науки» (Сімферополь, 2014).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 10 наукових працях, у тому числі, 4 публікації – у наукових фахових виданнях України, 1 – у міжнародному науковому виданні, 5 публікацій – за матеріалами конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретичних висновків щодо реалізації принципу процесуальної економії в господарському судочинстві України та розробці конкретних пропозицій до господарсько-процесуального законодавства з метою підвищення ефективності засобів реалізації принципу процесуальної економії. На основі результатів дослідження наукової літератури, аналізу законодавства і узагальнення практики його застосування у дисертації сформульовано наступні основні теоретичні та практичні висновки.
1. Обґрунтовано належність принципу процесуальної економії до галузевих та функціональних принципів господарського судочинства України як такого, що відбиває спеціалізацію та направленість господарського судочинства, спрямований на реалізацію його завдань, реалізується у всіх стадіях судового процесу, закріплений у низці норм господарсько-процесуального права, гарантує своєчасний та належний судовий захист прав і законних інтересів суб’єктів господарських відносин, а також визначає процесуальну діяльність господарського суду та інших учасників господарського судочинства.
2. Розроблено визначення принципу процесуальної економії господарського судочинства, під яким пропонується розуміти правову вимогу, відповідно до якої суд та учасники судового процесу повинні найбільш повно, доцільно і своєчасно використовувати всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного і швидкого розгляду та вирішення господарських справ, також обґрунтовано закріплення цієї дефініції у ГПК.
3. З метою реалізації принципу процесуальної економії у різних інститутах господарського процесу обґрунтовано запровадження у господарське судочинство обмеженої договірної підсудності (з обмеженням кола господарських судів за місцезнаходженням позивача, місцезнаходженням відповідача, місцем виконання договору). Дістали подальший розвиток положення щодо визначення територіальної підсудності за вибором позивача, зокрема, запропоновано можливість подання позову про відшкодування шкоди, завданої майну особи, до суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача або за місцем завдання шкоди. Запропоновано удосконалення інституту доказування шляхом уточнення та розширення переліку засобів доказування, а саме, обґрунтовано можливість використання під час розгляду та вирішення справи судом першої інстанції показань свідків для доказування тих фактів (обставин), які неможливо довести іншими засобами доказування.
Отримали подальший розвиток положення щодо порушення провадження у справі, зокрема, уточнено підстави відмови у прийнятті позовної заяви та повернення позовної заяви, запропоновано підстави та порядок залишення позовної заяви без руху. Обґрунтовано закріплення у ГПК положень щодо роз’єднання у самостійні провадження кількох об’єднаних в одне провадження вимог, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення спору. З метою економії часу та процесуальних засобів учасників господарського судочинства, уточнено порядок заміни неналежного відповідача та залучення до участі у справі іншого відповідача, вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а саме, запропоновано продовження розгляду справи по суті, якщо залучений відповідач чи третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, не заявили клопотання про розгляд справи спочатку.
4. На підставі аналізу особливостей дії принципу процесуальної економії під час перегляду судових рішень у взаємозв’язку з іншими процесуальними принципами та з метою підвищення ефективності його реалізації, обґрунтовано, що:
особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної (касаційної) скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали, до ухвалення судового рішення, яким закінчується розгляд справи в апеляційній (касаційній) інстанції;
у випадках, встановлених законом, здійснюється одноособовий перегляд судових рішень апеляційною інстанцією (зокрема, при вирішенні питання про прийняття та повернення апеляційної скарги; при розгляді справ, позовні вимоги за якими є незначними; за наявності згоди сторін).
Отримали подальший розвиток положення щодо відкликання та відмови від апеляційної (касаційної) скарги, зокрема, уточнено правові наслідки цих процесуальних дій, а також підстави припинення апеляційного (касаційного) провадження.
