ЧЕРЕДНИК НАТАЛІЯ В’ЯЧЕСЛАВІВНА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису ЧЕРЕДНИК НАТАЛІЯ В’ЯЧЕСЛАВІВНА УДК 347.77.023:378.4 ДИСЕРТАЦІЯ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ 12.00.03 цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _________________ Н. В. Чередник Науковий керівник Орлюк Олена Павлівна, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПрН України Київ 2018

ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.11 ВСТУП..........12 РОЗДІЛ 1. Дослідницький університет як учасник відносин інтелектуальної власності та значення інтелектуальної власності в його діяльності22 1.1..Дослідницький університет як учасник відносин інтелектуальної власності.....22 1.2..Інноваційна інфраструктура дослідницького університету...45 Висновки до Розділу 1......74 РОЗДІЛ 2. Особливості створення об’єктів права інтелектуальної власності у дослідницькому університеті за законодавством України....77 2.1. Об’єкти права інтелектуальної власності в діяльності дослідницького університету.......77 2.2. Створення об’єктів права інтелектуальної власності у дослідницькому університеті та їх правова охорона......99 Висновки до Розділу 2.122 РОЗДІЛ 3. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності у дослідницьких університетах..124 3.1. Теоретичні положення про договори у сфері інтелектуальної власності в дослідницьких університетах.124 3.2. Міжнародний досвід застосування окремих видів договорів у діяльності дослідницького університету. Перспективи для України...153 Висновки до Розділу 3174 ВИСНОВКИ...178 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......184 ДОДАТОК А Методичні рекомендації щодо врегулювання питань інтелектуальної власності при укладанні договорів на проведення спільної науково-дослідної діяльності.203 ДОДАТОК Б Список публікацій здобувача за темою дисертації та відомості про апробацію результатів дисертаційного дослідження .208

Список литературы

ВИСНОВКИ Основними науковими і практичними результатами дисертаційного дослідження є такі висновки: 1. Дослідницький університет це юридична особа приватного або публічного права, що має статус національного закладу вищої освіти, провадить діяльність за моделлю поєднання освіти, науки та інновацій, забезпечує інноваційний розвиток держави у певних галузях знань та сприяє її інтеграції в світовий науковий простір шляхом проведення наукових досліджень і створення об’єктів інтелектуальної власності, має визнані академічні та наукові здобутки і якому у встановленому законом порядку надано статус дослідницького. 2. Університет для набуття статусу дослідницького має відповідати наступним критеріям. Обов’язкові: проведення великих фундаментальних досліджень, які фінансуються переважно з державного бюджету та різноманітних фондів на комерційній основі; визначальний вплив на регіональний науковотехнічний та соціально-економічний розвиток. Порівняльні: тісний зв'язок з бізнесом та добре налагоджена комерціалізація результатів наукових досліджень, що здійснюється в навколовузівському просторі, переважно в наукових парках; тісна інтеграція зі світовими науково-дослідними центрами; висока частка магістрів, що навчаються за програмами, кандидатів та докторів наук, та менша частка студентів першого циклу вищої освіти; значно менша кількість студентів по відношенню до одного викладача та менше навчальне навантаження, ніж у звичайних закладах вищої освіти; кількість об’єктів права інтелектуальної власності, що зареєстровані закладом вищої освіти та/або його науковопедагогічними та науковими працівниками, які працюють у ньому на постійній основі; кількість об’єктів права інтелектуальної власності, які було комерціалізовано; кількість спільних із підприємствами та іноземними закладами вищої освіти наукових проектів із використанням об’єктів права інтелектуальної власності, що зареєстровані закладом вищої освіти та/або його науковопедагогічними та науковими працівниками, які працюють у ньому на постійній 179 основі; кількість інноваційних структур, створених шляхом внесення до їх статутних капіталів майнових прав інтелектуальної власності. 3. Інноваційна інфраструктура дослідницького університету це група юридичних осіб (за законодавством України та/або іноземних держав), що розробляють, виробляють і реалізовують інноваційні продукти та/або послуги, здійснюють свою діяльність з метою розвитку його науково-технічної та інноваційної діяльності, ефективного та раціонального використання наявного наукового потенціалу, матеріально-технічної бази для комерціалізації результатів наукових досліджень і їх впровадження на вітчизняному та закордонному ринках. 4. Визначено особливості набуття прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у процесі діяльності дослідницького університету, а саме: 1) у правовідносинах із фізичними особами дослідницький університет набуває прав інтелектуальної власності: як роботодавець ‒ на підставі законодавчих норм спільно із працівником або шляхом урегулювання відносин щодо розподілу майнових прав інтелектуальної власності у трудовому договорі (контракті); як замовник ‒ за цивільно-правовим договором про створення на замовлення об’єкта права інтелектуальної власності, на підставі законодавчих норм спільно із виконавцем, якщо інше не встановлено договором; набуття прав у порядку спадкування, за заповітом; 2) права інтелектуальної власності на об’єкти, створені як результат діяльності дослідницького університету внаслідок вступу у правовідносини з юридичними особами, виникають із таких підстав: на підставі правочину (договір про спільну діяльність; договір про створення на замовлення об’єкта права інтелектуальної власності; договір про виконання науководослідних та дослідно-конструкторських робіт; ліцензійний договір; договір про передання виключних прав інтелектуальної власності, заповіт тощо); за законом внаслідок правонаступництва, що може здійснюватися у формах злиття, приєднання, перетворення, поділу, виділу. 5. Доцільним є розроблення на рівні МОН України і МЕРТ України Типового положення про політику в сфері інтелектуальної власності для університетів та науково-дослідних установ України. Положення має врегульовувати питання, що 180 пов’язані зі створенням та правовою охороною об’єктів інтелектуальної власності: поняття інтелектуальної власності університету; об’єкти права інтелектуальної власності університету; поняття дослідників та правові аспекти участі фізичних осіб (науково-педагогічних та наукових працівників, студентів, третіх осіб) у науково-дослідній діяльності університету; договірні відносини в межах здійснення науково-дослідної діяльності університету; виникнення та розподіл прав на об’єкти інтелектуальної власності, створені в діяльності університету, службові об’єкти інтелектуальної власності; процедура врегулювання конфлікту інтересів; порядок отримання правової охорони/забезпечення режиму комерційної таємниці; виявлення, розкриття та комерціалізація інтелектуальної власності; умови оприлюднення/розкриття результатів інтелектуальної діяльності, забезпечення конфіденційності; розподіл доходів від комерціалізації, стимулювання творчої діяльності/мотивація дослідників; права та обов’язки структурного підрозділу університету, відповідального за нагляд за виконанням Положення. 6. Дослідницький університет особисто або через суб’єктів власної інноваційної інфраструктури може вступати у широке коло зобов’язань і щодо розпорядження майновими правами на його об’єкти, і щодо супутніх питань у процесі власної науково-дослідної та інноваційної діяльності. Згідно з запропонованою системою договорів у сфері реалізації права інтелектуальної власності дослідницького університету виокремлюються такі групи: договори щодо передання виключних прав інтелектуальної власності договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, договір про внесення майнових прав інтелектуальної власності до статутного капіталу юридичної особи; договори щодо надання прав на використання об’єктів інтелектуальної власності ліцензійний договір, договір комерційної концесії (франчайзингу); договори щодо створення об’єктів права інтелектуальної власності договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності; договори на виконання науково-дослідних, дослідноконструкторських та технологічних робіт; договори про проведення спільної 181 науково-дослідної діяльності договори спільної науково-дослідної діяльності та договори консорціуму; договори, що супроводжують діяльність щодо створення, використання та передачі прав інтелектуальної власності консультаційні договори (договори з надання консалтингових послуг), договір про конфіденційність (про нерозголошення конфіденційної інформації), договір про передачу матеріалу, договір застави майнових прав інтелектуальної власності, договори щодо службових творів. 7. Договір про спільну науково-дослідну діяльність можна визначити як зобов’язання, що виникає між двома сторонами, якими є університет (науководослідна установа) та інша комерційна юридична особа (спонсор), щодо виконання спільними зусиллями сторін науково-дослідної діяльності у визначеній сфері, які спрямовані на створення об’єктів інтелектуальної власності, де спонсор зобов’язується надавати фінансування для досягнення мети проекту, а університет (науково-дослідна установа) зобов’язується забезпечувати проведення наукових досліджень, дослідно-конструкторської діяльності за рахунок використання власних об’єктів інтелектуальної власності, наукових кадрів, обладнання тощо. Договір консорціуму це зобов’язання, що виникає між трьома і більше сторонами, якими є університет(-ти), інші науково-дослідні установи та комерційні юридичні особи (спонсори) щодо виконання спільними зусиллями сторін науково-дослідної діяльності у визначеній сфері, які спрямовані на створення об’єктів інтелектуальної власності, де спонсори зобов’язуються надавати фінансування для досягнення мети проекту, а університети (науководослідні установи) зобов’язуються забезпечувати проведення наукових досліджень, дослідно-конструкторської діяльності за рахунок використання власних об’єктів інтелектуальної власності, наукових кадрів, обладнання тощо. 8. З метою сприяння розбудові діяльності дослідницьких університетів в Україні обґрунтовано необхідність розроблення на рівні МЕРТ України та МОН України типових договорів про спільну науково-дослідну діяльність та договору консорціуму і методичних рекомендацій до них. 182 9. Доведена доцільність включення до типових договорів про спільну науково-дослідну діяльність та договорів консорціуму таких положень у сфері реалізації прав інтелектуальної власності: 1) Укладення договору не впливає на право інтелектуальної власності на будь-які її об’єкти, що належали стороні до укладення договору, і не є результатом спільної роботи над проектом. Права на ці об’єкти залишаються у сторони, яка надала їх у користування для досягнення мети проекту (або у їх ліцензіарів). Сторони надають одна одній безоплатні, невиключні ліцензії на використання таких об’єктів виключно для досягнення мети проекту. 2) Сторона, яка створила в результаті роботи над проектом об’єкт інтелектуальної власності, набуває прав на нього. У такому разі сторона, що набуває прав, самостійно забезпечує проходження процедури отримання правової охорони на ОПІВ власним коштом. 3) Для багатосторонніх договорів характерні положення про здійснення права інтелектуальної власності на результат спільно. 4) У разі набуття прав на результат при виконанні проекту сторона, що набула прав на нього, знову передає їх за ліцензією на безоплатній основі іншим сторонам у використання для мети проекту. 5) Університет (заклад вищої освіти), всі його працівники та студенти отримують безвідкличне, безоплатне право на використання результатів дослідження для мети навчання та проведення наукових досліджень, включаючи дослідження, що здійснюються за фінансової підтримки третіх сторін. 6) Умови про публікації з навчальною метою. 7) Умови про конфіденційність. Конфіденційною визнається вся інформація, передана для роботи над проектом, якщо вона визначена як така до моменту чи в момент передачі та, виключно на строк дії договору, будь-які результати проекту, права на які належать стороні договору. 8) Університети не надають гарантію на результати досліджень. 10. Для формування типових договорів про проведення спільної науководослідної діяльності і договорів консорціуму відповідно до міжнародної практики їх укладання доцільно внести зміни до законодавства України. Зокрема, запропоновано доповнити ст. 1109 ЦК України таким положенням: «У разі проведення спільної науково-дослідної діяльності за участю закладу вищої освіти 183 (науково-дослідної установи) сторони мають право надавати одна одній безоплатні, невиключні ліцензії на використання об’єктів права інтелектуальної власності виключно для досягнення мети такої діяльності». 11. З метою надання можливості сторонам виключити відповідальність за шкоду, завдану результатами дослідження на умовах договору, запропоновано внести зміни до ч. 1 ст. 900 ЦК України і подати її у такій редакції: «Виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науководослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини, якщо інше не встановлено договором». 12. Зважаючи на необхідність підвищення участі університетів України в інноваційній діяльності та потребу в консультативній підтримці на перших етапах упровадження типових договорів у сфері трансферу знань, доцільно створити на державному рівні центр з надання консалтингових послуг у сфері трансферу знань та технологій. Надання такої консультативної підтримки може відбуватись як у межах окремого центру на базі Міністерства економічного розвитку і торгівлі, так і у складі Центру підтримки технологій та інновацій (TISC), у разі його створення відповідно до практики ВОІВ. Створення такого центру сприятиме розбудові дослідницьких університетів України та дозволить узагальнити й доопрацювати на підставі практичного досвіду умови таких договірних конструкцій.