ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

УДК 347.191.4

Верес Ірина Ярославівна

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
КОМЕРЦІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
КОССАК Володимир Михайлович
доктор юридичних наук,
професор

Львів – 2010

ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМЕРЦІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА 11
1.1. Еволюція інституту комерційного представництва 11
1.2. Поняття комерційного представництва 23
1.3. Підстави виникнення комерційного представництва 48
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 63
РОЗДІЛ 2 ЕЛЕМЕНТИ КОМЕРЦІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА 67
2.1. Об’єкт комерційного представництва 67
2.2. Суб’єкти комерційного представництва 82
2.3. Зміст комерційного представництва 99
2.4. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності 113
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 127
РОЗДІЛ 3 ПРИПИНЕННЯ КОМЕРЦІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА ТА ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ УЧАСНИКАМИ СВОЇХ ОБОВ’ЯЗКІВ 131
3.1. Підстави припинення комерційного представництва 131
3.2. Правові наслідки порушення учасниками правовідносин комерційного представництва своїх обов’язків 149
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3. 166
ВИСНОВКИ 170
ДОДАТОК А 174
ДОДАТОК В 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток в Україні ринкових відносин, ускладнення структури економічних зв’язків зумовили значне поширення відносин комерційного представництва. Вчинення правочинів у сфері підприємницької діяльності комерційним представником є ефективним способом набуття, зміни або припинення прав та обов’язків для учасників цивільних відносин.
Уперше на законодавчому рівні положення про комерційне представництво були передбачені в Цивільному кодексі України 2003 року. Загальним положенням про комерційне представництво присвячена лише стаття 243 Цивільного кодексу України. Окремі положення про комерційне представництво передбачені у главі 68 Цивільного кодексу України «Договір доручення». Варто наголосити на відсутності комплексного правового регулювання особливостей комерційного представництва, зокрема щодо підстав виникнення та припинення даного правовідношення, його структурних елементів (об’єкта, суб’єктів та змісту), цивільно-правової відповідальності суб’єктів комерційного представництва. Суперечності правового регулювання відносин комерційного представництва зумовлені також наявністю в Господарському кодексі України інституту комерційного посередництва (глава 31). На законодавчому рівні відсутнє чітке розмежування комерційного посередництва та комерційного представництва.
Для ефективного використання моделі комерційного представництва важливо дослідити правове регулювання правовідносин, які виникають в окремих сферах підприємницької діяльності та відповідають ознакам комерційного представництва. Зокрема, правовідносини, які виникають при здійсненні брокерської діяльності на товарній біржі та професійної діяльності на фондовому ринку (брокерської діяльності, андеррайтингу).
Інститут комерційного представництва недостатньо вивчений в українській юридичній науці. Окремі питання правового регулювання комерційного представництва досліджувалися у дисертаційних та монографічних роботах В.А. Васильєвої, І.О. Гелецької, І.Ю. Доманової, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Л.І. Шаповал та інших вчених, які присвячені цивільно-правовому регулюванню посередництва, представництва. Відсутні комплексні наукові дослідження комерційного представництва.
Вищенаведене зумовило потребу провести теоретичне дослідження комерційного представництва, виробити наукові позиції для вирішення проблемних питань комерційного представництва, щоб сприяти удосконаленню чинного законодавства в цій сфері.
Сформульовані в дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на результатах дослідження праць вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців, зокрема: В.К. Андреєва, М.І. Брагінського, В.А. Васильєвої, В.В. Вітрянського, В.В. Галова, І.О. Гелецької, А.О. Гордона, А.В. Грішина, І.Ю. Доманової, О.В. Дзери, І.О. Дзери, А.І. Дрішлюка, А.В. Єгорова, І.В. Жилінкової, Б.Д. Завідова, Ю.О. Заіки, С.А. Зінченка, Л.Н. Казанцева, М.В. Карпичова, В.М. Коссака, С.А. Кузнєцова, А.А. Кузьмішина, В.В. Луця, С.В. Мельника, О.Л. Невзгодіної, Н.О. Нерсесова, В.О. Рясенцева, Г.І. Сальникової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Н.А. Степанової, С.Я. Фурси, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Л.І. Шаповал, Я. М.Шевченко та інших вчених.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до науково-дослідної проблематики кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка на 2005-2008 роки «Удосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України» (номер державної реєстрації 0105U004945) та на 2009-2011 роки «Гармонізація цивільного законодавства з правом Європейського Союзу» (номер державної реєстрації 0109U004333). Тема дисертації затверджена Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 11/3 від 28 березня 2007 року).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у формуванні теоретичної концепції цивільно-правового регулювання комерційного представництва, а також у розробці науково - обґрунтованих пропозицій, спрямованих на удосконалення діючого законодавства та правозастосовчої практики.
Для досягнення вказаної мети поставлено такі основні завдання:
- з’ясувати правову природу та кваліфікуючі ознаки комерційного представництва, запропонувати авторське визначення комерційного представництва;
- здійснити порівняльно-правовий аналіз комерційного представництва та комерційного посередництва, інших суміжних правовідносин;
- дослідити підстави виникнення комерційного представництва;
- визначити особливості послуг комерційного представника;
- проаналізувати законодавчі вимоги до суб’єктів комерційного представництва;
- дослідити зміст комерційного представництва;
- з’ясувати особливості елементів комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності;
- дослідити підстави припинення комерційного представництва
- визначити правові наслідки порушення суб’єктами комерційного представництва своїх обов’язків;
- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання комерційного представництва.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері комерційного представництва.
