СПАДКОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ В НОТАРІАЛЬНІЙ І СУДОВІЙ ПРАКТИЦІ

Краткое описание

ЗМІСТ
Перелік умовних позначень 4
Вступ 5
Розділ 1 Теоретичні основи спадкового права 12
Підрозділ 1.1. Основні поняття спадкового права 12
Підрозділ 1.2. Основні принципи спадкових право-відносин та їх аналіз
29
Підрозділ 1.3. Види спадкування 36
Висновки до розділу 1. 73
Розділ 2 Спадкові правовідносини 76
Підрозділ 2.1. Характеристика спадкового правовід-ношення
76
Підрозділ 2.2. Інтереси спадкодавця у спадкових правовідносинах
90
Підрозділ 2.3. Правовий статус спадкоємців 95
Підрозділ 2.4. Охорона прав та інтересів відказооде-ржувачів у спадкових правовідносинах
105
Підрозділ 2.5. Виконавець заповіту як суб’єкт спад-кових правовідносин
111
Підрозділ 2.6. Кредитори у спадкових правовідносинах
121
Висновки до розділу 2. 124
Розділ 3 Реалізація спадкових прав у нотаріальному процесі 127
Підрозділ 3.1. Посвідчення заповіту 127
Підрозділ 3.2 Вжиття заходів до охорони спадкового майна
149
Підрозділ 3.3 Повідомлення спадкоємців про відк-риття спадщини – це безумовний обов’язок нотаріуса

162
Висновки до розділу 3 169
Розділ 4 Цивільні процесуальні аспекти розгляду спадкових правовідносин
171
Підрозділ 4.1 Сучасний цивільний процес щодо ви-рішення спадкових справ
171
Підрозділ 4.2 Тенденції розвитку цивільного процесу при прийнятті нового законодавства щодо спадкового права

185
Висновки до розділу 4 193
Висновки до дисертації 195
Список використаних джерел 197
Додатки:
А. Відповідь на Лист Голови робочої групи Кабінету Міністрів України з розробки проекту нового Цивільного процесуального кодексу України
Б. Схеми можливого підпризначення спадкодавців
В. Алгоритм видачі свідоцтва про право на спадщину

213

214
217

ВСТУП

Актуальність теми. З прийняттям Конституції України [1] відбулась переорієнтація суспільних відносин на охорону і захист прав громадян, побудову демократичної, правової держави, що зумовлює необхідність дослідження та аналізу на науковому рівні сучасного стану забезпечення прав суб’єктів спадкових правовідносин. Тому у роботі комплексно досліджуються теорія, практика і чинне законодавство на предмет узгодження регламентації прав суб΄єктів спадкових правовідносин і процедури їх реалізації, охорони і захисту як у нотаріальному, так і у цивільному процесі. Дотепер такі питання вченими комплексно не досліджувалися.
Актуальність теми зумовлена також суттєвими змінами, які мають місце у новому ЦК [11], та які повинні знайти відображення у Законі України “Про нотаріат” [16] та ЦПК [12].
Охорона і захист прав всіх суб΄єктів спадкових правовідносин зумовлює необхідність їх визначення і конкретизації з метою забезпечення і гарантування їх реалізації. Важливим є також питання охорони інтересів спад¬ко¬да¬в¬ця, ви¬ко¬нання йо¬го волі, як¬що во¬на бу¬ла заяв¬ле¬на у за¬повіті, оскільки останнім часом цьому питанню приділяється незначна увага.
Проблемам спадкового права приділено істотну увагу у працях таких вчених як М.Ю. Барщевського, М.І. Бондарева, Н.С. Глусь, М.В. Гордона, С.А. Джапаридзе, О.В. Дзери, В.К. Дронікова, Ю.О. Заіки, Т.П. Коваленко, П.С. Никитюка, А.А. Рубанова, В.І. Серебровського, Ю.К. Толстого, Е.Б. Ейдинової, Я.М. Шевченко. Але спеціального системного дослідження цієї теми до цього часу в Україні не проводилось, оскільки більшість дисертаційних досліджень присвячувались лише матеріальним аспектам спадкового права.
Отже, обрання теми дисертаційного дослідження зумовлено також та-кими аспектами: відсутністю наукових та зокрема дисертаційних досліджень обраної теми; необхідністю внесення змін у регламентацію спадкових правовідносин відповідно до розвитку суспільних відносин в Україні; наявністю в окремих законодавчих нормах, що регламентують спадкові правовідносини, деяких прогалин та неоднозначностей в їх формулюванні, які на практиці призводять до спірних ситуацій та порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб та інтересів держави; наявністю у теорії спадкового права різних позицій теоретиків щодо окремих положень та правових ситуацій; недосконалістю нотаріальної процедури щодо охорони спадкових прав громадян при їх реалізації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційого дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України „Роль і значення цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових відносин в сучасній Україні (номер державної реєстрації RK 0101U001005).
Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослі-дження є узгодження основних положень спадкового права з процедурою охорони прав та інтересів суб’єктів спадкових правовідносин у нотаріальному та цивільному процесах, усунення прогалин у законодавстві, що регулює спадкові правовідносини, та його оптимізація. Правовий аналіз найбільш поширених підстав звернення до цивільного судочинства зумовлений наступним збільшенням гарантій охорони прав спадкоємців, кредиторів та інтересів спадкодавця. Для досягнення зазначеної мети у дисертаційному дослідженні зосереджено увагу на вирішенні наступних основних завдань:
- проаналізувати всі наявні сучасні теорії та концептуальні підходи до розуміння спадкових правовідносин з метою об’єктивного їх врегулювання і вдосконалення;
- надати спадковим правовідносинам чіткості, послідовності і однозначності у сприйнятті, регламентації і при застосуванні в юридичній практиці;
- на підставі узагальнення та аналізу нотаріальної і судової практики встановити недоліки нотаріальної та судової процедури охорони і захисту прав спадкоємців;
- розробити загальну концепцію та конкретні шляхи вдосконалення нотаріального і цивільного процесу щодо охорони прав суб’єктів спадкових правовідносин;
- виявити причини, що призводять до порушення прав громадян і юридичних осіб та необхідності їх звернення до цивільного судочинства за врегулюванням спорів, які виникають із спадкових правовідносин;
- на підставі узагальнення теорії та практики реалізації спадкових правовідносин виробити рекомендації по вдосконаленню відповідних інститутів цивільного права, нотаріального і цивільного процесів.
Об'єктом дисертаційного дослідження є комплекс спадкових право-відносин, які виникають у процесі правомірної реалізації спадкових прав у нотаріальному процесі, а також у зв'язку з правопорушеннями, що розглядаються у цивільному процесі.
Предметом дисертаційного дослідження є спадкові правовідносини у нотаріальній та судовій практиці, проблеми їх реалізації та вплив на нотаріальний і цивільний процес, а також гарантування охорони та захисту порушених чи оспорюваних спадкових прав і охоронюваних законом інтересів спадкоємців та інших заінтересованих осіб.
Методи дослідження, які були використані при дослідженні обраної теми. В основу дослідження покладено системно-структурний метод, що базується на одночасному аналізі положень трьох найближчих правових дисциплін: цивільне право, нотаріальний та цивільний процеси. Функціональний метод використовувався для більш глибокого дослідження ролі і функцій нотаріату та суду у врегулюванні спадкових правовідносин. Метод моделювання був використаний при формуванні процедур: розгляду справ про визнання спадщини відумерлою, посвідчення заповіту тощо. Порівняльний метод дозволив виробити пропозиції по вдосконаленню спадкового законодавства України з урахуванням досвіду зарубіжних країн. За допомогою аналізу і синтезу була сприйнята багатогранність спадкових правовідносин, були зроблені пропозиції по вдосконаленню окремих норм законодавства тощо.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в Україні на дисертаційному рівні проводиться системне наукове дослідження проблем реалізації спадкових прав у нотаріальному процесі та захисту їх у суді в умовах розвитку в Україні інституту приватної власності і реформування законодавства у досліджуваних сферах.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях та висновках, які вперше виносяться на захист:
1. З метою наступного розвитку спадкового права, нотаріального та цивільного процесів, теорії, законодавства та юридичної практики удосконалено наступні дефініції: спадщина – це сукупність майнових та деяких особистих немайнових прав спадкодавця та його обов’язків, останні з яких не можуть перевищувати розміру прав спадкодавця; спадкодавець – фізична особа, після смерті якої залишилась спадщина; заповіт - одностороннє волевиявлення фізичної особи щодо передачі її майна на користь певних осіб та виконання спадкоємцями встановлених заповідачем обов’язків після його смерті, посвідчене у встановленому законом порядку.
2. Конкретизивано поняття „спадкоємець” та виділені наступні ви-ди спадкоємців: формальним спадкоємцем є особа, зазначена у заповіті до смерті заповідача; потенційним спадкоємцем вважається особа, яка має право спадкувати за законом або за заповітом, але ще не реалізувала його; фактичним спадкоємцем буде особа, яка вступила в управління або володіння спадковим майном чи звернулась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, але не отримала свідоцтва про право на спадщину. При цьому, дисертантом сформульовані права та обов΄язки спадкоємців, властиві кожному виду.
3. Сформульований принцип охорони і захисту інтересів спадкодавця, який не здатний особисто це здійснити, але з інтересами і волевиявленням якого необхідно рахуватись через те, що саме стосовно належного йому майна виникають спадкові правовідносини. Цей принцип у роботі відтворюється в наступних висновках: при посвідченні заповіту нотаріус повинен встановлювати у заповідача осіб, що перебувають у нього на утриманні; доцільно ввести новий статус особи, яка буде контролювати виконання волевиявлення спадкодавця – душерозпорядника; враховувати умови заповідального відказу навіть при визнанні спадщини відумерлою тощо.
4. Обґрунтована доцільність класифікації заповітів за наступними критеріями: за способом розподілу майна; за характером розпорядження заповідача стосовно набуття права спадкування.
5. Зроблено висновок, що за способом розподілу майна можна виділити такі види заповітів: простий; пропорційний; натуральний; частковий.
6. Конкретизовано право на обов΄язкову частку у спадщині і визначено, що її розмір має встановлюватися без урахування недостойних спадкоємців та незалежно від волевиявлення спадкоємців за законом стосовно прийняття спадщини або відмови від неї і безпосередньо перед видачею свідоцтва про право на спадщину. Запропоновано, позбавити права на обов’язкову частку матеріально забезпечених осіб і вироблено для цього відповідні критерії.
7. Визначено, що при посвідченні заповіту нотаріусом повинні пропонуватися власнику різні види заповітів, варіанти підпризначення спадкоємців, а також різні способи розпорядження власністю на випадок смерті.
8. Доведено, що процедура вжиття заходів до охорони спадкового майна чинним законодавством регламентована не в повному обсязі, а тому потребує регламентації стадія передачі спадкового майна безпосередньо спадкоємцям та процедура охорони авторського і підприємницького права.
9. Пропонується ввести у нотаріальну процедуру провадження по розшуку і повідомленню спадкоємців про відкриття спадщини.
