Яценко Ніна Григорівна. Правовий статус суду в цивільному процесі

Краткое описание

Яценко Ніна Григорівна. Правовий статус суду в цивільному процесі.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.03, Ін-т законодавства Верховної Ради України. - К., 2014.- 200 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

1. На правах рукопису

ЯЦЕНКО Ніна Григорівна

УДК 347.95

ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

2. Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Притика Юрій Дмитрович,
доктор юридичних наук, професор

КИЇВ - 2014

З М І С Т

ВСТУП……………………………………………………...................... 4-11
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУДУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ................................................... 12-94
1.1. Огляд наукової літератури, присвяченої питанням правового статусу суду в цивільному процесі ........................................... 12-28
1.2. Вплив принципів цивільного судочинства на правовий статус суду в цивільному процесі ............................................. 28-31
1.2.1. Проблеми співвідношення принципу диспозитивності із ініціативою суду в цивільному процесі ..……........................... 31-46
1.2.2. Роль суду у процесі реалізації принципу об’єктивної (судової) істини в цивільному судочинстві ..………................................................ 46-58
1.2.3. Проблеми реалізації принципу одноособового та колегіального розгляду справ в цивільному процесі ................ 58-62
1.2.4. Правовий статус суду в цивільному судочинстві крізь призму забезпечення принципів безпосередності, а також гласності та відкритості судового розгляду............................... 62-69
1.2.5. Значення принципу належного суду для визначення правового статусу суду в цивільному судочинстві ………...... 69-79
1.3. Співвідношення понять «правовий статус суду» і «правосуб’єктність суду» в цивільному процесі ...................... 79-94
Висновки до Розділу 1…………………………………….................... 94-102
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУДІВ РІЗНИХ ІНСТАНЦІЙ ПРИ ПЕРЕГЛЯДІ СУДОВИХ РІШЕНЬ 103-159
2.1. Науково-практичні проблеми визначення правового статусу судів апеляційної інстанції в цивільному судочинстві ........... 104-118
2.2. Загальні теоретико-прикладні аспекти правового статусу суду касаційної інстанції через призму його повноважень при перегляді судових рішень, які набрали законної сили в цивільному процесі .............….....………...………………......... 118-132
2.3. Особливості правового статусу судів різних інстанцій при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами .............….....………...……………….................... 132-144
2.4. Особливості правового статусу Верховного Суду України в цивільному процесі ...................................................................... 144-159
Висновки до Розділу 2..………………………………......................… 159-162
ВИСНОВКИ…………………….................................................……… 163-168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………...……………… 169-189

ВСТУП

Актуальність теми. Належний і ефективний судовий захист порушених оспорюваних або невизнаних прав, законних інтересів і свобод осіб є бажаним і необхідним результатом розбудови незалежної демократичної держави та проведення останніх реформ у правовій і судовій системі нашої держави. Відповідно до ст. 32 Декларації прав та свобод людини і громадянина кожному гарантується судовий захист прав та свобод. Право людини та громадянина на судовий захист є також невід’ємним гарантованим Конституцією України правом, яке повинно забезпечуватися належним механізмом охорони та захисту. І тільки наявність досконалого цивільного процесуального законодавства, в порядку якого вирішуються щорічно більше мільйона справ, дозволить досягти того високого рівня розвитку суспільства і держави, який було поставлено за мету на шляху розбудови незалежної демократичної держави – учасника міжнародних відносин. З огляду на це, правовий статус та роль суду в цивільному процесі набирає важливого і актуального значення.
Постійний пошук оптимальних шляхів законодавчого визначення правового статусу суду і внесення у зв’язку із цим партикулярних змін до чинного цивільного процесуального законодавства, на жаль, не дозволяє досягти бажаного результату. Так, кардинальні зміни відбулися у ЦПК України 1963 р. щодо ролі та повноважень судів із перегляду судових рішень; згодом при прийнятті ЦПК України 2004 р. було визначено нові диспозитивні підходи до ролі суду в цивільному процесі і його ролі у процесі доказування, а також внесено істотні зміни до інстанційної побудови системи судів цивільної юрисдикції, передбаченої Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Реформа 2010 року істотно змінила сучасну судову систему в Україні. Так, виправлення судових помилок як контрольна функція правосуддя реалізується в апеляційному та касаційному провадженнях, а також при перегляді судових рішень Верховним Судом України.
У зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким були внесені істотні зміни у процедури інстанційного перегляду судових рішень та інстанційну побудову судів цивільної юрисдикції, нового правового статусу в цивільному процесі набув Верховний Суд України, що становить науковий інтерес в межах обраного предмету дослідження. Суттєвих змін зазнали загальні підходи до інституту апеляції, що безпосередньо вплинуло на правовий статус апеляційного суду в цивільному процесі. Під впливом європейських стандартів у галузі судового захисту цивільних прав, зокрема, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., Протоколів до неї та інших актів органів Ради Європи, наприклад, Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи, відповідно до яких судовий контроль, як правило, повинен завершуватися апеляційною інстанцією. Зміни у ст. 309 ЦПК повноважень апеляційного суду торкаються повноваження судів апеляційної інстанції скасувати судове рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що часто критикувалося у науковій літературі.
Дослідження правового статусу суду в цивільному судочинстві ґрунтується на основних доктринальних роботах вітчизняних вчених-процесуалістів, зокрема: Ю. В. Білоусова, С.С. Бичкової, О.С. Захарової, С. Ю. Каца, В. В. Комарова, В. М. Коссака, В. А. Кройтора, Д. Д. Луспеника, Ю.Д. Притики, Г. О. Світличної, В. В. Сердюка, Ю. М. Чуйкова, П. І. Шевчука, М. Й. Штефана, С. Я. Фурси, радянських учених І. М. Зайцева, В. С. Калмацького, К. І. Комісарова, В. К. Пучинського, П. Я. Трубнікова, Д. М. Чечота, російських процесуалістів Т. Є. Абової, О. О. Бори¬сової, О. Т. Боннера, С. К. Загайнової, Л. О. Терехової, М. К. Треушнікова, В. В. Яркова та ін. Але, незважаючи на чималий науковий інтерес до цієї теми, певне коло питань так і залишилося невирішеним, що зумовило наш науковий інтерес.
Віддаючи належне внеску інших вчених в розробку проблем визначення правового статусу суду в цивільному процесі, слід також зазначити, що всі вони переважно стосуються дослідження цивільного процесуального законодавства до прийняття ЦПК України у 2004 р. або до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 р., яким були внесені істотні зміни у процедуру інстанційного перегляду судових рішень та інстанційну побудову судів цивільної юрисдикції, що суттєво позначилося і на правовому статусі та ролі суду в цивільному процесі.