Предметом дослідження є цивільно-правове регулювання комерційного представництва, наукові дослідження, матеріали судової практики з розгляду спорів, пов’язаних із комерційним представництвом.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використано наступні наукові методи: діалектичний – сприяв дослідженню формування та розвитку ідей комерційного представництва і відповідних норм у цивільному праві (1.1., 1.2.); історичний – використовувався під час дослідження еволюції комерційного представництва (підрозділ 1.1.); порівняльний – дозволив провести порівняльно-правовий аналіз комерційного представництва з суміжними правовідносинами (підрозділ 1.2.); системно-структурного аналізу – застосовувався для з’ясування елементів комерційного представництва (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3.); моделювання - використовувався при з’ясуванні особливостей елементів комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності (підрозділ 2.4.); аналізу – застосовувався при дослідженні законодавчих положень та наукових концепцій для вироблення і обґрунтування власної позиції автора (підрозділи 1.2., 1.3., 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 3.1., 3.2.).
Нормативно – правову базу дослідження склали положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ряду інших нормативних актів, а також кодекси окремих іноземних держав. Дисертаційне дослідження проведене з урахуванням судової практики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних питань, що стосуються комерційного представництва, та запропоновано нові теоретичні положення і розроблено рекомендації щодо вдосконалення законодавчого регулювання комерційного представництва. На підставі одержаних у процесі дисертаційного дослідження результатів на захист винесено положення, що містять елементи наукової новизни:
Вперше:
- сформульовано визначення комерційного представництва як правовідношення, в якому одна сторона (комерційний представник) зобов’язана вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності від імені другої сторони (особи, яку представляють), а також здійснювати необхідні при цьому юридичні та (або) пов’язані з ними фактичні дії, а друга сторона зобов’язана сплатити за надані послуги певну грошову суму;
- запропоновано такі підстави виникнення комерційного представництва: договір комерційного представництва; інші договори, умовами яких є права та обов’язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; видача довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником;
- обґрунтовано доцільність закріплення окремого параграфу глави 68 Цивільного кодексу України, присвяченого договору комерційного представництва. З метою комплексного правового регулювання комерційного представництва слід передбачити поширення норм про договір комерційного представництва на комерційне представництво, підставами виникнення якого є інші договори, умовами яких є права та обов’язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; видача довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником;
- запропоновано передбачити в ЦК України відповідальність представника перед третіми особами у випадку вчинення правочину з перевищенням повноважень. Зокрема, якщо особа, яку представляють, не схвалила правочину, представник зобов’язаний відшкодувати збитки другій стороні правочину, завдані у зв’язку із вчиненням ним правочину з перевищенням повноважень.
Удосконалено:
- поняття комерційного посередництва як правовідношення, в якому одна сторона вчиняє юридичні дії від імені іншої сторони або від власного імені та (або) необхідні фактичні дії. Дане визначення дозволяє зробити висновок, що комерційне представництво - це лише одна з можливих форм (різновидів) комерційного посередництва.
- визначення суб’єктів комерційного представництва. Комерційним представником та особою, яку представляють, можуть виступати фізичні особи-підприємці або юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності;
- положення про визначення обсягу повноважень комерційного представника. Висловлена позиція, що в договорі про комерційне представництво можуть бути визначені конкретні правочини, на вчинення яких уповноважується комерційний представник, або загальні повноваження комерційного представника на вчинення правочинів від імені особи, яку представляють. Комерційний представник вправі вчиняти юридичні дії та (або) пов’язані фактичні дії, які є необхідними для вчинення правочинів, якщо інше не передбачене договором про комерційне представництво або довіреністю;
- положення про припинення комерційного представництва. Зокрема, запропоновано вважати моментом припинення комерційного представництва внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення органу юридичної особи або фізичної особи-підприємця, а також про судове рішення щодо припинення юридичної особи або фізичної особи-підприємця, які виступають комерційним представником або особою, яку представляють; внесення до Єдиного державного реєстру запису про прийняття рішення господарським судом України про визнання юридичної особи або фізичної особи-підприємця, які виступають особою, яку представляють, або комерційним представником, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Дістало подальшого розвитку:
- положення про те, що повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені довіреністю або договором, в якому визначені повноваження комерційного представника, а його форма відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 245 Цивільного кодексу України;
- визначення прав та обов’язків комерційного представника з урахуванням особливостей комерційного представництва;
- визначення особливостей комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності, зокрема на товарній біржі та фондовому ринку.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційній роботі положення та практичні рекомендації можуть бути використані в майбутніх науково-теоретичних дослідженнях інституту комерційного представництва; для вдосконалення цивільного законодавства України та практики розгляду судами справ, пов’язаних із комерційним представництвом; у процесі навчання студентів вищих навчальних закладів, для підвищення кваліфікації практичних працівників, при підготовці підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій із курсу «Цивільне право України».
Зокрема, результати дисертаційного дослідження були впровадженні в навчальний процес Львівського національного університету імені Івана Франка шляхом їх використання під час проведення лекційних та семінарських занять з дисципліни «Цивільне право» та спецкурсу «Зобов’язальне право» (акт впровадження від 30.03.2010 р. № 1186-н) та законопроектну діяльність (акт впровадження від 29.03.2010 р. № 04-19/14-685).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення, що характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержано особисто та є наслідком аналізу, узагальнення та критичного осмислення наукових положень, чинного законодавства та судової практики.
