ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ

Краткое описание

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень……………………………………… 3
ВСТУП…………………………………………………………………………
4
РОЗДІЛ 1. Цивільно-правове регулювання відносин корпоративного управління акціонерним товариством………..
11
1.1. Управління акціонерним товариством, як
предмет цивільно-правового регулювання……………………………
11
1.2. Поняття та система органів управління
акціонерним товариством…………………………………………………
26
1.3. Цивільно-правові проблеми договірної відповідальності членів органів управління акціонерного товариства…………………
63

Розділ 2. Виникнення, реалізація та припинення права на управління акціонерним товариством………………………………..
83
2.1. Виникнення та припинення права на участь
в управлінні акціонерним товариством………………………………..
83
2.2. Цивільно-правові проблеми з реалізації права
на управління акціонерним товариством……………………………..
122

ВИСНОВКИ…………………………………………………………. 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….. 179

ВСТУП
Актуальність теми. Світова історія та практика свідчать про те, що найбільш розповсюдженою та ефективною формою спільної участі для здійснення підприємницької діяльності шляхом об’єднання капіталів, є акціонерні товариства. Соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні, призвели до певних перетворень в системі юридичних осіб, що знайшло своє відображення в прийнятих ЦК та ГК України, які визначили правовий статус юридичних осіб, порядок їх створення та діяльності, встановили правові основи формування та функціонування органів юридичних осіб. Актуальність теми дослідження викликана тим, що корпоративне право взагалі, та відносини корпоративного управління зокрема, знаходяться в Україні на початковій стадії розвитку. З прийняттям ЦК України предметом регулювання цивільного права стали відносини з управління юридичними особами, що обумовило об’єктивну необхідність та нагальну потребу розглянути та дослідити відносини з управління акціонерним товариством.
Хоча в правовій літературі проявляється зацікавленість до дослідження відносин діяльності акціонерних товариств, однак питання управління акціонерним товариством, проблеми утворення та діяльності його органів все ще потребують детальних та зважених досліджень, особливо в зв’язку з розробкою нового Закону України “Про акціонерні товариства”.
Управління акціонерним товариством здійснюється його органами, через них товариство набуває цивільні права та обов’язки, а тому порядку їх утворення та діяльності надається велике значення. Право активно впливає на суспільні відносини і від рівня правових досліджень залежить розвиток економічних відносин в країні, учасниками яких виступають й акціонерні товариства. Внаслідок цього виникає необхідність визначити теоретичну базу, на якій будуються відносини з управління акціонерним товариством, встановити підстави виникнення у акціонера права на управління акціонерним товариством, порядок реалізації цього права та його припинення. Результати дослідження дозволять виявити шляхи найбільш ефективного управління акціонерним товариством.
Дослідженню проблем діяльності акціонерних товариств, визначенню порядку формування, компетенції органів управління юридичних осіб, відповідальності їх членів присвячувалось багато робіт вчених-юристів. Вихідними даними для розробки теми стали дослідження таких радянських, російських та українських вчених, як Агарков М.М., Александров Н.Г., Алексеев С.С., Басін Ю.Г., Блюмхардт О., Боброва Д.В., Вінник О.М., Глусь Н.С., Гордон В.М., Грибанов В.П., Дзера О.В., Іонцев М.Г., Іоффе О.С., Камінка А.І., Кашаніна Т.В., Керженцев П.М., Кібенко О.Р., Красько І.Ю., Кузнєцова Н.С., Кулагін М.І., Кучеренко І.М., Ломакін Д.В., Лунц Л.А., Луць В.В., Майданник Р.А., Маслов В.Ф., Матвєєв Г.К., Мейєр Д.І., Михайлов С.В., Могилевський С.Д., Петровичева Ю.В., Полковніков Г.В., Пушкін О.А., Садіков О.Н., Самощенко І.С., Спасибо-Фатєєва І.В., Суханов Є.О., Тарасов І.Т., Толстой Ю.К., Халфіна Р.О., Харитонов Є.О., Черепахін Б.Б., Шевченко Я.М., Шершенєвич Г.Ф., Щербина В.С., Щербина О.В., Яроцький В.Л. та ін.
Проте після прийняття Цивільного кодексу України питання управління акціонерним товариством не були предметом комплексного дослідження, в зв’язку з чим на сьогодні існує необхідність перегляду та вдосконалення як теоретичних проблем правової природи цих відносин, підстав їх виникнення, так і проблем правового забезпечення діяльності органів акціонерного товариства. Прийняття Цивільного та Господарського кодексів України потребує їх детального вивчення та аналізу з метою вдосконалення їх норм, яке має базуватись на всебічному розгляді акціонерних відносин як з позиції теорії цивільного права, так і з використанням практичного досвіду, набутого з діяльності створених в нашій країні акціонерних товариств.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України “Приватно-правові засади нового цивільного законодавства України”.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є проведення комплексного аналізу правовідносин щодо управління акціонерним товариством, утворення та діяльності органів акціонерного товариства, основних цивільно-правових теоретичних засад їх функціонування, виникнення та реалізації права акціонера на управління, а також вироблення рекомендацій щодо удосконалення нормативного регулювання повноважень органів управління, відповідальності їх членів.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні задачі:
– дослідити відносини з управління акціонерним товариством, які є предметом цивільно-правового регулювання;
– визначити основні ознаки органів акціонерного товариства;
– визначити підстави виникнення права на управління у акціонерів товариства;
– проаналізувати обсяг прав акціонера на управління товариством та шляхи його реалізації;
– дослідити коло питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерного товариства, наглядової ради, виконавчого органу;
– визначити підстави припинення повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства;
– провести теоретичний аналіз відповідальності членів наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства;
– сформулювати наукові висновки та пропозиції щодо удосконалення правового регулювання відносин з управління акціонерним товариством.
