ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДОГОВОРІВ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ В ОПТОВІЙ ТОРГІВЛІ

Краткое описание

ЗМІСТ
Вступ
1. Поняття та юридична сутність договору купівлі-продажу в оптовій торгівлі ......................................................................................
1.1. Особливості договору купівлі-продажу в оптовій торгівлі...........
1.2. Загальна характеристика договірних відносин в оптовій торгівлі.......................................................................................................
2. Укладання договору купівлі-продажу в оптовій торгівлі .............
2.1. Умови договору купівлі-продажу в оптовій торгівлі.....................
2.2. Специфіка укладання окремих видів договорів купівлі-продажу в оптовій торгівлі......................................................................................
3. Виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу в оптовій торгівлі .....................................................................................................
3.1. Особливості розрахунків за договором купівлі-продажу в оптовій торгівлі.........................................................................................
3.2. Відповідальність за порушення зобов’язань за договором купівлі-продажу в оптовій торгівлі........................................................
Висновки ..................................................................................................
Список літератури .................................................................................

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В економічній системі, що формується в Україні на ринкових засадах, вирішального значення набувають якісно нові для вітчизняної економіки товарно-грошові відносини. Відповідно виникає необхідність створення адекватних правових умов їх розвитку та механізму правового регулювання цих відносин в процесі товарно-грошового обміну.
В системі правового регулювання товарно-грошового обміну особливе місце займає договір купівлі-продажу, як універсальна і доцільна правова форма опосередкування товарно-грошових відносин. За своєю юридичною природою цей договір є складною і гнучкою правовою формою, в яку можуть перетворюватися різні за своїм характером майнові правовідносини. Це важливо підкреслити, оскільки в умовах централізованої економіки сфера дії договору купівлі-продажу обмежувалася переважно роздрібною торгівлею.
Таким чином, договір купівлі-продажу слід розглядати як родове поняття відносно різних видів договорів, характерних не лише для роздрібної, але й оптової торгівлі, яка стає в Україні домінуючою сферою товарно-грошового обігу.
У зв’язку з цим дедалі актуальнішими стають проблеми переосмислення ролі і місця договору купівлі-продажу у регулюванні відносин суб’єктів оптового ринку, розширення сфери його застосування, а також удосконалення цивільно-правового забезпечення договірних відносин в оптовій торгівлі.
Актуальність проблеми теоретичного і практичного характеру відносно договору купівлі-продажу в оптовій торгівлі як інституту цивільного права, вдосконалення його нормативно-правового регулювання посилюється по мірі розширення масштабів його використання, звуження сфери регламентації цього договору адміністративними методами, реалізації загальнодозвільного прин¬ципу регулювання відносин в оптовій торгівлі і введення нових кодексів – Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Нова кодифікація цивільного і господарського законодавства України не тільки не усунула “білі плями” у правовому регулюванні договірних відносин в оптовій торгівлі, але й ще більше ускладнила цей процес унаслідок дублювання і паралелізму суперечливих норм права, які містяться у главі 54 Цивільного кодексу України і главі 30 Господарського кодексу України. Деформація цивільно-правових засад регулювання договірних відносин у сфері оптової торгівлі може призвести до вихолощення юридичної сутності договору купівлі-продажу, звуження його функцій і зниження ролі цього договору в ефективній реалізації товарно-грошових відносин в оптовій торгівлі.
В цілому виникають складні науково-теоретичні і практичні проблеми обґрунтування юридичної природи договору оптової купівлі-продажу, його зміс¬ту, визначення нових видів договорів для сфери оптової торгівлі, виявлення їх особливостей, окреслення їх функцій, суттєвого покращення правового регу¬лювання у межах цивільного законодавства, оскільки саме воно покликане забез¬печити регулювання всіх майнових відносин товарно-грошового характеру.
Основні положення дисертації і висновки ґрунтуються на науково-теоретичних основах цивільного права та інших галузей, а також наукових працях відомих українських учених-правознавців: Д.В. Бобрової, А.С. Васильєва, М.В. Гордона, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, І.М. Кучеренко, І.Ю. Краська, В.В. Луця, В.К. Мамутова, Н.М. Мироненко, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, О.А. Пушкіна, В.І. Семчика, Н.А. Саніахметової, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, В.С. Щербини, Ю.С. Шемшученка та ін.
В процесі роботи вивчено і проаналізовано роботи вітчизняних та зарубіжних авторів з питань договірного регулювання відносин купівлі-продажу, зокрема: М.І. Брагінського, Є.Е. Богатих, Ю.Є. Булатецького, В.В. Вітрянського, Є.А. Васильєва, Н.М. Голованова, Л.П. Дашкова, О.С. Йоффе, Н.Н. Клейна, О.О. Красавчикова, Л.А. Лунца, Д.І. Мейєра, Б.І. Пугінского, Ю.В. Романець, Є.А. Суханова, А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого, Л.І. Шевченко, К.М. Шміткоффа, Г.Ф Шершеневича, В.А. Язева та ін.
Проте, в останні роки в науковій юридичній літературі України теоре¬тичні питання договору купівлі-продажу в оптовій торгівлі не були предметом комплексного, цілісного дослідження. Надзвичайно слабо узагальнена і прак¬тика укладення, виконання і цивільно-правового регулювання договорів купівлі-продажу в оптовій торгівлі. Таким чином, відсутність науково-теоретичних розробок із зазначеної проблематики та узагальнень практики зумовили актуальність теми і необхідність даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України “Роль і значення цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових відносин в сучасній Україні”.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у комплексному науковому аналізі договору купівлі-продажу в сфері оптової торгівлі як інсти¬туту цивільного права, виявлення його особливостей і обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності цивільно-правового регулювання договірних відносин.