Апробація результатів дисертації. Обговорення і рецензування дисертаційного дослідження здійснено на засіданні кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол від 16.06.2009 р. №16). Основні положення та висновки дисертаційної роботи апробовані на Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених» (м. Запоріжжя, 23 березня 2007 року, тези опубліковано); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 1-2 червня 2007 року, тези опубліковано); XIV Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 6 лютого 2008 року, тези опубліковано), Міжнародній науково-практичній конференції «Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Одеса, 30 травня 2008 року, тези опубліковано), Міжнародній науковій конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 року, тези опубліковано), XV Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 4-5 лютого 2009 року, тези опубліковано).
Публікації. Результати дослідження опубліковані у 4 статтях у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, та в тезах 6 доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Структура дисертаційної роботи обумовлена завданнями та предметом дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків до кожного розділу, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загагальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, з яких основного тексту – 173 сторінки, список використаних джерел налічує 21 сторінок та містить 211 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення проблем комерційного представництва та запропоноване нове бачення правового регулювання комерційного представництва в Цивільному кодексі України.
За результатами проведеного комплексного дослідження були сформульовані наступні висновки.
1. Особливості комерційного представництва як самостійного різновиду добровільного представництва повинні бути відображені у ст. 243 Цивільного кодексу України (Комерційне представництво) шляхом законодавчого визначення поняття даного правовідношення. Зокрема, в ч.1 ст. 243 Цивільного кодексу України доцільно закріпити визначення комерційного представництва як правовідношення, в якому одна сторона (комерційний представник – фізична особа-підприємець або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності) зобов’язана вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності від імені другої сторони (особи, яку представляють – фізичної особи-підприємця або юридичної особи, яка є суб’єктом підприємницької діяльності), а також здійснювати необхідні при цьому юридичні дії та (або) пов’язані з ними фактичні дії, а друга сторона зобов’язана виплатити за надані послуги певну грошову суму.
2. Необґрунтовано на законодавчому рівні ототожнювати комерційне представництво і комерційне посередництво. Комерційне представництво є лише однією з можливих форм (різновидів) комерційного посередництва. На відміну від комерційного представництва, такі різновиди комерційного посередництва, як маклерська, ріелторська діяльність передбачають здійснення виключно фактичних дій, які сприяють вчиненню правочину. Комісіонер та консигнатор, на відміну від комерційного представника, діють від власного імені. Комерційне представництво слід також відрізняти від інших суміжних правовідносин, зокрема дилерства, дистриб’юторства. На відміну від комерційного представника, дилер та дистриб’ютор діють від власного імені, за власний рахунок, у власних інтересах.
3. У ч. 2 ст. 243 Цивільного кодексу України слід передбачити, що комерційне представництво виникає на підставі договору комерційного представництва; інших договорів, умовами яких є права та обов’язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; видачі довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником.
4. Послуга як об’єкт правовідношення комерційного представництва полягає у вчиненні комерційним представником правочинів у сфері підприємницької діяльності від імені особи, яку він представляє, а також у здійсненні необхідних при цьому юридичних та (або) пов’язаних з ними фактичних дій.
5. Комерційним представником та особою, яку представляють, (сторонами комерційного представництва) можуть виступати фізичні особи-підприємці або юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності. Застосування терміну «юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності» означає можливість для юридичних осіб, які згідно Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України створені для здійснення підприємницької діяльності, бути комерційними представниками та особами, яких представляють. У випадку вчинення фізичною особою – підприємцем або юридичною особою, яка є суб’єктом підприємницької діяльності, правочинів від імені фізичної особи або юридичної особи, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності відсутнє комерційне представництво. На дані правовідносини слід поширювати загальні положення про добровільне представництво.
6. Особливості змісту правовідношення комерційного представництва можна прослідкувати при дослідженні прав комерційного представника. Згідно з Цивільним кодексом України комерційний представник вправі відступати в інтересах особи, яку він представляє, від змісту доручення без попереднього запиту, якщо це передбачено договором про комерційне представництво або довіреністю; здійснювати комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін. Доцільно на законодавчому рівні передбачити також наступні права комерційного представника: на плату за надані послуги з моменту прийняття особою, яку представляють, звіту про виконання комерційним представником своїх зобов’язань; на відшкодування витрат, необхідних для виконання зобов’язання; на притримування речі, яка має бути передана особі, яку представляють, для забезпечення вимог оплати надання послуг.
7. Правовідносини, які виникають при здійсненні брокерської діяльності на товарній біржі та професійній діяльності на фондовому ринку (брокерської діяльності, андеррайтингу), за певних умов характеризуються ознаками комерційного представництва. Тому правове регулювання даних правовідносин повинно здійснюватись з урахуванням інституту комерційного представництва.
8. Обґрунтовано позицію, що моментом припинення комерційного представництва треба вважати:
а)вчинення комерційним представником правочинів в межах наданих повноважень;
б)закінчення строку договору про комерційне представництво, довіреності;
в)повідомлення другої сторони про односторонню відмову від договору про комерційне представництво (довіреності);
г)внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення органу юридичної особи, фізичної особи-підприємця або про судове рішення щодо припинення юридичної особи або фізичної особи-підприємця, яка виступає комерційним представником або особою, яку представляють;
д)внесення до Єдиного державного реєстру запису про прийняття рішення господарським судом України про визнання юридичної особи або фізичної особи-підприємця, яка виступає особою, яку представляють, або комерційним представником, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
е)смерть фізичної особи-підприємця;
є)набрання законної сили рішенням суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи-підприємця, визнання її недієздатною, безвісно відсутньою.
