ПРАВОВА РОБОТА У МЕХАНІЗМІ ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1. СУТЬ ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ РОЛЬ У МЕХАНІЗМІ
ЗАХИСТУ ПРАВ CУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА …...

1.1. Захист прав суб’єктів підприємництва як напрямок
правової роботи ……………………………………………………...
1.2. Механізм захисту прав суб’єктів підприємництва ………………...
1.3. Система засобів та методів захисту прав
суб’єктів підприємницької діяльності ……………………………..
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ
ЗАСОБІВ ТА МЕТОДІВ ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ
ПІДПРИЄМНИЦТВА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ
ПРАВОВОЇ РОБОТИ …………………………………………

2.1. Захист прав суб’єктів підприємництва при здійсненні
державними контролюючими органами перевірок
фінансово-господарської діяльності ……………………………….
2.2. Захист прав суб’єктів підприємницької діяльності
при розгляді спорів у господарських судах ……………………….
2.3. Захист прав суб’єктів підприємництва у відносинах з
Державною службою боротьби з економічною злочинністю …….
2.4. Захист прав суб’єктів підприємництва у відносинах
з податковою міліцією ……………………………………………...
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА …...

3.1. Напрямки удосконалення законодавства,
що регулює правовідносини суб’єктів підприємництва
та державних органів ............………………………………………..
3.2. Удосконалення юридичної техніки захисту прав
суб’єктів підприємництва …………………………………………..
3.3. Удосконалення організації правової роботи ………………………
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………...

ДОДАТКИ …………………………………………………………………...

