Можаровська Катерина Володимирівна. Процесуальні особливості розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб

Краткое описание

Можаровська Катерина Володимирівна. Процесуальні особливості розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.03, Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - Одеса, 2014.- 200 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

МОЖАРОВСЬКА КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 347.91/95:347.15/17

Процесуальні особливості розгляду справ про захист гідності,
честі та ділової репутації публічних осіб

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор
Мінченко Раїса Миколаївна

Одеса – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. Честь, гідність та ділова репутація публічної особи як особисті немайнові блага………………………………………………………….15
1.1. Зміст категорії «публічна особа»……………….………………….15
1.2. Поняття честі та гідності публічної особи…………………..…….29
1.3. Поняття ділової репутації публічної особи……………………….40
Висновки до Розділу 1…………………………………………...……...51
РОЗДІЛ 2. Право публічних осіб на судовий захист честі, гідності та ділової репутації………………………………………………………………….54
2.1. Зміст права публічної особи на судовий захист честі, гідності та ділової репутації…………………………………………………………54
2.2. Загальні способи захисту честі, гідності та ділової репутації публічних осіб…………………………………………………………...89
2.3. Спеціальні способи захисту честі, гідності та ділової репутації публічних осіб………………………………………………………….106
Висновки до Розділу 2…………………………………………………123
РОЗДІЛ 3. Порядок звернення до суду за захистом честі, гідності та ділової репутації публічних осіб……………………………………………….126
3.1. Процесуальні засоби захисту честі, гідності та ділової репутації публічних осіб………………………………………………………….126
3.2. Порядок реалізації публічними особами права на звернення до суду за захистом честі, гідності та ділової репутації………………...136
Висновки до Розділу 3………………………………………………....148
РОЗДІЛ 4. Порядок розгляду та вирішення справ про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб………………………………………151
4.1. Провадження у справах про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб до судового розгляду……………………...151
4.2. Судовий розгляд справ про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб……………………………………………….163
Висновки до Розділу до 4……………………………………………...178
Висновки…………………………………………………………………………..180
Список використаних джерел……………………………………………………184

ВСТУП

Актуальність теми. Серед політичних прав і свобод громадян свобода слова посідає особливе місце, будучи одним із найважливіших конституційних прав людини. В європейській та світовій практиці загальновизнаним постулатом є важливість свободи слова та інформації в демократичному суспільстві, що здійснюється, зокрема, за допомогою вільних та незалежних засобів масової інформації. Водночас право вільно виражати думки та висвітлювати в засобах масової інформації найважливіші події в житті суспільства та держави інколи конфліктує з правом окремих осіб, як правило, публічних осіб, на приватне життя, на повагу до їх честі та гідності, а також недоторканність ділової репутації. Будь-яке право чи свобода, у тому числі свобода вираження поглядів, пов'язана з певними законними обмеженнями, покликаними виключити зловживання даним правом (свободою).
Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їхніх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».
Ці ідеї знайшли відображення й в Основному Законі нашої держави. Так, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини – головним обов'язком держави.
Проте в практиці Європейського суду з прав людини простежується певний пріоритет у наданні захисту саме свободи слова та права засобам масової інформації на висвітлення суспільно важливих питань, з якими пов’язана діяльність публічних осіб. Дійсно, у демократичному суспільстві саме так і повинно бути. Однак при цьому не завжди беруть до уваги той факт, що зовсім не всі сторони життя публічних осіб, у тому числі політиків, повинні ставати надбанням громадськості. Досить гостро стоїть проблема визнання за публічними особами права на приватне життя, на захист честі, гідності та ділової репутації від протиправних посягань та визначення тієї межі, яку журналісти не мають переступати, висвітлюючи життя публічної особи.
В Україні судова практика в цих справах ще не є усталеною та перебуває на шляху її остаточного вироблення. Орієнтуючись на європейські стандарти прав людини, українські суди водночас повинні виробити власний підхід до вирішення конфлікту суспільного та приватного інтересів, проблеми співвідношення свободи вираження поглядів та права публічної особи на повагу до її честі та гідності, а також недоторканність ділової репутації. Повинно бути віднайдено розумний компроміс, за якого жодна із зацікавлених сторін не буде зазнавати утисків у її правах.
Ступінь наукової розробки питань, пов’язаних із судовим порядком захисту честі, гідності та ділової репутації публічних осіб, є недостатнім. Проблемам захисту особистих немайнових благ фізичних осіб в юридичній літературі присвячено доволі значну кількість наукових досліджень. Однак праці, які були б присвячені особливостям судового захисту честі, гідності та ділової репутації саме публічних осіб, практично відсутні.
Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю вирішення важливої наукової проблеми – дослідження права публічних осіб на судовий захист честі, гідності та ділової репутації та його співвідношення із свободою вираження поглядів та правом громадськості бути поінформованою з питань суспільної важливості в умовах реформування української судової системи та адаптації судової практики до загальновизнаних світових стандартів захисту прав людини.
Дисертаційне дослідження ґрунтується на науково-теоретичних працях вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері цивільного права та цивільного процесуального права, зокрема таких, як А. В. Білявський, Т. В. Боднар, В. П. Грибанов, П. Д. Гуйван, М. А. Гурвич, І. А. Жеруоліс, О. С. Жидкова, О. С. Іоффе, О. В. Кохановська, Л. О. Красавчикова, Д. Д. Луспеник, М. М. Малеїна, Р. М. Мінченко, В. М. Підгородинський, О. А. Підопригора, М. А. Придворов, З. В. Ромовська, І. В. Саприкіна, О. П. Сергєєв, Р. О. Стефанчук, К. А. Флейшиць, Р. О. Халфіна, Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, А. О. Церковна, Д. М. Чечот, Я. М. Шевченко та ін.
Проблематиці захисту честі, гідності та ділової репутації присвятили свої дисертаційні дослідження Р. О. Стефанчук – «Цивільно-правовий захист честі, гідності та репутації» (2000), Д. Д. Луспеник – «Судочинство у справах про захист честі, гідності та ділової репутації» (2003), А. О. Церковна – «Гідність і честь у цивільному праві України» (2003), І. В. Саприкіна – «Захист честі, гідності, ділової репутації фізичної особи за законодавством України (за матеріалами судової практики)» (2006), О. С. Жидкова – «Цивільно-правовий механізм захисту права на недоторканність ділової репутації» (2008).
Втім, у вищезазначених дисертаційних дослідженнях у переважній більшості аналізуються саме матеріально-правові аспекти захисту честі, гідності та ділової репутації публічних осіб, залишаючи поза увагою процесуальний порядок здійснення такого захисту. Крім того, на рівні дисертаційного дослідження практично відсутні праці, присвячені захисту честі, гідності та ділової репутації саме публічних осіб.
