Сердечна Ірина Леонідівна Особисті немайнові права і обов’язки інших членів сім’ї та родичів




  • скачать файл:
  • Название:
  • Сердечна Ірина Леонідівна Особисті немайнові права і обов’язки інших членів сім’ї та родичів
  • Альтернативное название:
  • Сердечная Ирина Леонидовна Личные неимущественные права и обязанности других членов семьи и родственников Serdechnaya Irina Leonidovna Lichnyye neimushchestvennyye prava i obyazannosti drugikh chlenov sem'i i rodstvennikov
  • Кол-во страниц:
  • 163
  • ВУЗ:
  • Терно­пільському національному економічному університеті
  • Год защиты:
  • 2017
  • Краткое описание:
  • Сердечна Ірина Леонідівна, старший викладач кафе­дри цивільного права та процесу Хмельницького універ­ситету управління та права: «Особисті немайнові права і обов’язки інших членів сім’ї та родичів» (12.00.03 - ци­вільне право і цивільний процес; сімейне право; міжна­родне приватне право). Спецрада К 58.082.04 у Терно­пільському національному економічному університеті




    ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА


    Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

    СЕРДЕЧНА ІРИНА ЛЕОНІДІВНА



    УДК 347.6


    ДИСЕРТАЦІЯ


    ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ТА РОДИЧІВ



    Спеціальність 12.00.03 – цивільне право; цивільний процес; сімейне та міжнародне приватне право

    Галузь знань 08 Право


    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    /І. Л. Сердечна/


    Науковий керівник:
    Ватрас Володимир Антонович
    кандидат юридичних наук, доцент

    Хмельницький – 2017




    ЗМІСТ
    ВСТУП 18
    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СІМЕЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН МІЖ ІНШИМИ ЧЛЕНАМИ СІМ’Ї ТА РОДИЧАМИ 28
    Поняття, сутність і структура особистих немайнових правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами 28
    Інші члени сім’ї та родичі як суб’єкти сімейних правовідносин 53
    Висновки до розділу 1 88
    РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ВИДИ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ І ОБОВ’ЯЗКІВ ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ТА РОДИЧІВ 91
    Поняття і класифікація особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів 91
    Інституційні особисті немайнові права і обов’язки інших членів сім’ї та родичів 102
    Міжінституційні особисті немайнові права і обов’язки інших членів сім’ї та родичів 126
    Висновки до розділу 2 153
    РОЗДІЛ 3 ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ІНШИМИ ЧЛЕНАМИ СІМ’Ї ТА РОДИЧАМИ І ВИКОНАННЯ НИМИ ОБОВ’ЯЗКІВ 158
    Здійснення особистих немайнових прав і виконання обов’язків іншими членами сім’ї та родичами 158
    Захист особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів 174
    Поняття захисту особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів 174
    Юрисдикційна форма захисту особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів 180
    Неюрисдикційна форма захисту особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів 198
    Висновки до розділу 3 208
    ВИСНОВКИ 212
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 218
    ДОДАТКИ 249
    Додаток А 249
    Додаток Б… 253
    Додаток В… 258