9. Запропоновано доповнити ст. 241 Цивільного кодексу України частиною третьою, яку викласти в наступній редакції: «Якщо особа, яку представляють, не схвалила правочину, то правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки представленої особи лише в обсязі тих повноважень, які вона надала представникові. Представник зобов’язується відшкодувати збитки стороні правочину, з якою він вчинив правочин з перевищенням повноважень».
10. З метою комплексного закріплення особливостей комерційного представництва як зобов’язального правовідношення доцільно закріпити в Цивільному кодексі України норми про договір комерційного представництва в окремому параграфі глави 68. Важливо передбачити, що норми даного параграфу є загальними при регулюванні комерційного представництва, яке виникає на підставі інших договорів, умовами яких є права та обов’язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; видача довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником. Норми про договір комерційного представництва повинні визначати особливості повноважень комерційного представника, вимоги до суб’єктів комерційного представництва, закріплювати перелік прав та обов’язків комерційного представника, підстави припинення комерційного представництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст. 144.
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40. – Ст. 356.
4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 40-42, 42. – Ст. 492.
5. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 29. – Ст. 377.
6. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 30. – Ст. 379.
7. Про товарну біржу Закон України: Закон України від 10 грудня 1991 року// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 10. – Ст. 139.
8. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440.
9. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 4. – Ст. 28.
10. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22 листопада 1996 року // Відомості Верховної Ради.– 1997. - № 5. – Ст. 28.
11. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996. - № 51. – Ст. 292.
12. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року// Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5. – Ст. 30.
13. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1. – Ст. 1.
14. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України – 2003. - № 31. – Ст. 263.
15. Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від 1 липня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 52. – Ст. 562.
16. Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності: Закон України від 1 грудня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 12. – Ст. 488.
17. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 31. – Ст. 268.
18. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36 . – Ст. 299.
19. Про затвердження положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених): Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 року № 545 // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=938-97-%EF.
20. Про затвердження положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року № 632 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 16. – Ст. 56.
21. Про затвердження порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року № 1409 // Офіційний вісник України. – 2008.- № 1. – Ст. 9.
22. Про затвердження типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукції: Наказ Міністерства сільського господарства і продовольства України і Міністерства фінансів України від 3 квітня 1996 року № 103/44/62 // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0184-96.
23. Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 10. – Ст. 639.
24. Про затвердження положення про Єдиний реєстр довіреностей: Наказ Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5 // Офіційний вісник України. – 2007-2006. - № 52. – Ст. 3547.
25. Про затвердження положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 січня 1998 року //Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1007.530.3&nobreak=1.
26. Про визначення операцій, що не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 жовтня 2002 року № 321 // Офіційний вісник України.- 2002. - №47. – Ст. 2179.
27. Про затвердження ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами»: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26травня 2006 року № 346 // Офіційний вісник України. – 2006. - № 34. – Ст. 2438.
28. Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 грудня 2006 року № 1449 // Офіційний вісник України. – 2007. - № 6. – Ст. 235.
29. Про затвердження положення про функціонування фондових бірж: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1542 // Офіційний вісник України. – 2007. - №5. – Ст. 186.
30. Про затвердження Типового договору про андеррайтинг: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 листопада 2008 року № 1336 // Офіційний вісник України. – 2009. - № 99. – Ст. 53.
31. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними: Роз’яснення Арбітражного суду України від 12 березня 1999 року // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v_111800-99.
32. Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 7 квітня 2008 року // Вісник господарського судочинства.– 2008.- № 3. – Ст. 45.
33. Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року // Вісник Верховного суду України. – 2009. - № 1. – Ст. 22.
34. Постанова Вищого господарського суду України від 7 липня 2004 року / Справа № 8/286-2003 // Архів Вищого господарського суду України
35. Постанова Вищого господарського суду України від 27 липня 2006 року / Справа № 31-5-4/165-04-4658 // Архів Вищого господарського суду України
36. Постанова Вищого господарського суду України від 8 листопада 2006 року / Справа № 7/295 // Архів Вищого господарського суду України
37. Постанова Вищого господарського суду України від 13 грудня 2006 року / Справа № 14/68 // Архів Вищого господарського суду України
38. Постанова Вищого господарського суду України від 4 квітня 2007 року / 2-11/7709-2006 // Архів Вищого господарського суду України
39. Постанова Вищого господарського суду України від 3 травня 2007 року / Справа № 20/115 // Архів Вищого господарського суду України
40. Постанова Вищого господарського суду України від 12 червня 2007 року / Справа № 11/503 // Архів Вищого господарського суду України
41. Постанова Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року / Справа № 39/476-06 // Архів Вищого господарського суду України
42. Постанова Вищого господарського суду України від 5 липня 2007 року / Справа № 10/276пн // Архів Вищого господарського суду України
43. Постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 8 червня 2006 року / Справа № 12/420 // Архів Запорізького апеляційного господарського суду
44. Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 червня 2006 року / Справа № 28/52 // Архів Дніпропетровського апеляційного господарського суду
45. Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року / Справа № 7/343 // Архів Одеського апеляційного господарського суду
46. Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2006 року / Справа № 2-25/5642-2006 // Архів Севастопольського апеляційного господарського суду
47. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2007 року / Справа № 24/785 – 20/675// Архів Київського апеляційного господарського суду
48. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 4 жовтня 2007 року / Справа № 3/318 // Архів Київського апеляційного господарського суду
49. Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2007 року / Справа №15/22 // Архів Господарського суду Львівської області
50. Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2007 року / Справа № 7/119 // Архів Господарського суду Львівської області
51. Рішення Господарського суду Херсонської області від 20 червня 2006 року / Справа № 4/395-ПД-05 // Архів Господарського суду Херсонської області
52. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 6 липня 2006 року / Справа № 17/91 // Архів Господарського суду Закарпатської області
53. Постанова Господарського суду Донецької області від 26 липня 2006 року/ Справа № 28/128а. // Архів Господарського суду Донецької області
54. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2006 року / Справа №20/28506 // Архів Господарського суду Дніпропетровської області
55. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2006 року / Справа № 27/280 // Архів Господарського суду Дніпропетровської області
56. Рішення Господарського суду Львівської області від 10 травня 2007 року/ Справа № 4/418-17/79 // Архів Господарського суду Львівської області
57. Рішення Господарського суду Одеської області від 16 травня 2007 року / Справа № 22-8/313-06-10356 // Архів Господарського суду Одеської області
58. Рішення Господарського суду Донецької області від 31 травня 2007 року / Справа № 12/140 пд // Архів Господарського суду Донецької області
59. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 6 липня 2007 року / Справа № 11/505/07 // Архів Господарського суду Миколаївської області
60. Рішення Господарського суду Донецької області від 13 серпня 2007 року/ Справа № 6/188 // Архів Господарського суду Донецької області
61. Рішення Господарського суду Харківської області від 14 серпня 2007 року / Справа № 52/234-07 // Архів Господарського суду Харківської області
62. Рішення Господарського суду Донецької області від 21 вересня 2007 року / Справа № 16/403 пд // Архів Господарського суду Донецької області
63. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 8 жовтня 2007 року / Справа № 2-15/11186-2007 // Архів Господарського суду Автономної Республіки Крим
64. Гаагська конвенція про право, що застосовується до агентських домовленостей від 14 березня 1978 року // Внешнеэкономическая деятельность: международное частное право и российское законодательство: Сборник нормативных документов. – М., 1997. – 315 с.
65. Женевська конфенція про представництво в міжнародній купівлі-продажу товарів від 17 лютого 1983 року // Внешнеэкономическая деятельность: международное частное право и российское законодательство: Сборник норматывних документов. – М., 1997. – 315 с.
66. Директива Ради ЄЕС «Про координацію країн – членів ЄЕС в питанні про незалежних торгових агентів» від 18 грудня 1986 року // Рябиков С. Ю. Агентские соглашения во внешнеэкономических связях. – М.: Внешнеэкономический центр «Совинтерюр», 1992. – 467 с.
67. Інструкція по складенні дистриб’юторських контрактів / Публікація Міжнародної торгової палати № 441 // http: miripravo.ru
68. Типовий дистриб’юторський контракт / Публікація Міжнародної торгової палати № 518. // http: miripravo.ru
69. Проект Закону України «Про ріелторську діяльність» № 3499 від 27 квітня 2007 року // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=937-14.
70. Проект Закону України «Про товарну біржу» // Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=29627&pf35401=103831.
71. Абрамова Н. В. Договоры поручения, комиссии. Агентские договоры / Абрамова Н. В. – М.: Издательско-консультационная компания «Статут- Кво 97», 2004. – 172 с.
72. Алієва С. Е. Проблемні питання інституту представництва в нотаріальному процесі / Алієва С. Е. // Держава та регіони. Серія: Право.– 2007. - № 3. – С. 131-135.
73. Апопий В. Проблемы становления торгового посредничества в Украине / Виктор Апопий // Предпринимательство, хозяйство и право.- 1998. - № 6. – С. 29-31.
74. Андреев В. К. Представительство в гражданском праве / Андреев В. К. – Калинин, 1978. – 87 c.
75. Андреева Л. Торговое посредничество: понятие и правовые формы осуществления / Л. Андреева // Российская юстиция. – 1994. - № 7. – С. 15-17.
76. Аномалії в цивільному праві України: навч.-практ. посібник / [відп. ред. Р. А. Майданик ]. – К.: Юстиніан. – 2007. – 912 с.
77. Бабкина Е. В. Ответственность сторон в международном договоре коммерческого представительства (агентском соглашении) / Е. В. Бабкина // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2001. - № 4. – С. 36-43.
78. Бабкина Е. В. Правовая природа договора коммерческого представительства / Е. В. Бабкина // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2000. – № 2. – С. 40-44.
79. Бабкина Е. В. Розвитие теории представительства в коммерческих отношениях / Е. В. Бабкина // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 1999. - № 4. – С. 28-33.
80. Белевич А. В. Посреднические услуги в сфере обращения ценных бумаг / Белевич А. В. – М.: Управление ценными бумагами. Клиринг. – 1999. – 487 с.
81. Беляневич О. А. Господарський договір та способи його укладення: навч. посіб. / Беленевич О. А. – К.: Навч. думка, 2002. – 280 с.
82. Белов В. А. Гражданское право: Общая часть: Учебник / Белов В. А. – М.: «Центр ЮрИнфоР», 2002. – 340 с.
83. Белов В. Н. Коммерческое представительство и агентирование (договоры) / Белов В. Н.– М.: Финансы и статистика, 2001. – 256 с.
84. Биржовое дело: Учебник / [ред. В. А. Галанова, А. И. Басова]. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 378 с.
85. Бондаренко А. Л. Поняття агентського договору та його відмінності від суміжних господарських договорів / А. Л. Бондаренко // Держава та регіони. Серія: Право. – 2005. - № 2. – С. 24-28.
86. Брагинский М. И. Договор поручения и стороны в нем / М. И. Брагинский // Вестник Высшего Арбитражного Суда РФ. – 2001. - №4.– С. 34-45.
87. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. - М.: Статут, 2007. – Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – 2007. – 1055с.
88. Васильєва В. А. Істотні умови посередницького договору / В. А. Васильєва // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2006. - № 1. – С. 76-83.
89. Васильєва В. А. Правове регулювання відносин за договором консигнації: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право; сімейне право; цивільний процесс; міжнародне приватне право» / Валентина Антонівна Васильєва. – Львів, 2000. – 18 с.
90. Васильєва В. А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг. Монографія. / Васильєва В. А. – Івано-Франківськ, 2006. – 346 с.
91. Гелецька І. О. Правове регулювання представництва у цивільному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І. О. Гелецька. – К., 2005. – 17 с.
92. Гордон А. О. Представительство в гражданском праве / Гордон А. О. - СПб.: Тип. Шредера. – 1879.- 447 с.
93. Гражданское право: учебник в 2 т. / [ред. Калпин А. Г., Масляев А. И.].– М.: Юристь, 2000. – Т.1. – 2000. - 423 с.
94. Гражданское право: учебник / [ред. Сергеев А. П., Толстой Ю. К.]. – М.: ПРОСПЕКТ, 1997. – 586 с.
95. Гражданское право / [ред. Толстой Ю. К., Сергеев А. П.]. - СПб., 1996.- Т.1.– 1996. - 329 с.
96. Гражданское право: учебник в 2 т. / [ред. Суханов Е. А.]. - М.: Издательство БЕК, 2000. – Т. 2. Полутом 1. - 2000. – 478 с.
97. Гранін В. Л. Повноваження представника та його реалізація: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид.наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право» / Гранін В. Л.– Одеса, 2005. – 18 с.
98. Гришин А. В. Комерческое представительство в предпринительской деятельности и его правовая защита: дис. … кандидата юрид. наук.: 12.00.03 / Гришин А. В. - М., 2001. – 202 с.
99. Губский В. В. Біржові технології ринку / Губский В. В. - К.: Норма – прінт, 1997. – 250 с.
100. Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні: автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право» / І. О. Дзера. – Київ, 2001. – С.21.
101. Договірне право України: навч. посіб. / [Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.]; під ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200.
102. Дождев Д.В. Римское частное право / Дождев Д. В. - М.: Инфра-М-Норма, 1996. – 439 с.
103. Доманова І. Ю. Інститут добровільного представництва в цивільному праві: дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.03 / Доманова І. Ю.- К., 2006. – 230 с.
104. Дрішлюк А. І. Агентський договір: цивільно-правовий аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид.наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право» / Дрішлюк А. І. – Одеса, 2003. – 18 с.
105. Дрішлюк А., Орзіх Ю. Правове регулювання брокерської діяльності в Україні / А. Дрішлюк, Ю. Орзіх // Юридический вестник. – 2006. - №2. – С. 109 - 113.
106. Дунаєвська С. Питання, що виникають при посвідченні довіреностей у нотаріальній практиці / Світлана Дунаєвська // Нотаріат для вас. – 2007.- № 11. – С. 70-73.
107. Дурнева П. Н. Добровольное представительство по гражданскому праву: дисс. ... кандидата юридических наук: 12.00.03 / П. Н. Дурнева. - Краснодар. – 2007. – 179 с.
108. Дядюк А. Л. Правові підстави розмежування агентського договору та договору доручення / А. Л. Дядюк // Держава та регіони. Серія: Право. – 2006. - № 1. – С. 45-47.
109. Евецкий А. А. Представительство при заключение юридических сделок / Евецкий А. А. – Харьков, 1877. – 62 с.
110. Егоров А. В. К вопросу о многозначности понятия «посредничество» в законодательстве и доктрине гражданского права / А. В. Егоров // Юрист.– 2001. - №12. – С. 18-24.
111. Егоров А. В. Понятие и признаки посредничества в гражданском праве / А. В. Егоров // Юрист. – 2002. - № 1. – С. 23-29.
112. Егоров А. В. Понятие посредничества в гражданском праве: дисс. ... кандидата юридических наук: 12.00.03 / А. В. Егоров. - М.: РГБ, 2003. – 210 с.
113. Завидов Б. Договор коммерческого представительства / Б. Завидов // Российская юстиция. – 1998. - № 1. – С. 23-24.
114. Завидов Б. Д. Договоры посреднических услуг / Завидов Б. Д. – М.: ФБК-ПРЕСС. – 1997.– 87 с.
115. Заіка Ю. О. Українське цивільне право: навч. посіб. / Заіка Ю. О. – К.: Істина, 2005. – 316 с
116. Згонников А. П. Правовое регулирование коммерческого представительства в гражданском праве: дисс. … кандидата юрид. наук: 12.00.03 / Андрей Петрович Згонников. – Волгоград. – 2006. – 219 с.
117. Зинченко С. А., Галов В. В. Представительство в гражданском и предпринимательском праве России / Зинченко С. А., Галов В. В. – Ростов-на-Дону: Издательство СКАГС, 2004. – 304 с.
118. Институции Юстиниана / [перевод с латинского Д. Расснера; ред. Л. Л. Кофанова, В. А. Томсинова]. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – 507 с.
119. Ионова Ж. А. Правовые проблемы легитимации предпринимательства / Ж. А. Ионова // Государство и право.– 1997. - № 5.– С.4-10.
120. Кабалкин А. Ю., Орешин Е. И. Договор как основание возникновения полномочия представителя / А. Ю. Кабалкин, Е. И. Орешин // Российская юстиция. – 2007. – С. 2-3.
121. Казанцев Л. Н. Учение о представительстве в гражданском праве / Казанцев Л. Н. - Ярославль, 1879. – 447 с.
122. Карпычев М. В. Проблемы гражданско-правового регулирования представительства в коммерческих отношениях: дисс. … кандидата юрид. наук: 12.00.03 / Михаил Владимирович Карпычев. – Москва. – 2003. – 207 с.
123. Клименко С. Структура добровільного представництва фізичної особи / Світлана Клименко // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 12. – С. 142-145.
124. Климовська І. Я. Особливості послуг комерційного представника / І. Я. Климовська // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2008.– Випуск 46. – С. 120-125.
125. Климовська І. Я. Особливості цивільно-правової відповідальності комерційного представника / І. Я. Климовська // Юридична Україна. – 2009. - № 2 (74). – С. 52-57.
126. Климовська І. Я. Підстави виникнення комерційного представництва / І. Я. Климовська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2008. - Випуск 3. – С. 121-129.
127. Климовська І. Я. Підстави припинення комерційного представництва / І. Я. Климовська // Часопис Хмельницького університету управління та права «Університетські наукові записки». – 2009. - № 1 (29). – С. 128-133.
128. Колосов Р. В. Договір комісії та інститут посередництва / Р. В. Колосов // Правова держава: щорічник наукових праць. – 2004. – Випуск 15. – С. 359-363.
129. Комаров А. С. Договоры коммерческого представительства / Комаров А. С.– М.: Академия Внешней торговли, 1994. – 250 с.
130. Коментар до цивільного кодексу України / [ред. Шевченко Я.М.]. – К.: Ін Юре, 2004. – 692 с.
131. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации / [рук. авт. кол. и отв. ред. О. Н. Садиков]. - М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА, 1998. – Ч. 2. – 1998. - 678 с.
132. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации / [рук. авт. кол. и отв. ред. О. Н. Садиков]. - М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА, 1998. – Ч. 1. - 690 с.
133. Коссак В. М. Правочин як підстава виникнення цивільних прав прав та обов’язків: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку»], (Одесса, 2008 р. ) / ОНУ ім. І.І. Мечнікова. – Одеса: Астропринт, 2008. – С. 214-217.
134. Красько И. Спорные проблемы представительства / И. Красько // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 1. – С. 11- 14.
135. Крылов С. Соотношение договора поручения и доверенности / С. Крылов // Российская юстиция. – 1999.- № 9. – С. 25-29.
136. Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві / П. Крупко // Право України. – 2002. – С. 104-109.
137. Кузнецов С. А. Коммерческое представительство по российскому гражданскому праву: автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / С. А. Кузнецов. - Краснодар, 2004. – 23с.
138. Кузьмишин А. А. Виды представительства и полномочия в гражданском праве / А. А. Кузьмишин // Журнал российского права. 2000. - № 11. – С. 63-76.
139. Кузьмишин А. А. К вопросу о понятии и юридической природе представительства и полномочия в гражданском праве / А. А. Кузьмишин // Юрист. – 1999. - № 12. – С. 2-15.
140. Кузьмишин А. А. Основания возникновения представительства и полномочия в гражданском праве / А. А. Кузьмишин // Журнал российского права. – 2000. - № 8. – С. 45-57.
141. Лихолат І. Предмет довіреності: теорія та проблеми застосування / Ірина Лихолат // Нотаріат. – 2006. - № 4. – С. 9-11.
142. Луцик М. Предмет договору транспортного експедирування / М. Луцик // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 12. – С. 43 - 44.
143. Луць В.В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч. посіб./ В.В.Луць. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.
144. Магнутова Т. Е. Правовое регулирование отношений по торговому посредничеству: дисс. ... кандидата юрид. наук: 12.00.03 / Т. Е. Магнутова.– Москва, 1988. - 212 с.
145. Майфат А. В. Понятие и организационно-правовые формы посредничества в гражданском праве: дисс. …кандидата юрид. наук: 12.00.03/ А. В. Майфат. - Екатеринбург, 2002. – 215 с.
146. Маслова-Юрченко К. Договір андеррайтингу в системі договорів на надання послуг / Катерина Маслова-Юрченко // Юридична України. – 2008. - № 9. – С. 48-53.
147. Мельник С. В. Профессиональное коммерческое (торговое) представительство: дисс. … кандидата юрид. наук: 12.00.03 / С. В. Мельник. – Санк-Петербург, 2004. – 198 с.
148. Мічурін Є. Представництво та довіреність у нотаріальній практиці / Євген Мічурін // Нотаріат для вас. – 2008. - № 5. – С. 53-59.
149. Моисеев Ю. А. Заключение биржевых сделок на товарной бирже и их исполнение: дисс. … кандидата юрид. наук: 12.00.03 / Ю. А. Моисеев. - Донецк. – 2006. – 200 с.
150. Назаренко В. Поняття договору комісії як інституту непрямого представництва в розвинутих країнах / В’ячеслав Назаренко // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 1. – С. 67-71.
151. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / [ред. В. М. Коссак ]. – К.: Істина, 2008. – 976 с.
152. Невзгодина Е. Л. Представительство по советскому гражданскому праву / Невзгодина Е. Л. - Томск. – 1980. – 156 с.
153. Нерсесов Н. О. Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве / Нерсесов Н.О. – М.: Статут, 2000. – 286 с.
154. Носкова Ю. Б. Представительство в российском гражданском праве: дисс. … кандидата юрид. наук: 12.00.03 / Юлия Борисовна Носкова. – Екатеринбург. – 2004. – 187 с.
155. Орзих Ю. Коммерческое представительство по новому гражданскому кодексу / Ю. Орзих // Юридический вестник. – 2005. - № 1. – С. 122-125.
156. Орзіх Ю. Цивільно-правова характеристика договору про надання брокерського обслуговування / Ю. Орзих // Південноукраїнський правничий часопис.– 2006. - № 3. – С. 86-87.
157. Оробець К. М. Проблемні аспекти представництва за довіреністю / Костянтин Миколайович Оробець // Часопис Київського університету права. – 2006. - № 3. – С. 117-119.
158. Очиченко О. Дискусії та роздуми з теми комерційного посередництва/ Олена Очиченко // Юридичний радник. – 2007. - № 6(20). – С. 86-88.
159. Панькова Л. Застосування поняття «біржовий договір» у біржовому законодавстві / Лілія Панькова // Підприємництво, господарство і право.- 2008. - № 4. – С. 60-62.
160. Полтавський О. Зміст представницьких відносин у цивільному праві / Олег Полтавський // Підприємництво, господарство і право. – 2007.- № 10.– С. 68-70.
161. Постатейный комментарий к части второй Гражданского кодекса Российской Федерации / [ ред. А. Н. Гуева]. – М.: ИНФРА, 2000. – 705 с.
162. Петрушина В., Бойцова М., Кобзан С. Операції з нерухомістю / Петрушина В., Бойцова М., Кобзан С. – Х.: Фактор, 2006. – 160 с.
163. Правовые основы рынка ценных бумаг / [ред. А. Е. Шерстобитова].– М.: Финансовый издательский дом «Деловой Экспресс», 1997. – 203 с.
164. Практика применения Гражданского кодекса РФ части второй / [общ. ред. В. А. Белов]. – М.: Юрайт, 2008. – 1161 с.
165. Представительство / [ред. Л. М. Горбунов, С. В. Богачов]. – К.: ТОВ «Поліграф – Експрес», 2006. –
166. Примак В. Д. Цивільно - правова відповідальність юридичних осіб: монографія / Примак В. Д. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 432 с.
167. Проценко В. Агентський договір: міркування про деякі його атрибути/ Володимир Проценко // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - №4.– С. 24-26.
168. Проценко В. Законодавче регулювання торговельного посередництва і представництва в Україні / Володимир Проценко // Юридична Україна. – 2008. - № 10. – С. 64-68.
169. Проценко В. Про можливість застосування умов делькредере в агентському договорі / Володимир Проценко // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - №1. – С. 35-39.
170. Пугинский Б. И. Коммерческое право России. / Пугинский Б. И.- М.: Юрайт, 2002. – 387 с.
171. Пустозерова В. М. Посреднические сделки. / Пустозерова В. М. – М.: «ПРИОР», 1996. – 62 с.
172. Рєзнікова В. В. Договірне оформлення посередницьких правовідносин в Україні / В. В. Рєзнікова // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 6.– С. 47-56.
173. Рєзнікова В. В. Посередництво та посередницькі правовідносини в господарському обороті України / В. В. Рєзнікова // Право України. – 2008.- № 2. – С. 40-45.
174. Римское частное право: учебник / [ред. проф. И. Б. Новицкий и проф. И. С. Перетерский ]. – М.: Юриспруденция, 1999. – 607 с.
175. Рябиков С. Ю. Агентские соглашения во внешнеэкономических связях / Рябиков С. Ю.- М.: Внешнеэкономический центр «Совинтерюр», 1992. – 269 с.
176. Рясенцев В. А. Представительство и сделки в современном гражданском праве / Рясенцев В. А. – М.: Статут, 2006. – 603 с.
177. Сайфутдинов А. А. Договор поручения в гражданском праве Российской Федерации: дисс. … кандидата юрид. наук: 12.00.03 / Айдар Анварович Сайфутдинов. – Казань. – 2007. – 194 с.
178. Санникова Л. В. Договоры о представительстве / Л. В. Сенникова // Журнал российского права. – 2002. - № 3. – С. 25-28.
179. Сальнікова Г. І. Правове регулювання посередництва у підприємницькій діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право» / Г. І. Сальнікова. - Харків, 2003. – 30 с.
180. Саркисян М. Р. Биржевое посредничество по законодательству Российской Федерации: дисс. ... кандидата юрид. наук: 12.00.03 / М. Р. Саркисян. - Краснодар. – 2000. – 190 с.
181. Сергеева – Левитан М. В. Коммерческое представительство как юридическая конструкция в гражданском праве: автореф. дисс. на соискание учён. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное право» / М. В. Сергеева – Левитан – Екатеринбург, 2008. – 24 с.
182. Скловский К. И. Множественность лиц в представительстве / К. И. Скловский // Хозяйство и право. – 1998. - №1.– С. 49-55.
183. Спасибо-Фатєєва І. Деякі проблеми представництва та довіреностей / Інна Спасибо-Фатєєва // Нотаріат для вас. – 2007. - № 11. – С. 7-11.
184. Спасибо-Фатєєва І. Окремі проблеми представництва / Інна Спасибо-Фатєєва // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2005. - № 5. – С. 44-49.
185. Степанов Д. И. Услуги как обьект гражданских прав: автореф. дисс. на соискание учён. степени док. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное право» / Д. И. Степанов. – М., 2004. – 27 с.
186. Степанова Н. А. Доверенность, как одно из оснований возникновения представительских правоотношений / Н. А. Степанова // Российская юстиция.– 2007. - № 6. – С. 11-20.
187. Степано