Найфлейш Володимир Давидович. Окрема думка судді у господарському процесі

Краткое описание

Найфлейш Володимир Давидович. Окрема думка судді у господарському процесі.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.04, НАН України, Ін-т екон.-прав. дослідж. - Київ, 2014.- 200 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

НАЙФЛЕЙШ ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ

УДК 346.1:347.962.1(043.5)

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ
У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

Спеціальність 12.00.04 – господарське право;
господарсько-процесуальне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Степанова Тетяна Валеріївна,
кандидат юридичних наук, доцент

Одеса – 2014
ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................... С. 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ СУДДІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ.
С. 11
1.1. Правова природа окремої думки....................................... С. 11
1.2. Поняття та ознаки окремої думки судді.........…….......... С. 34
Висновки до розділу 1................................................................... С. 51
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМОЇ ДУМКИ СУДДІ..............................……..
С. 54
2.1. Завдання та функції окремої думки судді......................... С. 54
2.2. Класифікації окремих думок судді господарського суду С. 60
2.3. Вимоги до окремої думки судді С. 64
Висновки до розділу 2................................................................... С. 83
РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕДУРА (МЕХАНІЗМ) ВИКЛАДЕННЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ СУДДІ У ГОСПОДАРСЬКІЙ СПРАВІ..........................................................................

С. 87
3.1. Суб'єкт, об'єкти та підстави викладення окремої думки. С. 87
3.2. Порядок викладення та оформлення окремої думки. Момент остаточного оформлення окремої думки судді..
С. 110
3.3. Структура окремої думки судді......................................... С. 124
3.4. Наслідки викладення окремої думки судді господарського суду............................................................
С. 138
Висновки до розділу 3................................................................... С. 154
ВИСНОВКИ............................................................................................ С. 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................... С. 165
ВСТУП

Актуальність теми. Судова форма захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб-акціонерів має важливе значення за сучасного господарського обігу. При цьому складне правове регулювання сфери господарювання та розгалуженість цієї сфери призводить до того, що при колегіальному розгляді господарської справи може виникнути декілька варіантів вирішення спору. З урахуванням цього при винесенні єдиного рішення по справі, важливе значення має право судді, що залишився в меншості, висловити свою особисту думку в окремому документі, який долучається до матеріалів справи.
У господарських судах склалася різна практика оформлення особистої думки, в тому числі і тому, що ГПК України взагалі не визначає порядку та форми викладення окремих думок. Аналіз актів правозастосування свідчить про те, що суди вищестоящої інстанції не повідомляють про результати дослідження окремої думки у справі судді, який виклав окрему думку, що знижує загальну мотивацію та відповідальність суддів при прийнятті колегіального рішення по справі.
У господарському процесуальному законодавстві щодо наслідків викладення окремої думки наявні прогалини. Так, законодавчі та підзаконні акти по-різному регулюють питання долучення окремої думки до матеріалів господарської справи; не врегульовано дії вищестоящого господарського суду у разі перегляду судового акту, до якого було викладено окрему думку.
У юридичній літературі, на жаль, інституту окремої думки не приділялося належної уваги. Вагомий внесок у розвиток теорії окремої думки за радянських часів здійснили Є. Г. Мартинчик та Н. Н. Суханова. На теренах незалежної України системне теоретичне дослідження окремої думки судді здійснювала О. С. Бісюк лише в аспекті кримінального процесуального права. В різних галузях процесуального права безпосередньо цієї проблеми останнім часом торкалися у своїх дослідженнях такі українські та зарубіжні вчені, як Д. А. Басангов, А. М. Верещагін, Г. А. Гаджиєв, М. А. Жадяєва, О. А. Крапівкіна, О. Г. Кушніренко, Л. А. Маршава, Т. М. Слінько, І. В. Смолькова, О. І. Фадєєва та деякі інші. Однак у сучасній науці господарського процесуального права України відсутнє системне дослідження окремої думки судді у господарському судочинстві, що обумовлює актуальність цього дослідження. Відсутній єдиний погляд науковців на правову природу, функції та призначення цього інституту. Більшість запропонованих визначень поняття «окрема думка судді» недостатньо відображають суть цього явища.
Викладене свідчить про необхідність і доцільність дослідження цього важливого інституту, що і обумовило вибір теми.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробленні нових теоретичних положень з удосконалення господарсько-процесуального забезпечення реалізації права судді господарського суду на викладення окремої думки, підготовка пропозицій щодо змін та доповнень до законодавства.
Для досягнення зазначеної мети у процесі дослідження було поставлено та вирішено такі завдання:
з’ясувати правову природу окремої думки судді;
сформулювати поняття «окремої думки судді господарського суду» та виявити її ознаки;
уточнити завдання та функції окремої думки судді у господарському процесі;
сформулювати вимоги до окремої думки судді;
конкретизувати суб'єктів, об'єкти та підстави викладення окремої думки;
охарактеризувати порядок викладення та оформлення окремої думки, визначити момент остаточного оформлення окремої думки судді;
обґрунтувати структуру окремої думки судді;
доопрацювати питання наслідків викладення окремої думки судді господарського суду;
обґрунтувати пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного господарського процесуального законодавства.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, які виникають при колегіальному розгляді господарських спорів за наявності окремої думки судді господарського суду.
Предметом дослідження є окрема думка судді у господарському процесі.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові і спеціальні методи. Під час дослідження застосовувався метод аналізу, який дозволив виділити види окремих думок судді, визначити її правову природу та завдання (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2), у поєднанні із методом синтезу, який надав можливість осягнути окрему думку як єдину систему та визначити поняття та ознаки, які характерні для акту у цілому (підрозділ 1.2). За допомогою системно-структурного методу визначено кваліфікуючі ознаки ключових понять дисертаційного дослідження, основні критерії класифікації, процедуру викладення окремої думки судді, здійснена класифікація її функцій (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 3.2). На основі діалектичного методу розроблено та сформульовано дефініцію «окрема думка судді» (підрозділ 1.2). Формально-логічний метод використовувався для виявлення недосконалості законодавчого врегулювання процедури та наслідків викладення окремої думки суддею господарського суду, наприклад, відсутності детальних положень порядку долучення її до справи та можливості ознайомлення учасників господарського процесу з її змістом (підрозділи 2.3, 3.2, 3.4). Теоретико-прогностичний метод дозволив розробити пропозиції щодо вдосконалення господарського процесуального законодавства стосовно порядку викладення окремої думки судді (підрозділи 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4).
