Яніцька Інна Анатоліївна. Опіка і піклування як форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Краткое описание

Яніцька Інна Анатоліївна. Опіка і піклування як форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.03, Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - Одеса, 2015.- 229 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ЯНІЦЬКА ІННА АНАТОЛІЇВНА

УДК 347.642-058.862(477)

ОПІКА І ПІКЛУВАННЯ ЯК ФОРМА ВЛАШТУВАННЯ
ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України
МІНЧЕНКО РАЇСА МИКОЛАЇВНА

Одеса – 2015

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ…………………………………………………………………...15
1.1. Методологічні засади дослідження інституту опіки та піклування………………………………………………………………………..15
1.2. Історичні витоки інституту опіки та піклування в Україні……………………………………………………………………………28
1.3. Правове регулювання інституту опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування……………….45
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1……………………………………………...64
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА СУТНІСТЬ ІНСТИТУТУ ОПІКИ І ПІКЛУВАННЯ……………………………………………………………...........68
2.1. Поняття та правовий зміст інституту опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування……………….68
2.2. Порівняльний аналіз інституту опіки і піклування з іншими сімейними формами влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за законодавством України ………………………89
2.3. Позасудовий порядок встановлення опіки та піклуванння над дітьми-сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування………107
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2…………………………………………….118
РОЗДІЛ 3. СУДОВИЙ ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ОПІКИ І ПІКЛУВАННЯ НАД ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ, ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ…………………………………………...121
3.1. Правова природа справ про встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування……...121
3.2. Відкриття провадження та провадження у справі до судового розгляду щодо встановлення опіки і піклування над дітьми, позбавленими батьківського піклування ……………………………………….......................137
3.3. Судовий розгляд справ щодо встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування…………………………….162
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3…………………………………………….183
ВИСНОВКИ………………………………………………………………189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...198

Список основних скорочень
АРК – Автономна Республіка Крим
ЗУ – Закон України
КЗпШС – Кодекс законів про шлюб та сім’ю
КМ України – Кабінет Міністрів України
ООН – Організація Об’єднаних Націй
РАГС – реєстрація актів громадянського стану
РНК РРФСР – Рада народних комісарів Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки
СК України – Сімейний кодекс України
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка
ЦК України – Цивільний кодекс України
ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України.
ЮНІСЕФ – United Nations Children’s Fund (Дитячий фонд ООН)

ВСТУП
Актуальність теми. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Сімейні відносини та сімейна життєдіяльність тісно вплетені у соціально-економічну реальність, і стан інституту сім’ї є одним із найважливіших індикаторів соціальної стабільності й благополуччя. Нагальною проблемою сьогодення є зниження ролі сім'ї у вихованні дитини, її особистості, що обумовлено залишенням дітей без належного батьківського піклування через економічні та соціальні причини, а також духовну кризу, що виникла у сучасному суспільстві.
В Україні з кожним роком зростає кількість дітей, які через різні причини позбавлені батьківського піклування, у зв’язку з чим потребують особливої уваги та захисту. Однією з форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є встановлення опіки та піклування над такими дітьми. Незважаючи на те, що в нашій країні досягнуто певних успіхів у вирішенні непростих завдань, пов'язаних із сімейним влаштуванням дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, захистом їх прав та інтересів, означена проблема вимагає подальшого поглибленого теоретичного вивчення та здійснення активних практичних дій щодо її вирішення.
Проблеми опіки та піклування як форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, досліджуються в юридичній літературі з цивільного та сімейного права. Останнім часом в Україні були захищені кандидатські дисертації, в яких аналізуються окремі аспекти опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування: Н.А. Д’ячкова «Опіка як спосіб охорони майнових прав фізичних осіб» (2006 р.), Д.С. Прутян «Опіка за римським приватним правом та сучасним цивільним законодавством України» (2007 р.), Н.Я. Рудий «Інститут опіки і піклування в Україні: історико-правове дослідження» (2011 р.), С. Є. Морозова «Правове регулювання опіки та піклування за цивільним законодавством України» (2011 р.) та Н.С. Адаховська «Опіка над майном за цивільним законодавством України» (2013 р.).
Вагоме значення для науки цивільного процесуального права мають також наукові здобутки вчених, які розглядали встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, через призму судового захисту прав неповнолітніх у кандидатських дисертаціях (Л. А. Кондрат’єва «Судовий захист неповнолітніх осіб у цивільному процесі України» (2006 р.), М. В. Логвінова «Цивільна та сімейно-правова відповідальність батьків за правопорушення вчинені неповнолітніми» (2006 р.), Г. Я. Тріпульський «Процесуальні особливості розгляду спорів, які зв’язані з виникненням, здійсненням та зміною особистих немайнових правовідносин між батьками та дітьми» (2008 р.), Ю. В. Александрова «Процесуальні особливості розгляду цивільних справ щодо позбавлення батьківських прав» (2012 р.) та ін.).
Проте, поза увагою науковців залишаються проблеми, пов’язані з судовим порядком встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування.
Статтею 60 ЦК України передбачається судовий порядок встановлення опіки над малолітніми та піклування над неповнолітніми дітьми. Таким чином, суд також бере участь у влаштуванні та захисті дитини, реалізації правовідносин щодо опіки та піклування. Однак, правозастосовна практика стосовно розгляду та вирішення зазначеної категорії справ є суперечливою та неоднозначною. Судовий порядок встановлення опіки та піклування вимагає пильного контролю, об'єктивності та неупередженості судових рішень, відповідності процедури встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, чинному законодавству, стандартам прав людини і прав дитини.
Недосконалим залишається як матеріальне, так і процесуальне законодавство в Україні щодо встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, містить певні прогалини та суперечності.