Таким чином, актуальність дослідження процесуальних особливостей розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб обумовлюється як станом її теоретичної розробки, так і потребами правозастосовної практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено в межах виконання плану науково-дослідної роботи кафедри цивільного процесу «Традиції та новації у цивільному процесуальному праві України, нотаріальній практиці та в науці правова статистика» на 2006–2010 роки, яка була складовою плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006–2010 роки (державний реєстраційний номер 0106U004970), та плану науково-дослідної роботи кафедри цивільного процесу «Цивільне судочинство у світлі судової реформи в Україні», яка розробляється відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри на 2011–2015 роки, що є складовою плану науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку Української державності та права» (державний реєстраційний номер 011U006Н) на 2011–2015 роки.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є встановлення процесуальних особливостей розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб, що розглядаються судами в порядку цивільного судочинства.
Мета наукового дослідження зумовила такі завдання:
надати визначення та проаналізувати зміст категорії «публічна особа»;
проаналізувати особливості таких особистих немайнових благ, що належать публічним особам, як честь, гідність та ділова репутація;
дослідити зміст прав публічних осіб на повагу до їх честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації;
дослідити загальні та спеціальні способи захисту честі, гідності та ділової репутації публічних осіб, їх сутність, особливості та порядок застосування;
визначити юрисдикцію та підсудність справ про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб;
встановити суб’єктний склад цивільних справ про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб;
проаналізувати особливості процедури судового доказування у справах про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб;
дослідити відмінності підстав та порядку розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб у позовному та окремому провадженні;
встановити особливості судових рішень у справах про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку із здійсненням судового захисту гідності, честі та ділової репутації публічних осіб у порядку цивільного судочинства.
Предметом дослідження є процесуальні особливості розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб.
Методи дослідження. Під час роботи над темою дисертаційного дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод. За допомогою діалектичного методу пізнання встановлено та виокремлено зв’язок предмета дослідження із соціальною складовою, що утворює об’єкт даного дослідження, зв’язки між особистими немайновими правами публічних осіб, досліджено правові відносини, що виникають у зв’язку з розглядом та вирішенням цивільних справ про захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб у їх розвитку.
Завдяки методу історизму досліджено становлення та розвиток правового регулювання захисту таких особистих немайнових благ фізичної особи, як честь та гідність (підрозділ 1.2.).
Визначити місце права на повагу до гідності та честі, а також на недоторканність ділової репутації в системі особистих немайнових благ, класифікувати особисті немайнові блага та згрупувати їх за певними критеріями вдалося за допомогою методу системно-структурного аналізу (підрозділи 1.2., 1.3.).
Аналіз положень чинного законодавства, що закріплює право публічних осіб на захист гідності, честі та ділової репутації та визначає процедуру здійснення такого захисту, проведено за допомогою формально-логічного та формально-догматичного методів (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3., 3.1., 3.2., 4.1., 4.2.).
Порівняльно-правовий метод застосовано та використано з метою проведення порівняльного аналізу норм чинного законодавства України, які встановлюють порядок захисту гідності, честі та ділової репутації публічних осіб з відповідними положеннями законодавства інших країн та міжнародно-правових актів (підрозділи 1.1., 1.3.).
Використання методів моделювання та прогнозування дозволило виробити пропозиції з вдосконалення чинного цивільного та цивільного процесуального законодавства України щодо регулювання порядку захисту гідності, честі та ділової репутації публічних осіб (підрозділи 2.3., 3.2.).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою в Україні комплексною науковою роботою на рівні дисертаційного дослідження процесуальних особливостей розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб, у процесі якого зроблено низку нових положень та висновків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в здійсненому вперше в Україні комплексному дослідженні відносин щодо судового захисту гідності, честі та ділової репутації публічних осіб у цивільному судочинстві України.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується в таких основних положеннях та висновках, які виносяться на захист:
вперше:
надано визначення поняття «публічна особа» в контексті положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, публічною можна вважати фізичну особу, суспільна діяльність якої має публічний характер (політик, високопосадовець, естрадний виконавець тощо), або фізичну особу, з характеру поведінки якої можна зробити висновок про свідомий вибір такої особи бути публічною. Особи, суспільна діяльність яких за своїми ознаками не є публічною, якщо результати їхньої роботи отримали широкий громадський розголос, мають право претендувати на захист приватного життя, гідності, честі та ділової репутації на рівні зі звичайними особами і не можуть повністю вважатися публічними особами в контексті ст. 10 Конвенції, якщо вони цього не бажають, за винятком випадків поширення про них суспільно необхідної інформації, яка стосується результатів їхньої роботи, що отримали широкий громадський розголос;
наголошується на необхідності відрізняти категорію «публічна особа» від інших подібних категорій, таких як «публічний службовець» та «публічний діяч», які закріплені в нормах спеціального законодавства України та не можуть застосовуватися при визначенні змісту категорії «публічна особа» в контексті розгляду судами справ про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб;
стверджується, що межі захисту честі та гідності, з одного боку, а також ділової репутації – з іншого, відносно публічної особи є різними. Визнаючи той факт, що публічність особи безпосередньо пов’язана саме з її діловою репутацією, необхідно зауважити, що розширені межі дозволеної критики публічних осіб повинні стосуватися лише їхньої громадської діяльності, а також тієї частини приватного життя, яка безпосередньо пов’язана з такою діяльністю (розмір майнових статків, відповідність витрат розміру доходів, характер відносин із певними особами, наприклад криміналітетом, тощо), тобто надавати оцінку діловій репутації публічної особи, і не можуть зачіпати її гідності та честі, а також тих сторін приватного життя, які не пов’язані з їхньою громадською діяльністю. Межі здійснення публічною особою права на захист у такому разі не повинні суттєво відрізнятися від такого права в будь-якого іншого пересічного громадянина;
зазначається неможливість розглядати як публічних осіб неповнолітніх та малолітніх осіб у зв’язку з тим, що публічна особа повинна цілковито усвідомлювати свій публічний статус та з розумінням ставитися до підвищеного інтересу з боку суспільства до своєї діяльності та її результатів;
пропонується поділяти особисті немайнові блага фізичної особи на дві групи залежно від виду цивільних правовідносин, об’єктами яких вони є: 1) особисті немайнові блага, які можуть бути об’єктами як цивільних регулятивних, так і цивільних охоронних правовідносин (ім’я (найменування), здоров’я, сімейне життя фізичної особи, ділова репутація тощо); 2) особисті немайнові блага, які можуть бути об’єктами лише цивільних охоронних правовідносин (честь та гідність);