5. Вироблено пропозиції щодо удосконалення виконання судових рішень у контексті реалізації принципу процесуальної економії, зокрема: уточнено підстави та порядок виправлення помилок у наказі господарського суду; запропоновано закріплення у законі порядку оскарження дій чи бездіяльності органів, що здійснюють виконання рішень третейських судів, виконавчі документи на примусове виконання яких видано господарськими судами.
6. З метою протидії недобросовісному використанню особами, які беруть участь у справі, своїх процесуальних прав й обов'язків, що тягне затягування судочинства і зайві витрати, обґрунтовано застосування господарським судом до порушників наступних заходів процесуальної відповідальності: попередження та видалення із залу судового засідання, штрафу, тимчасового вилучення доказів для дослідження судом. Також обґрунтовано покладання всіх судових витрат у справі на сторону, яка зловживає своїми процесуальними правами або не виконує своїх процесуальних обов’язків, що мало наслідком затягування судового розгляду справи та перешкоджало прийняттю законного й обґрунтованого судового рішення.
7. Отримали подальший розвиток положення щодо укладання мирової угоди у будь-якій стадії господарського процесу, зокрема, удосконалено умови і порядок її укладання та затвердження судом, порядок розподілу судових витрат. Враховуючи, що укладення мирової угоди в апеляційній та касаційній інстанції матиме такі наслідки, як скасування оскаржуваного судового рішення та припинення провадження у справі, обґрунтовано введення у ГПК положень щодо визнання законного судового рішення нечинним чи таким, що втратило законну силу, у разі припинення провадження у справі судом апеляційної чи касаційної інстанції відповідно.
Отримали подальший розвиток положення щодо процесуальних строків, зокрема, вироблено пропозиції щодо наслідків їх пропущення, уточнено порядок і підстави поновлення та продовження процесуальних строків. Враховуючи міжнародні стандарти у галузі судочинства щодо створення ефективних засобів та належних умов реалізації права особи на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку, обґрунтовано запровадження цієї правової категорії у господарсько-процесуальне законодавство, при цьому розумним запропоновано вважати найкоротший строк розгляду господарської справи, достатній для надання своєчасного судового захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів осіб, які беруть участь у справі. Запропоновано розгляд господарських справ судами першої та апеляційної інстанцій у порядку письмового провадження, якщо сторони заявили клопотання про вирішення справи за їх відсутності; судами касаційної інстанції – якщо жодна із сторін не заявила клопотання про розгляд справи за її участю.
На основі теоретичних пропозицій та висновків запропоновано зміни та доповнення до Господарського процесуального кодексу України, які систематизовано у вигляді проекту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо забезпечення реалізації принципу процесуальної економії та запровадження заходів процесуальної відповідальності)», а саме запропоновано зміни до статей 15, 17, 22, 32, 33, 34, 49, 50, 51, 53, 58, 62, 63, 69, 78, 79, 93, 100, 101, 103, 111-6, 111-7, 111-9, 111-10, 117, 121-2 ГПК, обґрунтовано доповнення ГПК новими статтями 4-8, 15-1, 51-1, 77-1, 77-2, 95-1, 104-1, а також новим розділом XI-1 «ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абова Т.Е. Арбитражный процесс в СССР: понятие, основные принципы / Т.Е. Абова. – М.: Наука, 1985. – 143 с.
2. Абрамов Н.А. Обновленный Хозяйственный процесс Украины: учеб. пособ. (курс лекций) / Н.А. Абрамов. – 3 изд., обнов. и доп. – Х.: Бурун книга, 2012. – 192 с.
3. Алексеев С.С. Проблемы теории права: курс лекций в 2-х т. / С.С. Алексеев. – Свердловск: Сверд. юрид. ин-т, 1972. – Т. 1. – 396 с.
4. Андрощук С. Ограничение права на апелляцию и кассацию в судебном процессе / С. Андрощук // Юридическая практика. – 2005. – № 34. – С. 14 – 16.
5. Андрощук С. Процесуальні «пробоїни» / С. Андрощук // Український юрист. – 2005. – № 9. – С. 50 – 52.
