Федоренко Тетяна Вікторівна. Охорона та захист цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі

Краткое описание

Федоренко Тетяна Вікторівна. Охорона та захист цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.03, Ін-т законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2015.- 216 с.

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

На правах рукопису

Федоренко Тетяна Вікторівна

УДК 347.152/347.176:347.961

ОХОРОНА ТА ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ІНОЗЕМЦІВ В НОТАРІАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент
Кармаза Олександра Олександрівна

Київ – 2015

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-правові засади охорони та захисту цивільних прав і інтересів у нотаріальному процесі………………………………..
15
1.1. Поняття та суть захисту цивільних прав та інтересів ……….… 15
1.2. Наукові підходи щодо визначення понять «правовий захист» та «правова охорона»…………………………………………………………....
34
1.3. Зміст і сутність нотаріальної форми і способів захисту цивільних прав та інтересів…………………………………………………
50
РОЗДІЛ 2. Загальні процесуально-правові положення забезпечення цивільних прав іноземців у нотаріальному процесі…………….……...
76
2.1.Теоретичні основи правового механізму забезпечення цивільних прав іноземців у нотаріальному процесі……………………….
76
2.2.Нотаріально-процесуальний порядок забезпечення цивільних прав та інтересів іноземців…………………………………………….……
95
РОЗДІЛ 3. Правове регулювання участі іноземців у нотаріальному процесі………………………………………………………………………..
137
3.1.Посвідчення нотаріусом правочинів як гарантія захисту прав власності іноземців в Україні…………………………………………….….
137
3.2.Охорона та захист спадкових прав іноземців в Україні………..... 154
3.3.Процесуально-правовий механізм забезпечення нотаріусом цивільних прав іноземців на тимчасово окупованій території України….
177
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….…... 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….... 194

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається значенням механізму забезпечення прав і свобод людини та громадянина в нотаріальному процесі загалом та іноземних громадян зокрема в умовах реформування національної правової системи України, пріоритетними напрямами діяльності якої є гарантування та забезпечення прав і основоположних свобод людини та громадянина, міжнародне співробітництво тощо. Крім того, ратифікація 16 вересня 2014 р. Україною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, укладеної в м. Брюсселі 2014 р., яка хоча і не містить норм щодо захисту та охорони цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі, сприятиме поглибленню співробітництва між Україною та Європейським Союзом у сфері забезпечення прав та свобод громадян у нотаріальному процесі тощо.
Актуальність теми підвищується й в силу того, що пошук резервів правового забезпечення цивільних прав загалом та в нотаріальному процесі з іноземним елементом зокрема є важливим та актуальним завданням правової політики української держави. Мова йде про більш ефективне використання вже наявних форм та способів охорони та захисту цивільних прав, а також розробку нових, які б розширили можливості забезпечення цивільних прав в нотаріальному процесі.
На сьогодні мільйони громадян є суб’єктами нотаріальних відносин, що виникають незалежно від їхньої країни постійного місця проживання. Тому, розвиток суспільних відносин, ускладнених іноземним елементом, зумовив зростання кількості нотаріальних проваджень з іноземним елементом як в Україні, так і в інших країнах. Разом з тим, наявність у відносинах іноземного елементу є обов’язковою умовою для застосування нотаріусом колізійних норм, направлених на визначення права іноземної країни, яке встановлює порядок, межі та спосіб регулювання таких відносин. Таким чином, питання правового регулювання приватних відносин із іноземним елементом як в міжнародному приватному праві, так і в нотаріальному процесі були і залишаються чи не найскладнішими.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється також і значною увагою держави до вирішення проблем, пов’язаних із захистом та охороною цивільних прав внутрішньо переміщених осіб із Автономної Республіки Крим, населених пунктів України, де проводиться антитерористична операція, а також громадян, які залишилися проживати на цих територіях. Натомість, прийняті закони України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р., «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 р., «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 р. потребують науково-практичного аналізу, зокрема в частині порядку вчинення нотаріальних проваджень, учасниками яких є іноземці, які проживають на тимчасово окупованій території України.