Наукові висновки та пропозиції, що є результатом дослідження, можуть стати основою для подальших наукових досліджень у галузі цивільного процесуального права, а також можуть бути використані в адміністративному процесуальному праві та господарському процесуальному праві, а також використовуватись при викладанні навчального курсу з цивільного процесу в юридичних навчальних закладах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка 22 листопада 2010 р. (протокол №3) і є складовою планової теми «Механізм адаптації законодавства у сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» (реєстр. № 06БФ042-01; державна реєстрація « РК 0101u003579) та кафедри правосуддя «Проблеми розвитку законодавства про судочинство та судоустрій України» (реєстр. № 97165).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є концептуальне осмислення і розробка цілісного підходу до визначення правового статусу суду в цивільному процесі, системний аналіз його елементів, аналіз особливостей правового статусу судів різних інстанцій при перегляді судових рішень, які здійснюються апеляційною та касаційною інстанціями, Верховним судом України, а також у порядку перегляду судового рішення в провадженні у зв’язку з нововиявленими обставинами, з врахуванням міжнародних стандартів здійснення правосуддя задля досягнення основного завдання цивільного судочинства – справедливого та своєчасного захисту прав та інтересів осіб.
Для досягнення визначеної мети в дисертації поставлено такі завдання:
 визначити науково-теоретичні та практичні аспекти еволюції наукової правової думки про судову владу та правосуддя в цивільних справах, що безпосередньо вплинули на формування загальних уявлень про правовий статус суду в цивільному процесі;
 з’ясувати вплив загальних засад і основних принципів цивільного судочинства на формування правильного уявлення та законодавчого закріплення правового статусу судів різних інстанцій в цивільному процесі;
 доктринально визначити співвідношення понять «правовий статус суду», «правосуб’єктність суду» в цивільному процесі;
 розробити доктринальне визначення поняття «правовий статус суду в цивільному процесі», а також визначити особливості правового статусу судів різних інстанцій при перегляді судових рішень, які здійснюються апеляційною та касаційною інстанціями, Верховним Cудом України, а також у порядку перегляду судового рішення в провадженні у зв’язку з нововиявленими обставинами;
 дослідити взаємодію та взаємовплив елементного складу правового статусу суду, системно їх проаналізувати;
 запропонувати обґрунтовані зміни до чинного законодавства щодо визначення правового статусу судів в цивільному процесі, які відображають цілісний концептуальний підхід і відповідають загальному системному уявленню про правовий статус суду в цивільному процесі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з визначенням правового статусу суду в цивільному процесі, зокрема, апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України, а також при перегляді судових рішень в порядку провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Предметом дослідження є правовий статус суду в цивільному процесі, який визначається за допомогою визначення впливу загальних засад і завдань цивільного судочинства, а також повноважень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України, а також при перегляді судових рішень в порядку провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає діалектичний метод, який надав можливість розкрити природу та зміст правового статусу суду в цивільному процесі, проаналізувати його роль у процесі здійснення правосуддя з різних науково-обгрунтованих позицій. Використання системно-структурного методу дозволило встановити елементний склад правового статусу суду в цивільному процесі; системно-функціонального методу – з’ясувати, які напрямки негативного впливу на правосуддя пов’язані із порушенням основних вимог, що ставляться процесуальним законодавством до повноважень судів апеляційної та касаційної інстанцій, а також Верховного Суду України, які вони реалізують при здійсненні правосуддя в цивільних справах в порядку різних видів проваджень цивільного судочинства; методу статистичного аналізу − виділити та дослідити фактори, які впливають на стан і динаміку діяльності судів, наявності судових помилок, що стали приводом для скасування чи зміни судових рішень, загальної характеристики ефективності системи судового захисту в державі.
Емпіричну базу дослідження становлять дані статистичних звітів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду із розгляду цивільних та кримінальних справ України, а також Державної судової адміністрації за 2005-2013 рр.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Дисертація є науковим дослідженням, в якому розроблена нова концепція правового статусу суду в цивільному процесі з огляду на важливу роль та завдання суду в забезпеченні захисту прав, свобод та законних інтересів учасників цивільних правовідносин. Конкретними результатами запропонованого дослідження, що містять наукову новизну, слід визнати такі.
Вперше:
- запропоновано власне визначення правового статусу суду під яким слід розуміти визначену правовими нормами правосуб’єктність суду, яка реалізується через надану законодавцем компетенцію, права та обов’язки відповідно;
- запропоновано окрім загального правового статусу суду в цивільному судочинстві виділяти спеціальні правові статуси (модуси) судів першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанції, правовий статус судів різних інстанцій при перегляді судових рішень у зв’язку із нововиявленими обставинами, правовий статус Верховного Суду України;
- запропоновано власне визначення суду як учасника цивільних процесуальних відносин і під яким слід розуміти суд, що утворений відповідно до визначеної законом процедури, який відповідно до цивільного процесуального законодавства здійснює свої повноваження, виходячи з наданої законодавцем компетенції;
Удосконалено:
- положення про повернення до договірної підсудності, з позиції сприяння забезпечення принципу диспозитивності цивільного судочинства, а також право альтернативної підсудності для справ, де однією із сторін стає суд чи суддя, за виключенням суду, який є позивачем або суду, де працює суддя, що подає позов;
Дістали подальший розвиток:
- етапи формування наукових поглядів стосовно визначення правового статусу суду в цивільному процесі в частині виділення періоду панування загальних підходів із визначення правового статусу суду в судочинстві, періоду формування та розвитку цивільного судочинства як одного із видів судової діяльності, в якому визначено окремий правовий статус суду цивільної юрисдикції, періоду спеціалізації та територіальності судових органів;
- ознаки правового статусу суду в цивільному судочинстві шляхом розширення положення про розмежування судової юрисдикції та спеціалізації судових органів, внутрішньої спеціалізації суддів із розгляду окремих категорій справ, інстанційності та територіальності здійснення правосуддя в цивільних справах;
- положення про необхідність зміни принципу об’єктивної істини на принцип судової істини;
- пропозиція щодо колегіального розгляду справ в суді першої інстанції за участю дітей або неповнолітніх, а також при проведенні закритого судового засідання в частині залучення народних засідателів до розгляду по даним категоріям справ;
- дослідження використання термінів «юрисдикція», «підвідомчість», «підсудність» в контексті вимог до принципу належного суду;
- загальні положення про суд як особливий суб’єкт цивільних процесуальних відносин, його місце серед інших суб’єктів цивільних процесуальних відносин, що зумовлює його особливу роль в цивільному процесі;
- положення про те, що суд наділений специфічною правосуб’єктністю;
- положення про вплив на формування правового статусу суду правильних уявлень стосовно інстанційності цивільного судочинства;
- спеціальні правові статуси (модуси) судів першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанції, правовий статус судів різних інстанцій при перегляді судових рішень у зв’язку із нововиявленими обставинами, правовий статус Верховного Суду України в частині здійснення ними своїх повноважень.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації пропозиції i висновки можуть бути використані: у науково-дослідній роботі − для дослідження специфіки правового статусу суду в цивільному судочинстві; у правотворчій роботі – як теоретичний та практичний матеріал при розробці i прийнятті законів України (в тому числі і про внесення змін до Конституції України та Цивільного процесуального Кодексу України (довідка Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України про використання наукових розробок у дисертаційному дослідженні на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук аспірантки кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Яценко Ніни Григорівни від 10 квітня 2013 року), що визначають правовий статус судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховного Суду України; у навчальному процесi − при пiдготовцi вiдповiдних роздiлiв пiдручникiв і навчальних посiбникiв з цивільного процесу, складання процесуальних документів, у викладаннi навчальних курсів з процесуальних галузей права, у науково - дослідній роботi студентів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення i висновки роботи доповідалися на міжнародних, закордонних, республіканських і регіональних наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, а також засіданнях кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема: Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми процесуальної науки: історія та сучасність», Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ, 25-26 листопада 2010 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Соціальний капітал: сучасні аспекти дослідження та розвитку» (м. Львів, 28 листопада 2011 р.).