    ВСТУП

    Актуальність теми. Сім’я є важливою складовою сучасного суспільства.
    Сімейні правовідносини, як правило, виникають між батьками та дітьми, оскільки на батьків покладається найширше коло особистих немайнових та майнових прав та обов’язків. У Сімейному кодексі України (далі – СК України) закріплено, що основними обов’язками батьків є необхідність забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я (ст. 143), зареєструвати її народження (ст. 144), виховувати дитину (ст. 150), утримувати її (ст. 180) тощо, а правами батьків є виховання дитини (ст. 151), спілкування з нею (ст. 153), її захист (ст. 154), визначення місця проживання дитини (ст. 160) тощо).
    Водночас не є винятком участь у сімейних правовідносинах баби, діда, внуків, прабаби, прадіда, правнуків, братів, сестер, мачухи, вітчима, пасинка, падчерки, фактичного вихователя, дитини-вихованця. В СК України ці суб’єкти одержали узагальнюючу назву «інші члени сім’ї та родичі». Згідно з сімейним законодавством у межах окремого розділу вони наділяються певними правами та обов’язками щодо дітей. Однак так було не завжди. До прийняття чинного СК України нормативно були врегульовані лише майнові права та обов’язки між іншими членами сім’ї та родичами. У 1991 році шляхом внесення змін до Кодексу про шлюб та сім’ю УРСР було визначено особисте немайнове право діда, баби на спілкування з онуками, що і стало початком наступного розвитку та розширення цих прав. Уперше одержали правове регулювання особисті немайнові відносини за участю інших членів сім’ї та родичів у 21 главі СК України. Відповідно до СК України дід, баба, прадід, прабаба мають право на спілкування з онуками, правнуками та їх виховання (ст. 257); брати, сестри мають право на спілкування ( ст. 259); мачуха, вітчим мають право брати участь у вихованні падчерки, пасинка (ст. 260); інші члени сім’ї та родичі мають право на захист дитини (ст. ст. 258, 262
    ). У ст. 264 СК України визначений обов’язок особи піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда, а також про того, з ким вона проживала однією сім’єю. Окрім того, інші члени сім’ї та родичі отримують певне коло прав і обов’язків у правовідносинах, що виникають між подружжям, батьками та дітьми, а також при влаштуванні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
    Разом з тим у сімейному законодавстві не міститься визначення поняття
    «член сім’ї», «інший член сім’ї», не повною мірою врегульовано здійснення та захист прав інших членів сім’ї та родичів, суб’єктний склад цих правовідносин не охоплює прапрадіда, прапрабабу, праправнуків та зведених братів, сестер. У науці сімейного права не досліджено поняття, ознаки та структуру особистих немайнових правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами; їх місце в системі сімейних правовідносин; види особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів; особливості здійснення та захисту особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів тощо.
    Тема особистих немайнових прав фізичних осіб була предметом дослідження фахівців у сфері цивільного права, що зумовлено виділенням у Цивільному кодексі України окремої книги другої «Особисті немайнові права фізичної особи» (О. В. Дзера, І. О. Дзера, О. Д. Крупчан, І. М. Кузнєцова, Л. В.

    Малюга, Г. К. Матвєєв, О. А. Підопригора, О. О. Посикалюк, О. А. Пушкін, О. В. Синєгубов, С. О. Сліпченко, І. В. Спасибо-Фатєєва, Р. О. Стефанчук, Л. В. Федюк
    , С. Я. Фурса, Є. О. Харитонов, Я. М. Шевченко та ін.).
    Варто зазначити, що сімейні правовідносини мають, у першу чергу, немайновий характер. При цьому майнові правовідносини в сімейному праві завжди безпосередньо пов’язані з немайновими. Це зумовило значну увагу до цієї теми науковців у сфері сімейного права (І. В. Апопій, Ю. Ф. Беспалов, Т. В. Боднар, М. В. Бориславська, В. І. Борисова, В. І. Бошко, С. Б. Булеца, В. А. Ватрас, О. І. Велічкова, А. В. Вишнякова, Є. М. Ворожейкін, В. С. Гопанчук, Н. О
    . Гуляєва, Н. О. Давидова, В. І. Данілін, О. В. Дзера, І. О. Дзера, Н. М. Єршова, П. Єфіменко, І. В. Жилінкова, О. М. Калітенко, О. І. Карпенко, В. С. Ковальська, П. М. Конончук, І. Г. Король, Л. П. Короткова, О. Ю. Косова, Л. В. Красицька, Б. К. Левківський, С. М. Лепех, М. В. Логвінова, Р. П. Мананкова, Г. К. Матвєєв, В. П. Мироненко, С. О. Муратова, О. М. Нєчаєва, Л. А. Ольховик, Л. М. Пчелінцева, Г. О. Рєзнік, З. В. Ромовська, О. О. Рузакова, В. О. Рясенцев, Л. А. Савченко, Г. М. Свердлов, О. І. Харитонова, Ю. С. Червоний та ін.). Однак поза їх увагою залишились питання щодо особистих немайнових прав й обов’язків за участю інших членів сім’ї та родичів.
    Результати роботи ґрунтуються на положеннях праць відомих вітчизняних учених: І. В. Венедіктової, М. К. Галянтича, Н. Ю. Голубєвої, С. Д. Гринько, О. В. Дзери, Ю. О. Заіки, І. С. Канзафарової, І. Р. Калаура, О.В. Кохановської, Н.С. Кузнєцової, Р. А. Майданика, Є. О. Мічуріна, С. О. Сліпченка, І. В. Спасибо- Фатєєвої, М. О. Стефанчука, та ін.
    На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що дослідження особистих немайнових прав та обов’язків інших членів сім’ї та родичів є актуальним, має важливе теоретичне та практичне значення, що зумовило доцільність його проведення на рівні кандидатської дисертації.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри цивільного права та процесу Хмельницького університету управління та права на 2013–2017 роки «Удосконалення механізму правового регулювання особистих немайнових та майнових відносин у контексті приведення законодавства України до європейських стандартів», що є складовою наукової теми Хмельницького університету управління та права на 2013–2017 роки: «Управлінські та правові засади забезпечення сталого розвитку України як європейської держави» ( державний реєстраційний номер 0108U008927).
    Тема дисертаційного дослідження «Особисті немайнові права і обов’язки
    інших членів сім’ї та родичів» була затверджена вченою радою Хмельницького університету управління та права (протокол № 9 від 28 квітня 2012 року) та уточнена (протокол № 12 від 27 березня 2017 року).
    Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробленні концепції сучасного розуміння поняття та змісту особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів, особливостей їх здійснення і захисту в сімейних правовідносинах, формулювання наукових висновків та пропозицій щодо вдосконалення сімейного законодавства України.