6. Бангалорські принципам поведінки суддів від 19 травня 2006 р.: Схвалені Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 р. № 2006/23 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_j67
7. Висновок № 6 (2004) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо справедливого суду в розумний строк та ролі судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів, схваленим на 5 засіданні Комітету Міністрів Ради Європи 22-24 листопада 2004 р. Електронний ресурс // Судова влада України. Міжнародні стандарти судочинства. – Режим доступу: http://court.gov.ua/userfiles/visn6_2004.pdf
8. Арбитраж в СССР: учеб. пособие / под ред. К.С. Юдельсона. – М.: Юрид. лит., 1984. – 240 с.
9. Арбитражный процесс в СССР / под ред. А.А. Добровольского. – М.: Изд-во Москов. ун-та, 1983. – 325 с.
10. Арбитражный процесс: учебник / под ред. М.К. Треушникова. – М.: Городец, 2005. – 632 с.
11. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Схвалена Указом Президента України від 10.05.2006 р. № 361 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 19. – С. 23.
12. Арбитражный процесс: учебник / под ред. В.В. Яркова. – М.: Юристъ, 1998. – 503 с.
13. Арбитражный процесс: учеб. пособ. / под ред. Р.Е. Гукасяна и В.Ф. Тараненко. – М.: Юрид. лит., 1996. – 208 с.
14. Арбитражный процессуальный кодекс РФ от 24.07.2002 г. № 95-ФЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.consultant.ru/popular/apkrf/.
15. Арсёнов И.Г. Арбитражный процесс: Проблемы кассационного пересмотра / И.Г. Арсёнов. – М.: Норма, 2004. – 176 с.
16. Балакин К.В. Обжалование постановлений судов гражданской юрисдикции во Франции: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» [Електронний ресурс] / К.В. Балакин. – М., 2001. – 21 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/obzhalovanie-postanovlenii-sudov-grazhdanskoi-yurisdiktsii-vo-frantsii.
17. Бартовщук О. Судовий розгляд у розумні строки: мрії чи реальність? / О. Бартовщук // Право України. – 2006. – № 7. – С. 46 – 48.
18. Беляневич В.Є. Актуалізація проблеми судової практики як джерела права у зв’язку з процесом євроінтеграції України / В.Є. Беляневич // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; редкол.: В.К. Мамутов (отв. ред). и др. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2005. – № 31. – С. 125 – 127.
19. Беляневич О.А. Процесуальні аспекти укладення мирової угоди в господарському суді / О.А. Беляневич // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 2. – С. 135 – 139.
20. Беляневич В.Є. Господарський процесуальний кодекс України: (3-є вид., зі змін. і допов. станом на 1 лип. 2011 р.): наук.-практ. комент. / В.Є Беляневич. – К.: Юстініан, 2011. – 1160 с.
21. Богун В.П. Господарське право України: навч.-метод. посіб. / В.П. Богун, Г.В. Ільющенко, А.П. Макаренко. – Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2002. – 220 с.
22. Бойко Л.М. Правовий менталітет та ефективність права у контексті їх співвідношення / Л.М. Бойко // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 10. – С. 43 – 48.
23. Борисова Е.А. Апелляция в гражданском (арбитражном) процессе (изд. 2-е, исправ. и доп.) / Е.А. Борисова. – М.: Городец, 2000. – 288 с.
24. Борисова Е.А. О гарантиях судебной защиты на стадиях апелляционной, надзорной проверки судебных решений / Е.А. Борисова // Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. – № 1. – С. 24-27.
25. Боровик С.С. Захист прав суб'єктів господарювання в арбітражних судах України / С.С. Боровик, В.В. Джунь, С.М. Мудрий. – К.: Оріон, 2001. – 228 с.
26. Ванеева Л. А. О вероятности в гражданском судопроизводстве / Л.А. Ванеева // Правоведение. – 1969. – № 2. – С. 90 – 97.