Публікації. Основні наукові результати дисертації, положення і висновки, що були сформульовані в дисертаційному дослідженні, знайшли відображення в 13 наукових працях, зокрема, у 11 статтях у фахових наукових виданнях, а також у 2 тезах на наукових і науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертація є кваліфікаційною науковою працею, містить наукові положення та науково обґрунтовані результати у галузі науки цивільного процесуального права, що розв’язує важливі наукові проблеми визначення правового статусу суду у цивільному процесі.
За результатами дослідження сформульовані такі висновки.
1. Правовий статус суду в цивільному судочинстві пропонується характеризувати наступними ознаками:
1) самостійність суддів та незалежність суддів в ухваленні судових рішень;
2) розмежування судової юрисдикції та спеціалізації судових органів, а також внутрішньої спеціалізації суддів із розгляду окремих категорій справ;
3) виконання конституційної функції здійснення правосуддя покладено виключно на суди, в тому числі цивільної юрисдикції;
4) судові рішення, що ухвалюються судами в цивільних справах, є обов’язковими для виконання, що забезпечується державою;
5) інстанційністю та територіальністю здійснення правосуддя в цивільних справах.
2. Визначено, що при застосуванні положення ч. 2 ст. 35 ЦПК України слід враховувати положення ч. 5 ст. 36 ЦПК України, відповідно до якого якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи.
3. Для правильного застосування цього положення пропонується внести зміни до чинного законодавства і викласти положення ч.2 ст. 35 ЦПК України враховуючи правила, передбачені ч. 5 ст. 36 ЦПК України, таким чином: “Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, якщо особи, які беруть участь у справі, не заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, або якщо розгляд справи без їх участі неможливий”.
4. Повноваження суду вирішувати питання про відвід пропонується визнати такими, що порушують принцип диспозитивності цивільного судочинства, правильним пропонується призначення колегії суддів відповідно до вимог ст. 11-1 ЦПК України для вирішення питання про відвід головуючого у справі.
5. Суд зобов’язаний сприяти особам, які беруть участь у справі, у забезпеченні доказів і забезпеченні позову, а неякісно і несвоєчасно підготовлена справа буде впливати на належність проведення розгляду справи по суті та забезпечення реалізації принципу змагальності цивільного судочинства. В зв’язку із цим, а також задля забезпечення правильної реалізації принципу змагальності цивільного судочинства пропонується внести відповідні зміни до чинного ЦПК України та викласти положення ч. 7 ст. 130 ЦПК України таким чином: “Попереднє судове засідання у справі є обов'язковим. Питання про дату і місце його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі”, а положення п. 4 ч. 5 ст. 122 ЦПК України викласти таким чином: “час і місце попереднього судового засідання”.
6. Обґрунтовується необхідність внесення змін до ч. 2 ст. 235 ЦПК і викладення їх таким чином: “З метою з’ясування обставин справи суд зобов’язаний за власною ініціативою витребувати необхідні докази”.
7. З огляду на те, що у справах наказного провадження також відсутній спір про право, учасники провадження не мають протилежних інтересів, на нашу думку, з метою з’ясування обставин справи суд зобов’язаний сприяти забезпеченню доказів у даних категоріях справ, зокрема, за клопотанням заявника при відкритті провадження у справі витребувати документи, які свідчать про нарахування заробітної плати. У зв’язку із чим, пропонується покласти на суд обов’язок сприяти у забезпеченні доказів у справі і доповнити чинний ЦПК України статтею 99-1 “Забезпечення доказів” наступного змісту: “За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази”, яка підлягає застосовуванню разом із положеннями ст. 134, 135, 137 ЦПК України.
8. Обґрунтовується доцільність закріплення права осіб, які беруть участь у справі, заявляти клопотання про те, щоб справа розглядалась колегіально у суді першої інстанції, зокрема, у таких справах, які зачіпають честь і гідність особи, а також у разі проведення судового розгляду справи у закритому судовому засіданні, в зв’язку із чим внести наступні зміни до положення ч. 2 ст. 18 ЦПК України і викласти її наступним чином: “У випадках, встановлених цим Кодексом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді”.
9. Принципи гласності, відкритості та безпосередності судового розгляду визначаються як обов’язок відкритого, гласного дослідження доказів та інших матеріалів, необхідних для вирішення справи, безпосередньо суддею або всім складом суду, який розглядає справу по суті, а також по можливості посилатися на першоджерела, яке провадиться в доступній для учасників процесу і всіх бажаючих інформації про хід справи, а ухвалене рішення повинно бути доступним для бажаючих.
10. Обґрунтовується необхідність повернення положення про договірну підсудність, оскільки цей інститут цивільного процесуального законодавства забезпечує дотримання інтересів сторін і дозволяє їм самим обрати суд для вирішення спорів, що сприяє забезпеченню принципу диспозитивності цивільного судочинства, зокрема, надає право вибору підсудності сторонами спору.
11. Додатково обґрунтовуються пропозиції щодо визначення в ЦПК України особливих правил визначення підсудності для справ, пов’язаних із захистом честі, гідності і ділової репутації, а також для справ, де одною із сторін стає суд чи суддя та визначається правило, за яких для таких справ право альтернативної підсудності повинно діяти за виключенням суду, який є позивачем або суду, де працює суддя, що подає позов, оскільки таким чином, можна забезпечити неупереджений розгляд та вирішення даної справи в суді, що є основним завданням цивільного судочинства.