Відповідно до вказаної мети були поставлені наступні завдання:
- визначити сутність, зміст, виявити специфіку окремих видів договорів оптової купівлі-продажу, систематизувати їх за нормоутворюючими ознаками, обґрунтувати модель їх цивільно-правового регулювання у контексті нового Цивільного кодексу України;
- дати характеристику договірним відносинам в оптовій торгівлі, дослідити форми організації договірних зв’язків та їх правове регулювання в ринковому середовищі;
- визначити умови (істотні, звичайні, випадкові) договору оптової купівлі-продажу та обов’язки сторін;
- проаналізувати порядок укладання договору оптової купівлі-продажу, виявити специфіку укладання, пов’язану з характером і змістом окремих видів договорів;
- дослідити відповідальність сторін за договором оптової купівлі-продажу, її форми і обсяги, а також обставини, що звільняють суб'єктів даного договору від відповідальності;
- проаналізувати і узагальнити практику укладання, розірвання, вико¬нання та судового розгляду спорів по договорам оптової купівлі-продажу;
- сформулювати пропозиції щодо підвищення ефективності цивільно-правового регулювання договірних відносин в сфері оптової торгівлі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері оптової купівлі-продажу.
Предметом дослідження є цивільно-правові аспекти системи нормативного регулювання договірних відносин купівлі-продажу в оптовій торгівлі.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові і діалектичні методи пізнання (формально-логічний, системно-функціональний, системно-порівняльний) та спеціальні методи, які вико¬ристовуються у правових дослідженнях: порівняльно-правовий, формально-юридичний, системний, моделювання і прогнозування та інші. Використання формально-логічного методу дозволило визначити, уточнювати і доповнювати окремі поняття категорії і тим самим впорядкувати понятійно-категоріальний апарат. Системно-функціональний метод використовувався для визначення призначення, виявлення особливостей, розкриття функцій окремих видів договорів купівлі-продажу. Системно-порівняльний метод дозволив з’ясувати ідентичність і відмінність юридичних понять, правових категорій, підходів правового регулювання договорів оптової купівлі-продажу у вітчизняній і міжнародній практиці.
Наукова новизна результатів дослідження. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в Україні вперше на дисертаційному рівні комплексно досліджено договір купівлі-продажу в сфері оптової торгівлі і проаналізовано цивільно-правові аспекти його регулювання в ринковому середовищі в контексті нового Цивільного кодексу України.
У результаті проведеного дослідження автором одержано нові й такі, що мають елементи новизни, наукові результати:
1. Дістало подальшого розвитку дослідження правової природи договору купівлі-продажу, уточнена його законодавча дефініція. Пропонується юри¬дичне визначення договору купівлі-продажу як угоди про те, що одна сторона (продавець) зобов'язується передати товар і перенести право власності на іншу сторону (покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього вартість (ціну).
2. Доведено, що договір купівлі-продажу є родовим поняттям відносно окремих видів договорів, систематизованих і об'єднаних автором у дві групи: договір роздрібної купівлі-продажу і договір оптової купівлі-продажу.
3. Доведено, що договір оптової купівлі-продажу за своєю правовою природою, юридичними характеристиками, суб'єктним складом, особливостями об'єкту, змістом та порядком укладання має самостійне значення в опосередкуванні товарно-грошових відносин оптового обороту і відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
4. Обгрунтовано віднесення договорів поставки, контрактації, поставки для державних потреб до договору оптової купівлі-продажу як таких, що найбільш повно відповідають критеріям і ознакам даного договору, а також специфіці правового регулювання договірних відносин у сфері оптової торгівлі. Ці договори співвідносяться, відповідно, як вид до роду, тому доведена доцільність закріплення в Цивільному кодексі України самостійного інституту договору оптової купівлі-продажу, що об'єднує §§ 3-5 глави 54 під назвою «Оптова купівля-продаж».
5. Конкретизоване поняття об'єкта договору оптової купівлі-продажу, проведене розмежування предмета та об'єкта. Об'єктом даного договору слід вважати партію товару (найменування товару і кількість), а предметом відповідно дії продавця по передачі товару і покупця по його оплаті. Визначені і запропоновані для законодавчого закріплення у Цивільному кодексі України істотні умови договору оптової купівлі-продажу, а саме: найменування, кількість товару, строки постачання, ціна.
6. Визначений порядок укладання договору оптової купівлі-продажу, який включає дві стадії: встановлення контактів між контрагентами та безпо¬середньо процедуру укладення, що, в свою чергу, складається з узгодження договірних умов і правового оформлення договору. Виявлені особливості укладання базових і специфічних договорів. Запропоновано на законодавчому рівні, шляхом внесення доповнень до чинного законодавства, врегулювати поняття, пов'язані з укладанням біржових і аукціонних договорів.
7. Відокремлені та теоретично обгрунтовані поняття “договірні відноси¬ни” і “договірні зв’язки”, визначені співвідношення між цими поняттями. Доведено, що їх відповідно слід розглядати як мотивацію (економічний зміст) взаємодії суб’єктів договору та правову форму прояву і реалізації правовід¬носин. Виходячи з цього, обгрунтовані підходи формування системи дого¬вірних відносин і зв’язків в сфері оптової торгівлі, запропоновані ефективні варіанти раціональних договірних зв’язків в системі горизонтальної організації відносин.
8. Доведено, що система безготівкових розрахунків за договором купівлі-продажу є недосконалою, а нові форми розрахунків законодавчо не забезпечені, що є причиною низької розрахункової дисципліни суб'єктів договору. З огляду на це, аргументовано пропонується розробити і прийняти Закон України « Про електронні розрахунки», який повинен врегулювати: організаційно-правові засади функціонування та вимоги до електронних платіжних систем, види засо¬бів розрахунків, гарантії, захищеність електронних платежів, правове поло¬ження суб'єктів, що забезпечуюють електронні платежі.
9. Дістала подальшої теоретичної розробки договірна відповідальність: розроблені засади створення її ефективної системи , визначені форми, міри і обсяги відповідальності, формалізована модель фактичного складу відшкоду¬вання збитків, систематизовані з правових позицій збитки, сформульовані правила для визначення розміру відповідальності сторін за договором оптової купівлі-продажу. Внесені пропозиції до чинного законодавства щодо обчислення збитків та розмежування прямих і опосередкованих збитків.
10. Зроблена систематизація обставин, що звільняють суб'єкта підприєм¬ницької діяльності від відповідальності. Обгрунтовано, що до форс-мажорних обставин належить не лише дія непереборної сили, а й «юридичний форс-мажор» - юридична неможливість виконання сторонами своїх зобов'язань внаслідок дії актів державних органів.
Практичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи полягає у тому, що її висновки, рекомендації можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях проблем цивільно-правового регулювання договірних відносин купівлі-продажу, доопрацюванні законодавства України, а також в процесі підготовки і підвищення кваліфікації юридичних кадрів.
На базі дисертаційного дослідження зроблено низку пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України, уточнення та уніфікації окре¬мих положень, прийняття нормативних актів, що покликані ліквідувати прогалини у правовому забезпеченні відносин оптової купівлі-продажу.
Основні положення роботи та практичних рекомендацій можуть бути використані для розробки підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів юридичних факультетів з курсу “Цивільне право”, а також спецкурсів з проблем договірних зобов'язань.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України “ (1 квітня 2001 р., м. Київ); ”Проблеми кодифікації законодавства України” (14 травня 2003 р., м. Київ); “Стратегія соціально-економічного розвитку України і формування механізмів зростання. Правові аспекти трансформаційних процесів в Україні” (15-16 квітня 2003 р., м.Львів); “Підприємництво та менеджмент: українські реалії та перспективи” (21-23 березня 2003 р., м. Львів).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження викладені автором у шести наукових публікаціях, з них три статті у збірниках, що належать до переліку наукових фахових видань ВАК України, та тези трьох доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданням дослідження та складається із вступу, трьох розділів, до яких входять шість під¬розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг рукопису становить 201 сторінку друкованого тексту, у тому числі 19 сторінок списку використаних джерел, який охоплює 198 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати проведеного автором дисертаційного дослідження дозволяють сформулювати наступні основні висновки і пропозиції.
1. Законодавчо закріплене визначення договору купівлі-продажу (ст.. 655 Цивільного Кодексу України) не виражає у повній мірі притаманні йому ознаки і риси як родовому поняттю, а різноманіття видів договорів, які відповідають цьому договору по суті не систематизовані. Тому:
- запропоновано більш точне і коректне з цивільно-правової точки зору визначення договору купівлі-продажу відповідно до якого “одна сторона (продавець) зобов’язується передати товар і перенести право власності на іншу сторону (покупця), а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити за нього вартість (ціну)”.
- сукупність видів договорів купівлі-продажу за економіко-правових критеріїв і кваліфікаційних ознак слід розділити на дві групи з виділенням відповідно: договору роздрібної купівлі-продажу і договору оптової купівлі-продажу.
Договір роздрібної купівлі-продажу охоплює види договорів викладених в §2 гл. 54 Цивільного Кодексу України. Група договорів оптової купівлі-продажу, за результатами наших досліджень об’єднує такі договори: поставки, контрактації, поставки для державних потреб, міни, енергопостачання.
Отже, пропонується при доробці діючого законодавства внести приведене вище уточнення в ст. 655 Цивільного Кодексу України відносно визначення договору купівлі-продажу, а §§3,4,5,6 гл.54 цього Кодексу об’єднати під назвою “Оптова купівля-продаж” і перенести в цей розділ відповідні статті з §1 гл.54 Цивільного Кодексу України.
2. Оптова торгівля, в якій досліджувалися нами договірні відносини, стає домінуючою сферою товарно-грошового обміну. Оптовий оборот складає не менше 350 млрд. грн. щорічно або 2/3 валового випуску товарів та послуг.
Під оптовою торгівлею слід розуміти сферу підприємницької діяльності щодо купівлі-продажу товарів народного споживання, продукції виробничого призначення, засобів виробництва, сировини для подальшого їх перепродажу або використання у професійній діяльності, формування системи договірних зв’язків і відносин, організації товаропросування та товаропостачання роздрібної мережі й виробничих підприємств.
Відповідно до гармонізованого Державного класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД) “Матеріально-технічне забезпечення”, “Заготівлі сільгосппродукції”, “Торгівля товарами народного споживання” – колишні організаційні форми товарного обігу нині увійшли органічними складовими оптової торгівлі і становлять відповідні підсистеми: “Оптова торгівля засобами виробництва і предметами праці” та “Оптова торгівля не переробленою сільськогосподарською продукцією”. У зв’язку з цим відпадає необхідність адаптації договору поставки під матеріально-технічне забезпечення і збуту, а договір контрактації під заготівлі, тобто під неіснуючі види економічної діяльності, як це зроблено у статтях 264, 272 і 273 Господарського Кодексу України.
Тому нами пропонується механізм цивільно-правового регулювання договорів поставки і контрактації побудувати із врахуванням нових особливостей сфери оптової торгівлі.
3. В процесі дослідження нами виявлено, що товарно-грошовий обмін у формі купівлі-продажу в сфері оптової торгівлі опосередковується базовими договорами (поставки, контрактації, поставки для державних потреб, міни). Специфічними (нетиповими) договорами оптової купівлі-продажу є договори купівлі-продажу на біржах, аукціонах, оптових продовольчих ринках, конкурсних торгах, виставках-ярмарках. Крім того в сфері торгівельного посередництва використовують агентські, дистриб’юторські, консигнаційні інші види договорів, які носять допоміжний характер в процесі оптової купівлі-продажу.
Широке різноманіття договорів, які обслуговують сферу оптової торгівлі, співвідносяться до договору купівлі-продажу як видове до родового поняття. Однак вони розмежовані у різних системах законодавства причому суб’єктивно і без належного наукового обґрунтування. В результаті розривається цілісність системи договорів і знижується рівень їх правової регламентації.
