Радкевич Олександр Петрович. Цивільно-правова охорона і захист персональної інформації в мережі Інтернет

Краткое описание

Радкевич Олександр Петрович. Цивільно-правова охорона і захист персональної інформації в мережі Інтернет.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.03, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2014.-243 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

РАДКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ

УДК 347.121.1

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА І ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Заіка Юрій Олександрович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2014

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРСОНАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА 14
1.1. Стан наукових досліджень цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет 14
1.2. Концепція поняття персональної інформації 29
1.3. Становлення та розвиток інституту охорони і захисту персональної інформації 41
Висновки до розділу 1 53
РОЗДІЛ 2 ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ 56
2.1. Загальна методика дисертаційного дослідження та його етапи 56
2.2. Наукові та законодавчі підходи до розуміння мережі Інтернет й правового регулювання персональної інформації 70
2.3. Конфіденційність персональної інформації в соціальних мережах 83
Висновки до розділу 2 99
РОЗДІЛ 3 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ І ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 102
3.1. Порівняльно-правовий аналіз інститутів охорони персональної інформації в Сполучених Штатах Америки, Великій Британії, Франції, Німеччині та Японії 102
3.2. Класифікація цивільних правопорушень з використання персональної інформації в мережі Інтернет 120
3.3. Юрисдикційні та неюрисдикційні способи захисту персональної інформації в мережі Інтернет 137
3.4. Видалення персональної інформації з мережі Інтернет 152
3.5. Цивільно-правова відповідальність за незаконні дії з персональною інформацією 166
Висновки до розділу 3 181
ВИСНОВКИ 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191
ДОДАТКИ 228

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЄС Європейський Союз
ЗУ Закон України
КУ Конституція України
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
США Сполучені Штати Америки
ЦКУ Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Трансформаційні та інтеграційні процеси в сучасному суспільстві актуалізують додержання європейських стандартів захисту фундаментальних прав людини, зокрема, права на недоторканність особистого та приватного життя. Це має особливе значення в добу інформаційних технологій, що широко використовуються для оброблення інформації про фізичну особу.
Важливим у забезпеченні цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет є відповідальність особи перед законом за правопорушення, які посягають на честь, гідність, ділову репутацію шляхом незаконного втручання в особисте і приватне життя. Зазначене ускладнюється низкою суперечностей між: обсягами використання у суспільстві персональної інформації та недостатнім рівнем забезпечення її охорони і захисту; вільним розміщенням персональної інформації у соціальних мережах та відсутністю дієвого механізму забезпечення її конфіденційності; потребою громадян у видаленні персональної інформації з мережі Інтернет та відсутністю ефективних шляхів здійснення такої дії; збільшенням кількості правопорушень у сфері використання персональної інформації та недосконалістю цивільно-правової відповідальності за таке протиправне діяння. Цим зумовлюється необхідність розроблення дієвих механізмів охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет.
Водночас створення ефективного законодавства ускладнюється недостатнім станом здійснення відповідних наукових досліджень. Протягом останніх років розглядалися лише окремі аспекти зазначеної проблематики, зокрема в дисертаційних дослідженнях І.І. Ващинця «Цивільно-правова охорона авторських прав в умовах розвитку інформаційних технологій» (2006) [26], Н.В. Волкової «Цивільно-правові засоби індивідуалізації фізичних осіб» (2008) [29], М.В. Гури «Цивільно-правова охорона Інтернет-сайту в Україні» (2006) [41], Б.М. Гоголя «Право на інформацію в цивільному праві України» (2010) [32], А.Г. Дідук «Правовий режим конфіденційної інформації: цивільно-правовий аспект» (2008) [50], О.А. Дмитренко «Право фізичної особи на власні персональні дані в цивільному праві України» (2010) [52], О.С. Жидкової «Цивільно-правовий механізм захисту права на недоторканність ділової репутації» (2008) [59], Р.Ю. Молчанова «Здійснення та цивільно-правовий захист особистого немайнового права на ім’я» (2009) [117], Е.Е. Мухамедової «Цивільно-правові аспекти реалізації особистих немайнових прав фізичної особи в Україні» (2010) [120], В.О. Серьогіна «Конституційне право особи на недоторканність приватного життя (прайвесі): проблеми теорії та практики» (2011) [204], С.В. Ясечко «Цивільно-правова відповідальність за порушення права на інформацію» (2011) [256].
Деякі проблеми цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет висвітлювалися в наукових працях провідних вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема:
– у сфері філософії, теорії та методології права – С.Д. Гусарєва [42], В.В. Копєйчикова [79], Б.А. Кормича [80], М.В. Костицького [232], Л.В. Кузенко [90], Р. Лукича [102], Т.І. Пашука [139], О.Ф. Скакун [211] та ін.;
– у сфері цивільного права – Т.І. Бєгової [11], В.І. Бобрика [14], В.М. Богданова [15], М.К. Галянтича [31], О.В. Дзери [46], І.О. Дзери [45], Ю.О. Заіки [70], В.М. Коссака [81], О.В. Кохановської [83], Н.С. Кузнєцової [91], В.В. Луця [125], P.А. Майданика [103], Т.М. Підлубної [144], Р.О. Стефанчука [222], Р.Б. Шишки [247] та ін.;
– у сфері правового регулювання інформаційних відносин – О.А. Баранова [5], В.М. Брижка [21], Б.М. Гоголя [32], Д.В. Грибанова [38], С.М. Коноплицького [75], А.І. Марущака [106], О.В. Мінбалеєва [114], Ю.В.Носіка [127], О.М. Пастухова [138], О.А. Присяжнюка [149], І.М. Рассолова [194], B.C. Цимбалюка [239] та ін.;
– у сфері європейського та порівняльного права – Д.В. Бойка [16], А.С. Довгерта [54], А.В. Пазюка [137], А.А. Шишлова [248] та ін.