Таким чином, актуальність теми дисертаційної роботи обумовлюється необхідністю здійснення спеціального комплексного наукового дослідження опіки і піклування як форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також удосконалення чинного законодавства та судової практики у цій сфері.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри цивільного процесу «Цивільне судочинство у світлі судової реформи в Україні» на 2011-2015 роки як складової плану науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» на тему «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» на 2011–2015 (державний реєстраційний номер 0110U000671).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є спеціальне комплексне дослідження опіки і піклування як форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначення процесуальних особливостей встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, в судовому порядку, а також формулювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України у цій сфері.
Для досягнення зазначеної мети у дисертації вирішувалися такі завдання:
дослідити методологічні засади функціонування інституту опіки і піклування;
виділити та охарактеризувати етапи становлення та розвитку інституту опіки і піклування;
дослідити особливості правового регулювання інституту опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, за чинним законодавством України;
визначити поняття та розкрити правовий зміст опіки і піклування як форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснити порівняльний аналіз інституту опіки і піклування з іншими сімейними формами влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за законодавством України;
дослідити позасудовий порядок встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
з’ясувати правову природи справ щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
розкрити особливості відкриття провадження та провадження у справі до судового розгляду справ щодо встановлення опіки чи піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
визначити особливості судового порядку встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
сформулювати пропозиції щодо вдосконалення цивільного, сімейного та цивільного процесуального законодавства України у частині встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають у процесі встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Предметом дослідження є опіка і піклування як форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є інтегральний (комплексний) підхід до встановлення опіки (піклування) над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Діалектичний метод було використано для дослідження: елементів та ознак інституту опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, його правової природи та класифікації; змісту механізму реалізації опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування (підрозділ 1.3, 2.1). Онтологічну основу дослідження склали формально-логічний та формально-юридичний методи, які надали можливість проаналізувати чинні правові норми, зокрема, ЦК України, СК України, ЦПК України, що застосовуються при розгляді справ про встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування (підрозділи 2.3, 3.1, 3.2, 3.3). Системно-структурний метод застосовувався для розгляду складових предмету дослідження як єдиного цілого (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2). Структурно-функціональний метод використовувався при визначенні основних правових засад порушення та розгляду справ щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3). Методи індукції та дедукції дозволили виокремити загальні та відмінні ознаки, що притаманні процесуальним особливостям даної категорії справ (підрозділи 2.3, 3.1, 3.2, 3.3). Аналітичний метод використовувався у тих випадках, коли було необхідно обґрунтувати, довести, спростувати ті або інші теоретичні положення про поняття та правовий зміст опіки і піклування як форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (підрозділи 1.3, 2.1). У дослідженні застосовувалися також методи синтезу, моделювання та аналогії, порівняння та протиставлення у систематизації емпіричного матеріалу для отримання власних теоретичних результатів та досягнення поставленої мети (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2). Історичний метод дозволив розкрити специфіку встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, в межах окремого історичного періоду (підрозділ 1.2).
Теоретичною основою дослідження процесуальних особливостей розгляду справ про встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, стали наукові праці відомих вчених-правознавців: А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусова, С. С. Бичкової, Н. Л. Бондаренко-Зелінської, М. А. Вікута, В. І. Дрішлюка, Л. М. Зілковської, І. С. Канзафарової, В. С. Ковальської, В. В. Комарова, С. О. Короєда, Д. Д. Луспеника, Р. М. Мінченко, П. Ф. Немеша, Р. О. Стефанчука, В. І. Тертишнікова, Г. Я. Тріпульського, С. А. Чванкіна, Ю. С. Червоного, С. Я. Фурси, М. Й. Штефана та ін.
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали судової практики, матеріали практики органів опіки та піклування, статистичні та інші фактичні дані щодо діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним системним дослідженням опіки і піклування як форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та захисту прав і інтересів цієї категорії суб’єктів права в цивільному судочинстві.
У межах здійсненого дослідження отримано такі результати, які мають наукову новизну:
вперше:
визначено поняття опіки над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, як форми влаштування малолітніх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, органами опіки та піклування або судом з метою захисту особистих та майнових прав даної категорії дітей;
запропоновано визначення поняття піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, як форми влаштування неповнолітніх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, органами опіки і піклування або судом з метою захисту особистих та майнових прав даної категорії дітей;
обґрунтовано доцільність виділення окремої категорії справ про встановлення опіки і піклування над дітьми, позбавленими батьківського піклування, в рамках цивільного судочинства за правилами окремого провадження;
запропоновано наділити суд повноваженням зобов’язати відповідний орган опіки та піклування надати дитині статус дитини, позбавленої батьківського піклування, з подальшим переданням даної інформації відповідній службі у справах дітей задля занесення зазначених даних до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, з метою якнайшвидшого і повного вирішення справи;
обґрунтовано доцільність визнання факту набрання рішенням суду законної сили у справах про встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, після занесення даних про надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, до Єдиного електронного банку даних;
доведено доцільність віднесення до кола осіб, які можуть подавати заяву про встановлення опіки (піклування) над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, особу, в сім’ї якої проживає дитина, родичів дитини, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурора, Уповноваженого Президента України з прав дитини та закріплення даного положення на законодавчому рівні у СК України;
удосконалено:
періодизацію становлення та розвитку інституту опіки і піклування, здійснену відповідно до історіографічних традицій періодизації розвитку держави і права України, та доведено необхідність виділення сучасного етапу (з 1991 року – по теперішній час);
визначення опіки як форми влаштування малолітніх та недієздатних фізичних осіб органами опіки та піклування, судом для захисту їх особистих і майнових прав та інтересів.
