ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Краткое описание

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ЕННАН РУСЛАН ЄВГЕНОВИЧ

УДК 347.77(477):061.1

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право;
міжнародне приватне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Харитонова Олена Іванівна

Одеса – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………...........3
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. Загальні засади правового регулювання відносин
інтелектуальної власності у Європейському Союзі………………………..16
1.1. Становлення та розвиток правового регулювання відносин
інтелектуальної власності у ЄС…………………………………........................16
1.2. Право інтелектуальної власності у системі права ЄС…………………….30
1.3. Джерела права інтелектуальної власності ЄС…………………………….35
1.4. Забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності у ЄС……......45
Висновки до Розділу 1…………………………………………………..............55
РОЗДІЛ 2. Правова охорона авторського права та суміжних прав
у Європейському Союзі……………………………………………………......58
2.1. Формування європейських стандартів правової охорони
авторських і суміжних прав……………………………………………………..58
2.2. Правова охорона авторського права у ЄС…………………………………70
2.3. Правова охорона суміжних прав у ЄС……………………………...........117
Висновки до Розділу 2…………………………………………………………132
РОЗДІЛ 3. Правова охорона промислової власності у
Європейському Союзі…………………………………………………...........135
3.1. Патентне право ЄС…………………………………………………...........135
3.2. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту,
товарів і послуг у ЄС……………………………………………………...........172
3.3. Інші об’єкти промислової власності у ЄС……………………………….196
Висновки до Розділу 3…………………………………………………………207
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………211
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...215

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГАТТ – Генеральна угода з тарифів і торгівлі
ВОІВ – Всесвітня організація інтелектуальної власності
ДЗКЄ – Договір про запровадження Конституції для Європи
Договір ЄС – Договір про заснування Європейського Союзу
Договір ЄЕС – Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства
ЕВС – Економічний і валютний союз
Євратом – Європейське співтовариство з атомної енергії
ЄС – Європейський Союз
ЄЕС – Європейське економічне співтовариство
ЄЄА – Єдиний Європейський Акт
ЄОВС – Європейське об’єднання з вугілля та сталі
ЄЕП – Європейський економічний простір
ЄПВ – Європейське патентне відомство
ЄПК – Європейська патентна конвенція
ЄСп – Європейське Співтовариство
ІВ – інтелектуальна власність
ОВ – Офіційний вісник ЄС
Комісія – Європейська Комісія
Парламент – Європейський Парламент
Рада – Рада Європейського Союзу
СОТ – Світова організація торгівлі
СПІ – Суд першої інстанції
Суд ЄС – Суд Європейського Союзу
Угода ТРІПС – Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
УПС – Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС

ВСТУП

Актуальність теми. Визначальною тенденцією останніх десятиліть є процеси світової та регіональної інтеграції, що призвели до зміни традиційної ролі національних держав та усвідомлення потреби в заснуванні більш крупних (наднаціональних, наддержавних) форм політичних союзів, здатних управляти суспільством у масштабах вже не однієї країни, а цілого регіону чи континенту, особливе місце серед яких займає Європейський Союз (ЄС). Відокремившись від міжнародного права, право ЄС не злилося повністю й з внутрішньодержавним (національним) правом, а виступає як самостійна правова система зі своїми джерелами, формами правотворчості та правозастосування, специфічними механізмами захисту правових норм від порушень.
Останнім часом спостерігається активізація розвитку правової системи ЄС у галузі приватного права, зокрема, у сфері правової охорони інтелектуальної власності. Наразі відбувається формування європейського приватного права («європеїзація» приватного права країн-членів ЄС), що обумовлено метою створення та функціонування спільного ринку. В національних правових системах країн Європи регулюванню суспільних відносин у сфері інтелектуальної власності приділяється значна увага. Водночас нині ані універсальні міжнародні договори, ані виключно національно-правове регулювання у сфері інтелектуальної власності не можуть забезпечити ефективність правової охорони результатів інтелектуальної творчої діяльності. У зв’язку з цим дедалі більшого значення набуває новий регіональний інтеграційний правовий механізм регулювання зазначених відносин.
Право інтелектуальної власності ЄС є новою галуззю права ЄС, що останнім часом досить інтенсивно розвивається та втілює правовий досвід країн-членів ЄС у сфері правової охорони інтелектуальної власності, для яких стандарти права ЄС були важливим чинником розвитку національного законодавства та оцінки ефективності реалізації відповідних прав.
З огляду на те, що Україна проголосила одним із стратегічних напрямів зовнішньоекономічної політики інтеграцію до ЄС, сучасне прискорення адаптації законодавства України до законодавства ЄС у сфері інтелектуальної власності набуває особливого значення у зв’язку з виконанням міжнародних зобов’язань України та завдань Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною та ЄС, Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС», Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво. На перспективах розвитку відносин між Україною та ЄС у цій сфері помітно позначились вироблені ЄС Європейська політика сусідства, Східне партнерство, План дій «Україна–ЄС», переговори щодо укладення Угоди про асоціацію та Угоди про зону вільної торгівлі, а також ініційований Європейською Комісією постійний діалог між Україною та ЄС щодо захисту прав інтелектуальної власності.
Дослідження особливостей правової охорони інтелектуальної власності у ЄС надає можливість визначити та окреслити найближчі перспективи подальшого розвитку вітчизняного законодавства у цій сфері. При цьому важливим є те, щоб у якості зразків та можливих моделей подальшого реформування вітчизняного права інтелектуальної власності, були сприйняті кращі досягнення європейської правової науки, вдалі та універсальні юридичні категорії та конструкції у сфері правової охорони інтелектуальної власності, які враховували б як специфіку вітчизняної правової традиції, так й інтереси головного суб’єкта творчої діяльності – людського індивіда, який є джерелом всіх досягнень цивілізації.
Питання правової охорони та захисту інтелектуальної власності у міжнародному приватному праві, порівняльному приватному праві, національних правових системах країн Європи, у праві ЄС досліджували у свої наукових працях вітчизняні вчені-правники та фахівці у галузі цивільного права, права інтелектуальної власності, міжнародного приватного права, порівняльної цивілістики: Г.О. Андрощук, М.І. Архипова, Ю.Є. Атаманова, Н.В. Бочарова, Ю.Л. Бошицький, І.І. Ващинець, О.К. Вишняков, В.П. Воробйов, М.К. Галянтич, І.І. Дахно, Т.С. Демченко, О.В. Дзера, С.А. Дзіс, В.С. Дмитришин, А.С. Довгерт, Р.В. Дроб’язко, В.С. Дроб’язко, М.І. Дубинський, В.О. Жаров, О.В. Жувака, О.В. Ієвіня, Ю.М. Капіца, О.Ю. Кашинцева, С.М. Клейменова, А.О. Кодинець, І.Ю. Кожарська, О.О. Козлова, А.С. Колісник, Л.Т. Комзюк, В.М. Коссак, О.В. Кохановська, О.М. Коцюба, І.В. Кривошеїна, В.М. Крижна, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць, Р.А. Майданник, В.Є. Макода, Ю.Г. Матвєєв, О.М. Мельник, Н.М. Мироненко, А.В. Міндрул, Ю.В. Носік, О.П. Орлюк, М.В. Паладій, О.М. Пастухов, С.А. Петренко, В.Л. Петров, О.А. Підопригора, О.О. Підопригора, О.В. Піхурець, О.В. Пічкур, В.О. Потєхіна, Д.М. Притика, Л.І. Работягова, О.В. Ришкова, Л.Д. Романадзе, О.В. Руденко, О.Д. Святоцький, В.Р. Сіденко, С.Д. Сирота, І.В. Спасибо-Фатєєва, Р.О. Стефанчук, С.К. Ступак, О.О. Тверезенко, Л.Ю. Федченко, Є.О. Харитонов, О.І. Харитонова, Г.В. Цірат, К.С. Шахбазян, Я.М. Шевченко, Ю.С. Шемшученко, Р.Б. Шишка, О.О. Штефан, І.Є. Якубівський та ін.
