ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ НАСЛІДКИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ …………..…………………………………………………….....................……………..…………………...……..…….3
РОЗДІЛ І. Сутність та зміст поняття “надзвичайна ситуація”
1.1. Зміст надзвичайної ситуації ………….…….....................................................................................…..…..9
1.2. Сутність поняття “надзвичайна ситуація” та його складові елементи ….…....23
1.2.1. Випа-док…................................................................................................................................................…....23
1.2.2. Непереборна сила…......................................….……..................................................................…….35
1.2.3. Форс-мажор ……………..............................................……………................………………....….…..59
1.2.4. Поняття надзвичайної ситуації ……............................................................................…..81

РОЗДІЛ ІІ. Особливості захисту цивільних прав суб’єктів правовідносин, що порушуються в результаті виникнення надзвичайних ситуацій
2.1. Загальна характеристика цивільно-правових
наслідків надзвичайних ситуацій …………............…...........................................…………..……....90
2.2. Теоретичні засади захисту суб’єктивних цивільних прав
при настанні наслідків надзвичайних ситуацій….………………......………………..……115
2.2.1. Зміст юрисдикційної форми захисту суб’єктивних
цивільних прав …………........................................................................................................................123
2.2.2. Поняття та зміст безпосередньої форми захисту
суб’єктивних цивільних прав (самозахист) …………......…........………..………..126
2.3. Особливості реалізації способів захисту цивільних
прав суб’єктів правовідносин при виникненні надзвичайних
ситуацій та настанні їх наслідків ………….......................................................................…..………135
2.4. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну
радіаційним впливом …......……………………………….............………………………………...………156
Висновки ……………………………………………………....................………..………………………………..………174
Список використаних джерел ………………………..............…………………………………………….180

