Вербицька Анастасія Олегівна Твір архітектури як об’єкт авторського права

Краткое описание

Вербицька Анастасія Олегівна, аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Твір архітектури як об’єкт авторського права» (12.00.03 - ци­вільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнарод­не приватне право). Спецрада Д 26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ВЕРБИЦЬКА АНАСТАСІЯ ОЛЕГІВНА
УДК 347.787
ДИСЕРТАЦІЯ
ТВІР АРХІТЕКТУРИ ЯК ОБ’ЄКТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
12.00.03 - цивільне право та цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право
(081-Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_____________ А.О. Вербицька
Науковий керівник – Кодинець Анатолій Олександрович, доктор
юридичних наук, доцент
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................. 15
РОЗДІЛ 1. Авторське право у сфері архітектурної діяльності
1.1. Правове регулювання архітектурної діяльності в Україні. Право
інтелектуальної власності у сфері архітектури .……………………………... 25
1.2. Твори архітектури як об’єкти авторського права: історія становлення і
розвитку правової охорони та наукового дослідження ……………………... 44
Висновки до Розділу 1 ………………………………………………………… 58
РОЗДІЛ 2. Зміст суб'єктивних авторських прав на твори архітектури
2.1. Суб'єкти авторського права на твори архітектури ……………………… 60
2.2. Твори архітектури як об'єкти авторського права: поняття, ознаки, види.81
2.3. Поняття та зміст особистих немайнових та майнових прав авторів …... 96
2.4. Підстави виникнення, зміни та припиненя авторських прав на твори
архітектури ………………………………………………………………..…... 122
Висновки до Розділу 2 ……………………………………………………….. 132
РОЗДІЛ 3. Цивільно-правовий захист прав інтелектуальної власності на
твори архітектури
3.1. Захист прав інтелектуальної власності на твори архітектури в Україні.135
3.2. Зарубіжний досвід застосування цивільно-правових способів захисту
авторського права на твори архітектури ……………………………………. 156
3.3. Удосконалення цивільно-правової охорони та захисту авторського права
на твори архітектури: проблеми теорії та практики ……………………….. 174
Висновки до Розділу 3 ……………………………………………………….. 202
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 217

Список литературы

ВИСНОВКИ
За результатами дисертаційного дослідження, проведеного на основі
комплексного й системного аналізу питань правового регулювання
авторських прав на твори архітектури були сформовані теоретичні висновки,
положення, пропозиції наукового характеру, а також обґрунтовані
рекомендації щодо удосконалення національного законодавства у цій сфері,
зокрема:
1. Архітектурна діяльність є особливим видом мистецтва, частиною
матеріальної та духовної культури людства, що відображає ідеї, пов’язані з
формуванням просторового середовища шляхом створення творів
архітектури та втілення їх в об’єкти архітектури, а також залежить від рівня
розвитку економічних відносин.
2. На основі аналізу визначень архітектурної діяльності
запропоновано її розуміння як діяльності людини, що являє собою
інтелектуальний, творчий процес, пов’язаний із формуванням просторового
середовища, результат якого втілюється у кресленнях, ескізах, моделях,
планах, будівлях і охороняється нормами чинного законодавства.
3. Рівні правового регулювання архітектурної діяльності в Україні
можна розподілити на такі: 1) загальноправовий; 2) галузевий; 3)
підгалузевий; 4) інституційний.
4. Створення творів архітектури являє собою специфічний вид
творчої діяльності, якому притаманні певні особливості, що дозволяє
виокремити правові норми стосовно творів архітектури у самостійний
цивільно-правовий субінститут авторського права на твори архітектури. З
огляду на нерозривний зв’язок матеріальної та духовної складових у
соціальному змісті такої діяльності вона потребує особливих правових
конструкцій відповідних норм.
5. Архітектурна діяльність характеризується поєднанням приватних
та публічних інтересів. Перші являють собою авторські відносини, що
209
характеризуються свободою творчості та як результат втілюються у творах
архітектури. Інші ж пов’язані з безпекою будівництва. Твори архітектури,
отримуючи своє матеріальне втілення, перетворюються в об’єкти
архітектури, що мають відповідати законодавчим вимогам та стандартам.
