ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ЗА ДОГОВОРОМ НА РОЗРАХУНКОВО-КАСОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Краткое описание

З М І С Т
ВСТУП..................................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН ЩОДО РОЗРАХУНКОВО-КАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ…………………….10
1.1. Поняття та юридична природа договору на розрахунково-касове обслугову- вання....................................................................................................................................10
1.2. Сторони договору на розрахунково-касове обслуговування та порядок його укладення............................................................................................................................40
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1............................................................................................52

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ І ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ НА РОЗРАХУНКОВО- КАСОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ...................................................................................……………55
2.1. Поняття і види поточних рахунків.....................................................................…...55
2.2. Права та обов’язки сторін за договором на розрахунково-касове обслугову- вання ...................................................................................................................................75
2.3. Форми розрахунків у договорі на розрахунково-касове обслугову- вання..................................................................................................................................100
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2......................................................................................…116

РОЗДІЛ 3. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ НА РОЗРАХУНКОВО-КАСОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ..................120
3.1. Правові засади відповідальності сторін за порушення договору на розрахунково-касове обслуговування.......................................................................………………….120
3.2. Майнова відповідальність банку за порушення договору на розрахунково-касове обслуговування..................................................................................................………..136
3.3. Відповідальність клієнта за порушення умов договору на розрахунково-касове обслуговування..................................................................................................………..162
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3......................................................................................…164

ВИСНОВКИ................................................................................................................….166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................................…175

В С Т У П

Актуальність теми. Кардинальне реформування суспільного та економічного устрою, яке проходить в Україні, змінило стосунки між банками та їх клієнтами. Ці відносини почали будуватися на традиційних принципах ринкової економіки. У результаті змін характеру взаємовідносин між банками та їх клієнтурою ці правовідносини виявились недостатньо вивченими, оскільки попередні дослідження у цій сфері значною мірою застаріли.
Безперечно, найбільш адекватною та доцільною формою опосередкування ринкових відносин є цивільно-правовий договір (контракт), до багаточисельної сім’ї якого належить і договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування, який в новому Цивільному кодексі України називається договором банківського рахунку.
Місцем застосування договору банківського рахунку є найскладніша сфера економічного та й загалом суспільного життя будь-якої держави – гроші та їх обіг. Без сумніву, це дає всі підстави вважати договір банківського рахунку одним із найважливіших інститутів договірного права у сфері надання фінансових послуг.
Звичайно, потреби цивільного обігу випереджають можливості законодавчого регулювання у сфері здійснення розрахунків між суб’єктами цивільного обігу. Одна з найгучніших ліквідацій у банківській системі нашої держави (йдеться про банк “Україна”) викликала багато питань, які достатньо не пророблені у вітчизняній правовій науці. Слід зазначити, що практика застосування законодавства у цій сфері потребує глибшого аналізу та узагальнення.
На зміну Цивільному кодексу Української РСР 1963 р. прийшов новий Цивільний кодекс України, в якому до великої групи підприємницьких договорів щодо надання послуг увійшов договір банківського рахунку (ст.ст. 1066-1076). Про договір банківського рахунку згадується також у новому Господарському кодексі України, де цей договір отримав назву “договір на розрахункове обслуговування” (ст.ст. 341-343 Кодексу) .
Відносини, що виникають з договору на розрахунково-касове обслуговування, розглядалися у ряді дисертаційних робіт: правові основи діяльності комерційних банків по розрахунках (Є.М. Патрушев, 1995), договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку (І.М. Жуков, 1998), організаційно-правові основи розрахункових відносин у господарському комплексі України (О.П. Подцерковний, 1999), правовий режим акредитиву як форми безготівкових розрахунків (Н.В. Агафонова, 2002). Однак вказані дослідження лише частково торкаються вказаного договору без врахування цивільно-правових засад його регулювання та положень нового Цивільного кодексу України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає загальній темі науково-дослідної роботи кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка “Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в європейське співтовариство” від 01.07.2002 року №11/74.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення знань про юридичну природу договору банківського рахунку, особливості змісту, виконання цього договору та відповідальності сторін за ним.
Відповідно до зазначеної мети для данного дослідження визначені наступні завдання:
- виявити характер передумов укладення договору банківського рахунку;
- з’ясувати юридичну природу договору банківського рахунку;
- з’ясувати місце договору банківського рахунку у системі цивільно-правових договорів;
- виявити особливості виконання договору банківського рахунку;
- намітити перспективи розвитку інституту договору банківського рахунку в Україні;
- на основі узагальнення практики застосування законодавства України та діяльності банківської системи, наукових досліджень вчених юристів зробити висновки і сформулювати зміни та доповнення до законодавства щодо правового регулювання договірних відносин з розрахунково-касового обслуговування.
Об’єктом дослідження є договір банківського рахунку.
Предметом дослідження є цивільно-правові закономірності правового регулювання відносин за договором банківського рахунку.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи.
Діалектичний метод пізнання супроводжував весь процес дисертаційного дослідження і дозволяв виявити тенденції розвитку договору банківського рахунку.
Метод аналізу і синтезу знайшов своє застосування у зв’язку із формуванням понять: договору банківського рахунку, правовового режиму договору банківського рахунку, форм безготівкових розрахунків.