12. Правосуб’єктність суду в цивільному процесі визначається як компетенція і обов’язок суду конкретної інстанції розглянути і вирішити конкретну справу. У разі звернення із заявою до суду, який не є повноважним і належним для розгляду і вирішення даної справи, тобто такою, що не входить до його компетенції, у суду не може виникнути відповідний обов’язок із її розгляду та вирішення.
13. Правовий статус суду як особливого суб’єкту цивільних процесуальних правовідносин, який здійснює державно-владну функцію, визначається сукупністю повноважень, якими він наділяється для розгляду і вирішення конкретної справи, і саме через повноваження суду в конкретних цивільних процесуальних правовідносинах слід, окрім загального правового статусу суду в цивільному судочинстві, виділяти окремо правові статуси судів першої інстанції, а також апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України і, в особливих випадках, при перегляді судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, конкретний суд, який набуває відповідних повноважень у справі.
14. Пропонується закріпити в ЦПК України положення про наступні повноваження апеляційного суду в цивільному судочинстві, які повністю б відображали зміст і правовий статус даного суду при перегляді судових рішень в порядку апеляційного провадження, зокрема, повернути повноваження апеляційного суду скасувати судове рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, з огляду на вимогу інстанційності цивільного судочинства.
15. Пропонується доповнити чинний ЦПК України ст. 309-2 ЦПК України “Підстави для скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд” наступного змісту: “Підставами для скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд є: 1) розгляд справи неповноважним судом; 2) за участі в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; 3) при ухваленні чи підписанні рішення не тим суддею, який розглядав справу.
16. Обґрунтовується необхідність закріплення в чинному ЦПК України положення про наступні підстави застосування повноважень касаційного суду в цивільному судочинстві, у ч. 2 ст. 338 ЦПК України і викласти її наступним чином: “Підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу”.
17. Обґрунтовується особливий правовий статус суду, який переглядає судове рішення в провадженні у зв’язку з нововиявленими обставинами, у зв’язку із чим пропонується внести зміни до ст. 365 ЦПК України і доповнити її частиною 4 наступного змісту: «Підставою для скасування судового рішення, що переглядається, і прийняття нового судового рішення є невідповідність обставин, встановлених судом, висновкам, викладеним у рішенні, або неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи».
18. Обґрунтовується необхідність скасування особливого механізму допуску справи до провадження Верховного Суду України судом іншої інстанції, що не відповідає загальним вимогам про правовий статус суду при розгляді конкретної справи, який характеризується системними повноваженнями із відкриття провадження у справі і закінчуючи провадження судовим рішенням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гусаров, К.В. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядках [Текст] : монографія / К. В. Гусаров. - Х. : Право, 2010. – С. 12.
2. Святе Письмо. Про Біблію. – К., 1991 р - С. 28.
3. Арістотель. Політика. – К., 2000. – 239 с. – С. 23.
4. Платон. Собрание сочинений. В 4 т. / Под общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи. (Серия «Философское наследие»). — М.: Мысль. 1990—1994. – т. 1 864 с. – С. 56.
5. Локк Дж. Сочинения: В 3 т. – М., 1988. – т.1 – 230 с. – С. 57.
6. Кант И. Сочинения в 6 томах. – М., 1963. – 349 с. – С. 181.
7. Гегель Г.Ф.В. Философия права. – М.: Мысль, 1990. – 309 с. - С. 35.
8. Гегель Г.Ф.В. Философия права. – М.: Мысль, 1990. – 309 с. - С. 37.
9. Гегель Г.Ф.В. Философия права. – М.: Мысль, 1990. – 309 с. - С. 39.
10.Фриц К. фон. Теория смешанной конституции в античности: критический анализ политических взглядов Полибия. / Пер. с англ. (Серия «Профессорская библиотека»). – СПб.: Издательство СПбГУ, 2007. - 419 с. – С. 12.
11.Федералист. Политические эссе А. Гамильтона, Дж. Мэдисона и Дж. Джея: Пер. с англ. / Под общ. ред., с предисл. Н.Н.Яковлева, коммент. О.Л.Степановой. – М.: Издательская группа “Прогресс” – “Литера”, 1994. – 592 с. – С. 89.
12.Федералист. Политические эссе А. Гамильтона, Дж. Мэдисона и Дж. Джея: Пер. с англ. / Под общ. ред., с предисл. Н.Н.Яковлева, коммент. О.Л.Степановой. – М.: Издательская группа “Прогресс” – “Литера”, 1994. – 592 с. – С. 78.
13. Марочкин, И. Е. Ценность судебной власти [Текст] / И. Е. Марочкин // Проблеми законності республік. міжвідом. наук. зб. – Х., 2003. – Вип. 60. – С. 177–182.
14. Історія вчень про право і державу : Навчальний посібник / Демиденко Г. Г. - Харків: Консум, 2004.- 432 c. – С. 34.
15.Історія вчень про право і державу : Навчальний посібник / Демиденко Г. Г. - Харків: Консум, 2004.- 432 c. – С. 34.
16.Півненко, В. Щодо завдань, функцій та незалежності органів судової влади [Текст] / В. Півненко // Вісн. прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 17–21.
17. Салищева, Н. Г. Исполнительная и судебная ветви власти: соотношение и взаимодействие [Текст] / Н. Г. Салищева, Н. Ю. Хаманева // Государство и право. – 2000. – № 1. – С. 5–11.
18.Сидоров, І. Поняття функцій судів загальної юрисдикції [Текст] / І. Сидоров // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 1. – С. 97–102.
19.Скрипнюк, В. М. Методологічні аспекти структурно-функціонального аналізу судової влади [Текст] / В. М. Скрипнюк // Наукові записки. Серія «Право» / Остроз. акад. – Острог, 2002. – С. 75–77.
20.Ківалов, С. Об’єднати зусилля в ім’я якісного проведення судових реформ [Текст] / С. Ківалов // Право України. – 2003. – № 3. – С. 26–30.
21.Лопатина, С. Н. Совершенствование государственной судебной власти в Российской Федерации [Текст] / С. Н. Лопатина, Ю. А. Рябцов // Изв. вузов. Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 108–120.
22.Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. // Підручник /За загальною редакцією Маляренка, В.С.Ковальський та ін./. – К.: “Юрінком Інтер”, 2007.,350с. – С. 56-58.
23. Городовенко, В. Про становище незалежної судової влади [Текст] / В. Городовенко // Право України. – 2002. – № 9. – С. 120–123
24.Комаров, В. В. Предмет цивільного процесуального права [Текст] : текст лекцій / В. В. Комаров. – Х. : Укр. юрид. акад., 1992. – 45 с.