    Для досягнення поставленої мети в дисертації передбачено вирішення таких
    задач:
    – визначити особливості поняття, сутності та структури особистих немайнових правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами;
    – з’ясувати особливості правового статусу інших членів сім’ї та родичів у особистих немайнових правовідносинах;
    – виокремити та проаналізувати види особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів;
    – виявити особливості здійснення особистих немайнових прав та виконання особистих немайнових обов’язків іншими членами сім’ї та родичами;
    – визначити поняття та форми захисту особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів;
    – викласти пропозиції та рекомендації теоретичного та практичного характеру щодо вдосконалення чинного законодавства в розрізі теми дослідження
    .
    Об’єктом дослідження є особисті немайнові сімейні правовідносини, які виникають за участю інших членів сім’ї та родичів, з метою реалізації їх особистих немайнових прав стосовно дитини та виконання щодо неї юридичних сімейних обов’язків.
    Предметом дослідження є особисті немайнові права й обов’язки інших членів сім’ї та родичів у сімейних правовідносинах.
    Методи дослідження. Достовірність результатів наукового дослідження забезпечується використанням низки методів: діалектичного, формально- логічного, системно-структурного, історико-правового, порівняльно-правового. Їх використання дозволило визначити особливості особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів.
    Використання діалектичного методу дослідження дало змогу в підрозділах розкрити зміст таких понять, як: «особисті немайнові правовідносини між іншими членами сім’ї та родичами», «інші члени сім’ї», «родичі», «особисті немайнові права інших членів сім’ї та родичів» (підрозділи 1.1, 1.2 і 2.1). Формально- логічний метод дав можливість визначити поняття особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів та розкрити зміст кожного із них (у розділі 2), а також з’ясувати особливості їх здійснення та захисту (у розділі 3 дисертації). Цей же метод використано в підрозділах 1.1 і 1.2 для визначення основних ознак особистих немайнових правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами, а також ознак інших членів сім’ї і родичів. Системно-структурний метод дозволив у підрозділі 2.1 сформувати основні підходи до класифікації особистих немайнових прав та обов’язків інших членів сім’ї та родичів, розуміння їх системи, як такої, що включає дві групи прав та обов’язків: тих, які передбачені в главі 21 СК України, а також тих, які передбачені іншими інститутами сімейного права, а в підрозділах розділу 3 – визначити їх зв’язок. У підрозділі 2.2 використано історико-правовий метод, що дозволило дослідити специфіку правового регулювання окремих особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів.
    Порівняльно-правовий метод дав змогу дослідити відмінності у визначенні змісту
    прав і обов’язків інших членів сім’ї і родичів (підрозділи 1.2, 2.2. і 2.3).

    Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що робота є першим в Україні комплексним науковим дослідженням особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів. За результатами проведеного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку наукових положень, що виносяться на захист, зокрема:
    уперше:
    – визначено поняття особистих немайнових правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами як юридичний зв’язок між дідом, бабою та внуками, прадідом, прабабою та правнуками, братами, сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, фактичним вихователем та дитиною, щодо виховання, спілкування, захисту, піклування, який виник на підставі юридичних фактів, зокрема фактів взяття дитини на виховання, взяття дитини з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, свояцтва, споріднення тощо;
    – віднесено до інших членів сім’ї та родичів прапрадіда, прапрабабу, праправнуків, зведених братів і сестер;
    – покладено на мачуху, вітчима обов’язок щодо виховання малолітнього, неповнолітнього пасинка, падчерку за умов: 1) наявності зареєстрованого шлюбу з батьком, матір’ю дитини; 2) відповідності інтересам дитини та її батька, матері, які спільно з нею не проживають;
    – запропоновано при визначенні місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, батьки якої є малолітніми або неповнолітніми, у випадку, якщо їм не надано повної цивільної дієздатності, передбачити необхідність отримання згоди від діда, баби дитини з боку того з батьків, хто є малолітнім або неповнолітнім;
    – обґрунтовано необхідність надати родичам за походженням право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновляють, правового зв’язку як у випадку смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною ( ч. 2 ст. 232 СК України ), так і в разі оголошення одного з батьків дитини померлим та визнання безвісно відсутнім.
    Крім того, запропоновано розширити перелік осіб, які мають право подати таку заяву, додавши до нього прабабу і прадіда;
    – запропоновано встановити заборону для реєстрації шлюбу між мачухою, вітчимом, пасинком, падчеркою, а також між зведеними братами та сестрами, а у випадку реєстрації такого шлюбу передбачити право суду визнати його недійсним
    ;
    – запропоновано з метою захисту права родичів та дитини при її
    усиновленні, якщо вони не подали заяву про збереження правового зв’язку вчасно
    , покласти на суд обов’язок щодо необхідності залучити до участі в судовому засіданні діда, бабу, брата, сестру в якості заінтересованих осіб і з’ясувати, чи бажають вони зберігати з дитиною правовий зв’язок;
    – запропоновано зобов’язати батьків малолітніх осіб, які відмовилися забрати свою дитину із пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я, забрати таку дитину, виховувати та утримувати її до досягнення батьками повноліття;
    удосконалено:

    – перелік ознак особистих немайнових правовідносин між суб’єктами сімейного права; виділено загальні та спеціальні ознаки зазначених правовідносин за участю інших членів сім’ї та родичів. До загальних ознак віднесено невідчужуваність, безстроковість, безоплатність, множинність, здійснення особистих немайнових прав відповідно до моральних засад суспільства.
    Спеціальними є особливий суб’єктний склад та зміст, підстави виникнення та припинення правовідносин, субсидіарність, а у випадку участі у правовідносинах родичів – породження юридичних наслідків поза волею їх учасників;
    – визначення поняття «інший член сім’ї», а саме на підставі дослідження категорії «сім’я», а також нормативного та доктринального підходів до поняття
    «член сім’ї» визначено, що інший член сім’ї – це особа, яка має тісний правовий зв’язок з іншою особою (колом осіб), що ґрунтується на шлюбі, спільному проживанні та (або) вихованні дитини, характеризується спільністю інтересів, наявністю прав та обов’язків, передбачених сімейним законодавством;
    – поняття права інших членів сім’ї та родичів на виховання дитини та сформульовано як особисте немайнове право баби, діда, прабаби, прадіда, братів, сестер, мачухи, вітчима, яке полягає в можливості безпосереднього позитивного впливу на дитину, з метою забезпечення її нормального фізичного та психічного розвитку та становлення дитини як повноцінної особистості;
    – розуміння поняття права родичів на спілкування з дитиною та визначено як особисте немайнове право діда, баби, прадіда, прабаби, братів, сестер на періодичний або постійний контакт з дитиною, в результаті якого відбувається обмін інформацією пізнавального та емоційно-оцінного характеру;
    – поняття здійснення сімейних прав у контексті визначення поняття здійснення особистих немайнових прав іншими членами сім’ї та родичами як фактичних дій діда, баби, прадіда, прабаби, братів, сестер, мачухи, вітчима, фактичного вихователя, які полягають у розпорядженні своїми особистими немайновими суб’єктивними правами, що відповідають інтересам дитини та визначені нормами сімейного законодавства;
    дістали подальшого розвитку:
    – положення про захист сімейних прав у контексті визначення ознак та умов застосування самозахисту прав інших членів сім’ї та родичів, а також ознак самозахисту зазначених суб’єктів;
    – класифікація особистих немайнових прав у сімейному праві, а саме запропоновано поділ особистих немайнових прав та обов’язків інших членів сім’ї та родичів залежно від їх нормативного визначення: 1) особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів, що регулюються главою 21
    СК України (інституційні); 2) особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів, які містяться в інших інститутах сімейного права ( міжінституційні).
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
    – у науково-дослідній сфері – як підґрунтя для подальших загальнотеоретичних наукових досліджень особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів;

    – у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Сімейне право», «Проблеми сімейного права»;
    – у нормотворчому процесі – для удосконалення сімейного законодавства у сфері особистих немайнових правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами;
    – у правозастосовній діяльності судових та інших юрисдикційних органів – при вирішенні спорів, що виникають із сімейних правовідносин.
    Наукові концепції, висновки та пропозиції дисертаційної роботи використовуються при підготовці лекцій та навчально-методичних матеріалів у Хмельницькому університеті управління та права (Акт про реалізацію результатів наукових досліджень від 17 травня 2017 року – Додаток Б).
    Результати дисертаційного дослідження було використано при проведенні постійно діючого семінару Головного управління юстиції у Хмельницькій області для працівників юридичних служб державних підприємств, установ, організацій області ( довідка про участь у семінарі від 16 травня 2017 року – Додаток В).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень автора. Нові наукові результати дослідження отримані дисертантом особисто. Розділ у колективній монографії підготовлено здобувачем особисто (обсяг – 1,5 д.а.). У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
    Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднено на таких наукових та наукового-практичних конференціях та круглих столах: науково-практичному круглому столі
    «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (м. Севастополь, 5–6 жовтня 2012 р.), Міжнародній науковій конференції «Одинадцяті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 23–24 листопада 2012 р.), Міжнародній науковій конференції «Римське право і сучасність» (м. Одеса, 24–25 травня 2013 р
    .), Міжнародній науково-практичній конференції «Малиновські читання» (м. Острог, 15–16 листопада 2013 р.), науково-практичному столі з проблем модернізації приватного права «Стратегія модернізації приватного права в сучасних умовах» (м. Хмельницький, 29 листопада 2013 р.), Міжнародній науковій конференції «Тринадцяті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 14–15 листопада 2014 р.), Міжнародній науково-практичній конференції
    «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (м. Херсон, 12– 13 грудня 2014 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные проблемы современного публичного и частного права» (м. Мінськ, 9 квітня 2015 р
    .), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми модернізації приватного права в умовах євроінтеграції» (м. Хмельницький, 2–3 жовтня 2015 р
    .), Міжнародній науковій конференції «Чотирнадцяті осінні юридичні читання» (м
    . Хмельницький, 23–24 жовтня 2015 р.), круглому столі «Актуальні проблеми здійснення та захисту сімейних прав та інтересів» (м. Хмельницький, 30 травня 2016 р.), Міжнародній науковій конференції «П’ятнадцяті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 21–22 жовтня 2016 р.).

    Публікації. За темою дисертації та відповідно до її змісту опубліковано сім статей у фахових наукових виданнях, з яких одна – у науковому виданні іншої держави; одна глава в колективній монографії; тези дванадцяти виступів та доповідей на конференціях та інших наукових заходах.
    Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу
    , трьох розділів, які включають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 258 сторінок. Список використаних джерел складається з 289 найменувань і міститься на 31 сторінці. Обсяг додатків А
    , Б і В – 10 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у виявленні та вирішенні комплексу теоретичних і практичних проблем доктрини сімейного права, пов’язаних із комплексним вивченням особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів. З цією метою було визначено поняття, розкрито сутність та структуру особистих немайнових правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами, виокремлено та охарактеризовано систему особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів, особливості їх здійснення та захисту, сформовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання інституту особистих немайнових прав та обов’язків:
    1. Характерними ознаками особистих немайнових правовідносин між
    іншими членами сім’ї та родичами є такі: невідчужуваність, безстроковість, безоплатність, множинність, наявність особливого юридичного факту, суб’єктного складу та юридичного змісту, субсидіарність обов’язку інших членів сім’ї та родичів щодо дитини, здійснення особистих немайновим прав і обов’язків відповідно до моральних засад суспільства, а у випадку участі у правовідносинах родичів – породження юридичних наслідків поза їх волею.
    2. Структурними елементами правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами є: 1) суб’єкти, якими є баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брати, сестри, мачуха, вітчим, пасинок, падчерка, особа, яка взяла у свою сім’ю дитину, та дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування; 2) об’єкти, якими є нематеріальні блага, а саме: виховання, спілкування, захист дитини, піклування особи про інших членів сім’ї та родичів та інші; 3) юридичний зміст, яким є суб’єктивні права та обов’язки особистого немайнового характеру зазначених суб’єктів.
    3. Зважаючи на необхідність захисту прав та законних інтересів зведених братів, сестер, прабаби та прапрадіда, запропоновано віднести зазначених осіб до кола інших членів сім’ї та родичів.
    4. Спеціальними ознаками, характерними для інших членів сім’ї та родичі як суб’єктів сімейних правовідносин є такі: коло цих суб’єктів чітко визначене законом та існує в межах окремого правового інституту, наявність специфічного обсягу правоздатності та дієздатності, факт спільного проживання з дитиною, тимчасовий характер правовідносин між фактичним вихователем і дитиною, наявність переважного права при усиновленні дитини та інші ознаки, які вказують на їх унікальність у системі суб’єктів сімейних правовідносин.
    5. Зміст права інших членів сім’ї та родичів на виховання дитини включає в себе: 1) права дитини знати своїх родичів (бабу, діда, прабабу, прадіда, братів, сестер); 2) права інших членів сім’ї та родичів: на контакт з дитиною; на передачу дитині життєвого досвіду, знань, уподобань; приймати рішення щодо форм та способів впливу на дитину з метою формування особистості; контролювати дії дитини, з метою усунення небезпечного впливу на дитину з боку інших осіб; зустрічатися з дитиною за місцем її проживання та за власним місцем проживання
    ; лікувати дитину або надавати необхідну допомогу; брати участь в організації