У роботі використовувалися й інші методи, зокрема: формально-юридичний при аналізі змісту цивільного законодавства, яке регулює суспільні відносини, які виникають при застосуванні договору банківського рахунку; порівняльно-правовий метод при порівнянні нормативних приписів цивільного законодавства України, яке містить положення щодо договору банківського рахунку з відповідними законодавчими актами Російської Федерації.
При підготовці дисертаційної роботи були використані дослідження відомих вітчизняних та зарубіжних юристів-науковців з питань загальної теорії зобов’язального права (М.І. Брагінського, В.В. Вітрянского, О.В. Дзери, В.В. Луця, О.С. Йоффе, О.С. Красавчікова, В.А. Тархова та інших), а також з питань правового регулювання надання банками розрахункових та касових послуг (М.М. Агаркова, Г.Л. Короткої, Л.Г. Єфімової, Л.С. Ельяссона, Е.С. Компанійця, Э.Г. Полонського, Л.А. Новосьолової, О.М. Олійник, О. Под¬цер¬ковного, С.В. Сарбаша, З.И. Шкундіна, В.С. Щербини, Е.А. Флейшиць та інших).
Емпіричною базою дослідження є практика укладення та виконання договорів банківського рахунку суб‘єктами підприємницької діяльності, а також матеріали судової практики вирішення господарських спорів, повязаних із договором банківського рахунку.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим у вітчизняному правознавстві монографічним дослідженням договору банківського рахунку як виключно цивільно-правового договору та проблем його реалізації, яке здійснено на основі нового Цивільного кодексу України.
Таким чином, у результаті проведеного дослідження, на захист виносяться такі основні положення:
- доведено, що визначальний характер для укладення договору банківського рахунку мають приватно-правові передумови;
- зроблено висновок, що інститут договору банківського рахунку є виключно цивільно-правовим, а не комплексним. Вказаний договір є різновидом підприємницьких договорів;
- проведено розмежування сфери дії відносин з договору банківського рахунку і сфери дії відносин, які виникають у зв’язку з наявністю у особи банківського рахунку (примусове списання тощо). Встановлено, що банківський рахунок є об’єктом публічно-правового регулювання у випадках примусового списання, арешту тощо. Але ці відносини є фінансово-правовими або адміністративно-правовими, які знаходяться за межами договору. У договорі банківського рахунку вони знаходять свій прояв через обов’язок банку здійснювати ведення рахунку клієнта;
- зроблено висновок, що єдиним юридичним фактом, як підстави виникнення договірних зобов’язань між банком і його клієнтом щодо надання розрахунково-касових послуг, є укладення письмового договору, підписаного уповноваженими представниками сторін. Виявлена нова тенденція щодо погодження умов договору банківського рахунку та зміни основної ознаки договору, як безстроковість та поступовий перехід до укладення договорів із зазначенням строку його дії;
- виявлено особливості предмету договору, який включає в себе банківські операції та кошти, а також відмічено процес зміни безстрокового характеру договору та переходу до строкових договорів;
- запропоновано систематизувати правовідносин, що виникають із договору банківського рахунку: а) ведення банківського рахунку; б) надання розрахункових та касових послуг; в) розрахунки (грошові зобов'язання) між клієнтом і банком;
- обґрунтовано необхідність встановлення меж здійснення примусового списання (стягнення) грошових коштів через запровадження принципу “недоторканості коштів”, які перебувають у процесі платежу, тобто після прийняття банком до виконання розрахункового документа і до зарахування вказаної суми на рахунок одержувача;
- проаналізовано і визнано незадовільною існуючу систематизацію форм безготівкових розрахунків. Вексель не є формою безготівкових розрахунків. Запропоновано ввести нову назву “кредитовий переказ” для позначення безготівкової форми розрахунків з використанням платіжних доручень. На цій основі запропоновано встановити новий перелік форм безготівкових розрахунків;
- виокремлено основну функцію форм безготівкових розрахунків, яка полягає у забезпеченні руху коштів, на підставі чого сформульоване поняття “форми безготівкових розрахунків” – як спрямованої на виконання грошового зобов’язання чи у власних інтересах сукупності дій, правил і відповідного виду документу (ів), які разом утворюють індивідуально-визначений порядок списання, переказу і зарахування коштів на банківських рахунках;
- доводиться положення, що відповідальність банків при порушенні договору банківського рахунку банків повинна мати обмежений характер, при цьому існуючі умови відповідальності мають бути ефективними. Національний банк України, як учасник переказу, так само є суб’єктом відповідальності за порушення розрахункових операцій;
- зроблено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання договору банківського рахунку шляхом спрощення місткого порядку укладення договору банківського рахунку, зокрема, замість повних текстів установчих документів, банку достатньо надавати свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; скорочення строку відкриття банківського рахунку тощо.
Практичне значення одержаних результатів. Договір банківського рахунку є базовою правовою конструкцією для дослідження інших договорів, у результаті укладення яких відкривається рахунок та надаються розрахункові та касові послуги.
Результати дослідження можуть бути корисними у подальших цивільно-правових дослідженнях та розробці практичних рекомендацій, зокрема у таких напрямах, як:
- науково-дослідний (для створення єдиної концепції щодо суті інституту договору банківського рахунку та правової природи безготівкових коштів);
- правотворчий (для аналізу та вдосконалення чинного законодавства щодо правового регулювання сфери фінансових послуг);
- правозастосовчий (у процесі розгляду судових спорів).
Матеріали дисертації можна використовувати у навчальному процесі у вузах, зокрема, при викладанні відповідних тем у курсах цивільного та підприємницького права на юридичних факультетах.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, де вперше договір банківського рахунку розглядається як виключно цивільно-правовий договір.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана на кафедрі цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, де проводилося її обговорення.
