Цивільно-правові аспекти майнового страхування в Україні

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ 10
1.1.Еволюція та перспективи розвитку інституту майнового страхування в Україні 10
1.2. Особливості правовідносин з майнового страхування та їх місце в системі цивільних правовідносин 31
1.3. Класифікація страхових правовідносин 51

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВІДНОСИН З МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ 65
2.1. Суб’єкти правовідносин з майнового страхування 65
2.2. Об’єкт правовідносин з майнового страхування 87
2.3. Зміст правовідносин з майнового страхування 97
2.4. Підстави виникнення правовідносин з майнового страхування 120

РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ 134
3.1. Умови та порядок укладення договору майнового страхування 134
3.2. Динаміка договірних відносин з майнового страхування 151
3.3. Відповідальність сторін за порушення договору майнового страхування 168
3.4. Недійсність договору майнового страхування 182

ВИСНОВКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 194
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Побудова ринкової моделі економіки шляхом проведення економічних реформ, відновлення приватних засад у господарюванні і формування приватного підприємництва зумовили посилення уваги до інституту страхування як соціально-економічного механізму захисту господарської діяльності від руйнівної дії стихійного лиха, нещасних випадків, несприятливих змін ринкової кон’юнктури тощо. Крім того, небезпека вказаних факторів може зашкодити матеріальним об’єктам життєдіяльності фізичних осіб.
Як засвідчує аналіз історії та сучасного становлення інституту страхування, зокрема майнового, страхування є обов’язковим елементом кожної економічної і соціальної системи суспільства. Без розвинутої системи страхування економіка успішно функціонувати не може. Майнове страхування має стати одним із основних механізмів поновлення порушених майнових інтересів осіб у випадках непередбачуваних природних, техногенних та інших явищ, що позитивно впливає на зміцнення фінансів держави.
Втім, слід зауважити, що сучасний стан правовідносин з майнового страхування на страховому ринку України свідчить про серйозні суперечності та прогалини в чинному законодавстві. Крім того, сама держава гальмує розвиток майнового страхування, відшкодовуючи збитки, головним чином шляхом виділення бюджетних коштів для ліквідації наслідків стихійного лиха і на інші аналогічні цілі. Можна стверджувати, що допомога держави важлива, але ні в якому разі вона не повинна стати єдиним або основним джерелом компенсацій. У зв’язку з цим створення системи фінансових гарантій, розвиток майнового страхування в Україні як механізму захисту майнових інтересів є і необхідним, і особливо значимим.
Усе це зумовлює необхідність поглибленого дослідження відповідних цивільно-правових норм, що регулюють правовідносини в майновому страхуванні. На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення і практичного обґрунтування всіх елементів правовідносин з майнового страхування.
Дослідженню страхових правовідносин, зокрема майнових, були присвячені праці представників дореволюційної доби. Зокрема це роботи В.Р.Ідельсона, Д.І.Мейєра, Г.Ф.Шершеневича тощо. Правові питання майнового страхування в економічних зв’язках радянського періоду частково висвітлювалися: Є.Н.Гендзехадзе, К.О. Граве, Л.А. Лунцем, О.С.Іоффе, В.К. Райхером, В.І.Серебровським, В.М. Яковлєвим та ін.
Значний внесок у розв’язання проблем страхових правовідносин був зроблений представницею сучасного періоду М.Я.Шиміновою. Також, питанням страхових правовідносин було присвячено праці В.В. Аленичева, Д.А. Петрова, Є.О.Суханова.
В останні роки відчувається значна зацікавленість українських вчених-правознавців правовими проблемами страхових правовідносин. Аналізу страхових правовідносин присвячені праці Є.М. Білоусова, В.В. Луця, В.П. Янішена.
В дисертаційному дослідженні було опрацьовано монографії, , зокрема, - В.Д.Базилевича, О.Д. Василика, А.А. Гвозденка, О.Д.Заруби, М.С. Клапківа, Ф.В.Коньшина, Л.І. Рейтмана, С.С.Осадця та ін., присвячені страхуванню в сфері економіки.
Разом з тим теоретичні проблеми становлення і розвитку страхових майнових правовідносин в Україні висвітлені недостатньо і потребують поглибленого вивчення, що посилює актуальність обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи кафедри цивільного права та комплексної бюджетної теми юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Удосконалення правового механізму реалізації та захисту прав та інтересів людини і громадянина в Україні”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз відповідних правових норм, виявлення цивільно-правових механізмів правового регулювання, дослідження їх ефективності.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- дослідити еволюцію та перспективи розвитку інституту майнового страхування в Україні;
- визначити особливості страхових правовідносин, зокрема майнових, та їх місце в системі цивільних правовідносин;
- провести класифікацію страхових правовідносин;
- провести детальний аналіз структурних елементів правовідносин з майнового страхування;
- розкрити умови та порядок укладення договору майнового страхування;
- визначити особливості динаміки договірних відносин у сфері майнового страхування;
- розглянути особливості відповідальності сторін за порушення договору майнового страхування з огляду на загальну теорію цивільного права, а також практики застосування цивільного законодавства;
- визначити підстави визнання договору майнового страхування недійсним.
Об’єктом дослідження є правові норми, що регулюють правові відносини в сфері майнового страхування.
Предметом дисертаційного дослідження виступають конкретні правові відносини, що виникають між страховиком і страхувальником у разі забезпечення матеріальних благ останнього.
Методи дослідження. Дисертаційна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів юридичної науки, зокрема на вимогах об’єктивного та всебічного аналізу суспільних явищ цивільно-правового характеру. Діалектичний метод пізнання супроводжував весь процес дисертаційного дослідження і дозволив розглянути тенденції розвитку інституту майнового страхування в цивільних правовідносинах. Методи системного аналізу та синтезу використано для дослідження кожного з елементів правовідносин у майновому страхуванні. Розвиток правового інституту страхування, зокрема майнового, досліджується за допомогою історичного підходу через взаємозв’язок з конкретно-історичним станом економіки та законодавчої бази. Метод наукової абстракції застосовується для систематизації теоретичних уявлень про елементи страхових правовідносин. В роботі використано також інші методи, зокрема: порівняльно-правовий (при порівнянні цивільного законодавства України з законодавством інших держав та міжнародно-правовими актами), формально-юридичний (при аналізі змісту актів цивільного законодавства та практики його застосування) та ін. Теоретичною та методологічною основою даного дисертаційного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі страхування.
Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати дослідження, що становлять наукову новизну та особистий внесок автора, полягають у системному теоретично-практичному дослідженні особливостей страхових майнових правовідносин.
Найбільш суттєві результати, що містять наукову новизну, можна визначити наступним чином:
1) на основі проведеного ретроспективного аналізу становлення інституту майнового страхування виділені чотири основні періоди та обґрунтований висновок, що розвиток страхування, зокрема майнового, безпосередньо залежав від суспільно-політичних процесів в Україні;
2) запропоновано визначення поняття страхового інтересу та його ролі у правовідношенні з майнового страхування. Страховий інтерес повинен бути: а) майновим; б) юридичним (титульним); в) суб’єктивним; г) правомірним;
3) обґрунтована необхідність виявлення страхового інтересу у конкретного страхувальника при укладанні договору майнового страхування під страхом визнання його нікчемним;
4) проведена класифікація страхових правовідносин з метою їх подальшої систематизації та впорядкування;
5) визначені особливості страхових організацій (юридичних осіб) як суб’єктів страхових майнових правовідносин. Обґрунтований висновок, що страхова організація наділена загальною правоздатністю господарського товариства зі спеціальним обсягом дієздатності як фінансової установи;
6) розкриті особливості правового статусу страхувальника як суб’єкта правовідношення з майнового страхування. Страхувальник розглядається як особа, яка має бути наділеною всіма елементами страхового інтересу;
7) проведений порівняльний аналіз понять суброгації та регрес як механізмів переходу прав кредитора до третьої особи у правовідношенні з майнового страхування;
8) обґрунтовується висновок про те, що рух правовідносин при обов’язковій формі майнового страхування зумовлений простими юридичними фактами речового правовідношення та їх сукупністю;
9) визначена динаміка змісту правовідношення з майнового страхування в залежності від етапу розвитку страхового правовідношення: якщо до моменту настання страхового випадку максимум обов’язків покладається на страхувальника, то після настання – на страховика;
10) визначена роль договору як добровільної форми виникнення зобов’язань з майнового страхування, а також його особливості в сучасних економічних умовах.
Дисертаційне дослідження також містить конкретні пропозиції з удосконалення страхового законодавства України, зокрема автором запропоновано:
1) доповнити ЦК України від 16.01.2003р. статтею наступного змісту:
„Страховий інтерес – суб’єктивне відношення особи (фізичної або юридичної), яке обумовлене певною об’єктивною потребою щодо забезпечення збереження об’єкта страхової охорони, що засноване на юридичному титулі, відповідно до якого ця особа може зазнати збитків при настанні певної події (страхової події)”;
2) внести зміни у ч.1 ст. 3 Закону України “Про страхування” наступного змісту:
“Страхувальниками визнаються юридичні та дієздатні фізичні особи, які наділені страховим інтересом щодо об’єкту страхової охорони і уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України”. Відповідно у ч.2 ст. 984 ЦК України внести наступні зміни: “Страхувальниками є юридичні та дієздатні фізичні особи, які наділені страховим інтересом і відповідно до укладеного ними договору страхування вносять страхові платежі”;
3) ввести у ЦК України і ЗУ “Про страхування” термін “об’єкт страхової охорони”, під яким розуміють “життя, здоров’я людини (в особистому страхуванні); майно (в майновому страхуванні); життя, здоров’я або майно третьої особи, якій страхувальник спричинив шкоду (страхування відповідальності)”;
4) замінити термін “об’єкт страхування” на “об’єкт страхової охорони” в ст.989 ч.1 п.3, ст.991 ч.1 п.3, ст.998 ч.1 п.2 ЦК України. Цей термін поширити на ст.16 ч.4, ст.17 ч.2, ст.21 ч.1 п.3, ст.26 ч.1 п.3., ст.29 ч.2 п.2 ЗУ “Про страхування”;
5) закріпити у ЦК України та ЗУ “Про страхування” механізм регресу чи суброгації як переходу до страховика прав страхувальника щодо особи, яка винна у заподіянні збитків;
6) закріпити у законодавстві відповідальність осіб (майбутніх страхувальників) за неукладення договорів з майнового страхування, які, відповідно до ст.7 ЗУ “Про страхування” підлягають обов’язковому страхуванню;
7) ч.1 ст. 982 ЦК України доповнити вказівкою на таку істотну умову, як страховий інтерес страхувальника (при майновому страхуванні);
8) доповнити ч.1 ст. 998 ЦК України нормою наступного змісту:
“Договір майнового страхування, в якому страхувальник не володіє страховим інтересом, є нікчемним”. Дану пропозицію поширити і на ч.2 ст. 29 ЗУ “Про страхування”.