    відпочинку дитини; брати участь у влаштуванні дитини у виховні заклади; сприяти у здобутті дитиною повної загальної середньої освіти, а також у підготовці її до самостійного життя.
    6. Особливостями змісту права родичів на спілкування з дитиною є можливість знати своїх діда, бабу, внуків, прадіда, прабабу, правнуків, братів та сестер; можливість безпосередньо розмовляти, ділитися досвідом, поглядами з дитиною; спільно проводити вільний час за місцем проживання дитини або поза місцем її проживання; можливість розмовляти з дитиною по телефону або за допомогою іншого засобу зв’язку; можливість вимагати усунення перешкод у спілкуванні з дитиною; можливість звернутися за захистом порушеного права на спілкування.
    7. Здійснення особистих немайнових прав іншими членами сім’ї та родичами проводиться на основі загальних та спеціальних принципів. До загальних принципів відносяться наступні: сімейні права інших членів сім’ї та родичів є такими, що тісно пов’язані з особою, тому не можуть бути передані іншій особі; учасники особистих немайнових правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами мають різноманітні суб’єктивні права; права і обов’язки інших членів сім’ї та родичів існують в зв’язку з сім’єю; інші члени сім’ї та родичі здійснюють свої сімейні права вільно, на власний розсуд, не порушуючи при цьому прав, свобод, та інтересів інших осіб; інший член сім’ї та родич може і не здійснювати свого сімейного права; при здійсненні сімейних суб’єктивних прав інші члени сім’ї та родичі повинні додержуватись моральних засад суспільства; здійснення сімейних прав може відбуватися залежно від характеру права одноразовими, періодичними діями або безперервною діяльністю. Спеціальними принципами є такі: неможливість родичів відмовитись від споріднення з дитиною (братом, сестрою, внуками, правнуками); наявність рівності в правах осіб, які мають однакові правові статуси; пріоритет інтересів дитини при здійсненні суб’єктивних сімейних прав; пріоритет прав батьків над правами інших членів сім’ї та родичів; здійснення прав відповідно до їх призначення.
    8. Ознаками самозахисту особистих немайнових прав інших членів сім’ї та
    родичів є такі: це завжди правомірне діяння особи; здійснюється виключно шляхом активної поведінки; право на самозахист дитини здійснюється іншими членами сім’ї та родичами незалежно від того, чи мають змогу батьки або інші особи, в сім’ї яких вона проживає, здійснити це право; при здійсненні права самозахисту дитини іншими членами сім’ї та родичами враховується її вік; самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства; самозахист не передбачає звернення суб’єкта за допомогою до компетентних органів.
    9. Пропонується внести такі доповнення до СК України:
    – внести зміни до частини 1 статті 16 СК України та викласти її в такій редакції:
    «1. Якщо мати, батько дитини не досягли повноліття, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто не досягнув повноліття, зобов’язані надавати йому допомогу у здійсненні ним батьківських прав та виконанні батьківських обов’язків»;