27. Васильєв С.В. Господарський процес України: підруч. / С.В. Васильєв. – Харків: Еспада, 2010. – 288 с.
28. Васьковский Е.В. Курс гражданского процесса: в 2-х т. / Е.В Васьковский. – М.: Изд. братьев Башмаковых, 1915. – Т. 1. – 691 с.
29. Васьковский Е.В. Учебник гражданского процесса / Е.В. Васьковский / под ред. В.А. Томсинова. – М.: Зеркало, 2003. – 464 с.
30. Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень Електронний ресурс // Судова влада України. Міжнародні стандарти судочинства. – Режим доступу: http://court.gov.ua/userfiles/visn_11_2008.pdf
31. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доповн.) / уклад і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
33. Вибрані справи Європейського суду з прав людини / уклад. Ю. Зайцев, О. Павліченко. – 2-е вид. – К.: Фенікс, 2006. – Вип. ІV. – 399 с.
34. Городовенко В. Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише законові як один з основних принципів судочинства в Україні / В. Городовенко // Право України. – 2002. – № 4. – С. 125.
35. Господарське процесуальне право: підруч. / В.Д. Чернадчук, В.В. Сухонос, В.П. Нагребельний, Д.М. Лук’янець; за заг. ред. В.Д. Чернадчука. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2009. – 378 с.
36. Господарське процесуальне право: підруч. / О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька, Т.В. Степанова та ін.; за ред. О.П. Подцерковного, М.Ю. Картузова. – Х.: Одіссей, 2012. – 400 с.
37. Господарське процесуальне право України: підруч. / за заг. ред. О.І. Харитонової. – К.: Істина, 2009. – 360 с.
38. Господарське процесуальне право України: навч. посіб. / В.П. Костюк, К.М. Біда, В.В. Бонтлаб та ін.; за заг. ред. В.П. Костюка. – К.: Ін Юре, 2009. – 223 с.
39. Господарський процес: практикум: навч. посіб. / В.І. Горевий, А.М. Куліш, В.Д. Чернадчук. – Суми: Університетська книга, 2009. – 283 с.
40. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листоп. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
41. Господарське судочинство в Україні: судова практика. Застосування процесуальних норм / відп. ред. І.Б. Шицький. – К.: Ін Юре, 2005. – 147 с.
42. Господарське судочинство в Україні: судова практика. Застосування процесуальних норм / упоряд. В.В. Сердюк та ін. – К.: Ін Юре, 2008. – 832 с.
43. Гражданский процесс зарубежных стран: учеб. пособие / С.А. Алехина, А.Г. Давтян, М.Э. Мирзоян, В.Ю. Кулакова; под ред. А.Г. Давтяна. – М.: Велби, Проспект, 2008. – 480 с.
44. Гражданский процесс Украины: учебник для вузов / под ред. Ю.С. Червоного. – К.: Истина, 2006. – 400 с.
45. Гражданский процесс: учебник / под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. – М.: Проспект, 1998. – 480 с.
46. Грек Б.М. Господарський процес України (у схемах): навч. посіб. / Б.М. Грек. – К.: Прецедент, 2006. – 181 с.
47. Грель Я.В. Злоупотребления сторон процессуальными правами в гражданском и арбитражном процессе: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / Я.В. Грель. – Новосибирск, 2006. – 21 с.
48. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / В.П. Грибанов. – 2-е изд., стереотип. – М.: Статут, 2001. – 411 с.
49. Грибанов В.П. Сроки в гражданском праве / В.П. Грибанов. – М.: Юрид. лит., 1967. – 436 с.
50. Грудницька С.М. Справедливе законодавство – передумова справедливого судочинства / С.М. Грудницька, С.Ф. Демченко // Вісник господарського судочинства. – 2010. – № 2. – С. 68–71.
51. Гуляев А.П. Быстрота уголовного судопроизводства / А.П. Гуляев // Вопросы борьбы с преступностью. – 1973. – Вып. 18. – С. 66 – 83.