6. Норми субінституту авторського права на твори архітектури
мають регламентуватися насамперед Законом України «Про авторське право
і суміжні права», оскільки ЦК України містить загальні положення про права
інтелектуальної власності, а Закон України «Про архітектурну діяльність» не
охороняє особисті немайнові і майнові права авторів та їх правонаступників,
пов’язаних зі створенням та використанням творів науки, літератури та
мистецтв, а в цілому регламентує процес втілення твору архітектури в
матеріальний об’єкт.
7. Досліджено поняття твору архітектури через призму
архітектурної діяльності та авторського права. У першому випадку
пропонується визначити твір архітектури як авторський задум щодо
просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду
й інтер’єрів об’єкта архітектури або його частини, створений автором у
процесі його творчої діяльності та втілений в одній або в декількох із таких
форм: креслення архітектурної частини проекту, зафіксовані у матеріальній
або електронній формі; макет або електронна модель об’єкта архітектури;
об’єкт архітектури (крім малих архітектурних форм). У другому випадку ‒ як
специфічний об’єкт авторського права, в якому матеріалізується авторський
задум та рішення, що безпосередньо стосується архітектурного мистецтва
(креслення, плани, макети, споруди, будівлі тощо), який може бути
практично реалізований у процесі архітектурної діяльності.
8. Відносини з приводу охорони авторського права на твори
архітектури виникають, здійснюються та припиняються у межах двох
правових площин: законодавства про авторське право та законодавства про
архітектурну діяльність.
210
9. Визначено, що розвиток комп’ютерної техніки в майбутньому
може призвести до відсутності у творах архітектури ознак творчого
характеру, а отже, такі твори не зможуть отримати правову охорону як
об’єкти авторського права.
10. Запропоновано доповнити Закон України «Про архітектурну
діяльність» статтею 29-1 «Виникнення прав на твір архітектури та об’єкти
архітектурної діяльності» у такій редакції:
«Авторське право на твір архітектури виникає з моменту створення
твору. Для виникнення авторського права на твір архітектури не вимагається
реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення.
Авторське право на твір архітектури не залежить від права власності на
об’єкт архітектурної діяльності, в якому втілено такий твір. Відчуження
об’єкта архітектурної діяльності, в якому втілено твір архітектури, не означає
відчуження авторського права і навпаки.
Особа, яка має авторське право на твір архітектури, для сповіщення про
свої права може використовувати спеціальний знак охорони авторського
права, який являє собою латинську літеру «С», обведену колом. Такий знак
не може використовуватися для сповіщення про свої права на об’єкт
архітектурної діяльності особою, яка не має авторського права на твір
архітектури, який втілений у такому об’єкті.»
11. Суб’єктом авторського права на твір архітектури є особа, яка
створила такий твір (автор) або набула права на твір у спосіб, визначений
законом чи договором. При цьому первинним суб’єктом виступає лише
фізична особа – автор твору архітектури – яка, вчиняючи дії з розпорядження
власним суб’єктивним правом на такий твір, здатна створювати нові
юридичні зв’язки між твором та іншими суб’єктами суспільних відносин, які
внаслідок цього отримують статус суб’єкта авторського права на твір
архітектури.
12. Проведене дослідження дало змогу виявити, що відповідно до
сучасних тенденцій зовнішній вигляд будівлі та її назву можна реєструвати
211
як знак для товарів та послуг, а також можлива охорона окремих авторських
рішень чи цілісних творів у формі промислових зразків.
13. Суб’єкту авторського права на твір архітектури та на об’єкт, у
якому такий твір втілено, належить право перешкоджати будь-якому
посяганню на право, здатному завдати шкоди честі чи репутації суб’єкта
авторського права на твір архітектури, в тому числі на твір, втілений в
об’єкті архітектури.