Однак, нині в Україні відсутні наукові дослідження, що розкривають особливості охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет. Окрім того, не вирішеною залишається проблема, пов’язана із забезпеченням цивільно-правової відповідальності за порушення немайнових прав особи в мережі Інтернет. Необхідною є систематизація положень законодавства щодо порядку надання міжнародної правової допомоги стосовно захисту персональної інформації. Усі ці проблемні аспекти потребують визначення теоретичних основ цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет, що й зумовлює актуальність обраної теми та нагальну потребу в проведенні спеціального наукового дослідження з цієї тематики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР; Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затвердженого наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, основних напрямів наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ на 2014–2017 рр. № 1.2.6. Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Національної академії внутрішніх справ (протокол № 1 від 25 січня 2011 р.), схвалено відділенням Національної академії правових наук України (реєстр. № 385, 2011 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування теоретичної концепції цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет та розроблення на цій основі науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного вітчизняного законодавства.
Для досягнення поставленої мети в межах дисертаційного дослідження необхідно було вирішити такі задачі:
– вивчити стан наукових досліджень цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет;
– теоретично обґрунтувати концепцію поняття персональної інформації;
– вивчити становлення та розвиток інституту охорони і захисту персональної інформації;
– дослідити наукові та законодавчі підходи до розуміння поняття мережі Інтернет і правового регулювання персональної інформації в ній;
– з’ясувати стан забезпечення конфіденційності персональної інформації в соціальних мережах;
– провести порівняльно-правовий аналіз інституту охорони персональної інформації у Сполучених Штатах Америки, Великій Британії, Франції, Німеччині та Японії;
– здійснити класифікацію цивільних правопорушень у сфері обігу персональної інформації в мережі Інтернет;
– виокремити юрисдикційні та неюрисдикційні способи захисту персональної інформації;
– з’ясувати правові підстави і визначити шляхи видалення персональної інформації з мережі Інтернет;
– охарактеризувати особливості цивільно-правової відповідальності за незаконні дії з персональною інформацією в мережі Інтернет та надати пропозиції щодо вдосконалення чинного вітчизняного законодавства.
Об’єкт дослідження – цивільно-правові відносини у сфері використання персональної інформації.
Предмет дослідження – цивільно-правова охорона і захист персональної інформації в мережі Інтернет.
Методи дослідження. Відповідно до мети й задач дослідження застосовано такі загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення та порівняння – для наукового дослідження теоретичних засад цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації, забезпечення відповідності загальним принципам побудови наукових знань (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5); метод дослідження усталеного нормативно-правового поля – з метою висвітлення основних правових засад у контексті дослідження немайнових прав людини (підрозділи 1.2, 1.3, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4); метод вивчення правової дослідницької літератури – для визначення теоретичних принципів, якими керуються автори при дослідженні аналогічних правових проблем та колізій (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 2.3); логіко-семантичний метод – для з’ясування значення понятійного апарату, розроблення генеральних дефініцій, інтерпретації та операціоналізації понятійного апарату (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); формально-логічний метод – для приведення у відповідність із законами формальної логіки основних складових дослідження охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5); діалектичний метод – для з’ясування стану дослідження проблеми цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4); ретроспективний метод – для розкриття становлення та розвитку охорони і захисту персональної інформації в матеріальному та електронному середовищі (підрозділи 1.1, 2.2); системно-структурний метод – для виявлення місця і значущості предметного поля дослідження в системі юридичної теорії та практики, прийняття цивільно-правових рішень щодо охорони і захисту персональної інформації (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3); прогностичний метод – для розроблення пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері охорони і захисту персональної інформації та оптимізації цивільного права (підрозділ 3.1, 3.4); метод дослідження усталеної юридичної практики – для наукового аналізу проблем охорони і захисту персональної інформації у рішеннях вітчизняних і зарубіжних судів (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5); статистичний метод – для визначення статистичних характеристик різних теоретичних підходів до охорони і захисту персональної інформації та практичних аспектів їх упровадження в юридичну практику (підрозділи 2.3, 3.4, 3.5).
Емпіричну базу дослідження становлять судові справи, розглянуті в Україні за період з 2010 р. по 2014 р. – 400, з них стосовно незаконного використання персональної інформації – 43 справи, персональних даних – 96, захисту особистих немайнових прав – 100, втручання в особисте життя – 100, захисту честі, гідності та ділової репутації – 61. Дисертантом опрацьовано понад 50 зарубіжних справ з елементом мережі Інтернет за останні чотири роки. Використано положення вітчизняного та зарубіжного законодавства у сфері обігу персональної інформації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим спеціальним дослідженням, в якому обґрунтовано теоретичну концепцію цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет, наведено практичні пропозиції щодо вдосконалення чинного вітчизняного законодавства у сфері персональної інформації. У дослідженні розкрито низку концептуальних положень, узагальнень та висновків, що відповідають критеріям наукової новизни, головними з яких є такі:
вперше:
– сформульовано поняття: «персональна інформація» – як широкий спектр ідентифікуючих і знеособлених відомостей про особисте та приватне життя (відносини немайнового і майнового характеру, обставини, події, стосунки та тощо), що повною мірою характеризують життєдіяльність особи в суспільстві; «суб’єктна персональна інформація» – як конфіденційні відомості особи, які генеруються нею в процесі суспільного, особистого та приватного життя, що невідомі й недоступні нікому, окрім суб’єкта персональної інформації;
– виділено характерні ознаки персональної інформації та персональних даних, визначено їх спільні й відмінні риси на основі подібності за своїм об’єктом та розбіжності у способах представлення, що уможливлює створення дієвого правового регулювання відносин у сфері охорони і захисту персональної інформації;
– здійснено класифікацію основних видів персональної інформації (біологічні особливості людини; етнополітичні відмінності; документально зафіксований стан здоров’я; кодовані дані, що дають змогу ідентифікувати особу; трудова діяльність людини; фінансові операції та кредитні відносини; правові відносини; особисте та приватне життя; технічна інформація, спрямована на ідентифікацію особи в глобальній мережі Інтернет);
– виокремлено основні способи юрисдикційного та неюрисдикційного захисту персональної інформації, розміщеної в мережі Інтернет. До юрисдикційних належать: припинення дії, що порушує право на володіння, користування та розпорядження персональною інформацією; відновлення становища, яке було до порушення прав особи; відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної шкоди. До неюрисдикційних належать: спростування недостовірної інформації; право на відповідь суб’єкта персональної інформації; видалення інформації;
– з’ясовано правові підстави та визначено шляхи видалення персональної інформації з мережі Інтернет: власними силами; за допомогою компетентних органів; за допомогою спеціалізованих компаній на основі інноваційного принципу «право бути забутим», що дає змогу користувачам видаляти інформацію приватного характеру з електронних ресурсів;
удосконалено:
– поняття «інформація» як нематеріальної субстанції, що виявляється в різних станах матеріального або духовного світу, сприймання та розуміння її суб’єктом з відповідною передачею отриманих відомостей (знань) без втрати розумового навантаження, що несе структуроване повідомлення;
– поняття «охорона персональної інформації» як право фізичних та юридичних осіб, а також органів державної влади, спрямоване на забезпечення державних норм і приписів законів України в частині особистих немайнових прав шляхом організації правової, технічної та фізичної недоторканності суб’єкта персональної інформації;
– поняття «захист персональної інформації» як право фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів державної влади, інших установ й організацій, що виникає в разі порушення, оспорювання та невизнання права, спрямоване на відновлення порушених прав й обов’язків шляхом реалізації відповідних захисних правових норм;
– положення про відшкодування моральної шкоди за протиправне використання персональної інформації, що ґрунтується на реалізації концептуального, особистісного та функціонального підходів, використання яких сприяє удосконаленню усталеної системи відшкодування завданої моральної шкоди;
дістало подальший розвиток:
– розуміння персональних даних як сукупності відомостей, що використовуються в службовій діяльності (роботі) відповідних державних та недержавних органів для отримання інформації про суб’єкта (фізичну особу), що уможливлює її ідентифікацію;
– поняття «недостовірна інформація» як відомості, факти, обставини, що не відображають дійсності і спрямовані на введення особи в оману відносно реальних подій; «негативна інформація» як відомості, що спричиняють шкоду моральному та психологічному стану людини;
– розуміння особливостей цивільно-правової відповідальності за незаконні дії з персональною інформацією, що ґрунтуються на принципах відповідальності винної особи за діяння, а не за виявлення наміру.
