Федоришин Олександр Олександрович. Облігація як об'єкт цивільних прав

Краткое описание

Федоришин Олександр Олександрович. Облігація як об'єкт цивільних прав.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.03, НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - Київ, 2014.- 200 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

ФЕДОРИШИН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 347.728.3

ОБЛІГАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидат юридичних наук

Науковий керівник –
РОГАЧ Олександр Янович
доктор юридичних наук, професор

Київ - 2014
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
3
ВСТУП
4
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІГАЦІЙ 12
1.1. Поняття та ознаки облігацій 12
1.2. Класифікація облігацій 37
Висновки до розділу 1 58
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ОБЛІГАЦІЙ 61
2.1. Облігації юридичних осіб 61
2.2. Облігації місцевих позик 80
2.3. Державні облігації України 99
2.4. Особливості виконання зобов’язань емітента за конвертованими облігаціями 108
Висновки до розділу 2 129
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ГАРАНТУВАННЯ ПРАВ ВЛАСНИКІВ ОБЛІГАЦІЙ 133
3.1. Цивільно-правові проблеми захисту прав власників облігацій 133
3.2. Особливості додаткового забезпечення виконання зобов’язань емітента облігацій 157
Висновки до розділу 3 173
ВИСНОВКИ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 185

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Цивільний кодекс України – ЦК України
Закон України – Закон
Закон України „Про депозитарну систему України ” – Закон “Про депозитарну систему…”
Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затверджене рішенням НКЦПФР від 27 грудня 2013 року № 2998 – Положення про порядок здійснення емісії облігацій
Положення про порядок здійснення емісії облігацій внутрішніх місцевих позик та їх обігу, затверджене рішенням НКЦПФР від 29 квітня 2014 року № 578 – Положення про порядок емісії облігацій внутрішніх місцевих позик
Цивільний кодекс Російської Федерації – ЦК РФ
Федеральний Закон Російської Федерації – ФЗ РФ
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – НКЦПФР
Відомості Верховної Ради України – ВВРУ
Офіційний вісник України – ОВУ

ВСТУП

Актуальність теми. Потреба учасників цивільних правовідносин у грошових коштах обумовила необхідність пошуку нових способів їх отримання, до яких можна віднести облігації. На відміну від інших видів цінних паперів, зокрема акцій, облігації не настільки поширені, що спричинено негативним досвідом практичного застосування попередніх років. Проте використання облігацій, як фінансових інструментів, на різних ланках економічної системи, завжди обумовлювало потребу в належному правовому регулюванні відносин, пов’язаних з їх оборотом.
Сьогодні організація випуску, обороту та погашення облігацій, а також здійснення обліку прав на них регулюється Законами України “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про депозитарну систему України”, Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими нормативно-правовими актами, значну кількість серед яких займають підзаконні акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Разом із тим чинне законодавство містить певні недоліки, які негативно впливають на розвиток облігацій, внаслідок чого емітенти та власники облігацій у своїй діяльності стикаються з різними проблемами, які потребують їх законодавчого врегулювання. Так, наявними є проблеми в охороні прав власників облігацій і відповідальності емітента, в реалізації додаткового забезпечення виконання зобов’язань емітента облігацій тощо. Зазначене гальмує розвиток відносин у сфері використання облігацій та призводить до втрати потенційної вигоди, яку можна було б отримати за умови їх широкого застосування.
У зв’язку з чим назріла потреба в розробленні нових теоретичних положень, які би враховували правові особливості облігацій у цивільно-правових відносинах.
Проблемам правового регулювання цінних паперів, в тому числі облігацій,
у цивільно-правовому обороті присвячені праці таких зарубіжних учених:
С.Г. Абрамов, М.М. Агарков, В.А Бєлов, А.А. Богданов, А.Н. Буренін,
С. Варфоломєєв, А.В. Габов, Г.М. Колоножніков, Ж.В. Коршунова,
С.В. Лялін, Ф. Майтланд, М.І. Малиновский, А.С. Мальчіков, Д.І. Мельников, В.П. Мозолін, Н.О. Нерсесов, Ф. Поллок, С.А. Сазонов, В.С. Торкановський, Д.А. Шохін та ін. Вітчизняні вчені досліджують проблеми правового регулювання ринку цінних паперів, державних, місцевих та інших видів облігацій. Це зокрема: В.Й. Башко, В.І. Борисова, О.М. Вінник,
О.М. Гав’яз, Н.М. Давиденко, І.Б. Заверуха, В.І. Запоточний, Ю.Я. Кравченко,
О.В. Кологойда, Ю.М. Крупка, Н.С. Кузнєцова, І.М. Кучеренко,
В.Ю. Лісіна, В.В. Луць, О.В. Любкіна, І.О. Лютий, В.А. Мельник,
Л.В. Мірошниченко, О.М. Мозговий, С.З. Мошенський, Н.О. Мудрик,
О.В. Набока, М.І. Назарчук, Д.І. Погрібний, В.В. Посполітак, Р.В. Рак,
С.В. Рудейчук, І.В. Спасибо-Фатєєва, О.М. Тридід, Я.В. Хмарська,
О.С. Швиденко, Я.М. Шевченко, Т.П. Якимчук, В.Л. Яроцький та ін. Втім, залишається велика кількість правових питань, які вимагають доопрацювання та подальшого дослідження.
Обґрунтування на цій основі окремих шляхів подальшого вдосконалення правового регулювання питань цивільно-правового обороту облігацій обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування нових теоретичних положень і розроблення конкретних пропозицій з удосконалення правового регулювання відносин за облігаціями для покращення практичного використання цього виду цінних паперів.
Для реалізації означеної мети у дисертаційній роботі поставлені наступні задачі:
- проаналізувати ознаки та правову природу облігації як цінного паперу;
- запропонувати на основі теоретичних та практичних досягнень науковців удосконалене визначення поняття облігації;
- дослідити питання класифікації облігацій;
- проаналізувати правовий режим конвертації облігацій на акції;
- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення правового режиму захисту прав власників облігацій та відповідальності емітента;
- аргументувати необхідність та обсяги розширення правового регулювання відносин з додаткового забезпечення зобов’язань емітента;
- розробити пропозиції щодо підвищення потенціалу практичного використання облігацій;
- сформулювати наукові положення та рекомендації відносно удосконалення правового регулювання питань виконання зобов’язань за облігаціями.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, які виникають у зв’язку з випуском та оборотом облігацій, гарантуванням і охороною прав та інтересів власників облігацій.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти України та іноземних держав, наукові погляди, концепції, теорії щодо розуміння облігації як об’єкта цивільних прав, а також теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з цивільно-правовим регулюванням облігацій.