Об’єктом дослідження є цивільно-правові відносини, які виникають при управлінні акціонерним товариством.
Предметом дослідження є норми цивільного законодавства з управління акціонерними товариствами, а також вітчизняні та зарубіжні наукові праці і судова практика України з досліджуваного питання.
Методи дослідження, що використовувалися у процесі роботи над дисертацією: історико-правовий – при дослідженні розвитку теорії органів юридичних осіб; системно-функціональний – при визначенні основних правових засад правового регулювання функціонування органів акціонерного товариства; порівняльно-правовий – при аналізі цивільно-правових норм законодавства та наукової літератури окремих зарубіжних країн. За допомогою формально-догматичного методу дослідження визначений предмет цивільно-правового регулювання відносин з управління акціонерним товариством, поняття органу акціонерного товариства, дано його загально-правову характеристику, тлумачення його змісту. Формально-юридичний метод дозволив сформулювати нові правові норми та юридичні дефініції, формально-логічний – виявити суперечності чинного законодавства в досліджуваній сфері і виробити пропозиції щодо його вдосконалення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненому вперше в Україні після прийняття ЦК України та ГК України комплексному дослідженні цивільних правовідносин з управління акціонерними товариствами та правового регулювання діяльності їх органів.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується в таких основних положеннях та висновках, які вперше виносяться на захист:
1. Визначено види відносин з управління акціонерним товариством, які є предметом правового регулювання цивільного права, до яких відносяться врегульовані законом, статутом, рішеннями зборів, іншими внутрішніми документами акціонерного товариства немайнові відносини щодо створення, порядку прийняття рішень, компетенції органів управління акціонерного товариства; відносини з виникнення, реалізації та припинення права на управління, що надаються акцією; відповідальності за збитки, завдані товариству членами органів управління.
2. Пропонується визначення органу акціонерного товариства як організаційно оформленої групи фізичних осіб (або однієї фізичної особи), утвореної відповідно до порядку, визначеного законом та статутом, яка формує і виражає її волю відповідно до встановлених повноважень і зобов’язана діяти в інтересах товариства.
3. Враховуючи те, що закон надає право на скликання позачергових зборів раді товариства та ревізійній комісії, але не встановлює наслідків відмови виконавчого органу від виконання цих вимог, пропонується передбачити в законі право ради товариства та ревізійної комісії на скликання позачергових загальних зборів у випадку відмови їм у скликанні таких зборів з підстав не передбачених законодавством.
4. Враховуючи можливість створення АТ однією особою чи існування АТ з одним акціонером у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства, пропонується передбачити в Законі України “Про акціонерні товариства” те, що в таких випадках рішення з питань, які відносяться до компетенції загальних зборів, приймаються цим акціонером одноособово та оформляються письмово без скликання та проведення загальних зборів. При цьому положення, які визначають порядок та строки підготовки, скликання та проведення загальних зборів не застосовуються, за виключенням положень, які стосуються строків проведення річних загальних зборів акціонерів.
5. Аргументується позиція, згідно з якою акціонер може мати тільки одного представника на загальних зборах та робиться пропозиція про те, що інтереси акціонера має представляти той з представників, хто зареєструвався раніше.
6. Для уникнення небажаних труднощів, а також з метою запобігання зловживання великими акціонерами своїм становищем та недопущення дискримінаційних дій у відношенні дрібних акціонерів, в Законі України “Про акціонерні товариства” пропонується встановити, що утворення частин акцій (дробових акцій) при консолідації, дробленні акцій, при реалізації переважного права акціонера на придбання акцій, не допускається.
7. Доводиться необхідність внесення змін до проекту Закону України “Про акціонерні товариства”, якими слід передбачити можливість направлення акціонерам бюлетенів для голосування, а також обов’язковість врахування голосів акціонерів, які надіслали заповнені бюлетені до товариства, при визначенні кворуму та при підведенні результатів голосування. Особи, які надіслали бюлетені, незалежно від того, правильно вони заповнені чи ні, повинні вважатись особами, які беруть участь в загальних зборах. Обов’язковість направлення бюлетенів для голосування на загальних зборах має бути передбачена для акціонерних товариств із кількістю акціонерів більше однієї тисячі.
8. Робиться висновок про те, що до голосуючих акцій слід віднести прості акції, які зараховані на рахунок у цінних паперах власника у зберігача чи на особовий рахунок власника у реєстратора, крім випадків, передбачених законом (наприклад, прийняття рішення про укладення правочинів, щодо яких є заінтересованість), а також привілейовані акції, у випадках, коли згідно з законом їх власник має право голосувати з питань порядку денного.
9. Обґрунтовується позиція про доцільність відмови від поділу компетенції загальних зборів на виключну та невиключну. Перелік питань, які відносяться до компетенції загальних зборів, повинен бути вичерпним і визначатись тільки законом. До компетенції загальних зборів потрібно відносити питання загального управління акціонерним товариством, а також питання, пов’язані зі зміною прав, які надаються акціонерам внаслідок володіння ними акціями товариства. Допустимо також віднести до компетенції загальних зборів прийняття рішень щодо можливості вчинення тих правочинів, укладення яких може значно вплинути на платоспроможність товариства. Усі інші питання поточної діяльності має вирішувати виконавчий орган товариства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані висновки можуть бути використані в законотворчій діяльності в процесі реформування акціонерного законодавства.
Положення дисертації можуть бути використані також з навчально-методичною метою при підготовці фахівців-правознавців при викладенні курсів лекцій “Цивільне право”, “Підприємницьке право” та для подальших наукових досліджень.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана і обговорена на засіданні відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім.В.М.Корецького Національної академії наук України. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичній конференції “Проблеми кодифікації законодавства України” (м.Київ, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 14 травня 2003 р.).