Аргументовано необхідність внесення конкретних пропозицій щодо вдосконалення чинного вітчизняного законодавства, що також становлять наукову новизну. Запропоновано відповідні зміни до: ст. 1, п. 1 ч. 5; ст. 2, п. 1; ст. 3, п. 1; ст. 5, п.1; ст. 9 Закону України «Про інформацію», п. 2 ст. 15, п. 2 ст. 23 Закону України «Про захист персональних даних», спрямовані на вдосконалення охоронної та захисної функції держави у сфері персональної інформації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі положень і висновків дисертаційного дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного вітчизняного законодавства, а також рекомендації для правозастосовної практики охорони і захисту прав на володіння, користування, розпорядження та видалення персональної інформації у мережі Інтернет.
Теоретичні та прикладні висновки, пропозиції і рекомендації дисертаційного дослідження використовуються та мають перспективу бути використаними в:
– науково-дослідній сфері – для подальших наукових розробок інституту особистих немайнових прав (акт впровадження Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації № 10 / 0 / 21–16 від 10 жовтня 2013 р.);
– сфері правотворчості – для вдосконалення окремих норм цивільного законодавства України та законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 12 червня 2013 р.);
– сфері правозастосовної діяльності – для вдосконалення роботи органів державної влади та посадових осіб в аспекті охорони і захисту персональної інформації, а також підвищення рівня охорони і захисту прав людини у сфері персональної інформації (акт впровадження Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації № 10 / 0 / 21–16 від 10 жовтня 2013 р.);
– навчально-методичній роботі – в навчальному процесі для підготовки навчальних посібників і науково-методичних рекомендацій з цивільного та інформаційного права (акт впровадження Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького від 15 листопада 2013 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Правові реформи в Україні» (м. Київ, 16–17 лютого 2011 р.); «Теорія та практика сучасного права: вектори розвитку» (м. Київ, 16–17 березня 2011 р.); «Наука – ХХІ століття» (м. Київ, 29 червня 2011 р.); «Інформаційні стратегії в глобальному управлінні» (м. Київ, 29 жовтня 2011 р.); «Міжнародно та національно-правовий вимір забезпечення стабільності» (м. Львів, 5 травня 2012 р.); «Верховенство права, законність та права людини» (м. Київ, 28–29 червня 2012 р.); «Питання сучасної науки і освіти» (м. Київ, 12–14 липня 2012 р.); «Правові реформи в Україні: реалії сьогодення» (м. Київ, 11 жовтня 2012 р.); «Питання сучасної науки і освіти» (м. Київ, 18–20 липня 2013 р.); «Наука в информационном обществе» (м. Донецьк, 21 липня 2013 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 20-ти одноосібних публікаціях, зокрема: сім статей – в наукових фахових виданнях, внесених до переліку МОН України; дві статті – в міжнародних наукових фахових виданнях; 11 статей і тез – у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми, пов’язаної з визначенням цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет. Отримані результати підтвердили положення гіпотези, а досягнута мета і виконані задачі дослідження стали основою для низки висновків:
1. Вивчення стану дослідження проблеми цивільно-правової охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет засвідчило, що пріоритетним у дотриманні фундаментальних прав людини є збереження в таємниці відомостей її особистого і приватного життя.
Проблема охорони і захисту персональної інформації в мережі Інтернет не дістала системного висвітлення в наукових дослідженнях, незважаючи на необхідність розвитку цивільного законодавства відповідно до потреб інформаційного суспільства. Відсутність дієвого нормативно-правового забезпечення охорони і захисту персональної інформації призводить до збільшення кількості правопорушень у сфері особистих немайнових прав.
2. Концептуальна основа персональної інформації охоплює розуміння цивільного права як об’єкта регулювання майнових і немайнових правовідносин та системи вдосконалення цивільно-правових норм. З огляду на це, персональна інформація розглядається як широкий спектр ідентифікуючих і знеособлених відомостей про особисте та приватне життя (відносини немайнового і майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо), що повною мірою характеризують життєдіяльність особи в суспільстві. Персональна інформація поділяється на такі види: інформація про біологічні особливості людини; етнополітична інформація; документально зафіксована інформація про стан здоров’я; інформація про ідентифікаційний та інші коди особи; інформація про трудову діяльність людини; інформація про фінансові операції та кредитні відносини; інформація про правові відносини; відомості про особисте життя; інформація, яка дає можливість ідентифікувати особу в глобальній мережі Інтернет. Суб’єктною персональною інформацією позначають конфіденційні відомості особи, які генеруються нею в процесі суспільного, особистого та приватного життя, що невідомі й недоступні нікому, окрім суб’єкта персональної інформації.
