КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ ................................................................................................................ 3
Розділ 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання кредитування ................................................................................................. 10
1.1. Джерела правового регулювання кредитування .................................. 10
1.2. Поняття та форми кредиту ..................................................................... 27
1.3. Поняття та види кредитних договорів................................................... 54
Висновки до розділу 1 ................................................................................. 72

Розділ 2. Елементи та порядок укладення кредитного договору .........77
2.1. Сторони кредитного договору ............................................................... 77
2.2. Форма та порядок укладення кредитного договору ............................ 98
2.3. Зміст кредитного договору ................................................................... 106
Висновки до розділу 2 ................................................................................. 134

Розділ 3. Виконання та правові наслідки порушення умов кредитного договору ......................................................................................................... 138
Виконання кредитних зобов’язань та види забезпечення.................................................................................................... 138
Відповідальність сторін за кредитним договором ..................................... 165
Висновки до розділу 3 ................................................................................. 177

Висновки по роботі ...................................................................................... 180
Список використаних джерел ................................................................... 186

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Одним із завдань сучасного етапу становлення економіки України є реформування правових засад розвитку товарно-кредитного господарства. Кредит як універсальний важіль економіки супроводжує процеси виробництва, обміну, присвоєння та споживання матеріальних благ. Реалії розвитку ринкових відносин у нашій країні вказують на потребу вдосконалення функціонуючих кредитних механізмів та впровадження нових.
Положення про кредитування, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 р., не містить ефективного механізму правового регулювання кредитних відносин. У Цивільному кодексі України, прийнятому 16.01.2003 р., окреслено лише загальні нормативні положення щодо кредитного договору, які є недостатніми для належної правозастосовчої діяльності. В процесі реформування банківського законодавства виникла необхідність переосмислення концептуальних підходів та усунення суперечливого характеру теоретичних конструкцій, закладених в основу кредитування, визначення статусу інших потенційних кредитодавців, окрім банків, визначення меж свободи кредитного договору тощо. Необхідною передумовою прийняття закону України „Про кредитування” як визначального та низки підзаконних нормативних актів мають стати наукові дослідження у цій сфері.
У вітчизняному правознавстві в дисертаційних роботах розглядалися лише окремі питання правової характеристики договору як підстави виникнення кредитних відносин, зокрема щодо такого різновиду кредитного договору, як договір банківського кредиту (Ю. Чалий), статусу кредитних спілок як учасників ринку кредитних капіталів (О. Орлюк), правового регулювання кредитних відносин (Л. Рябко). Аналізу процесу кредитування присвячені також праці економічного спрямування (Б. Івасів, М. Клапків, В. Лагутін, Л. Рябініна, А. Чухно). Однак монографічні праці щодо комплексного дослідження правових характеристик суті кредитного договору відповідно до реалій сьогодення в Україні відсутні.
Усе це обумовлює актуальність теми, за якою виконана кандидатська дисертація.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до теми науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка „Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в європейське співтовариство”, затвердженої наказом ректора Львівського національного університету імені Івана Франка від 01.07.2002 р. № 11/74.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення правових знань про кредит як соціальне явище, юридичну природу, види, зміст та сторони кредитного договору, відповідальність за невиконання його умов, а також особливості правового регулювання відносин, що виникають на підставі цього юридичного факту.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:
- з’ясувати правову сутність кредиту;
- уточнити співвідношення суті понять позики та кредиту;
- класифікувати підстави виникнення кредитних відносин – низки правочинів, що дозволить забезпечити уніфіковане регулювання цього виду відносин;
- удосконалити визначення поняття кредитного договору;
- виділити критерій співвідношення договору позики грошей та кредитного договору;
- визначити правовий статус кредитної організації;
- уточнити порядок зміни умов та розірвання кредитного договору, заміни сторін в кредитному зобов’язанні;
- з’ясувати правову природу відсотків, належних до сплати у разі прострочки виконання позичальником обов’язку з повернення основної суми боргу за кредитним договором;
- проаналізувати зарубіжний досвід правового регулювання кредитних відносин.
Об’єктом дослідження є цивільно-правові закономірності становлення, функціонування та розвитку договірних засад кредитування.
Предметом дослідження є кредитний договір як інститут цивільного права.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Діалектичний метод пізнання супроводжував весь процес дисертаційного дослідження і дозволив розглянути тенденції розвитку інституту кредитування у цивільних правовідносинах. Методи аналізу та синтезу використовувалися у зв’язку з формулюванням понять кредиту, кредитного договору, кредитної організації. В ході написання дисертаційної роботи застосовані також історико-правовий (при дослідженні генезису понять кредиту та кредитного договору), формально-юридичний (при аналізі змісту правових норм, що регулюють кредитні відносини), порівняльно-правовий (при порівнянні нормативно-правових актів України та зарубіжного законодавства у сфері кредитування) методи дослідження.
Теоретичну основу дослідження склали положення, викладені у працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених як М.М. Агарков, М.І. Брагінський, В.А. Васильєва, С.І. Вільнянський, В.В. Вітрянський, В.П. Грібанов, Е. Долан, Л.Г. Єфімова, О.С. Іоффе, Є.А. Карманов, Е.С. Компанієць, В.М. Коссак, О.В. Кривенда, О.І. Лаврушин, В.Д. Лагутін, К. Левицький, В. Лєксіс, В.В. Луць, Л.А. Лунц, Д.І. Мейер, Р.А. Майданик, Л.А. Новосьолова, О.М. Олійник, О.П. Орлюк, Є.А. Павлодський, Е.Г. Полонський, Е. Роде, М.Г. Розенберг, Р. Саватьє, Е.А. Суханов, І.А. Трахтенберг, О.А. Флєйшиц, Ю.І. Чалий, Г.Ф. Шершенєвіч та ін.