Тому нами пропонується:
- усунути неприпустимі для кодифікованих законодавчих актів різні трактування договорів: поставки, контрактації, міни у відповідних статтях 712, 713 та 715 Цивільного Кодексу України та ст.. 265, 272 та 293 Господарського Кодексу України. Слід обґрунтувати і сформулювати єдині визначення цих договорів приймаючи за основу визначення, що міститься в Цивільному Кодексі України;
- при доробці нових цивільного та господарського кодексів усунути паралелізм, дублювання та суперечливості правових норм, які містяться у статтях 656, 669, 671, 673 ЦК та статтях 266, 268 ГК відносно кількості, асортименту та якості товару; статтях 676, 682, 683 ЦК та статтях 269, 270 ГК відносно комплектності, гарантій; ст. 691 ЦК та 189 ГК відносно цін; ст. 692 ЦК та ст.198 ГК відносно платежів і розрахунків, гл.48 ЦК та гл.22 ГК відносно виконання зобов’язань та інші. Усунення вказаних недоліків повинно здійснюватися виходячи з критеріїв і засад Цивільного права оскільки перераховані статті відображають переважно цивільно-правові норми і регламентують майнові відносини товарно-грошового характеру тобто цивільні відносини.
4. Договір оптової купівлі-продажу є одним з типів цивільних договорів купівлі-продажу, що регулює процес товарно-грошового обміну в сфері оптової торгівлі та майнові відносини, які виникають між сторонами.
Для договору оптової купівлі-продажу нами виявлені характерні для цивільного права особливості:
- договір купівлі-продажу укладається з підприємницькою метою;
- суб’єктами договірних відносин виступають підприємці;
- об’єктом купівлі-продажу виступають порівняно великі партії товару;
- момент укладання договору не співпадає з моментом виконання договірних зобов’язань;
- розрахунки між контрагентами проводяться за посередництвом банків і, як правило, у безготівковій формі.
Правовими характеристиками договору оптової купівлі-продажу, що підтверджують їх цивілістичне спрямування, належить визнати: консессуальність, двосторонність, каузальність, комутативність, безповоротність.
В цілому, як показують дослідження, договір оптової купівлі-продажу має самостійне значення в опосередкуванні товарно-грошових відносин і правовому регулюванні оптового обороту і відповідає загальним засадам Цивільного законодавства. Тому пропонується законодавчо закріпити договір оптової купівлі-продажу у Цивільному Кодексі України за аналогією з договором роздрібної купівлі-продажу. Це дозволить більш чітко відмежувати загальні і специфічні норми правового регулювання складних договірних відносин в оптовій торгівлі у Цивільному та Господарському Кодексах України.
5. Умови договору оптової купівлі-продажу як і будь якого цивільно-правового договору по суті визначають його зміст, тому в дисертації вони досліджені всебічно. За правовими характеристиками вся сукупність умов поділена на три групи: істотні, звичайні і випадкові.
Істотними визначаються умови, які необхідні і достатні для укладення договору. Переважно вони встановлюються законодавством. Якщо раніше діючі законодавчо-нормативні акти чітко визначали істотні умови договору в оптовій торгівлі, то нове кодифіковане законодавство єдине лише у визначенні способу встановлення істотних умов і визнання істотною умовою предмету договору (ст.. 638 ЦК і ст.. 180 ГК). Сам же предмет договору обидва кодекси трактують неоднозначно.
Проведений нами науково-правовий аналіз дозволяє стверджувати, що для договору оптової купівлі-продажу його предметом є найменування товару та кількість. Дослідження показують, що до істотних умов слід віднести також строки постачання та ціну.
Таким чином, пропонується законодавчо встановити такі істотні умови: найменування товару, його кількість, строки постачання і ціну. Ці умови важливо закріпити в § 1 гл.54 Цивільного Кодексу України.
До звичайних умов договору відносяться ті, які визначаються диспозитивними нормами закону або іншого нормативного акту, якщо в тексті договору відсутні застереження про них. Такими умовами на наш погляд для договору оптової купівлі-продажу виступають асортимент товарів, якість, комплектність, гарантії, умови про тару, упаковку.
Випадкові умови змінюють або доповнюють звичайні умови. Вони включаються в договір за розсудом сторін. За нашими дослідженнями характерними випадковими умовами для договору оптової купівлі-продажу є умови про страхування товару, способу транспортування, нагляд продавця за післяпродажним обслуговуванням .
6. Договірні відносини купівлі-продажу в оптовій торгівлі за суттю і змістом є відносинами товарно-грошового обміну, що виникають між суб’єктами оптового обороту і виражаються у формі цивільно-правових договірних зв’язків.
У підрозділі 1.2. дано чітке розмежування понять “договірні відносини” і “договірні зв’язки”, відносно яких у юридичній літературі немає ясності.
Договірні відносини слід трактувати як мотивацію і економічний зміст взаємодії суб’єктів договору купівлі-продажу. Договірні зв’язки – відповідно, представляють собою правову форму прояву і реалізації сукупності відносин у процесі організації і здійснення товарно-грошового обміну. Отже, договірні відносини і договірні зв’язки складають єдність двох сторін товарно-грошових відносин – економічного змісту і правової форми. При цьому договірні відносини найбільш об’єктивно відображають головний зміст договору купівлі-продажу і зумовлюють правову форму відносин.
У роботі проаналізовано основні підходи формування системи договірних відносин купівлі-продажу і пропонуються три варіанти їх формування:
1. Договірні відносини, що формуються безпосередньо контрагентами (товаровиробниками, оптовими підприємствами, роздрібними організаціями) на основі прямих зв’язків.
2. Договірні відносини, для формування яких контрагентами залучаються на окремих стадіях юридичні особи, що виконують обмежені юридичні і фактичні дії.
3. Договірні відносини що формуються і оформляються за сприянням і активною організаційно-правовою, а також методичною допомогою організаторів оптової торгівлі, тобто спеціальних суб’єктів інфраструктури (бірж, аукціонів, ярмарків, тендерів та інш.).
Інший правовий аспект характеристики договірних відносин – форми їх реалізації через договірні зв’язки, що залежно від суб’єктного складу поділяються на:
1. Прості (прямі) – договірні взаємовідносини безпосередньо між виробником товарів і кінцевими оптовими споживачами (роздрібними торгівельними підприємствами) за схемою виробник  споживач.
2. Складні (опосередковані) – багатоступеневі, сторонами в яких виступають, крім наведених вище, і оптово-посередницькі ланки.
Результати дослідження дозволяють вибирати оптимальні варіанти реалізації договірних відносин купівлі-продажу в оптовій торгівлі.