запропоновано розглядати право на власне тлумачення справи, коментар, репліку як складові права на відповідь. У зв’язку з цим під правом на відповідь необхідно розуміти право публічної особи, про яку поширено в ЗМІ негативну інформацію, на пояснення, коментар чи власне тлумачення обставин справи, здійснені в тому самому порядку, в якому про неї було поширено негативну інформацію;
зазначається, що приниження честі, гідності та ділової репутації публічної особи може виражатися не лише в поширенні про неї недостовірної негативної інформації або вираженні про публічну особу особистої думки, оціночного судження у брутальній, принизливій або цинічній формі, а й у формі певних вчинків, що є публічними проявами зневаги до такої особи (ляпас в обличчя, зроблений публічно, і т. ін.);
стверджується, що в разі пред’явлення публічною особою позову про реалізацію свого права на відповідь у разі поширення про неї негативної інформації, яка відповідає дійсності, цьому праву кореспондує лише обов’язок відповідного засобу масової інформації розмістити текст відповіді в такому самому порядку, в якому було поширено негативну інформацію про публічну особу. При цьому на саму особу, яка була автором цієї інформації, жодних обов’язків не покладається. Тому немає потреби залучати її як співвідповідача у справі за позовом про право на відповідь;
удосконалено:
розуміння моменту виникнення права публічної особи на недоторканність її ділової репутації. У даному контексті необхідно розрізняти момент виникнення права на репутацію як елемент правоздатності публічної особи (тобто сама можливість мати це право), момент виникнення права на недоторканність ділової репутації як суб’єктивного права публічної особи та момент виникнення самої ділової репутації публічної особи;
поділ способів протидії порушенню прав публічної особи на повагу до її честі та гідності, а також недоторканність ділової репутації на способи захисту та заходи юридичної відповідальності. Право публічної особи на спростування недостовірної інформації, право на відповідь, а також на власне тлумачення справи, заборона поширення інформації, що порушує особисті немайнові права фізичної особи, є способами захисту права публічної особи на повагу до честі, гідності та на недоторканність ділової репутації, а право на відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження честі, гідності та ділової репутації, є не лише способом захисту права, а й заходом цивільно-правової відповідальності особи – поширювача інформації;
набуло подальшого розвитку:
ствердження про можливість здійснення юридичного захисту лише позитивної репутації особи. При цьому під позитивною репутацією слід розуміти будь-яку репутацію, яка є позитивною з точки зору її носія і якщо поведінка особи, яка створює їй відповідну репутацію, не суперечить закону та моральним засадам суспільства;
концепція, відповідно до якої те чи інше висловлювання слід вважати ствердженням про факт, якщо існує єдиний визнаний критерій чи стандарт, за яким можна перевірити дійсність (істинність) такого ствердження, якщо ж такий критерій відсутній, а особа лише висловлює своє припущення або свою думку відносно певного питання, то це лише оціночне судження, а не ствердження про факт;
обґрунтування необхідності наділення фізичної особи правом на відповідь у разі поширення про неї негативної інформації, навіть якщо вона відповідає дійсності. Запропоновано доповнити ч. 1 ст. 277 ЦК абзацом другим такого змісту: «Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї інформації, яка принижує її честь, гідність та (або) ділову репутацію, має право на відповідь незалежно від того, чи відповідає поширена інформація дійсності».
Практичне значення одержаних результатів визначається новизною дисертаційного дослідження і полягає, насамперед, у тому, що його положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – при подальшій розробці теоретичних проблем захисту гідності, честі та ділової репутації публічних осіб, що сприятиме розвитку науки цивільного права та цивільного процесуального права;
сфері правотворчості – для усунення прогалин та вдосконалення положень чинного цивільного та цивільного процесуального законодавства України, зокрема його положень, які регулюють правові відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням судового захисту гідності, честі та ділової репутації публічних осіб;
правозастосовній діяльності – при розгляді судами справ про захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб у порядку цивільного судочинства;
навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін «Цивільне право», «Цивільний процес» та при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені та обговорювалися на таких науково-практичних конференціях: міжнародна наукова конференція «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.); щорічна міжнародна науково-практична конференція ім. Ю. С. Червоного (м. Одеса, 13 грудня 2012 р.); міжнародна науково-практична конференція «Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії» (м. Ужгород, 30–31 березня 2013 р.); міжнародна науково-практична конференція «Законодавство України у світлі сучасних активних реформаційних процесів» (м. Київ, 11–12 жовтня 2013 р.); міжнародна науково-практична інтернет-конференція ім. Ю. С. Червоного (м. Одеса, 13 грудня 2013 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано п’ять наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОН України, а також п’ять тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена завданнями і метою дослідження та складається зі вступу, чотирьох розділів, які містять десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повий обсяг роботи становить 199 сторінок. Список використаних джерел складається з 207 найменувань і розташований на 16 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідивши процесуальні особливості розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб, можна сформулювати такі висновки, в яких містяться основні результати дисертаційної роботи:
1. Публічною в контексті положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод можна вважати фізичну особу, громадська діяльність якої має публічний характер, (політик, високопосадовець, естрадний виконавець тощо), або особу, з характеру поведінки якої можна зробити висновок про свідомий вибір такої особи бути публічною.
Особи, громадська діяльність яких за своїми ознаками не є публічною, якщо результати їхньої роботи отримали широкий громадський розголос, мають право претендувати на захист приватного життя, гідності, честі та ділової репутації на рівні зі звичайними особами і не можуть повністю вважатися публічними особами в контексті ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якщо вони цього не бажають, за винятком випадків поширення про них суспільно необхідної інформації, яка стосується результатів їхньої роботи, що отримали широкий громадський розголос.
Звичайно, як публічних осіб не можна розглядати юридичних осіб, оскільки по своїй суті юридичним особам не властива приватність.
Публічна особа повинна цілковито усвідомлювати свій публічний статус та з розумінням ставитися до підвищеного інтересу з боку суспільства до своєї діяльності та її результатів, чого навряд чи можна чекати від дитини. Таким чином, коли справа стосується поширення інформації про неповнолітню або малолітню особу, межа допустимої критики та засоби такої критики повинні оцінюватися судом з урахуванням віку та психічного розвитку дитини, можливості заподіяння шкоди психіці дитини поширенням про неї відповідної інформації тощо.
2. Особисті немайнові блага фізичної особи можуть бути поділені на дві групи залежно від виду цивільних правовідносин, об’єктами яких вони є:
- особисті немайнові блага, які можуть бути об’єктами як цивільних регулятивних, так і цивільних охоронних правовідносин (ім’я (найменування), здоров’я, сімейне життя фізичної особи, ділова репутація тощо);
- особисті немайнові блага, які можуть бути об’єктами лише цивільних охоронних правовідносин (честь та гідність).
3. Судовому захисту підлягає лише позитивна репутація публічної особи. При цьому під позитивною репутацією слід розуміти будь-яку репутацію, яка є позитивною з точки зору її носія і якщо поведінка особи, яка створює їй відповідну репутацію, не суперечить закону та моральним засадам суспільства.
4. Необхідно розрізняти момент виникнення права на репутацію як елемент правоздатності публічної особи (тобто сама можливість мати це право), момент виникнення права на недоторканність ділової репутації як суб’єктивного права публічної особи та момент виникнення самої ділової репутації публічної особи.
Потенційна можливість особи мати право на репутацію виникає з моменту її народження. Оскільки ділова репутація як особисте немайнове благо існує не взагалі, а в певній сфері діяльності, то й суб’єктивне особисте немайнове право особи на недоторканність ділової репутації завжди пов’язано з певною діяльністю, а тому виникає з моменту початку такої діяльності. Що ж до моменту виникнення самої ділової репутації як особистого немайнового блага особи, то необхідно зауважити, що репутація не виникає, а формується. Тому визначити конкретний момент виникнення ділової репутації особи практично неможливо, вона перебуває в постійній динаміці, розвитку, а тому в кожний окремий момент часу може бути різною. Однак у зв’язку з особливостями людської психіки та постійною необхідністю оцінювати навколишній світ, репутація (як суспільна оцінка ділової активності особи) в певному, початковому вигляді зароджується одразу після початку професійної діяльності її носія.
5. У питанні розмежування способів захисту та засобів відповідальності в разі приниження честі, гідності та ділової репутації публічних осіб неможливо обійтися без концепції правопорушення як підстави виникнення відповідних охоронних правовідносин та складу правопорушення як еталонного зразка, за яким ті чи інші заходи впливу, що застосовуються до особи порушника, визначаються як способи захисту чи заходи відповідальності.
Право публічної особи на спростування недостовірної інформації, право на відповідь, а також на власне тлумачення справи, заборона поширення інформації, що порушує особисті немайнові права фізичної особи, є способами захисту права публічної особи на повагу до честі, гідності та на недоторканність ділової репутації, а право на відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження честі, гідності та ділової репутації, є не лише способом захисту права, а й заходом цивільно-правової відповідальності особи – поширювача інформації.
6. Фізична особа не повинна нести відповідальність за поширення негативної інформації, якщо така інформація до цього: була поширена в засобах масової інформації; була розміщена на офіційних веб-сайтах органів державної влади чи місцевого самоврядування; містилася в публічних заявах інформаційних служб, речників, посадових осіб органів державної влади чи місцевого самоврядування; була зазначена в офіційних документах, у тому числі у звітах, стенограмах, відповідях на офіційні запити до органів державної влади або місцевого самоврядування; була розміщена на офіційному веб-сайті особи, якої стосується така інформація, або іншим чином опублікована нею особисто чи за її дорученням для загального доступу; була особисто повідомлена поширювачеві інформації особою, якої стосується така інформація, з метою її поширення.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело. При цьому інформація повинна бути передана дослівно (без будь-яких змін, перекручення змісту, виривання з контексту тощо). Не можна продовжувати поширення відповідної інформації в разі опублікування в джерелі, з якого отримано інформацію, її спростування.
7. Не можна розділяти право на відповідь та інші так звані «суміжні» права (право на власне тлумачення справи, на коментар, репліку тощо). Відділивши зазначені права від права на відповідь, ми позбавимо будь-якого змісту саме право на відповідь, оскільки як можна надати відповідь на поширену про публічну особу негативну інформацію, не прокоментувавши її, не зазначивши власного тлумачення обставин справи тощо. Тому вбачається, що право на власне тлумачення справи, коментар, репліку повинні розглядатися як складові права на відповідь. Таким чином, під правом на відповідь необхідно розуміти право публічної особи, про яку поширено в ЗМІ негативну інформацію, на пояснення, коментар чи власне тлумачення обставин справи, здійснені в тому самому порядку, в якому про неї було поширено негативну інформацію.
8. Найбільш поширеним та універсальним процесуальним засобом захисту честі, гідності та ділової репутації є позов. Позов публічної особи про захист честі, гідності та ділової репутації – це звернена до суду вимога публічної особи про захист права на повагу до її честі та гідності, а також недоторканність ділової репутації від незаконної діяльності особи (осіб), яка таке право порушує, не визнає або оспорює.
Непозовним засобом захисту честі, гідності та ділової репутації публічної особи є заява про встановлення факту неправдивості поширеної інформації та спростування її в порядку окремого провадження. Даний процесуальний засіб може бути використаний публічною особою в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома. У такому разі йдеться про захист неоспорюваних прав публічної особи, які, відповідно до ст. 234 ЦПК, підлягають захисту саме в порядку окремого провадження.
9. Пропонується доповнити ч. 1 ст. 277 ЦК абзацом другим такого змісту: «Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї інформації, яка принижує її честь, гідність та (або) ділову репутацію, має право на відповідь незалежно від того, чи відповідає поширена інформація дійсності».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С. С. Гражданская ответственность за невыполнение плана железнодорожной перевозки грузов / С. С. Алексеев. – М. : Госюриздат, 1959. – 176 c.
2. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / С. С. Алексеев. – Свердловск : Изд-во Свердловск. юрид. ин-та, 1972. – Т. 1. – 396 с.
3. Баландин В. Н. Принципы юридического процесса / В. Н. Баландин, А. А. Павлушина ; под общ. ред. В. М. Ведяхина. – Тольятти : Вуи Т, 2001. – 150 с.
4. Безух О. В. Неправомірне використання ділової репутації в конкуренції / О. В. Безух // Підприємництво, госп-во і право. – 2003. – № 5. – С. 24-27.
5. Белов В. А. Гражданское право: Общая и Особенная части : учебник / В. А. Белов. – М. : АО «ЦентрЮрИнфор», 2003. – 960 c.
6. Белявский А. В. Защита чести и достоинства в советском гражданском праве : автореф. … канд. юрид. наук : 12.712 / А. В. Белявский ; МГУ им. М. В. Ломоносова. – М., 1966. – 18 с.
7. Белявский А. В. Охрана чести и достоинства личности в СССР / А. В. Белявский, Н. А. Придворов. – М. : Юрид. лит., 1971. – 492 с.
8. Бичкова С. С. Цивільний процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження : монографія / С. С. Бичкова. – К. : Атіка, 2011. – 420 с.
9. Борисова Л. Публічні люди: де закінчується «суспільний інтерес» і починається приватність? [Електронний ресурс] // Контраст : інформ.-аналіт. газ. – Режим доступу: http://www.kontrast.org.ua/news/1294.html
10. Брагинский М. И. Договорное право / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : Статут, 1997. – Кн. 1 : Общие положения. – 682 с.
11. Бутнев В. В. К понятию механизма защиты субъективных прав / В. В. Бутнев // Субъективное право: проблемы осуществления и защиты. – Владивосток : Изд-во ДГУ, 1989. – С. 9-11.
12. Вавженчук С. Я. Оціночні судження та фактичні твердження як цивільно-правові категорії у сфері захисту честі, гідності та ділової репутації / С. Я. Вавженчук, В. Т. Довгопол // Підприємництво, госп-во і право. – 2011. – № 7. – С. 3-6.
13. Вандышев В. В. Гражданский процесс. Конспекты лекций : учеб. пособие / В. В. Вандышев, Д. В. Дернова. – СПб. : Питер, 2001. – 160 с.
14. Васильев С. В. Гражданский процесс : учеб. пособие / С. В. Васильев. – Х. : Одиссей, 2006. – 512 с.
15. Венедиктова В. И. Гудвилл: Цена престижа фирмы / В. И. Венедиктова. – Х. : Фирма «Консум», 1998. – 176 с.
16. Власов А. А. Гражданское процессуальное право / А. А. Власов. – М. : ТК Велби, 2003. – 432 с.
17. Волошенюк О. Честь, гідність і ділова репутація: поняття і порядок захисту / О. Волошенюк // Юрид. журн. – 2012. – № 6. – С. 78-85.
18. Галянтич М. Захист ділової репутації: цивільно-правові проблеми / М. Галянтич // Право України. – 2001. – № 1. – С. 97-100.
19. Галянтич М. Честь, гідність і ділова репутація. Цивільно-правові проблеми захисту немайнових прав / М. Галянтич, Г. Коваленко // Закон і бізнес. – 2000. – № 20. – С. 10.
20. Гелич Ю. О. Таємниця особистого життя людини як інститут інформаційного права України / Ю. О. Гелич // Бюл. М-ва юстиції України. – 2009. – № 11. – С. 91-98.
21. Гнатенко А. В. Право на неприкосновенность частной жизни публичных лиц в контексте диффамационного спора: практические рекомендации / А. В. Гнатенко, Д. Д. Луспеник // Личные неимущественные права: проблемы теории и практики применения : сб. ст. и иных материалов / В. И. Бобрик [и др.] ; под ред. Р. А. Стефанчука ; Нац. акад. правовых наук Украины, Хмельницк. ун-т упр. и права. – К. : Юринком Интер, 2010. – 1035 с.
22. Голубев К. И. Компенсация морального вреда как способ защиты неимущественных благ личности / К. И. Голубев, С. В. Нарижний. – 2-е изд., доп. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 302 с.
23. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
24. Гражданский процесс : учебник / Е. А. Борисова, С. А. Иванова, Е. В. Кудрявцева [и др.] ; под. ред. М. К. Треушникова. – М. : Городец, 2006. – 784 с.
25. Гражданский процесс : учебник / под ред. М. К. Треушникова. – 2ـе изд., перераб. и доп. – М. : ОАО «Издательский Дом “Городец”», 2007. – 784 с.
26. Гражданский процесс / под ред. Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. – М. : Юрид. лит., 1968. – 456 с.
27. Гражданское и семейное право Украины / отв. ред. Е. О. Харитонов. – Х. : Одиссей, 1999. – 544 с.
28. Гражданское право : учебник [для вузов] / Н. Г. Валиева, Б. М. Гонгало, Ю. Е. Добрынин [и др.] / под общ. ред. Т. И. Илларионовой, Б. М. Гонгало, В. А. Плетнева. – М. : Норма-Инфра-М, 1998. – Ч. 1. – 464 с.
29. Гражданское право : учебник : в 2 т. – 2-е изд., перераб. и доп. / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : БЕК, 2002. – Т. 1. – 816 с.
30. Гражданское право : учебник / под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. – СПб. : Теис, 1996. – 352 с.
31. Гражданское право: актуальные проблемы теории и практики / под общ. ред. В. А. Белова. – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 993 с.
32. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М. : Статут, 2000. – 411 с.
33. Гродзинский М. М. Преступления против личности / М. М. Гродзинский // Уголовный кодекс РСФСР: Практический комментарий. – М. : Право и жизнь, 1924. – 390 с.
34. Гуйван П. Д. Позовна давність : монографія / П. Д. Гуйван. – Х. : Право, 2012. – 448 с.
35. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве / Р. Е. Гукасян ; отв. ред. М. А. Викут. – Саратов : Приволж. кн. изд-во, 1970. – 190 с.
36. Гуменюк О. І. Право учасників цивільних правовідносин на репутацію / О. І. Гуменюк // Юрид. Україна. – 2008. – № 7 . – С. 45-51.
37. Гурвич М. А. Право на иск / М. А. Гурвич ; отв. ред. А. Ф. Клейнман. – М. : Изд-во АН СССР, 1949. – 216 с.
38. Гуревич И. С. Честь и другие неимущественные права граждан и их охрана в социалистическом гражданском праве / И. С. Гуревич // Сов. юстиция. – 1939. – № 2. – С. 26-32.
39. Гуреев П. П. Судебное разбирательство гражданских дел / П. П. Гуреев. – М. : Госюриздат, 1958. – 199 с.
40. Декларація Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у ЗМІ від 12 лютого 2004 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/verhovna-rada/2004-02-16/5187
41. Добровольский А. А. Исковая форма защиты права / А. А. Добровольский. – М. : Юристъ, 1965. – 214 с.
42. Добровольский А. А. Основные проблемы исковой формы защиты права / А. А. Добровольский, С. А. Иванова. – М. : Изд-во МГУ им. М. В. Ломоносова, 1979. – 159 c.
43. Домбровський І. П. Розгляд судами справ за позовами до засобів масової інформації про захист честі, гідності й ділової репутації та компенсацію моральної шкоди / І. П. Домбровський // Вісник Верховного Суду України. – 1998. – № 2. – С. 44-48.
44. Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация / Н. Д. Егоров. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1988. – 176 с.
45. Елисейкин П. Ф. Понятие иска как процессуального средства защиты прав и интересов / П. Ф. Елисейкин // Проблемы защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство : межвуз. темат. сб. ст. / под ред. П. Ф. Елисейкина. – Ярославль, 1976. – Вып. 1. – С. 85-87.
46. Елисейкин П. Ф. Судебное установление фактов, имеющих юридическое значение / П. Ф. Елисейкин. – М. : Юрид. лит., 1973. – 128 с.
47. Ефимов В. В. Догма римского права : учеб. курсъ. – СПб. : Кн. магазинъ А. Ф. Цинзерлинга, 1901. – 640 с.
48. Жеруолис И. А. Понятие иска как процессуальной формы защиты права / И. А. Жеруолис // Проблемы гарантии осуществления и защиты прав граждан : материалы науч.-практ. конф., посв. 175-летию возобновления Тартус. ун-та. – Тарту : Тартус. гос. ун-т, 1977. – С. 267-268.
49. Жеруолис И. А. Сущность советского гражданского процесса / И. А. Жеруолис. – Вильнюс, 1969. – 204 с.
50. Жильцова Н. А. О спорности в делах особого производства / Н. А. Жильцова, М. М. Голиченко // Арбитражный и гражданский процесс. – 2006. – № 8. – С. 10-14.
51. Захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди : ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 лютого 2006 року // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2006. – № 3-4. – С. 77-79.
52. Зейдер Н. Б. Гражданские процессуальные правоотношения / Н. Б. Зейдер. – Саратов : Изд-во СГУ, 1965. – 72 с.
53. Иоффе О. С. Новая кодификация советского гражданского законодательства и охрана чести и достоинства граждан / О. С. Иоффе // Сов. гос. и право. – 1962. – № 7. – С. 59-71.
54. Кириченко І. Чи можлива честь без гідності? [Електронний ресурс] / І. Кириченко // Юрид. журн. – 2006. – № 4. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua
55. Ківалова Т. С. Зобов’язання відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України (теоретичні аспекти) : монографія / Т. С. Ківалова ; М-во освіти і науки України; Одес. нац. юрид. акад. – О. : Юрид. літ., 2008. – 357 с.
56. Кілічава Т. М. Цивільне процесуальне право : навч. посіб. / Т. М. Кілічава. – К. : Центр учбової літ., 2007. – 352 с.
57. Кляус Н. В. Некоторые проблемы предмета судебной защиты в гражданском процессе по делам особого производства / Н. В. Кляус // Арбитражный и гражданский процесс. – 2006. – № 8. – С. 14-19.
58. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, 37. – Ст. 446.
59. Комаров В. В. Цивільна юрисдикція і підсудність / В. В. Комаров, П. І. Радченко, Н. Ю. Сакара // Теорія та практика судової діяльності : наук.-практ. посіб. – К. : Атіка, 2007. – 624 с.
60. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року // Голос України. – 2001. – № 3 (2503). – С. 6-8.
61. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
62. Коршунов Н. М. Гражданский процесс : учебник / Н. М. Коршунов, Ю. Л. Мареев ; под. общ. ред. Н. М. Коршунова. – М. : Эксмо, 2005. – 800 с.
63. Кострова Н. М. Теория и практика взаимодействия гражданского процессуального и семейного права / Н. М. Кострова ; отв. ред. Е. И. Филиппов ; Сев.-Кавказ. науч. центр высш. шк. – Ростов-на-Дону : Изд-во Ростов. гос. унـта, 1988. – 143 с.
64. Костюк В. Д. Нематериальные блага. Защита чести, достоинства и деловой репутации / В. Д. Костюк. – М. : Лекс-Книга, 2002. – 320 с.
65. Кохановська О. В. Інформація як нематеріальне благо та захист інформаційних прав згідно з Цивільним кодексом України / О. В. Кохановська // Інтелектуальна власність. – 2009. – № 6. – С. 13-21.
66. Кохановська О. В. Проблеми захисту честі, гідності й ділової репутації особи в Цивільному кодексі України / О. В. Кохановська // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 6. – С. 30-35.
67. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. – М. : Госюриздат, 1958. – 182 с.
68. Красавчикова Л. О. Перспективы и проблемы в регулировании личных неимущественных отношений по новому ГК РФ / Л. О. Красавчикова // Цивилистические записки : межвуз. сб. науч. тр. – М. : Статут, 2001. – 397 с.
69. Красавчикова Л. О. Понятие и система личных, не связанных с имущественными прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Л. О. Красавчикова ; Урал. гос. юрид. акад. – Екатеринбург, 1994. – 43 с.
70. Кузнецова Н. С. Гражданское общество и личные неимущественные права / Н. С. Кузнецова // Личные неимущественные права: проблемы теории и практики применения : сб. ст. и иных материалов / В. И. Бобрик [и др.] ; под ред. Р. А. Стефанчука ; Нац. акад. правовых наук Украины, Хмельницк. ун-т упр. и права. – К. : Юринком Интер, 2010. – 1035 с.
71. Курс цивільного процесу : підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова [та ін.] ; за ред. В. В. Комарова. – Х. : Право, 2011. – 1352 с.
72. Лапин Б. Н. Гражданско-процессуальный аспект применения права / Б. Н. Лапин // Правоведение. – 1980. – № 2. – С. 60-64.
73. Луспеник Д. Д. Де закінчується суддівський розсуд і починається суддівське свавілля / Д. Д. Луспеник // Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія: Судова практика. – Х. : Харків юридич., 2005. – 432 с.
74. Луспеник Д. Д. Застосування статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини при розгляді судами цивільних справ про захист честі, гідності і ділової репутації / Д. Д. Луспеник // Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія: Судова практика. – Х. : Харків юридич., 2005. – 432 с.
75. Луспеник Д. Д. Застосування у судовій практиці доказових презумпцій та фікцій у системі розподілу обов’язків з доказування за новим ЦПК України / Д. Д. Луспеник // Право України. – 2005. – № 8. – С. 56-60.
76. Луспеник Д. Д. Інститут дифамації і українське законодавство щодо захисту честі, гідності та ділової репутації (співвідношення та вибір пріоритету в судовій практиці) / Д. Д. Луспеник // Право України. – 2006. – № 2. – С. 62-66.
77. Луспеник Д. Д. Новий цивільний кодекс. Спеціальні способи захисту гідності, честі та ділової репутації за новим ЦК: теоретичні та практичні аспекти / Д. Д. Луспеник // Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія: Судова практика. – Х. : Харків юридич., 2005. – 432 с.
78. Луспеник Д. Д. Соответчики по делам о защите чести, достоинства и деловой репутации / Д. Д. Луспеник // Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія: Судова практика. – Х. : Харків юридич., 2005. – 432 с.
79. Луспеник Д. Д. Практика вирішення судами справ про захист честі, гідності та ділової репутації: проблемні питання та шляхи їх вирішення (за матеріалами судової практики судів Харківської області) / Д. Д. Луспеник // Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія: Судова практика. – Х. : Харків юридич., 2005. – 432 с.
80. Луспеник Д. Д. Судопроизводство по делам о защите чести, достоинства и деловой репутации (опровержение недостоверной информации) / Д. Д. Луспеник // Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія: Судова практика. – Х. : Харків юридич., 2005. – 320 с.
81. Мазурин С. Ф. Гражданский процесс. Общая часть / С. Ф. Мазурин. – СПб. : Питер, 2005. – 272 с.
82. Макарова Т. Н. Проблемы гражданско-правовой защиты деловой репутации : автореф. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Т. Н. Макарова. – М., 2006. – 28 с.
83. Малеина М. Н. Личные неимущественные права граждан: Понятие, осуществление, защита / М. Н. Малеина. – 2-е изд. – М. : МЗ Пресс, 2001. – 243 с.
84. Малеина М. Н. Личные неимущественные права граждан (понятие, осуществление, защита) : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.03 / М. Н. Малеина ; Моск. гос. юрид. акад. – М., 1997. – 40 с.
85. Малько А. В. Охранительные правоотношения как гарантийная форма личности / А. В. Малько // Вопросы теории охранительных правоотношений : материалы науч. конф. – Ярославль : Ярослав. гос. ун-т, 1991. – С. 27-29.
86. Манукян В. И. Моральный вред: право, практика, опыт / В. И. Манукян. – К. : Истина, 2008. – 288 с.
87. Марогулова И. Л. Защита чести и достоинства личности / И. Л. Марогулова. – М. : Правовое просвещение, 1998. – 128 c.
88. Матвеев Г. К. Вина в советском гражданском праве / Г. К. Матвеев. – К., 1955. – 306 с.
89. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности / Г. К. Матвеев. – М. : Юрид. лит., 1970. – 312 с.
90. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Саратов. гос. ун-та, 1987. – С. 96.
91. Матузов Н. И. Теоретические проблемы субъективного права : автореф. дис. … д-ра юрид. наук / Н. И. Матузов. – Х., 1973. – 38 с.
92. Мельников А. А. Правовое положение личности в советском гражданском процессе / А. А. Мельников ; отв. ред. В. С. Тадевосян. – М. : Наука, 1969. – 247 с.
93. Мирний М. Публічні люди: де закінчується «суспільний інтерес» і починається приватність [Електронний ресурс] / М. Мирний. – Режим доступу: http://hr-activists.net/blog/publ-chn-lyudi-de-zak-nchu-tsya-susp-lnii-nteres-pochina-tsya-privatn-st
94. Нагребельний В. П. Ділова репутація / В. П. Нагребельний // Юридична енциклопедія : в 6 т. / Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. – К. : «Укр. енцикл.», 1998. – Т. 2. – 744 с.
95. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України : пер. з рос. / С. В. Ківалов, Ю. С. Червоний, Г. С. Волосатий [та ін.] ; за ред. Ю. С. Червоного. – К. ; О. : Юрінком Інтер, 2008. – 656 с.
96. Оборотов Ю. М. Традиції та новації в правовому розвитку: загальнотеоретичні аспекти : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Ю. М. Оборотов ; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2003. – 38 с.
97. Осадчий В. І. Гідність як об’єкт злочинного впливу на правоохоронну діяльність / В. І. Осадчий // Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління : зб. наук. пр. – 1997. – Вип. 3. – С. 126-129.
98. Основи цивільного законодавства СРСР та союзних республік від 08.12.1961 року // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1961. – № 60. – Ст. 525.
99. Осокина Г. Л. Иск (теория и практика) / Г. Л. Осокина. – М. : Городец, 2000. – 192 с.
100. Охорона і захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб в цивільних правовідносинах / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Х. : Харків юридич., 2011. – 528 с.
101. Палиюк В. П. Возмещение морального (неимущественного) вреда / В. П. Палиюк. – 2-е изд. испр. – К. : Право, 2000. – 272 с.
102. Паліюк В. П. Наклеп та образа: старі поняття в нових умовах (співвідношення міжнародного та національного права) / В. П. Паліюк // Сучасні тенденції розвитку держави та права України : зб. наук. пр. / за ред. В. І. Терентьєва, О. В. Козаченка. – Миколаїв : МНЦ ОНЮА, 2008. – 174 с.
103. Паліюк В. П. Особливості застосування судами України Конвенції про захист прав та основних свобод : навч.-практ. посіб. / В. П. Паліюк. – Миколаїв : Атол, 2003. – 130 с.
104. Палиюк В. П. Теория и практика возмещения морального (неимущественного) вреда в Украине (на примере защиты прав потребителей) / В. П. Палиюк // Личные неимущественные права: проблемы теории и практики применения : сб. ст. и иных материалов / В. И. Бобрик [и др.] ; под ред. Р. А. Стефанчука ; Нац. акад. правовых наук Украины, Хмельницк. ун-т упр. и права. – К. : Юринком Интер, 2010. – 1035 с.
105. Панкратова Н. А. Особенности производства по делам о защите чести, достоинства и деловой репутации / Н. А. Панкратова // Арбитражный и гражданский процесс. – 2001. – № 2. – С. 22-31.
106. Пасемник Н. Хто відповість за наклеп? Проблемні питання в застосуванні законодавства щодо недостовірної інформації / Н. Пасемник // Правовий тиждень. – 2007. – 8 трав.
107. Підгородинський В. М. Поняття честі та гідності особи / В. М. Підгородинський // Вісник прокуратури. – 2009. – № 10. – С. 89-94.
108. Підопригора О. А. Основи римського приватного права : підручник / О. А. Підопригора. – К. : Вища шк., 1995. – 267 с.
109. Підопригора О. А. Римське право : підручник / О. А. Підопригора, Є. О. Харитонов. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
110. Плотников В. Деловая репутация как объект гражданско-правовой защиты / В. Плотников // Хоз-во и право. – 1995. – № 11. – С. 94-99.
111. Податковий кодекс України від 02.12.2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13-14, 15-16, 17. – Ст. 112.
112. Позовне провадження : монографія / В. В. Комаров, Д. Д. Луспеник, П. І. Радченко [та ін.] ; за ред. В. В. Комарова. – Х. : Право, 2011. – 552 с.
113. Полудьонний М. Позови про захист честі й гідності в контексті юриспруденції Європейського суду з прав людини / М. Полудьонний // Свобода висловлювань і приватність. – 2001. – № 3. – С. 9-19.
114. Права за якими судиться малоросійський народ 1743 року / упоряд. В. А. Вислобоков ; відп. ред. Ю. С. Шемшученко. – К. : Вид-во НАН України, 1997. – 547 с.
115. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 року № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5ـ6. – Ст. 30.
116. Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 року № 3. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0003740-13
117. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів : Закон України від 23.09.1997 року № 540/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 50. – Ст. 302.
118. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців : Закон України від 15.05.2003 року № 755-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.
119. Про державну таємницю : Закон України від 21.01.1994 року № 3855-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
120. Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності : постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 5 // Вісник господар. судочинства. – 2012. – № 3. – С. 29.
121. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України від 16.11.1992 року № 2782-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
122. Про використання як доказів документів, підготовлених за допомогою електронно-обчислювальної техніки Інструктивних Вказівок Державного Арбітражу СРСР від 29.06.1979 року № И-1-4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v-1-4400-79
123. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму : Закон України від 28.11.2002 року № 249-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 1. – Ст. 2.
124. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції : постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 8. – С. 3.
125. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень : наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 // Офіц. вісник України. – 1998. – № 46. – С. 172.
126. Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріальних активів [Електронний ресурс] : наказ Фонду державного майна України та Державного комітету з питань науки і технологій від 27 липня 1995 року № 969/97. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
127. Про інформаційні агентства : Закон України від 28.02.1995 року № 74/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 13. – Ст. 83.
128. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 року № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
129. Про окремі питання застосування строків позовної давності : лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 року № 10-70/0/4-13 // Закон і Бізнес. – 2013. – № 4.
130. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації : Закон України від 23.09.1997 року № 539/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 49. – Ст. 299.
131. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92
132. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні : Закон України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.
133. Про судовий збір : Закон України від 08.07.2011року № 3674-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 14. – Ст. 87.
134. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95
135. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95
136. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09
137. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи : постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 3. – С. 7.
138. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 07.07.2010 року № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, 43, 44-45. – Ст. 529.
139. Про телебачення і радіомовлення : Закон України від 21.12.1993 року № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.
140. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства : монографія / В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, В. В. Баранкова [та ін.] ; за заг. ред. В. В. Комарова. – Х. : Харків юридич., 2008. – 928 с.
141. Пятилетов И. М. Защита интересов ответчика в советском гражданском процессе : учеб. пособие / И. М. Пятилетов ; отв. ред. М. С. Шакарян. – М. : ВЮЗИ, 1990. – 85 с.
142. Рафиева Л. К. Гражданско-правовая защита чести и достоинства личности в СССР : автореф. дис. … канд. юрид. наук / Л. К. Рафиева. – Л., 1966. – 18 с.
143. Резолюція № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя від 26.06.1998 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.medialaw.kiev.ua/laws/laws_international/52/
144. Рішення Європейського суду з прав людини «Лінгенс проти Австрії» (1986) // Практика Європейського суду з прав людини: Рішення. Коментарі. – К. : Укр. Центр Правничих Студій, 1999. – № 1.
145. Рішення Європейського суду з прав людини «Прагер і Обершлік проти Австрії» (1991) // Европейский суд по правам человека. Избранные решения : в 2 т. – М. : НОРМА, 2000. – 808 с.
146. Рішення Європейського суду з прав людини «Санді Таймс проти Великобританії» (1976) // Європейська Конвенція з прав людини. Свобода вираження поглядів: довідник з українського та європейського інформаційного законодавства / уклад. В. Ф. Іванов, Ю. Є. Зайцев. – К. : Центр вільної преси, 2002.
147. Рішення Європейського суду з прав людини «Українська «Прес-група» проти України» (2005) // Практика Європейського суду з прав людини: Рішення. Коментарі. – К. : Укр. Центр Правничих Студій, 2005. – № 4.
148. Рішення Європейського суду з прав людини «Фон Ганновер (Принцеса Ганноверська) проти Німеччини» (2004) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hr-lawyers.org/index.php?id=1310027277
149. Рішення Європейського суду з прав людини «Фрессоз і Руар проти Франції» // Практика Європейського суду з прав людини: Рішення. Коментарі. – К. : Укр. Центр Правничих Студій, 1999. – № 1.
150. Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина Сердюка Валерія Анатолійовича про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) // Офіц. вісник України. – 2003. – № 17. – Ст. 790.
151. Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року по справі № 18/203-97 у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К. Г. Устименка) // Офіц. вісник України. – 1997. – № 46. – С. 126.
152. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року у справі № 757/1460/13-ц [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/31003057
153. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21січня 2010 року у справі № 2-535/10 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: http://ua.convdocs.org/docs/index-15466.html
154. Ромовська З. В. Спірні питання відшкодування моральної шкоди / З. В. Ромовська // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 5. – С. 41-44.
155. Санфилиппо Ч. Курс римского частного права / Ч. Санфилиппо. – М. : БЕК, 2000. – 370 с.
156. Саприкіна І. В. Правовідносини щодо захисту честі, гідності та ділової репутації фізичної особи в цивільному процесі / І. В. Саприкіна // Підприємництво, госп-во і право. – 2006. – № 1. – С. 36-38.
157. Сергеев А. П. Право на защиту репутации / А. П. Сергеев. – Л. : Знание, 1989. – 31 с.
158. Смирнов В. Т. Общее учение о деликтных обязательствах в советском гражданском праве : учеб. пособие / В. Т. Смирнов, А. А. Собчак. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1983. – 152 c.
159. Советское гражданское процессуальное право : учеб. пособие [для юрид. вузов и фак.] / М. А. Гурвич, В. Ф. Тараненко, М. С. Шакарян [и др.] ; отв. ред. М. А. Гурвич. – М. : Высш. шк., 1964. – 536 с.
160. Советское гражданское процессуальное право : учебник / В. П. Воложанин, А. Ф. Козлов, К. И. Комиссаров [и др.] ; под общ. ред. К. С. Юдельсона. – М. : Юрид. лит., 1965. – 471 c.
161. Статут Великого княжества Литовского 1529 года / под ред. К. И. Яблонскиса. – Минск : Изд-во АН БССР, 1960. – 253 с.
162. Стелл Л. Юридическая ответственность и Web: путешествие по проблемным законам / Л. Стелл // Укр. Медиа-бюл. – 1997. – № 1-2. – С. 3-6.
163. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві / Р. О. Стефанчук. – К. : Наук. світ, 2001. – 306 с.
164. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту) : монографія / Р. О. Стефанчук ; відп. ред. Я. М. Шевченко. – К. : КНТ, 2008. – 626 с.
165. Стефанчук Р. О. Цивільно-правовий захист честі, гідності та репутації : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Р. О. Стефанчук ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2000. – 220 с.
166. Стремякова И. Р. Честь и достоинство – категории марксистской этики / И. Р. Стремякова // Категории марксистской этики. – М. : Мысль, 1965. – С. 94-189.
167. Сулейменов М. К. Нематериальные блага в системе объектов гражданских прав / М. К. Сулейменов // Личные неимущественные права: проблемы теории и практики применения : сб. ст. и иных материалов / В. И. Бобрик [и др.] ; под ред. Р. А. Стефанчука ; Нац. акад. правовых наук Украины, Хмельницк. ун-т упр. и права. – К. : Юринком Интер, 2010. – 1035 с.
168. Тагайназаров Ш. Т. Проблемы гражданско-правового регулирования личных неимущественных