Емпіричною основою дослідження є матеріали практики розгляду та вирішення спорів, що виникають при укладенні та виконанні кредитних договорів, господарськими та місцевими судами, узагальнення судової практики розгляду цієї категорії справ, здійснені Вищим господарським судом України, а також матеріали практики укладення кредитних договорів комерційними банками в місті Львові.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в українському правознавстві монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем правової характеристики поняття та елементів кредитного договору. В результаті проведеного дослідження автором сформульовано такі основні положення, які виносяться на захист:
- з’ясована правова сутність кредиту як послуги, яка полягає в передачі коштів, банківських металів на засадах повернення такої ж їх кількості, наданні відстрочки або розстрочки платежу;
- уточнено співвідношення понять позики та кредиту, яке дозволило зробити висновок, що кредит є родовим поняттям, а позика – видовим. Позика завжди пов’язується із фактом передачі речі, а кредит може мати місце і тоді, коли такої передачі не було, а довіра проявилась в іншій формі (при відстрочці чи розстрочці оплати). Відповідно пропонується виокремлення таких форм кредиту, як позика, відстрочка та розстрочка платежу;
- здійснено класифікацію правочинів за ознакою спрямування в цілому чи в частині на надання кредитних послуг;
- запропоновано таке визначення поняття кредитного договору: „За кредитним договором одна сторона (кредитодавець) зобов’язується передати у власність другої сторони (позичальника) національну, іноземну валюту готівкою або банківський метал чи перерахувати на обумовлений рахунок позичальника або за його вказівкою на рахунок третьої особи, а позичальник зобов’язується розпорядитися ними в межах визначених цілей, повернути стільки ж коштів чи банківського металу зі спливом обумовленого строку і сплатити відсотки;
- виділено як критерій співвідношення договорів позики грошей та кредитного договору правовий режим коштів, передачу яких опосередковують ці правочини. За договором позики позичальнику передаються виключно особисті кошти позикодавця, а за кредитним договором – поряд із особистими, насамперед кошти, залучені на засадах поворотності від третіх осіб;
- визначено правовий статус кредитної організації як юридичної особи, яка на підставі ліцензії НБУ має право кредитувати на власний ризик фізичним або юридичним особам кошти, банківські метали, залучені на засадах поворотності (позики, депозитного вкладу, банківського рахунку, інших). Обґрунтовується доцільність встановлення у законодавстві вичерпного переліку потенційних кредитодавців;
- уточнено порядок зміни умов та розірвання кредитного договору, зокрема шляхом встановлення в законі межі свободи кредитного договору щодо зміни кредитодавцем в односторонньому порядку умови про плату за кредитні послуги;
- обґрунтовано позицію про те, що страхові організації та кредитні спілки не мають права вчиняти правочинів щодо переводу свого боргу чи відступати право вимоги за кредитним договором;
- обґрунтовано висновок щодо правової природи відсотків, належних до сплати за прострочку виконання грошового зобов’язання позичальника за кредитним договором, як сукупності реальних збитків та упущеної вигоди;
- обґрунтовано доцільність запровадження інституту кредитного посередництва.
Відповідно до розроблених теоретичних положень автором сформульовані пропозиції щодо вдосконалення положень чинного національного законодавства, а також щодо проекту закону України „Про кредитування”.
Теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи визначається новизною одержаних результатів, які можуть бути використані для подальших наукових досліджень, вдосконалення національного законодавства стосовно регулювання кредитних відносин, насамперед розробки проекту закону України „Про кредитування”, а також для підготовки підручників і навчальних посібників для студентів юридичних та економічних факультетів, викладання курсу „Цивільне право України” та підготовки спецкурсу „Правове регулювання кредитних відносин в Україні”. Сформульовані теоретичні положення та практичні рекомендації можуть застосовуватись у діяльності кредитних організацій при укладенні та виконанні кредитних договорів, а також у процесі розгляду судами відповідних категорій справ.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства України оприлюднено у повідомленнях та доповідях на звітній науковій конференції Львівського університету імені Івана Франка за 1998 рік (м. Львів, 13–16 лютого 1999 р.), VІІ регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 13–14 лютого 2001 р.), Міжнародному науково-методичному семінарі „Римське право і сучасність” (м. Одеса, 21 грудня 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми цивільного права та практики його застосування в сучасний період” (м. Хмельницький, 14–15 травня 2002 р.), ІХ регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 13–14 лютого 2003 р.), Міжнародній науковій конференції молодих вчених „Другі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 14–15 листопада 2003 р.).
Результати наукового дослідження неодноразово обговорювалися на засіданні кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Основні результати наукового дослідження висвітлено у 8 публікаціях, зокрема 6 – фахових, 2 – тези конференцій.
Структура дисертаційної роботи обумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки, з них 19 сторінок займає список використаних джерел (209 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ:
У дисертації представлено узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у формулюванні положень щодо кредитного договору як інституту цивільного права, що є відповідним внеском у розвиток науки цивільного права.
1. З’ясована правова сутність кредиту. Кредит як соціальне явище – це вияв довіри, правовий аспект якої проявляється через поняття послуги (кредитної послуги). Отже, з правової точки зору кредит – це фінансова послуга, яку можна охарактеризувати як поведінку особи - активну (передача грошей, банківських металів) чи пасивну (відстрочка або розстрочка як утримання від реалізації права грошової вимоги). В результаті надання кредиту як послуги відсутній матеріалізований результат (збільшення активів чи заміна одного виду іншим), оскільки сума грошей, певна кількість металів надається на засадах повернення такої ж суми (кількості). Періодичне вчинення такої поведінки по наданню кредитних послуг охоплюється поняттям кредитної діяльності або кредитування.