7. Процес укладання договорів купівлі-продажу в оптовій торгівлі має свої особливості, продиктовані самим характером договору і умовно поділяється нами на два етапи: встановлення контактів і безпосередньо процедура укладення.
Найбільш характерними способами встановлення контактів в практиці укладання договорів в умовах ринкової економіки нами встановлено: проведення попередніх переговорів; запит покупця; участь у торгах; вільна оферта; участь у виставках, ярмарках; рекламні оголошення і комерційні листи.
Процедура укладення ж відбувається шляхом акцепту твердої оферти, підтвердження замовлення або прийняття проформи договору.
У підрозділі 2.2. детально описано кожен з наведених вище способів, порівнюються вітчизняні і зарубіжні норми, що регулюють дану сферу відносин.
8. Механізм укладення біржового договору, договору поставки для державних потреб, тендеру і договору аукціонного продажу, на відміну від поставки і контрактації, побудований на конкуренції покупців за одного продавця, продавців за одного покупця або змішаний.
Ця специфіка повинна враховуватись цивільним законодавством, що регулює дані види угод, оскільки як показують наші дослідження, застосування до них лише загальних норм про договір (Розділ ІІ Книги 5 Цивільного Кодексу України) та про купівлю-продаж (Розділ ІІІ Гл. 54 Книги 5 Цивільного Кодексу України) є недостатнім.
Спеціальне законодавство, в більшості випадків, через свою поверхневість теж не вирішує проблеми скудності правового забезпечення даної сфери.
Виняток складає лише договір поставки для державних потреб, для якого на нашу думку, створено найбільш повну і ґрунтовну правову базу. Хоча регулювання даного договору і є досить жорстким, певною мірою зберігаються елементи планового регулювання, роль державних органів в формуванні договорних відносин, проте нам видається, що характер договору і його надзвичайно важливе значення для держави вимагає саме такого чіткого регламентування процедури його укладення.
Біржова та аукціонна торгівля товарами народного споживання у світі є дуже поширеною і сягає величезних оборотів, тоді як непопулярність цих видів купівлі-продажу в Україні, викликана найбільшою мірою саме хисткою правовою основою.
Доцільним видається доповнити Закон України “Про товарні біржі” розділами, що регулювали б порядок укладення біржових угод. Стосовно законодавчої бази аукціонного продажу необхідним видається внесення доповнень до нового Цивільного Кодексу, що регламентуватимуть основні питання проведення аукціонів та укладення договору аукціонного продажу, а також видання ряду спеціальних нормативних актів, що стануть юридичним важелем і правовою основою для розвитку аукціонної торгівлі в Україні.
При розробці правової бази наведених договорів необхідно враховувати позитивний досвід зарубіжних правових систем і положення міжнародних нормативно-правових актів, які приведені в дисертації.
9. Специфіка розрахунків за договором купівлі-продажу в оптовій торгівлі полягає перш за все в тому, що оплата товарів здійснюється у безготівковому вигляді. Це обумовлено особливостями самого договору (суб’єктним складом, великим обсягом товару (партіями), що продається) і закріплено законодавством.
Правове регулювання безготівкових розрахунків в Україні повинно здійснюватись з врахуванням норм міжнародного законодавства і передбачати наступні їх види: розрахунки платіжними дорученнями; розрахунки платіжними вимогами; розрахунки акредитивами; розрахунки чеками; розрахунки по інкасо а також принципово нові – векселя та електронні розрахунки.
У підрозділі 3.1. даної праці нами детально описаний механізм і переваги наведених видів розрахунків, а також зазначено, що правова база нових видів розрахунків практично відсутня. З огляду на це пропонується розробити і прийняти Закон України “Про електронні розрахунки в Україні”, що детально регламентував би дану сферу, а також внести у нормативно-правові акти НБУ, що регулюють безготівкові розрахунки, відповідні доповнення.
10. Сутність договірної відповідальності полягає у застосуванні до правопорушника економічних санкцій для захисту інтересів особи, потерпілої внаслідок невиконання або неналежного виконання порушником умов договору. В дисертації обгрунтовано, що по мірі поглиблення ринкових процесів роль договірної відповідальності зростає, особливого значення набувають її функції: відновлюючи (відносно відновлення порушеного інтересу і попереднього майнового стану) та дисциплінарна (спрямована на запобігання правопорушень). Відповідно виникає необхідність перегляду існуючих підстав і умов відповідальності.
Нами виявлено, що:
- певних змін зазнали традиційні форми Цивільно-правової відповідальності: відшкодування збитків і неустойка, введення спеціальної ефективної форми – плата за користування чужими грошовими коштами, яка на наш погляд за своєю правовою природою не належить ні до неустойки, ні до збитків, при цьому не перешкоджає стягненню з боржника законної або договірної неустойки.
- крім майнової відповідальності суттєвих змін зазнали й інші несприятливі для боржника наслідки за порушення умов договору купівлі-продажу (наділення кредитора правом вживати певних заходів спрямованих на виконання боржником зобов’язання в натурі, зміну чи розірвання договору, зменшення ціни, застосування заходів оперативного впливу тощо).
Проте законодавство у цій сфері ще потребує вдосконалення. Так, в дисертації зроблені зауваження і внесені пропозиції щодо обчислення збитків, розмежування понять прямих та опосередкованих збитків, а також щодо відповідальності продавця за продаж товарів неналежної якості.
11. Чинне цивільне законодавство та судова практика свідчать про закріплення принципу абсолютної відповідальності підприємця, Разом з тим єдиною підставою що звільняє суб’єкта договору купівлі-продажу в оптовій торгівлі від цивільно-правової відповідальності є дія непереборної сили.
В дисертації обставини непереборної сили нами умовно поділені на дві групи: природні і стихійні явища (землетруси, повені, пожежі, тайфуни, різкі температурні коливання, що призвели до загибелі урожаю) та деякі обставини суспільного життя (військові дії, епідемії, національні і галузеві забастовки), а також включення правових актів державних органів, що змінюють оподаткування, мито, запроваджують нові обмеження, актів заборонного характеру в поняття “непереборна сила”.
Заборона або обмеження, введене відповідним органом, на наш погляд є достатньою підставою для звільнення боржника від відповідальності.