10. Запропоновано ввести до проекту ЦПК нову категорію справ про визнання спадщини відумерлою, розгляд якої передбачити в порядку окремого провадження, та розроблено процедуру розгляду таких справ.
11. Зроблено висновок про необхідність віднесення до окремого провадження справ про визнання заповіту недійсним та його умов незаконними, які мають розглядатись після смерті спадкодавця, коли спірність заявлена спадкоємцями і вона стосується обмеження заповітом їх правоздатності або випливає з нереальності виконання умов заповіту.
12. Запропоновано висновок про доцільність розгляду в порядку окремого провадження справ, що виникають з потреби у тлумаченні змісту заповіту, коли спірність викликають умови заповіту, зміст заповідального відказу, сервітуту або виконання умов для загальнокорисної мети.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що у ній сформульовані концептуальні положення, висновки та практичні рекомендації, які визначають напрями вирішення окремих теоретичних і практичних проблем спадкового права та процесу спадкування. Запропоновані висновки можуть слугувати теоретичним підгрунтям для подальшої розробки положень науки цивільного права, цивільного і нотаріального процесів, а також отримані результати мають позитивно вплинути на регламентацію спадкових правовідносин.
Основні результати цього дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсів "Цивільне право”, “Цивільний процес", з 1999 року вже застосовуються при читанні лекцій зі спецкурсу “Нотаріат в Україні”. Положення цієї дисертації опубліковані у навчальному посібнику “Спадкове право. Теорія і практика” [82].
Рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, спрямовані на підвищення ефективності охорони і захисту прав суб’єктів спадкового процесу, можуть бути використані у нормотворчій діяльності, у тому числі і при доопрацюванні нового ЦК, ЦПК України, законодавства України про нотаріат, а також у правозастосовчій практиці при розгляді і вирішенні справ, що зумовлені спадковими правовідносинами та у діяльності нотаріусів.
Автором запропоновано результати наукових розробок Голові робочої групи по підготовці проекту Цивільного процесуального кодексу, які визнані слушними і такими, що будуть враховані при розробці нового ЦПК (Лист Голови робочої групи № 6.3-2000 липень 2000 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане дисертантом самостійно. Основні теоретичні положення та розробки, що характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданні відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Результати роботи оприлюднювалися на науково-практичних конференціях, зокрема, на науково-практичній конференції «До 290 річчя прийняття Конституції Пилипа Орлика», міжнародній науковій конференції „Україна: шляхами віків”, що проводились Академією праці і соціальних відносин (м. Київ, 2000, 2002 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 4 навчальних посібниках, у 10 наукових статтях: з них 4 опубліковані у наукових фахових виданнях та дві тези доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ ДО ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в основному здобутку цієї роботи - поглибленні зв΄язків між нормами матеріального і процесуального права, а також висвітлена нова сфера дослідницької діяльності – міжгалузевий простір, що утворився між цивільним правом та нотаріальним процесом. У той же час, цивільній процесуальній формі вирішення спірних спадкових правовідносин необхідно визначити роль об’єктивного критерію досконалості норм законодавства і нотаріальної процедури посвідчення і охорони прав суб’єктів спадкових правовідносин. Так, недосконалість норм права або нотаріальної процедури призводить до порушення прав або неможливості їх реалізації правомочними особами, що має спонукати процес внесення змін до законодавства. Отже, цивільне судочинство у деяких випадках має сприяти громадянам у доведенні їх прав, оскільки нотаріальний процес розрахований на реалізацію безспірних спадкових прав громадян та юридичних осіб, а тому у цивільному процесі заздалегідь необхідно передбачати способи встановлення тих прав, які можуть набувати спірного характеру.
Тому отримані висновки розраховані на удосконалення як положень цивільного права, так і нотаріального та цивільного процесів, а також удосконалення міжгалузевих зв΄язків. Так, крім висновків, що виносяться на захист, до загальних висновків автором віднесені також положення щодо необхідності відтворення правоохоронної функції держави у спадкових правовідносинах стосовно взяття спадщини під державну охорону, до прийняття її одним або всіма спадкоємцями за законом чи за заповітом чи вжиття заходів до її охорони (період „лежачої спадщини”).
Загальними критеріями для визначення елементів спадкових правовід-носин пропонуються наступні: волевиявлення спадкодавця – це одни з основних елементів для встановлення суб’єктів спадкових правовідносин; спадщина як об’єкт, на досягнення якого спрямовані дії спадкоємців; волевиявлення спадкодавця як критерій врегулювання наступних відносин між спадкоємцями; закон, за яким встановлюються права та обов’язки спадкоємців кожної черги спадкоємців, а також самі суб’єкти правовідносин.
Надані також пропозиції, за якими має конкретизуватись право на обов΄язкову частку у спадщині, а саме: альтернативним по відношенню до виділення обов’язкової частки може бути обов’язок щодо надання постійної матеріальної допомоги за рахунок спадкового майна, що може бути забезпечено як у заповіті шляхом заповідального відказу, так і встановлено судовим рішенням тощо; якщо необхідні спадкоємці, зазначені у заповіті, і їх частка у спадщині не менша від часток інших спадкоємців, то вони спадкують за заповітом.
Вперше пропонується висновок про те, що право спадкоємців відмовлятись від прийняття спадщини з вказівкою на чию користь вважається некоректним по відношенню до інтересів спадкодавця. Спадкоємець має відмовлятись від прийняття спадщини безумовно.