Пропонується пункт 3 частини 1 статті 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” викласти в такій редакції: „кредит – це фінансова послуга, яка полягає в передачі коштів, банківських металів на засадах повернення такої ж їх кількості, наданні відстрочки або розстрочки платежу. Кредитна послуга може бути оплатною або безоплатною”.
2. Зважаючи на специфіку економічної характеристики грошей на відміну від інших речей, визначених родовими ознаками, та їх роль у цивільному обороті як інструменту кредитування, їх універсальність для застосування саме в кредитній сфері, на яку інші речі, визначені родовими ознаками, претендувати не можуть, а також зважаючи на те, що товарна форма кредиту, передбачена законодавством, є лише фікцією (об’єктом кредиту все одно є гроші) обґрунтовується доцільність скасування в законодавстві товарної та грошової форм кредиту і обмеження застосування на законодавчому рівні поняття кредиту лише щодо коштів та банківських металів.
3. Уточнено співвідношення понять позики та кредиту, яке дозволило зробити висновок, що кредит є родовим поняттям, а позика – видовим, оскільки позика завжди пов’язується із фактом передачі речі, а кредит може мати місце і тоді, коли такої передачі не було, а довіра проявилась в іншій формі (при відстрочці чи розстрочці оплати). Пропонується виділяти такі форми кредиту: позика, відстрочка та розстрочка платежу. Попередня оплата та авансування, на нашу думку, не є самостійними формами кредиту, а лише містять елемент позики грошей. Частину 1 статті 347 Господарського кодексу пропонується викласти у такій редакції: „У сфері господарювання можуть використовуватися такі форми кредиту: передача грошей, банківських металів на засадах повернення такої ж суми (кількості), відстрочка та розстрочка платежу”. Аналогічна норма може бути закладена і в проект закону України „Про кредитування”.
4. Класифіковано підстави виникнення кредитних відносин. За структурою усі правочини, в цілому чи в частині спрямовані на надання кредитних послуг пропонується поділити на
1) власне кредитні (кредитний договір, договір грошової позики, в тому числі, розміщення облігацій, позики в ломбарді, видача векселя);
2) змішані (договори банківського вкладу, банківського рахунку, факторингу, контокоренту, дисконту векселів, акредитиву, договори про передачу майна (виконання робіт, надання послуг) з розстрочкою чи відстрочкою платежу, на умовах попередньої оплати чи авансування).
5. Виділено критерій співвідношення договорів позики грошей та кредитного договору. Договір позики опосередковує передачу особистих грошей позикодавця на засадах повернення такої ж суми, а кредитний договір – передачу залучених кредитодавцем грошей на засадах повернення такої ж суми.
6. Дійшовши висновку, що у власність позичальника можуть надходити лише кошти, отримані готівкою, а на кошти, отримані безготівковим шляхом, у позичальника виникає лише право вимоги зобов’язального характеру (за договором банківського рахунку), а також враховуючи інші результати дослідження, удосконалено поняття кредитного договору і пропонується наступне його визначення: „За кредитним договором одна сторона (кредитодавець) зобов’язується передати у власність другої сторони (позичальника) національну, іноземну валюту готівкою або банківський метал чи перерахувати на обумовлений рахунок позичальника або за його вказівкою на рахунок третьої особи, а позичальник зобов’язується розпорядитися ними в межах визначених цілей, повернути стільки ж коштів або банківського металу зі спливом обумовленого строку і сплатити відсотки”.
7. Визначено правовий статус кредитних організацій. Пункт 3 частини 1 статті 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” пропонується виключити, а проект закону України „Про кредитування” доповнити статтею, виклавши її в такій редакції: „Кредитна організація – це юридична особа, яка на підставі ліцензії НБУ має право кошти, банківські метали, залучені на засадах поворотності (позики, депозитного вкладу, банківського рахунку, інших), кредитувати на власний ризик фізичним або юридичним особам. Залученими на засадах поворотності є кошти, надходження яких має своїм наслідком виникнення строкового боргового зобов’язання на таку ж або більшу суму”. Із Закону України „Про Національний банк України” визначення поняття „фінансово-кредитної установи” виключити.
Оскільки в роботі обґрунтовується положення про те, що лише деякі із фінансових організацій можуть виступати кредитодавцями за кредитним договором, то пропонується в частині 1 статті 1054 не конкретизувати осіб, які можуть виступати кредитодавцями, натомість для усунення спорів при укладенні кредитних договорів встановити вичерпний перелік таких суб’єктів шляхом включення до проекту закону України „Про кредитування” такої норми: „Кредитодавцями за кредитним договором можуть виступати лише банки, кредитні спілки або страхові організації”. В разі необхідності цей перелік з появою інших кредитних організацій може бути розширено, але, на нашу думку, законодавець має передбачати з цього приводу завжди вичерпний перелік.
8. В зарубіжній практиці поширеним є надання консультаційних, інформаційних та інших послуг кредитними посередниками. Пропонується запровадити у національне законодавство інститут кредитного посередництва і до проекту закону України „Про кредитування” включити наступну статтю:
„Посередницька діяльність на ринку кредитних послуг.
Посередницькі послуги щодо кредитування можуть надаватися на підставі ліцензії НБУ фізичними або юридичними особами за договором за плату або безоплатно.
Договір про кредитне посередництво може укладатися між посередником і клієнтом (особою, яка бажає отримати кредит) і передбачати надання посередником клієнту консультаційних, інформаційних послуг щодо вибору особи кредитодавця, виду кредитування, а також послуг по підготовці та укладенню кредитного договору, інших посередницьких послуг.