Ч.1 ст. 29 ЗУ “Про страхування” викласти в редакції:
“Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених Цивільним Кодексом України”.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані на основі проведеного аналізу теоретичні висновки можуть бути базою для подальших правових досліджень у сфері страхування, зокрема майнового, а також можуть бути використанні в навчальному процесі, як при викладанні нормативного курсу з цивільного права, так і спецкурсу „Майнове страхування”, а також інших спецкурсів, пов’язаних із правовим регулюванням страхової діяльності.
Пропозиції та рекомендації дисертанта можуть бути використанні у правотворчій та правозастосовчій діяльності при розробці відповідних законопроектів та формуванні судової практики.
Окремі положення дисертації були використанні в навчальному процесі при викладанні таких дисциплін, як „Цивільне право”, „Страхове право”, „Комерційне право”, „Правове регулювання підприємницької діяльності” у Сєверодонецькій філії Міжрегіональної Академії управління персоналом (довідка №10 від 26.01.2004р.).
Окремі положення наукового дослідження було використано у ЗАТ „Українська акціонерна страхова компанія АСКА”(довідка №125 від 28.01.04р.).
Пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання окремих цивільно-правових питань у майновому страхуванні були розглянуті Комітетом з питань правової політики Верховної Ради України (довідка №162/2004 від 28.01.2004 р.), а також подані до Міністерства фінансів України.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційного дослідження доповідалися автором на: Міжнародній науковій конференції з нагоди 290-річчя прийняття першої в світі Конституції – Конституції Пилипа Орлика (Київ, 2000р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні” (до 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод) (Харків, 2000р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми цивільного права та практики його застосування у сучасний період” (Хмельницький, 2002р.).
Публікації. Теоретичні і практичні результати дослідження, висновки і пропозиції автора відображено в 7 публікаціях, у тому числі 4 публікаціях у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,3 др. арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, 11 підрозділів, висновків, списку використаних джерел із 199 найменувань (серед них 141 найменування використаної літератури, 43 найменування нормативних актів України, 9 найменувань нормативних актів інших держав та 6 найменувань судової практики), додатків, які містять 3 схеми. Роботу викладено на 210 сторінках друкованого тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведено теоретичне дослідження цивільно-правових аспектів майнового страхування в Україні, його виникнення, становлення та розвитку в сучасних економічних умовах. Основні результати дослідження полягають у наступному:
1. На підставі ретроспективного аналізу правового інституту майнового страхування в Україні виділені чотири періоди його розвитку: “доісторичний (попередній)” період; період зародження і становлення страхування як організаційного, економічного і правового інституту (друга половина ХVІІІ ст. – початок ХХ ст.); становлення інституту майнового страхування в “радянський” період (1917р. – 1991р.), сучасний період - після набуття незалежності Україною, а також визначені межі цих періодів. Обґрунтовується висновок про те, що інститут майнового страхування пройшов випробування часом, його становлення і розвиток залежали від суспільно-політичних процесів в Україні на різних історичних етапах і сьогодні він є одним із засобів забезпечення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб.
2. Страховий інтерес у правовідношенні з майнового страхування - це суб’єктивне відношення особи (фізичної або юридичної), яке обумовлене певною об’єктивною потребою щодо забезпечення збереження об’єкта страхової охорони, що засноване на юридичному титулі, відповідно до якого ця особа може зазнати шкоди при настанні певної події (страхової події).
3. Відсутність у страхувальника страхового інтересу викликає відмову страховика в укладанні договору майнового страхування або визнання нікчемним існуючого договору майнового страхування.
4. Теоретичне обґрунтування та структуризація страхових правовідносин дозволили удосконалити класифікацію страхових правовідносин, яка надає можливості розмежовувати і в той же час розкривати взаємні зв’язки страхових правовідносин в їх сутності на підставі певних критеріїв. У роботі представлені три схеми класифікації: „майнового страхування”, „особистого страхування” і „страхування за особливостями діяльності страховика”.
5. Проведений у роботі аналіз структурних елементів правовідносин з майнового страхування дозволив виявити, що страхова організація, будучи фінансовою установою, новоствореною юридичною особою у визначених законодавством організаційно-правових формах, наділена загальною правоздатністю господарського товариства зі спеціальним обсягом дієздатності.
6. Страхувальниками є юридичні та дієздатні фізичні особи, які володіють страховим інтересом щодо об’єкту страхової охорони і уклали із страховиками договори страхування, або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
7. Встановлено, що право регресу в страхуванні – це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов’язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу. Відповідно до механізму суброгації, до страховика переходить право зворотної вимоги з моменту заподіяння шкоди страхувальникові.
8. Зобов’язання з обов’язкового майнового страхування виникає з моменту юридичного освоєння речі особою. Саме вступ у речові правовідносини, зокрема у право власності, буде вважатися моментом виникнення зобов’язання з обов’язкового майнового страхування.
9. Встановлено, що з настанням страхового випадку, який визначає етапи розвитку правовідношення з майнового страхування, сторони змінюються в своєму статусі. До настання страхового випадку уповноваженою стороною правовідношення з майнового страхування є страховик, зобов’язаною стороною є страхувальник, після – відповідно страхувальник і страховик.
10. Доведено важливе значення договору майнового страхування як добровільної форми забезпечення об’єктів страхової охорони від негативних наслідків страхової події. Належне виконання договору приводить до забезпечення майнових зв’язків страхувальника з його майном, подальшого виступу такої особи в майновому обороті без відчуття тимчасових незручностей, спричинених настанням страхового випадку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Література.

1. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву // Учен. Труды. ВИЮН.- Вып.№3.-1940.-192 с.
2. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе. - М.: Госюриздат, 1955.-176 с.
3. Александров Н.Г. Теория государства и права (учебник для юр. институтов и факультетов). - М.: Юр.лит., 1974. - 662 с.
4. Алексеев С.С. Проблемы теории права. В 2-х т.-М.: Юрид. лит., 1972-1973. - Т.1. - 301 с.
5. Аленичев В.В. Страховое дело России в ХХ веке // Страховое ревю. - 2000. - №1. - С.18-29.
6. Аленичев В., Шахов В. Страховое дело России в ХХ веке // Страховое ревю. - 2000. - №3. - С.7-25.
7. Аленичев В., Шахов В. Страховое дело России в ХХ веке // Страховое ревю. - 2000. - №4. - С.15-25.
8. Аленичев В., Шахов В. Страховое дело России в ХХ веке // Страховое ревю. - 2000. - №5. - С.14-17.
9. Ащеулов А.Т. Денежные обязательства колхоза перед государством. – Алма-Ата. – 1971. – 191с.
10. Базилевич В. Страховий ринок України. – К.: “Знання”, 1998. – 372с.
11. Базилевич В., Базилевич К. Страхова справа. – К.: “Знання”, 1997. – 215с.
12. Беляневич Е. Внеуставная сделка // Юридическая практика. – 1999. – №11. – С.12.
13. Бичикашвили П. Проблемы и перспективы развития обязательного страхования // Хозяйство и право. – 1995. – №3. – С.45-51.
14. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. – М.:Статут, 2001. – 841с.
15. Братусь С.Н. Советское гражданское право. – М., 1984. – 587с.
16. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М.: «Госюриздат», 1950. – 368 с.
17. Братусь С.Н. Юридические лица в советском гражданском праве. – М.: Юриздат, 1947. – 240с.
18. Брауде И.Л. К вопросу об объекте правоотношения по советскому гражданскому праву // Советское государство и право. – 1951. – №3. – С.56-58.
19. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2000. – 345с.
20. Вахнин И. Виды условий договора с учетом нормативно-правового регулирования // Хозяйство и право. - 1995.-№2.-С.104-108.
21. Веденеев Е. Страховой случай по договору имущественного страхования// Хозяйство и право. – 1998. – №8. – С.38-47.
22. Вержбицкая П. Некоторые теоретические аспекты перестрахования // Финансы. - 1998. – №12. – С.34-37.
23. Вильнянский С.И. Лекции по советскому гражданскому праву. – Х.: Изд-во Харьк. Гос. ун-та, 1958. – Ч.1. – 390с.
24. Вопросы и ответы // Страховое право. – 1999. – №3. – С.17.
25. Гвозденко А.А. Финансово-экономические методы страхования. – М.: «Финансы и статистика», 1998. – 177с.
26. Гендзехадзе Е.Н., Мартьянова Т.С. Осуществление и развития обязательств по страхованию в современных условиях // Вестник Моск.ун-та, серия 11 Право, 1993. – №5. – С.12-20.
27. Генкин Д.М. Основы советского социалистического права. – М., 1956. – 294с.