52. Давтян А.Г. Гражданское процессуальное право Германии / А.Г. Давтян. – М.: Городец-издат, 2000. - 320 с.
53. Демченко С.Ф. Способы ограничения злоупотребления правом / С.Ф. Демченко // Вестник Высшего Хозяйственного суда Республики Беларусь. – 2010. – № 4. – С. 115 – 122.
54. Демченко С.Ф. Теоретико-методологічні засади ефективності господарського судочинства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / С.Ф. Демченко. – К., 2010. – 30 с.
55. Дернбург Г. Пандекты. Обязательственное право / Г. Дернбург. –
3-е изд. – М.: Б.и., 1911. – Т. 2. – 412 с.
56. Добровольский А.А. Основные проблемы исковой формы защиты права / А.А. Добровольский, С.А. Иванова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. – 159 с.
57. Ермаков А.Н. Арбитражное процессуальное правонарушение / А.Н Ермаков // Вестник Саратовской гос. академии права. – 2002. – № 3. – С. 122 – 126.
58. Загальні показники апеляційного провадження: Звіт судів апеляційної інстанції про розгляд господарських справ за перше півріччя 2014 року Електронний ресурс // Судова влада України: судова статистика. – Режим доступу: http://court.gov.ua/sudova_statystyka/fdhfgh/.
59. Загальні показники господарського судочинства: Звіт судів першої інстанції про розгляд господарських справ за 2014 р. Електронний ресурс // Судова влада України: судова статистика. – Режим доступу: http://court.gov.ua/sudova_statystyka/lkflghkjlh/.
60. Заява про відвід судді третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в межах справи № 29/43пд (про визнання угоди купівлі-продажу недійсною) // Архів господарського суду Донецької області за 2012 рік, справа № 29/43пд.
61. Згама А.О. Деякi аспекти укладення мирової угоди у господарському процесi / А.О. Згама // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція . – 2013. – Вип. 5. – С. 110 – 113.
62. Згама А.О. Поноваження суду апеляційної інстанції у господарському процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / А.О. Згама. – Одеса, 2012. – 18 с.
63. Зельдина Е.Р. Проблемы развития законодательства Украины / Е.Р. Зельдина, Е.В. Титова // Економіка та право. – 2010. – № 3. – С. 67 – 69.
64. Зимненко Б.Л. Право на разумные сроки судебного разбирательства по гражданским и уголовным делам. Практика Европейского суда по правам человека в отношении Российской Федерации / Б.Л. Зимненко // Государство и право. – 2011. – № 1. – С. 31 – 40.
65. Зуєва Л.Є. Щодо проблеми визначення системи принципів господарського процесу / Л.Є. Зуєва // Наше право. – 2011. – № 4. - Ч. 1. – С. 108 – 113.
66. Зуєва Л.Є. Принципи господарського процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / Л.Є. Зуєва. – Одеса, 2012. – 18 с.
67. Іванюта Н.В. Забезпечення позову в господарському судочинстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / Н.В. Іванюта. – Донецьк, 2012. – 18 с.
68. Игнатов Д. Как правильно затянуть рассмотрение дела / Д. Игнатов // Юридическая практика. – 2005. – № 16. – С. 1, 23.
69. Исаева Е.В. Процессуальные сроки в гражданском и арбитражном процессе: учеб-практ. пособие / Е.В. Исаева. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 224 с.
70. Огляд даних про стан здійснення правосуддя у 2014 році: Аналітичні огляди щодо стану здійснення правосуддя Електронний ресурс // Судова влада України: судова статистика. – Режим доступу: http://court.gov.ua/sudova_statystyka/ghjghjfghjfghjfghj/
71. Ківалов С.В. Принципи адміністративного судочинства України як основоположні засади формування адміністративної юстиції / С.В. Ківалов // Актуальні проблеми держави і прав: зб. наук. праць. – Одеса: Юрид. лит-ра, 2005. – Вип. 28. – С. 5 – 19.