Методи дослідження. Методологічну основу проведеного дисертаційного дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, а саме: історичний, діалектичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, системно-структурний та інші. Історичний та діалектичний метод пізнання суспільних відносин полягав у виявленні загальної тенденції розвитку відносин у сфері використання облігацій і взаємозв’язку відповідних процесів (підрозділ 1.1). Статистичний метод дозволив встановити динаміку використання облігацій у порівнянні з іншими видами цінних паперів (підрозділ 1.1). Системно-структурний метод використовувався при дослідженні правових характеристик облігацій, що дало змогу виявити та уточнити види облігацій (підрозділ 1.2). Формально-логічний метод використовувався при дослідженні та аналізі актів законодавства, які регулюють відносини щодо облігацій в Україні та зарубіжних країнах, а також при аналізі кожного з виду облігацій (підрозділи 2.1-2.4). Порівняльно-правовий метод застосовано для виявлення переваг і недоліків облігацій як виду цінних паперів та обставин їх практичного використання, а також для виокремлення проблем захисту прав власників облігацій (підрозділ 3.1). Методи логічного аналізу, індукції та дедукції були використані при дослідженні особливостей додаткового забезпечення виконання зобов’язань емітента облігацій (підрозділ 3.2).
Комплексне використання методів наукового пізнання надало можливість вирішити поставлені теоретичні завдання дисертаційного дослідження та підготувати пропозиції з удосконалення системи правового регулювання відносин за облігаціями.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень облігації як об’єкту цивільних прав. На основі системного аналізу законодавства, практики його застосування, зарубіжного досвіду та відповідного теоретичного узагальнення правовідносин, розроблені нові наукові положення, обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства з ряду питань. До положень, які містять наукову новизну, належать такі:
вперше:
1) надане визначення поняття “конвертованих облігацій” як облігацій, що випускаються акціонерними товариствами, які посвідчують зобов’язання емітента вчинити на користь їх власника дії майнового (грошового) характеру, а також право власника здійснити обмін облігацій на акції емітента власного випуску згідно умов розміщення, шляхом укладання договору міни, внаслідок чого відносини позики між власником та емітентом припиняються, і виникають корпоративні відносини;
2) визначено поняття “облігації юридичних осіб” як емісійних цінних паперів, емітентами яких є юридичні особи, випуск яких засвідчує виникнення відносин позики між їх власниками та емітентом, і підтверджує зобов'язання емітента вчинити на користь власників облігацій дії, у передбачений умовами розміщення облігацій строк та/або надати інший майновий еквівалент;
3) запропоновано передбачити нові механізми взаємодії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Центрального депозитарію цінних паперів щодо обміну інформацією, зокрема, щодо надсилання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відомостей про реєстрацію випуску та проспекту емісії облігацій до Центрального депозитарію цінних паперів не пізніше наступного робочого дня з дати такої реєстрації. Після отримання відповідної інформації Центральний депозитарій цінних паперів присвоює облігаціям міжнародний ідентифікаційний номер та оформлює і депонує тимчасовий глобальний сертифікат;
4) обґрунтовано механізм дій власників облігацій та емітентів у випадку фінансової неспроможності емітента. З цією метою пропонується передбачити обов’язкове погодження загальними зборами власників облігацій операцій, пов’язаних із зменшенням емітентами розміру власного капіталу, якщо за результатами таких операцій залишок власного капіталу набуватиме меншого значення аніж сума загальної номінальної вартості, на яку було випущено облігації;
5) визначена доцільність удосконалення законодавчого регулювання відносин з додаткового забезпечення виконання зобов’язань шляхом доповнення Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” статтею 8-2, в якій встановити, зокрема, що “строк дії всіх способів додаткового забезпечення за зобов’язаннями емітента облігацій, не менше аніж на рік повинен перевищувати строк виконання таких зобов’язань”. Запропоновано передбачити можливість заміни особи, яка надає додаткове забезпечення за зобов’язаннями емітента облігацій, на іншу, після початку розміщення облігацій та протягом всього періоду їх обороту;
удосконалено:
6) на основі аналізу ознак облігацій легальне визначення поняття “облігації” як емісійного цінного паперу, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики або іпотечні відносини між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк або надати інший майновий еквівалент, а також підтверджує немайнові права, які спрямовані на забезпечення інтересів власника облігації;
7) механізми до правового врегулювання відносин за облігаціями міжнародних фінансових організацій з пропозиціями щодо: 1) виключення Національного банку України з відносин випуску облігацій міжнародних фінансових організацій, визначивши, що функції з погодження та допуску організацій до емісії цінних паперів виконує Кабінет Міністрів України;
2) обов’язкового надання міжнародними фінансовими організаціями додаткового забезпечення за зобов’язаннями за облігаціями у вигляді безвідкличної гарантії, строк дії якої повинен перевищувати строк обороту облігацій не менше аніж на один рік;
8) науковий підхід щодо необхідності передбачити право випуску облігацій місцевих позик для всіх органів місцевої влади, незалежно від кількості людей, які проживають у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, встановивши при цьому обмеження щодо суми випуску, яка повинна встановлюватися пропорційно дохідній частині відповідного бюджету місцевого рівня, що в подальшому підлягає погодженню з Міністерством фінансів України;
9) механізми правового регулювання додаткового забезпечення за зобов’язаннями емітента, підкресливши необхідність встановлення обмежень у розміщенні юридичною особою відсоткових та/або дисконтних облігацій на суму, яка не перевищує розміру її власного капіталу або сукупного розміру власного капіталу юридичної особи-емітента та особи, яка надає додаткове забезпечення за зобов’язаннями емітента;
набули подальшого розвитку:
10) твердження стосовно необхідності відмовитися від облігацій на пред’явника як форми випуску цінних паперів, передбачивши можливість випуску лише іменних облігацій, оскільки бездокументарні облігації на пред’явника повністю відповідають правовому режиму іменних цінних паперів;
11) пропозиції щодо класифікації облігацій за різними критеріями, зокрема, залежно від: форми випуску; виду відносин, що посвідчуються облігаціями; форми розрахунків із власниками облігацій; правового статусу емітента; наявності додаткового забезпечення; способу розміщення; наявності можливості обміну облігацій на акції емітента; періоду обороту; ринку розміщення;