3. Зародження інституту охорони і захисту персональної інформації припадає на кінець ХХ ст. Початок ХХІ ст. характеризується збільшенням кількості правопорушень, пов’язаних з використанням персональної інформації в протиправних цілях, що виявляються у втручанні в особисте і приватне життя, приниженні честі, гідності та ділової репутації особи.
Низка положень про окремі аспекти охорони і захисту персональної інформації міститься в законодавстві України (Цивільний кодекс України, закони України «Про інформацію», «Про захист персональних даних» «Про телекомунікації» тощо). У сфері охорони і захисту персональної інформації широко використовуються міжнародні документи, ратифіковані Україною (Директиви 95/46/ЄС, 97/66/ЄС, 2002/58/ЄС, 2006/24/ЄC).
Під охороною персональної інформації слід розуміти право фізичних, юридичних осіб, а також органів державної влади, спрямоване на забезпечення державних норм і приписів законів України в частині особистих немайнових прав шляхом організації правового, технічного та фізичного захисту недоторканності особи. Захист персональної інформації – це право фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів державної влади, інших установ й організацій, що виникає в разі порушення, оспорювання та невизнання права, спрямоване на відновлення порушених прав й обов’язків шляхом реалізації відповідних захисних правових норм.
4. Результати дослідження наукових та законодавчих підходів до розуміння мережі Інтернет дали змогу дійти висновку, що мережа Інтернет – це специфічний об’єкт правового регулювання, який складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових і домашніх мереж, об’єднаних на засадах використання індивідуальних Інтернет-протоколів, та виступає посередником між суб’єктами права в процесі ґенерації, обміну й видалення відомостей, що становлять конфіденційну, таємну та службову інформацію.
Правове регулювання персональної інформації в мережі Інтернет здійснюється двома шляхами: перший – регулювання відносин у законодавстві держави, в якій перебуває користувач мережею (регулювання здійснюється шляхом нормативного забезпечення охорони і захисту персональної інформації на законодавчому рівні); другий – регулювання правовідносин у законодавстві держави, в якій розташовано інформаційний ресурс (регулювання здійснюється на основі укладання двох і більше міжнародних угод про правову допомогу).
5. Конфіденційність персональної інформації в соціальних мережах («Twitter», «Google+», «MySpace») забезпечується дотриманням договору про конфіденційність інформації між суб’єктом (соціальна мережа) та її користувачем. Такий тип договору містить пункти, що допускають використання персональної інформації соціальною мережею як у своїх інтересах, так і на користь третіх осіб. Соціальні мережі, відповідно до договору про надання послуг, мають право використовувати «контент»-інформацію (конфіденційну, таємну та службову), створену їхніми користувачами.
6. На основі результатів порівняльно-правового аналізу інституту охорони персональної інформації у Сполучених Штатах Америки, Великій Британії, Франції, Німеччині та Японії виявлено дієві рекомендації для вдосконалення вітчизняного законодавства: використання сучасних принципів і методів електронного урядування; закріплення на нормативному рівні Інституту уповноваженої посадової особи, яка забезпечує виконання положень закону про приватність (персональну інформацію) та відповідає за громадянську освіту й міжнародні відносини щодо захисту інформації та її передачі; запровадження Інституту уповноваженого з питань персональних даних; створення спеціальної комісії з охорони персональної інформації; визнання електронної інформації про особистість як персональної інформації; збільшення штрафних санкцій за використання персональної інформації у протиправних цілях.
7. Цивільні правопорушення у сфері обігу персональної інформації в мережі Інтернет класифікуються таким чином: поширення недостовірної інформації, порушення права на особисте життя та його таємницю, порушення права на таємницю кореспонденції, порушення права особи, яку зображено на фотографіях та в інших художніх творах. Ця класифікація дає змогу чіткіше визначити цивільно-правову відповідальність за незаконне використання персональної інформації та уможливлює розроблення механізму запобігання їх виникнення.
8. До юрисдикційних способів захисту персональної інформації, розміщеної в мережі Інтернет, належать: припинення дії, що порушує право; відновлення становища, що було до порушення; відшкодування завданої майнової шкоди; відшкодування моральної шкоди; до неюрисдикційних – визнання інформації недостовірною; спростування недостовірної інформації; право на відповідь.
Юрисдикційні способи захисту персональної інформації забезпечують державну підтримку у вирішенні спорів шляхом реалізації нормативно-правових механізмів захисту порушеного, оспорюваного суб’єктивного права; неюрисдикційні – спрямовані на самостійне розв’язання спорів, що виникають унаслідок правопорушень з персональною інформацією.
9. До правових підстав видалення персональної інформації з мережі Інтернет відноситься: втручання в особисте та приватне життя з наступним розміщенням конфіденційної інформації в мережі Інтернет, приниження честі, гідності та ділової репутації, поширення недостовірної інформації.
Шляхи видалення персональної інформації з мережі Інтернет: а) власними силами (ґрунтується на використанні механізмів видалення, що діють на веб-ресурсі, та законодавчому підкріпленні такої дії); б) за допомогою компетентних органів (через звернення до державних інституцій, до повноважень яких належить видалення інформації); в) за допомогою спеціалізованих компаній (комерційних організацій, основним видом діяльності яких є надання інформаційних послуг з видалення інформації та які ефективно функціонують завдяки численній кількості двосторонніх договорів «Про надання партнерської допомоги»). Важливим правовим підґрунтям видалення персональної інформації з мережі Інтернет є інноваційний принцип «право бути забутим», згідно з яким учасники Інтернет-відносин зобов’язані на вимогу користувача видаляти всю його наявну й доступну персональну інформацію.
10. Цивільно-правова відповідальність за незаконні дії з персональною інформацією відбувається через матеріальне відшкодування та покарання правопорушника. До особливостей цивільно-правової відповідальності належать: відшкодування моральної шкоди, що ґрунтується на концептуальному (здійснюється шляхом визначення матеріального еквівалента завданій шкоді), особистісному (здійснюється шляхом середньостатистичного порівняння завданої шкоди для конкретної особи) та функціональному (розмір відшкодування ґрунтується на врахуванні глибини зазнаного страждання особою) підходах, використання яких сприятиме вдосконаленню усталеної системи відшкодування особі завданої моральної шкоди.