Теоретичну основу дослідження, крім наукових здобутків вищезазначених авторів, склали роботи вітчизняних і зарубіжних вчених – юристів і лінгвістів, таких як: В.М. Баранова, О.А. Беляневич, А.Г. Вельша, А.В. Гриньової, Ю.М. Грошового, Н.В. Іванюти, М.І. Клеандрова, К.И. Комісарова, А.Л. Кононова, В.К. Мамутова, Т.В. Степанової, Л.Н. Шевирдяєвої та інших.
Емпіричну основу дослідження склали законодавство України, законопроекти, зареєстровані у Верховній Раді України, законодавство зарубіжних країн, практика діяльності судових органів України та інших країн.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі наукових здобутків, законодавства та практики його реалізації проведено перше після прийняття Господарського (Арбітражного) процесуального кодексу України комплексне дослідження відносин щодо реалізації права судді на викладення окремої думки в господарському процесі, в якому на доктринальному рівні обґрунтовано нові теоретичні положення щодо процедури такого викладення, запропоновано системний підхід для ефективного застосування окремої думки судді в господарському судочинстві, розроблено пропозиції з удосконалення відповідного господарського процесуального законодавства.
Уперше:
обґрунтовано, що окрема думка є самостійним документом зі спеціальним режимом, оскільки вона не є частиною судового рішення і лише висловлює офіційну позицію судді щодо спірних питань;
сформульовано основні завдання окремої думки судді: захист прав та інтересів господарюючих суб'єктів; зміцнення законності в господарських правовідносинах; виконання обов'язку судді винести справедливе та обґрунтоване рішення по справі; реалізація принципу незалежності суддів;
обґрунтовано виділення наступних функцій окремої думки судді у господарському процесі: сприяння самоконтролю судді; вирішення спору; забезпечення стримувань і противаг усередині судової системи при ухваленні рішення; превентивна; сигнальна (інформаційна);
запропоновано виділяти об'єктивні (ті, що не залежать від волі судді) та суб'єктивні (ті, що залежать від волі судді) передумови викладення окремої думки;
обґрунтовано, що окрема думка може бути підставою для перегляду судового акта у вищестоящих інстанціях.
Удосконалено:
поняття окремої думки судді у господарській справі з урахуванням його визначення як похідного факультативного судового акту альтернативного характеру, що містить офіційну правову позицію судді, не згодного з рішенням більшості судової колегії при розгляді конкретної господарської справи;
положення щодо структури викладу окремої думки, а саме запропоновано чотириланкову структуру (вступна, описова, мотивувальна та резолютивна частини, які повинні розкривати обставини та посилатися на матеріали господарської справи і нормативно-правові акти лише у межах питання, яке не було прийнято судовою колегією одностайно).
Дістало подальший розвиток положення щодо:
суб’єктів окремої думки у господарському процесі шляхом обґрунтування, що таким суб'єктом може бути суддя будь-якої інстанції, в тому числі, місцевого господарського суду (у випадку колегіального розгляду справи);
обов’язковості викладення окремої думки суддею при його незгоді з судовим рішенням, а саме, запропоновано закріпити такий обов’язок судді у ГПК України;
системи ознак окремої думки шляхом їх доповнення ознаками одноосібності або колегіальності, похідного характеру, факультативності, альтернативності, наявності вольового характеру та тим, що вона є реалізацією принципу незалежності суду;
класифікації окремих думок судді додатково за такими критеріями: за кількістю суддів, що підписують окрему думку – на одноосібні та колегіальні; у залежності від судової інстанції, в якій винесено окрему думку – на окремі думки при розгляді справи у місцевому господарському суді (при колегіальному розгляді справи), в апеляційному господарському суді, у Вищому господарському суді України та у Верховному Суді України; залежно від об’єкта – на окремі думки на рішення, ухвали та постанови господарського суду; за обсягом – на незгоду в повному обсязі або в частині судового акта; за змістом – на незгоду з матеріальних або процесуальних питань, чи з матеріальних та процесуальних питань одночасно; за спрямуванням – на окремі думки по суті справи та щодо процедури прийняття судового акта; за сутністю резолютивної частини – на позитивні та негативні;
доповнення системи вимог до окремої думки вимогами повноти (вичерпності) у межах спірного питання, щодо якого не було досягнуто одностайності судової колегії, непорушності рішення по справі, відповідності офіційно-діловому стилю і мові викладу;
моменту остаточного оформлення окремої думки судді шляхом встановлення, що окрема думка як єдиний процесуальний документ остаточно повинна оформлюватися після підписання колегією суддів рішення по справі, але до його оголошення в остаточній редакції;
наслідків викладення окремої думки шляхом їх доповнення запровадженням повідомлення учасників господарської справи про наявність окремої думки у справі, ознайомленням з окремою думкою учасників справи, введенням обліку та звітності окремих думок в Єдиному реєстрі судових рішень.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані висновки та пропозиції доповнюють теорію господарсько-процесуального права, можуть бути використані для вдосконалення чинного господарського процесуального законодавства, а також в практичній діяльності господарських судів. Положення дисертації можуть бути використані у розробці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з господарського процесуального права, а також при підготовці лекцій для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, у навчально-методичній роботі, при підготовці науково-практичних коментарів.
Автором запропоновано зміни та доповнення до частини третьої статті 47, частини третьої та шостої статті 11124, доповнення статей 82, 85, 86 Господарського процесуального кодексу України про окрему думку судді господарського суду.
Результати дослідження використано в навчальному процесі Одеського національного університету імені І. І. Мечникова МОН України при викладанні дисципліни «Господарське процесуальне право» (акт впровадження № б/н від 05.09.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи отримані автором особисто на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових та нормативно-правових джерел, судової практики. Внесок у публікаціях, підготовлених у співавторстві, визначено у списку опублікованих за темою дисертації праць.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні результати виконаної дисертаційної роботи оприлюднено в наукових доповідях, повідомленнях на конференціях, зокрема на: Міжнародній науково-практичній конференції «Наука: теорія і практика – 2007» (Пшемишль, 2007); 62-й науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів економіко-правового факультету ОНУ імені І.І. Мечникова (Одеса, 2007); 67-й науковій конференції професорсько-викладацького складу та наукових працівників ОНУ імені І.І. Мечникова (Одеса, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції «Напрямки вдосконалення правотворчої діяльності в Україні як підстави створення узгодженої системи ефективних нормативно-правових актів» (Симферопіль, 2013).