4

12

12
28

36
46

48

48

75

96

102
123

126

126

139
151
180

182

187

197

ВСТУП

Актуальність теми. В Україні право на не заборонену законом підприємницьку діяльність є конституційним правом людини і громадянина. Вітчизняний підприємницький рух постійно поширюється, однак слід констатувати, що права і законні інтереси суб’єктів підприємництва на сьогоднішній день захищені ще недостатньо. Найбільш гострі проблеми виникають у стосунках суб’єктів підприємницької діяльності і державних контролюючих органів. Тому й виникає спеціальна проблема захисту перших від останніх.
Вирішення питань щодо захисту прав суб’єктів підприємництва до останнього часу фактично обмежувався оскарженням вже скоєних порушень прав підприємців у господарських судах. Однак підприємцям необхідна науково обґрунтована система методів і засобів попередження порушень їх прав та протидії таким порушенням. Проблема розробки таких методів і засобів недостатньо висвітлена в юридичній науці, тому тема дисертаційного дослідження відповідає потребі дня.
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (частина четверта статті 13). Існує також чимало інших законодавчих актів, які спрямовані на виконання цього важливого конституційного положення. Однак це ніяк не означає, що суб’єктам підприємництва у разі порушення їх прав можна поводитися цілком пасивно, лише очікуючи поновлення своїх прав з боку держави.
Суб’єкти господарювання повинні активно боротися з порушеннями закону з боку державних органів та захищати свої права, використовуючи всі можливості, які надані їм відповідним законодавством. Між тим у цій справі існує чимало специфічних труднощів, у тому числі суто юридичного характеру, подоланню яких може сприяти використання поступового практичного досвіду та відповідного наукового забезпечення.
Відомо, що вітчизняною наукою господарського права вже створено загальне вчення про правову роботу в економіці. Призначення цього вчення – сприяння підвищенню рівня (інтенсифікації) реалізації норм чинного законодавства (перш за все господарського). Щодо даного дисертаційного дослідження, то його призначення є таким: враховуючи актуальність проблематики боротьби з правопорушеннями в сфері підприємництва та спираючись на існуючі наукові досягнення, обґрунтувати сучасний напрямок правової роботи, засоби і методи якої були б спрямовані на інтенсифікацію реалізації норм законодавства, що захищають законні права і інтереси суб’єктів господарювання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України за темою “Економіко-правові проблеми посилення ролі державного та корпоративного регулювання в стабілізації та розвитку економіки” (державний реєстраційний номер 0199U001838), зокрема в рамках підтеми “Посилення ролі господарського законодавства в стабілізації економіки”, де дисертант брав участь як співвиконавець. Автор самостійно проаналізував теоретичні і практичні аспекти визначення ролі правової роботи у механізмі захисту прав суб’єктів підприємництва та запропонував найбільш дійові засоби та методи здійснення цієї роботи.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні суті правової роботи та її ролі у здійсненні захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності у господарських правовідносинах; в обґрунтуванні необхідності застосуванні дійової системи методів і засобів захисту прав і законних інтересів підприємців.
При визначенні задач дослідження було враховано, що питання захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності у господарсько-договірних правовідносинах вже отримали певне висвітлення в науковій літературі і значною мірою є традиційними, а тому в цій роботі найбільшу увагу було звернено на здійснення захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності в господарсько-управлінських правовідносинах, в яких виникло останнім часом чимало невирішених проблем.
Кінцева мета дослідження полягала у формуванні системи засобів і методів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності для її подальшого застосування на практиці в процесі здійснення правової роботи, а також в обґрунтуванні пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення чинного законодавства України, що регламентує правовідносини суб’єктів підприємницької діяльності та державних органів.
З урахуванням поставленої мети та особливостей дослідження були поставлені та вирішувалися такі задачі:
дослідити стан українського законодавства, що регулює відносини у сфері підприємництва, зокрема оцінити обґрунтованість та ефективність правових норм, якими закріплені форми захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності;
з позицій господарського права визначити суть правової роботи та її роль в сучасних умовах у механізмі захисту праву суб’єктів підприємницької діяльності;
уточнити поняття механізму захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності;
дослідити практику захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності в процесі здійснення правової роботи, виявити проблеми, що існують у цій сфері та шляхи їх подолання;
визначити особливості застосування засобів та методів захисту прав суб’єктів підприємництва при здійсненні захисту прав суб’єктів підприємництва в ході проведення державними контролюючими органами перевірок фінансово-господарської діяльності, при розгляді спорів в господарських судах, у відносинах з Державною службою боротьби з економічною злочинністю, у відносинах з податковою міліцією;