Активно досліджується ця проблематика у Російській Федерації такими вченими, як: А.І. Абдуллін, О.Л. Алексєєва, І.А. Близнець, Е.А. Богатих, М.М. Богуславський, В.С. Больбасов, В.Л. Вольфсон, Е.П. Гаврилов, О.А. Городов, Д.В. Дворніков, В.А. Дозорцев, В.Л. Ентін, В.І. Єременко, О.В. Єфремкіна, І.А. Зенін, С.В. Зотін, Л.В. Зубарев, В.О. Калятін, М.Б. Ковальов, Л.Г. Кравець, М.Н. Кузнєцов, К.Б. Леонтьєв, І.Е. Маміофа, В.М. Мельников, А.М. Мінков, В.Ю. Одинцова, В.Г. Оплачко, В.В. Пирогова, Л.І. Подшибіхін, І.В. Савельєва, Ю.І. Свядосц, О.П. Сергєєв, В.В. Старженецький, С.А. Сударіков, В.П. Талімончик, Г.І. Тицька, А.І. Турлін, В.Г. Ульянищев, М.А. Федотов, Н.К. Фінкель, К.В. Ханіна, В.П. Шатров та ін.
У західноєвропейській науковій літературі ця проблематика ґрунтовно досліджена такими вченими, як: В. Александер, Д. Бейнбрідж, В. Бенабу, Л. Бентлі, Г. Боденхаузен, П.М. Бувері, Ж.Ж. Бюрст, М.Вальтер, Х. Варнер, Т. Він’є, П. Геллер, Ч. Гілен, І. Говере, Ф. Готцен, Дж. Дворкін, Ф. Дессемонте, Р. Діксон, А. Дітц, М. Дохерті, П. Драхос, Т. Драйер, Д. Дрексль, Р. Дюма, Д. Жерве, А. Карбоні, С. Катраво, А. Керевер, К. Кельман, В. Кернз, Ж.П. Клав’є, Ж. Ковач, Г. Коен Йорам, К. Коломбе, В. Корніш, Б.А. Кортлан, Б. Крістіан, Б. Куксон, Г. Кумантос, Д. Ліпцик, С. фон Левінські, М. Левелін, Н. Ленуар, А. Люка, П.Б. Меггс, Р. Нотт, Г. ван Овервалле, Е.П. Рокічіолі, П. Самуельсон, П. Сірінеллі, В. Скордамалья, Х. Тілле, Г. Тріттон, А. Трунк, А. Фаренвальд, А. Франсон, М. Францозі, Н. Хертін, Б. Шерман, Г. Шрікер та ін.
Водночас теоретична нерозробленість низки питань правової охорони об’єктів інтелектуальної власності у ЄС, багатоплановість інститутів права інтелектуальної власності ЄС, значний обсяг нормативно-правових актів та правозастосовної практики, наявність труднощів, пов’язаних із різним прочитанням та тлумаченням законодавства ЄС з боку фахівців, обумовили необхідність проведення комплексного наукового дослідження правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС у контексті становлення європейського приватного права (приватного права ЄС), що надасть змогу встановити відповідність вітчизняного законодавства основним європейським нормам, принципам та стандартам у цій сфері, визначити шляхи та перспективи гармонізації законодавства України у сфері інтелектуальної власності із законодавством ЄС, розробити науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства у зазначеній сфері, що може стати підґрунтям для подальшого успішного економічного співробітництва України з ЄС.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною загальної наукової теми Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006-2010 рр. (державний реєстраційний номер 0106U004970).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення передумов становлення та розвитку правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС, розкриття особливостей механізму уніфікації та гармонізації правової охорони інтелектуальної власності у ЄС, встановлення тенденцій розвитку правового регулювання відносин інтелектуальної власності, під впливом яких формується право інтелектуальної власності ЄС, а також з’ясування змісту правових норм, що становлять систему права інтелектуальної власності ЄС.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені і вирішувалися такі завдання:
виділити основні етапи становлення та розвитку правової охорони результатів інтелектуальної діяльності у ЄС;
з’ясувати передумови та способи правового регулювання відносин інтелектуальної власності у праві ЄС;
визначити зміст, характерні риси, сутність права інтелектуальної власності ЄС та його місце у системі права ЄС;
розкрити особливості та правову природу об’єктів права інтелектуальної власності у ЄС;
визначити принципи права інтелектуальної власності ЄС;
виявити особливості джерел права інтелектуальної власності ЄС;
дослідити основні інститути права інтелектуальної власності, що сформувались у процесі гармонізації та уніфікації законодавства у ЄС (авторське право і суміжні права, право промислової власності);
виявити особливості забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності у ЄС;
визначити шляхи подальшого розвитку правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають з приводу використання, здійснення, набуття та захисту прав на результати інтелектуальної творчої діяльності (інтелектуальної власності), регламентація яких склалася під впливом нормотворчих процесів, що відбуваються на наднаціональному рівні у правовій системі ЄС.
Предметом дослідження є механізм правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям наукового дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, що служать системному аналізу детермінізму проблеми, поєднання яких обумовлено особливостями його об’єкта, предмета, мети та завдань.
В основу дослідження покладено комплексний та міждисциплінарні підходи, що випливає зі специфіки обраної наукової проблематики. За допомогою діалектичного методу з’ясовано сутність та особливості правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС. Метод системно-структурного аналізу дозволив визначити систему принципів, інститутів та джерел права інтелектуальної власності ЄС і його місце у системі права ЄС. За допомогою формально-логічного методу досліджувалось законодавство ЄС у сфері правової охорони інтелектуальної власності. Конкретно-історичний метод покладено в основу дослідження генезису правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС. Метод порівняльно-правового аналізу застосовувався при дослідженні загальних тенденцій правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС, національних правових системах країн-членів ЄС, міжнародно-правової охорони інтелектуальної власності. Герменевтичний метод застосовувався при тлумаченні правових норм нормативно-правових актів ЄС. Логіко-юридичний метод та метод системно-структурного аналізу використовувались для послідовного викладення матеріалу дослідження та формулювання логічно обґрунтованих висновків. Крім того, у роботі використано методи формальної та змістовної логіки, зокрема методи дедукції та індукції, аналогії та узагальнення, а також метод моделювання.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові положення, що містяться у працях вітчизняних та іноземних дослідників з цивільного права, права інтелектуальної власності, конкурентного права, комерційного (торговельного) права, міжнародного приватного права, порівняльного приватного права, права ЄС.