72. Кількість розглянутих апеляційними та місцевими судами справ і матеріалів: Аналітичні таблиці щодо стану здійснення правосуддя за 2013 р. Електронний ресурс // Судова влада України: судова статистика. – Режим доступу: http://court.gov.ua/sudova_statystyka/tablitsa/.
73. Кількість справ і матеріалів, що знаходились на розгляді в місцевих та апеляційних господарських судах: Аналітичні таблиці щодо стану здійснення правосуддя за 2013 р. Електронний ресурс // Судова влада України: судова статистика. – Режим доступу: http://court.gov.ua/sudova_statystyka/tablitsa/.
74. Коваль В.М. Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 «Судоустрій; прокуратура та адвокатура» / В.М. Коваль. – Одеса, 2004. – 19 с.
75. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст. 446 [зі змін. та допов.].
76. Кодекс торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України – 1995. – № 47, 48, 49, 50, 51, 52. – Ст. 349 [зі змін. та допов.].
77. Колодій А.М. Принципи права України / А.М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
78. Конвенція ООН про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р.: Конвенція ООН, Міжнародний документ від 10 черв. 1958 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 45. – Ст. 3004.
79. Конвенція про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних та кримінальних справ 1993 р.: Конвенція СНД, Міжнародний документ від 22 січня 1993 р., ратифіковано Законом України № 240/94-ВР від 10.11.1994 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 44. – Ст. 2824.
80. Конвенція про угоди про вибір суду (Витяг із Заключного Акта Двадцятої Сесії, підписаного 30 червня 2005 р.): Гаазька конференція з МПП, Конвенція, Міжнародний документ від 30 червня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/973_004.
81. Кондратьєв Р. Принципи права та їх роль у регулюванні суспільних відносин / Р. Кондратьєв, О. Гернего // Право України. – 2000. – № 2. – С. 43 – 45.
82. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
83. Конституционные основы правосудия в СССР / под ред. В.М. Савицкого. – М.: Наука, 1981. – 304 с.
84. Курочкин С.А. Государственные суды в третейском разбирательстве и международном коммерческом арбитраже / С.А. Курочкин. – М.: Волтерс Клувер, 2008. – 296 с.
85. Лесницкая Л.Ф. Пересмотр решений суда в кассационном порядке / Л.Ф. Лесницкая. – М.: Юрид. лит., 1974. – 192 с.
86. Лутковська В. Застосування судами України при здійсненні правосуддя ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини / В. Лутковська // Право України. – 2004. – № 8. – С. 30 – 32.
87. Малюкина А.В. Принцип концентрации гражданского процесса: основные теоретические положения и их реализация: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» [Електронний ресурс] / А.В. Малюкина. – М., 2009. – 19 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/printsip-kontsentratsii-grazhdanskogo-protsessa-osnovnye-teoreticheskie-polozheniya-i-ikh-r-0#ixzz3TMNjG2XP.
88. Малюкина А.В. Концентрация процесса – основа современного и правильного рассмотрения гражданского дела / А.В. Малюкина. – М.: Городец, 2009. – 144 с.
89. Мамутов В.К. Арбітражні суди і економіка / В.К. Мамутов // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № l. – C. 127 – 131.
90. Мажитова Р.Ф. Правовые отношения в советском социалистическом обществе / Р.Ф. Мажитова. – М.: Мысль, 1967. – 40 c.
91. Медведев И.Г. Современные проблемы гражданского правосудия во Франции / И.Г. Медведев // Российский ежегодник гражданского и арбитражного процесса. – 2001. – № 1. – С. 189 – 214.
92. Милль Д.С. Система логики силлогической и индуктивной: Изложение принципов доказательства в связи с методами научного исследования / Д.С. Милль; пер. с англ., под ред. и с предисл. В.Н. Ивановского. – М.: Изд. маг. «Кн. дело», 1900. – 813 c.
93. Молчанов В.В. Собирание доказательств в гражданском процессе / В.В. Молчанов. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 96 с.