Відсутність кваліфікованого, цілісного наукового дослідження теоретичних основ охорони та захисту цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі також підтверджує актуальність дисертаційного дослідження. Крім того, в сучасній правовій науці ще не завершена дискусія щодо правової природи «нотаріального процесу» та «нотаріального процесу з іноземним елементом», місця останнього в системі права України тощо. Відтак, досліджуючи забезпечення цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі, отримаємо можливість змоделювати теоретичну модель нотаріального процесу з іноземним елементом, розвиток законодавства та нотаріальної практики у сфері захисту та охорони цивільних прав громадян в нотаріальному процесі.
Теоретичну основу дисертації становлять здобутки українських і зарубіжних науковців різних періодів розвитку історико-правової думки, зокрема: С.С. Алексєєва, Б.В. Бабіна, М.О. Баймуратова, Ю.В. Білоусова, Д.В. Бобрової, О.О. Гріненко, К.В. Гусарова, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Г.К. Дмитрієвої, І.В. Жилінкової, Ю.О. Заіки, В.Я. Калакури, В.І. Кисіля, О.М. Клименко, А.М. Колодія, О.Л. Копиленка, В.М. Коссака, Г.З. Лазько, О.М. Лазька, В.В. Луця, Л.А. Луця, Р.А. Майданика, Г.К. Матвєєва, Ю.Г. Матвєєва, О.І. Мацегоріна, О.О. Мережка, Н.Р. Нижник, Т.М. Підлубної, Ю.Д. Притики, П.М. Рабіновича, З.В. Ромовської, О.Ф. Скакун, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Р.О. Стефанчука, Г.П. Тимченка, В.І. Теремецького, Л.С. Фединяк, Є.О. Харитонова, Г.А. Цірата, Ю.В. Черняк, Дж. Чешира, Я.М. Шевченко, В.В. Яркова та ін.
У свою чергу дослідження було б неповним без детального вивчення праць українських та іноземних вчених, які займаються безпосередньо дослідженням теорії нотаріального процесу, а саме: В.В. Баранкової, І.В. Бондар, М.В. Бондарєвої, І.В. Гетьман-Павлової, Н.С. Горбань, Н.Ю. Гуть, М.М. Дякович, Ю.В. Желіховської, Т.Г. Калиниченка, О.О. Кармази, В. В. Комарова, О.М. Криштопи, І.Г. Медведєва, І.С. Мельник, С.Г. Пасічник, С.Я. Рабовської, Л.К. Радзієвської, О.С. Снідевич, М.К. Треушникова, С.Я. Фурси, Є.І. Фурси, І.Г. Черемних, К.І. Чижмарь, В.М. Черниша та ін.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах комплексної науково-дослідної теми Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі «Актуальні проблеми міжнародного публічного права в галузі прав людини» (державний реєстраційний № 0111U010549).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення правових засад захисту та охорони цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі, аналіз теоретичної моделі нотаріального процесу з іноземним елементом, напрацювання науково-обґрунтованих рекомендацій розвитку новітніх концепцій та пропозицій щодо вдосконалення національного нотаріального законодавства України.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:
- розкрити систему суспільних відносин, пов’язаних із забезпеченням цивільних прав іноземців у нотаріальному процесі;
- здійснити логіко-семантичний аналіз правових конструкцій «правовий захист», «правова охорона», «форми захисту прав», «способи захисту прав», «іноземний елемент», «нотаріальне провадження», «застосування норм іноземного законодавства» у нотаріальному процесі;
- обґрунтувати теоретичну модель нотаріального процесу з іноземним елементом;
- дослідити процесуальний порядок реалізації, захисту та охорони цивільних прав іноземців у нотаріальному процесі;
- виявити особливості забезпечення в нотаріальному процесі цивільних прав іноземців, які мають майно, розташоване (перебуває) на тимчасово окупованій території України;
- проаналізувати особливості вчинення нотаріальних проваджень з іноземним елементом, пов’язаних із забезпеченням права власності та спадкових прав іноземців в нотаріальному процесі;
- виявити причини, що призводять до порушення цивільних прав та інтересів іноземців у нотаріальному процесі;
- сформулювати теоретичні висновки, а також розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства, що регулює відносини, пов’язані із забезпеченням цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з виникненням, реалізацією, охороною та захистом цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі.