Емпіричною основою дослідження є положення міжнародно-правових актів універсального та регіонального характеру, законодавства ЄС, національного законодавства країн-членів ЄС, рішення Суду ЄС.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є комплексним науково-теоретичним дослідженням правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС, і конкретизується у таких найважливіших положеннях, висновках та пропозиціях:
вперше:
визначено, що на сьогодні сформувалось у загальних рисах право інтелектуальної власності ЄС, що значно відрізняється від національного (внутрішньодержавного) права інтелектуальної власності та міжнародної системи правової охорони інтелектуальної власності, та являє собою нове правове явище з особливими принципами та предметом правового регулювання;
запропоновано визначення поняття права інтелектуальної власності ЄС як сукупності норм права наднаціонального рівня, що регулюють відносини щодо виникнення, набуття, здійснення, охорони та захисту прав на результати інтелектуальної творчої діяльності, і які є результатом уніфікації та гармонізації законодавства країн-членів ЄС у цій сфері;
доведено, що причини та передумови інтеграційних процесів у ЄС у сфері інтелектуальної власності з самого початку полягали виключно в економічній площині та були детерміновані імперативами ринкової економіки;
визначено, що у праві інтелектуальної власності ЄС традиційний принцип забезпечення рівноваги особистих інтересів творця об’єкта інтелектуальної власності, що охороняється, з інтересами суспільства, зазнав трансформації, результатом якої є переміщення зазначеної рівноваги на користь комерційних користувачів;
виявлено, що у праві інтелектуальної власності ЄС наявною є тенденція щодо захисту інтересів осіб, які здійснюють фінансування створення охороноздатних об’єктів інтелектуальної власності, що не є характерним для традиційного права інтелектуальної власності;
висунуто та обґрунтовано тезу про тенденцію об’єднання наднаціональних режимів правової охорони об’єктів промислової власності з міжнародно-правовими режимами;
удосконалено:
визначення способів правового регулювання відносин інтелектуальної власності, які почали використовуватися у праві ЄС;
висновок про те, що при здійсненні гармонізації нормативних приписів у сфері інтелектуальної власності, необхідність зміни змісту основних інститутів права інтелектуальної власності (визначення об’єктів, що підлягають правовій охороні, ознаки їх охороноздатності тощо), що склалися у національних законодавствах країн-членів ЄС, взагалі не були зазначені у якості мети гармонізації та уніфікації законодавства у цій сфері на рівні ЄС;
висновок про те, що застосування конструкцій авторського права у ЄС виявилося найбільш прийнятним щодо розробки правових механізмів охорони новітніх об’єктів, поява яких обумовлена технічним прогресом та збільшенням можливостей з розповсюдження та використання інформації;
положення про те, що у ЄС закріплений особливий суб’єктний склад авторсько-правових відносин, зміст авторського права, особливості припинення відповідних правоспроможностей автора, що є наслідком поєднання на наднаціональному рівні континентальної та англо-американської концепцій авторського права, з тяжінням у напрямку до останньої;
визначено, що суттєвим фактором, що призвів до початку процесів гармонізації та уніфікації правового регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС була діяльність Суду ЄС, який фактично та юридично започаткував регулювання цих відносин на наднаціональному рівні, а також діяльність Європейської Комісії, яка визначила певні сфери, механізми та способи правової охорони інтелектуальної власності у ЄС, що започаткувало у подальшому розробку та прийняття актів вторинного права у ЄС щодо конкретних об’єктів інтелектуальної власності;
набуло подальшого розвитку:
положення про те, що територіально обмежене за своєю правовою природою право інтелектуальної власності стало перепоною на шляху ЄС щодо створення спільного (єдиного) ринку, внаслідок чого було прийнято рішення про розширення «територіальної обмеженості» права інтелектуальної власності до масштабів всього ЄС, що знайшло своє відображення у закріпленні принципу «комунітарного вичерпання прав на об’єкти інтелектуальної власності»;
положення про те, що у сфері авторського права та суміжних прав значну роль у зближенні правових систем країн-членів ЄС відіграли директиви, водночас у сфері промислової власності правове регулювання в останні роки переноситься на наднаціональний рівень шляхом видання регламентів, які запроваджують об’єкти виключних прав інтеграційного характеру;
положення про інтернаціоналізацію права інтелектуальної власності ЄС, що знайшло своє відображення у все більшому впливі універсальних міжнародних угод, що прийняті під егідою міжнародних організацій (ВОІВ, ЄПО, СОТ та ін.), на право ЄС;
обґрунтування тези про те, що в результаті правотворчої діяльності інституцій ЄС у сфері патентного права та правової охорони торговельних марок, володільці прав на торговельні марки та промислові зразки наразі наділені можливістю вибору одного з трьох режимів правової охорони відповідних об’єктів: національного, міжнародного та європейського регіонального, що встановлює єдину систему правової охорони зазначених об’єктів на всій території ЄС;
положення про необхідність запровадження патенту ЄС на винаходи, що відрізняється від правового режиму видачі європейських патентів відповідно до Європейської патентної конвенції (ЄПК).
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення та висновки можуть бути використані у:
науково-дослідницькій сфері – при подальшій розробці науково-теоретичних проблем, пов’язаних із правовим регулюванням відносин інтелектуальної власності у ЄС та визначенні основних напрямів гармонізації вітчизняного законодавства у цій сфері з законодавством ЄС;
правотворчій діяльності – для вдосконалення та гармонізації чинних нормативно-правових актів України (Цивільного кодексу України, законів та підзаконних нормативно-правових актів) у сфері інтелектуальної власності до acquis communautaire ЄС;
правозастосовній діяльності – для забезпечення єдності розуміння і правильного застосування правових норм, що регулюють відносини інтелектуальної власності;
навчальному процесі – для вивчення навчальних дисциплін «Право інтелектуальної власності», «Міжнародне приватне право», «Право ЄС», «Порівняльне цивільне та комерційне (торговельне) право», спеціальних навчальних курсів, а також при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, навчально-методичних рекомендацій.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження неодноразово доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри права інтелектуальної власності та корпоративного права Одеської національної юридичної академії, використовувались при читанні лекцій та проведенні семінарських занять з курсів «Право інтелектуальної власності», «Правова охорона інтелектуальної власності у мережі Інтернет», «Проблеми гармонізації законодавства України у сфері інтелектуальної власності з законодавством ЄС» в Одеській національній юридичній академії.
Основні результати наукового дослідження оприлюднені на 35 науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах, круглих столах, зокрема на: Міжнародній науковій конференції молодих вчених «П’яті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 27-28 жовтня 2006 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Україна – ЄС – Європа: нові виклики та модернізація відносин» (м. Київ, 18 квітня 2007 р.), науково-практичному семінарі «ЄС: 50 років після Римських угод. Євроінтеграційні перспективи України: нові моделі» (м. Одеса, 12 травня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Зона вільної торгівлі Україна–ЄС та європейська інтеграція: правові та економічні аспекти» (м. Одеса, 8 червня 2007 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці» (м. Київ, 15 квітня 2008 р.), Міжнародній науковій конференції «Правова система, громадянське суспільство та держава» (м. Львів, 18-20 квітня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Треті щорічні читання з проблем права інтелектуальної власності, присвячені пам’яті проф. О.А. Підопригори» (м. Київ, 13 березня 2009 р.) ІV Міжнародній цивілістичній науковій конференції (м. Одеса, 3-4 квітня 2009 р.), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Захист прав інтелектуальної власності» (м. Сімферополь, 15–19 червня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції та перспективи розвитку європейського права: досвід для України» (м. Шамборі, Франція,
9-16 січня 2010 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми інтелектуальної власності» (м. Одеса, 16 червня 2010 р.), Міжнародній науковій конференції «Актуальні питання охорони прав інтелектуальної власності в Україні та ЄС в контексті європейської інтеграції» (м. Київ, 30 червня–1 липня 2010 р.) та ін.
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викладено у 9 наукових статтях, 6 з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, у 32 тезах доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, 3 розділів, що містять 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 252 сторінки, з них основного тексту – 210 сторінок, списку використаних джерел (435 найменувань), що займає 39 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Право ЄС – унікальна самостійна правова система, що розвивається дещо інакше, ніж правові системи окремих держав, що до неї інтегровані, інакше, ніж система міжнародного права, що надає плідні ідеї для розвитку європейського права. Саме тому видається досить цікавим дослідження галузей правової системи ЄС, що заснована на «конституційних» ідеях нового, наднаціонального характеру. Інтеграційне право ЄС, що формується протягом вже більше півстоліття являє собою складний набір правових інструментів, що регулюють та спрямовують процеси всеохоплюючої інтеграції, що здійснюється у рамках європейського правового простору. Процеси розширення ЄС призводять до того, що його гармонізоване та уніфіковане право поступово та закономірно, безпосередньо та опосередковано, впливає на правові системи європейських країн.
Зобов’язання країн Центральної і Східної Європи, СНД щодо приведення законодавства у сфері інтелектуальної власності у відповідність з стандартами права ЄС, зумовлюють домінантну роль права ЄС у розвитку національного законодавства та гармонізацію права інтелектуальної власності у межах всього європейсько-азіатського регіону. При цьому специфіка права інтелектуальної власності ЄС щодо міжнародних договорів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у його практичній спрямованості на реалізацію основних свобод спільного ринку – вільне пересування товарів, осіб, послуг та капіталів, а також створення рівних умов конкуренції, – становить особливий інтерес для України, інших країн СНД. Наразі значну увагу в ЄС зосереджено на ефективному забезпеченні дотримання прав інтелектуальної власності.
Процес законотворчості в галузі права інтелектуальної власності у ЄС має комплексний характер, з обов’язковим врахуванням досвіду відповідного національного регулювання у державах-членах ЄС. Досягнення ЄС у сфері правової охорони інтелектуальної власності є вагомими та загальновизнаними, оскільки у ЄС є чинними не лише стандарти правової охорони окремих об’єктів ІВ, але й також єдині реєстраційні системи.
Взагалі нормотворча діяльність інституцій ЄС в сфері гармонізації та уніфікації права інтелектуальної власності в останні роки характеризується динамічністю. Так, в період з 1974 р. і до сьогодні інституціями ЄС була розроблена і прийнята велика кількість нормативних актів, присвячених правовому регулюванню відносин інтелектуальної власності. Під час розробки відповідних нормативно-правових актів була сприйнята позиція перетворення національних механізмів у напрямку комерціалізації.
За результатами проведеного дослідження викладено найбільш важливі науково-теоретичні узагальнення та положення, основними серед яких є, зокрема, такі:
1. Упродовж останніх десятиліть Європейська Комісія намагалася прискорити процес гармонізації законодавства у сфері інтелектуальної власності на рівні ЄС, оскільки національне законодавство країн-членів ЄС у цій сфері істотно відрізнялося, що завдавало шкоди розвитку та тлумаченню конкурентного права ЄС та принципу вільного руху товарів. Саме тому, задля того, щоб подолати суперечності, які виникли на цьому тлі в межах ЄС, а також з метою долучити правову охорону інтелектуальної власності до спільного (єдиного) ринку ЄС, Європейська Комісія вжила низку заходів, спрямованих на гармонізацію законодавства у сфері інтелектуальної власності.
2. Складовою частиною системи права ЄС є право інтелектуальної власності, поява та розвиток якого тісно пов’язано з інтелектуалізацією життя людства, розвитком інформаційних технологій і культури. Формування та розвиток права інтелектуальної власності у ЄС відбувалися достатньо довго і важко, виходячи перш за все з територіального характеру права інтелектуальної власності, відмінностях у рівнях правової охорони та особливостей правозастосовної практики у країнах-членах ЄС.
3. Особливістю права ЄС є посилення охорони прав інтелектуальної власності за допомогою двох основних механізмів: гармонізації законодавства країн-членів ЄС та введення охоронних документів ЄС для різних об’єктів інтелектуальної власності. Таким чином, інші держави–партнери ЄС крім заходів з наближення законодавства, можуть вирішувати питання з підписання договорів щодо входження до регіональної європейської системи охорони певних об’єктів інтелектуальної власності.
4. Сьогодні право інтелектуальної власності як спеціальна галузь права в системі права ЄС перебуває на стадії свого формування, оскільки потребує запровадження охоронних документів ЄС на всі основні об’єкти права інтелектуальної власності, посилення гармонізації національного законодавства країн-членів ЄС щодо об’єктів інтелектуальної власності, майнових прав та засобів їх захисту.
5. Право інтелектуальної власності ЄС – це сукупність норм права наднаціонального рівня, що регулюють відносини щодо виникнення, набуття, здійснення, охорони та захисту прав на результати інтелектуальної творчої діяльності, і які є результатом уніфікації та гармонізації законодавства країн-членів ЄС у цій сфері. Система права інтелектуальної власності ЄС може бути визначена як сукупність правових норм та інститутів, що регулюють відносини з приводу уніфікації та гармонізації механізмів правової охорони об’єктів інтелектуальної власності на наднаціональному рівні. До основних інститутів права інтелектуальної власності ЄС відносяться: авторське право, суміжні права, право промислової власності, до складу якого входять: патентне право, правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, а також інші об’єкти промислової власності.
6. Країни-члени ЄС проводять узгоджену політику у сфері правової охорони та використання інтелектуальної власності. Керуючись принципом вільного руху товарів та послуг, вони спрямовують свої зусилля перш за все на уніфікацію та гармонізацію законодавства у сфері інтелектуальної власності та попередження використання прав на інтелектуальну власність у недобросовісній конкуренції.
7. На відміну від методів роботи ВОІВ, у рамках ЄС склалася система директивного регулювання процесів уніфікації та гармонізації законодавства у сфері інтелектуальної власності, що особливо характерно для сфери авторського права та суміжних прав.
8. Значну роль у питаннях уніфікації та гармонізації правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності відіграє Суд ЄС. За відсутності відповідної гармонізації національних законодавчих актів у сфері інтелектуальної власності з принципами вільного руху товарів та послуг, а також свободи конкуренції, які були проголошені ЄС, значення практики Суду ЄС важко переоцінити. Початку діяльності з уніфікації та гармонізації у сфері охорони інтелектуальної власності передує етап практики правозастосування прецедентного характеру, яка дозволяє виявити існуючі прогалини у правовому регулюванні та розв’язати відповідні проблеми.
9. Нині йдеться про наявність сформованої, у своїх загальних рисах, особливої системи права інтелектуальної власності ЄС, побудованої на принципах, що відрізняються від традиційних національних, з особливим предметом регулювання. При цьому, ця система являє собою нове правове явище, що досить динамічно та швидко розвивається нарівні з національними та міжнародною правовими системами. Правове регулювання відносин інтелектуальної власності у ЄС має на меті забезпечити високий рівень охорони цих прав, оскільки вони є правовою основою для захисту результатів творчої діяльності.
10. Сукупність доктрин, принципів та судових рішень як результат та зміст права ЄС, а також актів вторинного права, що спрямовані на уніфікацію та гармонізацію законодавства країн-членів ЄС у сфері інтелектуальної власності, дають підстави стверджувати, що на сьогодні сформувалося право інтелектуальної власності ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Договір про запровадження Конституції для Європи. / Ухвалив консенсусом Європейський Конвент 13 червня та 10 липня 2003 р. Подано Голові Європейської Ради в Римі 18 липня 2003 р. Підписано 29 жовтня 2004 р. // ОВ С 310, 16.12.2004, С. 3.
2. Договір про заснування Європейського Співтовариства / Договір підписано 25 березня 1957 р. в Римі (Італія). Договір вступив в силу 1 січня 1958 р. // Міжнародні договори України. Том 1. / Відп. ред. та упорядник А. Довгерт. – К., 2000.
3. Договір про заснування Європейського Співтовариства з Атомної Енергії / Договір підписано в Римі (Італія) 2 березня 1957 р. Договір вступив в силу 1 січня 1958 р. // Міжнародні договори України. Том 1. / Відп. ред. та упорядник А. Довгерт. – К., 2000.
4. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності. / Підписана у Стокгольмі 14 липня 1967 р. та змінена 2 жовтня 1979 р.
5. Всесвітня декларація з інтелектуальної власності від 26 червня 2000 р.
6. Всесвітня конвенція про авторське право від 6 вересня 1952 р.
7. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 р., із змінами від 28 вересня 1979 р.
8. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 20 грудня 1996 р.
9. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р.
10. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 р.
11. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 р.
12. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., змінена 2 жовтня 1979 р.
13. Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 р., змінений 3 жовтня 2001 р.
14. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури від 28 квітня 1977 р., виправлений 26 вересня 1980 р.
15. Договір про патентне право від 1 червня 2000 р.
16. Договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних мікросхем від 26 травня 1989 р.
17. Женевський акт Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків від 2 липня 1999 р.
18. Мадридська Угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1981 р. і виправлена 28 вересня 1979 р.
19. Договір про закони щодо товарних знаків від 27 жовтня 1994 р.
20. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 р. і змінена 28 вересня 1979 р.
21. Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р.
22. Протокол до Мадридської угоди щодо міжнародної реєстрації марок, прийнятої у Мадриді 27 червня 1987 року.
23. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) 1994 р.
24. Регламент 17/62, 1956-62 (O.J. 1962 Spec. Ed. 87) / O.J. 1962 L204/62.
25. Регламент 1/2003 від 16 грудня 2002 р. про застосування ст. 81 та ст. 82 Договору про Співтовариство / O.J. 2004 L1/1.
26. Регламент 418/85 від 19 грудня 1984 р. про застосування ст. 81(3) Договору про Співтовариство до категорій угод про проведення науково-дослід¬них, дослідно-конструкторських і технологічних робіт / O.J. 1985 L53/5.
27. Регламент 4087/88 від ЗО листопада 1988 р. про застосування ст. 81(3) Договору про Співтовариство до категорій угод франчайзингу / O.J. 1988 L359/46.
28. Регламент 2790/1999 від 22 грудня 1999 р. про застосування ст. 81(3) Договору про Співтовариство до категорій вертикальних договорів / ОJ 1999 L336/2I.
29. Регламент 240/96 від 31 січня 1996 р. про застосування ст. 81(3) до категорій УГОД про передачу технологій / O.J. 1996 L31/2.
30. Регламент 772/2004 від 27 квітня 2004 p. / O.J. 2004 L123/11.
31. Регламент Ради (ЄЕС) № 1768/92 від 18 червня 1992 р. про запровадження сертифікатів додаткового захисту засобів захисту рослин / ОВ L 182, 02.07.1992, C. 0001-0005
32. Регламент Ради (ЄЕС) № 241/1999 від 25 січня 1999 р. про внесення змін до Регламенту (ЄЕС) № 3295/94 про засоби запобігання продажу для вільного обігу, експорту, реекспорту а також застосування процедури зупинення до підробленої чи піратської продукції / OB L 027, 02.02.1999, С. 0001-0005
33. Регламент Ради (ЄС) № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних заходів стосовно товарів з підозрою на порушення певних прав інтелектуальної власності та заходів, що мають вживатися стосовно товарів, які порушують такі права / OB L 196, 02.08.2003, С. 0007-0014
34. Регламент Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 р. про промислові зразки Співтовариства / OB L 003, 05.01.2002, С. 1
35. Регламент Ради (ЄС) № 40/94 від 20 грудня 1993 р. про торговельну марку Співтовариства / OB L 011, 14.01.1994, С. 1
36. Регламент Ради (ЄС) № 422/2004 від 19 лютого 2004 р. щодо доповнення Регламенту (ЄС) № 40/94 про торговельну марку Співтовариства / OB L 070, 09.03.2004, С. 0001-0007
37. Регламент Ради (ЄЕС) № 2081/92 від 14 липня 1992 р. про захист географічних зазначень та найменувань походження сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів / OB L 053. 24.02.1998. С. 0026-0026
38. Регламент Ради (ЄЕС) № 2082/92 від 14 липня 1992 р. про спеціальні сертифікати для сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів / OB L053, 24.02.1998, С 0026-0026
39. Регламент Ради (ЄС) № 1493/1999 від 17 травня 1999 р. щодо спільної організації виноробського ринку / OB L 179, 14.07.1999, С. 0001-00084
40. Регламент Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 р. про права на сорти рослин Співтовариства / OB L 227, 01.09.1994, С. 1
41. Регламент Ради (ЄС) № 2470/96 від 17 грудня 1996 р. щодо продовження строків дії права на сорт рослин Співтовариства для сортів картоплі / OB L 335, 24.12.1996, С. 10
42. Регламент Ради (ЄЕС) № 3295/94 про засоби запобігання продажу для вільного обігу, експорту, реекспорту контрабандної чи піратської продукції / OB L 097, IS.04.1996, С. 2
43. Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1610/96 від 23 липня 1996 р. про запровадження сертифікатів додаткового захисту засобів захисту рослин / OB L 198, 08.08.1996, С. 0030-0035
44. Регламент (ЄС) № 2321/2002 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2002 р. про правила участі підприємств, дослідницьких центрів та університетів в реалізації та розповсюдженні результатів досліджень Шостої рамкової програми (2002-2006) / OB L 355 30.12.2002, С. 23-34
45. Регламент Комісії (ЄЕС) № 216/96 від 5 лютого 1996 р. про правила процедури для Апеляційних палат при Бюро гармонізації внутрішнього ринку (торговельні марки і промислові зразки) / OB L 028, 06.02.1996, С. 11
46. Регламент Комісії (ЄС) № 2245/2002 від 21 жовтня 2002 р. про імплементацію Регламенту Ради (ЄС) № 6/2002 про промислові зразки Співтовариства / OB L 341, 17.12.2002, С. 28
47. Регламент Комісії (ЄС) № 2246/2002 від 16 грудня 2002 р. про збори, що сплачуються на рахунок Бюро з гармонізації внутрішнього ринку (торговельні марки і промислові зразки) за реєстрацію промислових зразків Співтовариства / OB L 341, 17.12.2002, С. 54
48. Регламент Комісії (ЄС) № 2868/95 від 13 грудня 1995 р. про імплементацію регламенту Ради (ЄС) № 40/94 про торговельну марку Співтовариства / OB L 303, 15.12.1995, С. 1
49. Регламент Комісії (ЄС) № 216/96 від 5 лютого 1996 р. про правила процедури для Апеляційних палат при Бюро з гармонізації внутрішнього ринку (торговельні марки і промислові зразки) / OB L 028, 06.02.1996, С. 11
50. Регламент Комісії (ЄЕС) № 2037/93 від 27 липня 1993 р. про детальні правила застосування Регламенту Ради (ЄЕС) № 2081/92 від 14 липня 1992 р. про захист географічних зазначень та найменувань походження сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів / OB L 185, 28.07.1993, С. 0005-0006
51. Регламент Комісії (ЄС) № 1238/95 від 31 травня 1995 р. про правила імплементації і застосування Регламенту Ради (ЄЕС) № 2100/94 про збори, що сплачуються на рахунок Бюро Співтовариства з питань рослинного різноманіття / OB L 121, 01.06.1995, С. 31
52. Регламент Комісії (ЄС) № 1239/95 від 31 травня 1995 р., що встановлює правила імплементації і застосування Регламенту Ради (ЄЕС) № 2100/94 про правила процедури в Бюро Співтовариства з питань рослинного різноманіття / OB L 121, 01.06.1995 С. 37
53. Регламент Комісії (ЄС) № 1768/95 від 24 липня 1995 р. про імплементацію правил про пільги для сільського господарства, передбачені статтею 14 (3) Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 про права на рослинне різноманіття в Співтовариства / OB L 173, 25.07.1995, С. 14
54. Регламент Комісії (ЄЕС) № 2659/2000 від 29 листопада 2000 р. про застосування статті 81(3) Угоди до договорів в сфері досліджень і розробок / OB L 304, 05.12.2000, С. 7
55. Регламент Комісії (ЄС) № 240/96 від 31 січня 1996 р. про застосування Статті 85(1) Римського договору до деяких категорій угод про передачу технологій / OB L 031, 09.02.1996, С. 0002-0013
56. Регламент Комісії (ЄС) № 2790/1999 від 22 грудня 1999 р. про застосування статті 81(3) Договору до категорій вертикальних угод та узгоджених дій / OВ L 336, 29.12.1999, С. 21-25
57. Регламент Комісії (ЄС) № 772/2004 від 27 квітня 2004 р. про застосування статті 81(3) Договору до категорій угод про передачу технологій / OB L 123, 27.4.04, С. 11-17
58. Регламент Комісії (ЄЕС) № 1367/95 від 16 червня 1995 р., що містить положення про імплементацію Регламенту Ради (ЄЕС) № 3295/94 про засоби запобігання продажу для вільного обігу, експорту, реекспорту, а також застосування процедури зупинення до підробленої чи піратської продукції / OB L 133, 17.06.1995, С. 2
59. Регламент Комісії (ЄС) № 782/2004 від 26 квітня 2004 р. щодо доповнень Регламенту (ЄС) № 2868/95 стосовно приєднання ЄС до Мадридського протоколу / ОВ L 123, 27.04.2004, С. 88
60. Регламент Комісії (ЄС) № 2082/2004 від 6 грудня 2004 р. щодо доповнення Регламенту (ЄС) 216/96, що закріплює правила поводження Апеляційних палат Бюро з гармонізації внутрішнього ринку (торговельні марки і промислові зразки) / ОВ L 360, 07.12.2004, С. 8
61. Директива Ради від 16 грудня 1986 р. про правову охорону топографій напівпровідникових виробів (87/54/ЄЕС) / OB L 024, 27.01.1987, С. 36
62. Директива Ради від 3 жовтня 1989 р. про координацію певних положень, визначених законами, підзаконними актами, та адміністративних заходів у державах-членах, що стосуються здійснення діяльності з телевізійного мовлення (89/552/ЄЕС) / OB L298, 17.10.1989, С. 23-30
63. Директива Ради від 14 травня 1991 р. про правову охорону комп'ютерних програм (91/250/ЄЕС) / OB L 122, 17.05.1991, С. 42
64. Директива Ради 92/100/ЄЕС від 19 листопада 1992 р. про право на прокат, право па позичку та деякі суміжні права у сфері інтелектуальної власності / OB L 346, 27.11.1992. С. 61
65. Директива Ради 93/83/ЄЕС від 27 вересня 1993 р. про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав за застосування їх до супутникового мовлення та кабельної ретрансляції / OB L 248, 06.10.1993, С. 15
66. Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/116/ЄС від 12 грудня 2006 р. про строки охорони авторського права і деяких суміжних прав (кодифікована версія) / L 327, 27/12/2006 P/ 0012-0018.
67. Директива Ради 93/98/ЄЕС від 29 жовтня 1993 р. про гармонізацію строку охорони авторського і деяких суміжних прав / OB L 290 24.11.1993, С. 9
68. Директива Європарламенту і Ради 98/84/ЄЕС від 20 листопада 1998 р. про правову охорону послуг, що базуються на умовному доступі / OB L 320, 28.11.1998, С. 0054-0057
69. Директива 2004/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. про забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності / OB L 157, 30.04.2004, С. 45
70. Директива 98/44/ЄЕС Європейського парламенту та Ради від 6 липня 1998 р. про правову охорону біотехнологічних винаходів / OB L 213, 30.07.1998, С. 13
71. Директива 96/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 1996 р. про правову охорону баз даних / OB L 077, 27.03.1996, С, 20
72. Директива 2000/31/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 8 червня 2000 р. про деякі правові аспекти послуг в інформаційному суспільстві, зокрема в електронній комерції, в межах внутрішнього ринку / OB L 178, 17.07.2000, С. 0001-0016
73. Директива 2001/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 травня 2001 р. про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві / OB L 167, 22.06.2001, С. 10
74. Директива 2001/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва / OB L 272, 13.10.2001, С. 32
75. Директива 98/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 1998 р. про правову охорону промислових зразків OBL289, 28.10.1998, С. 28
76. Перша Директива Ради від 21 грудня 1988 р. про наближення законодавства держав-членів, що стосується торговельних марок (87/104/ЄЕС) / OB L 040. 11.02.1989, С. 1
77. Директива 2006/115/ЄС від 12 грудня 2006 року про право на прокат, право на по¬зичку і деякі суміжні права у сфері інтелектуальної власності / Official Journal L 376, 17/12/2006, P. 28-35.
78. Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/116/ЄС від 12 грудня 2006 року про строки охорони авторського права і деяких суміжних прав (кодифікована версія) / OJ L 372 , 27/12/2006, P. 0012-0018.
79. Commission Regulation (EC) № 876/2007 of 24 July 2007 amending Regulation (EC) № 2245/2002 implementing Council Regulation (EC) № 6/2002 on Community designs following the accession of the European Community to the Geneva Act of the Hague Agreement concerning the international regis¬tration of industrial designs / OJ L 193. — 25.07.2007. — P.13-15.
80. Директива Ради ЄС 2008/95/ЄС стосовно наближен¬ня законодавств країн-членів щодо торговельних марок (кодифі¬кована версія) // Official Journal L 299, 8.11.2008, Р. 25-33
81. Регламент Ради ЄС № 207/2009 ЄС від 26 лютого 2009 року щодо торговельної марки Співтовариства // Official Journal L 78, 24.3.2009, Р. 1-42.
82. Регламент Ради (ЄС) № 510/2006 l20 березня 2006 року щодо охорони географічних зазначень та зазначень походження сільськогосподарської продукції та продуктів харчу¬вання // Official Journal L 93, 31.3.2006, p. 12-25
83. Директива 2009/54/ЄС Євро¬пейського Парламенту та Ради щодо розробки та продажу природ¬них мінеральних вод від 18 червня 2009 року // OJ L 164, 26.6.2009, Р. 45-58.
84. Регламент Комісії (ЄС) № 1898/2006, ухвалений 14 грудня 2006 ро¬ку, щодо правил імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 510/2006 щодо охорони географічних зазначень та зазначень походження сільськогосподарської продукції та продуктів харчуван¬ня // OJ L 369, 23/12/2006, P. 0001-0019.
85. Регламент Єв¬ропейського Парламенту та Ради (ЄС) № 110/2008 щодо визначен¬ня, опису, презентації, маркування та охорони географічного позна¬чення спиртних напоїв від 15 січня 2008 року, який скасовує Регла¬мент Ради (ЄЕС) № 1576/89 // Official Journal L 39, 13.2.2008, Р. 16-54
86. Регламент Ради (ЄС) № 479/2008 про спільну організацію ринку вина від 29 квітня 2008 року, яким вносились зміни до Регламентів (ЄС) № 1493/1999, (ЄС) № 1782/2003, (ЄС) № 1290/2005, (ЄС) № 3/2008 і скасовувались Регламенти (ЄЕС) № 2392/86 і (ЄС) № 1493/1999 // OJ L 148, 6.6.2008, Р. 1-61.
87. Регламент Ради (ЄС) № 491/2009 від 25 трав¬ня 2009 року щодо внесення змін до Регламенту Ради (ЄС) № 1234/2007 щодо заснування спільного регулювання сільськогосподарських ринків та стосовно спеціальних положень для певних сільськогосподарських продуктів // Official Journal L 154 , 17/06/2009, P. 0001-0056.
88. Регламент Ради (ЄС) № 1234/2007 від 22 жовтня 2007 року // Official Journal L 299, 16.11.2007, Р. 1-149
89. Резолюція Ради від 14 травня 1992 р. про посилену охорону авторських і суміжних прав / OB C 138, 28.05.1992, С. 1
90. Резолюція Ради від 14 травня 1992 р. про посилену охорону авторського права і суміжних прав / ОВ С 138. 28.05.1992, С. 1
91. Резолюція Ради від 15 грудня 1975 р. про Конвенцію про європейський патент для Спільного ринку / ОВ L 017? 26/01/1976, C. 3
92. Повідомлення Комісії — Зелена книга про авторське право і суміжні права в інформаційному суспільстві / СОМ (1995) 382
93. Висновок Комісії від 4 квітня 1974 р. щодо проекту Конвенції про європейський патент для Спільного ринку і протоколу до неї про відмінне застосування положень про вичерпання прав, що випливають з патентів Співтовариства та національних патентів (74/209/ЄЕС) / OB L 109, 23.04.1974, С. 34
94. Висновок Комісії від 26 вересня 1975 року про проект Конвенції про європейський патент для Спільного ринку (75/597/ЄЕС) / OBL261, 09.10.1975, С. 26
95. Положення про імплементацію Конвенції про європейський патент для Спільного ринку / OB L 401 30.12.1989 С. 28
96. Зелена книга щодо охорони корисних моделей у спільному ринку від 19 липня / СОМ(95) 370 final
97. Рішення Суду від 28 квітня 1998 р. Metronome Musik GmbH проти Music Point Hokamp GmbH. Попереднє рішення: Landgericht Koln — ФРН Справа C-200/96. Доповіді Суду ЄС 1998. C 1-01953
98. Рішення Суду від 29 червня 1999 р. Butterfly Music Sri проти Carosello Edizioni Musicali e Discografiche Sri (CEMED). Попереднє рішення: Tribunale civile epenale diMilano — Італія Справа С-60/98, Доповіді Суду ЄС 1999 С. 1-03939
99. Рішення Суду (Шоста палата) від 3 лютого 2000 р. Entidad de Gestion de Derechos de los Productores Audiovisuales (Egeda) проти Hosteleria Asturiara SA (Hoasa). Попереднє, рішення: Juzgado de Primera Instancia e Instruction de Oviedo — Іспанія Справа С-293/98. Доповіді СудуЄС, 2000, C. 1-00629
100. Рішення Суду (Велика палата) від 9 листопаду 2004 р. Fixtures Marketing Ltd v Oy Veikkaus Ab. Попереднє рішення: Vantaan karajaoikeus — Фінляндія Справа C-46/02, Доповіді Суду ЄС, 2004. С. 00000
101. Рішення Суду (Велика палата) від 9 листопаду 2004 р. The British Horseracing Board Ltd and Others v William Hill Organization Ltd. Попереднє рішення: Court of Appeal (England & Wales) (Civil Division) — Великобританія. Справа С-203/02, Доповіді Суду ЄС, 2004, С. 00000
102. Справа 15/74, Centrafarm BV & Adriaan de Peijper v. Sterling Drug Inc. (1974) ECR 1147; (1974) CMLR 480.
103. Справа 16/74, Centrafarm BV & Adriaan de Peijper v. Winthrop BV(\91A) ECR 1183: (1974) 2 CMLR 480.
104. Справа 192/73, Van Zuylen Freres v. Hag AG (1974) ECR 731.
105. Справа С-10/89. SA CNL SUCAL NV v. Hag GF AG (1990) ECR І-3711.
106. Справа 24/67, Parke. Davis & Co. v. Probel, Reese, Beinlema — lnter-pharm and Centrafarm (1968) ECR 55.
107. Справа 258/78, LC Nungesser KG d Kurt Eisele v. Commission (1982) ECR 2015: (1983) 1 CMLR 278.
108. Біла Книга «Авторське право і виклик технологій» / COM (88) 172 Final, 10.11.1988.
109. Аблезгова О.В. Коммерческое использование интеллектуальной собственности в России и зарубежных странах / Аблезгова О.В. – М., 2005. – 300с.
110. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах / за ред. А.С. Довгерта. — Книга 1: Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України / Уклад. Р.В. Дроб'язко. — К.: Видавничий дім «ІнЮре», 2001. — 520 с. Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів. — К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2001. — 460 с.
111. Андрощук Г. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты / Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. – К.: Ін Юре, 2000. – 164с.
112. Андрощук Г. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учебное пособие / Г. Андрощук, Л.И. Работягова – К.: МАУП, 2001. – 232с.
113. Барабашев А.Г. Интеллектуальная собственность и государство: зарубежный опыт / А.Г. Барабашев, Г.В. Бромберг. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2004. – 178с.
114. Белоглавек О. Економічне право Європейського Союзу / Белоглавек О. – К.: Таксон, 2003. – 746с.
115. Бентли Л. Право интеллектуальной собственности. Авторское право / Л. Бентли, Б. Шерман. – СПб.: Пресс, 2004. – 535с.
116. Богатых Е.А. Патентное право капиталистических и развивающихся государств / Е.А. Богатых, В.И. Шевченко – М., 1978. – 200с.
117. Богуславский М.М. Вопросы авторского права в международных отношениях / Богуславский М.М. – М., 1973. – 336с.
118. Богуславский М.М. Международные соглашения в области изобретений и товарных знаков / Богуславский М.М. – М., 1964.
119. Богуславский М.М. Патентные вопросы в международных отношениях / Богуславский М.М. – М., 1962. – 344с.
120. Богатых Е.А. Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учебное пособие / Богатых Е.А. – М.: Юрист, 2004. – 367с.
121. Боденхаузер Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий / Боденхаузер Г. – М., 1977. – 307с.
122. Бушев А. Коммерческое право зарубежных стран: Учебное пособие / Бушев А., Макарова О., Попондопуло В. / Под общ. ред. В.Ф. Попондопуло. – СПб.: Питер, 2004. – 288с.
123. Вельяминов Г.М. Международное экономическое право и процесс: Учебник / Вельяминов Г.М. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 496с.
124. Гаврилов Э.П. Правовая охрана промышленных образцов в капиталистических странах / Гаврилов Э.П. – М., 1967. – 75с.
125. Горленко С.А. Правовая охрана наименований мест происхождения товаров / Горленко С.А. - Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: ИНИЦ Роспатента. — 2001. — 132 с.
126. Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учебное пособие / Под общ. ред. В.В. Безбаха, В.К. Пучинского. – М.: МЦФЭР, 2004. – 896с.
127. Гражданское и торговое право зарубежных государств: Учебник. / Отв. ред. Е.А. Васильев, А.С. Комаров. В 2-х тт. – М.: Международные отношения, 2004.
128. Григорьев А.Н. Географические указания: проблемы правовой охраны на научных и международных уровнях / Григорьев А.Н. – М., 1995. – 23с.
129. Дахно І.І. Міжнародне економічне право / Дахно І.І. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 272с.
130. Демченко Т.С. Правове регулювання промислової власності в Європі та в Україні: принципи побудови та шляхи зближення / Демченко Т.С. – К.: Преса України, 2005. – 64с.
131. Демченко Т.С. Проблеми гармонізації законодавства України про товарні знаки з міжнародно-правовими нормами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право" / Т.С. Демченко. - НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2002. — 20 с.
132. Дробязко В.С. Колективне управління авторським правом і суміжними правами: європейський досвід і національна практика / Дробязко В.С. – К.: «Авокадо», 2006. – 88с.
133. Дюма Р. Литературная и художественная собственность. Авторское право Франции: Пер. с фр. / Дюма Р. — М., 1989. — 336 с.
134. Европейский Союз: основополагающие акты в редакции Лиссабонского договора с комментариями / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Инфра-М, 2008. – 698с.
135. Европейское право. Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека: Учебник для Вузов / Рук. авт. колл. и отв. ред. Л.М. Энтин. – 2-е изд., пересмотр. и доп. – М.: Норма, 2005. – 960 с.
136. Европейское патентное законодательство. Европейские патентные конвенции. — М.: ВНИИПИ, 1985, 268 с.
137. Жданов А.А. Тенденции к унификации патентного права в зарубежных странах / А.А. Жданов, Г.А. Матвеев. – М., 1974. – 200с.
138. Зенкин И.В. Право Всемирной торговой организации. Учебное пособие / Зенкин И.В. – М.: Международные отношения, 2003. – 248с.
139. Захист прав інтелектуальної власності в контексті вступу до СОТ / Навч. посіб. за ред. Пятницького В.Т. – К.: „К.І.С.”, УАЗТ, 2001. – 80с.
140. Иванов И.Д., Сергеев Ю.А. Патенты и лицензии в международной капиталистической торговле / И.Д. Иванов, Ю.А. Сергеев. – М., 1962. – 92с.
141. Капица Ю.М. Европейский Союз – Украина: охрана интеллектуальной собственности при реализации международных научных программ и проектов / Капица Ю.М., Федченко Л.Ю., Шахбазян К.С. – К.: Интегрид, 2002. – 77с.
142. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навчальний посібник / Кернз В. – К.: Знання, 2002. – 381с.
143. Коммерческое право зарубежных стран: Учебник. / Под ред. В.Ф. Попондопуло. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2005. – 504с.
144. Конституция Европейского Союза: Договор, устанавливающий Конституцию для Европы (Комментарий) / Отв. ред. С.Ю. Кашкин. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 622с.
145. Конституційні акти Європейського Союзу. Ч. І / Упорядник Г. Друзенко, за заг. ред. Т. Качки. – К.: Юстиніан, 2005. – 512с.
146. Кравец Л.Г. Общемировые тенденции развития системы охраны интеллектуальной собственности / Кравец Л.Г. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2001. – 64с.
147. Кравец Л.Г. Воздействие международного сотрудничества на развитие национальных систем охраны интеллектуальной собственности / Кравец Л.Г. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2001. – 88с.
148. Кравец Л.Г. Гармонизация правовой охраны интеллектуальной собственности в странах ЕС / Кравец Л.Г. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2001. – 95с.
149. Кравец Л.Г. Объективная обусловленность интернационализации охраны интеллектуальной собственности / Кравец Л.Г. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2004. – 47с.
150. Кравец Л.Г. Перспективы построения глобальной системы охраны интеллектуальной собственности / Кравец Л.Г. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2004. – 41с.
151. Кравец Л.Г. Интернационализация охраны интеллектуальной собственности / Л.Г. Кравец – М.: ИНИЦ Роспатента, 2003. – 36с.
152. Кресін О.В. Конституція об’єднаної Європи / О.В. Кресін – К.: Юридична думка, 2005. – 116с.
153. Липцик Д. Авторское право и смежные права / Д. Липцик – М.: Ладомир, 2002. – 788с.
154. Луцкер А.П. Авторское право в цифровых технологиях и СМИ / А.П. Луцкер – М.: Кудиц-Образ, 2005. – 416с.
155. Матвеев Ю.Г. Международные конвенции по авторскому праву / Ю.Г.Матвеев— 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Междунар. отношения, 1978. — 176 с.
156. Матвеев Ю.Г. Международная охрана авторских прав / Ю.Г. Матвеев – М., 2000.
157. Международные стандарты и стандарты ЕС в области охраны интеллектуальной собственности / Доминик де Ступ, Линда Скейлс, Эдоардо Фано / Редактор Ю. Стюарт. – Астана, 2004. – 122с.
158. Минков А. Международно-правовая охрана интеллектуальной собственности / А. Минков – СПб.: Питер, 2001.
159. Международное коммерческое право: Учебное пособие / Под. общ. ред. В.Ф. Попондопуло. – М.: Омега-Л, 2004. – 427с.
160. Муравйов В.І. Вступ до права Європейського Союзу / Муравйов В.І. – К.: Реферат, 2005. – 96с.
161. Основи інтелектуальної власності. — К.: Юридичне видавництво «Ін Юре», 1999. — 578с.
162. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / Под общ. ред. Залесского В.В.. – М.: Норма, 1999.
163. Опыт Европейского Сообщества в сфере охраны авторского права и смежных прав / Поль Флорансон / Материалы TACIS – Intellectual Property. – М, 2001. – 156с.
164. Патентное законодательство зарубежных стран: В 2-х томах. М.: Прогресс, 1987
165. Пирогова В.В. Исчерпание исключительных прав и параллельный импорт / Пирогова В.В. – М.: Статут, 2008. – 155с.
166. Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / За ред. Ю.М. Капіци. – К.: Слово, 2006. – 1104с.
167. Право Европейского Союза: Учебник / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004. – 925 с.
168. Право Європейського Союзу: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.А. Петрова. – 2-ге вид. – К.: Істина, 2009. – 376с.
169. Романадзе Л.Д. Захист прав на торговельні марки у міжнародному приватному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право" / Л.Д. Романадзе. - Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2008. – 18с.
170. Свядосц Ю.И. Буржуазное патентное право: Учебное пособие / Свядосц Ю.И. – М., 1967. – 127с.
171. Свядосц Ю.И. Правовая охрана товарных знаков в капиталистических странах: Учебное пособие / Свядосц Ю.И. – М., 1969. – 189с.
172. Скурко Е.В. Глобальная и региональная торгово-экономическая интеграция / Скурко Е.В. – СПб: Пресс, 2004. – 297с.
173. Скордамалья В. Право інтелектуальної власності Європейського Союзу: Навч. посіб. / Скордамалья В. – К.: ІМВ КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 2004. – 156с.
174. Сирота Д.М. Вдосконалення законодавства України про суміжні права до рівня основних універсальних міжнародних договорів про суміжні права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право" / Д.М. Сирота. – К., 2004. – 18с.
175. Суд Европейских Сообществ. Избранные решения / Отв. ред. Л.М. Энтин. – М.: Норма, 2001. – 400с.
176. Татам А. Право Європейського Союзу / Татам А. – К.: Абрис, 1998. – 196с.
177. Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу / Тоді Ф. – К. „К.І.С.”, 2001. – 136с
178. Топорнин Г.П. Европейское право / Топорнин Г.П. – М.: Юрист, 1998.
179. Тынель А. Курс международного торгового права / Тынель А., Функ Я., Хвалей В. – 2-е изд. – Минск: Амалфея, 2000. – 704с.
180. Фаренвальд Арнольд Вильгельм Август. Патентно-ліцензійні угоди в англійському, французькому та італійському праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право" / Арнольд Вильгельм Август Фаренвальд. – К., 1999. – 18с.
181. Хартли Т.К. Основы права Европейских сообществ / Хартли Т.К. — М., 1998.
182. Шемятенков В.Г. Европейская интеграция: Учебное пособие / Шемятенков В.Г. – М.: Международные отношения, 2003. – 400с.
183. Абдуліна І. Новий крок на шляху приєднання України до ЄС / І. Абдуліна // Інтелектуальна влас¬ність. — 2001. — №11. — С 7.
184. Абдуллин А.И. К вопросу о некоторых причинах и предпосылках унификации права интеллектуальной собственности в Европейском Союзе / А.И. Абдуллин // Современные проблемы права интеллектуальной собствен-ности: Теория и практика, отечественный и зарубежный опыт: Сб. науч. трудов / Отв. ред. С.А.Чернышева.- Казань, 1998.- С. 143 - 160.
185. Абдуллин А.И. К вопросу о системе международно-правовой охраны результатов творческой деятельности (на примере ЕС) / А.И. Абдуллин // Российский ежегодник международного права, 2000 / Отв. ред. Л.Н.Гален-ская.- СПб., 2000.- С. 272 - 277.
186. Абдуллин А.И. К вопросу о соотношении права интеллектуальной собственности и принципов единого рынка в Европейском Союзе / А.И. Абдуллин // Государство и право.- 1999.- № 2.- С. 77 - 83.
187. Абдуллин А.И. Некоторые актуальные проблемы охраны авторских и смежных прав в Европейском Союзе / А.И. Абдуллин // Интеллектуальная собственность: современные правовые проблемы: проблемно-тематический сборник / Отв. ред. д-р юрид. наук С.А.Чернышева; ИНИОН РАН, ИГП РАН, Москва.- 1998.-С. 133-157.
188. Абдуллин А.И. Некоторые проблемы унификации правовой охраны интеллектуальной собственности: (опыт Европейского Союза) / А.И. Абдуллин // Российский юридический журнал.- 1997.- № 4.- С. 32 - 42.
189. Абдуллин А.И. О новых тенденциях в унификации авторского права и смежных прав в Европейском Союзе / А.И. Абдуллин // Журнал междуна-родного частного права.- СПб., 2000.- № 2 - 3 (28 - 29).- С. 3 - 19.
190. Абдуллин А.И. Правовая охрана баз данных в Европейском Союзе / А.И. Абдуллин // Журнал международного частного права.- СПб., 1997.-№ 2 (16).- С. 24 - 56.
191. Абдуллин А.И. Регулирование отношений в области интеллекту¬альной собственности: европейский опыт / А.И. Абдуллин // Проблемы ин-форматизации / Институт государства и права РАН.- М., 2001.- № 2.-С. 61-64.
192. Абдуллин А.И. Россия и Европейский Союз: парадигмы сотрудни¬чества в сфере правовой охраны интеллектуальной собственности / А.И. Абдуллин // Материалы научной конференции «Россия и европейское право» (Москва, МГИМО, 11- 12 мая 2000 г.).- М.: Норма, 2001. - С. 203 - 207.
193. Абдуллин А.И. Смежные права в Европейском Союзе / А.И. Аб