94. Мордачев В.Д. Сроки в советском трудовом праве: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / В.Д. Мордачев. – Свердловск, 1972. – 18 c.
95. Навроцька В. Поняття принципу (засади) кримінального процесу / В. Навроцька // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. Серія: юридична. – 2009. – Вип. 48. – С. 304 – 311.
96. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / за заг. ред. Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини. - 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.
97. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України: в 2-х т. / В.К. Матвійчук, І.О. Хар; за заг. ред. В.К. Матвійчука. – К.: КНТ, 2007. – 788 с.
98. Нефедьев Е.А. Учебник русского гражданского судопроизводства / Е.А. Нефедьев. – М., 1909. – 354 с.
99. Ніколенко Л.М. Доказування в господарському судочинстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / Л.М. Ніколенко. – Донецьк, 2004. – 19 с.
100. Ніколенко Л.М. Перегляд судових актів у господарському судочинстві: монографія / Л.М. Ніколенко. – Донецьк: Юго-Восток, 2013. – 490 c.
101. Новий тлумачний словник української мови / укладачі В. Яременко, О. Сліпушко: в 4-х т. – К.: Аконт, 1998. – Т. 2. – 910 с.
102. Общая теория государства и права: учеб. / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 520 с.
103. Огляд даних про стан здійснення правосуддя у 2013 р.: Аналітичні огляди щодо стану здійснення правосуддя // Судова влада України: судова статистика Електронний ресурс. – Режим доступу: http://court.gov.ua/sudova_statystyka/Oglyad34/.
104. Осетинський А.Й. Правові позиції Вищого господарського суду України з питань застосування податкового законодавства: наук.-практ. посіб. / А.Й. Осетинський. – К.: Ін Юре, 2005. – 134 с.
105. Основні принципи незалежності судових органів: ООН; Міжнародний документ від 13 грудня 1985 р., схвалено резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листоп. та 13 грудня 1985 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_201.
106. Павленко Д. Добросовісність сторін як принцип господарського процесуального права / Д. Павленко // Юридичний журнал. – 2005. – № 5. – С. 112-118.
107. Перспективи і наслідки підписання Україною Конвенції про угоди про вибір суду: роз’яснення Міністерства юстиції України від 12 червня
2012 р. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0021323-12.
108. Петрухин И.Л. Система конституционных принципов советского правосудия / И.Л. Петрухин // Советское государство и право. – 1981. – № 5. – С. 77 – 85.
109. Питання мережі господарських судів: Указ Президента України від 12.08.2010 р. № 811/2010 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/811/2010.
110. Побирченко И.Г. Советский арбитражный процесс / И.Г. Побирченко. – К.: Вища школа, 1988. – 272 с.
111. Подцерковний О.П. Про господарсько-процесуальні засоби підвищення авторитету судді та суду / О.П. Подцерковний // Становлення господарської юрисдикції в Україні – 20 років досвіду: матеріали наук.-практ. конф. (Одеса, 24-26 травня 2011 р.) / відп. за вип. А.Й. Осетинський та ін. – Одеса: Астропринт, 2011. – С. 509 – 513.
112. Поляков Б.М. Развитие реформирования хозяйственно-процессуального законодательства / Б.М. Поляков // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте Европейского выбора: сб. науч. тр. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2005. – С. 389 – 393.
113. Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 р. справа № 913/88/14 Електронний ресурс // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: www.reyestr.court.gov.ua/Review/37780461.
114. Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 р. у справі № 17/203/2011 Електронний ресурс // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21991052.
115. Постанова Вищого господарського суду України від 20 січня 2011 р. у справі № 11/518-2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/13651320.
116. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 6 лип. 2004 р. // Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду України у господарських справах. – 2005. – № 3.
117. Притика Д.М. Арбітражний процес: навч. посіб.; у 2 ч. / Д.М. Притика та ін.; за ред. Д.М. Притики. – Х.: Консул, 2001. – Ч. 2. – 416 с.