Предметом дослідження є теоретичні основи охорони та захисту цивільних прав та інтересів іноземців в нотаріальному процесі.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі мети та завдань, з урахуванням його об’єкта та предмета. Методологічну основу дослідження складає система взаємопов’язаних загальнонаукових, а також спеціально-юридичних методів наукового дослідження. Відтак, у роботі використано широкий спектр методів дослідження, а саме: історично-правовий метод застосовувався для аналізу шляхів розвитку охорони та захисту цивільних прав іноземців у нотаріальному процесі; метод синтезу застосовувався для створення критеріїв об’єднання окремих способів охорони безспірних цивільних прав в єдину позасудову форму нотаріальної охорони; через призму системного методу розглянуто правові механізми взаємодії та взаємозв’язку самостійних юридичних процесів щодо охорони та захисту цивільних прав в нотаріальному процесі; порівняльно-правовий метод надав можливість врахувати тенденції розвитку національного законодавства та законодавства іноземних країн у сфері забезпечення цивільних прав в нотаріальному процесі; використовуючи метод правового моделювання, обґрунтовано юридичні конструкції взаємодії та взаємозв’язку механізмів охорони та захисту цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі, вироблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
Емпіричну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України у сфері цивільного, цивільно-процесуального, нотаріально-процесуального, міжнародного приватного права, нормативно-правові акти іноземних країн, рішення Конституційного Суду України, узагальнення судової та нотаріальної практики.
Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що дисертація є одним з перших комплексних досліджень проблем теорії і практики у сфері охорони та захисту цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях та висновках, що виносяться на захист:
Вперше:
1. Здійснено комплексний аналіз правового механізму забезпечення цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі та встановлено, що складовими елементами правової конструкції «механізм забезпечення цивільних прав» є «механізм реалізації цивільних прав», «механізм охорони цивільних прав», «механізм захисту цивільних прав».
2. Обґрунтовується доцільність використання та запропоновано авторське визначення змісту правових конструкцій «нотаріальний процес з іноземним елементом», «нотаріальне провадження з іноземним елементом», «нотаріальне провадження, пов’язане із дією правового режиму на тимчасово окупованій території України».
2.1. Під поняттям «нотаріальний процес з іноземним елементом» розуміється сукупність взаємозв’язаних норм національного законодавства України загалом та чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема, які визначають право якої країни підлягає застосуванню до нотаріально-процесуальних відносин з іноземним елементом та передбачають порядок (процедуру) вчинення нотаріальних проваджень з іноземним елементом.
2.2. Нотаріальне провадження з іноземним елементом – це здійснення нотаріусом у межах повноважень, в порядку та в спосіб, передбачених законом України, якщо інше не встановлено чинним міжнародним договором України, процесуально-правових дій на кожній стадії нотаріального провадження з іноземним елементом, спрямованих на забезпечення безспірних прав і фактів у нотаріальному процесі, а також вчинення інших нотаріальних дій з іноземним елементом з метою надання їм юридичної достовірності.
2.3. Нотаріальне провадження, пов’язане із дією правового режиму на тимчасово окупованій території України, – це здійснення нотаріусом у межах повноважень, в порядку та в спосіб, які передбачені національним законодавством України, процесуально-правових дій на кожній стадії нотаріального провадження, спрямованих на забезпечення безспірних прав осіб, (внутрішньо переміщених осіб) права яких гарантуються Конституцією України, чинними міжнародними договорами України, законодавчими актами України, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (м. Рим, 1950 р.), Цивільним кодексом України, законами України «Про нотаріат», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» тощо, а також вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної достовірності.
Виявлено, що нотаріальне провадження, пов’язане із дією правового режиму на тимчасово окупованій території України, може бути обтяжене іноземним елементом, а саме: суб’єктом, об’єктом чи/та юридичним фактом. Встановлення нотаріусом особи-іноземця здійснюється на підставі принципу законності.
3. З’ясовано, що застосування у нотаріальному процесі норм іноземного законодавства є правозастосовчим процесом та розглядається як процесуально-правова діяльність нотаріуса, пов’язана із веденням конкретного нотаріального провадження з іноземним елементом, та яка здійснюється в межах, в порядку та в спосіб, передбачені національним законодавством України, а саме: законами України «Про нотаріат», «Про міжнародне приватне право», багатосторонніми та двосторонніми чинними міжнародними договорами України, з дотриманням загальновизнаних принципів міжнародного права, а саме: невтручання у внутрішні справи, суверенна рівність держав тощо.
4. Піддається критиці надання повноважень посадовій особі органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину іноземцям зокрема та громадянам України загалом, а також свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, які відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування» від 20 жовтня 2014 р. № 1709-VІІ вони матимуть право вчиняти з 1 січня 2016 р.
Удосконалено:
5. Поняття та класифікацію способів захисту цивільних прав в нотаріальному процесі. Доведено, що способи захисту цивільних прав в нотаріальному процесі слід також класифікувати за: джерелом закріплення (загальні і спеціальні); формою захисту (юрисдикційні і неюрисдикційні).
6. Наукові положення щодо встановлення змісту норм іноземного законодавства в нотаріальному процесі. Виявлено, що встановлення змісту норм законодавства іноземної країни здійснюється шляхом самостійного з’ясування змісту норми права іноземної держави нотаріусом, який відкрив нотаріальне провадження; використання письмових експертних висновків зарубіжних та вітчизняних спеціалістів; направлення офіційного запиту через центральні органи виконавчої влади, а саме: Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України; обміну правовою інформацією; безпосередніх зносин нотаріусів різних країн та з іншими компетентними органами; отримання документів від осіб, які є учасниками нотаріального провадження з іноземним елементом.
Підтримується наукова концепція щодо створення в Україні організації (установи), яка б безпосередньо займалася проблемами встановлення та застосування змісту норм іноземного права.
7. Правове поняття «місце відкриття спадщини». Уточнюється, що місцем відкриття спадщини в особливих випадках, встановлених законом, є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, зацікавлених в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Доведено, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви у населеному пункті, де особа постійно чи переважно проживає. Обґрунтовується необхідність подання першої заяви іноземцем-спадкоємцем лише на території України.
8. Пропозиції щодо системного вдосконалення правового регулювання відносин, пов’язаних з охороною та захистом цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі, через внесення змін до законодавчих актів України, а саме: Цивільного кодексу України, законів України «Про нотаріат», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про міжнародне приватне право», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. № 296/5, а також прийняття уніфікованих міжнародно-правових норм у сфері нотаріального процесу з іноземним елементом.
Отримали подальший розвиток:
9. Наукові погляди стосовно процесуально-правового порядку забезпечення цивільних прав та інтересів іноземців в нотаріальному процесі. У розвиток існуючих у науці концепцій теоретичної моделі нотаріального процесу доведено, що кількість стадій нотаріального провадження з іноземним елементом визначається національним законом України та залежить від правової природи нотаріального провадження, змісту суспільних приватно-правових відносин та наявності відповідної норми національного законодавства України.
10. Поняття, зміст та класифікація принципів нотаріального процесу з іноземним елементом.
Доведено, що правовий статус іноземців у нотаріальному процесі визначається на підставі конституційного принципу національного правого режиму.
Аргументовано, що принцип розумного строку здійснення нотаріального провадження з іноземним елементом полягає у тому, що строк вчинення нотаріальних процесуальних дій, ускладнених іноземним елементом (наприклад, у разі встановлення та застосування норм іноземного законодавства), встановлюється національним законом України, проте він повинен враховувати складність нотаріальної справи, важливість питання, що розглядається нотаріусом, поведінку заявника, наявність відповідної правової норми у національному законодавстві іноземної країни тощо. Встановлено, що застосування норм іноземного права у нотаріальному процесі є проявом дії принципу верховенства права.
11. Концепція щодо впровадження в нотаріальний процес загалом та нотаріальний процес з іноземним елементом зокрема електронних технологій, а саме: використання електронного документообігу, запровадження електронного апостилювання офіційних документів та доступу нотаріусів до електронного реєстру таких документів; здійснення встановлених законом окремих видів нотаріальних дій в електронному вигляді (наприклад, посвідчення факту відправки електронного листа); вчинення передбачених законом деяких нотаріально-процесуальних дій в режимі відеоконференції (надання доручення посадовим особам органів місцевого самоврядування щодо вживання заходів охорони спадкового майна іноземця).
12. Наукові висновки стосовно розмежування у нотаріальному процесі форм та способів захисту цивільних прав іноземців зокрема та інших осіб загалом в процесуальному та матеріальному аспектах.
13. Положення про залучення в нотаріальне провадження з іноземним елементом як третю особу правочину нотаріуса зарубіжних країн, у разі коли це узгоджується із вимогами національного законодавства України загалом та міжнародних договорів зокрема.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані автором стосовно охорони та захисту цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації можуть бути використані та запроваджені у нотаріальній та судовій практиці, а також для подальшого розвитку вітчизняної правової науки, при підготовці та викладанні спецкурсів і навчальних дисциплін, при вдосконаленні законодавства у сфері забезпечення цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі.
У сфері правової освіти положення і висновки дисертаційної роботи можуть бути використані для правової освіти населення, підвищення кваліфікації працівників установ, що разом має позитивно відобразитися на охороні та захисті цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі.
Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійною науковою роботою. Основні положення та розробки, що характеризують новизну роботи, теоретичне і практичне значення її результатів, одержані дисертантом самостійно.
Апробація результатів дослідження. Положення дисертаційного дослідження обговорювались на спільному засіданні кафедри міжнародного права та кафедри цивільного права і процесу Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.
Результати дисертаційного дослідження автором використані у навчально-методичних посібниках та в навчальному процесі під час викладання дисциплін «Нотаріат України», «Цивільне право», «Порівняльне цивільне право» (акт впровадження Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі № 26/01-329 від 11 березня 2015 року).
Окремі теоретичні положення та практичні висновки дисертації доповідалися і обговорювалися на міжнародних, науково-практичних, а також наукових конференціях, а саме: V Наукова конференція студентів та молодих вчених факультету правознавства та міжнародних відносин «Права людини: історія та сучасність» (м. Київ, 6 грудня 2012 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Юридична наука і практика в умовах сучасних трансформаційних процесів» (м. Сімферополь, 12-13 квітня 2013 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародні та національні правові виміри забезпечення стабільності» (м. Львів, 19-20 квітня 2013 р.), XVI Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток економіки України в умовах невизначеності глобалізаційно-інтеграційних процесів: економіка, фінанси, право» (м. Київ, 24 травня 2013 р.), XVIІ Міжнародна науково-практична конференція «Зовнішньоекономічна політика України в умовах інтеграційних процесів» (м. Київ, 29 травня 2014 р.), XVIІІ Міжнародна науково-практична конференція «Диверсифікація міжнародної торгівлі та активізація інвестиційного співробітництва» (м. Київ, 28 травня 2015 р.).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження відображені в 13 публікаціях, з них опубліковано 7 наукових статтей, у тому числі 6 статтей у фахових виданнях України та 1 – у виданнях іноземних держав, а також 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 216 сторінок, у тому числі список використаних джерел – 23 сторінки (230 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках наведено теоретичне узагальнення та пропонується нове вирішення наукової проблеми, пов'язаної із цілісною концепцією охорони та захисту цивільних прав іноземців у нотаріальному процесі, удосконаленням багатьох положень національного законодавства України в частині забезпечення цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі. Автор вважає, що при запровадженні напрацьованих пропозицій може істотно збагатитися теорія нотаріального процесу, а окремі положення сприятимуть розвитку законодавства України в європейському напрямку. Найбільш вагомими науковими результатами роботи, крім положень наукової новизни, є такі висновки.
1. В основу сучасного підходу до регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі, покладено принцип національного правового режиму. Забезпечення цього принципу в нотаріальному процесі з іноземним елементом є обов’язком нотаріуса та посадових осіб уповноважених законом на вчинення нотаріальних дій. Разом з тим його застосування здійснюється в межах, в порядку та в спосіб, встановлені національним законодавством України, та з дотриманням принципів міжнародного права, а саме: принципу поваги до людини, принципу рівності, принципу міжнародного співробітництва, принципу дотримання міжнародних договорів, принципу забезпечення публічного порядку країни тощо.
Національно-правові принципи як засади забезпечення цивільних прав іноземців у нотаріальному процесі – це теоретично визначені та нормативно закріплені у міжнародному та внутрішньому національному законодавстві (чи слідують із норм права) істотні напрями, що відображають особливості правового регулювання нотаріальних процесуальних відносин з іноземним елементом та процедури вчинення нотаріального провадження у сфері забезпечення цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі.
2. Особливістю правового статусу іноземців в нотаріальному процесі є те, що на них одночасно розповсюджують свою дію декілька правопорядків: особистий закон іноземного громадянина та закон країни перебування – закон України. Процесуально-правовий порядок вчинення нотаріального провадження з іноземним елементом підпорядковується праву України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором.
3. Правове забезпечення цивільних прав та інтересів іноземців у нотаріальному процесі – це взаємозв’язана цілісна законодавчо визначена система правових норм, спрямованих на встановлення повноважень, меж, способу та порядку здійснення нотаріальних процесуальних дій суб’єктами нотаріального процесу з іноземним елементом, яка в сукупності забезпечує на практиці рух правовідносин щодо реалізації, охорони та захисту цивільних прав та іноземців, а в разі необхідності з подальшим відновленням таких прав у виконавчому процесі, чи захисті порушених прав у цивільному процесі.
4. Перспективи уніфікації питань щодо забезпечення цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі пов’язані більш з розробкою модельних норм нотаріального законодавства як способів уніфікації національного права, ніж із створенням уніфікованих міжнародно-правових норм у цій сфері.
В уніфікаційному процесі, який відбувається на рівні двосторонніх чинних міжнародних договорів України, та які є джерелом регулювання відносин у нотаріальному процесі з іноземним елементом, характерним є уніфікація колізійних норм, а саме, норм щодо правового статусу іноземців в нотаріальному процесі, щодо правочинів, речового права, майнових відносин подружжя, спадкування.
5. Роль та кількість міжнародних договорів у сфері охорони та захисту цивільних прав іноземців в нотаріальному процесі має зростати, оскільки лише на міжнародно-правовому рівні можливе створення єдино-цілісного міжнародно-правового механізму регулювання всіх складових елементів нотаріального процесу з іноземним елементом. Разом з тим, на міжнародно-правовому рівні приватноправові відносини, які виникають у сфері забезпечення прав іноземців в нотаріальному процесі, доцільно регулювати нормами багатосторонніх міжнародних договорів.
6. Нотаріальне провадження з іноземним елементом та нотаріальне провадження, пов’язане із дією правового режиму на тимчасово окупованій території України, мають як спільні (теоретична модель провадження), так і відмінні ознаки (відсутність іноземного елементу, неможливість застосування норм іноземного права).
7. Норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не достатньо повно регулюють спадкові відносини, які пов’язані із дією спеціального правового режиму на тимчасово окупованій території України, оскільки, наприклад, поза увагою залишилося питання щодо здійснення охорони та управління спадковим майном, розташованим в Автономній Республіці Крим. Відтак, положень цього Закону потребують узгодження зі статями 1283 та 1285 Цивільного кодексу України (охорона спадкового майна та управління спадщиною).
Новизною українського нотаріального законодавства, є визнання місця відкриття спадщини «місцем подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, зацікавлених в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів» (ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»). Вважаємо, що відкриття спадщини за першою заявою спадкоємця у будь-якому населеному пункті України чи навіть за кордоном, на практиці може призвести до порушення спадкових прав інших спадкоємців.
8. Сучасне українське законодавство у сфері забезпечення цивільних прав та інтересів у нотаріальному процесі у своєму реформуванні й розвитку хоча і зберігає певні традиції та історичні надбання, проте не ізольоване від світового досвіду, міжнародної уніфікації та зближення до норм європейського законодавства, яке визначає підстави формування та розвитку нотаріату латинського типу.
9. На підставі проведеного аналізу та з урахуванням систематизації наведених у дисертації пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства України пропонується:
- в міжнародних договорах України про правову допомогу у цивільних справах приділяти окрему увагу питанням надання правової допомоги у нотаріальному процесі, зокрема, виконанню запитів (доручень) нотаріусів в іноземній країні, розширенню колізійних норм у сфері спадкування тощо;
- в Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, (м. Гаага, 1961 р.) передбачити норму щодо використання електронного апостиля (e-apostil);
- статтю 18 Цивільного кодексу України викласти в новій редакції та розширити перелік способів охорони та захисту цивільних прав та інтересів нотаріусом;
- закріпити у Законі України «Про нотаріат» поняття «основні принципи нотаріальної діяльності», розкрити його зміст та передбачити їх перелік;
- Закон України «Про нотаріат» доповнити низкою нових статтей, направлених на регулювання нотаріальних дій виключно з іноземним елементом;
- з метою уточнення процедури залучення експертів для встановлення змісту норми іноземного права в статтю 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» внести зміни та передбачити, що експерти можуть мати статус наукових консультантів та надавати висновки в науково-консультативному порядку. На них не розповсюджуються вимоги, які ставляться до судових експертів;
- передбачити у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України окремий розділ щодо встановлення та застосування норм іноземного права в нотаріальному провадженні з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про міжнародне приватне право»;
- доповнити Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» новою статтею щодо забезпечення нотаріусом цивільних прав іноземців у зв’язку із дією спеціально правового режиму на тимчасово окупованій території України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми цивільного права і цивільного процесу в Україні / Я. М. Шевченко, Ю. Л. Бошицький, А. Ю. Бабаскін та ін. – К., 2005. – 456 с.
2. Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю з дня народження д-ра юрид. наук, проф. В. П. Маслова: 16 берез. 2012 р. / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого»; [редкол.: В. І. Борисова (відп. ред.) та ін.]. – Х.: Право, 2012. – 463 с.
3. Александров Н. Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма. – М.: Госюриздат, 1961. – 271 с.
4. Алексеев С. С. Общая теория права. Курс в 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1981-82. – 359 с.
5. Алферов И. А. Нотариальная форма защиты и охраны права и законного интереса: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс»» / И. А. Алферов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lawtheses.com /notarialnaya-forma-zaschity-i-ohrany-prava-i-zakonnogo-nteresa
6. Алферов И. А. Нотариальная форма защиты и охраны права и законного интереса: дисс.… канд. юрид. наук : 12.00.03 / Алферов Иван Александрович. – Москва, 2007. – 200 с.
7. Антонюк О. І. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. І. Антонюк [Електронний ресурс]. – 22 с. – Режим доступу: http://disser.org.ua/file31550.html
8. Арефьев Г. П. Некоторые вопросы понятия охраны субъективных прав / Г. П. Арефьев // Проблемы защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль. – 1981. – 168 с.
9. Арефьев Г. П. Понятие защиты субъективного права / Г. П. Арефьев // Процессуальные средства реализации конституционного права на судебную защиту. – Калинин, 1982. – С. 15-18.
10. Базилевич А. И. Формы защиты субъективных гражданских прав: автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук: 12.00.03 / А. И. Базилевич [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/ content/formy-zashchity-subektivnykh-grazhdanskikh-prav.
11. Бакунин С. Н. Гражданско-правовые формы защиты жизни и здоровья граждан // Российский судья. М.: Юрист, 2005. – № 6. – С. 36-37.
12. Баранкова В. В. Нотариальная деятельность как правовая форма / В. В. Баранкова // Проблемы законности. Вып. 31. – Х.: Нац. юрид. акад. Украины им. Я. Мудрого / отв. ред. В. Я. Таций, 1996. - С. 185-192.
13. Баранкова В. Спадкування за заповітом: проблеми нотаріального оформлення // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2010. – № 3 (51) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.yurradnik.com.ua/stride/men/index.php
14. Баранова Л. М. Механізм захисту суб’єктивних цивільних прав юрисдикційними органами // Приватноправові механізми здійснення та захисту суб’єктивних прав фізичних та юридичних осіб: колективна монографія / В. Л. Яроцький, В. І. Борисова, І. В. Спасибо-Фатєєва, І. В. Жилінкова та ін. / За наук. ред. проф. В. Л. Яроцького. – Х.: Юрайт, 2013. – С. 195-216.
15. Басин Ю. Г. Основы гражданского законодательства о защите субъективных гражданских прав / Ю. Г. Басин // Проблемы применения основ судопроизводства Союза ССР и союзных республик: Сб. материалов. – Саратов: Изд-во Сарат. юрид. ин-та, 1971. – С. 32–37.
16. Бережна І. Г. Місце виконавчого напису нотаріуса в системі нотаріальної форми захисту цивільних прав та інтересів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців // Європейські перспективи. – 2012. – № 4. – Ч. 2. – С. 22-27.
17. Бессолицын А. Г. К вопросу о понятии мер защиты // Право и политика. – 2007. – № 10. – С. 103-107.
18. Бірюков І. А., Заіка Ю. О. Цивільне право України. Загальна частина. Навчальний посібник – К.: КНТ, 2006. – 480 c.