Окремі положення дослідження використовувалися на Всеукраїнському семінарі суддів господарських судів на тему “Практика розгляду справ про банкрутство” (м. Дніпропетровськ, жовтень 2003 року).
Результати дослідження використовувалися автором у практичній роботі, в процесі розгляду та вирішення господарських спорів, а також в навчальному процесі під час проведення семінарських та практичних занять з дисциплін ”Банківське право” та “Господарське право” кафедри суспільних наук Закарпатської філії Київського славістичного університету.
Публікації. Основні положення дослідження викладені в 6 статтях у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Регламентація правовідносин між банком і його клієнтом з приводу надання розрахункових і касових послуг до останнього часу регулювалися здебільшого підзаконними нормативними актами. Новий Цивільний кодекс України повинен створити стабільну основу правового регулювання банківського рахунку та його удосконалення. Отже, зараз перед українською правовою наукою стоїть завдання досліджувати даний інститут на новому рівні правового регулювання. Слід зазначити, що не обійдеться без виявлення прогалин і конфлікту правових норм. Нормативно-правова база у сфері розрахунків приймалася непослідовно і не містить чіткого доктринального змісту.
Дослідження договору банківського рахунку в даній роботі проводилися як з урахуванням положень, викладених у новому Цивільному кодексі України. Але навіть з набранням чинності нового Цивільного кодексу України висновки, зроблені на нормах законодавства, що згодом утратить чинність, будуть актуальними, оскільки відносини, які виникають, будуть тривати ще значний час і після зміни законодавства.
Вирішення існуючих проблем із врахуванням засобів правового регулювання та правозастосувальної практики дозволить сформувати позитивні умови для вирішення ряду гострих проблем, які виникають у процесі надання банками розрахунково-касових послуг.
Таким чином, виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
1. На прикладі договору банківського рахунку цивільне право проникає у сферу економічних відносин, де помітне місце займають норми адміністративного та фінансового права. Йдеться про сферу надання фінансових послуг. Крім того, зазначені правовідносини характеризуються значною концентрацією імперативних норм права. Вказані обставини використовуються як аргументи для заперечування цивільно-правового характеру передумов виникнення договірних правовідносин між банком і клієнтом з приводу надання розрахункових та касових послуг. Однак аналіз суті цих правовідносин приводить до висновку про наявність та значимість приватно-правових передумов укладення договору банківського рахунку. Сьогодні відкриття організаціями двох і більше поточних рахунків є поширеною практикою і свідчить про те, що визначальним для клієнта буде не виконання встановленого законом обов’язку щодо проведення розрахунків у безготівкові формі та зберігання коштів на рахунках у банку, для чого достатньо відкрити лише один рахунок, а економічний інтерес, який обумовлений попитом на розрахункові та касові послуги.
2. Банківська справа, оскільки йдеться про складну з технічного й процедурного боку систему відносин, регулюється здебільшого імперативними нормами права. В основному це пов’язане з тим, що виконання банківських операцій характеризується стандартизованими та уніфікованими правилами і діями, які повинні однаково виконуватися всіма учасниками безготівкових розрахунків і в інтересах їх усіх. Такий характер діяльності, звичайно, не може не відбиватися на договорі банківського рахунку, в якому особливим чином відображається правове явище, яке називають “обмеження свободи договору”. Однак сама лише кількість імперативних норм не може бути підтвердженням галузевої природи комплексу норм з приводу надання банками розрахункових та касових послуг, адже принципові моменти щодо вибору банку, а отже його цінової пропозиції, якості та інформативності процесу надання послуг, встановлення умов, які не суперечать законодавству, майнової відповідальності сторін, свідчать про цивільно-правовий зміст цих взаємовідносин. Дослідження правової природи договору банківського рахунку дозволило визначити його цивільно-правову сутність та віднести до різновиду підприємницьких договорів. При цьому значна кількість імперативних норм права направлена на захист правопорядку у фінансовій сфері.
3. Аналізуючи об’єм прав та обов’язків сторін за договором банківського рахунку, виявляється, що банк має обов’язки, які не входять до змісту договору: примусове списання, зупинення операцій тощо. Вказані обов’язки виникають у зв’язку із відкриттям банківського рахунку, який є об’єктом публічно-правового регулювання нормами адміністративного та фінансового права. Виконання банком обов’язків публічно-правового змісту здійснюються із дотриманням певних банківських правил. У договорі банківського рахунку вказані обов’язки проявляються через обов’язок банку щодо належного ведення банківського рахунку.
4. Дії банку по відкриттю рахунку здійснюються у рамках договору банківського рахунку. Отже, відкриття банківського рахунку є банківською операцією, яка вчиняється на виконання договору банківського рахунку і є обов’язком банку по цьому договору. Тому відкриття банківського рахунку не може розглядатися як юридичний факт, що разом з фактом укладення договору є підставою виникнення договірних зобов’язань між банком і клієнтом щодо надання розрахункових та касових послуг. Єдиним і достатнім юридичним фактом виникнення договірних відносин між банком та його клієнтом з приводу надання розрахункових та касових послуг є факт укладення договору у письмові формі. У зв’язку з наведеним слід також додати, що сам лише факт наявності в організації банківського рахунку не може свідчити про існування між банком і клієнтом укладеного договору банківського рахунку.
