Перестюк Наталія Миколаївна Правова кваліфікація в міжнародному при­ватному праві на прикладі англосаксонського трасту

Краткое описание

Перестюк Наталія Миколаївна, адвокат, приватна практика: «Правова кваліфікація в міжнародному при­ватному праві на прикладі англосаксонського трасту» (12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімей­не право; міжнародне приватне право). Спецрада Д
у Київському національному університеті іме­ні Тараса Шевченка

Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
УДК 340.05; 341.9
ПЕРЕСТЮК НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ
В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
НА ПРИКЛАДІ АНГЛОСАКСОНСЬКОГО ТРАСТУ
Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________ Н.М. Перестюк
Науковий керівник: Калакура Віктор Ярославович,
кандидат юридичних наук, доцент
Київ – 2019

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ............................16
ВСТУП ..................................................................................................................18
Розділ 1. Правова кваліфікація у міжнародному приватному праві........33
1.1. Теоретичне підгрунття правової кваліфікації у міжнародному
приватному праві............................................................................................33
1.2. Підходи до правової кваліфікації, як методу в теорії і практиці....62
1.3. Ілюстрація проблематики правової кваліфікації на прикладі трасту
.............................................................................................................................89
Висновки до роздіду 1: ...................................................................................98
Розділ 2. Англосаксонська трастова концепція як виклик для країн
континентального права .................................................................................105
2.1. Траст крізь підвалини права справедливості. Історичний огляд 105
2.2. “Захищений” траст-фонд і “власне життя” траста .........................127
2.3. Природа бенефіціарного інтересу в трасті та його носії.................129
Висновки до розділу 2: .................................................................................134
Розділ 3. Траст на різних стадіях міжнародного приватного процесу та Acquis
Communautaire ..................................................................................................138
3.1. Конфлікт законів і конфлікт юрисдикцій в європейському праві138
3.2. ГКТ як відповідь на виклики розширення Спільного Ринку та
одночасно й поштовх до уніфікації регулювання конфлікту юрисдикцій
...........................................................................................................................145
3.3. Рекомендації щодо приєднання України до ГКТ ............................161
Висновки до розділу 3: .................................................................................175
Висновки.............................................................................................................180
Список використаних джерел ........................................................................185
ДОДАТКИ ..........................................................................................................213

Список литературы

Висновки
(1) В роботі запропоновано систематизацію об’єктивних передумов
існування доктринальних колізій щодо предмету та методу правової кваліфікації.
З огляду на продемонстровану різницю в самій техніці оперування з питаннями
фактів і питаннями права в руках континентального судді і судді країни
загального права, зроблено висновок про обов’язкове врахування контексту
юрисдикції при сприйнятті (в т.ч. для порівняння) тієї чи іншої доктрини правової
кваліфікації в міжнародному приватному праві. Серед представлених в роботі
прикладів різного правового середовища показано відмінності у наповненні
поняття норми права в континентальних системах та поняття правової норми
(“legal rule”), що властиве системам загального права. Окремий акцент зроблено
на різному розподілі впливу судді і законотворця та на відмінності у моделях
цивільних процесів різних країн.
(2) На основі історично обумовленої невідворотності існування різних
підходів зроблено висновок про природну нерозривність зв’язку понять “правова
кваліфікація” та “тлумачення” (як “двох боків однієї медалі”) в контексті
проблеми уникнення конфлікту кваліфікацій в міжнародному приватному праві.
Запропоновано підхід, за яким кваліфікація, як і тлумачення, представляють
собою своєрідний “місток між фактом і правом”, рух по якому можливий в обох
напрямках. При цьому визначальною характеристикою виступатиме сам вектор
такого руху. Так, будучи спрямованим від факту до права, такий вектор являє
собою правову кваліфікацію, а у зворотному напрямку – тлумачення норми права.
(3) В роботі текст статті 7 Закону України “Про міжнародне приватне
право” проаналізовано крізь призму концепції “адаптації” (відомої представникам
французької школи в міжнародному приватному праві як “adaptation” чи як
“adjustment” в англомовних джерелах). В рамках представленого аналізу
аргументовано, що викладений в українському законі підхід до правової
кваліфікації являє собою піднесення на щабель “довершеності” lege fori
181
(“enlightened” lege fori). Суть піднесення lege fori на щабель довершеності бере
початок з 2-фазного підходу Анрі Батіфоля: 1) попереднього аналізу та 2)
безпосередньо вже прийняття рішення. На першій фазі «чужі» для судді поняття
сприймаються (кваліфікуються) з точки зору їх функціонального забарвлення.
Такий підхід згодом було охарактеризовано, як концерцію «адаптації». І значна
роль у цьому процесі відводиться функціональній аналогії, відштовхуючись від
понять «чужого» права. Друга ж фаза виступає цариною lege fori, де суддя оперує
вже аналогами «свого» права, залишаючись в рамках рідних понять та категорій.
(4) На прикладі статті 2 Гаазької конвенції про визнання трастів 1985 року
представлено кваліфікацію трасту за функціональним призначенням (“par la
fonction”) та показано її спільну основу з класичним підходом автономної
кваліфікації. Кваліфікація за функціональним призначенням є відлунням
концепції адаптації, що і увібрала надбання французької доктрини міжнародного
приватного права. Стаття 2 конвенції ж визначає «чужий» для континентального
світу «траст» саме через функціональні характеристики такої конструкції, як
«своєї» для країн загального права. Серед спільних рис кваліфікації за
функціональним призначенням та автономної кваліфікації основну увагу
привертає неспівпадіння одних і тих самих понять у нормах внутрішнього
національного права та у колізійних нормах (міжнародного приватного права). А
метод порівняльного правознавства, запропонований засновником автономної
теорії Ернестом Рабелем (для відшукання відповідних аналогій через
абстрагування від суті внутрішніх понять), корелюється із першою фазою
концепції «адаптації» Анрі Батіфоля.
(5) Обґрунтовано самостійне місце статті 11 Гаазької конвенції про
визнання трастів 1985 року в якості критерію перевірки суддею континентального
права результатів правової кваліфікації трасту як поняття (категорії, конструкції),
відсутнього в праві його рідної країни.
(6) В контексті приєднання України до Гаазької конвенції про визнання
трастів 1985 року рекомендовано вдатись до ряду заяв і застережень, доступність
яких передбачено самим документом: неприйняття надімперативних норм третіх
182
країн (стаття 16), нерозповсюдження сфери застосування конвенції на трасти,
відмінні від добровільних (стаття 20), обмеження сфери застосування конвенції
лише трастами, питання дійсності яких регулюються правом її країн-учасниць
(стаття 21) та нерозповсюдження сфери застосування конвенції на трасти,
створені до набрання конвенцією чинності для України (стаття 22).