СУДОВИЙ РОЗГЛЯД СПРАВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВИБОРИ

Краткое описание

Зміст

ВСТУП……………………………………………………...………………….3
РОЗДІЛ 1. СПРАВИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВИБОРИ В СТРУКТУРІ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА……………………………………………………...……14
1.1 Сутність провадження по справах, що виникають з адміністративних правовідносин………………………………………………………...……….14
1.2 Система справ, що виникають з виборчого законодавства і класифікація виборчих спорів ……………………………………...……………………….34
1.3 Джерела правового регулювання порядку розгляду справ, що виникають з законодавства про вибори ………………………………………………….60
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВИХ ПРОЦЕДУР ПО СПРАВАХ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВИБОРИ……………………………………………………………..……….81
2.1 Порушення цивільних справ, що виникають з законодавства про вибори……………………………………………………………………….…81
2.2 Склад осіб, які беруть участь у справі, що виникають з законодавства про вибори……………………………………………………………………107
2.3 Доказування та докази у справах, що виникають з законодавства про вибори………………………………………………………………………...127
2.4 Судове рішення у справах по спорах, що виникають з законодавства про вибори………………………………………………………………………...151
ВИСНОВКИ…..……………………………………………………..……..176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………..………….……....180

ВСТУП
Актуальність теми. Відповідно до Конституції України права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3 Конституції України). В контексті цього однією з головних і беззаперечних ознак демократичної держави є наявність розвинутого виборчого законодавства, яке забезпечує практичну можливість кожному громадянину реалізувати свої виборчі права, права інших учасників виборчого процесу та наявність судового захисту цих прав.
Виходячи з того, що сфера правосуддя у цивільних справах визначається об’єктом судового захисту, а діюча Конституція України закріпила необмеженість судової юрисдикції, передбачивши, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124), надзвичайно актуальною стає проблема реалізації права на судовий захист стосовно таких фундаментальних прав, якими є виборчі права громадян, а також права інших учасників виборчого процесу.
В Україні за роки незалежності було створено новітнє законодавство про вибори. Виборчі закони визначили основні засади виборчого права, процедури виборчого процесу. Особливістю є те, що у них містяться окремі глави, присвячені судовому порядку розгляду виборчих спорів. Порядок розгляду виборчих справ регламентується і Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК). У зв’язку з цим об’єктивно виникають питання узгодженості процесуальних норм, що містяться в законодавстві про вибори та ЦПК.
Нині триває судово-правова реформа, спрямована на подальше формування на засадах Конституції України судової системи та процесуального законодавства. 18 березня 2004 р. прийнятий новий ЦПК України, у Верховній Раді України знаходяться проекти Адміністративного процесуального, Господарського процесуального кодексів та Кодексу судової влади. Це актуалізує проблему процесуальної форми судочинства та диференціації судових процедур, яка є за своєю суттю центральною, оскільки виходить на предмет галузей процесуального права. Дослідження питань дисертаційної роботи дає можливість зробити певні висновки і щодо цієї вкрай актуальної і більш загальної проблеми, оскільки дозволяє з’ясувати можливість використання таких фундаментальних інститутів цивільного процесу, як позов, спір про право, позовне провадження тощо у різних формах судочинства.
Крім того, законодавство про цивільне судочинство засновувалося на єдності порядку судочинства при розгляді цивільних справ. Однак воно завжди передбачало певні види проваджень як автономних процедур для вирішення окремих категорій справ. Так, у чинному ЦПК передбачені позовне провадження, провадження по справах, які виникають з адміністративноправових відносин, і окреме провадження. ЦПК України 2004 р. передбачає позовне та окреме провадження. У зв’язку з утворенням адміністративних судів законодавець виходив з доцільності прийняття самостійного Адміністративно–процесуального кодексу, хоча не виключив можливість застосування при розгляді справ, які віднесені до юрисдикції адміністративних судів, статей Цивільного процесуального кодексу. Такі законодавчі підходи неминуче вимагають дослідження та вирішення питання про наявність загальних, спеціалізованих та спеціальних норм процесуального права, їх співвідношення у межах загальної моделі судочинства та структури процесуального законодавства. На моделі розгляду справ, які виникають з законодавства про вибори, названа проблема є особливо актуальною, оскільки виборче законодавство, на відміну від інших галузей законодавства, містить блок процесуальних норм, дія яких має відбивати співвідношення загальних та спеціальних норм цивільного процесуального права.
Незважаючи на те, що інститут судового захисту прав громадян у справах, що виникають з публічно  правових відносин, розвивається досить активно у законодавстві і особливо цьому сприяло законодавство про вибори, на жаль відсутні фундаментальні теоретичні напрацювання з процесуальної тематики, які б сприяли його подальшій розробці. В різний час питанню судового захисту в контексті справ, що виникають з адміністративно- правових відносин, приділяли увагу Г. В. Єременко, Г. М. Гук,
В. А. Кройтор, О. Т. Боннер, П. І. Радченко, В. В. Комаров, Д. М. Чечот,
М. Й. Штефан, Б. М. Юрков, Є. Г Пушкар та інші.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільного процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках державної цільової комплексної програми “Проблеми удосконалення організації і діяльності суду і правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави” (державна реєстрація № 0186.0.099031).
Ступінь наукової розробленості проблеми. Проблема, яка є предметом наукового пошуку, практично не досліджувалась. Питання захисту виборчих прав досліджувались, головним чином, науковцями- конституціоналістами в межах предмета науки конституційного права. Що стосується процесуалістів, то в їх роботах розглядалися окремі питання цієї комплексної проблеми і головним чином у зв’язку з загальним аналізом провадження по справах, які виникають з адміністративно- правових відносин (роботи С. Н. Абрамова, С. Н. Абрамяна,
М. Г. Авдюкова, В. В. Блажеєва, О. Т. Боннера, М. А. Гурвича,
О. О. Добровольського, С. О. Іванової, П. Ф. Єлісейкіна, А. Ф. Клейнмана, В. А. Кройтора, А. О. Мельникова, В. Й. Сапункова, М. І. Ставнійчук,
В. І. Тертишникова, П. Ф. Тараненко,О. В. Угриновської, І. В. Удальцової, М. Х. Хутиза, Д. М. Чечота, М. Й. Штефана, К. С. Юдельсона,
Б. М. Юркова).Тому дана дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням у науці цивільного процесуального права з проблеми, що розглядається.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексний науковий аналіз судочинства по справах, які виникають з законодавства про вибори, у контексті належності цих справ до провадження по справах з публічно-правових відносин як структурного компонента цивільного процесу. При цьому дослідження спрямоване на науковий аналіз природи справ, які виникають з законодавства про вибори, з урахуванням поширення на процедуру їх розгляду позовної (спірної) форми цивільного процесу, процесуальних способів реалізації права на судовий захист, формулювання теоретичних положень і практичних висновків щодо застосування цивільного процесуального законодавства й удосконалення судової практики.
Мета наукового дослідження визначила такі задачі наукового пошуку:
- дослідити юридичну природу провадження по справах, які виникають з публічно-правових відносин у структурі цивільного процесу, виходячи з того, що цей вид провадження як різновид цивільного процесу припустимий, якщо в ньому здійснюється судова влада і є наявним об’єкт судового захисту;
- дослідити місце в структурі даного провадження справ, які виникають з законодавства про вибори, визначити предмет судової діяльності та об’єкт судового захисту по справах, які виникають з виборчого законодавства, та визначити адекватну процесуальну форму їх вирішення;
- дослідити правову природу правових норм, що регулюють порядок розгляду та вирішення справ, які виникають з виборчого законодавства, визначивши співвідношення процесуальних норм, які закріплені у ЦПК та законодавстві про вибори;
- дослідити процедуру порушення справ, які виникають з законодавства про вибори, склад осіб, які беруть участь у справі, проблеми доказування, вимоги, яким має відповідати судове рішення по цих справах.
Об’єктом дослідження є цивільно-процесуальна форма судового захисту у справах, що виникають з законодавства про вибори.
Предмет дослідження – процесуальні особливості судового провадження по справах, що виникають з законодавства про вибори.
Метод дослідження. Дослідження побудовано на використанні ряду наукових методів такою мірою, якій вони адекватні об’єкту, предмету та задачам дослідження.
Системно–структурний метод застосовувався при формуванні загального підходу до концептуального висвітлення процесуальних особливостей справ, які виникають з законодавства про вибори, визначення й аналізу структурних компонентів цивільної процесуальної форми цивільного процесу.
При обґрунтуванні та дослідженні правозастосовчих аспектів у дисертації використані відповідні методи тлумачення (герменевтики) права для з’ясування змісту правових норм, що містяться у законодавстві, яке регулює правовідносини, у зв’язку з судовим захистом прав учасників виборчого процесу.
У дослідженні застосовувались також методи аналізу і синтезу, дедукції, індукції, порівняння та протиставлення при систематизації емпіричного матеріалу й отриманні теоретичних результатів та практичних висновків для досягнення поставленої мети і задач дослідження.
Теоретична та емпірична база дослідження. В якості теоретичної основи дослідження були використані праці вже згаданих вчених-процесуалістів, а також Є. Васьковского, В. В. Бутнева, Р.Є. Гукасяна,
І. М. Зайцева, В. В. Комарова, С. Ю. Каца, С. В. Курильова,
В. К. Пучинського, П. І. Радченка, І. В. Решетникової, М. К. Треушникова,
Н. О. ЧечиноЇ, М. С. Шакарян, В. М. Шерестюка, В. М. Щеглова,
М. К. Юкова, В. І. Яркова й інших, що дозволило оцінити стан досліджуваних проблем і визначити коло питань, що залишилися поза межами досліджень теоретиків цивільного процесу.
Крім праць учених-процесуалістів, у роботі використані праці теоретиків права, конституціоналістів: С. С. Алексєєва, Б. К. Бегічева, Н. В. Вітрука, Л. Д. Воєводіна, О. С. Йоффе, О. О. Лавриновича,
І. Б. Морейна, Н. М. Матузова, В. Л. Мусіяки, В. С. Нерсесянця,
Б. І. Ольховського, П. М. Рабіновича, З. Р. Ромовської, Ю. М. Тодики,
В. І. Стефанюка, П. І. Шевчука, В. Д. Яворського та ін.
Емпіричною базою дослідження стали матеріали судової практики Апеляційного суду Харківської області за результатами розгляду скарг, які надійшли під час проведення виборчої кампанії 2002 р. по виборах народних депутатів України та депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів. У ході узагальнення вивчені та проаналізовані матеріали 175 справ за двома названими рівнями виборів. Отримані автором результати використані в дисертаційному дослідженні.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті дисертаційного дослідження автором отримані нові науково обґрунтовані теоретичні і практичні результати:
- Вперше в літературі на основі історикоправового дослідження розвитку цивільногопроцесуального законодавства та законодавства про вибори сформульовані теоретичні засади функціонування адміністративної юстиції у правовій системі. При цьому доводиться, що адміністративна юстиція має втілюватися у діяльність загальних судів та цивільній процесуальній формі судочинства, оскільки ґрунтується на такому інституті цивілістичного процесу, як позов. Розробка законодавства про адміністративне судочинство може обумовлюватися лише доцільністю, але призводить до дублювання цивільного процесуального законодавства та субсидіарного його застосування.
- Досліджуючи порядок розгляду справ, які виникають з законодавства про вибори, автор вперше доводить, що предметом судової діяльності у цих справах виступає спір про право, оскільки мова йде про захист активного або пасивного виборчого права і незалежно від того, хто порушив цивільну справу (позивач чи процесуальний позивач).
- На фоні існуючих концепцій спору про право автором доводиться їх недостатня обґрунтованість і висловлюється точка зору, що спір про право є процесуальною конструкцією, яка структурно охоплює такі елементи спору, як суб’єкти, предмет, підстави, а також процесуальну форму його розгляду у процесі, який заснований на засадах процесуальної рівності сторін та змагальності, тобто позовної форми судочинства.
- Уперше в науці дається класифікація виборчих спорів за об’єктом судового захисту: спори про захист активного виборчого права; спори про захист пасивного виборчого права; за предметом виборчого спору: спори пов’язані з неправильностями у списках виборців; спори, пов’язані з порядком утворення виборчих комісій відповідних рівнів; спори, пов’язанні з порушеннями при проведенні передвиборчої агітації; спори, пов’язані з порушеннями під час проведення процедури голосування по виборах представників до органів місцевої влади та Верховної Ради Автономної Республіки Крим, виборів народних депутатів України, виборів Президента України; спори пов’язані з встановленням результатів виборів та референдуму; за суб’єктами виборчого спору – спори за участю суб’єктів, які реалізують виборче право: виборці, кандидати на виборні посади; спори за участю суб’єктів, які наділені владними, в тому числі розпорядчими, повноваженнями: виборчі комісії різних рівнів, органи влади та місцевого самоврядування, тощо; спори за участю суб’єктів, які сприяють реалізації виборчих прав: довірені особи кандидатів, засоби масової інформації, виборчі блоки та об’єднання, громадські організації, ініціативні групи виборців. Дана класифікація, на відміну від існуючих (і перш за все в науці конституційного права), в більшій мірі відбиває процесуальні аспекти процесуальної форми розгляду таких спорів, що важливо при вирішенні процесуальних питань їх підвідомчості, порушення справ, складу осіб, які беруть участь у справі, тощо. Дана класифікація на відміну від існуючих (і перш за все в науці конституційного права) більшою мірою відбиває процесуальні аспекти процесуальної форми розгляду таких спорів, що важливо при вирішенні процесуальних питань їх підвідомчості, порушення справ, складу осіб, які беруть участь у справі, тощо.
- Обґрунтовано висновки щодо співвідношення загальних, спеціалізованих та спеціальних процесуальних норм, яке відбивається на порядку розгляду тих чи інших категорій спорів у площині особливостей їх судового розгляду. Стосовно виборчих спорів автор вважає обґрунтованим наявність у законодавстві про вибори процесуальних норм, які відносно норм, що містяться у ЦПК, мають спеціальний характер.
- Визначено механізм реалізації права на позов у справах даної категорії відповідно до кола суб’єктів цього права, передумов та порядку його реалізації. Враховуючи теоретичні положення, автор робить висновок, що порядок реалізації права на позов по справах, які виникають з законодавства про вибори, перш за все передбачає дотримання вимог, які пред’являються законом до позовної заяви, дотримання строків звернення до суду за захистом порушеного або оспорюваного активного чи пасивного виборчого права, сплату державного мита.
- Обґрунтовано висновки щодо правильного визначення сторін (позивача та відповідача) за позовами по справах, які виникають з законодавства про вибори. Вперше в теорії цивільного процесуального права сформульовані висновки щодо застосування таких процесуальних категорій та інститутів, як процесуальна співучасть, інститут неналежної сторони, інститут третіх осіб у цих справах.