5. Аналіз змісту договору банківського рахунку наводить на висновок про відсутність обов’язку банку як зберігача. Це пояснюється тим, що, по-перше, метою договірних відносин між банком та клієнтом є отримання розрахункових та касових послуг, а тому договір не націлений на зберігання, по-друге, об’єктом зберігання можуть бути тільки речі, до яких не відносять безготівкові кошти. Право клієнта на кошти, що знаходяться на банківському рахунку, забезпечується обов’язком банку забезпечити клієнту безперешкодне право розпоряджатися коштами шляхом надання розрахункових та касових послуг. У випадку порушення банком вказаного правового режиму настають наслідки, передбачені ст. 1073 ЦК України, в силу якої у разі безпідставного списання банком коштів з рахунка клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта.
6. Всебічний аналіз договору банківського рахунку приводить до висновку, що предметом договору банківського рахунку є банківські операції та безготівкові кошти. Останні охоплюються предметом договору у вигляді коштів, з якими проводяться банківські операції, і у вигляді залишків на рахунках.
7. Безготівкові розрахунки забезпечують виконання зобов’язань між суб’єктами цивільного обігу. Тому принцип належного виконання зобов’язань вимагає встановлення меж здійснення примусового списання (стягнення) коштів, якими слід вважати момент прийняття банком до виконання розрахункового документа і до зарахування коштів на рахунок одержувача. В цих межах кошти на підлягають примусовому списанню (стягненню).
8. Пропонується повернутися до відомого на практиці і науці поняття “форми безготівкових розрахунків” та внести відповідні зміни у ст.1088 нового ЦК України. Такий підхід, тобто заміна змісту поняття “форми розрахунків” на “види розрахунків”, не можна вважати вдалим, оскільки, по-перше, порушуються звичаї застосування правових конструкцій та матиме місце термінологічна плутанина, і, по-друге, поняття “форма безготівкових розрахунків” певною мірою теоретично вже опрацьовано.
9. Підлягає виключенню з переліку форм безготівкових розрахунків вексель. В даній роботі виділяється основна функція форми безготівкових розрахунків – забезпечення руху коштів від платника до отримувача. Щодо векселя, то його основною функцією є кредит.
10. Оскільки банківські правила передбачають розрахунки з допомогою розрахункових документів, які схожі за змістом, вважаємо за доцільне, безготівкові розрахунки з використанням таких розрахункових документів, як платіжне доручення, меморіальний ордер, визнати як самостійну форму безготівкових розрахунків під назвою “кредитовий переказ”. Систематизувати і законодавчо закріпити форми безготівкових розрахунків таким чином: а) кредитовий переказ; б) розрахунки за інкасо; в) розрахунки чеками; г) акредитив; д) розрахунки платіжними картками.
11. Одним із головних завдань, на думку автора, є створення такого режиму правового регулювання у сфері надання розрахункових та касових послуг, який би надійно гарантував права власників грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, та сприяв їх ефективному використанню. Гроші є найбільш ліквідним майном серед об’єктів цивільного права. Цьому рівню цінності повинен відповідати і рівень правового регулювання розрахункових відносин.
З метою удосконалення законодавства, та зменшення ризиків блокування або втрати коштів пропонується:
- встановити термін відкриття поточного рахунку з моменту укладення договору банківського рахунку. Нормативне зазначення строку відкриття банківського рахунку є важливим, оскільки суттєво може впливати на інтереси клієнта банку, який, наприклад, за лічені години може бути позбавлений перерахувати кошти з рахунку неплатоспроможного банку. Також вимагає правового врегулювання і термін виконання банком операцій по зміні рахунку, а саме: виконання банком операції по зміні рахунку повинно здійснюватися у день закриття рахунку, який підлягає зміні;
- надати право банку відступати від розпоряджень клієнта, якщо за обставинам справи це необхідно в інтересах клієнта;
- скасувати положення Закону України про платіжні системи (ст.23 Закону) про неможливість відкликання платежу з моменту його списання з рахунку клієнта. В роботі аналізується необґрунтованість і відзначається невиправданість такої форми обмеження прав власників банківських рахунків. Отже, відповідно до чинного законодавства власник коштів втрачає своє право ними розпоряджатися, в тому числі відкликати їх чи змінити напрямок платежу, з моменту списання цих коштів з його рахунку. Однак, право розпоряджатися коштами на банківському рахунку платник втрачає лише з моменту зарахування цих коштів на рахунок отримувача. У банків, які беруть участь у переказі, прав щодо цих коштів не виникає, а існує лише обов’язок належного виконання переказу. Це вказує на необхідність законодавчого закріплення правової норми, яка встановлює право відкликання коштів на будь-якому відрізку платіжної операції до моменту зарахування коштів на рахунок отримувача, а також право клієнта після списання коштів з рахунку змінювати зміст платіжного документа без обов’язкового повернення коштів на власний рахунок;
- обгрунтовано необхідність чіткого визначення підстав примусового списання (стягнення) коштів з поточних рахунків, оскільки у чинному законодавстві, яке регулює цю сферу правовідносин, відсутній одноманітний підхід. За основу слід взяти правило ст. 1071 нового Цивільного кодексу України, де встановлено, що без розпорядження клієнта кошти можуть бути списані з рахунку на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом. Отже, списання (стягнення) коштів повинно здійснюватися виключно за рішенням суду;