12) положення щодо здійснення конвертації облігацій на акції
з визначенням можливостей для перенесення строків проведення конвертації, а в разі неможливості зміни строків – відшкодування емітентом, пов’язаних
з цим збитків власникам облігацій.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання отриманих дисертантом висновків:
– у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки проблем правового регулювання цивільних відносин за облігаціями, оскільки деякі положення та пропозиції дисертаційного дослідження мають дискусійний характер і можуть скласти підґрунтя для подальших наукових досліджень;
– у сфері правотворчості – для удосконалення норм Законів України “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про акціонерні товариства”, а також підзаконних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
– у безпосередній практичній діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб;
– у навчальному процесі – при підготовці підручників, посібників
з цивільного права, та відповідних спецкурсів. Результати дослідження впроваджені в навчальний процес при викладанні навчальної дисципліни “Ринок облігацій в Україні” в Академії адвокатури України (довідка № 279 від 25 березня 2014 року) (Додаток А).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися на міжнародній науковій конференції “Дев’яті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 12-13 листопада 2010 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (м. Київ, 31 березня 2011 р.), дванадцятій міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Економіко-правові дослідження в XXI сторіччі: правові аспекти інтеграції України в світову економіку” (м. Донецьк, 26 серпня – 6 вересня 2013 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені
в 10 наукових працях, з яких 5 – наукові статті у фахових виданнях України,
1 – стаття у виданні іноземної держави, 4 – тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та одного додатку. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, з яких список використаних джерел – 25 сторінок
(217 найменувань), додаток на 1 сторінці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження облігації як об’єкту цивільних прав та одержані на його основі результати спрямовані на вдосконалення законодавства і сприяють вирішенню наукової задачі, що полягає у розробці наукових положень і пропозицій щодо удосконалення цивільно-правового обороту облігацій на основі аналізу теоретичних джерел, відповідної нормативно-правової бази, цивільної практики та зарубіжного досвіду.
Основними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та пропозицій з удосконалення цивільно-правового регулювання облігацій, зокрема:
1. Зазначено, що головною цінністю, яка наділяє облігацію особливим значенням для учасників цивільно-правового обороту, є сукупність виражених у ній прав. У зв’язку з чим правова характеристика облігації повинна здійснюватися через призму прав, що є властивими для даного виду цінних паперів. В результаті формулюється висновок, що облігацією посвідчуються не лише майнові, а в тому числі і немайнові права.
2. На основі аналізу правової природи облігацій, поруч із загальними ознаками, які притаманні всім цінним паперам, обґрунтовано те, що облігація характеризується спеціальними ознаками, до яких відносяться: а) наявність відносин позики або іпотечних відносин; б) особливий суб’єктний склад відносин за облігаціями; в) наявність особливого кола прав і обов’язків; г) акцесорність; ґ) серійність.
3. З’ясовано, що відносини за облігаціями не можуть вважатися повністю такими, що відповідають правовим засадам позикових відносин. У зв’язку з чим загальні правила ЦК України про договір позики до відносин за облігаціями можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить загальним правовим засадам цивільного обороту облігацій.
4. Аргументовано, що здійснення обліку права власності за бездокументарними облігаціями на пред’явника нівелює різницю між ними та іменними цінними паперами. У зв’язку з чим слід відмовитися від облігацій на пред’явника, визначивши іменні облігації, як єдину форму випуску облігацій.
5. Наголошується на необхідності виключення Національного банку України з відносин випуску облігацій міжнародних фінансових організацій, визначивши, що функції з погодження та допуску організацій до емісії цінних паперів виконує Кабінет Міністрів України.
6. Запропоновано передбачити обов’язкове надання міжнародними фінансовими організаціями додаткового забезпечення за зобов’язаннями за облігаціями у вигляді безвідкличної гарантії строк дії, якої перевищує строк обігу облігацій на один рік.
7. Зазначено, що врахування тяжких наслідків фінансово-економічної кризи, свідчить про необхідність відкриття вітчизняного ринку цінних паперів для більш широкого кола потенційних емітентів, участь яких може позитивно вплинути на розвиток економіки країни. З огляду на що запропоновано розширити коло суб’єктів, яким надається право здійснювати емісію облігацій, надавши на це право будь-яким іноземним організаціям та іноземним державам в особі уповноважених органів, які за своїм правовим статусом можуть здійснювати діяльність з випуску цінних паперів на території іншої держави.
8. Аргументована необхідність передбачити в законодавстві нові механізми взаємодії НКЦПФР та Центрального депозитарію цінних паперів щодо обміну інформацією, зокрема, щодо надсилання НКЦПФР відомостей про реєстрацію випуску та проспекту емісії облігацій до Центрального депозитарію цінних паперів не пізніше наступного робочого дня з дати такої реєстрації. Після отримання відповідної інформації Центральний депозитарій цінних паперів присвоює облігаціям міжнародний ідентифікаційний номер та оформлює і депонує тимчасовий глобальний сертифікат.
9. З метою спрощення процедури реєстрації випуску облігацій та зменшення грошових витрат емітента обґрунтовано розкриття інформації, яка міститься у проспекті емісії, шляхом безкоштовного її розміщення на власному веб-сайті емітента, у загальнодоступній інформаційній мережі даних НКЦПФР та на веб-сайті фондової біржі, де проводиться розміщення облігацій. При цьому вимогу щодо публікації проспекту емісії в офіційному друкованому виданні НКЦПФР, слід виключити.
10. Обґрунтована доцільність зміни найменування терміна “облігації підприємств” на більш універсальний термін – “облігації юридичних осіб”.
11. Конкретизовано правові ознаки облігацій юридичних осіб, а саме: а) емітентами облігацій можуть бути виключно юридичні особи; б) допустимість здійснення випуску облігацій лише після повної сплати статутного капіталу юридичної особи; в) наявність обмежень емітента щодо напрямків використання коштів, залучених від емісії облігацій; г) наявність обмеження щодо розміру суми випуску облігацій; ґ) особливий порядок реєстрації випуску облігацій, зупинення їх обороту та погашення.