Публікації. Основні наукові результати дисертації опубліковано в 4 статтях у наукових виданнях, що входять до переліку фахових видань України, та в 1 статті наукового зарубіжного видання, а також у 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження правового регулювання окремої думки судді в господарському процесі та одержані на його основі результати спрямовані на вдосконалення законодавства і сприяють вирішенню наукового завдання, що полягає у розробці наукових положень і пропозицій щодо удосконалення правового регулювання окремої думки судді в господарському процесі з метою господарсько-процесуального забезпечення реалізації права судді господарського суду на викладення окремої думки. Основними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та пропозицій з удосконалення правового регулювання окремої думки судді в господарському процесі, зокрема, у дисертації сформульовано наступні основні теоретичні та практичні висновки:
1. Окрема думка є:
- офіційною правовою позицією судді як правозастосувача при розгляді конкретної господарської справи;
- самостійним процесуальним документом господарського суду;
- специфічним різновидом судового акту (вона є похідним факультативним елементом альтернативного характеру відносно судового рішення по справі);
- актом компетентного (професійного) тлумачення.
При цьому окрема думка не є:
- актом правосуддя;
- правозастосовним актом;
- частиною судового рішення.
2. Основними ознаками окремої думки є наступні:
виноситься компетентною посадовою особою (суддею) у межах його компетенції;
може бути одноосібною або колегіальною;
є результатом безпосереднього ознайомлення судді з матеріалами господарської справи та його участі у всіх процесуальних діях складу господарського суду;
викладається в порядку, встановленому процесуальним законом, і в межах встановленої процесуальної форми;
оформлюється своєчасно;
містить остаточні, підсумкові висновки з питань, що ставилися перед судом;
має вольовий характер;
є реалізацією принципу незалежності суду.
Специфічними ознаками окремої думки є наступні:
похідний характер даного документу, оскільки вона складається у зв'язку з винесенням колегією суддів рішення по справі;
є самостійним документом, оскільки не є частиною судового рішення;
є факультативним документом у справі, оскільки від її наявності не залежить набрання судовим рішенням, ухвалою, постановою законної сили;
є документом альтернативного характеру, оскільки суддя шляхом викладення окремої думки обґрунтовує інший, альтернативний шлях вирішення конкретного господарського спору, ніж той, прибічниками якого є інші члени судової колегії.
Виклад окремої думки суддею при його незгоді з судовим рішенням є його обов’язком.
Окрема думка судді у господарській справі є похідним факультативним судовим актом альтернативного характеру, що містить офіційну правову позицію судді (суддів), не згодного з рішенням більшості судової колегії при розгляді конкретної господарської справи.
3. Завданнями окремої думки судді є:
захист прав та інтересів господарюючих суб'єктів;
зміцнення законності в господарських правовідносинах;
виконання обов'язку судді винести справедливе та обґрунтоване рішення по справі;
реалізація принципу незалежності суддів.
Окрема думка судді у господарському судочинстві виконує наступні функції:
сприяння самоконтролю судді;
вирішення спору;
забезпечення стримувань і противаг усередині судової системи при ухваленні рішення;
превентивну;
сигнальну (інформаційну).
4. Окремі думки можна класифікувати за такими критеріями:
- за ступенем приєднання до думки більшості – на окремі думки згоди та окремі думки незгоди;
- за кількістю суддів, що підписують окрему думку – на одноосібні та колегіальні;
- у залежності від судової інстанції, в якій винесено окрему думку – на окремі думки при розгляді справи у місцевому господарському суді (при колегіальному розгляді справи), в апеляційному господарському суді, у Вищому господарському суді України та у Верховному Суді України;
- залежно від об’єкта – на окремі думки на рішення, ухвали або постанови господарського суду;
- за обсягом – на незгоду в повному обсязі або в частині судового акта;
- за змістом – на незгоду з матеріальних або процесуальних питань, чи з матеріальних та процесуальних питань одночасно;
- за спрямуванням – на окремі думки по суті справи та щодо процедури прийняття судового акта;
- за сутністю резолютивної частини – на позитивні та негативні.
5. Окрема думка судді господарського суду повинна відповідати таким вимогам: законність, обґрунтованість (мотивованість), об'єктивність, конкретність, повнота (вичерпність) у межах спірного питання, щодо якого не було досягнуто одностайності судової колегії, достовірність, переконливість, процесуальна форма, категоричність, непорушність рішення по справі, відповідність офіційно-діловому стилю і мові викладу.
6. Суб'єктом окремої думки може бути суддя господарського суду будь-якої інстанції.
Об'єктами викладення окремої думки є судові рішення, ухвали, постанови. Окрему думку може бути винесено на судові акти, які підлягають оскарженню, і на такі, які не підлягають оскарженню.
Серед передумов (підстав) викладення окремої думки виділено об'єктивні та суб'єктивні.
До об'єктивних передумов належать: обов’язковість врегулювання суспільних відносин нормами права; спір повинен бути винесений заінтересованою особою на розгляд компетентного органу; справу було розглянуто у господарському суді та винесений певний судовий акт (рішення, ухвала, постанова).
Суб'єктивними передумовами є: даний суддя є членом колегії, яка розглядає вказану господарську справу; після прийняття акта між членами колегії залишилася невизначеність відносин (судовий акт прийнятий неодностайно).
7. Винесення та оформлення окремої думки підпорядковується загальним правилам прийняття судових рішень, хоча має свої особливості, в тому числі з урахуванням колегіальності розгляду господарських справ.
Окрема думка судді повинна бути остаточно оформленою після підписання судового рішення (ухвали, поcтанови) по господарській справі, але до його оголошення в остаточній редакції.
8. Окрема думка повинна складатися із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, які повинні розкривати обставини та посилатися на матеріали господарської справи та нормативні акти лише у межах питання, що не було прийнято судовою колегією одностайно.
Для вдосконалення практики викладення суддями окремої думки, покращення її форми та змісту запропоновано ввести бланк окремої думки судді.
9. Наслідки викладення окремої думки запропоновано доповнити наступними:
повідомлення учасників справи про наявність окремої думки у справі,
ознайомлення з окремою думкою учасників господарської справи,
облік та звітність статистичних даних щодо окремої думки,
використання окремої думки як підстави для перегляду судового акта у вищестоящих інстанціях,
відповідальність судді за викладення окремої думки.
Запропоновано встановити в ГПК України обов'язок головуючого при оголошенні судового акта (рішення, ухвали, постанови) вказати на наявність окремої думки та на право учасників ознайомитися з нею, що повинно бути відображено в протоколі судового засідання; обов’язок суду вищестоящої інстанції у разі перегляду судового акту, до якого викладено окрему думку, у місячний строк повідомляти судді, що її виклав, про результати перегляду.