запропонувати і обґрунтувати більш ефективну систему засобів та методів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності;
обґрунтувати напрямки удосконалення законодавства, що регулює правовідносини суб’єктів підприємництва та державних виконавчих органів;
запропонувати заходи щодо удосконалення юридичної техніки захисту прав суб’єктів підприємництва;
обґрунтувати заходи щодо удосконалення організації правової роботи.
Об’єктом дослідження є сукупність господарських відносин, що виникають у процесі захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності.
Предметом дослідження є правова робота та її роль у механізмі захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності.
Методологію дослідження складають загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: історичний, діалектичний, аналізу та синтезу, формально-логічний, формально-юридичний, системно-структурний, порівняльно-правовий. З використанням історичного та діалектичного методів визначалася суть правової роботи та уточнювалося поняття механізму захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності. Формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, методи використовувались для розробки запропонованої в роботі класифікації перевірок. Методи аналізу та синтезу, системно-структурний, використовувались для розробки системи засобів та методів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності, пропозицій щодо удосконалення законодавства.
Під час роботи над дисертацією використовувалися теоретичні положення наукових праць, присвячені аналізу стану та проблем господарського права (законодавства), проблематиці здійснення правової роботи та захисту прав суб’єктів господарської (підприємницької) діяльності. Вони викладені перш за все у наукових роботах Абової Т.Є., Годеса А.Б., Голембо Л.Я., Замойського І.Є., Знаменського Г.Л., Кроля М.С., Лаптєва В.В., Лєбєдєва К.К., Мамутова В.К., Мартєм’янова В.С., Медведчука В.В., Медінцева П.Д., Притики Д.М., Пугінського Б.І., Саніахметової Н.О., Святоцького О.Д., Тітова М.І., Хохлова С.А., Чуднова В.І., Шора Л.М., Щербини В.С., Юдіна В.Я. та ін.
Емпіричною основою дослідження стали законодавство України, практика господарської діяльності суб’єктів підприємництва, матеріали судової практики, матеріали перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва державними контролюючими органами, матеріали кримінальних справ. У своїх висновках автор спирався також на власний досвід адвокатської практики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає передусім у тому, що в дисертації вперше комплексно досліджено роль правової роботи у здійсненні захисту прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності в нових економічних умовах.
Відповідно до отриманих результатів дослідження на захист виносяться наступні положення, що мають наукову новизну:
вперше:
обґрунтована необхідність більш широкого використання можливостей саме правової роботи в економіці, що передбачає активізацію дій самих суб’єктів підприємницької діяльності по підвищенню рівня реалізацій чинного законодавства, спрямованого на захист їх прав і законних інтересів;
всебічно обґрунтована необхідність застосування в процесі здійснення правової роботи заходів, що мають універсальне значення для протидії будь-яким порушенням прав суб’єктів підприємницької діяльності та для профілактики таких порушень: це, наприклад, фіксація фактів незаконних дій чи протиправної бездіяльності порушників прав суб’єктів підприємницької діяльності; повідомлення компетентних органів про факти порушень прав суб’єктів підприємницької діяльності та звернення уваги громадськості на ці факти; використання суб’єктами підприємницької діяльності наданої законом можливості невиконання незаконних вимог з боку порушників їх прав; обмеження доступу порушників прав до конфіденційної інформації, яку мають у своєму розпорядженні суб’єкти підприємницької діяльності;
виявлені нові можливості правової роботи у застосуванні засобів та методів захисту прав та інтересів суб’єктів підприємництва при розгляді спорів в господарських судах, а також у стосунках цих суб’єктів з іншими правоохоронними органами;
розкриті особливості застосування засобів та методів захисту прав та інтересів суб’єктів підприємництва у сфері найбільшого поширення порушення цих прав - при здійсненні державними контролюючими органами перевірок фінансово-господарської діяльності;
знайшли подальший розвиток і удосконалення:
уточнене поняття механізму захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності як системи відповідних засобів, методів та техніко-юридичних прийомів, введення в дію яких забезпечується перш за все правовою роботою цих суб’єктів;
сформульовані нові пропозиції щодо удосконалення законодавства, яке регулює відносини суб’єктів підприємництва та державних органів шляхом запровадження процесуальних норм, які були б спрямовані на врегулюгування порядку реалізації державними органами їх прав і повноважень;