Удосконалено визначення та теоретичне обгрунтування понять “спадкове право”, “процес спадкування”, “спадкування”, “спадкодавець”, “утримувач спадкодавця”, з урахуванням особливостей не тільки матеріального права, а й нотаріального та цивільного процесів.
Вперше запропоновано процедуру і форму оповіщення спадкоємців про відкриття спадщини, а також розроблено алгоритм вирішення правових ситуацій стосовно спадкових правовідносин, який дозволяє в наступному спростити вирішення ситуаційних задач, а також дозволить за допомогою комп’ютерної техніки обчислювати частки спадкоємців у спадщині.
Наведені в дисертації висновки розраховані на удосконалення спадкових правовідносин та нотаріального і цивільного процесів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативні джерела
1. Конституція України // Голос України. – 27 червня 1996 р.- № 138 (1388).
2. Конвенция о коллизии законов в отношении форм завещания от 5 октября 1961 г. // www.webmaster@rada.gov.ua
3. Конвенция о форме международного завещания. Вашингтон 26 октября 1973 г. // www.webmaster@rada.gov.ua
4. Конвенция стран СНГ о правовой помощи от 22 января 1993 г. //www.webmaster@rada.gov.ua
5. Гражданский кодекс Квебека. / Научные редакторы. О.М. Козырь, А.А. Маковская. – М.: Статут, 1999. - 471 с.
6. Германское право. –Ч.1 Гражданское уложение: Пер. с нем. / Серия: Современное зарубежное и международное частное право. – М.: Статут, 1996. – 456 с.
7. Земельний кодекс України. – К.: АТІКА, 2001. - 96 с.
8. Кодекс о браке и семье Украины. – Харьков: Рубикон, 1997. - 75 с.
9. Сімейний кодекс України. – К.: АТІКА, 2002. - 79 с.
10. Цивільний кодекс України від 18 липня 1963 р. // Право України. - 1994. - № 11-12. – С.1-66.
11. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. – К.: АТІКА, 2003. – 416 с.
12. Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: АТІКА, 2001. – 127 с.
13. Про авторське право і суміжні права. Закон України від 23 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. - № 13. - Ст. 64.
14. Про заставу. Закон України від 2 жовтня 1992 р. // ВВР. – 1992. - N 47, ст. 642.
15. Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України. Закон України // ВВР. – 1994. - N 22. ст.140.
16. Про нотаріат. Закон України від 2 вересня 1993 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком, - 1994. - № 6. - С. 5-33.
17. Про судоустрій. Закон України від 7 лютого 2002 року // ВВР. – 1981. - N 24, ст. 357.
18. Про право власності на окремі види майна. Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. // ВВР. – 1992. - № 35. - Ст. 517.
19. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 січня 1996 р. // Юридичний вісник України. - 1996. - № 48 (74). – С.10-12.
20. Про практику розгляду судами України справ про спадкування. Постанова Пленуму Верховного Суду України N 4 від 24.06.83. – К.: Українська Правнича Фундація, 1995. - С.216.
21. Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 р. – К.: Українська Правнича Фундація, 1995. - С.236.
22. Про судову практику в справах про визнання угод недійсними. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. – К.: Українська Правнича Фундація, 1995. - С.49-57.
23. Про підготовку цивільних справ до судового розгляду. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 5 березня 1977 р. – К.: Українська Правнича Фундація, 1995. - С.58-62.
24. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності. Постанова Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22 грудня 1995 р. – К.: Українська Правнича Фундація, 1995. - С.78.
25. Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 7.02.93 N 706 // ЗП. - 1994. - N 1. –С.10.
26. Положення про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 року. // www.webmaster@rada.gov.ua
27. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. // Фурса С.Я. Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика. - К.: АСК, 2001. - С.749-812.

Монографії
28. Авдюков. М.Г. Нотариат в СССР - М.: Юридическая литература, 1974. - 167 с.
29. Авдюков М.Г. Роль нотариата в охране прав граждан. - М.: Юридическая литература, 1974. – 125 с.
30. Акатов А.А. “Социальная справедливость и право наследования”, Саратов: Изд-во СГУ, 1988. - 98 с.
31. Алексєєв С.С. Право. Азбука, теория, философия. Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999, - 710 с.
32. Антимонов Б.С., Генкин Д.М., Граве К.А. и др.. Советское гражданское право. –М. : Юридическая литература, 1961. - 351 с.
33. Антимонов Б.С., Граве К.А.. Советское наследственное право. - М. : Юридическая литература, –1955. -215 с.
34. Аргунов В.Н. Нотариальные услуги населению. – М.: Советская Россия, 1991. - 105 с.
35. Аргунов В.Н. Правовые основы нотариальной деятельности. – М.: БЕК, 1994. – 486 с.
36. Барщевский М.Ю. Если открылось наследство. –М.: Юр.лит. 1989. - 191 с.
37. Барщевскии М.Ю. Наследственное право -М.: Юр.лит. 1996. – 314 с.
38. Богуславський М.М. Международное частное право. –М.: Международные отношения, 1994., - 414с.
39. Бондарев В.К. Наследственное право Украинской ССР. – К.: Вища школа, -1974. – 351 с.
40. Бондарев Н.И. Эйдинова Э.Б Право на наследство и его оформление. -М.: Юридическая литература, 1971. – 178 с.
41. Боннер А.Т. Установление обстоятельств гражданских дел. – М.: Городец. 2000. - 327 с.
42. Боровиковский В. Устав гражданского судопроизводства. С.-Петербург.: Типография А.С. Суворина. 1903. –С. 32.
43. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права - М. : Юридическая литература, 1963. – 251 с.
44. Власник і право власності. / Я.М. Шевченко, М.В. Венецька, І.М. Кучеренко та ін./ Відп. ред. Я.М.Шевченко; АН України. Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького. - К.: Наукова думка, 1994. – 216 с.
45. Власов Ю.Н. Наследственное право Российской Федерации. - М.: Юрайт, 1999. – 317 с.
46. Глущенко П.П., Седов А.М. Основы нотариальной деятельности. – Санкт-Петербург: Изд-во Михайлова В.А., 2001. - 367 с.
47. Гордон М.В. Наследование по закону и по завещанию – М. : Юридическая литература, 1967. – 192 с.
48. Гражданское право / Валеева Н.Г., Гангало Б.М., Илларионова Т.И. и др. – М. Норма-Инфра, 1998. – 453 с.
49. Гражданский процесс / Боннер А.Т., Гукасян Р.Е., Марышева Н.И. и др. – М.: Юридическая литература, 1993. - 559 с.
50. Гражданский процесс / Вершинин А.П., Чечина Н.А., Кривоносова Л.А. и др.– М.: Проспект, 1998. - 472 с.
51. Гражданский процесс / Волжанин В.П., Кайгородов В.Д., Кац А.К. и др. – М.: БЕК, 1996. - 505 с.
52. Гражданский процесс / И.П.Гришин, Н.М.Коршунов, Ю.Л.Мареев, М.К.Треушников / Под ред. М.К. Треушникова. – М.: Новый Юрист, 1998. - 508 с.
53. Гражданское судопроизводство. Особенности рассмотрения отдельных категорий дел / Головина С.Ю., Дегтярев С.Л., Закарлюка А.В. и др. – М.: Юристъ, 2001. - 379 с.
54. Гришаев С.П. Наследственное право. – М.: Юристъ, 2002. - 125 с.
55. Гуев А.Н. Гражданское право: В 3 т. – М.: ИНФРА-М, 2003. – Т. 3. – 457 с.
56. Дзера О.В. Розвиток права власності громадян України: Монографія. - К.: Вентурі, 1996. – 227 с.
57. Дзера О.В. До питання про момент виникнення у громадян права приватної власності. – К.: ЮРІнком Інтер, 1998. – 315 с.
58. Дроников В. К. Наследственное право Украинской ССР. -К.: 1974. - 159 с.
59. Загальна теорія держави і права / Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та ін.- К.: Юрінком Інтер, 1999. - 317 с.
60. Законодательная техника. Научно-практическое пособие. / Под ред. Ю.А. Тихомирова. – М.: Городец, 2000. - 272 c.
61. Заіка Ю.О., Співак В.М. Право власності. Спадкове право. –К.: Наукова думка. 2000. - 151 с.
62. Йоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву. – М.: Статут, 2000. - 856 с.
63. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юридическая литература, 1984. – 231 с.
64. Комаров В.В., Баранкова В.В. Нотариат и нотариальный процесс. –Харьков: Консум. 1999. – 240 с.
65. Колодій А.М. Принципи права України. – К.: ЮРінком Інтер, 1998. - 207 с.
66. Котюк В.О. Теорія права. –К.: Вентурі. 1996, - 207 с.
67. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. - 234 с.
68. Лесницкая Л.Ф. Нотариат в СССР. - М.: МГУ, 1985. – 159 с.
69. Лесницкая Л.Ф. Совершение нотариальных действий исполкомами местных Советов. – М.: Юридическая литература, 1977. - 110 с.
70. Осокина Л.Г. Иск (теория и практика). –М.: Городец. 2000. – 187 с.
71. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. / Под руководством В.В. Залесского. – М.: Норма, 1999. - 644с.
72. Попов А.А. Международное частное право. –Харьков.: Каравела, 2000. – 244 с.
73. Попова Ю.А. Признание граждан безвестно отсутствуюшими. - М.: Юридическая литература, 1985. -110 с.
74. Пронина М.Г. Право наследования. – Минск., 1989. – 139 с.
75. Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні. –К.: Юрінком Інтер, 2000. – 528 с.
76. Рясенцев В.А. “Наследование по закону и по завещанию в СССР”, М.: Юридическая литература, 1972. – 198 с.
77. Серебровский В.И. Избранные труды по наследственному и страховому праву. - М.: Статут, 1997. - 492 с.
78. Теория государства и права. Курс лекций. / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Матько. – М.: Юристъ, 2001, - 771 с.
79. Фурса С.Я. Окреме провадження у цивільному процесі України. – К.: вид-во КДУ, 1999. – 310 с.
80. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. Загальна частина. – К.: Вентурі, 1999. - 215 с.
81. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. Особлива частина. – К.: Вентурі, 1999. – 198 с.
82. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика. – К.: АСК, 2001. - 976 с.
83. Фурса С.Я. Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія і практика. – К.: АТІКА. 2002. – 456 с.
84. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. - М.: Юридическая литература, 1974. - 243 с.
85. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право. – К.: А.С.К., 2001. - 829 с.
86. Цивільне право: Підручник: У 2-х кн. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.
87. Цивільне право. Частина друга. /За ред. О.А. Підопригори, Д.В. Бобрової. - К.: Вентурі, 1996. – 480 с.
88. Цивільне процесуальне право України: Підручник. /За ред. Комарова В.В. –Харків: Право, 1999. - 590 с.
89. Чечот Д.М. Неисковые производства. - М.: Юридическая литература, 1973. - 169 с.
90. Чечот Д.М. Участники гражданского процесса. - М.: Госюриздат, 1960. - 215 с.
91. Шевченко Я. Н. Основы семейного законодательства. - К.: Вища школа, 1982. – 423 с.
92. Шевченко Я. Н. Совершенствование законодательства о семье. - К.: Наукова дум¬ка, 1986. – 256 с.
93. Штефан М.Й. Цивільний процес. – К.: Ін Юре, 1997. – 607 с.
94. Шумилов В.М. Введение в правовую систему ФРГ. – Москва-Бремен: ДеКА, 2001. – 140 с.
95. Эйдинова 3. Б. Наследование по закону и по завещанию - М.: Юридическая литература, 1984. – 216 с.

Наукові публікації, автореферати дисертацій та інші джерела
96. Авер’янов В.Б., Бойко В.Ф., Борденко В.І. та інші. Коментар до Конституції України. – К. 1996. - 325 с.
97. Біленчук П.Д., Курко М.Н., Стахівський С.М. Судові експертизи в цивільному, арбітражному і кримінальному процесі. Довідник. – К.: В&В. 1998. – 52 с.
98. Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М.А. Цивільно-провові документи. – К.: Наукова думка, 2001, - 319 с.
99. Бондарев Н.И.. Эйдинова З.Б. Выдача свидетельства о праве на наследство. – М. .: Юридическая литература, 1963. – 143 с.
100. Бондарев Н.И. Эйдинова Э.Б. Наследственное имущество. // Социалистическая законность 1971 - № 7. – С. 17.
101. Васильченко В.В. Рецепція римського спадкового права в сучасному спадковому праві України. Автореф. канд. дисертации. - К. 1997. – 10 с.
102. Васильченко В. Щодо обсягу відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця. // Право України. - 2001. - № 5. – С.110.
103. Васильченко В. Особливості спадкового правонаступництва в цивільному праві. // Право України. - 2001. - № 11. – С.98-102.
104. Вершинин А.П. Юридические документы в нотариальной и судебной практике. –М.: Юридическая литература, 1993, - 223 с.
105. Глусь Н.С. Спадкове право, в книзі “Цивільне право” Частина друга. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К: Юрінком Інтер, - 1999. - С.708–718.
106. Гражданский и арбитражный процесс, нотариат, обязательственные отношения. Серия “образцы документов”.– М.: БЕК, 1998. – 219 с.
107. Граждаское право. В 2-х томах. Т.1. Учебник / Под ред. Е.А. Суханова. - М.: БЕК, 1993. - Т. 1. - 463 с.
108. Гражданское право. Учебник. Часть 1. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: "Проспект", 1997 – С. 313.
109. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть 1 / А.А.Пушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др.; под ред. Проф. А.А.Пушкина, доц. В.М.Самойленко. – Х.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. – 440 с.
110. Гурова Е., Барщевский М.Ю. “Завещательный отказ”, Журнал “Советская юстиция”. - 1980. - № 8. – С.16.
111. Данилов Е.П. Справочник адвоката. Наследование, нотариат, похороны. – М.: Новый юрист, 1998. - С.512.
112. Джапаридзе С.А. Наследование по закону в советском гражданском праве. Автореф. канд. дисертации. - Тбилиси. 1953. – 19 с.
113. Добрынин Ю.Е. Договоры по приобретению и отчуждению легковых автомашин гражданами. Автореф. канд. дисертации. - Свердловск. 1973. – 19 с.
114. Дроников В.К. Наследование по завещанию в советском праве. Авто-реф. канд. дисертации. - К. 1952. – 20 с.
115. Евдокимова Т. Споры связанные с принятием наследства. // Советская Юстиція. - № 10. - 1985. –С.21.
116. Зайцев О.Л. Право спадкування землі в Україні. Автореф. канд. дисертації. - Харків, 2000. - 18 с.
117. Звягинцева Л.М., Плюхина М.А., Решетникова И.В. Доказывание в судебной практике по гражданским делам. Учебно-практическое пособие. –М.: Издательская группа Норма ИНФРА М., 2000. – 274 с.
118. Искендеров З. Роль советского нотариата в обеспечении законности возникновения и подтверждения гражданских правоотношений. Автореф. канд. дисертации. - Свердловск. 1969. – 17 с.
119. Карнозова Л. М. О суде присяжных (Психологические аспекты реформирования) / В кн.: «Становление судебной власти в обновляющейся России». — М., 1997.— С. 30-49.
120. Коваленко Т.П. Спадковий договір. В книзі Цивільне право. Книга друга. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер. - 1999. - С. 770- 773.
121. Ковтун О.Н. И состязательность, и поиск истины // Рос. юстиция. - 1997. — № 7. — С.11-12.
122. Кони А.Ф. Избранные произведения. / Состав. Е.М. Ворожейкин. – М.: Гос. изд. юридической литературы, 1958. - Т.1, – С.446-447.
123. Кононенко А.М. Нотариат в Италии ХІІІ в. (Трактат Роландина Пассагерия). Автореф. канд. дисертации - Л., 1973. -18 с.
124. Корчевская Л.И. Наследование в крестьянском (фермерском) хозяйстве // Правоведение. - 1995.- № 1. -С.34.
125. Кочерьянц Р.Г. Возникновение, развитие и сущность советского государственного нотариата. Автореф. канд. дисертации. - К., 1973. – 19 с.
126. Крылова З.Г. Наследование по завещанию в советском гражданском праве. Автореф. канд. дисертации. -М. 1950. – 18 с.
127. Кучинська О.П. Здійснення правосуддя судом присяжних: за і проти. // Науково-практична конференція. Інститут адвокатури при Київському університеті ім. Т. Шевченка. Механізми захисту прав і свобод людини в Україні. 11-12 червня 1999 року. – К., 1999. – 18-20.