Проведене теоретичне дослідження дало змогу сформулювати низку законодавчих пропозицій, зокрема:
а) до Закону України «Про інформацію»:
– ст. 1 «Визначення термінів» доповнити визначенням понять «видалення інформації» та «негативна інформація» і викласти в такій редакції: «видалення інформації» – це сукупність правових і технічних дій, що здійснюються суб’єктами інформаційних відносин з метою знищення негативної інформації (даних) з матеріальних носіїв та запобігання її подальшому розповсюдженню; «негативна інформація» – відомості, що завдають шкоди моральному та психологічному стану людини;
– п. 1 ч. 5 ст. 2 «Основні принципи інформаційних відносин» після слова «зберігання» додати слово «видалення» (далі за текстом);
– п. 1 ст. 3 «Державна інформаційна політика» викласти в такій редакції: «забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, видалення, охорони, захисту інформації»;
– п. 1 ст. 5 «Право на інформацію» викласти в такій редакції: «кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання, видалення та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів»;
– п. 1 ст. 9 «Основні види інформаційної діяльності» викласти в такій редакції: «основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, видалення, охорона і захист інформації»;
б) до Закону України «Про захист персональних даних»:
– п. 2 ст. 15 «Видалення або знищення персональних даних» викласти в такій редакції: «Персональні дані підлягають знищенню в разі: закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб’єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; припинення правовідносин між суб’єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; припинення договірних відносин між розпорядником і володільцем після закінчення договору; припинення трудових правовідносин і розірвання трудового договору; вмотивованої вимоги суб’єкта персональних даних; визнання банкрутом; реорганізації; ліквідації; набрання законної сили рішення суду щодо вилучення даних про фізичну особу з бази персональних даних; вилучення баз персональних даних з незаконного цивільного обороту; смерті суб’єкта персональних даних, за заявою його правонаступників»;
– п. 1 ст. 23 «Повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних» доповнити положенням про пошук та видалення конфіденційної персональної інформації за зверненням суб’єкта персональних даних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. И. Соотношение понятий «охрана», «защита», «гарантированность», «обеспечение» прав ребенка / В. И. Абрамов // Государство и право. – 2006. – № 6. – С. 68–74.
2. Авдеев Д. А. Охрана, защита, обеспечение прав и свобод человека и гражданина / Д. А. Авдеев // Российское правовое государство: итоги формирования и перспективы развития. – 2004. – № 1. – С. 11–13.
3. Актуальные вопросы гражданского права : [науч. ред. М. И. Брагинского]. – М. : Изд. «Статут», 1998. – 464 с.
4. Антонюк O. I. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / O. I. Антонюк. – Х., 2004. – 20 с.
5. Баранов О. А. Інтернет і право : об’єкт і предмет регулювання / О. А. Баранов // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. – 2011. – № 4. – С. 155–162.
6. Баранов О. А. Правові особливості використання документів, переданих за допомогою електронних комунікацій / О. А. Баранов // Правова інформатика. – 2013. – № 1 (37). – С. 3–10.
7. Басин Ю. Г. Защита субъективных гражданских прав / Ю. Г. Басин, А. Г. Диденко // Сборник научных трудов юридического факультета Казанского государственного университета. – 1971. – № 1. – С. 3–11.
8. Бачило И. Л. Информационное право / Бачило И. Л., Лопатин В. Н., Федотов М. А.; под ред. акад. РАН Б. Н. Топорнина. – [2–е изд., с изм. и доп.] – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 725 с.
9. Белова Т. В. Правовое регулирование защиты информации и прав на нее в гражданском обороте : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Белова Татьяна Викторовна. – М., 2006. – 181 с.
10. Беляева Н. Г. Право на неприкосновенность частной жизни и доступ к персональным данным / Н. Г. Беляева // Правоведение. – 2001. – № 1. – С. 101–114.
11. Бєгова Т. І. Поняття «ноу-хау» та договір про його передачу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Т. І. Бєгова. – Х., 2008. – 16 с.
12. Білоскурська О. В. Правове регулювання обов’язку кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права i свободи, честь i гідність інших людей / О. В. Білоскурська // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 2. – С. 72–76.
13. Бірюков І. А. Цивільне право України : підручник / І. А. Бірюков,
Ю. О. Заіка. – К. : КНТ 2008. – 480 c.
14. БобрикВ. І. Цивільно-правова охорона особистого життя фізичних осіб : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Бобрик Володимир Іванович. – К., 2004. – 207 с.
15. Богданов В. М. Информация как объект гражданских прав : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право право и гражданский процесс; симейное право; международное частное право» / В. М. Богданов. – Екатеринбург, 2005. – 23 с.
16. Бойко Д. В. Правова природа доменних імен Інтернет : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Д. В. Бойко. – Х., 2005. – 19 с.
17. Бойко Д. В. Правова природа доменних імен Інтернет : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Бойко Дмитро Віталійович. – Х., 2005. – 212 с.
18. Борисова В. І. Словник цивільного права / Борисова В. І., Приступа С. Н., Козадаєв В. С. – Х. : Фактор, 2012. – 176 с.
19. Бортник В. А. Кримінально–правова охорона честі та гідності особи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально–виконавче право» / В. А. Бортник. – К., 2004. – 17 с.
20. Брагинский М. И. Договорное право / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : Статут, 2005. – 842 с.
21. Брижко В. М. Організаційно-правові питання захисту персональних даних : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Брижко Валерій Михайлович. – Ірпінь, 2004. – 222 с.
22. Брижко В. М. Правовий механізм захисту персональних даних : моногр. / Брижко В. М. – К. : Парлам. вид-во, 2003. – 120с.
23. Буроменський М. В. Міжнародне право : навч. посіб. / Буроменський М. В., Кудас І. Б., Маєвська А. А. ; за ред. М. В. Буроменського. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 336 с.
24. Бутузов В. М. Протидія комп’ютерній злочинності в Україні (системно-структур. аналіз) : моногр. / Бутузов В. М. – К. : КИТ, 2010. – 408 с.
25. Вавженчук С. Я. Співвідношення понять «захист» та «охорона» трудових прав в чинному законодавстві / С. Я. Вавженчук // Форум права, 2010. – № 1. – С. 45–49.