ВСТУП

Актуальність теми. Здійснення ефективних заходів щодо стабілізації в Україні економічної, політичної та суспільної сфер життя супроводжується постійними проявами надзвичайних ситуацій, що стали невід’ємним атрибутом існування людства. Особливим чином їх наслідки відбиваються на функціонуванні цивільно-правової сфери країни у формі порушення цивільних прав та інтересів суб’єктів правовідносин.
Відтак об’єктивно актуалізується необхідність розробки й впровадження адекватних механізмів цивільно-правового регулювання наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечення ефективного захисту порушених цивільних прав суб’єктів правовідносин. Реалізація окреслених завдань стикається з цілою низкою проблем, а саме відсутністю механізмів визначення: реальних розмірів заподіяної шкоди та змісту порушених прав; об’єктивних факторів виникнення зазначених ситуацій та тривалості дії їх наслідків, а також відсутністю відповідної нормативно-правової бази.
Слід зазначити, що не зважаючи на значний обсяг нормативних актів, які регулюють питання захисту цивільних прав та інтересів суб’єктів правовідно-син, порушених в результаті виникнення надзвичайних ситуацій, їм притаманний ряд недоліків, що потребують негайного усунення. Прийнятий 16 січня 2003 р. Цивільний кодекс України на жаль, не повністю вирішує існуючу проблему, що підтверджується відсутністю визначення у ньому відповідного понятійного апарату (наприклад, законодавчого визначення понять „випадок”, „непереборна сила”, „форс-мажор” тощо), недостатньою конкретизацією окремих правових норм, які визначають підстави настання відповідальності або звільнення від неї суб’єктів цивільного права у сфері договірних та позадоговірних зобов’язань.
При цьому й у науковій літературі дана ситуація також визначена не адекватно, що зумовлює певні труднощі при вирішенні теоретико-правових питань щодо визначення впливу надзвичайних ситуацій на сферу цивільно-правових відносин. Більше того, у працях вітчизняних спеціалістів з даної проблематики не знайшов належного застосування системний підхід до розв’язання окреслених проблем. Відтак і досі є несформованою система захисту цивільних прав та інтересів суб’єктів правовідносин у разі виникнення надзвичайних ситуацій та настання їх наслідків. Тому об’єктивно існує необхідність у подальшому вивченні та дослідженні зазначених проблем, що обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.
Пропоноване дослідження здійсненне з урахуванням праць, виконаних такими науковцями радянського та сучасного періодів, як: Т.Є. Абова, С.С. Алексєєв , Б.С. Антімонов, М.М. Агарков, Г.І. Балюк, Л.М. Баранова, І.А. Бірюков, Д.В. Боброва, С.Н. Братусь, А.В. Венедиктов, С.І. Вільнянський, Д.М. Генкін, В.П. Грибанов, О.В. Дзера, І.О. Дзера, А.С. Довгерт, О.Л. Дубовик, О.С. Іоффе, О.А. Красавчиков, Н.С. Кузнєцова, В.А. Ліпкан, В.В. Луць, Л.А. Лунц, Н.С. Малеїн, Г.К. Матвєєв, В.А. Ойгензіхт, Є.А. Павлодський, В.В. Піляєва, І.А. Покровський, В.І. Рабінович, З.В. Ромовська, Н.О. Саніахметова, В.І. Серебровський, Г.Я. Стоякін, В.І. Тертишніков, Ю.К. Толстой, В.А. Туманов, Р.О. Халфіна, Є.О. Харитонов, Д.М. Чечот, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишка, К.К. Яічков та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 1 від 26 січня 1999 р.). Роботу виконано відповідно до планів прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2001 рр. (Рішення Колегії МВС України від 28 червня 1995 року № 4 КМ / 2) і планів науково-дослідних робіт та тематичних планів, а також тем Національної академії внутрішніх справ України на 1996-2001 рр.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-правових положень стосовно визначення впливу надзвичайних ситуацій на сферу цивільно-правових відносин, що передбачає формулювання цілісної системи захисту прав та інтересів суб’єктів цивільного права.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких за-вдань: визначення місця надзвичайної ситуації у правовій, технічній та соціальній сферах; сформулювання визначення та ознак цивільно-правового поняття „надзвичайна ситуація” та окреслення його структурних елементів; визначення понятійного апарату та ознак структурних елементів надзвичайної ситуації як цивільно-правового факту; визначення критеріїв розмежування понять „випадок”, „непереборна сила” та „форс-мажор” з точки зору їх приналежності до сфери надзвичайних ситуацій; визначення правових наслідків впливу надзвичайних ситуацій на сферу цивільних правовідносин; виявлення особливостей реалізації цивільно-правових способів захисту прав суб’єктів правовідносин, порушених у результаті виникнення надзвичайних ситуацій; дослідження особливостей укладення цивільно-правових договорів (контрактів) з огляду можливості їх невико-нання у подальшому, зумовленого настанням обставин надзвичайних си-туацій; розробка теоретичних положень та сформулювання практичних рекомендацій щодо удосконалення цивільно-правового захисту суб’єктів правовідносин при настанні наслідків надзвичайних ситуацій; визначення особливостей реалізації цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну радіаційним впливом.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у сфері цивільно-правового регулювання наслідків надзвичайних ситуацій.
Предметом дослідження є об’єктивні закономірності настання цивільно-правових наслідків надзвичайних ситуацій та їх правове регулювання.
Методи дослідження. Дисертантом застосований діалектичний метод пізнання соціальних явищ, які відбуваються в процесі настання цивільно-правових наслідків надзвичайних ситуацій. Зазначений метод дозволив оцінити ефективність реалізації та здійснення захисту майнових та особистих немайнових прав суб’єктів правовідносин в постситуаційний період надзвичайних ситуацій; розглядати надзвичайну ситуацію як невід’ємну частину цивільних правовідносин. Синхронно- та діахронно-описовий метод дозволив виявити динаміку поняття „надзвичайна ситуація”, послідовно узагальнити його прояви та сформулювати аспектну модель наслідків надзвичайних ситуацій. Компонентний аналіз полягав у дослідженні змістовної сторони, що передбачає умовне розкладення значень на мінімальні семантичні складові, пошук інтегральних та диференційних ознак, що дозволило визначити зміст та характерні ознаки термінологічного поля поняття „надзвичайна ситуація”. Застосування методу структурно-функціонального аналізу дозволило сформувати уяву про наслідки надзви-чайних ситуацій як системного явища, визначити зумовленість, законо-мірності та тенденції їх впливу на цивільні правовідносини. Формально-юридичний метод використовувався при дослідженні змісту та структури правових норм, що регулюють цивільно-правові наслідки надзвичайних ситуацій. Логіко-семантичний метод сприяв поглибленню понятійного апарату. Догматико-юридичний аналіз норм чинного законодавства дозволив виявити в ньому прогалини та недоліки, сформулювати пропозиції щодо удосконалення правових норм у сфері цивільно-правового регулювання наслідків надзвичайних ситуацій. Методи статистичного аналізу, соціологічні методи, були використані при вивченні цивільних справ по даній тематиці, що сприяло формуванню широкої емпіричної бази дослідження, яка забезпечує репрезентативність його висновків у межах всієї України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексі висунутих пропозицій щодо розроблення теоретико-правових положень безпосереднього впливу надзвичайних ситуацій та їх наслідків на сферу цивільно-правових відносин і вироблення на підставі цього цілісної системи захисту прав та інтересів суб’єктів цивільного права. У дисертаційному дослідженні сформульовано ряд нових положень, що виносяться на захист, зокрема:
1) окреслені ознаки та сформульовано визначення таких цивільно-правових понять, як „випадок”, „непереборна сила”, „форс-мажор”;
2) запропоновано власний варіант визначення поняття „надзвичайна ситуація”, виявлені його ознаки як цивільно-правової категорії;
3) дістала подальший розвиток думка про те, що поняття „форс-мажор” необхідно відрізняти від категорії „непереборна сила”, беручи до уваги, що форс-мажорні обставини звільняють сторону договору (контракту) лише від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зо-бов’язань, на відміну від непереборної сили — обставини, що звільняє від відповідальності як у договірних так і позадоговірних зобов’язаннях;
4) вперше розроблена аспектна модель впливу надзвичайних ситуацій та їх наслідків на сферу цивільно-правових відносин;
5) запропонована класифікація правових норм, що регулюють цивільно-правові наслідки надзвичайних ситуацій;
6) дістала подальшого розвитку теза про те, що самозахист цивільних прав за юридичною природою є формою, а не способом захисту права й повинен розглядатись в якості субінституту цивільного права та визнаватись як самостійне суб’єктивне право особи;
7) дістало подальшого розвитку визначення ознак угоди, укладеної внаслідок збігу тяжких обставин (кабальна угода);
8) сформульовані конкретні пропозиції, спрямовані на удосконалення цивільного законодавства України, що регулює питання захисту прав та інтересів суб’єктів правовідносин, порушених в результаті настання наслідків надзвичайних ситуацій.
Практичне значення одержаних результатів роботи визначається конкретними пропозиціями стосовно доцільності внесення змін та доповнень до нормативно правових актів, зокрема ст. 617 та глави 52 ЦК України, декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. „Про державне мито”, Закону України від 8 лютого 1995 р. „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, а також у процесі удосконалення постанов Пленуму Верховного Суду України. Ключові положення роботи можуть бути використані при розробці положення „Про осіб, що постраждали внаслідок вчинення актів тероризму”.
Окремі положення дисертації можуть бути використані в лекціях, підруч-никах, навчальних посібниках та програмах з цивільного права, що використовуються при підготовці фахівців-правознавців цивільно-правової спеціалізації, а також при проведенні подальших наукових розробок з даної проблеми.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися та були схвалені на засіданнях кафедри цивільного права Національної академії внутрішніх справ України (1999-2001 рр.).
Результати дисертаційного дослідження доповідалися на:
– науково-практичній конференції „Основні напрями удосконалення управління органами внутрішніх справ при ускладненні оперативної обстановки” (м. Київ, ГУ МВС України в м. Києві, 19 лютого 2000 р.);
– міжнародній науково-практичній конференції „Україна: поступ у майбутнє” з нагоди 290-річчя прийняття першої в світі Конституції — Конституції Пилипа Орлика (м. Київ, Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 5 квітня 2000 р.,);
– науково-практичній конференції „Боротьба з тероризмом у міжнарод-ному і українському національному праві: соціальні та правові проблеми” (м. Одеса, Одеська національна юридична академія, 25-26 травня 2000 р.);
– науково-практичній конференції „Становлення правової держави: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” (м. Запоріжжя, Запорізький інститут державного і муніципального управління, 8 грудня 2000 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у восьми наукових статтях, шість з яких опубліковано у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами дослідження, присвяченого питанням регулювання цивільно-правових наслідків надзвичайних ситуацій та визначення особливостей захисту цивільних прав суб’єктів правовідносин у постситуаційний період надзвичайних ситуацій, сформульовано наступні висновки та пропозиції:

1. Визнаючи поняття “випадок” в якості складового елемента надзвичайної ситуації (цивільно-правового поняття), а також враховуючи його закріплення у ч. 1 ст. 617 ЦК України нами пропонується наступне його визначення. Випадок – це явище або їх сукупність, які призводять до настання негативних наслідків, обумовлених присутністю суб’єктивного чинника: психічного ставлення особи до вчинюваних нею дій, зумовлених відсутністю передбачення, знання та усвідомлення можливості настання негативного результату, або присутністю зовнішніх обставин, у вигляді об’єктивно випадкових чинників, які кореспондуються з дією (бездіяльністю) суб’єкта та призводять до результатів, подолання яких унеможливлюється за допомогою реально існуючих засобів.
Ознаками цивільно-правового поняття “випадок”, як складової надзвичайної ситуації є: 1) сукупність внутрішнього (суб’єктивний випадок) та зовнішнього (обставини непереборної сили) змісту; 2) суб’єктивний чинник (правовий випадок) – психічне ставлення особи до своїх дій, за якого вона не знала (не повинна була знати), не могла передбачити та не усвідомлювала можливості настання шкідливих наслідків; 3) непереборність (об’єктивний чинник) – обставина (факт), яку особа не могла запобігти належною мірою власної дбайливості.

2. Непереборна сила як складова поняття “надзвичайна ситуація” характеризується наступними ознаками: 1) результат обставин (подій) стихійного, природного, техногенного або суспільного характеру; 2) надзвичайність; 3) невідворотність; 4) непередбачуваність; 5) відносність – виражається у співвідношенні ряду умов і конкретних обставин; те, що в одному місці, в одних обставинах, може бути легко усуненим, в іншому – може бути непереборним; 6) об’єктивність; 7) наявність об’єктивно випадкових зв’язків між дією (діями) суб’єкта (суб’єктів) та їх результатом.
На підставі викладеного сформульовано наступне визначення поняття “непереборна сила” у цивільно-правовому аспекті. Непереборна сила – це зовнішній вираз обставини (події) або їх сукупності, стихійного, природного, техногенного або суспільного характеру, що характеризується ознаками надзвичайності, невідворотності, відносності та непередбачуваності, виступаючи об’єктивно-випадковою для суб’єкта правовідносин, який в результаті прояву таких обставин (подій) позбавлений можливості реалізовувати цивільні права та обов’язки, а також звільняється від цивільно-правової відповідальності.
Зазначене визначення пропонується закріпити у ст. 617 ЦК України.

3. Розмежування понять “непереборна сила” та “випадок” необхідно здійснювати, по-перше, за основним кваліфікуючим критерієм – об’єктивною ознакою різної причинної обумовленості, по-друге, непереборна сила виступає межею безвинної відповідальності на відміну від випадку – межі винуватої відповідальності в цивільному праві. Спільним ж рисами цих понять є належність до однієї площини “випадковості”.

4. Поняття „форс-мажор” необхідно відрізняти від категорії „непереборна сила”, беручи до уваги, що форс-мажорні обставини звільняють сторону договору (контракту) лише від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, на відміну від непереборної сили — обставини, що звільняє від відповідальності як у договірних так і позадоговірних зобов’язаннях.

5. Форс-мажор як обставина, що зумовлює тимчасову неможливість виконання або звільнення кредитора чи боржника від подальшого виконання договору (контракту) та застосування цивільної відповідальності повинні розглядатися крізь призму наступних ознак: 1) результат обставин природного, стихійного, техногенного, суспільно-політичного або економічного характеру; 2) несподіваність настання обставин; 3) невідворотність; 4) непередбачуваність перешкоди під час укладання договору; 5) наявність прямого зв’язку з умовами договору; 6) абсолютність неможливості виконання умов договору; 7) повідомлення в обумовлений термін однієї сторони іншою про наявність перешкоди та її вплив на виконання договору.
Форс-мажор – це передбачений у нормативно-правових актах або завчасно обумовлений сторонами договору (контракту) перелік невідворотних або непередбачуваних обставин (природного, стихійного, техногенного, суспільно-політичного або економічного характеру), які є зовнішніми щодо діяльності зобов’язаної особи, створюючи тимчасову неможливість виконання або звільняючи кредитора чи боржника від подальшого виконання договору (контракту) та цивільної відповідальності, за умови своєчасного повідомлення про їх настання та підтвердження уповноваженими органами або взаємним визнанням сторонами існування таких обставин.
Пропонується доповнити перелік підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, передбачених ч. 1 ст. 617 ЦК України, таким видом як “форс-мажор”, а також включити до глави 52 ЦК України норму: “Застереження про форс-мажор”.