Виключно автору (співавторам) твору архітектури належать особисті
немайнові права, зокрема: право вимагати визнання свого авторства
(співавторства) на твір архітектури; право вимагати зазначення належним
чином свого імені (псевдоніму) на об’єкті архітектури як об’єкті авторського
права, якщо це практично можливо; право на заборону згадувати своє ім’я
(псевдонім) на об’єкті архітектури як об’єкті авторського права, якщо автор
(співавтор) бажає залишитись анонімом; право вимагати збереження
цілісності твору архітектури і протидіяти будь-якому перекрученню,
спотворенню чи іншій зміні твору архітектури, в тому числі у процесі його
втілення в об’єкті архітектури; право фотографувати, здійснювати
відеозйомку об’єкта архітектури, крім випадків, визначених законом; право
на здійснення авторського нагляду (нагляду за відповідністю будівельномонтажних робіт, що виконуються, розробленій проектній документації)
автором (співавтором) якого є особа.
14. Авторський нагляд передбачає контроль за відповідністю
будівельно-монтажних робіт проекту. Його здійснення покладається на
автора або уповноважену особу (генерального проектувальника). Таким
чином, констатуємо, що випадки, коли авторський нагляд здійснює інша
особа, суперечать законодавству.
15. Передбачення можливості стягнення не лише завданої
порушенням авторського права на твори архітектури шкоди з особи, яка його
порушила, а й розміру протиправно отриманої такою особою упущеної
вигоди сприятиме захисту порушених прав автора твору архітектури, а також
212
певним чином виступатиме превентивним засобом із запобігання таким
порушенням.
16. Встановлення відповідальності за відхилення забудовником,
підрядником або іншим суб’єктом відносин з приводу створення об’єкта
архітектурної діяльності від авторського задуму суб’єкта авторського права
на твір архітектури встановлюється шляхом реалізації авторського нагляду.
17. Враховуючи законодавство США щодо видів стягнень за
порушення авторських прав, доцільним видається запозичення положення
такого змісту:
«Суд може постановити рішення про стягнення з порушника на
користь позивача всієї суми отриманих прибутків та вигоди, вираженої у
грошовому еквіваленті, яку така особа отримала за період незаконного
використання авторських прав або за весь період порушення таких прав, але
не більше строку звернення за захистом прав».
18. Пропонується доповнити Закон України «Про авторське
право і суміжні права» статтею 25-1 такого змісту:
«Стаття 25-1. Обов’язковість згоди автора на відтворення твору
архітектури
Автор твору архітектури, зокрема креслення, плану, типового проекту,
проектної документації тощо, має право надавати можливість повторного їх
виконання (відтворення) іншими особами, а також право надавати дозвіл або
накладати заборону на виготовлення чи відтворення копій його твору (цілком
або частково). У разі надання дозволу на його відтворення автор твору
архітектури отримує можливість відстежувати подальше використання його
твору. Надання дозволу автором твору архітектури на його відтворення
оформлюється договором».
У такий спосіб розширюються можливості для авторів твору
архітектури слідкувати за подальшим їх використанням, а також належним
чином оформити відносини з приводу відтворення такого твору. Окрім цього,
наведене можна вважати додатковим цивільно-правовим засобом захисту
213
авторського права, оскільки зазначений дозвіл передбачає наявність
зворотного зв’язку, що є елементом контролю за дотриманням особами, яким
надана можливість відтворювати твір архітектури, мети та порядку такого
відтворення.
19. Доцільно статтю 11 Закону України «Про архітектурну
діяльність» доповнити частиною шостою такого змісту:
«У випадку встановлення суб’єктом, який здійснює авторський нагляд,
відхилень від затвердженого проекту він зобов’язаний повідомити автора або
іншого суб’єкта авторського права на твір архітектури, який втілюється в
об’єкті архітектурної діяльності і на якому здійснюється авторський нагляд.
Автор або інший суб’єкт авторського права на твір архітектури може
захищати авторське право в судовому порядку з метою недопущення
протиправного набуття авторського права на твір архітектури, втілений в
об’єкті архітектурної діяльності, іншою особою, в тому числі підрядником,
шляхом зміни авторського проекту. Судовий захист суб’єктом авторського
права своїх прав на етапі будівництва об’єкта архітектурної діяльності
відбувається, зокрема, шляхом зобов’язання вжиття замовником та/або
підрядником заходів з метою дотримання авторського проекту та виконання
умов договору про передачу авторського права на твір архітектури.
Встановлення факту порушення авторського права на твір архітектури під
час здійснення авторського нагляду і невжиття заходів замовником та/або
підрядником для усунення виявлених суб’єктом авторського нагляду
відхилень від авторського проекту звільняє суб’єкт авторського права та
автора такого твору від відповідальності за шкоду, завдану третій особі у
процесі використання такого об’єкта архітектурної діяльності.»
Наведена норма унеможливить зловживання з боку замовника та
підрядника правами на створення об’єкта архітектурної діяльності, в якому
втілено твір архітектури. Крім того, враховуючи, що передача суб’єктом
авторського права на твір архітектури права на його зведення відбувається за
214
договором, то необхідним є закріплення гарантій прав такого суб’єкта на
законодавчому рівні.
20. Сформовано систему майнових прав суб’єкта авторського права
на твір архітектури, до якої належать:
‒ виключне право на використання твору архітектури;
‒ виключне право на дозвіл використання твору архітектури
іншими особами;
‒ право на винагороду за використання твору архітектури
відповідно до чинного законодавства чи умов договору;
‒ право на участь у подальшій реалізації твору архітектури;
‒ право на внесення змін до твору архітектури у процесі його
практичної реалізації (у зв’язку зі зміною функціонального призначення ‒
право на внесення змін до твору архітектури у процесі його практичної
реалізації на підставі договору);
‒ право перешкоджати неправомірному використанню твору
архітектури (право на захист авторських прав).
Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) твору
архітектури можуть бути надані або передані (відчужені) іншій особі згідно з
положеннями Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Будь-які обмеження авторського права на твір архітектури
встановлюються виключно за умови, що вони не завдають шкоди суб’єкту і
не обмежують безпідставно законні права та інтереси автора.
21. Встановлено, що відносини між співавторами твору архітектури
визначаються угодою, укладеною між ними. Право на використання твору в
цілому належить усім співавторам. Жоден із співавторів не може без
достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на використання або зміну
твору архітектури. Втілення твору архітектури, створеного у співавторстві, в
об’єкті архітектурної діяльності відбувається за згодою всіх співавторів,
якщо інше не передбачено договором. Використання частин твору
архітектури, створеного у співавторстві, авторами кожної такої частини
215
можливе виключно на підставі та умовах угоди, укладеної співавторами до
початку спільної роботи над твором архітектури. У разі порушення
авторського права, що належить усім співавторам, кожен співавтор може
доводити своє право в судовому порядку. У зв’язку з наведеним
пропонується внести доповнення до статті 11 Закону України «Про
архітектурну діяльність».
22. При порушеннях будь-якою особою авторського права на твори
архітектури суб’єкти авторського права мають право:
а) вимагати від правопорушника визнання та поновлення своїх прав, у
тому числі забороняти дії, що порушують авторське право чи створюють
загрозу їх порушення;
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та
(або) припинення дій, що порушують авторське право чи створюють загрозу
їх порушення;
в) подавати позови до суду (про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди; відшкодування збитків (матеріальної шкоди); відшкодування
упущеної вигоди; стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок
порушення ним авторського права на твори архітектури; виплату
компенсацій);
г) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів,
пов’язаних із захистом авторського права на твори архітектури;
д) здійснювати захист авторського права у порядку, визначеному
Законом України «Про авторське право і суміжні права»;
е) вимагати (у тому числі в судовому порядку) визнання незаконними
рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади
Автономної Республіки Крим, цивільно-військових адміністрацій або органу
місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Виключно автори творів архітектури при порушеннях будь-якою
особою їхнього авторського права мають право:
216
а) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського
права на твори архітектури шляхом зобов’язання вчинити дії, спрямовані на
допущення автора (авторів) твору архітектури до процесу проведення
експертизи об’єктів архітектури і усунення можливих недоліків за
результатами такої експертизи іншими суб’єктами архітектурної діяльності;
б) брати участь в інспектуванні та перевірці результатів діяльності з
переробки, доопрацювання та усунення недоліків проектної документації,
креслень та інших об’єктів, що мають ознаки творів архітектури, на наявність
авторських розробок попередніх авторів;
в) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах
масової інформації даних про допущені порушення авторського права на
твори архітектури та судові рішення щодо цих порушень