25.Скакун, О. Ф. Теория государства и права [Текст] : учебник / О. Ф. Скакун. – Харьков : Консум : Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
26. Скомороха, В. Окремі питання поділу влади, визначення державної та судової влади, незалежності судової влади [Текст] / В. Скомороха // Вісн. Конституц. Суду України. – 2000. – № 1. – С. 52–67.
27. Марочкин, И. Е. Ценность судебной власти [Текст] / И. Е. Марочкин // Проблеми законності : республік. міжвідом. наук. зб. – Х., 2003. – Вип. 60. – С. 177–182.
28.Сидоров, І. Поняття функцій судів загальної юрисдикції [Текст] / І. Сидоров // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 1. – С. 97–102.
29.Скорченко, Ю. О. Деякі проблеми зміцнення судової гілки влади [Текст] / Ю. О. Скорченко // Вісн. Верхов. Суду України. – 2003. – № 2. – С. 33–35.
30. Цвік, М. В. Про систему юридичних актів [Текст] / М. В. Цвік // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2002. – № 4. – С. 14–24.
31.Гусаров, К.В. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядках [Текст] : монографія / К. В. Гусаров. - Х. : Право, 2010. – С. 24-25.
32. Конституционные основы правосудия в СССР [Текст] / под ред. В. М. Савицкого. – М. : Наука, 1981. – 360 с.
33. Боннер, А. Т. Применение нормативных актов в гражданском процессе [Текст] / А. Т. Боннер. – М. : Юрид. лит., 1980. – 160 с. – С. 56.
34. Смородинський, В. Деякі питання судового тлумачення [Текст] / В. Смородинський // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2000. – № 4. – С. 246–247.
35.Арістотель. Політика. – К., 2000. – 239 с. – С. 89.
36. Тітов, М. І. Деякі нотатки про судову владу [Текст] / М. І. Тітов // Право України. – 1997. – № 11. – С. 81–83.
37. Захарова О.С. Реалізація конституційних принципів територіальності і спеціалізації судів у нових проектах закону України “Про судоустрій в Україні” // О.С. Захарова. - Вісник Академії адвокатури України. - №8 (1). – 2007. - С.46-49.
38.Афанасьев, В. Т. Программно-целевое планирование и управление [Текст] / В. Т. Афанасьев. – М. : Знание, 1980. – 64 с.
39. Абрамов С. Н. Гражданский процесс. – М.: Юрид. изд-во Мин. юстиции СССР, 1948. – С. 20.
40. Алексеев С. С. Проблемы теории права. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – С. 102.
41. Гуреев П. П. Судебное разбирательство гражданских дел. – М.: Госюриздат, 1958. – С. 23.
42. Братусь С. Н. Принципы советского гражданского права // Правоведение. – 1960. – № 1. – С. 48.
43. Гай. Институции. Книги 1-4 / Л.Л. Кофанов, В.А. Савельев (ред.); Ф. Дадынский (пер. с латин.); РАН, Институт всеобщей истории. – М.: Юрист, 1997. – 368 с.; Институции Юстиниана. Перевод с латинского Д. Расснера. Под ред. Л.Л. Кофанова, В.А. Томсинова. (Серия «Памятники римского права») – М.: Зерцало, 1998. – 400 с.
44. Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Норма, 2006. – С. 189.
45. Покровский И.А. История римского права. – М.: Статут, 2004. – С. 101
46. Чуракова Екатерина Николаевна Диспозитивность в юридическом процессе: теоретко-правовой аспект Специальность 12.00.01. - теория и история права и государства; история учений о праве и государстве. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Казань - 2011. Количество страниц - 22. Використані сторінки – С. 13, 14.
47. Кутафин О. Е., Лебедев В. М., Семигин Г. Ю. Судебная власть в России: история, документы: В 6 т. – Т. 1. – М.: Мысль, 2003. – С. 17, 59.
48. Кавелин К. Д. Основные начала русского судоустройства и гражданского судопроизводства в период времени от Уложения до учреждения о губерниях. – М.: Тип. А. Семена, 1844. – С. 48-49.
49. Немировська О. В. Принцип змагальності сторін та його реалізація в судовій практиці: Дис. ... канд. юрид. наук. – К., 1999. – С. 15-16.
50. Резніков А. В. Магдебурзьке право: українські варіації на тему європейських традицій (історико-правовий нарис). – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. – С. 90.
51. Кутафин О. Е., Лебедев В. М., Семигин Г. Ю. Судебная власть в России: история, документы: В 6 т. – Т. 1. М.: Мысль, 2003. – С. 127-128; Резніков А. В. Магдебурзьке право: українські варіації на тему європейських традицій (історико-правовий нарис). – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. – С. 92, 94, 108-109;
52. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права. – К.: Издание книгопродавца Н. Я. Оглоблина, 1900. – С. 664.
53.Уставъ гражданскаго судопроизводства съ позднейшими узаконеніями, законодательными мотивами и разъясненіями. – СПб. : Изд. Юрид. кн. магазина Н. К. Мартынова, 1908. – 1010 с.
54.Уставъ гражданскаго судопроизводства съ позднейшими узаконеніями, законодательными мотивами и разъясненіями. – СПб. : Изд. Юрид. кн. магазина Н. К. Мартынова, 1908. – 1010 с.
55. Гражданский процесс. Хрестоматия / Под ред. М. К. Треушникова. – М.: Городец, 2005. – С. 207-208.
56. Фокина М. А. Теория и практика доказывания в состязательном гражданском судопроизводстве. –Домодедово: ВИПК МВД России, 2000. – С. 32-35.
57.Гредескул Н. А. К оценке теории состязательного начала в гражданском процессе // Журнал юридического общества. – 1898. – № 3. – С. 53.
58. Яблочков Т. М. К учению об основных принципах гражданского процесса // Сб. статей памяти проф. Г. Ф. Шершеневича. – М., 1915. – С. 276.
59. Плешанов А. Г. Диспозитивное начало в сфере гражданской юрисдикции: проблемы теории и практики. – М.: Норма, 2002. – С. 16-17; Сапожников С. А. Принцип диспозитивности в гражданском процессе: Дис. … канд. юрид. наук. – М., 2006. – С. 32.
60. Васьковський Е. В. Курс гражданского процесса. – М.: Изд-во Бр. Башмаковых, 1913. – С. 355.
61. Фокина М. А. Состязательность в гражданском судопроизводстве: закономерности и исключения. – Саратов, СЮИ МВД РФ. – 1999. – С. 31.
62. Клейнман А. Ф. Советский гражданский процесс. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1954. – С. 56; Советский гражданский процесс / Под ред. А. Ф. Клейнмана. – М.: Изд-во МГУ, 1964. – С. 26-27.
63. Орлова Л. М. Принцип диспозитивности в советском гражданском процессуальном праве: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 1970. – С. 9;
64. Советский гражданский процесс / Под ред. С. Ю. Каца, Л. Я. Носко. – К.: Вища школа, 1982. – С. 31;
65. Советский гражданский процесс / Под ред. М. К. Треушникова. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – С. 38;
66. Гражданский процесс / Под ред. М. К. Треушникова. – М.: Городец, 2000. – С. 55-56.
67. Советское гражданское процессуальное право / Под ред. М. А. Гурвича. – М.: ВЮЗИ, 1957. – С. 44; 68. Советское гражданское процессуальное право / Под ред. М. А. Гурвича. – М.: Высшая школа, 1964. – С. 43-44;
69.Советский гражданский процесс / Под ред. М. А. Гурвича. – М.: Высшая школа, 1967. – С. 38;
70. Советский гражданский процесс / Под ред. М. А. Гурвича. – М.: Высшая школа, 1975. – С. 31.
71. Сапожников С. А. Принцип диспозитивности в гражданском процессе: Дис. … канд. юрид. наук. – М., 2006. – С. 71.
72. Советское гражданское процессуальное право / Под ред. М. А. Гурвича. – М.: ВЮЗИ, 1957. – С. 37-39.
73. Боннер А. Т. Соотношение инициативы и активности сторон и суда в гражданском судопроизводстве // Сов. государство и право. – 1983. – № 8. – С. 42-43;
74. Принцип диспозитивности советского гражданского процессуального права. – М.: ВЮЗИ, 1987. – С. 34, 44;
75.Тертышников В. И. Гражданский процесс. – X.: Консум, 2001. – С. 21;
76.Гражданский процесс / Под ред. В. В. Комарова. – X.: Одиссей, 2001. – С. 41.
77. Штефан М. Й. Цивільний процес. – К.: Ін Юре, 1997. – С. 38.
78. Немировська О. В. Принцип змагальності сторін та його реалізація в судовій практиці: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 1999. – С. 8.
79. Прохорко Татьяна Николавна Диспозитивность как принцип российского гражданского права Специальность 12.00.03 - гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право. Диссертация на соискание степени кандидата юридических наук. – 186 c. - С. 166, 167, 168.
80. Моисеев С.В. Принцип диспозитивности арбитражного процесса ( понятие и отдельные действия в суде первой инстанции). – М.: Издательский Дом «Городец», 2008. – 192 с. – С. 55.
81. Полянская Наталья Юрьевна Реализация принципа диспозитивности в механизме гражданского процессуального регулирования 12.00.15. - гражданский процесс, арбитражный процесс. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук Саратов 2005. - 197 с. С. 173.
82.Моисеев С.В. Принцип диспозитивности арбитражного процесса ( понятие и отдельные действия в суде первой инстанции). – М.: Издательский Дом «Городец», 2008. – С. 85.
83. Отечественное законодательство XI-XX веков / Под ред. О. И. Чистякова. – М.: Юрист, 2000. – Ч. I. – С. 135;
84. Афанасьев С. В. Краткий обзор проблемы истины в гражданском процессуальном праве и судопроизводстве // Российский ежегодник гражданского и арбитражного процесса. – СПб., – № 4. – 2005. – С. 177.
85. Афанасьев С. В. Краткий обзор проблемы истины в гражданском процессуальном праве и судопроизводстве // Российский ежегодник гражданского и арбитражного процесса. – СПб., – № 4. – 2005. – С. 180.
86. Афанасьев С. В. Краткий обзор проблемы истины в гражданском процессуальном праве и судопроизводстве // Российский ежегодник гражданского и арбитражного процесса. – СПб., – № 4. – 2005. – С. 181.
87. Победоносцев К. П. Судебное руководство. – М.: Статут, 2004. – С. 63-64;
88.Афанасьев С. В. Краткий обзор проблемы истины в гражданском процессуальном праве и судопроизводстве // Российский ежегодник гражданского и арбитражного процесса. – СПб., – № 4. – 2005. – С. 182.
89.Гойхбарг А. Г. Курс гражданского процесса. – М., 1928 г. – 207 с. – С. 54.
90. Гольмстен А. Х. Состязательное начало гражданского процесса в теории и русском законодательстве, преимущественно новейшем // Юридические исследования и статьи. – СПб., 1894. – С. 409.
91. Курс советского гражданского процессуального права / Под ред. А. А. Мельникова. – М.: Наука, 1981. – Т. 2. – С. 434.
92. Боннер А.Т. Проблемы установления истины в гражданском процессе. Монография. – М., 1998. - С. 18;
93. Воронов А. Ф. Принципы гражданского процесса: прошлое, настоящее, будущее. – М.: Издательский Дом «Городец», 2009. – С.51, 53.
94. Основные принципы гражданского процесса / Под ред. М.К. Треушникова, З. Чешки. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – С.33,
95. Цит. за: Воронов А. Ф. Эволюция принципа объективной истины в гражданском процессе // Законодательство. – № 11. – 2004. – С. 53; № 12. – 2004. – С. 35.
96.Воронов А. Ф. Эволюция принципа объективной истины в гражданском процессе // Законодательство. – № 12. – 2004. – С. 35-36.
97. Гражданский процессуальный кодекс Украинской ССР [Текст] : науч.-практ. коммент. – Киев : Политиздат Украины, 1979. – 608 с.
98. Олегов М. Д. Истина в гражданском процессе: Дис. … канд.. юрид. наук. – М., 1999. – С. 80-81.
99.Решетникова И. В. Доказательственное право в гражданском судопроизводстве. – Екатеринбург: Изд-во Гуманитарного ун-та, 1997. – С. 5-9.
100.Гражданский процесс: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. М.К. Треушникова. М.: Издательский Дом «Городец», 2008. – С. 74-75, с.74
101. Гражданский процесс: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. М.К. Треушникова. М.: Издательский Дом «Городец», 2008. – С. 74-75,
102. Боннер А.Т. Проблемы установления истины в гражданском процессе. Монография. – С. 34,
103. Кройтор В. А. Гражданский процесс. – Х.: Эспада, 2002. – С. 39.
104.Тертышников В. И. Гражданский процесс. – Х.: Консум, 2001. – С. 19-20;
105. Гражданский процесс / Под ред. В. В. Комарова. – Х.: Одиссей, 2001. – С. 40.
106. Сахнова Т. В. Гражданское процессуальное право России: перспективы развития // Государство и право. – 1999. – №12. – С. 35.
107. Гражданский процесс. Учебник/Под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. – М.: «Проспект», 1997. – С. 31. (Глава 2 написана Ференц-Сороцьким А.А. у співавторстві з Н.А. Чечіною),
108. Советское гражданское процессуальное право / Под ред. М.А. Гурвича. М., 1957. С. 44 - 48,
109. Ференц-Сороцкий А.А. Аксиомы и принципы гражданского-процессуального права» / Дис. … к.ю.н. – Ленинград, 1989. – С. 38,
110. Омельченко М. П. Принцип об’єктивної істини цивільного процесуального права України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 1996. – С. 12.