- Досліджуючи склад осіб, які беруть участь у справах по захисту виборчих прав, автор вперше обґрунтував висновок про можливість виділити в структурі позивачів у цих справах категорію процесуальних позивачів. Доводиться, що процесуальними позивачами у справах, які є предметом дослідження, називаються суб’єкти, які за законом мають право порушити цивільну справу по захисту чужого активного або пасивного виборчого права (довірені особи кандидатів; уповноважені особи партій (блоків) тощо).
- При дослідженні предмета доказування по справах, які виникають з законодавства про вибори, автором зроблено висновок про можливість виділення спеціальних предметів доказування залежно від категорії виборчого спору, який переданий на розгляд суду, та загальних предметів доказування в справах по захисту виборчого права незалежно від рівня виборів. Доводиться, що, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, обов’язок по доказуванню покладений на сторони процесу.
- Автором обґрунтовано висновок, що судове рішення, яке постановляється за результатами розгляду справи, як акт правосуддя повинно відповідати всім вимогам, що пред’являються до судових рішень по справах позовного провадження. Разом з тим, враховуючи специфіку справ, які виникають з законодавства про вибори, автор зазначає, що мотивувальна частина рішення по цих справах повинна містити в собі не лише назву статті, її частину, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а й аргументацію висновків суду, тобто “розгорнуту” мотивувальну частину, незалежно від того, чи вимагають цього сторони або інші особи, які беруть участь у справі.
- Дисертант доходить висновку, що обов’язковість судових рішень по справах, які виникають з законодавства про вибори, повинна розглядатися як безумовна вимога до суб’єктів, яким вона адресована, та виключає можливість, наприклад, з боку виборчої комісії розглядати повторно питання, яке вирішене судом.
- Сформульовані рекомендації щодо змін та доповнень
гл.30-А ЦПК, статей 24310, 24315, 24320 ЦПК.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи визначається новизною дисертаційного дослідження і полягає у певному внеску в розвиток теорії цивільного процесуального права та формування правозастосовчої практики судів при розгляді і вирішенні цієї категорії цивільних справ.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці програм навчальних дисциплін “Цивільний процес”, “Адміністративне право”, “Конституційне право” тощо, а також у викладанні названих курсів, при підготовці навчальних книг і навчально-методичних посібників.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, які сформульовані в дисертації, доповідались та обговорювались на конференції “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні”, присвяченій 50- й річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод (Харків, 2000 р.), на конференції молодих учених та здобувачів “Нове законодавство України та питання його застосування” ( Харків, 2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в таких роботах:
1. М. В. Жушман. Судова юрисдикція при розгляді виборчих спорів //Підприємництво, господарство і право.- 2001.- №6.-С.55-59.
2. М. В. Жушман До питання про об’єкт виборчих правовідносин.//Проблеми законності: Республ. міжвід. наук. зб. Вип.52.-Х.:Нац. юрид. акад. України, 2002.-С.181-185.
3. М. В. Жушман Предмет судової діяльності у справах про захист виборчих прав //Право України.- 2004.- №4.-С.77-80
Структура роботи. Структура роботи визначена її предметом, метою та завданнями дослідження. Робота складається з вступу, двох розділів, що складаються з сьоми підрозділів, висновку і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 195 с., з них основний текст – 180 с. Список використаних джерел містить 243 найменування.

Список литературы

Висновки
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання конкретного наукового завдання, що виявляється у дослідженні цивільної процесуальної форми судового захисту активного та пасивного виборчого права в цілому і процесуальних особливостей судової процедури розгляду та вирішення цієї категорії цивільних справ. У ній досліджено застосування інститутів цивільного судочинства щодо таких об’єктів судового захисту, як активне та пасивне виборче право, сформульовані теоретичні положення, практичні висновки, спрямовані на розвиток теорії цивільного процесуального права, удосконалення законодавства та практики цивільного судочинства.
Головні наукові і практичні результати роботи мають теоретичне та прикладне значення та зводяться до наступного:
1.Циві¬льне судочинство як комплексна система інститутів, стадій та процесу¬альних проваджень має єдину цивільну процесуальну форму, яка визна¬чає певний уніфікований стандарт правосуддя. Єдність цивільної проце-суальної форми має розглядатися як концептуальна засада, яка визначає модель дослі¬дження цивільного судочинства. Разом з тим при дослідженні процедур судочинства по конкретних категоріях цивільних справ загальній моделі дослідження притаманні певні особливості, які є похідними від об’єкта судового захисту та предмета судової діяльності. Ці особливості, однак, не впливають на єдність цивільної процесуальної форми та принципи цивільного судочинства.
2. Незалежно від характеру спору про право, якщо він стає предметом судової діяльності, ця діяльність може бути тільки позовною. Тому і сутність справ, що виникають з публічно-правових відносин, та ж, що і справ позовного провадження. У зв’язку з цим є достатні підстави стверджувати, що позов є фундаментальним інститутом, перш за все, цивілістичного процесу. Разом з тим позовні форми захисту мають тенденцію щодо розширення, що проявляється у сфері адміністративної юстиції, а також певним чином у кримінальному судочинстві, про що свідчать останні кодифікації іноземних країн.
3. Дослідження правової природи справ, які виникають з застосування законодавства про вибори, дозволило дійти висновку про те, що у цих справах також розглядається спір про право. Визначено, що позов справ у справах, що виникають з законодавства про вибори, – це процесуальна вимога заявника до суду про захист публічного права чи охоронюваних законом інтересів шляхом вирішення правового конфлікту між суб’єктами публічно-правових відносин з приводу законності правового акта, рішення, дії органів державної влади тощо з метою відновлення порушених прав та свобод, що вирішується в межах єдиної цивільної процесуальної форми. Це має практичне значення для застосування інститутів цивільного судочинства.
1. При розгляді справ, що виникають з законодавства про вибори, досить принциповим є питання про визначення осіб, які беруть участь у справі. У дисертації робиться загальний висновок, що у категоріальну відношенні особи, які беруть участь у справі, як і їх можливий склад  процесуальна категорія і тому по кожній справі є потреба конкретно визначати процесуальний статус учасників виборчого процесу відповідно до їх процесуальних функцій. Мова йде про юридичну кваліфікацію процесуального положення сторін, третіх осіб, прокурора та інших органів і посадових осіб, які захищають права інших осіб
2. Особливістю справ, що виникають з застосування законодавства про вибори, є те що цим справам притаманна розгалужена багатосуб’єктність процесуальних позивачів, тобто суб’єктів, які за законом мають право порушити цивільну справу на захист чужого активного або пасивного виборчого права (довірені особи кандидатів; уповноважені особи партій (блоків) тощо).
3. Враховуючи особливість об’єкта судового захисту, доводиться, що по справах, які виникають із законодавства про вибори, можуть брати участь треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, співучасники. Дисертантом обґрунтовано положення, що по справах, які виникають з законодавства про вибори, можлива заміна лише неналежного відповідача.
4. У процедурах виборів центральними суб’єктами виступають виборчі комісії різних рівнів. На відміну від громадян, які є носіями активного чи пасивного виборчого права, виборчі комісії  це суб’єкти, наділені комплексом організаційних, процедурних та інших повноважень. Особливими є компетенційні повноваження виборчих комісій, спрямовані на прийняття відповідних рішень, які тим чи іншим чином впливають на активні чи пасивні виборчі права громадян та права інших учасників виборчого процесу (виборчі блоки, партії тощо). При цьому слід зазначити, що в окремих випадках дії виборчих комісій безпосередньо зачіпають виборчі права громадян і у цих випадках вони (комісії) займають положення відповідачів. У інших  процесуальне положення комісій є надто специфічним, оскільки вони можуть порушувати цивільну справу, хоча у класичному розумінні не є і не можуть бути позивачами (наприклад, у разі звернення Центральної виборчої комісії до суду з заявою про скасування реєстрації особи як кандидата в Президенти України). У зв’язку з цим у роботі робиться висновок, що у тих випадках, коли комісії звертаються до суду, мова йде по суті про “отримання санкції” у зв’язку зі здійсненням судового контролю за реалізацією їх компетенційних повноважень.
5. У дисертації обґрунтовано висновок про необхідність звузити дію принципу змагальності в адміністративному судочинстві та надати адміністративному суду можливість за власною ініціативою збирати докази.
6. Дисертантом зроблений висновок, що участь прокурора у справах, які виникають з законодавства про вибори, не повинна бути обмежена. При цьому дисертант виходить з того, що підставами участі прокурора в цивільному процесі відповідно до ст.13 ЦПК полягає в тому, що прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права в суді. Аналіз чинного цивільно- процесуального законодавства дає змогу вважати, що підставами участі прокурора в цивільному процесі є такі: власна ініціатива прокурора (ст.121 Конституції України, ст. 41 Закону України “Про прокуратуру”), у випадках, передбачених законом (ст. 121 ЦПК), залучення до процесу за ініціативи суду (ст.121 ЦПК). Формами участі прокурора в розгляді та вирішенні цивільних справ в цих випадках будуть: звернення до суду з заявою для захисту інтересів держави або громадян, які за станом здоров’я або з інших поважних причин не можуть захистити свої права (статті 13,121 ЦПК), вступ у розпочатий процес (ст. 121 ЦПК).
Враховуючи те, що владні органи, чиї дії, рішення оспорюються громадянами, є “сильною” стороною в процесі, участь прокурора повинна підсилювати дію принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Це, у свою чергу, позитивно повинно впливати на додержання принципу законності при розгляді справ, що виникають з застосування законодавства про вибори.
7. При дослідженні предмета доказування по справах, які виникають з законодавства про вибори, автором зроблено висновок про можливість виділення спеціальних предметів доказування залежно від категорії виборчого спору, який переданий на розгляд суду, та загальних предметів доказування в справах по захисту виборчого права незалежно від рівня виборів.
Характеризуючи діяльність по доказуванню в справах, які виникають з законодавства про вибори, дисертант доходить висновку, що в справах цієї категорій, як правило, оспорюється презумпція законності, дії, рішення суб’єктів, які беруть участь у виборчому процесі та наділені певними повноваженнями. До таких актів, зокрема, можна віднести протоколи виборчих комісії, рішення, прийняті в межах своєї компетенції органами державної влади та місцевого самоврядування, дії або бездіяльність, вчинені посадовими або службовими особами цих органів, виборчими блоками партій тощо.
В справах, які виникають з виборчого законодавства, може бути застосована така категорія, як необхідні докази, які повинні бути залучені до справи з урахуванням правил належності та допустимості доказів. До таких доказів слід відносити протоколи виборчих комісій про підрахунок підписів, протоколи про встановлення факту порушень виборчого законодавства під час проведення голосування на виборчих дільницях тощо.
11. Судове рішення, яке постановляється за результатами розгляду справи, як акт правосуддя повинно відповідати всім вимогам, що пред’являються до судових рішень по справах позовного провадження. Разом з тим, враховуючи специфіку справ, які виникають з законодавства про вибори, особливе значення має обов’язковість рішення суду. Обов’язковість судових рішень по справах, які виникають з законодавства про вибори, повинна розглядатися як безумовна вимога до суб’єктів, яким вона адресована, та виключає можливість з боку виборчої комісії розглядати повторно питання, яке вирішене судом.

Список використаних джерел
1. Сборник Законов СССР.1937. №30. Ст.12
2. Сборник постановлений Правительства СССР.  1938.  №22. Ст.146.
3. Збірник постанов Уряду СРСР. 1938.  №22.  Ст. 146.
4. Собрание Узаконений и Распоряжений правительства. 1917. №127.
5. Справа з архіву Апеляційного суду Кіровоградської області. Справа № 4-79.2002 р.
6. Справа з архіву Апеляційного суду Харківської області. Справа №2-5. 2002 р.
7. Справа з архіву місцевого суду Харківського району. Справа №2-1119. 2002 р.
8. Справа з архіву Апеляційного суду Харківської області. Справа №7-79. 2002р.
9. Справа з архіву Апеляціного суду Харківської області. Справа №7-12. 2002 р.
10. Справа з архіву Апеляційного суду Харківської області. Справа №2-74. 2002 р.
11. Судове вирішення виборчих спорів в Україні (за результатами виборів 2002 р.) / Буроменський М. В., Веніславський Ф. В., Колісник В. П., Сердюк О. В. – Х.:Екограф, 2003.- 75 с.
12. Особливості розгляду справ про оскарження результатів місцевих виборів: аналіз правозастосовчої практики судів у 2002- 2003 роках. – К.: Нора - друк, 2003. – 47 с.
13. Збірник матеріалів міжнародної науково  практичної конференції ”Україна. Вибори-98: Досвід. Проблеми. Перспективи.”- К., 1999. –231 с.
14. Збірник рішень судів за результатами скарг суб’єктів виборчого процесу по виборах народних депутатів України в 2002 році.- К.:Центральна виборча комісія, 2002. 591с.
15. Збірник судових рішень у справах з виборчих спорів на виборах 2002 року депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.  К.: Нора- друк, 2003. –416 с.
16. Встановлення фактів порушення законодавства про місцеві вибори: аналіз правозастосовчої практики судів у 2002- 2003 роках.- К.:Нора-друк, 2003.- 43 с.
17. Вибори народних депутатів України 2002 року: правозастосовча практика судів та виборчих комісій. – К.: Нора - друк, 2003. – 70с.

18. Советское гражданское процессуальное право: Учебное пособие. /Под ред. М.А. Гурвича. М.: ВЮЗИ, 1957.-283 с.
19. Гражданский процесс: Учебник /Под ред. К. С. Юдельсона. -М.: Юрид. лит., 1972.- 356 с.
20. Советский гражданский процесс /Под ред. М. А. Гурвича.- М.: Высшая школа, 1975.-400 с.
21. Курс советского гражданского процессуального права.- М.: Наука, 1981. Т.1. – 464 с.
22. Цивільне процесуальне право України: Підручник для юрид.вузів і фак./ В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, Є. Г. Пушкар та ін.; /За ред. В. В. Комарова.- Х.: Право, 1999.- 590 с.
23. Сучасний виборчий PR: навч.посібник / В. В. Лісничий, В. О. Грищенко, В. М. Іванов та ін.- Сєверодонецьк: Видавничий дім ”ЕВРИКА”, 2001. – 480 с.
24. Проблемы теории государства и права /Под ред. М. А. Марченко.  М.: Наука, 1999.- 390 с.
25. Курс советского гражданского процесуального права: В 2 т.- М.: Наука, 1981.- Т.2.- 403 с.
26. Курс советского гражданского процессуального права: В 2 т.
/Под ред. проф. А. А. Мельникова. М., 1981. Т.2. –510 с.
27. Конституция общенародного государства.  М., 1978.-240 с.
28. Советский гражданский процесс. -М.: Юрид. лит., 1975.- 287 с.
29. Советский гражданский процесс. -М.: Юрид. лит., 1978.- 327 с.
30. Советский гражданский процесс.-Л.: Изд- во ЛГУ, 1984.- 484 с.
31. Советский гражданский процесс. -М.: Юрид. лит., 1985.- 525 с.
32. Советский гражданский процесс: Учебник для юридических вузов/Под ред. проф. М. А. Гурвича. М., Высшая школа, 1967. –385 с.
33. Общая теория права и государства /Под ред. В. В. Лазарева.  М., 1997.- 429с.
34. Цивільне право України /За ред. Ч. Н. Азімова, С. Н. Приступи і В. М. Ігнатенка.- Х.: Право, 2000.  Ч.1- 368 с.
35. Советский гражданский процесс: Под ред. С. Ю. Каца, Л. Я. Носко.- К.: Вища школа, 1982.- 424 с.
36. Избирательное право и избирательный процесс в Российской Федерации: Учебник для ВУЗов /Отв. редактор д.ю.н. А. В. Иванченко.- М.: Норма, 1999.- 856 с.
37. Курс советского гражданского процессуального права. М.: Наука, 1981. Т. 1. – 403 с.
38. Гражданский процесс /Под ред. М. К. Треушникова.- М.: ООО “Городециздат”, 2000.- 360 с.
39. Гражданский процесс: Учебник /Под ред. М. К. Треушникова. М.: Новый юрист, 1998.- 480 с.
40. Адміністративний процесуальний кодекс України. (Проект станом на 22 червня 2001року).- К.: 2001.
41. Абова Т. Е. Соучастие в советском гражданском процессе: Автореф. дис... канд. юрид. наук.  М., 1952.- 19 с.
42. Абрамов С. Н. Учебник гражданского процесса. -М.: Госюриздат, 1948.- 203 с.
43. Абрамов С.Н. В советском праве не может быть административного иска // Социалистическая законность.  1947. №3. С.9-15.
44. Абрамов С. Н. Судебное рассмотрение и разрешение гражданских дел.- М.: Юриздат, 1944.- 189 с.
45. Абрамов С.Н. Советский гражданский процесс.  М.: Госюриздат.  1952.- 480 с.
46. Абрамян С. М. Обжалование в суд действий и решений, нарушающих права и свободы граждан: Автореф. дис. … канд. юрид. наук.  М., 1995.- 21с.
47. Авдеенко Н. И. Механизм и пределы регулирующего воз-действия гражданского процессуального права. Л.: 1969.- 73 с.
48. Авдюков М. Г. Виды судопроизводства в советском гражданском процессуальном праве //Вестник Московского университета. Серия экономики, философии, права. 1956. №3  изд-во МГУ.- С. 113- 119.
49. Авдюков М. Г. Судебное решение. – М.: Госюриздат, 1959.- 190 с.
50. Авдюков М.Г. Распределение обязанностей по доказыванию в гражданском процессе //Советское государство и право.- 1972.- №5.-С.14- 20.
51. Алексеев С. С. Проблемы теории права.  Свердловск, 1972.- Т. 1. 394 с.
52. Алексеев С. С. Общая теория права. - М.: Юрид. лит., 1982.- Т. 2. 360 с.
53. Аносова С. В. Замена ненадлежащей стороны надлежащей в советском гражданском процессе.  М.: Изд-во МГУ, I960.- 30 с.
54. Аншотц Г. Юстиция и администрация.  СПб, 1907.
55. Аргунов В. Н. Участие третьих лиц в советском гражданском процессе: Автореф. дис ... канд. юрид. Наук.  М. 1980.- 19 с.
56. Арупов Р. А. Судебная защита наследственных прав граждан: Автореф. дис ...канд. юрид. наук.  М., 1987.- 21 с.
57. Афанасьев С. Ф. Проблемы истины в гражданском судопроизводстве: Автореф. дис... канд. юрид. наук.  Саратов, 1998.- 20 с.
58. Бабаев В. К. Нормы права // Теория государства и права.  М., 1999.- 374 с.
59. Бахрах Д. Н. Административное право: Учебник для ВУЗов.- М.: БЕК, 1999.- 368 с.
60. Боннер А Т. Законность и справедливость в правоприменительной деятельности.  М.: Российское право, 1992.- 320 с.
61. Боннер А. Т. Некоторые особенности доказывания по делам, возникающим из административно-правовых отношений // Вопросы советского государства и права.- Иркутск, 1965.-С. 43- 49.
62. Боннер А. Т. Производство по делам, возникающим из административно-правовых отношений: Автореф.дис…. канд. юрид. наук.  М., 1966.- 21 с.
63. Боннер А. Т. Судебный надзор за действиями органов управле-ния и дела, возникающие из административно-правовых отношении // Труды ВЮЗИ.  Т. V.  М., 1966.- С.74-89.
64. Брэбан Г. Французкое административное право.  М.: Прогресс, 1988.-488 с.
65. Ванеева Л. А. Судебное познание в советском гражданском процессе. Учебное пособие /Под ред. Н. А. Чечиной.  Владивосток, 1972.-127 с.
66. Ванеева Л. А. Судебное познание в науке гражданского процессуального права: Автореф. дис... канд. юрид. наук.  Л., 1969.- 17 с.
67. Ванеева Л. А. Судебное познание в советском гражданском процессе.- Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1972.- 133 с.
68. Ванеева Л. А. Реализация конституционного права граждан СССР на судебную защиту в гражданском судопроизводстве. – Владивосток, 1988.- 145 с.
69. Васильченко Н. М. Процессуальное положение ответчика в гражданском судопроизводстве. – Х.: Вища школа: Изд-во при Харьковском университете, 1979.- 89 с.
70. Васьковский Е. В. Курс гражданского процесса.- СПб., 1913. Т.1.- 691 с.
71. Викут М. А. Стороны  основные лица искового производства.- Саратов:Изд-во Саратовского ун- та, 1968.- 76 с.
72. Викут М. А. Проблема правового регулирования процессуального положения и деятельности сторон в советском гражданском судопроизводстве: Дис ... д-ра. юрид. наук.- Свердловск:Б. и., 1971.- 512 с.
73. Воложанин В. П. Несудебные формы разрешения гражданско- правовых споров.  Свердловск, 1974.- 212 с.

74. Гаген В. А. Административная юстиция: Конспект лекций. – Ростов-на-Дону, 1916.- 236 с.
75. Гранберг В. Г. Учебник гражданского процесса.  М., 1940.-167с.
76. Громошина Н. А. Процессуальное соучастие.  М., 1988.- 129 с.
77. Гнейет Р. Правовое государство и административные суды Германии.- СПб, 1896.
78. Губарь Т. Устранение судом недостатков в вынесенном решении: Автореф. дис... канд. юрид. наук. - Х.: 1974. – 18 с.
79. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве: Автореф. дис ... д-ра. юрид. наук.  М., 1971.- 37 с.
80. Гукасян Р. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве  Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1970.- 190с.
81. Гукасян Р.Е Рассмотрение судами жилищных дел.- Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1966.- 156 с.
82. Гурвич М. А. Об экономии процессуальных средств в советском гражданском судопроизводстве // Развитие прав граждан СССР и усиление их охраны на современном этапе куммунистического строительства.  Саратов, 1962.- 227 с.
83. Гурвич М. А. Право на иск. – М.: Изд-во АН СССР, 1949.- 213 с.
84. Гурвич М. А. Решение советского суда в исковом производстве. – М.: ВЮЗИ, 1955.- 128 с.
85. Гурвич М. А. Решение советского суда как средство защиты субъективных гражданских прав // Советское государство и право.- 1955.- №4.- С.70-74.
86. Гурвич М. А. Судебное решение (теоретические проблемы).- М.: Юрид. лит.,1976.- 176 с.
87. Гурвич М. А. Лекции по советскому гражданскому процессу.-М.: Госюриздат, 1950.- 195 с.
88. Гурвич М. А. Общеобязательность и законная сила судебного решения. Труды ВЮЗИ.  М.. 1971. T.XVII. – 246 с.
89. Гуреев П. П. Судебное разбирательство гражданских дел.- М.: Юрид. лит. 1958.– 199 с.
90. Гюнтер Ф. Жалобы избирателей. //Советская юстиция.  1938. №7.- С.4-10.
91. Деркач І. Загальний огляд проблем адміністративного права України // Український правовий часопис.-1998. №1-С.29-37.
92. Джалилов Д. Р. Гражданско- процессуальное правоотношение и его субъекты.- Душанбе: Таджик. гос. Ун- т, 1962.- 400 с.
93. Добровольская Т. Н. Понятие советского социалистического правосудия // Ученые записки ВИЮН. Вып.16.  1963.- С.36- 42.
94. Добровольский А. А. Участие органов государственного управления в советском гражданском процессе. - М.: Госюриздат 1958.- 164 с.
95. Добровольский А. А. О третьих лицах с самостоятельными требованиями //Советская юстиция.  1959. -№ 5.- С.18- 27.
96. Добровольский А. А., Иванова С. А.. Основные проблемы исковой формы защиты права. - М.: МГУ,1979 160 с.
97. Дюрягин И. Я. Нормы советского права //Теория государства и права.  М., 1985.- 412с.
98. Елисейкин П. Ф. О классификации дел, рассматриваемых в порядке гражданского судопроизводства // Ученые записки Дальневосточного университета. Вып.12. Вопросы государства и права.  Владивосток, 1965. 198 с.
99. Елисейкин П. Ф. Предмет судебной деятельности в советском гражданском процессе: Автореф. дисс… д-ра.юрид.наук.  Л.: ЛГУ. 1974. 40 с.
100. Елисейкин П.Ф. Судебный надзор за деятельностью административных органов // В сб.: Проблемы государства и права на современном этапе. Владивосток, 1963.- 35-47с.
101. Елисейкин П. Ф. Защита субъективных прав и интересов и компетенция суда в советском гражданском процессе // Ученые записки Дальневосточного госуниверситета. Вопросы государства и права. Т. 31. Ч. 1.  Владивосток, 1969.- С.21-28.
102. Елистратов А. Об утверждении законности в советском строительстве // Советское право. – 1922. – № 1. – С. 130- 135.
103. Жеруолис И. Сущность советского гражданского процесса.- Вильнюс: Минтис, 1969.- 204 с.
104. Жуйков В. М. Судебная защита прав граждан и юридических лиц. М., 1997.- 203 с.
105. Заворотько П. П., Штефан М. Й. Непозовне провадження в радянському цивільному процесі.  К., 1969.- 94 с.
106. Зайцев И. М. Процессуальные функции гражданского судопроизводства. Саратов, 1990. –170 с.
107. Зайцев И. М. Сущность хозяйственных споров.  Саратов: Изд- во Саратовского ун-та, 1974.- 157 с.
108. Зайцев И. М. Понятие необходимых доказательств в граж-данском судопроизводстве // Актуальные проблемы теории юридических доказательств.- Иркутск: Иркутск. гос. ун-т, 1984.- С.83-89.
109. Зайцев И. М. Основное противоречие современного граж-данского процесса // Российский юридический журнал.  1995. -№ 3/7/.  С. 73- 79.

110. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалобы (В теории и законодательстве). – М., 1924.- 96 с.
111. Звягенцева Л. М., Плюхина М.А., Решетникова И. В. Доказывание в судебной практике по гражданским делам. М., 1999.- 238 с.
112. Зейдер Н. Б. Судебное решение по гражданскому делу.- М.: Юрид.лит., 1966.- 192 с.
113. Зейдер Н. Б. Судебное заседание, судебное решение в советском гражданском процессе.- Саратов, 1959.- 165с.
114. Иванов О. В. Объективная истина в советском гражданском процессе: Дис... канд. юрид. наук. М., 1964.- 218 с.
115. Иванова С. А. Институт участия в советском гражданском процессе органов государственного управления // Вопросы развития теории гражданского процессуального права. - М.:МГУ, 1981. – 134 с.
116. Иконицкая И. А. Соотношение земельного процесса с административным и гражданским процессом. //Сов.государство и право.- 1972.- №4.- С.131- 142.
117. Ильинская И. М. Участие третьих лиц в советском гражданском процессе: Автореф. дис... канд. юрид. наук.М.-1953.- 18 с.
118. Киселева Л. А. Судебная защита избирательных прав граждан Российской Федерации. Дисс… канд.юрид.наук. М., 1999.- 214с.
119. Клейнман А.Ф. Прекращение производства по гражданскому делу // Советская юстиция. - 1967. - № 2.- С. 16- 27.
120. Клейнман А. Ф. Вопросы гражданского процесса в связи с судебной практикой // Социалистическая законность. -1946.- №9. С.13-22.
121. Клейнман А. Ф. Советский гражданский процесс. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1954.- 407 с.
122. Клейнман А.Ф. Основные вопросы теории доказательств в советском гражданском процессе. М., Л.: Изд- во АН СССР, 1950.- 72 с.
123. Кожухарь А. Н. Право на судебную защиту в исковом производстве. - Кишинев: Штинца, 1989. – 182 с.
124. Козлов А. С. Понятие и признаки судебных доказательств в советском гражданском процессе: Автореф. дисс... канд. юрид. наук. М., 1978.-19 с.
125. Кройтор В. А. Проблемы судебной защиты прав граждан от неправомерных действий органов государственного управления и должностных лиц: Дисс… канд. юрид. наук.- Х.: Б.и., 1992. 175 с.

126. Комаров В. В., Радченко П. І. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти: Навч. посібник. – К.: УМК ВО, 1991. – 104 с.
127. Коркунов Н. М. Очерки теории административной юстиции.- Журнал гражданского и уголовного права, 1885.- Кн. 1,8,9.
128. Коркунов Н. М. Сборник статей.- СПб, 1910.
129. Корф С.А. Административная юстиция в России.- СПб, 1910.- 527 с.
130. Коршунов Н. М. Производство по делам, возникающим из административно- правовых отношений: Лекция. 1987.-32 с.
131. Кряжков В., Старилов Ю. Административные суды: Какими им быть? // Российская юстиция. 2001. № 1.- С.18-24.
132. Кудряшова А. И. Правовое положение лиц, участвующих в делах, возникающих из административно- правовых отношений: Дис… канд.юрид.наук. М., 1983.- 19 с.
133. Курылев С. В. Основы теории доказывания в советском пра-восудии. Минск: Изд- во БГУ, 1969.- 202 с.
134. Курылев С.В. Установление истины в советском правосудии: Автореф. дис... д-ра. юрид. наук.- М., 1964.- 40 с.
135. Курылев С. В. Формы защиты принудительного осуществления субъективных прав и право на иск // Труды Иркутского ун-та.- Т.22, вып.3.- Иркутск, 1957.- С. 126- 149.
136. Кутафин О. Е, Козлова Е. И. Конституционное право России. М., 1995.- 349 с.
137. Лавринович О. Місце суду у правовій інфраструктурі виборчих кампаній в Україні // Право України. 1999.- №5.- С.23-29.
138. Лазаревский Н. М. Лекции по русскому государственному праву.- СПб, 1910.- 509 с.
139. Лапин Б. Н. Эффективность применения норм гражданского процессуального права в стадии подготовки дела к судебному разбирательству: Автореф. дис...канд. юрид. наук. Л., 1980.- 20с.
140. Левин Р. Б. К вопросу об административной ответственности // Советское государство и право. 1947. №6.- С.40-44.
141. Лемайер К. Административная юстиция. Понятие охраны субъективных публичных прав в связи с развитием воззрений на государство.- СПб, 1905.
142. Лилуашвили Т. А. Предмет доказывания и распределение бремени между сторонами в советском гражданском процессе: Автореф. дис... канд. юрид. наук. М., 1961.- 20 с.
143. Логинов П. В. О системе гражданского процессуального кодекса РСФСР и некоторых вопросах гражданского процесса
// Советское государство и право. 1956. №8. - С.55- 62.
144. Лордкипанидзе Н. Д. Относимость юридических фактов и доказательств в советском гражданском процессе: Дис... канд. юрид. наук. Тбилиси, 1963.- 234 с.
145. Маркин Л. В. Судопроизводство по спорам о праве собственности гражданина на недвижимость в жилищной сфере: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Екатеринбург, 1994.- 21 с.
146. Масленников М. Можно ли считать жалобу административным иском //Российская юстиция. 1998.- №5.-С. 12- 19.
147. Матиевский М. Д. Научное наследие (сборник научных трудов). Кубанский государственный университет. Краснодар,-2002.- 143 с.
148. Мельников А. А. Защита прав и свобод личности в социалистическом гражданском процессе. - М., 1986.- 312 с.
149. Мельников А. А. Правовое положение личности в советском гражданском процессе: Автореф. дисс… д-ра.юрид.наук.М., 1970.- 31с.
150. Мельников А. А. Правовое положение личности в советском гражданском процессе. М.: Наука, 1969. – 247 с.
151. Митюков В. Полномочия судебных органов требуют четкого разграничения // Российская юстиция.  2001.- № 3.- С.19- 28.
152. Молчанов В. В. Собирание доказательств в гражданском процессе. М.: МГУ, 1991.- 94 с.
153. Нажимов В. П. Понятие и виды правосудия //Вопросы современного развития советской юридической науки.Л.: ЛГУ,1968.- 218 с.
154. Недбайло П. Е.Советские социалистические правовые нормы. Львов: Изд- во Львовского ун-та, 1959.- 169 с.
155. Никитин С. В. Проблемы прямого (абстрактного) контроля за нормативными актами в гражданском процессе //Система гражданской юрисдикции в канун XXI века: современное состояние и перспективы развития. Екатеринбург, 2000.- С. 423- 435.
156. Носов Е. К вопросу о теории советской административной юстиции. //Советское право. – 1925. – № 4 (16). – С. 73- 81.
157. Осокина Г. Л. Проблемы иска и права на иск: Автореф. дисс… д-ра.юрид.наук. Томск, 1990.- 21 с.
158. Плюхина М. А., Решетникова И. В. Доказывание в судебной практике по гражданским делам: Учебное пособие. Екатеринбург, 1997. – 288 с.
159. Побирченко И. Г Хозяйственные споры и формы их разрешения: Дисс… д-ра. юрид. наук. К.,- 1971.- 548+81с.
160. Покровский С. П. Превышение власти во французском административном праве и его отличие от злоупотребления властью.- Ярославль, 1914.- 347 с.
161. Полумордвинов Д. И. Законная сила судебного решения.- Тбилиси: Изд- во АН ГССР- 1964.- 191 с.
162. Полумордвинов Д. И. Закон от 11 апреля 1937 года // Советское государство и право. 1947. №5.- С.55- 64.
163. Попова Ю. А. Судопроизводство по делам, возникающим из публично-правовых отношений (теоретические проблемы). Краснодар: КГАУ, 2001.- 247 с.
164. Попова Ю. А. Защита публично- правовых интересов граждан в судах общей юрисдикции. Краснодар, 2001.- 218 с.
165. Попова Ю. А Судопроизводство по делам, возникающим из публично-правовых отношений (теоретические проблемы). Краснодар: КГАУ, 2002.- 192 с.
166. Попова Ю. А. Признание гражданина безвестно отсутствующим. - М., 1985.- 80 с.
167. Постников А. Е. Избирательное право России. М., 1996.-237 с.
168. Проблемы науки гражданского процесуального права / В. В. Комаров, В. А. Бигун, В. В. Баранкова /Под ред. В. В. Комарова.- Х: Право, 2002. – 440 с.
169. Пушкарь Е. Г. Исковое производство в советском гражданском процессе. - Львов: Вища школа, 1978. – 200 с.
170. Пушкарь Е. Г. Конституционное право на судебную защиту. – Львов: Вища школа, 1982.- 216с.
171. Решетникова И. В. Доказательственное право в гражданском судопроизводстве.- Екатеринбург: Гуманитарный ун-т, 1997.- 366с.
172. Ринг М. П. Вопросы гражданского процесса в практике Верховного Суда СССР. - М.: Госюриздат, 1957.- 217 с.
173. Рязановский В.А. Единство процесса.-М.:-Юридическое бюро Городец,1996.- 117 с.
174. Салищева Н. Г. Гражданин и административная юрисдикция в СССР. М.: Наука,-1970.- 163 с.
175. Самигуллин В. К. Правовая норма // Теория права и государства: Курс лекций.Уфа, 1994.- 390 с.
176. Сапунков В.И. К вопросу о структуре гражданского процессуального кодекса. //Труды ВЮЗИ.Т.51.-М., 1977.С.102-108.
177. Сахнова Т.В. Гражданское процессуальное право России // Государство и право. 1999.- № 12.- С.31- 37.
178. Семенов В. М. Понятие и система принципов советского гражданского процессуального права: Сб.уч.трудов Свердловского юрид.ин-та. Вып.2.- Свердловск, 1964.- 256 с.

179. Семенов В. М. Взаимная обязательность решений и приговоров в советском гражданском процессе// Вопросы советского гражданского права и процесса.1955.- С.143- 165.
180. Симонян С. Л. Проблема обжалования в суд действий и решений, нарушающих права и свободы граждан: Дис. … канд.юрид.наук.Саратов, 1994.- 197 с.
181. Скитович В.В. Судебная власть как системное образование
//Конституционный процесс в Республике Беларусь.Гродно, 1996.- 204 с.
182. Смышляев Л. П. Предмет доказывания и распределение обязанностей по доказыванию в советском гражданском процессе.М.: Изд- во МГУ, 1961.- 47 с.
183. Соколов И. Народные суды на охране избирательных прав трудящихся. //Советская юстиция. 1938.- №8- С.3- 9.
184. Старилов Ю. Административная юстиция: проблемы теории. Воронеж, 1998.- 218 с.
185. Стефанюк В. Судовий контроль за діяльністю органів державної влади // Право України.- 1993.- № 3.- С.3-8.
186. Стефанюк В. Судовий контроль за діяльністю органів державної влади // Вісник Верховного Суду України.-1998.-№ 1.-С.55-59
187. Стрекозов В. Г., Казанчев Ю. Д. Государственное (Конституционное) право РФ. М., 1995.- 198 с.
188. Тараненко В. Ф., Шакарян М. С. Рецензия на научно- практический комментарий к Основам гражданского судопроизводства Союза ССР и союзных республик.//Советская юстиция. 1963. №14. С.28- 35.
189. Ткачев Н. И. Законность и обоснованность постановлений по гражданским делам.Саратов, 1987.- 203 с.
190. Ткачев Н. И. Законность и обоснованность судебных постановлений в гражданском процессе: Автореф. дис... канд. юрид. наук.Саратов. 1984.- 23 с.
191. Треушников М. К. Судебная защита избирательных прав в России // Вестник Моск. ун-та, Серия 11. Право.2000.- №1.- С.5-14.
192. Треушников М. К. Судебные доказательства.- М.: Городец, 1997.- 320 с.
193. Треушников М. К. Доказательства и доказывание в гражданском процессе: Автореф. дис...д-ра. юрид. наук.М., 1984.- 32 с.
194. Треушников М. К. Доказательства и доказывание в советском гражданском процессе.М.: Изд- во МГУ, 1982.- 160 с.
195. Треушников М. К. Допустимость доказательств в советском гражданском процессе: Автореф. дис...канд.юрид.наук.М., 1973.- 19 с.
196. Туманова Л. В. Рассмотрение судами дел, возникающих из публично- правовых отношений: Учебно- практическое пособие.Тверь, 1998.- 98 с.
197. Туманова Л.В. Актуальные проблемы участия в гражданском судопроизводстве третьих лиц, не заявляющих самостоятельных требований на предмет спора, и органов государственного управления, дающих заключение по делу: Автореф. дис...канд. юрид. наук.- Саратов. 1985.- 20 с.
198. Угриновська О. В. Судовий захист суб’єктивних прав громадян у сфері адміністративно-правових відносин: Дис…канд.юрид.наук. Львів, 2000.- 214 с.
199. Углев В. Процессуальное соучастие по гражданским делам
//Советская юстиция.1979.- №15.- С. 134- 139.
200. Удальцова И. В. Проблема судебного признания гражданина ограниченно дееспособным или недееспособным.Х.:НЮАУ, 1999.- 63 с.
201. Фаршатов И. А. Специализированные и специальные нормы права // Государство и право.2003.- №3.- С.23-28.
202. Фокина М. А. Судебная практика как источник гражданско- процессуального права // Вестник Саратовской ГАП. 1999. № 1(16). -С. 57- 66.
203. Хаманева Н. Ю. Судебный контоль за реализацией прав граждан в исполнительной власти.М., 1999.-117 с.
204. Хаманева Н. Ю. Административная юстиция США // Государство и право.- 1993.-№ 4.- С.140-147.
205. Хаманева Н. Ю. Обжалование в суд действий и решений, нарушающих права и свободы граждан // Государство и право.- 1993.- № 11.- С.3-12.
206. Хропанюк В. Н. Теория государства и права.М.: Интерстиль. 2000.- 377 с.
207. Ченцов Н.В. Защита государственных интересов в гражданском судопроизводстве (теоретические проблемы): Автореф. дис...
д-ра. юрид. наук.М., 1990.- 27 с.
208. Ченцов Н. В. Некоторые философско-правовые вопросы гражданско-процессуального права РФ // Проблемы зашиты прав и охраняемых законом интересов.Тверь, 1998.- 215 с.
209. Чечина Н.А. Нормы права и судебное решение.-Л.: ЛГУ, 1961.- 192 с.
210. Чечина Н. А. Система гражданского процессуального права и систематизация законодательства //Правоведение.1984.№2.- С.34-45.

211. Чечот Д. М. Административная юстиция. (теоретические проблемы).-Л.: Из-во ЛГУ., 1973.- 136 с.
212. Чечот Д. М. Неисковые производства.М., 1973.- 168 с.
213. Чечот Д. М. Проблема защиты субъективных прав и интересов в порядке неисковых производств советского гражданского процесса: Автореф. дис… д-ра. юрид. наук.Л., 1969.- 35 с.
214. Чечот Д. М. Субъективное право и формы его защиты.- Л.: Изд- во ЛГУ, 1968.- 72 с.
215. Гражданский процесс /Под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной,
Д. М. Чечота. - М.: Перспектива, 1998. -472 с.
216. Чечот Д. М. Некоторые вопросы вступления судебных решений в законную силу:«Вопросы государства и права» // Ученые записки Ленинградского университета. Сер. юридических наук. 1958. Вып. 10.- 210 с.
217. Чечот Д. М. Участники гражданского процесса.М., Госюриздат. 1960.- 192 с.
218. Шакарян М. С. Субъекты советского гражданского процессуального права.- М.: ВЮЗИ, 1970.- 212 с.
219. Шакарян М. С. Субъекты советского гражданского процессуального правоотношения:Автореф.дис…д-ра.юрид.наук.М., 1972.- 31с.
220. Шакарян М. С. Учение о сторонах в советском гражданском процессе. М.: ВЮЗИ. 1983.- 65с.
221. Шакарян М.С. Понятие субъектов гражданского процессуального права и правоотношения и их классификация// Вопросы науки гражданского процессуального права: Труды ВЮЗИ. Т.ХУІІ. М., 1970.- 165 с.
222. Шакарян М.С. Соучастие по советскому гражданскому процессуальному праву // Вопросы науки советского гражданского процессуального права: Труды ВЮЗИ. М., 1975. Т.38.- С. 106-121.
223. Шакарян М. С. Участие в советском гражданском процессе органов государственного управления. - М.,1978.- 189 с.
224. Шейфер С. А. О понятии и цели доказывания в уголовном процессе // Государство и право.М., 1996.№ 9.- С. 65- 73.
225. Шерстюк В. М Применение общих и специальных норм в исковом производстве //Особенности рассмотрения отдельных категорий гражданских дел.М.: Изд-во МГУ, 1987.- 128 с.
226. Шишкін В. Адміністративний суд. Яким йому бути? // Віче. – 1994. – № 10. – С. 24-31.

227. Штефан М. Й. Цивільний процес: Підруч. для. юрид. спеціальностей вищих закладів освіти: - К.: Ін Юре, 1997.- 608 с.
228. Штефан М. Й., Заворотько П. П. Особи, які беруть участь у справі. – К., 1967 – 75 с.
229. Штефан М. Й., Заворотько П. П. Судове рішення.К., 1970.- 54с.
230. Штефан М. Й. Підприємство і правосуддя.К., 1992. –156 с.
231. Щеглов В. Н. Субъекты судебного гражданского процесса. Томск: Томский гос.университет, 1979.- 128 с.
232. Щеглов В. Н. Характер судопроизводства по закону от 11 апреля 1937 года // Ученые записки Томского университета.Томск, 1947.- С. 164- 169;
233. Юдельсон К. С. К вопросу об Основах законодательства о гражданском судопроизводстве.//Советское государство и право. 1957. №6.- С.83-90.
234. Юдельсон К. С. Соотношение гражданских процесуалных норм, сосредоточенных в гражданских процессуальных кодексах и кодексах материального права // Проблемы применения Гражданского процесуального кодекса РСФСР.Калинин, 1974.- 49 с.
235. Юдельсон К. С. Судебные доказательства и практика использования их в советском гражданском процессе.- М.: Госюриздат, 1956. – 251 с.
236. Юдельсон К. С. Советский гражданский процесс. М.: Госюриздат, 1956.- 439 с.
237. Юдельсон К. С. Проблема доказывания в советском гражданском процессе.М., 1951.- 295 с.
238. Юрков Б. Н. Производсто по делам, возниающим из административно-правовых отношений: Конспект лекций. Х.: 1980.- 28 с.
239. Юрков Б. Н. Проблемы судебного контроля и надзора в советском государственном управлении: Автореф. дисс... д-ра. юрид. наук.Х., 1988.- 28 с.
240. Юрков Б. Н. Судебное обеспечение законности в деятельности административных органов.Х., 1987.- 166 с.
241. Юрков Б. Н. Право на обжалование в суд действий административных органов // Известия ВУЗов. Правоведение.- 1986.- №4.- С. 37- 40.
2