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано 5 статей у наукових журналах, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тези однієї доповіді на конференції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Управління акціонерним товариством визначається як діяльність органів управління товариства, направлена на збереження організаційної єдності товариства та досягнення цілей його утворення, яка здійснюється відповідно до законодавства, статуту, внутрішніх документів.
2. Відносини з управління акціонерним товариством є частиною корпоративних відносин і належать до немайнових корпоративних відносин. Основною функцією управління акціонерним товариством є забезпечення узгодженості та координації діяльності органів акціонерного товариства для досягнення мети його створення.
3. До цивільно-правових відносин з управління акціонерним товариством належать врегульовані законом, статутом, рішеннями зборів, іншими внутрішніми документами акціонерного товариства немайнові відносини щодо створення, порядку прийняття рішень, компетенції органів управління акціонерного товариства; відносини з виникнення, реалізації та припинення права на управління, що надаються акцією; відповідальності за збитки, завдані товариству членами органів управління.
4. До органів управління акціонерного товариства відносяться загальні збори, наглядова рада, виконавчий орган. Ревізійна комісія, як орган, що здійснює тільки контрольні функції, є контролюючим органом акціонерного товариства.
5. Перелік питань, які відносяться до компетенції загальних зборів, повинен бути вичерпним, забороненим для вирішення іншими органами акціонерного товариства і визначатись тільки законом.
6. Віднесення до компетенції ради питань щодо управління акціонерним товариством фактично призводить до ситуації, за якої рішення щодо управління приймається тими ж особами, на яких покладено здійснення контролю, що є неприпустимим.
7. Регулювання наглядовою радою діяльності правління не повинне торкатись питань господарської діяльності товариства і наглядова рада не має права підміняти собою правління та виконувати не притаманні їй функції. Вказане, проте, не виключає можливості прийняття радою товариства рішень з приводу можливості укладення товариством певних правочинів, в залежності від різноманітних критеріїв (вартість відчужуваного майна, предмет договору – нерухомість, цінні папери та ін.).¬¬
8. Органом акціонерного товариства є організаційно оформлена група фізичних осіб (або однієї фізичної особи), утворена відповідно до порядку, визначеного законом та статутом, яка формує і виражає її волю відповідно до встановлених повноважень і зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи. Виходячи з цього пропонується внести зміни до ч.1 ст.97 ЦК України, виклавши її в новій редакції: “1. Управління товариством здійснюють його органи, а також інші особи у випадках, визначених чинним законодавством”.
9. В ЦК Україні слід встановити в інтересах кого саме діє виконавчий орган – в інтересах товариства чи в інтересах акціонерів для чого потрібно внести до абзацу другого частини першої ст.161 ЦК зміни та викласти її в наступній редакції: виконавчий орган діє в інтересах товариства і вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.
10. Внаслідок того, що частиною 4 ст.92 ЦК України до осіб, що несуть відповідальність перед товариством віднесені члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, то ні члени наглядової ради, ні члени виконавчого органу, які не виступають від імені акціонерного товариства, не несуть відповідальності за свої дії.
11. Добросовісність та розумність поведінки управляючих становить, сутність цих відносин, які проявляються при діях в інтересах акціонерного товариства. Таким чином, дії управляючих в інтересах інших осіб, навіть окремих акціонерів, мають визнаватись протиправними.
12. Стосовно управляючих акціонерного товариства протиправність їх діяння полягатиме у невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків, покладених на них законом, статутом акціонерного товариства, законними рішеннями загальних зборів та наглядової ради. Відповідальність управляючих має наставати тільки за наявності збитків, як реальних, так і упущеної вигоди.
13. Необхідно внести зміни до ч. 4 ст. 92 ЦК виклавши її в наступній редакції: “Члени наглядової ради, одноособовий виконавчий орган, члени колегіального виконавчого органу, а також особи, згідно з вказівками яких звичайно діють вищевказані особи, зобов’язані відшкодувати товариству збитки, завдані внаслідок їх винними діями (бездіяльністю). Не несуть відповідальності особи, які голосували проти рішення, або були відсутні на голосуванні.”
14. Перелік питань, які відносяться до компетенції загальних зборів, повинен бути вичерпним, забороненим для вирішення іншими органами акціонерного товариства і визначатись тільки законом. До компетенції загальних зборів потрібно відносити питання загального управління акціонерним товариством, а також питання, пов’язані зі зміною прав, які надаються акціонерам внаслідок володіння ними акціями товариства. Допустимо також віднести до компетенції загальних зборів прийняття рішень щодо можливості вчинення тих правочинів, укладення яких може значно вплинути на платоспроможність товариства. Усі інші питання поточної діяльності має вирішувати виконавчий орган товариства.
15. Віднесення до компетенції ради питань щодо управління акціонерним товариством фактично призводить до ситуації, за якої рішення щодо управління приймається тими ж особами, на яких покладено здійснення контролю, що є неприпустимим.
16. Регулювання наглядовою радою діяльності правління не повинне торкатись питань господарської діяльності товариства і наглядова рада не має права підміняти собою правління та виконувати не притаманні їй функції. Вказане, проте, не виключає можливості прийняття радою товариства рішень з приводу можливості укладення товариством певних правочинів, в залежності від різноманітних критеріїв (вартість відчужуваного майна, предмет договору – нерухомість, цінні папери та ін.).
17. Право на управління акціонерним товариством пов’язане із правом власності на акції, але не в усіх випадках такий зв’язок є нерозривним. При створенні акціонерного товариства внаслідок реорганізації, право на управління повинно бути надано особам з моменту державної реєстрації акціонерного товариства, оскільки у такому разі у засновників створюваного товариства не виникає перед ним обов’язків, пов’язаних із оплатою акцій.
18. Особи, які придбали акції додаткового випуску мають право на участь в загальних зборах з моменту реєстрації їх в реєстрі акціонерів товариства (при випуску акцій в документарній формі), чи з моменту зарахування акцій на рахунок у цінних паперах (при випуску акцій в бездокументарній формі чи придбанні знерухомлених акцій).
