ДОГОВІР НА МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое описание

НАУКОВО-ДОСДІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРИВАТНОГО ПРАВА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 347.454. 4

Шишка Ігор Романович

ДОГОВІР НА МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник :
Луць Володимир Васильович
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України

Київ – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП 3

4

Розділ 1. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ МАРКЕТИНГУ
1.1. Маркетингові відносини як об’єкт правового регулювання 11
1.2. Загальні підходи до правового регулювання договірних відносин на маркетингові дослідження
27
Висновки до першого розділу 48

Розділ 2 ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ДОГОВОРУ НА МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ
50
2.1. Поняття та правова природа договору на маркетингові дослідження 51
2.2. Загальна характеристика договору на маркетингові дослідження 65
2.3. Місце договору на маркетингові дослідження в системі договірних зобов’язань
72
Висновки до другого розділу 88

Розділ 3. ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ НА МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1. Сторони в договорі на маркетингові дослідження 90
3.2. Укладення договору на маркетингові дослідження 105
3.3. Зміст договору на маркетингові дослідження 124
Висновки до третього розділу 144

Розділ 4. ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ НА МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
4.1. Виконання зобов’язань за договором на маркетингові дослідження 146
4.2. Відповідальність за договором на маркетингові дослідження 157
Висновки до четвертого розділу 175

ВИСНОВКИ 176

ДОДАТКИ 183

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 208

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АМА – Американська асоціація маркетингу;
ВНЗ – вищі навчальні заклади;
ПВС України – Пленум Верховного Суду України;
ГК – Господарський кодекс України;
ГПК –Господарський процесуальний кодекс України;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
КПК України – Кримінально процесуальний кодекс України;
МК МД і ДГД – Міжнародний кодекс Міжнародної торгівельної палати і Європейської організації маркетингових досліджень і досліджень громадської думки (ЄСОМДДГД) по практиці маркетингових і соціальних досліджень;
НДІ ППП НАПрН України - Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України;
НДДКТР – науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи;
ПЄКП – Принципи Європейського контрактного права;
ЦК – Цивільний кодекс України;
ЦК УРСР – Цивільний кодекс Української РСР 1963 р.;
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ;
р. – рік;
DCFR – Draft Common Frame of Reference

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена активним розвитком суспільних відносин у приватній сфері, який випереджає їх правове забезпечення. Це потребує виваженого правозастосування та попередження зловживань суб’єктивними правами, розроблення науково обґрунтованих підходів та практичних орієнтирів для судової практики при розгляді спорів. Зокрема, у договірному праві України введено ряд новел, широко застосовуються непойменовані договори без відповідного теоретичного супроводу, що спричиняє негативні наслідки, а відтак потребує з’ясування їх юридичної природи, можливості застосування загальних норм про тип, до якого належить чи тяжіє такий договір. Особливо це стосується договорів, які опосередковують економічні відносини.
Мета підприємництва досягається системою заходів, які забезпечують ефективне виробництво та збут товарів на основі прогнозованого та керованого споживчого попиту, що складає основу маркетингу. Досі відносини у цій сфері були об’єктом досліджень учених-економістів. Проте змістовні економічні відносини мають свою форму – право і не можуть існувати поза правом. Із запровадженням в економіці України докорінних реформ виникла конкуренція товаровласників і боротьба за споживача. Саме тому підприємці почали впроваджувати маркетингові заходи, які забезпечують ефективне управління бізнесом. Правовою формою опосередкування цих відносин став договір на проведення маркетингових досліджень.
В українській правовій науці немає жодного дослідження приватноправових аспектів маркетингу і маркетингових досліджень. У Російській Федерації в 2000 році. була захищена робота Є.В. Ізмайлової на тему «Договор на выполнение маркетинговых исследований». У ній автор виходила із належності даного договору до договорів із надання послуг. Однак таке розуміння звужує сферу його застосування та природу.
Відсутність наукових розробок договору на маркетингові дослідження не сприяє їх впровадженню в практику підприємництва. Це обумовлює потребу наукового аналізу положень конструкції договору на маркетингові дослідження, пошуку підходів до регулювання цих відносин та напрацювання пропозицій і рекомендацій для їх використання на практиці.
У єдиному нормативному акті – Міжнародному кодексі Міжнародної торгівельної палати (МТП) і Європейської організації маркетингових досліджень і досліджень громадської думки з практики маркетингових і соціальних досліджень, що був прийнятий МТП і ЄСОМД у 1976 р., на рівні міжнародних правових звичаїв врегульовані відносини, що виникають при проведенні маркетингових досліджень, вказана конструкція договорів на виконання маркетингових досліджень як договорів про надання послуг, що, на погляд дисертанта, є помилковим.
Теоретичною основою цього дисертаційного дослідження є праці видатних цивілістів: Ч. Н. Азімова, О. А. Беляневич, С. М. Бервено, Т. В. Боднар, М. І. Брагінського, В. А. Васильєвої, В. В. Вітрянського, В. П. Грибанова, О. В. Дзери, А.Г. Дідук, А. С. Довгерта, Є. В. Ізмайлової, О. С. Іоффе, А. Ю. Кабалкіна, І. С. Канзафарової, А. С. Комарова, М. В. Кротова, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця, Р. А. Майданика, В. С. Мілаш, Є. О. Мічуріна, С. О. Погрібного, І. В. Савельєва, Є. О. Суханова, Р. Й. Халфіної, Р. Б. Шишки, Г. Ф. Шершеневича і багатьох інших. Автором використані роботи вчених-економістів з проблем маркетингових досліджень, зокрема: Г. Л. Багієва, І. С. Березіна, І. Н. Герчикової, Е. П. Голубкова, П. С. Завьялова, а також зарубіжних учених-економістів: Б. Бермана, Е. Діхтля, П. Друккера, Ф. Котлера, Дж.Эванса.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до напрямків дослідження Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України «Методологічні засади приватного права» (номер державної реєстрації 0103U003101) та «Проблеми здійснення і захисту суб’єктивних цивільних прав» (номер державної реєстрації 0108U000494).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у встановленні правової природи та особливостей правового регулювання відносин, які виникають між замовником та виконавцем маркетингових досліджень, встановленні передумов їх виникнення та визначення місця договору на маркетингові дослідження в системі цивільних договорів.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішено такі завдання:
− визначено підходи до правового регулювання відносин, що виникають при виконанні маркетингових досліджень за замовленнями;
− встановлено економічні та правові передумови виникнення договору на маркетингові дослідження;
− з’ясовувано можливість врегулювання відносин із договору на маркетингові дослідження загальними положеннями договірного права України;
− визначено правову природу і зміст договору на маркетингові дослідження та місце в системі цивільно-правових договорів та розроблено його авторське поняття;
− встановлено суб’єктивні права та юридичні обов’язки за договором на маркетингові дослідження та наслідки невиконання чи неналежного виконання цих обов’язків;
− сформульовано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства і правозастосовної практики щодо договорів на маркетингові дослідження.