12. З’ясовано, що основним обмеженням для юридичних осіб при набутті ними статусу емітента облігацій є визначений чинним законодавством та установчими документами правовий статус таких осіб.
13. Обґрунтована необхідність прийняття Закону “Про випуск місцевих цінних паперів”, який би комплексно врегульовував питання випуску та обороту таких цінних паперів. Прийняття такого закону дозволило б усунути проблеми різностороннього правового регулювання відносин з випуску облігацій місцевих позик, що характеризується нечіткістю і неоднозначністю вживаних понять, та провести систематизацію нормативних актів, які регулюють відносини з випуску цінних паперів органами місцевого самоврядування.
14. Виділено ознаки облігацій місцевих позик, до яких належать:
а) правовий статус емітента облігацій місцевих позик; б) наявність обмежень щодо випуску облігацій місцевих позик; в) наявність додаткового забезпечення за зобов’язаннями емітента; г) види облігацій місцевих позик; ґ) відповідальність емітента за невиконання зобов’язань за облігаціями місцевих позик.
15. Запропоновано надати право випуску облігацій місцевих позик усім органам місцевої влади, незалежно від кількості людей, що проживають у відповідному територіальному округу, встановивши при цьому обмеження щодо суми випуску пропорційно дохідній частині відповідного бюджету місцевого рівня, що надалі підлягає погодженню з Міністерством фінансів України.
16. Аргументовано передбачати в законодавстві проведення розрахунків із власниками облігацій місцевих позик (при порушенні емітентом взятих на себе зобов’язань) шляхом зарахування непогашеної частини зобов’язань емітентом в рахунок платежів по місцевим податкам та зборам у поточних та майбутніх періодах або шляхом забезпечення виконання зобов’язань майбутніми платежами за послуги, що надаватимуться завдяки реалізації соціально-економічних проектів, що фінансуються за рахунок випуску облігацій.
17. Вказано, що випуск державних облігацій України є важливим напрямом діяльності держави, завдяки якому проводиться грошово-кредитна політика. Підкреслена потреба в розробленні нової концепції розвитку ринку державних цінних паперів, головною задачею якої має стати поліпшення іміджу держави, як емітента державних цінних паперів, за рахунок зниження існуючих ризиків та зменшення вартості державних запозичень.
18. З’ясовано, що облігації слід визнавати конвертованими виключно у випадку визначення можливості їх обміну на акції емітента в проспекті емісії облігацій при публічному розміщенні, та реєстрації відповідного випуску облігацій у НКЦПФР.
19. Обґрунтовано, що акціонерне товариство може обміняти випущені ним конвертовані облігації виключно на акції власного випуску. Можливість обміну конвертованих облігацій на акції та (або) цінні папери, випущені іншим емітентом, або інші цінні папери власного випуску емітента облігацій, не допускається.
20. Визначено, що особливістю процедури конвертації облігацій є обов’язкова наявність в акціонерного товариства статусу власника акцій, що підлягатимуть обміну на облігації.
21. Запропоновано передбачити в законодавстві можливість перенесення строків проведення конвертації, а в разі неможливості зміни строків – відшкодування емітентом, пов’язаних з цим збитків власникам облігацій.
22. Встановлено, що правова природа дій з конвертації повністю відповідає умовам договору міни, у зв’язку з чим операцію з конвертації облігацій на акції слід здійснювати за договором міни.
23. Аргументовано, що конвертація за своєю правовою природою є одним із способів припинення права власності особи-власника на облігації. Життєвий цикл конвертованих облігацій безпосередньо залежить від організаційно-правової форми їх емітента протягом всього строку їх обороту.
24. Обґрунтована необхідність законодавчо передбачити внесення до умов розміщення відомостей щодо порядку, способу та умов відшкодування завданої емітентом шкоди власникам облігацій.
25. Запропоновано внести доповнення до законодавства, якими визначити можливість виконання зобов’язань емітента облігацій в інший спосіб, що не повинно погіршувати майнові інтереси власників.
26. Обґрунтовано положення про необхідність законодавчого закріплення переліку випадків, коли емітент має право вносити зміни до умов розміщення після початку обороту облігацій.
27. Зроблено висновок про доцільність визначення альтернативних способів проведення розрахунків при визнанні емісії облігацій недійсною.
28. Вказано на потребі уточнення законодавства щодо порядку проведення емітентом розрахунків із власниками облігацій при визнанні емісії недійсною.
29. Запропоновано впровадити у законодавство інститут загальних зборів власників облігацій, яких наділити представницькими функціями, включаючи права на здійснення нагляду та контролю за діяльністю емітента. При цьому до компетенції загальних зборів слід віднести такі питання: а) затвердження змін та доповнень до рішення про випуск облігацій; б) пред’явлення вимог до емітента та до осіб, які надавали додаткове забезпечення виконання зобов’язань емітента; в) затвердження умов зміни строків або способу виконання зобов'язань по облігаціям; г) надання згоди на вчинення емітентом правочинів, пов’язаних із зменшенням емітентом розміру власного капіталу, якщо за результатами таких правочинів залишок власного капіталу набуватиме меншого значення аніж сума загальної номінальної вартості, на яку було випущено облігації, тощо.
30. Запропоновано прийняти Закон “Про охорону прав та законних інтересів інвесторів на ринку цінних паперів”, який би комплексно врегульовував питання захисту прав власників цінних паперів.

На підставі вказаних висновків пропонуються зміни і доповнення до чинного законодавства:

До Законів України:
Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”:
– доповнити ст. 1 Закону підпунктом 7-1 такого змісту: “Конвертовані облігації – це облігації, що випускаються акціонерними товариствами, які посвідчують зобов’язання емітента вчинити на користь їх власника дії майнового (грошового) характеру, а також право власника здійснити обмін облігацій на акції емітента власного випуску згідно умов розміщення, шляхом укладання договору міни, внаслідок чого відносини позики між власником та емітентом припиняються, і виникають корпоративні відносини.”;
– доповнити ст. 1 Закону підпунктом 11-1 такого змісту: “Облігації юридичних осіб – емісійні цінні папери, емітентами яких є юридичні особи, випуск яких засвідчує виникнення відносин позики між їх власниками та емітентом, і підтверджує зобов'язання емітента вчинити на користь власників облігацій дії, у передбачений умовами розміщення облігацій строк та/або надати інший майновий еквівалент.”;
– викласти в новій редакції ч. 1 ст. 7 Закону: “Облігація – це емісійний цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики або іпотечні відносини між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк або надати інший майновий еквівалент, а також підтверджує немайнові права, які спрямовані на забезпечення прав та інтересів власника облігації.”;
– перше речення частини 7 ст. 7 Закону викласти у новій редакції: “Емітент може розміщувати виключно іменні облігації.”;
– доповнити ст. 7 Закону частиною 10 такого змісту: “Емітент має право здійснити емісію облігацій для переведення зобов’язань в облігації”;
– викласти в новій редакції ч. 4 ст. 8 Закону: “Юридична особа має право розміщувати відсоткові та/або дисконтні облігації на суму, яка з урахуванням всіх непогашених облігацій не перевищує розміру її власного капіталу або сукупного розміру власного капіталу юридичної особи-емітента та особи, що надає додаткове забезпечення за зобов’язаннями емітента.”;
– доповнити Закон статтею 8-2 в такій редакції: “Стаття 8-2. Особливості додаткового забезпечення зобов’язань емітента облігацій
1. Виконання зобов’язань емітента облігацій може бути додатково забезпеченим порукою, гарантією, заставою, страхуванням ризиків непогашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями чи іншими способами, передбаченими законом.
2. Умови розміщення облігацій можуть передбачати можливість заміни особи, яка надає додаткове забезпечення за зобов’язаннями емітента облігацій, на іншу, після початку розміщення облігацій та протягом всього періоду їх обороту.
3. Строк дії усіх способів додаткового забезпечення за зобов’язаннями емітента облігацій, не менше аніж на рік повинен перевищувати строк виконання таких зобов’язань.
4. Емітент може самостійно надавати додаткове забезпечення за зобов’язаннями емітента облігацій у випадках, передбачених умовами розміщення.
5. Особою, яка надає додаткове забезпечення за зобов’язаннями емітента облігацій може бути юридична особа, зареєстрована як фінансова установа.
6. Держава та (або) орган місцевого самоврядування можуть надавати додаткове забезпечення за зобов’язаннями емітента облігацій у випадках, передбачених законом.
7. Гарантія, як спосіб додаткового забезпечення виконання зобов’язань емітента облігацій, не може бути відкликаною (безвідклична гарантія) після реєстрації випуску облігацій у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
8. Предметом застави у відносинах за облігаціями може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права, грошові кошти, що обліковуються на банківському рахунку), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення”.
– доповнити ст. 28 Закону частиною 6 такого змісту: “Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надсилає відомості про реєстрацію випуску та проспекту емісії облігацій до Центрального депозитарію цінних паперів не пізніше наступного робочого дня з дати такої реєстрації. В день отримання відповідної інформації Центральний депозитарій цінних паперів присвоює облігаціям міжнародний ідентифікаційний номер та оформлює і депонує тимчасовий глобальний сертифікат”;
– доповнити ст. 39 Закону частиною 3 такого змісту: “Емітент зобов’язаний надавати власнику облігацій, за його письмовим запитом, інформацію та її письмове підтвердження протягом п’яти робочих з дати отримання запиту”;
Закон України “Про акціонерні товариства”:
– викласти в новій редакції ч. 4 ст. 20 Закону: “У випадках, передбачених законодавством акціонерне товариство має право конвертувати (обміняти) акції власного випуску визначеного типу в інші цінні папери власного випуску. Умови та порядок конвертації цінних паперів акціонерного товариства в акції встановлюється рішенням уповноваженого органу акціонерного товариства.”
Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу:
– підпункт 11 пункту 4 глави 1 розділу 2 Положення викласти в такій редакції: “Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не пізніше наступного робочого дня з дати реєстрації випуску облігацій, проспекту їх емісії, змін до проспекту емісії облігацій зобов’язана передати Центральному депозитарію цінних паперів копію рішення про публічне розміщення облігацій, зареєстрованого проспекту емісії облігацій, зареєстрованих змін до проспекту емісії облігацій (у разі наявності)”;
– підпункт 13 пункту 4 глави 1 розділу 2 Положення викласти в такій редакції: “Центральний депозитарій цінних паперів не пізніше наступного робочого дня з дати отримання інформації про проведення реєстрації випуску облігацій присвоює облігаціям міжнародний ідентифікаційний номер, оформлює і депонує тимчасовий глобальний сертифікат”;
– доповнити главу 3 розділу 4 Положення пунктом 6 в такій редакції: “У разі, якщо до настання строків погашення облігацій емітент здійснив обмін усіх або частини конвертованих облігацій одного випуску (серії) та прийняв рішення про анулювання конвертованих облігацій, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зупиняє обіг всіх або частини облігацій, після чого скасовує реєстрацію всього випуску або частини облігацій та анулює свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій або видає нове свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій (при частковому анулюванні випуску)”;
– доповнити главу 1 розділу 5 Положення пунктом 11 такого змісту: “Власники облігацій емітента, що припиняється, як кредитори емітента, можуть вимагати від нього викупу облігацій або дострокового виконання зобов’язань за облігаціями (погашення облігацій)”.
Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів:
– пп. 1 п. 2 розділу 7 Положення виключити.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов С. Г. Облигации на первичном рынке ценных бумаг (аспекты гражданско-правового регулирования и уголовно-правовой ответственности) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Гражданское право; Предпринимательское право; Семейное право; Международное частное право” / С. Г. Абрамов. – М., 2002. – 23 с.
2. Агарков М. М. Основы банкового права. Курс лекций : Учение о ценных бумагах : [научное исследование] / Агарков М. М. – [2-е изд.]. – М. : БЕК, 1994. – 350 с.
3. Агарков М. М. Учение о ценных бумагах / Агарков М. М. – М. : Фин. Изд-е НКФ СССР, гос. тип. им. Е. Соколовой, 1927. – 165 с.
4. Агарков М. М. Ценные бумаги на предъявителя / Агарков М. М. – М. : Финансовое изд-во НКФ СССР, 1926. – 43 с.
5. Аналіз регуляторного впливу Закону України “Про місцеві запозиченні та місцеві гарантії” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://minfin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=60176&cat_id=42320.
6. Андреев В. К. Личные неимущественные отношения как предмет гражданского права / В. К. Андреев // Антология научной мысли: к 10-летию Российской академии правосудия : сб. статей. – М. : Статут, 2008. – С. 86–93.
7. Бакшинскас В. Ю. Договорные обязательства: теория и практика : [практическое пособие для руководителя и бухгалтера] / Бакшинскас В. Ю. – М.: АКДИ “Экономика и жизнь”, 1997. – 160 с.
8. Белов В. А. Бездокументарные ценные бумаги : [научно-практический очерк] / Белов В. А. – М. : ЮрИнфоР Центр: ЮрИнфоР-Пресс, 2001. – 106 с.
9. Белов В. А. Ценные бумаги в Российском гражданском праве / В. А. Белов ; [под ред. Е. А. Суханова]. – М. : Учебно-консультационный центр ЮрИнфоР, 1996. – 448 с.
10. Быля А. Б. Финансово-правовое регулирование выпуска и обращения ценных бумаг (облигация, вексель) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Быля А. Б. – М., 2002. – 32 с.
11. Богданов А. А. К вопросу о составе облигационного правоотношения / А. А. Богданов // Актуальные проблемы гражданского права : сб. статей / [под. ред. О. Ю. Шилохвоста]. – М. : Норма, 2005. – Вып. 9. – С. 148–200.
12. Большая советская энциклопедия: в 30 т. / [гл. ред. А. М. Прохоров]. – [3-е изд.]. – М.: Советская Энциклопедия, 1969-1978. – Т. 18. – 1974. – 632 с.
13. Большой бухгалтерский словарь / [под ред. А. Н. Азрилияна]. – М. : Ин-т новой экономики, 1999. – 574 с.
14. Брагинский М. И. Договорное право: Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : Статут, 1997. – 682 с.
15. Брагін С. Недержавні пенсійні фонди на неефективному фондовому ринку: приклад України [Електронний ресурс] / С. Брагін, О. Макаренко // Вісник Національного банку України. – 2011. – С. 18–24. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vnbu/2011_1/2011_01_13.pdf.
16. Бригхэм Ю. Финансовый менеджмент / Ю. Бригхэм, М. Эрхардт ; [пер. с англ. под ред. Е. А. Дорофеева]. – [10-е изд.]. – СПб. : Питер, 2009. – 960 с.– (Серия “Академия финансов”).
17. Буренин А. Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых ресурсов / Буренин А. Н. – М. : Науч.-техническое общество имени академика С. И. Вавилова, 2002. – 348 с.
18. Бюджетний кодекс України від 08 липня 2010 р. № 2456-VI // ВВРУ. – 2010. – № 50–51. – Ст. 572.
19. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-III // ОВУ. – 2001. – № 29. – Ст. 1291.
20. Варфоломєєв С. Український ринок внутрішніх державних облігацій : аналітичний огляд [Електронний ресурс] / С. Варфоломєєв // Проект технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку компанії ПАДКО “Впровадження пенсійної реформи в Україні” – К., 2003. – Режим доступу: http://www.pension.kiev.ua/files/InternalGovernmentBonds.pdf.
21. Варфоломєєв С. Український ринок муніципальних облігацій : Аналітичний огляд [Електронний ресурс] / С. Варфоломєєв // Проект технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку компанії ПАДКО “Впровадження пенсійної реформи в Україні”. – К., 2003. – 47 с. – Режим доступу: http://www.pension.kiev.ua/files/MunicipalBonds.pdf.
22. Варфоломєєв С. Український ринок муніципальних облігацій : Аналітичний огляд [Електронний ресурс] / С. Варфоломєєв // Впровадження пенсійної реформи в Україні : проект технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку компанії ПАДКО. – К., 2003. – Режим доступу: http://209.85.135.104/search?q=cache:vKWf3de_xwIJ:www.pension.kiev.ua/files/MunicipalBonds.
23. Витрянский В. В. Недействительность сделок в арбитражно-судебной практике / В. В. Витрянский // Гражданский кодекс России. Проблемы. Теория Практика : сб. памяти С. А. Хохлова / [отв. ред. А. Л. Маковский]. – М. : Междунар. центр финансово-экономического развития, 1998. – 480 с. – (Исследовательский центр частного права.).
24. Відкрите звернення Української асоціації інвестиційного бізнесу 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/abcpeople/dafaults.html.
25. Внешнеэкономический толковый словарь / [под ред. И. П. Фаминского]. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 512 с.
26. Габов А. В. К вопросу о признаках ценной бумаги / А. В. Грабов // Законодательство и экономика. – 1999. – Вип. 2. – С. 42–48.
27. Габов А. В. Ценные бумаги: Вопросы теории и правового регулирования рынка / Грабов А. В. – М. : Статут, 2011. – 1104 с.
28. Галещук С. Єврооблігації: дослідження сутності боргового інструменту, відображення у фінансовій звітності емітента та облік курсових різниць / С. Галещук // Журнал Європейської економіки. – Червень 2012. – Том 11. – № 2. – С. 243–253.
29. Гонгало Б. М. Обеспечение исполнения обязательств / Гонгало Б. М. – М.: Спарк, 1999. – 152 с.
30. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // ОВУ. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
31. Гордон В. М. Система советского торгового права / Гордон В. М. – М.: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1924. – 132 с.
32. Гражданский кодекс Российский Федерации от 30 ноября 1994 года № 51-ФЗ [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_156036/
33. Гражданское право : учебник : в 3 т. / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – [6-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект. –2005. – Т. 1. – 2005. – 776 с.
34. Гражданское право : учебник. Ч. 1 / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Проспект, 1997. – 600 с.
35. Гражданское право : учебник : в 2 т. / [отв. ред. Е. А. Суханов]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во БЕК, 2000. – Т. 2. – Полутом 2. – 2000. – 465 с.
36. Давиденко Н. М. Корпоративні облігації як фінансові інструменти на фондовому ринку України / Н. М. Давиденко // Інноваційна економіка : Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2010. – № 18. – С. 238–240.
37. Данилова Е. Н. Товарищества / Е. Н. Данилова, И. С. Перетерский, С. И. Раевич // Советское хозяйственное право. – М.; Л.: Госиздат, 1926. – С. 187.
38. Економічна енциклопедія : у 3 т / [редкол.: С. В. Мочерний (відл. ред.) та ін.]. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2000–2002. – Т. 2. – 2001. – 848 с.
39. Енциклопедичний довідник з інвестування / [за ред. В. Фещенка]. – К. : Українське агентство фінансового розвитку, 2009. – 594 с.
40. Єременко А. Город золотой / А. Єременко // Бізнес. – 2007. – № 48. – С. 72–76.
41. Заверуха І. Б. Проблеми правового регулювання державного боргу України : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Заверуха Ірина Богданівна. – Львів, 2007. – 441 с.
42. Загородній А. Г. Фінансовий словник / Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. – [2-е вид., виправ. та доп.]. – Львів : Центр Європи, 1997. – 576 с.
43. Закон Республики Казахстан “О рынке ценных бумаг” от 05 марта 1997 г. № 77-1 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.kase.kz/files/normative_base/zakon_rzb.pdf.
44. Закон України “Про акціонерні товариства” від 17 вересня 2008 р. № 514-VI // ОВУ. – 2008. – № 81. – Ст. 2727.
45. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07 грудня 2000 р. № 2121-III // ВВРУ. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
46. Закон України “Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим” від 10 лютого 1998 р. № 90/98-ВР // ВВРУ. – 1998. – № 29. – Ст. 191.
47. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності” від 15 липня 1999 р. № 977 // ВВРУ. – 1999. – № 39. – Ст. 357.
48. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо облігацій” від 02 червня 2011 р. № 3461-VI // ВВРУ. – 2011. – № 51. – Ст. 578.
49. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” щодо створення умов для забезпечення належного обігу облігацій підприємств” від 08 жовтня 2010 р. № 2601-VI // ВВРУ. – 2011. – № 10. – Ст. 65.
50. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” від 03 червня 1999 р. № 719-XIV // ВВРУ. – 1999. – № 31. – Ст. 252.
51. Закон України “Про депозитарну систему України” від 06 липня 2013 р. № 5178-VI // ВВРУ. – 2013. – № 39. – Ст. 517.
52. Закон України “Про державний внутрішній борг України” від 16 вересня 1992 р. № 2604-XII // ВВРУ. – 1992. – № 41. – Ст. 598.
53. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР // ВВРУ. – 1996. – № 51 (17.12.96). – Ст. 292.
54. Закон України “Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим” від 23 грудня 1998 р. № 350-XIV // ОВУ. – 1999. – № 1. – Ст. 4.
55. Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ // ВВРУ. – 2001. – № 21. – Ст. 103.
56. Закон України “Про інститути спільного інвестування” від 05 липня 2012 р. № 5080-VI // ВВРУ. – 2013. – № 29. – Ст. 337.
57. Закон України “Про іпотечні облігації” від 22 грудня 2005 р. № 3273-IV // ВВРУ. – 2006. – № 16 (21.04.2006). – Ст. 134.
58. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // ВВРУ. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
59. Закон України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 07 грудня 1990 р. № 533-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 2 (08.01.91). – Ст. 5.
60. Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР // ВВРУ. – 1998. – № 15. – Ст. 67.
61. Закон України “Про промислово-фінансові групи в Україні” від 21 листопада 1995 р. № 437/95-ВР // ВВРУ. – 1996. – № 23 (04.06.96). – Ст. 88.
62. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 р. № 987-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 25 (18.06.91). – Ст. 283.
63. Закон України “Про страхування” від 07 березня 1996 р. № 85/96-ВР // ВВРУ. – 1996. – № 18. – Ст. 78.
64. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV // ВВРУ. – 2006. – № 31. – Ст. 268.
65. Закон Української РСР “Про економічну самостійність Української РСР” від 03 серпня 1990 р. № 142-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 34. – Ст. 499.
66. Закон Української РСР “Про цінні папери та фондову біржу” від 18 червня 1991 р. № 1201-ХІІ // ВВРУ. – 1991. – № 38. – Ст. 508.
67. Закон Української РСР “Про бюджетну систему України” від 05 грудня 1990 р. № 512-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 1. – Ст. 1.
68. Закон Української РСР “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р. № 872-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 25. – Ст. 281.
69. Запоточний В. І. Види та характеристика державних облігацій України / В. І. Запоточний // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.10. – С. 199–203.
70. Звіт НКЦПФР за 2010 рік [Електронний ресурс]. – 59 с. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/activities/annual.
71. Звіт НКЦПФР за 2011 рік (І півріччя) [Електронний ресурс]. – 37 с. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/activities/annual.
72. Ковалев В. В. Управление активами фирмы : [учеб.-практ. пособие] / Ковалев В. В. – М. : ТК Велби: Проспект, 2007. – 392 с.
73. Кологойда О. В. Правове регулювання фондового ринку України : [навч. посібник] / Кологойда О. В. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 320 с.
74. Колоножников Г. М. Облигации торгово-промышленных акционерных товариществ / Колоножников Г. М. – Томск : Типо-литография Сиб. Т-ва Печатного Дела, 1912. – Ч. 1: Условия выпуска облигаций. – 398 с.
75. Концепція розвитку ринку емісійних та боргових цінних паперів [Електронний ресурс] / За даними Асоціації “Українські фондові торгівці”. – Режим доступу: www.aust.com.ua/docs/концепция_07062012_финал.doc.
76. Коршунова Ж. В. Облигации как вид ценных бумаг по законодательству Российской Федерации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право” / Ж. В. Коршунова. – СПб., 2008. – 24 с.
77. Кравченко Ю. Я. Ринок цінних паперів : [навч. посібник] / Кравченко Ю. Я. – К. : Дакор: КНТ, 2008. – 664 с.
78. Крупка Ю. М. Обіг цінних паперів в Україні : науково-практичний коментар Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”: практика розгляду судами спорів, пов’язаних з обігом цінних паперів / Ю. М. Крупка, О. М. Гав’яз. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 376 с.
79. Ларсон Кермит Д. Основные принципы бухгалтерского учета : в 2 т. / Кермит Д. Ларсон, Джон Дж. Уайлд. – Д: Баланс Бизнес Букс. – Т. 2. – 2007. – 1336 с.
80. Лист Міністерства фінансів України “Порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх випуск” від 30 вересня 1991 р. № 04-305 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MF91001.html.
81. Лісіна В. Ю. Класифікаційні ознаки цінних паперів / В. Ю. Лісіна, О. М. Тридід // Науково-технічний збірник. Серія “Економічні науки”. – К. : Техніка, 2006. – Вип. 70. – С. 328–334.