При переході права власності на підставі цивільно-правових угод, право на управління акціонерним товариством повинен мати акціонер (власник акції) з моменту виникнення у нього права власності, яке має співпадати з моментом внесення його до реєстру чи зарахування цінних паперів на рахунок у зберігача.
19. Припинення права на участь в управлінні акціонерним товариством нерозривно пов’язане з припиненням права власності на акції і відбувається внаслідок відчуження акцій, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, конфіскації, припинення юридичної особи чи смерті власника.
20. Право бути обраною в члени ради акціонерного товариства повинна мати тільки фізична особа.
21. Закон не повинен встановлювати обов’язкове правило щодо формування ради тільки з осіб, які є акціонерами товариства, а тому пропонує законодавчо закріпити положення, що членами ради акціонерного товариства можуть бути тільки повністю дієздатні фізичні особи, які досягли 18-річного віку, і внести відповідну норму до ст. 46 Закону України “Про господарські товариства” і одночасно виключити з частини першої цієї статті слова “з числа акціонерів”.
22. В Законі України “Про акціонерні товариства” потрібно передбачити право товариства передбачати в статуті в окремих випадках направляти до ради певних акціонерів, наприклад, інвесторів.
23. Запропоновано п. 2 ч. 2 ст. 159 ЦК України віднести до виключної компетенції загальних зборів й питання щодо дострокового відкликання члена наглядової ради.
24. Передача в заставу чи арешт акцій, як правило, не позбавляють власника акцій брати участь в управлінні акціонерним товариством. Винятки становлять випадки, наприклад, при передачі на зберігання в депозит (ч. 3 ст. 53 Закону України “Про заставу”) акцій на пред’явника, випущених в документарній формі. Власник таких акцій не може брати участь в управлінні акціонерним товариством шляхом участі в загальних зборах.
25. Враховуючи можливість участі в загальних зборах з правом голосу як власників простих, так і привілейованих акцій, у випадках, коли голосування з питань порядку денного загальних зборів провадиться різним складом голосуючих акціонерів (з одних питань – власниками простих акцій, а з інших - власниками простих і привілейованих акцій), визначати кворум щодо кожного питання (групи питань), які різняться складом голосуючих акціонерів.
26. До голосуючих акцій слід віднести прості акції, які зараховані на рахунок у цінних паперах власника у зберігача чи на особовий рахунок власника у реєстратора, крім випадків передбачених законом, а також привілейовані акції, у випадках, коли згідно з законом їх власник має право голосувати з питань порядку денного.
27. В Законі “Про акціонерні товариства” слід зазначити, що акціонер може мати тільки одного представника на загальних зборах.
28. Враховуючи важливість та складність відносин, пов’язаних із здійсненням функцій представництва держави при здійсненні функцій з управління державними корпоративними правами, обґрунтовується думка про необхідність врегулювання цих відносин не підзаконними нормативними актами, як це відбувається на сьогоднішній день, а законом.¬¬

Список використаних джерел

1. Агарков М.М. Обязательство по гражданскому праву. Ученые труды ВИЮН НКЮ СССР. Выпуск третий. – М.: Юридическое изд–во НКЮ СССР, 1940. – 360 с.
2. Агарков М.М. Основы банковского права. Курс лекций. Издание 2-е. Учение о ценных бумагах. Научное исследование. Издание 2-е. – М. Издательство БЕК. 1994. –350 с.
3. Акционерное общество и товарищество с ограниченной ответственностью: Сборник зарубежного законодательства: (ФРГ; Франція; Венгрия; Чехо-Словакия; Болгария). – М.: Издательство БЕК, – 1995. – 291 с.
4. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Курс лекций в 2–х томах. Основные вопросы общей теории социалистического права. Т.1. Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – 396 с.
5. Андреев Ю. О правовом статусе аграрных акционерных обществ // Хозяйство и право. – 1999. – №7. – С.35-41.
6. Артеменко С. Деякі аспекти емісії акцій під час організації та реорганізації відкритих акціонерних товариств // Підприємництво, господарство і право. – 2000. – № 4. – С.30-32.
7. Артеменко С. До питання про правовий статус правління акціонерного товариства // Право України. – 2001. – № 9. – С.44-47.
8. Артеменко С. Права акціонерів за законодавством України // Підприємництво, господарство і право. – 2000. – № 6. – С.27-30.
9. Артеменко С. Правові особливості акцій на пред’явника в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2000. – № 11. – С.31-32.
10. Артеменко С. Створення та діяльність акціонерних товариств в Україні та Росії: історико–правові питання // Право України. – 2002. – № 12. – С.132-135.
11. Ахмедшина А.Н. Аффилированные лица: правовые нормы и проблемы их применения // Журнал российского права. – 2002. – №4. – С.63-66.
12. Ахметьянова З. Основные имущественные права акционеров // Закон. – 2002. – №8. – С.58-62.
13. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья. Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: СТАТУТ, 2002. – 1038 с.
14. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. – М.: Статут, 1997. – 682 с.
15. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. Очерк теории. М.: Юрид. лит., 1976. – 215 с.
16. Бычкова Е.Н. Договоры акционерного общества с его исполнительным органом и ответственность за их нарушение // Правоведение. – 2000. – №2. – С.164–171.
17. В’ялий О. Щодо захисту прав акціонерів // Право України. – 2000. – №2. – С.86-87.
18. Вінник О. Вдосконалення акціонерного законодавства – нагальна справа сьогодення // Вісник господарського судочинства. – 2002. – №1. – С.187-194.
19. Вінник О. Закрите акціонерне товариство і товариство з обмеженою відповідальністю: Порівняльна характеристика і проблеми вдосконалення правового регулювання // Хозяйственное право. – 1997. – №8. – С.3-6.