    – доповнити статтю 26 СК України частинами 6 та 7 такого змісту:
    «6. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між зведеними братом та сестрою»;
    «7. У шлюбі між собою не можуть бути мачуха, вітчим та пасинок, падчерка»;
    – доповнити частину 1 статті 41 СК України пунктом 5 та викласти її в такій редакції:
    «5) шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований з особою, яка є мачухою, вітчимом дитини»;
    – внести зміни до частини 4 статті 143 СК України та покласти обов’язок на батьків малолітнього матері, батька дитини, забрати онука з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я та виховувати й утримувати її до досягнення батьком, матір’ю дитини повноліття;
    – запропоновано доповнити статтю 160 СК України частиною 4 такого змісту:
    «4. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, батьки якої є малолітніми або неповнолітніми (за умови, якщо неповнолітній особі не надано повної цивільної дієздатності відповідно до ст. 35 Цивільного кодексу України), визначається за згодою діда, баби дитини з боку того з батьків, хто є малолітнім або неповнолітнім»;
    – доповнити частину 1 ст. 210 СК України такого змісту:
    «1. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні або зведені брати та сестри, вони не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні»;
    «Роз’єднання братів та сестер при усиновленні можливе у випадку, коли усиновителі не наполягають на збереженні таємниці усиновлення та зобов’язуються не перешкоджати спілкуванню усиновленої дитини з братами та сестрами»;
    – статтю 211 СК України доповнити частиною 8 та викласти її в такій редакції:
    «8. Дід, баба, брати, сестри можуть усиновити внука, брата, сестру у випадках, якщо це відповідає інтересам дитини»;
    – додати зміни та доповнення до ч. 2 ст. 232 СК України такого змісту:
    «2. Якщо після смерті одного з батьків, оголошення його померлим, розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною або безвісно відсутньою, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновляють, правового зв’язку»;
    «Суд розглядає заяву про збереження правового зв’язку між дідом, бабою, братом, сестрою та дитиною одночасно із заявою про усиновлення. Якщо таку заяву не було подано, на суд покладається обов’язок, залучити цих осіб до справи та з’ясувати, чи бажають вони зберегти правовий зв’язок з дитиною»;
    «У разі збереження правового зв’язку між дідом, бабою, прадідом, прабабою, братами, сестрами та усиновленою дитиною на них поширюються


    особисті немайнові та майнові права, визначені розділом V СК України»;
    – внести зміни до частини 2 статті 257 СК України та викласти її у такій редакції:
    «2. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків та спілкування з ними»;
    – доповнити частину 1 статті 258 СК України таким чином:
    «Баба і дід, прабаба і прадід мають право на самозахист внуків, правнуків»
    ;
    – внести зміни до частини 1 та 4 статті 259 СК України та викласти їх утакій
    редакції:
    «1. Права та обов’язки, встановлені законом для братів та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) та зведені брати та сестри»;
    «4. Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх малолітніх та неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання»;
    – внести зміни до статті 260 СК України та викласти її в такій редакції:
    «1. Якщо між батьком, матір’ю дитини та мачухою, вітчимом зареєстровано шлюб, то на мачуху, вітчима покладається обов’язок щодо виховання малолітнього, неповнолітнього пасинка, падчерки, якщо це не суперечить інтересам дитини та її батька, матері, що спільно з нею не проживають.
    2. Якщо мачуха, вітчим проживають однією сім’єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні, якщо це не суперечить інтересам дитини та її батька, матері, що спільно з нею не проживають»;
    – додати статтю 262-1 до СК України такого змісту:
    «Здійснення прав та обов’язків іншими членами сім’ї та родичами.
    1. Здійснення іншими членами сім’ї та родичами своїх прав та виконання обов’язків повинно ґрунтуватися на повазі до дитини та її людської гідності. Права іншими членами сім’ї та родичами не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини»;
    – до частини 1 статті 264 СК внести зміни такого змісту:
    «1. Повнолітні внуки, правнуки зобов’язані піклуватися про своїх бабу, діда, прадіда, прабабу».