Посередник не може за кредитним договором отримувати суми кредиту, сплачувати від імені позичальника платежі чи повертати суму боргу”.
9. Пропонується в проект закону України „Про кредитування” включити статтю наступного змісту: „Щодо кредитних договорів, укладених на строк, не більше року (включно), забороняється зміна умови про плату шляхом збільшення відсоткової ставки. Щодо кредитних договорів, укладених на строк, більше одного року, починаючи з другого року, кредитодавець в односторонньому порядку має право розмір відсоткової ставки за кожний наступний місяць визначати із врахуванням індексу інфляції за попередній місяць. Про відсутність у кредитодавця такого права повинно бути зазначено у кредитному договорі.
Сторони за взаємною згодою шляхом вчинення додаткового правочину мають право змінювати розмір відсоткової ставки з інших підстав. Якщо позичальник не згоден на таку зміну з підстав інших, ніж індекс інфляції, то кредитодавець не має права вимагати дострокового повернення коштів”.
10. З’ясована правова природа узаконених відсотків, належних до сплати за прострочку виконання грошового зобов’язання позичальника за кредитним договором як сукупності реальних збитків та упущеної вигоди – щодо основної суми боргу. Пропонується у проект закону України „Про кредитування” включити норму: „В разі прострочки виконання зобов’язання по сплаті основного боргу, крім визначеної договором неустойки, позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю узаконені відсотки, розмір яких визначається, виходячи з відсоткової плати за кредит – щодо основної суми боргу, з врахуванням індексу інфляції, якщо домовленістю сторін не передбачено іншого. Сплата узаконених відсотків та неустойки не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі”.
11. Пропонується виключити із частини 1 статті 1057 Цивільного кодексу України словосполучення „або речей, визначених родовими ознаками” як таке, що не відповідає суті оплати товарів, робіт чи послуг, а відповідно і правовим категоріям „авансування, попередньої оплати, відстрочки чи розстрочки оплати” та не призводить до коригування випадків застосування комерційного кредиту.
12. Спростовується положення, поширене в законодавстві та науковій літературі щодо визначення суті лізингу як майнової форми кредиту і пропонується статтю 351 із глави „Особливості правового регулювання фінансової діяльності” Господарського кодексу України виключити.
13. Для належного регулювання кредитування як діяльності по наданню кредитних послуг обґрунтовується необхідність прийняття закону України не „Про банківський кредит”, а „Про кредитування”, яким встановити загальні засади надання кредитних послуг, а також професійного заняття кредитною діяльністю не лише банками, але й іншими потенційними кредитодавцями, зокрема, і шляхом укладення кредитних договорів. У зв’язку з цим пропонується припинити дію Положення про кредитування, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 року, як такого, що в значній мірі не відповідає вимогам цивільного обороту в кредитній сфері на даний час.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агарков М.М. Основы банковского права: Курс лекций. Учение о ценных бумагах: Научное исследование. – 2-е изд. – М.: Издательство БЕК, 1994. – 349с.
2. Агафонова Н. Финансирование под уступку денежного требования// Хозяйство и право. – 2000. – №6. – С. 112.
3. Актуальные проблемы гражданского права/ Под ред. М.И. Брагинского. Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: Статут, 1999. – 464с.
4. Банківське право: Навчальний посібник/ За заг. ред. А.О.Селіванова. – К.: Ін Юре, 2000. – 384с.
5. Банковское дело: Учебник/ Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 576с.
6. Белов В.А. Банковское право России: теория, законодательство, практика: Юридические очерки. – М.: Учебно-консультационный центр Юр Инфор, 2000. – 395с.
7. Белов В.А. Денежные обязательства. – М.: Центр Юр Инфор, 2001. – 237с.
8. Белов В. Договор займа /кредитный договор/ или договор займа и кредитный договор? // Бизнес и банки. – 1996. – №37. – С. 5
9. Березовик В. Переваги та недоліки законопроекту „Про банківський кредит”// Вісник Національного банку України. – 2001. – №8. – С. 37–39.
10. Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий І.О., Скороход О.В. Банківське право: українське та європейське: Навчальний посібник/ За ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1999. – 400с.
11. Богатых Е.А. Гражданское и торговое право. – М.: ИНФРА, 1996. – 192с.
12. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. Изд. 2-е, стереотипное. – М.: Статут, 2000. – 800с.
13. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. Изд.2-е. – М.: Статут, 2000. – 848с.
14. Васильєва В.А. Правове регулювання посередницької діяльності// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали Х регіон. наук.-практ. конференції. 5–6 лютого 2004 р. – Л., 2004. – С. 276–278.
15. Вильнянский С.И. Кредитно-расчётные правоотношения: Учебное пособие. – Х.: Издательство ХГУ, 1955. – 58с.
16. Витрянский В.В. Проценты по денежному обязательству как форма ответственности// Хозяйство и право. – 1997. – №8. – С. 54–74.
17. Волынский Н.И. Кредит в условиях современного капитализма. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 173с.
18. Воронин Д. Регулирование деятельности коммерческих банков России: исторический опыт и современные тенденции// Бизнес и банки. – 1995. – №17–18. – С. 5.
19. Гавальда К., Стуфле Ж. Банковское право (Учреждения – Счета - Операции - Услуги). Пер. с фр. под ред. В.Я. Лисняка. – М.: АО „Финстатинформ”, 1996. – 580с.
20. Голышев В.Г. К вопросу о правовой характеристике кредитного договора// Банковское право. – 2001. – №2. – С. 8–15.
21. Гордон М.В. Система договоров в советском гражданском праве// Учёные записки Харьковского юридического института. – Х., 1954. – Вып. 5. – С. 65–87.