26. Ващинець І. І. Цивільно-правова охорона авторських прав в умовах розвитку інформаційних технологій : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Вашинець Іван Іванович. – К., 2006. – 179 с.
27. Вельдер И. А. Система правовой защиты персональных данных в Европейском Союзе : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Вельдер Илья Александрович. – Казань, 2006. – 165 с.
28. Вермічева О. В. Індивідуальність людини і право на індивідуальність особистості / О. В. Вермічева // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 3. – С. 11–20.
29. Волкова Н. В. Цивільно-правові засоби індивідуалізації фізичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Н. В. Волкова. – О., 2008. – 19 с.
30. Галіч Т. О. Соціальні Інтернет-мережі та віртуалізація суспільного життя / Т. О. Галіч // Соціологія майбутнього: наук. журнал з проблем соціології молоді та студентства. – 2010. – № 1. – С. 145–152.
31. Галянтич М. К. Приватноправові засади реалізації житлових прав громадян в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / М. К. Галянтич. – К., 2008. – 40 с.
32. Гоголь Б. М. Право на інформацію в цивільному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Б. М. Гоголь. – К., 2010. – 16 с.
33. Гора М. А. Щодо змісту та співвідношення понять «захист», «охорона», «забезпечення» та «гарантування» особистих немайнових прав / М. А. Гора // Вісник Одеського національного університету. – 2010. – № 1. – С. 62–69.
34. Горбась Д. В. Здійснення суб’єктивних цивільних прав фізичних осіб: поняття, способи, межі : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Д. В. Горбась. – К., 2009. – 20 с.
35. Горобцов В. О. Проблеми правового захисту персональних даних в Україні та Канади (порівняльний аналіз) / В. О. Горобцов // Держава і право. – 2001. – № 11. – С. 161–166.
36. Городенко Л. М. Новітні медіа: інформаційно-комунікаційні ресурси : моногр. / Городенко Л. М. – К. : АУП., 2010. – 172 с.
37. Горпинюк О. П. Стан дослідження проблеми кримінально-правової охорони приватності в юридичній літературі / О. П. Горпинюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 4. –
С. 198–206.
38. Грибанов Д. В. Правовое регулирование кибернетического пространства как совокупность информационных отношений : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Грибанов Дмитрий Владимирович. – Екатеринбург, 2003. – 227c.
39. Гуз А. М. Історія захисту інформації України та провідних країнах світу / Гуз А. М. – К. : КНТ, 2007. – 260 с.
40. Гуменюк О. І. Особисті немайнові права, що забезпечують індивідуалізацію учасників цивільних правовідносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. І. Гуменюк. – К., 2011. – 20 с.
41. Гура М. В. Цивільно-правова охорона Інтернет-сайту в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / М. В. Гура. – К., 2006. – 20 с.
42. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія. Основи юридичної діяльності / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2008. – 495 c.
43. Дем’яненко Ю. І. Кримінальна відповідальність за порушення недоторканості приватного життя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Ю. І. Дем’яненко. – Х., 2008. – 27 с.
44. Джинчарадзе Н. Г. Інформаційна культура : моногр. / Джинчарадзе Н. Г. – К. : ТОВ «Видавництво «Українські пропілеї», 1999. – 147 с.
45. Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Дзера Ірина Олександрівна. – К., 2001. – 216 с.
46. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні :
дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.03 / Дзера Олександр Васильович. – К., 1996. – 382 с.
47. Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» № 95/46/ЄС від 24.10.1995 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242/page2.
48. Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі» № 97/66/ЄС від 15 груд. 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_b34.
49. Дідук А. Г. Правовий режим конфіденційної інформації: цивільно-правовий аспект: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Дідук Алла Григорівна. – Х., 2009. – 199 с.
50. Дідук А. Г. Правовий режим конфіденційної інформації: цивільно-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / А. Г. Дідук. – Х., 2008. – 21 с.
51. Дмитренко О. А. Право фізичної особи на власні персональні дані в цивільному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. А. Дмитренко. – К., 2010. – 19 с.
52. Дмитренко О. А. Право фізичної особи на власні персональні дані в цивільному праві України: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Дмитренко Олена Анатоліївна. – К., 2010. – 210 с.
53. До питання подальшого упорядкування суспільних відносин у інформаційній сфері [Електронний ресурс] / В. М. Брижко // Малий і середній бізнес (право, держава, економіка) – 2011. – № 1–2. – Режим доступу :
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/misb/2011_1-2/Brigko.pdf.
54. Довгерт А. С. Правовое регулирование международных трудовых отношений : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.03 / Довгерт Анатолий Степанович. – К., 1994. – 205 с.
55. Другова В. А. Неюрисдикційна форма захисту майнових прав осіб, які не досягли повноліття / В. А. Другова // Право і безпека. – 2012. – № 4 (46). – С. 266–271.
56. Дубов Г. О. Методологія права: поняття, предмет та місце в системі наукового знання (за працею Р. Лукича «Методологія права») / Г. О. Дубов // Держава і право. – 2009. – № 1.– С. 54–58.
57. Духовный Регламент 1721 г. [Електронний ресурс] / Ф. Прокопович, П. А. Рома́нов // Режим доступу до документа :
http://www.golden-ship.ru/load/tolkovanija_bogoslovie_dokumenty/dukhovnyj_
reglament_1721_g/31-1-0-1009.
58. Єфремова І. І. Актуальні питання відшкодування моральної шкоди споживачам / І. І. Єфремова // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Право. – 2012. – № 173 (1). –
С. 55–63.
59. Жидкова О. С. Цивільно-правовий механізм захисту права на недоторканність ділової репутації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. С. Жидкова. – Х., 2008. – 20 с.
60. Жидкова О. С. Цивільно-правовий механізм захисту права на недоторканність ділової репутації : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Жидкова Олена Степанівна. – Х., 2008. – 215 с.
61. Забезпечення охорони і захисту персональної інформації у Сполучених Штатах Америки та Великій Британії [Електронний ресурс] / О. П. Радкевич // Вісник Вищої ради юстиції. – 2012. – № 1 (9). – С. 141–152. – Режим доступу до журн. :
http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik09_11.pdf.
62. Заворотченко Т. М. Теоретико-правовий аналіз права на інформацію / Т. М. Заворотченко // Право і суспільство. – 2010. – № 2. – C. 48–53.
63. Загальна декларація прав людини : прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 груд. 1948 р. // Офіційний вісник України, 2008. – № 93. – С. 89.
64. Загальна характеристика законодавства про інформаційну безпеку ЄС, США та Канади [Електронний ресурс] / С. О. Климчук // Юстініан – 2006. – № 11. – Режим доступу до журн. :
http://justinian.com.ua/article.php?id=2462.
65. Загородній С. А. Актуальні проблеми винекнення цивільно–правової відповідальності / С. А. Загородній // Право і безпека. – 2011. – № 1. С. 226–230.
66. Задков А. А. Конституционное право на доступ к информации в Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Задков Александр Алексеевич. – М., 2006. – 180 c.
67. Задорожня Г. В. Щодо конституційно-правової відповідальності / Г. В. Задорожня // Право України. – 2007. – № 9. – С. 107–109.
68. Задорожня Л. М. До питання огляду законодавства в інформаційній сфері / Л. М. Задорожня // Правова інформатика. – 2004. – № 3. – С.18–23.
69. Заіка Ю. О. Українське цивільне право : навч. посіб. / Заіка Ю. О. – К. : Істина, 2005. – 312 с.
70. Заіка Ю. О. Українське цивільне право : навч. посіб. / Ю. О. Заіка. – [2-ге вид., доповн.] – К. : КНТ, 2008. – 368 с.
71. Золотар О. О. Правове регулювання знищення інформації / О. О. Золотар // Правова інформатика. – 2012. – № 2. – С. 39–44.
72. Измайлова Н. С. Неприкосновенность частной жизни в гражданском праве: на примере права Великобритании, США и России : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Измайлова Наталия Сергеевна. – М., 2009. – 200 с.
73. Іншин М. І. Сучасний стан та шляхи удосконалення взаємовідносин органів державної влади і засобів масової інформації / М. І. Іншин // Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – 2008. – С. 33–38.
74. Канзафарова І. С. Теорія цивільно-правової відповідальності / Канзафарова І. С. – О. : Астропринт, 2006. – 261 с. (Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України)
75. Коноплицький С. М. Соціальні аспекти комунікації в мережі Інтернет: феноменологічний аналіз : дис. ... канд. соціол. наук : 22.00.01 / Коноплицький Сергій Михайлович. – К., 2006. – 154 с.
76. Конституція України : [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України № 254 к/96-ВР 28 черв. 1996 р.] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № 30. – Ст. 141. – Зі змінами ; тлумачення від 12 черв. 2013 р.
77. Конфіденційність персональної інформації в соціальних мережах [Електронний ресурс] / О. П. Радкевич // Вісник Вищої ради юстиції. – 2012. – № 3 (11). – С. 215–224. – Режим доступу до журн. :
http://www.vru.gov.ua/content/visnyk/visnik2012_11.pdf.
78. Концепцептуальні засади розвитку електронного урядування в Україні: навч. посіб. / [О. А. Баранов, М. С. Демкова, С. В. Дзюба та ін.] ; за ред. А. І. Семенченко. – К. : Нац. Центр електрон. урядування – 2009. – 82 с.
79. Копєйчиков В. В. Правознавство : підручник / Копєйчиков В. В., Колодій А. М. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 720 с.
80. Кормич Б. А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Кормич Борис Анатолійович. – Х., 2004. – 427 c.
81. Коссак В.М. Право інтелектуальної власності : [підручник] / В.М. Коссак, І.Є. Якубівський. – К.: Істина, 2007. – С.208
82. Косьяненко Е. М. Информация как гражданско-правовая категория : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс; симейное право; міжнародное частное право» / Е. М. Косьяненко. – Екатеринбург, 2009. – 26 с.
83. Кохановська О. В. Галузеві розробки проблем інформації як передумова правового регулювання інформаційних відносин / О. В. Кохановська // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 144–148.
84. Кохановська О. В. До питання про захист персональних даних в Україні / О. В. Кохановська // Вісник Верховного Суду України. – 2011. – № 6 (130). – C. 28–33.
85. Кохановська О. В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві : моногр. / Кохановська О. В. – К. : Видав. поліграф. центр «Київ. ун-т», 2006. – 463 с.
86. Кохановська О. В. Цивільно-правові проблеми інформаційних відносин в Україні : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.03 / Кохановська Олена Велеонінівна. – К., 2006. – 531 с.
87. Кравченко Р. М. Принципи та підходи до розмежування видів конфіденційної інформації / Р. М. Кравченко // Наукові праці. Серія. : Економіка. – 2005. – Вип. 25. – C. 40–44.
88. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права : навч. посіб. / Кравчук М. В. – [3-тє вид., змін. і доп.]. – Т. : Карт-бланш, 2002. – 247 с.
89. Красицька Л. В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав громадян : моногр. / Красицька Л. В. – Донецьк, 2002. – 164 с.
90. Кузенко Л. В. Правове регулювання права громадян на інформацію в сфері державного управління : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Кузенко Лариса Володимирівна. – Х., 2003. – 173 c.
91. Кузнецова Н. С. Правовое регулирование подрядных договорных отношений в строительстве: (гражданско- правовой аспект) : дис. ... доктора юрид. наук :12.00.03 / Кузнецова Наталия Семеновна. – К., 1993. – 359 с.
92. Кулініч О. О. Інформація з обмеженим доступом як об’єкт цивільних прав : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Кулініч Ольга Олексіївна. – О., 2006. – 200 с.
93. Кулініч О. О. Правова охорона конфіденційної інформації в сфері господарської діяльності / О. О. Кулініч // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – 2009. – Вип. 36. – С. 138–146.
94. Кучаковська Н. О. Теоретико-правові засади інформаційного суспільства та його взаємозв’язок із законотворчістю / Н. О. Кучаковська, Т. С. Новак // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Право. – 2011.– Вип. 165. – Ч. 2. – С. 43–49.
95. Кушакова Н. В. Конституційне право на інформацію в Україні (порівняльний аналіз) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Кушакова Наталія Вадимівна. – К., 2003. – 243 с.
96. Кушакова-Костицька Н. В. Від свободи слова до інформаційного суспільства / Н. В. Кушакова-Костицька // Право України. – 2004. – № 7. –
С. 129–133.
97. Лапчинский М. В. Некоторые аспекты исследования понятия «юридические средства охраны гражданских прав» / М. В. Лапчинский // Государство и право. – 2003. – № 5. – С. 88–90.