118. Притика Д.М. Господарський процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар / Д.М. Притика, М.І. Тітов, В.М. Гайворонський. – 2-е вид. – X.: Консум, 2002. – 320 с.
119. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII // Відомості Верховної Ради України – 1993. – № 50. – Ст. 472 [зі змін. та допов.].
120. Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207 [зі змін. та допов.].
121. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду: Закон України від 3 лютого 2011 р. № 2980-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 33. – Ст. 331.
122. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо відмови від позову та примирення сторін): проект Закону України № 9089 від 2 вересня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=9089&skl=7.
123. Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12 лютого 2015 р. № 192-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/192-19.
124. Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження»: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.0.2010 р. № 01-08/369 // Вісник господарського судочинства. – 2010. – № 4.
125. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листоп. 1996 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: офіц. видання / за заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: А.С.К., 2003. – С. 13 – 14.
126. Про затвердження зразка свідоцтва про реєстрацію постійно діючого третейського суду: Наказ Міністерства юстиції України від 2 серпня 2004 р. № 75/5 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 31. – Ст. 2085.
127. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 р. № 11 // Вісник господарського судочинства. – 2013. – № 4. – С. 22.
128. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 р. № 10 // Вісник господарського судочинства. – 2011. – № 6. – С. 13.
129. Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у першому півріччі 2009 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29 вересня 2009 р. № 01-08/530 // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 6.
130. Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12 березня 2009 р. № 01-08/163 // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 3.
131. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 9 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009600-12.
132. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18 // Вісник господарського судочинства. – 2012. – № 1. – С. 27.
133. Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права: Лист Вищого господарського суду України від 14 грудня 2007 р. № 01-8/973 // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 1. – С. 75.
134. Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 р.: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 р. № 01-8/123 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_123600-07.
135. Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарський судів у 2004 р.: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11 квітня 2005 р. № 01-8/344 // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 3.
136. Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2005 р. та 1 півріччі 2006 р.: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 р. № 01-8/2351 // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 6.
137. Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 р. № 7 // Вісник господарського судочинства. – 2011. – № 3. – С. 23.
138. Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 р. № 11 // Вісник господарського судочинства. – 2011. – № 6. – С. 20.
139. Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій: Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 р. № 04-5/608 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_608600-02.
140. Проект Господарського процесуального кодексу України: законопроект № 2178 від 6 березня 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=31920.
141. Проект Кодексу господарського судочинства України: законопроект № 2777 від 16 липня 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=33065.
142. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4002-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25. – Ст. 198 [зі змін. та допов.].
143. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 р. № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України – 2005. – № 32. – Ст. 422 [зі змін. та допов.].
144. Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 р. // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 4. – С. 6.
145. Про підсумки роботи господарських судів України у 2012 р. та завдання на 2013 р.: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2012 р. № 5 // Вісник господарського судочинства. – 2013. – № 2. – С. 17.
146. Про практику застосування адміністративними судами законодавства справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби: Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 р. № 3 // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2011. – № 1. – С. 118.
147. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах: Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 р. № 6 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14.
148. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі: лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2013 р. № 24-152/0/4-13 // Закон і бізнес. – 2013. – № 6.
149. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-03.
150. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
151. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. № 2453-VI // Відомості Верховної Ради країни. – 2010. - №№ 41-42, 43, 44-45. – Ст. 529 [зі змін. та допов.].
152. Про судове рішення: Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 // Вісник господарського судочинства. – 2012. – № 3. – С. 36.
153. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 р. № 1701-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35. – Ст. 412 [зі змін. та допов.].
154. Пушкар Е.Г. Конституционное право на судебную защиту / Е.Г. Пушкар. – Львов: Вища школа, 1982. – 216 с.
155. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави:: навч. посіб. / П.М. Рабінович – К.: Навчальне видання, 1994. – 238 с.
156. Рабинович П.М. Время в правовом регулировании (философско-юридические аспекты) / П.М. Рабинович // Пр