визначення піклування як форми влаштування неповнолітніх та обмежено дієздатних фізичних осіб органами опіки та піклування, судом для захисту їх особистих і майнових прав та інтересів;
набуло подальшого розвитку:
поділ інституту опіки та піклування на два окремих субінститути опіки та піклування. Правові норми, що входять до зазначених субінститутів, є відносно відокремленими, мають специфічний предмет правового регулювання, поширюються на певне коло осіб;
положення щодо правової природи справ про встановлення опіки (піклування) над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Справи даної категорії підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства за правилами позовного (при одночасному розгляді позовної заяви щодо позбавлення батьківських прав або відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав) або окремого (при одночасному розгляді заяви щодо визнання батьків безвісно відсутніми чи оголошення їх померлими або недієздатними) провадження;
висновок щодо обов’язкової участі органів опіки та піклування у формі надання висновку у справі про встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, і закріплення даного положення на законодавчому рівні.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, можуть бути використані у:
науково-дослідницькій діяльності – для подальших досліджень функціонування інституту опіки та піклування в українській системі права взагалі та питань, пов’язаних із процесуальними особливостями встановлення опіки (піклування) над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, в цивільному процесі, зокрема;
правозастосовній діяльності – при розгляді судами справ про встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
сфері правотворчості – при вдосконаленні механізму правового регулювання опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, за чинним законодавством України;
навчальному процесі – при викладанні нормативних курсів «Цивільне та сімейне право», «Цивільний процес», при підготовці та написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, практикумів із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації дисертаційного дослідження оприлюднені на: Міжнародній конференції, присвяченій пам’яті Ю. С. Червоного «Актуальні проблеми цивільного права та процесу». (м. Одеса, 17 грудня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції «Правове життя сучасної України» (Одеса, 20-21 травня 2011 р.); Міжнародній науковій конференції «Римське право і сучасність» (м. Одеса, 28 травня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика правотворчої та правозастосовної діяльності у контексті сучасних реформаційних процесів» (м. Харків, 29-30 жовтня 2011 р.); Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми цивільного права та процесу», присвяченій пам’яті Ю. С. Червоного (м. Одеса, 16 грудня 2011 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу (м. Одеса, 20-21 квітня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції ім. Ю. С.Червоного «Актуальні проблеми цивільного права та процесу» (м. Одеса, 2013); VIII Міжнародній цивілістичній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Сучасна цивілістика» (м. Одеса, 29-30 березня 2013 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16-17 травня 2013 року); Міжнародній науковій конференції «Римське право і сучасність» (м. Одеса, 24 травня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16-17 травня 2014р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки викладені у 19 друкованих наукових працях, у тому числі 5 наукових статтях, опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОН України, 1 науковій статті, опублікованій у зарубіжному періодичному виданні.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які включають дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (288 найменувань). Загальний обсяг дисертації складає 229 сторінок, із яких основний зміст – 197 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У Висновках викладаються найбільш важливі положення дисертаційного дослідження, формулюються пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
1. Методологічні засади дослідження встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування доцільно розробляти із застосуванням трирівневого підходу до класифікацій методів наукового пізнання: перший рівень загальні принципи пізнання та наукові підходи до праворозуміння, сукупність яких становить парадигму наукового пізнання; другий рівень загальнонаукові методи, що мають міждисциплінарний характер; третій рівень спеціальні методи, безпосередньо спрямовані на отримання конкретних знань. Тільки комплексна, інтегративна методологічна основа надає можливість всебічного аналізу означеної у дисертаційному дослідженні правової проблематики, вирішенню поставлених завдань.
2. За результатами дослідження щодо розуміння правового регулювання встановлення опіки чи піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, як впливу суб’єктів правового регулювання (учасників відносин з установлення опіки чи піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування) на суспільні відносини щодо встановлення опіки і піклування над цією категорією суб’єктів права шляхом установлення правових норм та їх реалізація з метою впорядкування зазначених відносин відповідно до моделей, закладених у цих нормах. Предмет правового регулювання встановлення опіки чи піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, визначено як сукупність однорідних норм права, що врегульовують установлення опіки чи піклування до цієї особливої категорії суб’єктів права. У свою чергу об’єкт правового регулювання встановлення опіки чи піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, є сукупністю суспільних відносин, що виникають у процесі встановлення опіки чи піклування до цієї особливої категорії суб’єктів права.
Механізм правового регулювання встановлення опіки чи піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, розуміється як послідовний ланцюг зміни окремих правових явищ: норма права; поява юридичного факту; виникнення прав та обов’язків, що існують у правовідносинах з установлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування; реалізація цих прав та обов’язків, а за необхідності – і їх захист.
3. Встановлено, що традиційно в науці цивільного права єдиний правовий інститут опіки і піклування поділяють на два відповідних субінститути: опіки і піклування. Додатково аргументовано, що у свою чергу cубінститут опіки можна поділити на окремі види за суб’єктом, щодо якого здійснюється опіка (повнолітня недієздатна особа; малолітня особа, позбавлена батьківського піклування), а подальший поділ установлених видів опіки варто проводити за об’єктами правової охорони на особисту опіку та опіку над майном. Субінститут піклування поділяється за суб’єктом, щодо якого здійснюється піклування (неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування; повнолітня особа, обмежена в дієздатності). Найнижчий щабель класифікації повинен відбуватися за порядком встановлення опіки чи піклування (судовий, адміністративний).
4. Запропоновано авторські дефініції опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, які б максимально повно відображали їх сутність і правову природу: опіка над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, – це складова комплексного інституту опіки і піклування, вид соціального піклування та змішаний вид улаштування малолітніх дітей, які позбавлені батьківського піклування, що передбачає діяльність органів опіки і піклування та суду з її встановлення, а також захист особистих та майнових прав даної категорії дітей опікунами, які виступають їх законними представниками; піклування над дитиною-сиротою та дитиною, позбавленою батьківського піклування, – це складова комплексного інституту опіки і піклування, вид соціального піклування та змішаний вид влаштування неповнолітніх дітей, які позбавлені батьківського піклування, що передбачає діяльність органів опіки і піклування та суду з її встановлення, а також надання піклувальниками дозволу на вчинення підопічним правочинів і вжиття всіх заходів, спрямованих на забезпечення реалізації особистих прав та інтересів підопічного.