6. Наявність спільних ознак понять “випадок”, “непереборна сила” та форс-мажор” вказує на те, що всі вони належать до однієї площини причинності їх виникнення. Крім того, їх необхідно розглядати як результат прояву та впливу певної події або явища (їх сукупності) на сферу цивільних правовідносин. Саме такою подією або явищем і буде виступати надзвичайна ситуація, що характеризується наступними ознаками: 1) результат прояву обставини природного, стихійного, техногенного або суспільно-політичного характеру; 2) надзвичайний характер; 3) масштабність прояву; 4) непередбачуваність; 5) непереборність (невідворотність) – неможливість відвернення негативних наслідків суб’єктами правовідносин господарсько-доступними засобами; 6) раптовість; 7) наявність негативних наслідків – людські жертви та/або матеріальна і моральна шкода; 8) обов’язковий зв’язок зі сферою цивільних правовідносин.
З урахуванням викладених ознак пропонується власний варіант визначення поняття “надзвичайна ситуація” як цивільно-правової категорії. Надзвичайна ситуація – це настання цивільно-правових наслідків обставин (подій) або їх сукупності, природного, стихійного, техногенного або суспільно-політичного характеру, що характеризуються надзвичайністю, раптовістю, винятковістю, випадковістю та масштабністю прояву, є непередбачуваними та невідворотними для суб’єктів правовідносин, призводячи до заподіяння майнової та моральної шкоди, виникнення цивільних прав та обов’язків, перешкод або неможливості виконання договірних зобов’язань або звільнення від настання цивільної відпо-відальності.

7. Надзвичайну ситуацію та її наслідки, з огляду їх впливу на сферу цивільних правовідносин, необхідно розглядати в трьох аспектах:
1) Надзвичайна ситуація як передумова настання негативних наслідків:
а) чинники, що призводять до порушення прав та інтересів суб’єктів правовідносин;
б) об’єкти, на які спрямовується вплив обставин надзвичайних ситуацій та їх наслідків;
2) Надзвичайна ситуація як підстава звільнення від цивільної відповідальності.
3) Надзвичайна ситуація як підстава виникнення цивільних правовідносин.

8. Всю сукупність правових норм, які регулюють цивільно-правові наслідки НС необхідно розглядати крізь наступну класифікацію:
– норми, що передбачають звільнення від настання цивільної відповідальності;
– норми, що регулюють відносини, пов’язані із захистом майнових та особистих немайнових прав суб’єктів правовідносин.
– норми, що регулюють наслідки впливу НС на сферу зобов’язальних відносин;
– норми, що регулюють відносини, виникнення яких обумовлюється на-станням надзвичайних ситуацій.

9. В результаті розгляду юрисдикційної форми захисту суб’єктивних цивільних прав нами пропонується внести доповнення до ст. 4 декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. “Про державне мито” стосовно надання пільг громадянам щодо сплати державного мита при зверненні до суду з метою захисту прав та інтересів, порушених впливом обставин надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

10. Самозахист цивільних прав за юридичною природою є формою, а не способом захисту права й повинен розглядатись в якості субінституту цивільного права та визнаватись як самостійне суб’єктивне право особи.

11. З метою забезпечення єдності судової практики за позовами про визнання недійсними угод, укладених сторонами внаслідок збігу тяжких обставин і як наслідок цього забезпечення відновлення майнового стану громадян, які змушені були укласти угоди під впливом обставин, зумовлених виникненням обставин НС, необхідно у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. № 3 “Про судову практику по справах про визнання угод недійсними” визначити ознаки кабальної угоди:
а) угода повинна бути укладена на надто невигідних умовах;
б) угода обов’язково повинна бути укладена в результаті збігу тяжких обставин;
в) сторона вимушено укладає угоду в таких умовах через відсутність у неї інших умов;
д) контрагент знає про крайню невигідність укладеної угоди для іншої сторони.