82. Лондар С. Л. Облігації з індексованою доходністю як фінансовий інструмент нівелювання наслідків високих інфляційних очікувань / С. Л. Лондар, В. Й. Башко // Економіка і прогнозування : науковий журнал. – 2010. – № 2. – С. 88–99.
83. Лялин С. В. Корпоративные облигации: Мировой опыт и российские перспективы / Лялин С. В. – М.: ДЭКС-ПРЕСС, 2002. – 333 с.
84. Малая советская энциклопедия: в 10 т. / [гл. ред. Б. А. Введенский]. – [3-е изд.]. – М.: Большая советская энциклопедия, 1958–1961. – Т. 6. – 1959. – 1309 с.
85. Малиновский М. И. Облигации в системе современного гражданского права / М. И. Малиновский // Закон. – 2011. – № 2. – С. 139–149.
86. Мальчиков А. С. Обязательства по корпоративным облигациям : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право” / А. С. Мальчиков. – М., 2008. – 26 с.
87. Мейер Д. И. Русское гражданское право : в 2 ч. / Мейер Д. И. – [по исправ. и доп. 8-у изд. 1902 г.]. – М. : Статут, 2000. – (Классика российской цивилистики). – Ч. 1. – 1997. – 455 с.
88. Мельник А. НБУ: головний покупець боргу [Електронний ресурс] / А. Мельник // Реальна економіка. – Режим доступу: http://real-economy.com.ua/publication/22/43875.html.
89. Мельник В. А. Ринок цінних паперів: Довідник керівника підприємства : Спеціальний випуск / Мельник В. А. – К.: А.Л.Д.: ВІРА-Р, 1998. – 560 с.
90. Мельников Д. И. Акция как эмиссионная ценная бумага: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Мельников Д. И. – М., 2006. – 206 с.
91. Мирошниченко Л. В. Облигации государственного внутреннего займа как инструмент фондового рынка / Л. В. Мирошниченко // Збірник наукових праць з фінансового права / [відп. ред. Л. К. Воронова]. – Харків: АПрН України, Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого, 1999. – С. 146–155.
92. Михайленко Е. М. Гражданское право: общая часть / Михайленко Е. И. – М. : Юрайт, 2008. – 99 с.
93. Михальнюк О. В. Цивільно-правове регулювання поруки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право міжнародне приватне право” / О. В. Михальнюк. – К., 2006. – 18 с.
94. Мица Ю. В. Захист права власності на цінні папери: роль судової практики у формуванні системи корпоративного управління в Україні [Електронний ресурс] / Ю. В. Мица // Реформування системи корпоративного управління в Україні: стратегічні завдання та практичні кроки : тези виступу на Наук.-практ. конф. (м. Ялта, 15–17 червня 2011 р.). – Режим доступу: http://www.commerciallaw.com.ua/attachments/article/189/MYTSA_zahyst%20prava%20vlasnosti%20na%20tsinni%20papery_UKR.pdf.
95. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 32 (МСБО 32). Фінансові інструменти: подання від 01 січня 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_029.
96. Мілявський М. Аудиторська оцінка вірогідності корпоративного захоплення: аспекти корпоративного захисту / М. Мілявський // Економіка. – 2010. – № 1 (101). – С. 60–66.
97. Мозговий О. М. Фондовий ринок : [навч. посібник] / Мозговий О. М. – К. : КНЕУ, 1999. – 316 с.
98. Мозолин В. П. Право собственности в Российской Федерации в период перехода к рыночной экономике / Мозолин В. П. – М.: Изд-во ИГиП РАН, 1992. – 176 с.
99. Мошенський С. З. Ринок облігацій: стан та особливості функціонування / С. З. Мошенський // Міжнародний збірник наукових праць. – 2010. – Вип. 1 (16). – С. 150–157.
100. Мудрик Н. О. Муніципальні облігації: історичний та сучасний досвід / Н. О. Мудрик // Наукові праці НДФІ : наук. збірник. – К. : Київський науково-дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України. – 1998. – Вип. 6. – С. 75–81
101. Набока О. В. Конвертовані облігації, їх можливості / О. В. Набока // Вісник Харківського державного університету. Економічна серія. – 1998. – № 404. – С. 220.
102. Назарчук М. І. Про правове регулювання інвестиційної діяльності та формування місцевих фінансів в Україні [Електронний ресурс] / І. М. Назарчук // Фінансовий ринок України. – 2004. – № 6–7. – Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/089.htm.
103. Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження Тимчасових положень про порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск” від 20 вересня 1996 р. № 210 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0572-96.
104. Нерсесов Н. О. Представительство и ценные бумаги в гражданском праве / Нерсесов Н. О. – М. : Статут, 2000. – 285 с.
105. Нерсесов Н. О. Ценные бумаги на предъявителя с точки зрения гражданского прав / Нерсесов Н. О. – М. : Университетская типография, 1889. – 192 с.
106. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс] / За даними Національного банку України. – Режим доступу: www.bank.gov.ua.
107. Перелік емітентів облігацій, які допустили порушення умови їх випуску [Електронний ресурс] / За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу. – Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/abcpeople/dafaults/p1.html.
108. Погрібний Д. І. Віндикація акцій: питання теорії / Д. І. Погрібний // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2011. – № 2. – С. 193–197.
109. Политическая экономия : словарь / [под ред. О. И. Ожирельева и др.]. – М. : Политиздат, 1990. – 607 с.
110. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01 квітня 1996 р. № 58 // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”.
111. Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07 жовтня 2003 р. № 414 // ОВУ. – 2003. – № 9. – Ст. 377.
112. Постанова Верховної Ради СРСР “Основні напрями стабілізації народного господарства і переходу до ринкової економіки” від 19 жовтня 1990 р. // Відомості З’їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. – 1990. – № 44 (31.10.90).
113. Постанова Вищого господарського суду України від 03 квітня 2014 р. у справі № 8/206-10/3/14 [Електронний ресурс] / За даними Єдиного державного реєстру судових рішень. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38052231.
114. Постанова господарського суду Миколаївської області від 03 листопада 2009 р. у справі № 5/282/09 [Електронний ресурс] / За даними Єдиного державного реєстру судових рішень. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/6780854.
115. Постанова господарського суду Миколаївської області від 02 листопада 2011 р. у справі № 5016/2198/2011(15/49) [Електронний ресурс] / За даними Єд