98. Левченко К. Б. Проблемні питання реалізації права громадян на доступ до інформації (на прикладі МВС України) / К. Б. Левченко // Форум права. – 2009. – № 2. – С. 233–237.
99. Лист Міністерства юстиції України від 13.05.2004 № 35-13/797 «Методичні рекомендації» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v_797323-04.
100. Лист Міністерства юстиції України від 21.06.2011 «Нове в законодавстві про інформацію» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n0038323-11.
101. Ліснича Т. В. Захист особистих немайнових прав, що забезпечують природнє існування фізичної особи (право на життя, здоров’я, свободу та особисту недоторканість) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Т. В. Ліснича. – Х., 2007. – 20 с.
102. Лукич Р. Методология права / Лукич Р. – М. : Прогресс, 1981. – 304 с.
103. Майданик P. А. Цивільне право: загальна частина / Майданик Р. А. – К. : Алерта, 2012. – 472 с. (Вступ у цивільне право ; т. 1.)
104. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Ю. Є. Максименко. – К., 2007. – 20 с.
105. Малеина М. Н. Защита чести, достоинства и деловой репутации предпринимателя / М. Н. Малеина // Законодательство и экономика. – 1993.– № 23–24. – С. 18–22.
106. Марущак А. І. Інформаційне право України / Марущак А. І. – К. : Дакор, 2011. – 456 с.
107. Марущак А. І. Інформаційні права людини: зміст поняття і перспективи розвитку / А. І. Марущак // Суспільство. Держава. Управління. Право. – 2011. – № 2. – С. 198–208.
108. Марущак А. І. Концептуальний підхід до забезпечення доступу до інформації в Україні / А. І. Марущак, С. Є. Деонізійович // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. – 2012. – № 1 (8). – С. 11–17.
109. Марущак А. І. Теоретико-правові основи забезпечення доступу до державної інформації / А. І. Марущак // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) : наук.-практ. журн. – 2008. – № 18. –
С. 270–278.
110. Матвеев Г.К. Основания гражданскоправовой ответственности / Геннадий Константинович Матвеев. – М. : Юрид. лит., 1970. – 309 с.
111. Матійко М. В. Інформаційна функція цивільного права : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Матійко Микола Володимирович. – О., 2009. – 221 с.
112. Мельник П. В. Конституційне право на недоторканість особистого життя як об’єкт злочину, передбаченого статтею 182 Кримінального кодексу України / П. В. Мельник, Р. І. Дуда // Університетські наукові записки. Часопис Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького. – 2011. – № 3.– С. 168–172.
113. Методичні рекомендації «Відшкодування моральної шкоди»: Мін’юст України, Лист № 35-13/797 від 13.05.2004 [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v_797323-04.
114. Минбалеев А. В. Система информации: теоретико-правовой анализ : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.14 / Минбалеев Алексей Владимирович. – Челябинск, 2006. – 272 c.
115. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права вiд 16.12.1966 № 995_043 [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
116. Модельный закон «Об основах регулирования Интернета» от 16.05.2011 [Електронный ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_o14.
117. Молчанов Р. Ю. Здійснення та цивільно-правовий захист особистого немайнового права на ім’я : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Молчанов Роман Юрійович. – Х., 2009. – 200 c.
118. Молчанов Р. Ю. Здійснення та цивільно-правовий захист особистого немайнового права на ім’я : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Р. Ю. Молчанов. – Х., 2009. – 22 с.
119. Муратов О. Поняття «охорона» та «захист» в забезпеченні безпеки інформаційних об’єктів / О. Муратов // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. – 2008. – № 1. – С. 34–40.
120. Мухамєдова Е. Е. Цивільно-правові аспекти реалізації особистих немайнових прав фізичної особи в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Мухамєдова Ельміра Енверівна. – К., 2010. – 205 с.
121. Навчально-методичний посібник по підготовці до державного іспиту з цивільного права / [упоряд. : Заіка Ю. О., Іванов Ю. Ф., Шаповал Л. І. та ін. / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Ю. О. Заіки]. – К. : НАВС, 2012. – 197 с.
122. Нагребельний В. П. Ділова репутація // Юрид. Енциклопедія : в 6 т. / [редкол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1999. – Т. 2. – 1999. – С. 211.
123. Назаров В. В. Право особи на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та його обмеження у кримінальному провадженні / В. В. Назаров // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – № 1.– С. 119–125.
124. Наливайко О. І. Теоретико-правові проблеми захисту прав людини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / О. І. Наливайко. – К., 2002. – 18 с.
125. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. / [за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В.В. Луця ]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – Т. 1. – 2006. – 832 с.
126. Нахратов В. В. Обязательство по оказанию информационных услуг : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Нахратов Виталий Владимирович. – М., 2009. – 215 с.
127. Носік Ю. В. Договір про нерозголошення інформації / Ю. В. Носік // Право України. – 2010. – № 3. – С. 153–160.
128. Нохрина М. Л. Гражданско-правовое регулирование личных неимущественных отношении, не связанных с имущественными / Нохрина М. Л. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 372 c.
129. Общая теория прав человека / [под ред. Е. А. Лукашевой]. – М. : Норма, 1996. – 341 с.
130. Овакимян О. С. Виртуальные сети как элемент интерактивной виртуальной среды / О. С. Овакимян // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2011. – № 941. – С. 235–238.
131. Овакимян О. С. Виртуальные социальные сети в ракурсе социологического анализа / О. С. Овакимян // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах «Грані». – 2011. – № 2. – С. 68–71.
132. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України № 2801-XII від 19.11.1992 // Відомості Верховної Ради України, 1993. – № 4. – С. 19. – Зі змінами ; ост. ред. 1 січ. 2013 р.
133. Особливості правового регулювання мережі Інтернет [Електронний ресурс] / О. П. Радкевич // Право та управління. – К., 2012.– № 1. – С. 436–443. – Режим доступу до журн. :
http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/prtup/2012_1/radkev.pdf.
134. Охорона і захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб н цивільних правовідносинах / [за заг. ред. акад. НАПрН України Я. М. Шевченко]. – X. : Харків юрид., 2011. – 528 с.
135. Павловська Н. В. Теорія та практика захисту моральних благ цивільним законодавством України : автореф. д