5. За результатами аналізу основних доктринальних підходів зроблено висновок, що опіка та піклування відрізняється від інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за певними ознаками. Так, опіка та піклування відрізняється від усиновлення тимчасовістю свого існування, усиновлений вступає в сім’ю на правах дочки чи сина, що відбувається тільки на підставі рішення суду. На відміну від опіки (піклування) підставою виникнення прийомної сім’ї є договір укладений між прийомними батьками та органом який прийняв рішення про створення прийомної сім'ї, також враховується вік прийомних батьків і дітей та виплачується грошове забезпечення, що не передбачено при встановленні опіки (піклування). Патронат на відміну від опіки та піклування створюється шляхом укладення договору між патронатним вихователем та органом опіки та піклування тощо. При створенні дитячого будинку сімейного типу батькам-вихователям може надаватись жилий будинок або багатокімнатна квартира, виплачується грошове забезпечення, що не передбачено при встановленні опіки (піклування).
6. Відповідно до чинного законодавства, існує як адміністративний, так і судовий порядок встановлення опіки і піклування над дітьми. Встановлення опіки (піклування) над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, у відомчому порядку відбувається шляхом надання заявникові адміністративної послуги службою у справах дітей відповідної державної адміністрації. Орган опіки і піклування контролює діяльність опікунів (піклувальників) щодо умов утримання, виховання, навчання дитини, здійснюючи такий контроль у різні способи, зокрема перевіркою умов життя дитини, її виховання і навчання, перевіркою звітів опікунів (піклувальників) щодо діяльності за певний термін, співбесідами із сусідами опікунів (піклувальників), учителями тощо. Підставою для оцінки діяльності опікуна (піклувальника) є акт, який складається після кожної планової перевірки.
7. Аргументовано, якщо, відповідно до законодавства, суд також бере участь у влаштуванні та захисті особи, реалізації правовідносин щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, то функціонування інституту опіки і піклування характеризується можливістю участі суб’єктів і в цивільних процесуальних правовідносинах. Об’єктами судового захисту у справах щодо встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, є як законні інтереси, так і неоспорювані суб’єктивні права дітей.
8. Встановлено, що справи про встановлення опіки чи піклування над дітьми, позбавленими батьківського піклування, належать до цивільної юрисдикції та можуть розглядатися в позасудовому (адміністративному) і в судовому порядку. З урахуванням аналізу нормативних положень та основних теоретичних напрацювань, визначено, що судовий порядок встановлення опіки чи піклування над дітьми, позбавленими батьківського піклування, відбувається лише за умови розгляду пов’язаної справи.
9. Додатково аргументовано, що дана категорія справ у судовому порядку може розглядатись у позовному (при одночасному розгляді позовної заяви щодо позбавлення батьківських прав або відібрання в батьків дитини без позбавлення батьківських прав) і в окремому (при одночасному розгляді заяви щодо визнання батьків безвісно відсутніми чи оголошення їх померлими або недієздатними) провадженні в залежності від категорії справи, з якою об’єднується дана вимога.
10. При аналізі питання щодо підсудності справ про встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, встановлено та аргументовано, що розгляд даної категорії справ підпадає під правила підсудності пов’язаних справ.
11. Враховуючи той факт, що в судовому порядку опіка (піклування) над дитиною, позбавленою батьківського піклування, встановлюється до того, як їй буде надано офіційний статус дитини, позбавленої батьківського піклування, доведено доцільність надання суду повноваження зобов’язати відповідний орган опіки і піклування надати дитині статус дитини, позбавленої батьківського піклування, з подальшою передачею цієї інформації відповідній службі у справах дітей задля занесення цих даних до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, якщо при встановленні опіки (піклування) над дитиною судом при об’єднанні декількох позовних вимог буде встановлено, що дитина потребує визнання її дитиною, позбавленою батьківського піклування, та надання їй такого статусу з метою економії часу та якнайшвидшого та повного вирішення справи.
12. Зважаючи на суперечливість наукових підходів щодо питання визначення позивача у справах про встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, доведено, що позивачем (заявником) у справах про встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, є сам неповнолітній як суб’єкт спірних матеріальних правовідносин, а особи, які на законних підставах пред’являють позов (заяву) до суду, будуть представляти інтереси неповнолітнього. Запропоновано до кола осіб, які наділені правом звернення до суду з позовом про встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, віднести особу, у сім’ї якої проживає дитина, родичів дитини, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому перебуває дитина, орган опіки і піклування, прокурора, Уповноваженого Президента України з прав дитини.
13. Проаналізувавши судову практику, встановлено, що складність у вирішенні справ про встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, полягає в об’єднанні позовних вимог, необхідності обов’язкового залучення органів опіки і піклування для надання висновків у справі в частині пов’язаних позовних вимог та подання про призначення опікуна (піклувальника), визначенні кола доказів, а в деяких випадках призначенні проведення судової експертизи, вирішенні питання про забезпечення позову тощо, що дає підстави стверджувати про доцільність проведення попереднього судового засідання у справах про встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування.
14. Встановлено, що процесуальний порядок розгляду справ про встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства відповідно до положень Глави 4 Розділу III ЦПК України з урахуванням особливостей, оскільки такі справи розглядаються як у позовному, так і в окремому провадженні.
15. Ґрунтуючись на теоретичних узагальненнях та висновках, розроблено пропозиції щодо вдосконалення положень цивільного, сімейного та цивільного процесуального законодавства України, які стосуються встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування:
Цивільний кодекс України:
ч. 3 ст. 60 ЦК України викласти в такій редакції: «Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді цивільної справи буде встановлено, що така особа потребує визнання її дитиною, позбавленою батьківського піклування, та надання їй відповідного статусу. Суд за поданням органу опіки і піклування призначає опікуна над дитиною та приймає рішення про набуття дитиною статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. Рішення суду набирає законної сили лише після занесення даних про надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, про що буде у зворотному порядку сповіщено суд»;
ч. 4 ст. 60 ЦК України викласти в такій редакції: «Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді цивільної справи буде встановлено, що така особа потребує визнання її дитиною, позбавленою батьківського піклування, та надання їй відповідного статусу. Суд призначає піклувальника за поданням органу опіки і піклування та приймає рішення про набуття дитиною статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. Рішення суду набирає законної сили лише після занесення даних про надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, про що буде у зворотному порядку сповіщено суд»;
ст. 62 ЦК України викласти в такій редакції: «Опіка або піклування над дітьми, позбавленими батьківського піклування, в адміністративному (відомчому) порядку встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника, а в судовому порядку – за місцем розгляду первісного позову»;
Цивільний процесуальний кодекс України:
ч. 3 ст. 113 ЦПК України викласти в такій редакції: «Справи, що пов’язані між собою та вирішення яких залежить одна від однієї, але які мають різні підстави позову (заяви), необхідно розглядати за місцем розгляду первісного позову»;
ч. 1 ст. 223 ЦПК викласти в такій редакції: «Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду у справах про встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, набирає законної сили після занесення даних про надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом»;
Сімейний кодекс України:
ч. 4 ст. 19 СК України викласти в такій редакції: «При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її в себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, встановлення опіки (піклування) над дитиною, позбавленою батьківського піклування, обов’язковою є участь органу опіки і піклування»;
доповнити окремою статтею 2431 та викласти в такій редакції: «Право на звернення до суду з позовом про встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, повинна мати особа, у сім’ї якої проживає дитина, родичі дитини, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, Уповноважений Президента України з прав дитини»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Черновалюк Ю. Ю. Удосконалення форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування /Ю. Ю. Черновалюк //Університет. наук. зап. – 2011. – № 2. – С. 126-129.
2. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как наука. Религия в пределах только разума. Логика: пособие к лекциям ; трактаты /И. Кант. – СПб.: Наука, 1996. – 552 с.
3. Комаров В. В. Цивільне процесуальне право: проблеми методології науки, диференціації та уніфікації судових процедур /В. В. Комаров //Цивільне судочинство. Судова практика у цивільних справах. – 2012. – № 1. – С. 16-37.
4. Комаров В. В. Проблемы науки гражданского процессуального права /В. В. Комаров, В. А. Бигун, В. В. Баранкова [и др.] ; Акад. правовых наук Украины, Нац. юрид. акад. Украины им. Я. Мудрого. – Х.: Право, 2002. – 440 c.
5. Мухаев Р. Т. Теория государства и права: учеб. [для вузов] /Р. Т. Мухаев. – М.: ПРИОР, 2001. – 464 с.
6. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. /П. М. Рабінович. – 5-е вид., зі змін. – К.: Атіка, 2001. – 176 с.
7. Скакун О. Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): учебник /О. Ф. Скакун. – X.: Эспада, 2007. – 840 с.
8. Блауберг И. В. Проблема целостности и системный подход /И. В. Блауберг. – М.: Эдиториал УРСС, 1997. – 448 с.
9. Мозоль Н. І. Сучасні концепції праворозуміння: поняття, характеристика та особливості /Наталія Іванівна Мозоль //Наук. вісник Нац. акад. внутр. справ. – 2013. – № 1. – С. 36-41.
10. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права: підручник /М. С. Кельман, О. Г. Мурашин, Н. М. Хома. – 3-є вид. – Л.: Новий світ-2000, 2007. – 584 с.
11. Завальнюк В. Правові традиції та антропоцентричне розуміння правової реальності /В. Завальнюк //Юрид. вісник. – 2014. – № 3. – С. 12 19.
12. Дудченко В. В. Герменевтика права: розвиток юриспруденції: навч. посіб. /В. В. Дудченко, М. Р. Аракелян, В. В. Завальнюк ; НУ «ОЮА». – О.: Фенікс, 2014. – 184 с.
13. Корунчак Л. А. Проблема використання синергетичного підходу при дослідженні правових явищ /Л. А. Корунчак //Часопис Київ. ун-ту права: Укр. наук.-теорет. часопис. – 2011. – № 3. – С. 58-62.
14. Цивільний процес України: підручник /за заг. ред. Р. М. Мінченко ; передмова С. В. Ківалова ; кол. авт.: С. В. Ківалов, Р. М. Мінченко, С. О. Погрібний [та ін.]. – Херсон: Олді-Плюс, 2014. – 720 с.
15. Борисова Е. А. Некоторые теоретико-практические проблемы реформы в области судебной защиты гражданских прав /Е. А. Борисова //Вестник МГУ. Серия 11, Право. – 2009. – № 1. – С. 3-18.
16. Тацій В. Я. Методологічні проблеми правової науки на етапі формування пра¬вової, демократичної, соціальної держави /В. Я. Тацій //Методологічні проблеми правової науки: матеріали міжнар. наук. конф., 13–14 грудня 2002 p., м. Харків. – X., 2003. – С. 3-13.
17. Рабінович П. М. Методології вітчизняної юриспруденції: сучасні проблеми перетворення //Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. /відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій [та ін.]. – К.: Ін Юре, 2003. – Т. І: Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – С. 353.
18. Халфина Р. О. Диалектические противоречия и право /Р. О. Халфина //Сов. гос. и право. – 1988. – № 1. – С. 30-37.
19. Каган М. С. Избр. тр.: в 7 т.: работы по общим проблемам философии, культурологии, эстетики и теории отдельных искусств, истории культуры и искусства, худож. критике /Моисей Самойлович Каган. – СПб.: Петрополис, 2006. – Т. 1: Проблемы методологии. – 299 с.
20. Паскар А. Л. Цивільний процес як система цивільних процесуальних правовідносин /А. Л. Паскар //Ерліхівський зб. – Чернівці: Рута, 2005. – Вип. 4-5. – С. 80-83.
21. Покровский И. А. Римское право /И. А. Покровский ; вступ. ст., пер. с лат., науч. ред. и коммент. А. Д. Рудокваса. – СПб.: Летний Сад: Нева, 1999. – 560 с.