Об’єктом дослідження є відносини, що виникають на основі договору на проведення маркетингових досліджень.
Предмет дослідження – договір на маркетингові дослідження, положення актів чинного законодавства, правозастосовна та судова практика, положення доктрини договірного права щодо цього договору.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження склали загальнонаукові методи пізнання соціально-правових явищ та досягнення цивільно-правової науки і чинного законодавства України. Так, історичний метод використовувався при дослідженні генези розвитку і становлення інституту маркетингових досліджень у світі та в Україні, а також при аналізі зв’язку економічних та правових категорій (підрозділ 1.1 дисертації). Порівняльно-правовий метод використовувався для з’ясування напрямків розвитку договірного права та місця договору на маркетингові дослідження в системі договорів (підрозділ 2.1. дисертації).
Формально-юридичний метод надав можливість проаналізувати зміст правових норм національного законодавства та законодавства інших країн, які регулюють договірні правовідносини (підрозділи 1.2 та 1.3 дисертації). Ретроспективний метод застосувався при визначенні генезису інституту та договору на маркетингові дослідження, а перспективний – для конструювання пропозицій щодо підходів у чинному законодавстві та правозастосовної практики, розробленні структури та змісту «Положення про укладення та виконання договорів на маркетингові дослідження» (підрозділи 3.2 та 3.3 дисертації). Конкретно-соціологічний, статистичний та інші інструменти наукового аналізу дозволили розширити емпіричну базу та ввести в науковий обіг нові чи маловідомі дані (підрозділи 1.3, 2.3 дисертації).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на монографічному рівні проведено всебічне дослідження договору на маркетингові дослідження та сформульовано нові теоретичні наукові положення, практичні висновки та пропозиції.
Уперше:
1) обґрунтовано, що відносини, які виникають при проведенні маркетингових досліджень, є цивільно-правовими та охоплюються предметом цивільного права. У широкому сенсі регулювання цих відносин здійснюється на основі загальних норм цивільного права та правил ділового обороту, що складаються між учасниками маркетингових досліджень та споживачами їх результатів. У вузькому сенсі правове регулювання охоплює суб’єктивні права, охоронювані законом інтереси учасників маркетингових досліджень між: замовником – виконавцем, виконавцем – респондентом (споживачі чи інші особи, серед яких проводиться опитування);
2) встановлено, що правові відносини, які виникають між особою, яка здійснює маркетингову діяльність (виконавцем), й іншими учасниками цивільного обороту (замовниками), здійснюються з метою покращення економічних показників підприємницької діяльності замовників, що складає приватноправовий аспект маркетингу та маркетингових досліджень;
3) запропоновано авторське визначення договору на маркетингові дослідження: за договором на маркетингові дослідження виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника провести маркетингові дослідження і передати замовникові отриманий результат у вигляді звіту чи/та програми дій, а замовник зобов'язується прийняти отримані результати і сплатити обумовлену суму;
4) доведено, що предмет договору на маркетингові дослідження є подвійним або змішаним (робота та послуги), включає виконувані виконавцем дослідження та оформлення їх результатів (звіт про проведену роботу та рекомендації);
5) визначено типологічну приналежність договору на маркетингові дослідження, а саме встановлено, що договір на маркетингові дослідження є різновидом договорів sui genesis, на які поширюються загальні положення про підрядні договори з включенням елементів договору про надання послуг;
6) надано правову характеристику договору на маркетингові дослідження як двостороннього, консенсуального, оплатного, змішаного, комплексного, інвестиційного, підприємницького договору;
7) запропоновано при складних маркетингових дослідженнях на етапі розроблення завдання та програми маркетингового дослідження укладати окремий договір на підготовку і узгодження договірної документації, яким врегулювати відносини між майбутніми сторонами досліджуваного договору;
8) запропоновано встановити, що в разі протиправного розголошення конфіденційної інформації чи комерційної таємниці про результати маркетингових досліджень іншим особам, крім замовника, останній має право відмовитися від прийняття звіту про виконане дослідження та його оплату.
Удосконалено:
9) положення щодо правової природи та підходів до правового регулювання маркетингових досліджень як напрямку інновацій. Указано, що маркетингові дослідження полягають у збиранні, обробленні, систематизації та аналізі маркетингової інформації із застосуванням наукових прийомів і методів, що притаманне прикладній дослідницькій діяльності (творчості) .
Дістало подальший розвиток:
10) положення про те, що право на проведення маркетингових досліджень надано науковим і науково-педагогічним працівникам наукових установ, у тому числі тим, які є державними службовцями, військовослужбовцями, співробітниками міліції, Служби безпеки України тощо. Це слугуватиме єдності науки, навчання та практики;
11) розуміння того, що на замовника маркетингових досліджень не слід покладати відповідальність за невпровадження результатів маркетингових досліджень;
12) викладені аргументи на користь некоректності використання терміна «сторона» для визначення правового становища учасників переговорів про укладання договору, а саме: 1) на момент укладання договору є лише оферент та акцептант як учасники переговорів; 2) договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості в установленій законом формі і, відповідно, лише тоді з’являються його сторони; 3) використання терміна «сторони» свідчить про наявність у них прав та обов’язків за виниклим зобов’язанням.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертаційній роботі положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
− у правотворчій діяльності для вдосконалення положень чинного законодавства України, що регулює договірні відносини. Дисертантом розроблено проекти пропозицій щодо внесення змін та доповнень до Цивільного кодексу України (Додаток А) та запропоновано проект Положення про укладання та виконання договорів на маркетингові дослідження (Додаток Б);
− у науково-дослідній діяльності для подальших наукових досліджень проблем договірного права в цілому та інституту договору на маркетингові дослідження зокрема;
− у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Маркетинг», «Цивільне право», «Господарське право», спецкурсу «Договірне право» та інших навчальних дисциплін для студентів вищих навчальних закладів, підготовки відповідних методичних розробок, підручників і навчальних посібників;
− у правозастосовній діяльності, зокрема в договірній практиці, пов’язаній із договорами на маркетингові дослідження та в судовій практиці вирішення спорів, що виникають з таких договорів.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась на засіданнях відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва ІНАПрН України.
Основні теоретичні положення та висновки дисертації оприлюднені особисто та опубліковані у збірниках: 1) науково-практичних конференцій: «Проблеми здійснення охорони прав учасників цивільних правовідносин»: (21 - 22 вересня 2007 р., м. Макіївка), «Життя І.В. Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів» (13 грудня 2008 р., м. Одеса), «Актуальні проблеми цивільного права та процесу», присвяченій пам’яті професора О. А. Пушкіна (27 травня 2006 р., 23 травня 2009 р., 22 травня 2010 р., м. Харків), «Методологія приватного права: Сучасний стан та перспективи розвитку» (22 - 23 травня 2009 р., м. Київ), «Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів» (19 - 20 листопада 2009 р., м. Запоріжжя), «Правова політика Української держави» (19 - 20 лютого 2010 р., м. Івано-Франківськ); 2) міжнародних наукових конференціях молодих науковців, зокрема: «Четверті осінні юридичні читання» (21 - 22 жовтня 2005 р., м. Хмельницький), «П’яті осінні юридичні читання» (27 - 28 жовтня 2006 р., м. Хмельницький): «Восьмі осінні юридичні читання» (13 - 14 листопада 2009 р., м. Хмельницький), ІV цивілістична конференція студентів та аспірантів (3 - 4 квітня 2009 р., м. Одеса); 3) міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми удосконалення законодавства і практики протидії злочинності у сфері господарської діяльності» (10 грудня 2009 р., м. Ірпінь); 4) регіональній студентській науково-теоретичній конференції «Велика вітчизняна війна 1941 - 1945 рр.: до 60-річчя перемоги» (27 - 28 квітня 2005 р., м. Харків); 5) круглих столах: «Юридичні особи публічного права як учасники цивільних правовідносин (6 лютого 2009 р., м. Ірпінь), «Захист прав учасників цивільних правовідносин» (14 травня 2009 р., м. Ірпінь), «Об’єкти цивільних прав» (16 - 17 жовтня 2009 р., м. Сімферополь).
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 20 наукових працях, зокрема у 5 статтях у наукових виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України, а також у 15 тезах повідомлень на науково-практичних конференціях та круглих столах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У десертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні правової природи договору на маркетингові дослідження та проявів елементів його конструкції. Проведене дослідження показало, що в більшості випадків здійснення маркетингових досліджень вимагає професійної підготовки, використання спеціальних засобів і методів, наявності матеріально-технічної бази і досвіду проведення відповідних робіт. Видається, що на підставі змісту рукопису дисертаційного дослідження логічними є такі висновки.
1. Маркетинг як правове явище є елементом чи напрямом інноваційної діяльності, спрямованої на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.
2. Маркетинг можна розглядати як: особливу філософію бізнесу, принцип діяльності, вид управлінської діяльності (або функцію менеджменту), комплекс засобів, інструментів (методів, рішень, прийомів тощо), за допомогою яких виробник вивчає ситуацію на ринку і відповідно реагує на неї. Ключовим в цьому є діяльність: цілеспрямована, різноаспектна, постійна, що в принципі відповідає в певній частині визначенню управління – функція організованих систем, що забезпечує збереження їх структури і впорядкування відповідно до закономірностей функціонування.
3. Маркетинг як діяльність з набуття виважених та обґрунтованих даних (інформації) для соціально економічного управління повинна бути фаховим чи професійним, постійним, протікати в певних організаційно-правових формах, втілюватися в управлінські рішення, що приймаються в процесі управління і за своєю сутністю є розпорядженням керуючого суб’єкта (суб’єкта управління) та підлягає обов’язковому виконанню, очевидно тими, кому воно адресується.
4. Право на проведення маркетингових досліджень є правом особи і, отже, входить до її правового становища: 1) як особи взагалі – ніхто не може бути обмеженим в праві займатися такою діяльністю як захоплення; 2) як спеціальне право, за яким набуття професії маркетолог надає особі право на професійне заняття такою діяльністю, що підтверджується виданими в установленому порядку дипломом про відповідну освіту чи посвідченням (сертифікатом) про перепідготовку та підвищення кваліфікації.
5. Маркетингові дослідження можна віднести до прикладної науки, що надає можливість розширити коло учасників маркетингових досліджень за рахунок включення до нього посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування.
6. Дослідження як різновид підприємництва повинні проводитися на фаховій основі: фахівцями суб’єкта підприємницької чи іншої діяльності, організаціями, які спеціалізуються на проведенні маркетингових досліджень на підставі укладеного договору на проведення маркетингових досліджень.
7. Договір на маркетингові дослідження належить до непойменованих і майже не відомий в науці цивільного права. Для врегулювання відносин за непойменованими договорами застосовуються загальні положення договірного права (як позитивного права) та безпосередні договори маркетингових компаній та маркетологів, які використовують цей договір у своїй практиці.
8. Намагання кодифікувати всі договори в ЦК України спричинить зміну структури ЦК, зокрема, підрозділу 1 розділу ІІІ книги 5 та потребу нової систематизації. Розробка проекту розділу в главу 61 ЦК України чи навіть нової глави ЦК є поспішним кроком, оскільки ще не накопичено достатньої емпіричної бази, не проведено та не оцінено нові дослідження, це зроблено в РФ нашою попередницею. Для нас це не прийнятно: надто просто і поспішно; повторюється уже пройдений шлях, через що всяка копія, навіть на тлі самодостатніх доктрин національного договірного права, може виявитися гіршою ніж оригінал, не може претендувати на новизну запропонованого підходу; не накопичено достатнього досвіду позитивного врегулювання таких відносин; не пройдено етапи послідовного розвитку договірного регулювання: узагальнення практики, розробка зразкового договору, розробка та прийняття положення про маркетингові дослідження на замовлення чи про укладання та виконання договору на маркетингові дослідження. Кожен із цих етапів має свої переваги і є кроком поступового еволюційного становлення нового договору.
9. Відносини, що виникають між одержувачем маркетингової інформації і спеціалізованою фірмою з приводу надання останньою баз даних або проведення маркетингових досліджень, здебільшого є об’єктом приватноправового регулювання на рівні загальних відносин. Вони надають можливість моделювати відносини між замовником та виконавцем на маркетингові дослідження.