20. Вінник О. Ключові поняття корпоративної конфліктології // Хозяйственное право. – 2000. – №12. – С.3-6.
21. Вінник О., Сніжко Р. Конфлікт інтересів в акціонерному товаристві: проблеми правового врегулювання // Право України.– 2000. – №5. – С.59-61.
22. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах. Проблеми правового забезпечення. – К.: Атіка, 2003. – 352 с.
23. Волочай А. Неуставные отношения // Комп&аньоН. – 2002. – №23(279). – С.24-25.
24. Германское право. Часть ІІ. Германское Торговое уложение и другие законы. М.: Международный центр финансово–экономического развития. – 1996. – 413 с.
25. Глусь Н.С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2000. – 21 с.
26. Гончарова И. Некоторые проблемы деятельности закрытых акционерных обществ // Право України. – 2000. – №9. – С.8 9.
27. Горбатенко В. Актуальні питання випуску та обігу акцій у проекті Закону України // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №9. – С.14-15.
28. Горбатенко В. Акції – корпоративні цінні папери акціонерного товариства // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №9. – С.4-6.
29. Горбатенко В. Придбання акціонерним товариством власних акцій // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №9. – С.11-13.
30. Горбатенко В. Участь неповнолітніх у загальних зборах акціонерів // Бюлетень з корпоративного управління. – 2000. – №3. – С.8-10.
31. Гражданское право в 2-х томах. Т.1. / Отв.ред. проф. Суханов Е.А. – М.: БЕК, 1993. – 384 с.
32. Гражданское право. Том 1. 2-е издание. Учебник. Отв. ред. Суханов Е.А. – М.: БЕК, 2002. – 785 с.
33. Гражданское право. Учебник для вузов. Часть первая / Под общей ред. Т.И. Илларионовой, Б.М. Гонгало, В.А. Плетнева. М.: Издательская группа «НОРМА–ИНФРА–М». – 1998. – 464 с.
34. Гражданское право. Учебник. Ч.1 / Под ред. Сергеева А.П., Толстого Ю.К. – М.: ПРОСПЕКТ, 1998. – 632 с.
35. Гражданское право. Часть первая: Учебник / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М.: Юристъ, 1997. – 536 с.
36. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М. – Статут. – 2000. – 411 с.
37. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4 т. – М.: Русский язык, 2002. – Т. 4: Р-V. – 688 с.
38. Декрет Кабінету Міністрів України „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” № 8-92 від 15 грудня 1992 року (із змінами, внесеними згідно з Кодексом № 436-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, № 18,№ 19-20,№ 21-22, ст.144 - набирає чинності з 01.01.2004 року). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
39. Дибенко Е. Кратний очерк из истории развития английского корпоративного права // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №9. – С.3-7.
40. Долинская В.В. Акционирование в процессе приватизации // Правоведение. – 1993. – №2. – С.77-81.
41. Долинский В. Права акционеров // Закон. – 2002. – №8. – С.3-10.
42. Дорош Л. Актуальні проблеми захисту ринку цінних паперів в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – №3(22). – С.168-176.
43. Дорошенко П.О. Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2002. – 17 с.
44. Елькин С. Состав имущества акционерного общества // Хозяйство и право. – 1997. – №6. – С.94-97.
45. Елькин С.К. Правовое регулирование имущественных отношений акционерных обществ // Государство и право. – 1998. – №1. – С.32-37.
46. Ем В.С., Ломакин Д.В. Новое в акционерном законе о дробных акциях // Вестник Московского университета. – 2002. – №4. – С.77-84.
47. Жигірь А. Про деякі проблеми захисту інтересів акціонерів // Хозяйственное право. – 1998. – №11. – С.7-9.
48. Завидов Д.А. Становление и развитие английского корпоративного права // Журнал российского права. – 2000. – №11. – С.146-153.
49. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2003. – 688 с.
50. Закон Российской Федерации Об особенностях правового положения акционерных обществ работников (народных предприятий) // Собрание законодательства РФ. – 27.07.1998. – №30. – ст.3611.
51. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // ВВР. – 1992. – №31.
52. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року № 1576-XII (із змінами і доповненнями). – Компьютерна правова система “Нормативні акти України”.
53. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР (із змінами і доповненнями). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
54. Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”. – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
55. Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 року № 710/97-ВР (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 853-IV від 22.05.2003,№980-IV від 19.06.2003). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
56. Закон України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (із змінами і доповненнями). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
57. Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 року № 1201-XII (із змінами і доповненнями). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
58. Збірник Ситуаційних вправ із корпоративного управління / За заг. ред. Ряботи В. – К. – 2001. – 189 с.
59. Зверева Е. А. Ответственность предпринимателя за нарушение договорных обязательств // Право и экономика. – 1998. – № 10. – С.13.
60. Зернин Н., Микрювова Г. Акционерные общества работников (народные предприятия) // Хозяйство и право. – 1999. – №8. – С.32-36.
61. Зінченко С., Казачанский С., Зінченко О. Акционерное законодательство: тспытание практикой // Хозяйство и право. – 1998. – № 10. – С.52-56.
62. Иванова Т., Толмачева Э. Эмиссия акций при создании АО. Некоторые аспекты // Закон. – 2001. –№8. – С.86-88.
63. Иншев И.П. Институт доверительного управления в России // Банковское право. – 2000. – №3. – С.7-15.
64. Ионцев М.Г. Акционерные общества. Правовые основы. Имущественные отношения. Управление и контроль. Защита прав акционеров. – М.: “Ось–89”, 2002. – 752 с.
65. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Л.: Изд-во Ленингр. унив-та, 1955. – 310 с.
66. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права». 2-е изд., испр. – М.: «Статут», 2003. – 782с.
67. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит-ра, – 1975. – 880 с.