28. Граве К.А., Лунц Л.А. Страхование.-М.:Госюриздат, 1960. – 175 с.
29. Гражданский Кодекс Украины. Научно-практический комментарий / Под ред. Е.О.Харитонова. – Х.:Одиссей, 1999. – 847с.
30. Гражданское и торговое право капиталистических государств /под ред.Е.Васильева. – М.:Международные отношения, 1993. – 555с.
31. Гражданское право: Учебник. В 2-х томах. Т.1 / Под ред. Е.А.Суханова.-М.:БЕК, 1993. – 670с.
32. Гражданское право: Учебник. В 2-х томах. Т.1. 2-е издание/Под ред. Е.А.Суханова. – М.:БЕК, 2003. – 785с.
33. Гражданское право: Учебник. В 2-х томах. Т.2, полутом 1. 2-е издание/Под ред. Е.А.Суханова.– М.:БЕК, 2003. – 682с.
34. Гражданско-правовое регулирование банковской деятельности/Под ред.Е.Суханова. – М, 1994. – 251с.
35. Грибанов В.П. Осуществления и защита гражданских прав.-М.: «Статут», 2000. – 411с..
36. Гришаев С.П. Страхование в нормативных актах Росийской Федерации и зарубежных стран. – М.: ЮКИС, 1993. – 261с.
37. Гришин Г. Принципы страхования // Страховое ревю. – 1996. – №4. – С.4-7.
38. Дегтярев А. Суброгация в страховании // Российская юстиция. – 1997. – №11. – С.50.
39. Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование экономических отношений. – Л.: Изд-во Лен-го ун-та, 1986. – 230с.
40. Емелин А.В. Проблемы классификации видов правоспособности и дееспособности юридических лиц в российском гражданском праве // Юрист. – 2000. – №3. – С.9-15.
41. Емельянов А. О понятии обязательного страхования // Хозяйство и право. – 1997. – №12. – С.121-130.
42. Ерш А.Н. Некоторые проблемы договора страхования в Белорусском законодательстве // Государство и право. – 1999. – №10. – С.76-82.
43. Жилкина М. Обязательное страхование: зарубежная практика//Страховое ревю. – 2000. – №3. – С.32-36.
44. Заруба О.Д. Страхова справа. – К.:Знання, 1998. – 320с.
45. Зимелева М.В., Серебровский В.И. Гражданское право. – М., 1947. – С.346.
46. Зобов’язальне право / За ред.О.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 910с.
47. Идельсон В.Р. Страховое право. – М.:Анкил, 1994. – 96с.
48. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М., 1975. – 880 с.
49. Иоффе О.С. Гражданское право. Избранные труды. – М.: «Статут», 2000. – 777с.
50. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1955. – 169с.
51. Иоффе О.С. Советское гражданское право. – Т.1. – Л., 1958. – 596с.
52. Иоффе О.С., Шаргородский Вопросы теории и права. В 2-х т. – М., 1961. – Т.1. – 381с.
53. Калпин А.Г., Мисляев А.И. Гражданское право. Ч.1. – М., 1997. – 299с.
54. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М., 1958. – 187 с.
55. Клапків М.С. Загальні умови страхування як необхідний елемент правового регулювання страхових відносин // Право України. – 1995. – №12. – С.40-45.
56. Клапків М.С. З історії зародження національного страхового ринку // Фінанси України. – 1998. – №1. – С.81-94.
57. Ковалевская Н., Ковалевский М. Правовое значение сведений, предоставляемых страхователем страховой организации при заключении договора страхования имущества // Страховое право. – 2000. – №1. – С.30-42.
58. Коньшин Ф.В. Государственное страхование в СССР. – М., 1968. – 328 с.
59. Корецкий В.И. Гражданское право и гражданские правоотношения в СССР. – Душанбе, 1967.– 210 с.
60. Корчевская Л. Стороны и форма договора страхования // Закон. – 1994. – №4. – С.26-28.
61. Красавчиков О.А. Гражданские правоотношения – юридическая форма общественного отношения // Гражданские правоотношения и их структурные особенности. – Свердл.-к, 1975. – 76с.
62. КрасавчиковО.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с.
63. Кривов В. Проблемы развития страхового дела в России // Финансовый бизнес. – 1999. – №2 (64). – С.37-39.
64. Луць В.В. Зобов’язальне право/За ред. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С.106.
65. Луць В.В. Цивільне право: навчальний посібник / За ред. Підопригори О.А., Бобрової Д.В. – К. Вентурі, 1996. – С.255-256.
66. Магазинер Я.М. Об’єкт права // Правоведение. - 2000.-№1.-С.259.
67. Магазинер Я.М. Об’єкт права // Правоведение. – 2000. – №6. – С.205-206.
68. Максимец Л.Г. Некоторые проблемы определения «услуги», как объекта гражданского правоотношения в образовательной деятельности // Юрист. – 2000. – №9. – С.41-43.
69. Мартьянова Т.С. Структура страхового права ФРГ и основные положения закона о страховом договоре // Вестн.Моск.Ун-та.сер.11.Право. – 1987. – №2. – С.68-74.