Запропоновано низку змін та доповнень до чинного господарського процесуального законодавства. Зокрема, закріпити в ГПК України, що:
- окрема думка як єдиний процесуальний документ остаточно оформлюється після підписання колегією суддів рішення по справі, але до його оголошення в остаточній редакції.
- суддя зобов’язаний викласти в письмовій формі свою незгоду з іншими суддями у разі її наявності;
- при оголошенні судового акта (рішення, ухвали, постанови) головуючий повинен вказати на наявність окремої думки та на право учасників ознайомитися з нею, і це повинно також бути відображено в протоколі судового засідання
- будь-які акти (навіть ті, що за ГПК України не оскаржуються) можуть бути оскаржені в апеляційному, касаційному порядку або до Верховного Суду України за наявності до цього акту окремої думки.
Запропоновано також доповнити:
- перелік вимог до судових актів, запропонований у статті 152 проекту Кодексу господарського судочинства України, вимогами конкретності, повноти, категоричності, процесуальної форми та стилю судового акта;
- ГПК України наступним положенням: «Розглядаючи справу, до матеріалів якої приєднана окрема думка, суд апеляційної/касаційної інстанції/Верховний Суд України зобов'язаний у встановленому законом порядку перевірити і обговорити обґрунтованість викладених в ній аргументів».
Вперше здійснене комплексне господарсько-процесуальне дослідження правового регулювання окремої думки судді в господарському процесі дозволило розробити нові теоретичні засади і запропонувати зміни до норм законодавства з метою стимулювання висловлення суддями господарських судів окремих думок при прийнятті судових актів і виконання важливих державних завдань, покладених на господарський суд як орган, що здійснює правосуддя.
Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується їх апробацією у вигляді публікацій у наукових фахових виданнях, обговоренням на науково-практичних конференціях, обґрунтуванням конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до низки нормативних актів.
Обґрунтовані наукові висновки та практичні рекомендації можуть бути використані в процесі подальшого вдосконалення господарського процесуального законодавства, у правозастосовчій практиці, науковій та викладацькій діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баранов В.М. Правовая позиция как общетеоретический феномен / В.М. Баранов, В.Г. Степанков. – Н. Новгород: [Б.и.], 2003. – 132 с.
2. Степанков В.Г. Виды правовых позиций: монография / под ред. В.М. Баранова / В.Г. Степанков. – Н.Новгород: [Б.и.], 2003. – 90 с.
3. Краткая философская энциклопедия / под ред. Е.Ф. Губского и др. – М.: Прогресс, 1994. – 574 с.
4. Лопатин В.В. Малый толковый словарь русского языка: Ок. 35 000 слов / В.В. Лопатин, Л.Е. Лопатина. – Изд. 2-е, стер. – М.: Русский язык, 1993. – 704 с.
5. Гринева А.В. Понятие и виды судебных правовых позиций : Вопросы теории: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства ; История учений о праве и государстве» / А.В. Гринева. – М., 2008. – 24 с.
6. Теория государства и права: учебное пособие / [Н.А. Власенко и др.]. – 2-е изд., перераб., доп. и испр. – М.: Проспект, 2011. – 416 с.
7. Іванюта Н.В. Методологічний аналіз діяльності господарського суду / Н.В.Іванюта // Часопис Київського університету права. – 2013. – № 1. – С. 162-166.
8. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса / М.С. Строгович. – М.: Наука, 1968. – Т.1. – 470 с.
9. Уголовно-процессуальные акты: учеб. пособие / [под ред. Л.Д. Кокорева]. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1991. – 192 с.
10. Бажанов М. И. Законность и обоснованность основных судебных актов в советском уголовном судопроизводстве: дис. д-ра юрид. наук: 12.00.08 / М.И. Бажанов. – Х., 1967. – 474 с.
11. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела / В.С. Зеленецкий. – Х.: КримАрт, 1998. – 340 с.
12. Грошевой Ю. М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводст¬ве / Ю.М. Грошевой. – Х.: Издат. Объединение «Вища школа», 1975. – 144 с.
13. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
14. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 р. № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
15. Лупинская П.А. Законность и обоснованность решений в уголовном судопроизводстве: учеб.пособие / П.А. Лупинская; Всесоюз. юрид. заоч. ин-т. – М.: ВЮЗИ, 1972. – 80 с.
16. Мельников А. Понятие и содержание правосудия. Осуществление правосудия только судом // Конституционные основы правосудия в СССР / под ред. В.М. Савицкого / А.Мельников. – М.: [Б.и.], 1981. – С. 7-31.
17. Семенов В. Суд и правосудие в СССР / В. Семенов. – 2-е изд. – М.: Юрид. лит., 1984. – 319 с.
18. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / М.Й. Штефан. – К.: Ін Юре, 2005. – 624 с.
19. Логинов П.В. Решение государственного арбитража / П.В. Логинов. – М.: Юрид. лит., 1964. – 135 с.
20. Васильєв С.В. Хозяйственное судопроизводство Украины: учеб. пособ. / С.В. Васильєв. – Х.: Эспада, 2004. – 408 с.
21. Штефан М.Й. Теоретичні основи арбітражного процесуального права України // Правосуддя – ґарант законності у сфері економічних правовідносин / за ред. А.І. Комарової, Д.М. Притики, В.В. Медведчука, М.О. Потебенька та ін. – К., 2000. – Т. 21 (2). – С. 15-23.
22. Ломакіна О.А. Перегляд судових актів господарського суду в апеляційному порядку : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Ломакіна Олена Анатоліївна. – Донецьк, 2009. – 201 с.
23. Григор’єва В.В. Обов’язковість та виконуваність рішення господарського суду, що набрало законної сили / В.В. Григор’єва // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 3. – С. 82-86.
24. Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. № 740 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 22. – Ст. 1623.
25. Олійник О. Судова документація: навч. посіб. / О. Олійник. – К.: Алерта, 2007. – 281 с.
26. Найфлейш В. Д. Судові акти: зміст, порядок укладення та форма / В. Д. Найфлейш // Nauka: teoria i practyka – 2007: Маteriały czwartej Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji (Przemyśl, 16 – 31 sierpnia 2007 r.). – Tym 3. Ekonomiczne nauki. Prawo. Państwowy zarząd. Politołogija: Przemyśl: Nauka i studia, 2007. – С. 75–77.
27. Анохин В.С. Арбитражное процессуальное право России: учебник / В.С. Анохин. – М.: Владос, 1999. – 242 с.