111. Господарське процесуальне право України / За заг. ред. В. Д. Чернадчука. – Суми: Університетська книга, 2006. – С. 36.
112. Воронов А. Ф. Принципы гражданского процесса: прошлое, настоящее, будущее. – М.: Издательский Дом «Городец», 2009. – С.70, 71
113. Комаров В.В. Окреме провадження: монографія / В.В. Комаров, Г.О. Світлична, І.В. Удальцова; за ред. В.В. Комарова. – Х.: Право, 2011. – С.14.
114. Ясинок М. Особливості дії принципу диспозитивності в окремому провадженні / Підприємство, господарство і право. – 2008. – №6. – С. 59-60.
115. Гай. Институции. Книги 1-4 / Л.Л. Кофанов, В.А. Савельев (ред.); Ф. Дадынский (пер. с латин.); РАН, Институт всеобщей истории. – М.: Юрист, 1997. – 368 с.;
116. Институции Юстиниана. Перевод с латинского Д. Расснера. Под ред. Л.Л. Кофанова, В.А. Томсинова. (Серия «Памятники римского права») – М.: Зерцало, 1998. – 400 с.
117. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 53;
118. Ковальова С. Г. Еволюція судової системи і судочинства на українських землях Великого князівства Литовського: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Одеса, 2004. – С. 13.
119. Фоменко Е. Г. Принцип публичности гражданского процесса: истоки и современность: Дис. … канд. юрид. наук. – Томск, 2006. – С. 21.
120. Кутафин О. Е., Лебедев В. М., Семигин Г. Ю. Судебная власть в России: история, документы: В 6 т. – Т. 1. – М.: Мысль, 2003. – С. 17;
121. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 54.
122. Фоменко Е. Г. Принцип публичности гражданского процесса: истоки и современность: Дис. … канд. юрид. наук. – Томск, 2006. – С. 26.
123. Фоменко Е. Г. Принцип публичности гражданского процесса: истоки и современность: Дис. … канд. юрид. наук. – Томск, 2006. – С. 27.
124. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права. – К.: Тип. Книгопродавца Н. Я. Оглоблина, 1915. – С. 643-644.
125. Уставъ гражданскаго судопроизводства съ позднейшими узаконеніями, законодательными мотивами и разъясненіями. – СПб. : Изд. Юрид. кн. магазина Н. К. Мартынова, 1908. – 1010 с.
126. Васьковський Е. В. Учебник гражданского процесса. – М.: Изд-во Бр. Башмаковых, 1917. – С. 105.
127. Васьковський Е. В. Учебник гражданского процесса. – М.: Изд-во Бр. Башмаковых, 1917. – С. 105.
128. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса. – М.: Изд-во Бр. Башмаковых, 1917. – С. 116.
129. Хрестоматия по гражданскому процессу / Под ред. М. К. Треушникова. – М.: Городец, 1996. – С. 85-86.
130. Гражданский процесс. Хрестоматия / Под ред. М. К. Треушникова. – М.: Городец, 2005. – С. 262.
131. Клейнман А. Ф. Гражданский процесс. – М.: Юрид. изд-во, 1937. – С. 59.
132. Советское гражданское процессуальное право / Под ред. М. А. Гурвича. – М.: ВЮЗИ, 1957. – С. 50-52.
133. Советский гражданский процесс / Под ред. М. А. Гурвича. – М.: Высшая школа, 1975. – С. 35.
134. Цивільний процесуальний кодекс Української РСР [Текст]. – К. : Держполітіздат, 1963. – 179 с.
135. Семенов В. М. Конституционные принципы гражданского судопроизводства. – М.: Юрид. лит., 1982. – С. 102, 103.
136. Эдельман Г. М. Принципы устности, непосредственности и непрерывности в советском гражданском процессуальном праве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Свердловск, 1969. – С. 14.
137. Семенов В. М. Конституционные принципы гражданского судопроизводства. – М.: Юрид. лит., 1982. – С. 86.
138. Цивільний процесуальний кодекс Української РСР [Текст]. – К. : Держполітіздат, 1963. – 179 с.
139. Кройтор В. А. Гражданский процесс. – Х.: Эспада, 2002. – С. 38;
140. Господарське процесуальне право України / За заг. ред. В. Д. Чернадчука. – Суми: Університетська книга, 2006. – С. 32-33.
141. Шерстюк В. М. Развитие принципов арбитражного процессуального права. – М.: Городец, 2004. – С. 57.
142. Комзюк А. Т., Бевзенко В. М., Мельник Р. С. Адміністративний процес України. – К.: Прецедент, 2007. – С. 113.
143. Шерстюк В. М. Развитие принципов арбитражного процессуального права. – М.: Городец, 2004. – С. 73;
144. Воронов А. Ф. Принципы гражданского процесса: прошлое, настоящее, будущее. – М.: Городец, 2009. – С. 141.
145. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Текст] : учинено в Римі 4 листоп. 1950 р. : зі змін., внес. Протоколом № 11 : офіц. пер. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 32. – Ст. 2371.
146. Конституція України [Текст] : наук.-практ. комент. / В. Б. Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та [ін.] ; редкол. : В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой [та ін.]. – Х. : Право, 2003. – 808 с.
147. Боровиковській, А. Уставъ гражданского судопроизводства съ объяснениями по ръшеніям Гражданского кассационного департамента Правительственного сената [Текст] / А. Боровиковській. – СПб. : Изд-е кн. магазина «Новое время», 1886. – Вып. 5. – 1772 с.
148. Цивільний процесуальний кодекс УРСР [Текст]. – К. : Наркомюст Союзу РСР, 1938. – 194 с.
149. Лебедев В. М. Теоретические и практические проблемы административного правосудия // Проблемы административного правосудия. – М., 2005. – С. 8.
150. Бринцев О. В. Розмежування компетенції адміністративних і господарських судів: проблеми та перспективи. – Харків: Право, 2007. – 198 с. - С.15.
151. Сычевская Т. Модели административного судопроизводства: сравнительно-правовой анализ // Дни науки. – М., 2006. – 120 с. - С. 87.
152. Сычевская Т. Модели административного судопроизводства: сравнительно-правовой анализ // Дни науки. – М., 2006. – 120 с. - С. 88-89.
153. Фурса С. Я., Фурса Є. І., Щербак С. В. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 т. / За заг. ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2006. – С. 86.
154. Бородін, І. Л. Адміністративний контроль як різновид юридичного процесу [Текст] / І. Л. Бородін // Проблеми правознавства та правоохороної діяльності / Донец. ін-т внутр. справ при Донец. держ. ун-ті. – Донецьк, 2002. – № 2. – С. 102–107.
