Щербина Богдан Сергійович Абсо­лютні цивільні права: реалізація і захист




  • скачать файл:
  • Название:
  • Щербина Богдан Сергійович Абсо­лютні цивільні права: реалізація і захист
  • Альтернативное название:
  • Щербина Богдан Сергеевич Абсолютные гражданские права: реализация и защита
  • Кол-во страниц:
  • 294
  • ВУЗ:
  • у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2018
  • Краткое описание:
  • Щербина Богдан Сергійович, аспірант Київського на­ціонального університету імені Тараса Шевченка: «Абсо­лютні цивільні права: реалізація і захист» (12.00.03 - ци­вільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнарод­не приватне право). Спецрада Д 26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка




    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти і науки України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти і науки України
    Кваліфікаційна наукова
    праця на правах рукопису
    ЩЕРБИНА БОГДАН СЕРГІЙОВИЧ
    УДК 347.122
    ДИСЕРТАЦІЯ
    АБСОЛЮТНІ ЦИВІЛЬНІ ПРАВА: РЕАЛІЗАЦІЯ І ЗАХИСТ
    12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
    сімейне право; міжнародне приватне право
    (081 – Право)
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    _________________ Б.С. Щербина
    Науковий керівник: Кохановська Олена Велеонінівна, доктор юридичних
    наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений діяч науки і
    техніки України
    Київ - 2018




    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 11
    ВСТУП 12
    РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНЕ ПОНЯТТЯ АБСОЛЮТНИХ
    ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ, ЇХНЄ МІСЦЕ У СИСТЕМІ ЦИВІЛЬНИХ
    ПРАВ В УКРАЇНІ ТА ОКРЕМИХ КРАЇНАХ ЄС 23
    1.1. Дослідження абсолютних цивільних прав в науковій літературі 23
    1.2. Виникнення та становлення концепції абсолютних цивільних
    прав в Україні 43
    1.3. Абсолютні цивільні права в системі цивільного права України
    та країн ЄС 59
    1.4. Види і класифікації абсолютних цивільних прав
    в цивілістичній науці 75
    1.5. Законодавче закріплення абсолютних цивільних прав в ЦК України
    та кодифікаціях приватного права країн ЄС 91
    Висновки до Розділу 1 115
    РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ АБСОЛЮТНИХ
    ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄС 121
    2.1. Поняття реалізації цивільних прав 121
    2.2. Реалізація абсолютних особистих немайнових прав фізичних осіб
    в Україні та країнах ЄС 134
    2.3. Специфіка реалізації абсолютних прав власності, спадкових прав
    в Україні та країнах ЄС 144
    2.4. Здійснення прав інтелектуальної власності в Україні та ЄС 158
    Висновки до Розділу 2 177
    РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАХИСТУ
    АБСОЛЮТНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ 186
    3.1. Особливості та переваги цивільно-правового захисту
    абсолютних прав 186
    3.2. Форми, способи, засоби захисту абсолютних цивільних
    прав в Україні 201
    3.3. Межі здійснення захисту абсолютних цивільних прав в Україні 216
    3.4. Перспективи цивільно-правового захисту абсолютних прав
    в Україні з урахуванням досвіду країн ЄС 229
    Висновки до Розділу 3 240
    ВИСНОВКИ 247
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 268
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Дослідження абсолютних цивільних прав в науковій літературі
    характеризуються тим, що вони, зазвичай, стосуються наукового аналізу
    окремих видів абсолютних цивільних прав (особисті немайнові права, їх
    види, право власності, інші речові права, права інтелектуальної власності,
    спадкове право). Кожен вид абсолютних цивільних прав має свої
    особливості, відповідну теоретичну базу дослідження та спеціальне правове
    регулювання.
    Узагальнюючи наукові дослідження щодо особистих немайнових прав,
    відзначаємо, що їх система включає в себе як універсальні особисті
    немайнові права, які носять фундаментальний характер та належать усім без
    винятку фізичним особам, так і спеціальні особисті немайнові права, якими
    наділені лише окремі фізичні особи (у випадках, прямо передбачених
    законом). Відзначаємо наукові доробки О.В. Дзери, Р.А. Майданика,
    Я.М. Шевченко щодо інституту речових прав, у яких слушно наголошується
    на необхідності подальшого дослідження цієї тематики, що мало би
    спрямовуватися на правильне визначення напрямів вдосконалення
    законодавства у цій сфері з урахуванням позитивного європейського досвіду.
    Дослідження спадкових прав є важливими з огляду на те, що здійснення
    права на спадкування зумовлює виникнення іншого абсолютного цивільного
    права – права власності. На нашу думку, потребують вдосконалення окремі
    аспекти реалізації спадкоємцями їх права на спадкування, на оформлення
    спадщини, і саме нові доктринальні підходи здатні допомогти у вирішенні
    цих проблемних питань.
    Визначено, що наукові дослідження інституту прав інтелектуальної
    власності повинні бути спрямовані на створення передумов для забезпечення
    широкого використання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, на
    створення сприятливого середовища для належної охорони та захисту прав
    суб'єктів інтелектуальної власності. Сучасний стан правової охорони
    248
    інтелектуальної власності в Україні потребує більш масштабних і
    фундаментальних досліджень її проблем.
    2. На сьогодні в теорії цивільного права приділено не багато уваги
    розвитку концепцій абсолютних цивільних прав. Більшість з теорій
    (концепцій) були висловлені та розвинуті протягом ХХ століття як
    науковцями загальної теорії права та держави, так і представниками науки
    цивільного права. Обґрунтовано, що окремі концепції вже втратили свою
    актуальність, оскільки широко застосовується певне розуміння
    правовідношення, в якому суб’єкти вступають у відносини для набуття
    певних благ, у зв’язку з чим у них виникають взаємні права та обов’язки.
    Тому теорії, в яких йдеться про те, що абсолютні правовідносини (і
    абсолютне цивільне право) існують між суб’єктом та об’єктом, не
    потребуючи іншого (зобов’язаного) суб’єкта, вже є застарілими та не
    відображують існуючих суспільних відносин.
    Доведено, що перспективними теоріями (концепціями) є на сьогодні ті,
    які тим чи іншим чином обґрунтовують існування абсолютного цивільного
    права в межах абсолютного правовідношення, оскільки, насправді,
    абсолютне цивільне право (як зрештою і будь-яке інше право) не може
    існувати поза межами правовідносин, оскільки кожному праву однієї сторони
    (суб’єкта) кореспондує обов’язок іншої сторони (яка може бути представлена
    однією або кількома особами, а в нашому випадку – «усіма іншими
    особами»). Такі концепції обґрунтовуються зазвичай представниками науки
    цивільного права. Натомість представники теорії права нерідко
    притримувалися відмінних позицій.
    3. Вважаємо, що, незважаючи на абсолютний характер досліджуваних
    цивільних прав, слід також зважати на те, що цим правам все ж притаманна
    наявність певних обмежень. Однак ці обмеження, хоча і впливають на
    можливість здійснення цих прав, окреслюючи межі свободи особи, але вони є
    цілком виправдані з огляду на мотиви їх встановлення. Доведено, що
    причинами встановлення певних обмежень абсолютних цивільних прав є
    249
    інтереси суспільства загалом (так звані публічні інтереси) та інтереси інших
    конкретних осіб, адже право особи закінчується там, де починається право
    іншої. Саме тому законодавець часто виправдано передбачає межі здійснення
    певного права або встановлює певні обмеження.
    Абсолютні цивільні права посідають важливе місце як в системі
    цивільного права України, так і країн ЄС. Доведено, що всі інститути
    абсолютних цивільних прав (особисті немайнові права, право власності та
    інші речові права, права інтелектуальної власності, спадкове право) входять
    до системи цивільного права країн ЄС та України, однак не всі ці інститути
    відображені у відповідних цивільних кодифікаціях, оскільки окремі норми
    містяться у спеціальних законах.
    Класичні Цивільні кодекси країн ЄС (Німеччини, Франції), які в
    подальшому стали основою для розробки відповідних кодифікованих актів
    більшості країн Європи, були прийняті у ХІХ столітті і мало змінювалися
    впродовж свого існування. Ці кодекси створені за пандектною та
    інституційною системою та містять загальні положення, які застосовуються в
    подальшому до всіх правових інститутів, а також включають в себе
    положення про речові права та зобов’язальні відносини. Ці кодекси
    традиційно достатньо багато уваги приділяють правовому регулюванню
    речових прав та спадкових прав, містять базові положення про особу та її
    права, що зумовлено рецепцією відповідного підходу правового регулювання
    з римського права. Окрім того, вчення про особу та її права (особисті
    немайнові права) були розвинуті науковцями лише у XIX-XX столітті, що
    вплинуло на їх відображення в законодавстві країн ЄС.
    Доведено, що у багатьох країнах ЄС особисті немайнові права
    розглядаються не лише як абсолютні цивільні права, але як основні права
    людини загалом без прив’язки до цивільного права. Інститут прав
    інтелектуальної власності також почав стрімко розвиватися лише наприкінці
    ХІХ століття, що зумовило його поступове включення в систему цивільного
    права більшості країн ЄС.
    250
    4. Система цивільного права України включає в себе всі інститути
    абсолютних цивільних прав та відображена в структурі ЦК України.
    Послідовність викладу цих інститутів в ЦК України свідчить про
    пріоритетність особистих немайнових прав перед іншими абсолютними
    цивільними правами. Такий законодавчий підхід в жодному разі не
    применшує значимості речових прав, спадкового права, прав інтелектуальної
    власності як інститутів цивільного права, але підкреслює важливість правової
    охорони сфери особистого, приватного життя людини.
    5. Абсолютні цивільні права за змістом самого права поділяються на
    особисті немайнові права фізичної особи, речові права, права інтелектуальної
    власності, право на спадкування.
    За строком дії абсолютного права вони поділяються на ті, які строкові та
    ті, які безстрокові. Водночас і строкові абсолютні цивільні права можуть
    мати різний строк дії. Строковість абсолютних цивільних прав може
    проявлятися по різному залежно від виду абсолютного права. Строковість
    /безстроковість/ довічність певного абсолютного цивільного права має
    значення для можливості його здійснення, адже сплив строку дії права
    зумовлює його припинення.
    Абсолютні цивільні права можуть бути пов’язані з особою або з майном.
    Так, особисті немайнові права засвідчують нерозривний зв'язок права і його
    носія, який неможливо роз’єднати. Невід’ємність від особи зумовлює те, що
    таке право фактично припиняється лише у зв’язку із смертю суб’єкта
    правовідносин. Натомість речові права, майнові права інтелектуальної
    власності носять майновий характер.
    Абсолютні цивільні права можуть бути як невідчужувані, так і можуть
    передаватися іншим особам. Так, особисті немайнові права фізичної особи та
    особисті немайнові права інтелектуальної власності є невідчужуваними.
    Натомість речові права, майнові права інтелектуальної власності (за
    винятком тих, що передбачені законом, зокрема, майнові права на
    комерційне найменування, на зазначення походження товару та деякі інші)
    251
    можуть бути предметом цивільно-правових договорів та відповідно можуть
    переходити до від їх власників до інших осіб (при чому неодноразово).
    Абсолютні цивільні права поділяються на ті, які виникають в силу
    народження фізичної особи (зокрема, право на життя, право на повагу до
    гідності і честі, право на охорону здоров’я тощо), і ті, які набуваються в
    процесі життя, діяльності тощо (зокрема, право власності може набуватися як
    за договорами, так і в разі створення або переробки речі, а також за іншими
    підставами, що передбачені законом).
    Абсолютні цивільні права поділяються на ті, які потребують
    легітимізації з боку держави, і ті, які цього не потребують. Зокрема, особисті
    немайнові права виникають з народження, авторське право на твір виникає з
    моменту його створення, право на комерційне найменування – з моменту
    його першого використання. Натомість права на нерухомість, права
    інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок,
    торговельну марку виникають з моменту видачі компетентним органом
    держави відповідного свідоцтва, патенту, іншого правовстановлюючого
    документу тощо.
    6. Закріплення абсолютних цивільних прав в ЦК України та
    кодифікаціях приватного права країн ЄС відображає їх вагоме місце в
    системі цивільного права загалом. В країнах ЄС цивільні кодифікації
    спрямовані на детальне регулювання переважно майнових цивільних прав,
    таких як право власності, спадкове право. Цивільні кодекси Німеччини,
    Франції, Австрії та інших країн містять багато правових норм щодо
    регулювання цих відносин, і таке регулювання є досить якісним та
    стабільним, оскільки норми щодо права власності, спадкування практично не
    зазнавали змін.
    Особисті немайнові права також відображені в цивільних кодифікаціях
    країн ЄС. Однак зазвичай норми про них містяться у цих кодексах в
    контексті визначення правового статусу фізичної особи, її правоздатності та
    дієздатності (наприклад, цивільні кодифікації Німеччини, Австрії,
    252
    Швейцарії). Особистим немайновим правам в цивільних кодифікаціях ЄС не
    приділено настільки багато уваги, як в ЦК України, де цим положенням
    виділено цілу Книгу другу. Натомість Європейські цивільні кодекси не
    містять окремих розділів (книг), які б врегульовували ці відносини. Також
    цивільні кодифікації країн ЄС переважно не містять норм щодо права
    інтелектуальної власності. Ці відносини зазвичай врегульовані окремими
    законодавчими актами (кодекси та численні закони). Така практика
    притаманна Австрії, Іспанії, Німеччині, Португалії, Франції, Швейцарії та
    іншим країнам.
    Цивільні кодифікації країн ЄС мають своїм недоліком відсутність
    положень про особисті немайнові права та права інтелектуальної власності.
    Натомість ЦК України можна наводити як приклад найсучаснішої
    кодифікації усіх цивільно-правових норм, які повною мірою врегульовують
    всі абсолютні цивільні відносини.
    7. Цінність будь-якого суб’єктивного права визначається за можливістю
    його здійснення. Доведено, що здійснення абсолютних цивільних прав
    підпорядковується загальним принципам здійснення прав, хоч йому і
    притаманні певні особливості. На здійснення цивільних прав загалом,
    абсолютних цивільних прав, зокрема, поширюються загальні засади
    (принципи) цивільного законодавства, закріплені у ст. 3 ЦК України. За
    своєю змістовною сутністю ці засади є принципами цивільного права
    загалом.
    Загальні засади можуть знаходити свою конкретизацію, деталізацію,
    доповнення у принципах, покладених в основу здійснення цивільних прав.
    Засади здійснення цивільних прав закріплені у ст. 12 ЦК України.
    Насамперед йдеться про свободу здійснення суб’єктивних цивільних прав –
    особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. У такому
    законодавчому підході знаходить свій вираз принцип диспозитивності у
    здійсненні цивільного права. Особа не може примушуватися до здійснення
    належного їй права.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА