ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІПОТЕКИ МОРСЬКОГО СУДНА

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

НІГРЕЄВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 341.96:347.798 (043.3)

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІПОТЕКИ МОРСЬКОГО СУДНА

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
кандидат юридичних наук, доцент,
заслужений працівник освіти України
Стрельцова Євдокія Джонівна

Одеса – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ІПОТЕКИ ЯК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ВИДУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В УКРАЇНІ
1.1. Історична ретроспектива виникнення та розвитку іпотеки як цивільно-правового виду забезпечення виконання зобов’язань………………………..................................15
1.2. Характерні властивості та правова природа іпотеки у вітчизняному праві………………………………………………………………………………………25
1.3. Підстави виникнення іпотечних правовідносин в Україні……………………….53

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ІПОТЕКИ МОРСЬКОГО СУДНА ЯК СПЕЦИФІЧНОГО ВИДУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У ТОРГОВЕЛЬНОМУ МОРЕПЛАВСТВІ
2.1. Історичні аспекти виникнення та формування інституту іпотеки морського судна ……………………………………………………………………………………..70
2.2. Співвідношення іпотеки морського судна та інших видів забезпечення виконання зобов’язань у торговельному мореплавстві………………………………83

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТА ДИНАМІКА ДОГОВОРУ ІПОТЕКИ МОРСЬКОГО СУДНА ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
3.1. Укладення договору іпотеки морського судна………………................................99
3.2. Виконання договору іпотеки морського судна…………………………………..134
3.3. Припинення договору іпотеки морського судна………………………...............141

РОЗДІЛ 4. МІЖНАРОДНИЙ ТА ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ІПОТЕКИ МОРСЬКОГО СУДНА
4.1. Міжнародно-правове регулювання іпотеки морського судна………………….158
4.2. Правове регулювання іпотеки морського судна у державах романо-германської правової сім’ї……………………………………………………………………………173
4.3. Правове регулювання застави морського судна у державах англо-американської правової сім’ї……………………………………………………………………………182

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………201

ДОДАТОК А. ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОДЕКСУ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ”…………........208

ДОДАТОК Б. ЗРАЗОК ДОГОВОРУ ІПОТЕКИ МОРСЬКОГО СУДНА ……..217

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………..225

ВСТУП

Актуальність теми. Торговельне мореплавство – одна з тих галузей світової економіки, яка має найбільш швидкий розвиток у наш час. Перш за все, це пов’язано із прискоренням міжнародного товарообміну. Наростання обсягів міжнародної торгівлі, у якій прагне приймати участь також Україна, обумовлює необхідність адекватно швидкого зростання її транспортної галузі. Попри значний транспортний потенціал, що має Україна, багато в чому завдячуючи її географічному положенню, стан вітчизняного транспортного комплексу й, особливо, його морської ланки, потребує покращення. Це, в свою чергу, безпосередньо залежить від правового регулювання, що впорядковує такі процеси.
Для його розроблення, передусім, вкрай необхідною є наявність у держави національної морської політики, що являє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає як у забезпеченні найважливіших зовнішньополітичних державних інтересів, так і у захисті її власних морських інтересів у сфері міжнародно-правових відносин, що здійснюється за допомогою властивих їй засобів та методів [1, с. 145 –146]. Звісно, що для кожної держави така політики матиме власне змістовне наповнення. Що ж до України, уявляється, що однією з цілей такої політики має стати реформування та структурна перебудова секторів економіки, пов’язаних із морекористуванням, створення умов для інноваційного розвитку, модернізації морегосподарського комплексу із залученням внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
Початок формуванню такої політики було покладено із прийняттям Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 р. „Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави”. Серед загальнонаціональних задач, вказаних у цьому рішенні, виконання яких є необхідним для виведення з кризи морської галузі України, можна підкреслити такі: забезпечення виконання законодавства та вимог міжнародних договорів у галузі мореплавства; імплементація зобов’язань за міжнародними договорами України у галузі торговельного мореплавства; здійснення міжнародного співробітництва у сфері торговельного мореплавства, вивчення, узагальнення і поширення міжнародного досвіду в цій сфері; уніфікація нормативно-правової бази, що регулює транспортну діяльність на морі, її адаптація до європейських стандартів та ін. [2,
с. 9]. Отже, вдосконалення норм вітчизняного законодавства, приведення їх у відповідність із міжнародними правовими нормами визнається необхідною передумовою для відродження України як морської держави із потужним морським флотом та розвинутою морською транспортною галуззю.
Як демонструє практика, чинне законодавство не в змозі адекватно регулювати правовідносини з приводу морських перевезень вантажів, пасажирів та багажу, що стрімко змінюються під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Значна частина положень Кодексу торговельного мореплавства України (далі – КТМ України), прийнятого 23 травня 1995 р., вже за часів розробки втратила свою актуальність, особливо якщо їх порівнювати із законодавчими нормами інших країн, а також міжнародним правом. На фоні специфічності самої сфери торговельного мореплавства, з її міжнародним характером і відсутністю уніфікації правових підходів різних країн в окремих аспектах функціонування морського транспорту, недостатня ефективність морського законодавства України стає ще більш помітною. До цього можна додати, що деякі важливі моменти взагалі лишаються неврегульованими, а це, в свою чергу, породжує складнощі як для учасників відповідних правовідносин, так і для розробки загальної стратегії розвитку морської транспортної галузі України. Отже, виникає необхідність у внесенні конструктивних змін до КТМ України.
У цьому аспекті слід підкреслити особливу вагомість розроблення правового забезпечення сприятливих умов для кредитування суднобудування [3], адже саме воно є однією із необхідних складових розвитку України як морської держави. Серед проблем, що у цьому зв’язку привертають до себе увагу наукової думки і потребують вирішення, виділяється проблема застосування окремих видів забезпечення виконання зобов’язань у морській галузі. Провідне місце тут посідає іпотека морського судна.
Цей вид забезпечення виконання зобов’язань є одним із найдавніших та найпоширеніших у галузі міжнародного торговельного мореплавства. Однак в Україні його застосуванню заважають деякі труднощі, перш за все, законодавчого характеру, що робить вкрай складним його використання у кредитних відносинах між банками та судновласниками. Зараз кредитування суднобудування українськими банками через відсутність відповідного правового регулювання іпотеки морського судна майже не відбувається. Разом із тим, переважна кількість суден у світі (до 90 % [4]) будуються за рахунок позикових коштів, що надаються банками, як правило, під заставу зазначеного майна.
Враховуючи важкий стан морегосподарського комплексу України, практичну втрату основного потенціалу вітчизняного морського флоту [2], залучення у цю сферу кредитних ресурсів для відновлення необхідної кількості морських суден різних форм власності вбачається вкрай необхідним. Саме цьому має посприяти розроблення ефективного правового регулювання іпотеки морського судна.
В Україні іпотека, або застава нерухомого майна, своє правове регулювання отримала відносно недавно, а саме з прийняттям 3 червня 2003 р. Закону України „Про іпотеку”. До цього основним нормативно-правовим актом, що регулював зазначені відносини був Закон України „Про заставу” від 2 жовтня 1992 р. Ці законодавчі акти в певній мірі надали можливість для вирішення питань практичного застосування цього виду забезпечення виконання зобов’язань. Але певні правові проблеми ще мають місце. Одна з найбільш значних прогалин саме і стосується іпотеки морського судна, чиє правове регулювання обмежується кількома статтями КТМ України та загальними положеннями Закону України „Про іпотеку” та Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Більш того, навіть наявні норми глави 3 розділу Х чинного КТМ України „Морська іпотека” не відповідають ні нормам сучасного цивільного законодавства України, ні нормам міжнародних договорів, зокрема, нормам Міжнародної конвенції про морські застави та іпотеки 1993 р. (далі – Конвенція 1993 р.), що була ратифікована Верховною Радою України у 2002 р. Імплементація норм останньої є першочерговим завданням Української держави у світлі дотримання нею основних принципів міжнародного права, а саме принципу добросовісного виконання міжнародних зобов’язань.
В зв’язку з цим, дослідження іпотеки морського судна та розроблення рекомендацій щодо вдосконалення існуючого правового регулювання застосування цього виду забезпечення виконання зобов’язань, усунення у ньому прогалин і колізій, його гармонізація із нормами національного та міжнародного права є актуальним та таким, що відповідає практичним потребам сьогодення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з Указом Президента України № 463/2008 від 20 травня 2008 р. „Про рішення Ради національної оборони і безпеки України від 16 травня 2008 р. „Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави”, Постановою Кабінету Міністрів України № 1307 від 7 жовтня 2009 р. „Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року”, Постановою Кабінету Міністрів України № 1684 від 9 листопада 2000 р. „Про затвердження Концепції реформування транспортного сектору економіки” та у рамках комплексної теми кафедри загальноправових дисциплін та міжнародного права Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова № 153 на 2008 – 2012 рр. „Дослідження проблем удосконалення та розвитку державно-правового устрою України в сучасних умовах”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення правових проблем застосування іпотеки морського судна для забезпечення зобов’язань у торговельному мореплавстві та розроблення комплексного механізму правового регулювання іпотеки морського судна як виду забезпечення виконання зобов’язань в Україні, що повинно базуватися на широкому порівняльно-правовому аналізі вітчизняних та іноземних напрацювань у питанні ефективної регламентації іпотечних відносин у галузі торговельного мореплавства. Для досягнення цієї мети визначено такі завдання:
розглянути історичний розвиток відповідних правоположень, як у вітчизняному праві, так і у праві Стародавнього Риму та інших європейських країн;
визначити місце, яке займає іпотека у вітчизняній системі видів забезпечення виконання зобов’язань, а також у системі видів забезпечення, що застосовується у міжнародному торговельному мореплавстві;
розглянути загальне цивільно-правове регулювання іпотечних відносин та на його базі розробити спеціальну модель регулювання іпотеки морського судна;
виокремити основні визначальні риси, притаманні іпотеці морських суден протягом усього періоду її розвитку та існування;
здійснити комплексний аналіз діючого механізму правового регулювання іпотеки морського судна в Україні;
дослідити теоретичні проблеми поняття і змісту іпотеки морського судна;
провести порівняльний аналіз іпотеки та суміжних правових конструкцій у морському праві;
вивчити особливості існуючих підстав виникнення іпотеки морського судна в Україні;
порівняти норми вітчизняного морського права із нормами міжнародних договорів України та надати рекомендації щодо імплементації норм останніх у правове поле України;
провести порівняльно-правовий аналіз норм вітчизняного права, що стосуються використання іпотеки морського судна, із відповідними нормами права в країнах романо-германської та англо-американської правової сім’ї;
розробити комплекс рекомендацій щодо вдосконалення договірної практики встановлення іпотеки морського судна.
Об’єктом дослідження є зобов’язальні правовідносини, що виникають між суб’єктами у зв’язку із застосуванням такого виду забезпечення виконання зобов’язань як іпотека морського судна.
Предметом дослідження є правове регулювання іпотеки морського судна.
Методи дослідження. У процесі роботи були використані загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Зокрема, діалектичний метод дозволив комплексно розглянути іпотеку морського судна у процесі її розвитку та трансформації та у взаємному зв’язку з іншими явищами правової та економічної реальності сьогодення. За допомогою системно-структурного методу було визначено місце іпотеки у вітчизняній системі видів забезпечення виконання зобов’язань, а також іпотеки морського судна у системі видів забезпечення виконання зобов’язань у міжнародному торговельному мореплавстві. При зіставленні норм, що регулюють іпотеку морського судна в Україні та зарубіжних країнах, а також при порівняльному аналізі змісту Конвенції 1993 р. із відповідними нормами вітчизняного законодавства був використаний порівняльно-правовий метод дослідження. Проаналізувати та розтлумачити зміст споріднених правових конструкцій у праві інших країн стало можливим завдяки використанню методу герменевтики. У процесі розроблення визначення іпотеки, з’ясування її необхідних ознак та проведення її опису і класифікації застосовувався формально-логічний метод. Важливу роль у проведені дослідження відігравав також історичний метод, що дозволив проаналізувати розвиток правового регулювання іпотечних відносин у цілому та іпотеки морського судна зокрема у різні історичні епохи, як у вітчизняному праві, так і у праві європейських країн. Корисним виявився і метод правого моделювання, що надав можливість розробити ефективну модель правового регулювання іпотеки морського судна, яка може бути втілена у життя національним законодавством.
Теоретичним підґрунтям дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі морського, цивільного та міжнародного приватного права – М. М. Агаркова, Ю. О. Авсова, І. А. Базанова, О. Л. Боровіковського,
М. І. Брагінського, О. А. Брильова, В. А. Васильєвої, О. В. Венедиктова,
В. В. Вітрянського, О. О. Вишневського, О. К. Вишнякова, Д. М. Генкіна,
Д. Д. Гріма, Б. М. Гонгало, О. В. Дзери, М. М. Дякович, О. С. Звоницького,
О. С. Іоффе, Г. Г. Іванова, І. С. Канзафарової, Л. А. Кассо, О. Д. Кейліна, Ч. Х. Кіннена (С. H. Kinnane), О. С. Кокіна, В. М. Коссака, О. О. Красавчикова,
Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця, О. Л. Маковського, О. О. Маковської, Д. І. Мейєра,
Б. Ф. Мовчановського, О. О. Отраднової, О. С. Пергамента, І. С. Перетерського, К. П. Побєдоносцева, І. Й. Пучковської, О. Ф. Скакун, І. В. Спасибо-Фатєєвої,
Є. Д. Стрельцової, Уільяма Тетлі (William Tetley), Ю. К. Толстого, Луіджі Трамонтано (Luigi Tramontano), П. А. Фалілєєва, О. Ф. Федорова, Альдо Фіале (Aldo Fiale), Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Ф. Н. Хопкінса
(F. N. Hopkins), О. В. Черних, П. П. Цитовича, О. М. Шемякіна,
Г. Ф. Шершеневича, С. І. Шимон, Р. Б. Шишки, Л. В. Щенникової та ін.
Нормативно-правову базу дисертаційного дослідження склали закони України та підзаконні нормативно-правові акти органів державної влади України, зокрема, КТМ України 1995 р., ЦК України 2003 р., Закон України „Про заставу” 1992 р., Закон України „Про іпотеку” 2003 р., Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек 2004 р. та ін., а також відповідне законодавство зарубіжних країн, що надало можливість провести порівняльний аналіз їхнього змісту. Важливим джерелом дослідження є Конвенція 1993 р., що була ратифікована Верховною Радою України у 2002 р., а отже, згідно зі ст. 9 Конституції України, стала частиною національного законодавства.
Емпіричною базою дослідження виступили вітчизняна договірна та судова практика, а також відповідна практика країн Європи та США. У процесі проведення дослідження автором було вивчено типові договори іпотеки морських суден, що використовуються при банківському кредитуванні, а також окрему увагу було приділено узагальненням судової практики у справах про заставу та іпотеку Верховного суду України та Вищого господарського суду України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим вітчизняним комплексним дослідженням правового регулювання відносин, пов’язаних із іпотекою морського судна, що здійснене на порівняльно-правовій основі із відповідними нормами права зарубіжних країн, а також з урахуванням необхідності імплементації у право України положень Конвенції 1993 р. Відповідна трансформація норм зазначеної конвенції у норми морського права України може бути здійснена тільки шляхом розроблення і прийняття нового КТМ України, або ж, якнайменш, нового розділу чинного кодексу, який був би присвячений регулюванню іпотечних відносин із застосуванням морського судна у якості предмета іпотеки. Виконанню окресленого завдання має передувати комплексний аналіз існуючих норм морського законодавства України у порівнянні із нормами міжнародних договорів, а також із нормами відповідного законодавства інших країн, що мають багатий досвід використання іпотеки на забезпечення зобов’язань, що виникають у галузі торговельного мореплавства. Юридичні напрацювання останніх можуть бути корисними для запозичення вітчизняною правовою системою.
У межах проведеного дослідження одержано відповідні результати, що мають таку наукову новизну:
уперше:
проведено комплексний та всебічний аналіз норм вітчизняного права, що регулюють застосування іпотеки морського судна, з виявленням існуючих у цих нормах проблемних положень та розробленням власних рекомендації для їхнього вдосконалення;
досліджено відповідність спеціального морського законодавства України щодо іпотеки морського судна загальному цивільному законодавству, що стосується іпотечних відносин; виявлено існуючі колізії загальних та спеціальних правових норм із наданням пропозицій щодо їхнього усунення у спеціальному морському законодавстві;
обґрунтовано необхідність внесення змін у вітчизняний механізм укладення договору іпотеки морського судна і, перш за все, до порядку його реєстрації, із пропозиціями щодо внесення змін у відповідні норми морського законодавства України;
удосконалено:
встановлення необхідних ознак іпотеки за законодавством України, у зв’язку з чим надано рекомендації щодо корегування визначення останніх у вітчизняному законодавстві із метою вирішення наявних проблем у функціонуванні цього виду забезпечення виконання зобов’язань;
визначення правових підстав виникнення іпотеки морського судна із наданням рекомендацій у деталізації в законодавстві таких правовстановлюючих щодо іпотеки морського судна юридичних фактів, як закон та судове рішення;
набуло подальшого розвитку:
дослідження історичного розвитку іпотеки морського судна, починаючи з права Стародавнього світу й закінчуючи сучасністю, що дозволило авторові виявити причини існуючих проблем правового регулювання іпотеки морського судна у діючому законодавстві України та розробити рекомендації щодо їхнього вирішення, враховуючи історичний досвід;
вивчення та узагальнення договірної практики встановлення та функціонування іпотеки морського судна; аналіз практичних аспектів укладення, виконання та припинення договору іпотеки морського судна із розробленням рекомендацій щодо положень відповідних договорів, які б найбільш повно відповідали інтересам сторін;