70. Мейер Д.И. Русское гражданское право. – М.: Статут, 2000. – 830 с.
71. Мен Е.М. Юридическая природа страхового договора по законодательству РСФСР // Вестник государственного страхования. – 1923. – №11-12. – С.17-22.
72. Мен Е.М. Государственная страховая монополия // Вестник государственного страхования. – 1924. – №13. – С.14-19.
73. Миндовский В. Обязательность и добровольность // Вестник государственного страхования. – 1927. – №17-18. – С.37-41.
74. Михайлов С. Страховой интерес // Страховое право. – 1999. – №3. – С.19-28.
75. Мних М. Поняття, зміст і основні вимоги до страхових договорів // Економіка, фінанси, право. – 1999. – №9. – С.18-19.
76.Мусин В.А. О природе страховых правоотношений // Правоведение. – 1970. – №4. – С.41-46.
77.Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с.
78.Основы римского гражданского права / Под ред. А.А.Подопригоры. – К.: «Вентури», 1994. – 287 с.
79.Пастухов Б. Имущественное страхование // Финансовый бизнес. – 1997. – №1. – С.22-25.
80.Певзнер А.Г. Понятие и виды субъективных гражданских прав. – Автореферат дис. …к.ю.н. – М., 1961. – 18 с.
81.Петров Д.А. Страховое право. – Санкт Петербург, 2000. – 138с.
82.Пилов К.И. Страховые правоотношения по советскому гражданскому праву и проблема его совершенствования: 12.00.03. Дис. … канд. юрид. наук. – М., 1987. – 180 с.
83.Плешков А.И. Имущественный інтерес // Государство и право. – 1998. – №4. – С.34-38.
84.Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – М.: “Статут”, 1998. – 352с.
85. Постатейный комментарий к Гражданскому кодексу РФ / Под ред.СадиковаО.Н. – Ч.1. – М., 1999. – 760с.
86. Постатейный комментарий к Гражданскому кодексу РФ / Под ред.СадиковаО.Н. – Ч.2. – М., 1999. – 899с.
87. Постатейный комментарий к части второй ГК РФ / Под ред.А.Гуева. – М., 2000. -846с.
88. Потяркин Д.Е. Интерес в страховании // Государство и право. – 1998. – №4. – С.89-93.
89. Пугинский Б.И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях. – М.: Юрид. лит., 1984. – 150с.
90. Райхер В.К. Государственное имущественное страхование в СССР. – Петроград, 1924. – 49 с.
91. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. – М.: Изд-во АН СССР, 1947. – 282 с.
92. Рейтман Л.И. Личное страхование в СССР. – М.: Финансы, 1969. – 142 с.
93. Рейтман Л.И. Страховое дело. – М., 1992. – 524с.
94. Рыбников С. Обязательность страхования // Вестник государственного страхования. –1924. – №14-16. – С.3-6.
95. Рыбников С. Очерки из истории страхования в России // Вестник государственного страхования. –1927. – №19-20. – С.110-112.
96. Рыбников С. Юридическая природа взаимоотношений сторон в обязательном страховании // Вестник государственного страхования. – 1923. – №11-12. – С.28-31.
97. Савицька А.М. Суть цивільно-правової відповідальності // Юридична відповідальність. – Львів, 1975. – С.5-6.
98. Серебровский В.И. Избранные труды по наследственному и страховому праву. – М., 1997. – 545с.
99. Сибильов М. Структура та основний зміст загальних положень про зобов’язання у проекті нового ЦК України // Українське право. – 1997. – №1. – С.72.
100. Собакинских А. К вопросу об исковой давности в имущественном страховании // Страховое ревю. – 1998. – №12. – С.3-5.
101. Советский энциклопедический словарь / Под ред. Прохорова А.М. – М.: «Советская энциклопедия», 1983. – 1600с.
102. Советское гражданское право / Под ред.Братуся С.Н. – М., 1951. – Т.1 – 593с.
103. Советское гражданское право // Под ред.С.Н.Братуся. – М., 1951. – Т.2.-523с.
104. Советское гражданское право / Под ред. С.Н.Братуся. – М.: «Госюриздат», 1950. – 541с.
105. Стамкулов У.М. Теоретические проблемы межотраслевой правосубъектности юридического лица // Юрист. – 2000. – №4. – С.59-63.
106. Страхование / Под ред. К.Шелехова.-Межрегиональная академия управления персоналом. – К., 1998. – 419с.
107. Страхування / За ред. С.С.Осадця. – К.: КНЕУ, 1998. – 528с.
108. Суворова М.Д. О частноправовом характере института страхования // Известия вузов. Правоведение. – 1997. – №4. – С.129-136.
109. Суханов Е.А. Гражданское право: Учебник. –Т.1. – М., 1998. – 508с.
110. Суханов Е.Страхование (гл. 48). Комментарий ГК РФ // Хозяйство и право. – 1996. – №10. – С.3-15.