12. Передбачені ч. 2 ст. 73 Закону України від 8 лютого 1995 р. “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” підстави звільнення експлуатуючої організації від відповідальності за заподіяння радіаційної шкоди, а саме “збройний конфлікт”, “воєнні дії”, “громадянська війна” та “повстання”, з огляду на відсутність їх законодавчого визначення, ускладнює практичну реалізацію захисту прав громадян, які постраждали внаслідок ядерного інциденту у зв’язку з відсутністю їх законодавчого визначення. В результаті існування такої прогалини, можуть виникати труднощі при доведенні дійсних причин ядерних інцидентів в умовах виникнення НС соціально-політичного характеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абова Т.Е. Охрана хозяйственных прав предприятий. − М.: Юрид. лит., 1975. − 215 с.
2. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе. – М.: Юридиздат, 1955. – 176 с.
3. Алексеев С.С. Гражданская ответственность за невыполнение плана железнодорожной перевозки грузов. – М.: Госюриздат, 1959 – 176 с.
4. Антимонов Б. С. Гражданская ответственность за вред, причиненный источником повышенной опасности. – М.: Госюриздат, 1952. – 296 с.
5. Балюк Г.І. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки в Україні / Київський національний ун-т ім. Т.Шевченка. − К., 1997. – С. 196 с.
6. Балюк Г.І. Проблеми формування та становлення ядерного права України: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.06 ; 12.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. − К., 2000. – 33 с.
7. Балюк Г.І. Проблеми формування та становлення ядерного права України: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.06 ; 12.00.01 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2000. — 363 с.
8. Балюк Г.І. Ядерне право України: стан і перспективи розвитку, правові аспекти радіології / Інститут змісту і методів навчання; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1996. — 140с.
9. Баранова Л.М. Обставини, які звільняють від відповідальності в цивільному праві : Автореф. дис... канд. юрид. наук (12.00.03) / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1998. – 19 с.
10. Баранова Л.Н. Обстоятельства, освобождающие от ответственности в гражданском праве: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого. — Х., 1998. — 161 с.
11. Баранова Л.Н. Понятия “непреодолимая сила” и “форс-мажор” и их соотношение в гражданском праве // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 11. – С. 13-15
12. Баранова Л.Н., Красько И.Е. О форс-мажоре // Бизнес. – 1998. – № 6. – С. 36.
13. Барон Ю. Система римского гражданского права. – СПб., 1909. – 974 с.
14. Белякова А.М. Возмещение вреда, причиненного источником повышен-ной опасности. (Ответственность владельца источника повышенной опасности). – М.: Изд. Моск. ун-та, 1976. – 56 с.
15. Бирюков И.А. Договоры органов внутренних дел с хозяйственными организациями на обеспечение пожарной безопасности объектов социалистической собственности. – К., 1990. – 98 с.
16. Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти. – К.: Наукова думка, 2000. — 304с.
17. Братусь С.Н. Некоторые вопросы науки гражданского права и судебной практики по гражданским делам в период Отечественной войны // Социалистическая законность. – 1944. – № 11. –С. 34 – 37.
18. Братусь С.Н. О соотношении гражданской правоспособности и субъективных прав. // Советское государство и право. – 1949 – №8 – С. 42-45.
19. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М.: Гос. изд. юрид. лит., тип. „Кр. пролетарий”. – 1950. – 368 с.
20. Брушлинский Н.Н., Семиков В.П. Проблемы создания и функционирова-ния аварийных служб // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. − 1990. − Вып.1. − С. 16 – 19.
21. Васильева М.И. Яковлева О.А. Особенности компенсации морального вреда, причиненного радиационным загрязнением окружающей природной среды (по материалам судебного дела) // Государство и право. – 1998. – №3. – С. 38-42
22. Вакулович Е.В. Договір оренди транспортних засобів: Автореф. дис... канд.. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2002. – 19 с.
23. Василькевич Л.И. Чрезвычайная ситуация: определение и сущность // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. − 1991. − Вып. 6. − С. 48-51.
24. Венедиктов А.В. Гражданско-правовая охрана социалистической собственности. − М.: Изд-во АН СССР, 1954. − 639 с.
25. Вершинин А.П. Меры защиты субъективных прав по гражданскому законодательству // Проблемы совершенствования законодательства о защите субъективных гражданских прав. − Ярославль, 1988. – С. 53-60.
26. Вільнянський С.І. Радянське цивільне право. [Учб. посібник для студентів юрид. фак. вузів]. Ч.1. – Х.: Вид-во Харк. ун-ту. – 1966. – 320 с.
27. Власник і право власності / Я.М. Шевченко, М.В. Ненецька, І.М. Кучеренко та ін.; Відп. ред. Я.М. Шевченко; АН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К.: Наук. думка, 1994. – 163 с.
28. Во Всесоюзном институте юридических наук. Обзор заседаний сектора гражданского права. // Советское государство и право. – 1949 – № 11. – С. 70-78.
29. Волков А.Ф. Международные хлебные контракты. – М.: Изд. А/О Экспортлес, 1927. – 324 с.
30. Вопросы советского гражданского права. Сб. І / Под. ред. М.М. Агаркова – М., Л.: Изд-во АН СССР, 1945. – 172 с.
31. Галопом по Европам // Коммерсант Baltic. – 2001. – №18
32. Генкин Д.М. Судебная практика по гражданским делам в период войны. – М.: Юр. издат., 1943. – 39 с.
33. Гражданский кодекс Российской Федерации: Часть первая (официальный текст с изменениями и дополнениями на 1 апреля 2001 г.): Постатейный научно-практический комментарий. – М.: Агентство „Библиотечка” Российской газеты, 2001. – 256 с.
34. Гражданское право в вопросах и ответах / Под. ред. Е.О. Харитонова. – Х.: ООО “Одиссей”, 2002. – 289 с.
35. Гражданское право в схемах: Учеб. пособие / Московская академия МВД России; Центр юридической литературы “Щит” / И.А. Еремичев (ред.). – 2 изд. испр. и доп. – М., 2001. – 159с.
36. Гражданское право Украины: Учеб.пособие по подготовке к сдаче заче-тов и экзаменов / С.А. Слипченко (ред.), В.А. Кройтор (ред.). Ч. 2. – Х.: Эспада, 2000. – 398с.
37. Гражданское право. / Под. ред. М.М. Агаркова и Д.М. Генкина. − М., 1944. – Т.1− 537 с.
38. Гражданское право. Учебник. Издание 6-е, переработанное и дополненное / Под. Ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ООО “ТК Велби”, 2002. – Т. 1. – 776 с.
39. Гражданское право: определения, понятия, законодательство. Учебно-практический справочник. – Х.: Одиссей. – 383 с.
40. Гражданское право: Учебник / А.П. Сергеев (ред.), Ю.К. Толстой (ред.). — М.: Проспект, 1997. — 784с.
41. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Статут, 2000. – 411 с. (Классика российской цивилистики).
42. Григорьев В.Н. Расследование преступлений в чрезвычайных условиях (правовое обеспечение, организация, методика). Автореферат дисс... д.ю.н. − М., 1993 − 39 с.
43. Дворжак И. Земля, люди, катастрофы. /Пер. с чеш. Т.В. Олейник. – К.: Выща шкода. Изд-во при КГУ, 1989. – 238 с.
44. Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 р. // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
45. Дженкс Э. Свод английского гражданского права. Сост. под ред. Э. Дженкса, проф. Лондон. ун-та – М.: Юриздат., 1940. – Т. 1– 304 с.
46. Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні. − К.: Вентурі, 1996. – 272 с.
47. Добровольский А.О. Исковая форма защиты права. (Основные вопросы учения об иске). – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1965. – 190 с.
48. Дубовик О.Л. Механизм действия права в охране окружающей среды. – М.: Наука, 1984. – 168 с.
49. Дубовик О.Л. Механизм действия права в чрезвычайных ситуациях // Обеспечение безопасности населения и территорий (организационно-правовые вопросы). − М., 1994. − С. 3-19.
50. Емельянов В.П. Гражданское право Украины: Практ. пособие — 3.изд., стереотип. — Х.: Консум, 2000. — 236с.
51. Ерошенко А.А. Личная собственность в гражданском праве. − М.: Юрид. лит. 1973. − 207 с.
52. Закон України від 7 грудня 1991 р. “Про власність” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
53. Закон України від 2 жовтня 1992 р. “Про заставу” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
54. Закон України від 2 жовтня 1992 р. “Про інформацію” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
55. Закон України від 3 лютого 1993 р. „Про Цивільну оборону України” // Відомості Верховної Ради України. − 1993. − № 14. − Ст.124.
56. Закон України від 21 січня 1994 р. “Про державну таємницю” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
57. Закон України від 28 грудня 1994 року “Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верховної Ради України. – № 4. – Ст. 28.
58. Закон України від 8 лютого 1995 р. „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” // Відомості Верховної Ради України. − 1995. − № 12. − Ст. 81.
59. Закон України від 15 вересня 1995 р. “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 32. – Ст.255.
60. Закон України від 16 грудня 1997 р. “Про лізинг” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 16. – Ст. 68.
61. Закон України від 2 грудня 1997 р. “Про Торгово-промислові палати в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 13. – Ст. 52.
62. Закон України від 14 січня 1998 р. „Про захист людини від впливу іоні-зуючого випромінювання // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22. – Ст. 115.
63. Закон України від 17 грудня 1998 р. “Про фіксований сільськогосподарський податок” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5-6. – Ст. 39.
64. Закон України від 23 грудня 1998 р. Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5-6. – Ст. 44.
65. Закон України від 16 березня 2000 р. “Про правовий режим надзвичайного стану” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст. 176.
66. Закон України від 8 червня 2000 р. “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 337.
67. Закон України від 13 липня 2000 р. “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Ст. 348.
68. Закон України від 21 грудня 2000 р. “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.
69. Закон України від 12 липня 2001 р. “Про ратифікацію угоди між урядами держав-учасниць Чорноморського Економічного Співробітництва (ЧЕС) “Про співробітництво у наданні надзвичайної допомоги і ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли внаслідок лих природного і техногенного характеру” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 46. – Ст. 243.
70. Закон України від 13 вересня 2001 р. “Про порядок ввезення (пересилан-ня) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 2.
71. Закон України від 4 жовтня 2001 р. “Про страхування” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7. – Ст. 50.
72. Закон України від 13 грудня 2001 р. „Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 96.
73. Значение вины потерпевшего при гражданском правонарушении / Антимонов Б.С.. – М.: Гос.изд-во юрид.лит., 1950. – 275 с.
74. Иойрыш А.И, Чопорняк А.Б. Атомное законодательство капиталистичес-ких стран. /сравнительно-правовой анализ / Отв. Ред. Н.А. Ушаков. − М.: Наука, 1990. − 320 с.
75. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1955. – 311 с.
76. Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М.: Юрид. лит., 1967. – 494 с.
77. Иоффе О.С. О некоторых теоретических вопросах науки гражданского права. // Вестник ЛГУ. – 1948. – № 3. – С. 89-98.
78. Иоффе О.С. Обязательства по возмещению вреда. Изд. 2-е. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та. – 1952. – 127 с.
79. Иоффе О.С. Структурные подразделения системы права (на материалах гражданского права) // Ученые записки ВНИИСЗ. – Вып. 14. – 1968. – С. 45-59.
80. Інтернет: http://www.mns.gov.ua/daily/showdailyaarchive.php
81. Інтернет: http://www.rea.ru/misc/enc3p.nsf/
82. Інтернет: http://www.rea.ru/misc/ushakov.nsf/
83. Кальмук А.І. Цивільне право України. Курс лекцій. – Івано-Франківськ, 1997. – 382 с.
84. Каминская П.Д. Основания ответственности по договорным обязательст-вам. // Вопросы гражданского права. – М.: МГУ, 1957. – С. 123 -132.
85. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. АН СССР. Ин-т права. – М., 1952.– 96 с.
86. Кодекс торгівельного мореплавства країни від 23 травня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47. –Ст. 349.
87. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
88. Кофман В.И. Границы юридически значимого причинения // Правоведение. − 1960. − №3. – С.45-48.
89. Кравцов А. Понятие непреодолимой силы. // Советская юстиция. – 1966. – № 17. – С. 17-23.
90. Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности. − М.: Юрид. лит., 1966. – 200 с.
91. Крашенников Е.А. Вопросы теории субъективных прав // Философские проблемы субъективного права. – Ярославль. 1990. – С.3-12.
92. Крупка Ю. Щодо цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду // Право України. − 1995. − №1. − С. 25-28.
93. Кудрявцев В.Н. К вопросу о причиненной связи в уголовном праве. // Советское государство и право. – 1950. – № 1. – С. 37-42.
94. Личность и уважение к закону: Социол. аспект /[М. Боруцка-Арцтова, С.В. Боботова, О.А. Гаврилова и др.; Отв. Ред. В.Н. Кудрявцев и др.] – М.: Наука, 1979. – 285 с.
95. Лукашева Е.А. Право, мораль, личность. / АН СССР. Ин-т государства и права; Отв. ред. В.М. Чхиквадзе. – М.: Наука, 1986. – 263 с.
96. Майдыков А.Ф. Предмет, задачи и система курса „Управление ОВД в экстремальных условиях”. − М., 1989. − 53 с.
97. Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР. – М.: Юрид. лит., 1981. – 215 с.
98. Малеин Н.С. Правонарушение: Понятие, причины, ответственность – М.: Юрид. лит., 1985. – 193 с.
99. Мальцман Т.Б. Ответственность за вред, причиненный источником повышенной опасности.: Диссертация… канд. юрид. наук – М., 1948. – 178 с.
100. Маркс К. Энгельс Ф. Сочинения. В 30-ти т. Изд. 2-е. – М.: Госполитиздат, 1954. – Т. 1.– 698 с.
101. Маршалл В. Основные опасности химических производств. / Пер. с англ. Г.Б. Барсамяна и др.; Под. ред Б.Б. Чайванова, А.Н. Черноплекова. – М.: Мир, 1989. – 672 с.
102. Маслов В.Ф. Осуществление и защита прав личной собственности в СССР. − М.: Госюриздат, 1961. − 238 с.
103. Матвеев Г.К. Вина в советском гражданском праве. – К.: Изд-во Киевского ун-та, 1955. – 308 с.
104. Матвеев Г.К. Основания гражданскоправовой ответственности. – М.: Юридическая литература, 1970. – 311 с.
105. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. Теорет. Проблемы субъективного права. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1972. – 292 с.
106. Мілаш В.С. Правові особливості захисного застереження, як умова зовнішньоекономічного договору. – Х., 2003. – 178 с.
107. Наводнение в Закарпатье: совпадение чрезвычайных природных явлений или результат неразумной хозяйственной деятельности? // Сегодня. – 1998. – №371 (427). –16 декабря.
108. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательствах. − М.: Юриз-дат, 1950. – 416 с.
109. Общая теория права. Курс лекций. / Под ред. В.К. Бабаева. – Н.-Новгород, 1993. – 424 с.
110. Общая теория права: Курс в 2-х т. – М.: Юрид. лит. 1981. – Т. 1. – 359 с.
111. Ожегов С.И. Словарь русского языка: около 57 000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 18. изд. стереотип. – М.: Рус. яз, 1987. – 797 с.
112. Ойгензихт В.А. Проблема риска в гражданском праве. (Часть общая). – Душанбе, Ирфон, 1972. – 224 с.
113. Основные институты граждансокго права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. Руководитель авторского коллектива – В.В. Заслесский. – М.: Изд-во НОРМА, 2000. – 648 с.
114. Ответственность по гражданскому праву: (Возмещение вреда – функции, виді, границі) / Витольд Варкало; Пер. с польск. Залесского В.В.; Под. ред.. с вступ. статей Братуся С.Н. – М.: Прогресс, 1978. – 328 с.
115. Охранная грамота // Коммерсант Baltic. – 2001. – №18.
116. Павлодский Е.А. Случай и непреодолимая сила в гражданском праве. – М: Юрид. лит, 1978. – 108 с.
117. Парижская конвенция „Об ответственности перед третьей стороной в области ядерной энергии” // Материалы по морскому праву зарубежных стран. − М, 1974. – Вып. 3. – Неофициальный перевод.
118. Певзнер А.Г. Понятие и виды субъективных гражданских прав. Автореф. дисс… канд. юрид. наук. – М., 1961. – 20 с.
119. Пилипенко Н.В. Необходимость и случайность. – М.: Высш. школа, 1965. – 230 с.
120. Пиляєва В.В. Гражданское право в схемах и определениях. – М.: ООО „ВИТРЕМ”, 2001. – 192 с.
121. Підприємницьке право України: Підруч. для вищ. закл. освіти МВС України / Університет внутрішніх справ / Р.Б. Шишка (ред.). — Х.: Еспада, 2000. – 480с.
122. Покровский И.А. История римского права / А.Д. Рудоквас (вступ. ст., пер. с лат., науч. ред. и примеч.). — Изд. испр., с изм. — СПб.: Издательско-торговый дом “Летний Сад”, 1999. – 533с.
123. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права / Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. Кафедра гражданского права юридического факультета. — М.: Статут, 1998. — 353 с. (Классика российской цивилистики).
124. Положення про підрядні контракти у будівництві України: Протокол від Науково-технічної ради Міністерства України у справах будівництва і архітектури 15 грудня 1993 р. № 9 // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
125. Порфирьев Б.Н. Организация управления в чрезвычайных ситуациях // Наука и техника управления. − 1989. − № 1. − С. 18-27.
126. Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
127. Право власності в Україні: Навч. посіб. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / О.В. Дзера (ред.), Н.С. Кузнєцова (ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2000. – 812с.
128. Правовая система социализма. В 2 кн. / Редкол.: Кудрявцев. В.Н. и др.; Ин-т государства и права АН СССР. – М.: Юрид. лит., 1986. – Кн. 1. – 366 с.
129. Правовая система социализма. В 2 кн. / Редкол.: Кудрявцев. В.Н. и др.; Ин-т государства и права АН СССР. – М.: Юрид. лит., 1987. – Кн. 2. – 327 с.
130. Пригожин А.И. Социодинамика катастроф // Социологическое исследование. − 1989. − № 3. − С. 24-27.
131. Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України: Наказ Міністерства оборони України від 16 липня 1997 р. № 300 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 52. – С. 202.
132. Про затвердження правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 28-29.
133. Про затвердження Статуту залізниць України: Постанова Кабінету міністрів України від 6 квітня 1998 р. // Офіційний Вісник України. – 1998. – № 14.
134. Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України № 409 від 5 травня 1997 р. “Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж”: Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 р. № 32/288. // Офіційний Вісник України. – 1998. – № 28.
135. Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: Указ Президента України від 28 жовтня 1996 р. // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
136. Про Порядок відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1992 р. // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова систе-ма “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
137. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. // Офіційний Вісник України. − 1998. − № 28.
138. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
139. Про Програму створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій на 1995 рік: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 р. // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
140. Про судову практику в справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
141. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
142. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. № 20 // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
143. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р. // Українська Інвестиційна Газета. – 1999. – № 43.
144. Психогении в экстремальных условиях /Ю.А. Александровский, О.С. Лобастов, Л.И. Спивак, Б.П. Щукин. – М.: Медицина, 1991. – 96 с.
145. Рабинович Н.В. Недействительность сделок и ее последствия. − Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1960. − 171 с.
146. Римское частное право: Учебник / Под. ред. проф. И.Б. Новицкого и проф И.С. Перетерского. – М.: Юриспруденция, 2001. – 448 с.
147. Ромовская З.В. Защита в советском семейном праве. – Львов: Вищ. шк., Изд-во Львов. ГУ, 1985. – 179 с.
148. Сабикенов С. Некоторые вопросы защиты субъективных прав и охраняе-мых законом интересов советских граждан. // Проблемы государства и права. – 1974. – № 9. – С. 57-68.
149. Самощенко И.С. К вопросу о причинности в области юридической ответственности // Вопросы общей теории права. – М., 1961. – С. 312-345.
150. Сборник действующих разъяснений Верховного Суда РСФСР. Госуд. юридич. изд-во РСФСР. – М., 1930. – 387 с.
151. Свердлык Г.А., Страунинг Є.Л. Понятие и юридическая природа самозащиты гражданских прав // Государство и право. – 1998. – № 5. – С. 17-24.
152. Семенов П.Г. Категория непреодолимой силы в советском праве. // Сов. государство и право. – 1956. – № 10. – С. 42-47.
153. Сергеев В.И. Форс-мажорные обстоятельства в предпринимательской практике // Право и экономика. – 2001. – № 6 – С. 34-37.
154. Серебровский В.И. Избранные труды по наследственному и страховому праву. – М.: Статут (в серии “Классика российской цивилистики”), 1997. – 567 с.
155. Словник української мови. В 10-ти т. / Ред. кол.: І.К. Білодід та інші. Т. 5. – К.: Наукова думка, 1974. – 840 с.
156. Словник української мови. В 10-ти т. / Ред. кол.: І.К. Білодід та інші. Т. 9. – К.: Наукова думка, 1974. – 916 с.
157. Советское гражданское право / [Учебник для юрид. ин-тов и фак. Отв. ред. проф. д-р юрид. наук. В.А. Рясенцев.] – М.: Юрид. лит., 1965. – Т.1.– 560 с.
158. Советское гражданское право [Учебник для юрид. ин-тов и фак.] В 2-х т. Под. ред проф. Красавчикова. – М., Высш. школа, 1968. – Т. 1. – 519 с.
159. Советское гражданское право. [Учебник для юрид. школ.] Под. ред С.Н. Братуся. 4-е, испр. и доп., изд. – М.: Юриздат, 1950. – 678 с.
160. Советское гражданское право: Учеб. для сред. спец. учеб. заведений / [Волошин Н.П., Корнеев С.Н., Кун В.В. и др.]; Отв. ред. В.А. Рясенцев, Н.П. Волошин. – М.: Юрид. лит., 1987. – 470 с.
161. Советское гражданское право: Учебник для вузов. В 2-х томах. / Под общ. ред. О.А. Красавичкова. 3-е изд., испр. и доп. − М., 1985. – Т.1. − 544 с.
162. Советское гражданское право: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. “Правоведение” / Отв. ред. В.П. Грибанов, С.М. Корнеев. − М.: Юрид. лит., 1979 – Т. 1. – 550 с.
163. Справа № 621/14 від 29 жовтня 1970 г. Держарбітраж при Раді Міністрів РРФСР.
164. Справа № 8/50 від 30 квітня 1971 р. Держарбітраж при Раді Міністрів СРСР.
165. Стоякин Г.Я. Меры защиты в советском гражданском праве. Автореф. дисс… канд. юрид. наук. – Свердловск, 1973. – 19 с.
166. Строгович М.С. Основные вопросы советской социалистической законности. – М.: Наука, 1966. – 252 с.
167. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. − М.: Юрид. лит., 1991. – 240 с.
168. Тархов В.А. Основания ответственности по советскому праву. // Ученые труды Саратовского юридического института. – 1969. – № 3 – С. 63-70.
169. Тертишніков В. I. Захист сімейних правовідносин в цивільному судочинстві. — Харків: Вища школа, 1976. – 123 с.
170. Туманов В.А. „Случай” и „непреодолимая сила” в советском гражданском праве: Диссертация… канд. юрид. наук – М., 1951. – 190 с.
171. Туманов В.А. Понятие “непреодолимой силы” в советском гражданском праве. // Вопросы советского гражданского права: Сб. статей / Под. ред. Д.М. Генкина. – М.: Госюриздат, 1955. – С. 94-116.
172. Угода між Урядом Угорської Республіки, Урядом Румунії, Урядом Словацької Республіки та Кабінетом Міністрів України стосовно створення багатонаціонального інженерного батальйону від 18 січня 2002 р. // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система “НАУ-Експерт” за станом на 28 березня 2003 р.
173. Уткин В., Проколиба А., и др. Классификатор ситуаций, порождаемых катастрофами, авариями, стихийными бедствиями // Гражданская защита. − 1994. − № 4. − С. 46-53.
174. Фарукшин М.Н. Вопросы общей теории юридической ответственности. // Правоведение. – 1969. – № 4. – С. 30-41.
175. Халфина Р.О. Договор в английском гражданском праве. – М., Изд-во АН СССР, 1959. – 319 с.
176. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 351 с.
177. Харитонов Е.О. Основы римского частного права: Учеб. пособие. – Рос-тов-на-Дону: Феникс., 1999. – 416 с.
178. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право ; Цивилистика ; Физические лица ; Юридические лица ; Вещное право ; Обязательства ; Виды договоров ; Авторское право ; Представительство: Учеб. пособие. — К.: А.С.К., 2001. — 830с.
179. Хвостов В.М. Система римского права: Учебник. – М., 1996. – 522 с.
180. Хейфец Ф.С. Недействительность сделок по российскому гражданскому праву. Из. 2-е, доп. – М: Юрайт, 2000. – 164 с.
181. Цивільна справа № 2-2694/2000 р. за позовом Бірюкова М.П. до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди. / Солом’янський районний суд м. Києва.
182. Цивільна справа № 2-73/2002 р. за позовом Ягової К.Г. та Ягова А.І. до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди. / Солом’янський районний суд м. Києва.
183. Цивільне право України: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закл. освіти / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого; Академія правових наук України / Ч.Н. Азімов (ред.). — Х.: Право, 2000. – 365с.
184. Цивільне право України: Підручник: У 2-х книгах / Київський національ-ний ун- т ім. Тараса Шевченка / О.В. Дзера (ред.), Н.С. Кузнєцова (ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2000. – Кн. 1. — 864с.
185. Цивільне право України: Підручник:У 2-х книгах / Київський національ-ний ун- т ім. Тараса Шевченка / О.В. Дзера (ред.), Н.С. Кузнєцова (ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2000. – Кн.. 2. — 784с.
186. Цивільне право: Підручник для студ. юрид. вузів і фак. / О.В. Дзера (на-ук.ред.). – К.: Вентурі, 1997. – Ч. 1. – 543с.
187. Цивільне право: Підручник для студ. юрид. вузів і фак. / О.В. Дзера (наук. ред.). – К.: Вентурі, 1997. – Ч. 2. – 479с.
188. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. – К.: Істина, 2003. – 368 с.
189. Цивільний кодекс Української РСР. – К.: Вид-во “Право”, 1998. – 111 с.
190. Цивільний процесуальний коде