22. Господарський кодекс України від 16.01.2003 року. – К.: Атіка, 2003. – 208с.
23. Гражданский кодекс Украины: Научно-практический комментарий/ Под общей ред. Е.О. Харитонова. – Х.: Одиссей, 1999.
24. Гражданский кодекс Российской Федерации. Полный текст (часть первая, вторая, третья). – М.: ИКФ «Эксмос», 2002. – 272с.
25. Гражданское и торговое право капиталистических государств. Учебник. – Ч.2/ Под ред. Р.Л. Нарышкиной. – М.: Международные отношения, 1984. – 301с.
26. Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание четвертое, переработанное и дополненное./ Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 1999. – 616с.
27. Гражданское право. Том 2. Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное./ Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 1999. – 720с.
28. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сборник норм. актов: гражданские и торговые кодексы. Учеб. пособие/ Под ред. В.К. Пугинского, М.И. Кулагина. – М.: Издательство УДН, 1986. – 336с.
29. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Статут, 2000. – 411с.
30. Гриджук Д.М., Олійник В.О. Забезпечення кредитних зобов’язань у діяльності банків. – К.: Істина, 2001. – 256с.
31. Гуревич И.С. Очерки советского банковского права. – Л.: Издательство ЛГУ, 1959. – 130с.
32. Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”// Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №17. – ст. 184
33. Демківський А.В. Сучасний вексельний обіг: Навчальний посібник. – К.: Знання, 1996. – 137с.
34. Долан Э.Д., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р.Д. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. Пер. с англ. – СП: Санкт-Петербург оркестр, 1994. – 496с.
35. Ефимова Л.Г. Банковская гарантия: понятие и практическая применимость// Хозяйство и право. – 1996. – №3. – С. 114–120.
36. Ефимова Л.Г. Понятие, правовая природа и содержание кредитных договоров, заключаемых коммерческими банками// Государство и право. – 1993. – №5. – С. 81–83.
37. Ефимова Л.Г. Правовые аспекты безналичных денег// Закон. – 1997. – №1. – С. 97–105.
38. Ефимова Л.Г. Банковское право: Учебное и практическое пособие. – М.: БЕК, 1994. – 347с.
39. Жуков А. Кредит: в собственность или в пользование (о правовых последствиях существования двух разных определений кредита )// Економика. Финансы. Право. – 1998. – №1. – С. 5–6.
40. Жюллио де ла Морандьер Л. Гражданское право Франции. Т.3. Перевод с франц. Е.А.Флейшиц. Вст. статья Е.А.Флейшиц. М.: Издательство иностранной литературы, 1961. – 748с.
41. Завидов Б.Д. Договоры кредитно-финансовой сферы: Научно-практическое пособие: Комментарии. Правоприменение. Примерные образцы договоров. – М.: ФБК-Пресс, 1997. – 171с.
42. Закон України від 02.10.1992 року „Про заставу”// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №47. – ст. 223.
43. Закон України від 05.04.2001 року „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №29. – ст. 137.
44. Закон України від 07.03.1996 року „Про страхування”// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №18. – ст. 78.
45. Закон України від 12.07.2001 року „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг”// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №1. – ст. 1.
46. Закон України від 20.05.1999 року „Про Національний банк України”// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №29. – ст. 238.
47. Закон України від 20.12.2000 року „Про кредитні спілки”// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №15. – ст. 101.
48. Закон України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №5. – ст. 28.
49. Закон України від 23.09.1994 року „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №40. – ст. 364.
50. Закон України від 11.12.2003 року „Про фінансовий лізинг”// Голос України від 27.01.2004 року.
51. Закон України від 7.12.2000 року „Про банки і банківську діяльність”// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №5–6. – ст. 30.
52. Закон України від 15.03.2001 року „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №21. – ст. 103.
53. Закон України (в редакції від 22.05.1997 року) „Про оподаткування прибутку підприємств”// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №27. – ст. 181.
54. Закон України від 22.05.2003 року „Про електронні документи та електронний документообіг”// Офіційний Вісник України. – 2003. – №25. – ст. 1174.
55. Закон України від 22.05.2003 року „Про електронний цифровий підпис”// Офіційний Вісник України. – 2003. – №25. – ст. 1175.
56. Закон України від 05.06.2003 року „Про іпотеку”// Офіційний Вісник України. – 2003. – №28. – ст. 1362.
57. Закон України від 19.06.2003 року „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”// Офіційний Вісник України. – 2003. – №30. – ст. 1526.
58. Закон України від 09.07.2003 року „Про недержавне пенсійне забезпечення”// Офіційний Вісник України. – 2003. – №33. – ст. 1769.
59. Закон України від 09.07.2003 року „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”// Офіційний Вісник України. – 2003. – №33. – ст. 1770.
60. Закон України від 04.07.2002 року „Про інноваційну діяльність”// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №36. – ст. 266.
61. Захарова Н.Н. Кредитный договор. – М.: Концерн “Банковский Деловой Центр”, 1996. – 128с.
62. Зиновьев А. О некоторых особенностях измененения договорных обязательств// Бизнес. – 1999. – №15 (326). – С. 37–38.
63. Зинчук Э.А. Договор краткосрочной ссуды между Госбанком и государственными хозяйственными организациями. Автореферат кандидатской диссертации. – М., 1966. – С. 13.
64. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навчальний посібник для студентів юрид. вузів і факультетів ун-тів/ О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші/ За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912с.
65. Иванов В.М. Деньги и кредит: Курс лекций. – 2-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 232с.
66. Івасів Б., Івасів І. Порядок формування ринку векселів// Банківська справа. – 1996. – №5. – С. 44–45.
67. Івасів Б., Клапків М. Економічний зміст та форми страхування кредитів// Вісник Національного банку України. – 1998. – №5. – С. 51.
68. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 року (зі змінами від 01.08.2001р.)// Офіційний вісник України. – 2001. – №15. – Том 2. – ст. 848.
69. Інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-8/935 від 29.08.2001 року „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів”// Вісник господарського судочинства. – 2001. – №4.
70. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юридическая литература, 1975. – 880с.
71. Иоффе О.С. Избранные труды: В 4 т. Т. 1. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 574с.
72. Кабатова Е.В. Лизинг: понятие, правовое регулирование, международная унификация. – М.: Наука, 1991. – 132с.
73. Казимагомедов А. Потребительский кредит на Западе// Бизнес и банки. – 1995. - №6. – С. 7.
74. Каримуллин Р.И. Права и обязанности сторон кредитного договора по российскому и германскому праву. – М.: Статут, 2001. – 239с.
75. Карманов Є.А. Банківське право України: Навчальний посібник. – Х.: Консум, 2000. – 464 с.
76. Комментарий к Гражданскому кодексу Республики Беларусь: В 2 кн. Кн. 2/ Отв. ред. В.Ф. Чигир. – Мн.: Амалфея, 1999. – 624с.
77. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части второй (постатейный) – 4-е изд., испр. и доп. с использованием судебно-арбитражной практики/ Отв. ред. О.Н.Садиков. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 924с.
78. Компанеец Е.С., Полонский Э.Г. Применение законодательства о кредитовании и расчётах. – М.: Юридическая литература, 1967. – 258с.
79. Конституція України // Офіційне видання Верховної Ради України. – К., 1996.
80. Коссак В.М. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект). – Л.: Центр Європи, 1996. – 216с.
81. Коссак В.М. Розірвання, зміна і припинення договорів// Матеріали УІІІ регіон. наук.-практ. конф-ї „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”. – Л., 2002. – С. 145–146.
82. Костюченко О.А. Банківське право: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: МАУП, 2000. – 240с.
83. Красавчиков О.А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве// Проблемы гражданско-правовой ответственности и защиты гражданских прав. Сборник статей. Ред. кол.: В.М. Десятков и др. – Свердловск, 1973. – 139с.
84. Красникова О.М. З історії іпотечного кредитування в Україні// Фінанси України. – 1998. – №4. – С. 95–104.
85. Кредит і кредитні правовідносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання. Теорія. Практика. Нормативна база. Олексієнко М., Ольшанський В., Лилак Д., Першиков Е. – К.: Козаки, 1996. – 143с.
86. Кривенда О.В. Цивільно-правове регулювання позикових відносин в Україні. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.03/ Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2003. – 22с.
87. Кривенда О.В. Деякі аспекти поняття і правової природи позикових відносин// Право України. – 2001. – №9. – С. 49–52.
88. Кузьмин В.Ф. Кредитные и расчётные правоотношения в промышлености. – М.: Юридическая литература, 1975. – 200с.
89. Кульчицька Р.Б., Щибиволок З.І. З історії ощадної справи Східної України// Фінанси України. – 1997. – №1. – С. 103–111.
90. Куник Я.А. Кредитные и расчётные отношения в торговле. – М.: Экономика, 1970. – 296с.
91. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – 215с.
92. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы). - М.: Издательство МГУ, 1981. – 239с.
93. Лексис В. Кредит и банки. Пер. с нем. Р.Ф. Михалевских. – М.: Перспектива, 1994. – 118с.
94. Лист Вищого арбітражного суду України № 01-8/97 від 31.01.2001 року (із доповненнями від 05.03.2001 року № 01-8/296) „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів”// Вісник господарського судочинства. – 2001. – №2.
95. Лист Вищого арбітражного суду України №01-3/578 від 26.10.2000 року „Про результати узагальнення судової практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів”/ Налоговый Банковский Таможенный Консультант. – 2001. – №2–3. – С. 14, 31.
96. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Статут, 1999. – 352с.
97. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 560с.
98. Майданик Р.А. Фідуціарні позики і кредити (цивільно-правова характеристика)// Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №9. – С. 35–38.
99. Майданик Р.А. Проблеми довірчих відносин в цивільному праві. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2002. – 502с.
100. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2ч.). По испр. и доп. 8-му изд., 1902. Изд. 2-е, испр. – М.: Статут, 2000. – 831с.
101. Меломед А. Банковская гарантия – новый институт в российском законодательстве// Российская юстиция. – №7. – С. 13.
102. Нерсесов Н.О. Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве. – М.: Статут, 1998. – 286с.
103. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Гос. изд. юрид. лит., 1950. – 416с.
104. Новосёлова Л. Договор поручительства /гарантии/ в практике арбитражного суда// Бизнес и банки. – 1996. – №39. – С. 2.
105. Новосёлова Л.А. Кредитные договоры в арбитражном суде// Бизнес и банки. – 1993. – №9. – С. 8.
106. Новосёлова Л.А. О правовой природе средств на банковских счетах// Хозяйство и право. – 1996. – №7. – С. 83.
107. Новосёлова Л.А. Проценты по денежным обязательствам. – М.: Статут, 2000. – 176с.
108. Общая теория денег и кредита: Учебник для вузов/ Под ред. Е. Ф.Жукова. –2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 359с.
109. Олейник В. Правовая проблематика начисления процентов в кредитной деятельности банка// Бізнес. – 2000. – №25 (131) – С. 6.
110. Олейник О. Залог в банковском кредитовании// Бизнес и банки. – 1995. – №21. – С. 8.
111. Олейник О. О назначении и сущности кредитного договора// Бизнес и банки. – 1996. – №48. – С. 5.
112. Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – 424с.
113. Орлюк О.П. Деякі питання теорії кредитних правовідносин// Науковий вісник Чернівецького університету. – 1999. – Вип. 48. Правознавство. – С. 82–86.
114. Основи економічної теорії: Підручник: У 2-х кн. Кн.1: Суспільне виробництво. Ринкова економіка/ Ю.В. Ніколенко, А.В. Демківський, В.А. Євтушевський та ін. / За ред. Ю.В. Ніколенка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1998. – 272с.
115. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно- правовое исследование/ Под ред. В.В.Залесского. – М.: Издательство НОРМА, 1999. – 648с.
116. Очкуренко С. Проблеми правового регулювання кредитного договору// Вісник Вищого господарського суду України. – 1998. – №3. – С. 141–150.
117. Павлодский Е.А. Договоры организаций и граждан с банками. – М.: Статут, 2000. – 266с.
118. Папуша А. Правова основа банківського кредитування// Вісник Національного банку України. – 2000. – №12. – С. 45–46.
119. Печений О.А. Прострочка виконання договірного зобов’язання. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.12.00.03/ Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. Х., 2001. – 20с.
120. Побединська В. Проблеми споживчого кредитування в Україні// Вісник Національного банку України. – 1999. – №2. – С. 42–43.
121. Положення про кредитування, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 року №246 // Банківська справа в Україні: законодавчі і нормативні акти. т.1. К.: Ін-Юре, 1998. – 3(Б)3
122. Положення про операції банків з векселями, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.05.1999 року// Вісник Національного банку України. – 1999. – №9.
123. Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 06.05.1998 року №181// Вісник Національного банку України. – 1998. – №9.
124. Положення про порядок видачі ліцензій на здійснення окремих банківських операцій небанківськими установами, затверджене постановою Правління Національного банку України від 16.08.2001 року №344// Офіційний Вісник України. – 2001. – №36.
125. Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування, затверджене постановою Правління Національного банку України від 21.02.1996 року №37 // Банківська справа в Україні: законодавчі і нормативні акти. т.1. К.: Ін-Юре, 1998, 3(Б)5.
126. Положення про порядок надання державного довгострокового пільгового кредиту індивідуальним забудовникам, затверджене наказом Міністерства фінансів, Міністерства економіки та Міністерства у справах будівництва та архітектури України від 05.07.1994 року.
127. Положення про Пенсійний фонд, затверджене указом Президента України від 01.03.2001 року// Офіційний вісник України. – 2001. – №9.
128. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами, затверджене постановою Правління Національного банку України від 06.08.2003 року// Офіційний Вісник України. – 2003. – №30. – ст. 19–53.
129. Понікар М.І. Кредитні відносини в сучасних умовах// Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1998. – №1. – С. 179–182.
130. Попов Ю. Соотношение процентов за кредит в повышенном размере, процентов за товарный кредит и неустойки// Юридическая практика. – 2000. – №1. – С. 5–6.
131. Порядок надання довготермінового безвідсоткового державного кредиту на індивідуальне житлове будівництво для депортованих осіб, які повернулися в Україну на постійне проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 09.08.1999 року// Офіційний вісник України. – 1999. – №32.
132. Постанова Вищого господарського суду від 27.05.2003 року/ база даних „Нормативні акти України” 8.4.0.0. (www.nau.kiev.ua) – №02/222.
133. Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 року „Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні”// Офіційний вісник України. – 2001. – №40.
134. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 року. – К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 1997. – 547с.
135. Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 року// Офіційний вісник України. – 1998. – №40.
136. Правовое регулирование банковской деятельности. / Под ред. Е.А. Суханова. – М.: Учебно-консультац. центр „ЮрИнфоР”, 1997. – 448с.
137. Про деякі питання застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 29.04.1994 року №02–5/293.
138. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів. Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 06.10.1994 року №02–5/706
139. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.08.2001 року №01–8/935
140. Проект закону України „Про банківський кредит”// www.rada.kiev.ua - офіційний сайт Верховної Ради України.
141. Про касы пожичкови разомъ зъ статутомъ товариства касы пожичковои «Власна помочь» написавъ Д-ръ Кость Левицкій. – Львовъ, 1889. – 43с.
142. Про съльски касы позичкови и щадницъ написавъ Д-ръ Кость Левицкій. – Львовъ, 1894. – 57с.
143. Про укладення договорів відособленими підрозділами юридичних осіб. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 30.03.1995 року №02–5/220.
144. Процьків Н.М. Правове регулювання розірвання цивільно-правових договорів за цивільним законодавством України. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2003. – 19с.
145. Пухан И., Помпак-Акимовская М. Римское право. Учебник для вузов. Пер. с македонского. – М.: Зерцало, 2000. – 411с.
146. Ринок золота України/ За заг. ред. О.М. Шарова// Вісник Національного банку України. – 1998. – №9 (спецвипуск). – 140с.
147. Рішення господарського суду Одеської області 2001 р./ база даних „Нормативні акти України” 8.4.0.0. (www.nau.kiev.ua) – №02/083.
148. Роде Э. Банки, биржи и валюты современного капитализма. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 340с.
149. Розенберг М.Г. Ответственность за неисполнение денежного обязательства: Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. – М.: Юристъ, 1995. – 777с.
150. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. – 496с.
151. Рябініна Л. Теорія і практика кредитних відносин в Україні// Вісник Національного банку України. – 2002. – №1. – С. 26–29.
152. Рябко Л.Г. Правове регулювання кредитних відносин по законодавству України. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2002. – 19с.
153. Рябко Л.Г. Проблемы классификации кредитных отношений по законодательству Украины// Бизнес. – 1997. – №1. – С. 15–16.
154. Рябко Л.Г. Правова природа договору лізингу// Право України. – 2000. – №1. – С. 70–73.
155. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. Пер. с франц. – М.: Прогресс, 1972. – 440c.
156. Савицька А.М. Суть цивільно-правової відповідальності// Юридична відповідальність (цивілістичні аспекти). – Л.: ЛДУ, 1975. – С. 5–6.
157. Скржинська М. Найдавніші грошово-кредитні операції на території України// Вісник Національного банку України. – 1998. – №7. – С. 61–64.
158. Советское гражданское право: Учебник. В 2-х томах. Том 1/ Илларионова Т.И., Кириллова М.Я., Красавчиков О.А. и др./ Под ред. О.А. Красавчикова. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1985. – 544с.
159. Справа №1/1029-24/457 / Архів господарського суду Львівської області – 2000р.
160. Справа №1/1428-8/487 / Архів господарського суду Львіської області – 2000р.
161. Справа №1/207-20/96 / Архів господарського суду Львівської області – 2001р.
162. Справа №1/314-9/166 / Архів господарського суду Львівської області – 2001р.
163. Справа №1/322-18/146 / Архів господарського суду Львівської області – 2001р.
164. Справа №1/430-22/215 / Архів господарського суду Львівської області - 2001р.
165. Справа №1/71-4/13 / Архів господарського суду Львівської області – 1999р.
166. Справа №1/8-8/1 / Архів господарського суду Львівської області – 2000р.
167. Справа №1/95-13/26 /Архів господарського суду Львівської області – 2001р.
168. Справа №1/96 – 13/27 / Архів господарського суду Львівської області – 2001р.
169. Справа №2-378/2001 / Архів місцевого суду Франківського району – 2001р.
170. Справа №4/2163-9/214 / Архів господарського суду Львівської області – 2001р.
171. Справа №17-6/5973 / Архів господарського суду Одеської області – 2000р.
172. Справа №6/22 / Рішення Вищого господарського суду України – 2000 р.
173. Справа №17-1-15/ 285/ Архів господарського суду Одеської області. – 2000р.
174. Справа №14/445 / Архів господарського суду м.Києва – 1999 р.
175. Справа №14/9 / Архів господарського суду міста Києва – 2002 р.
176. Справа №2/ 448 / Архів господарського суду м. Києва – 2002 р.
177. Статут Української державної інноваційної компанії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2000 року „Про питання Української державної інноваційної компанії”// Офіційний Вісник України. – 2000. – №25.
178. Струмилин С.Г. Договор займа в древнерусском праве. – М.: Юридическая литература, 1929.
179. Суханов Е.А. О юридической природе процентов по денежным обязательствам// Законодательство. – 1997. – №1. – С. 18.
180. Тархов В.А. Ответственность по советскому гражданскому праву. – С.: Изд. Саратовского университета, 1973. – 456с.
181. Телятник Л. Правовая природа процента в кредитных отношениях// Хозяйственное право. – 1997. – №11. – С. 16–17.
182. Тищик Б.Й., Орач Є.М. Основи римського приватного права. Текст лекцій. – Л.: ЛДУ, 1993. – 200с.
183. Трахтенберг И.А. Денежное обращение и кредит при капитализме. – М.: Издательство Академии наук СССР, 1962. – 780с.
184. Тынель А., Функ Я., Хвалей В. Курс международного торгового права. 2-е изд. – Мн.: Амалфея, 2000. – 704с.
185. Усоскин М. Краткосрочный кредит в СССР. – М.: Госфиниздат, 1955. – 108с.
186. Федоренко В.М., Федоренко А.В. Денежное обращение и кредит капиталистических стран: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища школа, 1989. – 288с.
187. Философский энциклопедический словарь/ Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Э.А. Ильичёв и др. – 2-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 815с.
188. Флейшиц Е.А. Расчётные и кредитные правоотношения. – М.: Юриздат, 1956. – 276с.
189. Фурса С. Значення нотаріальної процесуальної форми у врегулюванні кредитних відносин// Право України. – 2001. – №11. – С. 55–59.
190. Харитонова Ю.С. Финансовая аренда (лизинг)// Законодательство. – 1998. – №1. – С. 25–26.
191. Хрестоматия по Всеобщей истории государства и права. Том 1/ Под. Ред. К.И. Батыра и Е.В. Поликарповой. – М.: Юристъ, 1996. – 392с.
192. Хрестоматия по Всеобщей истории государства и права. Том 2/ Под ред. К.И. Батыра и Е.В. Поликарповой. – М.: Юристъ, 1996. – 520с.
193. Хрестоматія з історії держави і права України. Том 1. З найдавніших часів до початку ХХ ст.: Навчальний посібник для юрид. вищих навч. закладів і факультетів: У 2т./ В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький/ За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Іn Юре, 1997. – 464с.
194. Хрестоматія з історії держави і права України. Том 2. Лютий 1917 р. – 1996р.: Навчальний посібник для юрид. вищих навч. закладів і факультетів: У 2т./ В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький/ За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: In Юре, 1997. – 800с.
195. Цивільне право України: навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів/ За ред. О.А. Підопригори і Д.В. Бобрової. – К.: Вентурі, 1995. – 416с.
196. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Книга 2/ О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 639с.
197. Цивільний кодекс Української РСР 1963 року// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №30.
198. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року. – К.: Атіка, 2003. – 416с.
199. Цяпало О.С. Іпотечні банки Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть// Фінанси України. – 1998. – №5. – С. 103–107.
200. Чалий Ю.І. Договір банківського кредиту та правові