111. Тарасов В. Титульное страхование и защита прав собственности на недвижимое имущество // Фининсы. – 1997. – №12. – С.43-45.
112. Тархов В.А. Советское гражданское право в 2-х частях. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1978. – Ч.1. – 230 с.
113. Толстой Ю.К., Сергеев А.П. Гражданское право. – Ч.1. – С.-Петербург. – 1996. – 576с.
114. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Исключительная правоспособность банка // Хозяйство и право. – 1999. – №5. – С.60-62.
115. Трусова М. Историческо-правовой анализ страхового интереса // Страховое право. – 1999. – №4. – С.57-59.
116. Туманов А.И. Институт страхования // Страховое ревю. – 1998. – №7. – С.56-63.
117. Фидельман Г., Дедиков С. Проблемы правового регулирования перестрахования // Страховое дело. – 1996. – №10. – С.34-39.
118. Филипков В. О некоторых проблемах вступления договора страхования в силу // Страховое право. – 1999. – №1-2. – С.3-5.
119. Фогельсон Ю. Страховой интерес при страховании имущества // Хозяйство и право. – 1998. – №9. – С.100-107.
120. Французско-русский и русско-французский словарь / Под ред. КузминаЕ.Ф. – М.: «Диалог», 1998. – 601с.
121. Фурсов Д.А. Страхование: подготовка дела к судебному разбирательству. Пособие для судей арбитражных судов. – М.: Инфра – М, 1997. – 240 с.
122. Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. – М., 1954. – 240с.
123. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.:Юриздат, 1974. – 351с.
124. Цветкова Л. Концепция трактовки понятия «страховой риск» как атрибута страхового продукта // Страховое дело. – 2000. – №3. – С.48.
125. Цивільне право. Ч.1. / За ред.О.В.Дзери. – К.: “Вентурі”, 1997. – 543с.
126. Цивільне право. Кн. 1. / За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – К.: “Юрінком Інтер”, 2002. – 719с.
127. Цивільне право. Кн. 2. / За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – К.: “Юрінком Інтер”, 2002. – 800с.
128. Черневич А. Начало ответственности страховщика по обязательному страхованию // Вестник государственного страхования. – №7-8. – 1927. – С.29-35.
129. Чухлебов А. О форме договора страхования // Страховое ревю. – 1997. – №9. – С.9
130. ШаховВ., Аленичев В. Зарождение страховой науки в России – // Страховое ревю. –2000. – №8. – С.26-27.
131. ШаховВ., Аленичев В. Зарождение страховой науки в России // Страховое ревю. – 2000. – №9. – С.9-13.
132. ШаховВ., Аленичев В. Зарождение страховой науки в России // Страховое ревю. – 2000. – №10. – С.7-22.
133. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907г.). – М.: Спарк, 1995. – 556 с.
134. Шиминова М. Правовое регулирование страхования // Закон. – М., 1994. – С.11-15.
135. Шиминова М.Я. Государственное страхование в СССР: правовые вопросы. – М.: Наука, 1987. – 218 с.
136. Шиминова М.Я. Имущественное страхование // Хозяйство и право. –1995. – №3. – С.114-122.
137. Шиминова М.Я. Страхование – неотъемлемый компонент рыночной экономики // Хозяйство и право. –1994. – №9. – С.30-41.
138. Шиминова М.Я. Страхование: история, действующее законодательство, перспективы. – М.: «Наука», 1989. – 176 с.
139. Явич Л.С. Общая теория права. – Л.: Изд-во Лен-го ун-та, 1976. – 287 с.
140. Яичков К.К. Права, возникающие в связи с потерей здоровья. – М.:Наука, 1964. – 165 с.
141. Яковлев В. Н. Страховые правоотношения в сельском хозяйстве. – Кишинев: «ШТИИНЦА», 1973. – 321с.
142. Янишен В.П. Понятие и признаки страховых правоотношений в Украине. Дис. … канд. юрид. наук. – Х. – 1997. – 203 с.

Нормативні акти України.

143. Господарський процесуальний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №16. – Ст.56.
144. Господарський Кодекс України від 16.01.2003р. // Голос України.-2003, 03.-14.03.2003.-№ 49-50.
145. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990р.
146. Декрет КМ України “Про страхування” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №29. – Ст.320.
147. Закон СССР об обязательном окладном страховании от 04.04.1940р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1940, – №12.
148. Закон СРСР “О кооперации в СССР” // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1988. – №22. – Ст.355.
149. Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 07.12.2000р //- Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №35.-Ст.176.
150. Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань від 22.11.1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №5. – Ст.28.
151. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст.682.
152. Закон України “Про заставу” // Відомості Верховної Ради України – 1992. – №47. – Ст.642.
153. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №29. – Ст.377.
154. Закон України “Про лізинг” від 16.12.1997р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №16. – Ст.68.
155. Закон України “Про музеї та музейну справу” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №25. – Ст.192.
156. Закон України “Про національний архівний фонд” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №15. – Ст.243.
157. Закон України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №24. – Ст.253.
158. ЗУ “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №47. – Ст.251.
159. Закон України “Про підприємництво” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №14. – Ст.168.
160. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №24. – Ст.272.
161. Закон України “Про страхування” від 6.03.1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №18. – Ст.78.
162. Закон України від 22.05.97р. №283/97 “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №27. – Ст.181.
163. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг від 12.07.2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002 – №1. – Ст.1.
164. Закон УРСР “Про економічну самостійність Української РСР” від 03.08.1990р.// Відомості Верховної Ради України. – 1990. – №34. – Ст.499.
165. Кодекс торговельного мореплавства // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №47. – Ст.349.
166. Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Урядом Туркменистану про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на майно. Конвенцію ратифіковано Законом N 506-ХІV (506-14) від 17.03.99.
167. Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки від 1990 року.
168. Ліцензійні умови провадження страхової діяльності. Затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України № 98/343 від 16.07.2001 р.
169. Наказ Фонду державного майна України №403/31 від 05.03.1999 р. ”Про передачу державних корпоративних прав до Національного агентства України з управління державними корпоративними правами і внесення відповідних змін у реєстрах”.
170. Положение о государственном страховании в СССР // Собрание законов СССР. – 1925. – №73. –Ст.536-537.
171. Положення КМ від 25.05.1998 р. №740 “Про порядок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності”.
172. Положення про Авіаційне страхове бюро. Затверджено постановою КМ України від 27.04.98р №561.
173. Положення про Морське страхове бюро. Затверджено постановою КМ України від 27.04.98р. №561.
174. Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро, яке затверджено постановою КМ України від 28.09.96р. №1175.
175. Положення про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків. Затверджено Наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю №13 12.03.1994 р.
176. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Затверджено Наказом Міністерства економіки №201 від 06.09.2001 р.
177. Постанова КМ України Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування авіаційних суден. Затверджено постановою КМ України від 13.07.1998 р.
178. Постанова СНК СССР от 4.07.1942. “О добровольном страховании сельскохозяйственных культур, животных и средств транспорта” // СП СССР, 1942. - №6. - Ст.102.
179. Постановление “О порядке рассмотрения дел о взыскании возмещения за убытки с лиц, виновных в гибели застрахованных животных” от 27.12.1946г. // Сборник действующих постановлений Пленума Верховного Суда СССР. – 1924-1957гг. – С.145.
180. Постановление СНК СССР от 8.07.1941г. “О страховой ответственности органов Госстраха” // Собрание постановлений СССР. – 1941. – №16. – Ст.320.
181. Типове положення про організацію діяльності аварійних комісарів. Затверджено постановою КМ України від 5.01.1998 р. №8.
182. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003, 03. – 12.03.2003. – №45-47; 13.03.2003. – №47-48
183. Цивільний Кодекс УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №60. – Ст.463.
184. Цивільний Кодекс Української РСР від 16.12.1922 р. // СУ УРСР.– 1922. – №55. – Ст.780.
185. Цивільно-процесуальний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1963. – №30. – Ст.464.

Нормативні акти інших держав.

186. Декрет Совнаркома РСФСР “Об организации страхового дела в Российской Республике” // СУ РСФСР. – 1918. – №86. – Ст.904.
187. Декрет “О государственном имущественном страховании” от 6.10.1921г. // СУ РСФСР. – 1921. – №69. – Ст.554.
188. Гражданский Кодекс Российской Федерации. – М.:Инфра-М-Норма, – 1998. – 558с.
189. Гражданский Кодекс Республики Беларусь от 7.12.1998 г.
189. Закон СССР «О внесении изменений в Закон об обязательном окладном страховании» от 04.04.1940р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1959. – №49. – Ст.258.
190. Закон ФРГ “О договоре страхования” // Страховое право. – 2000. – №1. – С.79-111.
191. Закон Республики Беларусь “О страховании”, от 3.06.1993 г. // Ведомости Верховного Совета Республики Беларусь. – 1993, – N 22. – Ст.276.
192. . Положение о страховом пуле. Утв. Приказом органа страхового надзора РФ 02-02/13 от 18.05.95г.
193 Постановление Президиума Высшего Арбитражного Суда РФ от 21.04.98г. №1540/98 // Страховое дело. – 1998. – №8. – С.42-43.

Практика.
194. Роз’яснення Президіуму Вищого Арбітражного суду України від 12.03.1999р., № 02-5\111.
195. Постанова Пленуму Вищого Арбітражного Суду N 01-8/452 від 24.11.97р. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів (Із змінами, внесеними згідно з Листами Вищого Арбітражного Суду N 01-8/319 від 19.08.98р., N 01-8/542 від 16.11.99р )
196. Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. – 1995. – №2. – С.201.
197. Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. – 1996. – №2. – С.127.
198. Примірні договори страхування Української пожежної страхової компанії (УПСК).
199. Архів господарського суду м.Києва за 1999-2001 р.