128. Леоно И.В. Наследование как особый вид правопреемства в советском гражданском праве. Автореф. канд. дисертации. - Л. 1973. – 18 с.
129. Лещенко М.О. Козьяков Ю.М. Нотаріальне оформлення цивільно-провових документів. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 400 с.
130. Лустов А.В. Образцы нотариальных документов. – М.: Юрайт, 1998. - С.163-166.
131. Ляхов Ю., Золотык В. Суд присяжных — путь к справедливой юстиции // Рос, юстиция. - 1997. - № 3. - С.9-10.
132. Мозжуха З.И Учение классиков марксизма о наследовании и его реализация в советском праве. Автореф. канд. дисертации. Харьков. 1950. – 19 с.
133. Матвеев Ю.Г. Кисиль В.Й. Гражданское право в вопросах и ответах. –К., 1987.
134. Никитюк П.С. Наследственное право и наследственный процесс – Ки-шинев: Изд-во КГУ, 1973. – 21 с.
135. Осетинський А. Додержання законності при вирішенні господарських спорів // Право України. - 1999., - № 4. – С.13.
136. Правовая система Нидерландов./ Ответственные редакторы. В. В. Бойцова, Л. В. Бойцова. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1998. – 259 с.
137. Плевако Ф.Н. Избранные речи. – М.: Юридическая литература, 1993. -614 с.
138. Проект Цивільного процесуального кодексу України (станом на 11.09.99 р.) – К.: USAID, 1999. - 187 с.
139. Реформа цивільного права. // Українська правнича фундація. Український центр правничих студій. Українське право. 1'1999. –С. 516.
140. Ромовська З.В. Реформа спадкового права // Українське право. – 1997, число 1. - С.103.
141. Рубанов А.А. Закон о наследовании. – М. : Юридическая литература, 1984. – 145 с.
142. Рубанов А.А. Наследство в международном частном праве, - М.: Юридическая литература, 1996. – 316 с.
143. Рябоконь Є.О. Перехід виморочного майна до держави як випадок універсального правонаступництва // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 105: Правознавство. – Чернівці: “Рута”, - 2001. – С. 41-44.
144. Рябоконь Є. Правове регулювання часу відкриття спадщини // Вісник прокуратури. – 2001. - № 4. – С. 71-77.
145. Рябоконь Є.О. Правові питання прийняття спадщини // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 12. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 327-334.
146. Рябоконь Є.О. Правова природа сингулярного наступництва у спадковому праві // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. - № 1. – С. 88-96.
147. Рябоконь Є.О. Спадкове правовідношення в цивільному праві. Авто-реф. канд. дисертації. – К., 2002. -18 с.
148. Сиротина И.А. Образцы нотариальных документов. – М.: Право, 1998. – 214 с.
149. Слінько С.В. Зразки нотаріальних документів. – Харків: РВФ «АРСІС, ЛТД», 1999., - 189 с.
150. Соловьев А.А. Практическое пособие по нотариату. –М.: ПРИОР, 1999. – 93 с.
151. Судебные речи известных русских юристов. Состав. Е.М. Ворожейкин. –М.: Гос. изд. юридической литературы. 1957. – 835 с.
152. Теньков С. Имущество в наследство // Урядовий кур’єр. 1997. - № 178. – С.16.
153. Тимченко П.М. Проблеми судової підвідомчості. Автореф. канд. дисертації. – К. 2000. – 16 с.
154. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия. – М.: Издание Тихомирова М.Ю., 1997. – 526 с.
155. Толстой Ю.К. Наследственное право в кн. Гражданское право. Часть 3. /Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 1999. - С. 510-580.
156. Уставъ гражданскаго судопроизводства съ объясненіями по решеніямї гражданскаго кассаціоннаго департамента. Составитель А. Боровиковский. – С.–Петербургъ. Типографія А.С. Суворина. 1903. – 1087 с.
157. Файнштейн А.А. Свобода завещания и ее границы по советскому гражданскому праву. Автореф. канд. дисертации. - М., 1950. – 17 с.
158. Фурса Є.І. Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця. // Вісник Академії праці і соціальних відносин. Федерації профспілок України. – 2001. - № 4. – С.46-49.
159. Фурса Є.І. Новий погляд на термінологію спадкових правовідносин // Право України. - 2002. - № 9. – С.115-120.
160. Фурса Є.І. Основні терміни спадкового права // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 3. - С.40-43.
161. Фурса Є.І. Особливості спадкування за правом на обов’язкову частку // Право України. – 2001. - № 1. - С.87-91.
162. Фурса Є.І. Прирощення спадкових часток // Вісник Академії праці і соціальних відносин. Федерації профспілок України. - 2001. - № 1. – С.85-87.
163. Фурса Є.І. Процедура визнання спадщини відумерлою // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2001. - № 3. – С.66-67.
164. Фурса Е.И. Проблемы наследования по-украински // Юридическая практика. - 2002. - № 46 (256). – С.10-11.
165. Фурса Є.І. Теоретичні та практичні аспекти права спадкоємця на від-мову від спадщини // Вісник Академії праці і соціальних відносин. Феде-рації профспілок України. - 2000. - № 6. – С.26-31.
166. Фурса С.Я. Нотаріальна процедура та правосвідомість // Право України. – 2001. - № 2 – С.101-104.
167. Фурса С.Я. Окреме провадження як складова частина цивільного процесу України. –К.: Вен турі, 1998. – 98 с.
168. Фурса С.Я. Правова концепція нотаріальної діяльності щодо охорони прав громадян. // Право України. – 2000. - № 6. – С.100-104.
169. Фурса С.Я. Правова природа справ про оскарження нотарiальних дiй або вiдмови в їх вчиненнi // Пpаво Укpаїни. - 1997. – N 10. – С.53-55.
170. Фурса С.Я. Правові ознаки, властиві законодавству про нотаріат // Право України. - 2000. - № 4. - С. 94-96.
171. Фурса С.Я. Теоретична модель нотаріального процесу // Вісник Академії праці і соціальних відносин. Федерації профспілок України. – 2001. – № 1. - С.87-93.
172. Фурса С.Я. Фурса Є.І. Загальні питання порядку звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника у виконавчому провадженні // Вісник Академії праці і соціальних відносин. Федерації профспілок України. – 2000. - С.314-317.
173. Фурса С.Я. Фурса Є.І. Спадкові права в нотаріальній і судовій практиці // Вісник Академії праці і соціальних відносин. Федерації профспілок України. – 2000. - С.317-320.
174. Фурса С.Я. Фурса Є.І. Щодо охорони права спільної власності в нотаріальному процесі // Право України. - 1999. - № 3. – С.80-84.
175. Чепига Т.Д. К вопросу о праве завещать // Вестник МГУ, Серия Х “Право”. – 1965. - № 2. – С.14-15.
176. Чуйкова В.Ю. Спадкування за заповітом: проблеми судової практики // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства: 36. наук. праць.- Харків.: Нац.юрид.акад України, - 1997.- С.81-87.
177. Чуйкова В.Ю. К вопросу об обьектах наследственного преемства /на примере крестьянских (фермерских) хозяйств й коллективных сельскохозяйственных предприятий/ // Предпринимательство, хозяйство й право. -1998. - № 2. - С.22-28.
178. Чуйкова В.Ю. Наследование квартир, находящихся в процессе приватизации // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998.- № 7.- С.10-14.
179. Чуйкова В.Ю. Правові питання спадкування за заповітом. Автореф. канд. дисертації. Харків. 1999. – 17 с.
180. Шевченко Я.М. Проблеми правового регулювання цивільного права // Вісник Університету внутрішніх справ. Випуск 6: Харків. - 1999. - С.9-11.
181. Шевчук Л.В. Інститут заповідального відказу в римському ци-вільному праві // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 45: Правознавство. - Чернівці: ЧДУ, - 1999. - С.63-71.
182. Шевчук Л.В. Поняття заповідального відказу // Науковий віс¬ник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 48: Право-знавство. - Чернівці: ЧДУ. - 1999. - С.3О-34.
183. Шевчук Л.В. Спадкування за заповітом як особливий вид пра-вонаступництва в цивільному праві // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 55: Правознавство. - Чернівці: ЧДУ, - 1999. - С.38-43.
184. Шевчук Л.В. Проблема підстав правонаступництва у випадку спадкування за заповітом // Науковий вісник Чернівецького університе-ту: Збірник наук. праць. Вип. 70: Правознавство. - Чернівці: ЧДУ, - 1999. -С.41-44.
185. Шевчук Л.В. Поняття та юридична природа заповіту як одно-сторонньої угоди // Науковий вісник Чернівецького університету: Збір-ник наук. праць. Вип. 91: Правознавство. - Чернівці: ЧДУ, - 2000. - С. 23-28.
186. Шевчук Л.В. Заповіт як підстава виникнення правонаступництва в цивільному праві України. Автореф. канд. дисертації. – К. 2001. – 19 с.
187. Шкрум Т.С. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. В книзі Цивільне право. Книга перша. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. // Юрінком Інтер. –К. 1999. - С. 801.
188. Шкрум Т.С. Застава як речово-правовий спосіб забезпечення зо-бов’язань за законодавством України. Автореф. канд. дисертації. – К., 1996. – 19 с.
189. Эйдинова Э.Б. Наследование по закону и завещанию. – М.: Юридическая литература, 1984. - 145 с.
190. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редколю) та ін. – К.: Видавництво «Юридична енциклопедія» імені М.П. Бажана. 1999. т. 2: Д-Й. – 744 с.
191. Явич Л.С. Социализм: право и общественный прогресс. – М.: Юрид. лит, 1990. – 302 с.

Практика розгляду справ, що виникають із спадкових правовідносин
192. Постанова 46. Постанови і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України та обласних судів в справах про спадкування. В кн. Рішення Верховного Суду України. / Під заг. ред. В.Ф. Бойко. – К., 1997. – С. 26.
193. Постанова 47. Постанови і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України та обласних судів в справах про спадкування. В кн. Рішення Верховного Суду України. / Під заг. ред. В.Ф. Бойко. –К., 1997. – С. 27.
194. Постанова 48. Постанови і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України та обласних судів в справах про спадкування. В кн. Рішення Верховного Суду України. / Під заг. ред. В.Ф. Бойко. –К., 1997. – С.27.
195. Постанова 50. Постанови і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України та обласних судів в справах про спадкування. В кн. Рішення Верховного Суду України. / Під заг. ред. В.Ф. Бойко. –К., 1997. – С.30.
196. Постанова 52. Постанови і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України та обласних судів в справах про спадкування. В кн. Рішення Верховного Суду України. / Під заг. ред. В.Ф. Бойко. –К., 1997. – С.31.
197. Практика вирішення судами справ щодо визнання недійсними або розірвання угод про відчуження приватизованих квартир. // ВВС. – 2001. - № 2. – С.26-28.
198. Архів Печерського райсуду м. Києва. Справа №2-168/01.
199. Архів Печерського райсуду м. Києва. Справа № 2-507/10 – 2001.