155. Беляневич Е. А. К вопросу о понятии административного иска по процессуальному праву Украины // Иски и судебные решения. – М.: Статут. – С. 247.
156. Жуйков В. М. Судебная защита прав граждан и юридических лиц. – М.: Городец, 1997. – С. 300.
157. Чудиновских К. А. Подведомственность в системе гражданского и арбитражного процессуального права. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – С. 154-155.
158. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України. – К.: Ін Юре, 2005. – С. 227. Цю точку зору підтримують і інші вчені.
159. Див.: Кройтор В. А. Гражданский процесс. – Х.: Эспада, 2002. – С. 87;
160. Цивільний процес / За ред. Ю. В. Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – С. 48;
161. Господарське процесуальне право України / За заг. ред. В. Д. Чернадчука. – Суми: Університетська книга, 2006. – С. 65.
162. Тертышников В. И. Гражданский процесс. – Х.: Консум, 2001. – С. 88; Гражданский процесс / Под ред. В. В. Комарова. – Х.: Одиссей, 2001. – С. 201.
163. Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції. – Х.: Харків юридичний, 2006. – С. 65.
164. Фурса С. Я., Фурса Є. І., Щербак С. В. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 т. / За заг. ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2006. – С. 369.
165. Гольмстен А. Х. Учебник русского гражданского судопроизводства. – СПб.: Тип. М. Меркушева, 1913. – С. 73-89.
166. Елисеев Н. Г. Гражданское процессуальное право зарубежных стран. – М.: ТК Велби, Проспект, 2004. – С. 81-82.
167. Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції. – X.: Харків юридичний, 2006. – С. 70.
168. Большой словарь иностранных слов / Сост. А. Ю. Москвин. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2005. – С. 783.
169. Фурса С. Я., Фурса Є. І., Щербак С. В. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 т. / За заг. ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2006. – С. 374.
170. Тимофеев О. М. Подсудность исков о защите чести, достоинства и деловой репутации // Арбитражный и гражданский процесс. – 2001. – № 1. – С. 4-5.
171. Тимофеев О. М. Подсудность исков о защите чести, достоинства и деловой репутации // Арбитражный и гражданский процесс. – 2001. – № 1. – С. 4-5.
172. Гражданский процесс. Учебник / Под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. – «Проспект». - Москва, 1997. – 480 с. – С. 88.
173. Гражданский процесс [Текст] : учебник / под общ. ред. К. С. Юдельсона. – М. : Юрид. лит., 1972. – 440 с. – С. 45.
174. Гурвич М.А. Советское гражданское процессуальное право / М.А. Гурвич // - Высшая школа. – 1964. – 536 с.
175. Гражданский процесс. Учебник / Под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. – «Проспект». - Москва, 1997. – 480 с.
176. Гражданский процесс. Учебник / Под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. – «Проспект». - Москва, 1997. – 480 с.
177. Решетникова И.В., Ярков В.В. Гражданский процесс. – М.: Издательство НОРМА (Издательство группа НОРМА – ИНФРА М), 2000. – С.28;
178. Гражданское процессуальное право: Учебник / С. А. Алехина, В. В. Блажеев и др.; Под ред. М. С. Шакарян. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. — 584 с.;
179. Гражданский процесс [Текст] : учебник / под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. – Изд. 2-е перераб. и доп. – М. : Проспект, 1998. – 472 с.
180. Решетникова И.В., Ярков В.В. Гражданский процесс. – М.: Издательство НОРМА (Издательство группа НОРМА – ИНФРА М), 2000. – С.28
181. Колісник О.В. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Колісник Олена Вікторівна. – Х., 2008. – С. 15, 20.
182. Решетникова И.В., Ярков В.В. Гражданский процесс. – М.: Издательство НОРМА (Издательство группа НОРМА – ИНФРА М), 2000. – С.28
183. Гражданский процесс : учеб. для студентов вузов, обучающихся по направлению 521400 «Юриспруденция» и по специальности 021100 «Юриспруденция» / [Абушенко Д.Б. и др.] ; отв. ред. – В.В. Ярков. – 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – С.60-61.
184. Колісник О.В. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Колісник Олена Вікторівна. – Х., 2008. – С. 15, 20.
185. Колісник О.В. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Колісник Олена Вікторівна. – Х., 2008. – С. 15, 20.
186. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / [Комаров В.В. та ін.]; за заг. ред. В.В. Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – 928 с. – С. 61.
187. Гражданский процесс. Учебник / Под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. – «Проспект». - Москва, 1997. – 480 с.
188. Гражданский процесс / Под общей редакцией профессора К.С. Юдельсона. – «Юридическая литература». – Москва, 1972. – 438 с.
189. Гражданский процесс : учеб. Для студентов вузов, обучающихся по направлению 521400 «Юриспруденция» и по специальности 021100 «Юриспруденция» / [Абушенко Д.Б. и др.] ; отв. ред. – В.В. Ярков. – 7-е изд., перераб. и доп. – Волтерс Клувер. – Москва, 2009. – 784 с.
190. Гурвич М.А. Советское гражданское процессуальное право / М.А. Гурвич // - Высшая школа. – 1964. – 536 с.
191. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / [Комаров В.В. та ін.]; за заг. ред. В.В. Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – 928 с. – С. 61.
192. Колісник О.В. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : Спец. 12.00.03 / О.В. Колісник. – Харків, 2008. – 20 с.
193. Бичкова С.С. Цивільний процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: монографія. / С.С. Бичкова // – Атіка. – Київ, 2011. – 420 с.
194. Комаров В.В., Радченко П.І. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти / В.В. Комаров, П.І. Радченко // - НМК ВО. – Київ, 1991. – 103 с.
195. Комаров В.В., Радченко П.І. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти / В.В. Комаров, П.І. Радченко // - НМК ВО. – Київ, 1991. – 103 с.
196. Шульгач Н.М. Принципи правосуддя, що забезпечують правовий устрій в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : Спец. 12.00.10. / Н.М. Шульгач. – Львів, 2012. – 20 с.
197. Бичкова С.С. Цивільний процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: монографія. / С.С. Бичкова // - Атіка. – Київ, 2011. – 420 с.,
198. Колісник О.В. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Колісник Олена Вікторівна. – Х., 2008. – С. 15, 20.
199. Тимофеев О. М. Подсудность исков о защите чести, достоинства и деловой репутации // Арбитражный и гражданский процесс. – 2001. – № 1. – С. 4-5.
200. Дождев Д.В. Римское частное право. – М., Норма, 596 с. - С. 189.
201. Дождев Д.В. Римское частное право. – М., Норма, 59