68. Каверина Т.В. Органы управления акционерного общества // Актуальные проблемы гражданского права. Выпуск седьмой / Под ред. О.Ю. Шилохвоста. – М.: НОРМА, 2003. – 304 с. С.90-121
69. Кальченко О. Загальні збори акціонерів: Проблемні аспекти в практиці України // Бюлетень з корпоративного управління. – 2001. – №2(22). – С.20-22.
70. Кальченко О. Регулювання питань набуття контролю над акціонерним товариством // Бюлетень з корпоративного управління. – 2000. – №11(20). – С.7-10.
71. Кашанина Т.В. Корпоративное право (Право хозяйственных товариществ и обществ). Учебник для вузов. – М.: Издательская группа НОРМА–ИНФРА•М, 1997. – 815 с.
72. Кашанина Т.В., Сударькова Е.А. Акционерное право. Практический курс. – М.: Издательская группа НОРМА–ИНФРА, 1997. – 350с.
73. Керженцев П.М. Принципы организации. – М.: Экономика, 1968. –464 с.
74. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Великобритании. Законодательство. Прецеденты. Комментарии. – К.: Юстиниан, 2003. – 368 с.
75. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины. Учебное пособие. – Харьков: фирма «Эспада», 2001. – 288 с.
76. Кибенко Е.Р. Научно–практический комментарий Закона Украины «О хозяйственных обществах» – Харьков: Фирма «Эспада», 2000. – 440 с.
77. Кізін С. Проблемні питання емісії акцій під конкретного інвестора // Право України. – 2000. – №10. – С.32-33.
78. Кодекс законів про працю України (із змінами і доповненнями). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
79. Комментарий части первой Гражданского кодекса Российской Федерации. – М.: Редакция журнала «Хозяйство и право». – Фирма «СПАРК». – 1995. – 597 с.
80. Конституція України від 28.06.1996. – Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст.141.
81. Коровайко А. К вопросу о толковании п.3 ст.94 Федерального Закона «Об акционерных обществах» // Хозяйство и право. – 1999. – №6. – С.108-115.
82. Коровайко А. Юридические гарантии прав и интересов кредиторов реорганизуемых хозяйственных обществ // Хозяйство и право. – 2000. – №7. – С.40–46.
83. Кошелєва Н. Органи управління акціонерним товариством // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №5. – С.4-5.
84. Кошелєва Н. Порядок формування органів управління // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №6. – С.2-4.
85. Кравчук В. Правові наслідки смерті (реорганізації) учасника господарського товариства // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №2. – С.64-67.
86. Крапивин О. Вопросы защиты прав и интересов мелких акционеров // Хозяйство и право. – 2000. – № 9. – С.84-92.
87. Красавчиков О.А. Гражданские организационно-правовые отношения // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. Кафедра гражданского права Уральской государственной юридической академии. – М.: СТАТУТ, 2001. – С. 162.
88. Круглова Н.Ю. Хозяйственное право. – М.: Русская Деловая Литература, 1997. – 608 с.
89. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология. – М.: Наука, 1982. – 287 с.
90. Кузнецова Н.С. Предпринимательсвое законодательство в Украине и в странах Европы (частноправовые аспекты) // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы / Под общей редакцией Е.Б.Бубко, В.В.Цветкова. - К.: Юринком Интер, 2003. – С. 330.
91. Кулагин М.И. Государственно–монополистический капитализм и юридическое лицо. Монография. – М.: «Статут». – 1997. – 330 с.
92. Курылев С. В. Про структуру юридичної норми // Праці Іркутського університету. Т. 27. Серія юридична. Випуск 4. Іркутськ: – 1958. – С. 186-188.
93. Кучеренко І. Проблеми нормативного регулювання перетворення відкритого акціонерного товариства в закрите акціонерне товариство //Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №1. – С.39-40.
94. Лехтинен Л. Закрытое АО: проблемы формулировок законов и уставов (Точка зрения иностранного юриста) // Хозяйство и право. – 19998.– №5. – С.48-54.
95. Ливинец В.П. Правове регулювання діяльності акціонерних товариств: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.04 / Інститут економіко–правових досліджень НАН України – Донецьк, 2000. – 22 с.
96. Липка С. Відповідальність посадових осіб органів управління перед відкритим акціонерним товариством // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №8. – С.6-7.
97. Лист Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв № 01-03/256 від 05.07.2000р. – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
98. Ломакин Д.В. Акционерное правоотношение. М.: Изд–во «Спарк», 1997. – С.123-124.
99. Ломакин Д.В. Понятие и признаки акционерного общества // Вестник Московского университета. – 2002. – №2. – С.58-78.
100. Ломакин Д.В. Типы и виды акционерных обществ // Вестник Московского университета. – 2002. – №3. – С.65-84.
101. Любрано М., Тейлор П. Вплив ринку цінних паперів на розвиток механізмів ефективного корпоративного управління // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №9. – С.7.
102. Майданик Р. Довірче управління цінними паперами: механізм здійснення // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2001. – № 3. – С.44-47.
103. Майданик Р. Довірче управління цінними паперами: поняття і проблеми застосування // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2001. – № 2. – С.25-29.
104. Майданник Р.А. Проблеми довірчих правовідносин в цивільному праві. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”. – 2002. – 502 с.
105. Малеин Н.С. Правонарушение: Понятие, причины, ответственность. – М.: Юрид. лит-ра, 1985. – 192 с.
106. Мамай В. Акционирование и приватизация предприятий в призме судебных споров // Хозяйство и право. – 1995. – № 8. – С.91-99.
107. Матвеев Г. К. Вина в советскому гражданском праве. – М.: Изд-во Киев. ун-та, 1955. – 307 с.
108. Матеріали постанови від 10.06.2002 року по справі 12/487 Вищого господарського суду України. – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
109. Матеріали постанови Судової палати у господарських справах Верховного суду України по справі № 09/020-2 від 18.02.2002 (спір про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
110. Матеріали справи № 13/5 від 22.11.2001 Судової палати з цивільних справ Верховного Суду України (Спір про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
111. Мейер Д.И. Русское гражданское право. – М.: СТАТУТ, 2000. – 831 с.