22. Ковальченко И. Д. Методы исторического исследования /И. Д. Ковальченко. – М.: Наука, 2003. – 486 с.
23. Михеева Л. Ю. Опека и попечительство: Теория и практика /под ред. Р. П. Мананковой. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 296 с.
24. Прутян Д. С. Опіка за римським приватним правом та сучасним цивільним законодавством України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 /Д. С. Прутян ; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2007. – 20 с.
25. Победоносцев К. П. Курс гражданского права [Електронний ресурс] /К. П. Победоносцев. – М.: Статут, 2003. – Ч. 2: Права семейственные, наследственные и завещательные. – 639 с. – (Классика российской цивилистики). – Режим доступу: http://testpravo.ru/?pagem=kj
26. Римское частное право: учебник /И. С. Перетерский, В. А. Краснокутский, И. Б. Новицкий [и др.] ; под ред. И. Б. Новицкого, И. С. Перетерского. – М.: Юриспруденция, 2001. – 442 с.
27. Хвостов В. М. Система римского права. Семейное право. Наследственное право [Електронний ресурс]: конспект лекций /В. М. Хвостов. – М.: Типография Вильде, 1909. – Режим доступу: http://www.studfiles.ru/preview/429023/page:3/
28. Морозова С. Є. Етапи розвитку законодавства у сфері регулювання опіки та піклування /С. Є. Морозова //Держава і право. Юридичні і політичні науки: зб. наук. пр. – К., 2007. – Вип. 38. – С. 399-408.
29. Рудий Н. Я. Інститут опіки і піклування в Україні: історико-правове дослідження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 /Назар Ярославович Рудий ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л., 2011. – 21 с.
30. Загоровский А. И. Об опеке над несовершеннолетними /А. И. Загоровский //Рус. мысль. – 1902. – Кн. 4. – С. 44-85.
31. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права [Електронний ресурс] /Г. Ф. Шершеневич. – М.: Изд. Бр. Башмаковых, 1911. – 858 с. – Режим доступу: http://testpravo.ru/?pagem=kj
32. Пахман С. В. Обычное гражданское право в России. Юридические очерки [Електронний ресурс]: в 2 т. /С. В. Пахман. – СПб.: Типогр. II отделения собственной Е. И. В. Канцелярии, 1877–1879. – Т II: Гл. седьмая: Опека. – Режим доступу: http://adhdportal. com/book_ 1217_ chapter_10_Glava_sedmaja_Opeka.html
33. Малишев О. О. Секуляризація інституту опіки в історії вітчизняного права /О. О. Малишев //Правова держава: щоріч. наук. пр. – 2010. – Вип. 21. – С. 553-560.
34. Музиченко П. П. Культура Українського опікунського права у законодавстві Великого князівства Литовського /П. П. Музиченко //Наук. пр. Одес. нац. юрид. акад.: зб. наук. пр. – О., 2007. – Т. ІV. – С. 223-230.
35. Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. /за ред. С. В. Ківалова, П. П. Музиченка, А. І. Панькова. – О.: Юрид. літ., 2002. – Т. 1: Статут Великого князівства Литовського 1529 року. – 464 с.
36. Крестовська Н. М. Ювенальне право України: історико-теоретичне дослідження: монографія /Н. М. Крестовська. – О.: Фенікс, 2008. – 332 c.
37. Поперечна Н. В. Oпікунське право в статуті Великого князівства Литовського 1529 року /Н. В. Поперечна //Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – О., 2009. – Вип. 49. – С. 217-221.
38. Гавловська А. В. Інститут опіки і піклування в Українському праві за статутами Великого князівства Литовського: історико-правові аспекти //Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – О., 2005. – Вип. 24. – С. 264-268.
39. Пичета В. И. К истории опекунского права в Литовском статуте 1520 года /В. И. Пичета //Белоруссия и Литва XV–XVI вв. – М., 1961. – С. 456-472.
40. Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. /за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. – О.: Юрид. літ., 2004. – Т. 3: Статут Великого князівства Литовського 1588 року. – 568 с.
41. Гавловська А. Інститут опіки і піклування на українських землях, в складі Російської імперії (1783–1917 рр.): історико-правові аспекти /А. Гавловська //Вісник Львів. ун-ту. Серія: Юридична. – Л., 2006. – Вип. 43. – С. 43-49.
42. Алещенко І. О. Становлення інституту опіки і піклування над неповнолітніми дітьми в Україні (кінець XVIII – XIX ст., за матеріалами сирітських судів та дворянських опік Сумщини) /І. О. Алещенко //Держава і право. Юридичні і політичні науки. – К., 2008. – Вип. 42. – С. 152-157.
43. О порядке наследования в движимых и недвижимых имуществах //Российское законодательство X–XX вв.: в 9 т. – М.: Юрид. лит., 1986. – Т. 4: Законодательство периода становления абсолютизма /отв. ред. А. Г. Маньков ; под. общ. ред. О. И. Чистякова. – С. 290-313.
44. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права [Електронний ресурс] /М. Ф. Владимирский-Буданов. – М.: Издат. дом «Территория будущего», 2005. – 800 с. – Режим доступу: http://www.prognosis.ru/lib/Vl_B.pdf
45. Шимановский М. В. Первая часть десятого тома с ее историческими основаниями /М. В. Шимановский. – Казань, 1870. – Вып. 1, кн. 1: О правах и обязанностях семейственных. – С. 433-434.
46. Устав гражданского судопроизводства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://civil.consultant.ru/reprint/books/115/2.html
47. Городовое положение от 16 июня 1870 г. (№ 48498) //Полное собр. законов Российской империи. Собрание второе. Отделение первое. Т. XLV. 1870. – СПб., 1874. – 896 с.
48. Об изменениии примечания 5 к ст. 4560 Общ. Губ. Учрежд. (Свода Зак. Т. 2, част. 1, по Прод. 1871 г.): Указ № 52791 //Полное собр. законов Российской империи. Собрание второе. Отделение второе. Т. XLVIII. 1873. – СПб., 1876. – С. 502-503.