вироблені нові пропозиції і рекомендації щодо удосконалення організації правової роботи в сучасних умовах, зокрема, шляхом розширення сфери діяльності юридичних служб, залучення зовнішніх консультантів, а також адвокатів (адвокатських об’єднань) з метою використання в процесі захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності їх професійних прав і гарантій, наданих законодавством.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що окремі висновки та положення, сформульовані автором, можуть бути використані в наступних наукових розробках, що будуть присвячені питанням організації правової роботи та здійсненню захисту прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності. Відповідні розробки можуть бути використані також в учбовому процесі, зокрема при удосконаленні змісту спецкурсу “Організація правової роботи в економіці”. Висновки та положення дисертаційного дослідження, система засобів та методів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності успішно використовувались і використовуються у практичній діяльності очолюваного автором адвокатського об’єднання (Адвокатська контора “Правіс”, м. Донецьк), оскільки здійснення захисту прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності є одним із основних напрямків адвокатської практики автора. Результати дисертації, запропонована в дисертації система засобів та методів захисту прав, впроваджені окремими суб’єктами господарювання і використовуються в ході правової роботи. Результати наукового дослідження впроваджені Акціонерним банком “ІКАР-БАНК” (довідка № 10/1227 від 20.12.2002 р.); Відкритим акціонерним товариством “Хімекс” (довідка № 320 від 19.12.2002 р.); Закритим акціонерним товариством “Визави” (довідка № 2826 від 23.12.2002 р.); Закритим акціонерним товариством “АВК” (довідка № 4700 від 20.12.2002 р.); Відкритим акціонерним товариством “Сніжнянськхіммаш” (довідка № 4162 від 20.12.2002 р.); Відкритим акціонерним товариством “Смолопереробний завод” (довідка № 1472 від 20.12.2002 р.). Відповідні документи розміщені у додатках. Висновки та положення дисертаційного дослідження, зокрема конкретні рекомендації суб’єктам підприємницької діяльності щодо захисту їх прав та законних інтересів, підтверджуються практикою.
Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати отримані автором самостійно на основі аналізу законодавства України, практики його застосування в процесі здійснення правової роботи та захисту прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися й обговорювалися на Дев’ятій Всеукраїнській науково-практичної конференції “Стратегія економічного розвитку і Арбітражний суд України: проблеми, перспективи” (Донецьк, 2000), доповідь автора на конференції була надрукована у збірнику “Правосуддя – гарант законності у сфері економічних правовідносин”; на Круглому столі “Проблеми вдосконалення господарського законодавства України” (Київ, 2001); на Круглому столі “Суб’єкти господарювання та економічна злочинність: питання попередження” (Донецьк, 2001).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 3,08 друк. арк., що належать особисто авторові.
Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків; викладена на 186 сторінках комп’ютерного тексту, містить список використаних джерел зі 94 найменувань, додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягала у визначенні ролі правової роботи у механізмі захисту прав суб’єктів підприємництва. Автор також ставив перед собою завдання розробити придатну для практичного використання систему методів та засобів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності.
Проблема захисту прав суб’єктів підприємництва є, безумовно, актуальною. Захист прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності є напрямком правової роботи, що передбачає активізацію юридичних дій самого суб’єкту у боротьбі з порушеннями закону та найбільш повне використання цим суб’єктом можливостей законодавства для захисту своїх прав і інтересів. Правова робота - діяльність перш за все організаційна і полягає в організації, впорядкуванні процесу реалізації права. Механізм захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності - це система взаємодіючих засобів, методів та техніко-юридичних прийомів захисту.
Права і законні інтереси суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, особливо у господарсько-управлінських відносинах, захищені недостатньо. Метою правової роботи при організації відносин з державними органами має бути не тільки формальне додержання норм законодавства, а й забезпечення законними способами балансу інтересів держави і конкретного суб’єкта господарювання. Цей баланс інтересів буде досягнуто, якщо шкода, яка об’єктивно і невідворотно завдається суб’єктам господарювання в результаті реалізації державними органами своїх повноважень буде мінімальною, тобто вимоги контролюючих органів будуть мінімальними за обсягом і достатніми для виконання їх завдань.
Автором запропонована ефективна система засобів та методів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності, що складається з загальних, специфічних (господарсько-правових) та окремих (організаційно-технічних) способів та прийомів, що надають можливість забезпечити реалізацію законних прав суб’єктів підприємницької діяльності, поновлення порушених законних прав цих суб’єктів, а також застосування санкцій до осіб, винних у зазначених порушеннях.
Застосування поширення правових знань як загального методу захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності дає широкому загалу підприємцям можливість обрати правильну лінію поведінки у стосунках з представниками контролюючих органів.