112. Мейер Д.И. Русское гражданское право: В 2 ч. Ч.1. (По исправленному и дополненному 8–му изданию). – М.: – 1997. – 290 с.
113. Метелева Ю. Общее собрание акционеров: его роль и возможности влияния акционеров на принимаемые решения // Хозяйство и право. – 1998. – № 2. – С.28-32.
114. Метелева Ю. Право акционера на дивиденд // Хозяйство и право. – 1998. – № 7. – С.43-48.
115. Минин В.С., Жора О.В. Организация проведения общего собрания и оформление протокола в кредитных организациях в форме акционерного общества // Деньги и кредит – 2000. – №3. – С.63-66.
116. Миронов В.И. Увольнение руководителя акционерного общества // Государство и право. – 1999. – № 3. – С.91-94.
117. Михайлов С.В. Категория интереса в российском гражданском праве. – М.: – «Статут». – 2002.– 205с.
118. Могилевский С.Д. Органы управления хозяйственными обществами: Правовой аспект. – М.: «Дело», 2001. – 360 с.
119. Мозолин В.П., Юденков А.П. Комментарий к Федеральному закону «Об акционерных обществах». – М.: «НОРМА», 2002. – 416 с.
120. Наєнко В.В. Правове регулювання використання інсайдерської інформації на ринку цінних паперів: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2002. – 20 с.
121. Настина Е. Без кворума // Комп&аньоН. – 2002. – №23(279). – С.22 23.
122. Настина Е. Дивиденды уйдут в бюджет // Комп&аньоН. – 2002. – №27(283). – С.24.
123. Нестор С., Джезовер Ф. Принципы корпоративного управления ОЭСР в области прав акционеров и обеспечение для них равных условий: их актуальность для Российской Федерации // Общество и экономика. – 2000. – №3–4. – С.230-248.
124. Нецька Л. Про окремі недоліки Закону України „Про господарські товариства” // Право України. – 2000. – № 4. – С.77-79.
125. Нецька Л.С. До питання про відповідальність товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників // Адвокат. – 2000. – №4–5. – С.29-31.
126. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Государственное издательство юридической литературы. – 1950. – 416 с.
127. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок.57000 слов / Под ред. Шведовой Н.Ю., 20-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1988. – 750 с.
128. Окунєв О. Довіреність на участь у загальних зборах: практика потребує офіційного тлумачення законодавства // Бюлетень з корпоративного управління. – 2000. – №3. – С.14-15.
129. Окунєв О. Ухвалення рішень загальними зборами акціонерів // Бюлетень з корпоративного управління. – 2001. – №2(22). – С.14-16.
130. Отнюкова Г. Внесение в уставный (складочный) капитал права пользования имуществом // Законность. – 2003. – №2. – С.4-7.
131. Пашков А.С., Хохлов Е.Б. Акционерное общество: вопросы правосубъектности // Правоведение. – 1991. – №2. – С.3-14.
132. Пенов Ю.В. Правовое положение народных предприятий, их акционеров и работников // Правоведение. – 2000. – №5. – С.106-121.
133. Переверзєв О.М. Ревізійна комісія акціонерного товариства: проблеми правотворчості // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Донецький інс–т ВС при ДНУ. – 2001. – №2. – С.385-393.
134. Петрик И. TRIPS и директивы ЕС: право на прозрачную информацию об эмитентах в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №6. – С.8-11.
135. Петрик І. Право на інформацію про акціонерне товариство: подання доказів до суду // Право України. – 2000. – №2. – С.52-55.
136. Петровичева Ю.В. Правовое положение компаний по английскому праву: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Московская государственная юридическая академия. – М.: 2001. – 24 с.
137. Платонова Н. О правовом положении предпринимательской корпорации в США // Хозяйство и право. – 1997. – №1. – С.133-138.
138. Платонова Н. Правовое регулирование деятельности акционерных обществ: некоторые проблемы нормотворчества // Хозяйство и право. – 1997. – №5. – С.64-72.
139. Полковников Г.В. Английское право о компаниях: Закон и практика. Учебное пособие. – М.: Изд–во «НИМП». – 2000. – 240 с.
140. Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням ДКЦПФР 30.12.98 № 221 (із змінами, внесеними згідно з рішенням ДКЦПФР № 154 від 22.07.99, рішенням ДКЦПФР № 48 від 04.02.2003). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
141. Порошенко П.О. Правове регулювання державними корпоративними правами в Україні. Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одеська національна юридична Академія. – Київ, 2001. – с. 209
142. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419 “Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених”. Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1854 від 12.12.2002 – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
143. Постанова КМ України від 15 травня 2000 року №791 “Про управління корпоративними правами держави” (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 518 від 16.05.2001, № 81 від 28.01.2004). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
144. Постанова КМ України від 19 липня 1993 р. № 556 „Про затвердження Положення про спостережну раду” (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 416 від 15.06.94, № 114 від 07.02.2001). – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
145. Право власності на цінні папери // Право власності в Україні. Навчальний посібник / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: „Юрінком Інтер”. – 2000. – 816 с.
146. Практический комментарий к новой редакции Федерального закона «Об акционерных обществах». Под ред. И.И. Игнатова, П.М. Филимошина. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 256 с.
147. Пригода Т. Досвід скликання та проведення загальних зборів акціонерів // Бюлетень з корпоративного управління. – 2001. – №2(22). – С.17-19.
148. Проект Закону України «Про акціонерні товариства» // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
149. Проект Закону України «Про управління об’єктами державної власності» // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
150. Пятков Д. Управление акционерным обществом, все акции которого принадлежат одному лицу // Хозяйство и право. – 2000. – № 1. – С.84 91.
151. Рабинович А. Владельцы и собственники: кому предоставляется льгота по доходам по государственным ценным бумагам при доверительном управлении и совместной деятельности // Хозяйство и право. – 2000. – №2 – С.76–80.
152. Рахмилович В.А. О противоправности как основании гражданской ответственности // Советское государство и право. Выпуск №3. – М.: Наука, 1964. – С.53-62.
153. Рєзанова Н. Особливості корпоративного управління у постсоціалістичних країнах // Бюлетень з корпоративного управління. – 2001. – №1(21). – С.9-12.
154. Рішення ДКЦПФР № 60 від 26 травня 1998 року “Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” // Урядовий кур'єр. – 1998. – №99-100.
155. Рішення ДКЦПФР №571 від 11.12.2003р. “Про затвердження Принципів корпоративного управління” // Українська Інвестиційна Газета. – 2004. – №4.
156. Роз’яснення ДКЦПФР № 7 від 26.11.2002 Щодо створення ради акціонерного товариства (спостережної ради) з числа акціонерів у разі, якщо акціонером є юридична особа // Українська Інвестиційна Газета. –2003. – №8.
157. Роз’яснення ДКЦПФР № 8 від 31.05.2001р. «Щодо передачі акціонером повноважень, які виникають з прав власності на акції». Протокол засідання Комісії від 31 травня 2001 року, № 32. – Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
158. Роз’яснення ДКЦПФР №7 від 26.11.2002р. Щодо створення ради акціонерного товариства (спостережної ради) з числа акціонерів у разі, якщо акціонером є юридична особа // Українська Інвестиційна Газета. – 2003. – №8.
159. Ромашко О., Грищенко А. Запобігання правопорушенням на ринку цінних паперів: актуальні проблеми // Право України. – 2000. – № 5. – С.85-88.
160. Ромашко О.Ю. Правове забезпечення обліку прав власності на корпоративні цінні папери // Фінанси України. – 2000. – №11. – С.96-99.
161. Румянцев С. Корпоративний розвиток в Україні // Цінні папери України. – 2002. – №44. – С.10.
162. Рябота В. Порядок підготовки загальних зборів акціонерів // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №2. – С.4-6.
163. Рябота В. Проведення загальних зборів // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №3. – С.6-7.
164. Сабадаш В.П. Проблеми забезпечення захисту корпоративних прав громадян України від злочинних посягань // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Донецький інс–т ВС при ДНУ. – 2001. – №2. – С.393-401.
165. Савиков А. О некоторых проблемах, связанных с признанием решения общего собрания акционеров недействительным // Хозяйство и право. – 2000. – № 9. – С.70-76.
166. Савиков А. Обеспечение и защита права приобретателя акций на участие в общем собрании акционеров // Хозяйство и право. – 2003. – №2. – С.83-86.
167. Самощенко И.С. Понятие правонарушения по советскому законодательству. – М.: Юрид. лит., 1963. – 286 с.
168. Самощенко И.С., Фарукшин М.Х. Ответственность по советскому законодательству. – М.: Юрид. лит., 1971. – 240 с.
169. Семенюк Ю.Г. Развитие корпоративного законодательства в Украине: проблемы унификации и гармонизации // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы / Под общей редакцией Е.Б.Бубко, В.В.Цветкова. - К.: Юринком Интер, 2003. – С.475
170. Сеник Н. Інтереси товариства – перш за все // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №1. – С.5-8.
171. Сеник Н. Конфлікт інтересів // Бюлетень з корпоративного управління. – 1999. – №8. – С.3.
172. Сєдикіна О. Незаконні дії керівників АТ // Цінні папери України. – 2002. – №44. – С.10.
173. Сірош М.В. Особливості, механізми та етапи формування моделі корпоративного управління в Україні // Корпоративне управління. – Жовтень. – 2000.
174. Слипченко С.А. Право доверительной собственности. – Харьков.: Консум. – 2000. – 176 с.
175. Смирницкий Ю. Слово в защиту эмитентов и неэмитентов акций, а также акционеров // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №1. – С.18-21.
176. Советское гражданское право: Учебник. В 2–х томах. Т. 1. 3-е изд., испр. и доп. / Под ред. О.А. Красавчикова. – М.: Высшая школа. – 1985. – 544 с.
177. Солдатова В.И. Законодательство об акционерных обществах: практика применения, проблемы и перспективы развития // Советское государство и право. – 1991. – №10. – С.59-64.
178. Спасибо–Фатеева И. К вопросу о защите интересов акционеров, кредиторов и публичных интересов при признании акционерного общества недействительным // Хозяйственное право. – 1999. – №7. – С.12-16.
179. Спасибо–Фатеева И. Некоторые предложения по регулированию нового этапа приватизации в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №3. – С.8-10.
180. Спасибо–Фатеева И. Обеспечение и защита интересов кредиторов и акционеров в процессе санации // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №6. – С.3-7.
181. Спасибо–Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения. – Харьков: Право. – 1998. – С.89.
182. Спасибо–Фатєєва І.В. Акціонерні товариства: акції, власність, корпоративне управління (збірник статей). – Харків: Видавничий Дім “Райдер”. – 2002. – С.172.
183. Спасібо–Фатєєва І. Про розуміння акціонерних правовідносин // Вісник академії правових наук України. – 2000. – №3(22). – С.91-101.
184. Спасібо–Фатєєва І.В. Цивільно–правові проблеми акціонерних правовідносин: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2000. – 36 с.
185. Степанов Д. Компания, управляющая хозяйственным обществом // Хозяйство и право. – 2000. – №10 – С.60–73.
186. Степанов Д. Особенности договора учредителей о создании акционерного общества // Хозяйство и право. – 2000. – №2. – С.42 57.
187. Сумський Д. Правовий статус акціонера: поняття і зміст // Предпринимательство, хозяйство и прав