Тому ми пропонуємо вжити термін запозичений з міжнародної торгівлі – форс-мажорні обставини і об’єднати у них:
- не переборну силу
- юридичний форс-мажор.
Відсутність у вітчизняному законодавстві чіткого переліку форс-мажорних обставин цілком оправдана, оскільки уявлення про непереборну силу змінюються по мірі розвитку науково-технічного прогресу. Крім того одні і ті ж обставини за різних умов можуть бути непереборною силою або обставинами, що лише перешкоджають виконанню договору.
Проте необхідно регламентувати підтвердження (доказування) цих обставин, перелік документів яким повинен підтверджуватись форс-мажор (довідки місцевих органів влади, інформація у пресі тощо).

Список літератури
1. Цивільний Кодекс України. Офіційний текст. – К.: Видавництво “Право”, 2003.
2. Цивільний Кодекс України (Проект від 25 серпня 1996р., прийнятий Верховною Радою України в першому читанні 5 червня 1997р. // Українське право. – 1 (11)’99. – ст..32.
3. Цивільний Кодекс України (Проект від 29 листопада 2001р. Накладено вето Президента України 14 лютого 2002р.) // http: // www.radа.kiev.ua.
4. Цивільний Кодекс Української РСР. – К.: Видавництво “Право”, 1998.
5. Господарський Кодекс України. – К.: Атіка, 2003.
6. Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996р. // Голос України. – 1997. – 14 січня.
7. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991р. // Збірник законодавчих та нормативних документів, регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі усіх форм власності. Випуск 1. – Київ: Зовнішторгвидав України”, 1997. – с.12-32.
8. Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22 лютого 2000р. // Збірник нормативно-правових актів та методичних матеріалів з питань державних закупівель. – Київ: Укрінформ, 2001. – с.50-72.
9. Закон України “Про застосування векселів в господарському обороті України” від 17 червня 1992р. // Голос України – 1992р. – 27 червня.
10. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999р. // Голос України. – 1999. – 22 червня.
11. Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23 березня 1996р. // Збірник законодавчих та нормативних документів, регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі усіх форм власності. Випуск 1 – Київ: “Зовнішторгвидав України”, 1997. – с.137-149.
12. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991р. // Збірник законодавчих та нормативних документів, регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі всіх форм власності. Випуск 1 – Київ: “Зовнішторгвидав України”, 1997. – с.33-46.
13. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р. // Збірник законодавчих та нормативних документів, регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі всіх форм власності. Випуск 1. – Київ: “Зовнішторгвидав України”, 1997. – с.47-76.
14. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 5 квітня 2001р. // http: // www.radа.kiev.ua.
15. Закон України “Про поставки продукції для державних потреб” від 22 грудня 1995р. // Збірник нормативно-правових актів та методичних матеріалів з питань державних закупівель. – Київ Укрінформ, 2001. – с.13-16.
16. Закон України “Про споживчу кооперацію” від 10 жовтня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №30. – с.414.
17. Закон України “Про товарну біржу” від 10 грудня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №10. – с.139.
18. Указ Президента України “Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі” від 11 липня 1995р. №603/95 // Збірник законодавчих та нормативних документів регламентуючих діяльність підприємств всіх форм власності. Випуск 1. – Київ: “Зовнішторгвидав України”, 1997. – с.152-154.
19. Указ Президента України “Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” від 4 жовтня 1994р. №567/94 // Международный коммерческий арбитраж. – К., 1995. – с.51-84.
20. Указ Президента України “Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку” від 6 червня 2000р. №767 // Урядовий кур’єр. – 8 червня 2000р. - №103.
21. Указ Президента України “Про Положення про Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України” від 27 грудня 1995р. №1187/95 // Збірник законодавчих та нормативних документів регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі всіх форм власності. Випуск 1. – Київ: “Зовнішторгвидав України”, 1997. – с.152-154.
22. Постанова Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” від 12 вересня 1991р. №1545-ХП // http: // www.radа.kiev.ua.
23. Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1995р. №693 // Збірник законодавчих та нормативних документів, регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі всіх форм власності. Випуск 1. – Київ: “Зовнішторгвидав України”, 1997. – с.234-237.
24. Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999р. №632 // Регулювання форми і змісту договорів. Збірник законодавчих актів./ ред. Кривенко О.А. – К.: С.В.Д. Трейдінг, 2001. – с.54
25. Порядок зайняття торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №108 // Збірник законодавчих та нормативних документів, регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі всіх форм власності. Випуск 1. – Київ: “Зовнішторгвидав України”, 1997. – с.174-185.
26. Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо створення оптово-продовольчих ринків, організації закупівель сільгосппродукції” від 19 березня 1997р. №246 // Офіційний Вісник України. – 6 травня 1007р. - №13.
27. Постанова Кабінету Міністрів України “Про положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності” від 25 травня 1998р. №740 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. - №11: Торговельна діяльність в Україні. – с.201-210.
28. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затверджена Постановою Правління Національного Банку України №135 від 29 березня 2001р. // Вісник НБУ. – 16 травня 2001р. - №5.
29. Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки, затверджене постановою Правління Національного Банку України від 24 лютого 1997р. №37. // Бізнес. – 12 березня 2001р. - №11.
30. Лист Вищого Арбітражного Суду №01-8/319 від 6 липня 2000р. “Про внесення змін і доповнень до деяких інформаційних та оглядових листів ВАСУ” // Вісник Вищого Арбітражного Суду. – 2000. - №4.
31. Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України №01-8/241 від 1 липня 1996р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого Арбітражного Суду України. – 1996. – №3. – с.154.
32. Лист Вищого Арбітражного Суду України від 11.12.2000. №01-8/738 “Про практику вирішення окремих спорів, пов”язаних з вексельним обігом (за матеріалами судової колегії Вищого Арбітражного Суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов) “ / Вирішення господарських спорів. Застосування норм матеріального права в роз”ясненнях і листах Вищого Господарського Суду України. / за ред. Притики Д. М. – К.: Юстініан, 2002. – с.233
33. Лист від 07.12.1995. № 01-8/870 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавсва при вирішенні спорів“/ Вирішення господарських спорів. Застосування норм матеріального права в роз”ясненнях і листах Вищого Господарського Суду України / за ред. Притики Д.М. – К.: Юстініан, 2002. – с.226
34. Інформаційний лист ВАСУ від 27.01.1992. № 01-7/103 “Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік” / Вирішення господарських спорів. Застосування норм матеріального права в роз”ясненнях і листах Вищого господарського суду України / за ред. Притики Д.М. – К.: Юстініан, 2002. – с.280
35. Роз”яснення ВАСУ від 30.03.1995. № 02-5/218 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов”язань за договором поставки” / Вирішення господарських спорів. Застосування норм матеріального права в роз”ясненнях і листах Вищого Господарського Суду України./ за ред. Притики Д.М. – К.: Юстініан, 2002. – 268 с.
36. Роз”яснення ВАСУ від 29.04.1994. № 02-5/293 “ Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов”язань” // Вирішення господарських спорів. Застосування норм матеріального права в роз”ясненнях і листах Вищого Господарського Суду України./ за ред. Притики Д.М. – К.: Юстініан, 2002. – с.233
37. Оглядовий лист ВАСУ від 20.04.2001. № 01-8/481 “Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними (за матеріалами судової колегії ВАСУ по перегляду рішень, ухвал, постанов)”/ // Вирішення господарських спорів. Застосування норм матеріального права в роз”ясненнях і листах Вищого Господарського Суду України./ за ред. Притики Д.М. – К.: Юстініан, 2002. – с.234
38. Лист ВАСУ від 23.10.2000. № 01-8/556 “Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність гроиадян”/ Вирішення господарських спорів. Застосування норм матеріального права в роз”ясненнях і листах Вищого Господарського Суду України./ за ред. Притики Д.М. – К.: Юстініан, 2002. – с.11
39. Інструктивні вказівки Держарбітражу від 23 вересня 1974р. №І-1-33 // Систематизированный сборник Инструктивных Указаний Гос-арбитража при Совете Министров СССР. – М., 1983. – с.84.
40. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. №П-6 // Бизнес №29 (340) / 19 июля 1999г. / Бухгалтерия / Сборник систематизированного законодательства и аналитических материалов. Торговая деятельность. Часть ІІ. с.69-73.
41. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. №П-7 // Бизнес №29 (340) / 19 июля 1999г. / Бухгалтерия / Сборник систематизированного законодательства и аналитических материалов. Торговая деятельность. Часть ІІ. с.74-78.
42. Положення про поставки товарів народного споживання затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 25 червня 1988р. №888 // Бизнес №29 (340) / 19 июля 1999г. / Бухгалтерия / Сборник систематизиро-ванного законодательства и аналитических материалов. Торговая деятельность. Часть ІІ. с.88-94.
43. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. 11.04.1980р. (Віденська конвенція) // Вестник ВАС РФ. – 1994. - №1.
44. Єдинообразний закон про переказні та прості векселі встановлений Конвенцією від 7 червня 1930р. (м.Женева) // Лазарева Т.П. Международное торговое право: Расчеты по контрактам. – М.: «Юридический дом «Юстицинформ», 2003. – с.153-181.
45. Єдинообразний закон про чеки встановлений Конвенцією від 19 березня 1931р. (м.Женева) // Лазарева Т.П. Международное торговое право: Расчеты по контрактам. – М.: «Юридический дом «Юстицинформ», 2003. – с.224-244.
46. Інкотермс. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2000 року). Видання МТП №560 // Орієнтир. – 3 квітня 2002 року, №63. – 10 квітня 2002р.
47. Правова інструкція ЮНСІТРАЛ по електронному переказі коштів підготована секретаріатом ООН по праву міжнародної торгівлі. Нью-Йорк, 1987 // Ефимова Л.Г., Новоселова Л.А. Банки: ответственность за нарушения при расчетах. М.: Инфра-М, 1996.
48. Типовий закон про електронну торгівлю затверджений комісією ООН ЮНСІТРАЛ 16 грудня 1996р.
49. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів в ред.1993р. (публікація МТП №500) // Унифицированные правила и обычаи для документарных акредитивов. Серия: Издание Международной Торговой Палаты. На русском и английском языке. М., 1994.
50. Уніфіковані правила по інкасо в ред.1995р. (публікація МТП №522) // Унифицированные правила по инкассо. Серия: Издания Международной Торговой Палаты. На русском и английском языке. М., 1997.
51. Гражданский Кодекс Российской Федерации. Части первая, вторая и третья. – М.: Омега-Л, 2003. – 416с.
52. Единообразный торговый Кодекс США: Пер. с англ. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996.
53. Германское право. Часть І. Гражданское уложение: Пер. с нем. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996.
54. Французский Гражданский Кодекс с 1804 года. С позднейшими изменениями до 1939 года: Пер. с фр. Перетерского. – М.: Юриздат, 1941.
55. Швейцарский обязательственный закон. Пер. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1997

* * *
56. Андреева Л. В защиту необходимости договора оптовой купли-продажи. // Хозяйство и право №11 (274). Ноябрь 1999, с.93-96.
57. Ансон В. Договорное право / Под общ.ред. и с предисл. О.Н.Садикова. – М.: Юридическая литература, 1984. – 464с.
58. Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 3. Для студентов юридических вузов и практикующих юристов./ Под ред. Алексеева С. С.- М.: Статут, 2000. - 318 с.
59. Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 4.Сборник статей./ Под ред. Брагинского М. И. – М.: Инфра – М, 2002. – 432 с.
60. Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 5. Сборник статей./ Под ред. Витрянского В.В. – М.: Статут, 2002. – 527 с.
61. Актуальные проблемы коммерческого права. Сборник статей. / Под ред. Пугинского Б. И. – М.: Зерцало, 2002. – 176 с.
62. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х томах – М.: ЮрИнфоР, 2002. - 942 с.
63. Апопій В. Інтернет-торгівля: проблеми і перспективи розвитку в Україні // Регіональна економіка. - №1. – 2003. – с.25.