10. Договори підряду мають ряд різновидів, які охоплюють:
 договори на протезування, які не можна віднести до послуг через те, що в результаті такої дії залишається речовий результат – протез, виробник встановлює на нього гарантії і виникає гарантійне зобов’язання та обов’язок усувати виявлені недоліки проведеної роботи;
 договори побутового підряду, що слідує із спрямування пар. 2 глави 61 ЦК України;
 договори на виконання дизайнерських та ландшафтно-опоряджувальних робіт;
 договори на виконання робіт для фізичних та юридичних осіб як перехідна категорія (проведення асенізаторських робіт, на прибирання та утилізацію сміття);
 договори на обґрунтування та підготовку документації;
 договори на проведення спеціальних робіт;
 договори на створення результату інтелектуальної власності;
 договори будівельного підряду;
 договори на проведення ремонту;
 інші договори.
11. Загальні положення про виконання робіт із підготовки документів має суто практичне значення, яке полягає в тому, що при їх укладенні сторони самостійно встановлюють їх умови на основі цих положень.
12. Договори на маркетингові дослідження за їх юридичною характеристикою є: а) цивілістичними за своїм спрямуванням; б) належать до договорів підрядного типу; в) мають своє місце в системі договорів і примикають до особливого підтипу підряду на підготовку документа; г) не пойменовані; д) започатковані на загальних положеннях про договори та договори підряду зокрема; є) формуються виключно сторонами з дотриманням вищезазначених положень; е) потребують нормативного забезпечення, яке б відповідало загальному спрямуванню регулювання підрядних відносин.
13. Дефініція повинна бути не тільки істинною за змістом, але правильною за побудовою, формою. При цьому істинність зумовлена відповідністю вказаних в ній ознак дійсним властивостям предмета, а правильність залежить від її структури, яка зумовлена логічними правилами силогізмів, зокрема, повинне:
 бути співрозмірним – обсяг дефінієндуму повинен бути рівним обсягу дефінієнса. Для визначуваного договору це означає, щоб його дефініція містила вказівку на приналежність до певної більш загальної групи, наприклад того ж самого підряду;
 не йти по колу – при його визначенні не варто використовувати інше поняття, яке визначається за допомогою першого, чи йти по колу. Останнє – прояв в праві тавтології – помилкового визначення, в якому впоняття, що визначається, повторює визначене. Проявом в договірному праві є намагання визначити договір через договір. Щоб уникнути цього, законодавець зупинився на тому, що використав формулювання : «За договором підряду...»;
 бути ясним та зрозумілим і вказувати на відомі ознаки, які не потребують додаткового визначення чи можуть бути витлумачені двозначно. Зокрема, якщо дефініція визначається через іншу дефініцію, ознаки якої невідомі, і потребує саме визначення, то це призведе до помилки. Така помилка отримала назву «визначення невідомого через невідоме». Власне, задля її уникнення ми й присвятили перший підрозділ рукопису нашого дослідження та з’ясуванню економічних за змістом категорій, де скористались напрацюваннями понять «маркетинг» та «маркетингові дослідження»;
 лише результативним, яке не тільки розкриває зміст поняття, а й вказує, чим не є предмет. Правда, таке правило не поширюється на від’ємні поняття на зразок: «Безгосподарне майно – майно, яке не має власника чи власник якого не відомий». В договірному праві такі визначення не допустимі.
14. За відсутності нормативного регулювання маркетингових досліджень висхідними для їх врегулювання є загальні положеннями про договір в ЦК України та його тип, а також безпосередній договір на маркетингові дослідження, який і встановлює правове становище його сторін.
15. Надання замовникові звітів про проведені дослідження в усній формі не відповідає ні потребам сучасного комерційного обороту ні вимогам чинного законодавства: 1) за ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами (п.1) та правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі; 2) розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки між юридичною та фізичною особою, що пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності, проводяться у безготівковій формі (ч. 2 ст.1087 ЦК); 3) банк не вчинить перерахунок коштів від замовника до виконавця, якщо йому не буде надано відповідні підстави у письмовій формі, зокрема калькуляцію; 4) письмова форма звіту слугує збереженню отриманих результатів та оцінки діяльності замовника; 5) надає можливість захищати поміщені в ньому дані як комерційну інформацію; 6) є безсумнівним доказом і в разі виникнення спору дає змогу захиститися від можливих недобросовісних дій замовника (відмова від оплати проведених досліджень, необґрунтованих претензій про невідповідність результатів досліджень вимогам, що пред’являються, про якість, передачу результатів досліджень третім особам без згоди контрагента за договором тощо).
16. Договір на маркетингові дослідження є договором про приєднання, тобто таким, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладеним лише шляхом приєднання іншої сторони до запропонованого договору в цілому.
17. Якщо договір на маркетингові дослідження є змішаним, то відповідно до нього застосовуються правила про договори, елементи яких є у змішаному договорі.
18. Виконавцем як стороною в досліджуваному договорі може бути фізична особа, яка є професіоналом-маркетологом, є повністю дієздатною або юридична установа – суб’єкт підприємництва, у персоналі якої є маркетолог.
19. Якщо договір на проведення маркетингових досліджень укладається із фізичною особою, то вона повинна надати відповідні документи, які підтверджують її фах, а юридична особа, що на момент укладення договору в її штаті є відповідний фахівець. В іншому випадку такий договір слід визнавати недійсним, як укладеним із неналежним виконавцем та внаслідок обману за ст. 230 ЦК України. Крім того, якщо такий договір укладається з фізичною особою, то він є особистим зобов’язанням, яке може припинитися за правилами ст. 608 ЦК України – у зв’язку із смертю боржника.
20. Охорона та захист комерційної таємниці, яка розголошена на стадії укладення договору на маркетингові дослідження, може забезпечуватися через загальні положення про захист інтелектуальної власності, що передбачені ст. 432 ЦК України.
21. З моменту підписання акта здавання приймання виконаних робіт та сплатою за них встановленої ціни договір припиняється належним виконанням зобов’язання (ст. 599 ЦК) і подальша його дія: 1) продовжується в межах визначених для його предмета гарантійних строків; 2) виникає по-новому, але на особливій підставі – виявлення недоліків виконаної роботи, і припиняється їх усуненням; 3) якщо недоліки проявились поза гарантійними строками, йдеться про відшкодування збитків за правилами глави 83 ЦК України.
