Видавничий договір як вид авторського договору

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………………………….….3
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА АВТОРСЬКОГО ДОГОВОРУ.…...10
1.1. Поняття авторського договору: діалектика становлення та розвитку………………………………………………………………………………………….....10
1.2. Місце видавничих договорів у системі авторських договорів……………………………………………………………………………………….…...29
1.3. Особливості видавничого договору на літературні твори………......61
РОЗДІЛ 2. ЕЛЕМЕНТИ ВИДАВНИЧОГО ДОГОВОРУ…………………...79
2.1. Проблематика суб’єктного складу відносин у видавничому договорі………………………………………………………………………………………….......792.1.1. Автор та його правонаступники як сторона видавничого договору…………………………………………………………………………………………......79
2.1.2. Участь третіх осіб у видавничому договорі ..............................……........88
2.2. Умови видавничих договорів на літературні твори 106
2.2.1. Правова характеристика предмета видавничого договору....……....106
2.2.2. Особливості змісту видавничого договору..............................……........115
2.2.3. Авторський гонорар як умова видавничого договору.....……........129
РОЗДІЛ 3. НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ УМОВ ВИДАВНИЧОГО ДОГОВОРУ 142
3.1. Загальні питання відповідальності за видавничим договором 142
3.2. Відповідальність за майнову шкоду, заподіяну невиконанням умов видавничого договору 152
3.3. Проблема відшкодування моральної шкоди у авторських договірних зобов’язаннях 167
ВИСНОВКИ..................................................................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181

ВСТУП

Актуальність теми. Авторське право набуває все більшого значення в умовах переходу до постіндустріального суспільства, впровадження інформаційних технологій у різні сфери суспільного життя. Доступність та якість копіювання практично позбавляє автора можливості контролювати використання своїх творів. Така ситуація вимагає вдосконалення механізмів юридичного захисту прав автора, тим більше, що використання творчих результатів без згоди авторів набуває нині загрозливих масштабів. Ефективна охорона та захист прав авторів і видавців, підтримка видавничої справи та книготоргівлі є одними з важливих завдань держави на сучасному етапі. Їх виконання безпосередньо залежить від вдосконалення законодавства про авторське право.
В Конституції України зазначається, що кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної творчої діяльності; ніхто не може використовувати їх без його згоди. Умовою успішного забезпечення захисту прав автора є несуперечність та узгодженість системи діючих правових норм. У розвиток конституційних положень про охорону та захист авторських прав в Україні приймаються законодавчі акти, що регулюють авторське право та суміжні права і видавничу справу. Такими нормативними актами у внутрішньому законодавстві є Закони України “Про авторське право та суміжні права”, “Про видавничу справу” та ін. Серед міжнародних нормативних актів, що регламентують охорону та захист авторського права, є Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів (1886 р.), Всесвітня конвенція про авторське право (1952 р.), Конвенція, що створює ВОІВ (1967 р). Але, на жаль, норми названих нормативних актів, які регулюють відносини, що виникають з видавничого договору, мають надто загальний характер. При цьому унеможливлюється реалізація їх положень як норм прямої дії.
Договірні відносини автора щодо передачі автором своїх майнових прав вимагають конкретизації нормативних положень. У законодавстві дотепер не визначені предмет, права та обов’язки сторін видавничого договору. Потребує вдосконалення правове регулювання питання про відповідальність автора і видавця за невиконання чи неналежне виконання умов видавничого договору. Залишаються нерозробленими примірні форми видавничих договорів. Все це суттєво знижує ефективність захисту прав автора у видавничий справі. Інтенсивний розвиток авторських відносин вимагає належного правового забезпечення. У зв’язку з цим виникає необхідність теоретичної розробки проблеми авторських договірних відносин.
Проблемам авторського договору були присвячені праці вчених-юристів: Б.С. Антимонова, М.М. Богуславського, Е. Вакмана, А.Й. Ваксберга, Л.М. Вишневецького, О.В. Дзери, Р.О. Динисової, Б.Г. Іванова, В.Г. Камишева, О. Калмикова, Н.Л. Клик, В.М. Крижної, С.Н. Ландкофа, Л.Г. Левіна, В.Л. Мусіяки, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, В.І. Синайського, О.П. Сергєєва, В.І. Серебровського, Н.А. Райгородського, К.А. Флейшіц, С.А. Чернишевої, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, С.К. Юрченка. Питання видавничого договору досліджували Е.П. Гаврилов, В.А. Дозорцев, В.П. Чертков, а також вчені зарубіжних держав: Ролан Дюма, Оуен Л., Чарльз Кларк, В. Нодерманн, Мюріель Жосселен, Елен Марксон, Джеймс Фокс, Лінда К. Роусон.
Постійне звернення вчених до проблеми вдосконалення правового регулювання авторських договірних відносин не викликало появи єдиної думки щодо визначення понять “авторський договір”, “договір на використання твору”, “договір на передачу майнових прав”, “видавничий договір”. Відсутність одностайності щодо визначення поняття видавничого договору призводить до правової невизначеності його істотних умов, змісту, відповідальності за невиконання або неналежне виконання. Результат – порушення прав і автора, і видавця.
Наведені фактори зумовлюють актуальність дисертаційного дослідження проблем договірних відносин між автором та видавцем у галузі авторського права та видавничої справи. Системне та комплексне дослідження договірних відносин між автором і видавцем здійснюється вперше.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною загальної науково-дослідницької програми відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України на тему “Цивільне і трудове правовідношення: теорія і практика”.
Мета і задачі дослідження. Мета полягає у тому, щоб на основі аналізу законодавчих актів, які регулюють авторські договірні відносини, а також теоретичних положень вітчизняної та зарубіжної науки, виявити прогалини в правовому регулюванні зазначених відносин і запропонувати зміни і доповнення до діючого законодавства спрямовані на підвищення гарантій забезпечення прав авторів.
Реалізація поставленої в дисертаційній роботі мети потребувала вирішення наступних задач:
визначити поняття авторського договору;
розробити критерії проведення класифікації авторських договорів;
визначити значення та місце видавничого договору в системі авторських договорів;
визначити поняття сторін і учасників видавничого договору;
виявити юридичну природу відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов видавничого договору, а також за заподіяння моральної шкоди;
здійснити аналіз норм вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо регулювання видавничого договору;
виявити особливості договорів на видання твору за рахунок коштів автора;
виявити недоліки, суперечності, неузгодження чинного законодавства про авторське право та виробити пропозиції щодо його удосконалення.
Об’єктом дослідження є авторські договірні відносини у видавничій справі та удосконалення їх правового регулювання.
Предмет дослідження складає система нормативних актів, які регулюють авторські договірні відносини, і зокрема, видавничий договір.
Методи дослідження. Дослідження проведене на основі історичного, порівняльно-правового, формально-логічного, структурно-функціонального та комплексного методів дослідження. Історичний метод використовувався при дослідженні питання виникнення та розвитку видавничого договору. При здійсненні аналізу визначень понять авторського та видавничого договору в законодавстві України, Росії, Білорусії, Франції, США було використано порівняльно-правовий метод. З використанням формально-логічного, структурно-функціонального, комплексного методів вивчалося правове регулювання договірних відносин між автором та видавцем, що дало змогу виявити недоліки діючого законодавства і запропонувати можливі варіанти його вдосконалення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі аналізу чинного законодавства України та наукової літератури вперше було проведено комплексне монографічне дослідження, присвячене актуальним теоретичним проблемам, що виникають при передачі автором своїх прав за видавничим договором, зокрема:
1. Вперше розроблено критерії класифікації авторського договору та виділені його види залежно від: готовності твору – а) договір на готовий твір, б) договір замовлення; характеру відносин суб’єктів договору – а) договір автора з роботодавцем, б) договір автора з іншими особами; видів правовідносин, які регулюються авторським договором – а) про передачу (відчуження) майнових прав на твір, б) про надання права на використання твору, в) про надання дозволу на використання твору.
2. Вперше аргументовано доцільність поділу авторського договору про надання права на використання творів на два підвиди: договір про надання права на використання зі створенням похідного твору (складне використання); договір про надання права на використання без створення похідного твору (просте використання).
3. Доведено, що видавничий договір є видом договору про надання права на використання без створення похідного твору (просте використання), на підставі якого автор чи його правонаступник зобов’язується передати видавництву право на опублікування, тобто випуск в обіг примірників твору наукової чи літературної творчості, а видавництво бере на себе зобов’язання прийняти і оплатити його.
4. Розроблені критерії класифікації видавничого договору і запропоновано розрізняти види залежно від: способу видання твору (механічний, фото, електронний); об’єкта видання (літературні твори, музичні, художні); виплати чи невиплати автору винагороди (видавничий договір із виплатою автору винагороди, договір на видання твору за рахунок коштів автора); виду видання, де публікується твір (у періодичних виданнях, у постійних виданнях).
5. Зроблено висновок, що при розміщенні твору в електронних виданнях виникає окреме майнове право автора – право на розміщення твору в електронному середовищі, передача якого повинна оформлюватися окремим договором про передачу права на розміщення твору в електронному середовищі.
6. Визначено поняття майнових прав автора в суб’єктивному значенні – як можливості автора (іншої особи, яка має авторське право) здійснювати будь-які дії щодо твору, від реалізації яких він отримує майновий результат; і в об’єктивному значенні – як сукупність правових норм, що регулюють можливості автора (іншої особи, яка має авторське право) здійснювати будь-які дії щодо твору, від реалізації яких він отримує майновий результат.
7. Запропоновано внести доповнення в Закон України “Про авторське право і суміжні права” щодо визначення поняття літературного агента, як представника автора (іншої особи, яка має авторське право), який діє в інтересах і від імені автора, в межах повноважень, що були йому надані.
8. Вперше запропоновано ввести в законодавство норму про добровільне відшкодування моральної шкоди автору за невиконання видавцем зобов’язань за видавничим договором.
9. Запропоновано вважати договір на видання твору за рахунок коштів автора підвидом видавничого договору і надати визначення його поняття як договору, за яким видавець зобов’язується надати послуги з редагування, художньо-графічного оформлення, коректування, а також опублікувати за рахунок коштів автора твір, а автор зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
10. Запропоновано внести зміни у Закон України “Про авторське право і суміжні права” щодо розподілу винагороди за використання твору при співавторстві, яка належить співавторам при нероздільному співавторстві – порівну, а при роздільному – пропорційно творчому внеску кожного співавтора, якщо в угоді між ними не передбачається інше.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання одержаних висновків та рекомендацій для удосконалення законодавства про авторське право.
Запровадження в практику видавництв наведеної теоретичної моделі договірних відносин між автором (іншою особою, яка має авторське право) та видавництвом позитивно сприятиме розвитку видавничої справи і книготоргівлі в Україні, а також вдосконаленню захисту авторських прав і прав видавництв.
Наукові результати дослідження можуть бути використані при викладанні навчальної дисциплін “Авторське право” та відповідних розділів курсів навчальних дисциплін “Цивільне та сімейне право”, “Міжнародне приватне право” на юридичному факультеті Української академії банківської справи, враховані при складанні робочих програм з відповідних навчальних предметів, а також при організації науково-дослідної роботи студентів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати виконаного наукового дослідження були оприлюднені на аспірантських читаннях “Сучасна гуманітарна культура: науково-методологічні засади” (м. Київ, квітень 2000 року) та на Другій національній науково-теоретичній конференції “Українське адміністративне право: сучасний стан і напрями реформування” (м. Суми, травень 2000 року).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у п’яти наукових статтях, з яких п’ять були опубліковані фахових виданнях, двох тезах науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дало можливість розробити теоретичні положення про видавничі договори і пропозиції щодо вдосконалення законодавства про авторське право. Зокрема, були зроблені наступні висновки:
11. Авторські договори можуть бути класифіковані за такими ознаками залежно від: готовності твору – а) договір на готовий твір, б) договір замовлення; характеру відносин суб’єктів договору – а) договір з роботодавцем, б) договір з іншими особами; видів правовідносин, які регулюються авторським договором – а) договір про надання дозволу на використання твору, б) договір про надання права на використання твору; в) договір про передачу (відчуження) майнових прав на твір.
2. Вперше запропоновано вважати, що видавничий договір може мати такі види: залежно від способу видання (механічний, фото, електронний); об’єкта видання (літературні твори, музичні, художні); виплати чи невиплати автору винагороди (видавничий договір із виплатою автору винагороди, договір на видання твору за рахунок коштів автора); виду видання, де публікується твір (у періодичних виданнях, у постійних виданнях).
3. Зроблено висновок, що при розміщенні твору в електронних виданнях виникає окреме майнове право автора – право на розміщення твору в електронному середовищі, передача якого повинна оформлюватися окремим договором про передачу права на розміщення твору в електронному середовищі.
4. Вперше запропоновано стороною авторського договору вважати набувача, яким може бути і/або користувач (сторона договору про надання права/дозволу на використання твору), і/або власник (сторона договору про передачу (відчуження) майнових прав на твір).
5. Запропоновано внести доповнення в Закон України “Про авторське право і суміжні права” щодо визначення поняття літературного агента, як представника автора (іншої особи, яка має авторське право), який діє в інтересах і від імені автора, в межах повноважень, що були йому надані.
6. Запропоновано вважати договір на видання твору за рахунок коштів автора підвидом видавничого договору і дати визначення його поняття як договору, за яким видавець зобов’язується надати послуги з редагування, художньо-графічного оформлення, коректури, опублікувати за рахунок коштів автора твір, а автор зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
7. Договір про надання права на використання твору – це договір, за яким автор або його правонаступник зобов’язується надати користувачу можливість на використання майнових прав автора одним або всіма відомими способами на виключних чи невиключних умовах.
8. В договорі про надання права на використання твору виділяються підвиди залежно від:
- мети, яку переслідує користувач: а) договір про надання права використання твору із створенням похідного твору (складне використання); б) договір про надання права на використання твору без створення похідного твору (просте використання).
- виплати чи невиплати автору винагороди: а)договір із виплатою авторської винагороди; б) видання твору за кошти автора.
- способів використання: а) видавничий договір; б) постановочний договір; в) сценарний договір; г) на депонування; д) договір на переклад; е) інші.
9. Майнові права автора на твір є товаром і тому можуть не тільки знаходитися в користуванні, але й передаватися (відчужуватися) у власність. Передача (відчуження) майнових прав може здійснюватися будь-кому, в тому числі і державі.
10. Поняття “майнові права автора” потрібно виражати не через конкретні дії, а через суб’єктивні права. Виключні права можуть знаходитися не тільки у використанні, але й у розпорядженні. Визначено поняття майнових прав автора в суб’єктивному значенні – як можливості автора (іншої особи, яка має авторське право) здійснювати будь-які дії щодо твору, від реалізації яких він отримує майновий результат; і в об’єктивному значенні – як сукупність правових норм, що регулюють можливості автора (іншої особи, яка має авторське право) здійснювати будь-які дії щодо твору, від реалізації яких він отримує майновий результат.
11. Необхідно визнати право на обнародування немайновим правом, що надасть автору додаткові гарантії по охороні і захисту його немайнових прав.
12. Істотними умовами видавничого договору необхідно вважати – визначення строку, порядку, моменту передачі майнових прав, строк та порядок їх повернення; спосіб використання, розмір винагороди, порядок та строки її виплати; відповідальність за невиконання або неналежного виконання.
13. Особливої уваги при укладанні видавничого договору пропонується звернути на такі умови видавничого договору:
- зазначення кількості разів повернення твору на доопрацювання, а також порядок і розмір оплати за доопрацювання;
- автор не повинен брати зобов’язання по написанню іншої книги, доки оригінал поточної не передасть замовнику;
- порядок, розміри, строки виплати авансу;
- необхідність подання звіту при % відрахуваннях;
- встановлення конкретних санкцій за невиконання чи неналежне виконання умов видавничого договору.
14. При відсотковому обчисленні винагороди є необхідність введення до змісту договору умову про надання звіту в якому повинні відображатися:
- тираж, що планується; передбачувана ціна реалізації;
- характер і кількість проданих екземплярів;
- кількість тиражів і екземплярів, що були продані з одного тиражу;
- кількість виготовлених екземплярів, які знаходяться на складі;
- дату розпродажу (при прив’язуванні визначення винагороди до мінімальної заробітної плати);
- кількість зіпсованих або знищених екземплярів в результаті дії непереборної сили або обставин, що не залежали від волі видавця;
- сума платежів, належних автору або вже виплачених йому (в тому числі аванс).
15. Договір з роботодавцем має особливості, що дозволяє виділити його в окремий вид видавничого договору. Визначення поняття даного договору дисертант дає таким чином: Авторський договір про перехід прав на твір, створений за наймом (службовий) – це договір, який укладається між автором (особою, що працює за наймом) і роботодавцем (фізичною або юридичною особою), у відповідності з яким автор зобов’язується передати майнові права на твір, який був (буде) створений у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання, а роботодавець зобов’язується прийняти майнові права на твір і оплатити їх.
16. Для належного виконання умов видавничого договору, можливе встановлення неустойки (штрафу, пені) за домовленістю сторін.
17. Надати сторонам можливість включення у видавничий договір умови про добровільне відшкодування моральної шкоди за невиконання зобов’язань за цим договором. Невиконання договірних обов’язків викликає порушення суб’єктивного авторського права так само як і позадоговірне порушення авторського права.
18. Дисертант пропонує вважати, що моральна шкода, є завданою за таких умов:
- потерпілий і заподіювач знаходяться у договірних відносинах;
- мається в наявності факт невиконання або неналежного виконання договірних обов’язків;
- осмислення потерпілим порушення своїх прав;
- наслідки у вигляді негативних психічних реакцій.
19. Для визначення порядку і розміру відшкодування моральної шкоди в досудовому порядку необхідно укладання додаткової угоди.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антимонов Б.С., Флейшиц Е.А. Авторское право. М.: Госюриздат, 1957. – 278 с.
2. Асадов Б.Г. Правовые проблемы перевода произведений на другой язык: Автореф. дис…. канд. юр. наук.: 12.00.03. / МГУ им. М.В. Ломоносова. – М., 1988. – 15 с.
3. Белов В.В., Витальев Г.В., Денисов Г.М. Интеллектуальная собственность. Законодательство и практика его применения: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 288 с.
4. Беляцкин С.А. Новое авторское право в его основных принципах. – СПб.: Право, 1912. – 143 с.
5. Бершов О. Типовий видавничий договір США // Вісник книжкової палати. – 1997. – № 9. – С. 27-31.
6. Богуславский М.М. Вопросы авторского права в международных отношениях. – М.: Наука, 1973. – 339 с.
7. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: общие положения. – Изд. 2-е. – М.: “Статут”. – 2000. – 848 с.
8. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: общие положення. – 2-е изд. – М.: Статут, 2000. – 848 с.
9. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М.: Госюриздат, 1950. – 367 с.
10. Буров В. А капитала так и не нажил... // Торговая газета. – 1991. – 10 января. – С. 3.
11. Вакман Е., Грингольц И. Авторские права художников. – М.: Сов. художник, 1962. – 263 с.
12. Ваксберг А.И. Издательство и автор. Правовые отношения. – М.: Искусство, 1957. – 234 с.
13. Ваксберг А.И. Основные черты издательского договора по советскому гражданскому праву. – М.: Госюриздат, 1955. – 121 с.
14. Ваксберг А.Н. Издательство и автор. Правовые взаимооитношения. – Изд. 2-е доп. – М.: Искусство, 1958. – 259 с.
15. Вальтер Дилленц. Авторское право: прошлое и настоящее. Что дальше? – М.: Юрид. лит., 1988 – 46 с.
16. Венецька М.В. Авторський договір. // Юридична енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1998. – Т.1. – С. 32.
17. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник. – М.: Триада Лтд, 1996. – 384 с.
18. Вешневецкий Л.М., Иванов Б.И., Левин Л.Г. Формула приоритета. Возникновение и развитие авторского и патентного права. – Ленинград: Наука, 1990. – С. 203.
19. Гаврилов Э.П. Авторское право. Издательские договоры. Авторский гонорар. ¬– М.: Юрид. лит., 1988. – 175 с.
20. Гаврилов Э.П. Авторские права при использовании произведений в переводе. // Советское государство и право. – 1980. – № 10. – С. 65-72.
21. Гаврилов Э.П. Соавторство на произведения науки, литературы и искусства // Советское государство и право. – 1982. – № 10. – С. 76-77.
22. Гаврилов Э.П. Советское авторское право. Основные положения. Тенденции развития. – М.: Издат-во Наука, 1984. – 222 с.
23. Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром ителлектуал и продукт его труда? // Вопросы филисофии. – 1997.– № 3. – С. 3-10.
24. Гордон М.В. Авторское право. – М.: Госюриздат, 1955. – 232 с.
25. Гражданский кодекс Республики Беларусь. Официальное издание. – Минск: Национальный центр правовой информации республики Беларусь, 1999. – 442 с.
26. Гражданское право России: Курс лекций. Часть первая / Под ред. О.Н. Садикова. – М.: Юрид. лит., – 1996. – 269 с.
27. Гражданское право: Учебник: В 2 т. / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева.– Т.1: Общая часть. – 632 с.
28. Грингольц И.А. Права автора сценического произведения в СССР: Автореф.дис… канд. юрид. наук: 12.712. / МГУ им. М.В. Ломоносова. – М., 1953. – 20 с.
29. Грищук О.В. Право людини на відшкодування моральної шкоди: законодавче закріплення та теоретичний підхід // Держава і право. – К.: Інститут держави і права ім. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім “Юридична книга”, 1999. – С. 143-148.
30. Денисова Р.О. Право интеллектуальной собственности на произведения науки (авторско-правовой аспект). Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. / Национальная украинская юридическая академия им. Я. Мудрого. – Х.арьков, 1999. – 192 с.
31. Дозорцев В.А. Авторский договор и его типы // Советское государство и право. – 1977. – № 2. – С. 43-50.
32. Дозорцев В.А. Издательский договор и его типы // Социалистическая законность. – 1977. – № 2 . – С. 23-25.
33. Дозорцев В.А. Понятие исключительного права // Проблемы современного гражданского права. – М.: Городец. – 2000. – 384 с.
34. Дроб’язко В. Робимо все можливе, щоб автор став господарем результатів своєї інтелектуальної праці // Віче. – 1997. – № 10. – С. 81-84.
35. Єфименко Л. Охорона інтелектуальної власності: законодавствство незалежної України // Наука і суспільство. – 2000. – № 9-10. – С. 6-8.
36. Завальная Ж.В. Зміст видавничого договору // Держава і право. – 2000. – № 5. – С. 288-292.
37. Завальная Ж.В. До питання про відповідальність автора за видавничим договором // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 4. – С. 68-70.
38. Завальная Ж.В. Проблеми укладання видавничого договору // Підприємництво, господарство та право. – № 8. – 2001. – С. 31-32.
39. Закон об авторском праве и смежных правах // Вступительная статья проф. Э. Гаврилова – М.: Изд-во БЕК, 1993 – 95 с.
40. Закон України “Про власність” від 07.02.91 // ВВРУ. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
41. Закон України “Про підприємництво” від 07.02.91. – ВВРУ. – 191. – № 14. – Ст. 168.
42. Зобов’язальне право. Теорія і практика: Навчальний посібник / За ред. О.В. Дзери. – К.:Юрінком Інтер, 1998. – 910 с.
43. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. – Науч.-практ. Изд.: В 4 т. / Под общ. ред. А.Д. Святоцького. – Т.2: Авторское право и смежные права. / С.А. Довгий, В.С. Дробязко, В.А. Жаров и др.; Под ред. Г.И. Миронюка, В.С. Дробязко. – К.: Ін Юре, 1999. – 478 с.
44. Интервью // БСЭ. – 3-е изд.– М.,1972. – Т.10. – С. 319.-
45. Ионас В.Я. Критерий творчества в авторском праве и судебной практике. – М.: Юрид. лит., 1963. – 138 с.
46. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Госюриздат, 1975. – 777 с.
47. Исханов У.К. Права авторов произведений изобразительного искусства. – М.: Юрид. лит-ра, 1966. – 143 c.
48. Ихсанов У.К. Авторские договоры на произведения изобразительного искусства: Автореф. диссер…канд. юрид наук: 12.712 / Каз. Ун-т им. С.М. Кирова. – Алма-Ата, 1966. – 28 с.
49. Інтелектуальна власність: Словник-довідник / Уклад.: В.С. Дроб’язко, Р.В. Дроб’язко. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 355 с.
50. Калмыковъ П.О литературной собственносты вобще и в особенности объ исторіи прав сочинителей въ Россіи. –С.-Пб. – 1851. – 99 с.
51. Камышев В.Н. Права авторов литературных произведений. – М.: Юрид. лит., 1972. – 183 с.
52. Канторович Я. Литературная собственность: с приложением всех постановлений действующего законодательства о литературной, художественной и музыкальной собственности, вместе с разьяснениями по кассационным решениям Сената. – СПб., 1895. – 157 с.
53. Карпунов В.А. Обеспечение и охрана прав граждан местными Советами народных депутатов: Автореф. дис....канд. юрид. наук: 12.00.01 / Акад. обществ. наук при ЦК КПСС. – М., 1987. – 20 с.
54. Кириллова М.И. Субъекты авторского права // Проблемы современного авторского права. – Свердловск, 1980. – С. 56-58.
55. Кириллова М.И. Развитие советского авторского права: Учеб. пособие.– Свердловск: СЮИ, 1982. – 82 с.
56. Клык Н.Л. Охрана интересов сторон по авторскому договору. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1987. – 182 с.
57. Клык Н.Л. Охрана интересов сторон по авторскому договору.– Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1987. – 180 с.
58. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А. Довговерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – 336 с.
59. Кожарская И. Комментарий к проекту закона Украины “О профессиональном представительстве в сфере интеллектуальной собственности” // Юридическая практика. – 2000. – № 22. – С. 3-6.
60. Кораблёва М.С. Защита гражданских прав: новые аспекты // Актуальные вопросы гражданского права. – М.: Издательство “Статут”, 1998. – 464 с.
61. Корецкий В.И. Авторские правоотношения в СССР. Сталинабад, 1959. – 371 с.
62. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание и функции. // Гражданско-правовой договор и его фукции. – Свердловск, 1980.– С. 35-37.
63. Крыжна В.Н. Лицензионный договор как правовая форма реализации патентних прав: Дис...канд.. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 1999. – 226 с.
64. Кудрявцева Г.А. Авторское право на перевод в СССР. Автореф. дис...канд. юрид. наук.: 12.00.03. / МГУ им. М.В. Ломоносова. – М., 1970. – 19 с.
65. Кулагин М.И. Избранные труды. – М.: “Статут”, 1997. – 330 с.
66. Ландкоф С.Н. Киноавторское право: Лекции для студентов. – К.: Высшая школа, 1963. – 129 c.
67. Лінет Оуен. Купівля і продаж авторських прав на літературні твори: Пер. з англ. – К.: Основи, 1996. – 127 с.
68. Магазинер Я.Н. Общая теория права на основе советского законодательства // Известия вузов: Правоведение. – 1999. – № 1. – С. 128-138.
69. Майсурадзе Ю.Ф., Мисчин А.Э., Гаврилов Э.П. Энциклопедия книжного дела. – М.: Юристъ, 1998. – 125 с.
70. Макагонова Н.В. Авторский договор на телевидении: диалектика становления и развития. // Юридический мир. – 1997. – № 11. – С. 63-67.
71. Малеин Н.С. О моральном вреде // Государство и право. – 1993. – № 3.– С. 32-39.
72. Малеина М.Н. Компенсация за неимущественный вред // Вестник Верховного Суда СССР. – 1991. – № 5. – С. 27-29.
73. Маркіна Т.Г. Право громадян на зайнятість та форми його реалізації в умовах становлення ринкової економіки. Автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.05. / Національна юридична академія ім. Я. Мудрого. – Х., 1999. – 20 с.
74. Марксон Е. Литературный агент: Пер. с англ. – М.: СП Бук Чембэр Интернешнл, 1993. – 464 с.
75. Международное частное право. Сборник документов. – М.: Издательство БЕК, 1997. – 973 с.
76. Международные конвенции об авторском праве. – М.: Прогресс, 1982. – 126 с.
77. Минков А.М. Международная охрана интеллектуальной собственности. – СПб: Питер, 2001. – 720 с.
78. Мирошникова Н.И. Механизм осуществления субьективных гражданских прав: Учебное пособие. – Ярославль: Изд-во Ярославльского гос. ун-та. – 1990. – 83 с.
79. Мухопад В.И. Международная торговля лицензиями: Учебное пособие. – М.: ВНИИПИ, 1994. – 104 с.
80. Нам К.В. Убытки и неустойка как формы договорной ответственности // Актуальные вопросы гражданского права. – М.: Издательство “Статут”, 1998. – 464 с.
81. Никитина М.И. Авторское право на произведения науки, литературы и искусства. – Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1972. – 135 с.
82. Никитина М.И. Издательский договор на литературное произведение в советском авторском праве: Автореф. дис… канд. юрид. наук.: 12.712. / МГУ им. М.В. Ломоносова. – М., 1954. – С. 20.
83. Николаев М.Н. Основы авторского права. – М.: Прогресс, 1925. – С. 138.
84. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Гос. изд. юрид. лит., 1950. – 416 с.
85. Нордеманн В. Договор между автором и издателем. Авторское право и издатели в условиях рыночной экономики // Материалы международного семинара “Восток встречается с Западом”. – К.: Лыбидь, 1991. – С. 46-48.
86. Нормативные материалы по издательскому делу / Сост. В.А. Маркус. – М.: Книга, 1987. – 375 с.
87. Орлов Б.П. Основные вопросы киноавторского права в СССР: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.712. / МГУ им. М.В. Ломоносова. – М., 1954. – 19 с.
88. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / Под. ред. В.В. Залесского. – М.: НОРМА, 1999. – 648 с.
89. Палиюк В.П. Возмещение морального (неимущественного) вреда по законодательству Украины // Юридический вестник. – 1998. – № 3. – С. 119-123.
90. Петров М.В. Авторское право на произведения кино и телевидения. Автореф. диссер...канд. юрид. наук: 12.00.03. / Всесоюзн. юрид. заоч. институт. – М., 1981г. – 22 с.
91. Підопригора О.О. Деякі зауваження до авторського права // Вісник академії правових наук України. – 1998. – № 3. – С. 37-49.
92. Підопригора О.А. Захист права інтелектуальної власності потребує удосконалення // Вісник Вищого арбітражного суду. – 2000. – № 1. – С. 138-144.
93. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 335 с.
94. Підопригора О.О. Проблеми правового регулювання інтелектуальної власності за законодавством України: Дис… докт. юрид. наук: 12.00.03. – К., 1999. – 628 с.
95. Плаксін В. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом. // Право України. – 1995. – № 2. – С. 14-16.
96. Подгорнова А.И. Правовое регулирование книгоиздательского дела в СССР (1923-1925 г.г.) // Советское государство и право. – 1980. – № 11. – С. 125-128.
97. Подшибихин Л. Правовая охрана программ для ЭВМ и баз данных // Закон. – 2000. – № 4. – С. 59-65.
98. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – М.: “Статут”, 1998. – 535 с.
99. Положение о выпуске произведений за счет средств автора. Счет? Автору! Путеводитель по издательской практике (Документы. Опыт. Комментарии.) / Под общ. ред. И.П. Коровина и Л.В. Ханбекова. – М.: 1990.– 123 с.
100. Положення про Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Затверджено Постановою КМ України від 28 вересня 1998 р. № 1540. – ОВУ. – 1998. – № 39. – Ст. 1443.
101. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року // Правовласник. – 1996. – № 1.
102. Постанова Ради Міністрів СРСР від 27 жовтня 1967 року № 988 “Про матеріальну відповідальність підприємств і організацій за невиконання завдань і зобов’язань”.– СП СССР – № 28. – Ст. 186.
103. Правові та нормативні документи з видавничої справи / Уклад. Г.М. Плиса – К.: Кн. палата України, 1999. – 47 с.
104. Про авторське право і суміжні права. Закон Республіки Білорусь. // Ведомости Національного собрания Республіки Бєларусь. – 1998. – № 31-32. – Ст. 472.
105. Про авторське право і суміжні права. Закон України від 15.12.93 // ВВРУ. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
106. Про видавничу справу. Закон України від 05.06.97. – ОВУ. – 1997. – № 28. – С. 3.
107. Про виплату авторської винагороди. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 28 грудня 1998 р. № 18-6443, Міністерства фінансів України від 28 грудня 1998 р. № 12-02/8-6499, та Міністерства юстиції України від 6 січня 1999 р. № 12-26-4857 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000. – № 12. – С. 168-169.
108. Про внесення змін до Закону України “Про авторське право і суміжні права”. Закон України від 11.07.2001 // Урядовий кур’єр. – 5 вересня 2001 р. – № 159.
109. Про заходи щодо забезпечення наповнення бюджету та посилення бюджетно-фінансової дисципліни Указ Президента України від 28.02.97 № 187 // Деловая Украина. – 1997. – № 17.
110. Про ліцензування певних видів господарської діяльності. Закон України від 01.06.2000 // ВВРУ. – 2000 – № 36. – Ст.299.
111. Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсії, стипендії та інших соціальних виплат. Указ Президента від 12 травня 1996 року № 333/96 // Урядовий Кур’єр. – 1996. – 14 травня.
112. Райгородский Н.А. Юридическое лицо как субъект авторского права. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1957. – 207 с.
113. Риверс Т. Справочник для вещателей о владении, приобритении, освобождении, взыскании и административном управлении прав. – Лондон: ЕСВ/АКТ, 1998. – 153 c.
114. Роллан Дюма. Литературная и художественная собственность. Авторское право Франции: Пер. с фр. – 2-е изд. – М.: Международные отношения, 1993. – 384 с.
115. Савельев В.А. Гражданский кодекс Германии: история, система, институты: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп.– М.: Юрист, 1994. – 95 с.
116. Савельева В.И. Правовое регулирование отношений в области художественного творчества. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 141 с.
117. Сборник нормативных актов об авторском вознаграждении за издание произведений науки, литературы и искусства / Сост. А.В. Туркин – М.: ВААП Информ, 1991. – 342 с.
118. Свод Законов российской империи: В 10 т. – СПб.: Государственная типография, 1990. – Т. 3. Свод Законов Гражданських. – 297 с.
119. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. – Изд. 2-е, пере раб. и доп. – М.: ПРОСПЕКТ, 1999. – 752 с.
120. Сергеев А.П. Авторское право России. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1994. – 336 с.
121. Серебровский В.И. Вопросы Советского авторского права. – М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1956. – 283 с.
122. Силонов И. Авторское право в издательской деятельности газет и журналов. – Интеллектуальная собственность. – 1998. – № 5-6. – С. 122-124.
123. Силонов И. О сивке-бурке и не только // Интеллектуальная собственность. – 1998. – № 1. – С. 53-57.
124. Синайский В.И. Русское гражданское право. – Вып. 1. Общая часть. Вещное право. Авторское право. – 2-е изд. испр. и доп. – К.: Типограф. «Прогресс», 1917. – 258 с.
125. Словарь гражданского права / Додонов В.Н., Каминская Е.В., Румянцев О.Г. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 304 с.
126. Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства СССР. Отдел первый. – 1925. – № 7. – С. 118.
127. Справа № 43 – 1994 р. Арх. № 43/ К-4 Старокиївського районного суду м. Києва.
128. Строгович М.С. Избранные труды. – М.: Наука, 1990. – Т. 1. – 206 с.
129. Судариков С.А. Основы авторского права. – Мн.: Амалфея, 2000. – 512 с.
130. Танин Г.М. Договор художественного заказа // Советское государство и право. – 1948. – № 2. – С. 70-73.
131. Торкатюк В.И. Авторское право: Учебное пособие для студентов вузов. – К.: Вища школа, 1995. – 335 с.
132. Указ Президента України “Про положення про держаний комітет України з питань науки та інтелектуальної власності” від 13 серпня 1999 р. № 987/99. – ОВУ – 1999. – № 33. – Ст. 1710.
133. Указ Президента України “Про систему центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. № 1572 // Голос України. – 1999. – 18 грудня.
134. Федоров Л.Л. Книга и право: правовые основы книгоиздания и издательского предпринимательства: Учебное пособие. – М.: Мир книги, 1994. – 76 с.
135. Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1954. – 239 с.
136. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство: Учебное пособие. – К.: А.С.К., 2001. – 832 с.
137. Хахулин В., Филимонов С. Ответственность за нарушение авторских прав // Предпринимательство, хазяйство, право. – 1998. – № 9. – С. 10-13.
138. Хейфец И.Я. Авторское право. – М.: Совет. Зак-во, тип. им. В. Володарського. – Лгр., 1931. – С. 216.
139. Цивільний Кодекс Української РСР. Цивільний процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах / Відп. ред. П.І. Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 496 с.
140. Чарльз Кларк. Контракты между авторами и издателями // Бюллетень по авторскому праву. – 1993. – № 4. – С. 21-31.
141. Черепов Л. Замечания к проекту Закона Украины “О профессиональном представительстве в сфере интеллектуальной собственности” // Юридическая практика. – 2000. – № 22. – С. 3-6.
142. Чернишева С.А. Правоотношения в среде художественного творчества. – М.: Наука, 1979. – 166 с.
143. Чернобай О.В. Проблеми визначення видів ліцензійних договорів у галузі промислової власності // Юридичні і політичні науки. – Київ: Інститут держави і права ім. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім “Юридична книга”. – 1999. – С. 111–118.
144. Чертков В.П. Вопросы соавторства // Проблемы советского авторского права / Отв. ред. М.М. Богуславский, О.А. Красавчиков. – М.: Наука, 1979. – С. 13-15.
145. Чехов А.П. Полн. собр соч. и писем: В 30 т./ АН СССР Инст-т мировой лит-ры им. Горького. – М., 1983. – Т.3. – 623 с.
146. Чечет Д.М. Субъективное право и формы его защиты. – Л.: Издательство ЛГУ, 1968. – 72 с.
147. Чхиквадзе В.М. Государство, демократия, законность. – М.: Юрид. лит., 1967. – 503 с.
148. Шевченко Я.М., Малявко О.М., Салатко А.Л. Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні. – Харків: Консум, 1999. – 272 с.
149. Шершеневич Г.Ф. Авторское право на литературные произведения. – Казань, 1891. – 146 с.
150. Шімон Н.С. Відшкодування моральної шкоди в проекті Цивільного Кодексу // Право України. – 1997. – № 10. – С. 23-27.
151. Шкода В.В. Вступ до правової філософії. – Харків: Фоліо, 1997. – 223 с.
152. Штумпф Г. Лицензионный договор: Пер. с нем. / Под ред. М.М. Богуславского. – М.: Прогресс, 1988. – 480 с.
153. Щодо імпорту авторських прав. Лист Національного банку України від 4 березня 1998 р. – № 13-135/413-1626 // Податки та бухгалтерський облік. – 1998. – № 10.
154. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда в россии и за рубежом. – М.: Форум-инфра, 1997. – 240 с.
155. Юрченко А.К. Издательский договор. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 103 с.