64. Ашурков О.А. Особенности правового регулирования внешне-экономических отношений купли-продажи. Дисс. канд.юрид.наук. – Донецк, 1999.
65. Биржаков М. Б. Основы договорных отнношений в экономич. простр. СНГ. – М.: ФИЛИНЪ, 1997.- 768 с.
66. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положення. – М.: “Статут”, 2001. – 848с.
67. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. – М.: “Статут”, 2000. – 800с.
68. Брагинский М.И. Категория юридической невозможности исполнения в хозяйственных договорах // Проблемы совершенствования советского законодательства. Тр.ВНИИС 3. – М. – 1984. - №29. – с.134.
69. Борисов А.Б. Комментарий к Гражданскому Кодексу Российской Федерации части первой, части второй, части третьей (постатейный) с постатейными материалами. – М.: Книжный мир, 2003. – 1159с.
70. Богатых Е.А. Гражданское и торговое право: Учебное пособие. – М.: Юридическая фирма “КОНТРАКТ”, 2000. – 352с.
71. Брагинский М.И. Хозяйственный договор – каким ему быть? – М.: Экономика, 1990. – 175с.
72. Брагинский М. И. Общее учение о хозяйственных договорах. Минск, 1967.
73. Брагинский М.И. К вопросу о содержании вещных и обязательственных правоотношений / Гражданский Кодекс России. Проблемы. Теорія. Практика. – Москва, 1998.
74. Беляневич О.А. Господарський договір та способі його укладання. – К.: Наукова думка, 2002. – 278с.
75. Банковское дело: Учебник / Под ред. Г.Н.Белоглазовой, Л.П. Кроливецкой. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 592с.
76. Банківське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. А.О.Селіванова. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2000. – 384с.
77. Витрати і доходи домогосподарств України у 2002 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України). Статистичний збірник. Ч. 1. – К.: Держкомстат України, 2003. – 450 с.
78. Витрянский В. Купля-продажа (гл.30) // Хозяйство и право №1, январь 1996. – с.4-24.
79. Витрянский В. Договор купли-продажи // Закон. - №12. – 1994. – с.38-41.
80. Витрянский В.В. Проблемы арбитражно-судебной защиты гражданских прав участников имущественного оборота. – М.,1996
81. Васева Н.В. Имущественные и организационные гражданско-правовые договора // Гражданско-правовой договор и его функции: Межвузовский сборник научных трудов / Под ред.Красавчикова. – Свердловськ, 1980.
82. Васильєва В.А. Правове регулювання відносин за договором консигнації. Дис.... канд.юр.наук. – Львів, 1999.
83. Витрянский В.В. Договор купли-продажи и его отдельные виды. – М.: «Статут», 1999. – 284с.
84. Вирішення господарських спорів. Застосування норм матеріального права в роз»ясненнях і листах Вищого Господарського Суду України. / Під ред. Притики Д. М. – К.: Юстініан, 2002. – 640 с.
85. Вердников В. Г. , Скарго В. И. Заключение хозяйственного договора. // Советское государство и право,1974. № 1, с. 51-55.
86. Головатий С., Довгерт А., Підопригора О., Пушкін О. та інші. Передмова до проекту Цивільного Кодексу України // Право України № 1(11) 1999., с.19
87. Гражданское право. Том 1. / Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого. – М.: «ПБОЮЛ Л.В.Рожников», 2001. – 632с.
88. Гражданское право. Том 2. / Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого. – М.: «ПБОЮЛ Л.В.Рожников», 2001. –736с.
89. Гражданское право: В 2 т. Том ІІ. Полутом І. / Отв.ред. Е.А.Суханов – М.: Издательство БЕК, 2002. – 704с.
90. Гражданское право Украины. Ч. 1. / Под ред. Слипченко С. – Х.: Эспада, 2000. – 246 с.
91. Гражданское право Украины. Ч. 2. / Под ред. Слипченко С. – Х.: Эспада, 2000. – 400 с.
92. Галанский Д., Харченко Д. Приемка груза по количеству и качеству. Законодательство отстает от практики // Предпринимательство, хозяйство и право. 1997, №7, с.21-25.
93. Грущинський І. Роль договору у формуванні підприємницьких відносин // Право України, 2000. - №2.
94. Голованов Н.М. Обязательственное право. – СПб.: Питер, 2002. – 448с.
95. Гражданское право / Под ред. проф.В.В.Залесского, проф.М.М.Рассолова. – М.: ЮНИТИ. – ДАНА, Закон и право, 2002. – 703с.
96. Гражданское и торговое право капиталистических государств. (отв.ред.Е.А.Васильев) – М.: Международные отношения, 1993. – 560с.
97. Герчикова И.М. Международное коммерческое дело. – М.: (Банки и биржи), ЮНИТИ, 1996. – 501с.
98. Гордон М.В. Система договоров в советском гражданском праве // Ученые записки Харьковского юридического института. Выпуск 5. – 1954, с.69-70.
99. Генкин Д.М. К вопросу влияния на обязательство невозможности исполнения // Сборник памяти проф.Г.Ф.Шершеневича. – М. – 1995. – с.105.
100. Дашков Л.П., Брызгалин А.В. Коммерческий договор: от заключения до исполнения. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг». - 1995. – 324с.
101. Договір у цивільному і трудовому праві.У 2-х частинах. / За ред. Шемшученка Ю.С., Шевченко Я. М. – К.: Юридична книга, 2000. – 280 + 96 с.
102. Дзера О.В., Боброва Д.В., Кузнєцова Н.С., Коссак В.М., Луць В.В. та інші. Під ред.Дзери О.В. Зобов’язальне право: теорія і практика. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 912с.
103. Демченко Н.С. Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації. Дис.... канд.юр.наук. – Київ, 1999.
104. Дзера Н. Некоторые вопросы признания сделок недействительными в предпринимательской деятельности // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - №4, с.5-10.
105. Діловий вісник. №3 (76), лютий 2003. – 24 с.
106. Договорные споры. Сборник документов. / ред. Тихомирова М. – М.: Юринформцентр, 2001. – 208 с.
107. Договоры в коммерческой деятельности . / ред. Тихомирова М