Невиконання незаконних вимог представників контролюючих органів застосовується для припинення порушення прав суб’єкта підприємництва та недопущення подальшого їх порушення.
З метою припинення і профілактики порушень прав суб’єктів підприємницької діяльності в процесі правової роботи застосовуються такі методи як повідомлення компетентних органів про факти порушень прав суб’єктів підприємницької діяльності та звернення уваги громадськості на факти порушень прав суб’єктів підприємницької діяльності.
Застосуванню будь-яких інших методів та засобів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності в процесі правової роботи має передувати вжиття заходів щодо одержання інформації про діяльність контролюючих органів, без якого неможливо прийняти вірне рішення щодо захисту прав.
Фіксація фактів незаконних дій чи бездіяльності контролюючих органів дозволяє довести факти порушень, а також встановити інші обставини, що мають суттєве значення для припинення порушення і поновлення порушених прав підприємця.
Для протидії порушенням прав суб’єктів підприємницької діяльності в процесі правової роботи можуть ефективно використовуватись обмеження доступу до конфіденційної інформації; обмеження доступу до приміщень та земельних ділянок та обмеження кола осіб, які можуть спілкуватися з представниками контролюючих органів.
При застосуванні методів та засобів захисту прав суб’єктів підприємництва існують певні особливості залежно від того, у процесі відносин з якими державними органами виникає необхідність у захисті прав.
Особливості застосування засобів та методів захисту прав та інтересів суб’єктів підприємництва при здійсненні державними контролюючими органами перевірок фінансово-господарської діяльності полягають у тому, що в ході здійснення правової роботи основною проблемою є визначення законності вимог представників контролюючого органу, для прийняття рішення про виконання цих вимог або відмови від їх виконання. При В процесі правової роботи під час здійснення перевірок фінансово-господарської діяльності слід дотримуватися запропонованого алгоритму поведінки.
Існують певні особливості застосування засобів та методів захисту прав та інтересів суб’єктів підприємництва при розгляді спорів в господарських судах. Великі труднощі викликає встановлення фактів порушення прав суб’єктів підприємницької діяльності та їх доказування. Ефективним засобом встановлення фактів і доказування є використання техніки аудіо та відеозапису. Цей засіб у деяких випадках є єдиним з можливих, наприклад, у випадках, коли представники контролюючого органу відмовляються фіксувати факти іншими способами. В процесі правової роботи суб’єктам підприємництва слід активно використовувати запропоновані способи збору, фіксації та систематизації інформації, що стане доказами у судовому процесі (у тому числі застосування звуко- і відеозапису).
В роботі виявлені суперечності між законами та підзаконними нормативними актами, що регулюють діяльність Державної служби боротьби з економічною злочинністю, обґрунтована необхідність організації відносин суб’єкта господарювання з Державною службою боротьби з економічною злочинністю таким чином, щоб не допустити перевищення посадовими особами цієї служби повноважень, передбачених саме законами України, а не підзаконними актами.
У дисертації розглянуті особливості застосування засобів та методів захисту прав та інтересів суб’єктів підприємництва у відносинах з податковою міліцією. Обґрунтоване визначення меж компетенції податкової міліції. Обґрунтоване положення про те, що реалізація будь-якого права податкової міліції з передбачених статтею 11 Закону “Про державну податкову службу в Україні” має відбуватися в рамках відпрацювання належним чином зареєстрованої інформації про злочини і правопорушення в сфері оподаткування. В процесі правової роботи слід здійснювати перевірку факту заведення оперативно-розшукової справи, відсутність порушень строків ведення оперативно-розшукової справи; дотримання передбачених законом гарантій законності; відповідності оперативно-розшукових заходів ступеню суспільної небезпеки, загрозі інтересам суспільства і держави.
В роботі обґрунтована необхідність удосконалення законодавства, що регулює правовідносини суб’єктів підприємництва та державних органів шляхом запровадження процесуальних норм, що мають врегулювати порядок реалізації державними органами їх прав і повноважень. Зокрема, обґрунтована необхідність прийняття закону, що встановив би процесуальні норми здійснення перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва. Запропоновані заходи щодо законодавчого врегулювання отримання суб’єктами підприємницької діяльності інформації про діяльність державних контролюючих органів та законодавчого закріплення права суб’єктів підприємницької діяльності користуватися допомогою консультантів.
Необхідно удосконалити юридичну техніку захисту прав суб’єктів підприємництва шляхом здійснення термінологічного узгодження чинних нормативних актів, запровадження типових форм юридичних документів, зокрема, таких як “Журнал здійснення документальної виїзної перевірки”.
Удосконалення організації правової роботи полягає у розширенні сфери діяльності юридичних служб, більш широкому залученні зовнішніх консультантів. Світова практика цілком підтвердила доцільність співпраці з зовнішніми юридичними консультантами не тільки тих суб’єктів господарювання, що не мають власних юристів, а навіть великих корпорацій, чиї юридичні відділи нараховують десятки і сотні працівників. Слід активніше залучати до здійснення правової роботи у якості зовнішніх консультантів адвокатів (адвокатських об’єднань) з метою використання в процесі захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності професійних прав і гарантій, наданих законодавством України саме адвокатурі.
Сформульовані під час дослідження пропозиції спрямовані на удосконалення засобів і методів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності в ході організації і здійснення правової роботи, а також на удосконалення законодавства, що регулює відносини між суб’єктами підприємницької діяльності і державними контролюючими органами. Вказані пропозиції, на думку автора, можуть сприяти уникненню конфлікту інтересів та налагодженню конструктивного співробітництва між державою і суб’єктами господарювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шор Л.М. Организация юридической службы на предприятиях и в совнархозах. - М., 1964. – 118 с.
2. Чуднов В.И. Юридическая служба на предприятии в современных условиях. – М.: Экономика, 1970. – 40 с.
3. Правовая работа на промышленном предприятии / Ю. М. Аристаков, А. Б. Годес, А. В. Маврин, А. Н. Раевский. -2-е изд., доп. и перераб. - М.: Юрид. лит., 1972. - 365 с.
4. Мединцев П. Эффективность правовой работы. Как ее измерить? // Хозяйство и право. - 1978.- январь. - С. 51.
5. Настольная книга хозяйственного руководителя по законодательству / А. Г. Быков, А. А. Забелышенский, Б. И. Минц и др. / Отв. ред. Б. И. Пугинский. - М.: Юрид. лит.,1989. - 815 с.
6. Замойский И.Е. Эффективность хозяйственно-правовой работы. – К.: Наукова думка, 1982. – 170 с.
7. Голембо Л.Я. Организация юридической службы на предприятии: Учебное пособие. – Запорожье: Гуманитарный университет «ЗИГМУ», 2001. – 184 с.
8. Организация хозяйственно-правовой работы на предприятии / В. К. Мамутов, Ю. С. Цимерман, С. З. Михайлин и др.; Отв. ред. В. К. Мамутов, Ю. С. Цимерман; Академия наук Украинской ССР. Институт экономики промышленности. - М.: Юрид. лит., 1975. - 280 с.
9. Хозяйственное право: Правовое регулирование функциональных видов деятельности в социальной экономике / З. М. Заменгоф, В. Ф. Кузьмин, В. В. Лаптев и др.; Отв. ред. В. В. Лаптев; АН СССР. Институт государства и права. - М.: Наука, 1986. - 275 с.
10. Хохлов С.А. Организация договорной работы в народном хозяйстве. - Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1986. - 160 с.
11. Кроль М.С. Пути совершенствования механизма правореализации в народном хозяйстве // Связь юридической науки с практикой. - Москва: Институт государства и права АН СССР, 1986. - С. 149-151.
12. Знаменский Г. Л. Совершенствование хозяйственного законодательства: Цель и средства / Отв. ред. В. К. Мамутов; Академия наук Украинской ССР. Институт экономики промышленности. - Киев: Наукова думка, 1980. - 187 с.
13. Мамутов В.К., Юдин В.Я. Закон на страже экономики // Экономическая газета. - 1966.- № 47.- С. 13.
14. Хозяйственно-правовые вопросы управления промышленностью: Сборник статей / Академия наук УССР. Донецкое отделение экономико-промышленных исследований Института экономики; Ред. кол.: В. К. Мамутов и др. - Донецк, 1969. - 297 с.
15. Ройшель, Юрген. Анатомия международного концерна. - Москва, 1978. - 156 с.
16. Macon, Ваrbara Jane. Relationships of Corporate Council with Outside Law Firms // International Business Lawyer. - 2002.- Vol. 30, № 3. - Р.101
17. Закон України “Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про підприємництво” від 22 лютого 2000 р. № 1481-III // Офіційний вісник України. - 2000.- № 11.- Ст. 406.
18. Щербина В.С. Попередження господарських правопорушень. - К.: Либідь, 1993. - 132 с.
19. Щербина В. С. Проблеми попередження господарських правопорушень в умовах становлення ринкової економіки: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.04 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1996. - 46 с.
20. Щербина В.С. Деякі питання вдосконалення позасудового захисту прав суб’єктів господарювання // Концепція розвитку законодавства України: Матеріали науково-практичної конференції (Київ, травень 1996 р.). - Київ: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – С. 247-249.
21. Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 336 с.
22. Саниахметова Н.А. Защита прав предпринимателей в Украине. – Х.: Одиссей, 1998. – 272 с.
23. Кузьміна С. А. Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. Ін-т економіко - правових досліджень. - Донецьк, 2000. - 18 с.
24. Амельченко М.В. Захист прав суб’єктів господарювання в судовому процесі та у виконавчому провадженні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2001. – 18 с.
25. Попов М. Грешное и праведное // Деловой Донбасс.- 2002.- 29 января (№ 3). - С. 6.
26. Корячкин В. Налоговая милиция: выявление и пресечение деятельности фиктивных и “транзитних” фирм // Налоговый вестник Донбасса.- 2000.- № 27.- С. 7.
27. Дятленко Н.М. Господарсько-правовий аналіз причин та способів ухилень від сплати податків // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. - 2000. - № 4. - С. 70-80.
28. Смирнов А.А. Загальна характеристика деяких видів злочинів у сфері підприємництва та осіб, що їх вчиняють // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. - 2000. - № 3. - С. 74-86.
29. Правовое государство, личность, законность / В. С. Нерсесянц, Г. В. Мальцев, Е. А. Лукашева и др.; НИИ правовой политики и проблем правоприменения Российской Правовой Академии Министерства юстиции РФ. - М., 1997. - 138 с.
30. Алекссев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. - М.: Юрид лит., 1966.- 155 с.
31. Хозяйственное право: Учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулина и др. / Под ред. В.К. Мамутова. - К.: Юринком Интер, 2002. - 912 с.
32. Лукич Радомир. Методология права: Пер. с сербскохорв. — М.: Прогресс, 1981. - 304 с.
33. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. № 887-XII // Відомості Верховної Ради УРСР.- 1991.- № 24.- Ст. 272.
34. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР.- 1991.- № 4 .- Ст. 20.
35. Савченко Л.А. Взаємодія органів державної податкової служби з платниками податків // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. - 2000. - № 2. - С. 96-98.
36. Костроміна О.Г. Проблеми взаємо порозуміння правоохоронних органів з населенням під час розкриття та розслідування економічних злочинів // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. - 2000. - № 2. - С. 93-96.
37. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992.- № 48. - Ст. 650.
38. Савченко Л.А. Удосконалення законодавства щодо здійснення фінансового контролю як одна з умов забезпечення прав суб’єктів підприємництва // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. - 2000. - № 1. - С. 169-173.
39. Указ Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23 липня 1998р. № 817/98 // Офіційний вісник України. - 1998.- № 30.- Ст. 1119.
40. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами” від 29 січня 1999р. № 112 // Офіційний вісник України. - 1999.- № 5.- Ст. 168.
41. Наказ Державної податкової адміністрації України “Про взаємодію між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб” від 04 червень 2002р. № 263 - Бухгалтер. - 2002.- № 6.- Ч. 1.- С. 23-24.
42. Про надання уточнених Методичних вказівок до порядків складання звітів за ф. № 2-П; Про результати контрольної роботи ДПА; Про стан платіжної дисципліни: Лист Державної податкової адміністрації України від 19.12.1997р. № 19-0317/10-10463
43. Наказ Державної податкової адміністрації України “Про внесення змін до Рекомендацій щодо прийому та термінів розгляду податкових декларацій по податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень” від 27 березня 2000р. № 133 // Налоги и бухгалтерський учет. - 2000.- № 16.- С. 24-26.
44. Кушнарьова Т.Є., Кучерявенко М.П. Система податкових органів України. - Х.: Торсінг, 2000. - 240 с.
45. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: А.С.К., 2000. - 639 с.
46. Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998.- № 29.- Ст. 190.
47. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001.- № 10.- Ст. 44.
48. Наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва “Про затвердження форми та Порядку ведення Журналу відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журнал реєстрації перевірок)” від 10 серпня 1998 року № 18 // Офіційний вісник України. - 1998.- № 40.- Ст. 1501.
49. Чорнооченко С.І. Комерційна таємниця: правові аспекти // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. - 2000. - № 1. – С. 223-228.
50. Закон України “Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення” від 5 квітня 1995 р. № 123/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995.- № 15.- Ст. 103.
51. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001.- № 25-26. - Ст. 131.
52. Постанова Кабінету Міністрів України “Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці” від 9 серпня 1993 р. № 611 // Зібрання постанов Уряду України. - 1993.- № 12.- Ст. 269.
53. Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про систему оподаткування” від 2 лютого 1994 р. № 3904-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1994.- № 21.- Ст. 130.
54. Арбітражний процес: Навчальний посібник / Д.М. Притика, М.І. Тітов , В.С. Щербина та ін. - Харків: Консум, 2000. - Ч. II. - 416 с.
55. Наказ Головного контрольно-ревізійного управління України “Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні” від 3 жовтня 1997 р. № 121 // Офіційний вісник України. - 1997.- № 44.- Ст. 265.
56. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992р. № 2887-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993.- № 9. - Ст. 62.
57. Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз” від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 // Офіційний вісник України. - 1998.- № 46.- Ст. 1715.
58. Моїсєєв О.М. Уточнене формулювання завдання спеціалісту на діагностичне дослідження оперативних відеофонограм // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. - 2000. - № 3. - С. 110-118.
59. Наказ Державної податкової адміністрації України “Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби” від 17 березня 2001 р. № 110 // Офіційний вісник України. - 2001.- № 13.- Ст. 578.
60. Закон України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 р. № 2939-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993.- № 13.- Ст. 110.
61. Постанова Кабінету Міністрів України “Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю” від 5 липня 1993 р. № 510 // Зібрання постанов Уряду України. - 1994.- № 2.- Ст. 30.
62. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 р. № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992.- № 22.- Ст. 303.
63. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р. № 697-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991.- № 20.- Ст. 249.
64. Основы оперативно-розыскной деятельности: Учебник для юридических вузов / К.В. Сурков, Ю. Ф.Кваша, С. В. Степашин и др.; Под ред. В. Б. Рушайло; МВД России. Санкт-Петербургский университет, Академия права, экономики и безопасности жизнедеятельности. -2-е испр.,
доп. изд. - СПб.: Лань, 2000. - 718 с.
65. Гуцуляк Ю. Оперативно-розшукова діяльність та оперативно-розшуковий процес: взаємозв’язок та співвідношення // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 10. - С. 107-110.
66. Наказ Голови Служби безпеки України “Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю” від 1 березня 2001 р. № 52 // Офіційний вісник України. - 2001.- № 13.- Ст. 580.
67. Указ Президента України “Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва” від 22 січня 2000 р. № 89/2000 р. // Офіційний вісник України. - 2000.- № 4.- Ст. 107.
68. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок підготовки проектів регуляторних актів” від 31 липня 2000 р. № 1182 // Офіційний вісник України. - 2000.- № 31.- Ст. 1310.
69. Постанова Кабінету Міністрів України ”Про затвердження Методичні рекомендації щодо підготовки обґрунтування проектів регуляторних актів” від 6 травня 2000 р. № 767 // Офіційний вісник України. - 2000.- № 19.- Ст. 788.
70. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва “Про розгляд листа (щодо роз’яснення питання заповнювання Журналу реєстрації перевірок працівниками прокуратури при перевірки дотримання законів)” від 15.08.2001 р. № 2-222/5094 // Вісник законодавства України. - 2001.- № 10.- С. 41.
71. Лист Фонду України соціального захисту інвалідів “Щодо заповнення журналу реєстрації перевірок суб’єктів підприємницької діяльності працівниками фонду” від 26 лютого 2002 г. № 06ю-77/318-74/2 //Бухгалтер. - 2002.- № 4.- С. 15.
72. Указ Президента України “Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва” від 25 травня 2000 р. № 721/2000 // Офіційний вісник України. - 2000.- № 22.- Ст. 888.
73. Общая теория права и государства: Учеб. для юрид. вузов / В. С. Афанасьев, А. П. Герасимов, В. И. Гойман и др. / Под ред. В. В. Лазарева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 1996. - 470 с.
74. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р. № 283/97 – ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 27. - Ст. 181.
75. Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р. № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998.- № 16.- Ст. 68.
76. Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р. № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1994.- № 10.- Ст. 43.
77. Закон України “Про радіочастотний ресурс в Україні” від 1 червня 2000 р. № 1770-III // Голос України. - 2000.- 11 липня (№ 121).
78. Закон України “Про зв’язок” від 16 травня 1995 р. № 160/95 // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 20. - Ст. 143.
79. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. № 1775-III // Офіційний вісник України. – 2000.- № 27.- Ст. 1109.
80. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі” від 15 квітня 2002 р. № 538 // Офіційний вісник України. - 2002.- № 16.- Ст. 871.
81. Добронравова О. Погоду на ринку роблять юридичні компанії з ім’ям // Галицькі контракти. - 2002.- № 24. - С. 12.
82. Кобышев С. Уважаемые, не стесняйтесь спрашивать // Бизнес. - 2002 г. - № 24(491) - С. 46.
83. Русская история: В 3-х т. / М.Н. Покровский. - Т.3: Отечественная война и восстание на Сенатской… Россия на протяжении XIX столетия. От декабристов – к социалистам. - СПб.: Полигон, 2002. - 368 с.
84. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. - К.: Ін Юре, 1997.- 320 с.
85. Задніпровський А. Нужна ли Украине классическая адвокатура? // Юридическая практика. - 2001. - 8 февраля (№ 6). - С. 6.
86. Арбатский А. Прощая, адвокатура! // Юридическая практика. - 2000. - 7 декабря (№ 49). - С. 11.
87. Лукашев Ю. Храни меня, мой адвокат! // Юридическая практика. - 2001. - 25 января (№ 4). - С. 7.
88. Максимик М. Адвокаты против решения конституционного суда: обоснованные контраргументы или защита корпоративных интересов? // Юридическая практика. - 2001. - 8 февраля (№ 6). - С. 6.
89. Указ Президента України “Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури” від 30.09.1999р. № 1240/99 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 39.- Ст. 1936.
90. Правила адвокатської етики: Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р. № 6/VI // Юридичний вісник України. - 1999.- листопад (№ 46).
91. Підгірний А. Найкращий сейф – у адвоката // Галицькі контракти. - 2001. - № 10.- С. 8
92. Речи известных русских юристов / П. М. Захаров, Е. П. Черкашина. - М.: Юрид. лит., 1985. - 543 с.
93. Лебедев К.К. Правовое обслуживание бизнеса (корпоративный юрист): Учеб. - практ. пособие. - М.: Юристъ, 2001. - 475 с.
94. Гаррис Р. Школа адвокатуры: Пер. с англ. - Тула: Автограф, 2001. - 352 с.