28. Чорнооченко С. І. Цивільний процес України: навч. посіб. / С. І. Чорнооченко. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 292 с.
29. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2007. – 992 с.
30. Зейдер Н.Б. Судебное решение по гражданскому делу / Н.Б. Зейдер. – М.: Юрид. лит., 1966. – 192 с.
31. Балюк І.А. Господарське процесуальне право: навч. посіб. / І.А. Балюк. – К.: КНЕУ, 2008. – 224 с.
32. Найфлейш В. Д. Особое мнение судьи как вид судебного акта / В. Д. Найфлейш // Закон и жизнь. – 2013. – Вип. 8/4. – С. 116-119.
33. Надь Л. Приговор в уголовном процессе / Л. Надь; пер. с венг. – М.: Юрид. лит., 1982. – 222 с.
34. Мартынчик Е.Г. Особое мнение судьи по уголовному делу / Е.Г. Мартынчик; под ред. П.С. Никитюка. – Кишинев: ШТИИНЦА, 1981. – 132 с.
35. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации от 18.12.2001 г. № 174-ФЗ: Принят ГД ФС РФ 22.11.2001 // Собрание законодательства РФ. – 2001. – № 52 (ч. I). – Ст. 4921.
36. Фадеева Е.И. Особое мнение судьи по приговору в российском уголовном процессе / Е.И.Фадеева // Вектор науки ТГУ. – 2010. – № 2(2). – С. 164-166.
37. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492.
38. Определение Конституционного суда РФ от 17 января 2012 г. № 174-O-O [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://pravo.ru/store/ doc/doc/KSRFDecision89079.pdf.
39. Лейст О.Э. Санкции в советском праве / О.Э. Лейст. – М.: Юрид. лит., 1962. – 238 с.
40. Советский гражданский процесс. – М.: Юрид. лит., 1967. – 320 с.
41. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст. 446.
42. Кушніренко О.Г. Окрема думка судді Конституційного Суду України як невід’ємна частина судового рішення [Електронний ресурс] / О.Г. Кушніренко, Т.М. Слінько. – Режим доступу: http://intkonf.org/ kushnirenko-og-slinko-tm-okrema-dumka-suddi-konstitutsiynogo-sudu-ukrayini-yak-nevidemna-chastina-sudovogo-rishennya/.
43. Басангов Д.А. Юридическая природа особого мнения судьи Конституционного Суда Российской Федерации / Д.А. Басангов // Журнал российского права. – 2006. – № 2. – С. 24-32.
44. Маршава Л.А. Особое мнение судьи Конституционного Суда РФ как вид неофициального толкования норм основного закона / Л.А. Маршава // Вестник Челябинского государственного университета. Право. – 2012. – № 27 (281), вып. 32. – С. 27-29.
45. К итогам дискуссии о применении норм советского права // Советское государство и право. – 1955. – № 3. – С. 44-53.
46. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений / Л.С. Явич. – М.: Госюриздат, 1961. – 172 с.
47. Теория государства и права / под ред. К.А.Мокичева. – М.: Высшая школа, 1971. – 375 с.
48. Элькинд П.С. Толкование и применение норм уголовно-процессуального права / П.С. Элькинд. – М.: Юрид. лит., 1967. – 192 с.
49. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
50. Про судове рішення у цивільній справі: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 // Вісник Верховного суду України. – 2010. – № 1 (113). – С. 4.
51. Абрамов Н.А. Обновленный хозяйственный процесс Украины: учебное пособие (курс лекций) / Н.А. Абрамов. – Изд. 3-е, обновл. и доп. – Х.: Бурун книга, 2012. – 192 с.
52. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе / Ю.М. Грошевой. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк.ун-те, 1979. – 144 с.
53. Рубинштейн С.Я. Бытие и сознание / С.Я. Рубинштейн. – М.: Наука, 1957. – 309 с.
54. Зеленецкий В.С. Объект уголовно-процессуального познания действительности / В.С. Зеленецкий // Вопросы государства и права развитого социалистического общества. – Х., 1975. – С. 247-249.
55. Мнение судьи Конституционного Суда Российской Федерации Г.А.Гаджиева к определению Конституционного суда РФ от 17 января 2012 г. № 174-O-O [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://pravo.ru/store/doc/doc/KSRFDecision89079.pdf.
56. Парыгин Б.Д. Социально-психологическое исследование ориентации личности, принимающей решение / Б.Д. Парыгин // Третий Всесоюзный съезд общества психологов СССР. – М., 1968. – Т.3. – С. 273-275.
57. Вельш А.Г. Социально-психологические проблемы принятия групповых решений / А.Г. Вельш // Социологические исследования. – Новосибирск, 1968. – С. 197-203.
58. Косолапов Б.С. Социально-психологический аспект принятия решения / Б.С. Косолапов // Вопросы философии и социологии. – Л.: ЛГУ, 1971. – Вып. 3. – С. 92-95.
59. Ковалев А.Г. Предмет и проблемы социальной психологии / А.Г. Ковалев // Вопросы марксистской социологии. – Л., 1962. – С. 27-64.
60. Гаджиев Г. Публикация особого мнения судьи, или История нормы, которая является камертоном судебной реформы в России [Электронный ресурс] / Г. Гаджиев // Законодательство и практика масс-медиа. – 2005. – № 12. – Режим доступа: http://www.medialaw.kiev.ua/zmisud/sudanalityka/195/.
61. Найфлейш В. Д. Окрема думка судді господарського суду / В. Д. Найфлейш, Т. В. Степанова // Вісник господарського судочинства. – 2007. – Вип. 5. – С. 125-130.
62. Яковлева Л. М. Сучасний тлумачний словник української мови / Л.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2009. – 672 с.
63. Сучасний тлумачний словник української мови / А.П. Загнітко, І.А. Щукіна. – Донецьк: БАО, 2009. – 906 с.
64. Словник юридичних термінів (російсько-український) / [укл.: Ф. Андерш, В. Винник, А. Красницька, А. Полешко, О. Юрчук]. – К.: Юрінком, 1994. – 332 с.
65. Лопатин В.В. Русский толковый словарь: Более 35 000 слов. Около 70 000 устойчивых словосочетаний. / В. В. Лопатин, Л. Е. Лопатина. – М.: Эксмо, 2005. – 923 с.
66. Современный толковый словарь русского языка: Более 90 000 слов и фразеологических выражений / гл. ред. С.А. Кузнецов. – СПб.: Норинт, 2002. – 959 с.