- слід визнати незадовільними встановлений банківськими правилами термін, у межах якого банк виконує операцію по примусовому списанню (стягненню) безготівкових коштів. Проведення вказаної операції у день надходження розрахункового документа на списання позбавляє можливості не лише прийняти певні заходи, але і повідомити про фактичне вилучення цих коштів. Тому пропонується примусове списання (стягнення) коштів з банківських рахунків проводити не раніше третього дня з моменту (дня) надходження до обслуговуючого банку розрахункового документа (платіжної вимоги) та обов’язково повідомляти власника рахунку про надходження такого документа;
- у частині виконання банком платіжних вимог (п.18 розділ ІІ Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки), що надійшли до банку після операційного часу, внести зміни до законодавства, згідно яких у випадку післяопераційного надходження платіжних вимог зупиняти до закінчення операційного дня виконання видаткових операцій клієнта в сумі, яка необхідна для часткового чи повного виконання платіжної вимоги. При цьому слід врахувати, що згідно зі ст. 59 Закону України про банки, зупинення операцій по рахунках допускається виключно у випадках, передбачених законами України;
- Інструкція НБУ про безготівкові розрахунки в п.3 розділу X вказує, що залежно від рішення (ухвали) суду арешт може накладатися “на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку” або щодо конкретного рахунку “на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену суму”. Наведене положення Інструкції викладене таким чином, що порушує інтереси клієнта – власника банківського рахунку. Питання визначення суми арешту повинно бути поставлено принципово, оскільки всяка грошова вимога повинна виражатися в конкретній сумі коштів. Якщо накладати арешт “на всі кошти” на рахунку, то клієнт буде позбавлений права на відновлення операцій по рахунку після того, як сума арешту достатньо зарезервована банком. Вказане положення банківських правил необхідно відмінити і ввести положення про накладення арешту на певну суму коштів;
- у банківських правилах відсутнє визначення таких термінів, як необґрунтоване та помилкове списання коштів. Необґрунтоване списання має місце тоді, коли банк, який прийняв до виконання документ, де реквізити заповнені з порушенням діючих правил, здійснює за таким документом списання. Таке списання позбавлене підстав. У такому разі можна говорити, що має місце помилкове списання коштів, зокрема тоді, якщо до банку поданий розрахунковий документ, який заповнений належним чином, але в результаті його оброблення та виконання відповідальний виконавець банку помилково списує більшу суму, ніж вказана у дорученні.
На думку автора, чітке розмежування „безпідставного” і „помилкового” списання коштів з банківського рахунку повинно відобразитися і на різних умовах відповідальності банку, до якого, у випадку безпідставного списання, слід застосувати жорсткіші умови, наприклад, законну неустойку у вигляді штрафу;
- ст. 1074 нового ЦК України “Обмеження розпорядження рахунком”, за якою обмеження права розпоряджатися коштами на рахунку, допускається лише за рішенням суду у випадках, встановлених законом, не узгоджується з п.3 ст. 1066 нового ЦК України, яка встановлює, що банк не має права встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження права розпоряджатися коштами. Наведені норми містять фактично різні підстави обмеження розпорядження коштами на рахунку. По-перше, сама правова конструкція “Обмеження розпорядження рахунком” помилкова, оскільки обмеження стосується лише коштів на рахунку, і, по-друге, з огляду на природу цих відносин, підставами обмеження розпоряджатися коштами на рахунку повинен бути закон і договір. Обмеження – це, як правило, досить оперативні заходи, тому судове рішення, прийняття якого проходить через цілий ряд процесуальних дій, не сприятиме цілі, яку переслідує у даному випадку законодавець;
- закриття поточного рахунку, на якому є залишки коштів, можливе лише в судовому порядку. У такому випадку тільки суд може надати банку повноваження списати кошти з поточного рахунку відсутнього клієнта і зарахувати їх на власний банківський рахунок;
- якщо інше не передбачене договором банківського рахунку, перерахування чи видача грошей з банківського рахунку, який закривається (незалежно від того чи за заявою клієнта, чи з ініціативи банку за рішенням суду), здійснюється банком у строки, встановлені для виконання цих банківських операцій. У зв’язку з цим слід внести зміни до п.3 ст.1075 ЦК України, де вказується, що залишок коштів на рахунку клієнта видається чи перераховується йому у строки і в порядку, встановленому банківськими правилами;
- поширити на власників поточних рахунків правила Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який на сьогодні гарантує кожному вкладнику відшкодування коштів за вкладом на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 грн.;
- закріпити процесуальну норму, згідно якої власники рахунків (поточних, депозитних) можуть звертатися з позовами, що випливають із діяльності філіалу юридичної особи, за місцезнаходженням цього філіалу незалежно від того, чи має філіал процесуальні повноваження сторони у судовому розгляді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М.М. Основы банковского права. Курс лекций. Учение о ценных бумагах. Научное исследование. – М.: Издательство БЕК, 1994. –350 с.
2. Агафонова Н.В. Правовий режим акредитиву як форми безготівкових розрахунків: Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.07. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002. – 20 с.
3. Андрусенко Н. Швейцарські банки бояться брудних грошей чого не скажеш про українські фінансові структури // Робітнича газета. –1999. –№ 12.–С.7.
4. Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 4 / Под ред. проф. М.И. Брагинского. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 432 с.
5. Алексеева Д.Г. Бесспорное списание средств (взгляд на проблему) // Дело и право. –1996. –№ 10.– С.21-27.
6. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. –К.: КНЕУ, 2000. –
384 с.
7. Белов В.А. Уступка требований по договору банковского счета: теория и практика // Банковское право. – 2000. – №1. – С.66-73.
8. Беляева О.А. Регулирование чекового обращения (сравнительно-правовой анализ) // Государство и право. – 2002. –№ 4. – С.73-79.
9. Бервено С.М. Правові аспекти вексельного обігу в Україні: Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.03. / Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого: – Харків, 1997. –
14 с.
10. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. – М.: Издательство “Статут”, –682 с.
11. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Книга вторая: Договоры о передаче имущества. Изд.4-е стереотипное. – М.: „Статут”. 2002. – 800 с.
12. Бричко Л.В. Законодательство о расчетах в народном хозяйстве СССР. – М.:”Юрид. лит.”, 1977. – 104 с.
13. Васьковський О.В. Момент виконання зобов’язань у порядку безготівкових розрахунків // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 2. – С. 82-86.
14. Васьковський О.В. Правове регулювання договору на розрахунково-касове обслуговування // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2000. – Випуск 8. –С.288-299.
15. Васьковський О.В. Правове регулювання списання коштів з банківського рахунку без розпорядження клієнта // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2001. – Випуск 14. – С.304-311.
16. Васьковський О.В. Правове регулювання форм безготівкових розрахунків // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2001. – Випуск 12. – С.349-357.
17. Васьковський О.В. Правові аспекти відкриття банківського рахунку // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2001. – Випуск 11. – С.312-319.
18. Васьковський О.В. Цивільно-правова відповідальність банку за порушення договору на розрахунково-касове обслуговування: окремі питання // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. – 2001. – Випуск VII. – С. 91-101.
19. Витрянский В.В. Договор купли-продажи и его отдельные виды. –М.: “Статут”, 1999. – 284 с.
20. Витрянский В.В. Проценты по денежному обязательству как форма ответственности // Хозяйство и право. – 1997. – № 8. – С.54-73.
21. Вишневський А.А. Вексельное право: Учеб. Пособие. – М.: Юристъ, 1996. – 272 с.
22. Воронова Л.К., Бекерська Д.А. Фінансове право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів – К.: Вентурі, 1995. – 272 с.
23. Головань И. Некоторые вопросы ответственности банков // Веб-сайт www. pravis. donbaass. com.
24. Гордон М.В. Радянське цивільне право. – Харків: „Вища школа” Изд-во при Харьк. ун-те, 1966. – 244 с.
25. Господарський кодекс України / Відомості Верховної Ради України. – 2003. –№ 18. – Ст. 144.
26. Гражданское право: Учебник. Часть 1 / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. –М.: Проспект, 1997. – с.784.
27. Гражданское право: В 2 т. Том ІІ. Полутом 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., пере раб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003. – 544 с.
28. Демушкина Е.С. Правовой статус безналичных денег и безналичных ценных бумаг // Право и экономика. –1996. – № 19-22. – С.65-71.
29. Демушкина Е.С. Природа договора банковского счета и счета депо // Право и экономика. –1996. –№ 21-22. – С.21-27.
30. Джунь В.В. Стан та проблеми застосування законодавства про ліквідацію банків у зв’язку з їх неплатоспроможністю, напрями його подальшого вдосконалення // Вісник господарського судочинства. – 2002. – №4. – С.152-158.
31. Ерпилева Н.Ю. Международное банковское право: Учебное пособие. – М.: Издательская група „ФОРУМ” – „ИНФРА”, 1998. – 264 с.
32. Ефимова Л. Банк и клиенты. Равные ли партнеры // Хозяйство и право. – 1992. – № 1. –С.96-100.
33. Ефимова Л.Г. Договор банковского счета // Банковское право. – 2000. – №1. – С.52-65.
34. Ефимова Л.Г. Ответственность и распределение убытков в расчетных отношениях // Государство и право. – 1995. –№ 12. –С. 29-35
35. Ефимова Л.Г. Правовые аспекты безналичных денег // Закон. – 1997. – №1. –С.97-103.
36. Ефимова Л.Г. Правовые последствия отзыва лицензии у коммерческого банка // Хозяйство и право. – 1995. – № 8. – С. 88-89.
37. Ефимова Л.Г. Правовые проблемы безналичных денег // Хозяйство и право. – 1997. – № 1. –С. 28-39., – №2. – С. 39-49.
38. Ефимова Л.Г. Банковское право. Учебное и практическое пособие. –М.: Издательство БЕК, 1994. – 360 с.
39. Ефимова Л.Г., Новоселова Л.А. Банки: ответственность за нарушения при расчетах: Комментарий законодательства и арбитражной практики. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 624 с.
40. Жуков І.М. Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку: Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.04. / Інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Донецьк, –1998. –С. 17.
41. Жуков И. Договор банковского счета // Бизнес Информ –1996. – № 43-44. –
С. 21-23.
42. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” // Офіційний вісник України – 2001. – № 20. –Ст.1.
43. Закон України “Про обіг векселів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. –2001. –№ 24. –Ст.128.
44. Закон України „Про підприємства в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 24. – Ст. 272.
45. Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. –
Ст. 1.
46. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст.44.
47. Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. –№ 42-43. –Ст.378.
48. Закон України “Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №5. – Ст. 30.
49. Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” // Відомості Верховної Ради України. –1991. –№ 38. –Ст. 508
50. Закон України “Про Національний банк України” // Відомості Верховної Ради України. –1999. –№ 29. – Ст.238.
51. Закон України “Про банки і банківську діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
52. Закон України “Про електроенергетику” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №1. –С.1.
53. Збірник роз’яснень Вищого господарського суду України / Відп. ред.
Д.М. Притика. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 304 с.
54. Зобов’язальне право. Теорія і практика: навчальний посібн. для студентів юрид. Вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. –К.: Юрінком Інтер, 1998. –912 с.
55. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: «Юридич. лит.», 1975. – 880 с.
56. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постанова Правління Національного банку України 29.03.2001 р. № 135 // "Законодавчi i нормативнi акти з банкiвської дiяльностi" Додаток до журналу "Вiсник Нацiонального банку України" – 2001. – №5. – Ст. 43.
57. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України 19.02.2001 р. N 69 // "Законодавчi i нормативнi акти з банкiвської дiяльностi" Додаток до журналу "Вiсник Нацiонального банку України" – 2001. – № 4. – Ст. 5.
58. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 // Офіційний вісник України. – 2003 - 02.01.2004. –№ 51. Том 1.–Ст. 2707.
59. Інструкція про касові операції в банках України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 37. – Ст. 1999.
60. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку від 27 грудня 1999 року N 621 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 5. –Ст. 181.
61. Карманов Є.В. Банківське право України: Навчальний посібник. –Харків: Консум, 2000. –464 с.
62. Коган М. Ответственность Госбанка и его клиентов за нарушения правил совершения расчетных операций // Хозяйство и право. – 1979. – № 11. –
С. 80-87.
63. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй (постатейный). Изд. 3-е, испр. и доп. / Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор О.Н. Садиков. – М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА М. 1998. – 799 с.
64. Коммерческое право: Учебник. Ч.2 / Под. ред. В.Ф. Попондуполо, В.Ф. Яковлевой.. – СПб.: 1998. – 417 с.
65. Компанеец Е.С., Полонский Э.Г. Применение законодательства о кредитовании и расчетах. – М.: «Юрид. лит.”, 1967. – 259 с.
66. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України
28 черв. 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
67. Костюченко О.А. Банківське право: Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці: Підручник. – 3-тє вид. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 928 с. – (Економіка. Фінанси. Право).
68. Кочмола К.В. Банк. Расчетные и кассовые операции. – Ростов-на-Дону.: «Экспертное бюро». 1997. – 111 с.
69. Кузьмин В.Ф. Правовое регулирование безналичных расчетов в народном хозяйстве.// Лекция для слушателей факультета повышения квалификации. – М.: ВЗФЭИ, 1977. – 34 с.
70. Кулагин М.И. Избранные труды. –М.: Статут (в серии «Классика российской цивилистики»), 1997. – 330 с.
71. Куник Я.А. Кредитные и расчетные отношения в торговле. – М.: «Экономика», 1967. – 207 с.
72. Курбатов А. Банковский счет как объект правовой деятельности: понятие и значение // Хозяйство и право. – 2001. – № 8. – С.24-31.
73. Курбатов А. Ответственность банков за несвоевременное исполнение расчетных документов по платежам в бюджет и внебюджетные фонды // Хозяйство и право. – 1996. – № 3. –С. 135-141.
74. Кучерявенко М. До питання про систему фінансового права // Право України. – 2003. –№4. – С.33-37.
75. Лочман Я.О. Аналіз поняття банківської діяльності: правові режими і принципи // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2000, Випуск 8. – С. 277-282.
76. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Статут, 1999. –352 с.
77. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 560 с.
78. Малеин Н.С. Кредитно-расчетные правоотношения и финансовый контроль. – М.: «Наука», 1964. – 151 с.
79. Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. – М.: „Юрид. лит.” 1970. – 311 с.
80. Нам К. Правовая природа договора банковского счета // Хазяйство и право. – 1996. – №7. – С.96-109.
81. Незнание инструкции не освобождает от ответственности // Бізнес. – 1994. – № 47. – С.21-23.
82. Новоселова Л.А. О правовой природе средств на банковских счетах // Хозяйство и право. –1996. – № 8. – С.90-100.
83. Обязательственное право. Часть 2. Учебник / Под. ред. В.В. Залесского. – М.: Юристъ, 1998. – 368 с.
84. Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. М.: Юристъ, 1997. – 423 с.
85. Олейник О.М. Банковский счет: законодательство и практика // Закон. – 1997. – № 1. –С.92-97.
86. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 527 с.
87. Патрушев Є.М. Правові основи діяльності комерційних банків по розрахунках: Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.02. / Київський університет ім. Тараса Шевченка. – Київ, 1995. – 22 с.
88. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці, ЧДУ, 1998. – 286 с.
89. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. закладів освіти / В.А. Ющенко, А.С. Савченко, С.Л. Цокол, І.М. Новак, В.П. Страхарчук. – К.: Либідь, 1998. – 416 с.
90. Подцерковний О. Правомірність задоволення банківських зобов’язань за рахунок коштів клієнта. // Право України. – 2001. – №3. –С.97-100.
91. Подцерковний О., Рябко Л. Правова природа договору банківського рахунку // Право України. – 1999. –№7. – С. 46-49.
92. Подцерковный О. Дебетование банковского счета субъекта хозяйствования без его на то согласия: сущность, структура, организационные проблемы // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – №6. – С. 9-14.
93. Подцерковный О. О негативных свойствах предварительной оплаты и необходимости акцептной формы расчетов в хозяйственных операциях // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 5. – С.52-54.
94. Подцерковный О.П. Організаційно-правові основи розрахункових відносин у господарському комплексі України: Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.04. / Інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Донецьк, 1999. – 20 с.
95. Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення доповнення до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” // Офіційний вісник України. – 2000. – № 17. Ст. 710.
96. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління Національного банку України від
19 лютого 2001 р. № 72 // Офіційний вісник України. – 2001. – №12. – Ст.83.
97. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень // Офіційний вісник України. – 2001. – № 44. – Ст. 1991.
98. Правовое регулирование банковской деятельности / Под ред. Е.А. Суханова. – М.: ЮрИнфор, 1997. – 448 с.
99. Притика Д.М., Карабань В.Я., Ротань В.Г. Договірне право: загальна частина. Коментар до цивільного законодавства України. Київ-Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2002. – 880 с.
100. Потяркин Д. Безналичные деньги – имущество? // Хозяйство и право. – 1997. – № 3. – С.51-55.
101. Рассказова Н. Договор банковского счета // Кодекс-info: Еженедельный обзор нового законодательства. СПб., – 1996. – № 7. – С.23-30.
102. Рубанов А. Залог и банковский счет в договорной практике // Хозяйство и право. – 1997. – №9. – С.114-121.
103. Садиков О.Н. Имущественные санкции в хозяйственных договорах // Советское государство и право. –1957. –№4. – С.50-56.
104. Сарбаш С. Споры по договорам банковского счета // Закон. – 1998. – №11/12. – С. 90-94.
105. Сарбаш С.В. Договор банковского счета: проблемы доктрины и судебной практики. – М.: «Статут», 1999. – 272 с.
106. Сгибнева О.В. О некоторых вопросах, возникших у Третейского суда Ассоциации российских банков при рассмотрении споров из договора банковского счета // Комментарий судебно-арбитражной практики. Вып. 4 / Под ред. В.Ф. Яковлева. – М.: Издательство НОРМА, 1997. – 432 с.
107. Сергеев М. Денежный перевод – дело тонкое // БНБ. – 2001. –№ 31. – С.36.
108. Советское гражданское право: Учебник. В 2-х томах / Под ред.
О.А. Красавчикова. – 3-е изд., испр. и доп. Т.1: –М.: Высш. шк., 1985. –544 с.
109. Советское гражданское право:Учебник. В 2-х частях. Ч.ІІ / Под. ред.
В.А. Рясенцева. №-е изд., перераб. и дополн. – М.: Юрид. лит., 1987. – 576 с.
110. Справа №1/51 за 1999 рік // Архів Вищого арбітражного суду України.
111. Справа №10/102 за 1999 рік // Архів господарського суду Закарпатської області.
112. Справа №14/102 за 1996 рік // Архів арбітражного суду м. Києва.
113. Справа №14/209 за 1998 рік //Архів арбітражного суду м. Києва.
114. Справа №2/241 за 1998 рік //Архів арбітражного суду м. Києва.
115. Справа №7/163-2001 за 2001 рік // Архів господарського суду Закарпатської області.
116. Стрельников М. Налогоплательщики и банк "Украина": кто виноват и что делать? // ГлавБух". –2001. – №34/01. –С. 49-50.
117. Судова практика // Юридичний вісник України. – 2002. – №41. – С.15.
118. Тараканов С. Информационная природа безналичных денег // Хозяйство и право. – 1998. – № 9. – С. 68-72.
119. Тархов В.А. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Саратов.: Изд-во Сарат. ун-та, 1973. –456 с.
120. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Предмет и метод банковского права // Государство и право. – 1998. – №9. –С.29-44.
121. Трофимов К. Безналичние деньги. Есть ли они в природе? // Хозяйство и право.– 1996. – №4. – С.19-25.
122. Труба В.І. Правове регулювання цінних паперів на Україні: Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.03 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України. – Київ, 1999. – 16 с.
123. Флейшиц Е.А. Расчетные и кредитные правоотношения. – М.: Госюриздат. 1956. – 278 с.
124. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство: Учеб. пособие. – К.: А.С.К., 2002. – 832 с. – (Экономика. Финансы. Право.)
125. Хозяйственное право: Учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский,
К.С. Хахулин и др.; Под ред. Мамутова В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с. – Библиогр.: 897–899.
126. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. –Кн.1: – 720 с.
127. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн.. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.
128. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. –Т.2. Особлива частина. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”. 2003. – 408 с.
129. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
130. Чубаров С. Договор банковского счета // Хозяйство и право. – 1996. –
№ 12. –С.95-109.
131. Чурин С. Правовая природа сделок по безналичному переводу денежных средств // Хозяйство и право. – 1998. – № 5. –С.62-68, №4. –С.52-57.
132. Шевченко Р.І. Банківські операції: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003. – 276 с.
133. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. Т.ІІ: Товар. Торговые сделки. – М.: «Статут», 2003. – 544 с. (Классика российской цивилистики).
134. Шкундин З.И. О юридической природе расчетного счета // Советское государство и право. –1950. – № 5. –C.33-45.
135. Эльяссон Л.С. Закон и банковые операции. Финансовое издательство НКФ СССР. –М.: 1926. – 210 с.
136. Юридична відповідальність. Цивілістичні аспекти // За редакцією
Н.І Тітової., – Львів: «Вища школа», Вид-во при Львів. ун-ті, 1975. – 196 с.