ПРАВОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСНОГО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЯК УМОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ДОГОВОРУ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …...…………………………………...3

ВСТУП …………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1
Загальна характеристика умов зовнішньоекономічних договорів –
захисних застережень
1.1. Захисні застереження у практиці зовнішньоекономічних
зобов’язань та передумови їх використання ..………............……12
1.2. Загальне визначення захисного застереження та його правові
особливості……………………………….........................................28
1.3. Правове значення захисного застереження у змісті
зовнішньоекономічного договору........……................................…70
1.4. Класифікація захисних застережень ….…………..………........…81

РОЗДІЛ 2
Питання вдосконалення правового врегулювання окремих видів
захисних застережень
2.1 . Форс-мажорне застереження………………………………............97
2.2 . Застереження про ускладнюючі виконання договору
обставини…………………………………………………………..130
2.3 . Застереження адаптаційно-цінового характеру: валютно-цінові,
товарно-цінові, валютно-товарні.………………………………. 151

ВИСНОВКИ………………………………….………………………………176

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...……………………………….188

ВСТУП

Актуальність теми дослідження «Правові особливості захисного застереження як умови зовнішньоекономічного договору» випливає з проголошення України незалежною правовою державою, заснованою на системі ринкових економічних відносин.
Економічні перетворення в Україні практично відкрили її світовому співтовариству. Ринкова економіка створює значні можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Договірна форма є одним із найпоширеніших інструментів, за допомогою якого опосередковується така діяльність. Тому сьогодні актуальними є питання, безпосередньо пов’язані з укладанням різноманітних зовнішньоекономічних договорів. Реалізація таких договорів, у свою чергу, характеризується високим ступенем ризику, що являє собою одну з найголовніших ознак зовнішньоекономічної діяльності. Однак засоби нейтралізації такого ризику під час державної монополії на зовнішньоекономічну діяльність не були на достатньому рівні розроблені та не отримали відповідного нормативного закріплення. Сьогодні вітчизняне законодавство має численні прогалини в регулюванні відносин, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів, що заповнюються дуже повільно. Отже, проблема значно ускладнюється при застосуванні до прав та обов’язків сторін зовнішньоекономічного договору права України. Вітчизняні правозастосовчі органи не завжди знають, як вирішити певну суперечку між сторонами зовнішньоекономічного договору, як кваліфікувати відповідні обставини, коли відсутня нормативна регламентація щодо них.
Одним із майже неврегульованих питань в українському законодавстві є застосування одного з найпоширеніших засобів нейтралізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності - численних захисних застережень. На законодавчому рівні взагалі відсутнє загальне визначення захисного застереження, окремі різновиди зазначеної умови не отримали належної нормативно-правової регламентації. Вітчизняна наука також не має цілісної теоретичної концепції відносно загальної конструкції захисного застереження. Недостатня теоретична розробленість цієї проблематики, у свою чергу, негативно впливає на розвиток законодавчої бази у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, відповідно, позбавляє суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України практичної можливості плідно використовувати відомі світовій практиці захисні застереження чи самостійно формулювати їх конструкції. Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю заповнення прогалин існуючих у вітчизняному законодавстві, присвяченому регулюванню питань, пов’язаних з укладанням вітчизняними підприємцями зовнішньоекономічних договорів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження є складовою частиною комплексної цільової програми «Удосконалення правового механізму державного впливу на ринкові відносини (публічно-правові та приватноправові аспекти) № 0186.0.070869».
Мета й завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз захисного застереження як умови зовнішньоекономічного договору, виявлення правових особливостей та побудова загальної конструкції названої договірної умови, а також розробка конкретних пропозицій щодо удосконалення українського законодавства, присвяченого регулюванню питань, пов’язаних з укладанням вітчизняними підприємцями зовнішньоекономічних договорів, насамперед із використанням окремих різновидів захисних застережень (форс-мажорного застереження, застереження про ускладнюючі обставини та застережень адаптаційно-цінового характеру).
Для досягнення поставленої мети в роботі зроблено спробу розв’язати такі завдання:
- здійснити порівняльний аналіз захисного застереження з іншим засобом нейтралізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності - із попереднім договором, а також із відкладальними (скасувальними) умовами;
- виявити функціональне призначення захисного застереження;
- дослідити юридичну техніку побудови захисних застережень;
- установити кваліфікаційні ознаки обставин, що призводять до дії захисні застереження;
- з’ясувати та проаналізувати найбільш вагомі передумови використання захисних застережень при укладенні зовнішньоекономічних договорів;
- розробити загальне визначення захисного застереження як умови зовнішньоекономічного договору;
- побудувати загальну класифікацію захисних застережень;
- охарактеризувати правове значення захисного застереження у змісті зовнішньоекономічного договору;
- дослідити особливості використання найбільш поширених у зовнішньоекономічній діяльності різновидів захисних застережень (форс-мажорного застереження, застереження про ускладнюючі обставини, валютно-цінових та товарно-цінових застережень) з обов’язковим урахуванням положень міжнародних актів;
- вивчити особливості зарубіжного досвіду правового регулювання найбільш поширених у зовнішньоекономічній діяльності різновидів захисних застережень;
- виявити відмінності між форс-мажорним застереженням та застереженням про ускладнюючі обставини, а також із застереженнями адаптаційно-цінового характеру;
- на підставі загальної конструкції захисного застереження удосконалити (побудувати) конструкції окремих вищезазначених різновидів захисних застережень.
Об’єктом дослідження є сфера матеріально - правового регулювання суспільних відносин, що виникають при укладенні та виконанні зовнішньоекономічних договорів.
Предметом дослідження є захисні застереження як умови зовнішньоекономічних договорів.
Методи дослідження. При аналізі вивченого матеріалу в роботі здійснювався комплексний підхід, що виявляється в застосуванні різних методів дослідження. За допомогою засобів логічного методу пізнання аргументується істинність чи хибність наукових, а також нормативно закріплених суджень відносно захисних застережень. За допомогою засобів порівняльно-правового методу пізнання проводиться, по-перше, порівняння захисних застережень з іншими договірними умовами, по-друге, відповідних захисних застережень між собою. За допомогою засобів історико-правового методу пізнання досліджується виникнення та особливості правової регламентації захисних застережень у праві різних країн у різний час. За допомогою системно-структурного методу пізнання будується системна класифікація захисних застережень та досліджуються окремі структурні елементи, що утворюють їх зміст. За допомогою методу комплексного аналізу досліджуються явища, що мають змішаний характер (економіко-правовий).
Теоретичною основою дослідження та зроблених у дисертації висновків послужили праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які звертались до питань, що аналізуються в роботі, зокрема: Ансона В., Арістова С.В., Баранової Л.М., Брагинського М.І., Генкина Д.М., Грінберга М.С., Дзери О.В., Дудко А.Г., Завідова Б.Д., Ісаченко В.Л., Йоффе О.С., Комарова А.С., Коссака В.М., Кузнєцової Н.С., Лунца Л.А., Луця В.В., Мещеряка С.С., Мусіяки В.Л., Новицького І.Б.,
Ойгензіхта В.А., Пекина А.Ю., Розенберга М.Г., Синецького Б.І., Томсинова В.А., Турбана Г.В., Халфіної Р.О., Шевченко Я.М., Шмітгоффа К., Яблочкова Т.М., а також інших дослідників.
Використовувались у процесі дослідження праці українських та зарубіжних економістів: Герчикової І.Н., Красавіної Л.Н., Кредисова А.І., Лаврова С.Н., Носаченка І.М., Співака С.І., Ющенка В.А.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертації уперше в українській юридичній літературі було проведено комплексне дослідження феномену захисного застереження, виявлено та проаналізовано його правові особливості, охарактеризовано правове значення зазначеної договірної умови у змісті зовнішньоекономічного договору.
Ретельну увагу в дисертаційному дослідженні було приділено форс-мажорному застереженню, застереженню про ускладнюючі обставини та застереженням адаптаційно-цінового характеру (валютно-ціновому, товарно-ціновому, валютно-товарному та їх окремим різновидам), викладено авторський погляд щодо структури та змісту названих умов, та надано конкретні пропозиції щодо їх удосконалення (закріплення) на нормативному рівні.
В результаті проведеного дослідження дисертант отримав такі основні нові наукові результати:
1. На дисертаційному рівні уперше наведено найбільш вагомі передумови використання захисних застережень та розкрито сутність кожної з них.
2. Уперше виявлено правові особливості захисного застереження, за якими названі умови об’єднуються у спільну групу.
3. Розроблено власне визначення захисного застереження та обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення загальної конструкції названої договірної умови.
4. Викладено авторський погляд щодо функціонального призначення захисних застережень.
5. Уперше визначено, що захисні застереження використовують типові не для договірної умови, а для норми закону прийоми юридичної техніки, та, відповідно, виявлено, які саме положення повинні містити названі договірні умови для того, щоб бути діючим механізмом захисту комерційних інтересів сторін договору.
6. Уперше класифіковано кваліфікаційні ознаки обставин, що вводять у дію захисні застереження, на загальні та спеціальні (обов’язкові та факультативні), та виділено загальні кваліфікаційні ознаки.
7. На монографічному рівні уперше розмежовано поняття «економічна невигідність» при виконанні договірного зобов’язання та «економічна неможливість» виконання договірного зобов’язання, які виступають у якості спеціальних кваліфікаційних ознак обставин, що вводять у дію ті чи інші захисні застереження.
8. Уперше аргументується, що за своєю правовою природою умови про конфіденційність, заборону реекспорту та демпінгу, а також умови про конфіденційність, та на випадок неотримання грошових коштів за експорт не є захисними застереженнями, а тому відповідні положення діючого законодавства потребують перегляду.
9. Уперше розроблено загальну класифікацію захисних застережень за змістовими та формальними ознаками (критеріями).
10. Дістало подальший розвиток положення про те, що поняття «форс-мажор» та «непереборна сила» у сфері договірної діяльності мають однаковий сенс, тобто є синонімами.
11. У результаті проведеного дослідження виявлено, що українське законодавство в галузі регулювання відносин, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів, є недосконалим, у зв’язку з чим автор пропонує його вдосконалити шляхом прийняття нового закону «Про зовнішньоекономічний договір», один із розділів якого був би повністю присвячений загальній конструкції захисного застереження та його чисельним різновидам і, відповідно, надає власні визначення форс-мажорного застереження, застереження про ускладнюючі обставини, застережень адаптаційно-цінового характеру для нормативного закріплення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в ній положення, узагальнення та висновки можна використовувати:
1) у науково-дослідницьких роботах – для подальшого дослідження особливостей зовнішньоекономічних договорів;
2) у правотворчості – для сприяння розробки з наступним закріпленням у чинному законодавстві загальної конструкції захисного застереження та його окремих різновидів, із метою надання можливості суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності належним чином захищати свої інтереси при укладенні договорів з іноземними контрагентами;
3) у правозастосовчій діяльності – для сприяння правозастосовчим органам у вирішенні проблемних ситуацій, пов’язаних із використанням чисельних захисних застережень, при застосуванні до прав та обов’язків сторін зовнішньоекономічного договору права України;
4) у навчальному процесі – при викладенні курсів: «Цивільне право України», «Правові основи підприємницької діяльності в Україні», «Правові основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні», «Міжнародне приватне право».
Апробація результатів дисертації. Головні положення та висновки дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях: «Конфлікти в суспільствах, що трансформуються» (березень 2001 р., Харків); «Конституція - основа державно-правового будівництва соціального розвитку України» (червень 2001 р., Харків), а також обговорювались на засіданнях кафедри правових основ підприємницької діяльності і фінансового права та кафедри цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Публікації. Положення та висновки дисертаційного дослідження викладено у 8 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, та 2 тезах доповідей на наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Передумовами використання захисних застережень є:
1) ризиковий характер зовнішньоекономічної діяльності;
2) необхідність розподілу такої ризиковості;
3) тривалий характер виконання зовнішньоекономічних договорів;
4) особливість правового регулювання відносин, пов’язаних з укладенням та виконанням зовнішньоекономічних договорів, та, як наслідок, можливість застосування до зовнішньоекономічного договору недосконалого законодавства;
5) свобода договору.

2. Теоретичне визначення захисного застереження як умови зовнішньоекономічного договору: захисне застереження – це умова зовнішньоекономічного договору, що має особливу структурну побудову (гіпотезу, диспозицію, а іноді й санкцію), головне функціональне призначення якої полягає у стабілізації договірної дисципліни та захисті комерційних інтересів сторін шляхом розподілу між ними можливих ризиків (об’єктивного характеру), та яка відповідно регламентує права та обов’язки сторін при настанні обставин, що відповідають певним кваліфікаційним ознакам, а насамперед закріплює домовленість сторін щодо модифікації окремих первісних умов договору або (у разі їх відсутності) їх первісного встановлення.
Визначення для нормативного закріплення: захисне застереження – це умова зовнішньоекономічного договору, яка у разі настання названих у ній обставин, передбачає можливість модифікації (оновлення) відповідних початкових умов договору чи їх первісне встановлення з тим, щоб зберегти початкову зацікавленість сторін у його виконанні.

3. Захисні застереження як певний різновид договірних умов об’єднуються у спільну групу за наступними правовими особливостями: по-перше, за функціональним призначенням, по-друге, за певними прийомами, засобами, які використовуються при їх викладенні, тобто за юридичною технікою, по-третє, за кваліфікаційними ознаками гіпотетичних обставин, що дозволяють застосовувати у разі їх настання те чи інше застереження.

4. Функції, які виконують захисні застереження можна звести до наступних:
 функція збереження договірних відносин (стабілізаційна);
 функція захисту сторін договору від можливих ризиків (захисна);
 функція попередження правової невизначеності при настанні певних обставин;
 компенсаційна функція;
 функція уникнення підстав юридичної відповідальності.

5. Захисне застереження є умовою договору, що являє собою особливу юридичну конструкцію, у структурі якої виділяються гіпотеза, диспозиція, а іноді й санкція.
Гіпотеза застереження  це вказівка на певну гіпотетичну обставину або певний перелік таких обставин, що може залишатися відкритим чи закритим, із настанням якої (яких) у дію автоматично вводиться диспозиція застереження. Крім того, якщо перелік гіпотетичних обставин відкритий, обов’язковим додатковим елементом гіпотези є критерії, за якими певні обставини відносяться до зазначеного переліку.
Диспозицію застереження утворюють положення, які регламентують права та обов’язки сторін договору у випадку настання передбачених гіпотезою обставин. Деякі із застережень не містять чітко визначених прав та обов’язків сторін, а регламентують лише механізм (процедуру) їх установлення. Однак головний обов’язок, який завжди складає серцевину застереження – це обов’язок переглянути чи встановити відповідну початкову умову (умови) договору.
Санкція застереження  це вказівка на відповідні негативні наслідки, які мають настати для однієї зі сторін, якщо вона відмовиться переглянути (установити) початкові умови договору, виконувати належним чином оновлений варіант договірного зобов’язання або ж не повідомить у відповідний строк та у відповідній формі про настання гіпотетичних обставин (якщо саме на ній лежав обов’язок такого повідомлення).

6. Кваліфікаційні ознаки обставин, що вводять у дію захисні застереження, доцільно поділити на загальні та спеціальні.
Загальні кваліфікаційні ознаки  це ознаки, які притаманні майже усім обставинам, що вводять у дію більшість захисних застережень.
Ними є: 1) гіпотетичний характер обставини, який означає, що при укладенні договору заздалегідь не відомо чи буде мати місце така обставина (об’єктивний момент);
2) незапобіжність обставини, яка означає, що виникненню даної обставини сторони договору за допомогою будь-яких зусиль не зможуть запобігти (попередити);
3) мимовільний об’єктивний характер обставини, який означає, що існування даної обставини не залежить від волі сторін договору;
4) обставини можуть мати як фактичний, так і юридичний характер;
5) обставини мають своїм обов’язковим наслідком зміну (зменшення чи повну втрату) початкової цінності виконання для однієї зі сторін договору.
Спеціальні кваліфікаційні ознаки  це ознаки, які притаманні лише окремим обставинам, що здатні ввести у дію лише певний різновид застережень. Вважаємо за необхідне у вітчизняному праві розподілити спеціальні кваліфікаційні ознаки на дві категорії: на обов’язкові та факультативні. Під спеціальними обов’язковими кваліфікаційними ознаками, слід розуміти ознаки, які завжди притаманні обставинам, що вводять у дію певний різновид застережень. Даний різновид кваліфікаційних ознак насамперед має рішуче значення при вирішенні питання щодо введення у дію одного із декількох суміжних захисних застережень. Під спеціальними факультативними кваліфікаційними ознаками слід вважати ознаки, самостійно сформульовані сторонами чи запозичені ними з нормативних актів як міжнародного, так і національного характеру. Вони являють собою доповнення до загальних та спеціальних обв’язкових кваліфікаційних ознак, та у будь-якому випадку не повинні суперечити їм.
На наш погляд, у вітчизняному праві положення щодо загальних та спеціальних обов’язкових кваліфікаційних ознак із метою упорядкування зовнішньоекономічної діяльності у договірній формі з участю вітчизняних підприємців слід закріпити в імперативній нормі.

7. Відносну (економічну) неможливість виконання договірного зобов’язання як спеціальну кваліфікаційну ознаку обставин, що вводять у дію відповідні захисні застереження, необхідно відмежувати від іншої спеціальної кваліфікаційної ознаки - економічної невигідності виконання договору. Економічна неможливість та економічна невигідність виконання договору є оціночними категоріями, що повинні встановлюватися у кожному конкретному випадку для постраждалої сторони. При встановленні відносної неможливості виконання договору для продавця рішучим є факт неотримання ним прибутку від продажу певного товару чи взагалі повна збитковість такого виконання для даної особи (коли сума витрат, пов’язаних із виготовленням та реалізацією певного товару буде перевищувати отримані від його продажу доходи). При вирішенні зазначеного питання на користь покупця, необхідно виходити з безпосередньої мети, заради якої був придбаний відповідний товар: задля подальшого перепродажу чи власного використання при здійсненні підприємницької діяльності; як кінцевий продукт чи як сировина, що буде у майбутньому використовуватися для виготовлення кінцевої продукції тощо. Якщо ж підприємець, незважаючи на настання відповідних обставин, все ж таки отримає доходи, що будуть перевищувати загальні витрати виробництва (навіть якщо отриманий прибуток буде значно меншим ніж той, на який сторона розраховувала при укладенні договору), тоді мова може йти, лише про економічну невигідність виконання.

8. Правове значення захисного застереження у змісті зовнішньоекономічного договору полягає у тому, що названа умова, якщо вже безпосередньо міститься у змісті договору, завжди має значення істотної. Будь-яке захисне застереження стає істотною умовою договору внаслідок не державного імперативу, а узгодженої волі його сторін. Захисне застереження, джерелом якого є диспозитивна норма права, що підлягає застосуванню до прав та обов’язків сторін зовнішньоекономічного договору, має значення звичайної умови, доки сторони не домовилися про інше. Сторони договору за власним бажанням можуть виключити дію диспозитивних умов шляхом відозміни їх змісту в тексті свого договору. Ось тоді включені у договір видозмінені умови диспозитивної норми набувають значення істотних.

9. Загальна класифікація застережень:
За змістовими ознаками:
1) за умовою договору, можливість модифікації якої передбачають застереження, які відносяться: а) до ціни, б) до відповідальності, в) до кількості, г) до якості та ін.;
2) за сферою застосування застережень: а) загальні застереження, б) спеціальні застереження.
За формальними ознаками:
3) за формою викладення застережень: а) застереження із простою формою викладення, б) застереження з ускладненою формою викладення;
4) за характером спрямованості на захист комерційних інтересів сторін: а) однозахисні застереження, б) двозахисні застереження;
5) за відкритістю кола гіпотетичних обставин, які складають гіпотезу застереження: а) застереження з відкритим колом обставин гіпотетичного характеру, б) застереження із закритим колом обставин гіпотетичного характеру;
6) застереження із закритим колом гіпотетичних обставин за кількістю таких обставин: а) застереження з казуальною гіпотезою, б) просте застереження;
7) за характером диспозиції застереження: а) застереження з диспозицією матеріального характеру, б) застереження з диспозицією процесуального характеру, в) застереження з диспозицією альтернативного характеру;
8) за змістом наслідків, передбачених у випадку настання певних гіпотетичних обставин: а) позитивні застереження, б) негативні застереження;
9) за ступенем урегульованості та джерелом такого регулювання: а) застереження, врегульовані на нормативно - правовому рівні: по-перше, на міжнародному рівні, по-друге, на національному рівні, б) застереження, врегульовані на нормативному рівні, в) застереження, взагалі не відомі договірній практиці (уперше розроблені сторонами конкретного зовнішньоекономічного договору).

10. Успіх договірної діяльності вітчизняних підприємств на зовнішньоекономічній арені залежить від багатьох суб’єктивних та об’єктивних чинників. Одними з найголовніших об’єктивних чинників є створення державою на належному рівні спеціальної правової бази, а також механізмів її реалізації. Тому перелічені вище положення обов’язково повинні знайти своє відображення у законодавстві про зовнішньоекономічну діяльність. На наш погляд, доцільним є прийняття нового Закону «Про зовнішньоекономічний договір», один із розділів якого був би повністю присвячений регламентуванню, як загальних положень щодо захисного застереження, так і щодо окремих його різновидів.
Пропонуємо також Указом Президента санкціонувати публікацію МТП № 421 (Е) щодо типового форс-мажорного застереження та рекомендаційні положення щодо обставин, які зазнали істотних змін.

11. Пропонуємо для нормативного закріплення власний варіант основних положень щодо форс-мажорного застереження, застереження про ускладнюючі обставини та застережень адаптаційно-цінового характеру як умов зовнішньоекономічного договору.
Форс-мажорне застереження – умова зовнішньоекономічного договору, що передбачає зміну початкових умов договору щодо строків його виконання, а також відповідальності за невиконання останнього в разі настання непередбачених, незапобіжних, об’єктивно існуючих незалежно від волі сторін обставин надзвичайного характеру, що утворюють абсолютну неможливість виконання договірного зобов’язання.
Кваліфікаційні ознаки форс-мажорних обставин:
1) гіпотетичний характер обставин;
2) надзвичайний характер обставин;
3) незапобіжність обставин;
4) мимовільний об’єктивний характер обставин;
5) абсолютна неможливість виконання договірного зобов’язання;

12. Пропонуємо закріпити у вітчизняному законодавстві, присвяченому врегулюванню підприємницької діяльності у договірній формі, концепцію про ускладнюючі обставини.
Застереження про ускладнюючі обставини - умова зовнішньоекономічного договору, що передбачає обов’язок сторін переглянути та відкоригувати початкові умови договору в разі настання незапобіжних, об’єктивно існуючих поза волею сторін обставин, що утворюють для однієї зі сторін відносну неможливість виконання зобов’язання. Сторона, для якої певні ускладнюючі обставини утворили відносну неможливість виконання зобов’язання, якщо сторони не домовилися про інше, отримає право на одноособове розірвання договору у двох випадках: по-перше, коли інша сторона навмисно ухиляється від перегляду початкових умов чи від виконання договору відповідно до вже модифікованих умов; по-друге, коли сторони не можуть дійти згоди, на протязі розумного проміжку часу, з приводу модифікації договірних умов, як самостійно, так і за допомогою відповідних органів, установ (якщо у застереженні відзначено, що пропонований ними варіант рішення буде мати рекомендаційний характер).
Кваліфікаційні ознаки ускладнюючих обставин:
1) гіпотетичний характер обставин;
2) незапобіжність обставин;
3) мимовільний об’єктивний характер обставин;
4) відносна неможливість виконання договірного забов’язання;

13. Валютно-цінове застереження – умова зовнішньоекономічного договору, що передбачає перерахування початкової суми платежу за відповідні товари (послуги), пропорційно зміні курсу валюти застереження або середньоарифметичного курсу набору декількох заздалегідь визначених валют (валютної корзини) відносно валюти платежу. Валютно-цінове застереження може бути викладене у формі двозахисного, однозахисного; прямого, непрямого; одновалютного, мультивалютного застереження.
Товарно-цінове застереження – умова зовнішньоекономічного договору, яка у разі зміни цін на певний товар (роботу, послугу), що є предметом даного договору чи окремі складники його собівартості (комплектуючі до товару: робоча сила, паливо та ін.) передбачає перегляд початкової загальної суми платежу (застереження про слизьку ціну) або її первісне встановлення (застереження про ціну з наступною фіксацією).
Товарно-валютне застереження – умова зовнішньоекономічного договору, яка у разі чітко обумовлених змін, як на валютних, так і товарних ринках передбачає перегляд початкової суми платежу та може являти собою симбіоз будь-яких положень, що утворюють зміст валютно-цінових та товарно-цінових застережень.
Оскільки застереження адаптаційно-цінового характеру (валютно-цінове й товарно-цінове) є застереженнями з казуальною гіпотезою, у якості обставини, що вводить їх у дію, відповідно може виступати лише коливання курсів певних валют (курсу валюти застереження відносно валюти платежу), чи зміни цін та товарних ринках.
Кваліфікаційними ознаками обставин, що вводять у дію застереження адаптаційно-цінового характеру є:
1) гіпотетичний характер;
2) незапобіжність;
3) мимовільний об’єктивний характер;
4) економічна невигідність виконання договірного забов’язання;

14. Структура форс-мажорного застереження включає гіпотезу, диспозицію та санкцію;
Гіпотезу форс-мажорного застереження утворюють:
• приблизний перелік обставин, що буде розглядатися сторонами як форс-мажор;
• кваліфікаційні ознаки форс-мажорних обставин.
Диспозицію форс-мажорного застереження утворюють:
• положення щодо правових наслідків, на які погодилися сторони договору у випадку настання форс-мажорних обставин (звільнення від виконання договірного зобов’язання або тимчасове припинення його виконання як самостійний наслідок чи з подальшим звільненням від виконання);
• указівка на терміни та форму повідомлення про настання обставин форс-мажорного характеру стороною, для якої створилась у результаті такого настання неможливість виконати договірне зобов’язання.
Санкцію форс-мажорного застереження утворюють:
• положення щодо наслідків неповідомлення або несвоєчасного повідомлення стороною, для якої форс-мажор створив неможливість виконання договірного зобов’язання, а також наслідків щодо недодержання передбаченої у диспозиції застереження форми повідомлення.

15. Структура застережень про ускладнюючі обставини включає гіпотезу, диспозицію та санкцію.
Гіпотезу застереження про ускладнюючі обставини утворюють:
• приблизний перелік обставин, які сторони будуть вважати такими, що ускладнюють виконання договору;
• кваліфікаційні ознаки ускладнюючих обставин;
• домовленість сторін про обов’язковий перегляд початкових умов договору при настанні ускладнюючих обставин із тим, щоб відновити початкову зацікавленість сторін у виконанні договору.
Диспозицію застереження утворюють:
• положення щодо строків та форми повідомлення про настання обставин стороною, для якої вони стали ускладнюючими;
• регламентація змісту процедури приведення договірних умов у відповідність із реально існуючими обставинами (можливість притягнення до перегляду сторонніх осіб – спеціалізованих організацій, експертів, а також їх компетенції (підтвердження незмінності договору, розірвання договору, зміна первісних умов договору, визначення майна, яке підлягає поверненню, сплата компенсації та ін.) та статус пропонованого ними варіанту рішення (обов’язковий чи рекомендаційний).
Санкцію застереження утворюють:
• положення стосовно наслідків пропуску терміну або недотримання форми повідомлення, які були узгоджені сторонами;
• положення щодо наслідків недодержання іншою стороною обов’язку про перегляд первісних умов договору у випадку появи ускладнюючих обставин (у вигляді штрафів чи взагалі права на розірвання договору в односторонньому порядку стороною, яка постраждала).

16. Структура застережень адаптаційно-цінового характеру включає гіпотезу та диспозицію:
Гіпотезу адаптаційно – цінових застережень утворюють:
● вказівка на напрямок можливих змін (зростання чи падіння курсу валют або цін на товар, який є предметом договору), що є підставою для приведення у дію диспозиції застереження;
● вказівка на джерело за допомогою якого буде встановлено кінцеву суму платежу за товар (роботу, послугу);
● вказівка на дату чи певну подію з настанням якої сторони зобов’язуються встановити кінцеву суму платежу;
● вказівка щодо початку дії диспозиції застереження, що залежить від встановлених меж можливих змін на валютних чи (та) товарних ринках;
● вказівка щодо крайньої межі можливої зміни первісної загальної суми платежу.
Диспозицію застереження утворюють:
● положення про обов’язок сторін переглянути початкову умову договору під назвою «загальна сума платежу»;
● положення щодо механізму перегляду загальної суми платежу: обрання валюти застереження (валютного «кошику») чи відповідної формули, за допомогою якої буде перераховуватися загальна сума платежу (у товарно-цінових застереженнях).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. - Петроград: Право, 1917. - 328 с.
2. Про підприємництво: Закон УРСР від 07.02.1991р. № 698-ΧІІ // Відом. Верхов. Ради УРСР. - 1991. - № 14. - Ст. 168.
3. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х т.- Т.3. - М.: Прогресс, 1987. - 832 с.
4. Ойгензихт В.А. Проблема риска в гражданском праве. Часть общая. Душанбе: ИРФОН, 1972. - 224 с.
5. Омельченко А.И. Творческий риск, его государственно-правовая
охрана. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1955. - 49 с.
6. Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве.- М.: Юрид. лит., 1963. - 131 с.
7. Захаров К.В., Цыганок А.В., Бочарников В.П., Захаров А.К. Логистика, эффективность и риски внешнеэкономических операций. - К.: ИНЭКС, 2000. - 237 с.
8. Пекин А.Ю. Проблемы экономического риска в предпринимательской деятельности // Вісн. Луганського ін-ту внутрішніх справ МВС України. - 1999. - Випуск 1. - С. 171-183.
9. Танаев В.М. Понятие «риск» в Гражданском кодексе Российской Федерации // Актуальные проблемы гражданского права: Сб. статей / Под ред. Алексеева С.С. - М.: Статут, 2000. - С. 8-34.
10. Мейер Д.И. Русское гражданское право. - М.: Типография Современ. Изв., 1873. - 730 с.
11. Алексюк Л. Ризик – один із факторів формування прибутку // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 4. - С. 17-21.
12. Предпринимательство: Учебник для вузов / Под ред. Горфинкеля В.Я. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. - 475 с.
13. Яворська Ж.Б. Економічна оцінка та способи зменшення управлінського ризику в системі менеджменту підприємства: Автореф. дис…канд. економ. наук: 08.06.02 / Держ. ун-т «Львівська політехніка». - Львів, 1996. - 18 с.
14. Ющенко В., Міщенко В. Управління валютними ризиками: Навч.
посіб. - К.: Знання, КОО, 1998. - 444 с.
15. Гражданско - правовой договор и его функции // Межвуз. сб. научных трудов / Под ред. Красавчикова О.А. - Свердловск: Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1980. - 141 с.
16. Зобов’язальне право: теорія і практика. - Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / За ред. Дзери О.В. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 912 с.
17. ІНКОТЕРМС 2000: Офіційні правила тлумачення торговельних терминів // Уряд. кур’єр. - 2002. - № 63. - С. 5-8 (початок); Урядовий кур’єр. - 2002. - № 68. - С. 5-12 (закінчення).
18. Розенбег М.Г. Контракт международной купли-продажи. Современная практика заключения. Разрешение споров. - М.: Книжный мир, 2000. -
832 с.
19. Гринберг Л.Г., Новиков А.И. Критика современных буржуазных концепций справедливости. - Л.: Наука, 1977. - 169 с.
20. Лунц Л.А. К вопросу о «квалификации» в международном частном праве // Советский ежегодник межд. права. - 1979-1980. - С. 212-219.
21. Цивільне право України: Підручник у 2-х кн. - Книга 1. / За ред. Дзери О.В. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
22. Проект Цивільного Кодексу України // Українське право. - 1999. - № 1. - 612 с.
23. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательствах. - М.: Госуд. изд-во юрид. литературы, 1950. - 416 с.
24. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. - М.: Статут, 1999. - 848 с.
25. Договір у цивільному і трудовому праві. Довідник. - Ч.1. / За ред. Шевченко Я.М. - К.: Юридична книга, 2000. - 280 с.
26. Гражданское право. Часть 1: Учебник / Под ред. Толстого Ю.К., Сергеева А.П. - М.: ТЕИС, 1996. - 552 с.
27. Гражданское право России. - Часть 1: Учебник / Под ред. Цыбуленко З.И. - М.: Юристъ, 1998. - 464 с.
28. Луць А.В. Свобода договору за проектом нового Цивільного Кодексу України // Вісн. Вищого арбітражного суду Україн. - 2000. - № 3. -
С. 215-221.
29. Гавзе Ф.И. Договор по Гражданскому кодексу // Еженедельник сов. юстиции. - 1923. - № 13. - С. 290-292.
30. Губин В.Ф. Институт оговорок к многостороним договорам в практике советского права // Вестник МГУ. - № 3. - 1960. - с. 58-72.
31. Ильин Ю.Д. Лекции по международному публичному праву. - Харьков: НПКФ Консум, 1996. - 236 с.
32. Цвайгерт 0.К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2-х тт. - Том 2. - М.: Междунар. отнош., 2000. - 512 с.
33. Директива Совета Европейских Сообществ «О несправедливых условиях в договорах с потребителями» // eulaw. еwro. ru / documents.
34. Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Положення затв. наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 06.09.01., № 201 // Офіц. вісн. України 2001. - № 39. -
Ст. 1784.
35. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень щодо зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті: Додаток 2 до Постанови КМУ та НБУ від 21.06.95., № 444 // Зб. Постанов Уряду України 1995. - № 9. - Ст. 243.
36. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон УРСР від 16.04.91., № 959-ΧІІ // Відом. Верхов. Ради УРСР. - 1991. - № 29. - Ст. 377.
37. Победоносцев К. Курс гражданского права. Часть третья. Договоры и обязательства. - С. - Петербург: Сунодальная типография, 1896. - 620 с.; 119 с. (указатели и приложения).
38. Большой юридический словарь / Под ред. Сухарева А.Я. - М.: ИНФРА - М, 1999. - 780 с.
39. Универсальный бизнес словарь / Сост. Лозовской Л.Ш., Розенберг Б.Я., Ратновский А.А. - М.: Инфра - М, 1997. - 640 с.
40. Большой коммерческий словарь // Под ред. Рябовой Т. Ф. - М.: Война и Мир, 1996. - 400 с.
41. Цивільний кодекс України // Відом. Верхов. Ради УРСР. - 1963. - № 30. - Ст. 463.
42. Гражданское право. - Том 1 / Под ред. Агаркова М. М., Генкина Д. М. - М.: Юрид. издат. НКЮ СССР, 1944. - 419 с.
43. Исаченко В.Л., Исаченко В.В. Обязательства по договорам. Опыт практического комментария русских гражданских законов. - Том 1. Общая часть. - С.-Петербург: Типография М. Меркушева, 1914. - 728 с.
44. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Матусова Н.И. и Малько А.В. - М.: Юристъ, 1997. - 627 с.
45. Международные экономические отоношения: Учебник // Под ред. Рыбалкина В.Е. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 519 с.
46. Советское гражданское право: Учебник в 2-х томах. - Т.1 / Под ред. Красавчикова О.А. - М.: Высш. шк., 1985. - 544 с.
47. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в двух томах. - Т.2. - Свердловск: Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1973. - 399 с.
48. Шугрина Е.С. Техника юридического письма: Учеб.-практ. пособие. – М.: Дело, 2000. - 272 с.
49. Юридическая техника: Обзор материалов научно-методического семинара // Государство и право - 2000. - № 11. - С. 108-120.
50. Генкин Д.М. К вопросу о влиянии на обязательство невозможности исполнения // Сб. статей по гражданскому и торговому праву, посвящ. Памяти Г.Ф. Шершиневича. - М.: Изд. бр. Башмаковых, 1915. - С. 105 -126.
51. Будман Ш.И., Павлодский Е.А. Невозможность исполнения обязательств в современном договорном праве / Проблемы современного гражданского права: Сб. статей / Под ред. Литовкина В.Н.,
Рахмиловича В.А. - М.: Городец, 2000. - С. 223-235.
52. Яблочков Т.М. Невозможность исполнения и сила договорного обязательства // Право и жизнь. - 1926. - № 4-5. - С. 15-27.
53. Агарков М.М. К вопросу о договорной ответственности / Вопросы советского гражданского права: Сб. статей // Под ред. М.М. Агаркова. - М. - Л.: Изд-во Академии Наук СССР, 1945. - С. 114-155.
54. Канторович Я.А. Невозможность исполнения обязательств. (Из области теории) // Вестник сов. юстиции. - 1925. - № 4. - С. 155-157.
55. Комаров А.С. Ответственность в коммерческом обороте. - М.: Юрид. лит. - 1991. - 208 с.
56. Принципы международных коммерческих договоров - М.: Межд. центр финанс.-эконом. развития, 1996. - 328 с.
57. Митний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. - 2002. - № 38-39. - Ст. 288.
58. Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів: Указ Президента України від 25.08.94., № 475 / 94 // Уряд. Кур’єр. - 1994. - № 133. - С. 4
59. Про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності: Положення № 124/96 затв. Указом Президента України від 10.02.96. // Уряд. Кур’єр. - 1996. - № 29. - С.3.
60. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України від 22.12.98., № 330-ΧІV // Відом. Верхов. Ради України. - 1999. - № 9-10. - Ст. 65.

61. Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про вільну торгівлю: Закон України від 05.10.95., № 361 / 95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - № 35. - Ст. 272.
62. Угода про реекспорт товарів та порядок видачі дозволу на реекспорт: Додаток 2 до Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.94. // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 17. - Ст. 730.
63. Про інформацію: Закон України від 02.10.92., № 2657-ΧІІ // Відом. Верхов. Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.
64. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.94., № 185 / 94-ВР // Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - № 40. - Ст. 364.
65. Предпринимательское право в вопросах и ответах: Учебн. пособ. / Под ред. Саниахметовой Н.А. - Харьков: Одиссей, 2000. - 560 с.
66. Матвеева О.П. Организация и технология внешнеторговых операций: Учеб. пособ. - М.: Маркетинг, 2000. - 160 с.
67. Синайский В.И. Русское гражданское право. Выпуск № 1: Общая
часть. - К.: Типо-Литография «Прогресс», 1917. - 258 с.
68. Иоффе О. С. Обязательственное право. - М.: Юрид. лит., 1975. - 880 с.
69. С.Н. Ландкоф. Основи цивільного права. - К.: Рад. Школа, 1948. - 424 с.
70. С.І. Вільнянський. Радянське цивільне право. Частина перша. - Харків: Вид-во Харк. ун-ту, 1966. - 319 с.
71. Советское гражданское право. - Т.1 / Под ред. Рясенцева В.А. - М.: Юрид. лит., 1975. - 560 с.
72. Гражданское право Украины. - Ч.1. Учебник / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. - Харьков: Основа, 1996. - 436 с.
73. Гражданское право в вопросах и ответах: Учеб. пособ. / Под ред. Ханитонова Е.О. - Харьков: Одиссей, 2001. - 416 с.
74. Гражданское право: Учебник. - Ч.1. / Под ред. Сергеева А.П.,
Толстого Ю.К. - М.: ПРОСПЕКТ, 1998. - 623 с.
75. Предпринимательское право Украины: Учебник / Под ред. Шишки Р.Б. - Харьков: Эспада, 2001. - 624 с.
76. Советское гражданское право: Учебник / Под ред. Куника Я. А. - М.: Юрид. лит., 1973. - 512 с.
77. Вахнин И. Виды условий договора с учетом нормативно-правового регулирования // Хозяйство и право. - 1998. - № 10. - С. 104-108.
78. Денисов С.А. Некоторые общие вопросы о порядке заключения договора. // Актуальные проблемы гражданского права: Сб. статей / Под ред. Брагинского М. И. - М.: Статут, 1999. - С. 229-275.
79. Перетерский И. Принудительные и диспозитивные нормы в обязательственном праве гражданского кодекса // Советское право. - 1924, № 4. - С. 68-80.
80. Про правонаступництво України: Закон України від 12.09.91.,
№ 1543-ΧІІ // Відом. Верхов. Ради України. - 1991. - № 46. - Ст. 617.
81. Иоффе О.С. Советское гражданское право: Курс лекций. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1958. - 510 с.
82. Попондопуло В.Ф. Об объективных границах, правовых формах и критериях классификации обязательств // Проблемы гражданского права: Сб. статей / Под ред. Толстого Ю.К. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. - 200 с.
83. Экспортно-импортные операции. Правовое регулирование / Под ред. Позднякова В.С. - М.: Междунар. отнош., 1970. - 335 с.
84. Грачев Ю.Н. Типичные ошибки во внешнеторговых контрактах или как избежать недоразумений и убытков при заключении внешнеторгового контракта. - М.: Изд-во журнала «Внешнеэконом. Бюллетень», 1996. - 32 с.
85. Гражданское и торговое право капиталистических государств / Под ред. Яичкова К.К. - М.: Междунар. отнош., 1966. - 551 с.
86. Комаров А.А., Пронина М.Г., Саркисова А.С. Право и качество продукции. - Минск: Беларусь. - 1981. - 156 с.
87. Зеленевский Я. Типовые контракты в международной торговле на мировом капиталистическом рынке. - М.: Внешторгиздат, 1957. - 302 с.
88. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело. - М.: Юнити,
1996. - 501 с.
89. Внешнеэкономическая деятельность: международное частное право и российское законодательство // Сб. норм. документов. - М.: Манускрипт, 1997. - 889 с.
90. Типовой дистрибьюторский контракт. Монопольный импорт - дистрибьютор / Под ред. Васильева Н.Г. - М.: Консалтбанкир, 1996. - 80 с.
91. Пертцик. Понятие форс-мажора расширять не следует // Арбитраж. - 1938, № 4. - С. 18-19.
92. Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах: Закон України від 04.10.01., № 2761-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. - 2002. - № 36. - ст. 40.
93. А. Тынель, Я. Функ, В. Хвалей. Курс международного торгового права: Учебник. - Мн.: Амалфея, 1999. - 704 с.
94. Баранова Л.Н. Обстоятельства, освобождающие от ответственности в гражданском праве: Дис…канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харьков, 1998. - 161 с.
95. Форс-мажорные обстоятельства. Публикация № 421 (Е). Серия: Изд. Междунардной Торговой Палаты. - М.: Консалтбанкир, 1997. - 64 с.
96. Підопригора О.А. Основи римського приватного права: Підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі., 1997. - 336 с.
97. Яблочков Т.М. Понятие непреодолимой силы в гражданском праве // Юридические записки. - 1911. - вып. № 2-3. - С. 271-321.
98. Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. - М.: Юрид. лит., 1993. - 512 с.
99. Ансон В. Договорное право. - М.: Юрид. лит. , 1984. - 463 с.
100. Самонд и Вильямс. Основы договорного права. - М.: Иностр. лит., 1955. - 704 с.
101. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 560 с.
102. Томсинов В.А. Внешнеторговые сделки: практические рекомендации по составлению контрактов. - М.: Тантра, 1994. - 160 с.
103. Рамзайцев Д. О случаях невозможности исполнения договрных обязательств // Внешня торговля. - 1956. - № 4. - С. 23 - 25.
104. Комаров А.С. Правовые последствия невыдачи экспортной (импортной) лицензии для внешнеторгового контракта // Правовое регулирование внешнеэкономической деятельности. - М.: Изд-во ин-та гос-ва и права, 1991. - С. 39-47.
105. Бублик В. Ценообразование во внешней торговле: что необходимо знать при заключении контрактов // Хозяйство и право. - № 7. - 1999. - С. 95-102.
106. Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. - М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1954. - 239 с.
107. Аристов С.В. Законная и договорная ответственность. Условия об уменьшении и освобождении от ответственности // Юристъ. - № 11. - 1997. - С. 21-29.
108. Зейц А.Г. Влияние изменившихся обязательств на силу договоров.- Иркутск: Изд-во Иркутской секции научных работников, 1928. - 65 с.
109. Иванов В.В. К вопросу об общей теории договора // Государство и право. - 2000. - № 12. - С. 73-79.
110. Кусиков А.В. Экономическая невозможность исполнения сделки по Г.К. // Вестник Советской Юстиции. - 1925. - № 15-16. - С. 591-594.
111. Гражданский Кодекс УССР. Практический комментарий. - Харьков: Юрид. изд-во НАРКОМЮСТА, 1928. - 292 с.
112. Ладыженский Д.М. Оговорка изменившихся обстоятельствах (Clausula rebus sic stantibus) в советском праве // Право и жизнь, 1925. - № 2-3, С. 11-20.
113. Сборник кодексов Российской Федерации. Издание седьмое. - М.: Филинъ, 1998. - 776 с.
114. Джурович Р. Руководство по заключению внешнеторгових контрактов. - М.: Российское право, 1992. - 416 с.
115. Мещеряк С.С. Коренное изменение обстоятельств в праве международных договоров. Дис… канд. юрид. наук: 12.00.11. / Академия наук Украины. - Киев, 1994. - 210 с.
116. Дудко А.Г. Договорные условия о затруднениях // Юридический мир 1998. - № 8. - С. 38 - 44.
117. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело. Практикум: Учебное пособие для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ-ДАНА. - 1999. - 527 с.
118. Попов А.А. Правовые основы внешнеэкономической деятельности: Учеб. пособ. - Харьков: Каравелла, 2001. - 358 с.
119. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник для студентів економ. вузів. / За ред. Кредисова А.І. - К.: Віра-Р. - 1998. - 448 с.
120. Турбан Г.В. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие. - Мн.: Выш. шк., 1997. - 207 с.
121. Основы договорных отношений в экономическом пространстве СНГ. Энциклопедия международных контрактных отношений / Под ред. Биржакова М.Б. - М.: ОЛБИС, 1997. - 768 с.
122. Носаченко І.М. Зовнішньоекономічні аспекти ринкової економіки: Навч. посібник. - Львів: Світ, 2000. - 112 с.
123. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. - М.: Статут, 1999. - 352 с.
124. Синецкий Б.И. Внешнеэкономические операции: Организация и техника: Учебник. - М.: Междунар. отнош. - 1989. - 381 с.
125. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Красавиной Л.Н. - М.: Финансы и статистика. - 2000. - 608 с.
126. Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. - М.: Юристъ, 1998. - 659 с.
127. Лавров С.Н., Фролов Б.А. Валютно-финансовые отношения предприятий и организаций с зарубежными партнерами. - М.: Финансы и статистика, 1992. - 160 с.
128. Контракт с инфирмой. Энциклопедия международных контрактных отношений / Под ред. Биржакова М.Б. - СПб.: ОЛБИС, САТИС, 1995. - 608 с.
129. Сошкин Ю.Н. Как правильно составить международный контракт. Методика и примеры. Экономическая и правовая защита. - М.: Квадрат, 1997. - 128 с.
130. Гражданское и торговое право капиталистических государств / Под ред. Васильева Е.Я. - М.: Междунар. отнош. - 1993. - 560 с.