22. Предмет договору на маркетингові дослідження визначається: а) завданням на маркетингові дослідження, що містить проблему, яка потребує вирішення виконавцем, метою, напрямом та об’єктом маркетингового дослідження; б) програмою робіт; в) вимогами, що пред’являються до звіту про результат проведених досліджень – інформацію, яка отримана в ході маркетингового дослідження, і висновки та рекомендації виконавця-маркетолога.
23. Вимоги до результату маркетингових досліджень можуть бути об’єднані в такі групи: 1) вимоги, що передбачені завданням та іншими вимогами до маркетингових досліджень; 2) прогресивність і технічний рівень методів маркетингових досліджень,що використовуються з дотриманням допустимих огріхів; 3) достатність інформації, отриманої при проведенні маркетингових досліджень для вирішення проблемних ситуацій, що виникли у замовника; 4) обґрунтованість висновків і рекомендацій виконавця та інших даних, які отримано в ході маркетингових досліджень; 5) комплектність і належне оформлення результатів маркетингових досліджень відповідно до вимог, що пред’являються договором до звіту про проведене дослідження.
24. Вважаємо виправданим застосування збільшених строків позовної давності щодо інноваційного продукту та результатів маркетингових досліджень зокрема.
25. З метою захисту охоронюваних законом інтересів та прав сторін договору від несанкціонованого використання результатів маркетингового дослідження бажано в договорі визначити порядок використання результату за загальними правилами про їх правовий режим в ЦК України та інших актах цивільного законодавства чи встановити в договорі спеціальні правила використання результатів маркетингових досліджень.
26. Видається справедливою відмова замовника за договором на маркетингові дослідження, якщо підрядник своєчасно не розпочав маркетингові дослідження або виконує їх настільки повільно, що закінчити їх у встановлений строк неможливо, чи якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином та якщо в додатково призначений строк підрядник не усуне вказаних недоліків. Тут також може бути застосоване правило про право замовника виплатити підряднику плату за проведену частину роботи та відшкодувати завдані розірванням договору збитки.
27. Право виконавця на продаж результату маркетингових робіт в разі ухилення замовника від прийняття результату є мірою оперативного впливу, а не різновидом права утримання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б., Колпаков В. К. Управлінське рішення / В. Б. Авер’янов, В. К. Колпаков //Великий енциклопедичний юридичний словник /За редакцією акад. НАН України Ю. С. Шемшученка, – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007, – 992 с.
2. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву / Михаил Михайлович Агарков. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 192 с.
3. Агарков М. М. Основы банковского права. / Михаил Михайлович Агарков. – М.: БЕК, 1994. – СПб.-118 с.
4. Азимов Ч. Н. Договоры на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы / Чингизхан Нуфатович Азимов. – Харьков, 1976. – 86 с.
5. Азимов Ч. Н. Договорные отношения в области научно-технического прогресса / Чингизхан Нуфатович Азимов – Х.: «Вища школа». 1981. – 134 с. Бібліограф.: С.
6. Азимов Ч.Н. Научно-техническая информация и право. / Чингизхан Нуфатович Азимов. – Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1987. – 134 с.
7. Довгерт А., Захватаев В. Предысловие // Гражданский кодекс Франции (кодекс Наполеона) / Пер. с франц. В. Захватаев / Предысловие: А. Довгерт, В. Захватаев / Приложения 1 – 4: В. Захватаев / Отв. ред. А. Довгерт. –К.: Истина, 2006. – С.4 – 13.
8. Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні: монографія / За ред. члена-кореспондента АПрН України, доктора юридичних наук Н. М. Мироненко. – Київ – Тернопіль: Підручники і посібники. – 368 с.
9. Алексеев С. С. Основы теории государства и права. / Сергей Сергеевич Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1972. – 356 с.
10. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Сергей Сергеевич Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1966. – 187 с.
11. Алексеев С. С. Частное право: научно-публицистический очерк / Сергей Сергеевич Алексеев. – М.: «Статут», 1999. – 160 с.
12. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / Сергей Сергеевич Алексеев. – М.: «Статут», 1999. – 709 с.
13. Алтыев А., Шанин А. Маркетинг – философия современного бизнеса // Торговля. – 1993. – №1. – С. 13 – 19.
14. Алямкін В. В. Договір поставки за законодавством України: цивільно-правовий аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес;сімейне право; міжнародне приватне право» / Володимир Вікторович Алямкін / НДІ ППП АПрН України. – К.: 2009. – 20 с.
15. Амфитеатров Г. Н. Основные черты законопроекта о договорах / Георгий Никитович Амфитеатров. –М.; Полиграфкнига, 1934. – 126 с.
16. Аристотель. Метафизика // Аристотель, Соч. В 4-х т. Т.1. – М.; Мысль, 1976. – 550 с.
17. Багиев Г. Л., Аренков И.А. Основы маркетинговых исследований. – Спб., 1996. – 220 с.
18. Бараш Я. Б. Договоры на выполнение научно-исследовательских и конструкторских работ / Яков Борисович Бараш. – М.: Госюриздат, 1962. – 91 с.
19. Баринов Н. А. Права граждан по договору бытового заказа и их защита / Николай Алексеевич Баринов. – Саратов, 1973. – 162 с.
20. Басин Ю. Г., Диденко А. Г. Дисциплинирующее значение оперативных санкцій / Юрий Григорьевич Басин, Анатолий Григорьевич Диденко // Советское государство и право. – 1983. – № 4. – С. 50 – 54.
21. Бахин С. В. Субправо (международные своды унифицированного контрактного права) / Сергей Владимирович Бахин – СПб.; 2002. – 311 с.
22. Бачило И. Л. Информация как предмет правоотношений / Иллария Лаврентьевна Бачило // НТИ. Серия 1. Организация и методика информационной работы. – 1997. – № 9. – С. 37 – 41.
23. Беляневич О. А. Господарський договір та способи його укладення: навч. посіб. / Олена Анатоліївна Беляневич.– К.: Наукова думка, 2002. – 280 с.
24. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): монографія. Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
25. Беляневич О. Договірне право України та стандарти ЄС: питання гармонізації // Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу: Матеріали І Міжнародної науково-методичної конференції. –Львів, 2006. – Вип. 1. – С. 36 – 37.
26. Бервено С. М. Цивільно-правова характеристика укладення договору / Сергій Миколайович Бервено // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – С. 10 – 13.
27. Бервено С. М. Проблеми договірного права України: монографія / Сергій Миколайович Бервено. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.
28. Берлін І. Чотири есе про свободу / І. Берлін. – К.: Основа. 1948. – 126 с.
29. Березин И. С. Проведение массовых опросов /Игорь Станиславович Березин. // Маркетинг и маркетинговые исследования в России. – 1996. – № 5. – С. 37 – 39.
30. Бизнес и маркетинг. Методические и нормативные материалы по организации маркетинговой и внешнеэкономической деятельности предприятия. – М.; 1990. – Ч. 1. – 200 с.
31. Боднар Т. В. Договірні зобов’язання в цивільному праві: заг. положення: навч. посіб. / Тетяна Валеріївна Боднар. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с.
32. Бородовський С. О. Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» /ХНУВС / Станіслав Олександрович Бородовський.– Івано-Франківськ, 2005. – 211с.
33. Браверман А. А. Маркетинг в российской экономике переходного периода. Методология и практика / Анатолий Александрович Браверман. – М.: «Экономика», 1997. – 637 с.
34. Брагинский М. И. Общее учение о хозяйственных договорах / Михаил Исакович Брагинский. – Минск, 1967.– 167 с.
35. Брагинский М. И. Подряд, выполнение научно-исследовательских, опытно-конструкторских и технологических работ, возмездное оказание услуг (Комментарий ПК РФ) / Михаил Исакович Брагинский // Хозяйство и право. – 1996. – № 5. – С. 3 – 12.
36. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положения / Михаил Исакович Брагинский, Василий Васильевич Витрянский. – М.; 1998. – 682 с.
37. Бриных Е. В. Оперативные санкции – форма гражданско-правовой ответственности / Евгений Владимирович Бриных // Советское государство и право. – 1964. – № 7. – С. 65 – 67.
38. Бурлаков Р. М. Гражданско-правовые вопросы осуществления аудиторской деятельности в Украине. Дис. на соскание ученой степени канд юрид. наук. Специальность 12.00.03 «Гражданское право и гражданський процесс; семейное право; международное частное право» – НУВС / Руслан Михайлович Бурлаков. – Харьков, 2000. – 196 с.
39. Бурмистров В. Л. Правовая природа договоров на выполнение научно-исследовательских работ / В. Л. Бурмистров // Сборник аспирантских работ по вопросам государства и права. – Свердловск, 1963. –С. 185 – 197.
40. Бутенко Н. В. Маркетинг: Підручник / Наталя Василівна Бутенко. – К.: Атіка, 2008. – 300 с.
41. Быков А. Г. План и хозяйственный договор. /Анатолий Григорьевич Быков. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. – 158 с.
42. Василевская Н. П. Вопросы творчества в правоотношениях, вытекающих из договоров на выполнение научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ. Автореферат дис. на соскание ученой степени канд юрид. наук. Специальность 12.00.03 «Гражданское право и гражданський процесс; семейное право; международное частное право» /Наталия Павловна Василевская. – Л.; ЛГУ, 1974. – 20 с.
43. Васильєва В. А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг. Монографія /Валентина Антонівна Васильєва. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, 2006. – 346 с.
44. Витяг з протоколу засідання кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 18.06 2006 р. № 14 // Матеріали кафедри цивільного права і процесу Юридичного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Наряд 4 за 2006 р. //Архів кафедри.
45. Витяг з протоколу засідання кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 18.06 2006 р. № 12 // Матеріали кафедри цивільного права і процесу Юридичного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Наряд 4 за 2006 р.
46. Гегель Г. В.-Ф. Лекции по философии истории. / Г. В. –. Гегель СПб.; 1993. – 337 с.
47. Гелевий О. І. Неустойка як вид забезпечення виконання зобов’язання: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Олег Іванович Гелевий. – К.: 2003. – 20 с.
48. Герчикова И. Н. Методика проведения маркетинговых исследований / Ирина Никоновна Герчикова //Маркетинг. – 1995. – № 3. – С. 31 – 42.
49. Герчикова И. Н. Маркетинг в управлении капиталистическими фирмами / Ирина Никоновна Герчикова – М: МГИМО, 1991. – 166 с.
50. Горькова Т. Ю., Кротов М.И. Общие основы маркетинга / Т.Ю. Горькова, М. И. Кротов – Спб.: БГТУ, 1996. – 35 с.
51. Голубков Е. П. Маркетинг. Словарь / Евгений Петрович Голубков. – М.: «Экономика», «Дело лтд.», 1994. – 159 с.
52. Голубков Е. П. Маркетинг и его роль в экономике / Евгений Петрович Голубков // Маркетинг. – 1995. – № 3. – С. 73 – 78.
53. Голубков Е. П Маркетинговые исследования / Евгений Петрович Голубков // Маркетинг. – 1996. – № 2. – С. 102 – 106.
54. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика / Евгений Петрович Голубков. – М.; 1998. – СИЗ. – 414 с.
55. Гордон В. М. Система договоров в советском гражданском праве / Владимир Михайлович Гордон // Ученые записки Харьковского юридического института. – 1954. – Вып. 5. – С. 64 – 87,
56. Господарський кодекс України від 16 лютого 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
57. Гуго Гроций. О праве войны и мира: Репринт с изд. 1956 г. – М.: Ладомир, 1994. – Книга первая, глава III, параграф XXIII. 2. – 868 с.
58. Гуго Гроций. О праве войны и мира: Репринт с изд. 1956г. – М.: Ладомир, 1994. – Книга вторая, глава II, параграф V. – 868 с.
59. Граве К. А. Договорная неустойка в советском праве / К. А. Граве – М.: Госюриздат, 1950. – 136 с.
60. Гражданский кодекс Российской Федерации . Часть вторая. Текст, комментарии, алфавитно-предметный указатель / Под ред. О. М. Козырь, А. Л. Маковского, С. А. Хохлова. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 704 с.
61. Гражданский кодекс Франции (Кодекса Наполеона) / Пер. с франц. В. Захватаев /Предысловие: А. Довгерт, В.Захватаев /Приложения 1 – 4: В. Захватаев / Отв. ред. А. Довгерт. – К.: Истина, 2006. – 1008 с.
62. Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВС Украины ]: В 2-х частях, Ч.1. /А. А. Пушкин, В. М. Самойленко, Р. Б.Шишка и др.; под ред. проф. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко, – Х.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. – 440 с.
63. Гражданское и торговое право капиталистических государств: учебник / Под ред. Е. А. Васильева. – М.: Междунар. отношен., 1993. – 560 с.
64. Гражданское законодательство СССР и Союзных республик/ под ред. проф. И. Б. Новицкого. Государственное издательство юридической литературы. – Москва, 1957. – 980 с.
65. Гражданское право: учебник / Под общей ред. Т. И. Илларионовой. – М.: Норма, 1998. – 464 с.
66. Гражданское право: учебник. Т. 1. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М. : Проспект, 1999. – 600 с.
67. Гражданское право : в 2-х т. : учебник / Отв. ред. Е. А. Суханов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : БЕК, 2000. – Том II. Полутом I. – 704 с.
68. Гражданское право / Под ред. Е А. Суханова. – М.: 1993. – Т.2. – 432 с.
69. Гражданское право: в 2-х т. Т. II, полутом I: учебник /Отв. ред. проф. Суханов Е. А. – М.: Изд. БЕК, 2000. – 876 с.
70. Грибанов В. П. Ответственность за нарушение гражданских прав и обязанностей / В. П. Грибанов – М.: 1973. – 96 с.
71. Грибанов В. П. Пределы применения мер оперативного характера при поставках продукции / Вениамин Петрович Грибанов // Советская юстиция. – 1968. – № 4. – С. 4 – 7.
72. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав и обязанностей. / Вениамин Петрович Грибанов. – М: «Российское право», 1992. – 206 с.
73. Декларація незалежності США 1776 р. // Сайт Харківської правозахисної групи // http://www.khpg.org/index.php?id=946555693
74. Декларація прав людини та громадянина 1789 р. // Матеріал з Вікіпедії // http://uk.wikipedia.org/wiki/Декларація_прав_людини_і_громадянина
75. Денисова Г. С., Гук А. А. Маркетинговые исследования российского рынка: опыт анализа / Г. С. Денисова, А. А. Гук // Маркетинг и маркетинговые исследования в России. – 1999. – № 1. – С. 4 – 9.
76. Дідук А. Г. Правовий режим конфіденційної інформації: цивільно-правовий аспект. Спеціальність 12.00.03. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Алла Григорівна Дідук. ХНУВС. –Х.: 2008. – 21 с.
77. Диденко А. Г. Гражданско-правовые формы борьбы с нарушениями хозяйственных договоров: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид.: спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право» / Анатолий Григорьевич Диденко. — Алма-Ата, 1971. – 23 с.
78. Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг / Пер. с нем. А. М.Макарова. Под ред. И. С. Минко. – М : «Высшая школа», 1996. – 255 с.
79. Дзера О.В. Глава 48. Договір підряду. Цивільне право України : Підручник. У 2-х кн. /За ред. О. В. Дзери та Н. С. Кузнєцової .– К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн.2. – 640 с.
80. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / [Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін.] ; За ред. О. В. Дзери. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.
81. Договірне право України. Особлива частина : навч. посіб. / Т. В.Боднар, О. В.Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін.: за ред. О. В. Дзери. –К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.
82. Дозорцев В. А. Правовые вопросы научно-технического прогресса в СССР / Виктор Абрамович Дозорцев. – М.: «Наука», 1967. – 167 с.
83. Дювернуа Н. Л. Чтения по гражданскому праву. Т. 1. Введение и часть общая. Вып. I. / Н. Л. Дювернуа– СПб: Б. и., 1898. – 320 с.
84. Жидков О. А., Муромцев Г. И. Реферат монографии Д. А.Керимова «Философские проблемы права» // Общественные науки в СССР. Реферативный журнал. Серия 4: Государство и право. – 1974. – №1. – С. 30 – 32.
85. Завьялов П. С. Маркетинг во внешнеэкономической деятельности предприятия / Петр Степанович Завьялов – М.: Внешторгиздат, 1990. – 151 с.
86. Зазуляк І. І. Істотні умови договору: теоретичний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Іван Іванович Зазуляк. НДІ ППП АПрН України. – К.: 2009. – 17 с.
87. Запит УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській обл. № 15/16 від 01. 06. 2006. // Архів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
88. Защита прав потребителей /Под ред. В. П. Палиюка. – Николаев, 1996. – 220 с.
89. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О. В. Дзера, Н. С .Кузнецова, В. В. Луць та інші; За ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 980 с.
90. Егоров А. Ю Комплексный анализ в системе маркетинговой деятельности / Анатолий Юрьевич Егоров – М.: 1994. – 254 с.
91. Енциклопедичний словник бізнесмена: менеджмент, маркетинг, інформація /Під заг. ред. М. І. Молдованова. –К.: Техніка, 1993. – 856 с.
92. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1 – інновація «Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства» від 20.08.2007
93. Інструкція щодо запованення форми державного статистичного спостереження № 1 – наука «Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт». Затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28 листопада 2005 р. № 382.
94. Измайлова Е. В. Договор на выполнение маркетинговых исследований: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданський процесс; семейное право; международное частное право» / Евгения Владимирована Измайлова / М.: 2000. – 179 с.
95. Иоффе О. С. Обязательственное право / Олимпиад Соломонович Иоффе. – М.; Юрид. лит., 1975. – 880 с.
96. Кабалкин А. Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания / Александр Юрьевич Кабалкин. – М.; Юрид. лит. 1980. – 256 с.
97. Кабалкин А. Ю. Глава X. Возмездное оказание услуг / Александр Юрьевич Кабалкин //Гражданское право: Учебник. Часть 2. / Под общей редакцией А. Г. Калпина. М.: Юристъ, 2000. – С. 240 – 244.
98. Кабалкин А. Ю. Услуги в гражданском праве Российской Федерации / Александр Юрьевич Кабалкин // Сб. науч. трудов, посвященный памяти В. А. Рясенцева. – М.; 1995. – С. 32 – 37.
99. Кабалкин А. Ю. Гражданский закон об услугах населению / Александр Юрьевич Кабалкин – М.; 1980. – 152 с.
100. Канзафарова І. С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Ілона Станіславівна Канзафарова. / НДІ держави і права імені В. М. Корецького НАНУ. – К.; 2007. – 36 с.
101. Канзафарова І. С. Теорія цивільно-правової відповідальності: монографія. / Ілона Станіславівна Канзафарова. – Одеса: Астропринт, 2006. – 264 с.
102. Капустина Н. Е. Теория и практика маркетинга в США. / Наталья Егоровна Капустина. – М.; 1981. – 159 с.
103. Каудыров Т. Е. Оперативные санкции в системе способов обеспечения гражданско-правовых обязательств / Т. Е. Каудыров // В сб.: совершенствование правовых средств борьбы с гражданскими правонарушениями / Под ред. Ю. Г. Басина. – Алма-Ата, 1984. – С. 54 – 58.
104. Клеандров М. И., Шохина Т. С. Оперативные меры защиты прав предприятий и производственных объединений / Михаил Иванович Клеандров, Татьяна Серегеевна Шохина. — М.; ВЮЗИ. 1985. – 55 с.
105. Клейн Н. И. Организация договорно-хозяйственных связей / Нина Исаевна Клейн. – М.: Юрид. лит., 1976. – 190 с.
106. Ковальков Ю. А., Дмитриев О. Н. Эффективные технологии маркетинга / Ю.А. Ковальков, О. Н. Дмитриев. – М.: «Машиностроение», 1994. – 551 с.
107. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: Т. 2 / Уклад. Ю. В. Білоусов, І. Р. Калаур, С. Д. Гринько та ін. / За ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. – К.: Правова єдність, 2009. – 1240 с.
108. Колодій А. М. Позитивне право / А. М. Колодій. // Юридична енциклопедія. 4 том. Н-П. – Київ. Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана», 2002. – С. 617.
109. Комаров А. С. Ответственность в коммерческом обороте / Александр Сергеевич Комаров – М : «Юр.лит.», 1991. – 208 с.
110. Комментарий части второй Гражданского кодекса Российской Федерации. – М .: Фонд «Правовая культура», Фирма «Гардарика», 1996. – 656 с.
111. Комментарий к Гражданскому кодексу Республики Беларусь с приложеними актов законодательства и судебной практики (постатейный): в 3-х кн. Кн. 2. Разд. Ш. Общая часть обязательственного права. Разд. ІУ. Отдельные виды обязательств (главы 30 – 50) /Отв. ред. и реководитель авторського коллектива док. юрид. наук, проф., засл. юрист БССР В. Ф. Чигир. 2-е изд. – Минск. – Амафея, 2007. – 1384 с.
112. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Ратифікована Законом України № 475/97 //Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
113. Константинова B. C. Правовое обеспечение хозяйственных обязательств / B. C. Константинова – Саратов, Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 117 с.
114. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
115. Косовец А. А. Правовое регулирование электронного документооборота / Александр Александрович Косовец // Вестник Моск. ун-та. Серия 11. Право. – 1997. – № 6. – С. 46 – 60.
116. Котлер Ф. Основы маркетинга /Пер. с англ. В. Б.Боброва. – М.: «Ростинтер», 1996. – 704 с.
117. Кохановська О. В. Цивільно-правові проблеми інформаційних відносин в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» /Олена Велеонінівна Кохановська. Спеціальність 12.00.03. КНУ імені Тараса Шевченка. – К.: 2006. – 34 с.
118. Кравчук В. Про правоздатність юридичних осіб: окремі питання / Володимир Михайлович Кравчук // Право України. – 1999. – № 11. – С. 16 – 19.
119. Кравчук М. В. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС / М. В. Кравчук, І. В. Парапан. – К.: СЛОВО, 2004. – 320 с.
120. Красавчиков О. А. Вопросы системы особенной части ГК РСФСР / Октябрь Алексеевич Красавчиков // Вопросы кодификации советского законодательства. Сборник статей. – Свердловск, 1957. – С. 122 – 134.
121. Красавчиков О. А. Советская наука гражданского права (понятие, предмет, состав, система). / Октябрь Алексеевич Красавчиков. – Свердловск, 1961. – 380 с.
122. Красильникова А. В. Договор на создание научно-технической продукции в новых условиях хозяйствования: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданський процес; семейное право; международное частное право» / Анна Витальевна Красильникова. – Саратов, 1990. – 24 с.
123. Краснова С. А. Определение понятия «добросовестность» в российском гражданском праве / Светлана Анатольевна Краснова. // Журнал российского права. – 2003. – № 3. – С. 61 – 66.
124. Красовский Ю. Д. Маркетинг: консалтинговый анализ / Юрий Дмитриевич Красовский // Маркетинг в России и за рубежом. – 1997. – Ноябрь –декабрь. – С. 117 – 119.
125. Красько И. Е. Смещанный договор. Условия действительности и недействительности / Исай Ефимович Красько // Предпринимательство, хозяйство, право. –1998. –№ 5. – С.30 – 32.
126. Кретов И.И. Маркетинг на предприятии /Игорь Иванович Кретов. – М.: «Финстатинформ», 1994. – 215 с.
127. Кротов М.В. Обязательство по оказанию услуг в советском гражданском праве: Учеб. пособие. / Михаил Валентинович Кротов. – Л.; 1990. – 107 с.
128. Кротов М. В. Обязательства по оказанию услуг / Михаил Валентинович Кротов. //Гражданское право. Ч.2. – М.; 1998. – С. 537 – 542.
129. Кузнєцова Н. С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве / Наталия Семёновна Кузнєцова, –К.: Наукова думка, 1993. – 159 с.
130. Куликов А. О коммерческой и служебной тайне / Алексей Куликов. // Хозяйство и право. – 1996. – № 11. – С. 99 – 103.
131. Кэрэн Д. Право Европейского Союза [Текст] : пер. со 2-го англ. изд. / Дэйвис Кэрэн ; [пер. с англ. Т. А. Чернова]. – К.: Знання, 2005. – 406 с.
132. Лейст О.Э. Санкции в советском праве. / Олег Эрнестович Лейст – М.: Госюриздат, 1962. – 238 с.
133. Ленин В. И. Записка наркомюсту Курському / Владимир Ильич Ленин. ПСС. – Т. 44. – С. 411 – 413.
134. Луць В. В. Система договорів за проектом нового Цивільного кодексу України / Володимир Васильович Луць // Вісник Академії правових наук, – 1997. – № 1. – С. 75 – 80.
135. Луць В. В. Контракти в підприємницькій діяльності : навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і допов. / Володимир Васильович Луць. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.
136. Майданик Р. А. Система права України: пошук оптимальної моделі : доповідь /Роман Андрійович Майданик. – К.: АПрН України. Київський регіон. Центр, 2009. – 36 с.
137. Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях / Николай Сергеевич Малеин – М: «Наука», 1968. – 207 с.
138. Маркетинг / Под ред.