67. Словарь русского языка: в 4-х т./ [АН СССР Ин-т рус. яз.; под ред. А.П. Евгеньевой.]. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М.: Русский язык, 1981–1984. – Т. 2. (К-О). – 1983. – 736 c.
68. Словарь сочетаемости слов русского языка: ок. 2500словар. ст. / П.Н. Денисов, Н.К. Зеленова, Е.М. Кочнева и др.; под ред. П.Н. Денисова, В.В. Морковкина. / Гос. ин-т рус. яз. им. А.С. Пушкина, – [3-е изд.]. – М.: Астрель: ACT, 2005. – 812 с.
69. Латинско-русский и русско-латинский словарь крылатых слов и выражений [Электронный ресурс] / Н.Т. Бабичев, Я.М. Боровской. – М.: Русский Язык, 1982. – Режим доступа: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ latin_proverbs/4585/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B5.
70. Шабанов П.Н. Независимость судей в российском уголовном процессе: проблемы теории и практики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / П.Н. Шабанов. – Воронеж, 2009. – 20 с.
71. Бісюк О.С. Окрема думка судді в кримінальному судочинстві України: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Бісюк Олена Сергіївна. – К., 2012. – 212 с.
72. Крапивкина О.А. Особое мнение судьи в жанровом пространстве судебного дискурса [Электронный ресурс] / О.А. Крапивкина // Юрислингвистика: судебная лингвистическая экспертиза, лингвоконфликто-логия, юридико-лингвистическая герменевтика – конф 2010. – Режим доступа: http://konference.siberia-expert.com/publ/doklad_s_obsuzhdeniem_ na_sajte/osoboe_mnenie_sudi_v_zhanrovom_prostranstve_sudebnogo_diskursa/2-1-0-38.
73. Харламов А. Правоведение: глоссарий [Электронный ресурс] / А. Харламов. – Режим доступа: http://determiner.ru/dictionary/631/ word/ osoboe-mnenie-sudi.
74. Правознавство: словник термінів: навч. посіб.; [за ред. В.Г. Гончаренка]. – К.: Юрисконсульт, КНТ, 2007. – 636 с.
75. Кримінально-процесуальне право України: підручник / [за заг. ред. Ю.П. Аленіна]. – X.: Одіссей, 2009. – 816 с.
76. Бісюк О.С. Окрема думка судді в кримінальному судочинстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О.С. Бісюк. – К., 2012 . – 19 с.
77. Савченко В.А. Единоличные решения судьи при рассмотрении уголовных дел: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; Судоустройство; Прокурорский надзор; Криминалистика» / В.А. Савченко. – Саратов, 1981. – 19 с.
78. Жадяева М. Особое мнение судьи при пересмотре приговора в кассационном порядке по УПК РФ / М. Жадяева // Мировой судья. – 2008. – № 8. – С. 13-30.
79. Шевырдяева Л.Н. Язык современного американского судебного дискурса (на материале решений Верховного суда США): автореф. дис. на соискание науч. степения канд. филол. наук: 10.02.04 / Л.Н. Шевырдяева. – M., 2010. – 25 с.
80. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.
81. Про судове рішення: Постанова Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 // Вісник господарського судочинства. – 2012. – № 3. – С. 36.
82. Ворожцов С.А. Приговор в уголовном процессе [Электронный ресурс]: Практ. пособие / С.А. Ворожцов. – М.: Юрайт-Издат, 2003. – Режим доступа: http://www.pravo.vuzlib.org/book_z750_page_10.html.
83. Мнение судьи Конституционного Суда Российской Федерации Г.А. Жилина к определению Конституционного суда РФ от 17 января 2012 г. № 174-O-O [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://34374.info/ lawdocs/show/1f234-Opredelenie-Konstitutsionnogo-Suda-RF-ot-17-yanvarya-2012-g.-174-O-O-Ob-otkaze-v-prinyatii-k-rassmotreniyu-zhalobyi-grazhdanina-YUdina-YUriya-Rudolfovicha-na-narushenie-ego-konstitutsionnyih-prav-statyami-301-i-312-Ugolovno-protsessualnogo-kodeksa-Rossiyskoy-Federatsii-.
84. Немченко В.О. Формування внутрішнього переконання судді в адміністративному процесі України: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 - "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / В.О. Немченко. – Запоріжжя : [б. в.], 2013. – 196 с.
85. Бунина А.В. Приговор суда как акт правосудия. Его свойства: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Бунина Анна Викторовна. – Оренбург, 2005. – 233 с.
86. Суханова Н.Н. Особое мнение судьи при постановлении приговора / Н.Н. Суханова // Российский судья. – 2007. – № 10. – С. 47.
87. Остапенко И.А. Приговор как итоговое решение по уголовному делу: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Остапенко Ирина Анатольевна. – Владимир, 2007. – 212 с.
88. Горский Г.Ф. Судебная этика / Г.Ф. Горский, Л.Д. Кокорев, Д.П. Котов. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1973. – 162 с.
89. Найфлейш В. Д. Завдання та функції окремої думки судді / В. Д. Найфлейш // Матеріали 67-й наукової конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників ОНУ імені І.І.Мечникова (Одеса, 28-30 листоп. 2012 г.). – Одеса, 2012. – С. 100-102.
90. Найфлейш В. Д. Сигнальна функція окремої думки судді у господарському процесі / В. Д. Найфлейш // Направления усовершенствования правотворческой деятельности в Украине как основы создания согласованной системы эффективных нормативно-правовых актов: материалы Междунар. науч.-практ. конф., (9-10 авг. 2013 г.). – Симферополь: Юрид. мысль, 2013. – С. 53-57.
91. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. // Голос України. 2001. – № 3.
92. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права [Електронний ресурс]: Ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.73. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/995_043.
93. Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. № 8 // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 4. – С. 6.
94. Langford C.L. Toward a Genre of Judicial Dissent: Lochner and Casey as Exemplars / C.L. Langford // Communication Law Review. – 2009. – Vol. 9, № 2. – Р. 4.
95. Смолькова И.В. Тайна совещания судей и особое мнение судьи / И.В. Смолькова // Вестник ОГУ. – 2006. – № 3. – С. 172-175.
96. Кононов А.Л. Право на особое мнение / А.Л. Кононов // Закон. – 2006. – Ноябрь. – С. 43-46.
97. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. В. Бусел]. – К.: Україна, 2005. – 1725 с.
98. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М.: Русский язык, 1986. – 795 с.
99. Найфлейш В. Д. Правова природа судового акту / В. Д. Найфлейш // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Т. 10 (Вип. 14), ч. І. – С. 184-188.
100. Регламент Міжнародного суду ООН від 14.04.1978 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_h85.