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абашин Э. А. Семейное право : учебное пособие. М. : ФОРУМ: ИНФРА-М, 2002. 128 с.
    2. Аблятіпова Н. А. Інститут фактичного виховання в сімейному праві України // Ученые записки Таврического национального университета В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». 2009. Том 22 (61). № 1. С. 122–128.
    3. Аблятіпова Н. А. Проблеми сурогатного материнства в
    Україні // Актуальні проблеми держави і права. 2009. Вип. 51. С. 167-173 / . Національна бібліотека імені В. І. Вернадського. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/apdp_2009_51_26.
    4. Алексеев С. С. Общая теория права : учебник в 2-х т., Т. 2. М. :
    «Юридическая литература», 1982. 360 с.
    5. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия : опыт комплексного исследования. М. : «Статут», 1999. 712 с.
    6. Аналіз даних судової статистики щодо розгляду справ і матеріалів місцевими загальними судами, апеляційними судами областей та міста Києва за 2015 рік // Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. URL: http://sc.gov.ua/ua/sudova_statistika
    7. Апопій І. В. Правовий статус мачухи і вітчима у сімейному праві України // Радник. Український юридичний портал. URL : http://radnuk. info/statti/567-simeine/15158-2011-01-21-09-00-45.html.
    8. Апопій І. В. Сімейне право України : навч. посіб. 2-ге вид. пер. та доп. К. : Центр учбової літератури, 2011. 360 с.
    9. Афанасьєва Л. В. Аліментні правовідносини в Україні : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право // Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Х., 2002. 187 с.
    10. Бахтиаров И. П. Физические лица как субъекты семейных правоотношений : монография / под ред. О. И. Ильиной. М. : ЮНИТИ-ДАНА : Закон и право, 2014. 119 с.
    11. Белякова А. М., Ворожейкин Е. М. Советское семейное право : учебник. М. : Юридическая литература, 1974. 303 с.
    12. Беспалов Ю. Ф. Семейная правоспособность ребенка : монография. Юридический интернет-портал. URL: http://www.zonazakona.ru/ law/comments/576
    .
    13. Беспалов Ю. Ф. Семейно-правовое положение ребёнка в Российской Федерации : монография. Владимир : ВГПУ, 2000. 190 с.
    14. Беспалов Ю. Ф. Семейно-правовое положение ребёнка в Российской Федерации : монография. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Проспект, 2015. 240 с.
    15. Беспалов Ю. Ф. Теоретические и практические проблемы реализации семейных прав ребенка в Российской Федерации : дис. … д.ю.н. : спец. 12.00.03 гражданское право, предпринимательское право, семейное право, международное частное право. Москва. 2002. 348 с.

    16. Бобрик В. І., Мироненко В. П. Павловська Н. В., Пилипенко С. А. Сімейне право України (у схемах) : навчальний посібник. К. : Атіка, 2005. 160 с.
    17. Богданова Г. В. Проблемы правового регулирования личных и имущественных отношений между родителями и детьми: дис. … канд. юрид. наук
    : спец. 12.00.03: гражданское право; семейное право, гражданский процесс; международное частное право // Саратовская государственная академия права. Саратов, 1999. 181 с.
    18. Бондаренко-Зелінська Н. Л. Впровадження медіації у судовий процес як складова наближення законодавства України до європейських стандартів // Сайт Хмельницького університету управління та права. URL: http://www.univer. km.ua/statti/2.bondarenko-zelinska_n.l._vprovadzhennya_ mediatsiyi_u_ sudovyy_ protses. pdf.
    19. Бондаренко-Зелінська Н. Л. Медіація: перспективи впровадження в Україні // Сайт Хмельницького університету управління та права. URL: http://www.univer.km.ua/statti/3.bondarenko-zelinska_n.l._mediatsiya_perspektyvy_ vprovadzhennya_v_ukrayini.pdf.
    20. Бондаренко-Зелінська Н. Л. Окремі аспекти альтернативного вирішення спорів при врегулюванні сімейних конфліктів // // Приватне право і підприємництво. 2016. Вип. 15. С. 158-162. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Ppip_ 2016_15_41.
    21. Бориславська М. В. Проживання падчерки, пасинка разом з мачухою, вітчимом: сімейно-правове значення // Часопис цивілістики. №17. 2014. С. 56-59.
    22. Борминская Д. С. Усыновление (удочерение) в странах Европы: влияние «альтернативных форм семейной жизни» и практика Европейского суда по правам человека // Семейное и жилищное право. 2010. № 1. С. 12-17.
    23. Бошко В. И. Очерки советского семейного права : учебник. К. : Госполитиздат УССР, 1952. 371 с.
    24. Братусь С. Н. О пределах осуществления гражданских прав : Ст . 5 Основ гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик // Правоведение. 1967. № 3. С. 79-86.
    25. Буркацький Л. К. Захист цивільного права та інтересу: методика складання документів, коментарі, позовні та інші заяви : навч. посібник. К. : Юрінком Інтер, 2005. 400 с.
    26. Вавженчук С. Я., Бондаренко Б. О. Доцільність виокремлення категорії «умовна правоздатність» у цивільному праві України // Підприємництво, господарство і право. 2013. №11. С. 3-6.
    27. Вавилин Е. В. Осуществение и защита гражданських прав : монография. Российская академия наук, Ин-т государства и права. М. : Волтерс Клувер, 2009. 360 с.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА