Черняк Юлія Валеріївна Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу: проблемні питання теорії і судової практики ви­рішення сімейних спорів

Краткое описание

Черняк Юлія Валеріївна, доцент кафедри міжнарод­ного приватного права Інституту міжнародних відно­син Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу: проблемні питання теорії і судової практики ви­рішення сімейних спорів» (12.00.03 - цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право). Спецрада Д 26.001.10 у Київському національ­ному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ЧЕРНЯК ЮЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА
УДК 341.981 : 347.61
ДИСЕРТАЦІЯ
УНІФІКАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ:
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВИРІШЕННЯ
СІМЕЙНИХ СПОРІВ
Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право;
міжнародне приватне право
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________
Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент
Академії Правових Наук України Довгерт Анатолій Степанович, професор
кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
КИЇВ – 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 7
АНОТАЦІЯ 11
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ
16
ВСТУП 26
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ
НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ГААЗЬКИХ КОНВЕНЦІЙ І
РЕГЛАМЕНТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, ЯКІ УНІФІКУЮТЬ
ПРОЦЕСУАЛЬНІ НОРМИ
Підрозділ 1.1. Ретроспектива уніфікації норм міжнародного
цивільного процесу на рівні Гаазьких конвенцій і договорів України
про правову допомогу у сімейних справах
Підрозділ 1.2. Ретроспектива уніфікації норм міжнародного
цивільного процесу на рівні регламентів Європейського Союзу з
сімейно-правових спорів
Підрозділ 1.3. Сучасний стан та основні перспективні напрями
наукових досліджень Гаазьких дитячих конвенцій і регламентів
Європейського Союзу, які уніфікують процесуальні норми
42
53
65
Висновки до Розділу 1 84
РОЗДІЛ 2. УНІФІКАЦІЯ ПРОЦЕСАЛЬНИХ НОРМ НА РІВНІ
ГААЗЬКИХ ДИТЯЧИХ КОНВЕНЦІЙ ТА РЕГЛАМЕНТІВ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Підрозділ 2.1. Процесуальні норми Гаазьких дитячих конвенцій в
системі внутрішнього законодавства та міжнародних правових актів
України
2.1.1. Гаазька конвенція 1980 року як процесуально-правовий механізм
вирішення цивільних справ про міжнародного викрадення дітей
2.1.2. Захист права опіки у випадку неправомірного переміщення дитини
86
102
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
2
на підставі Європейської конвенції про опіку 1980 р.: порівняльноправовий аспект
2.1.3. Питання взаємодії Гаазької конвенції 1996 р. із Гаазькою
конвенцією 1980 р.
2.1.4. Еволюція підходів щодо вирішення процесуальних питань на
прикладі Гаазьких конвенцій про міжнародне стягнення аліментів
104
111
Підрозділ 2.2. Регламенти Європейського Союзу як приклад
регіональної уніфікації норм міжнародного цивільного процесу з
вирішення сімейно-правових спорів
2.2.1. Предметна сфера застосування регламентів Європейського Союзу
та їх правова природа
2.2.2. Конвенція Лугано 2007 р. як міжнародний документ, що поширює
уніфіковані процесуальні норми Європейського Союзу поза його межі
Підрозділ 2.3. Питання взаємодії регламентів Європейського Союзу
та Гаазьких конвенцій у сфері судового процесу і захисту дітей
Підрозділ 2.4. Вплив Принципів міжнародного цивільного процесу
як актів «м’якого права» на регулювання судового порядку
вирішення міжнародних сімейних спорів
119
128
132
138
Висновки до Розділу 2 147
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНА ПІДСУДНІСТЬ СПРАВ, ЩО
ВИПЛИВАЮТЬ ІЗ СІМЕЙНИХ СПОРІВ
Підрозділ 3.1. Звичайне місце проживання як основний критерій
визначення міжнародної підсудності сімейних спорів стосовно
дитини
Підрозділ 3.2. Додаткові критерії визначення міжнародної
підсудності сімейних спорів щодо окремих категорій дітей
3.2.1. Сімейні спори стосовно дітей-біженців, дітей, які переміщені до
інших держав внаслідок суспільних негараздів в їхній країні, та дітей,
звичайне місце перебування яких встановити неможливо
3.2.2. Правило perpetuatio fori (perpetuatio jurisdictionis) і можливість
151
165
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
3
продовження підсудності за попереднім звичайним місцем проживання
дитини
3.2.3. Міжнародна підсудність справ про батьківську відповідальність у
разі викрадення дитини
167
172
Підрозділ 3.3. Міжнародна спеціальна підсудність справ про
розірвання шлюбу (встановлення режиму окремого проживання
подружжя, визнання шлюбу недійсним)
3.3.1. Уніфікація норм міжнародної підсудності справ про сімейноправовий статус особи
3.3.2. Проблемні питання визначення міжнародної підсудності справ про
розірвання шлюбу в національному законодавстві України
3.3.3. Концепція «Forum shopping» та її застосування в міжнародних
сімейних спорах
Підрозділ 3.4. Міжнародна спеціальна підсудність справ про
стягнення аліментів
Підрозділ 3.5. Особливості та практичні проблеми застосування
інституту передачі юрисдикції до суду іншої держави (transfer of
jurisdiction)
3.5.1. Сутність концепції forum non conveniens та її відображення в
міжнародних правових документах
3.5.2. Особливості та проблеми застосування інституту передачі
юрисдикції в Україні (на основі статей 8-9 Гаазької конвенції 1996 р.)
3.5.3. Особливості та проблеми застосування інституту передачі
юрисдикції згідно з регламентом Brussels IIbis
Підрозділ 3.6. Проблема lis (alibi) pendens у міжнародному цивільному
процесі та способи її вирішення (на прикладі сімейно-правових
спорів)
3.6.1. Сутність проблеми lis (alibi) pendens у міжнародному цивільному
процесі та передумови її виникнення
3.6.2. Проблема lis (alibi) pendens у внутрішньому законодавстві
174
179
186
195
202
206
209
215
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
4
України та договорах України про правову допомогу
3.6.3. Регулювання проблеми lis (alibi) pendens Гаазькою конвенцією про
батьківську відповідальність 1996 р.
3.6.4. Проблема lis (alibi) pendens у регламентах Європейського Союзу
та практиці ECJ
Підрозділ 3.7. Міжнародна договірна підсудність у сімейно-правових
спорах
3.7.1. Принцип диспозитивності (автономії волі сторін) у міжнародному
цивільному процесі та його вплив на розвиток інституту міжнародної
договірної підсудності справ, що випливають із сімейно-правових спорів
3.7.2. Стан уніфікації норм міжнародної договірної підсудності справ,
що випливають із сімейно-правових спорів
3.7.3. Підсудність, що ґрунтується на беззаперечному вступі
відповідача у процес
3.7.4. Підсудність, прийнята «явно або іншим чином у недвозначний
спосіб»
3.7.5. Підсудність, що ґрунтується на письмовій угоді сторін про
юрисдикцію
221
230
231
236
241
243
245
254
Висновки до Розділу 3 261
РОЗДІЛ 4. ІНСТИТУТ ПОПЕРЕДНІХ ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНИХ
(ОХОРОННИХ) ЗАХОДІВ ПРИ ВИРІШЕННІ МІЖНАРОДНИХ
СІМЕЙНИХ СПОРІВ
Підрозділ 4.1. Сучасний стан правового регулювання попередніх
забезпечувальних (охоронних) заходів у міжнародному цивільному
процесі
Підрозділ 4.2. Застосування інституту попередніх забезпечувальних
(охоронних) заходів у справах, що випливають із міжнародних
сімейних спорів
266
270
Висновки до Розділу 4 287
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
5
Розділ 5. ВИЗНАННЯ І ВИКОНАННЯ ІНОЗЕМНИХ СУДОВИХ
РІШЕНЬ У СІМЕЙНИХ СПРАВАХ
Підрозділ 5.1. Уніфікація принципів визнання та виконання
іноземних судових рішень із сімейно-правових спорів
підрозділ
5.2. Еволюція інституту визнання та виконання іноземних судових
рішень із сімейно-правових спорів у Європейському Союзі
Підрозділ 5.3. Сертифікація судового рішення як альтернатива
інституту екзекватури іноземного судового рішення
Підрозділ 5.4. Підстави для відмови у визнанні іноземних судових
рішень у справах із сімейно-правових спорів: аналіз доктрини,
практики ECHR, ECJ та судів України
5.4.1. Порушення публічного порядку держави, у якій іноземне судове
рішення має бути визнано й виконано
5.4.2. Порушення права дитини бути заслуханою в суді
5.4.3. Порушення принципу процесуальної рівності та принципу
змагальності сторін
Підрозділ 5.5. Визнання і виконання судових рішень з окремих
категорій міжнародних сімейних справ: правове регулювання та
практичний досвід України
5.5.1. Особливості та проблеми виконання рішень судів України про
повернення дитини на підставі Гаазької конвенції 1980 р.
5.5.2. Сучасні правові режими визнання та виконання іноземних судових
рішень про стягнення аліментів на дитину в Україні
Підрозділ 5.6. Визнання мирових угод і автентичних правових актів
із міжнародних сімейних спорів
289
300
308
317
320
324
334
344
351
Висновки до Розділу 5 358
Розділ 6. СПІВРОБІТНИЦТВО В МІЖНАРОДНОМУ
ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ З ВИРІШЕННЯ СІМЕЙНИХ СПОРІВ
Підрозділ 6.1. Сучасний стан уніфікації норм міжнародного судового
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
6
співробітництва у цивільних справах
Підрозділ 6.2. Гаазькі дитячі конвенції та регламенти ЄС як lex
specialis для врегулювання правил міжнародного судового
співробітництва
6.2.1. Загальна характеристика правил міжнародного судового
співробітництва, закріплених Гаазькими дитячими конвенціями і
регламентами ЄС з питань сімейного права
6.2.2. Традиційні види правової допомоги у міжнародних сімейних спорах
6.2.3. Особливі види міжнародного судового співробітництва при
вирішенні сімейних справ
363
367
370
377
Висновки до Розділу 6 383
ВИСНОВКИ 386
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 400

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Підсумовуючи сучасний стан розвитку правового регулювання вирішення
в порядку цивільного судочинства міжнародних сімейних спорів, можемо
констатувати, що на рівні Гаазьких конвенцій найбільш повно відбулася
уніфікація норм таких інститутів міжнародного цивільного процесу: міжнародної
підсудності різних категорій цих спорів, визнання й виконання іноземних судових
рішень та міжнародного судового співробітництва.
2. Крім Гаазьких дитячих конвенцій, джерелами міжнародного цивільного
процесу при вирішенні міжнародних сімейних спорів є також конвенції, прийняті
під егідою Ради Європи, – Конвенція про визнання та виконання рішень стосовно
опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми 1980 р. і Конвенція про
контакт з дітьми 2005 р., які, однак, застосовуються у судовій практиці України та
держав ЄС значно рідше, ніж Гаазькі конвенції, а також двосторонні договори
України про правову допомогу, яким характерні розбіжності щодо регулювання
одних і тих самих питань міжнародного цивільного процесу.
3. На прикладі 4-х інститутів міжнародного цивільного процесу: міжнародної
підсудності, попередніх забезпечувальних (охоронних) заходів, визнання та
виконання іноземних судових рішень, міжнародного судового співробітництва,
доведено необхідність укладення та ефективність застосування Україною
Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 р., Гаазької конвенції
про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дитини 1980 р., Гаазької
конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного
утримання 2007 р., Гаазької конвенції про визнання і виконання рішень стосовно
зобов’язань про утримання 1973 р.
4. Для вирішення конфлікту міжнародних конвенцій, які регулюють
процесуальні питання вирішення тих чи інших категорій міжнародних сімейних
спорів і мають подібні предметні сфери, обгрунтовано застосування «найбільш
ефективної норми», яка визначається з урахуванням способу захисту порушеного
права, предмета та підстав позову.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
387
5. Встановлено, що сучасний процес уніфікації норм міжнародного
цивільного процесу перебуває під безпосереднім впливом актів м’якого права, які
містять норми не обов’язкового, а рекомендаційного характеру, спрямовані у
майбутнє і розглядаються як програма розвитку міжнародних відносин з точки
зору lex ferenda.
6. Оскільки розвиток міжнародного цивільного процесу відбувається в
рамках загальної правової тенденції, заснованої на повазі до прав людини і
дитини, зокрема, аналіз і вирішення процесуальних питань, пов’язаних з
вирішенням судами міжнародних сімейних спорів, потрібно здійснювати крізь
призму тих зобов’язань, взятих державою завдяки участі у міжнародних угодах
про права людини, із обов’язковим урахуванням практики ECHR та ECJ.
7. Виходячи зі змісту норм Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти
міжнародного викрадення дітей 1980 р. та судової практики, запропоновано
включати до предмета доказування у справах про повернення дитини таке коло
обставин: 1) факт наявності у позивача прав опіки (піклування) дитиною; 2) факт
здійснення цих прав (тобто виконання батьківських прав і обов’язків) позивачем
у момент незаконного переміщення дитини; 3) незаконність переміщення або
утримування дитини, що включає у т.ч. доведення постійного (звичайного) місця
проживання дитини; 4) підстави, за наявності яких відповідно до ст. 13 конвенції
може бути відмовлено у видачі розпорядження про повернення дитини.
8. Визначено напрями, в яких положення Гаазької конвенції 1996 р. про
батьківську відповідальність доповнюють правила Гаазької конвенції 1980 р. про
цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
9. Встановлено, що еволюція підходів врегулювання процесуальних питань
Гаазькими конвенціями про міжнародне стягнення аліментів відбувається у таких
напрямах: розширення предметної сфери застосування конвенцій за рахунок
розширення системи видів аліментних зобов’язань, рішення з яких підлягають
визнанню і виконання за кордоном; розширення адміністративного
співробітництва у справах про міжнародне стягнення аліментів (за рахунок
збільшення кількості можливих заяв, з якими до органу запитуючої держави може
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
388
звертатися кредитор або боржник у справі про стягнення аліментів);
запровадження нових альтернативних критеріїв визначення міжнародної
підсудності; визначення можливості застосування забезпечувальних заходів у цій
категорії справ; визнання і виконання не лише судових рішень, але також
аліментних договорів та мирових угод про міжнародне стягнення аліментів.
10. Досдіжені у роботі регламенти і директиви ЄС дозволяють констатувати,
що паралельно з універсальною відбувається успішна регіональна уніфікація
норм цивільного процесу в ЄС. Сучасна модель регулювання міжнародного
цивільного процесу з вирішення сімейних спорів у ЄС передбачає, що: 1)
уніфіковані регламентами норми є нормами прямої дії; 2) ці норми замінюють
норми внутрішнього національного законодавства кожної держави, у т.ч.
передбачені ними правила про міжнародну виключну підсудність; 3) існує єдність
судової практики тлумачення та застосування цих норм, що забезпечується
наднаціональним органом – ECJ.
11. Передумовами уніфікації норм міжнародного цивільного процесу з
вирішення сімейних спорів у ЄС стали: а) міжнародні правові акти ООН та Ради
Європи, які закріплюють міжнародний стандарт прав людини і прав дитини,
зокрема; б) наукові проекти з гармонізації та уніфікації цивільного процесу в
Європі; в) Амстердамський Договір 1997 р., Гаазька Програма 2005 р.,
Стокгольмська Програма 2009 р., TFEU 2007 р., які не лише визначили завдання з
розвитку правового співробітництва у сфері цивільного процесу «задля
досягнення прогресу у сфері свободи, безпеки і справедливості», але й
конкретизували засоби реалізації цього завдання.
12. Усі регламенти ЄС, які уніфікують процесуальні норми з вирішення
сімейних спорів, безпосередньо пов’язані із регламентом Brussels I: а) взято за
основу його структуру; б) ECJ та національні суди держав ЄС, здійснюючи
тлумачення і застосовуючи норми цих регламентів, посилаються у т.ч. і на
положення регламенту Brussesl I та на рішення ECJ стосовно нього – зокрема, при
визначенні таких правових категорій як «батьківська відповідальність»,
«зобов’язання з утримання», «мовчазна згода із підсудністю». Але, на відміну від
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
389
регламенту Brussels I, регламент Brussels IIbis (стаття 15), запозичивши досвід
Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 року (статті 8, 9),
відкриває «ширші двері» для суддівської свободи, оскільки закріплює концепцію
forum non conveniens та передбачає можливість застосування інституту передачі
юрисдикції (transfer of jurisdiction).
13. Визначено форми взаємного впливу регламентів ЄС і Гаазьких дитячих
конвенцій: I – Гаазькі дитячі конвенції та практика їх застосування стали основою
положень регламенту Brussels IIbis та регламенту ЄС про утримання № 4/2009; II
– після прийняття своїх власних правових актів ЄС продовжує активно
співробітничати з Гаазькою Конференцією з міжнародного приватного права,
насамперед – за напрямом взаємодії ЄС із третіми державами у сфері судового
співробітництва у цивільних та сімейних справах; III – згідно із практикою ECJ
положення регламентів ЄС та положення Гаазьких конвенцій повинні за
можливості тлумачитися однаково для того, щоб уникнути різних результатів
правового регулювання залежно від того, стосується справа держави-члена ЄС чи
третьої держави; як наслідок, для тлумачення норм регламенту Brussels IIbis ECJ
може звертатися до Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 р. і
travaux preparatories (підготовчих матеріалів).