порівняльний аналіз діючого морського законодавства України та положень Конвенції 1993 р. із наданням пропозицій щодо імплементації норм останньої у вітчизняне право на виконання взятих на себе Україною міжнародних зобов’язань;
порівняльно-правове дослідження правового регулювання іпотеки морського судна у вітчизняному праві та у праві зарубіжних країн; співставлення відповідних інститутів у праві країн загального та континентального права; виявлення особливостей іноземного правового регулювання, що уявляються корисними для запозичення правом України.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що його матеріали можуть бути використані у:
науково-дослідницькій сфері – при подальшому науковому розробленні та вдосконаленні правового регулювання іпотеки морського судна;
сфері правотворчості – в процесі законотворчої діяльності, спрямованої на подальший розвиток морського законодавства, усунення наявних прогалин та колізій у правовому регулюванні іпотечних відносин у торговельному мореплавстві;
правозастосовчій діяльності – у процесі укладення, виконання та припинення договорів іпотеки морського судна та розгляду пов’язаних із цим спорів у судах;
навчально-методичній роботі – при підготовці навчальних посібників, навчально-методичної літератури, курсів лекцій по морському праву, розробленні спецкурсів по морському праву і порівняльному правознавству, проведенні лекційних та практичних занять для студентів вищих навчальних закладів та підготовці фахівців у сфері морського транспорту.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана на кафедрі загальноправових дисциплін та міжнародного права економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, де вона декілька разів обговорювалася, а отримані у процесі дослідження результати використовувалися при проведенні семінарських занять із навчального курсу „Морське право”.
Крім того, основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися, зокрема, на наукових та науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „П’яті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 27–28 жовтня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Другі Прибузькі юридичні читання”
(м. Миколаїв, 23–24 листопада 2006 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Морське право: актуальні питання теорії та практики” (м. Одеса, 24 травня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Треті Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, 23–24 листопада 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 5-річчю заснування Міжнародного гуманітарного університету „Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку права в Україні” (м. Одеса, 7–8 грудня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Морське право: актуальні питання теорії та практики” (м. Одеса, 17 –18 квітня 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 30–31 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Одеса, 30 травня 2008 р.); Міжнародній науковій конференції „Сьомі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 28–29 листопада 2008 р.); Міжнародній науковій конференції „Конституційно-правове регулювання суспільних відносин: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Одеса, 27 березня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції „Сучасна трансформація центральних та східноєвропейських країн та їхнього права” (м. Люблін, Польща, 27–29 березня 2009 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 29–30 травня 2009 р.) та ін.
Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, висновки й пропозиції, сформульовані у дисертації, знайшли відображення у десяти наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, та двадцяти двох тезах доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Відповідно до мети і завдань дослідження дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, які охоплюють одинадцять підрозділів, висновків до них, загальних висновків, двох додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 244 сторінки, із них: основний текст – 207 сторінок, додатки – 17 сторінок. Список використаних джерел містить 215 найменувань і розташований на 20 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Дослідження історичного розвитку правового регулювання іпотеки нерозривно пов’язано із дослідженням розвитку відповідного регулювання самої застави як родової щодо іпотеки юридичної категорії. У цьому зв’язку на окрему увагу заслуговують давньоримські конструкції заставного права, вивчення яких дозволяє простежити зачатки формування різного правового регулювання застави нерухомості, що має місце у наш час у романо-германському та англо-американському праві.
2. Велике значення для розуміння специфіки вітчизняної системи норм, що стосуються застави, іпотеки та окремих різновидів останньої, має дослідження історичної ретроспективи їхнього формування на теренах нашої країни. Розгляд цього питання дозволяє дійти висновку, що вже у ХІХ ст. у Російській імперії, до складу якого входила територія України, існували досить прогресивні наукові та практичні напрацювання у цій сфері, які однак не були закріплені на законодавчому рівні у кодифікованому нормативно-правовому акті. У подальшому усі досягнення вітчизняної цивілістики з вироблення ефективного правового регулювання іпотеки були втрачено за часів радянської влади через обмеження приватного сектору економіки та вилучення відповідних об’єктів з обігу.
3. Іпотека як застава нерухомого майна є різновидом останньої. Відтак вона володіє й усіма основними характеристиками застави. Однак наявність низки специфічних рис робить з іпотеки унікальний правовий механізм забезпечення виконання зобов’язань. До таких рис, зокрема, відноситься особливий характер її предмета. Ним є нерухоме майно, режим якого штучно поширений також на морські судна. Таке поширення, на нашу погляд, є непотрібним, бо вносить зайву плутанину у правове регулювання функціонування зазначених об’єктів. Як свідчить іноземний досвід, обтяження іпотекою саме нерухомого майна не є її визначальною характеристикою. Отже, уявляється, що ця риса іпотеки в нашому праві може бути вилучена із законодавчої дефініції.
4. Разом із тим, як здається, серед визначальних ознак іпотеки в Україні не вистачає ознаки її публічності, яка вважається за необхідну у праві багатьох країн романо-германської правової сім’ї. У цьому зв’язку, вважаємо за потрібне закріпити обов’язковість державної реєстрації іпотеки за умови її нікчемності. Реалізації цього завдання має сприяти якнайскоріше створення єдиного Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень у відповідності до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” 2004 р.
5. Аналіз доктринальних напрацювань та законодавчої бази дозволяє дійти висновку про речовий характер іпотеки у праві України з окремими рисами зобов’язально-правових видів забезпечення виконання зобов’язань. Іпотека відноситься до прав на чуже майно, отже, на наш погляд, було б вірним внести відповідні зміни до розділу ІІ книги третьої ЦК України „Речові права на чуже майно”.
6. Керуючись зазначеними вище положеннями, можна надати наступне визначення іпотеки: іпотека – це різновид застави, що підлягає обов’язковій державній реєстрації у встановленому законом порядку, при якому заставлене майно залишається у володінні та користуванні іпотекодавця та згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
7. Незважаючи на законодавче закріплення трьох правостворюючих юридичних фактів як підстав встановлення іпотеки, а саме: закону, судового рішення та договору, на практиці можливе тільки договірне оформлення іпотечних відносин. Ця ситуація спричинена відсутністю конкретного правового регулювання виникнення іпотеки за законом та судовим рішенням, що викликає неоднозначність у доктринальному та професійному тлумаченні зазначених підстав. У такому випадку корисним буде звернутися до іноземного досвіду у законодавчій регламентації переліку випадків встановлення судових та легальних іпотек.
8. Наявні у наш час проблеми правового регулювання відносин, пов’язаних із використанням іпотеки морського судна, в певній мірі пояснюються відсутністю історичних передумов та відповідних напрацювань у вітчизняному праві імперського та радянського періодів. На наш погляд, у такій ситуації корисним є звернення до зарубіжного досвіду правового регулювання зазначених відносин, який нараховує не одне сторіччя. Однак, звісно, нові правові норми, які б забезпечили адекватне потребам сьогодення правове регулювання використання іпотеки морського судна, мають базуватися на загальному вітчизняному цивільно-правовому регулюванні іпотечних відносин і стати його органічною частиною.
9. Застосування іпотеки морського судна в Україні ускладнюється також специфічною сферою її використання, якою є торговельне мореплавство. Ця обставина обумовлює необхідність не тільки чіткого розмежування іпотеки морського судна та інших видів забезпечення виконання зобов’язань у вітчизняному цивільному праві, але й відокремлення іпотеки морського судна від суміжних видів забезпечення, що функціонують саме у галузі міжнародних морських перевезень. Це, перш за все, стосується морських привілейованих вимог, від яких іпотека морського судна відрізняється низкою ознак, що, однак, поки не відображено у національному морському законодавстві. У цьому аспекті за необхідне вбачається якнайскоріше приведення положень КТМ України у відповідність до норм Конвенції 1993 р., що ще у 2002 р. була ратифікована Верховною Радою України.
10. Договір іпотеки морського судна є найбільш розповсюдженою підставою виникнення іпотечних правовідносин у сфері торговельного мореплавства. Разом із тим, в Україні існує певне коло правових проблем, пов’язаних із його нотаріальним посвідченням і державною реєстрацією. Перш за все, це питання належності державної реєстрації іпотеки, яка згідно з положеннями вітчизняного цивільно-правового законодавства не є обов’язковою, а передається на розсуд сторін договору й трансформується у право та інтерес іпотекодержателя. Однак це не відповідає класичному розумінню цього виду забезпечення виконання зобов’язань та заважає досягненню першочергового завдання самої процедури реєстрації, що полягає в акумулюванні максимуму інформації щодо зареєстрованого об’єкта з метою зробити її доступною для невизначеного кола осіб, чиї інтереси можуть стосуватися такого об’єкта. Отже, на наш погляд, необхідним є внесення змін до Закону України „Про іпотеку”, які б закріплювали обов’язковість реєстрації договору іпотеки. Однозначна вимога реєстрації іпотеки морського судна у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України має бути закріплена також нормами КТМ України.
11. Ще однією проблемою правового регулювання відносин іпотеки морського судна залишається неузгодженість положень Закону України „Про іпотеку”, що покладає реєстрацію іпотеки на іпотекодержателя, та морського законодавства, з якого слідує, що правомочною особою стосовно реєстрації іпотеки морського судна є іпотекодавець. У цьому аспекті вбачаємо за потрібне розширити коло правомочних щодо реєстрації іпотеки морського судна осіб, надавши ці повноваження як іпотекодержателю, так й іпотекодавцю.
12. Суттєва прогалина вітчизняного іпотечного законодавства стосується іпотеки суден, що будуються. Головним кроком на шляху впорядкування зазначених відносин повинно стати створення в Україні окремого реєстру таких суден.
13. Укладаючи договір іпотеки морського судна, важливо чітко описати його предмет, яким є саме судно. Однозначне визначення судна у вітчизняному законодавстві відсутнє. У цьому зв’язку, як здається, потрібно ввести у законодавство більш чітку дефініцію цього терміну та конкретні критерії того, які саме об’єкти, наділені властивостями суден, можуть підпадати під поширюваний на морські судна режим нерухомого майна, що робить їх придатними для обтяження іпотекою у вітчизняному праві. У цьому зв’язку потребує корекції глава 3 розділу Х КТМ України, назва якої, вважаємо, має бути змінена. Пропонуємо назвати її не „Морська іпотека”, а „Іпотека судна”.
14. Необхідним є також внесення таких доповнень у чинний КТМ України, які б чітко визначили ознаки предмета іпотеки морського судна. У цьому контексті, на наш погляд, було б вірним передбачити можливість обтяження іпотекою приналежностей морського судна, однак за умови поширення на них права власності іпотекодавця головної речі (морського судна). Із предметом іпотеки морського судна не слід плутати його страхове покриття, а також фрахт, зароблений у зв’язку з експлуатацією судна. Що ж до іпотеки судна, яке будується, вважаємо, було б слушним скористатися світовим досвідом та передбачити можливість обтяження іпотекою такого судна тільки після реєстрації прав власності на нього у відповідному реєстрі суден, що будуються.
15. Окремої уваги заслуговує також врегулювання відносин іпотеки морського судна, яке знаходиться у спільній власності декількох осіб і, особливо, у їхній спільній частковій власності. Як здається, в праві України права співвласників із розпорядження таким майном необґрунтовано обмежені.
16. При визначенні того, що саме слід розуміти під належним виконанням договору іпотеки морського судна, мова, перш за все, має йти про належне виконання сторонами покладених на них обов’язків у період існування іпотечного зобов’язання. Аналіз договірних та нормативних положень дозволяє дійти висновку про те, що основний об’єм обов’язків за договором покладено саме на іпотекодавця, у володінні та користуванні якого залишається предмет іпотеки. Іпотекодержатель є правомочною стороною щодо контролю за здійсненням іпотекодавцем своїх обов’язків з утримання та зберігання судна. Для найбільш ефективної реалізації суб’єктами правовідносин своїх повноважень бажаним для них є якнайбільш детальне врегулювання усіх необхідних для цього процедур при укладанні договору. Зразок такого договору, рекомендований автором, міститься у додатку Б дисертаційної роботи.
17. Із прийняттям Закону України „Про іпотеку” іпотекодержатель отримав більш широкі можливості щодо забезпечення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Разом із тим, недостатня регламентація цього процесу у спеціальному законодавстві, що стосується іпотеки морських суден, робить його більш складним. У цьому зв’язку чинний КТМ України потребує удосконалення та приведення у відповідність як із загальним цивільним законодавством України, так і з ратифікованими нею міжнародно-правовими договорами. Основним міжнародним документом, з яким мають бути узгоджені норми вітчизняного іпотечного законодавства, є Конвенція 1993 р. У ній, зокрема, вирішено питання, які стосуються визнання іноземних іпотек, звернення стягнення на морське судно, що є предметом іпотеки, зміни прапору судна, яке обтяжене іпотекою, та ін.
18. Існуюче міжнародно-правове регулювання відносин іпотеки морського судна багато в чому відображує відповідні норми національного права різних країн, які, однак, можуть суттєво різнитися між собою. Це пояснюється, зокрема, історичними чинниками. Зазнаючи суттєвого впливу давньоримського права, іпотека морського судна у праві континентальної Європи розвивалася у формі, що з плином часу усе більше відрізнялася від аналогічного механізму в країнах загального права. Незважаючи на існуючі протягом довгого періоду часу розбіжності між правовим регулюванням іпотеки морського судна у цих країнах, зараз у них наявний процес зближення відповідних правоположень.
19. Проведений порівняльний аналіз дозволяє дійти висновку про більшу гнучкість правової регламентації забезпечувальних відносин із використанням морського судна у країнах з англо-американською правовою системою. Позитивним надбанням права цих країн є більша гарантованість прав заставодержателя, яка досягається завдяки різноманітним способам вступу ним у володіння судном у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем основного зобов’язання або ж порушення останнім умов договору застави. Як праву країн континентальної Європи, так і праву країн англо-американської правової сім’ї більшою мірою характерний саме судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки із його подальшим публічним продажем. Уявляється, що такий підхід сприяє адекватнішому задоволенню інтересів усіх зацікавлених у предметі іпотеки морського судна осіб, що не завжди може бути досягнуто у випадку укладення договору про задоволення вимог кредитора, а також у випадку примусової реалізації морського судна через виконавчу службу за виконавчим написом нотаріуса, що має місце в Україні. Подальше дослідження іноземного досвіду правового регулювання іпотеки морського судна є корисним для вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері.
20. Результати проведеного дослідження допомогли нам розробити власні рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, яке стосується іпотеки морського судна. Вони знайшли своє відображення у проекті нової редакції глави 3 розділу Х КТМ України „Морська іпотека”, який представлено у додатку А дисертаційної роботи.

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бєлова О. Деякі аспекти міжнародно-правової сутності морської політики України (цілі, принципи, завдання та пріоритетні напрями реалізації) / О. Бєлова / / Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 3. – С.145 – 147.
2. Про рішення Ради національної оборони і безпеки України від 16 травня
2008 р. „Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави”: Указ Президента України від 20 травня 2008 р. № 463/2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 38. – С. 9.
3. Про затвердження Морської доктрини України на період до 2045 року: Постанова Кабінету Міністрів України № 1307 від 7 жовтня 2009 р. // Офіційний вістник України. – 2009. – № 94. – С. 46.
4. Анализ состояния и развития морского транспорта [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.morinfocenter.ru/fleet_analytics.asp.
5. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – С. 141.
6. Гришаев С. П. Практика применения залогового законодательства в России и за рубежом / С. П. Гришаев. – М.: ЮКИС, 1993. – 112 с.
7. Большой толковый словарь русского языка / [Балахонова Л. И.,
Балясникова Л. А., Батажок Н. И. и др.]; под ред. С. А. Кузнецова. – Санкт-Петербург: Норинт, 2008. – 1536 с.
8. Васьковский Е. Учебник гражданского права / Е. Васьковский [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://civil.consultant.ru/elib/books.
9. Шишка І. Р. Види забезпечення виконання зобов’язань за контрактами в римському приватному праві / І. Р. Шишка // Життя І. В. Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів: міжнар. наук. конф., 13 грудня 2009 р.: матеріали конф. – Одеса, 2008. – С. 212 – 214.
10. Ємельянова Л. Застава у римському праві / Л. Ємельянова // Сучасний вимір держави та права: міжнар. наук.-практ. конф., 28 – 29 листопада 2008 р.: збірник наук. праць. – Миколаїв, 2008. – С.63 – 64.
11. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права / Д. Д. Гримм. – М.: Зерцало, 2003. – 423 с.
12. Мейер Д. И. Русское гражданское право / Д. И. Мейер. – М.: Статут, 2003. – 831 с.
13. Нігреєва О. О. Іпотека у праві Стародавнього Риму: поняття та визначальні характеристики / О. О. Нігреєва // Актуальні проблеми юридичної науки: міжнар. наук.- практ. конф., 28 – 29 листопада 2008 р.: зб. тез. – Хмельницький, 2008. –
С. 219 – 221.
14. Базанов И. А. Происхождение современной ипотеки / И. А. Базанов. – М.: Статут, 2004. – 589 с.
15. Нігреєва О. О. Історичний розвиток інституту іпотеки у вітчизняному праві початку ХІХ–ХХ сторіч / О. О. Нігреєва // Правова держава. – 2008. – Т. 10. –
С. 320 – 325.
16. Кизлова Е. С. Эволюция института залога в контексте государствообразования в Украине (историко-правовые аспекты): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.01 „Теория и история права и государства; история правовых учений” / Е. С. Кизлова. – Одесса, 1998. – 21 с.
17. Кассо Л. А. Понятие о залоге в современном праве [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://civil.consultant.ru/elib/books.
18. Энциклопедия Брокгауза и Эфрона [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://gatchina3000.narod.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary.
19. Словарь Даля [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www. 5ballov.ru /dictionary.
20. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М.: Юридическая литература, 1975. – 880 с.
21. Саватье Р. Теория обязательств / Р. Саватье. – М.: Прогресс, 1972. – 440 с.
22. Цивільний Кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40 – 44. – С. 356.
23. Цивільний кодекс УРСР: Закон УРСР від 18 липня 1963 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
24. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т./ [Кот О. О., Боднар Т. В., Шимон С. І. та ін.]; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т. 2. – 1088 с.
25. Яновська І. П. Засоби забезпечення зобов’язань в угодах на ринках фінансових послуг / І. П. Яновська // Актуальні проблеми юридичної науки: міжнар. наук. конф., 28 – 29 листопада 2008 р.: тези доп. – Хмельницький, 2008. – С. 324 –325.
26. Красільнікова О. С. Нетрадиційні види способів забезпечення виконання зобов’язань / О. С. Красільнікова // Наукові записки міжнародного гуманітарного університету: міжнар. наук.-практ. конф., 7 – 8 грудня 2007 р.: матеріали конф. – Одеса, 2007. – С. 167 – 171.
27. Красільнікова О. С. Нетипові види способів забезпечення зобов’язань / О. С. Красільнікова // Визначальні тенденції генезису державності і права: міжнар. наук.- практ. конф., 23 – 24 листопада 2007 р.: зб. наук. праць. – Миколаїв, 2007. – С. 119 – 121.
28. Советское гражданское право. Т.1. Под ред. О. С. Иоффе, Ю. К. Толстого.– Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1971. – Т.1. – 472 с.
29. Нігреєва О. О. Іпотека морського судна в системі способів забезпечення виконання зобов’язань / О. О. Нігреєва // Правова держава. – 2007. – Т. 9. – Випуск 10. – С.103 – 106.
30. Харитонов Е. О. Гражданское право / Е. О. Харитонов, Н. А. Саниахметова. – К.: А.С.К., 2003. – 832 с.
31. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України [ Бек Ю. Б.,
Богдан Й. Г., Григоровська Л. В. та ін.]; за ред. В. М. Коссака. – К.: Істина, 2004. – 976 с.
32. Канзафарова І. С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юр. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право”/ І. С. Канзафарова. – Київ, 2007. – 36 с.
33. Проценко І. О. Види забезпечення належного виконання зобов’язань у цивільному праві України: єдність та диференціація автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І. О. Проценко. – Харків, 2007. –
18 с.
34. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – С. 313.
35. Щенникова Л. В. Вещные права в гражданском праве России / Л. В. Щенникова. – М.: БЕК, 1996. – 200 с.
36. Нігреєва О. О. Щодо акцесорності як визначальної ознаки іпотеки / О. О. Нігреєва // Ринкова економіка: сучасна теорія та практика управління. – 2008. – Т. 11. – Вип. 20. – С. 249 – 252.
37. Іпотека – аналіз, коментарі, практика застосування / [Марченко В. М.,
Олійник В. О., Пучковська І. Й. та ін.]; за ред. В. М. Марченка. – Х.: Страйк, 2006. – 640 с.
38. Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – С. 642.
39. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – С. 44.
40. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 25 березня 2004 р. № 1665-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27 – 28. – С. 366.
41. Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України: Закон України від 13 вересня 2001 р. № 2681-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – С. 2.
42. Кримінально–процесуальний кодекс України: за станом на 1 січня 2008 р. / Верховна Рада України. – Х.: Одиссей, 2008. – 268 с.
43. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України „Про заставу": Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 24 грудня 1999 р., № 02-5/602 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.arbitr.gov.ua/news.
44. Цивільне право України: В 2–х кн.. / За ред. О. В. Дзери та Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Кн.1. – 736 с.
45. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 7/14(6/104)-07 від 14 серпня 2007 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v_113600-08.
46. Советское гражданское право. В 2-х т. Том 1. Под ред. О. А. Красавчикова. – М.: Высшая школа, 1955. – Т. 1. – 544с.
47. Русецкий А. Оформление договора об ипотеке / А. Русецкий // Право и экономика. – 2008. – № 1. – С.61 – 62.
48. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. В 2–х т. / Г. Ф. Шершеневич. – М.: Статут, 2005. – Т. 1. – 461 с.
49. Яворська О. Особливості набуття права власності на нерухоме майно /
О. Яворська // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: регіон. наук.-практ. конф., 8 – 9 лютого 2007 р.: матеріали конф. – Львів, 2007. – С. 364 –366.
50. Чанишева А. Р. Предмет іпотеки / А. Р. Чанишева // Життя
І. В. Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів: міжнар. наук. конф., 13 грудня 2009 р.: матеріали конф. – Одеса, 2008. – С.105–106.
51. Посикалюк О. О. Характеристика нерухомості в контексті загальних підстав поділу речей на види / О. О. Посикалюк // Молодь у юридичній науці: міжнар. наук.-практ. конф., 27 – 28 жовтня 2006 р.: збірник тез. – Хмельницький, 2006. – С. 82 – 85.
52. Абрамова В. Характеристика нерухомості, що може бути предметом іпотеки / В. Абрамова // Право України. – 2007. – № 6. – С. 53 – 57.
53. Федоров А. Ф. Морское право / А. Ф. Федоров. – О.: Техник, 1913. – 343 с.
54. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права /
И. А. Покровский. – М.: Статут, 1998. – 353 с.
55. Сode Civil Francais (version consolidée au 6 août 2008) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr /affichCode .
56. Юлдашев О. Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс / О. Х. Юлдашев. – К.: Видавничий дім, 2004. – 528 с.
57. Il Codice Civile Italiano (edizione 1999-2000 in corso di aggiornamento) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.jus.unitn.it/ cardozo/Obiter_Dictum.
58. Kinnane, Charles Herman. A first book on Anglo–American law / Charles Herman Kinnane. – Indianapolis: The Bobbs–Merrill Company, 1932. – 588 p.
59. Звеков В. П. Международное частное право / В. П. Звеков. – М.: Юристъ, 2004. – 703 с.
60. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. В 5 кн. / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2000 – . – Кн.1 : Общие положения. – 2000. – 848 с.
61. Нігреєва О. О. До питання про нерухомість як предмет іпотеки /
О.О. Нігреєва // Ринкова економіка: сучасна теорія та практика управління. –
2008. – Т. 11. – Вип. 22. – С.291 – 296.
62. Нігреєва О. О. Щодо публічності як необхідної ознаки іпотеки / О. О. Нігреєва //Актуальні питання реформування правової системи України: міжнар. наук. -практ. конф., 30 – 31 травня 2008 р.: збірник матер. – Луцьк, 2008. – С. 279 – 281.
63. При Книгу запису застав: Постанова Кабінету Міністрів від 12 січня 1993 р.
№ 14 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
64. Про внесення змін до Закону України „Про заставу": Закон України від 21 жовтня 1997 р. № 583/97-ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.
65. Об ипотеке (залоге недвижимости): Закон РФ от 16 июля 1998 г. № 102-ФЗ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.duma.gov.ru.
66. Крутских Д. Договорное регулирование ипотечного жилищного кредитования в РФ / Д. Крутских // Право и экономика. – 2007. – № 1. – С. 97 – 99.
67. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна: Наказ Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 р. № 31/5 / /Офіційний вісник України. – 1999. – № 24 . – С. 203.
68. Анненков К. Н. Система русского гражданского права: в 6 т. / К. Н. Анненков. – СПб: Типография М. М. Стасюлевича, 1910. – . – Т. 1: Введение и общая часть. – 1910. – 633 с.
69. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. В 3–х т. / К. П. Победоносцев. – М.: Зерцало, 2003. – Т. 1. – 768 с.
70. Гонгало Б. М. Учение об обеспечении обязательств / Б. М. Гонгало. – М.: Статут, 2002. – 222 с.
71. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории „хозяйственного права” / О. С. Иоффе. – М.: Статут, 2000. – 777 с.
72. Шкрум Т. С. Залог как вещно–правовой способ обеспечения обязательств по законодательству Украины: диссертация … кандидата юридических наук: 12.00.03 / Т. С. Шкрум. – К., 1996. – 230 с.
73. Дякович М. М. Іпотека – інструмент для боржника та кредитора / М. М. Дякович. – Львів, 2004. – 512 с.
74. Желіховська Ю. В. Правове регулювання договору іпотеки за законодавством України / Ю. В. Желіховська // Актуальні проблеми юридичної науки: міжнар. наук.конф., 26 – 27 жовтня 2007 р.: тези доп. – Хмельницький, 2007. – С. 79 – 82.
75. Корнієнко Ю. І. До питання іпотеки як виду забезпечення виконання зобов’язань // Ю. І. Корнієнко / Актуальні проблеми юридичної науки: міжнар. наук. конф., 26–27 жовтня 2007р.: тези доп. – Хмельницький, 2007. – С. 120 – 122.
76. Вишневский А. А. Залоговое право // А. А. Вишневский. – М.: БЕК, 1995. – 179 с.
77. Нігреєва О. О. Ще раз до питання про правову природу іпотеки /
О.О. Нігреєва/ / Правова держава. – 2009. – Т. 11. –– С. 27–32.
78. Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом: Закон України вiд 14 травня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – С. 440.
79. Мажеру О. Ю. Застава як речово-правовий спосіб забезпечення зобов’язання/ О. Ю. Мажеру // Життя І. В. Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів: міжнар. наук. конф., 13 грудня 2009 р.: матеріали конф. – Одеса, 2008. – С. 234 – 237.
80. Нігреєва О.О. До питання про правову природу іпотеки / О. О. Нігреєва // Актуальні проблеми юридичної науки: міжнар. наук. конф., 26 – 27 жовтня
2007 р.: зб. тез. – Хмельницький, 2007. – С. 180 – 183.
81. Пучковская И. И. Ипотека: залог недвижимости / И. И. Пучковская. – Харьков: Консум, 1997. – 132 с.
82. Fiale, Aldo. Diritto della Navigazione Marittima e Aerea / A. Fiale. – Napoli: Simone, 2006. – 283 p.
83. Tramontano, Luigi. Lineamenti di diritto civile / L. Tramontano. – Matelica: Halley, 2006. – 621 p.
84. Дякович М. М. Цивільно-правові аспекти забезпечення майнових інтересів заставодержателя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юр. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / М. М. Дякович. – Львів, 2003. – 193 с.
85. Кодекс торговельного мореплавства України: Закон України від 23 травня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995 . – №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52. – С. 349.
86. Нігреєва О. О. До питання про джерела виникнення іпотеки в Україні /
О. О.Нігреєва // Визначальні тенденції генезису державності і права: міжнар. наук.-практ. конф., 23 – 24 листопада 2007 р.: зб. наук. праць. – Миколаїв, 2007. – С. 454 – 457.
87. Нігреєва О. О. Договір іпотеки в праві України: окремі питання цивільно-правової класифікації: [зб. наук. праць / за ред. В. І. Терентьєва, О. В. Козаченка] / О. О.Нігреєва. – Миколаїв: Іліон, 2008. – С. 195 – 197.
88. Лондар К. В. Етапи розвитку іпотечного кредитування / К. В. Лондар // Життя І. В. Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів: міжнар. наук. конф., 13 грудня 2009 р.: матеріали конф. – Одеса, 2008. – С.79 – 81.
89. Квіт Н. М. Правовий статус суб’єктів іпотечного кредитування / Н. М. Квіт / /Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку: міжнар. наук.-практ. конф., 30 травня 2008 р.: матеріали конф. – Одеса, 2008. – С. 158 – 164.
90. Кізлова О. С. Застосування іпотеки в кредитних правовідносинах / О. С. Кізлова // Життя І. В.Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів: міжнар. наук. конф., 13 грудня 2009 р.: матеріали конф. – Одеса, 2008. – С. 68 – 69.
91. Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2003 р. № 01-8/1329 „Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про заставу": Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2006 р.
№ 01-8/2357 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.arbitr.gov.ua/news/630/.
92. Про Методичні рекомендації по застосуванню банками Закону України „Про заставу": Інструкція Національного банку України № 23015/11 від 8 жовтня
1993 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
93. Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань: Оглядовий лист Вищого арбітражного суду України № 01-8/637 від 30 травня 2001 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=o74.
94. Кізлова О. Застава і порука як самостійні способи забезпечення зобов’язань / О. Кізлова // Сучасний вимір держави та права: міжнар. наук.-практ. конф., 28 – 29 листопада 2008 р. – Миколаїв, 2008. – С. 78 – 77.
95. Маковская А. А. Вексельное и морское право в России в ХХ веке (разные судьбы) / Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права. В 2–х т. – М.: Статут, 2003. – . – Т. III: Вексельное право. Морское право. – 2003. – 412 с.
96. Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права / Г. Ф. Шершеневич. – Казань: Типография императорского университета, 1892. – 822 с.
97. Codice per la marina mercantile del Regno d'Italia. – Milano: Ulrico Hoelpi, 1905. – 260 p.
98. Цитович П. Курс русского гражданского права / П. Цитович. – Одесса: Типография Г.Ульриха, 1878. – 128 с
99. Мовчановский Б. Ф. Очерки советского морского торгового права / Б. Ф. Мовчановский. – М.: Гострансиздат, 1931. – 256 с.
100. Об отчуждении государственного имущества: Постановление ЦИК СССР, СНК СССР от 11 июня 1926 г. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.kaznachey.com/doc/aK1UB4EK3NS/.
101. Авсов Ю. А. Морское право в СССР / Авсов Ю. А., Егорьев В. В.,
Кейлин А. Д.; под ред. Э. Ф. Розенталя. – М.: Внешторгиздат, 1932. – 142 с.
102. Кейлин А. Д. Морское право / А. Д. Кейлин, В. П. Виноградов. – М.: Водный транспорт, 1939. – 248 с.
103. Комментарий к КТМ СССР. Под ред. А. Л. Маковского. – М.: Транспорт, 1973. – 400 с.
104. Кодекс торгового мореплавания Союза ССР: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 17 сентября 1968 г. № 3095-VII // Ведомости ВС СССР. – 1968. – N 51. – С. 488.
105. Брильов О. А. Арешт по забезпеченню морських вимог за законодавством України / О. А. Брильов. – Миколаїв: Атол, 2002. – 242 с.
106. Сидоренко А. В. Документальне оформлення морських подій з українським судном / А. В. Сидоренко, І. А. Шалаєва. – Одеса: ЛАТСТАР, 1999. – 156 с.
107. Юридический справочник по торговому мореплаванню [Ермолаев В. Г.,
Кокин А. С., Луговцев А. Ф. и др.]; под ред. А. С. Кокина. – Москва: Спарк, 2002. – 480 с.
108. Андрианов С.Н. Англо-русский юридический словарь / Андрианов С. Н., Берсон А. С., Никифоров А. С. – М.: Руссо, 2003. – 512 с.
109. Фаддеева Т. А. Привилегированные требования в морском праве / Т. А. Фаддеева // Правоведение. – 1971. – № 2. – С. 61–67.
110. Комментарий к Кодексу торгового мореплавания РФ [Баринова И. И.,
Егоров Л. М., Иванов Г. Г. и др.]; под ред. Г. Г. Иванова. – М.: Спарк, 2001. – 734 с.
111. Фалилеев П. А. Ипотека морских судов / П. А. Фалилеев. – М.: Международные отношения, 1997. – 191 с.
112. Шемякін О. М. Міжнародне приватне морське право / О. М. Шемякін. – Одеса: ЛАТСТАР, 2000. – 272 с.
113. International Convention on Maritime Liens and Mortgages, Geneva, May 6, 1993 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.admiraltylaw guide.com.
114. Hopkins F.N. Business & Law for the Shipmasters / F.N. Hopkins. – Glasgow: Brown, Son & Ferguson, LTD, 1998. – 900 p.
115. Encyclopedia – Britannica Online [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.britannica.com/ebc/article-39239.
116. Брылев А. Привилегированные морские требования / А. Брылев/ /Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 11. – С. 110 – 113.
117. Стецюк Л. Л. Притримання як спосіб самозахисту в цивільному праві України / Л. Л. Стецюк //Актуальні проблеми юридичної науки: міжнар. наук. конф., 26–27 жовтня 2007 р.: тези доп. – Хмельницький, 2007. – С. 256 – 257.
118. Макаренко Г. В. Притримання речі як один із способів забезпечення виконання зобов’язань / Г. В. Макаренко // Наукові записки міжнародного гуманітарного університету. – 2007. – Вип. 7. – С. 210 – 213.
119. Герц А. А. Підстави виникнення правовідносин з іпотеки майнового комплексу / А. А. Герц // Університетські наукові записки – 2007. – № 4 (24). –
С. 109 – 114.
120. Жигалкин И. К вопросу об удержании как способе обеспечения обязательств / И. Жигалкин // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 5. – С. 22 – 23.
121. Карасс А. В. Залог / А. В. Карасс. – М.: Госюриздат РСФСР, 1930. – 127 с.
122. Сарбаш С. В. Право удержания как способ обеспечения исполнения обязательств / С. В. Сарбаш . – М.: Статут, 1998. – 258 с.
123. Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли /
К. Шмиттгофф. – М.: Юридическая литература, 1993. – 512 с.
124. Нігреєва О. О. Щодо розмежування деяких способів забезпечення виконання зобов’язань у морському праві України / О. О. Нігреєва // Актуальні питання реформування правової системи України: міжнар. наук.–практ. конф., 29–30 травня 2009 р.: матеріали конф. – Луцьк, 2009. – С. 337 – 339.
125. Соколов А. И. Краткий морской коммерческий словарь-справочник / А. И. Соколов. – О.: Латстар, 2001. – 216 с.
126. Нігреєва О. О. До питання щодо способів забезпечення виконання зобов’язань у міжнародному торговельному мореплавстві / О. О. Нігреєва // Ринкова економіка: сучасна теорія та практика управління. – 2006. – № 9. – С.247–252.
127. Крижанівська І. В. Особливості оформлення правочинів з нерухомістю /
І. В. Крижанівська // Життя І. В. Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів: міжнар. наук. конф., 13 грудня 2009 р.: матеріали конф. – Одеса, 2008. – С. 36 – 38.
128. Байдерін О. А. До питання ухилення сторони від нотаріального посвідчення договору / О. А. Байдерін // Актуальні проблеми юридичної науки: міжнар. наук. конф., 26 – 27 жовтня 2007 р.: тези доп. – Хмельницький, 2007. – С. 22 – 23.
129. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5 // Офіційний вісник України. –2004. – № 10. – С. 315.
130. Лист Міністерства юстиції України від 23 грудня 2004 р. № 31–40–8 [Електронний ресурс] – Інформаційна система „ЛігаБізнесІнформ”.
131. Порядок ведення Державного суднового реєстру України та Суднової книги України: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 р. № 1069/ /Офіційний вісник України. – 1997. – № 40. – С. 24.
132. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. –
№ 15. – С. 232.
133. Русецкий А. О государственной регистрации ипотеки / А. Русецкий // Право и экономика. – 2007. – № 9. – С. 33 – 34.
134. Овчарук С. Зарубіжний досвід організації державного регулювання реєстрації речових прав на земельні ділянки і нерухоме майно / С. Овчарук / /Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – С. 12 – 15.
135. Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 671 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 21. – С. 29.
136. Великий енциклопедичний юридичний словник [Шемшученко Ю. С., Горбатенко В. П., Касяненко Ю. Я. та ін.]; за ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2007. – 992 с.
137. Бубякова К. І. Загальні питання договірного оформлення іпотечних відносин / К. І. Бубякова // Актуальні проблеми юридичної науки: міжнар. наук.конф., 26 – 27 жовтня 2007 р.: тези доп. – Хмельницький, 2007. – С. 32 – 34.
138. Сенчук В. В. Досвід реєстрації нерухомого майна та прав на нього в Україні протягом литовсько-польської доби / В. В. Сенчук // Часопис Київського університету права. – 2008. – №3. – С. 42 – 45.
139. Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно: Наказ Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 / /Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – С. 471.
140. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – С. 383.
141. Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: Наказ Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 р. № 31/
/ Офіційний вісник України. – 1999. – № 24. – С. 203.
142. Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. за № 410 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13 . – С. 83.
143. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: Закон України від 1 липня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – С. 553.
144. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – № 51. – С. 1122.
145. Нігреєва О. О. Деякі питання реєстрації іпотеки морського судна в Україні / О. О. Нігреєва // У