49. Свод Законов Гражданских [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://civil.consultant.ru/reprint/books/211/
50. Свод Законов Гражданских. Т. X, кн. 1: О правах и обязанностях семейственных. Разд. 2: Об установлении опеки и попечительства. – Ст. 254 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://civil.consultant.ru/reprint/books /211/26.html;
51. Свод Законов Гражданских. Т. X, кн. 1: О правах и обязанностях семейственных. Гл. 2: Об опеке над безумными, сумасшедшими, глухонемыми и немыми. – Ст. 381 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://civil.consultant.ru/reprint/books/211/35.html
52. Свод Законов Гражданских. Т. X, кн. 1: О правах и обязанностях семейственных. Разд. 3: Об опеке и попечительстве в порядке семейственном. – Ст.ст. 286, 287 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://civil.consultant. ru/reprint/books/211/26.html
53. Дністрянський С. Опіки і карателі /С. Дністрянський. – Б.м., б.р. – 104 с.
54. Стасюк Г. Охорона дітей, позбавлених батьківського піклування, в історичному розвитку /Г. Стасюк //Право України. – 2005. – № 2. – С. 108 111.
55. Декрет об уничтожении сословий и гражданских чинов //Декреты Cоветской власти. – М.: Госиздат полит. лит., 1957. – Т. I. – С. 72.
56. Кодекси про акти громадянського стану, про шлюбно-сімейне та опікунське право РРФСР від 22 жовтня 1918 р. //СУ РРФСР. – 1918. – № 76 77. – Ст. 818.
57. Пігач Я. М. Становлення сімейного законодавства Української СРР 1917–1926 рр.: дис. канд. … юрид. наук: 12.00.01 /Я. М. Пігач ; Львів. держ. ун-т ім. І. Франка. – Л., 1994. – 156 с.
58. Історія держави і права України: підручник: у 2 т. /О. Д. Святоцький, В. Д. Гончаренко, М. М. Страхов [та ін.]. – К.: Ін Юре, 2003. – Т. І. – 653 с.
59. Матвеев П. К. История семейно-брачного законодательства Украинской ССР /П. К. Матвеев. – К.: Изд-во Киев. гос. ун-та, 1960. – 64 с.
60. Рудий Н. Я. Становлення інституту опіки в радянській державі /Н. Я. Рудий //Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи: матеріали 2-ї звіт. наук. конф., 29 лютого 2008 р., м. Львів. – Л., 2008. – С. 104-106.
61. Про вилучення опіки з відання Народного комісаріату соціального забезпечення: Декрет РНК РРФСР від 29 листопада 1920 р. //СУ РРФСР. – 1920. № 93. – Ст. 506.
62. Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УСРР від 31 травня 1926 р. //СУ УСРР. – 1926. – № 67-69. – Ст. 440.
63. Кодекс про шлюб та сім’ю України: Закон України від 20.06.1969 р. № 2006-VII //Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1969. – № 26. – Ст. 204. – (Утратив чинність на підставі Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III).
64. Ромовська З. Українське сімейне право. Академічний курс: підручник /Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.
65. «Правила опіки і піклування в Українській РСР» від 15.07.1971 р. [Електронний ресурс]: Мінюст України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-71 – (Утратили чинність на підставі Наказу Мінюсту від 26.05.1999 р. № 25/5/165/130/87).
66. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
67. Сімейний кодекс України: Закон України від 10.01.2002 р. № 2947 III //Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Cт. 135.
68. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435 IV //Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
69. Мацегорін О. І. Опіка і піклування як складова захисту цивільних прав /О. І. Мацегорін //Часопис Київ. ун-ту права. – 2009. – № 1. – С. 143 149.
70. Судовий захист якнайкращих інтересів дитини та її права на виховання у сім’ї: результати громадського моніторингу судів /уклад.: М. Ясеновська, Г. Христова, Е. Полянський [та ін.]. – Х.: Колорит, 2007. – 140 с.
71. Питання Уповноваженого Президента України з прав дитини: Указ Президента України від 11.08.2011 р. № 811/2011 //Офіц. вісник України. – 2011. – № 63. – Ст. 2494.
72. Ковалко Н. М. Щодо правового статусу Уповноваженого Президента України з прав дитини /Н. М. Ковалко //Часопис Київ. ун-ту права. – 2013. – № 2. – С. 94-96.
73. Керівні принципи щодо альтернативного догляду за дітьми [Електронний ресурс]: Резолюція, прийнята Генеральною Асамблеєю на основі доповіді Третього комітету (А/64/434)]. – Режим доступу: http://www.unicef.org/ukraine/ukr/100426-UNGuidelines-Ukrainian_nonofficial.pdf
74. Зілковська Л. М. Правове регулювання влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування /Л. М. Зілковська //Університет. наук. зап.: часопис Хмельницьк. ун-ту упр. та права. – 2007. – № 4(24). – С. 127-129.
75. Крижанівський А. Ф. Сучасний правопорядок: контури теорії /А. Ф. Крижанівський //Актуальні проблеми теорії держави і права: зб. наук. пр. – О., 2011. – Вип. 57. – С. 251-258.
76. Попова А. О. Міжнародні стандарти захисту дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування /А. О. Попова //Міжнародні читання, присв. пам’яті проф. Імператор. Новорос. ун-ту П. Є. Казанського: матеріали міжнар. конф., 22–23 жовтня 2010 р., м. Одеса. – О., 2010. – С. 124 126.
77. Рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 21.05.2010 р. у справі № 2о-52/2010 р. [Електронний ресурс] //Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/9864404.
78. Конвенція про права дитини: Конвенція ООН від 20.11.1989 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/childcon.shtml.
79. Декларація прав дитини [Електронний ресурс]: Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 р. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show /995_384
80. Європейська конвенція про здійснення прав дітей: Конвенція Ради Європи від 25.01.1996 р. //Офіц. вісник України. – 2007. – № 91. – Ст. 3355.
81. Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_327
82. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18.03.2004 р. № 1618-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 41, 42. – Ст. 492.
83. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 р. № 8073-X //Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Cт. 1122.
84. Житловий Кодекс Української РСР: Закон України від 30.06.1983 р. № 5464-X //Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – № 28. – Cт. 573.
85. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 р. № 2402-III //Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
86. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13.01.2005 р. № 2342-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Cт. 147.
87. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-XII //Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Cт. 383.
88. Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року: Закон України від 05.03.2009 р. № 1065-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 29. – Cт. 395.
89. Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей: Указ Президента України від 11.07.2005 р. № 1086/2005 //Офіц. вісник України. – 2005. – № 28. – Cт. 1618.
90. Про додаткові заходи із забезпечення гарантій реалізації прав та законних інтересів дітей: Указ Президента України від 01.06.2013 р. № 312/2013 //Офіц. вісник України. – 2013. – № 16. – Cт. 505.
91. Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 //Офіц. вісник України. – 2008. – № 76. – Ст. 2561.
92. Про затвердження Правил опіки та піклування: Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 р. № 34/166/131/88 //Офіц. вісник України. – 1999. – № 26. – Ст. 115.
93. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
94. Поняття, правова суть та мета встановлення опіки та піклування //Довідник нотаріуса. – 2009. – № 3. – С. 103.
95. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 21.11.1992 р. № 2811-XII //Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 5. – Cт. 21.
96. Д’ячкова Н. А. Опіка як спосіб охорони майнових прав фізичних осіб: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 /Н. А. Д’ячкова ; НДІ приват. права і підприємництва АПрНУ. – К., 2006. – 21 с.
97. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. /П. М. Рабінович. – 9-е вид., зі змін. – Л.: Край, 2007. – 192 с.
98. Магдесян Г. А. Теоретические аспекты гражданско-правового регулирования опеки и попечительства в Российской Федерации: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 /Г. А. Магдесян ; Рос. гос. соц. ун-т. – М., 2009. – 29 с.
99. Чорна Ж. Л. Окремі питання встановлення опіки над фізичними особами /Ж. Л. Чорна //Університет. наук. зап. – 2011. – № 2. – С. 120-125.
100. Сімейне право України: підруч. [для студ. юрид. вузів і фак.] /Т. О. Ариванюк, І. А. Бірюков ; за ред. В. С. Гопанчука. – К.: Істина, 2002. – 304 с.
101. Про внесення змін до Цивільного кодексу України: Закон України від 03.03.2005 р. № 2450-ІV //Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 13. – Ст. 234.
102. Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.08.2012 р. Провадження № 2/0519/3574/2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25638831
103. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України: пер. з рос. /С. В. Ківалов, Ю. С. Червоний, Г. С. Волосатий [та ін.] ; за ред. Ю. С. Червоного. – К. ; О.: Юрінком Інтер, 2008. – 504 с.
104. Демиденко Е. Є. Особисті немайнові права дитини – від зачаття до повноліття в рамках застосування нового Сімейного кодексу України /К. Є. Демиденко //Наукові засади та практика застосування нового Сімейного кодексу України: матеріали круглого столу, 25 травня 2006 р., м. Київ. – X.: Ксилон, 2007. – С. 148-155.
105. Тріпульський Г. Я. Процесуальні особливості розгляду спорів, які зв’язані з виникненням, здійсненням та зміною особистих немайнових правовідносин між батьками та дітьми: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 /Григорій Яковлевич Тріпульський. – О., 2007. – 227 с.
106. Практика розгляду судами справ, пов’язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми /Верховний Суд ; узагальнення судової практики від 11.12.2008 р. //Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 9.
107. Д’ячкова Н. О. Деякі проблеми правового регулювання опіки та піклування над неповнолітніми /Н. О. Д’ячкова //Держава і право. Юридичні і політичні науки. – К., 2001. – Вип. 12. – С. 305-308.
108. Хадырева Е. А. Правовые вопросы определения и назначения опекунов или попечителей на случай смерти единственного родителя несовершеннолетнего гражданина /Е. А. Хадырева //Семейное и жилищное право. – 2009. – № 5. – С. 17-19.
109. Фетисова О. В. К вопросу о назначении опекуна (попечителя) по заявлению единственного родителя /О. В. Фетисова //Совр. право. – 2010. – № 7. – С. 64-68.
110. Яніцька І. А. Законодавче регулювання прав та обов’язків опікунів (піклувальників) /І. А. Яніцька //Прикарпат. юрид. вісник: зб. наук. пр. – Івано-Франківськ, 2012. – Вип. 2. – С. 95-101.
111. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. /за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – 2 е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т. 1. – 832 с.
112. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
113. Морозова С. Є. Правове регулювання опіки та піклування за цивільним законодавством України: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 /С. Є. Морозова ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2011. – 20 с.
114. Оніщенко Н. Права дитини: піклування сім’ї, стурбованість суспільства, допомога держави, увага науковців /Н. Оніщенко, С. Сунєгін //Віче. – 2013. – № 17. – С. 22-24.
115. Яницкая И. А. Правовая природа института опеки /И. А. Яницкая //Legea si viata. – 2014. – № 3/3. – С. 242-244.
116. Урумова Т. О. Опека и попечительство над несовершеннолетними детьми: актуальные проблемы правового регулирования: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 /Татьяна Олеговна Урумова ; Акад. нар. хоз-ва при Правительстве РФ. – М., 2009. – 145 с.
117. Цивільне право в Україні: курс лекцій: у 6 т. /Р. Б. Шишка (кер. авт. кол.), О. Л. Зайцев, Є. О. Мічурін [та ін.] ; за ред. Р. Б. Шишки, В. А. Кройтора. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – Т. 1. – 417 с.
118. Надежин Г. Н. Доктринальное толкование норм права: автореф. дис. … канд. юрид наук: 12.00.01 /Г. Н. Надежин ; Нижегород. акад. МВД России. – Н. Новгород, 2005. – 26 с.
119. Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические пробле