101. Окрема думка судді [Електронний ресурс] / М.І. Сірий, Г.А. Кравчук, В.І. Євінтов // Юридична енциклопедія: в 6 т. /Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Режим доступу: http://http://cyclop.com.ua/content/view/1219/58/1/14/.
102. Регламент Європейського суду з прав людини // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2003. – № 3.
103. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 1114.
104. Заворотько П. П. Судове рішення / П.П. Заворотько, М.Й. Штефан. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1970. – 188 с.
105. Добровольский А.А. Основные проблемы исковой формы защиты права / А.А. Добровольский, С.А. Иванова. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1979. – 159 с.
106. Скакун О.Ф. Теория государства и права / О.Ф.Скакун. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
107. Губаева Т.В. Судебный акт как специальный текст [Электронный ресурс] / Т.В. Губаева // Юрислингвистика: судебная лингвистическая экспертиза, лингвоконфликтология, юридико-лингвистическая герменевтика: Конференция, 2010. – Режим доступа: http://konference.siberia-expert. com/publ/konferencija_2010/doklad_s_obsuzhdeniem_na_sajte/sudebnyj_akt_kak_specialnyj_tekst/2-1-0-10.
108. Постановление Европейского Суда по правам человека по делу «Хаджианастасиу против Греции», Серия А, № 252 (1992); 16 EHRR 219 33 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://europeancourt.ru/uploads/ ECHR_ Hadjianastassiou_v_Greece_16_12_1992.pdf.
109. Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 р. у справі «Проніна проти України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c080037bac9/a61eb15fd4a998fec22574cd0044d9c0?OpenDocument.
110. Информация о деле № 78145/01 «Ковалев против Российской Федерации» (по материалам постановления Европейского Суда по правам человека от 10 мая 2007 г.) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://minjust.ru/ru/node/1209.
111. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1958. – 182 с.
112. Энекцерус Л. Курс германского гражданского права / Л. Энекцерус. – М.: Иностр. лит., 1950. – Т. 1, полутом 2. – 436 с.
113. Зейкан Я. Характеристики судебного решения / Я. Зейкан // Юридическая практика. – 2006. – 22 авг. (№ 34).
114. Гражданский процесс / отв. ред. В.В. Ярков. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 528 с.
115. Фадеева Е.И. Особое мнение судьи по приговору / Е.И. Фадеева // Российский судья. – 2010. – С. 17-20.
116. Ривлин А.Л. Законность, обоснованность, истинность в уголовном судопроизводстве и их взаимосвязь / А.Л. Ривлин // Правоведение. – 1969. – № 2. – С. 98-101.
117. Гурвич М.А. Принципы советского гражданского процессуального права (система и содержание) / М.А. Гурвич // Советское государство и право. – 1974. – № 12. – С. 20-27.
118. Авдюков М. Г. Судебное решение / М.Г. Авдюков. – М.: Госюриздат, 1959. – 192 c.
119. Туманов В.А. Критика современной буржуазной теории права / В.А. Туманов. – М.: Госюриздат, 1957. – 176 с.
120. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология / В.А. Туманов. – М.: Наука, 1971. – 381 с.
121. Луспеник Д.Д. Застосування новел ГК і ГПК України в судовій практиці / Д.Д. Луспеник. – Х., 2005. – 432 с.
122. Kirman I. Standing Apart to Be a Part: The Precedential Value of Supreme Court Concurring Opinions / I. Kirman // 95 COLUM. L. REV. – 1995. – № 104. – P. 2083-2100.
123. Scalia A. The Dissenting Opinion, Address Before the Supreme Court Historical Society / A. Scalia // J. Sup. Ct. Hist. – 1994. – June 13. – P. 33- 41.
124. Найфлейш В. Д. Оформлення окремої думки судді в господарському процесі / В. Д. Найфлейш // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2013. – Вип. 22, ч. І. – Т. 2. – С. 27-30.
125. Найфлейш В. Д. Система основных требований к судебному акту / В. Д. Найфлейш // Материалы 62-й научной конференции профессорско-преподавательского состава и аспирантов экономико-правового факультета ОНУ им. И.И.Мечникова (Одесса, 28-30 ноября 2007 г.). – Одесса, 2009. – С. 69-71.
126. Діомідова О.Ю. Еволюція стратегії і тактики переконання у сфері судової діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 «Російська мова» / О.Ю. Діомідова. – Харків, 2010. – 20 с.
127. Братухина И. А. Содержательные особенности юридического текста в функционально-прагматическом аспекте (на материале жанра судебного приговора) / И. А. Братухина // В кн.: Катышев П.А. Лингвистика как форма жизни / П.А.Катышев, С.В.Оленев, Ю.С.Паули. – М.: [Б.и.], 2009. – Вып. 2. – 208 с.
128. Ивакина Н. Н. Основы судебного красноречия (риторика для юристов) / Н. Н. Ивакина. – М.: Юристъ, 2006. – 455 с.
129. Кожина М. Н. К основаниям функциональной стилистики / М. Н. Кожина. – Пермь: Перм. гос. ун-т, 1968. – 251 с.
130. Котюрова М.П. Лингвистическая экспертиза: об авторстве научной статьи / М.П. Котюрова // Юрислингвистика – 9: Истина в языке и праве: межвуз. сб. науч. тр. / под ред. Н.Д. Голева. – Кемерово; Барнаул: Изд-во Алт. Ун-та, 2008. – С. 211-222.
131. Катышев П.А. О некоторых сторонах «отклоненного навыка» составителей текстов решений арбитражного суда [Электронный ресурс] / П.А. Катышев // Юрислингвистика: судебная лингвистическая экспертиза, лингвоконфликтология, юридико-лингвистическая герменевтика: Конфе¬ренция, 2010 г. – Режим доступа: http://konference.siberia-expert.com/ publ/konferencija_2010/doklad_s_obsuzhdeniem_na_sajte/katyshev_p_a_o_nekotorykh_storonakh_otklonennogo_navyka_sostavitelej_tekstov_reshenij_arbitrazhnogo_suda/2-1-0-36.
132. Валгина Н.С. Теория текста: учеб. пособие / Н.С. Валгина. – М.: Логос, 2003. – 173 с.
133. Проект Кодексу господарського судочинства України [Електронний ресурс]: реєстраційний № 2777 від 16.07.2008 р. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33065.
134. Беляневич В.Е. Господарський процесуальний кодекс України: (із змін. і доп. станом на 1 серпня 2007р.): Науково-практичний коментар / В.Е. Беляневич. – 2-ге вид. – К.: Юстініан, 2008. – 891 с.
135. Біблія в перекладі І.Огієнка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.truechristianity.info/ua/bible/exodus_ua.php.
136. Монтескье Ш.Л. О духе законов / Ш.Л. Монтескье. – М.: Мысль, 1999. – 672 с.
137. Клеандров М.И. Статус судьи: правовой и смежные компоненты / М.И. Клеандров. – М.: Норма, 2008. – 258 с.
138. Ухвала Господарського суду Донецької області від 18.07.2013 р. по справі № 2/115 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32780973.
139. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
140. Чечина Н.А. Судебная деятельность и предмет судебного решения / Н.А. Чечина // Вестник Ленинградского ун-та. Серия: экономики, философии и права. – 1959. – № 5. – С. 80-85.
141. Зейдер Н.Б. Судебное решение в советском гражданском процессе: автореф. дис. на соиск. науч. степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.03 / Н.Б. Зейдер. – М., 1955. – 20 с.
142. Жеруолис И. Сущность советского гражданского процесса / И. Жеруолис. – Вильнюс: Минтис, 1969. – 204 с.
143. Чечот Д.М. Неисковые производства / Д.М. Чечот. – М.: Юрид. лит., 1973. – 168 с.
144. Правова доктрина України: у 5-т. – Т. 5 : Кримінально-правові науки: стан, проблеми та шляхи розвитку / В.Я. Тацій, В.І. Борисов, В.С. Батиргареєва та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.І. Борисова. – Х. : Право, 2013. – 1240 с.
145. Клімова Г.П. Правосвідомість: до теорії питання / Г.П. Клімова // Актуальні проблеми інноваційного розвитку. – 2012. – № 2. – С. 56-61.
146. Амосов Н.М. Мышление и информация / Н.М. Амосов // Проблемы мышления в современной науке. – М. : Мысль, 1964. – 420 с.
147. Волинка К.Г. Теорія держави і права : навч. посіб. / К.Г. Волинка. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.
148. Шепітько В.Ю. Психологія судової діяльності : навч. посіб. / В.Ю. Шепітько. – Х.: Право, 2006. – 160 с.
149. Немченко В.О. Системний аналіз формування внутрішнього переконання судді в адміністративному процесі України: спроба теоретичного аналізу / В.О. Немченко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2012. – Вип. № 20. – Ч. ІІ, т. 2. – С. 146-148.
150. Немченко В. До проблеми акмеологічної моделі формування внутрішнього переконання судді та її запровадження в адміністративно-процесуальну діяльність / В. Немченко // Професійне становлення особистості: матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. – Одеса : ОДУВС, 2013. – С. 47-48.
151. Найфлейш В. Д. Механізм прийняття рішення в господарському судочинстві / В. Д. Найфлейш // Вісник Одеського національного університету. Серія: Правознавство. – 2007. – Т. 12. – Вип. 11. – С. 82-87.
152. Беляневич О.А. Уніфікація й диференціація права й судових процедур в теорії права та процесуальній науці / О.А. Беляневич // Теоретико-методологічні засади диференціації та уніфікації в цивільному господарському й адміністративному судочинстві в Україні: монографія / О.А. Беляневич, І.Е. Берестова, С.С. Бичкова [та ін.]; за заг. ред. В.І. Бобрика. – К.: Ред. журн. «Право України», 2013. – С. 11-31. – (Наук. зб. «Академічні правові дослідження». Дод. до юрид. журн. «Право України»; вип. 3).
153. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования) / В.Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1968. – 384 с.
154. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права: Курс лекций: учеб. пособие: в 4-х вып. Свердловск, 1963-1966. / С.С.Алексеев. – Вып. 4: Применение права; Наука права. – Свердловск: [Б.и.], 1966. – 203 с.
155. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм / П.Е. Недбайло. – М.: Госюриздат, 1960. – 511 с.
156. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): учебник / О.Ф. Скакун. – Х.: Эспада, 2005. – 839 с.
157. Про деякі питання, пов’язані із застосуванням частини другої статті 82 Господарського процесуального кодексу України: Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/1272 від 23.11.2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1. – С. 138.
158. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18 // Вісник господарського судочинства. – 2012. – № 1. – С. 27.
159. Щербина В.С. Деякі питання виконання рішень господарського судочинства / В.С. Щербина // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 3. – С. 176-181.
160. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 17. – Ст. 632.
161. Комиссаров К.И. Судебное усмотрение в советском гражданском процессе / К.И. Комиссаров // Советское государство и право. – 1969. – № 4. – С. 49-56.
162. Коренев А.П. Толкование и применение норм советского административного права / А.П. Коренев // Советское государство и право. – 1971. – № 1. – С. 46-53.
163. Ухвала господарського суду Херсонської області про порушення провадження у справі № 4/18-10 від 14.01.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Єдиний державний реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/10796205.
164. Інструкція з діловодства в господарських судах [Електронний ресурс]: Наказ Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (втратила чинність). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0075600-02.
165. Інструкція з діловодства в господарських судах України: Наказ Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 р. № 28 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dsa.court.gov.ua/userfiles/N28(1).pdf.
166. Кот О.В. Рішення господарського суду: проблеми викладення змісту / О.В.Кот // Вісник господарського судочинства України. – 2009. – № 5. – С. 96-100.
167. Щербина В. С. Попередження господарських правопорушень / В.С. Щербина. – К.: Либідь, 1993. – 132 с.
168. Уголовный процесс: [учебник / отв. ред.: Н.С. Алексеев, В.З. Лукашевич, П.С. Элькинд]. – М. : Юрид. лит., 1972. – 582 с.
169. Халдеев Л.С. Судья в уголовном процессе / Л.С. Халдеев. – М.: Юрайт, 2000. – 501 с.
170. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 9-10, № 11-12, № 13. – Ст. 88.
171. Ley de Enjuiciamiento Criminal: Real Decreto de 14 de septiembre de 1882 [Electron resource]. – Mode of access: http://legislacion.vlex.es/vid/ley-enjuiciamiento-criminal-real-septiembre-170233.
172. О повышении роли судов кассационной инстанции в обеспечении качества рассмотрения уголовных дел: Постановление Пленума Верховного Суда РСФСР от 23.08.1988 г. № 5 (в редакции от 25.10.1996 г.) // Сборник Постановлений Пленума Верховного Суда РФ 1961-1993. – М.: Юрид. лит., 1994; Бюллетень Верховного Суда РФ. – 1994. – № 3; 1997. – № 1.
173. О практике применения судами жилищного закон